CC BY
61
Комуткативний Професшно важливi якоста, пов'язаш з використанням шформацшних i комушкацшних технологш, е обмеженими щоденною професшною дшльшстю i е стшким алгоритмом дiй. Комушкащя за допомогою iнформацiйних i комушкацшних технологш вщбуваеться тiльки за особливо! потреби.
Креативний Втшення нестандартних iдей у педагопчну дiяльнiсть лише час вщ часу, застосування ранiше вже впроваджуваш та перевiренi варiанти вирiшення професшних завдань та ситуацiй.
Регулятивний У вчителя не сформоваш навички або ввдсутне бажання здiйснювати саморегуляцiю, котра сприяе продуктивнш педагогiчнiй дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Савченко Т. Т. Система продуктивного навчання у дзеркалi практики проведення специфiчних дисциплш: доповiдь / Т. Т. Савченко // Учительський журнал. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.teacherjournal.com.ua
2. Удич З. I. Дефшщя «наставник» в контекст розв'язання проблеми оргашзацй самовиховання старшокласникiв / З. I. Удич // Науковi записки Вшницького державного педагогiчного унiверситету iменi Михайла Коцюбинського. Серiя: Педагогiка i психологiя. - Вип. 31 / редкол.:
B. I. Шахов (голова) та ш. - Вiнниця: ТОВ фiрма «Планер», 2010. - С. 130-135.
3. Сурмш Ю. П. Майстерня вченого: пiдручник для науковця / Ю. П. Сурмiн. - К.: Навч.-метод. центр «Консорщум з удосконалення менеджмент - освiти в Украш», 2006. - 302 с.
4. Удич З. I. Психолого-педагопчна тдготовка майбутнiх учителiв до оргашзацй самовиховання старшокласниюв: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Зоряна Iгорiвна Удич. - Кигв, 2011. - 212 с.
5. Дичювська I. М. Ьновацшш педагогiчнi технологи: навч. поЫбник / Iлона Микола1вна Дичкiвська. - К.: Академвидав, 2004. - 352 с.
6. Мендрух Ю. Структура комушкативно! компетентностi фахiвця юридичного профiлю / Ю. Мендюх // Вiсник Львiвського унiверситету. Серiя: Педагогiчна. - 2009. - Вип. 25. - Ч. 4. -
C. 57-63.
7. Дунаева О.М. Формування педагопчно! креативносл майбутнiх учителгв у процесi професшно! пiдготовки: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. М. Дунаева. - Вшниця, 2008. - 20 с. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://avtoreferat.net/content/view/7578/52/
8. Сисоева С.О. Основи педагопчно! творчостг тдручник / С. О. Сисоева. - К.: Мшетум, 2006. - 344 с.
9. Сеньовська Н. Л. Основи професшно! саморегуляцй вчителя: метод. рекомендацй для студештв вищих пед. навч. закладш / Н. Л. Сеньовська / за ред. В. М. Чайки. - Тернопшь: ТНПУ, 2007. - 72 с.
УДК 37.035.3
А. М. Б1ЛИНСЬКИЙ
ТВОРЧЕ ОСВГГНЬО-ШФОРМАЦШНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТ1 ВЧИТЕЛЯ
Висвiтлюються способы мотиваци, умови та шляхи створення творчого тформацтно-освтнього середовища у педагогiчному вищому навчальному закладi, а також вплив тформа^йних технологiй (1Т) на фаховий розвиток особистостi вчителя.
Ключовi слова: творчiсть, тформацтно-освтне середовище, тформацтт технологи, розвиток особистостi вчителя.
А. Н. БИЛИНСКИЙ
ТВОРЧЕСКАЯ ОБРАЗОВАТЕЛЬНО-ИНФОРМАЦИОННАЯ СРЕДА КАК ФАКТОР РАЗВИТИЯ ЛИЧНОСТИ УЧИТЕЛЯ
Освещаются способы мотивации, условия и пути создания творческой информационно-образовательной среды в педагогическом высшем учебном заведении, а также влияние информационных технологий (ИТ) на творческое развитие личности учителя.
Ключевые слова: творчество, информационно-образовательная среда, информационные технологии, развитие личности учителя.
