CC BY
20
М.А. Швайка
академш АЕН Украши, м. Кшв
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ БАИКШСЬКО! СИСТЕМИ УКРА1НИ
У сьогоднiшнiх важких кризових умовах мшьйони украшщв скеровують свш гнiв в бiк бандитсько!, зло-чинно!, пристосовано! до потреб олiгархiв, «тшьовиюв» i мафи банювсько! системи, через неефективне функц-iонування яко! вони зубожiють, втрачають сво! заощад-ження, позбуваються роботи, а заодно i засобiв до юну-вання. Люди втратили впевненiсть у завтрашньому днi.
Замiсть того, щоб пщвищувати ефективнiсть функ-цiонування банювсько! системи, полшшувати обслуго-вування пiдприeмств, запровадити ринковi механiзми створення грошей банювсью мафiозi зробили банки знаряддям пограбування народу i легким способом сво-го збагачення.
Через це наступив паралiч банювсько! системи, який негативно позначаеться на робот пiдприeмств. Вiд реалiзацi! продукци вони не отримують потрiбних !м коштiв для. вiдновлення процесу виробництва, пщприемства втрачають оборотнi кошти, а замшити !х кредитом немае можливость Повертаються до забуто-го бартеру.
Тепер практично розвалюеться грошово-кредитна i банкiвська система. Вкладники вiльних грошей бояться вкладати грошi в банки оскiльки не мають гарантiй на !х повернення, виробництва не розвиваються, бо пщприемства позбавлеш кредитних ресурсiв i в цих умовах не можуть звести кшщ з кшцями.
Криза банювсько'1 системи в Укра'1ш спровокована не стшьки зовншшми факторами, як внутрiшнiми. За офщшними даними на 1 жовтня 2009 року загальш збит-ки комерцшних банкiв iз початку року становлять 20,9 млрд. грн. Майже кожен укра1нський банк у перiод кризи так чи шакше зiткнувся iз проблемою недостат-ньо1 лiквiдностi i труднощами повернення вкладiв насе-ленню. Обсяг проблемних кредитiв у портфелi фiну станов ще влггку перевищив 30%, а зовнiшнi зобов'язання банювського сектору кра1ни $ 35 млрд. Економiчна криза вказала на вразливкть украшсько'1 банювсько'1 системи, яка виявилася неспроможною повноцiнно функцiонувати без пщтримки держави i водночас подтвердила, що влада нездатна належним чином конт-ролювати фiнансовi потоки в кра'1ш. З жовтня 2008 року Нацбанк запровадив тимчасовi адмiнiстрацií у 25 фшу-станов — це майже 14 % загально'1 юлькост банкiв. Про-тягом вересня — грудня 2008р., коли розпочався масо-вий вщплив депозитiв iз фшансово'1 системи, НБУ на-дав комерцшним банкам рефiнансування на загальну суму понад 111 млрд. грн.. Однак, левову частку цих кошпв було спрямовано не на пщтримку економки, а на валютш спекуляци та кредитування пщприемств, пов'язаних iз власниками банюв. Восени настав час повернення кредитав рефiнансування (торiк регулятор надав банкам грошi пiд 15—17 % рiчних), проте як ствер-джують джерела у Нацбанку бiльшiсть фшустанов не мають змоги розрахуватися вчасно. На чотири тижш було пролонговано позики, надаш Надра банку, Родовщ банку, Укргазбанку, банкам «Фшанси i Кредит» i «Ки'1в».
У липш 2009 р. уряд нацiоналiзував три фшустано-ви: Родовiд банк, банк «Ки1в» та Укргазбанк - було влито 9,5 млрд. грн. бюджетних кошпв. Згодом уряд ухва-лив рiшення про декапiталiзацiю на 5,6 млрд. грн. Родовщ банку у зв'язку з переданням йому зобов'язань збанкруллого Укрпромбанку.
У сташ лшвщност нинi перебувають 12 комерцшних банюв.
Проблемнi банки здебшьшого е кишеньковими установами, створеними для обслуговування приватних бiзнесiв.
Для банювсько'1 системи Укра1ни характерна недо-сконалiсть iнфраструктури кредитного ринку, де ^м банкiв повиннi бути комерцшш реестри, рейтинговi агентства, кредитне бюро, реестр судових ршень та шше. Не функцiонують спецiалiзованi оргашзацп, яю могли б надавати на кредитному ринку консультативну, iнформацiйну та iншу допомогу, як кредиторам так i одержувачам кредипв.
Сформувалася задубiла i закостенiла в консерва-тизмi лихварська банкiвська система, яка не нацшена на обслуговування тдприемств i забезпечення високоефек-тивного господарювання, нi на iнвестицií, ш на запро-вадження нових технологш i створення сучасних пiдприемств, ш на прискорення i здешевлення платежiв i розрахункiв, а на паразитування на пщприемствах i висмоктування з економши Укра1ни всiх життевих союв.
Грошово-кредитна i банкiвська система пристосо-вана не до обслуговування енергшних, активних дщо-вих, пiдприемливих пращвниюв, людей малого i серед-нього бiзнесу, фермерiв, а мафiозi, олiгархiв i тiньовикiв. Через це виробничий потенщал використовуеться нера-
цiонально, заводи i фабрики закриваються, багатства Украши розкрадаються, найурожайнiшi у свiтi землi пустують, а народ злидарюе.
Через нездатнiсть Нацбанку навести лад у фшансах величезнi кредитнi ресурси використовуються нерацiо-нально, заганяються в долари, переводяться за кордон, ховаються населенням в матрацах, пролежують там роками в бездiяльному станi i знецiнюються, у той час як через брак кредитних ресурав не здшснюються швес-тици, не розвиваеться виробництво, не реалiзуються соцiальнi програми.
Нацбанк не створив сприятливих умов для розвит-ку чесного бiзнесу i пiдприемництва, не скерував кредитних ресурав на його обслуговування, через що 8 мшьйошв найактивнших, висококвалiфiкованих прац-iвникiв не знайшли застосування сво1м силам у промис-ловостi i сшьському господарствi i змушенi були ем^ру-вати в iншi кра1ни i збагачувати 1х.
Нацбанк виявився нездатним оргашзувати роботу зi створення банив, яю стали б надiйними партнерами пщприемств, обслуговували б виробництво, переклада-ли б на сво1 плечi важливi функци щодо забезпечення пщприемств кредитними ресурсами, оргашзовували б швидкодшчу систему платежiв i розрахункiв, перетво-рювали б борговi вимоги i зобов'язання в грошi, взае-мопогашували б 1х, налагодили б продаж борпв (факторинг), мобiлiзували б ус наявнi вiльнi кредитнi ресурси, перетворювали б 1х у каттал i скеровували в швес-тици.
