CC BY
24
УДК 336.717.061
Пунько Б.М., д.е.н., ст.н.с., в.о. проф., © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iм. С. З. Гжицького Пеленський Р.О., мапстр менеджменту, шженер-програмют, ГО СП «Моторзапчастина», Льеiе
ВИЗНАЧЕННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ РЕГУЛЯТОРНИХ 1НДИКАТОР1В СТАБШ1ЗАЩ1 ТА СПОКОЮ ЕКОНОМ1КИ НА ГЛОБАЛЬНОМУ Р1ВН1
Робота присеячена питанням обтрунтуеання теоретико-методологгчних i функцюнальних прояеiе економгчног рефлектиеностi та циклiчностi глобальних макроекономгчних кризоеих процеае, до^дженню причин еиникнення економгчних криз та гх циклiчностi; еияеленню динамки глобальних кризоеих економгчних процеае; естаноеленню осноених джерел (чиннише) глобальних кризоеих економiчних процеае у динамщ, та розробщ регуляторних iндикаторiе стабтзацп i спокою економки на гг глобальному i макроекономчному рiенях. Запропоноеано алгоритм побудоеи моделi динамжи глобальних кризоеих економiчних процеЫе та перiодiе стабшзацп i спокою економти.
Ключовi слова: економiчна криза, ци^чшсть, динамжа, стабiлiзацiя економки, апроксимащя
Вступ. У сучасних умовах прогнозування розвитку нацюнальних економж i св^ового економiчного господарства актуальним i своечасним е вивчення економiчно! рефлективносп та циклiчностi глобальних макроекономiчних кризових процесiв. Слiд констатувати, що системного висвiтлення макроекономiчних (на рiвнi национально! економiки) та глобальних (на рiвнi свiтового господарства) економiчних криз, як у радянськш, так i в укра!нськш економiчнiй теори фактично немае. Характеризуються хiба що ввдрваш окремi фактори - безроб^я, iнфляцiя тощо, але без !х системно! кореляцi!.
Серед iноземних авторiв, яю дослiджували цю проблему бшьш-менш системно можна назвати таких вчених, як Карл Генрiх Маркс, Джон Стюарт Мшль, Жан Батист Сей, Давид Ркардо, Жан Шарль Леонар Сiмонд де Сiсмондi, Карл Йоганн Родбертус-Ягецов, Карл Каутський, Джон Мейнард Кейнс, Павла Джоан Робшсон, Джон Аткшсон Гобсон, Уiльям Фостер, Веддш Кетчiнгс, Фрiдрiх Август фон Хайек, Людвiг фон Мзес, Йозеф Алоiз Шумпетер, Елвiн Хансен, Ралф Джордж Хоутрi, Артур Сесiя Пку, Уолтер Беджгот, Уiльям Стенлi Джевонс, Томас Мур.
Матер1ал i методи. Недостатнiсть сучасних наукових дослiджень щодо причин i циклiчностi виникнення i перебiгу глобальних економiчних криз та розширення дiапазону наукового пошуку у цш сферi зумовили актуальнiсть теми роботи, визначили !! мету, завдання та очiкуванi практичнi рекомендацi!.
© Пунько Б.М., Пеленський Р.О., 2011
Об'ектом дослщження е процес виникнення, розвитку, переб^у та функцюнування глобальних економiчних криз та повернення св^ово! економiки до стабшьноси.
Криза - полiтико-iдеологiчний i полiтико-економiчний складний етап, рiзкий занепад пол^чно! та економiчно! систем. Характеризуеться такий перiод слабкою керованiстю, або взагалi И вiдсутнiстю, намаганням використати наявш пол^ко-економiчнi iнструменти з метою зловживання i наживи; змова певних груп на рiвнi окремо! держави, або i на рiвнi св^ового господарства, з метою задоволення певних кланово-ол^арх1чних iнтересiв. При цьому не рахуючись з потребами та штересами бiльшостi наци або планети. Там кризи носять перiодичну повторюванiсть, суб'ективно наявнiсть криз комусь дуже потрiбна i вигщна, i з кризових ситуаций, як не парадоксально, окремi групи людей виходять збагаченими, а ус iншi - ще бшьше збiдненими [1].
