CC BY
19
3. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. — Изд. 2-е. — М.: Политиздат, 1977. — 304 с.
4. Психология и педагогика. Учеб. пособие / Под ред. А. А. Бодалева, В. И. Жукова, Л. Г. Лаптева, В. А. Сластенина. — М.: Изд-во Ин-тута психотерапии, 2002. — 585 с.
5. Слепкань З. I. Науковi засади педагопчного процесу у вищш школг Навч. поабник. — К.: Вища школа, 2005. — 239 с.
6. Щедровицкий Г. П. Организационно-деятельностная игра. Сборник текстов (2) / Из архива Г. П. Щедровицкого. — Т. 9 (2). — М.: Наследие ММК, 2005. — 320 с.
7. Яценко Т. С. Активная социально-психологическая подготовка учителя к общению с учащимися: Книга для учителя. — К.: Освгга, 1993. — 208 с.
Неля ГЛУЗМАН
ОСОБИСПСНО-ОРГСНТОВАНИЙ ТА 1НДИВ1ДУАЛЬНО-ТВОРЧИЙ П1ДХОДИ ДО ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В
ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В
У статтi обтрунтовуеться необхiднiсть особистiсно-орieнтованого й iндивiдуально-творчого пiдходiв до профестно'1 пiдготовки майбутнiх учителiв початковог школи, визначет умови та дидактичт принципи Их устшно!реалгзаци.
Реформування нацюнально! освгга в останш роки розгортаеться переважно у напрямку змши И змюту, створення вар1ативних програм навчання й умов для функцюнування та розвитку р1зних титв навчальних заклад1в. Проте за !х допомогою не можна показати всю складнють гумашзацп освгга як сощально-педагопчного явища, сформувати уявлення про гуманютичну стратепю 1 тактику в навчант й вихованш. Це певною м1рою стримуе розвиток професшно! тдготовки вчителя початкових клас1в на сучасному етат. Практичне виршення ще! проблеми прогресивна педагопчна думка завжди пов'язувала з щеею розвитку особистосл в процес педагопчного навчання.
У сучаснш навчальнш парадигм1 в початковш школ1 чшьне мюце посщае особистюно-ор1ентована компонента процесу освгги. Початкова освгга покликана допомогти реал1зувати зд1бносп кожного й створити умови для шдивщуального творчого розвитку дитини.
Сучасний вчитель початкових клашв — це педагог, який усвщомлюе сутнють { мету навчально! д1яльносп в сучаснш школ1, мае власну освггаю позищю; вм1е скласти цшсну навчальну програму; може бачити шдивщуальш зд1бносп учшв { вибудовувати навчання вщповщно до них; волод1е формами та методами супроводжуючого навчання; здатний змшювати завдання уроку вщповщно до реальности вм1е тдготувати яюсну характеристику навчальних змш учня; зд1бний до особистюного творчого зростання, д1яльносп рефлекси. Пщготовка такого вчителя е завданням педагопчних ВНЗ, зокрема ушверситет1в.
Засвоення педагопки розвитку ефективно може здшснюватися в режим1 освгга педагога, ухвалення ним особистюно-ор1ентовано! розвиваючо! модел1 сучасно! початково! школи. Не можна змусити педагога займатися розвивальним навчанням, оскшьки можлива дискредитащя метод1в розвиваючого навчання.
У такш ситуацп зростають вимоги до якосп професшно! пщготовки вчител1в початкових клаав. У результат анал1зу результата психолого-педагопчних дослщжень з проблеми вдосконалення професшно! тдготовки вчител1в у ВНЗ стало очевидним, що традицшш форми навчання майбутшх педагопв, яю використовуються в систем! ушверситетсько! педагопчно! освгга (лекцп, практичт заняття, семшари), мають найчаспше репродуктивний характер 1 впливають тшьки виключно на когштивш структури особистосп студента. Також недостатньо враховуються: об'ективт тенденцп, властив! загальному розвитку освгга; зростання д1агностичност1 в постановщ цшей { оцшки результата навчання; шдвищення штенсивносп навчання на основ! використання сучасних педагопчних технологш; розробка й впровадження освгттх стандарта, яю забезпечують !х досягнення шляхом навчально-методичних модул1в; штеграц!я й диференщащя навчальних курс1в, р!вшв заклад1в освгга: посилення шдивщуально-творчо! засади освгга.
