CC BY
54
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА
Валентина ВОНСОВИЧ
САМОРОЗВИТОК I САМОВИХОВАННЯ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В У ВИЩИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
У статтi розкрито змкт поняття «професшний саморозвиток», «особистiсний саморозвиток», вказано засоби та етапи саморозвитку. Видшено фактори саморозвитку студента: сощально-психологiчний ^мат у колективi; здшснення профестноI дiяльностi; адекватнкть самооцтки; адекватнiсть професшного iдеалу; володiння методами i прийомами саморозвитку. Автор дае рекомендацИ щодо складання програми професiйно-особистiсного становлення вчителя.
Актившсть студенев у навчально-професшнш дiяльностi становить важливу умову стимулювання 1хнього саморозвитку, самовиховання. Професшний особистюний саморозвиток студенев е одшею з важливих проблем ВНЗ. Як вважае I. I. 1льясов, «дiяльнiсть навчання це — самозмшюванють, саморозвиток суб'екта» [7].
Мета статт полягае в розкриттi формування професшно1 мобiльностi i можливостей адаптаци студентiв — майбутнiх вчителiв до умов, як швидко змiнюються; формуванш у них умiнь, навичок i потреби до професiйного i особистюного саморозвитку та самовиховання пiд час навчально-професшно1 дiяльностi.
На думку дослщниюв С. Б. Елканова [1], В. Н. Кухарева [2], В. П. Засобшо! та Г. Л. Смолян [5] професшний саморозвиток i самовиховання е усвщомленою дiяльнiстю студентiв, що спрямована на повну самореалiзацiю себе як особистост в тiй сферi дiяльностi, яку визначае його майбутня профешя (в нашому — профешя вчителя).
Саморозвиток — це процес збагачення дiяльнiсних умiнь та шших особистiсних якостей людини у процес рiзних видiв И доцшьно1 дiяльностi. В основi саморозвитку лежить набуття соцiального досвiду i досягнень культури, втiлених у реалiях, у процес т1е1 або шшо1 дiяльностi.
Професшний саморозвиток буде здшснюватися за умови, коли студент розвиватиме в собi особиспсш, професiйно важливi якостi загальних (iнтелект) i спецiальних (професiйних) творчих здiбностей. 1з професiйним саморозвитком тюно взаемопов'язаний особистiсний саморозвиток, який спрямований на становлення творчо! iндивiдуальностi майбутнього вчителя.
Засобами саморозвитку можуть бути: самовиховання, самоосвгга, самовдосконалення у взаемозв'язку з практичною професшною дiяльнiстю. Етапи процесу саморозвитку у загальному виглядi можуть включати:
- здiйснення самошзнання (самоспостереження, самодiагностика, самоаналiз) при наявносп необхiдного рiвня самосвiдомостi;
- формування самооцшки i прийняття рiшення про необхвдшсть роботи над собою;
- постановку мети саморозвитку i розробку iндивiдуальноl програми самооргашзаци.
У студентсью роки проходить пора самоаналiзу i самооцiнки. Самооцiнка здiйснюеться шляхом порiвняння iдеального «Я» з реальним. Проте щеальне «Я» ще не перевiрене i може бути випадковим, а реальне «Я» ще всебiчно не ощнене особистiстю. Таке об'ективне протирiччя у розвитку особистостi молодо1 людини може викликати у не1 внутршню невпевненiсть в собi та школи супроводжуеться зовнiшньою агресивнiстю, розв'язнiстю або вщчуттям незрозумiлостi.
Серед факторiв, яю найбiльше впливають на процес саморозвитку особистосп студента, велике значення мають наступнi: соцiально-психологiчний клiмат у колективi (групi) i
здiйснення професшно! дiяльностi; адекватшсть самооцiнки, адекватнiсть професiйного iдеалу та володшня методами й прийомами саморозвитку.
