CC BY
89
М.А. Швайка
академш АЕН Украши, м. Кшв
ДО ПИТАННЯ ПРО ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ СВ1ТОВО1 Ф1НАНСОВО1 КРИЗИ, ЗАПРОВАДЖЕННЯ СВ1ТОВО1 РЕЗЕРВНО! ВАЛЮТИ I ОРГАШЗАЦП ДЛЯ УПРАВЛ1ННЯ НЕЮ М1ЖНАРОДНОГО БАНКУ
Свiтова економiка протягом тривалого часу перебу-вае у глибокш фiнансовiй i економiчнiй криз^ пов'язанiй з невiдповiднiстю и валютно! системи i сучасним вимо-гам. Найслабшою ланкою свггово! глобально! економши е фiнансова система. Численнi мшнародш наради з пи-тань пошуку шляхiв подолання свггово! фшансово! кри-зи (за участю велико! вiсiмки чи двадцятки) не принесли бажаного результату, бо заходи по !! подоланню опраць-овуються з позицш тих, що спровокували кризу, на фшан-совому балаганi наживаються i до вирiшення сучасних назрiлих питань намагаються застосувати старi пiдходи, характерш для функцiонування неiснуючо! золотогрошо-во! системи, якi дають змогу США, кра!нам бвросоюзу вiд теперiшнього тдходу отримувати чималi баришi, хоч вщ цього страждають мiльйони людей у всьому свт.
Учасники цих нарад, яких шхто не уповноважував на подiбнi дп, сво! iнтереси видають за iнтереси усього людства. Пусто^в'я лiдерiв G8 i G20 ставить свгг на грань катастрофи. Щорiчно цi формування демонстру-ють рiзницю м1ж пустими словами i серйозним свгговим управлiнням. Тому цi формування треба розпустити, щоб вони не пщмшяли ООН.
У минуле вщшшли побудованi на золотi попереднi грошовi системи: 1) золотомонетна; 2) золотозливкова; 3) золотодевiзна. Вони глибоко дослщжеш й описанi в лпе-ратурних джерелах. Старi пщходи, що застосовувалися до оцiнки золотогрошово! системи, помилково намагаються застосувати для аналiзу шшо!, сучасно! грошово! системи, яка прийшла на змiну золотогрошовш.
Тепер вiдбулася демонетизацiя золота й у всьому свт юнуе кредитна грошова система. Вона дуже слабо дослщжена. I! змiст не розкритий дослщниками в нау-ковiй лггератур1 1й не присвячено жодно! фундаментально! пращ й помилково цю грошову систему називають паперовою. 3—5 % паперових грошей в загальнш кшькоста грошово! маси не можуть визначати природи грошово! маси вщлому.
Тепершня сватова фiнансова криза, яка охопила всi кра!ни, у тому числ й Укра!ну, свщчить про те, що у здтсню-ванш грошовiй полiтицi допущенi серйознi прорахунки, через що вона не вщповщае вимогам життя. Криза — це плата за помилки. Створено умови для розбухання грошо-вих бульбашок, пророблення з ними рiзного роду фокусiв, спекулятивних афер на мтьярдш суми i за допомогою под-iбних засобiв вщбуваеться пограбування мiльйонiв людей в усьому свт. Недосконала органiзацiя свiтово! валютно! системи привела до небаченого вщриву грошей вщ товарно! маси. Вщсутне правильне розумiння процес1в, як! вщбу-ваються в сучасних грошових механiзмах. Це не дозволяе виробити вщповщш практичнi рекомендац!!.
Пов'язана з недолшами в органiзацi! грошово! системи, сучасна економiчна й фшансова криза, яка ви-бухнула останшм часом i охопила увесь свп; розорюе кра!ни, банки, страховi оргашзаци, пiдприемства, якi закриваються i звшьняють робiтникiв, позбавляючи широкi верстви населення пращ й засобiв до юнування.
Свiтовi втрати вiд фiнансово! кризи становлять 5 трлн. доларiв. Це 160 бюджепв Укра!ни. Свiтова еконо-мiка перебувае в станi велико! нестшкосп, ризикуючи дiйти до найбшьшого краху з часiв Велико! депреси.
Криза розпочалася 2007 р. у США i поширилася на весь свп. Це пов'язано, в першу чергу, з доларом, який став свгговою резервною валютою i не справився з щею своею новою функщею. Тому незадовiльне функцiону-вання побудованого на доларi як резервнш валютi свiто-вого грошово-валютного мехащзму мае безпосередне вiдношення до свггово! кризи.
Побудована на доларi м1жнародна валютна система мае дуже серйозщ вади. Перетворення валюти однiе! кра!ни в м1жнародну, причому без будь-яких зобов'язань i вiдповiдальностi, надало цiй кра!нi величезнi вигоди й переваги у здшсненщ кредитно! експанс!!, створивши значш можливостi Г! урядовцям i бiзнесменам для зло-вживань.
З того часу, як Президент США Ричард Шксон з 15 серпня 1971 року заборонив обмш доларiв на золото, Америка отримала можливють наводнити увесь свгг пус-тими нiчим не забезпеченими доларами, отримуючи вщ цього величезш незаслуженi доходи. Провокування ними свиово! катастрофи — фшансово! кризи — ще й досi не змусило 'к отямитись. Особиста вигода поставлена вище здорового глузду й штересш усього людства. Цьому сприяе також свиове спiвтовариство, яке виявилось нездатним запровадити нову резервну свiтову валюту i створити свио-вий банк, який регулював би обiг нових свиових грошей.
Зняття обмежень на недопущення створення зай-во! кiлькостi грошей стало провокувати iнфляцiю у свио-вих масштабах.
Теперiшня м1жнародна валютна система не мае мехашзму попередження стiйкого торгового дисбалансу, тому шщо не завадило США нагромаджувати дефь цит поточного рахунку, який з 1980 р. сягнув пгантсько! суми — 3 трлн. доларiв. Цей дефiцит наводнюе при цьому планету доларами, яю стали новим м1жнародним резервним активом замГсть золота.
Сучасну кризу не без шдстав називають доларовою, тому що вона викликана нагромадженням зайвих дола-рових активiв, якими спровокувала обвал само! вартостi долара.
Тепер у свт домiнують чотири валюти, що мають неофiцiйний статус резервних: долар США, евро, фунт стерлшпв i ена. В них вiдбуваеться понад 80 % розра-хунюв у мiжнароднiй торгiвлi, а також номшуеться близько 95 % офщшних резервiв i мiжнародних фшан-сових активiв. Це дозволяе цим кранам замикати на собi основнi глобальш потоки капiталу.
Серед рiзних ключових валют домшуюче становище займае долар.
США уже протягом 40 роив активно використову-ють статус долара як ключово! мгжнародно! валюти для фшансування хронiчного дефiциту свого платежного балансу, розмiщуючи серед шоземних iнвесторiв дола-ровi борговi зобов'язання. У зв'язку з отриманням ве-личезних незаслужених доходiв вiд безконтрольного випуску у сви доларiв перед США постало питання про !х використання, що породило марнотратство i паразитизм. В першi роки шсля зняття гарантiй на обмш до-ларiв на золото, коли у США хлинула лавина дармових грошей, вони навпъ не знали, що з ними робити. По-ступово стали залучати до житлового будiвництва.