Метою нашоТ статтi е аналiз особистiсно-орieнтованого та iндивiдуально-творчого mдходiв до професшно! пiдготовки майбутнiх учителiв початкових класiв в унiверситетi як ефективного засобу реалiзащ! сучасних цшей освiти.
За останнiй перiод проблема тдготовки вчителя у педагогiчному ВНЗ дослщжувалась у таких аспектах:
- професюграма працi вчителя (О. Г. Мороз, О. В. Киричук, А. А. Вербицький,
H. В. Кузьмша, В. О. Сластьонш, О. I. Щербаков);
- психолого-педагопчш основи устшно! професшно! дiяльностi вчителя (Ш. О. Амонашвш, О. П. Кондратюк, В. А. Карановський, А. Н. Чалов);
- методичш пошуки шляхiв i засобiв ефективного професiйного становлення вчителя в умовах педагопчного ВНЗ (С. I. Бшозерцев, Л. Ф. Сшрш, Р. I. Хмелюк);
- динамша процесу формування готовностi випускникiв вищо! школи до професшно! дiяльностi (А. П. Войченко, В. Ф. Колупаев, В. Н. Нттенко);
- умови професшно! майстерносп майбутшх вчителiв (Ю. П. Азаров, Г. Р. Гршченко,
I. А. Зязюн, О. В. Мудрик, Н. Г. Ничкало);
- висвгглення загальних питань проблеми формування особистосп вчителя (С. У. Бондаренко, М. Б. Свтух, Л. В. Кондрашова, I. Ф. Кривонос, М. О. Лазарев, Л. С. Нечипоренко, В. О. Сластьонш, Р. I. Хмелюк).
Щцсумовуючи висновки багатьох дослщниюв, можемо стверджувати, що новi тдходи до професшно! пiдготовки майбутнього вчителя ставлять за основну мету особиспсть людини. Провiдною е iдея розвитку людини. Вона грунтуеться на створенш необхiдних умов для розвитку особистосп, забезпеченнi розвитку й саморозвитку системи освгги та професшно! пiдготовки майбутнього вчителя в бш !х демократизаций Функци сучасно! професшно! пiдготовки майбутнього вчителя — сощально-гумаштарна, психолого-педагогiчна, фахова, особистiсно-орiентована, практична.
Особистiсно орiентована функщя пiдготовки забезпечуе розвиток особистiсних i професiйних здiбностей i якостей студенев, посилення його суб'ективних функцiй.
¡дея як особистiсно-орiентованого навчання, так i особисriсно-орiентовано! шдготовки майбутнього вчителя початкових клашв постала в зв'язку з отриманням можливостi й права кожного учня вибирати школу й профшь освiти, права на домашню освпу й освiту в недержавних ВНЗ, на прискорення навчання та навчання за шдивщуальними планами. В зв'язку з цим майбутнш вчитель мае бути готовий до пращ в особистiсно-орiентованому освггньому середовищi.
У нашi днi питання особистiсного пiдходу стало головним перехрестям педагопчних дискусiй. Вони ставляться настшьки гостро, що вщ них не можна вiдмовитись. Вщ множини рiшень значною мiрою буде залежати доля тих, хто навчаеться. Глобальною е проблема про вибiр мiж природовщповщнютю й педагогiчним насильством. Учитель, котрий дiе всупереч природному (особистюному) стану людини, чинить насильство над нею. Навчання, в якому однозначно домшуе викладач, може стати гальмом у розвитку студента, оскшьки воно не зважае на його суб'ектнють. В одного процес мислення проходить швидко, с^мко, а в шшого — повшьно, та це не означае, що одна людина розумшша за шшу.