A. M. BILYNSKY
CREATIVE EDUCATIONAL AND INFORMATIONAL ENVIRONMENT AS A FACTOR OF TEACHER'S INDIVIDUALITY DEVELOPMENT
The article deals with the ways of motivation, conditions and means of creative educational and informational environment creation in the pedagogical higher educational establishments. An influence of informational technologies (IT) on creative teacher's individuality development is depicted.
Keywords: creativity, educational and informational environment, informational technologies, teacher's individuality development.
OcBi4eHicTb суспшьства ниш стае не лише найважлившим чинником технолопчного i соцiально-економiчного розвитку будь-яко! кра!ни, а й умовою виживання цившзацп, виршення глобальних проблем. У XXI столии, коли людство вступило в шформацшну стадiю розвитку, освиа мае бути безупинним процесом, найважливiшою складовою життя кожно! людини та забезпечувати !й можливiсть орiентуватися в безмежному iнформацiйному просторi, адаптуватися до чисельних технолопчних iнновацiй.
Водночас ниш головною вимогою до сучасно! осв^и е те, що вона мае стати гумашстично орiентованою, розглядати людину як головну цiннiсть, бути спрямованою на розвиток якостей особистост! При такому пiдходi будь-як1 форми, методи, технологи навчання е не самоцшлю, а розглядаються у контексп одного з основних завдань осв^и; забезпечення максимально сприятливих умов для саморозвитку особистостi. У результатi освиа мае допомогти людинi усвiдомити i збагатити власне «Я», знайти свое мюце i визначити соцiальну роль у ввдносинах iз зовнiшнiм свтом, активiзувати особистiсне самотворення. Високоморальна, духовно багата, гармоншна особислсть, котра здатна постшно розвиватися, е лею метою, на досягнення яко! спрямовуються зусилля педагопки як науки та галузi освиньо-практично! дiяльностi.
Аналiз науково-педагопчних праць з проблеми розробки i використання iнформацiйних освiтнiх технологiй (Н. Апатова, Р. Гуревич, G. Машбщ, А. Хуторской, В. Шолохович та ш.) свiдчить, що iнформатизацiя осв^и не завжди е ефективною. Устх у цьому напрямi можливий за умови використання психолого-педагопчного пiдходу на вах стадiях - починаючи з питань проектування освiтнiх IT i завершуючи !х сертифiкацiею, впровадженням i методичним забезпеченням.
Як свiдчить практика, використання IT на емтричному рiвнi суттево не пiдвищуе ефективнiсть освiтнього процесу. Доцiльним е проектування iнформацiйно-освiтнього середовища, яке, грунтуючись на широкому використанш IT, забезпечуе процеси гумашзацп освии, пiдвищення !! креативностi, створюе умови, що максимально сприяють саморозвитку особистосп.
Метою статп е висвiтлити головш складовi створення у педагогiчному вузi творчого iнформацiйно-освiтнього середовища, показати, як застосування сучасних IT впливае на фаховий розвиток майбутнього вчителя.
Сучасне свиове цившзоване спiвтовариство здебiльшого базуеться на шформацшних i телекомунiкацiйних технолопях. Пiд впливом процесу шформатизаци створюеться i розвиваеться нова структура - шформацшне суспiльство. Активне впровадження технологш шформатизаци сучасного суспiльства торкнулося й системи осв^и. Забезпечення галузi освии теорiею i практикою розробки та використання IT е одним з найважливiших засобiв реалiзащ! ново! державно! освиньо! парадигми, спрямовано! на створення максимально сприятливих умов для саморозвитку особистосп.
Однак, як свiдчить практика, спрощене застосування IT не призводить до iстотного пiдвищення ефективност навчального процесу. Доцiльним е створення такого освггнього середовища, яке б забезпечувало процеси гуманiзацi!' освiти, пiдвищення !! креативностi, створювало умови, максимально сприятливi для саморозвитку особистосл [1, с. 3].
Аналiзуючи багатоаспектне поняття «освине середовище», акцентуемо увагу на тому, що його доцшьно розглядати не лише, як «систему впливш й умов формування особистостi за заданим зразком» [2, с. 18], а як рiзноманiтну полiкультурну освiтню систему, iндивiдуальну для кожного суб'екта навчання, умову для побудови власного «Я», що забезпечуе створення пiдгрунтя для актуалiзацiï внутрiшнього свiту особистостi, ïï як1сного саморозвитку й самореалiзацiï.
