CC BY
16
5. Коваленко В. Стратепчш напрямки реалiзацiï макропруденцшного банювського нагляду i регулювання / В. Коваленко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://dspace.oneu.edu.ua/pui/ bitstreamF.pdf
6. Коваленко В. Макропруденцшна полiтика в контекст формування ново'1 парадигми бан-кiвського регулювання та нагляду / В. Коваленко // Вюнпк ОНУ ш. I.I. Мечникова : зб. наук. праць. - Одеса : Вид-во ОНУ. - 2014. - Т. 19, вип. 1/2. - С. 109-113.
7. Белшська Я. Пруденцшннй нагляд у сучаснш монетарной полiтицi / Я.В. Белшська // Стратепчш прюритети : науково-аналiтичне видання. - 2008. - № 4. - С. 104-114.
8. Циганов С. Фокальна i монетарна политика - складовi забезпечення макрофшансово!' стабшьноста нацiональноï економши / С. Циганов, Т. Табакова // Вюнпк Национального банку Украши : наук.-практ. журнал. - 2014. - Вип. 5. - С. 34-38.
9. Скаско О.1. Банквський нагляд : шдручник / О.1. Скаско, Т.С. Смовженко, М.П. Могиль-ницька та ш.; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Т.С. Смовженко. - К. : Вид-во УБС НБУ, 2011. -432 с.
10. Банювсью операци : тдручник / М.1. Крупка, С.М. Андрущак, Н.Г. Пайтра; за ред. д-ра екон. наук, проф. М.1. Крупки. - Львш : Вид-во ЛНУ ш. 1вана Франка, 2011. - 312 с.
Щуревич О.И. Макропруденциальное регулирование и надзор в современных условиях развития экономики Украины
Определена сущность макропруденциального регулирования и надзора как применение мер, направленных на уменьшение негативного воздействия системного риска и риска цикличности, а также обеспечение устойчивого развития финансового сектора, рассмотрены различия между макро- и микропруденциальным регулированием, проанализированы основные принципы данного вида политики, намечены задачи макроп-руденциальных регулирования и надзора, а также инструменты, разработанные экспертами "Группы Тридцати" и рекомендации Комитета по глобальной финансовой стабильности; на основе проведенного исследования предложены возможные варианты применения данного вида политики в Украине.
Ключевые слова: макропруденциальное регулирование и надзор, системная стабильность, системный риск, риск цикличности.
Shchurevych O.I. Macroprudential Regulation and Supervision in the Modern Conditions of the Development of Ukraine's Economy
The essense of macroprudential regulation and supervision as application of measures directed on reduction of the negative influence of system risk and the risk of recurrence and also the provision of sustainable development of the financial sector are defined. Some differences between macro- and microprudential regulation are discussed. The main principles of the given type of policy are concerned. The tasks of the macroprudential regulation and supervision are covered. The instruments developed by the experts of the "Group of Thirty" and recommendation of the Committee of Global Financial Stability are defined. Some possible variants of application of given type of policy in Ukraine are provided.
Key words: macroprudential regulation and supervision, system stability, system risk, risk of recurrence.
УДК336.711(73):338.124.4 Доц. О.П. Буряк, канд. екон. наук -Львiвська КА
КРИЗИ РЕПОНАЛЬНИХ I НАЦЮНАЛЬНИХ БАНК1В США ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОСТКРИЗОВОГО РОЗВИТКУ США
Розглянуто питання кризи регюнальних i нацюнальних бангав США та перспекти-ви посткризового розвитку краши. Зазначено, що фшансова криза виявила слабю мюця в бангавськш системi США i зокрема кожного банку i вплинула на велик фiнансовi установи, як колись були одними з найпотужнших у свт. З'ясовано, що безпосередшми причинами кризи банку е неповернення наданих ним позик, знецшення швестицш та
втрати при строкових угодах тощо. Банювська криза була наслщком ризикованих фь нансових операцш на ринку нерухомосп. А одним ¡з внршальних показниюв виник-нення кризи регюнальннх бангав були невиправдаш та рнзнковаш операцн для ф1знч-них оиб з шотечних операцш.
Зроблено висновок, що для бангавсько! системи стратепчне антикризове управлшня повинно бути важливою складовою у бангавськш д1яльност1.
