CC BY
23
ce and characteristic features of bank competition, role and place of banks at the investment market, and also competition features of bank investment activity.
Keywords: a competition, banking system, bank competition, features of bank competition, investment market, bank competition, is at the investment market, competition features of bank investment activity.
УДК 336.774 Доц. С.В. Слейко1, канд. екон. наук;
ст. викл. О.Р. Галько2; ст. викл. Л.М. Смага2
1НОЗЕМНИЙ ДОСВ1Д РЕГУЛЮВАННЯ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ ТА МОЖЛИВ1СТЬ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАШ1
Розглянуто питання щодо регулювання кредитних послуг, висв1тлено заруб1ж-ний досвщ у плат управлшня кредитною дiяльнiстю, з'ясовано можливост щодо ви-користання досвщу шоземних бангав у вiтчизнянiй банювськш системi.
Ключовi слова: кредитнi послуги, регулювання кредитних послуг, кредитна система, грошово-кредитна полiтика, банкiвська система, бангавсьга установи.
Вступ. Одним i3 ютотних i важливих завдань тдйому, стабЫзацп на-цiональноï економiки та тдвищення ефективностi ïï функцiонування е структуры реформування вiдповiдно до вимог ринкових перетворень. Значна час-тина вггчизняних суб'екпв пiдприемницькоï дiяльностi не мае достатшх фь нансових ресуршв для технiчного i технологiчного оновлення виробничо-гос-подарськоï дiяльностi, пiдвищення ефективносп виробництва, запроваджен-ня новiтнiх шновацшних технологiй. За цих умов необхщним стае обгрунту-вання структури мехашзму кредитування структурних перетворень нащ-ональноï економiки. Ця проблема, яка мае теоретичш та прикладнi аспекти, досить тюно пов'язана з капiтальними вкладеннями, кредитами, швестиць ями, без яких доволi важко забезпечити стале економiчне зростання.
Одним iз найважливiших чинниюв переходу до ринковоï економiки е оргашзащя ефективноï системи регулювання розвитку кредитних послуг, уп-равлiння i регулювання кредитними ресурсами з ïх активiзацiею i побудова найбiльш рацюнального кредитного механiзму, спрямованого передусiм на вщновлення виробництва та розвиток основних стратепчних i прiоритетних галузей економжи. Пiдприемства, якi потребують значного фшансового за-безпечення для налагодження i розвитку виробничого процесу та яюсного функцюнування на ринку, звертаються до впчизняних кредиторiв, особливо банкiвських установ.
Проблемi регулювання ринку кредитних послуг та управлшню кредитною дiяльнiстю у вiтчизнянiй економiчнiй науцi придшяють значну увагу, цим питанням присвячено чимало наукових праць. Серед впчизняних еконо-мiстiв, якi дослiджують теоретичш та практичш аспекти регулювання кредитних послуг i кредитноï дiяльностi фiнансово-кредитних установ та ïх кредитних вщносин iз суб'ектами господарювання, треба вщзначити В. Вгтлшсь-кого, О. Вовчак, А. Дуку, О. Зарубу, О. Ковалюка, М. Крупку, I. Лютого,
1 Навчально-науково-виробничий комплекс "Академiя технолопй та 6i3Hecy";
2 Львiвський шстигут бангавськга' справи Умверсигету банкiвськоï справи Нащонального банку Украши (м. Ки'в)
М. Савлука, О. Кузьмша, В. Лагутша, А. Мороза, Т. Смовженко, А. Степа-ненка та ш. У працях цих авторiв розглянуто питання становлення кредитно! системи i кредитного ринку Укра!ни, дослiджено новi банкiвськi продукти, новi види кредитiв та пов'язаш з ними банкiвськi технологи, кредитш ризики, визначено систему регулювання кредитними послугами та роль фшансово-кредитних установ на сучасному етапi розвитку економiки. Однак питання щодо тдвищення ефективностi регулювання кредитними послугами i кре-дитною дiяльнiстю фiнансово-кредитних установ i сьогоднi актуальнi.
Отже, актуальнють дослiдження оргашзацп регулювання кредитних послуг, управлшня i регулювання кредитною дiяльнiстю фшансово-кредит-них установ в Укра!ш визначаеться 11 високою соцiально-економiчною роллю та недостатнiм науково-теоретичним, методичним i оргашзащйно-економiч-ним обгрунтуванням. Тому одним iз важливих та iстотних елеменпв усшш-ного функцiонування системи кредитування суб'екпв тдприемницько! дiяль-ностi е розроблення мехашзму успiшного регулювання кредитних послуг та управлшня i регулювання кредитною дiяльнiстю вiтчизняних фiнансово-кре-дитних установ.