Мета особистiсно-орiентованого навчання полягае у створеннi максимально сприятливих умов для розвитку особистосп майбутнього вчителя початкових клашв, виявлення та активного використання його шдивщуальних особливостей у навчальнш дiяльностi. Це повинно бути базовою орiентацiею викладача, яка визначае його позищю у взаемоди зi студентом. Кожен студент дивиться на свгг, спираючись на власний суб'ективний досвщ, тож важливо викладачевi погоджувати новi поняття iз таким досвiдом. За традицiйноl системи навчання досвщ студента сприймаеться як такий, що не вщповщае вимогам сучасно! вищо! освгги, тодi як за гумашзовано! освiти вiн розглядаеться як контекст навчання. Наприклад, повинш заохочуватись шщативнють, фантазiя, вираження почутпв життевих уявлень, нагромаджених поза навчальним закладом. Кожен студент прагне розкрити свш особистюний потенцiал, що дала йому природа, i треба лише допомагати йому, створивши необхщш умови.
Особистiсно-орiентоване навчання спираеться на положення, що тшьки особистiсно-значущi поняття засвоюються студентом. Картина свпу, створена в наукових поняттях, iснуе об'ективно, незалежно вщ людини. Це означае, що не вш поняття, навпъ логiчно обгрунтованi,
будуть студентом сприйнятi. Навчання, за якого hobî отриманi знання не стали особистим досвщом студенев, веде до формалiзацiï знань. Кожен студент мае сво1 способи засвоення нових знань. Для продуктивного виконання одного й того ж завдання рiзнi студенти застосовують рiзнi способи i прийоми. Для викладача важливо виявити цi способи, застосовуючи рiзноманiтний дидактичний матерiал, який дозволяе студенту обирати особистюно значущi для нього способи навчання. За такого тдходу кожен студент розглядаеться як окрема ушкальна особистють.
При особистiсно-орiентованому навчанш, яке враховуе i використовуе максимально природш можливостi людини, пiзнавальна дiяльнiсть завдяки цьому пiднiмаеться на якюно новий рiвень. ïï джерелом стають не зовнiшнi вимоги, а власний суб'ектний досвщ i власш шзнавальш мотиви, що поступово перетворюються в самостшну потребу в освiтi й самоосвт. ïï об'ектом стае все ширше коло наукових знань i пов'язаних з ними узагальнених способiв навчальноï дiяльностi, а кiнцевим результатом — все бшьш розвинена особистють студента, що завдяки свош дiяльностi збагачуеться новим досвiдом.
Iндивiдуально-творчий пщхщ припускае створення умов для самореалiзацiï майбутнього вчителя початкових класiв, виявлення й розвитку творчих можливостей, педагопчних поглядiв, ушкально1' технологiï педагогiчноï дiяльностi, неповторного стилю педагогiчноï дiяльностi.
Розглядаючи сучаснi принципи та пщходи в гумашзаци освiти, ми виокремлюемо шдивщуально-творчий пщхщ, специфiка якого полягае в тому, що творчють повинна бути присутня в усiх змiстовних компонентах навчально-професшжл дiяльностi студентiв, а його розвиток зумовлений врахуванням неповторностi кожного iз них. 1ндивщуально-творчий пщхщ у процес пщготовки майбутнього вчителя початкових клаав спрямований насамперед на перетворення його свiдомостi, розвиток його здiбностей, зумовлюючи успiх майбутньо1' педагогiчноï дiяльностi.
Його сутнiсть — у розвитку шдивщуально багато1', самобутньо1' його особистосп, в поеднаннi суспiльного й особистюного сенсу.
Основне призначення iндивiдуально-творчого тдходу полягае в створеннi умов для самореалiзацiï особистостi майбутнього вчителя, виявленш й розвитку його творчих можливостей, власних педагопчних поглядiв, неповторно1' технологи дiяльностi.