Ключовг слова: банювська криза, регюнальннй банк, нацюнальний банк, банювська система, фшансов1 операцн, антикризове управлшня.
Постановка проблеми. Потреба вдосконалення свiтовоí фiнансовоí ш-фраструктури, засад банкiвськоí дiяльностi, а також систем i механiзмiв державного управлшня е актуальними питаннями на сучасному етапi. Особливо це стосуеться банкДвсько! системи, яка ввдграе важливу роль у функцiонуваннi економДки будь-яко! краши.
Банкiвськi кризи супроводжують ринкову економiку впродовж всього перДоду 11 iснування, однак на сьогодш не знайдено унiверсального методу, який би запобДгав банкiвським кризам. Незважаючи на наявнДсть систем бан-кДвського контролю та нагляду, банкiвськi кризи продовжують розгортатися у нацюнальних економДках свiтових держав. Тому дослiдження чинникДв, якi створюють передумови наростання негативних тенденций у банкДвському секто-рД, з'ясування причин сучасних банкiвських криз, насладив та досвДду !х подо-лання, е необхДдним для розроблення програм антикризового регулювання бан-кДвсько! дДяльностД.
Особливо! уваги в цьому питанш заслуговуе досвДд США, оскДльки Спо-лучеш Штати мають значний досвДд у подоланш таких глобальних криз, як Велика депресДя 30-х рокДв та економДчна криза 70-х рокДв XX ст., Д де антикризова полДтика мае комплексний характер.
Аналiз останнiх публiкацiй i дослiджень. Питання, якД стосуються криз регюнальних Д нацДональних банкДв США та перспектив посткризового розвит-ку краши, дослДджували такД вченД, як: О. Барановський [1], 1.В. Бураковський [2], О.В. ПлотнДков [2], М. Равреба [3], С.К. Реверчук [4] та ш.
Мета роботи - дослДдити кризи регДональних Д нацюнальних банкДв США та перспективи посткризового розвитку краши.
Виклад основного матерiалу. Безпосередшми причинами кризи банку е неповернення наданих ним позик, знещнення Днвестицш та втрати при строкових угодах тощо. ЦД явища з боку активДв майже завжди збДгаються з кризовими процесами на боцД пасивДв, найважливДшим з яких е вДдплив депозитДв. Для де-тальнДшого розгляду питання кризи регДональних банкДв США у 2007-2009 рр. доцДльно звернутися до кторц банкДвських криз в минулому.
ХвилД банкДвських криз часто супроводжують загальнД економДчнД кризи та посилюють 1х. Але разом з цим банкДвськД кризи можуть мати бДльш-менш самостшний характер. До свггово! кризи 1929-1933 рр. банкДвськД кризи були характерними для США. А за перДод 1800-1933 рр. було 14 банкДвських криз, при цьому вДдбувалося масове припинення банками повернення вкладДв.
БанкДвськД кризи у США ввдграли важливу роль у трьох фундаменталь-них реформах банювсько! системи, а саме:
• створення Федерально!' Резервно!' Системи (1913 р.);
• вщдшення комерцiйних банюв вiд iнвестицiйних та введения в дто федерально! системи страхування депозитiв (1933 p.);
• поеднання систем страхування депозитiв комерцшних банюв та ощадних уста-нов (1989 p.).
Щодо причин кризи саме регюнальних банив у США у 2007-2009 рр., то тут необидно розглянути декiлькa аспекпв.
• Банювська криза була наслiдком ризикованих фшансових операцiй на ринку нерухомоси. Починаючи з 2001 р., ринок нерухомоси невпинно зростав. Таке зростання не було достатньо обгрунтоване економiчними показниками, а саме зростом юлькоси населення, коефiцiентом ВВП на душу населення тощо. Пев-ною мiрою зростання ринку нерухомостi вiдбулося саме через наявтсть деше-вих i вiльних грошей у банкiвськiй системг Банки, не маючи достатньо власних резервiв, мали доступ до дешевих грошей на мiжбанкiвськiй бiржi, яю згодом видавалися на ризикованi операцп по iпотечних розрахунках. Наявнiсть дешевих грошей на ринку спричинило рiзкий рют цiн на нерухомють. У деяких мю-тах щни зростали бiльш як на 50 % на рш, що е абсолютно не характерно для держав iз розвиненою економшою [9].
