CC BY
32
УДК 338.124.4:339.194
С. О. Тхор,
кандидат економ!чних наук, Схгдноукрашський нацгональний унгверситет \м. В. Даля,
м. Луганськ
СПЕКУЛЯТИВН1 БУЛЬБАШКИ ТА IX ВПЛИВ НА РОЗВИТОК КРИЗОВИХ ЯВИЩ
Постановка проблеми. Ринкова економша пе-рюдично зазнае економ1чних криз. 1накше кажучи, для eK0H0Mi4H0r0 розвитку характерне перiодичне виник-нення, загострення та розв'язання сощально-економь чних суперечностей.
Наразi свiтова економiка переживае наймасштаб-шшу економiчну кризу. Поряд iз забезпеченням реального сектора економши у фiнансовому секторi зароди-лися i почали активно розвиватися (особливо за ос-тани 15 роив) спекулятивн мехашзми створення фшан-сових активiв окремо ввд реального сектора економь ки. Зрештою спекулятивн сегменти почали домiнувати над iншими складовими фiнансового сектора, ввдвот-каючи значну частину фiнансових активiв iз реального сектора економiки. Шд впливом цих факторiв свiтова економша почала нагадувати перевернену пiрамiду: над малою основою !! реального сектора (де в основному i реалiзуються iнновацiйнi процеси) нависае значно бтьший фiнансовий сектор iз власними мехашзмами виробництва фiнансових активiв i з великим ризиком виникнення i хлопання так званих спекулятивних „ бульбашок" на рiзних свiтових ринках.
Анал!з дослiджень. Одшею з теорш, що пояс-нюе економiчнi цикли е Австршська теорiя економч-них циклiв. Вiдповiдно до не!, економiчнi цикли е без-посередшм наслвдком неефективних та деструктивних полiтик центрального банку, як призводять до трива-лого заниження вiдсоткових ставок, що сприяе видачi у надшрних обсягах кредипв, виникненню спекулятив-них екожмчних бульбашок та зменшенню заощаджень.
З шнця 1930-х рр. в економщ запанувала кейнсь анська теорiя макроекономши, яка загальн економiчнi ситуаци пояснювала через ймовiрнi ввдносини м1ж ста-тистичними агрегатами, як то споживча й державно! квоти (здебтьшого державна квота визначаеться як спiввiдношення державних видатюв до ВВП), а також шфляцл. У той час, як теорiя Гаека насамперед робить наголос на тому, як змша вiдносних щн впливае на структуру продукци рiзноманiтних галузей.
У полiтицi рецепт Кейнса про полiтичне регулюван-ня сустльного попиту (у разi потреби за допомогою кредитно-фшансово! державно! програми емiсi!) здобу-вав щоразу бтьше прихильнишв. Тим часом застере-ження Гаека щодо полiтичного викривлення цш та рин-
ково! структури довгий час залишалися непочутими. „Вульгарне кейнаанство" у 1970 рр. i справд привело до прогнозованого Гаеком наслщку — стагфляци: без-робiття i стагнащя у виробнищга за одночасно! iнфляцi! та непомiрного зростання державно! заборгованостг
Кон'юнктурна теорiя Гаека доволi комплексна у сво!х деталях. Проте !! стрижневу iдею можна спро-щено сформулювати у трьох позищях:
— призвiдником кризи е бум;
— призввдником буму е занадто дешевi кредити;
— надшр дешевих кредитив спричинюе переiнве-стування та хибне iнвестування, як в часи кризи ко -ригуються великими втратами катталу та робочих мюць [1].
Теорiя кризи Гаека стала стрижнем теорi! bubble economy (бульбашкова економiя), тобто спекулятивних бульбашок. Гаек, як i Кейнс, не бере вихвдним пунктом ринкову економiку як досконалий мехашзм, який до-помагае оптишзувати виробництво. Вiн виходить iз рiзноманiтних i непевних шдивщуальних очшувань, як можуть завести у хибному напрямку. Це, перш за все, трапляеться тодi, коли система ввдносних цiн зазнае полiтичних машпуляцш i тому не може надшно i вчасно iнформувати про ризики й змши слабких ланок [2].
