CC BY
37
Г.А. Дорофеева, О.В. Цурк
АНАЛ1З ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ СУЧАСНО1 СВ1ТОВО1 Ф1НАНСОВО1 КРИЗИ
Стан економiчного розвитку кра!н св^у в перiод 2007-2008 рр. свщчить про наявнiсть св^ово! фшансово! кризи, яка мае негативш наслiдки. Основними наслщками св^ово! фшансово! кризи е серiя банкрутств провiдних свiтових фшансових компанiй та поширення фшансово! кризи на реальний сектор свiтового господарства, падшня попиту на свiтових ринках ^ як результат, обвал цш на сировинних ринках, стагнацiя провщних економiчних систем. Так, у серпш-вересш 2008 р. цiна на метал у середньому за вюьмома регюнами свiту впала на 18,3%, щни на нафту знизилися на 26,5% [6].
Криза е неминучим явищем будь-якого сучасного ринку, який вщображае об'ективш процеси структурно! перебудови економши. Незапланований i обмежений у чаш процес може суттево вплинути i навiть зробити неможливим функцiонування суб'екта господарювання, становити загрозу для цшей i мюи будь-яко! установи.
Елементи кризи впливають на всi сторони суспшьного життя, мають соцiальнi наслщки i сприяють розвитку конфлiктiв. В умовах кризи вивчення можливостей ефективного управлшня пiдприемствами рiзних сфер господарювання набувае особливо! актуальность
Криза як елемент теори економiчних циклiв i економiчно! кон'юнктури дослщжу-валася такими вченими: Ч. Юндлербергером, Ч. Файнштейном, I. Фiшером, М. Фрщманом, Дж. Кейнсом, М. Кондратьевим, Дж. Хiксом та iн. Сучаснi органiзацiйно-економiчнi процеси дiяльностi суб'ектiв господарювання в умовах кризи розглянт в роботах таких вчених, як Г. Готфрщ, Л. Абалкiн, М. Бун-кша, I. Сорока, В. Амiтан, О. Амоша, В. Ге-ець, М. Чумаченко, Б. Кваснюк та ш.
Метою роботи е дослiдження причин виникнення i розвитку сучасно! св^ово! фiнансово! кризи та визначення напрямiв щодо !! запобiгання.
Криза означае небажану драматичну фазу в економiчнiй системi. Каталiзатором кризових процешв е коливання i негативнi явища, якi вiдбуваються в сощально-еконо-мiчному життi суспiльства. У цьому значенш поняття кризи довгий час займало стабшьне мiсце у схемi теорш кон'юнктури i розвитку економiки. Тому класичне визначення кризи було замшено бшьш багатозначним поняттям «економiчно! кризи» [7, 57].
Кризова ситуащя виникае на критичному зламi функцiонування будь-яко! системи, коли на систему впливають таю зовшшш та внутршш чинники, яю можуть призвести до !! руйнування або загибелi. До зовшшшх джерел кризових ситуацiй належать природш, економiчнi, виробничi, технiчнi, фiнансовi, економiчнi та соцiальнi [12, 75]. До внутршшх факторiв вiдносять брак кошлв на модернiзацiю обладнання, низький рiвень квалiфiкацi! кадрiв, недостатнiсть достовiрно! та своечасно! iнформацi!.
Представники класичного напряму по-рiзному характеризують кризу. Так, Дж. Ст. Мшь характеризуе кризу таким чином: «криза - це, коли точки зору серйозно змшюються» [11, 786]. Таке визначення кризи дозволяе припустити, що йдеться про тимчасовий штервал, протягом якого вщбуваеться переродження або
реструктуризащя суб'екта господарювання.
Дж. М. Кейнс говорив про кризу як про катастрофiчне падшня швестицш,
скорочення господарсько! активностi та масовi звiльнення.
М. Кондратьев назвав кризу рецесiею [7, 28]. Пiд даною категорiею вiн розумiв тимчасову фазу, протягом яко! вiдбуваеться спад господарсько! активность Фазою падшня називае кризу С.Б. Яковлева. Подiбна трактовка кризи зус^чаеться в бшьшост наукових дослщжень таких авторiв, як М. Бункша, I. Сорока, В. Семенова та шших.