Дж. Кейнс у 1936 в прайд з економiчно! теори пiд назвою «Загальна теорiя зайнятостi, вiдсотка i грошей» сформулював визначення «мультиплжатора», як розрахункового числового коефщента, який визначае залежнiсть змш доходу вщ змiн iнвестицiй, i показуе у скшьки разiв змiниться (знизиться чи зросте) нацюнальний дохвд при певнiй конкретнiй змiнi (зменшенш чи збiльшеннi) iнвестицiй в економ^ конкретно! кра!ни. Дж. Кейнс зазначав, що у разi, коли здшснюються додатковi местици, отримуваний дохвд зростае на суму, яка в декшька разiв перевищуе суму, на яку збшьшеш местици. У детальнiшому розумшш економiчного прояву мультиплiкатора використовують таку категорiю, як принцип акселератора. Мультипткатор та акселератор у поеднаннi можуть забезпечити постiйне зростання национально! економ^. Економiчне визначення акселератора - це розрахунковий коефiцiент, який вiдображае залежшсть мiж iнвестицiйним та споживчим попитом. Сутшсть акселератора полягае в тому, що збшьшений дохщ, отриманий у результат впливу початкових iнвестицiй, призводить до збiльшення попиту на споживчi товари. Сектори економiки, що продукують споживчi товари широкого вжитку розвиваються, цей розвиток зумовлюе збiльшення попиту на товари виробничого призначення (шноващйш технологi!, технологiчнi засоби працi, предмети пращ тощо). Змiни у попип на споживчi товари викликають значно суттев^ змiни в попит на товари виробничого призначення. Йдеться про те, що принцип акселератора стосуеться змши попиту на готовий продукт, i показуе, як попит на местици може бути викликаний зростанням продажу i доходiв. Принцип акселератора забезпечуе економiчну стабiлiзацiю мультиплiкацiйних ефекпв або допомагае знизити швидюсть затухання мультиплiкацiйного процесу [2].
Результати дослщження. Економiчна дiалектика вказуе на тюний взаемозв'язок кризових перiодiв з стабшьними станами економiки, що означае, з об'ективно! точки зору, що без кризових сташв немае стабiльних сташв економiчних систем. Як показуе практика аналiзу економiчних криз, на макроекономiчному рiвнi або на рiвнi глобальних економiчних систем, кризи виникають через розриви мiж виробництвом i споживанням товарiв. У ринкових умовах мае мкце вiдсутнiсть спiввiдношення мiж обсягами виробництва i споживчим попитом, або виникають ситуаци коли стимулюеться виробництво i не стимулюеться попит. На ци^чшсть економжо-
еколопчного вщтворення суттево впливае науково-техшчний прогрес (НТП), внаслщок якого виникае проблема економiчного пожвавлення процесу споживання, замiни устаткування i технологи, вiдновлення основного капiталу. Тобто, ми ведемо мову про класичну ситуацш - коли стимулюеться надвиробництво i не стимулюеться людський фактор, пщвищення платоспроможносп, наприклад, завдяки пвдвищенню доходiв спiвробiтникiв, а отже споживчого фактора ринково! економiки.
Вiдповiдно до сучасних уявлень, економiчна динамiка макроекономДчно! системи являе собою циклiчний процес, що мае складну структуру. Цей процес е результатом накладення циклДв рiзного характеру: коротких (трьох-п'ятилiтнiх) дшових циклiв Кiтчiпа; циклу Ж'юглара (6-8 роюв); циклiв Лабруса, названих штерциклами (10-12 рокДв); гiперциклiв Коваля (подвоених циклiв Ж'юглара); довгих хвиль Кондратьева (понад 50 рокДв) i вДково! тенденци. Дослiдження властивостей цих циклДв, механiзмiв !хньо! генераци Д результата поки що не досягали всеохоплюючо! глибини Д ясноси, однак досить серйозно показали плодотворнють Дде! циклДчносп, що пронизуе економДчне мислення кращих умДв людства [3]. На основД огляду лДтературних джерел сформовано табличну штерпретацш динамДки глобальних кризових економДчних процесДв (табл.1).
Таблиця 1.
