CC BY
9Ключевые слова: эмоциональная сфера, паническое расстройство, психотерапевтическая коррекция.
ЕМОЦ1ЙН1 ПОРУШЕННЯ У ХВОРИХ 13 ПАН1ЧНИМИ РОЗЛАДАМИ
О. I. Кудшова Харшвська медична академ1я тслядипломно! освiти
Резюме. В тепергшнш час помiчаeться значний зрiст тривожних розладгв з пароксизмаль-ними проявами. В !х структурi значне мiсце займають панiчнi розлади (ПР). Нами було проведено вивчення порушень емоцшно! сфери у 40 хворих з ПР та 20 хворих з агорафобieю по даним клiнiчних и психопатолопчних дослджень. Визначений високий ргвень тривожно! симптоматики. За показниками патопсихолопчних дослiджень визначено, що у хворих з ПР переважае високий ргвень особиспсно! тривожностi, на тлi вщносно низьких показниюв нейротизму та депреси. Розроблена система психоневротично! корекцп, що зазначила висо-ку ефективнiсть в 68% випадюв.
Ключовi слова: емоцшна сфера, панiчний розлад, психотерапевтична корекщя.
УДК 616.895.8-082.4/.6:340.63-039.76
НЕЙРОКОГН1ТИВНИЙ ДЕФ1ЦИТ У ХВОРИХ НА ШИ3ОФРЕН1Ю 3 ПРОДУКТИВНО-ПСИХОТИЧНИМ МЕХАН13МОМ РЕАЛ13АЦН СУСП1ЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИХ Д1ЯНЬ
А. М. Куштр
Державний заклад "Украшська психiатрична лшарня з суворим наглядом МОЗ Укра1ни",
м. Дншропетровськ
Резюме. У статтi наведенi результата анал1зу особливостей нейрокогнiтивного дефщиту у хворих шизофрешею, якi являють собою особливу сусп1льну небезпеку та ско!ли делшти за продуктивно-психотичним механiзмом !х реалзаци. На прикладi вичерпно! популяцп таких хворих в Украiнi видмено та описано характернi риси нейрокогттивних порушень у даного контингенту. Оцшена можливiсть використання вказаних ознак в лшувально-реабЫтацшному процесi, а також у якостi прогностичних щодо ризику повторних правопо-рушень у даного контингенту.
Ключовi слова: шизофрен1я, нейрокогнiтивний дефщит, сусп1льно небезпечнi д1яння про-ти життя особи, мехашзм реал1зацп особливо небезпечних д1янь.
Актуальн1сть теми. Останне десятир1ччя знаменувалося великою шльшстю широкомас-штабних дослщжень, що присвячеш вивченню нейрокогн1тивного дефщиту (НД) у хворих на шизофрешю [ 1-3]. Слщ вщмгтити, що низка 1х автор1в нашть вважають за дощльне вщокремити щ нейрокогн1тивн1 розлади у самостшну групу, поряд з позитивною та негативною симптоматикою [4-6]. Такий шдхщ пов'язаний, по-перше, з1 встановленням суттевих кореляцш м1ж р1внем НД та сощальним дефщитом, порушеннями глобального р1вня функщонуваиня i функщональним виходом захворювання. А по-друге - науковим обГрунтуванням того факту, що НД заважае адаптацп хворих та перешкоджае 1х сощально! реабштацп [7-10].
Тем не менш, в доступнш лiтературi юнують лише поодинош роботи, що присвяченi дослiдженню нейрокогштивного дефiциту у пацiентiв з шизофрешею, що ско!ли сусшльно-небезпечнi д1яння (СНД) [11], а також заходам медико-сощально! реабштацп при них, зокре-ма у хворих, як1 ско!ли СНД за продуктивно-психотичним механiзмом !х реамзацп (П-П МР).
Мета дослщження: встановлення особливостей нейрокогнiтивного дефщиту у хворих на шизофрешю з продуктивно-психотичним механзмом реалзаци особливо суспьльно небезпечних д1янь.
Дизайн, матер1ал та методи досл1дження.
За сво!м дизайном проведена робота мала характер популядшного*, поперечного до-слдження сери випадшв.