Постановка завдання. Метою роботи е розроблення теоретичних та практичних рекомендацш удосконалення системи регулювання кредитних послуг та управлшня i регулювання кредитною дiяльнiстю вггчизняних фь нансово-кредитних установ. В основу дослщження закладено вiтчизнянi та зарубiжнi публжацп з питань регулювання кредитних послуг i фшансово-кредитних вщносин, статистичнi матерiали, якi характеризують ефективнють кредитування. У методологiчному аспект використано сучасш теорп ринко-во! економжи, управлiння та регулювання, методи системного тдходу, структурно-функцiонального аналiзу, групування, статистичного аналiзу реального стану регулювання кредитних послуг у кра!нах iз розвиненою ринко-вою економжою та iншi.
Виклад основного матер1алу. Перехiд кредитно! системи на ринковi вiдносини вимагае вiд банювсько! системи запровадження нових механiзмiв i методiв впливу на економiку кра!ни. Зростання грошово! маси, iнфляцiя, рiз-ке збшьшення числа комерцiйних банкiв та !х вiддiлень (фiлiй), дiяльнiсть яких пов'язана з наданням широкого спектра послуг, вимагае нових, бшьш ефективних методiв регулювання. Джт методи вже стають неприйнятними, а тому досвщ грошово-кредитного регулювання, досвiд кредитування суб'екпв господарсько! дiяльностi, набутий у кра!нах iз ринковою економь кою, мае для кра!ни, що розвиваеться, а також для кра!н, що змшили шлях свого розвитку, йдеться про кра!ни СНД, досить велике i вагоме значення.
Узагалi, пiд грошово-кредитним регулюванням зазвичай розумiють заходи центрального банку, що зосереджеш на штенсивному розвитку еконо-мiки i спрямоваш на змiни грошово! маси в обиу, обсягiв кредитiв у сторону рiзкого збiльшення, зменшення рiвня вщсоткових ставок та iнших показникiв грошового обиу та кредитiв, мета якого - ютотний вплив на господарську кон'юнктуру [10, с. 31].
Грошово-кредитна полiтика поряд iз бюджетною е основою регулювання економжи, без !! всебiчного освоення, як свщчить досвiд розвинених
кра!н, не може бути й мови про ефективну ринкову економжу. Як вже вщзна-чалось, грошово-кредитне регулювання е одшею iз найважливiших, чи не найголовшшою, функцiй центрального банку, який виступае основним суб'ектом-посередником - установою мiж державою та економiкою через систему ушверсальних, спецiалiзованих, комерцiйних та кооперативних бан-кiв. Цi методи широко застосовуються в кра!нах з розвиненою економжою, залежно вiд конкретно! ситуацп, яка складаеться в економщ, грошовiй сферi, полiтичному середовищi та системi розвитку кра!ни. Однi з них застосовуються бшьшою, друп - меншою мiрою [9, с. 31].
Свповою практикою набуто величезного досвщу функцiонування кре-дитних та фшансових iнститутiв, який дае змогу системно оцiнити !хню роль у загальному грошово-кредитному регулюваннi економiки, тдтриманш лш-вiдностi, ефективному здiйсненнi розрахунюв, ефективному залученнi вшь-них грошових коштiв, цiлеспрямованому розмiщеннi кредитних ресуршв, пе-реливаннi заощаджень в швестицп. Деякi методи та особливостi функцюну-вання, регулювання i механiзмiв кредитування у становленш ринкових вщно-син може дати вивчення i знайомство з американським досвщом побудови механiзмiв кредитування у системi кредитного комплексу [12, с. 7, 8].
Головним суб'ектом грошово-кредитного регулювання у США е федеральна резервна система (ФРС), яка е ядром уие! кредитно! системи кра!ни. На початку свого створення федеральна резервна система США була покликана лжвщувати слабю мюця кредитно! системи США. У склад ФРС входять 12 федеральних резервних банюв iз 24 вщдшеннями i досить велика юльюсть комерцiйних банкiв-членiв. Федеральнi резервнi банки виконують роль цен-тральних банюв кра!ни. Сьогоднi ФРС об'еднуе 5 471 банк (38 % вшх комер-цiйних банкiв США), яким належить 74 % всiх депозипв. Звичайно, завдан-ня, якi були покладеш спершу на ФРС, постшно змiшувалися (з плином часу змшювались) i враховували вимоги часу та скеровувалися на забезпечення умов розвитку ефективно! економжи i покращення сощальних умов.