США виробляють20 % свиового ВВП, а спожива-ють 40 %. Через цей паразитизм США чекае катастрофа. I вона розпочнеться з фшансово! кризи. На долю реального сектора економши припадае 19 % ВВП, тодГ як на сферу послуг — 81 %.
Бюджетний дефщит покриваеться все новими i новими позиками. В США з початку фшансового року по 27 липня 2010 р. було зiбрано податюв до федерального бюджету на суму 1,675 трл $, тодi як витрати бюджету становили $ 9, 273 трл. Тобто майже за шм мкящв американщ витратили в 5,5 рази бшьше, н1ж надiйшло податкiв. В Укра!ш, яка перебувае на дотаци у МВФ, це спiввiдношення становить 1 до 2.
До 1973 р. свиову валютну стабiльнiсть забезпечу-вала система фiксованих обмiнних куршв, сформована в 1944 р. на Бреттон-Вудськш конференци. Курс амери-
канського долара i курси всiх шших валют були при-рiвнянi до певно! частини золота за певною цшою. Брет-тон-Вудська система служила квазiзолотим стандартом, бо всiм шшим кра!нам гарантувалось право конверту-вати !хш долари в золото за обмшним курсом — 35 до-ларi: за 1 унцiю золота.
Коли в 1973 р. обвалилась Бреттон-Вудська система, кра!ни свпу повиннi були домовитись щодо орган-Гзаци ново! свиово! валютно! системи, яка регулювала б м1жнародну торпвлю i валютнi вiдносини, створення i запровадження ново! мiжнародне резервно! валюти. Оскшьки свiтове спiвтовариство цього не зробило, цим скористалися США i пустоту заповнили доларом, перетворивши його у свггову резервну валюту, добившись за допомогою цього величезних незаслужених доходГв, вигод г переваг. Цього вони домоглись без офщшних угод г прийняття на себе будь-яких зобов'язань.
Пщ впливом ушх цих подш вгдбувся перехгд валютно! системи, що спиралася на фГзичш активи (золото), до чогось без усяко! твердо! опори, що тдвищило вгдпо-вГдальнГсть за усвгдомлене управлГння грошово-валют-ними операцГями.
На змшу золотогрошовГй системГ, яка мала властивГ !й механГзми саморегуляцГ! Г не допускала випуску зайвих грошей, Г виникнення подГбних криз, прийшла кре-дитна грошова система, яка позбавлена таких мехашзмГв Г потребуе свгдомого регулювання. РГч у тому, що стшюсть золотогрошово! системи забезпечувалася таким вагомим чинником, як наявшсть у грошей внутрГшньо! вартостГ, яко! грошГ при кредитнГй системГ позбавленГ.
Оск1льки долар став свгговою мгжнародною валютою, над виконанням ним ще! ролГ повинно здшснювати контроль усе свГтове спГвтовариство за всГма правилами Г приписами, що пред'являються до функцюнування кре-дитно! Г грошово! системи (нехай Г свггово!). Т1льки за допомогою чГтких обмежень Г суворого контролю можна досягти недопущення створення зайво! кшькоста грошей Г свГдомо запобГгати торговому дисбалансу. Через те, що цього не було, шщо не завадило США нагромадити ве-личезний дефщит поточного рахунку.
Утворилася величезна некерована Г нерегульована грошова лавина, яка вийшла з-пгд людського контролю Г створила для всього людства багато проблем. Випусти-ли Джинна з пляшки — Г вш розповзся по всьому свпу.
Ставши мгжнародною резервною валютою, долар перетворився у свГтову силу.
Ш один уряд свпу, в тому числГ Г уряд США не мае змоги контролювати обсяг емГсГ! долара, оскшьки правом емГсГ! володГе лише федеральна Резервна Система, фшансова структура, що належить 20 приватним банкам США. З 1971 р. друкування свиових грошей перетворилось в !х головний бГзнес. Якщо уряду США потрГбш грошГ, то ФРС !х друкуе у виглядГ позики гад проценти. НадмГрне розбухання грошово! маси, яка розплилась по усьому свпу, е реальною загрозою не лише для Америки, а й для усього свГту.
Разом з друкуванням грошей розробляються заходи !х зв'язання. Це зокрема мГг бути випуск довгостро-кових державних зобов'язань. Одним з таких мехашзмГв стала поява вторинного фондового ринку щнних па-перГв. Розкрутка цього мехашзму вГдбувалась за законами класичних шрамщ.
Намагання до швидко! наживи притягнуло в Америку величезш ресурси, яю витрачались на купiвлю папiрчикiв пщ назвою деривативи, що не мають жодно! реально! вартостi.
США сприйняли перетворення долара у сватову резервну валюту як дар Божий, використали у сво!х его!-стичних штересах (для латання дiрок у бюджета, покрит-тя величезних вiйськових затрат i ведення вiйн, фшан-сування рiзних сво!х грандiозних, широкомасштабних космiчних та iнших проектiв i програм, купiвлi в усiх кра!нах величезних мас товарiв за привласнений !х же емiсiйний доход, тобто за шчим нi забезпеченi патрчи-ки, сприймаючи це як щось само собою зрозумле, !м належне).
Протягом тривалого часу американська держава, населення i бiзнес явно жили не за сво!ми можливостя-ми, надуваючи борговi бульбашки i залучаючи дешевi грошi усiе! глобально! економiки. При чому приплив дешевих грошей спостертався в основному в секторi послуг, де домшуюче становище займав продаж нерухо-мостi. Через его!зм США щоденно втрачають сво! ми-нулi переваги.
Зайвi долари бродять по свпу, але вони !х не пуска-ють у США. США скористались тим, що свiтова машина обиу вимагае, щоб певна частка реалiзовано! вартостi товарiв постiйно перебувала в обиу, присво!ли собi цю машину, спотворили i використали в цшях свого збага-чення на шкоду усьому людству.
До таемниць свое! грошово-валютно! алнми США шкого не допускають. Засекретили цю справу до безмеж-ностi, зробили !! великою державною таемницею, що говорить про те, що тут не обходиться без таемних справ i шахрайства, без зловживань планетарного масштабу.
США наживаються не тшьки на доларi як свгговш резервнiй валюп, а й на використаннi його як скарбу. Мшьйони громадян у свт нагромаджують долари так само, як у минулому це робили з золотими монетами, зберщаючи !х на чорний день, як надшний резерв (як гробов^ на л^вання, на подарунки дiтям та онукам, на !хне навчання, на по!здку за кордон тощо). На друку-вання 100-доларово! купюри витрачають 3 центи, а от-римують доходу 99,97 доларiв. I це лише вщ друкування однiе! 100-доларово! купюри. А для ще! мети щорiчно використовуються сотнi мiльярдiв доларiв. Для США це найдохщшший бiзнес.
Доти, поки не буде запроваджено комерцшного механiзму створення кредитних грошей, що базуеться на утворенш боргових зобов'язань у час реалiзацi! товарiв, не встановлено суворого контролю за недопущенням створення !хньо! зайво! кiлькостi, i грошовий обiг не буде строго вщмежований вiд спекулятивних операцiй з цшними паперами, з допомогою яких надуваються гро-шовi бульбашки, не буде свггового порядку.
