CC BY
921. Suna Aydin, Mehmet Nesimi Eren et al. Adropin as a potential marker of enzyme-positive acute coronary syndrome // Cardiovascular Journal of Africa. - 2017, Vol. 28(1). - P. 40-47.
22. Topuz M, Celik A. et al. Plasma adropin levels predict endothelial dysfunction like flow-mediated dilatation in patients with type 2 diabetes mellitus // J In-vestig Med. - 2013, Vol. 61(8). - P.1161-1164.
23. Wayne Bond Lau, Koji Ohashi et al. Role of Adipokines in Cardiovascular Disease. // Circulation Journal. - 2017, Vol.81. - P. 920 - 928.
24. Wei Yi, Yang Sun et al. C1q/Tumor Necrosis Factor-Related Protein-3, a Newly Identified Adi-pokine, Is a Novel Antiapoptotic, Proangiogenic, and Cardioprotective Molecule in the Ischemic Mouse Heart // Circulation. - 2012, Vol.125. - P.3159-3169.
25. Wenchao Hu1 and Li Chen Association of Serum Adropin Concentrations with Diabetic Nephropa-thy // Mediators of Inflammation. - 2016. - P.1-6.
26. Wenlin Lian, Xiaosong Gu, Yongwen Qin and Xing Zheng Elevated Plasma Levels of Adropin in Heart Failure Patients // Intern Med. - 2011, Vol. 50. -P. 1523-1527.
27. Wolfing B, Buechler C. et al. Effects of the new C1q/TNF-related protein (CTRP-3) «cartonectin» on the adipocytic secretion of adipokines // Obesity (Silver Spring). - 2008, Vol.16(7). - P.1481-1486.
28. Xin C, Liu J et al. Irisin improves fatty acid oxidation and glucose utilization in type 2 diabetes by regulating the AMPK signaling pathway // Int J Obes (Lond). - 2016, Vol. 40 (3). - P. 443-51.
29. Yi W, Sun Y. et al. C1q/tumor necrosis factor-related protein-3, a newly identified adipokine, is a novel antiapoptotic, proangiogenic, and cardioprotec-tive molecule in the ischemic mouse heart // Circulation. - 2012, Vol. 125(25). - P. 3159-69.
30. Yu HY, Zhao P et al. Serum adropin levels are decreased in patients with acute myocardial infarction // Regul Pept. - 2014, Vol.190-191. - P.46-9.
SPECIFICITY OF CLINICAL MANIFESTATIONS OF SCHIZOPHRENIA, COMORBID WITH
DIABETES OF THE 2nd TYPE
Oprya Y.
Associated professor of Department of Psychiatry and Narcology of the Odesa National Medical University, Odesa, Ukraine
СПЕЦИФ1КА КЛ1Н1ЧНИХ ПРОЯВ1В ШИЗОФРЕНП, ЩО КОМОРБ1ДНА З САХАРНИМ
Д1АБЕТОМ 2-ГО ТИПУ
Опря е.в.
доцент кафедри ncuxiampiï та наркологи' Одеського нацюнального медичного yHieepcumema, Одеса, Украша
Abstract
A comparative analysis of clinical and psychopathological characteristics of schizophrenia among patients with D-2 without signs of obesity and patients without chronic somatic disorders was carried out to determine the features of the course and clinical manifestations of schizophrenia, comorbid with D-2. It was established that the clinical picture of schizophrenia, which combined with D-2, is characterized by an increase in the level of general psychopathological symptoms, primarily due to hypochondriacal, anxiety and depressive symptoms, as well as the predominance of hallucinatory symptoms in the structure of psychosis, often of a senestopathetic content.
Анотащя
З метою визначення особливостей течи та клшчних npoHBiB шизофренп, що коморбщна з СД-2 проведено порiвняльний аналiз клшшэ-психопатолопчних характеристик шизофренп серед хворих с СД-2 без ознак ожиршня та хворих без хрошчних соматичних розлащв. Встановлено, що клшчна картина шизофренп при И поеднанш з СД-2 характеризуемся збшьшенням рiвня загально! психопатолопчно! симптоматики передуам за рахунок шохондрично!, тривожно! та депресивно! симптоматики, а також превалюван-ням галюцинаторно! симптоматики в структурi психозу часто з сенестопатичним шдгрунтям.