На баз1 Державного закладу «Украшська псих1атрична лшарня з суворим наглядом МОЗ Украши» (м. Дншропетровськ) обстежено 511 хворих на шизофренгю, як1 вчинили СНД проти життя особи (ПЖО) з них продуктивно-психотичний мехашзм реал1зади делшту встановлено у 251 особи (49,12%).
Критери включення: шформована згода на участь у дослщженш; д1агноз F20.хх за МКХ-10; здшснення хворим СНД, передбаченого ч. 2 ст. 121, ч.ч. 1, 2 ст. 115 роздму II "Зло-чини проти життя та здоров'я людини" Кримшального кодексу Украши (ККУ); продуктивно-психотичний механзмом реал1зади (П-П МР) СНД; перебування на лшуванш у псих1атрич-нш лшарш з суровим наглядом на момент проведення дослдження; вж старше 14 рошв на момент вчинення СНД (ст. 22 ККУ). Сдиним критер1ем виключення пащенпв була жшоча стать (критерш введений для досягнення максимально! однорщносп груп).
Таким чином було виявлено 251 особу (49,12%) з продуктивно-психотичним мехашз-мом реал1зади делшту.
В процес1 виконання ще! роботи, використовували загальноприйнятий клшшо-пси-хопатолоичний метод як для щентифшади П-П МР СНД, так 1 ретельно! ощнки псих1чного статусу пащенпв, зокрема НД. Шляхом стандартизованого штерв'ю та спостереження проводили д1агностику розладв шизофрешчного спектру вщповщно до д1агностичних критерив МКХ-10. При дослщженш психчного стану хворого враховували також квантифшовану син-дромальну та нозолопчну характеристики психчних розлад1в вщповщно до критерив, що за-стосовуються у вггчизнянш псих1атри [12].
За допомогою розроблено! формал1зовано! карти психчного статусу здшснювали яшс-ну та шльшсну ощнку психопатолопчних симптом1в стосовно кожно! з психчних сфер. При дьому стушнь виразносп симптоматики ранжували за вщповщною шкалою (1 бал - легка, 2 бали - пом1рна, 3 бали - виразна, 4 бали - значно виразна) задля чпкого опису структури та ступеня виразносп клш1чного кримшогенного чинника (провщного психопатолопчного синдрому) як складово! сустльно! небезпеки хворих.
Обробку отриманих даних здшснювали методами математично! статистики (дисперсшний аналз) на персональному комп'ютер1 за допомогою програм SPSS 15.0 и MS Ехсе1 v.8.0.3. [13].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОВГОВОРЕННЯ
Перш за все слщ пщкреслити, що одержат результати вже на р1вш частотних стввщношень та середн1х величин показнишв клшшо-психопатолопчного обстеження е надшними 1 шформативними, так як дослщження проводили на вичерпно повнш виб1рщ пащенпв з шизофрешею, як1 ско!ли СНД ПЖО в Укра!ш [14]. Саме тому особливосп ней-рокогнытивного дефщиту, що були притаманш бьльшосп обстежених умовно визначали як типов1 або характерш риси !х психчного статусу.
Проведено клшшо-психопатолопчне дослщження 251 хворого з П-П МР СНД вшом вщ 14 до 76 рошв (середнш вш 38,96 ± 0,72 рошв). Серед них переважну шльшсть (248 оаб, 98,80%) склали хвор1 на парано!дну шизофрешею (F20.0), у 3 обстежених (1,19%) д1агностовано ге-бефренну шизофрешю (F20.1). У б1льшост1 випадшв встановлено безперервний переб1г захво-рювання (230 пащенпв, 91,63%), неповну ремю1ю спостер1гали у 75 пщдослщних (29,88%), повну - у 10 (3,98%) хворих. Розвиток дефектних сташв зареестровано у 113 (45,02%) обстежених. Головним чином де були парано!дний (18,33%) 1 психопатопод1бний (16,33%) дефект особистоси, при меншому значенш апатичного (6,37%) та астешчного (3,98%).