Варто зауважити, що важю наслiдки свiтовоl економiчноl кризи зму-сили по-новому оцiнити роль держави у грошово-кредитнш сферi. Тодi, тд впливом тривало! економiчноl кризи, значно змщнилась централiзована сут-нiсть ФРС. Тодi було прийнято цiлу низку антикризових законiв, якi були спрямоваш на пiдвищення лiквiдностi банкiвськоl системи США. З метою прискорення конкуренцп банюв за вклади населення були введет обмеження на величину вщсотюв, яю банки могли виплачувати на строковi вклади, забо-ронялась виплата платежiв за вкладами до запитання, встановлювалась виз-начена норма резервiв вiдносно депозитiв [13, с. 18]. При цьому комерцiйним банкам заборонялось iнвестувати кошти у цiннi папери компанш. Вводилось державне страхування вкладiв у депозитних установах*. Роль держави ще бiльше змiцнилась пiсля Друго! свпово! вiйни, i грошово-кредитнiй полпищ вiдводилась значна роль регулятора вщсоткових ставок. 1стотно змiнились
* До депозитних установ у США вщносять комерцшш банки, позичково-ощадн1 асоцiацil та кредитш сп1лки
цiлi та завдання ФРС у 80-tî роки, коли на Heï було покладено функцiю регулятора пропозицiï грошовоï маси та кредиту.
Отже, як бачимо, залежно вiд ситуацiй та умов, що склалися в еконо-мiцi краïни, державне регулювання банювською дiяльнiстю, зокрема креди-туванням, то посилюеться, то послаблюеться, тобто встановлюються вщпо-вiднi обмеження для банюв, або ж ïм надаеться повна свобода у тому чи ш-шому сегментi банкiвських послуг. Традицшно грошово-кредитна полiтика зазвичай проводиться у двох формах, вибiр яких визначаеться фазою еконо-мiчного циклу та основними економiчними цiлями держави.
Проте досягнення в^утних позитивних результатiв одних показниюв зазвичай спричиняе погiршення шших. Так, стимулювання iнвестицiй збшь-шить iнфляцiю, а рiст дiловоï активносп призводить до зростання цiн. Навпа-ки, заходи, що спрямованi на боротьбу з шфлящею i на покращення платiжно-го балансу, послаблюють економiчне зростання i рiзко впливають на зайня-тiсть населення, що зазвичай призводить до сощального невдоволення. А тому уряд вживае певних заходiв грошово-кредитного регулювання, послiдовно на-даючи перевагу тим чи шшим, залежно вiд конкретноï економiчноï ситуацп.
Практика свiдчить про те, що грошово-кредитна полиика, орiенту-ючись на економiчну ситуацiю, може виступити у двох формах: формi кре-дитноï рестрикцiï та у формi кредитноï експансiï. У перiод економiчного спаду кредитна експаншя проводиться за допомогою кредитних вливань у госпо-дарюючий комплекс краши шляхом проведення политики дешевих кредитiв з метою тдйому економжи. Наслiдком цiеï политики е зростання iнвестицiй та зменшення, стримування iнфляцiйних процесiв. Своею чергою, кредитна рес-трикцiя проводиться в умовах рiзкого економiчного зростання. При цьому ре-гулятивна функцiя полягае у збшьшенш вартостi (цiни) кредиту, скорочен-ням обсягiв iнвестицiй. У такому разi зростае безробiття, попршуються сощ-альнi умови та знижуеться рiвень життя населення. Завдання державних ор-ганiв зводиться до вмшого маневрування мiж стимулюванням економiчного розвитку та боротьбою з шфлящею.
За таких умов на рiвнi держави мають бути прийняп вщповщш зако-нодавчi та нормативнi акти, яю не давали б можливостi рiзко скорочувати зайнятiсть працездатного населення. Яскравим прикладом цього було у 80-х та 90-х роках минулого столптя запровадження системи виходу на пенсто до досягнення пенсшного вiку. Крiм цього, необхiдно у таких випадках проводит реструктуризацiю економiки i розвивати ri галузi економiки, яю мало розвиненi або розвивати розгалужену систему надання послуг.
Методи грошово-кредитного регулювання, як свщчить досвiд США, дшяться на двi групи. До першоï групи належать загальнi методи, що впливають на ринок позичкових капiталiв, а до другс^ - селективш методи, якi зап-роваджуються i призначаються для регулювання окремих видiв кредитiв та кредитування окремих галузей. У практицi селективш методи застосовують-ся як додатковi до загальних. Прикладами селективного регулювання може-мо вважати встановлення лiмiтiв щодо переоблiку векселiв для окремих бан-кiвських установ або ж темпи росту кредитних операцш (рис. 1).
