CC BY
51УДК 616.895.8-082.4/.6:340.63-039.76
ПРОВ1ДН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ ШИЗОФРЕНП ЯК МАРКЕРИ СУСШЛЬНО'1 НЕБЕЗКИ ХВОРИХ З Р1ЗНИМИ МЕХАН1ЗМАМИ РЕАЛ1ЗАЦН ДЕЛ1КТУ
А. М. Куштр Державний заклад "Украшська псих1атрична лшарня з суворим наглядом МОЗ Украши", м. Днiпропетровськ
Резюме. Стаття мгстить результати аналiзу стввщношень частоти основних характеристик шизофрени (таких як етап, тривалiсть, синдромолоична структура, тип перебпу, а також тип дефекту 1 стадш психозу), оцшених нами на популяцп хворих шизофрешею, як1 вчинили особливо небезпечш д1яння за р1зними мехашзмами 1х реалзацп. Отримаш результати показали найб1льшу шформатившсть таких складових медичного критер1ю неосудносп як етап хвороби 1 стад1я психозу.
Ощнена можлив1сть використання таких показнишв як диференц1ально-д1агностичних (при розмежуванш пащенпв з р1зними психопатолопчними мехашзмами за ступенем суспмьно1 небезпеки) 1 прогностичних (при ощнщ ризику повторних правопорушень) у цьо-го контингенту хворих.
Ключовi слова: шизофрен1я, медичний критерш неосудносп, провщш характеристики шизофрени, сусп1льно небезпечш д1яння проти життя особи, мехашзм реамзацп особливо небезпечних д1янь.
Актуальтсть теми.
Одним з ключових понять судово-псих1атрично1 практики е сусп1льна небезпека психчно хворих. Системний пщхщ до ощнки 11 ступеня передбачае урахування численних фактор1в, загальний масив яких включений до так звано1 формули неосудносп, а саме: юридичного (психолопчний) та медичного критерив неосудносп [1-4].
Встановлення взаемозв'язшв м1ж цими характеристиками являе собою доволi склад-ну проблему. Вир1шення 11 передбачае урахування результатов штегративного аналiзу за кожною з них, тобто визначення сусп1льно1 небезпеки як д1яння, так 1 психчного захворю-вання. 1накше е неможливим проведення проф1лактики сусп1льно небезпечних д1янь (СНД) псих1чно хворих, зокрема пащентав з шизофрешею [5].
М1жтим, за ощнювання р1внясусп1льно1 небезпеки психiчнохворих самефункщональний д1агноз являе собою обов'язковий елемент псих1атричного д1агнозу внаслiдок вщображення в медичних поняттях ощнки спроможносп пащента вщдавати звгг у сво1х д1ях та керувати ними [5]. Враховуючи вказане, нами проведений пор1вняльний анал1з провщних характеристик шизофрени як складових медичного (МКН) критер1ю неосудносп на популяци хворих на шизофренгю, яш вчинили особливо тяжш СНД за р1зними мехашзмами 1х реамзаци.
Мета дослщження. Вид1лити провщш характеристики шизофрени, що стало супровод-жують р1зн1 мехашзми реал1заци СНД у хворих з таким д1агнозом, яш вчинили особливо небезпечш дiяння.
Дизайн, матер1ал та методи досл1дження.
Дизайн: популяцшне, поперечне дослiдження "сери випадшв".
На базi псих1атрично1 лшарш з суворим наглядом проведено популяцшне дослщження хворих на шизофренгю, яш вчинили СНД проти життя особи (ПЖО).
Критери включення: шформована згода на участь у дослщженш; дiагноз F20.хх за МКХ-10; здшснення хворим СНД, передбаченого ч. 2 ст. 121, ч. ч. 1, 2 ст. 115 розд1лу II "Злочини проти життя та здоров'я людини" Кримшального кодексу Украши (ККУ); пере-бування на лiкуваннi у псих1атричнш лiкарнi з суровим наглядом на момент проведення дослщження; вiк старше 14 рошв на момент вчинення СНД (ст. 22 ККУ). Критерш виклю-чення - жiноча стать (введений для досягнення максимально1 однорщносп груп).