Давшсть «псих1атричних проблем» за суб'ективною ощнкою 244 (97,21%) пащенпв коливалась у вельми широкому д1аиазош: вщ 8 до 540 мгсящв (у середньому 151,74 ± 7,18 мю.). Амбулаторну псих1атричну допомогу рашше отримували 54 (21,51%) особи у середньому 6,06 ± 0,81 раз1в, а стащонарну - 221 (88,05%) особа у середньому 6,89 ± 0,46 раз1в.
У зв'язку з тим, що небезпека хворих на шизофренгю посилюеться при пщвищенш р1вню тривоги, депреси, фоб1ях, поеднанш щей переслщування, отруення з афективними порушеннями, 1мперативними галюдинащями, агресивною, аутоагресивною поведшкою тощо, нами ощнена !х наявшсть (за суб'ективним сприйняттям пащенпв, яш вчинили СНД за П-П МР) за 30 д1б до делшту та протягом життя. Кр1м того, така ретроспективна ощнка дала змогу встановити р1вень усвщомлення хворими власних психоемощйних проблем при
спгвставленш з зафжсованими документально анамнестичними даними.
Сильну депресгю останн 30 дшв вщчували 19 хворих (7,57%), а протягом життя 144 пащенти (57,37%), значну тривогу - 60 (23,90%) та 211 (84,06%) ос16 (вщповщно); переживали галюцинаци 43 (17,13%) та 176 (70,12%) обстежених (вщповщно); мали труднош^ з концентрацiею уваги, пам'яттю 86 (34,26%) та 153 (60,96%) пщдослщних (вщповщно); переживали труднощ! щодо контролю власно! лют { агресивно! поведшки (у тому числ при штоксикацп алкоголем, наркотиками) 29 (11,55%) та 190 (75,70%) хворих (вщповщно); усе-рйоз м{ркували над скоенням самогубства 13 (5,18%) та 82 (32,67%) пащенпв (вщповщно); здшснювали спробу самогубства 3 (1,20%) та 65 (25,90%) ос16 (вщповщно); мали думки, що повшстю оволод{вали ними, незвичн думки, тат думки, що не розумьли оточуюч{ 51 (20,32%) та 171 (68,13%) обстежених (вщповщно). Щ психолоичн та емоцiйнi проблеми хвор{ з П-П МР СНД переживали вщ 0 до 30 дн1в, у середньому - 8,08 ± 0,77 д16.
Зазначен вщомосп свщчать про недостатне усвщомлення пащентами власного психчного та емоцшного стану вже за 30 днгв до вчинення СНД, що пщтверджуеться, по перше, запереченням психоемоцшних проблем за 30 д16 до делiкту бьльшгстю пащенпв з пiдтвердженням !х наявносн протягом життя, а по друге - даними щодо критичносп обстежених. Збережену критику до свого стану виявлено лише у 6 (2,39%) ос16, знижену - у 103 (41,04%), вщсутню - у 138 (54,98%) хворих.
Патологя у тзнавальнш сфер{ стосувалася порушень сприйняття, мислення, пред-ставлених переважно продуктивними розладами, пам'ятi та уваги, що характеризувалися дефщитарними порушеннями.
Мислення у бмьшосп падiентiв було паралоичним (189 ос16, 75,30%). 1нш1 форми мислення представлен переважанням аутистичного (55 хворих, 21,91%), наглядно^евого (15 обстежених, 5,98%), егоцентричного (12 ос16, 4,78%), а у деяких випадках - абстрактно-лоичного, лоично-смислового, наглядно-образного та мютичного (3,98% 3,19% 1,99% та 1,99%, вщповщно). У 32 хворих (12,74%) паралоичне мислення сполучалося з аутистичним, у 12 (4,78%) - егоцентричним, у 10 (3,98%) - з релтйним та у 5 (1,99%) - з мктичним.
Найбмьша частка пщдослщних мала порушення динамжи мислення у вигляд1 брадифрени (45 обстежених, 17,93%, з них у 31 пащента, 68,89% на тл паралоичного мислення), зрив1в думок (23 особи, 9,16%), в'язкого, торпщного мислення (15 хворих, 5,98%). У 14 хворих з П-П МР СНД виявлена тахiфренiя (14 пащенпв, 5,58%), а в окремих випадках -речов{ и^ераци, ментизм, шперунги (2,79% 1,99% 1,20% вщповщно).
