CC BY
43. Бондар Н. Д. Формування ключових компетентностей майбутшх менеджерiв сфери туризму в процес вивчення гуманiтарних дисциплш: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04. Вшниця, 2016. 22 с.
4. Вакалюк Т. В. Педагопчш умови iнтенсивного навчання шоземно! мови курсанпв-прикордонник1в (на матерiалi англшсько! мови): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04. Хмельницький, 2003. 18 с.
5. Вербицкий А. А. Контекстное обучение в компетентностном подходе. Высшее образование в России. 2006. № 11. С. 39-46.
6. Волченко О. М. Формування комушкативно! компетенцп майбутшх учителiв шоземних мов у вищих педагопчних навчальних закладах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04. Ки!в, 2006. 20 с.
7. Галицька М. М. Формування у студенпв вищих навчальних заклащв сфери туризму
готовносл до шшомовного спшкування: дис.....
кандидата пед. наук: спец. 13.00.04. Ки!в, 2006. 286 с.
8. Гапоненко Л. П. 1мггацшно^гровий шдхвд у формуваннi готовносл студентiв до iншомовного спiлкування. Науковий вюник Швденноукрашського державного педагогiчного ушверситету iм. К. Д. Ушинського: збiрник наукових праць. Одеса: ПДПУ ш. К. Д. Ушинського, 2002. Вип. 4. С. 53-56.
9. Гончаренко Т. £. Роль педагогiчних умов у забезпеченш якостi професшно! пiдготовки майбутшх iнженерiв-програмiстiв у технiчному унiверситетi. Теорiя i практика управлiння соцiальними системами: фiлософiя, психологiя, педагогiка, соцiологiя. 2015. № 1. С. 105-113.
10. Демидова Г. А. Организационно-педагогические условия формирования лидерского потенциала менеджера социально-трудовой сферы в рефлексивной среде дополнительного
профессионального образования. Педагогические и психологические науки: актуальные вопросы: материалы Международной заочной научно-практической конференции. Ч. I. (31 октября 2012 г.). Новосибирск: Сибирская ассоциация консультантов, 2012. 200 с.
11. Свдошмова-Лисогор Л. А. Подготовка майбутшх фах1вшв сфери туризму до мшкультурного д1алогу у процес вивчення соцюгумаштарних дисциплш: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук: 13.00.04 / Центральноукрашський держ. пед. ун-т iM. В. Винниченка. Кропивницький, 2018. 20 с.
12. Ипполитова Н. В. Анализ понятия «педагогические условия»: сущность, классификация. General and Professional Education. 2012. №1. С.8-14.
13. Козырева Е. И. Школа педагога-исследователя как условие развития педагогической культуры. Методология и методика естественных наук: сб. науч. тр. Вып. 4. Омск: Изд-во ОмГПУ, 1999. 24 с.
14. Одоров В. I. Система кроскультурно! шдготовки майбутшх фахiвцiв галузi туризму: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. доктора пед. наук: 13.00.04 / Хмельницький нацюнальний ушверситет. Хмельницький, 2019. 43 с.
15. Солодка А. К. Теоретико-методичш засади кроскультурно! взаемоди учаснишв педагопчного процесу вищих навчальних заклащв: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. доктора пед. наук: 13.00.04 / Схвдноукрашський нацюнальний ушверситет iменi В.Даля. Ки!в, 2016. 42 с.
16. Стеблюк С. В. Кваз^офесшш методи i завдання у процеа викладання економiчних дисциплiн в умовах коледжу. Науковий вiсник Мукачiвського державного ушверситету. Серiя «Педагопка та психолопя». 2017. Випуск 1 (5). С. 84-87.