А одним i3 вирiшaльних показниив виникнення кризи рeгiонaльних банив були саме нeвипрaвдaнi та ризиковаш опeрaцií для фiзичних оciб по шотеч-них опeрaцiях [9]. Банки видавали позики абсолютно без жодних вимог по зас-тaвi майна, якого не було в дайсносп, а також не здшснювався контроль за вка-заними джерелами фшансування клieнтiв таких позик. Траплялися випадки у деяких регюнах, коли банк навиь не вимагав докумeнтiв про шдтвердження до-ходш, а вс угоди складалися на оcновi усного шдтвердження про джерела фь нансування.
1) Однieю 3i складових кризи регюнальних банив був надмiрний ризик щодо платоспроможност клieнта. Траплялися випадки, де киенту надавався кредит, при якому щомкячна оплата становила понад 50 або й 60 % в1д його сукупного доходу до оподаткування. У таких випадках, кнорувалися при-писанi правила щодо коефщента суми коштiв клieнта шсля оплати мкяч-них процентiв до загально! суми його доходiв. Як правило, цей коефщент не повинен бути бшьше нiж 30 % або 40 % якщо сюди включити суму по страхуванню майна i сплати податку на майно. Саме таи кредити називали "нестандартш iпотеки (sub prime mortgage)" [9]. Кредити видавали ф1зич-ним особам, яким банк був зобов'язаний вщмовити у позицi через !х непла-тоспроможнiсть i саме iгнорування таких простих математичних даних, на думку автора [9], i спричинило поштовх до банивсько! кризи.
2) Регюнальш банки пiшли на невиправданий ризик з цшними паперами, а саме майбутшми зобов'язаннями, як1 почали активно впроваджуватися за ра-хунок ринку нерухомосл. Виданi кредити по шотечних зобов'язаннях пе-репродувалися з одного банку в mmi, а то й взагал! розбивалися на частини i пiзнiше продавалися на фондовому ринку. Шзнше, п1сля падшня ринку нерухомостi та дефолту по зобов'язаннях велико!' кшькост ф1зичних ос16, регiональнi банки залишилися без активiв, i вже були не в змоз1 задовшьни-ми власнi кредитш зобов'язання.
Саме через тaкi операцп на ринку цшних пaпeрiв постраждало багато iнозeмних банкш, а саме з Великобритани, Icпaнií i !талп. У цьому випадку дер-
жавнi уряди цих краш втрутилися в ситуащю, а в США криза зазнала великих масштабов. На мiжбанкiвському ринку не стало вшьних грошей i багато peri-ональних банкiв збанкрутувало. Всього за пepiод кризи повнктю збанкрутувало бiльшe 140 бантв, з яких 129 - тiльки у 2009 р. [6]; велика кшьккть банков, що залишилися, була перекуплена бшьшими банками i коpпоpацiями.
Наприклад, у США тiльки за листопад 2009 р. зпдно iз розпорядженням регулятора закрито три peгiональнi банки. Внаслщок фiнансовоí кризи жертвами стали два банки з Флориди - Century Bank i Orion Bank i калiфоpнiйський Pacific Coast National Bank. Таким чином, загальна кшьккть американських бантв, що збанкрутували в 2009 р., досягла 123. Найбшьшим з бантв, що збан-крутував, був Orion Bank: його сукупт активи становили 2,7 млрд дол., депозита - 2,1 млрд дол. Iberiabank з Луíзiани погодився купити активи банкрута на 2,4 млрд дол., при цьому ФКСД i Iberiabank шдписали угоду про роздш можли-вих збиттв по активах на 1,9 млрд дол. [3].
Лжвдатором активiв неспроможних оpганiзацiй в обов'язковому порядку була призначена Федеральна коpпоpацiя страхування дeпозитiв (ФКСД) -державна корпоращя, що вiдповiдаe за систему страхування вкладов в Амepицi. У вах трьох випадках ФКСД знайшла iншi банки, якi погодилися прийняти бе-зактивнi та втpачeнi рахунки [3]. Водночас, зазначимо, що на сьогодш бантвсь-ка система налiчуe близько 2000 нащональних банкiв, 1х фшй та iнших структур, розташованих на всiй тepитоpií США i в багатьох крашах свiту. Нащональ-нi банки продовжують вiдiгpавати виршальну роль у ствоpeннi i розподш ба-гатства краши i забезпечують стабшьнкть i зростання eкономiки. Незважаючи на те, що нацiональнi банки становлять тшьки 29 % ввд усiх комepцiйних банков США, вони натчують 69 % всiх банювських активов [7].