Ми враховуемо структуру шдивщуально-творчого пiдходу, яку в зв'язку з вщбором змiсту педагогiчноï пiдготовки майбутнього вчителя пропонуе О. О. Абдуллша. Вона подае взаемозв'язок загального (ядра), особливого (доповнення з урахуванням специфши факультету) й шдивщуального (диференцiацiя та iндивiдуалiзацiя навчання i виховання).
Перший — це фундаментальш знання з педагопки.
Другий — це дисциплши за вибором, факультативи з урахуванням специфши факультетiв, можливостi вивчення альтернативних спецкуршв, якi сприяють розвитку творчосл майбутнього вчителя.
Третiй — самостшна робота студентiв за iнтересами, спрямована на розвиток творчих здiбностей, шдивщуального стилю дiяльностi, надання можливостi вшьного вибору диференцiйованих завдань, що найбшьше вiдповiдають iндивiдуальним здiбностям студентiв.
Система професшно1' пiдготовки в педагогiчному ушверситет е цiлiсним навчально-виховним процесом — i повинна бути надежною й вщповщати ознакам сощально1' системи. Iнварiантнi аспекти системи визначають ïï структуру [6].
1нтерпретуючи концепцiю В. В. Горшковой в моделюваннi й реалiзацiï шдивщуально-творчоï пiдготовки майбутнього вчителя ми надаемо особливого значення триедносп й iнтеграцiйному розвитку шдивщуальних здiбностей, активностi i творчостi. Активнють визначае динамiку розвитку творчоï шдивщуальносп майбутнього вчителя, формування його професшного потенцiалу. Вона характеризуеться як штегративна властивiсть особистостi, що дозволяе дiяти цiлеспрямовано, мобiльно оперувати способами дiяльностi, варiативно прогнозувати результати, критично впливати на педагопчний процес [4].
Творча дiяльнiсть е проявом як загальноï культури особистостi, так i ïï професiйноï культури, проте характеризуе насамперед професшну майстернiсть фахiвця.
Iндивiдуально-творча пщготовка передбачае цiлiсну готовнiсть майбутнього вчителя початкових клашв, в структурi якоï взаемопов'язанi мотивацiйна, творча, теоретична, практична тдготовки. Мшроелементом моделi такоï тдготовки е навчально-освггне завдання,
що свiдомо й цшеспрямовано розв'язуеться кожним студентом в його навчальнш i квазiдiяльностi. Творча шдивщуальшсть розглядаеться як результативна ознака шдготовленосп майбутнього вчителя початкових класiв.
Педагопчш умови здiйснення iндивiдуально-творчоï пiдготовки:
- впровадження практичноï дiагностики й прогнозування на кожному рiвнi цiеï тдготовки;
- погодження об'ективних умов та шдивщуальних особливостей студента через багаторiвневу стльну цiлеспрямованiсть, стратегiю й варiативнiсть багаторiвневоï пiдготовки;
- здiйснення творчого дiалогу як форми реалiзацiï суб'ективноï взаемодiï викладачiв i студентiв;
- проблематизащя навчання й формування «проблемного бачення»;
- цiлеспрямоване формування шдивщуального стилю дiяльностi майбутнього вчителя;
- розвиток рефлексивно!' позици викладачiв i студенев у сумiснiй професшно-дослщницькш дiяльностi.
Аналiз важливих теоретико-методологiчних пiдходiв до феномена особистшо-орiентованоï професiйноï пiдготовки майбутнього вчителя початкових класГв в унiверситетi [8, 12, 26] дозволяе зробити висновок, що особливий та професшний розвиток вчителя в системГ педагогiчноï освiти — це динамiчний процес удосконалення професiйно важливих якостей особистосп й оволодiння технолопею професiйноï дiяльностi.
ОргатзацШно особистiсний та професшний розвиток учителя в ушверситет е результатом його цшеспрямованого включення в професiйну дiяльнiсть й тдготовку до вирiшення професiйних завдань.