На нашу думку, шформацшно-освине середовище - це програмно-телекомушкацшний i педагогiчний проспр з единими технологiчними засобами здшснення навчального процесу, iнформацiйною пiдтримкою i документуванням. Цей, назвемо, середовищеорiентований шдхвд дозволяе викладачевi перенести акцент з активного педагопчного впливу на суб'ект навчання у сферу шформацшно-освинього середовища, де ввдбуваеться його самонавчання i саморозвиток. При такш оргашзаци освии включаються механiзми внутрiшньоï активностi особистосп у взаемодiï з цим середовищем.
Чим бiльше i повнiше особиспсть використовуе можливостi середовища, тим усшшшше вiдбуваеться ïï вiльний i активний саморозвиток: людина одночасно е продуктом i творцем свого середовища, що дае ш фiзичну основу для життя й уможливлюе iнтелектуальний, моральний, суспiльний i духовний розвиток.
1нформащя - це надзвичайно складна субстанщяю, що сприймаеться кожною людиною шдив^ально, залежно вiд ïï здiбностей, психолопчних особливостей, рiвня розвитку мислення тощо. У сучасних умовах знання людина мае отримувати не з единого спецiалiзованого тезауруса, а з усього розмаггтя думок, пiдходiв, iдей i, передовым, особистiсних, когнiтивних i методолопчних навичок, здатностi до критичного ощнювання i порiвняння всього обсягу отриманоï' iнформацiï. Тому освiтне середовище для кожного суб'екта навчання повинно бути шформацшно насиченим, багаторiвневим, принципово надмiрним та невичерпним. Рушiйними силами саморозвитку особистосл е внутрiшнi суперечносп, тому освине середовище мае «насичуватися» педагопчними ситуацiями, як1 мають значний рiвень невизначеностi, мiстять амбiвалентнi оцiнки, що змушують суб'екта навчання «ввiмкнути» мехашзми самодетермiнацiï, саморозвитку.
Зрозумiло, що саморозвиток особистосп залежить вiд ступеня iндивiдуалiзацiï освинього середовища. Будь-яка людина «заповнена» власним ментальним досввдом, що визначае характер ïï активност в тих чи шших конкретних ситуацiях. Склад i будова цього досвiду особиспсно шдивщуальш, тому люди рiзняться за своïми пiзнавальними можливостями. Крiм того, вони вiдрiзняються за темпераментом, когнiтивними стилями, переважаючими бюритмами, психосоцiотипами тощо.
Таким чином, розвиток особистосп суб'екта навчання характеризуеться такими взаемозалежними аспектами:
1) тдвищенням продуктивное!! iнтелектуальноï дiяльностi завдяки формуванню здiбностей аналiзувати, порiвнювати, узагальнювати, враховувати причинно-наслiдковi зв'язки, дослiджувати, систематизувати отриманi знання, обгрунтовувати власнi погляди, генерувати новi iдеï тощо;
2) зростанням iндивiдуальноï своерiдностi на основi облiку iндивiдуальних пiзнавальних схильностей, бiоритмiв, психосоцiотипiв, когштивних стил1в та iн.
Кожна людина об'ективно потребуе створення умов, що сприяють iнтелектуальному i творчому зростанню. Нинi таким умовам вiдповiдае креативне освине середовище, що забезпечуе максимальний рiвень iндивiдуалiзацiï за рахунок широкого використання IT. Таке середовище надае кожному суб'екту навчання можливють (самостшного чи у взаемодiï з педагогом, що виступае в ролi старшого товариша, партнера, порадника) формування iндивiдуалiзованоï освiтньоï траекторiï. Змiст освiти, способи стлкування й отримання знань в шформацшно-осв^ньому середовищi мають максимально тдлаштовуватися пiд особливоси конкретноï' людини, враховувати реальш психологiчнi механiзми iнтелектуального розвитку, когштивного стилю i ментального досвiду особистостi.