Варто звернути увагу на те, що кшьккть нащональних мiжштатових бантв та íх ввдшень за останнiх два дeсятилiття значно збшьшилась. Водночас, зменшилась кiлькiсть малих бeзфiлiйних банкiв. З 1994 по 2003 р. кшьккть комерцшних бантв зменшилась на 29 %, водночас кiлькiсть фiлiй зросла на 15 %. У середньому кшьккть фшй на одну банювську установу зрос-ла вiд 6,3 до 12,2 у 2009 р. Закономipною тенденщею е те, що найбшьша кшь-кiсть ввдшень припадае на найбiльшi банки, тобто банки з сумою активiв бшь-ше 10 млрд дол. У середньому щ банки натчують 417 ввдшень [8].
Розвал ринку нepухомостi позначився на всш eкономiцi, а eпiцeнтpом його стали нащональш банки. Як наслвдок, збитки по позиках та шотеках пере-вищили 500 млрд дол. до середини 2008 р. Готовка масово переводилась в бшьш стабшьш цiннi папери уряду США. Криза лжввдносп зачепила фiнансовi установи, ят колись були одними з найпотужшших у свiтi. Наприклад, швести-цiйний банк Bear Stearns купила компашя JPMorgan Chase. Ще два потужш ш-вeстицiйних банки, Merrill Lynch i Countrywide Financial, були приеднаш до на-цiонального банку, Bank of America. На той час Кантршайд (Countrywide Financial) забезпечував 20 % уах шотечних кредитив США. Нацiональнi банки Во-шiнгтон Мючуал (Washington Mutual) та IндiМeк (IndyMac) ввiйшли в кторда як найбiльшi за величиною провали фшансових установ в iстоpií США, вщпо-вiдно перша та четверта найбшьш. А Lehman Brothers, один з провщних швес-
тицiйних банив з майже 700 млрд дол. активов, став найбшьшим банкрутством в кторц США.
Такi урядовi шдприемства, як Фенi Мий (Fannie Mae) та Фредi Мек (Freddie Mac), яи волод1ли бiльш нiж половиною вах iпотечних кредитiв США, були поставлен пiд державну опiку, а варткть !х акцiй повнiстю знещнилась. А Ваков1я (Wachovia), четвертий за величиною нащональний банк, придбала компания Велс Фарго (Wells Fargo). З метою придбання або страхування проблем-них активов Федеральний Резервний Банк створив фонд державно!' допомоги банкам (ТАРП). Фонд програми допомоги становив 700 млрд дол. - 250 млрд дол. доступш вщразу i 450 млрд дол. доступш в разi необxiдностi.
На початку кризи велик нацiональнi банки були змушеш взяти державну допомогу з метою шдтримки нацiональноi безпеки. Bd з них або виплатили одержанi фонди або зобов'язались i'x виплатити протягом короткого перiоду часу. Наприклад, Ситiгруп (Citi Group) - один з банив, який одержав найбшьший пакет державно! допомоги i на сьогоднi не зумш повернути повно! суми. Банки, яи почали повертатися до прибуткових рiвнiв, швидко вiдмовлялися вiд державно! допомоги, щоб уникнути зайвого втручання держави у !х внутрiшнi справи. Варто зазначити i те, що фiнансовi установи, якi одержали фшансову допомогу ТАРП, були зобов'язанi надати уряду прившейоваш (без права голосу) акщ! установи, та погодитись на умови встановлеш Мiнiстерством Фшансш, якi включали обмеження на виконавчу компенсацп, обмеження на виплату ди-вiдендiв i заборони на несправедливi корпоративнi збагачення.