Keywords: schizophrenia, type 2 diabetes, clinical-psychopathological signs, comorbidity
Ключовi слова: шизофрешя, сахарний дiабет 2-го типу, клшжо-психопатолопчш ознаки, коморбвд-шсть
XBopi на психотичн розлади являють собою групу високого ризику розвитку метаболiчних за-хворювань: шсульту, сахарного дiабету 2 типу (СД-2), дислшщемп та ожиршня [2, 3, 5]. Зпдно резуль-тапв ешдемюлопчних дослвджень тривалють життя хворих на шизофрешю е на 15-30 рошв мен-шою, порiвняно з загальною популяцiею населения, при цьому б№ша частина смертей хворих на шизо-
фрешю пов'язана саме з ускладенннями штеркуре-нтних шизофренiï соматичних розлащв. Розповсю-дженiсть СД-2, зпдно даних рiзних дослiджень, серед хворих на шизофренш в 2-3 рази вища, нiж в загальнiй популяци [8]. Хронiчна гiперглiкемiя, ди-сфункцiя серцево-судинноï системи, гострi усклад-нения СД значно збiльшують рiвень смертностi хворих на шизофренiю [3, 9].
Високий ризик захворюваносп на сахарний дь абет серед хворих на шизофрешю останшм часом здебiльшого асощюють з терапieю атипiчними ан-типсихотичними препаратами [1, 6, 8, 9]. Однак, високий ризик виникнення сахарного дiабету при ши-зофрени було вiдмiчено ще в XIX столгтп, задовго до впровадження в практику ще! групи препаратiв. Крiм того, результати дослвджень свiдчать про ная-внiсть порушень гомеостазу глюкози у хворих пвд час першого епiзоду шизофренi!, що свiдчить про ризик формування дiабету серед хворих на шизофрешю незалежно вщ терапп [7]. При цьому вщомо, що прогноз i дiабету i шизофренй' в планi усклад-нень, терапевтично! резистентностi та смертностi у випадку коморбiдностi значно негативнiший, шж при !х окремому iснуваннi [8].
На сьогодш бiльшiсть представлених в лтгера-турi даних присвячено передуам, досл1дженню фа-кторiв та механiзмiв формування СД-2 при шизофренй, при цьому даш ввдносно специфiки клiнiчних проявiв психозу при його поеднанш з сахарним да-абетом, спещфши взаемо!снування мiкстових форм психопатологи з СД-2, не представлено, що i обу-мовило мету даного дослiдження.
Мета - дослiдити особливосп перебiгу та кль нiчних проявiв шизофренй, що коморбвдна з сахарним дiабетом 2-го типу.
Методи дослвдження: кташко-психопатолоп-чне обстеження з використанням ктшчно! рейтин-гово! шкали позитивно! та негативно! симптоматики (Positive and Negative Syndrome Scale -PANSS) [4].
В дослщження залучено 92 хворих на шизофрешю (F20), з яких основну групу дослвдження склали 42 хворих на шизофрешю з дiагнозом СД-2
Розподш обстежених за вiком, статтю та
(Б20 з СД-2), контрольну - 50 хворих на шизофрешю без хрошчно! соматично! патологii (Б20 без ХСП).
Залученi в дослщження хворi вiдповiдали зага-льним критерiям включения: наявнiсть верифшова-ного дiагнозу шизофренii (Б20) вiдповiдно критерий МКХ-10 тривалiстю не менше 3-х рошв; вiк хворого вiд 18 до 60 рошв; здатшсть пащенпв приймати участь в дослiдженнi, адекватно розумгга вимоги та iнструкцii, що пред'являються вщпо-ввдно до завдань дослiдження та наявнiсть шформо-вано! згоди на участь в дослвдженш. Загальними критер1ями виключення слугували: наявшсть орга-нiчних захворювань ЦНС; виразних когнiтивних та психопатологiчних порушень, що ускладнюють за-своення та виконання шструкцш; та вiдповiднiсть стану критерiям пост шизофренiчноi депресii (Б20.4).
Критер1ями включення в основну групу досль дження були: наявнiсть сахарного дiабету 2-го типу тривалiстю не менше 3-х рошв без ожиршня (1МТ < 30). Критерiем ввднесення хворих до контрольно! групи дослщження була ввдсутшсть хронiчних со-матичних захворювань.