В Украí'нi вiдсутнi швестицшш банки, якi мобшзу-вали б величезш у кредитнi ресурси, яю перебувають у бездiяльному станi i скеровували б в iнвестицií. Менше 6% кредитних ресурсiв використовуються для швестицш. Усi комерцiйнi банки е однотипними лихварськими шарагами з висмоктування з економки грошей за до-помогою обслуговування не виробничих, а торгово-по-середницьких операцш.
НБУ не спромтея оргашзувати ефективного меха-нiзму створення грошей, запуску 1х в об^ i погашення.
З метою штучного пщтримання цiнностi долара на украшському ринку Нацбанк спотворив увесь емiсiйний процес. Замiсть того, щоб здшснювати емiсiю грошей у вiдповiдностi з потребами об^у, тобто пiд закладеш в Нацбанку комерцiйними банками вексел^ Нацбанк за-пускае гривню в об^ шляхом закупiвлi доларiв на м1жбанювському валютному ринку, чим створюе пщви-щений попит на долари.
При золотогрошовiй системi проблеми запуску грошей в об^ не юнуе, тому що грошi ототожнюються з матерiальною плоттю золота. Цього нема при кредитнш грошовш системi
Видрукувана банкнота вiдразу не стае гршми, 11 треба освятити, вдихнути в не1 суспiльне вщношення. Цим Богом освяти е обмш, який створюе грошi. Це намагаеться також робити чорт, вщ iменi якого з'явля-ються непотрiбнi, зайв^ не освяченi обмiном грошi. Саме таким способом тепер запускаються в об^ не за-безпеченi Нацбанком гривни для покриття величезного бюджетного дефщиту.
Нацбанк не забезпечуе збалансованост фiнансових ресурсiв кра1ни у результат чого, з одного боку, вщчу-ваеться величезний брак кредитних ресуршв, через що
не здшснюються швестицй, до кредитних ресуршв не мають доступу пщприемства, несвоечасно проводяться платежi i розрахунки, а з другого - у матрацах i панчохах у бездiяльному станi перебувають десятки мiльярдiв доларiв, евро i гривень.
Нiякого виправдання не мае стягнення з пщприемств банками величезних граб1жницьких здирницьких вщсотыв, якi пожирають не лише к прибутки, а й часто значну ча-стину коштiв, призначених для простого вщтворення. Гра-б1жницьк1 банкiвськi вщсотки, як! в 5 разiв е вищими, н1ж у цившзованих крашах, обезкровлюють економiку i вщда-ляють банки в!д виробництва.
Банювська система виявилась нездатною оргашзу-вати швидкодiеву й ефективну систему платежiв i роз-рахункiв, через що в кра!ш протягом 18 роюв бушуе руйнiвна платгжна криза. Кредиторська i дебiторська заборгованiсть по вшх суб'ектах господарювання неустанно зростае.
Найбщьшою прогалиною в д!яльносп НБУ е те, що вш не оргашзував системи рефiнансування i штучно створив кредитний голод.
Частка кредитних ресуршв центрального банку в кредитних портфелях банив з року в рш зменшуеться. У 1997 р. вона становила 11,3%; 1998 р. — 5,7%; 1999 р. — 4,2%; 2000 р. — 2,3%; 2001 р. — 2%; 2002 р. — 1,8%. Причому частка короткотривалих кредилв (на один день) становить 85—90% вщ загального обсягу рефшансування. Останшм часом нормальне рефшансування Нацбанком комерцшних банюв майже зовам не вiдбувалося i здшснювалося в спотвореному вигляд! (на порятунок збанкрутших банив).
Наскщьки важливими е питання регулювання шве-стицш Центральним банком говорить вщомий фах!вець у сфер! грошей В. Ханкель, який зазначае, що д1яльшсть Центрального банку вим!рюеться не тим, як точно Цен-тральний банк дотримуеться р!вняння кщьюсно! теорй' грошей i контролюе зростання грошових агрегатав М1, М2, М3, а чи вдалося йому створити дшчий ринок ка-ттал!в i перетворити заощадження в швестицй.
В Украш вщсутш будь-яю контролююч! i регулю-юч! органи за д!яльшстю банюв, i, в першу чергу, за Нацбанком. Тому тут немае ладу, який заважають навести банивсьи мафюз^ що е повшстю безконтрольни-ми, чинять свавщля, зловживають владою i руйнують Укра1ну.
Законом про НБУ встановлювалося, що наглядов! функцй' повинна виконувати Рада НБУ, i передбачало-ся, що до 11 складу входитимуть незалежш експерти. Натомкть парламент п!д впливом банивського лобб! долучае до складу Ради здебщьшого банир!в. 1дею створити незалежний орган контролю провалено... Без цьо-го в режим! реального часу зупиняти тих, хто виводить активи з краши неможливо. Схеми штучного знекров-лення фшустанов активно працюють дал!.
У той час як по свггу крокують електронш грош!, розрахунков! операцп здшснюються безгопвково, в Укршш половина розрахунив здшснюються готавкою, грош! перевозяться в торбах i на це сустльство тратить величезш кошти. Для приховання операцш в!д по-дативщв у тшьовому оборот! використовуеться гопвка, зарплата виплачуеться в конвертах, не вщображаеться на рахунках пщприемств у банках i не оподатковуеться.
Важким злочином перед укра1нським народом е здшснена Нацбанком в штересах тшьовиив, мафюз! i казнокрад!в без вщповщного дозволу оргашв влади широкомасштабна доларизац!я краши, у результат! яко1 Укра'ша, подарувала США понад 100 млрд. долар!в ем-!сшного доходу. На друкування 100 доларово'1 купюри США тратять 3 центи, а у нас вони купують за цю купюру товар!в на 100 долар!в.
Доларизац!я економши заважае украшськш держав! проводити самостшну грошово-кредитну полпику. З вересня 2008 року нацюнальна валюта девальвувала на 65%. Доларизац!я вп-чизняно! економши збщьшилась за шють роив на 27% i сягнула 65%. Таким чином на одну гривню припадае вже два долари i це максимальний показник за всю юторш Укра'ши. В украшських банках надто багато шоземно! валюти, а це дуже небезпечно як для самих фшустанов, так i для 1х ктенпв. Це приводить до того, що р!зко пщвищуеться доларизац!я нашо! економки, попит же на нацюнальну валюту понижуеть-ся разом з 11 курсом.
Представники НБУ за звичай розраховують р!вень доларизаци економки як вщношення банювських вклад!в у валют! до загального обсягу депозипв та/або грошово! маси. Але так! методи не вщображають реально! картини, оскщьки не враховують обсягу валюти, що перебувае в руках населення. А це не мала величина.