Потрiбна шша концепцiя грошей, яка не дозволяла б робити грошi з повпря i надувати грошовi бульбашки. Тщьки один володар це повинен робити — обмш, у процес якого створюються справжнi комерцшш, а не надувнi грошовi зобов'язання.
Для опрацювання заходiв по подоланню глобально! кризи спершу треба з'ясувати И першопричини. На жаль своечасно не було враховано, що вже вщжила себе стара золотогрошова система i у дверi стукала кредитна
грошова система, до прийому яко! як слщ не пщготува-лись. Будучи позбавленою механiзмiв саморегуляцп, вона потребувала свiдомого регулювання, яке було про-iгнороване.
У 80-х роках ще два нововведення сприяли зростан-ню розриву м1ж спекулятивною та реальною економь кою. З'явились та стали стрiмко помножуватись новi види спекулятивних цiнних паперiв — так зван похiднi — свопи (договори про обмш активiв та пасивiв на аналогiчнi активи й пасиви з метою подовження або зменшення строив погашення, або з метою пщвищен-ня чи зниження процентно! ставки з тим, щоб максим-iзувати доходи чи мiнiмiзувати збитки) та опцюни (договори, за якими покупець одержуе право (але не обо-в'язок) купити або продати актив за заздалегщь зазна-ченою цшою) рiзного роду. Первiсно з'явившись як шструменти страхування вiд фiнансових ризиюв, цi контракти стали улюбленими об'ектами фшансово! спе-куляцi!. Загальна вартють таких оборудок до 2008 року зросла до неймовiрно! цифри — у середньому у сотш та тисячi трильйонiв за день. Лише в США ринок похщних вирк порiвняно з 2002 роком у п'ять разiв — iз 106 трильйошв до 531 трильйону. Ця цифра бшьш н1ж у 35 раз перевищуе весь валовий продукт США. Про те, до чого це може призвести у рiзнi часи попереджали найбщьш вiдомi американсьи фiнансисти: Сорос, Ро-гатiн, Баффет. Рогатш, наприклад, назвав !х «потенцш-ною водородною бомбою», а Баффет — «фшансовою зброею масового знищення».
Тодi ж з'явились та швидко поширились новi фшан-совi фiрми — хедж-фонди (приватнi, не обмежеш нор-мативним регулюванням iнвестицiйнi фонди, недоступш широкому загалу), що на вщмшу вiд традицiйних фшан-сових оргашзацш не пiдлягають нiякому державному регулюванню. Саме вони стали центром торгiвлi по-хiдними, хоча останшм часом цим займаються також звичайш банки, бiржевi та страховi компани, розрахо-вуючи на високi та швидю прибутки.
У кiнцi 90-х роив у США вщбулась ще одна подiя — було скасовано прийнятий у 30-х роках минулого сто-рiччя закон Гласса-Стiгала, який забороняв комерцш-ним банкам займатися дiяльнiстю iнвестицiйних банкiв, тобто розмщувати цiннi папери та торгувати ними. Вщповщно iнвестицiйнi банки не могли виконувати функци комерцiйних банкiв, тобто приймати депозити та видавати кредити. Такий розподщ вважався необхщ-ним для обмеження спекуляцш банками i тим самим мав запобiгти повторенню велико! фшансово! кризи 1929— 1930 роив. Цього розподщу дотримувались майже 60 роив, але врешп решт фiнансовi магнати з Уолл-стрп" наполягли на його скасуванш в iм'я ринково! свободи. Стабiльнiсть принесли у жертву олтарнчнш iдеологi! i наживi товстосумiв.
Вся ця тривала «еволющя» i пiдготувала сьогоднi-шню глобальну фшансову кризу. Почалась вона з приватно! спекулятивно! бульбашки — кризи житлового будiвництва та шотеки (кредиту отриманого пщ заставу нерухомосп) у США. Бульбашка ця роздувалася роками з вини Федерально! резервно! системи (ФРС), яка не-безпщставно пiдтримувала цей бум заради штучного продовження економiчного пiдйому у полггачних iнте-ресах адмiнiстрацi! Буша.
Американська адмшютрацш не боролась з коршни-ми наслщками кризи. ФРС протягом декшькох мГсяцГв знижувала облГкову ставку, але це допомагало щдтримува-ти загальнГ показники статистики, не оздоровлюючи при цьому фшансову сферу Г не огороджуючи и вщ спекуляцГй. Уряд та ФРС спокшно дивились, як один за одним велию банки списують десятки мшьярдГв поганих кредитГв та цшних паперГв, нГби розраховуючи, що фшансова криза розв'яжеться сама по собГ. Тим часом почала роздуватись, а потам луснула ще одна спекулятивна бульбашка. Грошо-вий капГтал, що накопичився в шотещ, не знайшовши собГ Гншого застосування, хлинув у спекуляцш бГржевими товарами. Нафта, звюно ж, опинилась у перших рядах. Гра на пщвищення була шсшрована чутками про значний рют споживання нафти у Кита! та 1ндй. На додачу до реального виник надшрний фГктивний попит. У результата цша на нафту зросла Гз 100 доларГв за барель на початку 2008 року до 147 доларГв на початку липня. Пюля цього фГктивний попит почав стрГмко зникати, чергова бульбашка лопнула, Г цши покотилися до низу. До середини жовтня вони знизились до 83 доларГв за барель.
У той час, як спекулятивний каттал зник Гз нафти, вш йшов на валютний ринок, створюючи неочкувано високий попит на долари. До цього часу долар, що де-кшька роив поспшь падав по вгдношенню до евро та шших валют, став стрГмко зростати. З найнижчо! точки 1,59 долару за евро вш у короткий термш зрГс до 1,36 чи на 16,9 %. Це е неприродшм, враховуючи що саме США все ще залишаються етцентром фшансово! кризи. Якщо це ще одна бульбашка, то долару загрожуе черговий провал. Такий перебГг подш загрожуе свиовим фшан-сам, новГ непередбаченГ наслГдки.
До початку глобалГзацГ! мГсце «буржуа-виробника» постшдустрГальне сусп1льство висунуло на авансцену «бур-жуа-мГнялу». Саме завдяки цим змГнам глобалГзацГя привела до неабиякого вГдриву грошей вщ руху товарно! маси Г утвердження грошових бульбашок. Уже до початку 2000 р. рГчна торпвля валюти становила понад 400 трлн. доларГв, Г це у 80 разГв перевищило свггову торгГвлю товарами.
1потечна криза розгорГлась у 2006 р. ТодГ сотш ти-сяч американщв не змогли виплатити житловГ кредити. Результатом цГе! авантюрно! полиики ФРС е те, що за три роки банки вщбрали у американщв понад два з половиною мшьйошв будинюв Г квартир за несплату шотечних кредитГв. Обсяг випущених лише одних де-ривативГв у США бшьш нгж у 10 разГв перевищуе свио-вий ВВП. КрГм того Гснують ще шшГ види цГнних паперГв чи грошових сурогатав.
Приклад того, що не можна надмГрно захоплюва-тись цшними паперами, говорить досвГд ГрецГ!, в якГй основним Гнструментом фшансування дефщиту держ-бюджету стали державш облГгацГ!.