Психолого-акмеологгчно особистюний та професiйний розвиток учителя початкових класГв — це процес кшьюсних та якiсних змiн психши в рамках оптимального процесу саморозвитку й самореалiзацiï. Вiн пов'язаний з удосконаленням розумових i фiзичних можливостей, формуванням нових здiбностей i психiчних структур, якi дозволяють учителевi здшснювати новий для нього вiд дiяльностi, визначуваний вибраною професiею.
У своему змют особистiсно-професiйний розвиток учителя означае на особиспсному рiвнi самовдосконалення i розвиток вщповщно до вимог вибраноï професiï. Воно включае особистiсний досвщ подолання труднощiв i перешкод й самостшне досягнення успiшних iндивiдуальних результата професшного зростання як фахiвця. Змютовне ядро цього процесу можна представити, на нашу думку, як синтез, оргашчну еднють профестноХ ideummnocmi, професттй KOMnemeHmHOcmi i somoeHOcmi до творчо-перетворюючог дiяльностi.
ПрофесШна iдeнтичнiсть учителя початкових клаав — це необхщний стутнь професшного центризму та стiйкоï професiйно-ментальноï позици, параметрами якого е константна, дистантнють, сформованють образу «себе як професюнала».
ПрофесШна компетенттсть учителя початкових клаав — це штеграцшна яюсть особистостi, що включае систему професшних знань (методологiчних, психолого-педагогiчних, дидактико-методичних, технолопчних), ефективних професiйних навичок i умшь, володiння сучасними алгоритмами та способами виршення професiйних завдань, якi дозволяють здшснювати дiяльнiсть з високою продуктивнютю.
Готовтсть вчителя початкових клаав до творчо-перетворюючог дiяльностi — це штеграцшна освгга особистосп, що включае потребу й здiбностi до змiни професшно-деяльшсних стереотипiв у сферi змГсту й структури початковоï освГти, знання, апробащя, усвiдомлений ви6Гр i творче застосування сучасних моделей i технологiй навчання молодших школярГв.
Вважаемо, що пeдагогiчними умовами оптимiзацiï особистiсно-професiйного розвитку майбутнього вчителя початкових клашв та оргашзаци суб'ектно-развиваючого навчання в унiверситетi е:
• виявлення чинниюв та умов, яю зумовлюють продуктивний особистiсно-професiйний розвиток особистосп майбутнього вчителя початкових клашв, вивчення специфши осо6истГсних змГн на рГзних етапах професiйноï пГд готовки:
• проведення цiлеспрямованоï роботи з формування у студента конструктивноï концепцiï «Я-професшне». Основним механiзмом такоï роботи повинна стати змша структури мотивацiï студента через активiзацiю мотивГв професiйних досягнень, розвиток потреби в
самовизначеннi, формування конкретних якостей особистосп, необхiдних для творчого оволодшня технологiею педагогiчноï дiяльностi вчителя початкових класГв:
• посилення iнтеграцiйноï ролi в навчаннi майбутнiх учителiв початкових класГв психолого-педагогiчного супроводу як цшюного й безперервного процесу навчання, аналiзу, формування, розвитку, саморозвитку й корекци iнтегральноï iндивiдуальностi студента, викладача, який потрапляе в об'ективне поле дiяльностi, куратора й керiвництва факультету;
• системне тзнання й створення умов для самоперетворення особистосп вчителя в самодiяльного, самосознаючого, цшеспрямованого (гранично iндивiдуалiзованого) суб'екта, здiбного до саморозвитку в процес його професiйноï пiдготовки, передбачаючи розробку й реалiзацiю вiдповiдного змюту, моделей, алгоритмiв навчальних розвиваючих технологш, адекватних засобiв змiстовно-функцiонального, навчально-методичного й управлшського забезпечення, монiторинговоï дiагностики й оцшки динамiки особистiсно-професiйного розвитку вчителя в системГ унiверситетськоï педагогiчноï освгги;
• органiзацiя комплексу зв'язюв: початкова школа — вчитель початкових класГв — дослщник — унiверситет.