Безпосередне завдання держави - стежити, щоб кщьюсть ВКВ в об!гу не загрожувала економ!чнш без-пещ. Панама та Еквадор цщковито замшили нацюналь-ну валюту доларами США, а Чорногор!я i Андорра — евро.
У 2004—2008 роках Укра'ша «купалася» в «баксах». На початку 2009 року на руках украшщв накопичилося $ 48 млрд. готавки — вчетверо бщьше за суму валютних депозилв. По суп, обсяг готавкових шоземних купюр в Украш у кщька раз!в перевищуе гривневу масу, що пе-ребувае в об!гу.
В Украш зосереджено до 5% ус!х емгтованих аме-риканських долар!в. В умовах стабщьносп гривш ва-лютш кредити здавалися привабливими — у 2006 р. 1хнш обсяг зрю на 95,4%, у 2007 р. — на 75,4%. При цьому динамша зростання гривневих позик була скромншою. Прирют вщповщно становив 52,3 i 72,7%.
Валютне кредитування, яке лобшвали захщш фшу-станови, переклало курсов! ризики з них на позичаль-ниюв. Проте винна в цьому саме влада, яка проводила бездарну полггаку. В кредит жила не лише держава, а й комерцшш структури та громадяни. Украшська влада фактично втратила можливють регулювати економ!чш процеси через грошово-кредитну политику.
Державш фшансов! вливання (зокрема шляхом рефшансування банюв) мали б стимулювати розвиток виробництва, але насправд! призводять лише до змен-шення резерв!в Нацбанку. Зам!сть того, щоб спрямува-ти вщьну л!кв!дн!сть в реальну економ!ку, ф!нустанови конвертують гривню в долари, пщриваючи курс нац!о-нально1 валюти i провокуючи пан!ку на гопвковому валютному ринку.
Доларизац!я заводить укра!нську економ!ку в тшь. Малий i середн!й б!знес дедал! активн!ше використову-ють долари як плат!жний зас!б, а населення як чи не единий шструмент заощадження. Якщо в об^у в Укршш
илька валют, то i влада не одна. Довiряючи американсь-кому долару бiльше, нiж гривш, населення фактично довiряe владi США. А це означав, що повноцшно'1 дер-жави Украши не юнуе. При цьому питання стабiльностi само! американсько'1 валюти залишаеться вiдкритим. За останш 10 рокiв (з квггня 1999 р. по квiтень 2009 р.) кшьисть доларiв в об^у поза банками збiльшилася на 85,4% до $8,264 трлн., тодi як за попередш 10 рокiв -лише на 48,2%. Протягом економiчноï кризи доларова маса зросла на $2 трлн. Державний борг США стано-вить 80% ВВП кра!ни. Усшшну дедоларизацш економ-iки провели 1зра1ль, Польща, Чилi та бгипет. Цим кра'1-нам не довелося використовувати жорстю методи для зменшення залежностi нацiональноï економiки вiд шо-земно! валюти. Дедоларизацiя була результатом м'яко! антиiнфляцiйноï полiтики та розвитку фшансового ринку. Зокрема в цих крашах сформували ринок облтацш, деномiнованих в мiсцевiй грошевий одинищ, запрова-дили диференцiйованi норми резервування для банюв залежно вiд валюти кредиту. Крiм того було посилено держконтроль за дотриманням вимог до покриття ри-зиив пiд час залучення фшустановами зовнiшнiх запо-зичень. Для зниження курсових ризикiв кредити скеровували переважно у сектори, що заробляли валюту, а не на праски як у нас. В 1зраш та 4mi запровадили шдек-сацш вщсотюв за депозитами в нацюнальнш валютi (коригування на шфляцш), а в Польщi та бгипп — пiдвищили ставки за банивськими вкладами. Примусо-ва де доларизащя не успiшна.
Сво1м першим Президентським актом 5 березня 1933 р. Рузвельт тимчасово закрив ус без винятку банки краши, оголосивши «банивсью кашкули». Згодом поновили свою роботу лише здоровi банки. Свш «Но-вий курс» Рузвельт став реалiзовувати, не маючи готового плану. Вш згуртував навколо себе висококвалiфi-кованих спецiалiстiв, яю щоденно висували iдеï i про-позицп'. Вони поспiхом узагальнювались Конгресом i згодом закладались в основу президентсько! програми.
Для того, щоб навести лад у фшансах треба ютотно реформувати банкiвську систему i привести грошово-кредитну полiтику у вщповщшсть з вимогами життя, з потребами вщродження Укра1ни.
Довгострокове кредитування взагалi не здИснкють-ся. В Укра1ш вiдсутнi iнвестицiйнi банки i вш банки е лихварськими установами з висмоктування прибутюв пiдприeмств. Банки намагаються вкладати кошти не у виробництво, не здшснюють iнвестицiйних проектав, а намагаються вкладати кошти в посередницьи спекуля-тивнi операц!!. Саме тому розбухло ризиковане кредитування без належного забезпечення купiвлi дорогих автомобшв за 50, 100 i бшьше тисяч доларiв, придбання спекулянтами по декшька квартир, що штучно збшьшу-вало попит на житло i зростання на нього щн. Не-здатнiсть цих горе-позичальникiв повернути сьогодш позиченi грошi поставила в трудш умови банки, якi тепер мае рятувати сусшльство.
Банки повинш обслуговувати пiдприeмства, зай-матись 1х платiжно-розрахунковими операцiями, а не ризикованим вкладанням кошпв у непродуктивнi, сумшвш посередницькi операцй'. У кра!нах з ринковою економiкою пiдприeмець, який виробив i у вщповщ-ностi з договором вщвантажив продукцiю покупцю,
передаe документи банку i знiмаe з себе вш турботи щодо стягнення платежiв. Лише Нацбанк винен у тому, що банки не займаються тим, чим треба, тобто корис-ною роботою.
Домагаючись широкого використання в платежах i розрахунках дорогого грошового кашталу, зокрема доларiв, Нацбанк iгноруe застосування дешевих суро-гатiв i замшниюв грошей. На даний час у свт, нарiвнi з банкнотами, яю емiтують центральнi банки, функ-цiонують звичайнi векселi (документ комерцшного кредиту) i чеки (iнструмент комерцшних банив), як використовуються як на нацюнальних, так i на свгто-вих ринках.
Глибокi коренi шкiдливоï полiтики Нацбанку вик-риваe Голова Верховно! Ради В.М. Литвин в опублшо-ванш в «Голосi Укра1ни» статтi за 14 червня 2005 р., у якш зокрема говориться, що «за вш роки Нащональ-ний банк, який поступово досяг небачено'1 для сучас-них умов автономй', не перевiрявся жодним конт-рольним органом держави i реально, комплексно не звiтував перед народом i парламентом». Це ж нацю-нальний гаманець, фабрика грошей, з яко'1 поцупили мшьярди... Негайно треба провести ревiзiю Нацбанку i очистити його вщ мафiозi.