Усього обстежено 511 хворих на шизофрешю, що ско1ли СНД ПЖО у вшД вiд 16 до 76 рошв (середнш вш 39,72 ± 0,50 рошв).
За ознакою психопатологiчних МР СНД сформован 2 групи пор1вняння. До I гру-пи увiйшов 251 хворий з продуктивно-психотичним (П-П) МР СНД, в II - 127 пащенпв з
негативно-особислсним (Н-О) МР СНД. При цьому 21 хворий виключений з дослщження у зв'язку з невщповщшстю критер1ям включення, а у шших 112 пацентв був встановлений змiшаний МР СНД, тому на даному егапi дослщження вони виведенi за його межъ
Слд додаги, що обсгежений контингент е вичерпно повною (репрезентативною) вибiркою хворих на шизофренiю, яш вчинили тяжш i особливо тяжкi СНД, за суттю тотож-ною !х генеральнш сукупностi в Украiнi [6].
В процеа виконання дiеi роботи, кргм загальноприйнятого клiнiко-психопатологiчного методу, що використовували для щентифжацп МР СНД, проводили ретельний збiр даних стосовно судово-псих1атричних аспектв здшсненого СНД (модуль И "Карти комплексного обстеження хворого ^ 20), який вчинив суспьльно небезпечне дшння (СНД) ", дал! - Карта).
Обробку отриманих даних здшснювали методами математичноi статистики (дисперсшний аналiз) на персональному комп'ютерi за допомогою програм SPSS 15.0 и MS Ехсе1 v.8.0.3. [7].
Для всх ознак, частота яких у групах пор1вняння була в1рог1дно вщмшною, розрахо-вували дiагностичнi коефiдiенти (ДК) та м1ри iнформативносгi Кульбака (М1) [8].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Традицшно складовими медичного критерЮ неосудност1 вважають характеристику захворювання, структуру МР СНД та ситуацшш аспекти вчинення делшту.
Нами проанал1зовано провщш характеристики захворювання, до яких в судово-псих1атричнш практид1 прийнято вщносити етап хвороби, и тривал1сть, тип перебпу, синдромальну та нозолопчну характеристики, стадаю психозу тощо. В результат встанов-лено таш ознаки, що постають значущими для розмежування хворих на шизофрешю за психопатолопчним мехашзмом реалiзадii делшту, а також при сод1альн1й реабттаци за-значеного контингенту.
Розпод1л хворих I та II груп за етапом шизофрени в пергод скоення СНД наведений на рис. 1.
□ продром В дебют
□ манфест
□ регрес
0 ^цальний етап
рецидиву ЕЭ розгорнутий рецидив
□ регрес рецидиву
□ ремiсiя
Рис. 1 Розпод1л обстежених з продуктивно-психотичним (А) та негативно-особист1сним (Б) механ1змом реал1заци СНД за етапом шизофрени
у пер1од скоення дел1кту
Анал1з ознак, за якими встановлеш достов1рн1 вщмшносп по групах пор1вняння показав, що бiльшiсгь хворих з Н-О МР СНД знаходилась в станах ремгси (30,71 % ос1б про-ти 5,58 %, р<0,001, в) та регресу рецидиву (11,81 % ос1б проти 4,38 %, р=0,0055) на пергод скоення делшту, що в 5,5 та в 2,7 рази часпше н1ж серед обстежених I групи.
В свою чергу, пащенти з П-П психопатолопчним мехашзмом вчиняли СНД в 2 рази часпше на етат розгорнутого рецидиву (39,04 % ос1б проти 19,69 %, р=0,0001), в 1,5 рази -при машфесп шизофрени (31,08 % ос1б проти 20,47 %, р=0,0089) та в 3,71 рази - при дебют захворювання (8,76 % ос1б проти 2,36 %, р=0,0091) у пор1внянш з пщдослдними II групи.
