CC BY
1514 Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #4(56), 2020 -----Y^K 378.147
Akimova Olena
Public institution «Kharkiv humanitarian-pedagogical Academy» Kharkiv regional Council
PREPARATION OF FUTURE TEACHERS FOR THE IMPLEMENTATION OF THE FORMATION OF FORMATIVE EVALUATION IN THE CONDITIONS OF INCLUSIVE EDUCATIONAL SPACE
OF THE PRIMARY SCHOOL
Акимова Олена Михайлiвна
к. пед. наук, доцент, доцент кафедри педагогiки, психологИ] початково'1 освiти та освтнього менеджменту Комунальний заклад «Харювська гумантарно -педагогiчна академiя» Харювсько'1 обласно'1 ради
ЩДГОТОВКА МАЙБУТНГХ УЧИТЕЛ1В ДО РЕАЛ1ЗАЦ11 ЗАСАД ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦ1НЮВАННЯ В УМОВАХ ШКЛЮЗИВНОГО ОСВ1ТНЬОГО ПРОСТОРУ
ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ
Summary. Implementation of the main principles of the Inclusive Learning Development Concept in Ukraine involves the preparation of future primary school teachers to implement the principles of formative assessment in the context of inclusive primary school education, namely: the formation of professional competence of future teachers to formative assessment of junior high school students with specific educational needs trajectory and degree of involvement in the educational process. The article covers the content of the concept of «inclusive readiness», the structure of the structure of psychological and professional inclusive readiness, the function of formative assessment of younger students with special educational needs. The basic methods and methods of formative assessment of junior pupils with special educational needs are characterized, the mastery of which provides preparation of future teachers for formative assessment. The algorithm of formative assessment of junior pupils with special educational needs is presented. The method of «portfolio», its advantages and peculiarities of use in the educational process of elementary school are characterized.
Резюме. Втшення основних засад Концепци розвитку шклюзивного навчання в Украш передбачае падготовку майбутшх учителiв початково! школи до реалiзацii засад формувального ошнювання в умовах шклюзивного освгтнього простору початково! школи, а саме: формування фахово! компетентносп у майбутшх учителiв до формувального ошнювання молодших школярiв з особливими освгтшми потребами вщповвдно до шдиввдуально! освгтньо! траекторп та ступеня включеносп в освггнш процес. У статт висвгтлюеться змiст поняття «шклюзивна готовшсть», склад структури психолопчно! та професiйноi' iнклюзивноi' готовностi, функци формувального оцiнювання молодших школярiв з особливими освггшми потребами. Схарактеризовано основш прийоми та методи формувального ошнювання молодших школярiв з особливими освгтшми потребами, опанування якими передбачае падготовка майбутнiх учителiв до формувального ошнювання. Подано алгоритм здшснення формувального ошнювання молодших школярiв з особливими освгтшми потребами. Охарактеризовано метод «портфолю», його переваги та особливосл використання в освгтньому процесi початково! школи.
Ключовi слова: учитель початково'1 школи, формувальне оцiнювання, тклюзивна готовнкть, метод «портфолю», y4Hi з особливими освiтнiми потребами, метод «оцтт лiнiйки».
Keywords: elementary school teacher, formative assessment, inclusive readiness, portfolio method, students with special educational needs, ruler estimation method.
Постановка проблеми. На сучасному еташ розвитку вищо1 педагопчно1 освгги в Украш вщбуваеться переосмислення вимог до фахово! пiдготовки спецiалiстiв, якi в подальшш педагогiчнiй роботi будуть сприяти створенню iнклюзивного освiтнього простору як одного i3 компонентiв Концепцй' «Нова укранська школам». Втiлення принципiв вiдповiдностi рiвня та якостi педагогiчноï освiти вимогам ринку педагогiчноï працi спрямовуе освггу на вдосконалення професiйного вiдбору та шдготовки майбутнiх учителiв.
Пiдтримуeмо думку науковшв О. Бабакiноï та I. Толмачово!, якi зазначають, що усшшно здiйснити освiтню реформу зможе професюнал, який е особистiстю, патрiотом, шноватором. Запорукою набуття та вдосконалення цих характеристик студентом е навчання в шновацшному середовищi педагогiчного закладу вищо1 освiти, що надасть можливiсть шзшше створювати, пiдтримувати та розвивати освггне середовище в ходi роботи з молодшими школярами [7].