Сформованi групи дослвдження за основними соцiо-демографiчними показниками достовiрно не вiдрiзнялись. Обидвi групи хворих були представ-ленi переважно женками (61,9% - в основнш групi та 52% - в контрольнш групi), вiком вiд 30 до 50 рошв (таблиця 1). Середнш вiк обстежених оаб серед хворих основно! групи складав 39,6 рок1в, серед хворих контрольно! групи - 37,8. За рiвнем освгга в обох групах хворих переважали особи з середньою (професiйною або спещальною освiтою) - 45,24% серед хворих основно! та 44% серед хворих контрольно! групи.
Таблиця 1
соцiально-демографiчними показниками
Основна група n=42 Контрольна група n=50
Показники Частота Частота
Абс., Ввдн., Абс., Вщн.,
оаб %±m% оаб %±m%
1 2 3 4 5
Стать
Чоловiча 16 38,1±7,3 24 48±7,06
Жшоча 26 61,9±9,32 26 52±7,35
Вiк
21-30 рок1в 5 11,9±2,73 10 20±3,65
31-40 рошв 14 33,3±6,64 19 38±6,11
41-50 рошв 15 35,7±6,98 15 30±5,12
50-60 рошв 8 19,05±4,18 6 12±2,30
Рiвень освгга
неповна середня (8 клаав ЗОШ) 4 9,52±2,21 2 4±0,80
середня (10 класiв ЗОШ) 6 14,29±3,23 5 10±1,94
середня професшна або спецiальна 19 45,24±8,17 22 44±6,72
(ПТУ, техшкум)
незакiнчена вища 4 9,52±2,21 7 14±2,65
повна вища 9 21,43±4,63 14 28±4,85
Примпки: - данi наведено в формап: абсолютна шльшсть оаб та вщсоток вГд абсолютно! шлькосп ± помилка
ввдсотку ( %±m %)
Зпдно результапв аналiзу клiнiко-динамiчних характеристик шизофренп хворих обстежених груп (таблиця 2) встановлено, що манiфестацiя психоти-чного розладу у хворих основно! групи вiдбувалась переважно в молодому вщ (у вiкових дiапазонах до 18 та до 30 рошв), в той час як у хворих контрольно! групи психотичний розлад машфестував переважно пiсля 18 рошв (у вжових градацiях з 18 до 30 та тсля 30 рошв). В цшому тривалють психотич-
Встановлено, що хворi основно! групи харак-теризувались значно б№шою к1льк1стю госшталь зацiй з приводу психiчного стану протягом року, порiвняно з хворими контрольно! групи. Так, в пе-реважнiй бiльшостi випадшв хворi основно! групи 2 госпиатзувались 2 рази на рiк (47,62%), в той час як хворi контрольно! групи - переважно 1 раз на рж (50%). Юльшсть оаб серед хворих основно! групи,
ного захворювання у хворих основно! групи вияв-лялась значно бiльшою, н1ж у хворих контрольно! групи. Отримано, що серед хворих основно! групи значно частше тривалють психотичного розладу складала понад 15 рок1в (54,76%), та значно рвдше тривалiстю до 15 рошв (42,86 %), порiвняно з хворими контрольно! групи, серед яких щ показники склали 30% та 70%, ввдповщно, при р<0,01 та р<0,001.
що було госпи^зовано до стацiонару за останнiй рж лише один раз, була набагато меншою (28,57%), порiвняно з хворими контрольно! групи (50%), при р < 0,01.
Аналiз особливостей психопатолопчно! симптоматики проводився результатами обстеження за шкалою PANSS (Positive and Negative Syndrome Scale) (таблиця 3).
Таблиця 2
Клшжо-динашчш характс эистики шизофренi!' у хворих обстежених груп
Найменування Основна група n=52 Контрольна група n=50
Частота Частота
Абс., осiб Вщн., %±m% Абс., оаб Вщн., %±m%
1 2 3 4 5
Вж манiфестацi!' психотичного розладу
До 18 рошв 16 38,1±7,3 13 26,00±4,56
З 18 до 30 рошв 17 40,48±7,62 21 42,00±6,53
Шсля 30 рошв 9 21,43±4,63 16 32,00±5,39
Тривалють психотичного захворювання
до 10 рошв 5 11,9±2,73 11 22,00±3,97
10-15 рошв 13 30,95±6,27* 24 48,00±7,06
15-20 рошв 17 40,48±7,62* 11 22,00±3,97
бтше 20 рошв 6 14,29±3,23 4 8,00±1,57
Юльшсть госпiталiзацiй в психiатричний стацiонар за останнiй рж (з урахуванням поточно!)