Nataliia Hrechanyk,
Cadidate of Pedagogical Sciences, Assistant Professor Primary Education Pedagogics and Psychology Department, doctoral student Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University
FORMING CULTUROLOGICAL COMPETENCE OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS IN COUNTRIES OF EASTERN EUROPE: GENERAL TRENDS
Наталгя Гречаник
Кандидат педагоггчних наук, доцент кафедри педагогжи i психологИ початковог освти, докторант Глухiвського нацюнального педагогiчного yHieepcumemy iменi Олександра Довженка
ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРОЛОГ1ЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ В КРА1НАХ СХ1ДНО1 СВРОПИ: ЗАГАЛЬН1 ТЕНДЕНЦП
Анотацi. Автор CTarri дослщжуе досвiд i сучасний стан формування культуролопчно! KOMneTeHTHOCTi майбутнiх учитeлiв початково! школи у процeсi професшно! шдготовки в закладах вищо! освiти кра!н Схщно! £вропи. З цieю метою вона аналiзуe iсторичний i сусшльно-полггичний контексти реформування
1ШШ15 Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #2(54), 2020 15 систем освгги в схiдноeвропейських державах у постсошалютичний перiод у KOHTeKCTi !хньо! штеграцп до Свропейського Союзу, а також визначае загальт тенденцй' формування культуролопчно! компeтeнтностi мaйбутнiх учитeлiв початково! школи в Рeспублiкaх Польща, Чeхiя, Словаччина, Угорщина. Автор стaттi доводить, що культуролоriчний компонент е нас^зним елементом навчальних програм i3 тдготовки мaйбутнiх пeдarоriв початково! школи в зазначених державах, визначае методолопчш, змiстовi й процeсуaльнi особливостi формування культуролопчно! компeтeнтностi мaйбутнiх учитeлiв початково! школи в кра!нах Схiдно! Свропи.
Summary. The author examines the experience and current state of formation of culturological competence of future primary school teachers in the process of professional training in higher educational institutions in Eastern Europe. To this end, it analyses the historical and socio-political contexts of the post-socialist reform of education systems in Eastern European countries in the context of their integration into the European Union, as well as identifies general trends in the culturological competence of future primary school teachers in the Czech Republic, Poland, Slovakia, Hungary. The author of the article argues that the cultural component is an end-to-end element of the curricula for training of future primary school teachers in these countries, determines the methodological, substantive and procedural features of the formation of culturological competence of future primary school teachers in Eastern Europe.
Ключовi слова: культурологiчна компетенттстъ, професшна пiдготовка, майбутт вчителi початково! школи, кра'ти Cxidmi Свропи, заклади вищог oceimu.
Keywords: culturological competence, professional training, future primary school teachers, Eastern European countries, higher educational institutions.
Постановка проблеми в загальному виглядi i 11 зв'язок з важливими завданнями. У сучасних соцюкультурних умовах в Укра!ш актуалiзуeться проблема професшно! тдготовки майбутшх учителiв початково! школи, дiяльнiсть яких, вщповвдно до Концепци «Нова укра!нська школа» [7], мае спрямовуватися на реалiзацiю таких вимог: упровадження оновленого змюту освгги, що передбачае в перспективi формування в учшв низки компетентностей; застосування елеменпв педагопки партнерства мiж учнями, учителем i батьками; орiентацiя на потреби учшв в освпньому процесц неперервний особиспсний i професшний саморозвиток; формування в молодого поколшня системи цшностей: толерантностi,
демократичностi, патрiотизму, поваги до пдносп й свободи людини тощо.
Загалом, у державних документах, яш сьогоднi визначають основнi тенденцi! реформування середньо! i вищо! освiти в Укра!ш [7; 5], задекларовано перехщ вiд «зушвсько!» (знання, умiння, навички) до компетентнiсно! парадигми освiти. Поняття «компетентшсть», яке почали широко вживати в США в 60-тi роки ХХ ст. в межах дгяльшсно! концепци освгга, на сьогоднi розглядаеться як особистiсна характеристика i як основа будь-яко! дiяльностi.
На сучасному етапi з-пом!ж перелiку компетентностей, якими повинен володiти вчитель початково! школи, особливого значення набувае культурологiчна компетентшсть, яка передбачае сформованiсть в педагога гумашстичного бачення свiту, системи духовно-естетичних цшностей, власних думок i переконань, здатносп вiдстоювати !х; усвiдомлення необхвдносп мистецьких знань для розвитку й самореалiзацi!' людини, для досягнення гармоншних стосункiв iндивiдуума з навколишнiм свгтом; осмислення цiнностей, вiдображених у творах мистецтва; здатносп до критичного мислення; умiння протистояти
aнтиrумaнiстичним тенденциям у сучаснш культурi [1; 4].