Доцiльно зазначити i те, що економiчний спад та фшансова криза в США та свгговш економiцi рiзко знизили доходи нащональних банкiв у 2009 р. Основною причиною низьких прибуткiв були очшуваш витрати, якi знову зросли набагато швидше, нiж доходи. Також рiзко зросли збитки по всх видах кредитив, починаючи зi сфери споживчого (для населения) кредитування i включаючи кредитування бiзнесу. У середньому по галузi, рiвень збиткгв по по-зиках (списаних) досяг найвищого рiвня з 1934 р., тобто перюду Велико! депре-сп в США. У першi два квартали 2009 р. чистий доxiд нащональш банк1в зрiс порiвняно з четвертим кварталом 2008 р., але ще залишився на 53 % нижчим вiд рiвня попереднього року. Рентабельнкть власного капiталу нацiональниx банкiв становила 0,3 % у другому кварталi 2009 р.
Щодо витрат, то вони i надалi зростали через невиплату позик. Збитки по кредитах продовжують зростати в першiй половит 2009 р., збшьшившись на 78 %, пор1вняно з аналогiчним перюдом 2008 р. Якщо в 2008 р. збитковими були переважно приватш iпотечнi позики, то в першш половинi 2009 р. збитки по промислових позиках та позиках для малих шдприемств зросли на 170 %, по-р1вняно з попередшм роком. Починаючи з 2009 р., робота нащональних банив стабшзувалась, i фiнансовi показники бiльшостi банив покращились.
Виходячи з проаналiзованого матерiалу, можна окреслити основнi тен-денщ! та перспективи розвитку нащональних банив у США. На нашу думку, основш тенденцп !х розвитку в майбутньому можна згрупувати таким чином.
• Злиття банюв. Фiнансова криза чггко видiлила сильнi банки, яю впродовж ос-
тантх роюв вели консервативну резервну полiтику, добре управляли ризиками
i на сьогодт славляться якiстю кредитiв. Очшуеться, що саме цi банки скорис-таються сприятливими ринковими умовами для географiчного розширення або придбання фшансових установ з новими видами товарiв та послуг.
• Рiст банюв з вiдомими торговими марками. Щд час кризи значна кiлькiсть спо-живачiв та iндивiдуальних iнвесторiв перевела фонди з цшних паперiв у бшьш стабiльнi депозити. Причому споживачi вкладали фонди в банки з найбшьш вь домими торговими марками, сподiваючись стабiльностi та гарантп вкладiв. Ця тенденцiя пiде на користь великим банкам i буде продовжуватись допоки банки знову не завоюють повно'1 довiри споживачiв.
• Ефективтсть управлiння, посилення контролю щодо власного катталу та бан-кiвська вщповщальтсть. Уряд буде продовжувати посилювати фшансовий контроль за дiяльнiстю банюв, а також вимагати в банюв посилення самоконтролю та тдвищення вщповщальноси самих банюв. Це призведе до зменшення юль-костi ризикованих операцш i повинно стабiлiзувати банкiвську систему загалом.
• Перiод iнновацiй та нововведень. Незважаючи на пiслякризовий стан, банки бу-дуть продовжувати запроваджувати iнновацiйнi банкiвськi послуги i розширю-вати 1х асортимент. Попит на шновацп i надалi буде стимулюватися потребою зростання прибуткiв, особливо зважаючи, що доходи вiд традицiйних банювсь-ких операцiй (позик, процентних ставок) будуть низькими.
• Державне втручання. Уряд защкавлений у регулюваннi банювсько'1 дiяльностi. Намагання уряду посилити регулювання банкiв та змусити 1х зосередитись на традицшному зберiганнi грошей i позиках наштовхнулися на значний отр дшо-вих кiл та законодавщв. Хоч на цей час важко передбачити результати супереч-ки, нащональт банки братимуть активну участь у дискус1ях i блокуватимуть державне втручання.
Водночас, окреслимо основнi тенденцií та перспективи розвитку реп-ональних банкiв у США, яш, на наш погляд, у майбутньому можна згрупувати таким чином.
• Поглинання малих банкiв: з метою оздоровлення банкiв, а також для збшьшен-ня власних активiв вiдбудеться поглинання невеликих банювських установ на регюнальному рiвнi або 1х об'еднання з подiбними банками. Це буде вщбувати-ся також з метою опмшзацп ефективностi надання банкiвських послуг i розширення 1хнього асортименту. Таке поглинання буде саме вщчутно на мюцево-му рiвнi, де до певно'1 мiри е перенасичення банювських установ з незначним рiвнем каттатзацп, якi не будуть в змозi конкурувати з бiльшими банками. Це також буде стосуватися кредитних спшок i малих трастових органiзацiй.