ЦГ умови устшного навчання майбутнiх учителГв початкових класiв в унiверситетi можуть бути сформульоваш конкретшше у виглядГ дидактичних принцитв:
1. Принцип суб'екта дгяльностг полягае в тому, що формування особистосп студента та просування його в професшному розвитку здшснюються не тодг коли вш сприймае готове знання, а в процес його власно1' дГяльносп, спрямовано1' на «вщкриття» ним нового знання.
2. Принцип ц1л1сност1 педагоггчног освти означае, що у майбутнього педагога повинно бути сформоване узагальнене, цшюне уявлення про свГт i людину в ньому, яке досягаеться комплексом психолого-педагопчних, соцюгумаштарних, культурознавчих i спещальних дисциплш, що взаемоддать на базГ фшософсько-антрополопчно1' методологи.
3. Принцип безперервностг означае таку оргашзащю навчання майбуттх педагопв, коли забезпечуеться спадкоемтсть мГж всГма етапами професГйно1' пГдготовки в змютГ та навчальних технологГях.
4. Принцип варгативностг припускае розвиток у студентГв варГативного мислення, тобто розумГння можливосп рГзних варГантГв вирГшення педагогГчно1' проблеми, формування готовносп до свГдомого вибору варГативних моделей навчання в початковш школГ.
5. Принцип творчостi припускае максимальну орГентащю на творчГ засади в навчальнГй дГяльностГ студентГв, придбання ними власного досвГду творчо-перетворювано1' дГяльностГ.
6. Принцип емоцтного благополуччя припускае зняття стресоутворюючих чинникГв навчального процесу, створення системи психолопчного супроводу та педагопчно1' пГдтримки студентГв у процесГ професГйно1' пГдготовки.
ПГдкреслимо, що представлена система дидактичних принцитв забезпечуе професшну тдготовку майбутнГх учителГв початкових класГв вГдповГдно до основних дидактичних вимог вдосконалення професшно1' педагогГчно1' освгш в унГверситетГ. При цьому вона включае ще1' про органГзацГю особистюно-розвиваючого навчання провГдних психологГв i педагопв.
Отже, особливостями сучасно1' професГйно1' тдготовки майбутнього вчителя початкових класГв е орГентащя на розвиток особистостГ студента як неповторно1' ГндивГдуальностГ, створення оптимальних умов для його становлення, особистюного розвитку, готовтсть його до реалГзаци особистюно-орГентованого навчання молодших школярГв у рГзних типах шкГл.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического
образования: для педагогических специальных высших учебных заведений. — М.: Просвещение,
1990. — 141 с.
2. Алексеев Н. А. Понятие личностно-ориентированного обучения // Завуч. — 1999. — № 3.
3. Белухин В. А. Основы личностно-ориентированной педагогики. Ч. 1. — М.: Ин-т практ.
психологии; Воронеж: НМОДЭК, 1996. — 318 с.
4. Богоявленский Д. Н., Менчинская Н. А. Психология усвоения знаний в школе. — М.: АПН
РСФСР, 1959. — 347 с.
5. Выготский Л. С. Собрание сочинений. Т. 4. — М., 1982.
6. Горшкова В. В. Межсубъективные отношения в педагогическом процессе: Автореф. дис. ... д-ра.
пед. наук. — СПб., 1992. — 33 с.
7. Кушнир А. Природосообразность или педагогический волюнтаризм // Народное образование. — 1998. — № 9-10. — С. 137-145.
8. Моторша В. Г. 1ндивгдуально-творча подготовка майбутнього вчителя як умова професшного становлення // Педагойчт науки: Зб. наук. праць. — Суми: СДПУ m. А. С. Макаренка, 2000. — С. 286-292.
9. Сериков В. В. Личностно-ориентированное образование: к разработке дидактической концепции // Педагогика. — 1994. — № 5. — С. 16-21.