Прибутки ГнвесторГв десяти провщних хедж-фондГв свГту за всю юторш !х Гснування становили близько $ 154 млрд. Це становить приблизно третину всГх семи тисяч хедж-фондГв свпу. Лише в 2009 р. хеджевГ фонди заробили $ 25, 3 млрд.. Дохщшсть цих фшансових ком-панГй, що нерГдко займаються спекулящями, перевищуе доходнГсть найбГльших виробничих компанш свГту.
Позитивний досвГд боротьби з кризою подае Китай, який зушв усшшно забезпечити взаемодш невидимо! руки, ринку Г видимо! голови держави.
Обмеження шоземно! участа в кредитнiй системi за-хистило китайську фiнансову систему вщ проблем виводу фiнансового капiталу в час кризи. Китайський фондовий ринок залишаеться найбшьш регульованим i закритим для нерезидент. Практично вiдсутнi на ньому так зваш похiднi фiнансовi iнструменти. Не користуючись спекуля-тивними портфельними швестищями напередоднi кризи, Китай не вщчув ïx вщпливу в час кризи. Китайський кре-дитний ринок вщносно закритий для шоземних банив: частка одного шоземного стратепчного iнвестора в ки-тайському банку не може перевищувати 20 %.
Позитивну роль вщграло те, що Китай запровадив фшсований до долара курс юаня, завдяки якому внутр-шня iнфляцiя рiзко скоротилась.
За чотири роки (1969—1973 рр.) руйнування Брет-тон-Вудсько! системи свiтовi резервш активи виросли бiльше, н1ж за вс попереднi столiття разом узята. За 20 рокiв (вiд 1949 до 1969 р.) !хнш обсяг вирю на 55 %, а за наступш 20 рокiв — на 700 %. У загальному (з 1969 р.) вони збшьшилися майже в 20 разiв, на 2000 %. Вплив ще! величезно!, зайво!, непотрiбноï кредитно! експансй' на свиову економшу не мiг вщбутися безслiдно i без-карно.
До 1970 р. бшьшу частину резервних активiв стано-вило золото i це було нар1жним каменем Бреттон-Вудсь-ко! системи. Потiм роль золота рiзко знизилася, бо пе-реважну роль у резервних активах кра!н стала вщграва-ти iноземна валюта.
До кшця 2000 р. золото становило лише 2 % свиових валютних резервiв. Пiсля 1970 р. уа нацiональнi валюти також перестали забезпечуватися золотом. У пщсум-ку свiтовi резервнi валюти з плином часу не тальки втра-тили золото, а й виявилися представленими валютами, яи також уже не забезпечувались золотом. Основою м1жнародно! валютно! системи стали кредитнi грош^ абсолютне панування яких не лише довело сво! величезнi переваги над золотогрошовим обiгом, а й створило для людства багато складних проблем. Вщмова вiд золотовалютного стандарту як обмежувача в регулюваннi м1жна-родних торгових i валютних вщносин спричинила вибух кредитування, яке дестабшзувало свiтову економiку.
Сьогоднi багато полиитв i економiстiв, замислю-ючись над питанням: чи доцшьно i розумно було свио-вому спiвтовариству допускати перетворення долара у свиову резервну валюту i щоб дисбаланс, який утворив-ся внаслщок гiгантського дефщиту торгового балансу США, трусив свиову економ^, вщповщають, що неро-зумно це було робити i що це була груба помилка з далеко йдучими наслщками.
Прямим наслщком порушення вимог економiчниx закошв стало те, що величезний рiвень зловживань i прямого фiнансового шахрайства поширився з однiеï кра!ни на весь сви.
Усе це стало можливим тальки завдяки функцюну-ванню вщрваних вiд золота кредитних грошей, яю не мають внутрiшньоï вартоста i позбавленi об'ективного, автоматичного мехашзму саморегуляцй', що не допускав би випуску зайвих грошей, а доконче потрiбного свщо-мого регулювання !хнього функцiонування нixто не здiйснював.
США за куплеш ними товари стали платити не золотом, а пашрчиками — випущеними ними самими
доларами, яи практично е векселями уряду США, яи вш не збираеться нiколи оплачувати.
Економша США, яку прийнято називати свгговим двигуном економiчного зростання, почала давати збо! пiд важким тягарем боргу il корпоративного i спожив-чого секторiв. Решта свiту стала залежати вiд експорту товарiв у США i отримання за них доларiв, яи стали свiтовими борговими зобов'язаннями. За них США ку-пують бiльшу частину товарiв у кредит.
3i зникненням Бреттон-Вудсько! системи намтило-ся бурхливе зростання м1жнародних резервiв, яке вона до цього стримувала. Вона, як i 11 попередник золотий стандарт, мала властивий !й мехашзм саморегуляцй', що не допускав створення надмiрноï кiлькостi свггових резервiв i запобiгав стiйкому дисбалансу у м1жнароднш торгiвлi. Головний недолш доларового стандарту, сучасно! м1жна-родно! валютно! системи полягае у повнш вiдсутностi такого механiзму. Наслiдком цього стало порушення торгового балансу небачених масштабiв i тривалостi.
Водночас самi США з ïхнiм найбщьшим дефiцитом плат1жного балансу перетворилися в найбщьшого бор-жника за всю юторш людства.
Економiчнi бульбашки виникали не тiльки в США, а й у профщитних кра!нах. Вони зростали в мiру того, як профщитш засоби осiдали в !хшх внутрiшнiх банках, запускаючи процес кредитування, мовляв би, у щ банивсьи системи влилися грошi пiдвищеноï ефектив-ностi з центральних банкiв !хшх кра!н.
Це провокувало стрибок кредитування, який вик-ликав економiчне надзростання i гшершфляцш вартостi активiв.
США виявились дестабшзоваш власним величез-ним дефщитом поточного рахунку. Приплив шоземно-го капiталу в США, який фшансував ïхнiй дефiцит — це не що шше, як похщна вiд самого дефiциту. Рiч у тому, що партнери США нагромадили величезш резерви до-ларових активiв за рахунок торгового прибутку, не кон-вертуючи ix у нащональну валюту (що пiдвищило б ïï курс, але зменшило б прибуток i темпи економiчного зростання). Купуючи акцй', оцiненi в доларах, а також корпоративш облiгацiï i борговi папери держорганiзацiï США, вони тим самим сприяли розбуханню бульбашок на ринку акцш, дуже нерацiональному розмiщенню корпоративного кашталу i пiднесенню на ринках влас-ностi в США.
Досить було зникнути обмежувачам, закладеним у систему золотого стандарту, i торговий дисбаланс роз-бухнув, а м1жнародне кредитування пiднялося на неба-чену висоту. У пщсумку процвiтання з наступною деп-реаею.
Торговий дисбаланс дестабiлiзував свiтову економ-ку, наводнив свiт доларовою лшвщшстю i надув еконо-мiчного пузиря не тшьки в США, а й у шших кра!нах.
Тепершня помилкова, неправильна i шкiдпива гро-шово-валютна полiтика не тiльки обГрунтовуеться, а й виправдовуеться застарiлими концепщями й арха!чни-ми пiдxодами, опрацьованими для шших умов i нижчих фаз розвитку суспiльства. Зокрема це стосуеться безза-стережного нав'язування лiберального пiдxоду, що не допускае будь-якого державного втручання в госпо-дарсьи процеси, посилання на iдеï i концепцй', сфор-мульованi для шших умов.