Друкування грошей — це виробництво спещально-го товару — фабрикування валюти. I держава повинна супроводити цей процес вщ народження грошей, 1х збе-рiгання, транспортування, використання.
Дуже прикро, що напрямок розвитку банювсько! системи Укра1ни з самого початку ïï виникнення i фор-мування визначали не справжнi патрiоти, люди, защкав-ленi в розвитковi i процвианш кра'1ни, а мафiозi i каз-нокради.
З перших дшв становлення державноста як народ-ний депутат я застершав вiд цього не лише помилково-го, а й злочинного шляху розвитку i запропонував свою, ринкову модель побудови банивсько! системи, з втщен-ням яко'1 в життя ми були б уникнули багатьох труднощiв i бщ, якi сьогоднi звалились на нашi голови.
Цього катастрофiчного стану не лише банювсько! системи, а й нашо'1 держави не можуть заперечити т демагоги i авантюристи, якi, ще вчора запевняли нас у процвгганш Укра1ни пiд 1х керiвництвом, у 1х великих досягненнях у змщненш гривнi, яка гарантуe стабiльнiсть не лише громадянам Украши, а й державь
У цьому зв'язку привертаe до себе увагу запiзнiле визнання Головою Нацбанку В.С. Стельмахом того реального факту, що Украша практично не маe своeï гро-шово'1 системи, через що страждають мiльйони людей i у нас на ринку владаркю чужинець i зайда — долар, вис-моктуючи з економiки доходи, обезкровлюючи крашу, паралiзуючи господарське життя.
Керiвника Нацбанку Укра1ни, а заодно й главу банювсько! мафй' В.С.Стельмаха життя змусило вiдмо-витись вщ попереднiх демагогiчних заяв про велию до-сягнення створено'1 ним банивсько! системи. Вiн протягом багатьох роюв дурив укра'1нський народ гучними заявами про велику ефектившсть украшсько! грошо-во'1 системи, яка через катастрофiчне падiння курсу гривнi, шфляцш i зростання цш перетворила мщьйо-ни украïнцiв у злидарiв, позбавлених найелементарш-ших засобiв iснування.
В.С. Стельмах зокрема говорить: «До кризи ми пщшшли з одшею, але системною, проблемою - вщсут-щстю дов1ри до гривш як стабшьно'1 грошово! одиниц1. Ми дотепер не затвердили гривню в статуи головного атрибута державност i через це маемо вш поточш пробле-ми. Доларизацiя офщшно! частини укра'шсько'1 економ-iки на сьогодщ перевищуе 30%. За останш шiсть мiсяцiв населення скупило на валютному ринку понад $6,5 млрд. Сюльки валюти знаходиться щд подушками громадян, ми й припустити не можемо. Якби доларизащя економiки була низькою, н1хто б не звернув уваги на курсовi коли-вання, яи були необхiднi для того, щоб захистити крашу вiд зовшшньо! кризи». WEEKLY.UA 04-10.06.2009 С.17
Ця злочинна доларизацiя здiйснена не для широких верств населення i не для полегшення 1хнього жит-тя, не для розвитку i процвггання Укра'ши, а для того, щоб мафп' i олiгархам легше було грабувати Украшу i перекачувати награбовану валюту за кордон.
Банивська система Укра'ши фактично розвалена, виробники позбавлеш кредитiв. Десятки банкiв збанк-рутiли i бiля них гуртуються десятки тисяч обманутих вкладникiв. До банюв населення ставиться з пщозрою. Що це за банкiвська система, якш не довiряе 86% населення (згщно з проведеним опитуванням). Населенню вклади не повертаються, вони заблоковаш. Достроково ix зняти не можна. За 8 мюящв в 2009 рощ сукупний обсяг депозилв населення в банках скоротився на 11,3 млрд.грн.
У зв'язку зi знецiненням гривнi населення повсюд-но, там де може зшмае грошi з раxункiв у банках, купуе долари i нагромаджуе !х у матрацах. В Украш нагромад-жено понад 100 млрд. доларiв, за придбання яких ми вивезли зерно, олш, метал та iншi щнность Бiльш не-розумного використання нащонального багатства i мар-нотратства й придумати неможливо. Долар витiснив гривню з внутршнього обороту i позбавив ïï багатьох важливих функцiй i ролей. Економка практично зали-шилася без кредитних ресурав. У той час, як по свпу крокують електроннi грошi; Украина опустилася до рiвня матрацно'1 грошово!' системи. Наявш в оборотi i у матрацах долари - дуже серйозний внутршнш резерв для держави i вщ того, чи вдаеться ix повернути, залежить загальна доля вп"чизняно'1 економiки.
Про неефективну паразитичну украшську грошово-кредитну систему i шкщливу безрозсудну доларизацiю, il негативнi наслщки, якi тiльки тепер збагнув В.С. Стельмах, я шформую Нацбанк i найвище державне керiвниц-тво уже протягом двох десятив роив, пропонуючи свою ринкову модель побудови банювсько! системи, сформу-льовану у «Концепцй' перебудови банкiвсько'i системи Укра'ши, яку заступник Голови Верховно'1 Ради О. Дьомш 18.01.1996 р. направив у комггети з вимогою шдготувати розгляд Концепцй' на сесй', а також у пращ «Яка банкь вська система потрiбна Укра'iнi (до концепцй' становлен-ня i розвитку банювсько! системи Укра'ши)», виданiй Верховною Радою i вручено'1 усiм народним депутатам для використання в законотворчш робота.
Однак банивське лоббi не допустило розгляду мое'1 моделi на сесп', хоч 85 народних депутапв вимагали цього, поставивши сво'1 пщписи пiд Концепцiею.
Змiст мо'1х пропозицш викладаеться також в сотнях шших мо'1х наукових праць i лиспв, адресованих висо-
ким посадовцям. Ця моя модель, як i теор!я кредитних грошей, отримала свггове визнання.
Щодо сут свое'1 модел! я доповщав на засщанш правлшня Нацбанку 4 серпня 1995 р. Тод! ж з брудною лайкою накинувся на мене Стельмах. Я тут же перед ним поставив низку питань, на як! вш виявився нездатним вщповкти. Одне з них: «Де беруться грош!, як вони утворюються?» Якщо б Стельмах дав вщповщь на це питання, вщразу прояснилось би, що являе собою ук-рашська банивська система та ii кер!вник Стельмах. Вш i сьогодщ на цю тему нездатний вести предметну роз-мову i не мае елементарного поняття в мехашзмах ство-рення грошей при кредитнш грошовш систем!. Люди-на, яка не знае як готувати борщ та шш! страви, не може працювати кухарем. В той же час Нацбанк може очолю-вати фшансист, який не знае де беруться грош!, як вони утворюються. Под!бного роду фшансисти виявились здатними лише на оргашзацш лихварсько" бантвсько" системи, що Грунтуеться на наданш в позику готових грошей шд велик! вщсотки, замють того, щоб оргашзу-вати кредитну грошову систему, що базуеться на ме-хашзм! створення грошей на Грунт! здорових комерцшних зобов'язань, як! е результатом активно1 виробничо1 i комерцшно1 д!яльность
У день шавгураци 23 шчня 2005 року я вщправив Президенту Укра1ни Вктору Ющенку рекомендацп щодо реформування пристосовано1 до потреб мафи ук-ра1нсько1 банювсько1 системи на 60 сторшках, надш-чись, що вш виконуватиме волю Майдану.