Критерiями оцiнки ефективностi рiзних форм i методiв навчання мають бути не лише показники, що враховують рiвень оволодiння знаннями, умшнями i навичками, а й показники сформованостi особистiсних якостей, як1 характеризують розвиток штелекту, духовностi, творчих здiбностей суб'ект1в навчання [3]. Вiдповiдно ощнювання перетворюеться з
одномiрного у складний багатомiрний, багатогранний процес, що якнайповнiше враховуе особливосп розвитку особистостi, рiвень 11 особиспсно! зрiлостi.
Особистiсна зрiлiсть характеризуеться наступними базовими складовими.
1. Цiннiснiсть - базова детермшанта особистостi, яка характеризуе, що для людини е найголовшшим у життi, найбiльш значущим [4]. Вона характеризуеться еднiстю визначено! зовшшньо! спрямованостi особистосл й уявлення людини про себе (самооцiнювання). Креативне освiтне середовище мае сприяти розвитку трьох базових типiв цiнностi, як забезпечують максимальну самореалiзацiю особистостi: дiяльностi, особистiсних вiдносин i пiзнання.
2. Вiдповiдальнiсть (внутршнш або зовнiшнiй локус контролю). Високий р1вень вiдповiдальностi свiдчить про ступiнь свободи й автономносп iнформацiйно-освiтнього середовища, без яких неможливе формування ще! важливо! риси.
3. Саморозвиток - це, власне кажучи, психолопчний механiзм «людино творения» [5], це самовизначення, саморух у просторi пiзнания i розвитку, самоконтроль, прагнення до самореалiзацil, джерело збагачення культури та И продукт.
4. Диспозицшна терпимкть - це по суп доброзичливе ставлення, готовнiсть до конструктивного дiалогу, взаеморозумiния, що характеризуеться рiвнем контактностi та чуйностi, умiниям ствчувати, здатнiстю ототожнювати себе з шшими людьми
5. Внутршня едтсть, цШстсть - це штегральна або системоутворювальна як1сть, своерiднiсть, iндивiдуальнiсть, «специфiчне сузiр'я рис» [7], завдяки яким людина отримуе право називатися особистiстю.
Розма!ття критерив оцiнки ефективностi iнформацiйно-освiтнього середовища може викликати труднощi з реалiзацiею на практицi оцшно! функцп. Тому, незважаючи на глибину, багатокомпонентнiсть i невичерпнiсть особистостi, достатнiм уможливлюеться використання iнтегрального критерiю ефективносп, який характеризуе рiвень особисто! орiентованостi освiтнього середовища та стутнь забезпечения умов для саморозвитку i самореалiзацil особистостi.
Особлива увага в освиньому середовищi на основi IТ мае придiлятися розвитку креативносп суб'екпв навчания. При цьому креативнiсть розумiеться як iнтегральна стшка характеристика особистостi, що визначае И здатшсть до творчосл, прийияття нових, нестандартних ршень, генерувания оригiнальних i корисних iдей [6, с. 131]. Основна мета креативного шформацшно-освинього середовища - «розбудити» у людиш творця та максимально розвинути закладений в нш творчий потенцiал.
Креативне шформацшно-освине середовище мае не лише сприяти розвитковi вихiдного творчого потенцiалу, а й (а це, на нашу думку - найголовшше) стимулювати потребу у подальшому самопiзнаннi, творчому саморозвитку, сформувати у людини об'ективну самооцiнку. Основними вимогами до креативного шформацшно-осв^нього середовища е високий стутнь проблемноси й активноси освiтньоl дiяльностi, безперервнiсть i наступшсть процесу навчання.
Комунiкативним компонентом цього середовища е !Т (iнформацiйнi i телекомунiкацiйнi). Актуальшсть !х використання в освiти визначаеться такими причинами:
• винятково широкими можливостями в iндивiдуалiзацil освiти;
• тдвищенням мотивацil суб'ектiв навчання при !х використаннi та посиленням емоцшного фону освiтнього процесу;
• розма!ттям умов та механiзмiв для активно! самостшно! дiяльностi;
• забезпеченням широко!' зони контакпв, можливiстю спiлкувания через Ытернет з будь-якою людиною, незалежио вiд Г! просторового розташування i рiзницi часових поясiв;
• можливютю комплексного впливу на рiзнi органи чуття;
• високою наочшстю подания навчального матерiалу, особливо при моделюванш явищ у динамiцi, демонструванш швидкомiнливих або сповiльнених процесiв (можливють трансформацiг часу), об'емних чи мшроскотчних об'ектiв (можливiсть трансформацil простору), адже висока наочнiсть забезпечуе можливiсть глибокого проникнення в сутнiсть дослiджуваних процеив i явищ;
• зростаючими штерактивними можливостями IТ;
• доступнiстю IT у будь-який час, зручний для суб'екта навчання;
• скороченням велико!.' кшькосл репродуктивних й навiть рутинних операцш на кшталт виконання складних обчислень, побудови графшв та дiаграм, моделювання явищ, статистичного аналiзу даних дослщження, документування результата навчально!.' дiяльностi та ш.;
• легк1стю i звичшстю органiзацiï iгрових форм навчання.