• Банювська та iнвестицiйна дiяльнiсть буде чггко розмежована: згiдно з остант-ми постановами уряду США, плануеться зробити бшьш чи-ку розмежованiсть банювсько1 та iнвестицiйноí дLяльностi. Уряд пропонуе, що банки, котрi приймають кошти на депозит, не зможуть вкладати щ кошти на фондовому ринку. Це буде зроблено з метою зменшення ризику та захисту депозитних вкладiв. Звичайно, що такий розвиток подш призведе до зменшення надприбут-юв великих регiональних банкiв, що вщповщно негативно вiдобразиться на зростаннi фондового ринку. Така пропозицш була дуже холодно зустриа пред-ставниками дшових кiл, адже це призведе до обмеження отримання додаткових прибуткiв не тшьки банкiвських установ, а й шших органiзадiй, якi тiсно взаемопов'язат з банкiвським сектором. Це, водночас, призведе до скорочення виплат податкових вщрахувань до бюджету.
• Ефективтсть управлшня, посилення контролю щодо власного катталу та банювська вщповщальтсть: уряд буде продовжувати посилювати фшансовий кон-
троль за д1яльтстю банюв, а також пропонуеться п1двищити в1дпов1дальн1сть самих банк1в. Це призведе до зменшення проведения ризикованих операц1й 1 повинно стаб1л1зувати банювську систему загалом.
• Запоб1гання кризовим явищам: загалом рег1ональн1 банки будуть сповщувати б1льш консервативну пол1тику ведення д1яльност1. Так1 дн будуть зумовлет са-ме посиленим контролем за здшсненням операц1й з боку вщповщних контро-люючих орган1в 1 будуть спрямоват на стаб1л1зац1ю банк1вських актив1в для попередження та недопущення кризових ситуац1й.
• Державна допомога з боку уряду: незважаючи на репональний статус, в 2010 р. уряд видшив понад 30 млрд дол. для оздоровлення м1сцевих банк1вських уста-нов та зб1льшення кньо! каттал1зацп [5].
• Покращення якост1 обслуговування та надання ширшого асортименту банювсь-ких послуг: за наявност1 високо!' конкуренцн та перенасиченост1 банк1вських установ саме висока яюсть обслуговування, пряме спшкування та взаемод1я з кл1ентами на м1сцевому р1вн1 надае переваги регюнальним банкам. Висновки. Отже, Нащональш банки е основою банкiвськоí системи
США. Найбшьших 25 банив, яю становлять приблизно 3 % вщ усiх комер-цiйних банюв, контролюють близько 50 % депозитiв та 58 % уах банкiвських активов. З консолiдацiею та злиттям банювських структур, роль нацiональних банкiв продовжуватиме зростати.
Фiнансова криза показала слабю мiсця в банкiвськiй системi США i зок-рема кожного банку. Економiчна криза захлиснула великi фiнансовi установи, якi колись були одними з найпотужшших у свiтi. Нащональш банки, яю вели бшьш консервативну полиику i добре управляли ризиками, скористались i на-далi користатимуть з цього економiчного становища для збшьшення актив1в та розширення д1яльноста.
Пiд час останньо! фiнансовоí кризи в США, з метою оздоровлення великих банив i покращення íхнiх актив1в уряд краши надав обов'язкову фiнансову допомогу у виглядi фiнансових вкладень i кредитiв. Таким чином держава стала акщонером комерцшних банюв. Проте вже через один рж бiльшiсть банкiв повернула ус кошти назад державi. Тобто наявнкть державних активах в комерцшних банках е тимчасовим явищем i не носить постiйний характер.
Репональш банки, як один з двох важливих елементiв банювсько! системи США, ввдграють дуже важливу роль в економiцi держави. 1х роль i значен-ня регулюються на мiсцевому рiвнi штатовими урядами США, а також вони шдлягають шд виконання обов'язкових норм i правил, якi встановленi феде-ральним урядом. У структурi банкiвськоí системи на цей час репональш банки становлять понад 76 % ввд юлькоста зареестрованих банкiв-членiв ФРС. На нашу думку, репональш банки ввдграватимуть виртальне значения у подальшо-му оздоровленнi банкiвськоí системи США.