Для визначення професшного саморозвитку доцшьно виокремити його показники. Ними можуть бути:
- обсяг знань i система уявлень про сутшсть професшно! дiяльностi та вимог професп до особистосп спецiалiста, його професiйних знань, умшь i навичок (з точки зору змютовно-мотивацiйного критерiя);
- виражена професiйна спрямованiсть, емоцiйна привабливють професп, позитивна мотивацiя, вмiння долати труднощi на цьому шляху i досягати поставлено! мети у професшному саморозвитку (з точки зору технолопчного критерiю).
Сукупнiсть умiнь, навичок i стшко! потреби всаморозвитку е не тшьки одним iз результатiв навчально-професшно! дiяльностi майбутнього вчителя, а й одшею з головних умов його поступового професшного зростання i творчо! активностi. Отже, активiзацiя професiйного i особистого саморозвитку кожного студента ставить його у позищю суб'екта навчального процесу, який безпосередньо керуе власною пiзнавальною дiяльнiстю i сво!м професшно особиспсним становленням.
Враховуючи вищезазначене, можна констатувати, що саморозвиток студентiв е одшею iз головних iдей у програмi пiдготовки вчителя. Так, з метою реатзацп ще! ще! цшеспрямовано ставляться i послiдовно вирiшуються завдання активiзащ! процесу саморозвитку студентiв.
Усшшшсть навчально-професшно! пiдготовки у ВНЗ i наступне професiйне становлення вчителя значною мiрою залежить вiд того, як вш володiе культурою самовиховання як процесу самостшного, свiдомого саморозвитку особистосп, спрямованого на вироблення у себе професшно-значущих якостей та умiнь.
Самовиховання супроводжуе процес оволодшня педагогiчними дисциплшами. Професiйне самовиховання розпочинаеться з переходу студента iз позицп учня на позищю вчителя. Актившше цей процес вщбуваеться пiд час практично! навчально! дiяльностi.
З метою послiдовно! системи роботи над собою та усунення хаотичносп необидно скласти чiтку систему роботи над собою — програму професшного самовиховання. Насамперед доцшьно сформулювати мету. Метою професшного самовиховання е здобуття знань, умшь i навичок, формування особиспсних якостей, необхвдних учителю.
Загальними умовами для досягнення мети е:
- виникнення потреби у самовихованш;
- наявнiсть умiння самоспостереження i самопiзнання;
- вмiння аналiзувати й ощнювати сво! вчинки i дiяльнiсть;
- вмiння проектувати змiни у власнш особистостi;
- психологiчна готовшсть до активно!, цiлеспрямовано! i систематично! роботи над собою;
- свщоме управлшня власною поведiнкою, сво!м фiзичним i психiчним станом;
- вiра у власш сили i можливостi.
Для складання програми професiйно! роботи над собою треба з'ясувати рiвень сво!х прагнень i можливостей: наявнiсть педагопчних здiбностей, iнших професiйно важливих якостей особистосп, особливо тих, що стосуються налагодженню взаемин з людьми; проанатзувати, якi якостi i властивостi розвинеш краще, а над якими ще необхiдно працювати. Тут особливо потрiбними будуть самоаналiз i самооцiнка, а також самовипробування в дiяльностi, близькш до педагогiчно! (в дiлових ^ах, навчальних вправах, у процесi навчально! практики тощо).
Ознайомлення з вщповщною лiтературою допоможе сформувати орiентовний змют професiйного самовиховання, що включатиме:
- штелектуальне самовиховання;
- естетичне самовиховання;
- тклування про власний фiзичний стан, здоров'я, запобiгання професiйним захворюванням;
- самовиховання сощальних якостей (самосвiдомостi, морально! культури, педагогiчного такту);
- самовиховання основних тзнавальних yMiHb;
- розвиток пiзнавальних процешв;
- розвиток педагогiчних здiбностей;
- тзнання типу вищо! нервово! дiяльностi i темпераменту, розвиток yмiння використовувати ïxm позитивнi риси;
- саморегулящя емоцiйних станiв через зовнiшнiй вияв емоцiй;
- yправлiння мiмiкою та пантомiмою;
- розвиток культури мовлення, технiки мовлення та iн.