Виходячи з вище зазначеного, освiтнe середовище закладу вищо! освiти виступае основою як для ефективно! загально! педагопчно! дiяльностi, так i для упровадження у майбутньому шклюзивно! форми навчання, зокрема у заклащ загально! середньо! освгга, та позначаеться як основна умова ефективно! реалiзацi! засад формувального оцшювання в умовах iнклюзивного освiтнього простору початково! школи.
Таким чином, актуальною виступае проблема створення умов для формування готовностi педагогiчних фахiвцiв до реалiзацi! засад формувального оцiнювання в умовах шклюзивного освiтнього простору початково! школи, а саме: формування фахово! компетентносп у майбутнiх учителiв до формувального оцшювання молодших школярiв з особливими освгтшми потребами вiдповiдно до iндивiдуально! освiтньо! траекторi! та ступеня включеностi в освiтнiй процес.
Анатз останнiх дослiджень i публiкацiй. Рiзнi аспекти професiйно! подготовки майбутнього вчителя висвилено у наукових дослГдженнях О. Бабашно!, Л. Петриченко, Г. Пономарьово!, О. Савченко, Л. Тимчук, Ф. Халшово!, Л. Хомич та ш
Педагогiчнi аспекти науково-методичних засад шклюзивно! освiти висвiтлено в працях укра!нських науковцiв А. Колупаево!,
О. Рассказово!, Ю. Найди, О. Столяренко,
B. Синьово!, П. Таланчука, £. Тарасенко,
0. Таранченко, Н. Шаповала, А. Шевцова та ш.
Шляхам трансформащ! прийомiв роботи вчителiв у класах з iнклюзивною формою навчання придшяли увагу дослiдники О. Таранченко
C. Литовченко, Е. Даншашчюте та ш.
Проблему готовностi педагога до корекцшно-педагогiчно! дiяльностi дослiджували А. Биков,
1. Бех, В. Бондар, С. Болпвець, Г. Бондаренко, Н. Дементьева, А. Кшчак, А. Панов, О. Хохлша, Т. Шульга та ш
Проблему педагогiчного супроводу учнiв з особливими освгтшми потребами в закладах освгга висвiтлювали: О. Глоба, Е. Даншашчюте, Л. Коваль, С. Литовченко, О.Мартинчук, З. Ленiв, Т. Скрипник, О. Таранченко, М. Чайковського та ш
Основнi аспекти контрольно! та ощнювально! дiяльностi дослГджувались науковцями: Т. Байбарою, Н. Бiбiк, О. Савченко,
М. Вашуленком, О. Онопрiенко, О. Прищепою та iн.
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми. ДослГдження рiзних проблем оцiнювання навчальних досягнень шд кутом зору iнклюзi! набувае актуальносп i привертае науковий штерес завдяки його полiструктурностi та мiждисциплiнарностi.
Аналiз науково-педагогiчно! лiтератури засвГдчив рiзноманiтнi пiдходи до вирiшення проблеми ощнювання досягнень школярiв з особливими освгтшми потребами та вможливив виявлення суперечностей стосовно означено!
проблеми, а саме мiж: соцiальним замовленням на впровадження формувально! моделi оцiнювання сформованих компетентностей в умовах шклюзивного освггаього простору початково! школи та усталеною практикою ощнювання лише предметних компетентностей учшв; мiж сучасними вимогами до ощнювання учшв в умовах шклюзивно! освгга та неготовшстю педагопв до формувального оцiнювання молодших школярГв з особливими освгтшми потребами вадповадно до iндивiдуально! освггаьо! траекторi!; сучасним усвГдомленням необхiдностi шдготовки майбутнiх учителГв до реалiзацi! формувально! моделi ощнювання в початковш школГ та ввдсутшстю програмно-методичних матерГалГв для
забезпечення здшснення формувального ощнювання молодших школярГв з особливими освишми потребами в залежносп вщ ступеня включеносп в освггаш процес.
Мета дослiдження полягае в теоретичному аналГзГ основних напрямГв подготовки майбутшх учителГв початково! школи до реалГзацп засад формувального оцшювання в умовах шклюзивного освггаього простору початково! школи.