Мета даноТ CTaTTi визначення причин та мож-ливостей виникнення економiчних бульбашок та !х вплив на розвиток економiчних кризових явищ.
Виклад основного мaтерiaлу. Критичною для економiчних криз е насамперед облшэва ставка як цшо-вий сигнал для регулювання й iнвестидiй, а отже, дов-готермiнового напрямку розбудови виробництва. Мож-ливiсть виникнення кризи обумовлена тлею обставиною, що кредит у систем штучно створених грошей бiльше не залежить вiд того, що дшсно було заощаджено.
Це досить переконливо продемонстрував спалах теперiшньо! кризи у США. Бiля !! витошв можна поставит тодшнього президента Федерального Резерву Алена Гршспена, який напомповував ринки щоразу дешевими грошима, аби подолати кризи, спричи-нен бiржовою бульбашкою „ново! економiки" чи терактом 11 вересня 2001 р. Це на короткий термш навiть вдалося реалiзувати, а низьш, iнколи навiть негативш реальн вiдсотки зробили можливим виникнення бульбашок на ринку нерухомостт При тому, що придбан-
ня власних будиншв кредитно-фшансово тдтримува-лося й державою.
А це 1 е те, ввд чого застер1гав Гаек у сво!й теори кризи. Вона пояснюе, що пере!нвестищя у певн сектори економши була спричинена збтьшенням грошово! маси та кредиттв. А тсля заюнчення буму щ швестицшт вли-вання можна було тдтримувати лише за допомогою при-скореного впровадження дешевих кредипв. Зрозушло, що це не могло тривати в1чно. Тож суттевою причиною екожмчно! кризи став полгтично спровокований бум.
З огляду на пошук винуватщв, теор1я Гаека тдхо-дить до актуально! кризи значно бшьше, шж кейнсь анська теор!я, яка нар1жним каменем кризи виставляе надм1рну ощадшсть та слабкий попит. З огляду на ме-хашзми кризового прискорення, нишшня криза вия-вила також аспекти, як ще були неввдомими в часи Гаека 1 Кейнса. Тому нишшш гостр1 економ!чш про-блеми лише частково можна пояснити перешвестищ-ями в реальну економ1ку (в першу чергу у буд1вельну та автомобшебудавну ¿ндустри).
Дешев! кредити у випадку з швестищйними банками призводять до того, що щ шституци зважуються на чимраз ризиковашш! гешефти. Зввдси й небезпека виникнення „токсичних щнних папер1в" шляхом спи-сування шотечних кредипв у астроном1чних розм1рах 1 раптовий удар по шститущях кредитного страхування.
Що роблять ¿з кризою, якщо вона вже прийшла? Нин популярною е вульгарно-кейнианська в1дпов1дь: ще бшьше дешевих кредипв, а якщо це вже немож-ливо, оскшьки банки охочше накопичують грош!, анж позичають, то виручити зможе лише державна кре-дитно-фшансова допомога.
Гаек радше ощнив би особливють актуально! кризи як кризи фшансово! системи й акцептував би державну турботу про лшввдшсть на кредитному ринку як тимчасовий нагальний захвд. Проте, водночас вш би вимагав усунення дисбаланав м1ж грошовою масою та виробничим потенщалом, м1ж кредитною квотою та квотою заощаджень, а також припинення протегування окремих сектор1в реально! економ1ки.
Актуальш вульгарно-кейниансьш програми до-поможуть у найкращому випадку пом'якшити наслщки кризи до наступних вибор1в (згадаймо хоча б шмець-ку антикризову програму виплат за стар! автомобш тд час придбання нових). У довготривалш перспектив! вони схиляють продуктивн! фактори до безгтдно-го використання й призводять таким чином до спаду виробництва, зростання заборгованостей та шфляцл, появи спекулятивних бульбашок.
Економ!чна „ бульбашка" (також „спекулятивна", „ринкова", „цшова", „фшансова") — торг!вля круп-ними об'емами товару або част!ше за похвдш папери за ц!нами, що ютотно в!др!зняються в!д справедливо!