Повторно згадуваш пропозици я вручив Президенту Укра1ни Вштору Ющенку в руки на Майдан! Неза-лежност в час святкування р!чнищ Незалежност Укра1-ни на очах мшьйошв телеглядач!в.
Зокрема я писав у своему посланш Президенту Укра1ни з приводу тих питань, як! тепер випливли на поверхню i так боляче позначаються на житл громадян Укра1ни i на ситуаци в кра1ш в цшому:
«Банки не сприяють створенню працездатного внутршнього ринку, що базуеться на виробнищга для народу власних товар!в широкого вжитку. Украша фактично не мае Центрального банку. Нацюнальний банк з представника держави в банивськш сфер!, 11 контролера i регулятора перетворився в представника банивсь-ко1 мафи в органах державно1 влади i захисника 11 ште-решв. В Украш не запроваджено ефективного, комерц-шного, ринкового мехашзму створення грошей на Грунт! утворення здорових комерцшних боргових зобов'язань, не здшснюеться рефшансування Нацбанком комерцшних банюв п!д здоров! комерцшш зобов'язання. Половина розрахункових операцш здшснюються гопвкою з тим, щоб приховати 1х в!д громадського контролю. Це зручна форма для обслуговування корупци, хабарницт-ва i злодшства. Щ операци не вщображаються на банк-!вських рахунках i не оподатковуються. Багато кра1н добились вагомих результапв у боротьб! з корупщею шляхом запровадження безгопвкових розрахунюв. Б!знесов! операцй стали контрольованими. Вони про-водяться через банки i оподатковуються.
Нацбанк зд!йснив бездумну доларизацш кра1ни, подарувавши США близько 100 млрд. долар!в ем!с!йно-го доходу. Доларизащя Украши не лише принижуе на-ц!ональну валюту, позбавляе и багатьох функц!й i р!зко
обмежуe il використання, а й ображаe нацiональнi по-чуття i гщшсть. Вiдсутнiсть в Украïнi, у яюй владарюe чужинець i зайда — долар, власно'1 грошово'1 системи зав-даe величезних матерiальних збиткiв, пiдриваe нацю-нальний суверенiтет.
Украша не маe своeï грошово'1 системи. На нашому внутршньому ринку владарюe чужинець i зайда — долар. Нацюнальш грошi не виконують сво'1'х важливих функцiй. ïx функцп' рiзко обмеженi.
Не важко вiдповiсти на питання: хто допустив чу-жинця i зайду долара в наш дiм i дозволив йому у нас владарювати, i тшов на приниження нацюнально'1 валюти, i добився здшснення не лише зовншньоеконом-iчних розрахункiв у доларах, а й величезно'1 частини внутрiшнiх?
Це зробили та Д1ЛКИ, яким треба безперешкодно переказувати нагромаджеш й привласнеш кошти за кордон.
Нiде у свт не iснуe тако'1 величезно'1 свободи в проведенш валютних операцiй, як в Укршш. Через це джерело вiдбуваeться основне розкрадання багатств Украши. Через грубе порушення порядку проведення валютних операцш i наявшсть тут серйозних зловживань на Украшу були накладеш санкцй' РАТР»...
Президент США Рузвельт вталення «Нового курсу» розпочав зi звернення за допомогою до вщомих учених, юристiв, економiстiв, знавщв сiльського господарства. Мо'1 ж пропозицп' «розглянув» банкiвський мафiозi i ствак Леонiд Черновецький, який уже встиг стати рад-ником Президента, i забракував, оскiльки вони супере-чили штересам мафй'.
Що стосуeться мои пропозицш щодо необхiдностi подолання наслщюв шкiдливоï доларизацй', Л. Черновецький так шформував Президента Украши: «Окремо хочу звернути вашу увагу на небезпечну позицш автора, який вважаe, що на сьогоднiшнiй день в Укршш iснуe надмiрна лiбералiзацiя валютних операцiй!». Звiсно, що таю «радники» Президента як Балоги i Черновецью виявились нездатними сформулювати украшський «Но-вий курс»... Для творчих людей, видатних вчених з ix конструктивними радикальними щеями у середовищi Президента мiсця не знайшлось...
Саме тому, йдучи сьогоднi на новi вибори, В. Ющен-ко виглядаe голим, як сокiл, без щей i без людей, на яких можна опертися i робити корисну роботу.
Можна устшно жонглювати патрютичними лозунгами, навiть споруджувати меморiали i в той же час руйнувати Украшу. В народi кажуть, що найстрашнiший той чорт, який молиться Богу. При фшансовому бала-ганi не може бути мщно'1 держави, яку пiдтримували б широю верстви населення. Коли народ не маe довiри до гривнi, вш перестаe довiряти владi i В. Ющенко з мои застережень зробив протилежш висновки.
Починаючи з 2006 року вгтчизняш фiнустанови активно залучали живi валютнi ресурси на м1жнародно-му ринку капiталу й перепродували грошi резидентам. Людям втовкмачували в голови, що можна жити не по кишеш, в борг, так ус живуть... У 2006 р. ix обсяг збщьшився на 95,4%, у 2007 р. — на 74,5% (валютш кре-дити з нижчими вiдсотками). При цьому динамша зростання гривневих позик була скромншою — на рiвнi вщповщно 52,3%, 72,7%. Стрiмкий розвиток шотеки та
споживчого кредитування у 2005—2006 роках зробив деяю фiнустанови вкрай чутливими до неповернення позик в першу чергу через те, що прямi шоземш швес-тицп' майже цшком надходили з метою перерозподшу корпоративних прав, а не в реальний сектор економши.
В 2005 р. В. Ющенко оголосив про нову стратегш розвитку вгтчизняного кредитного ринку. Суть його полягаe в тому, щоб повшстю вiдкрити фшансовий ри-нок для iноземного катталу, обiцяючи нам, що заxiднi банки, прийшовши до нас, будуть пропонувати дешевi кредити промисловоста i бiзнесу, а це в свою чергу стане поштовхом для економши. 1ноземщ дiйсно прийшли, скупивши бiля 80% вех украшських банкiв, але принесли не швестицшш, а дороп споживчi кредити, якi буквально нав'язували нашим, не звиклим до тако'1 «роз-кошi», громадянам. А держава втратила контроль над банювським сектором.