Близько 8 % пад1ент1в по групах скоми СНД у продромальному еташ психiчноi хвороби, ~ 5 % - в сташ ш1щального етапу рецидиву та ~ 1 % - в пергод регресу основного захворювання (8,37 % 1 7,87 %; 3,98 % 1 5,51 %; 0,80 % 1 1,57 % ос1б в I та II групах вщповщно, р>0,05).
Загалом серед ушх 511 обстежених найб1льша частка хворих шизофрешею вчинила СНД на етат машфесту хвороби (158 ос1б, 30,92 %), при розгорнутому рецидив1 (141 особа, 27,59 %) та в сташ ремгси (60 ос1б, 11,74 %) (рис. 2).
маыфест шизофренп
розгорнутий рецидив
ремiсiя
продромальний перiод шизофрени
регрес рецидиву
дебют шизофрени
Ыщальний етап рецидиву регрес шизофрени
0 5 10 15 20 25 30 35
Частота ознаки, %
Рис. 2 Частота знаходження на в1дпов1дному етап1 шизофрени в першд вчинення тяжких та особливо тяжких СНД серед популяци хворих
Отримаш даш свщчать про те, що сусп1льна небезпека хворих на шизофрешю за да-ним показником МКН у пащенпв с П-П МР СНД е найб1льшою при першому 1 другому пси-хотичних етзодах, зокрема в перюд розгорнутого рецидиву.
Обстежеш з Н-О психопатолоичним мехашзмом залишаються сусп1льно небезпечними в станах рем1си та регресу шизофрени.
Щ вщомосн слщ враховувати при побудов1 програм сощально! реабЫтаци, у тому числ1, визначення тривалосн застосування примусових заход1в медичного характеру, так як стани рем1си та регресу психчного захворювання не е ознакою зниження небезпеки пащенпв II гру-пи, на вщмшу вщ хворих I групи. Остант, в свою чергу, потребують прискшливого спостере-ження лжар1в-псих!атр1в тсля припинення примусових заходв медичного характеру в умо-вах псих1атрично! лжарш з суворим наглядом для своечасно! доагностики початку рецидиву.
Вказане пщтверджуеться даними про те, що псих1атричш проблеми, за суб'ективною ощнкою хворих, почалися вже за рж до вчинення СНД. При цьому, змши у психчному сташ обстежеш з Н-О МР СНД вщм1чали у себе достов1рно довше н1ж особи з П-П МР СНД (середш показники складали 15,75 ± 0,81 та 12,57 ± 0,57 м1сящв вщповщно, р<0,001).
В основному, психчне захворювання набувало у дослщженого контингенту безперерв-ного перебпу (90,55 % та 91,53 % ос1б вщповщно).
За типом перебпу шизофрени достов1рш розб1жносп встановлеш лише за частотою ешзодично! 11 форми з прогред1ентним розвитком дефекту, що д1агностували в 3 рази часпше у пащенпв II групи (3,94 % проти 0,40 % ос1б I групи вщповщно, р<0,01).
За нозолопчною приналежшстю в обстежених з П-П психопатолоичним мехашзмом достов1рно переважала парано1дна форма шизофрени (98,80 % проти 88,19 % ос1б II групи вщповщно, р<0,001), а з негативно-особиспсним - проста (11,02 % ос1б, в I груп таш особи вщсутш - 0,00 % вщповщно, р<0,001). Розпод1л дослщжених пащенпв по групах за формою основного захворювання мюструе рис. 3.
Продуктивна стад1я психозу в пергод вчинення СНД в1рогщно стало превалювала у хворих I групи (81,67 % проти 25,20 % ос1б II групи, р<0,001), а негативна - в обстежених П-о! (43,31 % проти 5,98 % ос1б з П-П МР СНД, р<0,001). При цьому, вщношення частот цих ознак складали 3,24 та 7,24 рази вщповщно, що пщтверджуе отримаш нами даш стосовно особливостей психчного стану (продуктивна 1 дефщитарна симптоматики щодо психчних сфер), в якому хвор1 на шизофрешю з р1зними МР СНД вчиняють СНД та являють собою сусп1льну небезпеку.