До^дження американських учених свiдчать, що перевагу i максимальну кориснiсть вiд застосування IT одержують суб'екти навчання, яким властивi бiльш висок1 показники усшшносп й мотивацiï [7]. Та й IT е достатньо потужним чинником тдвищення мотивацiï освiти.
Нами визначеш шляхи i способи мотивацiï, як! рекомендуеться враховувати при створеннi креативного шформацшно-освинього середовища на основi !Т:
- орiентацiя на досягнення конкретних навчальних цiлей та освоення конкретних дш: мотивацiя пiдвишуватиметься, якщо мета навчання i програма дiй вироблеш суб'ектами навчання, а також використовуються спещальш комп'ютернi програми, що виступають як експертнi системи;
- тдвищення актуальносп i новизни змiсту: електронш пiдручники дозволяють постiйно доповнювати, модершзувати й оновлювати навчальний матерiал без значних матерiальних витрат;
- розкриття значущосп професiйних знань: важливе значения ввдграе демонстрування засобами IT походження галузi знань, ïï еволюци, моделювання перспектив i тенденцш розвитку;
- забезпечення учасп суб'екта навчання у ролг дослiдника - при робот з експертною системою; конструктора - при використанш конструкторськоï програми; вiртуального суб'екта - в iгрових програмах тощо;
- застосування наочносп, стимулювання зацiкавленостi, емоцiйностi, ефекту парадоксальноси, подиву: моделювання явищ, тривимiрноï графiки, мультиплшаци, вiдео ефектiв, звуков та ш., що дозволяе одержати максимально позитивне враження вiд навчального матерiалу, який краще запам'ятовуеться i сприяе подальшому саморозвитку;
- використання порiвнянь, аналогш та асоцiацiй, зрозумiлих i близьких суб'ектовi навчання: важливе значення для цього мае iндивiдуалiзацiя освiти з використанням IT, можливiсть побудови динамiчноï моделi навчальноï дiяльностi;
- використання творiв мистецтва i лiтератури: динамiчне включення в навчальний матерiал електронного каталогу картин i фотографiй та ввдповвдний музичний супровiд стимулюють штерес до навчання;
- застосування активних форм та методiв навчання: спшьних мережевих проектiв, комп'ютерних дiлових ^ор, проблемного методу навчання з одночасним тдкршленням комп'ютерними банками iнформацiï, розвинутою пошуковою системою, експертними системами тдтримки ухвалення рiшень тощо;
- структурування навчального матерiалу, подiл його на лопчно цiлiснi, невеличк за розмiрами блоки: видiления головних iдей та окреслення механiзмiв 1'х реалiзацiï з гшертекстовим поданням навчального матерiалу якнайкраще сприяе виршенню поставленого завдання;
- використання навчальних завдань з елементами новизни i непередбачуваностг матерiал електронних тдручниюв можна оновлювати дуже часто, датчик випадкових чисел ЕОМ дозволяе зробити елемент непередбачуваносп реальним, навиь для викладача;
- роз'яснения системи побудови змюту навчального матерiал^, послiдовностi i способу оволодшня ним: використання рiзнорiвневоï допомоги i спецiальних навiгацiйних панелей у комп'ютернш навчальнiй програмi, що забезпечують легкiсть i швидк1сть орiентування в матерiалi;
- обмеження використання на заняттях ситуацiй змагальництва чи суперництва: бшьш ефективним е шщшвання суб'екта навчання до аналiзу i порiвняння власних результатiв та досягнень - рефлекси;
- зняття тимчасових обмежень там, де це е можливим.