_Динамика глобальних кризових економiчних процес1в_
№ з.п. Термш { назва кризи ЕкономДчна сутшсть кризи
1 2 3
1. «Перша фшансова криза» (1825 р) Спекулятивш операци Дз золотом Д срДблом виснажили резерви Банку Велико! Британи, валютна криза наклалася на фондову кризу, мала мДсце пашка у банк1вськ1й системД. У зв'язку з розробкою британцями золото-срДбних родовищ у Латинськ1й АмерицД, криза вщповвдно перекинулася Д туди.
2. «Перша свДтова економДчна криза» (1857 р.) Колапс фондового ринку - як наслвдок криза баншвсько! системи США. ПотДм криза перекинулася на Велику Британш, £вропу { Латинську Америку. Головним фактором кризи стало масове банкрутство залДзничних компанш Д обвал ринку акцш у США.
3. Криза фондово! бДржД у Нью-Йорку (1907 р.) Через значний ввдлк катталу Дз США на Нью-Йоркськш фондовш бДржД стався обвал цши акцш. Чинник - Банк Англи тдняв дисконтну ставку з 3,5% до 6% з метою поповнення золотих резервДв, у зв'язку з цим розвалився американський фшансовий трест «НДкербокер», у якому нараховувалося 18 тисяч вкладнишв. Це банкрутство спричинило фшансову пашку на фондових ринках по обидва боки океану.
4. «Велика депресДя» (1929-1933 р.р.) У так званий «Чорний четвер» 29 жовтня 1929 року стався обвал усДх фондових шдексДв на бДржах США. ОсновнД чинники - надлишок виробництва, спекулятивний швестицшний бум у США. ПотДм виробництво рДзко скоротилося, обсяг промислового виробництва скоротився до рДвня 1901 року, а 30 мшьйошв людей по усьому свт стали безробгтними.
продовження табл. 1
1 2 3
5. «Перша енергетична криза» (19731975 р.р.) Кра!ни-члени ОПЕК з метою пвдняти цiну нафти на свгговому ринку зумисне знизили обсяги видобутку нафти. 16 жовтня 1973 року цiна 1 бареля нафти (1 барель нафти = 158,76 л.) за одну добу тднялася на 67% - ввд 3 до 5 $ США. У 1974 рощ вартють нафти досягла рiвня 12 $ США за 1 барель. Внаслвдок подорожчання «чорного золотая» економiки США та £вропи практично зупинилися, були довжелезш черги на бензозаправних.
6. «Чорний понедшок» (1987 р.) 19 жовтня 1987 року американський Фондовий iндекс DOW JONES INDUSTRIAL обвалився на 22,6 %. Далi обвалилися ринки Австралп, Канади, Гонконгу. Причини фондово! катастрофи не iдентифiкованi й не з'ясоваш досi, не було для цього m економiчних нi полггачних передумов.
7. «Азiатська Кризам» (19971998 р.р.) Вiдбулося наймасштабнiше падiння фондового ринку у кра!нах Пiвденно-Схiдно! Ази (ПСА), через виведення коштiв шоземних iнвесторiв iз даного регiону. Криза спричинила девальвацiю (зниження курсу) нацюнальних валют, склався високий рiвень дефщиту платiжного балансу кра!н ПСА. «Азiатська криза» знизила рiвень свiтового ВВП на 2 трильйони $ США.
8. «Вiртуальна економiчна криза» (2000 р.) Вперше $ США зрiвнявся з £вро i навiть почав йому поступатися у цiновому спiввiдношеннi. Причина - тисячi Iнтернет-користувачiв почали активно вкладати кошти в 1нтернет-компанп, з вiртуальною уявою започаткування елементiв «ново! економши». Але у березнi 2000 року акци таких Iнтернет-компанiй рiзко впали у цiнi.
9. «Криза споживання» (2007 р.) Через масовi неповернення кредитiв банки почали виставляти на продаж заставне житло, що призвело до обвалу цiн на ринку нерухомосп. Так почалася шотечна (кредитна) криза у США. Це призвело до банкрутства найбшьшого шотечного банку «LEHMAN BROTHERS» у вересш 2008 року та обвалу на фондових ринках США. Криза ринку нерухомосп паралельно зачепила ринки рiзних груп товарiв, як1 кредитувалися, що призвело до зниження продаж на цих традицшних ринках. Уряд США вживае економiчнi заходи з запоб^ання «Кризи споживання».