Одшею з проблем у шдготовщ майбутнього вчителя е низький рiвень мотиваци стyдентiв до педагогiчноï дiяльностi як професшно].'. Тому перше завдання стосовно цього полягае у стимулюванш розвитку мотиваци студенев до педагогiчноï дiяльностi. З цiею метою пiд час вивчення педагопки доцiльно використовувати весь арсенал засобiв, якi би сприяли формуванню у стyдентiв мотивацiйного компонента. При вивченш цiеï дисциплiни студенти виконують завдання, спрямованi на розвиток як загальних, так i професшних (педагогiчних) здiбностей. Це: вирiшення педагопчних завдань i проблемних ситyацiй, моделювання фрагментiв майбyтньоï дiяльностi. При цьому складаються численнi мотивацiйно-стимyлюючi ситyацiï у навчальному процес^ якi сприяють самоусвщомленню кожним студентом себе майбyтнiм учителем. Також вщбуваеться пiдвищення мотивацiï кожного студента до вивчення педагопчних дисциплш.
Наступним завданням професшно-особистюного становлення майбутшх yчителiв е оволодiння студентами теоретичними знаннями i практичними yмiннями, яю пов'язанi з майбутньою педагогiчною дiяльнiстю. Так, у ходi вивчення педагопки студенти оволоддать професiйними педагогiчними знаннями й умшнями в сферi гностично!, проектувальнох, конструктивно!, органiзацiйноï i комyнiкативноï компоненти педагогiчноï дiяльностi.
Вони отримують уявлення про компоненти практичноï реалiзацiï професiйного саморозвитку педагога, а також оволодiвають технiкою i прийомами самовиховання — такими, наприклад, як самошформування, самопереконання, самоорганiзацiя.
Оволодiння студентами теоретичними знаннями i практичними умшнями, необхщними для педагогiчноï дiяльностi, сприяе розвитку в них мотивацiйноï компоненти готовносп до професiйноï дiяльностi пiд час педагогiчноï практики. В процесi ^eï практики продовжуеться розвиток багатьох професшних (педагопчних) вмшь. Включаючись у реальний навчальний процес в умовах, максимально наближених до реальноï професiйноï дiяльностi вчителя, студенти освоюють ïï основш види: психолого-педагогiчне вивчення yчнiв, планування навчально-виховноï роботи, проведення виховноï роботи як керiвник класу. Ця робота сприяе осмисленню й узагальненню, усвщомленню власного педагогiчного досвiдy i розвитку професшно важливих якостей майбyтнiх yчителiв.
Трете завдання професiйно особистiсного становлення майбутшх yчителiв — це розвиток 1хшх професiйно важливих якостей i творчоï iндивiдyальностi. Пiд професiйно важливими якостями особистосп розyмiють ïï шдивщуально-психолопчш якостi (сенсорнi, перцептивнi, мислительнi, мовленнев^ емоцiйнi, вольовi) вiдношення особистостi до себе, професп, iнших людей, моральних iдеалiв, визначаючи yспiшнiсть оволодiння професшною дiяльнiстю.
Виявлення динамiки розвитку професшно важливих якостей особистосп у навчальному процес дозволяе визначити якiсть i рiвень психологiчноï готовностi випyскникiв виконувати професiйнi завдання. Тому вирiшення завдань управлшня розвитком професiйно важливих якостей особистосп майбутнього вчителя вимагае передуем розкриття структури i змiстy педагогiчноï дiяльностi i виокремлення професiйно важливих якостей. Так, курс педагопки починаеться з лекцшних i практичних занять про педагопчну професiю як одну з найважливших для розвитку суспшьства, про фyнкцiональнy модель дiяльностi вчителя i формування понять щодо професшного щеалу вчителя. З цieю метою шд час практичних занять вводяться дiловi iгри, якi сприяють розвитку yявноï професiйноï поведiнки стyдентiв. Створюються умови для формування i розвитку професшно важливих якостей — таких, наприклад, як педагопчна рефлекшя, педагопчне мислення, емоцiйна сфера вчителя.
Таким чином, розвиток кожним студентом професшно-важливих якостей i творчо1 iндивiдуальностi сприяе самоусвiдомленню себе майбутшм вчителем й усвiдомленню необхiдностi саморозвитку.