Порушення зв'язносп мислення (розiрванiсть) було обумовлено «розпушенням» лопчних структур, супроводжувалось переходом суджень з одного лоичного плану на шший, та зареестровано практично у п'ято! частини обстежених (45 ос16, 17,93%, з них у 40 пащенпв (88,89%) з паралоичним мисленням).
Одностороннш, упереджений напрям розумово! д1ялбносп (хворими бралися до уваги лише окрем{ факти або випадков{ сторони явищ, що вщповщали !х домшуючш настановi), яка преформувала стшш хибн щлбов1 уявлення у пацiентiв з паралоичним мисленням,-проявлявся у 127 обстежених (50,59%) у вигляд1 суевiрностi (51 особа, 20,32%), символчного мислення (43 падiента, 17,13%), порушеннями щентифшаци (26 обстежених, 10,36%), при меншому значеннi складно! символ1чно! поведшки (ритуали) (7 ос16, 2,79%).
окр1м паралогiчного, патологiя лоичного мислення включала його розпливчаисть (нецiлеспрямованiсть з иноруванням часових та просторових меж подш, нездатнiсть при-тримуватися домшуючо! ще!, розпливчатiсть асощативно! структури мислення), формамзм, надмiрну деталiзадiю, резонерство (тангенцiальне мислення) (10,76%, 10,36%, 6,37% 1,59% хворих вщповщно).
За сучасними науковими даними, що отриман за допомогою нейровiзуалiзацii, в основ1 вказаних розлад]в лоичного мислення у пацiентiв з шизофрешею лежать аномальна актившсть дорсолатерально! префронтально! кори головного мозку та л1м61чних структур (дорсальний норадренеричний шлях), що у сукупносп призводять до формування так званого дефектного контуру головного мозку - стал порушення д1ялбносп вщповщних вщдтв головного мозку або зв'язюв м1ж ними [15, 16]. Саме функщонування такого дефектного контуру обумовлювало втрату або шверсгю координаци м1ж емощями та мисленням (iнтрапсихiчна атакся), а також гру61 розлади розумово! активностi при формальному збереженнi мислення у пщдослщних.
Сьогоденний погляд на шизофренгю, як хворобу розвитку мозку [16], частково пояснюе переважання мехашзм]в незртого мислення, а саме: порушення образного та егоцентрич-
ного мислення у обстежених, зокрема на тл1 спотворення продесу мислення пщ впливом емодш. Так, патолопчне фантазування, що мало маревопод1бний характер, виявлено у 32 хворих (12,75%), шохондрична детал1зад1я - у 28 пащентш (11,16%), реактивна - у 20 пщдослщних (7,97%). В свою чергу, бмьш н1ж у третини хворих з П-П МР СНД ПЖО (90 ос1б, 35,86%) встановлеш готовшсть до щей вщношення, у 1/5 - пргоритет власного мислення (58 хворих, 23,11%), за меншо! питомо! ваги порушень егодентричного мислення у вигляд1 егодентрично! мови/монологу (7 обстежених, 2,79%) та наддшних щей (2 особи, 0,80%).
Аномальна актившсть лобних дмянок головного мозку обстежених також обумовлювала змши мислення пщ впливом емодш, настанов та фантазш (31,87%, 29,88%, 2,79% вщповщно), а також !х малозрозумЫ, 1мпульсивш та реактивш дп (17,13% 15,54% та 8,37% вщповщно).
Вказане пояснюе той факт, що роль змшених особистюно-психолопчних мехашзм1в («Особистють» за функщонально-д1агностичною кондепщею багатофакторного анамзу «Синдром»-«Особистють»-«Сигуащя» Кондратьева Ф. В. [18]) у обстежених з П-П МР СНД сто-сувалася характеру р1шення (вчинити СНД пщ впливом марення) та вщповщнш небезпечнш поведшки, а зм1ст мотиву залишався поза межами особистосп. В свою чергу, чинник «Ситуащя» був швельований психотичною симптоматикою у вигляд1 марення та галюдинадш.