© Дорофеева Ганна Андрпвна - кандидат економ1чних наук, доцент; Цур1к Оксана Валерпвна - студент. Донецький нацюнальний ушверситет.
ISSN 1562-109X
Вчеш сучасно! захвдно! неокласпчно! школи (Дж. Хiкс, Дж. Дьюзенберi) вважають, що кризи е наслiдком випадкових дш, iмпульсiв або шокiв на економiчну систему, що i спричиняе дисбаланси у фшансових i економiчних вщношеннях учасникiв господарських процесiв. При цьому вони акцентують увагу на тому, що характерною особливютю кризи е перюдичшсть И появи.
Ц1кавий пiдхiд до визначення суп кризи можна знайти в роботах Ж. Сюмоцщ i Р. Хоутрi. На !х погляд, структуру кризи утворюють два протилежних матерiальних об'екти, якi знаходяться в нш у процесi взаемодп. Один iз них - руйнiвний, другий -вщтворюючий, але обидва е складовими елементами економiчного циклу.
На сучасному етапi свiтова економiка знаходиться у кризовому сташ, i ця ситуацiя почала складатися ще вл^ку 2007 р. Але незалежно вщ становища на фiнансовому, нафтовому i продовольчому ринках, що склалося, необидно пам'ятати, що ця криза е складовою частиною циклiчного розвитку економши.
Фактично, свiт iз перiодичнiстю 10-12 роюв переживае цикл криз, як характернi для капiталiстичного виробництва. У даному випадку ми спостерпаемо в деякому вигщщ повторення ситуацп 1997-1998 рр., коли свiтова економiка пережила чергову кризу. При цьому не варто забувати, що завдяки тим кризовим явищам вщбулося стрiмке економiчне зростання 2000-2006 рр.
Безумовно, поточна криза
вiдрiзняеться вщ свого попередника десятирiчноl давнини. Вона бшьш глибока, i мае ряд рис, схожих на Велику депресда 30-х роюв минулого столотя. Саме тодi була радикально змшена свiтова економiчна модель, яка проюнувала тривалий час, пережила i св^ову вiйну, i кризи 70-80-х роюв.
На сьогоднi, свiтова економiка в результат чергово! циктчно! кризи входить у нову фазу свого розвитку, яка потребуе перегляду економiчноl системи, сформовано! в першш половинi ХХ ст. Тому нова модель кризи суттево вiдрiзняеться вiд свого попередника. Слiд очшувати посилення ролi кра!н, якi динамiчно розвиваються.
Однiею з найбiльших довгострокових тенденцiй останнiх десятилiть е с^мке
зростання обсягiв мiжнародних фiнансових трансакцш та потокiв капiталу на фош полiпшення iнформацiйних i комунiкацiйних технологш у секторi фiнансових послуг i поглиблення лiбералiзацil та глобалiзацil св^ово! торгiвлi. Лiбералiзацiя рахунку операцiй iз капiталом сприяла пiдвищенню рiвня швестицшних витрат багатьох кра!н свiту та зростанню обсягiв мiжнародних потокiв кашталу, а також стала причиною серйозних фiнансових криз у деяких крашах свiту. Аргументи щодо потенцiйних ризиюв вiдкриття ринкiв капiталу грунтуються на проблемах неповно! шформацп та шших ринкових викривлень.
На сучасному етат важливим фактором зростання цiн на активи та !х колапсу була кредитна експансiя, що супроводжувала фшансову лiбералiзацiю. Одним iз найвiдомiших свщчень цьому е зростання фондових ринюв та цiн на нерухомiсть у Японп наприкiнцi 80-х рокiв та !х колапс у 1990 р. Процес фiнансовоl лiбералiзацil, що тривав протягом 80-х рокiв, i намагання пiдтримати курс долара США у другш половинi 80-х рокiв призвели до швидкого кредитного насичення. Протягом 80-х рокiв спостерiгалося також стшке зростання цiн на активи. Новий голова Банку Японп, менш схильний до шдтримки долара США та орiентований на подолання шфляцп, проводив рестрикцiйну монетарну полiтику, яка призвела до стрiмкого зростання процентних ставок на початку 90-х роюв. Протягом наступних рокiв вiдбулася низка банкрутств шдприемств, а темпи реального економiчного зростання протягом 90-х роюв суттево уповiльнились [3, 17].