Основш ш струмсити эагального грпшово-креднтпого регушоваиня ФРС у США
змщи норми обов'язкових резерва комерщйних банк1в, як1 зберц-аються у федеральних резервных банках
кутвлю 1 продаж держав! шх щВних паперш, ям эдйснюе Коштет з операцш на вщкритому ринку
змши обли®Вш ставки при надаиш позичик депозитним установим через гак зване дискон те Ыкно федерал ьнп ми резервними банками
Рис. 1. Основт тструменти грошово-кредитного регулювання ФРС у США
(склали автори)
Заслуговують уваги особливосп сучасно! кредитно! системи Укра!ни, яю полягають: по-перше, у чГткому законодавчому розмежуваннi установ коротко-, середньо- i довготермiнового кредитування. Установами короткотер-мiнового кредитування е депозитш банки та ощаднi каси, яю зазвичай нада-ють позики термшом до 18 мiсяцiв. Середньотермiновi позики термiном до 5 роюв (iнколи до 10 рокiв) i довготермiновi кредити термiном до 30 роюв надають спецiальнi кредитнi шститути; по-друге, бiльшою, нiж в шших роз-винених кра!нах, роллю у фшансуванш регюнально! економiки. Це обумов-лено недостатнiм розвитком системи фондових бiрж, страхових та швести-цшних компанш; по-трете, досить суворим регулюванням з боку держави всiх сфер банювсько! дiяльностi. Однiею з таких е те, що банювська установа може кредитувати суб'екти господарсько! дiяльностi в межах провшцп, в яюй вона знаходиться. Цей чинник е досить важливим, оскiльки фiнансовi ресур-си спрямовуються на розвиток регюну.
Кредитну систему 1талп очолюе Мiжмiнiстерський комiтет iз кредитiв i заощаджень, на який покладено забезпечення !! нормального функцюнуван-ня, розроблення основних напрямiв кредитно! полiтики та контроль за !! здшсненням. Вiдкриття нових кредитних установ i фiлiалiв уже юнуючих здiйснюеться з дозволу комГтету. Вiн же розглядае i затверджуе установчi до-кументи (статути, змши до статутiв) банкiв, призначення на вщповгдш посади у кредитних установах. КомГтет затверджуе нормативнi документи (поло-ження, шструкцп, норми, правила), що регламентують дiяльнiсть установи як iз коротко-, так i середньо- i довготермiнового кредиту. Дозвiл на емiсiю ак-цiй та обл^ацш пiдприемств i органiзацiй (установ) також надае комггет. Ад-мiнiстративно комггет пов'язаний iз казначейством.
Центральний емiсiйний банк кра!ни, Банк 1тали, зосереджуе всю вико-навчу владу у сферi грошей та кредитiв. Вш тюно пов'язаний з усiма ланками кредитно! системи та казначейством. Банк 1талп у сво!й структурГ мае персонал, який обробляе Г аналГзуе статистичну звггають, систематизуе вш фшан-сово-економГчш показники Г дае оцшку економГчного положення у кра!ш та розробляе заходи щодо створення оптимальних умов для розвитку господар-ства. Адмшстративно Банк 1талп тдпорядковуеться казначейству, а в облас-т кредитно! полггаки - Мйжшшстерському комггету з кредитГв та заощаджень. В 1талп у системГ короткотермшового кредитування дГе понад 1200 кредитних установ Гз бшьше як 20 тис. вщдшень. У цю систему входять
банки нацюнального значення, звичайнi комерцiйнi банки, фшп iноземних банкiв, кооперативнi народнi банки, ощадш каси, ломбарди, ремiсничi та сшьськогосподарсью каси.
Заклади короткотермiнового кредитування досить штенсивно креди-тують шдприемства малого бiзнесу, iндивiдуальнi та имейш господарства, а також надають весь спектр банювських послуг. На частку майже 300 банкiв та ощадних кас припадае майже 95 % вкладiв та понад 96 % наданих кредипв суб'ектам господарсько! дiяльностi.
Варто зазначити, що на частку 15 провщних банкiв щ данi становлять: 39 % вкладiв та 40 % наданих кредипв. Таким чином, малi iталiйськi банки залучають кошти i кредитують переважно регюнальш програми та малi й се-реднi пiдприемства, якi останшми роками в Ггалп доволi штенсивно розвива-ються. Держава досить адекватно регулюе банкiвську дiяльнiсть. Так статус "банку нацюнального значення" надаеться лише тим банкам, яю мають вщдь лення не менше, нiж у 30 провшщях i практично ефективно впливають на ре-гiональний розвиток економжи. Контрольний пакет акцiй цих банюв нале-жить державнiй оргашзацп - 1нституту промислово! реконструкцп. Держава безпосередньо регулюе дiяльнiсть тих банюв i затверджуе перемiщення !х ке-рiвних кадрiв.