Викладення основного матерiалу. Розширення освггаього простору початково! школи та включення шклюзивного компоненту обумовило необхвдшсть шдготовки майбутшх учителГв початково! школи до реалГзаци засад формувального ощнювання у ходГ змш шклюзивно! полггаки та впровадження Концепцп «Нова укра!нська школам».
Реформування освгга на вах ланках обумовило розширення функцш вчителя початково! школи закладу загально! середньо! освгга. 1нклюзивний компонент, який рашше не було включено до галузевого стандарту на сучасному етап мае реалГзовуватись вадповадно до змш у законодавствГ держави [9].
РеалГзащя Професшного стандарт «Вчитель початково! школи закладу загально! середньо! освгга» основною метою визначае шдготовку до оргашзащ! навчально-шзнавально! д1яльносп, виховання та розвитку учшв початково! школи та передбачае реалГзацш фахГвцем трудових функцш, а саме: планування та здшснення освггаього процесу; забезпечення й пГдтримка навчання, виховання й розвиток учшв в освиньому середовищГ та родинц створення освггаього середовища; рефлекс1я та професшний саморозвиток; проведения педагопчних дослщжень; надання методично! допомоги колегам Гз питань навчання, розвитку, виховання й сощалГзацп учшв початково! школи закладу загально! середньо! освгга; узагальнення власного педагопчного досвГду та його презентащя педагопчнш сшльнотц оцшювання результата роботи вчителГв початково! школи закладу загально! середньо! освгга [4].
Ми погоджуемось з дослГдницею I. Демченко та вважаемо визначеш науковцем педагопчш засади шклюзивно! освгга доречними Г для умов
реалiзацi! Професшного стандарту «Вчитель початково! школи закладу загально! середньо! освгга», який передбачае вiльний доступ до навчання, вiдповiднiсть умов метi освiти, забезпечення учасникiв освiтнього процесу додатковими ресурсами, дотримання педагогами прогресивних наукових пiдходiв, команднiсть i вивчення кращого педагогiчного досввду.
У зв'язку з цим, поле д1яльносл вчителя початково! школи, о^м дидактично!, виховно! й розвивально! функцй, доповнюеться
дiагностичною, корекцшною та рефлексивною, реалiзацiя яких е основною для реалiзацi! формувально! моделi оцiнювання в початковiй школi учшв з особливими освiтнiми потребами [3].
На нашу думку, реалiзацiя вище зазначених функцiй в iнклюзивному освггньому просторi початково! школи передбачае формування наступних компетентностей: предметно!, сошально!, психологiчно!, комунiкативно!, оберiгаючо!, iнформативно!.
Виходячи з вище зазначених компетентностей, актуальним постае питания визначення сутi поняття «iнклюзивна готовшсть» на основi сформованосп яко! вiдбуваеться формування iнклюзивно! толерантносл майбутнього вчителя початково! школи, яку вважаемо невщ'емною складовою професiйно - педагопчно! подготовки до створення та реалiзацi! засад формувального оцiнювания в умовах шклюзивного освiтнього простору початково! школи i розумiемо як одну з умов, необхвдних для реалiзацi! трудово! функцй' «забезпечення й шдтримка навчання, виховання й розвиток учшв в освиньому середовищi та родиш»[8].
Змiст поняття «iнклюзивна готовнiсть» розумiемо як iнтегровану, динамiчну та специфiчну компетентнiсть, що мiстить в собi сформованiсть знань та умiнь шклюзивного характеру, яш забезпечують: вмотивованiсть та готовшсть до органiзацi! iнклюзивного освинього простору, iнклюзивних характер мислення, усввдомлення ролi iнклюзивно! освiти, прагнення до саморефлексп тощо.
Таким чином, змiст структурних компонентiв iнклюзивно! готовностi майбутнього вчителя початково! школи можна розподiлити на два напрями: психологiчний та професшний.
До структури психологiчно! iнклюзивно! готовносп можна вiднести: мотивацш, педагогiчний ошгашзм, позитивнi установки, толерантнiсть, креативнiсть, творче ставлення до педагогiчно! дiяльностi.