За середн1ми значеннями шльшсних ознак виразшсть психопатолопчно! симптоматики у ^знавальнш сфер1 хворих була переважно слабко та пом1рно виразною (табл. 2). Виключення склали обстежеш з маренням високого походження.
Дефщитарш, пом1рно виразш (табл. 1) порушення властивостей уваги виявлеш в 87,25% випадшв (219 обстежених). При дьому найбьльшу частку складали пащенти з легко вщволшаемою, з поверхневою, нестшкою увагою (100 ос1б, 39,84%), надм1рно виснажена увага встановлена у 57 хворих (22,71%), звужений !! обсяг - у 44 пщдослщних (17,53%). Незначного ступеня шертна увага та така, що вщхиляеться була зареестрована в 3,98% та 4,38% випадшв (вщповщно).
Таблиця 1
Середня виразшсть психопатолоНчно! симптоматики у тзнавальнш сфер1
обстежених, М±т
Показник К-сть хворих, ос1б Виразтсть симптоматики, бали Показник К-сть хворих, ос1б Виразтсть симптоматики, бали
Мислення Патологя мислення
паралопчне 189 2,04 ± 0,08 роз1рване 45 2,07 ± 0,19
аутистичне 55 2,31 ± 0,16 брадифрен1я 45 1,38 ± 0,10
егодентричне 26 1,46 ± 0,15 зриви думки 23 1,83 ± 0,17
наглядно-дшове 15 1,53 ± 0,19 в'язке, торпщне 15 1,33 ± 0,13
релтйне 12 1,25 ± 0,25 тах1френ1я 14 1,50 ± 0,20
абстрактно-лопчне 10 2,00 ± 0,21 речов1 гтерадп 7 1,00 ± 0,00
лопчно-смислове 8 2,13 ± 0,44 ментизм 5 1,00 ± 0,00
м1стичне 5 2,00 ± 0,45 шперунги 3 2,33 ± 0,33
Порушення егоцентричного мислення Порушення образного мислення
готовшсть до щей вщношення 90 1,96 ± 0,09 патолопчне фантазування 32 1,88 ± 0,15
прюритет власного мислення 58 1,29 ± 0,09 шохондрична детал1защя 28 2,11 ± 0,18
егодентрична мова/ монолог 7 1,43 ± 0,30 реактивна детал1зад1я 20 1,45 ± 0,15
надщнт ще1 2 1,00 ± 0,00 Увага
Порушення паралопчного мислення легко вщволжаема, по-верхнева, нестшка 100 2,07 ± 0,10
суев1ршсть 51 1,78 ± 0,13 надм1рно виснажена 57 2,40 ± 0,15
символ1чне 43 2,23 ± 0,14 звужений об'ем 44 1,89 ± 0,12
порушення щентифжадп 26 1,46 ± 0,14 стшка 32 1,19 ± 0,08
ритуали 7 2,57 ± 0,48 що вщхиляеться 11 1,09 ± 0,09
шертна 10 1,00 ± 0,00
У 56,18% пщдослщних зареестровано переважно мехашчну пам'ять, а у 44,62% -лопчно-смислову. Б1льш шж у половини хворих (148 оаб, 58,96%) за участю анамзатора пе-реважала зорова пам'ять, у 88 пащентпв (35,06%) - слухова, у 23 оиб (9,16%) - моторна, а за
тривалютю - короткочасна (147 обстежених, 58,57% проти 60 oci6, 23,90% з довготривалою).
ПатолоГю пам'ят у вигляд1 гшомнези встановлено у 48 падieнтiв (19,12%), у пооди-ноких випадках зареестровано фiксадiйну, антероградну, конградну амнезiю та маревш конфабулядп (2 пщдослщних та по однш особi, вщповщно).
Описаний дефщит робочо1 пам'ятi у бмьшосп падiентiв (здатнiсть зберiгати iнформадiю лише на короткий перюд та зниження внаслщок дього можливостi !! переробки або координаци в продесi психчно! дiяльностi) обумовлював порушення у них так званих «виконавчих» функдш, а саме: планування, здiбностi виргшування нестандартних проблем.