Четверте завдання професшно дiяльнiсного становлення майбутшх вчителiв — це саморозвиток кожним студентом особистюних i професшно важливих якостей i творчих здiбностей. З цiею метою пiд час педагопчно1 практики студентам пропонуеться комплексне завдання з двох частин.
Перша його частина полягае в тому, щоб на основi аналiзу власно1 педагопчно1 практики студенти визначили сформованють у себе основних професiйних умшь i професiйно важливих якостей.
Друга частина завдання — це здшснення процесу саморозвитку студенев. З щею метою протягом тижня студенти проводять самодiагностику готовностi до майбутньо1 дiяльностi, зазначаючи рiвнi володiння психолого-педагогiчними, загальнонауковими i методичними знаннями та вмiннями; сформованють професшних умiнь, розвиток мотиваци педагопчно1 дiяльностi (мети, мотивiв, потреб), педагопчного мислення, рефлексп тощо. За результатами дiагностики студенти складають iндивiдуальну програму саморозвитку, яка стае для них шдивщуальною програмою педагогiчного трактування. Починаючи з другого тижня, вони виконують окреслену iндивiдуальну програму, постiйно здшснюючи поточний контроль i самоаналiз сво1х дiй. Пiсля закiнчення практики студенти проводять самоаналiз i дають самоощнку результатiв виконання шдивщуально1 програми практики, а також планують завдання для саморозвитку у професшнш дiяльностi тсля завершення навчання у ВНЗ.
Таким чином, тдготовка майбутнiх учителiв в педагопчному унiверситетi становить самоорганiзовану дидактичну систему дисциплiн психолого-педагогiчного, методичного блоку. Найбшьш важливо, що у процес навчально1 дiяльностi здiйснювався саморозвиток студенев.
Л1ТЕРАТУРА
1. Элканов С. Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя. — М.: Просвещение, 1989. — 456 с.
2. Кухарев В. Н. На пути к профессиональному совершенству: Мастерство учителя: идеи, советы, предложения. — М.: Просвещение, 1990. — 256 с.
3. Сухомлинський В. О. Сто порад учителю (Поради 1-4 ) // Сухомлинський В. О. Вибраш твори. У 5 т. — Т. 2. — К.: Наукова думка, 1979. — С. 148.
4. Педагопчна майстершсть / За ред. I. А. Зязюна. — К., 1997. — 425 с.
5. Засобина В. П., Смолян Г. Г. Влияние педагогической практики на самооценку способностей студентов к педагогической деятельности // Ученые записки Ивановского педагогического института. — Т. 57. — Иваново, 1969. —
6. Бордовский Г. А. Управление качеством образовательного процесса. — СПб., 2001. — 359 с.
7. Ильясов И. И. Структура процесса учения. — М., 1986. — 256 с.
Ольга ВЛАСЮК, Вштор СИДОРЕНКО
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ позитивно! мотиваци у СТУДЕНТ1В ДО ЗАСВОеННЯ ЗМ1СТУ ОСВ1ТИ
Розглянуто методологiчнi аспекти та психолого-педагогiчну характеристику процесу засвоення знань на основi сучасних досягнень педагогiки i психологи. Показано, що навчально-професшна дiяльнiсть студентiв мае носити розвиваючий характер. Успшнкть навчально-професшноI дiяльностi залежить вiд поставлених особистiстю цшей i мотивiв спонукання до цiеi дiяльностi.
Iнтелектуалiзацiя пращ, швидка змша техшки i технологш, зростання сощально1 ролi особистосп спонукають державу переосмислювати мету освгги, кардинально оновлювати змют та оргашзащю професшного навчання й виховання. Суспшьство гостро потребуе висококвалiфiкованих, високоосвiчених, конкурентоспроможних спещалюив, шдготовлених до виршення нових сучасних сощальних, економiчних i загальнокультурних проблем, якi постали в украшському суспiльствi. Це зумовило необхщнють реформування системи професiйноl освiти, приведення И у вщповщшсть до сучасних умов i потреб ринку пращ.
