CC BY
125
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine. Economics, 2015; 11(176): 27-35
УДК 338.124.4
JEL E32, F41, F44, F62, F63, O57
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/176-11/4
О. Красота, канд. екон. наук, доц.
КиТвський нацюнальний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв
ЗАГРОЗА ГЛОБАЛЬНОГО СПАДУ ЕКОНОМ1КИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ДМ "ПРИНЦИПУ ДОМ1НО"
Визначено еволюцю та головн ознаки свтових тслявоенних економ/'чних спад/в в кранах nieHi4Hoi Америки, 3axi-дно/ Свропи, Японп та в Укра/н з 2-oi половини ХХ ст. до ниншнього етапу; з'ясовано причини, як зштовхнули одну з найпотужнших свтових економк - китайську економшу - в кризу; прoаналiзoванo мсце Китаю у свтовш екoнoмiчнiй сиcmeMi; визначено ступiнь впливу спаду в Кита/ на стабльнсть глобально/ економ/'чно/ системи в ц/'лому та загос-трення кризових процесв в УкраШ зокрема.
Ключoвi слова: сoцiальнo-екoнoмiчна криза; глобальний спад; "принцип домно"; антици^чна полтика.
Вступ. Стабтьнють глобально! економмчноТ системи в черговий раз стоТть перед загрозою. У свт може роз-початися нова глобальна криза. I поштовхом до неТ вщповщно до "принципу домЫо" може стати економiч-ний спад у КитаТ. Нагадаемо, що економiчний змют "принципу домЫо" означае, що невелика змЫа першого елемента ланцюга фЫансових, економiчних чи полiтич-них подм призводить до аналопчних змiн сусiднiх еле-ментiв, якi потiм викликають подiбнi змiни наступних, i так далк Внаслiдок "принципу домiно" та несвоечасного застосування адекватних невщкладних антикризових заходiв свiтова криза вперше може стати наслщком проблем не в американсьгай економiцi, а через пробле-ми на ринках, що розвиваються, головним чином у КитаТ - другш за значенням економiцi св^у. Далеко позаду - у минулому столгт - залишився той час, коли напрям розвитку св^овоТ економки задавали краТни iз стабть-ною економiчною системою. Нинi глобальна економка демонструе все бiльше симптомiв зростаючоТ економiч-ноТ нестабiльностi пiд впливом невиршених проблем в краТнах, що розвиваються, та Тх ризиком розгортання власноТ фiнансовоТ кризи. Великий вплив на переб^ кризових процесiв, ^ насамперед, на глибину кризового падЫня, чинять дiТ рiзноманiтних суб'ектiв ринку та ефективнють державноТ полiтики. Неадекватнють цих дiй може пiдiрвати стшгасть системи, сприяти розгор-танню кризи в ТТ найбiльш згубних формах.
Аналiз останнiх дослiджень i публ^ацш. Проблема циклiчностi розвитку нацiональних економiк почала цiкавити економю^в з того часу, як означена цик-лiчнiсть проявилася. Найбiльш вагомий внесок в теорю економiчних цикгмв здiйснили Дж.М. Кейнс (теорiя бiз-нес-циклiв), М. Кондратьев (теорiя довгих цик^в), К. Маркс (теорiя перевиробництва), М.1. Туган-Бара-новський (теорiя нагромадження катталу), М. Фрiдмен (монетарна теорiя циклу), Й. Шумпетер (iнновацiйна теорiя циклiв). Не можна не згадати вщносно новiтнi (з огляду швидкоплинност часу) моделi П. Самуельсона та Дж. Хiкса, Н. Калдора, В. Нордхауза, яга збагатили свтову скарбницю теорiй циклiв.
Щодо поточного стану, то всесв^ньовщомий еко-номiст Пол Кругман, лауреат НобелiвськоТ премiТ з економки 2008 року, у своТх дослiдженнях економiч-них циклiв проводить паралель мiж поточними кризами, яга перюдично вiдбуваються у ^вшчшй Америцi, краТнах АзiТ та Свропи, та Великою Депреаею 19291933 рр., порiвнюе чинники, якi Тх викликали. Акценту-ючи увагу на актуальност застосування кейнсiанських методiв виводу економки краТни iз депресивного стану, П. Кругман, попри все, не дае ч^ких рекомендацм щодо уникнення катастрофи [16].
Вагомий внесок у дослщження цишчних процесiв та криз внесли й вп"чизняш економюти. Так, Д. Мельничук
аналiзye причини кризових явищ та дослщжуе можли-востi зменшення Тх негативного впливу на економку та якiсть життя [6]. О. Грiшнова дослiджye негативн нас-лiдки криз на людський капiтал, розробила методику i провела оцЫку впливу кризових явищ на ключовi мож-ливостi збереження людського капiталy, здiйснюe по-шук дieвих заходiв збереження людського капiталy УкраТни в умовах економiчного спаду [2, 3]. Колектив учених 1нституту демографи та соцiальних дослiджень iменi M. В. Птухи HAH УкраТни пщ керiвництвом E.M. Лiбановоï дослiджye со^альш реали сьогодення, якi характеризуються пщвищеними ризиками, пов'яза-ними з економiчними спадами, демографiчною ситуаць ею, полiтичними кризами й недосконалiстю управлЫсь-ких ршень [5]. О. Коваленко визначае основы антикри-зовi методи для запоб^ання поглиблення циклiчних спадiв та досягнення позитивно!' економiчноï динамiки [1]. Дослщження з передбачення (так званого Форсайту) подальшого розвитку економки УкраТни, що обме-жуеться ïï глибокими соцiально-економiчними та поль тичними кризовими потрясЫнями, здiйснюe група фа-хiвцiв Свiтового центру даних "Геошформатика та ста-лий розвиток" Miжнародноï Ради з науки (ISCU), що працюе при HТУУ "КПI", 1нституту прикладного системного аналiзy та iнших пiдроздiлiв yнiверситетy пщ науковим керiвництвом M. Згуровського. Зроблено невтшний висновок, що найближчими роками низькою е ймовiрнiсть руху нацюнальноТ економiки за оптимю-тичним сценарieм виходу з кризи, що могло б забез-печити ïï збалансований розвиток [11].
^йбтьший мiжнародний фЫансовий конгломерат, який е одним зi свiтових лiдерiв у сферi фЫансового об-слуговування, Citigroup прогнозуе глобальну рецесю у найближчi галька рогав i зазначае: "Ризики того, що глобальна економка наближаеться до рецесп через уповь льнення зростання на ринках, що розвиваються, особливо в КитаТ, цГлком вщчуты i наростають". Багато дослщ-нигав eдинi в думщ що починаеться третм етап глобально!' фiнансово-економiчноï кризи, яка не закiнчилася, а лише трансформувалася. Перший ïï етап почався ще у США в 2007 роцк Другий етап глобально!' кризи старту-вав у GC в 2О08-2ОО9 рр. з особливо гучними кризовими процесами у Грецп та на пщы еврозони. Третм етап пов'язують з обвалом фондового ринку в КитаТ' [14].
З огляду на те, що першi ознаки економiчного спаду у КитаТ' проявились лише влпжу 2015 року, тобто на вщнос-ну новггысть даноТ' проблеми й вщсутнють вщповщного фунтовного економiчного дослiдження, невирiшеним ви-являеться цГлий ряд проблем. Зокрема, слщ визначити, якою буде руйывна сила зазначеного спаду i яга загрози вЫ несе стабiльностi глобально!' економiчноï системи.
Економюти прогнозують фЫансову та економiчнy кризу не сттьки Китаю, сгальки рештi свпу, а падЫня
© Красота О., 2015
його фондового ринку може виявитися початком нового глобального спаду економки. Тому метою даноТ статт е дослiдження того, як кризовi явища краТни, що розви-ваеться, тобто Китаю, можуть згiдно з "принципом до-мЫо" вплинути на рiвновагу свiтовоТ економiки в цтому та економiки УкраТни, зокрема.