в
3
Рис. 3 Розпод1л обстежених I та II труп за ознакою нозолоНчно! приналежност1
медичного критер1ю неосудност1
Примiтка. Використаш наступи скорочення: Н-О - негативно-особистюний, П-П - продуктивно-психотичний, МР - механiзм реаМзаци, СНД - сустльно небезпечне дiяння.
Коморбщна патологя обстежених обох груп в перюд скоення СНД була представлена р1зними псих1чними та поведшковими розладами внаслдок вживання ПАР.
Так, рання рем1с1я синдрому залежносп вщ алкоголю ^ 10.200) зареестрована у 7 (5,51 %) пащентав з Н-О МР СНД, переважно галюцинаторний психотичний розлад внаслщок вживання алкоголю (F 10.52) та психчш розлади внаслщок вживання опюЗдв (F 11.0) - по 2 (1,57 %) особи вщповщно.
Спектр коморбщно! патологи був ширшим у хворих з П-П психопатолопчним мехашзмом 1 включав: синдром залежносп вщ алкоголю, ранню рем1с1ю ^ 10.200) (3 особи, 2,36 %), переважно галюцинаторний психотичний розлад в структур! психчних розлад1в внаслщок вживання алкоголю ^ 10.52) (1 особа, 0,79 %), психчш розлади внаслщок вживання опющ1в в стан утримання (F 11.20) (3 особи, 2,36 %), ефедршу (F 14) (1 особа, 0,79 %), поеднане вживання канабю!д1в та отощав ^ 19) (1 особа, 0,79 %), сполучення полшаркомани з синдромом залежносп вщ алкоголю (F 19) (3 особи, 2,36 %), а також легка розумова вщсталкть (F 70) (1 особа, 0,79 %).
Розвиток дефектних стан1в зареестровано у 113 (45,02 %) пщдослщних з П-П МР СНД та у 48 (37,79 %) пащенпв з Н-О МР СНД. Розподм обстежених за достов1рними розб1жностями вщносних значень яшсно! ознаки "тип дефекту" наведений у табл. 1.
В I грут основну частку склали хвор1 з парано!дним (18,33 %) 1 психопатопод1бним (16,33 %) дефектом особистосп, при меншому значенш апато-абул1чного (6,37 %) та астешчного (3,98 %), а в II грут - з психопатопод1бним (28,35 %) (здебмьше експлозивним 1 емоцшно-холодним його вар1антами), у меншш дол1 пащентав встановлеш парано!дний (11,09 %) та апато-абул1чний (3,15 %) типи дефекту.
Якщо ощнювати найб1льш в1рогщш розб1жносп м1ж ознаками по групах за цим показником, то серед обстежених з П-П МР СНД переважали хвор1 з астешчним дефектом особистосп в стан декомпенсаци (в 4,78 рази) та з середшм ступенем виразносп парано!дного дефекту (в 4,18 рази) 1 з дезактуал1защею марення при неповнш критищ ми-нулих хворобливих переживань в його структур! (в 3,52 рази). Серед пщдослщних з Н-О МР СНД превалювали пащенти з середшм ступенем виразносп (в 13,9 рази), виразним (в 4,98 рази), компенсованим (в 4,65 рази) психопатопод1бним типом дефекту 1 з експлозивним його вар1антом (в 3,48 рази) (табл. 1).