До структури професшно! iнклюзивно! готовностi можна вщнести: освiтнiй, дидактичний, виховний компоненти, що обумовлюють професiйну шклюзивну готовнiсть вчителя та прийняття цшностей iнклюзi!, готовнiсть до !х упровадження та самореалiзацi! в iнклюзивному простора
Погоджуемось з думкою К. Волково!, що в умовах iнклюзивно! освгга запровадження
компетентнiсного пiдходу до ошнювально! дiяльностi стае необходною вимогою часу, оскшьки процес оцiнювання навчальних досягнень учшв iз особливими освiтнiми потребами набувае сошально-педагопчного спрямування й мае забезпечувати монiторинг сформованостi в учшв життевих компетентностей, необходних для усшшно! реалiзацii в суспiльствi[2].
Отже, сформовашсть психологiчних та професiйних компонентiв iнклюзивноi' готовностi майбутнього вчителя виступае основою реалiзацii засад формувального оцiнювання за умов упровадження компетентшсного подходу та передбачае таш напрями подготовки:
- оволодшня методами та засобами формування ключових компетентностей в учнiв з особливими освггшми потребами, iз акцентом на отриманш iнтегрованого результату;
- подготовка до безперервного мониторингу результапв навчання вiдповiдно до iндивiдуальноi освггаьо! траекторii школяра з особливими освгтшми потребами;
- побудова освiтнього шклюзивного процесу у контексп реалiзацii принципу «зв'язок з життям» тощо.
2. Формування фахово1' компетентностi у майбутшх учителiв до формувального оцшювання молодших школярiв з особливими освiтнiми потребами вщповщно до iндивiдуальноi освiтньоi траектори передбачае подготовку до здiйснення алгоритму:
- постановка об'ективних о доступних для учшв навчальних та виховних цшей, спшьне обговорення та розробка критерпв оцшювання;
- реалiзацiя ефективно!' рефлекси учнОв з особливими освОтнОми потребами виходячи Оз iндивiдуальноi освиньо! траектори;
- створення ефективного зворотного зв'язку учшв з особливими освОтнОми потребами Оз членами Команди психолого-педагопчного супроводу та вама Оншими учасниками освггаього процесу;
- забезпечення активноi учасп учнОв з особливими освОтнОми потребами в освгтньому процесО;
- мониторинг результатов, корегування iндивiдуальноi освОтньо! траектори виходячи Оз отриманих результатов та рОвня досягнення поставленоi мети.
Яшсна характеристика у ходО оцОнювання водповщ або виконаного завдання учнОв з особливими освОтнОми потребами передбачае використання учителем наступних прийомОв оцОнювання:
- рОзш форми заохочення за допомогою вербальних та невербальних засобОв: жести, мОмОка, ОнтонацОя тощо;
- повне словесне оцОнювання кожного етапу роботи у виконаному завданнО школярем, Оз обов'язковим акцентом на сильнш сторош вико^но! роботи;
- перспективна оцшка, передбачае спОльне обговорення Оз учнем та роз'яснення умов бОльш
усшшного виконання кожного етапу завдання у майбутньому;
- використання само або взаeмоперевiрки вiдповiдно до запропонованого алгоритму;
- використання оцшник лiнiйок Г. Цукерман, як1 передбачають, що пiсля виконання завдання учень малюе на полях малюнок: вертикальну лiнiю, на якш позначае умовним символом свою думку про яшсть виконання завдання. Шсля перевiрки таку ж роботу виконуе учитель. Якщо вiн погоджуеться з учнем - обводить кружечком його оцшку, якщо m, то ставить вище або нижче за шкалою свою оцшку, шсля цього вщбуваеться обговорення виставлено! учнем та учителем оцшки [6].
Пiдготовка майбутнiх учителiв початково! школи до реалiзацiï засад формувального оцшювання в умовах шклюзивного освггаього простору початково! школи передбачае оволодшня методом «портфолю», яке розумiемо як одну з форм роботи з навчальною iнформацiею учня. Робота за методом «портфолю» передбачае: змщення акценту з того, що учень не знае i не вмiе, на його сильш сторони, тобто, що вш знае i чого навчився чи може навчитися; штеграцш к1льк1сних i як1сних оцшок; домГнування самооцiнювання над зовшшшм оцiнюванням тощо.