Завданнями дослщження е: визначення еволю-ци, закономiрностей та головних ознак свiтових пю-лявоенних циклiв та економiчних спадiв в краТнах ПiвнiчноТ Америки, ЗахщноТ Свропи, ЯпонiТ та в Укра-Тнi з 2-оТ половини ХХ ст. до нишшнього етапу; з'ясу-вання причин, якi зштовхнули одну з найпотужнiших протягом останнього десятил^тя свiтових економiк -китайську економку - в кризу; визначення мюця Китаю у свтовш економiчнiй системi; аналiз ступеня впливу шокового спаду в КитаТ на стабтьнють гло-бальноТ економiчноТ системи в цтому та загострення кризових процеав в УкраТш зокрема.
Методолопя дослiдження. В процесi написання статп були використанi рiзнi методи економiчного до-слiдження. В основу методологи покладено фундамен-тальнi положення теори економiчного зростання, дер-жавноТ економiчноТ полiтики та безпеки. Системний пщхщ, логiчний та iсторичний методи дали змогу визна-чити еволюцiю та головы ознаки свтэвих пiслявоенних цикгмв та економiчних спадiв в краТнах ГНвшчноТ Америки, ЗахiдноТ Свропи, Японп та в УкраТш з 2-оТ половини ХХ ст. до ниншнього етапу.
За допомогою мет^фв порiвняння та аналiзу було визначено мюце Китаю у свiтовiй економiчнiй системi. З'ясування причин, як зштовхнули потужну протягом останнього десятилiття китайську економку в кризу було здмснено на основi використання методу аналiзу. Економiко-статистичний аналiз також дав змогу виявити напрям, глибину та тенденцю до змЫ двостороннiх украТно-китайських торговельно-економiчних вiдносин. Нарештi, iндуктивний метод був використаний для визначення впливу шокового спаду в окремм економiцi -
економiцi Китаю, другоТ за значенням економiцi у свiтi -на можливост порушення глобальноТ стабтьност, а також на загострення поточноТ системно!' со^ально-економiчноТ, полiтичноТ та вмськовоТ кризи в УкраТнi.
Результати. Економюти-теоретики давно дiйшли до висновку щодо цикшчного характеру розвитку економки i неминучостi кризових спадiв i депресiй. Деяк кризи пiддаються передбаченню, а настання iнших вщбува-еться з великою долею непередбачуваностк Цишчнють - це свого роду форма руху економiки, i кризи в шй ви-конують специфiчну очисну функ^ю i дозволяють адап-туватися економiцi до нових умов розвитку, вимог нау-ково-технiчного прогресу. При цьому важливо не поси-лювати переб^ кризових процесiв помилковими дiями уряду, а адекватно реагувати на них своечасними вива-женими антициклiчними заходами.
Всi знають, насктьки iстотно змiнилася свiтова еко-номiка пiсля ВеликоТ депресiТ 1929-1933 рогав. Нинiшнi ж економiчнi потряання е на порядок глибшими, мають найрiзноманiтнiшi специфiчнi причини, тож i Тх наслiдки, швидше за все, можуть бути ще радикальншими. Спь льним е те, що в сучасних умовах глобалiзацiТ економь ки вах краТн е взаемопов'язаними, i порушення загаль-ноекономiчноТ стабiльностi в одних з них згщно з "принципом домЫо" призводить до вщповщних змiн в iнших краТнах. Найновшим пiдтвердженням цього е свтова економiчна криза 2008-2009 рр., що розпочалася ще у 2007 р. в окремм краТн - у США - спочатку як тотечна криза, яка далi переросла у фшансову, потiм у економь чну кризу та охопила вслщ за твычноамериканським континентом европейську частину свпу, а згодом стала свiтовою фiнансово-економiчною кризою. Не втягнутою у глобальний спад виявилася лише економка Китаю. Проте, про це мова йтиме далк
Розглянемо хронолопю та загальну характеристику основних спадiв у свтэвм економiцi (переважно у ГНвшч-шй Америцi, Захiднiй eвропi, Японп, а також в УкраТш) у 2чй половини ХХ ст. i дониш, якi наведенi у таблицi 1.
Таблиця 1. Хронолопя та характеристика основних спад1в у св1товш економ1ц1
Пер1од Вид спад1в та краТни Тх переб1гу
1948-1949 Цикл1чна криза у США. Процеси перевиробництва в ряд1 галузей промисловост1 зах1дноевропейських краТн 1 на ринках сировини. Гостра зовжшньоторговельна 1 валютна кризи. Масова девальвац1я грошових одиниць. Все це спричинило першу пслявоенну кризу /' початок першого св1тового пслявоенного циклу.
1951 Св1това криза в текстильнш промисловост1 в багатьох краТнах (так звана "часткова криза", оск1льки охопила в основному св1тову галузь текстильного виробництва).
1951-1953 Св1това промислова криза. Виникла глсля зак1нчення КорейськоТ в1йни. Охопила США, Великобритаыю, Бельг1ю, Люксембург, Н1дерланди, Франц1ю, Швец1ю, Норвег1ю. Криза перевиробництва у промислових 1 аграрно-сировинних галузях цих краТн, що вщбилося на ситуацп в краТнах третього св1ту (Латинська Америка, Аз1я 1 Африка).
1953-1954 Пром1жна промислова криза в США 1 Канадк
1957-1958 Св1това цикп1чна криза, що завершила перший св1товий пслявоенний цикл /' поклала початок другого. Початок св1товоТ сировинноТ кризи.
1958-1959 Спад 1 депресп у Франц1Т, 1тал1Т, Швецп, Канад1.
1960-1962 Промислова криза в США 1 Канадк Депрес1я в Японп.
1960-1963 Часткова криза в галузях, що виробляють предмети тривалого користування. Застм у Великобритан1Т. Гостра криза британського плат1жного балансу. Криза плат1жного балансу у США. Б1ржова криза у США (травень-червень 1962), ФРН (1961-1962). Р1зке уповтьнення темп1в виробництва у ФРН, Швецп. Криза захщноевропейськоТ чорноТ металург1Т.
1964-1966 Пром1жна криза в 1талп (1964). Часткова криза 1 застй в Японп (1965). Заст1й у Францп (1964-1965). Гостра криза торгового 1 плат1жного балансу в Англп (жовтень 1964). Загальна криза системи золотодев1зного стандарту (1964-1967).
1968 Соцальна, пол1тична 1 економ1чна криза у Францп, частково - у Нмеччин та 1талп. (Ця криза була пов'язана з так званою "студентською революц1ею" у травн1 1968 р. в Париж1. Призвела до вимушеного вщходу Шарля де Голля з президентського поста пюля референдуму у Францп (1969).
1970-1971 Найсильыша ф1нансово-економ1чна криза в США. Скасування жорсткоТ прив'язки долара до золота (серпень 1971 Завершення другого св1тового пслявоенного циклу /' початок третього.
1973-1975 Св1това економ1чна (енергетична) криза. Розпочалася як "нафтова криза", що виникла в результат! арабсько-1зраТльськоТ в1йни та р1шення арабських краТн-нафтовиробник1в багаторазово зб1льшити цши на нафту.
1982-1983 Спади в Америц1 та Зах1дн1й 6вроп1. Вперше за два десятилггтя упов1льнення темп1в розвитку японськоТ економ1ки, зак1нчення "японського економ1чного дива".
1984-1985 Глибокий економ1чний спад у США, Канад1, Зах1дн1й 6вроп1. Подальше пад1ння темп1в зростання в японсьш економ1ц1 (1,3% зростання ВВП замють звичних 6-7% зростання в попередн два десятил1ття).
1991-1992 Потужна економ1чна криза в США 1 Захщжй бвропк Нап1вдепресивна динам1ка японськоТ економ1ки. Початок глибокого спаду в УкраТнк Завершення третього св1тового пслявоенного циклу /' початок четвертого.
Закнчення табл. 1
Перюд Вид сnадiв та краТни Тх nepe6iry
1997-1998 A3iaTCbKa криза в краТнах АСЕАН i ЯпонГ|'. Дефолт у Росп.
2001-2002 Спади у США та Захщжй GBponi.
2008-2009 Глобальна фiнансово-економiчна криза. Розпочалася в американськiй eKOHOMi^ в 2007, а noTiM перекинулася в 6в-ропу, Азiю, Латинську Америку, Африку. Величезний вплив справила на украТнську економку.