Найбiльшу питому вагу в банювсьюй системi Ггалп займають комер-цiйнi банки. Найбiльше !х число становлять дрiбнi банки, яю ведуть свою банкiвську дiяльнiсть у межах провшцп, у якiй вони знаходяться. Лише нез-начна частина комерцшних банкiв, зазвичай акцiонерних, мають сво! вщдь лення в шших провшщях. В окрему групу в банювсьюй системi Ггалп видше-но кооперативш банки, якi мають деяю особливостi, особливо у правовому режима На кооперативнi банки поширюються положення, що встановлеш цивiльним кодексом для кооперативних закладiв, що передбачае обмежену величину па!в засновникiв, право користування лише одним голосом неза-лежно вщ величини паю та шш1 Кооперативнi банки обслуговують головним чином регюнальну (мiсцеву) клiентуру, i лише деяю з них, вщносно велию, можуть поширювати свою дiяльнiсть на деюлька провiнцiй.
Ощаднi каси 1талп поряд iз залученням коштiв (заощаджень) прово-дять розрахунковi банкiвськi операцп i займаються короткотермiновим кре-дитуванням. Як правило, послугами ощадних кас користуються дрiбнi про-мисловцi та селяни. Ощадш каси е державними установами адмшстративно шдпорядкованими кредитному iнститутовi ощадних кас Iталil, до функцш якого входить використання вiльних кошпв, якi не використовуються ощад-ними касами [11, с. 16].
Запозичення досвщу розбудови банювсько! системи зарубiжних кра!н для нацiонального банкiвництва е доволi важливим. Питання оптимiзацil структури банювсько! системи, питання, що стосуються формування !! ресурсно! бази, а особливо банювського кредитування реального сектору економь ки завжди були в цен^ уваги вiтчизняних учених та економюпв, якi дослi-джували i дослiджують банкiвськi системи рiзних кра!н. Значно! уваги цьому питанню надаеться у публжащях на сторшках офiцiйного видання - Вiсника Нацюнального банку Укра!ни.
Для нашо1 кра1ни вивчення досвiду зарубiжних кра1н у сферi кредиту-вання та дослщження теми розбудови банювсько1 системи е досить актуаль-ним, оскшьки стрiмке зростання сфери банкiвських послуг i банкiвських ус-танов, злиття каmталiв вiтчизняних банкiв з шоземними, необхiднiсть впро-вадження ефективного мехашзму внутрiшнього аудиту та банкiвського наг-ляду потребують поглибленого аналiзу питань щодо необхiдностi та шляхiв оптимiзацп структури банювського сектору вiдповiдно до сучасного стану економiчного розвитку держави.
У мiжнароднiй практицi поряд з ушверсальними та спецiалiзованими банками дтоть i електроннi банки (рис. 2).
Вили бамк1вськи\ установ
Ушверсальш Ощадш Спещаш зовам Електрошп
комершнш банки банки банки Интернет банки)
Кооператив!!! банки 1потечщ банки Юл рингов! банки Поштов! банки Комунальш банки
Рис. 2. Система мiжнародних бантвських установ (склали автори)
Зауважимо, що сшввщношення чисельносп населения та кiлькостi бан-кiвських установ у рiзних кра1нах неоднакове. Найбiльша кiлькiсть банювсь-ких установ на 100,0 тис. ошб населення припадае у Люксембургу (табл. 1).
Табл. 1. Данi щодо клькост банке на 100 тис. оабу р 'иних краТнах сету [3, 4, 6]
Краша Населення, тис. осiб Кшькють банив Киьюсть банюв на 100 тис. оаб
Люксембург 412 210 51
Iрландiя 3 500 1 040 29,7
Iталiя 57 180 876 15,3
Австрiя 8 188 906 11,1
Канада 30 000 2 350 7,8
Фiнляндiя 5 116 361 7,1
Норвегiя 4 300 216 5,0
Нiмеччина 80 000 4 000 5,0
Япон1я 127 000 6 200 4,9
Швейцарiя 7 801 375 4,8
Франц1я 60 180 2 200 3,6
США 263 034 8 620 3,3
Португал1я 9 920 219 2,2
Шдерланди 15 493 169 1,1
Росiя 144 000 1 349 0,9
Бельгiя 10 143 89 0,9
Великобританiя 58 258 492 0,8
1спан1я 57 333 387 0,7
Болгарiя 8 402 46 0,5
Чехiя 12 000 53 0,4
Украша 48 055 161 0,3
Данiя 81 817 201 0,2
Бразилiя 155 000 217 0,1
Туреччина 68 000 68 0,1
Египет 74 700 67 0,1
Проте на розмщення банкiвських установ у кра!ш, 1х юльюсть, обсяги банкiвських послуг, що надаються, а також на особливi умови кредитування суб'eкгiв тдприемницько! дiяльностi та фiзичних осiб впливають певнi чин-ники та регюнальш особливосп, а також законодавство. Щоб визначити потребу економiки у рiзних кредитних установах, якi поряд iз найбiльшими об-сягами послуг, пов'язаних iз кредитуванням, надають й iншi банкiвськi пос-луги, розглянемо структуру банювсько! системи Австрп (табл. 2).