Показником сформованосп культуролоriчно! компeтeнтностi мaйбутнiх учитeлiв початково! школи е rотовнiсть використовувати здобуп мистецьш знання, умiння й навички в подальшш профeсiйнiй дгяльносп; здaтнiсть адекватно розпiзнaвaти, осмислювати та ошнювати твори рiдно! та шших культур, розумiти особливостi представнишв шшо! культурно! спiльноти в профeсiйних ситуашях; умiння прогнозувати можливi культуролоriчнi перешкоди в умовах профeсiйноrо спiлкувaння i знаходити шляхи !х усунення; умшня попереджати i розв'язувати конфлiкти, що виникають в учнiвському колeктивi на еттчному, расовому чи рeлiriйному шдгрунтях; здaтнiсть мислити в порiвняльно-зiстaвному контексп, розглядати свою кра!ну в контексп перетину культур i демонструвати культурну толeрaнтнiсть.
Отже, культуролоriчнa компeтeнтнiсть е важливою складовою профeсiйно! компeтeнтностi вчитeлiв початково! школи, на формування яко! мае спрямовуватися профeсiйнa пiдrотовкa майбутшх педагопв. Проте для розроблення методично! системи формування дослвджуваного феномена у межах професшно! тдготовки майбутшх учитeлiв початково! школи в Укра!ш потрiбно, насамперед, вивчити стан розв'язання зазначено! проблеми в iнших кра!нах, зокрема державах Сходно! Свропи, як! на сьогодш вже мають досввд реформування освггньо! системи в межах евроштеграцшних процeсiв.
Аналiз останшх дослiджень i публжацш з проблеми. У процеа aнaлiзу загальних тeндeнцiй профeсiйно! тдготовки майбутшх учитeлiв початково! освгга в кра!нах сх!дно! Свропи враховано результата дослщжень таких учених: Н. Авшенюк, Т. Десятов, Л. Дяченко, Н. Постригач [1], К. Бiницькa [2], О. Локшина [10] тощо. Окрeмi аспекти формування культуролопчно!
компетентносп майбутшх учитeлiв початково! школи вивчали Т. Вшник [4], О. Кучай [8], М. Лещенко [9], О. Шевнюк [11].
Виокремлення мевир1шеми\ частин загальноТ проблеми. Водночас варто зазначити, що на сьогоднi вiдсутнe окреме цшсне дослвдження, присвячене проблeмi формування культуролопчно! компeтeнтностi майбутнiх учитeлiв початково! школи в кра!нах Схiдно! £вропи. Актуальнiсть зазначеного питання для вичизняно! пeдагогiчно! науки, доцiльнiсть iмплeмeнтацi! досвщу схiдноeвропeйських кра!н у вiтчизняну освггню систему й визначили своeчаснiсть i значущiсть дослвдження.
Мета статт - проаналiзувати досвiд i сучасний стан формування культуролопчно! компeтeнтностi майбутнiх учитeлiв початково! школи в закладах вищо! освiти кра!н Схiдно! £вропи.
Виклад основного мaтерiaлу дослiдження.
До 1989 р. держави Схiдно! £вропи входили до сфери впливу Радянського Союзу i розвивались у межах марксистсько-леншсько! вдеологп, результатом чого була руйнащя !хнiх eкономiчних, соцiальних, культурних i освiтнiх iнфраструктур. У 1990-х роках вони взяли курс на евроштеграцш i розбудову демократичного державного ладу. Сам термш «Схщна £вропа» уперше було запропоновано лише в 1996 р., у вузькому значeннi цей репон обмежуеться лише 4 кра!нами: Рeспублiками Польщею, Чeхiею, Угорщиною i Словаччиною, як1 об'еднанi спiльним минулим, iсторико-культурною спадщиною, рeгiональною iдeнтичнiстю, зовшшньополгтичними векторами, близью за полiтико-правовим, сошально-eкономiчним розвитком i системами освгга [6, с. 10].
Ведомо, що розширення £С мае за мету побудову £вропи без полiтичних або eкономiчних кордошв, проте iнтeграцiя до европейського простору не повинна швелювати нацiональну рiзноманiтнiсть дeржав-члeнiв, знищувати гeографiчнi, iсторичнi, культурш, освiтнi особливостi кра!н, як1 рiзняться за розмiром, eтнiчним складом, eкономiчною, соцiальною, освiтньою iнфраструктурою, а також планами й можливостями щодо полтгачно! ролi на свiтовiй арeнi.