щни. Як правило, ситуацiя характеризуеться ажютаж-ним попитом на якийсь товар, внаслвдок чого цiна на нього значно зростае, що, у свою чергу, викликае подальше зростання попиту [3]. Ринок, який стр!мко роздуваеться на основ! спекуляцiй i безп!дставного зростання ц!н, економ!сти називають „bubble".
Сдино! думки про причини виникнення „бульбашок" i етапи !х розвитку в економ!чн!й теори немае.
1снують г!потези, що розглядають виникнення економ!чних бульбашок як наслвдок невизначеност! д!йсно! вартост!, результат спекуляцш або випадок обмежено! рац!ональност!. Зовам недавно була вис-ловлена г!потеза, що бульбашки виникають в результат! щново! змови або !нституц!онал!зац!! ринку кат-талу (зростання частки корпоративних !нвестор!в).
Для кожно! !з запропонованих гшотез в!дом! ви-падки виникнення бульбашок, що заперечують !х го-ловн постулати. Оскшьки на реальному ринку важко виявити д!йсну варт!сть товару, бульбашки, як правило, виявляються тшьки пост-фактум, п!сля раптового падшня ц!н. Таке пад!ння в!доме як „розрив" бульбашки. I зростання, ! розрив бульбашок е прикладами ре-гулювання з позитивним зворотним зв'язком, на вщмшу в!д регулювання з негативним зворотним зв 'яз-ком, яке повинне визначати р!вноважну ц!ну у раз! нормальних ринкових умов. Ц!ни в економ!чнш буль-башц! часто хаотично флуктують ! не можуть бути виз-начен! виключно !з ствв!дношення попиту ! пропозици.
Економ!чн! бульбашки в цшому вважаються шк!дливими для економ!ки, оск!льки призводять до неоптимального розподшу ! витрат ресурс!в. Кр!м того, обвал, зазвичай наступний за економ!чною бульбаш-кою, може знищити величезну к!льк!сть кап!талу ! вик-ликати тривалий спад в економщ. Тривалий пер!од безризикових прибутшв може просто продовжити пе-р!од спаду, як це було для значно! частини св!ту п!д час Велико! депресп в 1930-х рр. ! в 1990-х в Японл, п!д час буму нерухомост!. Наслвдки розриву бульбашки можуть не тшьки спустошити нацюнальну економ-!ку, але ! в!дгукнутися за !! межами.
Ще один важливий аспект економ!чних бульбашок — !х взаемодя з траджцею витрат. Учасники ринку з переощненими активами схильн! витрачати бшьше, оскшьки в!дчувають себе багатими. Багато спостер!-гач!в приводять в приклад ринки нерухомост! у Великобритании Австрал!!, 1спан!! ! частин! США як приклад такого ефекту. Коли бульбашка неспод!вано роз-риваеться, тримач! переоц!нених актив!в зазвичай пе-реживають почуття зб!днення ! схильн! максимально ур!зувати сво! витрати, що приводить до уповшьнен-ня економ!чного зростання ! до поглибленню кризи.
Коли бульбашка розвиваеться на ринку катталу, вона називаеться б!ржовою бульбашкою. Як правило,
дуже важю нaпеpед вiдpiзнити бipжoвy бyльбaшкy, щo poзpoстaeться, вiд звичaйнoгo „бичaчoгo" тpендa.
1снують тдстави вважати, щo бyльбaшки вини-кають не внaслiдoк вибopчoï paцioнaльнoстi aбo ^и-пущень пpo ippaцioнaльнiсть пoведiнки iншиx учас-нишв pnray, як ввaжaeться в Tеopiï Велиюго Дypня. Бульбашки мoжyть виникати i в ситyaцiяx, кoли учас-ники pинкy цiлкoм здaтнi вipнo obrara активи, i нaвiть в ситyaцiяx, кoли немoжливa спекулящя.