Табл. 2. Види австршських банте та ¡х актина [3, 7]
Види банювських установ Кiлькiсть установ Активи
шт. частка, % млрд грн частка, %
Акцюнерш та приватш банки 54 5
Ощаднi банки 92 8 1 406 31
Сiльськi кредитш кооперативи 769 70 866 19
Спецiалiзованi банки 90 8 355 8
Земельнi шотечш банки 9 1 260 6
Промисловi кредитнi кооперативи 84 8 191 4
Будiвельнi кредитнi товариства 4 0.4 158 3
Усього 1 102 100 4 560 100
Як видно з табл. 2, найбшьшу юльюсть банюв становлять сшьсью кре-дитнi кооперативи, яю покликанi фiнансувати господарства, переробнi заводи, а також малi шдприемницью структури i дрiбний бiзнес. Зпдно з даними табл. 2, проаналiзуeмо середню суму активiв австрiйських банюв рiзних груп вiдповiдно до ступеня 1х спецiалiзацil.
Аналiзуючи австрiйську банювську систему, бачимо, що найбiльшими обсягами активiв австршсько! банювсько! системи володтоть великi ушвер-сальнi банки та малi спецiалiзованi банки. Отже, поряд з унiверсалiзацieю банювсько! системи вщбуваеться 1х спецiалiзацiя. Це особливо проявляеться у формуваннi кредитних ресурсiв, коли кошти вiд населення залучають спе-цiалiзованi (ощаднi) банки, а 1х розмiщення здiйснюють спецiалiзованi (про-мислов^ сiльськi та iншi кредитнi) установи. Такий мехашзм залучення i роз-подiлу кредитних коштiв мае сво1 позитивнi аспекти. Адже для акумулюван-ня коштiв потрiбна досить широка розгалужена мережа фiлiй, вiддiлень, яю доволi наближенi до сво1х iнвесторiв - населення, а для кредитування потрiб-нi вiдповiдно пiдготовленi фахiвцi з вузькоспецiалiзованими знаннями у тш галузi економiки, яка кредитуеться, а також необхвдш вiдповiднi кошти для проведення маркетингових дослщжень. Такий мехашзм дiяльностi банювсь-ко1 системи мае сво1 переваги i позитиви. Цю схему використовують, наприк-лад, шмецью унiверсальнi банки, якi для диверсифжацп свое1 дiяльностi ку-пують спецiалiзованi банки - ощаднi, iпотечнi тощо (рис. 3).
Аналогiчним прикладом може також бути лщер Свропейсько! банювсько! системи ШО Огир, котрий включае у свою структуру деюлька уш-версальних та спецiалiзованих банювських установ, пенсiйних фондiв, стра-хових, лiзингових i трастових компанiй. У Имеччиш з 1980 по 1990 рр. спос-терiгалась тенденцiя щодо збiльшення кооперативних банкiв шляхом злиття. Це було необхщно проводити з метою запровадження новгтшх технологiй та
штенсивного кредитування сфери малого тдприемництва, а кошпв для цих цiлей у малих банках не вистачало.