Мало того, що нашi банюри грабують укра'1нський народ, встановивши з пiдприeмствами несправедливi вiдносини, так вони ще й привели в Украшу закордон-них банкiрiв для легко!" наживи.
Закордоннi банкiри стали роздавати кредити в де-юлька разiв дорожче, н1ж у себе на батьювщиш i отри-мувати надприбутки.
Крiм того, готуючись продатись iноземцям, багато банюв нарощували певш показники i в першу чергу юльюсть обслуговуваних клieнтiв. А робилось це найп-римiтивнiшим способом — роздачею людям шчим не забезпечених дрiбниx споживчих кредипв. Фактично громадян змушували оформлювати кредити на кушвлю праски, мобщьного телефону чи чайного сервiзу. Дос-татньо було показати паспорт. Причому грошi на розда-чу таких кредипв укра'iнськi банки брали в борг на За-xодi.
В результата на ринку виявилась величезна сума грошей, влитих iз-за кордону, але не у виробництво, не в реальний сектор, а у споживання. Коли на Заxодi роз-почалась криза, шоземш банюри почали вщкликати з Украши величезш грошь I ïx не турбувало, що таким чином мщьйони украшщв втрачають сво'1 депозити, адже забрати достроково виданi кредити неможливо. Результатом стала сьогодншня катастрофiчна ситуацiя в бан-кiвському секторi.
Бiльшiсть украшських фiлiалiв великих закордон-них банюв останшм часом показують у свош звiтностi величезнi втрати. Це цша, яку вони сьогоднi платять за агресивне проникнення на украшський ринок роздрiб-них кредитав (iпотечниx, автомобщьних i споживчих) за допомогою валютних позик, ставка по яких в Укра'1Ш була досить високою i виглядала привабливою для за-кордонних банюв. Под^^м^ва малого i середнього бiзнесу отримували лише 1% цих позик. Через те, що фшустанови не кредитують реального сектора, пщпрж-мства отримують менше ресуршв, менше виробляють продукцй', менше експортують, ixni доходи знижують-ся. Першочергове завдання — подолання кризи реального сектору. Ми мало виробляeмо, або багато купуeмо i споживаeмо.
Отже, важливим елементом органiзацiï держави, ïï мОцностО, стабiльного i надiйного функцюнування, дов-Ори до не'1 народу, найширших верств населення e чгтке функцiонування грошово-кредитно'1 системи, довОра до
11 грошово1 одинищ, можливкть за и допомогою реаль зувати сво1 доходи, купувати товари, здшснювати платеж! i розрахунки, вщкладати грош!, робити нагромад-ження.
Грошова система е важливим елементом оргашзаци держави. Без негайного наведення порядку у сфер! гро-шових вщносин не можна навести порядку у держав!.
В!д нас настирливо вимагали негайно реал!зувати принципи «Вашингтонського консенсусу», запроваджу-вати л!беральну ринкову економку усувати державу в!д регулювання господарських процешв, робити все, як у США, а сьогодш з'ясувалося, що там не все у порядку, що саме в!д них на нас хлинула свпова фшансова криза, яка примусила 1х заговорити про кшець ери «ринко-вого фундаментал!зму» та утвердження принцитв «ре-гульованого ринку». Не даремно вони сьогодш стали активно обговорювати питання про державне регулювання економки.
Сучасна криза не просто цикл!чна, як бувае протя-гом 10-ти чи 20-ти роив — це системна криза свггових i полпичних шститупв, тобто криза свггоустрою. Побу-дована на золот грошова система зникла, виникла кре-дитна грошова система, особливостей управлшня якою не збагнули i через це виник фшансовий хаос. Економ-!чна причина кризи - це величезш борги головного еко-ном!чного регулятора, головно1 кра1ни вше1 глобально1 економки свпу — Америки, яка скористалась нерозто-ропшстю л!дер!в свиового ствтовариства, привласнила соб! т функци, як! вони повинш були виконувати, створивши нову свиову резервну валюту. В умовах ще1 не-визначеност США здшснили величезну небезпечну ем!сш долара, перетворивши свою нацюнальну валюту у свиову. Антикризов! заходи,що базуються на по-дальшому друкуванш грошей i гасшш пожеж! цебрами керосину не розв'язують проблеми кризи, а ще бшьше 11 ускладнюють.
Кошти на подолання кризи видшяються МВФ для надання 1х на тдтримку слабких економш з метою ро-з!гр!вання попиту на автомобш та шш! вироби висо-корозвинутих краш. У статт «То ось хто оргашзував кризу», опублшованш в газет! «Експрес» (6—13 серпня 2009 р., с. 5.) говориться про те, що уряд США взагал! не здшснюе контролю за випуском долар!в, що 1х дру-куе приватна компашя, з яко1 й шчого спитати. Вона невщомо ким контролюеться, кому пщзвггаа i хто несе вщповщальшсть за допущен! помилки i прорахунки, не говорячи вже про зловживання.
Найбшьше, чого можна добитися в!д збанкрутшо1 приватно1 компани — це розподшу 11 майна, якщо на час 11 краху ще щось залишилося. Про компенсацш суми ус!е1 лавини долар!в, що розповзлись по всьому свпу, не може бути й мови... Це не пщ силу не лише ФРС, а й уряду США. Долари не мають шякого забезпечення i жодних гарантш...
На дов!рливе, легковажне ставлення свиового сшвтовариства до використання долара як м!жнародно1 резервно1 валюти звернув увагу академш НАНУ на за-гальних зборах академй Борис Олшник, який пише: «Назв!мо, нарешта, реч! сво1ми !менами i скашмо, що ниншнш «контрольований обвал», зшщшований приватною оргашзащею, в основ! яко1 20 приватних банюв США. Отже, зграйка приватних оаб присвоша соб!
право друкувати свiтовi грошi,скiльки 1'м заманеться. Цей бiзнес, цi папiрцi оплачують держави майже всього свiту Одначе жодна з них школи не мала й не мае контролю за об'емом емiсiï долара. Ще бшьше, навпъ американсь-кий уряд не допущений до контролю за Федеральною резервною системою США, яка й продукуе «зелень». Аж тепер дiзнаемося, що головною i единою причиною обвально! кризи е перевиробництво доларiв. Попроси-мо компетентних спещалютав академй' виробити хоча б систему захисту нацюнально! валюти вщ паперового долара, шакше як були, так i залишимося васалами» («Вiсник Нацiональноï Академй' наук Укра'ши», 2009, №7, с. 34.).