Цих арха!чних поглядiв дотримуються, у першу чергу, американсью фшансисти й полiтики, якi вимага-ють невтручання держави в функцiонування ринкових механiзмiв, на яке вони можуть впливати.
Кредитна грошова система, яка вщрвалась вщ золото! пуповини, втратила механiзм саморегуляци, i тому потребуе свiдомого державного регулювання, суворого контролю за недопущенням випуску зайво! кщькосп грошей.
Треба запровадити новий метод забезпечення дос-татнього росту лшвщность Цю функцiю могли б, на-приклад, виконати вже вiдомi свгговш практицi спец-iальнi права запозичення (СПЗ). Свггове спiвтовариство домовилось щодо запровадження СПЗ у 1969 р. з метою забезпечити достатню м1жнародну лшвщшсть у перiод, коли брак доларово! маси, як вважали, стримуе еконо-мiчне зростання. Як тщьки США зiштовхнулись iз влас-ною полiтикою торгового дисбалансу, вщбувся вибух доларово! лiквiдностi, так що потреби в СПЗ бщьше не було. Не дивлячись на нади багатьох, вони так i не переросли в головш резервш активи. Нiщо не заважае тепер повернутись до ще! ще!, поглибити И та удоско-налити. За допомогою СПЗ дефiцит поточного рахунку можна взяти пщ контроль.
Для чого були засноваш СПЗ? У 1960-та рр. Бреттон-Вудська система фшсованого обмiнного курсу стала зжи-вати себе, бо не володща механiзмом регулювання резервного зростання для фшансування зростання свггово! торгiвлi й фiнансового розвитку. Золото й американський долар — ось два основних резервних активи того перюду Однак видобуток золота став неадекватним г ненадшним джерелом резервно! пропозици. Що стосуеться доларо-вих резервГв, то для !хнього безперервного нарощування потрГбний був постГйний дефщит американського плат-Гжного балансу. Але вш становив загрозу вартостГ долара, тому було виршено створити новий м1жнародний резер-вний актив пщ патронатом МВФ.
Але буквально через декщька рокГв пГсля запровадження СПЗ Бреттон-Вудська система розвалилася й основш валюти перейшли на режим плаваючого об-мГнного курсу. Це нововведення, поряд зГ зростанням на свиових ринках капГталу (що допомогло кредитонадш-ним урядам брати в борг), зменшило необхщшсть у СПЗ.
Сьогодш роль СПЗ як резервного активу обмеже-на: до кшця квГтня 2002 р. на СПЗ припадало менше 1,25 % незолотих резервГв члешв МВФ. I хоч деяи при-ватнГ фГнансовГ шструменти депонованГ в СПЗ, спроба поширити !х на приватних ринках мала дуже скромний усшх. Таким чином, основною функцГею СПЗ було слу-жити розрахунковою грошовою одиницею для МВФ та деяких шших м1жнародних оргашзацш. У цьому плащ СПЗ використовуються майже винятково в угодах м1ж МВФ та його членами.
Незаперечним фактом е те, що вже тепер е система, за допомогою яко! МВФ може створювати м1жна-родш резервш активи у формГ нових СПЗ. СПЗ можна перетворити на важливий шструмент економГчно! пол-Гтики Г тепершнього подолання кризи.
МВФ мГг би надавати СПЗ спецГально для пщтрим-ки економГчного зростання в усьому свт, а також ви-користовувати як свГтову валюту для розрахунюв, що не допускае утворення бульбашок.
196
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАÏНИ ^
СПЗ можна створювати в розмiраx, достатшх для звГльнення свiтовоï економiки вщ залежностi вщ амери-канського дефщиту i резервних активiв, якi вщ породжуе.
СПЗ могли б послужити своерiдним валютним ета-лоном, щоб допомогти свiтовому спiвтовариству позбу-тись вщ доларово! залежностi.
Може помилково здатися, що кризу, яка виклика-на розбуханням грошово!' маси, не можна здолати по-дальшим пщживленням цього грошового розбухання.
Як тшьки крани боргового дефiциту будуть пере-критi, свiтовому спiвтовариству потрiбна буде нова здорова свггова валюта.
СПЗ повинш створюватись у розмiраx, суворо об-межених товарною метаморфозою, обмшом товарiв i утворенням боргових зобов'язань.
Дж. Сорос рекомендуе розподшяти СПЗ з орГента-цiею на сприяння цiлям розвитку. Нобелiвський лауреат, що ниш очолюе створену ршенням 63-ï сесн' Гене-рально'! Асамбле! ООН цшьову групу високого рiвня для аналiзу нинiшньоï глобально!' фiнансовоï кризи, Дж. Опглщ пише: «Одна з щей з пщтримки свiтового розвитку, яка заслуговуе уваги — це нова форма свггових грошей, подiбна до МВФ-iвськиx СПЗ. СПЗ — це рГзно-вид свiтовиx грошей, яю випускае МВФ, а краши згоднi приймати й обмiнювати на долари чи на шшу тверду валюту.
Замють форми зберiгання резервiв у доларах кра!-нам можна б запропонувати нову сватову валюту.
Емiсiею свiтовиx грошей могли б зайнятися найр-iзноманiтнiшi iнституцiональнi структури. Це може бути, зокрема, МВФ (вщповщальний за емiсiю СПЗ). Можна також створити нову оргашзацш для розв'язання пи-тань, пов'язаних з видшенням сум та ïxнix розмiрiв. Не виключено, що нова шституцшна структура вимагати-ме створення низки траст-фондГв...
Цю ж iдею використання СПЗ у широкому плаш пщтримуе також Дж. Сорос. I пан Опглщ, i пан Сорос визнають, що СПЗ можна усшшно використовувати для досягнення поставлених економiчниx цГлей.
Певною мiрою МВФ уже почав перетворюватися в щось подiбне до мiжнародного центрального банку (МЦБ), адже, рятуючи крашу, яка потрапила в бГду, вiн i рятуе мГжнародш фiнансовi iнститути вiд втрат, якими загрожуе 1м певна кра!на Отже, МВФ перешкоджае ско-роченню свиово'! грошово!' пропозицй'. Адже точно так само центральний банк запобГгае скороченню нащо-нально'! грошово'1' пропозицй', коли приходить з вируч-кою збанкрутшому банку чи банкiвськiй системi в цшо-му на нацiональному рiвнi. Виручаючи враженi кризою кра!ни i фiнансовi iнститути, МВФ значною мiрою не дозволив жоднiй iз численних економiчниx криз ос-таннix роив перерости у свггову кризу.
Ti самi чинники, що сприяли формуванню свиово'! економiки, тепер вимагають i створення свиово! валютно! системи, яка не належала б жоднш кра'!ш i не вико-ристовувала б i! плодГв у сво!х iнтересаx.
У свт сформувалася свггова економша. Цього шхто не заперечуе. Але тепер необхщно усвщомити, що скла-лась i свiтова грошова база, i сватова грошова пропози-щя. Людство повинно або методично i розумно управ-ляти пропозищею цих грошей, або спостерiгати як вона буде дестабшзувати свиову економшу.