За схожим сценарiем у 80-х роках вщбувалися подil в НорвегИ, Фшляндп та Швецil. Зокрема у Норвеги частка банкiвських позик вiдносно ВВП зросла з 40% у 1984 р. до 68% у 1988 р [8]. При цьому зростання цш на активи вщбувалося паралельно до збшьшення iнвестицiй та споживання. Обвал нафтових цiн спричинив найбшьшу банкiвську кризу з часiв друго! свiтовоl вiйни. У Фiнляндil збшьшення бюджетних видаткiв у 1987 р. позначилося на розширенш кредитно! експансп (спiввiдношення банкiвських позик до номшального ВВП збiльшилося з 55% у 1984 р. до 90% у 1990 р.). Цши на житло протягом
1987-1988 рр. зросли на 68%. У 1989 р. Центральний банк шдвищив вiдсотковi ставки та резервш вимоги з метою стримувати кредитне зростання. Економiчна ситуащя попршилась разом з обмеженням торговельних операцiй iз Радянським Союзом. Характерними ознаками цього перюду були падшня цiн на активи, шдтримка банювсько! системи з боку уряду та втрата 7% ВВП. Стшке зростання кредитв у кшщ 1980 р. у Швеци призвело до буму цiн на нерухоме майно. За наслщками 1990 р. кредитне зростання було обмежене на тлi збшьшення вщсоткових ставок. У 1991 р. значна кшьюсть банюв зiткнулася з проблемою переоцiнки вартост активiв. Втручання уряду не врятувало вщ економiчноl рецеси [10, 67].
Досвщ цих кра!н пiдтвердив юнування типового сценарiю розгортання кризи. Проведення на попередньому етапi полiтики фшансово! лiбералiзацil призводить до значно! кредитно! експансп. При цьому частина коштв спрямовуеться на здiйснення продуктивних швестицш, тодi як значна частка кредитв — на купiвлю активiв iз фiксованою пропозицiею, таких як нерухомють та цiннi папери, цiна на яю за подiбних обставин перевищуе свiй фундаментальний рiвень. Проблеми практичного характеру, яю обмежують можливiсть швидко! реалiзацil цих об'ектiв, перешкоджають зниженню цш. Процес тривае до виникнення обставин, за яких стае очевидною неможливють отримання бажаного рiвня доходiв вiд володiння цими об'ектами у майбутньому. 1ншим варiантом розвитку подш е обмеження кредитного зростання Центральним банком iз метою упередження перерву та шфляци. Результатом кожного з цих сценарпв е обвал цш на нерухомiсть та цiннi папери. Криза банювсько! системи е наслщком облiку активiв за завищеними цшами в якостi застави, тодi як валютна криза е результатом намагання iнвесторiв вилучити власнi кошти та прагнення Центрального банку полегшити банювську кризу i втримати валютний курс. Змщення криз до реального сектору економши породжуе рецесiю.
Свiтова фшансова криза 2007-2008 рр. прийшла iз США. Вона розпочалася ще на початку нового тисячорiччя, особливо шсля
терористичних атак. Для недопущення И Федеральна резервна система США - аналог нашого Нацiонального банку Укра!ни - значно зменшила кредитнi ставки та наповнила економшу грiшми. У результат цих дiй банки одержали можливють видавати великi кредити. При цьому майже всi «якiснi» ктенти були забезпеченi позиками. Тому банки почали видавати кредити людям, як мали меншi можливостi !х повернути, -безробiтним, новоприбулим мiгрантам тощо.
Грошi видавали, у першу чергу, тд житло: якщо клiент не погасить кредит, банк зможе продати його будинок i в такий спошб повернути борг. Тому попит на житло значно вирiс, тодi як пропозищя залишилася майже незмiнною. Цши на нерухомють шшли вгору.