Тепершня сватова криза, що стартувала в Америцi, це криза економки паразитизму, який не мщ тривати вiчно. Створились умови, за яких Америка може сама себе кредитувати тими гршми, якi сама випускае. Але цього безнаказано довго робити не можна. В статп «Аме-риканський долар головний винуватець (провокатор) свггово'1 фшансово'1 кризи» (опублшованш в журналi Верховно! Ради Укра'ши <Жче» (2009, № 1—2, с. 3—6.), чгтко визначено iнiцiатора i оргашзатора страждань мiльйонiв людей в усьому свт. До проблеми внутрш-ньо'1 кризи додаються труднощi, пов'язаш з зовнiшнiми факторами, з свгговою фiнансовою кризою, винуватцем (провокатором) яко'1 е американський долар, з яким ук-рашське керiвництво зв'язало не лише долю свое! гро-шово'1 системи, а й всiеï економки i краши в цiлому.
У свт змшилась ситуацiя, у минуле вщшшла золо-тогрошова система, на якш базувалась il саморегуляцiя. На змшу прийшла кредитна грошова система, при якш грошi позбавленi не лише матерiально'i плотi, а й внут-рiшньо'i вартостi, а отже й вщсутня саморегуляцiя, що зумовлюе необxiднiсть свщомого регулювання грошових операцш.
Президент США Ричард Шксон з 15 серпня 1971 року взагалi заборонив обмш доларiв на золото, що Америщ розв'язало руки i дозволило наводнити увесь свгт пустими доларами, отримуючи вщ цього величезш незаслужен доходи. При цьому Президент США «забув» дати роз'яснення щодо погашення тае'1 величезно'1 забор-гованост США перед усiм людством, яка утворилася в результат того, що долари розповзлись по усьому свпу, як сарана.
Свиова система не буде вiчно забезпечувати США припливом кашталу. Америка отримуе, наприклад, з Китаю дешевi товари i безплатш борги, купуючи дешевi китайськi товари, грошi за яи осiдають в Америцi при купiвлi паперiв американського казначейства.
Провокування ними свiтово'i катастрофи — фшансово'1 кризи ще й дош не примусило ix отямитись. Особиста вигода поставлена вище здорового глузду i ште-решв усього людства. Цьому сприяе також свиове сшвто-вариство, яке виявилось нездатним запровадити нову ре-зервну свiтову валюту i створити для регулювання ïï об^у новий свiтовий банк.
Розвиток людства вщбуваеться в напрямку створення едино'1 свiтово'i грошово'1 системи, при якш потреба в багаточисельних нацюнальних грошових системах вза-галi зникне. Ранше чи пiзнiше, але це неодмшно ста-неться. Питання едино'1 сучасно'1 свiтово'i валюти — це питання едино'1 мiри. Так само, як людство колись шло
до стандартизаци мiри довжини, ваги, так само тепер воно йде до ушфГкаци нацюнальних грошових систем. Ранше для цього не було умов.
Тепер щ умови визрiли. ВГдбулась демонетизацiя золота i золотогрошова система вГдмерла. Виникла рух-лива незакостешла кредитна грошова система, за яко! грошове буття вартостi не ототожнюеться з речовим носieм грошових вщносин.
Функцiя грошей при кредитнiй грошовш системi зводиться до ушфГкаци свггових боргових зобов'язань, тобто боргiв.
Змют ше! теперГшньо! ново! кредитно! грошово! системи висвiтлюeться в таких трьох мо!х книжках:
1. Shvayka Mykhaylo A. The Credit Monetary System: Its Essence and Peculiarities of Its Functioning. — Kyiv: Publishing house of Kyiv International University, 2008.
2. Shvayka Mykhaylo A. The issues of formation, development and functioning of the credit-monetary system (It's transformation from the crisis stimulator into provoker of world financial crisis). — Kyiv: Publishing house of Kyiv International University, 2009.
3. Швайка М.А. Кредитна грошова система: ii суть та особливост функцюнування. — К.: Видавництво Ки!-вського мгжнародного ушверситету, 2008.
Цш важливш проблемi взагалi не присвячено нау-кових праць через нехтування факту юнування кредитно! грошово! системи.
Ушфшашя свггових грошових систем не така вже i утотя, вгддалена перспектива. Хiба запровадження бВРО не мае певних рис нових свггових грошей з рег-юнальним вщтшком. При збереженш нацiональних су-веренних держав запроваджуеться спiльна валюта, яка в певнш мГрГ обмежуе нацiональний суверенiтет кожно! держави. бвропейський центральний банк створювався за зразком федерально! резервно! системи, i центральнi банки кожно! краши вiдiграють в ньому роль, подГбну до регiональних федеральних резервних банюв. Головною метою бвропейського центрального банку е забезпечення стабшьносп цш.
Органiзацiйна структура ФРС практично стала мо-деллю для бвропейського центрального банку i бвро-пейсько! системи центральних банкiв. Вони були ство-ренi в червнi 1998 р. в складГ бвропейського валютного шституту.
бвропейський Союз у свт е единим устшним i розвиненим проектом. Понад 500 млн. ошб 27 евро-пейських кра!н сшльно працюе для пiдтримання миру, стабшьноста та високого рГвня життя.
Усшшно вiдбуваються роботи по створенню шших регiональних валют.
Вiдчуваючи можливу втрату доларом функци свГго-во! резервно! валюти, США разом з Канадою i Мексикою планують випускати нову регiональну валюту -амеру, а знещнеш астрономiчнi доларовi борги подару-вати всьому людству.
У грудш 2007 року сами лiдерiв Ради сшвробГгаиц-тва арабських кра!н Персько! затоки прийняв ршення про введення з 1 сГчня 2010 року ново! мГжнародно! валюти — «динара затоки» — як один Гз кроюв з метою самозахисту. 1ншою ознакою руху свГту в мультивалют-не майбутне е шформацгя про намагання 13 кра!н (Япо-нгя, Китай, Швденна Корея i 10 кра!н - члешв Асощаци
держав Швденно-Схщно'! Азп') створити eдину азшську валюту.
СвГтова грошова система в сучасних умовах пГдня-лася на щабель розвитку, що потребуe нового подходу — свГдомого регулювання свГтовим ствтовариством.
Повсюдне запровадження eдиноï свГтово'! валюти спростить i полегшить комерцш, платежГ i розрахунки, кредитування, а також ос витай i культурний обмш. Зникнуть величезш затрати на перетворення нацюналь-но! валюти однieï кра!ни у валюту шшо! кра!ни.
Так само, як сьогодш в усьому свт вш кра!ни ко-ристуються eдиними мГрами довжини, ваги, так невдовзГ вони користуватимуться eдиними свГтовими гршми, роль яких буде зводитись до eдиноï мГри.