На дводенному самiтi «велико! двадцятки» (G20), що стартував 11 листопада в Сеуш, найбiльш економГч-но розвинуп кра!ни свпу намагались знайти единий i прийнятний для вшх шлях до створення бшьш сильно! та безпечно! глобально! фшансово'! системи. Для цього треба провести коршну реоргашзацш банкГвських систем, пристосувати il до функцГонування кредитно! грошово'! системи, яка вимагае свщомого регулювання i державного контролю.
У першу чергу, потрГбний Свиовий центральний банк Для його створення МВФ мае в наявносп необх-щну органГзацГйну структуру. Але для усшху свое'! мГсГ! фонд повинен розв'язати таи завдання. По-перше, вГн повинен узяти пщ суворий контроль утворення м1жна-родних резервних активiв. По-друге, вГн повинен навчи-тися правильно розподшяти майбутню пропозицш свГтово'! лГквщностГ (тобто уникати як il надлишку, так i нестач^. По-трете, треба мщно прив'язати процес створення м1жнародно'! резервно! валюти до реального, об-'ективною процесу о6мГну й утворення свггових борго-вих зобов'язань на комерцшнш основГ. По-четверте, вщмежувати утворення i рух грошей вщ спекулятивних операцiй з цГнними паперами, ят створюють бульбаш-ки, тдривають i руйнують не лише грошову систему, а й економ^. Нарешта, вГн повинен навчитися розподГ-ляти кредитш ресурси так, щоб одночасно забезпечити свГтову економГчну стабГльнГсть i сприяти виршенню питань свГтового розвитку.
Звичайно, що щ цГлГ повшстю реальнГ. НеобхГднГ Гнструменти вже е в наявность ПотрГбна лише скерову-юча рука й достатня полггачна воля. Вони допоможуть створити ефективну й рацюнальну мГжнародну валютну систему, здатну задовольнити потреби свГтово'! економ-ши й не допускати утворення бульбашок.
МГжнародний центральний банк повинен стати найефектившшим засобом забезпечення грошово! ста-бГльностГ у свГтовому масштаба
СьогоднГ свГтова грошова пропозицГя вирвалася з-пГд контролю. Тому це явище треба повернути в керова-не русло. Цей процес не може бшьше розвиватися сти-хГйно. Цього можна досягнути лише за допомогою свщомого регулювання свГтово'! валютно! системи, створення мГжнародно'! резервно! валюти й оргашзацй' свггово-го банку.
Тшьки за допомогою вищезгаданих заходГв можна буде усунути недолГки тепершньо! валютно'! полГтики i не давати змоги свгговим спекулянтам i американсько-му торговому дефГциту наводнювати свГт доларовою лГквГднГстю. ЗапропонованГ заходи допоможуть вироби-ти чГткГ рекомендацГ! щодо вГдновлення рГвноваги у свГтовГй економщ i створенню основ для стшкого еко-номГчного зростання в майбутньому.
Кейнс наголошував, що ринкова система не володГе властивГстю самокорекцГ! для пГдтримання росту. Багато науковщв вважають, що в цьому полягае революцш-на суть теорГ! Кейнса.
Там, де ринок справляеться, хай активно дГе, де не пщ силу йому виршити питань, там держава обов'язко-во повинна дГяти активно й рГшуче.
Укладання мГжнародно'! угоди м1ж такою великою кшьтстю кра!н — справа нелегка, хоч i доконче потрГбна. Кожна з кра'!н прагне самостГйно регулювати та контро-
лювати свою фшансову систему, тому виписати мапчну формулу фiнансового здоров'я, яка працюватиме, незва-жаючи на кордони, буде складно. Бачучи балаган у свiтовiй системi, яку пщривае безвiдповiдальнiсть кожно! з краш, яка виходячи з ще! суверенности дiе в фiнансовiй областi так, як !й заманеться, Президент Францй' Нiколя Саркозi докладае багато зусиль до вироблення нового глобального фшансового порядку. Цьому сприяе те, що з 12 листопада 2010 р. Франщя заступила на посадi голови фшансово! «двадцятки».
Цi завдання не здатш розв'язати нi велика вiсiмка, ш двадцятка, яких, до речi, нкто не надiляв вiдповiдними повноваженнями. Учасники цих формувань в1дображають iнтереси найбшьш розвинених кра!н. Розв'язання цього завдання лише посильне Органiзацiï об'еднаних нацш.
Можна розпочати з переговорiв на спещальнш сесй' Органiзацiï з мгжнародно! торгiвлi. Допомогу в поши-ренш пропоновано! iдеï i збираннi вщгуив через розгор-тання дiалогу з урядами вшх кра!н мiг би надати МБРР. При ютотному реформуванш МВФ вiн мiг би стати центром розв'язання ще! проблеми.
Не можна нацюнальних грошей жодно! краши пе-ретворювати у свiтову резервну валюту. Вона повинна належати вам крашам, усi вони повиннi здшснювати контроль за il випуском i вс повиннi отримувати виго-ди вщ ïï функцiонування i розплачуватися за вади й недолши функцюнування.
Так що на питання, що мае повнощнно замiнити золото як свггову резервну валюту, може бути дана лише одна вщповщь — свщоме, контрольоване державою сус-шльне регулювання грошових вiдносин, запроваджен-ня свггово! валюти i органiзацiï мгжнародного банку.
Це свiдоме регулювання грошових вщносин стане тiею системою, якш свiт надаватиме переваги над золо-тими кайданами, звiльнивши, врештi-решт, сво! моне-тарнi системи вiд золотих ланцюпв.
Запровадження свiтовоï валюти принесе чималий емiсiйний доxiд, який належатиме вам крашам i не привласнюватиметься лише США, як це тепер вщбу-ваеться. Eмiсiйний дохщ вщ запровадження евро тепер розподiляеться мiж усiма кра'1'нами бвросоюзу. А що тепер отримуе Укра'1'на вiд використання 100 млрд. до-ларiв? Одш збитки, даруючи США понад 90 млрд. до-ларiв емiсiйного доходу у виглядi безпроцентного не обмеженого часом кредиту.
Серйозною перешкодою в реалiзацiï запропонова-них заxодiв тепер е пашвш дискредитованi лiберальнi догми, неготовнють лiдерiв свiтовоï валютно! полггаки вiдмовитися не лише вiд використання застарщих, мо-нетаристських пiдxодiв, а й отримуваних баришiв вiд надування грошових бульбашок.
Не тщьки на економiчну теорiю, а й на практичне виршення назрщих питань негативний вплив справляе трактування сучасно! грошово! системи не як кредитно!, а паперово!.
Цi рiзнi види грошових систем мають рiзну надiйнiсть, тому до ïx регулювання i до управлшня ними застосовуються рiзнi методи.
Виникла нагальна потреба у створенш нового глобального фшансового порядку. Мгжнародна фiнансова система — il основоположнi принципи, способи регулювання й шститути — вимагають глибокого реформування.
198
На спалаху сучасно'! фшансово! кризи, вщ яко! страждають сотнi мiльйонiв людей в усьому свт, знач-ною мiрою позначилися вади панiвноï тепер в усьому свт кредитно! грошово! системи. Ця система потребуе шшого пщходу, нгж золотогрошова, яка володща меха-нiзмами саморегуляцй', що базувалися на внутрiшнiй вартостi золотих грошей, яко! кредитш грошi не мають.