Сошально-полггачш та eкономiчнi перетворення в кра!нах Cхiдно! £вропи дeтeрмiнували новi вимiри освiтнього розвитку, висунули новi вимоги до рiвня освiти та призвели до кардинального перегляду традицiйних пiдходiв до навчання. Саме тому схщноевропейсьш держави в останнiй чвeртi XX ст. розпочали докорiннi й багатоплановi реформи в структурi та змюп пeдагогiчно! освiти. Вступ цих кра!н до £вропейського Союзу (2004 р.) i приеднання до Болонського процесу стимулювали початок нового етапу реформування !хнiх систем освiти, що було вщображено в нормативно-правових актах кра!н Схiдно! £вропи: у Законi «Про освиу» (Чeхiя,
Словаччина), Планi розвитку «Освгга i компетенцп» 2007-2013 рр. (Республжа Польща), Нацiональному планi ^СС) (Угорщина) тощо [12, с. 88].
ОкрГм того, на реформування професшно! пiдготовки майбутнiх учителiв впливае багатокультуршсть сучасного соцiуму, яка поступово перетворюеться на визначний чинник формування свгдомосп молодого поколшня. Зважаючи на це, реалiзацiя культурологiчно! складово! подготовки майбутшх учителiв початково! школи в системi вищо! педагогiчно! освiти кра!н Схгдно! £вропи, насамперед, спрямована на досягнення таких цiлей: боротьбу з дискримшашею в учнiвському колективi за расовою й етшчною приналежнiстю; формування в молодого поколшня толерантности готовностi вгдстоювати сво! права на власну ушкальшсть i вiдмiннiсть вгд iнших, а також ввдповщальносп за свiй вибiр i вчинки; здатностi пiдтримувати диференцшний пiдхiд до учнiв на основi врахування !хньо! культурно! iдентичностi [13, с. 24]. М. Лещенко виявила таш закономiрностi культурологiзацi! зарубiжно! системи професшно-педагогiчно! освiти в цшому: принципово творчий характер навчання, Гнтегративний принцип викладання мистецьких дисциплiн, естетизащя педагогiчного процесу, органiчне поеднання вивчення класичних культурних цiнностей з рiзновидами масово! культури, виховання полiкультурно! особистосп вчителя [9, с. 175].
Узагальнення результатiв наукових джерел [2; 4; 11] дало змогу визначити таи основнi тенденцi! культурологiчно! подготовки майбутшх учителiв початково! школи в системi вищо! педагогiчно! освiти кра!н Схщно! £вропи: по-перше, модернiзацiя педагогiчно! освгга вiдбуваеться на основi аксiологiчного шдходу, а вiдтак, пов'язана з актуалiзацiею цшшсного потенцiалу мистецьких знань г встановленням його взаемозв'язк1в Гз загальнокультурними цшностями та
ГндивГдуальним життевим Г культурним досвгдом майбутшх педагопв, осшльки: 1) система цГнностей е провгдною ланкою, яка пов'язуе суспГльство з його окремими членами й забезпечуе !хне залучення до системи сусшльних вгдносин; 2) цГнностГ особистостГ виступають основою для вибору суб'ектом завдань, засобГв й умов дГяльностГ, визначаючи !! загальну спрямованГсть; 3) цшносп е системоутворювальним ядром програми розвитку, д1яльносп та внутрГшнього життя людини [3, с. 133].
По-друге, зростання обсягу культурологГчного компонента у змюп освГти, в освГтнГй теорП й практиш, що проявляеться в домГнуванш гуманГтарних дисциплГн над Гншими, а також встановленш безпосереднього зв'язку м1ж престижнГстю закладу вищо! освГти й шлькютю годин, вГдведених у ньому на вивчення мистецьких курсГв, незалежно вгд спецГальностГ. Варто наголосити, що така тенденщя утверджуеться, починаючи з 1990-х рошв. О. Шевнюк зазначае, що,
якщо у 1970-1980 рр. зарубiжнi педагоги тд час аналiзу навчальних i виховних функцш рiзних предметiв визнавали найбГльш важливими для розумового й морального розвитку майбутнього вчителя початково! школи природничi й точнi науки, то на сучасному етапi акценти змютилися в бiк гуманiтарних наук i процесу формування культуролопчно! компетентностi майбутнього педагога [11, с. 18].
По-трете, як стверджуе Т. Вiнник, модертзащя европейсько! педагопчно! освiти виявляеться в оргашзаци навчання й професiйно! подготовки педагогiв вiдповiдно до логiки розвитку культури, внаслiдок чого у змГсп навчальних дисциплiн придiляеться спецiальна увага вщтворенню шляху культурно-iсторичного розвитку певно! галузi наукового знания, а !хнш змiст розробляеться з урахуванням певного соцюкультурного та iсторико-культурного контекстiв [4, с. 147]. Цю тенденцiю беруть до уваги викладачi закладiв вищо! освiти у процесi розроблення програм навчальних дисциплiн iз професiйно! подготовки майбутнiх учителiв початково! школи.