Теперiшнe обговорення питання щодо запровадження eдиноï резервно! валюти e пГдготовчим етапом до запровадження свпових грошей.
Користування рГзними нацюнальними гршми в сучасних умовах панування кредитно! грошово! системи rnra^e використання рГзних одиниць довжини, ваги.
З виникненням кредитно! грошово! системи змши-лась сама природа грошей. Тепер фГзичш вщчутш стандартно порцй' благородних металГв замшеш кредитними борговими зобов'язаннями, авторитет яких повинш пщтримувати не лише банки, комерцшш установи, а й держава, авторитет зобов'язань яко! e найвищим. Усе це пiдвищуe вщповщальшсть держави за регулювання грошових вщносин. Якщо при золотогрошовш системГ грошГ мали самостшне юнування, то при кредитной — ïx буття i юнування нерозривно пов'язане з банками, де вони перераховуються з одного рахунку на шший.
У свт грошей вiдбуваeться революцгя. У наш час концепция грошей докоршно зм^к^ться. Теорш грошей доведеться докоршно змшити i свГтову грошову систему доведеться стандартизувати.
Пропозицп' щодо запровадження ново! резервно! валюти тепер активно обговорюють не лише науковщ, а й державнО мужт на мгжнародних нарадах i свггових форумах, зокрема, в ООН. Для аналГзу нишшньо! глобально'! фшансово! кризи 63 сесгя Генерально'! Асамбле! ООН створила спещальну цщьову групу на чолГ з Нобе-лГвським лауреатом Дж. Спглщем, який e активним прибГчником запровадження ново'! резервно! валюти.
Конференцгя ООН 8 вересня 2009 року по торпвлГ i розвитку (ЮНКТАД) опублшувала доповГдь, пщготов-лену групою експертав, яю запропонували замшити до-лар новою загальносвГтовою валютою. Про необхщшсть замши долара новою резервною валютою, що викорис-товуeться у розрахунках мгж крашами, бщьше року за-являють лГдери багатьох кра!н. Тепер вперше з такою пропозицieю виступила ООН.
Так само, як людство змушене було ушфшувати мГри довжини i ваги, тепер воно може це зробити з нацюнальними грошовими системами.
Учасники «Велико'! вГшмки», яю повернулись з 1талп', 21 серпня демонстрували журналютам взГрш ново'! свГтово! валюти. Якщо справа вже дшшла до проб-них взГрщв, викарбуваних на КоролГвському монетному дворГ БельгГ!, хай i в одиничних золотих примГрни-ках, то процес явно зайшов далеко. Повшстю в нього включилась 1талгя, де серед школярГв проводять конкур-си на пошук назви ново! валюти i il зовншнього вигля-
ду, а одна фiрма il випускае вщ iменi певного уряду Рес-публiки Земля, давши ш санскритську назву дхана. Поки що це лише пропагандистсью акцй', як i подароваш членам «Велико'1 вiсiмки» примiрники ново'1 валюти. Але 20 роив тому в реальнiсть 6ВРО мало хто вiрив. Потреба в запровадженш наднацiональниx грошей, якi не е валютою жодно'1 держави, диктуеться не стшьки теорiею, скiльки практичними потребами.
Борг США свпу наближаеться до 11 трлн. дол. Америка заборгувала Китаю 727,4 млрд. дол., Роси — 116 млрд. дол.. Мехашзм стягнення боргу за наводнення усього свпу доларами дос незрозумлий. В перше чергу тому, що вщсутнш свповий уряд, чи створений ним орган.
Проблема може бути розв'язана двома шляхами:
1. Збереженням долара як свггово'1 резервно! валю-ти за умови запровадження суворого контролю за гро-шово-кредитною системою США свиовим ствтовари-ством (на що США школи не дадуть згоди). Долар став свгговою валютою i тому за ним треба здшснювати свиовш контроль. Не повинно юнувати таемнищ фшан-сово'1 звггаость Уже тепер банки Швейцарн' та шших краш вщмовились вщ банювсько'! таемницi i роблять вщкритими банювсью рахунки.
2. Запровадженням ново'1 свггово'1 резервно'! валюти, що давно на чась В умовах, якщо запровадимо нову свиову резервну валюту, не буде штучного попиту на долари i зникнуть мотиви наводнювати ними свгговий ринок. Загальне намагання вщв'язатися вщ долара, який з часу Шксона не забезпечений золотом, позначилось на доповщ ООН. Долар став фшщею, випуск якого е шким не контрольованою монополiею США, що й доз-воляе ш перерозподiляти свгговий валовий продукт у власних штересах. З цим довго доводилось миритись, протягом 30-ти роив. Змщнш бвропа i Япошя не ба-жають бути залежними вщ долара, який Америка обiцяе
гарантувати валовим продуктом. Виникл диспропорцй' в економщ i фiнансовиx структурах проявляються в наявност (надуваннi) так званих фшансових «бульба-шок», ят й спровокували кризу.
В 1934 рощ у вшьнш Америцi вступив в силу закон про золотий резерв, що зобов'язував il громадян здати золоп злитки i монети, кр1м колекцiйниx, державi по цГнГ $20,66 за унцш пГд загрозою 16 роюв ув'язнення i штрафу в $10000, що дорiвнювалось $100000 тепершшх при реальнiй цГнГ $32 за унцш.
В пщсумку Рузвельт поклав в 1938 р. у сховища 13 тисяч тон золота. В 1949 р. там уже зберщалось 21,8 тисяч, що становило 70 % свггових запашв золота.
Удар нашс генерал Де Голль. В 1965 р. вш прислав у Вашингтон два кораблi з 1,5 млрд. паперових доларiв, отриманих Франщею по плану Маршала на вщновлен-ня економши i шанобливо попросив обмшяти ïx на золото. Його прикладу послщкували в 1969 рощ Шмеч-чина, а потГм Япошя та ГншГ кра'1ни, що встигли нагро-мадити долар. Коли у ФортьНоксе залишилось менше половини золота, нерви у американщв здали i 15 серпня 1971 р. Ричард Шксон вщмовився з наступного року обмiнювати паперовi долари на золото, але дозволив американцям мати золото у будь-якому виглядь
У 2003 рощ запас золота США ощнювався в 8,2 тисячГ тон , що стало власшстю ФРС, яка не належить державь
При обговоренш питання як можна позбутись до-ларизацй', варто скористатись досвщом Америки, уряд яко'1 дГяв енергшно i рiшуче, не звертаючи уваги на порушення демократичних прав громадян.
Треба на практищ вщмежувати створення грошей на ГрунтГ здорово'1 комерцiйно'i дГяльностГ вГд 6Гржових, майнових та шших спекулятивних операцiй з цшними паперами на фондовому ринку, який до утворення грошей зовшм непричетний.