2013-2015 Системна сoцiальнo-екoнoмiчна, пoлiтична, вiйськoва криза в Укра'шк
Серпень 2015 Початок спаду в КитаТ. На фондовому ринку Китаю глибоке - на 8,5% - падЫня Ыдексу Shanghai Composite. На валютному ринку Китаю найбтьша за останы 11 роюв девальвацiя юаня до долара США. Загроза свтовм стабтьностк Пробовжуе тривати четвертий свiтовий пслявоенний цикл.
Джерело: складено автором на ochobî [2, 4, 8, 9, 12-17].
Уважне вивчення таблиц! 1 не ттьки висвплюе хро-нолог!ю та характеристики основних спадю у св!тов!й економГц 2-оТ' половини ХХ ст. i донин1, але i дозволяе визначити тривалють свiтових пiслявоенних циклiв. Так, перший свтэвий цикл (1948-1949 - 1957-1958) тривав 10 роюв, другий (1957-1958 - 1970-1971) - близько 14 роюв, третш (1970-1971 - 1991-1992) - 22 роки. Тоб-то тривалiсть перших трьох свтэвих циклiв зростала, i така позитивна динамка е свщченням виваженоТ' анти-циклiчноï полiтики урядiв вищенаведених краТн.
Четвертий свiтовий цикл розпочався у 1991-1992 рр. i у 2008-2009 рр. не заганчився. ВЫ не ттьки продовжу-еться, а i вступив у нову непрогнозовану фазу iз початком спаду влпжу 2015 р. найбтьш стабiльноï донедавна китайськоТ' економiки, що загрожуе потужним спадом ваеТ' свiтовоï економiчноï системи. Таким чином сучас-ний спад у КитаТ' е продовженням св^овоТ кризи 20082009, а четвертий свппвий цикл вже тривае 25 рогав.
На характер та особливост протiкання сучасних криз впливають новi фактори, якi неможливо було уявити ще дектька десятилiть тому. Це новi ¡сторико-економiчнi умови, пов'язан iз ¡нформацшно-технолопч-ною революцiею та появою новоТ' iнтернет-економiки; становлення сервюночнформацмноТ' економiки; поси-лення процесiв глобалiзацiï та активiзацiя транснаць ональних корпорацй Такi якiснi змiни в економiцi не-минуче вимагають швидкоТ' i чпжоТ реакци бiзнесу i дер-жави, застосування ефективних антициклiчних заходiв для вирiвнення макроекономiчноï динамiки та сприяння цтям довгострокового економiчного зростання.
Економка УкраТ'ни е слабкою i значною мiрою зале-жить вщ ситуацг в кра'1'нах - свгтових лiдерах, в тому числi вщ китайськоТ економiки. Коли в економках провь дних краТн свГту спостерГгалося економГчне зростання, то на зовншых ринках високим попитом користувалися украТ'нсьга метал i продукцГя хГмГчноТ' промисловост, а ¡нвестори охоче вкладали грошГ в економку нашоТ' краТни. Коли ж у результат падЫня американського ринку нерухомост 2007-2008 рр. ВВП США - епщентру кризи - знизився на 5%, то в результат дм "принципу домГно" спад економки УкраТ'ни набув загрозливих масштаба i досяг у 2008-2009 рр. рекордних на той час 15%. За оцЫками мГжнародних експертв ¡з 73 краТн, проаналГзо-ваних ще у травн 2008 року, УкраТ'на поста 2-е мюце серед найуразливших краТн (компашя Fitch); потрапила в десятку краТн з найвищим ступенем фЫансового ри-зику в свт (Квартальна оцГнка фГнансових ризигав Американського казначейства); украТ'нському бангавсь-
кому сектору було присвоено 10-у категорю ризику (ви-сокий стутнь), до якоТ' належать найслабкш та найура-зливш бангавсьга сектори в свт (Огляд бангавського сектора УкраТ'ни Standards and Poor в 2008 р.) [4, с.33]. В той же час Китай був единою краТною серед великих свГтових гравцю, економка якого, на противагу свГтовим тенденцГям, не була втягнутою у свГтову кризу 20082009 рогав завдяки масштабним державним ¡нвестиць ям. В подальшому це забезпечило зростання ВВП краТни на 78% у перюд з 2007 по 2014 рр., тодГ як ВВП США досяг ттьки 8%-го зростання [17].
Багато економютв стшга в думцГ, що глобальна еко-номка так i не змогла повнютю оговтатися вщ наслщгав свГтовоТ фшансово-економГчноТ' кризи 2008-2009 рогав та вийти на траекторю стйкого зростання, i нин свгт стоТть на порозГ нових економмних потряань. Група аналГтигав Goldman Sachs на чолГ з вщомим американ-ським фГнансистом i членом ради директора банку Пь тером Оппенхаймером вважають, що фшансова криза, яка розпочалася у 2008 роц крахом американського ринку нерухомост, ниш вступила в свою третю фазу [10]. Остання характеризуемся уповтьненням економь чного зростання в КитаТ та на ¡нших ринках, що розви-ваються, падшням цн на сировину, низькою глобальною ¡нфляцГею. Як видно з Рис.1, новий фшансовий удар 2015 року бере початок з перших двох хвиль кризи - падшня ринку нерухомост США (2008-2009 рр.) i ев-ропейськоТ борговоТ кризи (2010-2012 рр.). Все це е ча-стиною своерщного суперциклу галькох останшх деся-тилпъ. Ми погоджуемося ¡з думкою аналГтигав Goldman Sachs, що причина трьохфазност свтэвоТ' фГнансово-економГчноТ кризи полягае в тому, що р^ш етапи кризи продовжують взаемодГяти один з одним, перешкоджаю-чи остаточному оздоровленню свтэвоТ економки. Бть-шють проблем, супутнх фЫансовм кризГ 2008 року, за-лишилися невиршеними. ВажливГ структуры реформи в рядГ краТн були вщкладеы, фГнансова дисциплГна не до-тримувалася. Ti ж реформи, яга здмснили уряди рГзних краТн пюля кризи 2008 року, призвели до позитивних змЫ i вщновленню економк лише в деяких з них. Поточний обвал на ринках Китаю вдарив по Свропейському Союзу так само, як европейська боргова криза завадила вщно-вленню економки США у 2010 i 2011 роках.
Таким чином, хоча це може бути остання фаза фь нансовоТ кризи, вона не завершиться доти, поки вс гра-вц на ринках, що розвиваються, не витратять надлиш-кових кредитв i не знайдуть рацюнальнш способи ви-користання своТ'х грошових заощаджень.
Рис.1. Трьохфазн1сть св1товоТ ф1нансово-економ1чноТ кризи 2008-2015 рр.: пад1ння ринку нерухомост США, европейська боргова криза I криза на ринках, що розвиваються
Загроза нового витку глобальноТ кризи виникла через шоковий спад на фондовому та валютному ринках Китаю. Обвал фондових шдекав i падiння вартостi сировинних товарiв для багатьох стали шоком. Проте це неминуче повинно було статися, осгальки центра-льнi банки розвинених краТн вкачали в цi ринки три-льйони доларiв пiсля кризи 2008 року, яга так i не трансформувалися в швестици в реальну економку. СС загалом та еврозона зокрема перебувають у стаж рецесп або слабкого зростання. Так, европейська еко-номiка ледве оговтуеться пюля iпотечноТ та борговоТ кризи. Експортоорiентована економiка Нiмеччини по-терпае вщ падiння рiвня свiтовоТ торпвлк Валюти багатьох краТн девальвують. Тепер питання в тому, чи зможуть влади Китаю, США та Ыших супердержав утримати св^ вщ нового глобального спаду.
Для розумшня ступеня ^еТ загрози слiд визначити мсце Китаю у свтовй економ/'чн/'й систем¡.
По-перше, протягом трьох рогав поспть, пiсля змь щення з другоТ свтовоТ позицп Японп, це наступна пiсля США за значенням економка у свiтi, яка безпосередньо впливае на вс глобальн економiчнi процеси. Прюрите-том свого розвитку Китай ставить економiчне зростання, яке було досить активним протягом останых двох деся-тилiть i нагадуе "японське економiчне диво". Так, до 2010 р. рiчнi темпи в краТн перевищували 10% при нормi 3-5%, що призвело до китайського економiчного буму.