Примтка: 1ндекс DOW JONES INDUSTRIAL - це так званий промисловий шдекс Доу Джонса, що перюдично розраховують спещалюти дому "Доу Джонс". 1ндекс Доу Джонса вимiрюe поточну динашку курсiв репрезентативно! групи акцш порiвняно з базовою величиною, що розраховувалася на певний момент часу у минулому перiодi. Крiм iндексiв, розраховують ще бiржовi iндикатори - як середньоарифметичний показник курсiв репрезентативно! групи акцш на конкретний момент часу (на конкретну дату) [4].
Анатз шформащ! таблиц! 1 дозволяе сформулювати основн! джерела (чинники) глобальних кризових економ!чних процес!в у динашщ:
1. Спекулятивн! операци ¿з золотом i ср!блом, валютна криза наклалася на фондову кризу.
2. Колапс фондового ринку, обвал ринку (щн) акцiй.
3. Обвал ycix фондових вдекав, перепади (надлишок - скорочення) виробництва, спекулятивний iнвестицiйний бум.
4. Змова св^ових нафтових магнатсв пщняти щну нафти на свтовому ринку.
5. Обвал фондового вдексу DOW JONES INDUSTRIAL.
6. Падшня фондового ринку у окремих регионах Св^.
7. Iнтернет-користувачi, що почали активно вкладати кошти в 1нтернет-компани, з вiртуальною уявою започаткування елеменпв «ново! економ^», акци таких 1нтернет-компанiй рiзко впали у щш.
8. Масовi неповернення кредитiв (проблема споживання).
Як видно з таблиц 1 циклiчнiсть економiчних потрясiнь з 1825 року до 1975 року: 32; 50; 22; 40 роюв, з середньою повторювашстю у 36 роюв. Починаючи з 1975 року до 2007 року ци^чшсть значно ущшьнюеться: 12; 10; 2 i 7 роюв, з середньою повторювашстю у 8 роюв. Тобто, св^ове економiчне господарство входить у перюд ущшьнення циклiв економiчних криз.
У таблищ 2 розроблено регуляторш iндикатори (вказiвники, визначники; iндикатор: лат. indicator, вщ indico - вказую, визначаю) стабiлiзацii i спокою економiки на ii глобальному рiвнi (сформульовано прикладну сутнiсть економiчних регуляторiв, що породжують кризовi економiчнi процеси, i ri, що сприяють стабiлiзацii i спокою економки).
Таблиця 2.
Регуляторш шдикатори стабьтазацй* i спокою глобально! економiки
№ з.п. Прикладна сутшсть економiчних регуляторiв, що породжують кризовi економiчнi процеси Прикладна сутнiсть економiчних регуляторiв, що сприяють стабшзаци i спокою економiки
1 2 3
1. Спекулятивш операци iз золотом, срiблом шшими цiнними металами. Жорсткий контроль (з боку економiчних органiзацiй ООН, СОТ) за цшовою полiтикою на золото, срiбло, платину iншi щнт метали.
2. Намагання банков дiяти за принципом: «Чим вищi баншвсьш вiдсотки - чим бiльше видано кредита - тим бiльшi прибутки», як результат: iпотечна (кредитна) криза. Дiяльнiсть баикiв мае бути за принципом: "Невисош баикiвськi ввдсотки - допустима шльшсть виданих кредита - оптимiзацiя баншвських прибуткiв".
3. Спекулятивш операци з цiнними паперами, необгрунтоване завищення або занижения цш на акци (в т.ч. рют або зменшения дисконтних ставок). Ввдмова вiд принципу наживи будь-яким способом, жорсткий контроль за цшовою политикою на цiннi папери.
4. Перевиробництво (надлишок товарiв i послуг) або недовиробництво (дефщит товарiв i послуг). Регулювання на ринку спiввiдношения обсягу пропозици з обсягом попиту.