Таблиця 1
Як1сш в!дмшност1 хворих на шизофретю з р1зними мехатзмами реал1зацп
СНД за типом дефекту 1)
Ознаки Частота ознаки, % В1дн. частот ДК MI р2) 3)
Iгрупа n=251 II група n=127
Астешчний компенсований 0,00 0,00 1,0000
декомпенсований 3,98 0,79 0,20 -7,01 0,11 0,0161
Паранощний критичне подолання та усвщомлення хвороби 1,99 0,79 0,40 -4,00 0,02 0,2623
дезактуал1зад1я марення при неповнш критид1 минулих хворобливих переживань 8,37 2,38 0,28 -5,46 0,16 0,0129
щкапсуляд1я 0,40 0,79 1,99 2,99 0,01 0,3342
дисимуляд1я 2,39 1,59 0,66 -1,78 0,01 0,2742
компенсад1я через захисш мехашзми, ритуали 1,99 0,79 0,40 -4,00 0,02 0,1291
пристосування психо-тичних переживань до реально'1 дшсноси 3,19 0,79 0,25 -6,04 0,07 0,1142
гшеркомпенсад1я 0,40 0,79 1,99 2,99 0,01 0,6658
легкий стутнь 0,00 0,00 1,0000
середнш стутнь 9,96 2,38 0,24 -6,22 0,24 0,0037
глибокий стутнь 2,79 0,79 0,28 -5,46 0,05 0,0564
Психопато-под1бний компенсований середнього ступеню 2,39 0,40 11,11 5,56 4,65 13,94 6,67 11,44 0,29 0,30 0,0005 0,0004
виразний 2,39 11,90 4,98 6,97 0,33 0,0002
експлозивний 3,19 11,11 3,49 5,42 0,21 0,0021
емоцшно-холодний 12,75 7,94 0,62 -2,06 0,05 0,0536
аутистичний 0,40 0,79 1,99 2,99 0,01 0,4462
Апато-абул1чний компенсований 1,59 1,59 1,00 -0,02 0,00 0,3319
субкомпенсований 2,39 1,59 0,66 -1,78 0,01 0,2742
некомпенсований 2,39 0,79 0,33 -4,79 0,04 0,0854
Псевдооргашчний 0,00 0,00 1,0000
Змшаний (вказати) 0,00 0,00 1,0000
Примггки.
1) - тут i далi у табл. наведенi лише Ti ознаки, за якими встановленi достсшрш вiдмiнностi при порiвняннi груп.
2) - тут i далi достовiрнiсть розбiжностей розрахована точним методом Фшера (ТМФ).
3) - напiвжирним шрифтом видшеш достовiрнi вiдмiнностi мiж групами порiвняння (р<0,05).
4) Пiд час розрахуншв позитивний або негативний знак ДК залежить лише вiд стввщношення кiлькостi хворих, якi мають щ ознаки в групах порiвняння та вщ того як зютавляються групи, тому ДК маркерiв П-П МР СНД мають негативний знак, а Н-О МР СНД - позитивний.
Синдромальна структура nŒxi4Hoï naTOAoriï обстежених наведена на рис. 4, який наглядно демонструе значну частоту верифшаци параноидного та гaлюдинaторно-пaрaноïдного синдромiв у хворих на шизофренiю обох груп у перюд вчинення небезпечного дшння, а саме: 54,98 % i 32,67 % оаб I групи та 48,03 % i 19,69 % оаб II групи вщповщно. При дьому доля таких пащенпв була вищою у обстежених з П-П МР СНД (р<0,05).
В свою чергу, питома вага пщдослщних з псиxопaтоподiбним синдромом стало в 14 рaзiв переважала в II груш (11,02 % проти 0,40 % оаб I групи, р<0,001). Парафренний синдром i змши особистостi дiaгностовaно виключно у пащенпв з П-П МР СНД (по 0,79 % оаб), а апато-абулчний, aстенiчний та афективний - у хворих з Н-О МР СНД (3,94 %, 0,79 % та 0,79 % вщповщно).