По-четверте, навчальна д1яльшсть майбутнiх педагогiв початково! школи в закладах вищо! освгга набувае проектного спрямування, що передбачае !хню участь у культурно -освгтшх заходах з метою розвитку !'хшх пiзнавальних iнтересiв, педагогiчного мислення, формування вмшь орiентуватися в iнформацiйному просторi культури. Зокрема ще наприкiнцi ХХ ст. у державах Схщно! Свропи започатковано проекти «Освота свiтового класу» (1990), «Участь молодi в захисп та популяризацi! культурно! спадщини» (1994), у межах реалiзацi! яких вивчення рiзних дисциплiн поеднуеться з ознайомленням студенпв педагогiчних спецiальностей з iсторiею культури, вiдвiдуванням музе!в, залученням !х до практично! культурно-мистецько! дiяльностi тощо [11, с. 18].
У цшому тривалють здобуття педагогiчно! освiти в кра!нах Схiдно! Свропи коливаеться вод 3 до 5 рок1в. Ус програми з професiйно! пiдготовки вчителя початково! школи у цих державах мають три сшльш компоненти: вивчення педагопчно! теорп, професiйна педагогiчна тдготовка та проходження педагогiчно! практики. У навчальних планах, як правило, умщено низку дисциплш з педагогiчно!' теори: фiлософiя освiти, соцiологiя освiти, ютор1я виховання й освiти, теорiя створення школьного навчального плану, ефективне навчання, основи педагопчних дослiджень, сучаснi проблеми виховання та освiти тощо [2, с. 146]. Варто наголосити, що подекуди цi дисциплiни вивчають окремо, школи - в штегрованш формг
Професiйна пiдготовка в навчальних планах подготовки вчителя початково! школи забезпечуе формування базових навичок вчительсько! професп. У межах зазначеного компонента Т. Вшник видiляе п'ять складових: орiентацiя на учня; орiентацiя на навчальш плани; орiентацiя на практичнi навички; орiентацiя на соцiальнi умови,
ушверсальна орiентацiя [4, c. 94]. АналГз навчальних програм Гз професшно! тдготовки вчителя початково! школи дав змогу видшити так1 ключовГ теми: права людини, людськ1 вадносини в школГ й класц етшчна, расова, релшйна диференшашя в учшвському колективц комушкашя; середовище навчання, мжроктмат у клаа, школьна культура; шдготовка О планування уроков; вибГр О пОдготовка навчальних матерГалГв та !х техшчна презентащя; методи ошнювання; методи й форми навчання.
АналГз навчальних плашв О програм дав шдстави для висновку, що культуролопчний компонент е наскрГзною складовою професшно!' пОдготовки майбутшх учителГв початково! школи в закладах вищо! освгга держав СхГдно! Свропи. I! завдання дослщники формулюють за такими основними напрямами: сприяти розумшню чужо! культури, способу життя; вивчати культуру з метою самооргашзаци (прояв гумашгарного Г соцюкультурного шдходГв, коли суб'ект сошального впливу як об'ект розглядае самого себе); дослщжувати культурш процеси з метою контрольованого впливу на них [9, с. 145]. На забезпечення культуролопчно! шдготовки учителГв спрямоваш насамперед навчальш програми Гз нормативних дисциплш, мета яких полягае в ознайомленш з культурною спадщиною людства; вихованш культури сощально водповщальних ршень Г вчинив; духовному розвитковГ майбутшх педагопв; !'хнш адаптацп до сусшльних змш. ОкрГм того, з метою поглиблення знань про нацюнальш особливосп культури й досвщ рГзних сошальних Г нацюнальних груп, а в перспективГ для формування в майбутшх учителГв глобального мислення у !хню професшну тдготовку вводяться курси етики, спрямоваш на ознайомлення майбутшх педагопв з кращими зразками духовно! спадщини людства, формування здатносп до самостшних роздумГв над морально-етичними проблемами. У навчальних планах передбачеш також курси мистецьких дисциплш (театральна практика, шструментальна практика, хоровий сшв тощо) для майбутшх учителГв початково! школи, тобто художне виховання вважаеться одним Гз головних чиннишв становлення й розвитку творчо!, освГчено!, культурно! особистосп. ОкрГм того, у закладах вищо! освгга держав СхГдно! £врош велика увага придГляеться вивченню лператури як потужного емоцшно-образного джерела формування загальнолюдських цшностей [11, с. 116].