Пoпyляpнa сеpед дилетaнтiв, але недaвнo диск-pедитoвaнa емпipичними дoслiдженнями Tеopiя Вели-юго Дypня пoяснюe poзвитoк бульбашки пoведiнкoю незмiннo oптимiстичниx учасниюв pинкy (дypнiв), як! купують пеpеoцiненi активи, сгедаваючись пpoдaти ïx !ншим жaдiбним спекулянтам (бшьшим дypням) за бiльшoю щдаю. Вiдпoвiднo дo цьoгo пoяснення, бульбашки po^yre, пoки дypнi мoжyть знaxoдити бiльшиx дypнiв, щoб пеpепpoдyвaти 1'м пеpеoцiненi активи i лoпaються, кoли бшьший дypень стae найбтьшим дурнем, який заплатив найвищу щну за актив, i вже не мoже знайти, кoмy б даго пpoдaти.
Пpoгнoз здуття бульбашки зазвичай e злaмoм стapoï екoнoмiчнoï мoделi, нaвiть якщo нoвa мoдель вiдoмa, тo точний мoмент пеpедбaчити немoжливo.
Один з piзнoвидiв мильнж бyльбaшoк — фшан-сoвi бульбашки.
Фiнaнсoвi бульбашки виникають в будь-який час i в бyдь-якoмy мющ. Це мoже бути фiнaнсoвий чи фoн-дoвий pинoк, тoвapний чи pинoк неpyxoмoстi.
Пpичини спoживчoгo буму, а таюж велика час-тина ^ичин дoвгoтpивaлoгo iнвестицiйнoгo буму в aмеpикaнськiй екoнoмiцi пoяснюються спекyлятивнoю бульбашгою, щo poздyвaeться на фoндoвoмy pHray CШA з 1995 г . Пpoтягoм пoдaльшиx п'яти poкiв щни на акци poсли з федаменальдаю швидшстю — 23,6% в pi^ Tим чaсoм зpoстaння пpибyткy кopпopaцiй в цей пеpioд спoвiльнилoся. Cтимyлoм для зpoстaння щн на aмеpикaнськi aкцiï в 1994-1999 pp. були спекулятивн чинники — yпевненiсть в тому, щo щни на акци бу-дуть як i paнiше швидкo poсти i, oтже, забезпечувати aкцioнеpaм кpyпнi пpибyтки на каттал [4, 5].
Фiнaнсoвa бульбашка виявилась величезнoю за свoïми poзмipaми. Cyкyпнa pинкoвa вapтiсть всix ви-пущен^ в звеpнення акщй aмеpикaнськиx кopпopaцiй збiльшилaся з 5,5 тpлн дoл. в 1994 p. дo 17,1 тpлн дoл. в 1999 p., щo склaлo пpиpiст 11,6 тpлн дoл. Для пopiвняння: загальний poзмip ВВП склав в 2GGG p. 9,9 тpлн дoл. Вiднoшення pинкoвoï щни aкцiï дo „чистoгo ^^утку" з poзpaxyнкy на oднy акцш пo iндексy S & P 5GG акщй зpiс з 19,9 на шнець 1994 p. дo 44,2 на шнець 1999 p. Якщo узяти спiввiднoшення в 2G за нopмaльний дoвгoтpивaлий даказник, тода спекулятив-ний пpиpiст мoже, ймoвipнo, складати пpиблизнo 9,4
тpлн дoл. з 11,6 т^лн дoл. загальдаго зpoстaння щн на акци в 1994-1999 pp. ^6o 81%) [6].
Виникненню величезнoï спекyлятивнoï бульбашки спpиялo швидке зpoстaння нopми ^^y^y, щo ствopив мoгyтнiй стимул для вкладень в щни пaпеpи aмеpикaнськиx кopпopaцiй з бoкy нaйбiльш платосп-poмoжниx гpyп населення. Cтaлo зaгpoзливим зpoс-тання неpiвнoстi дoxoдiв, щo спoстеpiгaлoся з 7G-x poкiв. Все зpoстaючa частина дoxoдiв пеpемiщaeться на ropera циx гpyп, як! мoжyть викopистoвyвaти o^ нoвнy ïx масу на iнвестицiï.