5. Спекулятивний швестицшний бум; iнвестицiйний штиль через несприйиятливють економiки (в т.ч. виведения кошта iноземних iнвесторiв). Регулювання швестицшно! полiтики на основi спецiалiзацil економш та перспектив регюнально! шновацшно! взаемодп (на рiвнi економiчних оргаиiзацiй ООН, СОТ).
продовження табл.2
1 2 3
6. Змовницьке пвдняття цш на нафту на свгговому ринку та зниження обсяпв видобутку нафти (може стосуватися газу). Унеможливлення антиринково! монополiстично! полiтики, з боку одше! або групи кра!н, у тш чи iншiй сферi економiки (на рiвнi економiчних оргаиiзацiй ООН або СОТ).
7. «Валютна гра» (наприклад, вшьне плавания валюти; прирiвияния вартосп одше! валюти до шшо!; необгрунговане сшвввдношення валют; вiдсутнiсть «альтернативного кошика валют»); «деривативна гра» («спекулятивна гра») на сшвввдношенш валют. «Глобальна об'ективiзацiя» вартосл валют, жорстке регiональне (Свропа, Азiя тощо) регулювання спiввiдношения валют у кошику з 3-5 валют.
8. Активне започаткування елеменпв «ново! глобально! економiки» - нерегульована спонтанна дiяльнiсть Iнтернет-компанiй. Регулювання дiяльностi 1нтернет-компаиiй (контроль i аналiз «вiртуального ринку цiнних паперiв»).
9. Глобальна цшова полiтика не враховуе диференцiацi! доходiв у рiзних кра!нах (частки ВВП) на душу населення. Гармошза^ цiни ринково! пропозицi! з ринковою платоспроможшстю: «цiнова полiтика i политика платоспроможиостi нерозривнi».
Термш «рефлекая» Дж. Сорос визначае як - розумшня, вщображення [5, с. 80].
1ншими словами «рефлексiя» - роздуми над об'ективними явищами i процесами в економiцi та !х категорiально-сутнiсне вiдображення у сучасностi. Надалi ми користуватимемося термiном «економiчна рефлекая» або «економiчна рефлективнiсть». На нашу думку, в основi методологи вщображення у сучасност «економ1чно! рефлективностi» мае бути методолопчний принцип - «критичний спосiб мислення». «Критичний спосiб мислення повинен пiдходити набагато ближче до реальности нiж спосiб мислення, у розпорядженш якого е лише одна штерпретащя» [5, с. 285].
Важливим у дослiджуваному контекстi е питання чергування економiчних кризових перiодiв з перюдами стабшзаци i спокою економжи (див. схематичне представлення на рис. 1 та граф1к на рис. 2)._
ЧЕРГУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ КРИЗОВИХ ПЕР1ОД1В З ПЕР1ОДАМИ СТАБ1Л1ЗАЦП I СПОКОЮ ЕКОНОМ1КИ
4
«Перша фшансова криза» (1825 р.)
4
Кризовий перюд - 1 рж Перюд стабтзацп / спокою економжи - 32 роки
4
«Перша св1това економiчна криза» (1857 р.)
4
Кризовий перюд - 1 рж Перюд стабтзацп / спокою економжи - 50 рок/в
Рис. 1. Схематичне представлення чергування економпчних кризових першд1в з першдами стаб1тзащ¥ 1 спокою економiкн
а
I Й
60 50 40 30 20 10 0
1800
1850
1900
1950
2000 Роки 2050
Рис. 2. Графнчне представлення сшввщношення динамики глобальних кризових економпчних процеив та перiодiв стабклпацп1 спокою економпки
Як бачимо з наведеного схематичного представлення чергування економ1чних кризових перюдхв з перюдами стабшзаци \ спокою економши (та !х стввщношення): по-перше, кризовий перюд може становити вщ 1, 2, 3, { нав1ть до 5 роюв (середне значення 1,9 року); по-друге, перюд стабЫзаци \ спокою економжи коливаеться у межах вщ 2 до 50 роюв (32, 50, 22, 40, 12, 10, 2, 7 роюв), починаючи з 1975 року щ перюди значно скорочуються (середне значення 21,9 року).