По-друге, Китай займае друге мюце за розподтом свiтового ВВП з розмiром 13,9% (перше мюце - США, на долю якого припадае майже чверть всього свппвого ВВП - 23,32%). На вщмЫу вщ американськоТ економки, яка здебiльшого орiентована на розвиток сфери послуг, в економiцi Китаю доля промисловост та сфери послуг майже рiвнi при тенденци до зростання останньоТ.
По-трете, вплив одшеТ краТни на економiку iнших краТн залежить вщ ТТ частки у свппвм торгiвлi i вiд ступеня коливання ТТ iмпорту. У цьому вщношенш стан Китаю е надзвичайним. Вы е одним з найбтьших iмпор-терiв сировини - нафти i газу, а також руди та продово-льства. Центральну роль Китаю у свппвш торгiвлi мож-на продемонструвати наступними даними: iмпорт залiз-ноТ руди складае 57,7%, мiдноТ руди - 31%, нафти -14,4%, соТ - 57,7%, мiкрочiпiв - 31,8%, автомобов -6,3% вiд свтового iмпорту даноТ продукцп. Проте за
першi 6 мiсяцiв 2015 року iмпорт до Китаю вже знизився на 14% при падЫш експорту з нього на 7% [12]. Якщо ж китайська економка продовжуватиме сповтьнюватися i краТна почне iмпортувати менше сировини, це спричи-нить зменшення попиту та подальше подешевшання не лише нафти, а уах сировинних товарiв на свiтових ринках. Окрiм того, Китай е найбтьшим експортером у свь Д i протягом десятилiть його економка зростала саме завдяки розвитку експорту, через продаж дешевих копм Ыоземних товарiв на мiжнародних ринках.
Таким чином, Китай, з його переважно високими темпами економiчного зростання, високою долею у розподл свiтового ВВП та вагомою роллю у зовнш-ньоторговельних вщносинах, с великим гравцем на глобальному ринку, з яким сл/'д рахуватися.
Про те, що Китай неминуче з^кнеться з шоковим спадом у своТй економщ^ було зрозумто ще в 2008 рощ коли банки почали роздавати кредити практично без обмежень. Спочатку безпщставно накачувати ринок почали портфельн iнвестори, по™ банки та Ыо-земцi. Зважаючи на ст^мке зростання ринку та очкую-чи значних доходiв у майбутньому, пересiчнi китайцi також почали вкладати туди грошi, здебiльшого бездумно й невиважено. Мтьйони людей вщкривали брокер-ськ рахунки i купували акцп, причому майже завжди з використанням позикових коштiв. Ттьки у I кварталi 2015 р. було вщкрито майже 8 млн. нових рахунгав. Кра-Тну охопила справжня бiржова лихоманка. Вже у кв^ы 2015 р. регулятори дозволили вщкривати однiй людинi вiдразу 20 рахунгав, тодi як ранiше вони були обмежен тiльки одним. Волючи якнайшвидше отримати зиск iз поточноТ ситуаци, дрiбнi гравцi китайського фондового ринку переважно займалися кутвлею-продажем акцй а не зберiгали Тх на рахунках, тобто займалися звичай-ною бiржовою спекуляцiею. Середня тривалiсть зберь гання цiнних паперiв на рахунках становила менше одного тижня, а по окремих ак^ях досягала одного дня.
Таким чином, 80% Ывестг^в у КитаТ - це дрiбнi тимчас^ гравцi, малодосвiдченi Ывестори (фермери, робiтники, студенти тощо), яга абсолютно не знайомi з принципами функцюнування бiрж. Вони, спокушаючись легким прибутком, невиправдано ризикували i брали кредити пщ заставу акцiй. У результат за останнi два роки в КитаТ видали нових креди^в на дегалька
трильйонiв доларiв США, значна частина яких була вкладена у нерухомють.
KpiM того, реалiзацiя Китаем величезних Ыфрастру-ктурних проектiв та бурхливе буфвництво нерухомостi породили у багатьох зовшшшх iнвесторiв завищенi очь кування, що економiка кражи динамiчно розвивати-меться й у наступш кiлька десяткiв рокiв. Величезний профщит платiжного балансу Китаю та пгантсьга борги США Китаю вiдвернули увагу вщ того, що разом з дер-жавними боргами, iз заборгованютю корпорацiй i домо-господарств загальний борг Китаю у 1,5 рази переви-щив його ВВП. Через проблематичнють вивозу з кражи катталу виник величезний тiньовий ринок запозичень, який Центробанк Китаю називае "со^альним фшансу-ванням", суть якого полягае у кредитуванн окремими фiзичними особами або корпора^ями один одного.
Таким чином, причинами, як зiштовхнули китай-ську економшу в кризу, вважаемо, були наступш:
• Р/'зке упов1льнення темп1в економ1чного зростання iз бтьш, шж 10% до 2010 р. до 5-7% протягом наступних п'яти рогав та сповтьнення майже до 4% замють цiльових 7% в поточному роцк Ця ситуа^я нагадуе падiння темпiв зростання японськоТ економiки до порiвняно низьких 1,3% ВВП у першш половинi 80-х рр. ХХ ст. пюля бурхливих двох десятилпъ "японського економiчного дива" iз зростанням ВВП у 6-7% [14].
• Перевищення граничноï меж.i у 60% державного боргу до ВВП. Загальний борг Китаю перевищуе ВВП у 1,5 рази.
• Перехщ вщ технолопчно вщсталоТ кражи до абсолютно технолопчно розвиненоТ кражи iз всiма ïï ознаками. Зокрема, невиправдано активне зростання банювського кредитування становило у середньому 20-25% на рк.
• Формування т1ньового ринку запозичень, не пщкртленого реальними грошима.
• Масове неконтрольоване вкладання грошей у цнн1 папери, i, як результат, колосальне збтьшення китайського фондового ринку за Автора року на 150%.
Подальшi поди на китайському фондовому ринку можна пояснити через "принцип домЫо": коли ринок виявився перегрiтим, у деяких його грав^в спрацював Ыстинкт самозбереження й вони почали вилучати звщ-ти грошк Це призвело спочатку до його невеликого просщання, а згодом й до неконтрольованого падЫня. "Бульбашка", яка набухла, зрештою луснула.
Саме тому, зважаючи на вагоме мюце Китаю у свь товм економiчнiй системi та процеси глобалiзацiï, упо-вiльнення темпiв зростання китайсько'1' економiки та початок кризових процеав на ïï фондовому та валютному ринках можуть мати негативш наслщки для всiх економiк св^у - як економiк розвинутих краж, так i еко-номiк краш, що розвиваються, а св^ може увмти в епо-ху нових колосальних кризових потрясжь.
Звичайно, твердження, що економка Китаю перебу-ватиме в затяжному депресивному стаж, е необфунто-ваним, осктьки вона мае значний запас мщносп, а держава готова використовувати жорстк заходи, щоб не допустити в подальшому некерованих процеав. Економiка Китаю представляе собою своерщну гiбридну модель, в яш поряд iз величезним приватним сектором домжують державнi банки та нацюнальш корпора-цiï. Це означае, що його фжансова система захищена вщ впливу можливих наслiдкiв обвалу фондового ринку на вщмжу вщ захiдноï приватноï банкiвськоï системи. Економка самого Китаю, скорiше за все, зазнае най-менших втрат вщ кризи, оскiльки ïï фондовий ринок занадто вщв'язаний вiд реальноï ситуаци, що контро-
люеться партiею i державними банками. Нав^ь ранiше, в перюд стрiмкого економiчного буму, вплив фондового ринку на економку був дуже обмеженим, а ст^мке еко-номiчне зростання i промисловий розвиток здшснюва-лися завдяки кредитам величезних державних бангав.