1 (одна) 12 28,57±5,89* 25 50,00±7,22
2 (двi) 20 47,62 ±8,41 17 34,00±5,64
3 (три) 9 21,43±4,63 6 12,00±2,30
Б№ше трьох 1 2,38±0,57 2 4,00±0,80
Форма шизофренп
Парано!дна (F20.0) 33 78,57±8,87 39 78,00±7,47
Гебефренна (F20.1) 1 2,38±0,57 1 2,00±0,40
Кататошчна (F20.2) 1 2,38±0,57 2 4,00±0,80
Недиференцiйована (F20.3) 2 4,76±1,13 1 2,00±0,40
Резидуальна (F20.5) 3 7,14±1,68 3 6,00±1,19
Проста (F20.6) 2 4,76±1,13 4 8,00±1,57
Тип перебиу шизо( эрешчного розладу
безперервний (.х0) 23 54,76±8,98* 17 34,00±5,64
епiзодичний з прогредieнтним розвит-ком дефекту (.х1) 5 11,9±2,73 8 16,00±2,99
епiзодичний зi стабiльним дефектом (.х2) 6 14,29±3,23 12 24,00±4,27
епiзодичний ремiтуючий (.х3) 8 19,05±4,18 13 26,00±4,56
Примiтки: - даш наведено в форматi: абсолютна шльшсть осiб та вiдсоток ввд абсолютно! кiлькостi ± помилка ввд-сотку ( %±m %)
Таблиця 3
Особливосп психопатолопчно! симптоматики у хворих обстежених груп_
Симптом Основна група n=42 (бали) Контрольна група n=50 (бали)
М±т M±m
1 2 3
Шкала позитивно! симптоматики (Р)
Р1 Маревш iдеi 3,32±0,16 3,58±0,19
Р2 Порушення мислення за формою (концептуальна дезоргашзащя) 3,2±0,12 3,3±0,13
Р3 Галюцинаторна поведiнка 4,15±0,18* 3,42±0,16
Р4 Збудження 3,5±0,16 3,14±0,14
Р5 1де! величi 1,8±0,14 2,35±0,11
Р6 Пiдозрiлiсть (персекуторнi аде!) 2,42±0,11 2,18±0,14
Р7 Ворожiсть 1,65±0,16 1,3±0,12
Сума балiв за шкалою позитивно! симптоматики (Р) 20,1±0,65 19,3±0,57
Шкала негативно! симптоматики (N1
N1 Сплощення афекту 2,27±0,14 2,68±0,12
N2 Емоцiйна вiдчуженiсть 3,12±0,18 2,56±0,12
N3 Зубожшня (збвднення) контакту 3,16±0,15 2,9±0,14
N4 Пасивно-апатична сощальна вiдгородженiсть 3,12±0,14 2,75±0,12
N5 Порушення абстрактного мислення 3,56±0,16 3,7±0,16
N6 Недостатшсть спонтанностi / плавносп мови 2,78±0,12 3,14±0,14
N7 Стереотипне мислення 3,62±0,17 3,55±0,16
Сума балiв за шкалою негативно! симптоматики (К) 21,7±0,67 21,3±0,48
Шкала загально! психопатолопчно! симптоматики (G)
G1 Iпохондричнi ще! 4,24±0,16* 3,4±0,14
G2 Тривожнiсть 3,86±0,14** 2,95±0,18
G3 1де! винносп 1,52±0,1 1,76±0,14
G4 Фiзична напруга 3,2±0,14* 2,4±0,14
G5 Манершсть та поза 1,65±0,15 1,8±0,16
G6 Депресiя 3,45±0,18** 2,56±0,14
G7 Рухова загальмованiсть 1,54±0,14 1,78±0,16
G8 Вiдмова ввд спiвробiтництва (недоступнiсть) 1,25±0,14 1,40±0,12
09 Неприроднiсть змюту мислення 3,32±0,12 3,66±0,18
G10 Дезорiентацiя 1,45±0,12 1,64±0,14
G11 Порушення уваги 1,85±0,1 1,96±0,12
G12 Недостатнiсть суджень та критики 3,76±0,16 3,8±0,12
G13 Вольовi порушення 1,66±0,18 1,86±0,14
G14 Iмпульсивнiсть 3,23±0,16 1,7± 1,45±0,11
G 15 Аутизащя 2,94±0,14 2,34±0,12
G16 Активний вiдхiд ввд соцiальних контакпв 3,2±0,12 2,7±0,16
Сума балiв за шкалою загально! психопатолопчно! симптоматики (G) 42,1±0,73* 37,4±0,65
Кластер анерги (N1+N2+G7+ G10) 8,38±0,24 8,66±0,33
Кластер депреси (G1+ G2+ G3+ G6) 13,07±0,34** 10,67±0,25