Методолопчними засадами реформування професшно!' шдготовки майбутшх учителГв початково! школи в державах Сходно! Свропи е м1ждисциплшаршсть, варГатившсть, модульшсть, компетентшстно орГентовашсть, практико орГентовашсть, дослодницька спрямовашсть, едшсть теоретичного та практичного компонентов, зорГентовашсть на самостшну роботу студенпв, диверсифжащя.
ЗмГстовГ аспекти реалГзаци реформи професшно!' подготовки майбутшх педагопв
початково! школи в дослщжуваних кра!нах передбачають формулювання нових концепцш освпи вгдповГдно до сучасних реалш Г зовшшньополиичних тенденцш, перегляд програм професшно! подготовки педагопв, вивчення нових форм взаемоди мГж школами та закладами вищо! освпи в межах педагопчно! практики; ощнювання поглядГв науковщв щодо професшних навичок, знань Г компетенцш сучасного вчителя.
Процесуальш трансформаци забезпечуються завдяки використанню шновацшних технологш навчання (штерактивних, проектних, особистГсно орГентованих, мультимедшних, практико орГентованих, шформацшно-комушкацшних) та поеднанню традицшних форм навчання (лекцш, семшарГв, консультацш) з новишми (редуцшованими лекцГями, слайд-лекщями, семшарами-резюме, рефлексивними семшарами, треншгами). Доцшьним визнано застосування сучасних методГв фахового навчання майбутшх учителГв початково! школи: методу проекпв, кейс-методу, портфолю, рольових Г дшових Ггор тощо.
Висновки I перспективи подальших дослщжень. В основу розвитку системи професшно! тдготовки майбутшх учителГв початково! школи держав Схщно! £вропи покладено цшшсш орГентири европейського суспшьства, як1 поступово трансформуються в мультикультурну демокрапю. Система цшшсно-свггоглядних орГентирГв базуеться на визнанш таких принцитв, як дотримання прав людини, релишно! та культурно! свободи, автономи особистостГ та и вшьного вибору у процес навчання; вадповадальносп за к1нцевий результат навчання; толерантносп до представник1в рГзних етноав та прийнятп рГзномаштностГ учшвського колективу.
У кожнш Гз держав СхГдно! £вропи було реалГзовано власний тдхвд до розв'язання проблеми оновлення й реформування змГсту, методГв Г форм професшно! тдготовки майбутшх учителГв початково! школи у контексп глобальних процеав, а також з урахуванням традицш, сучасно! ситуацп в кра!ш й орГентирГв для подальшого розвитку.
У навчальних планах Г програмах професшно! подготовки майбутшх учителГв початково! школи кра!н Схгдно! £вропи вГдображеш так1 культуролопчш аспекти педагопчно! дГяльносп, як виховання в майбутшх педагопв штересу й поваги до культур народГв свиу, розумшня загальнолюдського Г специфГчного в цих культурах, виховання поваги до глобальних, загальносвггових подш, розумшня !хнього характеру й насладив для етноав свпу, визнання рГвноправними рГзних поглядГв на культурш й сусшльш явища Г поди, розвиток навичок системного тдходу до вивчення мистецьких Г сошальних процесГв.
Список використаноТ лiтератури:
1. Авшенюк Н. М., Десятов Т. М.,
Дяченко Л. М. та ш. Компетентшсний тдхвд до
тдготовки педагопв у зарубiжних кра!нах: теорiя та практика. монографiя. Кiровоград: 1мекс-ЛТД; 2014. [Avsheniuk N. M., Desiatov T. M., Diachenko L. M. ta in. Kompetentnisnyi pidkhid do pidhotovky pedahohiv u zarubizhnykh krainakh: teoriia ta praktyka. monohrafiia. Kirovohrad: Imeks-LTD; 2014. (in Ukr.)].
2. Бшицька К. М. Тенденцi! розвитку професшно! тдготовки майбутшх y4rn^iB початково! освгги у кра!нах Схiдно! £вропи. дис. д-ра пед. наук. Тернотль: Терноп. нац. пед. ун-т iM. В. Гнатюка; 2018. [Binytska K. M. Tendentsii rozvytku profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi osvity u krainakh Skhidnoi Yevropy. dys. d-ra ped. nauk. Ternopil: Ternop. nats. ped. un-t im.V. Hnatiuka; 2018. (in Ukr.)].