X
Ушверса.тышй банк
1
Центральний оф|с ощадного банку кредит Центральний ифк спец! ал ¡зованого банку
Вццплення спещал!зованого отцадного банку
Вкладник
В ¡ЛД1 леняя спешал! юваного кредитного банку
ПоЗИЧаЛЬНИК
Рис. 3. Механизм централизовано^ схеми залучення кредитных ресурсы та X розжщення (кредитування) (стали автори)
Важливим для Укра1ни е також досвщ банювсько1 системи Францп, яка мае лiберальнiшi вимоги щодо капiталу кредитних установ нiж в Украш. Варто зазначити, що щ вимоги е цiлком виправданими у плат ризиюв, яких може зазнавати банкiвська установа. Так, французьке банювське законодав-ство встановило вiдповiднi нормативи щодо мшмального рiвня капiталу рiз-них видiв кредитних установ. Коли центральний орган банювсько1 установи розташований у Францп, то така кредитна установа повинна мати сплачений каштал у сумг
• 5,0 млн евро для банюв, взаемних фондш та кооперативних банкв, ощадних установ, муншипальних банкв;
• 2,2 млн евро для муншипальних банкш, яю зпдно 1з статутом не мають права залучати кошти населення та обмежеш в кредитуванш лише тд заставу ма-тер1альних цгнностей;
• 1,1 млн евро для муншипальних банюв, яю обмежують свою д1яльшсть кре-дитуванням тд матер1альну заставу, та для фшансових комиашй, чия д1яль-шсть обмежена уиравлшням портфелями цшних иапер1в ввд 1меш кл1ента. Заслуговуе на увагу i мехашзм залучення кредитних ресурсiв та 1х
розмiщення захiдними банками за схемою, наведеною на рис. 4.
Рис. 4. Мехашзм залучення i розмщення кредитних ресурыв м^цевим банком на регюнальному рiвнi (склали автори)
Щоб визначити, яка iз схем е оптимальною для вщповщного репону, необхщно зробити розрахунок щодо достатностi кошпв вкладникiв та пози-чальниюв. Як свщчить практика, у деяких регюнах Укра1ни е надлишок кош-пв, якi можна отримати у виглядi депозитiв на кредитнi ресурси. Крiм цього, е ще й така ситуащя, коли потреби на кредитш ресурси е досить великi, проте у цьому регiонi дiють фшп банкiв з iнших регiонiв i значнi обсяги коштiв ви-лучають з регiопу.
Висновки. Внаслщок проведеного дослiдження можемо зробити таю висновки:
1. У сучасних умовах, умовах штенсивного розвитку нацюнально! економжи, з метою ефективного ll забезпечення кредитними ресурсами пот-рiбне державне регулювання i запровадження вище розглянутих механiзмiв щодо залучення та розподшу кредитних коштiв.
2. На сучасному етапi розвитку вггчизняно! банювсько! системи пот-рiбна виважена полiтика щодо формування банкiвських установ, адже чисель-нiсть банкiвських установ, порiвняно з розвиненими кра1нами, в Укра!ш невелика, однак ll збшьшення повинно вщбуватись переважно коштом збiльшення сектору невеликих спецiалiзованих та регiональних банюв, а також вщкрит-тям вщдшень i фiлiй вже дiючих банювських установ, з метою забезпечення ефективного обслуговування та наближення банювсько! установи до кшента.
Л1тература
1. Гриценко А.А. Розвиток грошово-кредитного ринку: тенденци та перспективи / А.А. Гриценко, А.Н. Кияк, О.В. Кузнецов, О.О. Лггвшов, М.1. Рябоконь // Стратепя економ1ч-ного розвитку Укра!ни : наук. зб. / голов. ред. О.П. Степанов. - К. : Вид-во КНЕУ, 2001. -Вип. 7. - С. 212-215.
2. Гриценко Р. Структуризащя та консолщащя бангавського сектору Укра!ни / Р. Гриценко // Вюник Нацюнального банку Укра!ни : журнал. - 2004. - № 4. - С. 4-8.
3. Масленников В.В. Зарубежные финансовые системы / В.В. Масленников // Научное издание. - М. : Изд-во ТД "Елит - 2000", 2001. - С. 112-113.
4. Мовсесян А. Мировой опыт реорганизации банковских систем / А. Мовсесян, А. Лиман // Банковское дело в Москве. - 2008. - № 2. - С. 62-68.
5. Мороз Л.В. Кредитний комплекс та шляхи його розвитку / Л.В. Мороз. - К. : Вид-во Укр1НТЕ1. - 1995. - 30 с.
6. Офщшний веб-сайт Нацюнального банку Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.bank.gov.ua/
7. Офщшний веб-сайт Центрального банку Австри "Oesterreichishe Nationalbank". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.en.wikipedia.org/wiki/National_Bank_of_Austria
8. Патржац Л. Проблеми та перспективи розвитку банювсько! системи Укра!ни / Л. Пат-ржац, Д. Крохмалюк // Вюник Нацюнального банку Украши : журнал. - 2004. - № 1. -С. 38-43.
9. Пернарiвський О. Ризик i л^щнють комерцшного банку / О. Пернарiвський // Вюник Нацюнального банку Украши : журнал. - 2000. - № 4. - С. 31-34.
10. Показники дiяльностi банювсько! дiяльностi системи Укра!ни // Бюлетень Нащ-онального банку Укра!ни. - 2007. - № 7. - С. 78-79.