Кластер порушень мислення (Р2+ Р3+Р5+G9) 12,47±0,36 12,73±0,36
Кластер збудження ^4+ G5+ Р4) 8,35±0,24 7,34±0,24
Кластер парано!дно! поведiнки (Р6+ Р7+G8) 5,32±0,18 4,88±0,19
Композитний шдекс (Р-К) -1,6±0,14 -2,0±0,14
Загальна кiлькiсть ба. ив (УР+N+G) 83,9±2,11* 77,9±1,78
Примiтки: - данi наведено в форматi: середня арифметична ± помилка середньо! арифметично! (М±т )
Отримано, що у хворих основно! групи зага- (^+N+0) була значно вищою (83,9±2,11), порiв-льна виразшсть психопатологiчноi симптоматики няно з контрольною групою (77,9±1,78), при
р<0,05. За окремими шкалами психопатолопчно!
симптоматики достовiрно бшьш вираженою у хво-рих основно! групи виявилась саме загальна психо-патологiчна симптоматика ^ = 42,1±0,73), порiв-няно з контрольною групою (37,4±0,65), при р<0,05.
Показники композитного iндексу (Р-№) У обс-тежених хворих обох груп були негативними, що вадображало превалювання негативно! симптоматики над позитивною та свщчило про наявшсть хронiчного, тривалого перебiгу шизофренiчного процесу.
Структура позитивно! симтоматики (Р) хворих обох груп ввдображала провiдну симптоматику пре-валюючо! парано!дно! форми шизофрени у обсте-жених хворих: найвиразшшими виявилися так1 симптоми як галюцшаци (Р3) та марення (Р1). Од-нак, частота та виразнiсть галюцинаторно! поведi-нки у хворих основно! групи виявилась значно ви-щою (4,15±0,18), порiвняно з хворими контрольно! групи (3,42±0,16), при р < 0,05. В структурi позитивно! симптоматики на фош галюцинаторно! поведь нки у хворих основно! групи вадзначались висок1 показники психомоторного збудження (3,5±0,16), марення (3,32±0,16) та концептуально! дезоргашза-цi! мислення (3,2±0,12). Структура позитивно! симптоматики хворих контрольно! групи характеризу-валась переважанням симптомiв марення над галю-цинаторною поведiнкою та значно меншою виразнiстю останньо!, порiвняно з хворими основно! групи. Серед вдей марення у хворих основно! групи превалювали ше! переслiдування, впливу або депресивш ше!, часто iпохондрично! спрямовано-стi.
В структурi негативно! симптоматики статис-тичних вiдмiнностей мiж групами порiвняння не вiдзначалось. Серед негативних симптомiв хворих обох груп найвиразшшими виявлялись розлади мислення (порушення абстрактного мислення та сте-реотипшсть мислення).
Найбiльша к1льк1сть достовiрних розбiжнос-тей мiж групами порiвняння стосуеться загально! психопатологiчно!' симптоматики. Так хворi основно! групи характеризувались бшьш виразними по-казниками iпохондрично!' симптоматики (4,24±0,16) переважно сенестопатичного змiсту, тривожносл (3,86±0,14) та депресивних проявiв (3,45±0,18), зокрема i вщносно стану свого здо-ров'я, а також проявами фiзично!' напруги (3,2±0,14), означеш симптоми у хворих контрольно! групи виявлялись менш вираженими (3,4±0,14; 2,95±0,18; 2,56±0,14 та 2,4±0,14, вщповщно).