3. Бутшвська Т. В. Цiннiсний вимiр соцiалiзацi!' учнiв // Педагогiка i психолопя. 1997. № 1 (14). С. 130-137. [Butkivska T. V. Tsinnisnyi vymir sotsializatsii uchniv. Pedahohika i psykholohiia. 1997; (1(14)): S. 130-137. (In Ukr.)].
4. Вшник Т. О. Культуролопчна пiдготовка майбутнiх учителiв початково! школи в системi навчально-виховно! роботи унiверситету. дис. канд.пед.наук. Херсон: Херсон. держ. ун-т.; 2016. [Vinnyk T. O. Kulturolohichna pidhotovka maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly v systemi navchalno-vykhovnoi roboty universytetu. dys. kand.ped.nauk. Kherson: Kherson. derzh. un-t.; 2016. (in Ukr.)].
5. Закон Укра!ни «Про освиу» №2145-VIII, чинна редакщя ввд 16.01.2020, пiдстава - 392-IX. [Zakon Ukrainy «Pro osvitu» №2145-VIII, chynna redaktsiia vid 16.01.2020, pidstava - 392-IX. (In Ukr.). Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
6. Юш £. Б. Кра!ни Центрально! £вропи в системi мiжнародних eвроiнтеграцiйних процесiв (1991-2007 роки). автореф. дис. ... д-ра id. наук. Ужгород: ДВНЗ Ужгородський нац. ун-т.; 2008. [Kish Ye. B. Krainy Tsentralnoi Yevropy v systemi mizhnarodnykh yevrointehratsiinykh protsesiv (19912007 roky). avtoref. dys. ... d-ra ist. nauk. Uzhhorod: DVNZ Uzhhorodskyi nats. un-t.; 2008. (in Ukr.)].
7. Концепщя «Нова укра!нська школа»: затв. Ршенням колегi! МОН ввд 27.10.2016. [Kontseptsiia «Nova ukrainska shkola»: zatv. Rishenniam kolehii MON vid 27.10.2016. (in Ukr.)]. Available at: http://mon.gov.ua/202016/12/05/ konczepcziya.pdf.
8. Кучай О. Теоретичш i методичнi засади тдготовки майбутшх учителiв початкових класiв засобами мультимедшних технологiй у вищих навчальних закладах Польщг монографiя. Черкаси: видавець Третяков О.М., 2014. [Kuchai O. Teoretychni i metodychni zasady pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv zasobamy multymediinykh tekhnolohii u vyshchykh navchalnykh zakladakh Polshchi. monohrafiia. Cherkasy: vydavets Tretiakov O. M.; 2014. (In Ukr.)].
9. Лещенко М.П. Технологи тдготовки вчителiв до естетичного виховання за рубежем (на матерiалах Великобритании Канади, США). дис.... д-ра пед. наук. Ки!в: 1н-т педагогiки i психологi!
проф. освгги АПН Укра!ни; 1996. [Leshchenko M. P. Tekhnolohii pidhotovky vchyteliv do estetychnoho vykhovannia za rubezhem (na materialakh Velykobrytanii, Kanady, SShA). dys.... d-ra ped. nauk. K.: In-t pedahohiky i psykholohii prof. osvity APN Ukrainy; 1996. (In Ukr.)].
10. Локшина О. I. Тенденци розвитку 3MicTy шкшьно! освiти в кранах Свропейського Союзу. автореф. дис. ... д-ра пед. наук. 1н-т пед. НАПН Украши. Кшв; 2011. [Lokshyna O. I. Tendentsii rozvytku zmistu shkilnoi osvity v krainakh Yevropeiskoho Soiuzu. avtoref. dys. ... d-ra ped. nauk. In-t ped. NAPN Ukrainy. Kyiv; 2011. (In Ukr.)].
УДК: 394.2
11. ffleBHMK O. .H. Ky^bTypo^oria. HaBH. nociö. Khïb: 3HaHHa-npec; 2004. [Shevniuk O. L. Kulturolohiia. navch. posib. Kyiv: Znannia-Pres; 2004. (In Ukr)].
12. Melnikas B. Modernization of Higher Education System in the Transition Society. Vieöoji politika ir administravimas. 2002; 3: P. 86-93.