10. Сластенин В. Л. Основные тенденции модернизации высшего образования // Педагогическое образование и наука. — 2004. — № 1. — С. 43-50
11. Шадриков В. Д. Личностно-ориентированное обучение // Педагопка. — 1995. — № 5. — С. 18-19.
12. Якиманская И. С. Личностно-ориентированное обучение в современной школе. — М.: Сентябрь, 2000. — 112 с.
Оксана СЕРНЯК
УПРАВЛ1НСЬКИЙ АСПЕКТ ПРОФЕСIЙНО-ПЕДАГОГIЧНОÏ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДИСЦИПЛ1Н ГУМАН1ТАРНОГО ЦИКЛУ
У статтi розглядаеться проблема пeдагогiчного управлтня навчально-тзнавальною дiяльнiстю учтв тд час вивчення дисциплiн гуматтарного циклу. Специфта викладання цих дисциплт вимагае забезпечення колективних форм навчання. Процес гуматтаризацИ' освiти висувае до вчителя гумантарних дисциплiн особливi вимоги, ят полягають у володтт методами управлтня навчально-пгзнавальною дiяльнiстю учнiв.
В умовах модершзацп освгга та проголошення курсу на реалГзащю гуманiстичноï парадигми освгш проблема перетворення системи освгш з унiтарноï (авторитарноï, трансляцшно1) на демократичну, гумаштарну, спрямовану насамперед на забезпечення можливостей постшного духовного розвитку особистосп стае все бшьш актуальною. Одним з прюритетних напрямюв е розкриття здГбностей i нахилГв школярГв, максимальне забезпечення розвитку 1х штелектуальних, моральних i духовних сил.
Разом Гз тим стратепчним завданням на сучасному етат е тдвищення ефективносп навчання учшв з метою продуктивного засвоення знань, формування умшь та навичок, створення умов для самовираження та самовдосконалення учшв у рГзних видах дГяльносп. У виршенш цього важливого завдання вагоме мюце належить удосконаленню педагопчного управлшня навчальною дГяльнютю школярГв.
Цш проблемГ присвячет дослщження К. Ссиповича, В. Лазарева, С. Машбиця, Н. ТализГно1, Л. Товажнянського, Г. Щедровицького, В. Якунша та шших вчених.
Л. Товажнянський вважае педагопчне управлшня «цшеспрямованою, свщомою взаемодГею учасниюв педагопчного процесу з метою забезпечення стабшьного функцюнування i розвитку органiзованоï навчально-пiзнавальноï дГяльносп та досягнення оптимального результату у шдготовщ й належному вихованш учшв» [12, 34]. На думку В. Якунша, суть педагопчного управлшня полягае в тому, що вщповщно до поставленоï мети здшснюеться взаемодГя учшв i вчителГв, спрямована на активГзащю дГяльносп учня у процес навчання i досягнення необхщних результата [14]. В. Михальська трактуе педагопчне управлшня навчальною дГяльшстю учшв як специфГчний вид дГяльносп, що реалГзуеться через умшня вчителя цшеспрямовано впливати на учшв шляхом науково обгрунтованого прогнозування, планування, органiзацiï i регулювання, контролю i корекцп, аналГзу ïхньоï дГяльносп i досягати на цш основГ освиньо-виховних цшей
[5].
Однак глибшого дослщження потребують проблеми специфГки педагопчного управлшня навчально-тзнавальною дГяльтстю учшв у викладанш рГзних дисциплш. Актуальним е оновлення змюту, пошук нових форм i методГв професiйноï тдготовки з метою забезпечення готовносп майбутшх педагопв до ефективного педагопчного управлшня навчально-тзнавальною дГяльтстю дисциплш гуматтарного циклу.
Мета статт — виявити специфГку тдготовки майбутшх вчителГв дисциплш гуматтарного циклу до педагопчного управлшня навчально-тзнавальною дГяльтстю учшв.
Змютом пiзнавальноï дГяльносп учшв при вивченш дисциплш гуматтарного циклу е цшшсно-нормативна система знань, що загальнолюдсью, нацюнальш та сощальш цшносп i