Не зважаючи на те, що паджня фондових рингав Китаю не стало початком економiчноï кризи в самiй кра1ш, воно висвiтило наявнi проблеми в управляй економь кою. Найбiльш iмовiрною причиною обвалу фондового та валютного рингав стала неповороткiсть вертикалi управлжня кражою в результатi змiн в апарат вищого керiвництва держави та обрано1 стратегiï управлiння. Якщо ранше рiшення щодо регулювання економiки могли приймати прем'ер та найвищi функцюнери парти, то тепер у Кита! назрiвае епоха одноосiбного правлiння ниншнього китайського лiдера, який сконцентрував владу i управлжня в сво1х руках, а главу уряду зробив винятково виконавцем. Влада Китаю вже заарештувала 197 чоловк, включаючи журналiста й пра^внигав фондового ринку, за "поширення чуток" про колапс фондового ринку кражи з перспективою вщбуття покарання через позбавлення волi строком до трьох рогав. Наля-канi жорстокою каральною антикорупцiйною кампашею, чиновники, скорiше за все, побоювалися самоспйно регулювати бiржовi коливання, аби не накликати гнiв вищого керiвництва. I ситуацiя вийшла з пщ контролю. Все це у подальшому, ймовiрно, призведе до того, що, незважаючи на подальше зростання китайсько! еконо-мiки (хоч i повтьшшими темпами), у найближчi роки довiра до бiрж серед населення продовжуватиме пада-ти. Проте з часом грошi знову вкладатимуться на фон-довi ринки, будуть iнвестованi в незахищеш проекти, а кризи повторюватимуться з постiйною перiодичнiстю. Це вщбуватиметься доти, поки уряд Китаю остаточно не визначиться, куди направляти величезну ктькють втьних грошових заощаджень населення.
Нин ж уряд Китаю вживае максимум зусиль, щоб обвал на його фондовому ринку не перетворився на колапс для вае1 кражи. Припинена торпвля розмщених на бiржах 51% китайських акцй iз сумарною ринковою капiталiзацiею в 2,2 трлн. американських доларiв, якими володiють 660 китайських компанй Головнi китайськi брокери з метою пщтримати ринок виявили готовнють скупити (за пiдтримки Народного банку Китаю) акцп на 120 млрд. юашв (19,3 млрд. американських доларiв). Також 17 найбтьших комерцшних бангав кражи видти-ли China Securities Finance Corp. 1,3 трлн. юашв (209,4 млрд. американських доларiв). Вщтепер China Securities Finance Corp. е единою установою, яка забез-печуе лквщнють учасникам ринку. Для вщновлення економiчного зростання i позбавлення залежност його темпiв вiд обсяпв експорту Китай поступово трансфор-муе свою економку iз переважно експортоорiентованоï на економiку, спрямовану на внутршне споживання.
Хоча власне китайська економка зазнае найменших втрат вiд mi кризи, яку сама i спричинила, серйозш наслiдки для свiтовоï економки i економiки Украïни пю-ля паджня ïï фондового ринку можуть бути загрозливи-ми. Розглянемо ц залежностi.
Китай i CBiTOBa економка. Негативнi подiï на фондовому i валютному ринках Китаю дедалi наполегливь ше дають зрозумiти свтов^ що в економiцi кражи е системы проблеми, а виршувати ц проблеми, ймовiрно, доведеться вам свтом. Те, що криза китайського фондового ринку ниш несе одну з найбтьших загроз œiTO-вш економщ^ розумiють не вск Якщо ситуацiя на цьому ринку перекинеться на реальну економку кражи, то, згщно iз "принципом домжо", краху зазнають як ринки провщних економiк свiту, так i тих, що розвиваються.
Для США i СС поточний стан справ у КитаТ несе серйо-знi ризики новоТ глобальноТ кризи, в разi якоТ Тхнi еко-номiки можуть зазнати набагато бтьших втрат, нiж сам Китай. Вперше у свтэвш ютори кризовi явища краТни, що розвиваеться - Китаю - загрожують стабтьност найпотужшшоТ економiки у свiтi - економiцi США. До слова, номшальний ВВП Китаю вiдстае вiд американсь-кого на 7 трлн доларiв США. Однак за ВВП, розрахова-ним за купiвельною спроможнiстю, Китай випередив США та СС, i в 2014 роцi його економка була номер один за даним показником [12].
Вс звикли до того, що китайська економка щороку зростае шаленими темпами порiвняно з шшими краТна-ми й стала локомотивом вщновлення глобальноТ еко-номки пiсля кризи 2008-2009 рокiв. Тому падшня китай-ського фондового ринку призвело до пашчного настрою iнвесторiв, якi не могли уявити свп" без "китайського дива". Це спровокувало глобальний розпродаж активе, який, за ланцюговим ефектом "принципу домшо", обвалив ключов/ фондов/ ринки св/'ту. Бiзнес-спiльнота почала озвучувати похмурi прогнози перспектив свт> воТ економiки, i на горизонтi з'явилася ледь помпша примара новоТ глобальноТ рецесп.
Китай е заручником процеав глобалiзацiТ - розвитку мiжнародноТ торгiвлi - та головним торговельним партнером для десятгав краТн. I падшня темтв зростання такоТ великоТ економiки означатиме, найвiрогiднiше, спад свтовоI торг/вл/'. До зазначених подш краТна була споживачем 40% свтэвоТ продукцп, тепер же зможе менше купувати сировини, а можливо, навпъ стане ТТ експортером. Свпг^ цiни на сировину, зокрема i на нафту, ще бiльше впадуть, загостряться проблеми глобального попиту i глобальноТ економiки, i свп" може опи-нитися на межi кризи, якоТ нiколи не бачив. Так, еконо-мiчний спад в КитаТ вже болюче вдарив по експорту найсильншоТ економки Свропи - по економiцi Ымеччи-ни. Обсяг замовлень для ымецьких заводiв рiзко скоро-тився вже у вересн 2015 р., а саме падшня тривае вже три мюяц поспть [7].
Вiдтепер, в умовах розбалансованост нацiональноТ економiки, Китай буде ще дипломатичшшим у своТй зовнiшнiй полiтицi, насамперед iз Заходом, щоб не до-пустити непотрiбноТ конфронтацп. При цьому Китай, напевно, спробуе перекласти внутршш протирiччя на зовнiшнi майданчики в репош, що пiдвищить ймовiр-нiсть регiональних конфлiктiв. Як США, так i СС не заць кавленi у падiннi китайськоТ економки, яке може спро-вокувати нову, небачену ранше за потужнiстю, глоба-льну економiчну кризу. Тому Федеральна резервнiй системi США i Свропейському центробанку через дева-львацiю юаня, скорше за все, доведеться перекласти частину видатгав на оздоровлення китайськоТ економки на своТ плечi [12].
Сподiваемося, що уповiльнення економiчного зростання у КитаТ навряд чи призведе до серйозного уповь льнення у США, яга е флагманом глобальноТ економки. Доходи США вщ експорту становлять 15% ВВП, тод як на експорт всього Тихоокеанського репону припадае лише 2% його ВВП. Таким чином, зниження експорту американськоТ продукци в репон на 10% призведе до зниження показника ВВП США лише на 0,2%.
Китай i УкраТна. Як же може позначитися падшня фондового ринку Китаю на економiцi УкраТни? На перший побiжний погляд - ыяк. Проте в умовах сучасного глобалiзованого св^у вс економiки е взаемопов'язани-ми та взаемозалежними. ^м того, економiчно розви-нутiшi краТни традицшно справляють бiльший вплив -як позитивний, так i негативний - на економiчно менш розвинут краТни. А економiка УкраТни зараз у вкрай тяжкому становищк Якщо ж до нишшньоТ потужноТ сис-темноТ соцiально-економiчноТ, полiтичноТ та вшськовоТ кризи в УкраТнi додасться чергова захщна криза, то ТТ згубн наслiдки будуть значно глибшими та тривалши-ми, нiж в перюд кризи 2008-2009 рр. Попри це з великим полегшенням можемо констатувати, що украТнська гривня спогайно вщреагувала на под^ в КитаТ i не про-довжила девальвувати.
Мiж УкраТною i Китаем достатньо розвинутi торгове-льно-економiчнi стосунки, якi лежать як у площиш зов-нiшньоторговельних вщносин, так i у сферi швестуван-ня, розвитку взаемовигiдних бiзнес-структур та проек-тiв. За даними ГенеральноТ митноТ адмiнiстрацiТ КНР товарообiг мiж УкраТною та Китаем у 2014 ро^ склав 8,594 млрд дол. США, що менше аналопчного показника 2013 р. на 22,7%. При цьому, експорт товарiв з УкраТни становив 3,486 млрд дол. США (зростання на 6,5%), iмпорт - 5,108 млрд дол. США (зменшення на 34,9%). Сальдо двосторонньоТ торгiвлi на користь Китаю склало 1,622 млрд дол. США.