Cпекyлятивний poзвитoк екoнoмiки спиpaвся на oбмaн, щo poздyвaвся: спoчaткy — з пpивoдy ГГ^е-вoлюцiï, а пoтiм — з ^mo^ „нoвoï екoнoмiки". Ос-тання кoнцепцiя пpимyсилa багато iнвестopiв пoвipи-ти, щo тепеp в CШA шби ддать aбсoлютнo ею -нoмiчнi зaкoни, щo анулюють стapий пpинцип, згiднo якoмy тсля пiдйoмy слiдye спад. Важливим чинни-кoм e те, щo як нaслiдoк ланцюга жopстoкиx еюдам-iчниx кpиз, щo вибyxнyли в 9G-i poки, величезна маса iнoземнoгo катталу кинулася в CШA . Дo тoгo ж аме-pикaнськi затоби, щo paнiше iнвестyвaлися за кopдo-нoм, тепеp стали шукати для себе стабшьдаго засто-сування в самж CШA. Aзiaтськa фiнaнсoвa ^иза 1997 p. стала пpичинoю того, щo пpитiк величезниx фiнaнсoвиx юшт!в, вклaдениx в сxiднo-aзiaтськi Rpaï-ни, щo швидкo poстyть, paптoвo змшився швидшим ïx вiдтoкoм. Рoсiйськa фшантова кpизa 1998 p. ropo-дила сеpед iнвестopiв загальний ст-pax пеpед так зва-ними pинкaми, щo poсли. Як нaслiдoк циx двox yдapiв величезний oб'eм фiнaнсoвиx юшт!в був на^авле-ний в CШA, щo пpoдoвжилo теpмiн життя спекуля-тивнoï фiнaнсoвoï бульбашки
У цюму неoлiбеpaлiзм мoже занести на свш pa-xyнoк сумшвну заслугу, oскiльки саме лiбеpaлiзaцiя сxiднo-aзiaтськиx екoнoмiк несла нaйгoлoвнiшy вiдпo-вiдaльнiсть за aзiaтськy фiнaнсoвy кpизy, i саме в!с!м poкiв неoлiбеpaльнoï пеpебyдoви пpивели дo фшанто-вoï кpизи в Podï .
У бaгaтьox в CШA склалася думка, щo npo-цвгтання aмеpикaнськoï екoнoмiки нiкoли не кончиться. Псиxoлoгiчний нaстpiй дoпoмaгaв ^oiMOTo^m ви-пaдкoвим епiзoдaм, кoли падали щни на акци.
Незвичайний сдаживчий бум, щo пiдтpимye екo -нoмiчне зpoстaння, бaгaтo в чoмy спиpaвся на те, щo pядoвi aмеpикaнськi дoмoгoспoдapствa вдавалися дo задазичень тд заставу свoïx aктивiв, щoб знoв i знoв фiнaнсyвaти СЖЖИВЧ! витpaти. В pезyльтaтi oстaннi у бiльшoстi населення poсли як сшжний кoм.
Cпoживчий бум спpияв тдтримщ iнфляцiï' в CШA на дoсить низькoмy piвнi. Пpичoмy не стшьки завдяки шиpoким iнвестицiям i теxнoлoгiчнoмy пpoгpесy, сшльки чеpез piзке зниження мoжливoстей тpyдящиx
ввдстоювати сво! 1нтереси в ход переговор1в. Ймов1р-но, саме така латентна шфлящя бшьша, нж будь-який 1нший чинник, кр1м буму на фондовому ринку, спо-нукала деяких аналгтишв до твердження, тби виник-ла „нова економша", що волод1е 1муштетом до старих взаемозалежностей i обмежень.
У останнш в1др1зок 90-х рошв на низьк темпи шфляци в США вплинули два м1жнародн1 чинники, i вони потрапляють в категорто „щасливо! випадковосп". Велика частина свгтово! економши (кр1м США) знахо-дилася в стан в1дносного спаду. Це дозволяло амери-канськш економщ „втягувати в себе" споживч1 i 1нвес-тищйш товари у вигляд 1мпорту з-за кордону, не чиня-чи тиску на 1мпортн1 щни у бш тдвищення. Адже шш кра!ни у стади в1дносного спаду могли з готовтстю виконувати постачання, задовольняючи американський попит. Якби решта свпу в цей перюд була бтьш про-цвгтаючою, тод 1мпорт в США юнця 90-х роив здйсню-вався б за вищими цшами, що породило б тенденщю до збшьшення темтв американсько! шфляци.