Погоджуемось з дослГдницею А. Колупаевою, яка зазначае про наступнi переваги використання методу «портфолю»[5]:
- характеризуе як1сть навчання рГзнобГчно й багатовимiрно;
- розкривае iндивiдуальнi можливосл учня;
- демонструе динамшу досягнень школяра за певний промГжок часу;
- допомагае визначити ефектившсть та вадповадшсть iндивiдуальноï навчально! програми можливостям дитини;
- допомагае здшснювати мониторинг за розвитком сошалГзацп та формуванням особистосп учня;
- допомагае здшснювати зворотний зв'язок мГж дитиною, батьками, вчителем.
На нашу думку, подготовка майбутшх учителГв до використання рГзних видГв «портфолю» у освггньому процеа закладу освгга з шклюзивною формою навчання забезпечуе перенесення педагопчного акценту з оцшки на самооцшку учня, тим самим реалГзовуючи головну мету формувального оцшювання в умовах шклюзивного освггаього простору початково! школи[1].
Висновки i пропозицп. Отже, подготовки майбутшх учителГв початково! школи до реалГзаци засад формувального оцшювання в умовах шклюзивного освггаього простору початково! школи передбачае використання гнучких та мобГльних навчальних програм та формування шклюзивно! готовности яка в подальшому забезпечать реалГзацш права на освиу вах дней, незалежно вщ стану здоров'я та рГвня психГчного та розумового розвитку.
Список лiтератури:
1. Будник О. Б. 1нклюзивна освгга : навчальний посiбник / О. Будник. - 1вано-Франк1вськ : Видавець Кушнiр Г. М., 2015. - 152 с
2. Волкова К.С. Сутшсть та критери готовностi майбутшх учителiв початкових класiв до ошнювально! дiяльностi в умовах iнклюзивноi освгга // Педагогiчнi науки: теорiя, iсторiя, iнновацiйнi технологii, 2017, № 3 (67), С. 155-165.
3. Демченко I. I. Теоретичш i методичш засади пiдготовки майбутнього вчителя початкових класОв до професiйноi' дiяльностi в умовах iнклюзивноi' освiти: автореф. дис... доктора пед. наук: 13.00.04; 13.00.03 / I. I. Демченко. - Умань, 2016. - 46 с
4. Законодавство Украши. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/main/index Кшв, 2020. (дата звернення: 20.03.2020).
5. А. Колупаева. Основи iнклюзивноi освiти. Навчально-методичний посiбник / за заг. ред. А.А. Колупаевоi - Кив: « А. С. К.», 2012. - 308 с.)
6. Основи шклюзивно!' освгги в початковш школi: робочий зошит / за заг. ред. Г. Ф. Пономарьовог Харшв: Комунальний заклад «Харк1вська гумашгарно-педагопчна академiя» Харкiвськоi обласноi ради, 2019. 124 с.
7. Удосконалення подготовки майбутшх учителiв початково!' школи до шновацшно1' професiйноi' дОяльностО в умовах реформування загальноi середньоi освОти / О.А. Бабакша, I.M. Толмачова // Pedagogy and Psychology: Science and education a new dimension V(52), Issue 113, 2017, Budapest. Р.19-22.
8. Чайковський М. Шклюзивна компетентность як складова професiйноi' компетентностО суб'екпв навчально-виховного процесу / М. Чайковський // Педагопка i психологОя професiйноi освОти. - 2012. - № 2. - С. 15-21.
9. Шевшв З.М. Професшна подготовка майбутшх учителОв початковоi школи до роботи в шклюзивному середовищО загальноосвОтнього навчального закладу: монографОя. Кшв, 2017. 384с.
References:
1. Budnik О.В/ Inclusive education: a textbook. O. Budnik. - Ivano-Frankivsk: Publisher Kushnir GM, 2015. - 152 s. (in Ukrainian)
2. Volkova K.S The essence and criteria of readiness of future primary school teachers for assessment activities in the context of inclusive education // Pedagogical Sciences: Theory, History, Innovative Technologies, 2017, vol. 3 (67), pp. 155-165.
3. Demchenko I.I. Theoretical and methodological bases of preparation of the future elementary teacher for professional activity in the conditions of inclusive education: author. the dissertation of ... Doctor of Ped. Sciences: 13.00.04; 13.00.03 / II Demchenko. - Uman, 2016. - 46 s.
4. Zakonodavstvo Ukrajiny. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/main/index Kyjiv, 2020. (data zvernennja: 06.04.2020).