За перше пiврiччя 2015 року динамка змшилася, то-варооб^ мiж УкраТною та Китаем склав 3,475 млрд дол. США, що менше аналопчного показника 2014 р. на 21,5%. При цьому, експорт товарiв з УкраТни становив 1,938 млрд дол. США (зростання на 3,8%), iмпорт -1,538 млрд дол. США (зменшення на 40,0%). Позитивне сальдо двосторонньоТ торгiвлi на користь УкраТни склало 400 млн дол. США [9].
Структура i доля основних статей китайського iмпо-рту в УкраТш та украТнського експорту в Китай (вщ його загального обсягу) у 2014 ро^ вщображена у таблиц 2, що е яскравим вщображенням широких двостороншх зовшшньоторговельних вщносин.
Основы статт китайського !мпорту в УкраТн1 Основж статт украТнського експорту в Китай
найменування % найменування %
механлчне обладнання, машини, устаткування та механлзми 30,8 м1неральн1 продукти, в основному руди зал1зн1, шлаки та зола, енергетичж матер1али та ¡н. 65,9
текстиль та текстильн1 вироби 15,3 жири 1 ол1Т тваринного або рослинного походження 12,9
недорогоцшж метали та вироби з них 10,2 продукти рослинного походження (переважно зернов1) 8,7
пол1мерн1 матер1али, пластмаси та каучук 8,6 деревина та вироби з неТ 7,0
р1зн1 товари 1 вироби (переважно мебл1, осв1тлення, 1граш-ки та ¡н.) 6,5 мехажчне обладнання, машини, устаткування та мехажзми 2,0
взуття, головн1 убори, парасольки 6,0 недорогоц1нн1 метали та вироби з них 1,1
продукц1я х1м1чноТ промисловост1 5,7 шш1 товарн1 позиц1Т 1,0
Таблиця 2. Товарооб1г м1ж УкраТною I Китаем у 2014 роц
Джерело: складено автором за [9].
З таблицi видно вагому долю - двi третини - експорту укра^сь^ сировинноï продукцп. З одного боку вважають, що, чим бтьше доля експорту у ВВП, тим бтьше притк iноземноï валюти в крашу. Але е й шша сторона медалк Велика частка експорту робить крашу експортозалежною, i як ттьки уповтьнюються темпи зростання свiтовоï економiки або економiк краш-свтових лiдерiв, це автоматично негативно впливае на економку експортоорiентованих краïн св^у. Це стосу-еться i Украши, де частка експорту товарiв i послуг у ВВП близько 50%. Бтьше того, украТнська економка залишаеться переважно сировинно-орiентованою. I нинi вона потрапила у серйозну пастку. Осктьки жодна з провщних економк свггу нинi не росте високими темпами, а т з них, що, як i китайська економка, росли, а по™ почали гальмувати, то падають цши на сировинн товари. Падiння темпiв зростання ВВП в Китаï з 7 до 03% цiлком логiчно означатиме низьга цiни на украïнськi чорн метали i залiзорудну сировину - одну з основних статей украшського сировинного експорту, що буде ще одним кроком до поглиблення кризових процеав в Украшк Тому в умовах, з одного боку, шокового спаду в Китаï, а з шшого - падшня на свггових ринках не ттьки цш на нафту, але й iнших сировинних товарiв, головнi украïнськi товарнi позицп по експорту (головним чином у Китай), тага як залiзорудна сировина, металурпйна продукцiя, також можуть зазнати серйозного падшня.
Дшсно, якщо, з одного боку, падшня цш на нафту дасть можливють Украïнi купувати дешевше природний газ та знизити цши на мшеральы добрива, то, з шшого боку, це призведе й до падшня цш на метал, хiмiю та стьськогосподарську продукцю. Це означатиме змен-шення валютноï виручки Украши. Якщо економiка Китаю пюля ïï нинiшнього обвалу не потребуватиме бть-шоï галькост металу i сировини, то УкраТш доведеться ще й вирiшувати, як диверсифкувати тi поставки, якi ранше традицiйно спрямовувались до Китаю. Таким
чином, при падшш свiтових цш на украïнський експорт економiка Украши неминуче падатиме. Спад у Китаï спочатку потягне вниз цши на сировину, а за ними попит на товари, яга виробляе УкраТна. При цьому - що е позитивним для нас - попит на украшську стьськогосподарську продукцю навряд чи серйозно впаде.
На противагу Украïнi Китай, будучи свтовим лще-ром за рiвнем експорту, в той же час не е абсолютно експортозалежною крашою, осктьки його частка експорту у ВВП кражи становить лише близько 20%.
Вагомим важелем для Украши е й те, що Китай е великим швестором для нас. Щодо стану державних швес-тицш, то на 01.01.2015 р. обсяг швестицш з Китаю в еко-номку Украши склав 24 млн дол. США, але з початку року цей показник скоротився на 1,6 млн дол. Найбть-ший обсяг китайських швестицш спрямовано до украш-ських пщприемств у сферi промисловост - 30,5%, у т.ч. деревообробноï промисловост - 20%; а також стьського господарства - 20%; транспорту - 15%; оптовоï та роз-дрiбноï торгiвлi - 14% [9]. Спад китай^ко! економiки мо-же означати зменшення швестицшних потокiв, кредитних ресурсiв з Китаю в украшську економку.
Обидвi краши - як Украïна, так i Китай - мають також власн потужн бiзнес-структури на економiчнiй територiï краïни-партнера. Зокрема, в УкраТш вiдкрито представництва найбiльших китайських виробнигав телекомунiкацiйного обладнання Huawei, ZTE, Xinwei. А у Китаï працюють представництва украшських ДК "Укрспецекспорт", ПАТ "Мотор-ач", ПАТ "ФЕД", "Креатив Груп", "Корум Груп".
Не можна обiйти стороною i перспективы швестицшы проекти. У таблиц 3 наведено проекти, яга реалiзуються або плануються до реалiзацiï в Украïнi за рахунок китайських креди^в.
Таблиця 3. Перспективы! укра'Гно-китайськ! проекти
Назва проекту Галузь застосування Варт!сть проекту, дол. США
Нацюнальний проект "Пов^ряний експрес - оргажза^я залiзничного пасажирського сполучення м. КиТв - мiжнародний аеропорт "Бориспiль" та будiвництво iнших iнфраструктурних об'eктiв Ки'вського регiону" 1нфраструктура 372 млн
Спiльнi проекти у рамках пщписаного Меморандуму про взаeморозумiння мiж Мiнiстерством аграрноТ полiтики та продовольства УкраТни та Експортночмпортним банком КНР Сiльське господарство 3 млрд
Кредитна угода мiж НАК "Нафтогаз УкраТни" i Банком розвитку Китаю, в т.ч. будiвництво установки газифкацп вугiлля на Одеському припортовому заводк модернiзацiя низки украТнських ТЕЦ, будiвництво газового iнтерконнектора мiж УкраТною та Польщею, модернiзацiя Шебелинського ГПЗ ПАТ "Укргазвидобування" Енергетика 3,65 млрд
Пiлотний проект будiвництва со^ального житла з iпотечним кредитуванням в м.КиТв в рамках Меморандуму про взаеморозумшня щодо спiвпрацi з питань будiвництва доступного житла в УкраТн мiж Мiнiстерством регiонального розвитку, будiвництва та ЖКГ та Китайською державною компаыею CITIC Construction Co., Ltd Будiвництво 1 млрд
Джерело: складено автором за [9].