Слд вiдмiтити, що у 77,29% (194 особи) обстежених штелект вщповщав вiку, отри-маному р1вню освiти та досвiду. Цей факт додатково шдтверджував наявнiсть дисоцiадii м1ж вщносно збереженим штелектуальним функцiонуванням та спедифiчним дефщитом окремих когнiтивних функдш (мислення, пам'ять, увага) та тл патологiчного сприйняття та штерпретадп оточуючо! дiйсностi. Саме цi особливостi сприяли пщвищенню суспмьно! небезпеки обстежених.
Зазначеш нейрокогнiтивнi негативнi порушення у хворих на шизофренгю, яш вчинили СНД за П-П МР, слад враховувати в процесi побудови дшувально-реабШтадшних заходiв та формування оптимально! тактики терапи антипсихотиками.
Висновки.
В тзнавально! сферi бiльшостi хворих на шизофрешю з продуктивно-психотичним механiзмом реал1защ! суспьльно небезпечних д1янь, якi знаходяться на лшуванш у при-мусовому порядку в псих1атричнш лiкарнi з суворим наглядом (де практично генеральна сукупшсть таких падiентiв в нашш кра!ш) переважае дефщитарна симптоматика (за ви-нятком сприйняття та частково мислення, де зареестроваш здеб1льше продуктивнi розлади).
Поглиблення таких негативних симптомiв як патолоия логiчного мислення з наро-станням ознак його конкретизащ! та стереотипносп на тл зменшення продуктивносп, порушення властивостей уваги, попршення довготривало! пам'ятi можуть слугувати предикторами загострення шизофренiчного продесу та специфiчними маркерами пiдвищення суспмьно! небезпеки таких пащенпв.
Нейрокогнiтивний дефщит, знижена критика i неусвiдомленi поточнi актуальш змiни у психiчному станi сприяють реал1защ! хворими маревних мотивiв та утруднюють опiр вер-бальним галюдинащям.
Найб1льш сприятливий прогноз щодо зменшення суспмьно! небезпеки зазначеного контингенту хворих, на наш погляд, е вiрогiдним при реестращ! фактв зниження виразносп негативно! симптоматики у пiзнавально! сферi - нейрокогнiтивного дефщиту.
У свил вказаного, основними мгшенями проф1лактики повторних СНД у дих хворих повинна бути ефективна терап1я антипсихотиками та вщповщна лжарська тактика щодо компенсащ! дефщитарних станiв.
ЛИТЕРАТУРА
1. Bryson G. B. Initial and final work performance in schizophrenia: cognitive and symptom predictors //
J. of nervous and mental disease.- 2003.- Vol. 191.- P. 87-92.
2. Kurtz M. M. Neurocognitive function in schizophrenia at a 10-year follow-up: a preliminary investigation
/ M. M. Kurtz, J. C. Selter, J. L. Ferrand et al // CNS Spectr.- 2005.- Vol. 10, N 4.- P. 277-280.
3. Вербенко В. А. Нейрокогнитивные расстройства при шизофрении.- Симферополь: ООО ДИАЙПИ,
2007.- 308 с.
4. Sharma T. Cognition in schizophrenia: impairments, importance, treatment strategies / T. Sharma, P. Harvey.- Oxford: University Press, 2000.- 263 p.
5. Гурович И. Я. Соотношение нейрокогнитивного дефидита и содиального функционирования у больных шизофренией и шизоаффективным расстройством на различных этапах заболевания / И. Я. Гурович, А. Б. Шмуклер, М. В. Магомедова // Содиальная и клиническая психиатрия.- 2001.-№ 4.- С. 31-35.
6. Кабанов С. О. Нейролептики и нейрокогнитивный дефидит при шизофрении / С. О. Кабанов, С. Н. Мосолов // Рос. психиатр. журн.- 2003.- № 5.- С. 60-68.
7. Green M. F. What are the functional consequences of neurocognitive deficits in schizophrenia? // Am.
J. Psychiatry.- 1996.- Vol. 153.- P. 321-330.
8. Магометова М. В. О нейрокогнитивном дефидите и его связи с уровнем содиальной компетентности
у больных шизофренией // Содиальная и клиническая психиатрия.- 2000.- Т. 10, № 1.- С. 92-98.