За результатами аналiзу психопатологiчно!' симптоматики за окремими кластерами, отримано, що у хворих основно! групи, значно вираженими виявились симптоми за кластером депресi! (13,07±0,34), порiвняно з контрольною групою (10,67±0,25 ), р<0,01. Окрiм того, на рiвнi тенденцi!' у хворих основно! групи також вщзначалось зб№-шення рiвня симптомiв за кластером збудження (5,32±0,18), порiвняно з групою контролю (4,88±0,19).
Отриманi результати проведеного клшко-пси-хопатологiчного дослщження дозволяють зазна-чити, що поеднання шизофренi! з СД-2 обумовлюе певну специфiку клiнiко-психопатологiчних про-явiв психотичного стану, що виявляються у збшь-
шеннi рiвня загальних психопатологiчних симпто-мiв, передусiм, за рахунок iпохондрично!, тривож-но! та депресивно! симптоматики, а також превалю-ванням галюцинаторних симптомiв в структурi психозу часто з сенестопатичним забарвленням. Клiнiко-динамiчнi характеристики шизофренi! у хворих з СД-2 свщчать про бшьшу тривалiсть пато-логiчного процесу у хворих ще! групи та його не-благоприемний перебiг, бiльшу «злояшсшсть», що вщображаеться збiльшенням кiлькостi госmталiза-цiй с приводу загострення психотичного стану.
Отримаш данi представляють, передуам, ва-гоме практичне значения для полшшення якостi да-агностики та л^вання хворих на шизофренiю, що поеднуеться з СД-2.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Алешкина Г.А. Применение атипичных нейролептиков в лечении больных параноидной шизофренией, страдающих сахарным диабетом типа 2/ Г.А. Алешкина// Дисс. канд. мед. наук. - М.
- 2010. - 154 с.
2. Волков В.П. Соматическая патология и причины смерти при шизофрении / В.П. Волков // Журнал неврологии и психиатрии. - 2009. - 5. С. 914.
3. Метаболические нарушения при лечении больных шизофренией / Мосолов С.Н., Рывкин П.В., Сердитов О.В., Ладыженский М.Я., Потапов А.В. // Русский медицинский журнал. - .№ 15. - 2008.
- стр. 1028. http: // www.rmj.ru/articles/en-dokrinologiya/Metabolicheskie
narusheniya pri lechenii bolynyh shizofreniey/?50 #ixzz44rcusWON
4. Мосолов С.Н. Шкалы психометрической оценки симптоматики шизофрении и концепция позитивных и негативных расстройств / С.Н. Мосолов // - М. - 2001. - 238 с.
5. Ревенок О.А. Особенности сопутствующей соматической патологии у больных параноидной шизофренией/ О.А. Ревенок, Я.Ю. Марункевич //Архiв псих1атри . - 2014. - 4 (79) - с.75-79.
6. Сшайко В. М. Роль нейролептично! терапп у розвитку метаболiчного синдрому у хворих на шизофрешю (огляд лiтератури) / В. М. Сшайко, О. В. Землянщина // Арх1в психiатрi!. - 2010. - Т. 16, № 2 (61). - С. 175-181.
7. Шизофрения и сахарный диабет - причинно-следственные связи /Toby Pillinger, Katherine Beck, Cristian Gobjila, et al. // JAMA Psychiatry. 2017/ internist.ru/publications/detail/shizofreniya-i-sakharnyy-diabet-prichinno-sledstvennye-svyazi/
8. Шизофрения и сахарный диабет типа 2 (вопросы коморбидности и психофармакотерапии): Учебное пособие / Л.М. Барденштейн, А.М. Мкрту-мян, Г.А. Алешкина// Москва ИНФРА-М. - 2013. -83 с. // http://docplayer.ru/55855163-Shizofreniya-i-saharnyy-diabet-tipa-2. html
9. Antipsychotic induced weight gain and metabolic abnormalities: implications for increased mortality in patients with schizophrenia /Casey D.E., Haupt D.W., Newcomer J.W., et al. //J. Clin. Psychiatry. -2004. - 65 (suppl. 7). - р. 4 -18.
10. Physical Health and Schizophrenia / David J. Castle, Peter F. Buckley, Fiona P. Gaughran // Oxford University Press. - 2017. - 136 p.