Окрiм торговельно-економiчного спiвробiтництва УкраТни з Китаем одним з прюритетних напрямiв дво-стороннiх вiдносин е ствпраця у галузi освiти, науки i технiки, медицини, в культурно-гумаштаршй сферi, в космiчнiй галузi тощо. Тобто, економки двох краТн в достатшй ступенi взаемопов'язанi. Зважаючи на слаб-кiсть своеТ економiки, глибоку системну со^ально-економiчну, полiтичну та вшськову кризу, залежнiсть вiд економки Китаю та економiк краТн-свiтових лiдерiв, УкраТна зараз чи не найбтьше зацiкавлена в тому, щоб китайський центральний банк монетарними методами покращив ситуацю в своТй економiцi, i всi види ствро-бiтництва з Китаем продовжувалися iз неспадаючою
динамкою. ^м того, щоб не бути залежною вщ свгго-вих катаклiзмiв, експортоорiентована Украïна мае на-вчитися компенсувати втрати на свгговому ринку за рахунок розвитку внутршнього ринку. Саме такою е економiчна полiтика Китаю, i тому навiть пщ час пiку свiтовоï кризи 2008-2009 рогав Китай, на вiдмiну вщ ш-ших краïн свiту, демонстрував висок темпи зростання нацiональноï економки.
За експертними оцiнками [12-15, 17] повторення кризи 2008 року для свiтовоï економки е малоймовiр-ним, глибина i тривалють економiчного спаду будуть помiрними. Глобальний спад проявиться як уповть-нення зростання св^ового ВВП до 2% i нижче. Але про-
гноз по глобальному ВВП попршиться, якщо серед ¡н-весторю почнеться пашка через зростання державних борпв, а полГтики перейдуть до протекцюнютських за-ходГв i девальвацп нацюнальних валют. В перюди еко-номГчного спаду уряди бтьшост держав розробляють власн антикризовГ програми з огляду на структуры особливост нацюнальних економк. До них, переважно, включаються державний контроль над фшансовою системою неринковими методами регулювання; оперативна пщтримка реального сектору економки шляхом об-меження ¡мпорту споживчих товарю, протекцюнютських заходГв для експортерю, пщтримки ¡мпортозамГщення та високотехнолопчних виробництв; заходи щодо по-жвавлення внутршнього споживчого ринку тощо.
Ще складншими е завдання для УкраТни, яка в умовах зовшшньоТ' агресп мае не лише стабозувати еко-номГчне i сусптьно-полГтичне середовище, але й здшс-нювати полГтику стмкого довгострокового економГчного зростання. Первюне вщновлення економки УкраТни, очевидно, проходитиме повтьнше, шж пюля свГтовоТ кризи 2008-2009 рогав. ТодГ, в 2009 роцГ, основним чин-ником скорочення ВВП майже на 15% було зменшення зовншнього попиту, який швидко вщновився, а ВВП в наступних 2010-2011 роках зрю на 4-5%. Зараз свпюва економка зростае помГрними темпами, тому економмне зростання в УкраТш найближчим часом буде тюно по-в'язане з ïï досить обмеженими внутршшми ресурсами. Задля швелювання впливу кризових процесс у свт та досягнення своеТ' економГчноТ безпеки УкраТна (за прикладом розвинутих краТ'н) мае сформувати загальноде-ржавну антикризову Програму, зорюнтовану на пщтри-мку реального сектору нацюнальноТ' економки та за-безпечення прийнятного рГвня життя своТх громадян. Неодмшною умовою успшноТ' реалГзаци комплексу ан-тикризових заходю е стаблзаця полГтичноТ ситуацп в державу виршення военних конфлГкпв, консолщацт зусиль уах владних ¡нститупв, без огляду на партмш чи ¡деолопчш розбГжностк
Висновки. У свт може розпочатися нова глобальна криза. Поштовхом до нет вщповщно до "принципу домь но" може бути економмний спад у КитаТ, що розпочався з кшця 2015 р. Китай, з його переважно високими темпами економнного зростання, високою долею у розпо-дл свгтового ВВП та вагомою роллю у зовншньоторго-вельних вщносинах, е великим гравцем на глобальному ринку, з яким слщ рахуватися. Економка УкраТни - на-впаки - е слабкою i значною мГрою залежить вщ ситуа-ци в краТ'нах-свггових лщерах, в тому числГ вщ китайськоТ економки. Зважаючи на поточну системну соцГаль-но-економГчну та полгтичну кризу в УкраТ'ш, зовншню вмськову агресю та ризики глобального спаду свГтовоТ економки, наша краТна може в черговий раз постраж-дати найбтьше. Для скоршого подолання кризи в УкраТш необхщно використовувати комплекс заходв економГчного та оргашзацмного характеру Зокрема, щоб не бути залежною вщ свпювих катаклГзмГв в цтому та вщ поточного спаду в краТ'ньекономнному партнеро-вГ КитаТ, експортоорюнтована економка УкраТни мае компенсувати втрати на свпювому ринку за рахунок розвитку свого внутршнього ринку.
ДискуЫя. З вивчення наслщгав свпювоТ' фшансово-економГчноТ кризи 2008-2009 рр. та загрози нового глобального спаду економки через падшня у серпш 2015 р. фондового та валютного рингав Китаю з новою силою вщновилися дискуси щодо закономГрностей су-
часного циклiчного розвитку та загальноТ турбулентнос-Ti свiтовоТ системи, причин початку кризи та нового циклу, а також перспектив вщновлення св^овоТ економки.
Дана стаття е продовженням дослiдження автора закономiрностей цишчного розвитку свiтовоТ та нацю-нальних економк, насамперед, економiки УкраТни. Матерели цiеТ роботи е основою для подальших досль джень, серед яких найбтьш перспективними е здшс-нення наукових передбачень та попереджень наступних кризових потрясшь, а також запоб^ання поширення Тх негативних наслщгав.
Список використаних джерел
1. Антикризове управлшня: теор1я, методолог1я та мехашзми реал1зац1Т : моногр. / О.В. Коваленко; Запор1зька державна Ыженерна академ1я. - Запор1жжя: ЗД1А, 2011. - 466 с.
2. Гршнова О. А. Людський каштал в умовах кризи: оцшка i пошук можливостей збереження / О.А. Гршнова // Вiсник КиТвського нацо-нального ушверситету iменi Тараса Шевченка. Серiя "Економка" - 2015. - №170. - С. 11-16. http://dx.doi.Org/10.17721/1728-2667.2015/170-5/2
3. Гршнова О. А. Со^альна вщповщальнють у контекстi подолання системноТ кризи в УкраТнi / О.А. Гршнова // Демографiя та со^альна економiка. - 2011. - № 1. - C. 39-46.
4. Красота О. В. Розгортання свтовоТ економiчноТ кризи в УкраТш та можливост обмеження рецесп / О.В. Красота // Вчеш записки УЕП "КРОК". Вип. 19. - К., 2009. - С. 27-37.
5. Людський розвиток в УкраТш: мiнiмiзацiя со^альних ризиив (колективна науково-аналiтична монографiя) / за ред. Е. М. ЛiбановоТ. -К.: 1н-т демографп та соцiальних дослiджень iм. М. В. Птухи НАН УкраТни, Держкомстат УкраТни, 2010. - 496 с.
6. Мельничук Д. П. Антикризове управлЫня людським капиталом: змют та завдання в сучасних умовах [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/3013/1/Melnychuk.pdf-Назва з екрана.
7. Мошинский Б. Германия получила неутешительные економи-ческие новости, - Business Insider [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.finance.ua/ru/news/-/362492/germaniya-poluchila-neuteshitelnye-ekonomicheskie-novosti-business-insider - Назва з екрана.
8. Почему произошел китайский обвал, - мнение [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://news.eizvestia.com/news_economy/ full/374-pochemu-proizoshel-kitajskij-obval-mnenie- Назва з екрана.
9. Торговельно-економiчне сшвробгтництво мiж УкраТною та Китаем / ОфЩмний сайт Посольства УкраТни в Китайськш Народшй Республ^ та в Монголи (за сумюництвом) / http://china.mfa.gov.ua/ua/ ukraine-cn/trade- Назва з екрана.
10. Фшансова криза-2015. Економюти б'ють на сполох [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://ua.korrespondent.net/ business/3576322-finansova-kryza-2015-ekonomisty-buit-na-spolokh -Назва з екрана.