У зв'язку з демонетизащею золота виникла гостра потреба у визначенш принцитв функцiонування кредитно! грошово! системи, яка може базуватися лише на свщомому ïï регулюваннi. Оскщьки цього не було зроб-лено, процес il функцiонування вiдбувався стихшно з постiйними збоями i кризовими спалахами. Як би при-кро не було про це говорити, але людство дос не мае задовтьно! концепцй' функцiонування кредитно! грошово! системи.
Спровокована американським доларом свггова фшансова криза, яка нещодавно спалахнула, принесла горе i страждання мiльйонам людей у всьому свт. ООН не може бщьше залишатися байдужою до !хньо'! долi. Лише вона одна здатна вжити дiевиx заxодiв з подолан-ня свггово! кризи. 1ншого мгжнародного органу, здатно-го розв'язати цю проблему, немае.
Тепер в умовах глобалiзацiï перед ООН постали питання, яи ще недавно перед нею не поставали. Для того, щоб вилшувати хворобу, треба спершу правильно визначити дiагноз, який доа ставиться помилковий, як i такими е заходи, скероваш на подолання свггово! фшансово! кризи, з якою краши велико! двадцятки виршили боротися за допомогою вливання у сферу об^у додатково! кщькосп грошей. Це нагадуе спробу гасити пожежу керосином.
У свт змшилась ситуащя, у минуле вщшшла золотогрошова система, на якш базувалась il саморегулящя. На змiну прийшла кредитна грошова система, при якш грошi позбавлеш внутрiшньоï вартостi, а отже, й вщсут-ня саморегулящя, що зумовлюе необxiднiсть свiдомого регулювання грошових операцш.
Було б добре, щоб експерти ООН, яю опрацьову-ватимуть заходи з подолання свггово! фiнансовоï кризи, врахували тi велию змiни, якi вiдбулися у свгговш ва-лютнiй системi, детально дослщжеш в працях укра!нсь-ких учених, i яи повсюдно не враховуються. Цю кре-дитну грошову систему було в^6Гчно обГрунтовано ук-рашськими вченими (див. статтю О. Овсянниково! «М. Швайка — автор кредитно! теорй' грошей», опублiкова-ну в журналi «ЕкономГчний вГсник Донбасу», 2008, №4 (14), с. 206-215).
Розвиток людства вщбуваеться в напрямку створення едино! свггово! грошово! системи, при якш потреба в багаточисельних нацюнальних грошових системах з часом взагалi зникне. Швидше чи шзшше, але це неод-мшно станеться. Питання едино! сучасно! свггово! валюти — це питання едино! м1ри. I така штучна безiмен-на космополитична грошова одиниця вже юнуе. Це СПЗ. Так само, як людство колись шло до стандартизацй' м1ри довжини, ваги, так само тепер воно йде до у^ф^ци' нацюнальних грошових систем. Рашше для цього не було умов.
Тепер щ умови визрiвають. Вщбулась демонетиза-щя золота i золотогрошова система вщмерла. Виникла рухлива, незакостенiла кредитна грошова система, за
В1СНИК EKОНОМIЧНОÏ НАУКИ УКРАШИ ^
яко1 грошове буття вартостГ не ототожнюеться з речо-вим носГем грошових вщносин.
Цей захГд допоможе народам нацюнальних держав позбутись вГд данини, яку вони сплачують корупцюне-рам i мафюзГ, що з нацюнальними грГшми проробляють фокуси, подГбнГ до тих, яю в минулому проробляли королГ i царГ, фальшуючи золоту грошову одиницю, зменшуючи il вагу, понижуючи пробу.
ЗмГст ще! тепершньо1 ново! кредитно! грошово! системи висвГтлюеться в таких мо!х книжках:
1. Shvayka Mykhaylo A. The Credit Monetary system: Its Essence and Peculiarities of Its Functioning. — Kyiv: Publishing of Kyiv International Universaty, 2008.
2. Shvayka Mykhaylo A. The issues of formation, development and functioning of credit-monetary system (It's transformation from the crisis stimulator into provoker of world financial crisis). — Kyiv: Publishing of Kyiv International Universaty, 2009
3. Швайка М. А. Кредитна грошова система: ïï суть та особливост функцюнування. — Видавництво Кш'всь-кого мГжнародного ушверситету. — К, 2008.
4. Швайка М. А. Банювська система Украши: проблеми становлення i удосконалення. Видавництво Кш'вського мГжнародного ушверситету — К. — 2010.
Цш важливш проблемГ взагалГ не присвячено фун-даментальних наукових праць через нехтування факту Гснування кредитно'1 грошово'1' системи. Через це до оцшки процесГв, пов'язаних з функцюнуванням кредитно'1 грошово'1 системи, економГсти пГдходять з позицш неГснуючо'1 золотогрошово'1 системи, або паперово'1.
Повсюдне запровадження едино!" свГтово! валюти спростить i полегшить комерцш, платежГ й розрахунки, кредитування, а також освггаш i культурний обмш. Зникнуть величезнГ затрати на перетворення нацюналь-но! валюти однГе"! краши у валюту Гншо"! кра!ни.
Так само, як сьогодш в усьому свт всГ кра'!ни ко-ристуються единими мГрами довжини, ваги, так невдовзГ вони користуватимуться единими свгговими грГшми, роль яких буде зводитись до едино! мГри.
ВченГ, ят задумувались над проблемами подальшого розвитку теорГ! грошей, приходили до таких же висновкГв. Наприклад, видатний украшський економГст М. I. Туган-Барановський ставив питання, щоб грошГ були просто якимись умовними знаками (див. М. I. Туган-Барановсь-кий ПолггекономГя. К.: 1994, с. 125).
Тепершне обговорення питання щодо запровадження едино'! резервно! свГтово'! валюти е пщготовчим етапом до запровадження свГтових грошей.
Користування рГзними нацюнальними грГшми в умовах панування кредитно! грошово'! системи нагадуе використання рГзних одиниць довжини, ваги.
З виникненням кредитно! грошово'! системи змши-лася сама природа грошей. Тепер фГзичш вщчутш стан-дартш порцп' благородних металГв замГненГ кредитними борговими зобов'язаннями, авторитет яких повинш пщтримувати не лише банки, комерцшш установи, а й держава, ранг зобов'язань яко'! е найвищим. Усе це пщвищуе вщповщальшсть держави за регулювання грошових вГдносин. Якщо при золотогрошовГй системГ грошГ мали самостГйне Гснування, то при кредитнш — ïx буття i Гснування нерозривно пов'язане з банками, де вони перераховуються з одного рахунку на шший.
У свт грошей вщбуваеться революцГя. У наш час концепцГя грошей докоршно змшюеться. ТеорГю грошей доведеться докоршно змшити i свГтову грошову систему доведеться стандартизувати.