Для розробки програм освiтнiх IT та оцiнювания ix якост1 ними сформульованi вимоги, як! роздiленi на певнi основнi групи.
1. Загалъносистемт вимоги:
1.1) науковють змюту - забезпечення можливосп побудови змюту освiти з урахуванням основних принципiв педагогiки, психологи, кибернетики, Teopiï вищо1 нервово1' дiяльностi та îh.;
1.2) вiдкритiсть - можливють реалiзацiï будь-якого способу yправлiння навчально-пiзнавальною дiяльнiстю;
1.3) виховуючий характер - шформацшне наповнення освiтнього середовища мае уможливлювати взаемозв'язок процесш навчання i виховання;
1.4) креативнiсть - забезпечення шляхiв розкриття творчого потенщалу, формування особистостей, здатних самостiйно ставити i реалiзовyвати проблеми;
1.5) надшшсть роботи i системна цiлiснiсть, техшчна коректнiсть, забезпечення адекватноï реакцiï на будь-як вiдповiдi суб'екта навчання;
1.6) наукова оргашзащя та дизайн шформацшно-освинього середовища, забезпечення максимальноï iнформативностi при мшмальнш стомлюваностi суб'екта навчання.
2. Методологiчнi вимоги:
2. 1) цшеспрямовашсть - забезпечення суб'екта навчання постшною шформащею про найближчi та ввддалеш цiлi освiти, а також етапи досягнення цих цiлей;
2. 2) забезпечення мотивацп - стимулювання високо1' мотивацiï сyб'ектiв навчання, яка постшно пiдкрiплюеться цiлеспрямованiстю, активними формами роботи, наочшстю тощо;
2. 3) забезпечення навчання в сшвпращ - програми повиннi враховувати та моделювати стльну суб'ект-суб'ектну дiяльнiсть;
2. 4) забезпечення систематичного зворотного зв'язку - вш мае бути педагогiчно виправданим та не лише сигналiзyвати про допущеш помилки, а й мiстити шформацш, достатню для 1'х своечасного усунення;
2. 5) обгрyнтованiсть оцiнювання - використання, крiм резyльтатiв тестового контролю, додаткових показникш, як1 впливають на оцшку, на кшталт: к1льк1сть повторень навчального матерiалy, к1льк1сть пророблених пперпосилань, характер допущених помилок тощо;
2. 6) педагопчна гнучк1сть - програми мають уможливлювати самостшне прийняття суб'ектом навчання ршення про вибiр стратеги, характеру допомоги, послвдовносп i темпу подання матерiалy; мае забезпечуватися можливють доступу до попередньо пройденого навчального матерiалy, своечасного виходу з програми;
2. 7) можливють повернення на попереднш етап - при самостшнш роботi мае передбачатися скасування помилкових дш.
3. Вимоги до структури й оргатзацшно'{ будови:
3. 1) структурна цшсшсть - навчальний матерiал мае бути представлений у виглядi укрупнених дидактичних одиниць при збереженш логiки, головних iдей i взаемозв'язюв у змiстi навчально1' дисциплiни;
3. 2) наявшсть вхiдного контролю - дiагностyвання суб'екта навчання перед початком роботи з метою забезпечення iндивiдyалiзацiï освии, а також надання необхвдно1' первинно1' допомоги;
3. 3) iндивiдyалiзацiя освiти: програми мають вiдображати динамiчнy модель навчання, передбачати багаторiвневy оргашзащю навчального матерiалy, мiстити банк завдань рiзних рiвнiв складностi;
3. 4) наявшсть розвинуто1' системи допомоги, яка мае бути багаторiвневою, педагогiчно обгрунтованою, достатньою для засвоення способу виршення поставленого завдання;
3. 5) наявшсть штелектуального ядра - забезпечуеться завдяки експертним системам, як1 аналiзyють причини помилок, та системи коментарiв, що допомагають суб'екту навчання yсвiдомити сво1' помилки i зробити правильнi висновки;
3. 6) можливiсть документування переб^ навчання та результат1в навчально1' дiяльностi;
3. 7) наявнiсть спецiально ввдведеного мiсця для рефлексiï суб'екта навчання;
3. 8) наявшсть штуггивно зрозумшого й емоцiйно збалансованого iнтерфейсy;
3. 9) можливють копiювання iнформацiï в особистий електронний конспект, а також ïï редагування та друкування;
3. 10) наявшсть розвинуто1' пошуково1' системи, режимiв лупи, авто-показу тощо;
3. 11) наявшсть блоку контролю за стомлювашстю суб'екта навчання;
3. 12) наявтсть блоку релаксаци, який мае мiстити тематично однорiднi «банки» жарив, анекдолв, музичних фрагмента та îh.