11. Форсайт економки УкраТни: середньостроковий (20152020 роки) i довгостроковий (2020-2030 роки) часовi горизонти / наук. керiвник проекту акад. НАН УкраТни М. З. Згуровський // Мiжнародна рада з науки (ICSU); Комiтет iз системного аналiзу при Президп НАН УкраТни; Нацiональний техшчний унiверситет УкраТни "КиТвський полiтехнiчний Ыститут"; 1нститут прикладного системного аналiзу НАН УкраТни i МОН УкраТни; Свтовий центр даних з геоiнформатики та сталого розвитку. - КиТв : НТУУ "КП1", 2015. - 136 с.
12. Шапран В. Девальва^я юаня. Китай взяв в заручники свiтову економiку [Електронний ресурс] / В.Шапран - Режим доступу : http://www.eurointegration.com.ua/experts/2015/08/20/7037099/ - Назва з екрана.
13. Bloomberg: Економка УкраТни - найслабша у свiтi [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://24tv.ua/news/showNews.do?
bloomberg_ekonomika_ukrayini_nayslabsha_u_sviti&objectId=589782&ta
g=ukrayina - Назва з екрана.
14. Citigroup: У России и стран БРИКС уже начались серьезные проблемы [Електронний ресурс] - Режим доступу :http://politkuhnya.info/ novosti/citigroup-u-rossii-i-stran-briks-uzhe-nachalis-sereznye-problemy.html -Назва з екрана.
15. China crisis and its global impact / Aug 21 2015 / http://www.fxstreet.com/analysis/daily-currency-insight/2015/08/21/ - Назва з екрана.
16. Krugman, Paul. The Return of Depression Economics and the Crisis of 2008. - W.W. Norton Company Limited, 2009.
17. The Guardian: Китай "переждет" кризис, а вот Европа стремится к обвалу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ria.ru/world/20150827/1211499412.html#ixzz3liq80R96 - Назва з екрана.
Надшшла до редколегп 20.09.15
Е. Красота, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
УГРОЗА ГЛОБАЛЬНОГО СПАДА ЭКОНОМИКИ КАК РЕЗУЛЬТАТ ДЕЙСТВИЯ "ПРИНЦИПА ДОМИНО"
Определены эволюция и главные признаки мировых послевоенных экономических спадов в странах Северной Америки, Западной Европы, Японии и в Украине со второй половины ХХ в. до нынешнего этапа; выяснены причины, которые столкнули одну из крупнейших мировых экономик - китайскую экономику - в кризис; проанализировано место Китая в мировой экономической системе; определена степень влияния спада в Китае на стабильность глобальной экономической системы в целом и обострения кризисных процессов в Украине в частности.
Ключевые слова: социально-экономический кризис; глобальный спад; "принцип домино"; антициклическая политика.
O. Krasota, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
THREAT OF GLOBAL ECONOMIC DOWNTURN AS A RESULT OF "DOMINO EFFECT"
The paper defines the evolution and main features of the post-war global economic recession in North America, Western Europe, Japan and Ukraine in the second half of the twentieth century until the present stage;clarifies the reasons that pushed one of the most powerful world economies - the Chinese economy - into the crisis; analyzes China's place in the global economic system; estimates the impact of China's decline on the stability of the global economic system and worsening the crisis processes in Ukraine.
Key words: social and economic crisis; the global recession; "Domino Effect" (chain reaction); countercyclical policy.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine. Economics, 2015; 11(176): 35-39
УДК 338.48
JEL G20; P46; R58; Z10
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/176-11Z5
Р. Тринько, д-р екон. наук, проф., академш НААН УкраТни, Я. Григор'ева, канд. екон. наук, асист.
Львiвський нацюнальний ужверситет iM. 1вана Франка, Львiв
ДЖЕРЕЛА Ф1НАНСУВАННЯ ТУРИСТИЧНО1 ГАЛУЗ1: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВИР1ШЕННЯ
У статт/' проаналiзовано важливсть фнансового забезпечення туристичноi галузь Наведено можливi варiанти фi-нансування. Проаналiзовано та об^рунтовано бюджетне фшансування. Запропоновано альтернативы шляхи фнансо-вого забезпечення для туристичноi галуз1 Зроблено висновки щодо покращення фшансового стану туристичноi галуз1 Запропоновано нову економ/'чну категорю - економiчна б/'дн/'сть. Визначено основн принципи б/дност/', шляхи та нас-л/'дки 1х подолання. Висвтлено переваги впливу туризму на соцально-економ/чне в'дродження населення.
Ключовi слова: туристична галузь, ф/нансове забезпечення, iнвестування туризму.
Вступ. У сучасних умовах, коли економка УкраТни опинилася у кризовому становища знижуеться валовий нацюнальний продукт, зростае рiвень безробггтя, важ-ливим е концентра^я зусиль держави на прюритетних галузях нацюнальноТ економки, до яких, зокрема нале-жить i туристична галузь.Сьогодш загальновизнаним фактом е вщнесення туристичноТ дiяльностi до най-бтьш швидко прогресуючих галузей свпювого госпо-дарства. Пщкреслено, що туризм позитивно впливае на нацюнальну економку. Тому для забезпечення пода-льшого розвитку туризму слщ збтьшити фшансове забезпечення ^еТ галузк
Метою статт е виявлення основних проблем та специфки фшансового забезпечення туристичноТ галузi УкраТни.
Огляд л^ератури. Вагомий внесок у дослщження проблеми розвитку туристичноТ галузi в УкраТш внесли тага вггчизняш вчен як Л.Левковська, 1.Малярчук, Г.Мунш, Д.Прейгер [4] та багато шших.
Фiнансово-економiчнi проблеми розвитку туристичноТ галузi пщшмаються в роботах украТнських науко-в^в. Дослщження А.КулшськоТ [5] щодо особливостей фшансового мехашзму в туристичшй галузк С.Захарчук [6] обфунтовуе загальш фiнансово-економiчнi проблеми, що стосуються фшансування туристичноТ галуз^ Ю.Варланов [7] з позици мюцевого рiвня дослщжуе фь нансовий мехашзм розвитку туризму.
Методолопя дослщження. У робот були застосо-ваш загальнонауга^ та спе^альш методи дослщження. Методолопчною основою дослщження щодо виявлення ефективних механiзмiв фшансового забезпечення туризму е загальнонауга^ методи. У статтi використано прийоми абстрактно-лопчного методу, а саме: аналiзу i
синтезу, iндукцiТ та дедукцп. Для оцiнки ефективностi доходiв населення для фшансового забезпечення галу-зi були застосованi статистичний метод та табличного вщображення iнформацiТ. На основi структурно-логiчного алгоритму запропоновано добробутну конце-пцiю фiнансового забезпечення туристичноТ галузк
Постановка завдання: виявити основы проблеми та специфку фiнансового забезпечення туристичноТ галузi УкраТни. Об^рунтувати заходи покращення фь нансування туристичноТ галузк
Основнi результати. Туризм в свпювм економiцi являеться одним з провщних i найбiльш динамiчних галузей iз-за швидкого росту. Для 38% краТн в свiтi -туризм, основне джерело доходу, для 83% - одна iз п'яти домшуючих галузей в нацюнальшй економiцi. В УкраТш частка ВВП в туризмi не перевищуе 2%, але доходи вщ мiжнародного туризму у 2009 р. становили 3576 млрд., а у 2012 р. - 4842 млрд. грн.
К.В. Константинова в однй iз своТх праць наводить дан про те, що у багатьох краТнах свпу туризм е одшею з найбiльш прiоритетних галузей, внесок у валовий дохщ яких складае 20-45%, а надходження вiд шоземного туризму е основним джерелом отримання валюти [8, с.85].
На сьогодшшшй день, коли УкраТнi перебувае у вкрай складному становища i може не доотримувати 89% ВВП, iз-за зниження промислових пщприемств на сходi краТни, якi давали краТш 30% ТТ валютноТ виручки на допомогу може прийти туризм.
За пщрахунками фахiвцiв УкраТнськоТ туристичноТ асо^ацп, у 2012 р. шоземщ якi подорожували УкраТною залишили 571 млн. дол. Так, у 2013 р. подорожував ко-жен 7 землянин, i цей мтьярд оаб залишив у краТнах перебування 1,5 трлн. дол. За прогнозами фахiвцiв, галь-кiсть туристiв у свт з кожним роком тiльки зростатиме.
© Тринько Р., Григор'ева Я., 2015