Пропозицй' щодо запровадження ново! резервно'! валюти тепер активно обговорюють не лише науковщ, а й державш мужГ на мГжнародних нарадах i свГтових форумах, зокрема, в ООН. Для аналГзу нишшньо! глобально'! фшансово! кризи 63 сесГя Генерально'! Асамбле! ООН створила спещальну цГльову групу на чолГ з Нобе-лГвським лауреатом Дж. Спглщем, який е активним прибГчником запровадження ново'! резервно! валюти.
КонференцГя ООН 8 вересня 2009 року по торпвлГ i розвитку (ЮНКТАД) опублГкувала доповГдь, пщготов-лену групою експертав, якГ запропонували замшити долар новою загальносвГтовою валютою. Про необхщшсть замГни долара новою резервною валютою, що викорис-товуеться у розрахунках мГж кра'!нами, протягом трива-лого часу заявляють лщери багатьох кра!н. Тепер впер-ше з такою пропозищею виступила ООН. Свггова фшан-сова криза е глобальною i вимагае негайних дш. ВГд не'! страждають люди на усГх континентах.
Без централГзацГ! влади над свггом неможливо втши-ти заходГв по його виздоровленню. СвГт мае велику потребу в новш фГнансовГй архГтектурГ, хоч ïï деталГ до кГнця ще не опрацьованГ Криза переконала свГтове сшвтовариство в невГдкладному реформуваннГ мГжна-родно'1' економГчно'1' системи.
Чорнобиль, екологГя в одних крашах позначаеться на шших, тому треба регулювати вщносини у свГтових масштабах. Людство вже давно рухаеться у цьому на-прямку. Були створеш спецГальнГ органи, що займають-ся розбудовою i розвитком свггово'1' валютно-фГнансово'1' i торгово'1' системи. Спшьними зусиллями кра'1'н здГйсне-но заходи по лГбералГзацй' торгГвлГ (ГАТТ/ВТО) i забез-печення стабГльностГ свггово'1' валютно-фГнансово'1' системи. СвГтове сшвтовариство визнало необхГдним спри-яння розвитку вщсталих кра'1'н в рамках ООН, ЮНКТАД, групи ВсесвГтнього банку. У XVIII чи XIX столГттях усього цього не було.
Процес ушфГкацй' набирае обертГв i несеться по усьому свГту. ГлобалГзащя економши, соцГального життя та Гнших сфер життя светового спГвтовариства постГйно вимагае переходу вГд однобГчного ïx регулювання нацюнальними державами до регулювання колективного на мГжнародному чи наддержавному рГвш. З монополГею однГе'1' валюти треба закшчувати. ОскГльки долар падае, друкарський верстат посилено безустанно штампуе зе-леш банкноти i його зупинити окремим крашам в су-часних умовах неможливо.
РосГйська влада вживае надмГрш зусилля, щоб пе-ретворити рубль в одну зГ свГтових резервних валют, висловлюючи жаль за руйнування рубльово'1' зони. Китай вже давно прагне знайти замшника долара, що не був би пов'язаний з штересами якоюь конкретно'1' нацй" та не залежав би вГд економГчно'1' ситуацй'. Для початку Китай пропонуе використовувати SDR. Китай, Брази-лГя, Iндiя, РосГя не хочуть бути залежними вГд прив'яза-ного до хворо'1' американсько'1' економГки долара. З'яв-ляються публГкацй' пГд заголовком: «Убити долар», «НовГ економГчнГ гГганти шукають нову резервну валюту» (див. Тиждень Укра'1'нський, 2009, №29 (90) с. 26).
МГжнародна валютна система повинна стати комплексом утвореним усГма валютами свпу. Стутнь взае-мозалежност мГж кра!нами зростае Г глобальна природа наших проблем очевидна. В глобальнш економщ шхто сам собГ не допоможе. Кра!ни повинш докласти зусиль для згладжування сво!х вщмшностей та поглиблення вщносин: ми повинш здолати шерцш, яка тягне нас до старого мислення Г старих пщходГв.
З появою Всесвггаьо! комп'ютерно! мережГ вгдкри-лись небачеш можливост для економГчно! дГяльност в планетарному масштаба
Миттевють Г загальнодоступнють глобально! комун-шаци перебудувала багато галузей господарського життя Г сприяла появГ нових видГв бГзнесу. Таким чином порушена проблема може бути розв'язана двома шляхами:
1. Збереженням долара як свггово! резервно! валюти за умови запровадження суворого контролю за грошово-кредитною системою США свгговим ствтовариством (на що США школи не дадуть згоди). У цьому зв'язку не можна обходити стороною питання про те, хто сто!ть за цим наводненням свггового ринку доларами, хто е !х гарантом Г несе вщповщальшсть за дотриманням певних правил, точшше вимог економГчних закошв при запуску цих доларГв у общ насильки причетний до те! справи уряд США. Цей контроль свгговим ствтовариством за безвщповщальним наводненням свггового ринку доларами взагалГ неможливо здшснювати. Навиъ уряд США в цгй дшянщ безсилий. Федеральна Резервна Система, яка виконуе функци центрального банку Г практично едина запускае долари у свгговий общ е не державною, а приватною оргашзащею, в основГ яко! 20 приватних банив США, яи незаконно присво!ли собГ право друкувати свгговГ грошГ без будь-яких обмежень Г вщповщальноста. Приватна оргашзащя керуеться не штересами усього людства, а прибутками. Видрукувана банкнота вщразу не
стае гршми. Для цього !"! треба освятити, вдихнути в не! економiчне вiдношення. Цим Богом освяти банкнот е обмш, який створюе грошь Це намагаеться також зро-бити чорт, вщ iменi якого з'являються непотргбш, зайвi, неосвяченi обмшом грошь Саме таким способом тепер запускаються у свгговий оби* шчим не забезпечеш й шким не гарантоваш американськi долари, яи наводнили увесь свгт i спровокували свгтову катастрофу. Життя мщьйошв людей у всьому свт не може бщьше залежати вщ того, як ще довго протримаеться iмперiя долара, як вона скоро рухне. Треба дгяти i негайно виправляти ситуацiю.
2. Так що единим виходом з кнуючо! ситуацн' е запровадження ново! свггово! резервно! валюти i створення свггового банку, що давно на чась
Треба на практиц вщмежувати створення грошей на грунт здорово! комерцшно! дгяльност вгд бгржових, майнових та шших спекулятивних операцш Гз цшними паперами на фондовому ринку, який до утворення грошей зовам непричетний.
У зв'язку з тим, що Украшу обрали членом еконо-мГчно! i сощально! Ради ООН для виршення свгтових глобальних питань, вона могла б показати себе як ак-тивний учасник свггово! политики. На сформульоваш в наших наукових працях i листа, адресованих Генеральному секретарю ООН пану Пан ri Муну i керГвникам урядГв багатьох кра!н пропозицГ! по подоланню свггово! фшансово! кризи, створенню ново! свггово! резервно! валюти i оргашзацй' мгжнародного банку надшшли ли-сти з подяками вгд Генерального секретаря ООН пана Пан ri Муна за передай матерГали, колишнього Прем'ер-мшстра Великобритании пана Гордона Брауна, Президента ФранцГ! пана НГколя СаркозГ та Гн.
За допомогою розробок наших учених Украша мае що сказати з приводу причин свггово! кризи i шлянв ïï подолання.
200
В1СНИК EKОНОМIЧНОÏ НАУКИ УKРАÏНИ ^