Слщ зазначити, що перелчеш вище ознаки МКН мають суттевий вплив на вiрогiднiсть вчинення повторного делшту та суспмьну небезпеку дослщженого контингенту. Тим не менш, в судово-псих1атричнш практид загальною ознакою, що може бути використана для
50
40
30
20
10
0
/ Хворi з Н-О МР СНД Хворi з П-П МР СНД
□
я
Рис. 4 Розпод1л обстежених I та II труп за ознакою синдромально? приналежност1
медичного критер1ю неосудност1
розподiлу чиннишв МКН за ступенем небезпеки, традидшно вважають тип суспмьно! небез-пеки хворих [1], який характеризуе кримшогенну актившсть особистосп, 11 антисощальну спрямовашсть тощо, зокрема схильшсть до повторних делжпв та входить в структуру механзму небезпечно1 поведшки. Даний показник також вщображае в загальному вигляд1 всю сукупшсть детермшант, що обумовлюють суспмьну небезпеку.
У бiльшостi пщдослщних в обох групах встановлена активна суспьльна небезпека (90,84 % осiб в I грут та 86,61 % - в 11-о1), з них близько 1/5 частини складали хворi з 11 вибiрковим (цiлеспрямованим) варiантом (19,92 % та 16,54 % оаб вiдповiдно), в той час як генерамзований практично в 2 рази часпше верифiковано у пащентш I групи (14,34 % про-ти 7,87 % осiб з Н-О МР СНД, р=0,0256).
Лише у 3 хворих (1,20 %) з П-П МР СНД та у 5 оаб (3,94 %) - з Н-О МР СНД був пасив-ний тип суспмьно! небезпеки.
1ншими словами, в I/енезi сусп1льно небезпечно1 поведiнки практично 90 % хворих основну роль вщггравали стимули, що пов'язанi з МКН (внутргшт, психопатологiчнi). Ц1леспрямований варiант активно1 сусп1льно1 небезпеки був обумовлений парано1дним, галюцинаторно-парано1дним синдромами, а генерал1зований - здеб1льше змiнами свiдомостi, у тому числ1, на тл афективних порушень (або останн1х окремо). З вказаного випливае, що зниження суспмьно! небезпеки цих падiентiв е нездшсненним без терапи основного захворювання в умовах застосування примусових заход1в медичного характеру через неможливють корекди внутршн1х, психопатологiчних стимул1в таких хворих за допо-могою впливу макро- та мжросощальних середовищних чиннишв.
При пасивному тит СНД були обумовленi в основному збйом обставин та д1ями шших осiб, тому включення до програм сощально! реабмггади заход1в щодо корекди 1х мжросощального оточення для зниження ступеню сусп1льно! небезпеки е додльним.
Близьким за змiстом до чиннишв "ЮКН", "тип сусп1льно! небезпеки", на наш погляд, е показник "здатшсть утриматися вiд вчинення СНД", так як вш також допускае вщповщний стуиiнь усвiдомлення власних дш та включае належний рiвень здатносп керувати ними (во-льовий компонент).
Вщсутшсть здатносл утриматися вщ вчинення СНД у бмьшосп дослщжених осiб було обумовлено саме вiдсутнiстю критики до свого стану (96,02 % та 94,49 % оаб в I та II групах вщповщно), що сполучалося в поодиноких випадках з порушеннями самосвiдомостi та збо-ченням "Я".
Треба зазначити, що у випадках, коли критика до свого стану у хворих була присутня, 11 наявшсть компенсувалася саме останнiми ознаками. Як вже було сказано вище, критичне ставлення до власного психчного стану i усвiдомлення вчинку спостериали у 7 пащенпв з П-П МР СНД та у 3 - з Н-О МР СНД. Саме у цих обстежених, окремо або у поеднанш, i були зареестроват порушення самосвiдомостi та збочення "Я", що проявлялися вщчуттям втрати едносп особистостi або викривленням, вщчуженням окремих психiчних прояв1в.