11. Сергеев Л. Кредитная система Италии / Л. Сергеев // Деньги и кредит. - 2010. - № 8. - С. 10-20.
12. Шамова В. Денежно-кредитное регулирование в США / И. Шамова // Економжа Украши : полггико-екож^чний журнал. - 2009. - № 5. - С. 88-92.
13. Pitter L.C. Principle of Money and the Financial Markets / L.C. Pitter, W.L. Silbek. - N.Y. : Basic Books, 2008. - 246 p.
Елейко С.В., Галько О.В., Смага Л.М. Иностранный опыт регулирования кредитных услуг и возможности его использования в Украине
Рассмотрены вопросы регулирования кредитных услуг, освещен зарубежный опыт в плане управления кредитной деятельностью, раскрыты возможности использования опыта иностранных банков в отечественной банковской системе.
Ключевые слова: кредитные услуги, регулирование кредитных услуг, кредитная система, денежно-кредитная система, банковская система, банковские учреждения.
Yeleyko S.V., Halko O.R., Smaga L.M. Foreign experience of adjusting of credit services and possibility of his use is in Ukraine
A question is considered in relation to adjusting of credit services, foreign experience is reflected in the plan of management credit activity, possibilities are exposed in relation to the use of experience of foreign banks in the domestic banking system.
Keywords: credit services, adjusting of credit services, credit system, monetary policy, banking system, bank institutions.
УДК339.[138+166.5] Доц. Л.В. 1ванець, канд. екон. наук -
НУ "ЛьbeiecbKa полтехтка "; магктр М.В. Гнатюк -Укратська академш друкарства
МАРКЕТИНГ ШТЕЛЕКТУАЛЬНОÏ ВЛАСНОСТ1 ЯК НЕВВД'еМНА СКЛАДОВА СТРАТЕГИ ВИХОДУ З EKOHOMI4HOÏ КРИЗИ
Представлено причини eK0H0Mi4H0Ï кризи та стратепю виходу з Heï шляхом технологичного прогресу згщно з концепщею фiзичноï економжи Л. Ларуша. З'ясовано провщну роль iнтелектуальноï власност в науково-технолопчному прогрей. Порiв-няно сучасний стан шновацшного процесу в Украж та США. Розглянуто особливос-т та значення маркетингу штелектуальжй власност для технолопчного прогресу.
Ключовi слова: економiчна криза, фiзична економiка, технологiчний прогрес, iнновацiйний процес, штелектуальна власнiсть, маркетинг iнтелектуальноï власнос-тi, мистецтво винахiдництва.
На думку багатьох економюпв, експертiв, полiтикiв, глобальна еконо-мiчна криза чiтко проявилася з вересня 2008 р. тд час банкрутства, злиття або консервацп декiлькох великих американських фiнансових фiрм. Причини, що спричинили цю кризу, повщомлялись в дiлових журналах за деюлька мiсяцiв до вересня, разом iз коментарями про фшансову стабiльнiсть провщ-них iнвестицiйних банюв, страхових фiрм та iпотечних банюв США та Свро-пи [4]. Саме про це свщчив спад низку показниюв економiчних iндикаторiв по всьому свiту: високi цiни на нафту, що призвело до тдвищення цш на продукти харчування (через залежнють виробництва харчових продуктiв вщ цiн на паливно-мастильнi матерiали та використання продукпв рослинниц-тва, етанолу та бiодизеля для виготовлення альтернативного палива), гло-бальну iнфляцiю, шотечну кризу в США (яка призвела до банкрутства великих швестицшних та комерцшних банкiв), поширення безробтя та ймовiр-нiсть глобальноï рецесп.
Сучасну свiтову грошово-валютну та фшансову кризу спрогнозував американський економют-аналггик Лщдон Ларуш ще з 1971 р. [11]. Шдстава-ми прогнозiв Л. Ларуша щодо кризи 2008 р. були таю концептуальш змiни:
1) bi^im в серпнi 1971 р. системи фжсованих обмiнних курсiв, яку було встановлено у Бреттон-Вудс 1944 р.;
2) вiдмiна в 1999 р. закону Гласса-Олгола [6], якого було тдписано в 1933 р., що потребував жорсткого вiддiлення комерцшних банюв вщ ш-вестицiйних банюв формату Уолл-стрщ
3) рiшення, прийнят керiвництвом США в 2007-2008 рр., якi iнiцiювали нинiшнiй виток глобальноï гiперiнфляцiï [14].
Зробленi Л. Ларушем прогнози були шдтверджеш в лютому 2011 р. американською фшансовою комiсiею з розслiдування економiчноï кризи (Financial Crisis Inquiry Commission) [17].