13. Rumer M. Teacher Education in Europe An ETUCE Policy Paper. Adopted by the Executive Board on 14th April 2008. Published by the European Trade Union Committee for Education. Brussels, 2008. 64 p.
Дяченко А.В.
ОСОБЛИВОСТ1 НШЕЦЬКО1 I УКРА1НСЬКО1 УТИЛ1ТАРНО1 ЕТНОГРАФП
УДК: 394.2
ОСОБЕННОСТИ НЕМЕЦКОЙ И УКРАИНСКОЙ УТИЛИТАРНОЙ ЭТНОГРАФИИ FEATURES OF GERMAN AND UKRAINIAN UTILITY ETHNOGRAPHY
Анотащя. У статп висвилено сутшсть поняття етнографгя. Вiдмiчено, що окреме мюце в icTopii' шмецького народознавства займае визначення етнографii, як науки про «душу народу». Визначено, що першим напрямком в етнографп, який отримав широке поширення в шмецькомовних краiнах, став еволюцiонiзм. Зроблено аналiз нiмецькоi утилiтарноi етнографii шнця Х1Х - початку ХХ1 ст. Видшено основнi етапи становлення укра1нсько1' етнографii. Зазначено, що укранська етнографiя почала розвиватися i сформувалася, як наука, протягом Х1Х-го столiття (П.Кулш, Т.Шевченка, 1.Котляревський, М. Вовчко, М. Гоголь, кн. Цертелев, М. Максимович, П. Чубинський, а попм I. Франка, В. Гнатюка, Ф. Колесса). Видшено 90-ri роки XIX ст. першою хвилею науково-просвгтницького руху в Укршш, а етнографiя в цей перюд, як важлива частина украшознавчого циклу дисциплiн, стала неввд'емною складовою культурного вiдродження укра1нсько1' нацii. Виявлено, що великим проривом у дослвдженш укра1нсько1' етнографii, визначеннi ii мюця в системi гуманiтарних наук, предмета й завдань стала поява дослвджень Ф. Вовка (уперше роздiлив етнографш i фольклористику на двi окремi науки). Здiйснено аналiз укра1нсько1' утилтгарно1' етнографii кiнця XIX - початку XXI ст.
Аннотация. В статье освещено сущность понятия этнография. Отмечено, что особое место в истории немецкого народоведения занимает определение этнографии, как науки о «душе народа». Определено, что первым направлением в этнографии, который получил широкое распространение в немецкоязычных странах, стал эволюционизм. Сделан анализ немецкой утилитарной этнографии конца XIX - начала XXI века. Выделены основные этапы становления украинской этнографии. Указано, что украинская этнография начала развиваться, и сформировалась как наука, на протяжении XIX-го века (П. Кулиш, Т. Шевченко, И. Котляревский, М. Вовчко, Н. Гоголь, кн. Цертелев, М. Максимович, П. Чубинский, а затем И. Франко, В. Гнатюка, Ф. Колесса). Выделены 90-е годы XIX в. первой волной научно-просветительского движения в Украине, а этнография в этот период, как важная часть украиноведческого цикла дисциплин, стала неотъемлемой составляющей культурного возрождения украинской нации. Выявлено, что большим прорывом в исследовании украинской этнографии, определении ее места в системе гуманитарных наук, предмета и задач стало появление исследований Ф. Вовка (впервые разделил этнографию и фольклористику на две отдельные науки). Осуществлен анализ украинской утилитарной этнографии конца XIX - начала XXI века.
Abstract. The article covers the essence of the concept of ethnography. It is noted that a separate place in the history of German ethnology is the definition of ethnography, as a science of "the soul of the people". It is determined that the first direction in ethnography, which was widespread in German-speaking countries, was evolutionism. An analysis of the German utilitarian ethnography of the end of the 19th and the beginning of the XXI century was made. The main stages of the formation of Ukrainian ethnography are highlighted. It is noted that Ukrainian ethnography began to develop and was formed as a science during the nineteenth century (P. Kulish, T. Shevchenko, I. Kotlyarevsky, M. Vovchko, M. Gogol, the book of Tsertelev, M. Maksimovich, P. Chubinsky , and then I. Franko, V. Hnatyuk, F. Kolesa). Allocated 90th years of the XIX century. the first wave of the scientific and educational movement in Ukraine, and ethnography during this period, as an important part of the Ukrainian