Найбмьш шформативш ознаки (за частотою ознаки у пащенпв з рiзними механiзмами реал1защ1 делшту), що дозволяють квалфшувати р1вень сусп1льно1 небезпеки дослджено! когорти при аналiзi провщних характеристик захворювання як складово! МКН (модуль И, судово-псих1атричш аспекти СНД - Карти) були зведеш нами до дiагностичноi таблиц (табл. 2). До не! увшшли лише якiснi ознаки, що обумовлено величинами ДК i М1 при М1=0,1.
Таблиця 2
Д1агностична таблиця маркер1в сустльно? небезпеки хворих з р1зними мехавдзмами реал1зацп СНД за ознаками пров!дних характеристик захворювання як складово? медичного критер1ю неосудност
Ознака (критерш неосудносп/група ознак/ пщгрупа п-го порядку/ознака) Частота ознаки,% Вщн. частот ДК М! р ТМФ
Iгрупа II група
1 2 3 4 5 6 7
Маркери негативно-особистгсного мехатзму реал1зац11 СНД (в порядку зменшення М1, М1т1п=0,1)
МКН/Етап хвороби/ремю1я 5,58 30,71 5,51 7,41 0,93 0,0000
МКН/Етап хвороби/регрес рецидиву 4,38 11,81 2,70 4,31 0,16 0,0055
Маркери продуктивно-психотичного мехатзму реал1зацГ1 СНД (в порядку зменшення М1, М1т1п=0,1)
МКН/Стад1я психозу/продуктивна 81,67 25,20 0,31 -5,11 1,44 0,0000
МКН/Етап хвороби/розгорнутий рецидив 39,04 19,69 0,50 -2,97 0,29 0,0001
МКН/Етап хвороби/дебют 8,76 2,36 0,27 -5,69 0,18 0,0091
МКН/Етап хвороби/машфест 31,08 20,47 0,66 -1,81 0,10 0,0089
Примггка. У таблицi використане таке скорочення: МКН - медичний критерiй неосудносл
Як випливае з табл. 2, найбмьш шформативним маркером серед провщних характеристик шизофрени, що супроводжують певний психопатологiчний механiзм СНД та визна-чають суспмьну небезпеку хворих на шизофрению у його межах, виявились етап хвороби та стад1я психозу. Тобто при вирiшеннi питання тривалостi застосування примусових заход1в медичного характеру для даного контингенту слщ враховувати факт суспмьно! небезпеки хворих з Н-О МР СНД в станах регреси рецидиву та ретси шизофрени. В свою чергу, пащенти з П-П МР СНД е суспмьно небезпечними в перюд продуктивно! стади психозу пiд час дебюту, манфесту або розгорнутого рецидиву процесу. Зазначене треба також враховувати при проведенш лiкувально-реабiлiтадiйних заход1в, що спрямованi на зниження суспмьно! небезпеки хворих на шизофренiю, яш вчинили особо тяжкi СНД.
Висновки.
1. Стутнь суспмьно! небезпеки хворих на шизофрешю, якi вчинили СНД проти життя особи i знаходяться на лiкуваннi у примусовому порядку в псих1атричнш лiкарнi з суворим наглядом (практично генеральна сукупшсть таких пащентав в УкраНш), визначаеться вiдповiдним етапом шизофрени та стадоею психозу (за частотою ознаки у пащенпв з рiзними механiзмами реал1заци делшту).
1.1. Для хворих з продуктивно-психотичним механiзмом реалзаци суспмьно небезпечних д1янь це (данi наведенi у порядку зменшення iнформативностi): продуктивна стадя психозу, дебют та манiфест шизофрени.
1.2. Для хворих з негативно-особиспсним механзмом реал1заци суспмьно небезпечних д1янь це (данi наведенi у порядку зменшення шформативносп) стан ремюи та регрес
рецидиву шизофрени.
2. При визначенш тривалосп застосування примусових заход1в медичного характеру слад враховувати той факт, що стани ремiсii та регресу психчного захворювання не е ознакою зниження небезпеки падiентiв з негативно-особистiсним механiзмом реалзаци СНД, на вiдмiну в!д хворих з продуктивно-психотичним психопатологiчним механiзмом.