9. Vauth R. Cognitive strategies versus self-management skills as adjunct to vocational rehabilitation /
R. Vauth, P. W. Corrigan, M. Clauss et al // Schizophrenia bulletin.- 2005.- Vol. 31, N. 1.- P. 55-66.
10. Тараканова Е. А. Особенности нейрокогнитивного дефицита и социальной дезадаптации больных шизофренией // Вестник РГМУ.- 2006.- Т. 49, № 12.- С. 96-97.
11. Юрьева Л. Н. Нейропсихологические особенности больнык шизофренией, совершивших общественно опасные действия по продуктивно-психотическим и негативно-личностным механизмам // Возрастная нейропсихология и нейропсихиатрия: матер. наук.- практ. конф., 19 февр. 2007 г. [Елек-тронний ресурс] - режим доступу до матер. конф.: https://sites.google.com/site/cerebralasimmetry/ konferencii/-vozrastnaa-nejropsihologia-i-nejropsihiatria/nejropsihologiceskie-osobennosti-bolnyh-sizofreniej-soversivsih-obsestvenno-opasnye-dejstvia-po-produktivno-psihoticeskim-i-negativno-licnostnym-mehanizmam
12. Жмуров В. А. Общая психопатология.- Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1986.- 280 с.
13. Lewis A. Opler, Stanley R. Kay, J. P. Lindenmayer, Abraham Fiszbein Structured Clinical Interview -Positive and Negative Syndrome Scale // SCI-PANSS booklet: Multi-Health Systems Inc., 1999.- 16 р.
14. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко [и др.].- Киев: Морион, 2000.- 320 с.
15. Кушнир А. Н. Социально-демографические особенности больнык шизофренией с разными механизмами реализации общественно опасный действий // Психиатрия, психотерапия и клиническая психология.- 2013.- № 4 (14).- С. 24-33.
16. Thomas R. Insel Transforming a Clinical Discipline // Journal of Clinical Investigation.- Vol. 119, No. 4.- P. 700-705.
17. Дефектные контуры [Текст] / Томас Инсел; пер. П. П. Алипова // В мире науки.- 2010.- N 6.- С. 44-51.
18. Кондратьев Ф. В. Судьбы больных шизофренией: клинико-социальный и судебно-психиатрический аспекты / Ф. В. Кондратьев [под ред. В. С. Ястребова].- М.: Изд-во ЗАО Юстицинформ, 2010.- 402 с.
THE NEUROCOGNITIVE DEFICITS OF SCHIZOPHRENIC PATIENTS WITH PRODUCTIVE-PSYCHOTIC MECHANISM OF REALIZATION ESPECIALLY DANGEROUS ACTS
A. N. Kushnir
State Institution the Ukrainian Psychiatric Hospital with Strict Supervision of MPH of Ukraine,
Dnipropetrovs'k
Summary. In the article on the basis of analysis the complete schizophrenic patients' population, who committed specially public dangerous acts (PDA) and standing on the psychiatric compulsory treatment (PCT) in Ukraine, were evaluated and described the common peculiarities of their neurocognitive deficits.
In the cognitive sphere the majority of schizophrenic patients with productively-psychotic mechanism of realization PDA had a deficiency symptomatic (except for perception and partly thinking, where productive disorders were registered mostly).
The excavation such negative symptoms as pathology of logical thinking both of its specification and stereotype on a background of reduction the productivity, attention's violations, long-term memory worsening can be the predictors of schizophrenia exacerbation and became indicative of increase the public danger of these patients.
Neurocognitive deficits, loss critic and unconscious current actual changes in a mental condition are assist realization of raving patient's reasons and bother resistance to the verbal hallucinations.
The most favorable prognosis in relation to reduction of public danger of this contingent, on our mind, is reliable during registration the facts of decline the expressiveness of negative symptomatic in cognitive sphere - neurocognitive deficits.
Subject to indicated, the basic targets of prophylaxis the repeat PDA by these patients ought to be the effective antipsychotic therapy and corresponding medical tactics in relation to indemnification of the deficit status.
Key words: schizophrenia, mental disorders, neurocognitive deficits, public dangerous acts against person's life and health, mechanism of realization the especially dangerous acts