Ураховуючи таке, банки почали видавати кредити на житло ще актившше. Коли ж стало зрозумшо, що значна частина цих низькояюсних iпотечних позик школи не буде повернута, надування бульбашок на ринку нерухомостi зупинилося. 1нвестори почали масово йти з нього. Справа в тому, що банки заради тдстрахування продавали пакети однорщних шотечних кредитiв iншим фiнансовим установам, а т пiд цi облпаци випускали iншi цiннi папери тощо. Це призвело до того, що, з одного боку, навт облпацп тд «якiснi» iпотечнi кредити впали в щш, а з шшого - багато фiнансових iнструментiв виявилися прив'язаними до нерухомостi. Вийшла така собi непрозора пiрамiда: однi фонди мають цiннi папери iнших, яю, у свою чергу, опираються на трет i так далi. Тому обережш iнвестори про всяк випадок продають частину сво!х цiнних паперiв - на якомусь кроцi вони можуть бути зав'язаш на житловi кредити. Саме непрозорiсть зв'язкiв активiв фiнансових фiрм мiж собою i е справжньою причиною нестiйкостi фондового ринку США. А через нього - i всього св^у.
Виникнення у вересш - жовтнi 2008 р. ново! хвилi кредитно! кризи у розвинутих кра!нах, катастрофiчне зниження левериджу мiжнародних банкiв та зменшення схильностi iнвесторiв до прийняття ризиюв негативно позначилися на вартостi та обсягах зовшшнього фiнансування кра!н iз ринками, що формуються. За 9 мюящв 2008 р. мiжнароднi швестицшш фонди, якi
спецiалiзуються на швестищях в економiки з ринками, що формуються, вивели з них 32,5 млрд дол. США (i^i як у CÎ4HÎ - вересш 2007 р. було вкладено 20,6 млрд. дол.) [5].
Таким чином, концепщя вщмежування ринкiв, що формуються, вщ зрiлих ринкiв довела свою недieздатнiсть, а уряди бшьшост краш i3 низьким i середшм рiвнями доходiв змушенi в режимi надзвичайних заходiв вирiшувати проблеми масового вщпливу капiталiв та зниження доходiв вiд експорту.
Поглиблення кризових явищ в економiцi потребуе об'ективно! i неупереджено! оцiнки з точки зору фшансово1 безпеки полiтики фiнансовоï стабшзаци, яка здiйснюеться вiдповiдно до вимог мiжнародних фiнансових органiзацiй i негативно позначаеться на станi забезпечення економiчноï безпеки.
Однiею з причин теперiшньоï кризи, за оцiнками фахiвцiв, е необгрунтоване зростання цiн на активи (так зваш «бульбашки»), тому питання про рацiональнi й ефективнi антикризовi заходи в умовах назрiвання кризи мають першочергове значення.
Зростання цiн на активи може загрожувати порушенням цшей
макроекономiчноï полiтики в разi досягнення цiнами необгрунтованого рiвня. Рiзке падшня цш може порушити фiнансову стабшьшсть, а також погiршити iнфляцiйну динамшу та викликати небажанi коливання економiчного зростання. Тому набувае особливоï актуальност вибiр стратегiï поведiнки центрального банку в разi iснування пiдозри щодо виникнення "бульбашки" цiн активiв, який лежить у дiапазонi вiд повного невтручання до систематичного реагування на змши цiн активiв.
Дослiдження причин виникнення св^ово1' фiнансовоï кризи й тенденцп ïï розвитку дозволяе визначити деяю напрями щодо ïï запоб^ання, зокрема з боку Центральних банюв.
Ортодоксальна точка зору щодо необхщносп втручання Центрального банку в регулювання цiн на активи переконуе, що цшова стабiльнiсть е достатньою умовою для фiнансовоï стабiльностi, а тому стабшьне i передбачуване фшансове середовище, яке
забезпечуеться полiтикою Центрального банку з тдтримки цiновоï стабiльностi, е гаранпею уникнення фiнансових криз. Проте цей погляд не знайшов емшричного пiдтвердження, тому що фiнансовi кризи можуть виникати i в умовах вiдносноï цiновоï стабiльностi. Представляючи протягом тривалого перiоду надiйну теорiю, ортодоксальний пiдхiд на сучасному етапi дедалi частiше ставиться пiд сумнiв, оскшьки не е оптимальним за будь-яких обставин.