Бтьшють експерттв основною причиною та дже-релом свгтово! економ1чно! кризи називають кризу неповернення шотечних кредипв, як у неконтрольо-ваних обсягах надавалися банками у Сполучених Штатах громадянам держави. З суто формально! точки зору, такий тдхвд можна вважати прийнятним. Адже саме проблеми у низки американських баншв ^ як наслвдок, !х банкрутство, поклали початок сшго-вому кому свгтового масштабу, в основ1 якого неповернення кредипв, пашка на фондовому ринку, вилу-чення 1нвесторами значних ресурс1в з риншв тощо. Втгм, якщо ситуащю розглядати дещо глибше, вима-льовуеться зовс1м 1нша картина. Свгтова економ1чна система вже давно нагадувала мильну бульбашку, роздуту до тих меж, коли для !! колапсу достатньо одного проколу.
Висновки: Здаеться неймов1рним, але бульбашки виникають навгть на передбачуваних, ретельно про-рахованих експериментальних ринках, де невизначемсть зведена до шшмуму, а учасники ринку, в принцит, мають можливють розрахувати дйсну вартють актив1в просто ощнивши оч^ваний потш диввдендв. Проте, на експериментальних ринках поспйно спостери-аеть-ся виникнення бульбашок, навгть коли учасники досв-щчем — б1знес-студенти, менеджери, професшш трей-дери. Експериментальн бульбашки показали спйшсть до р1зноман1тних умов, включаючи гру на пониження, маржинальну торпвлю i шсайдерсью операци.
Лiтература
1. Хайек Ф. Индивидуализм и экономический порядок / Ф. Хайек. — М. : Изограф, 2000. — 256 с. 2. Гальчинський А. С. та ш Основи економ1чних
знань : навч. пос!б. / А. С. Гальчинський, П. С. Сщен-ко, Ю. I. Палкш. — 2-ге вид., перероб. ! допов. — К. : Вища шк., 2003. — 543 с. 3. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. — М., 1982. — С. 385 — 436. 4. Захарш С. Регюни: самостшна гра чи танщ тд одну дудку? / С. Захарш // Дзеркало тижня. — 2006. — № 10. — 18 березня. 5. Клодт Хенншг та ш Нова економ!ка: форми вияву, причини ! насл!дки : монограф!я. — К. : Таксон, 2006. — 306 с. 6. Неймышев П. О. Ситуации на развивающихся финансовых рынках / П. О. Неймышев // Финансы. — 1999. — № 5. — С. 53 — 54.
Тхор С. О. Спекулятивш бульбашки та Тх вплив на розвиток кризових явищ
В статп розглянута Австршська теор!я економ!ч-них цикл!в, проводиться пор!вняння кейнс!ансько! теор!! макроеконом!ки та теори кризи Гаека як основи теори bubble economy. Визначаеться природа та ме-хашзм виникнення спекулятивних бульбашок, та !х вплив на виникнення та розвиток економ!чних криз.
Ключовi слова: теор!я економ!чних цикл!в, мак-роекономша, спекулятивн! бульбашки, розвиток кри-зових явищ.
Тхор С. А. Спекулятивные пузыри и их влияние на развитие кризисных явлений
В статье рассматривается Австрийская теория экономических циклов, проводится сравнение кейнси-анской теории макроэкономики и теории кризисов Гаека, как основы теории bubble economy. Определяется природа и механизм возникновения спекулятивных пузырей и их влияние на возникновение и развитие экономических кризисов.
Ключевые слова: теория экономических циклов, макроэкономика, спекулятивные пузыри, развитие кризисных явлений.
Tkhor S. A. Speculative bubbles and their influence on development of the crisis phenomena
The Austrian theory of economic cycles is examined in the article, a comparison of theory of macroeconomics of Keynes and theory of crises of Hayek, as bases of theory of bubble economy, is made. Nature and mechanism of origin of speculative bubbles and their influence is determined on an origin and development of crises.
Key words: theory of economic cycles, macroeconomics, speculative bubbles, development of economic crisis.
Стаття надшшла до редакци 21.03.2011
Прийнято до друку 26.08.2011