Банювська система будь-яко! краши доволi сильно iнтегрована в й еко-номiку, е одним з найактившших й суб'ектав, вiдiграе iстотну роль у розвитку 11 економiки, адже у разi порушень головних принцишв й функцiонувания, вона може стати джерелом економiчноl нестабiльностi в краМ. Тому для банювсько! системи та й елементiв стратегiчне антикризове управлшня у всiх його проявах повинно бути не тальки об'ективною необхщнктю, а важливою складовою пов-
сякденного функщонування, вiдсутнiсть яко1 знижуе ефективнiсть банювсько!' системи та установ, ршень довiри до них.
Лiтература
1. Барановський О. Антикризовi заходи урядв i центральних банкв зарубiжних крахи / О. Ба-рановський // Вюник Нацiонального банку Украши : наук.-практ. журнал. - 2009. - № 4. - С. 8-19.
2. Бураковський 1.В. Глобальна фшансова криза: уроки для cBiTy та Украши / 1.В. Бура-ковський, О.В. Плотшков. - Харюв : Вид-во "Фолiо", 2009. - 302 с.
3. Равреба М. Политика / Економжа - "У США за добу регулювальники закрили ще три банки" / М. Равреба. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.imk.com.ua/ua/news/ in-fo/87325_14.11.2009.
4. Реверчук С.К. Грошово-банювсью системи зарубiжиих краш : навч.-метод. посiбн. / С.К. Реверчук. - Львгв : Вид-во "Трiада плюс", 2008. - С. 122-128.
5. Barak Obama. State Of The Union Address 2010 / Obama Barak. [Electronic resource]. - Mode of access http://stateoftheunionaddress.org/
6. FDIC State Profile. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.fdic.gov/bank/ analyti-cal/stateprofile/Chicago/Il/IL .xml .html
7. Comptroller of the Currency Administrator of National Banks, US Department of Treasury. Office of the Comptroller of the Currency, Annual Report Fiscal Year 2009, 2010. - Pp. 6-7.
8. Ronald L. Spieker. Bank Branch Growth Has Been Steady - Will It Continue? / L. Ronald // Future of Banking Study, FDIC, 2004. - Pp. 16-24.
9. United States housing bubble // Wikipedia. [Electronic resource]. - Mode of access http://en.wikipedia.org/wiki/United_States_ housing_bubble
Буряк О.П. Кризисы региональных и национальных банков США и перспективы посткризисного развития США
Рассмотрены вопросы кризиса региональных и национальных банков США и перспективы посткризисного развития США. Отмечено, что финансовый кризис показал слабые места в банковской системе США и в частности каждого банка и повлиял на большие финансовые учреждения, которые когда-то были одними из наиболее мощных в мире. Установлено, что непосредственными причинами кризиса банка является невозвращение предоставленных им ссуд, обесценивание инвестиций и потери при срочных соглашениях и т. п. Банковский кризис был следствием рискованных финансовых операций на рынке недвижимости. А одним из решающих показателей возникновения кризиса региональных банков были неоправданные и рискованные операции для физических лиц по ипотечным операциям. Сделан вывод, что для банковской системы стратегическое антикризисное управление должно быть важной составляющей в банковской деятельности.
Ключевые слова: банковский кризис, региональный банк, национальный банк, банковская система, финансовые операции, антикризисное управление.
Buryak O.P. Crises of Regional and National Banks of the USA and the Prospects of Post-crisis Development of the USA
The crises of regional and national US banks and prospects for post-crisis development of the USA are examined. A financial crisis is noticed to identify weaknesses in the US banking system, every bank in particular, and also influenced large financial institutions that used to be some of the most powerful organizations in the world. The direct reasons of banking crisis are identified to be non-payments of the loans granted, depreciation of investments, and losses in the short-term agreements etc. The banking crisis was the result of risky financial transactions in the real estate market. Unnecessary and risky transactions for individuals with mortgage operations became one of the crucial indicators of the regional banking crisis. Strategic crisis management is concluded to be an important part of the banking activity for the banking system
Keywords: banking crisis, regional bank, national bank, banking system, financial operations, crisis management.