5. Kolupaeva A. Fundamentals of inclusive education. Tutorial / for the General. ed. A.A. Kolupaeva - Kyiv: ASK, 2012. - 308 s. (in Ukrainian)
6. Osnovy inkljuzyvnoji osvity v pochatkovij shkoli: robochyj zoshyt / za zagh. red. Gh. F. Ponomarjovoji. Kharkiv: Komunaljnyj zaklad «Kharkivsjka ghumanitarno-pedaghoghichna akademija» Kharkivsjkoji oblasnoji rady, 2019. 124 s. (in Ukrainian)
7. Improvement of preparation of future primary school teachers for innovative professional activity in the conditions of reforming of general secondary education / O.A. Babakina, I.M. Tolmacheva //
Pedagogy and Psychology: Science and Education a New Dimension V (52), Issue 113, 2017, Budapest. R.19-22.
8. Tchaikovsky M. Inclusive competence as a component of professional competence of subjects of educational process / M. Tchaikovsky // Pedagogy and psychology of vocational education. - 2012. - N° 2. - pp. 15-21.
9. Shevciv Z.M. Profesijna pidghotovka majbutnikh uchyteliv pochatkovoji shkoly do roboty v inkljuzyvnomu seredovyshhi zaghaljnoosvitnjogho navchaljnogho zakladu: monoghrafija. Kyjiv, 2017. 384s. (in Ukrainian)
Bakiyeva M.K.
Senior lecturer at Andijan Regional Center of Public Education Training and Retraining Staff,
Uzbekistan
FACTORS OF PERSONAL EXPRESSION IN SOCIAL ACTIVITY
Abstract. The article tried to express a member of society who has a certain behavior and outlook, distinguished from others by the concept of personality, psychologically developed special features and behaviors. In order to be a person, a man must develop mentally, feel himself as a whole person, and differ from others by his own characteristics and qualities. Thoughts about the conditions of the social environment and upbringing, in which the factors of the formation of social activity are expressed, are reflected in order for a person to become a person as a social being.
Keywords: person, individual, man, human, psychology, social environment, social attitude, activity, perfect person, individuality.
A child is considered an "individual" until a certain age. An individual (derived from the Latin word "individium", meaning "indivisible", "individual", "single")1 is a biological being that can organize its behavior only with the help of a conditioned reflex. The individual includes both newborns and adults, as well as lunatics who cannot master language and simple skills. But of them, only a person who participates in social relations, who actively participates in social development in society, is called a person.
Individuality 2 is a characteristic of the individual, the manifestation of which requires a careful study of the child's personality in the implementation of the educational process, a sufficient awareness of his living conditions and their consideration. Social environment and upbringing are necessary for a person to become a person as a social being. Under the influence of these, a human develops and becomes a person.
There are three main characteristics of a person:
1. The sociality of the individual.
2. Awareness.
3. Self-awareness.
A baby born as an individual is exposed to a system of social relationships and begins to acquire social experiences in relationships with those around them. Conflicts between the social environment and the organism become more serious, and in the process of adapting to them, overcoming activity increases. Activity is manifested in the behavioral motives that
characterize the person, in the methods of action, and then in the various activities aimed at changing the reality around the child. All external influences that affect a person are social conditions changes with the internal conditions of the system or activity, and the individual begins to take shape.
Man cannot develop outside society, and the social connection between people is determined by their attitude in their practical activity, in the process of social production. A person becomes more conscious by interacting with other people and his social life has a certain meaning. The more meaningful and colorful these relationships are, the more meaningful and colorful a person's social life will be.
The highest sign of a person's consciousness is his self-awareness. Self-awareness of a person is that as a person develops and works in a society, he distinguishes his individuality, his subjectivity in the surrounding environment. Man is a subject who knows the world around him and influences this world, and what a person perceives, imagines, thinks, speaks and influences is an object for him. A person's self-awareness is expressed in the fact that he or she subjectively feels 'I'. Since man is a social being, he has the ability to understand himself. But man is a member of society and a part of the universe, so he realizes that even if he separates himself from the world around him, he is also connected to that world. Man cannot understand himself as "I" in isolation from the
1 National Encyclopedia of Uzbekistan. T.: State 2 This source.
Scientific Publishing House. 2000