1ншим екстремумом е визнання важливоï ролi цiн активiв для монетарноï полiтики та ix включення до iндексу споживчих цiн, що е цшьовим показником для центрального банку. Ключова iдея цього шдходу полягае у забезпеченнi стабiльниx цш як поточного, так i майбутнього споживання шляхом таргетування iндексу "вартосп життя", оскiльки теперiшня вартiсть активiв е вартiстю майбутнього споживання, а тому динамша цiн на активи е iндикатором майбутньоï динамiки цш на споживчi товари.
Найкращим мехашзмом протиди "бульбашкам" та "стаднiй поведшщ" iнвесторiв е запровадження заxодiв iз пiдвищення прозоростi ринку засобами регуляторно^ податковоï полiтики, удосконалення процедур облшу та практики здiйснення операцiй на ринку.
Визначаючи межу вiдповiдальностi Центрального банку за цши на активи, стд пригадати цiлi монетарноï пол^ики, що зводяться до забезпечення добробуту суспшьства з точки зору стабшзаци iнфляцiï та економiчноï активностi. У разi миттевого реагування засобами монетарноï полiтики на падiння цiн активiв негативний ефект вiд вибуху "бульбашки" (пов'язаний зi зменшенням "багатства" та збшьшенням вартостi капiталу для домогосподарств та шдприемств) з високою iмовiрнiстю буде мiнiмiзовано. Таким чином, монетарна пол^ика мае реагувати не стшьки на вищезгаданi "бульбашки", скiльки на очшуваш змiни iнфляцiï та сукупного попиту (що випливають з динамши цш на активи) з огляду на необхщшсть забезпечення стiйкого рiвня зайнятостi населення та цiновоï стабшьность
Пiд час економiчноï кризи, руйнуючи однi економiчнi процеси, створюються шш^
економiчно бшьш ефективнiшi, але процес такого перетворення для економiки кра!н е болюним, який може супроводжуватися втратою важливих шдприемств чи руйнуванням окремих галузей. Тому розсудливiсть в управлшш коштами як iз боку банюв та !х вкладникiв, шдприемств, розумшня постiйно! необхiдностi зниження собiвартостi послуг, пiдвищення
ефективностi працi - е шляхом, що забезпечуе еволюцшне безкризове перетворення та зростання шдприемств галузей та економши в цшому.
Лiтература
1. Антикризисное управление: Учебник для вузов / Под ред. Э.М. Короткова, А. А. Беляева, Д.В. Валовой - М.: ИНФРА-М, 2002. - 432 с.
2. Вахненко Т.П. Фшансова криза в Укра!нк фактори, мехашзми ди, заходи подолання // Фiнанси Укра!ни. - 2008. -№ 10. - С. 3-21.
3. Гайдуцький П. Небезпеки кризофоби в Укра!ш // Банкiвська справа. - 2008. -№ 5.- С. 15-19.
4. Грязнова А.Г. Антикризисный менеджмент: Учебник. - М.: Банки и биржи: Юнити, 1998. - 368 с.
5. 1нститут економiчних дослщжень i полiтичних консультацiй // Мюячний економiчний монiторинг Укра!ни. - 2008. -№ 10. - С. 14-21.
6. 1нформащя про результативтсть про-мислово! галузi. - Доступ: <http://www.ukr-stat.gov.ua.
7. Мочерний С.В. Економiчна теорiя: Посiбник для вищих закладiв освiти. - К.: Академiя, 1999. - 592 с.
8. Полунеев Ю. Технологiя антикризового управлшня. - Доступ: <http://www.epravda.com.ua>.
9. Прогноз 2009. Жизнь после кризиса // Компаньон. - 2008. - № 44. - С. 24-45.
10. Степанюк С. Фiнансовi дисбаланси на св^ових ринках та антикризова пол^ика центральних банкiв // Банкiвська справа. -2008. - № 6. - С. 66-80.
11. Справочник кризисного управляющего / Под. ред. А. Уткина. - М.: ЭКМОС, 1999. - 432 с.
12. Чернявський А. Д. Антикризове управлшня шдприемством: Навч. пошб. - К.: МАУП, 2006. - 256 с.