Л^ература
1. Кондратьев Ф. В. Судьбы больных шизофренией: клинико-социальный и судебно-психиатрический
аспекты/Ф. В. Кондратьев [под ред. В. С. Ястребова]. - М.: Изд-во ЗАО Юстицинформ, 2010. - 402 с.
2. Дмитриева Т. Б. Агрессия и психическое здоровье/Т. Б. Дмитриева, Б. В. Шостакович. - СПб.: Изд-
во «Юридический центр Пресс», 2002. - 464 с.
3. Мальцева М. М. Опасные действия психически больных/М. М. Мальцева, В. П. Котов. - М.: Медици-
на, 1995. - 256 с.
4. Судебно-психиатрическая экспертиза в уголовном процессе и меры профилактики общественно
опасных действий психически больных//Общая психиатрия [ред. Тиганов А. С.]. - НЦПЗ. - Режим доступу до книги: http://www.psychiatry.ru/lib/54/book/28/chapter/114
5. Первомайський В. Б. Судово-псих1атрична експертиза: стати (1989-1999). - К.: Сфера, 2001. - 184 с.
6. Кушнир А. Н. Социально-демографические особенности больных шизофренией с разными меха-
низмами реализации общественно опасных действий//Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. - 2013. - № 4 (14). - С. 24-33.
7. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием
Excel/С. Н. Лапач, А. В. Чубенко [и др.]. - Киев: Морион, 2000. - 320 с.
8. Гублер Е. В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. - М., Ме-
дицина, 1978. - 294 с.
ОСНОВНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ШИЗОФРЕНИИ КАК МАРКЕРЫ ОБЩЕСТВЕННОЙ ОПАСНОСТИ БОЛЬНЫХ С РАЗНЫМИ МЕХАНИЗМАМИ РЕАЛИЗАЦИИ ОБЩЕСТВЕННО ОПАСНЫХ ДЕЙСТВИЙ (МЕДИЦИНСКИЙ КРИТЕРИЙ НЕВМЕНЯЕМОСТИ)
А. Н. Кушнир
Резюме. В статье отражены результаты анализа соотношений частоты основных характеристик шизофрении, (таких как этап, длительность, синдромологическая структура, тип течения, а также тип дефекта и стадия психоза), оценены нами на популяции больных шизофренией, которые совершили особо опасные деяния по разным механизмам их реализации. Полученные результаты показали наибольшую информативность таких составляющих медицинского критерия невменяемости как этап болезни и стадия психоза. Оценена возможность использования этих показателей как дифференциально-диагностических (при разграничении пациентов с разными психопатологическими механизмами по степени общественной опасности) и прогностических (при оценке риска повторных правонарушений) у данного контингента.
Ключевые слова: шизофрения, медицинский критерий невменяемости, основные характеристики шизофрении, общественно опасные действия, механизм реализации особо опасных действий.
THE JURISTIC CRITERIA OF CRIMINAL INSANITY DUE SCHIZOPHRENIC PATIENTS WITH DIFFERENT MECHANISM OF REALIZATION ESPECIALLY DANGEROUS ACTS
A. N. Kushnir
Summary. The results of analysis the schizophrenia basic descriptions frequency correlations are reflected in the article (such as the stage, duration, syndromologic structure, type of flow, and also type of defect and stage of psychosis), appraised by us on the schizophrenic patient's population, that accomplished the special public danger and accomplishing delicts on different psychopathological mechanisms. The got results showed that the most informing were the stages of illness and psychosis - constituents of medical criterion of criminal insanity.
The possibility of wide use these indexes is appraised as differentially-diagnostic (at differentiation the patients with different pathopsychological mechanisms on the degree of public danger) and prognositic (at the estimation of risk of the repeated delicts) at this contingent.
Key words: schizophrenia, juristic criterion of criminal insanity, public dangerous acts against person's life and health, mechanism of realization the especially dangerous acts.