Пропонуеться алгоритм побудови модел1 динамши глобальних кризових економ1чних процеЫв та перюдхв стабшзаци \ спокою економжи, який складаеться з наступних етатв:
1. Виб1р функци часово! залежностх кризових явищ;
2. Апроксимащя обрано! функци шляхом застосування ряду Тейлора [6], у
виглядк
ЗО
¿=0
к\
(х-
(1)
де: а - емтрично пщхбраний ваговий коефщент, який визначае характер кризи I змшюеться в заданих межах;
к - цше число, (0 < к < 5; осюльки члени ряду, подальш1 5-го, не вносять суттевих змш до значення функци /(х)).
3. Реалхзацш даного алгоритму пропонуеться проводити засобами комп'ютерно! математично! системи МаШСаё [7] за наступною схемою:
а) увшти в середовище МаШСаё;
б) скористатись кнопкою X панел1 Матаналiз I ввести у вщмхчених позищях вщповщш символи (змшну сумування та меж1 И змши, вираз для члешв ряду, як функци змшно! сумування);
в) скористатись командою виконання обчислень.
Однак реалхзащя пропонованого алгоритму вимагае обробки велико! юлькост статистичних даних, що за обсягом виводить дану роботу за допустим! рамки, але може бути предметом подальших перспективних 1 змютовних дослщжень.
Висновки.
Дослщжено i представлено об'ективш причини виникнення економiчних криз та 1х циклiчнiсть; простежено динамку глобальних кризових економiчних процеав; сформулювано основнi джерела (чинники) глобальних кризових економiчних процесiв у динашщ; наведено порiвняння економiчних проявiв укра1нсько! i св^ово1 криз, представлено чергування економiчних кризових перiодiв з перюдами стабшзацп i спокою економiки; розроблено регуляторш iндикатори стабЫзацп i спокою економки на 11 глобальному рiвнi та запропоновано алгоритм дослiдження ци^чност явищ.
Л1тература
1. Пунько Богдан. Економiчне усвiдомлення глобальних макроекономiчних кризових процеав // Матерiали всеукра1нсько1 науково-практично! конференцп мСтратегiя розвитку пiдприeмництва: теорiя, органiзацiя, практика" / Б.М. Пунько - Частина 1. - Тернотль - Чортюв, ТНЕУ, 2009 - С. 138-140.
2. Основи економiчноl теори: Пiдручник / [А.А. Чухно, П.С. Сщенко, Г.Н. Климко та ш; За ред. А.А. Чухна]. - К.: Вища шк., 2001. - 606 с.
3. Василенко В.О. Антикризове управлшня шдприемством [Електронний ресурс]: навч. поЫб. - Вид. 2-ге, виправл. i доп. - К.: Центр навч. лггер., 2005. - 504 с. / Windows Internet Explorer / http: // library.if.ua / book / 60 / 4200 / html.
4. Портфельне швестування: 4.3. 1ндекси стану ринку щнних паперiв [Електронний ресурс]: http: // library.if.ua / book / 75 / 5391 / html.
5. Сорос Джордж. Сорос о Соросе. Опережая перемены: Пер. с англ. / Джордж Сорос - М.: ИНФРА-М, 1996. - 336 с.
6. Ильин В.А., Садовничий В.А., Сендов Б.Х. Математический анализ, ч.1, изд. 3, ред.. А.Н.Тихонов. М.: Проспект, 2004.
7. Дьяконов В.П., Абраменкова И.В. MathCad PRO в математике, физике и Internet. - М.: Нолидж, 1999.
Summary
Work is sacred to the questions of ground of theoretic-methodological and functional displays of economic reflection and recurrence of global macroeconomic crisis processes, research of reasons of origin of economic crises and their recurrence; to the exposure of dynamics of global crisis economic processes; to establishment of basic sources (factors) of global crisis economic processes in a dynamics. But to development of regulator indicators of stabilizing and calmness of economy on her global and macroeconomic levels. The algorithm of construction of model of dynamics of global crisis economic processes and periods of stabilizing and rest of economy is offered.
Keywords: economic crisis, recurrence, dynamics, stabilizing of economy, approximation.
Рецензент - д.ф-м.н., проф. Фшевич П.В.