Отже, розробка програм ocbîthîx 1Т е об'ектом складного процесу наукомюткого проектування, устх якого визначаеться дотриманням зазначених вище вимог.
Освiту, орiентовaну на виявлення, зростання й реaлiзaцiю глибинно1 внутршньо1 сутносл суб'екта навчання, важливо та необхвдно здiйснювaти у середовищi, яке базуеться на широкому використанш 1Т. Тому, на наше глибоке переконання, саме шформацшно-освине середовище як цшсний i сaмооргaнiзовaний фундамент е сучасним засобом багатоаспектно1 детермiнaцiï саморозвитку особистосп та основним чинником продуктивноï освии.
Л1ТЕРАТУРА
1. Зязюн I. А. Освпнш простiр культури в умовах сучасних iнформaцiйних технологiй / I. А. Зязюн // Рвдна школа. - 2006. - № 5. - С. 3-6.
2. Кречетников К. Г. Проектирование образовательной среды в вузе / К. Г. Кречетников. - М.: Госкоорцентр, 2003. - 296 с.
3. Хуторской А. В. Современная дидактика: учебник для вузов / А. В. Хуторской. - СПб: Питер, 2001. - 544 с.
4. Балл Г. А. Психолого-педагопчш засади гумашзацп освгти / Г. А. Балл // Освгга i управлшня. -1997. - № 2. - С. 21-36.
5. Непомнящая Н. И. Психодиагностика личности: теория и практика / Н. И. Непомнящая. - М.: Владос, 2001. - 192 с.
6. Козленко В. Н. Проблема креативности личности / В. Н. Козленко // Психология творчества; под ред. Я.А. Пономарева. - М.: Наука, 1990. - С. 131-148.
7. Flowers L., Pascarella E.T., Pierson C.T. Information technology use and cognitive outcomes in the first year of college // The journal of higher education. Columbus. - 2000. - V. 71. - № 6. - P. 637-667.
УДК 37.013:378
С. I. ТИХОЛАЗ
Д1АЛОГ1ЗАЦ1Я nEAArOri4HOÏ ВЗАбМОДИ ЯК УМОВА РОЗВИТКУ ПРОФЕСIЙНОÏ СПРЯМОВАНОСТ1 СТУДЕНТ1В МЕДИЧНОГО
УН1ВЕРСИТЕТУ
Обгрунтовано значення дiалогiзацiï педагогiчноï взаемодп як умови розвитку професiйноï спрямованостi студентiв медичного утверситету, ïx iдентифiкацiï з нолями профеЫйних цнностей; охарактеризовано псиxолого-педагогiчнi умови розвитку професiйноï спрямованостi майбуттх лiкарiв; на основi результатiв емтричного до^дження з'ясовано характер взаемин мiж викладачами i студентами, стилi 1х педагогiчноï взаемодп.
Ключовi слова: професшне становлення майбуттх лiкарiв, професшна спрямоватсть, педагогiчна взаемодiя, дiалогiчне стлкування, iдентифiкацiя.
С. И. ТИХОЛАЗ
ДИАЛОГИЗАЦИЯ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КАК УСЛОВИЕ РАЗВИТИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ НАПРАВЛЕННОСТИ СТУДЕНТОВ МЕДИЦИНСКОГО УНИВЕРСИТЕТА
В статье обосновывается значение диалогизации педагогического взаимодействия как условия развития профессиональной направленности студентов медицинского университета, их идентификации с носителями профессиональных ценностей; охарактеризированы психолого-педагогические условия развития профессиональной направленности будущих врачей; на основе результатов эмпирического исследования выяснено характер взаимоотношений между преподавателями и студентами, стили их педагогического взаимодействия.
Ключевые слова: профессиональное становление будущих врачей, профессиональная направленность, педагогическое взаимодействие, диалогическое общение, идентификация.
