CC BY
8УДК 616.895.8-082.4/.6:340.63-039.76
СОЦ1АЛЬНО-ДЕМОГРАФ1ЧН1 ПРЕДИКТОРИ ВЧИНЕННЯ СУСП1ЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИХ Д1ЯНЬ ПРОТИ ЖИТТЯ ОСОБИ ХВОРИМИ НА
ШИЗОФРЕН1Ю
А. М. Куштр
Державний заклад «Украшська психiатрична лшарня з суровим наглядом МОЗ Украши»,
м. Дншропетровськ
Резюме. У статтi наведено результата ощнки частоти вчинення хворими на психчш роз-лади сусп1льно небезпечних д1янь на основi аналiзу даних державних i галузевих статистич-них звтв заклад1в охорони здоров'я Украши про псих1атричну допомогу у примусовому порядку. Надано структуру соцiально-демографiчних чинниюв, що характеризують сощальне неблагополуччя та сприяють проявам суспмьно! небезпеки популящ! чоловiкiв - хворих на шизофренгю, якi на теренах Украши вчинили в сташ неосудностi особливо тяжш суспiльно небезпечнi д1яння проти життя особи, а також тдтверджено наявнiсть порушень !х сощаль-но! 1 трудово! адаптацп.
Ключовi слова: психчш та поведiнковi розлади, шизофренш, сощально-демографiчнi предиктори, суспмьно небезпечш д1яння проти життя ! здоров'я особи, примусов! заходи медичного характеру.
Актуальною проблемою сучасно! ^^{атри е пошук найбмьш ефективних форм { засоб{в реабiлiтадii та сощально! адаптади психчно хворих, ят становлять суспмьну не-безпеку. Це обумовлено, у тому числ1, зростанням частоти вчинення ними суспмьно небезпечних д1янь (СНД).
Переконливi статистичнi вщомосп свщчать про те, що частота вчинених СНД хворими на шизофрешю бмьшою м1рою корелюе з !х сощально-демографiчними (стать, вш, освiта, професшна квалiфiкацiя, содiальна адаптадiя, яшсть життя, психолопчш характеристики оточення), соцiально-особистiсними особливостями, моральною конститудiею, н1ж з психопатолопчною тяжк1стю захворювання [1]. сл1д зазначити, що це не виключае визначально! рол1 синдромально! структури психчного розладу у формуваннi протиправно! поведiнки таких пащенпв [2].
Тим не менш, окремi науковi дослiдження вказують на те, що загалом суспiльна не-безпека ос16, до яких застосоваш примусов1 заходи медичного характеру (ПЗМХ), пов'язана з порушеннями сощально! i трудово! адаптадп. Серед чинник1в сощального неблагополуччя визначальне значення мають низький рiвень осв1ти, в1дсутн1сть постшного м1сдя ро-боти i достатнiх засобiв до iснування, здiйснення у преморбщному перiодi девiантних та делшквентних вчинк1в, а також вживання психоактивних речовин (ПАР) [3].
Поряд з дим, за даними 1нших лтературних джерел, основн1 сощально-демографiчнi характеристики контингенту психчно хворих, як1 являють собою найбмьшу сощальну не-безпеку, суттево в1др1зняються в1д загально! популяди неосудних, що здшснюють СНД, та вщгграють 1стотну прогностичну роль в превенщ! формування особливо небезпечних форм патолопчно змшено! поведiнки [2].
Ц1 положення потребують пiдтвердження або спростування на популяди хворих на шизофренiю, як1 вчинили СНД проти життя особи (ПЖО*) i перебувають в психiатричнiй лiкарнi з суровим наглядом (ПЛСН), що обумовило мету даного дослщження.
Мета дослщження. од1нити частоту i динамiку показникiв надання психiатричноi допо-моги в примусовому порядку в Украш^ а також досл1дити соцiально-демографiчнi предиктори скоення хворими на шизофрешю суспмьно небезпечних д1янь проти життя особи.
Матер1ал та методи досл!дження.
В основу роботи покладено результати:
а) аналiзу оф1д1йних даних ДЗ «Центр медично! статистики МОЗ Украши» [4] за останш п'ять рошв для встановлення динамiки показнишв надання психiатричноi допомоги в примусовому порядку (ПДПП), зокрема в умовах ПЛСН;
б) сущльного популящйного соцiально-демографiчного дослiдження чолов1к1в - хворих на шизофрешю, яю вчинили СНД ПЖО та до яких судом застосоваш ПЗМХ з помщенням до ПЛСН.
Уа 511 оаб були обстеженi з дотриманням принцип1в етики i деонтологи впродовж 2011-2013 рр. на базi ДЗ «Украшська псих1атрична лшарня з суровим наглядом МОЗ Укрални», м. Дншропетровськ*.
Даний заклад единий в Укралт, де в умовах суворого нагляду тримаються хворi, якi вчинили СНД, пов'язан з посяганням на життя шших осiб, в зв'язку з чим становлять осо-бливу небезпеку для суспмьства - ч. 5 ст. 94 Кримшального кодексу Укрални (КК).
Дослщжена популяця хворих включала переважно пацiентiв з паранолдною шизофренГю (487 осiб, 95,30%) з безперервним типом перебиу (469 осiб, 91,80%). Iншi психiчнi розлади шизофренiчного кола були представлен (у порядку зменшення частоти) простою (F20.6) (17 випадюв, 3,32%), не уточненою (F20.9) (3 особи, 0,59%), гебефренною (F20.1) (2 хворих, 0,39%), кататошчною (F20.2) та резидуальною (F20.5) (по 1 пащенту, 0,20%) шизофренiею. В станi неповнол ремгёи знаходились 133 обстежених (26,03%), повнол - 19 пащентв (3,72%). Розвиток дефекту особистосп, здебмьше психопатоподiбного та паранолдного (77 осiб, 15,07%, 61 обстежений, 11,94% вщповщно), виявлений у трети-ни хворих (33,46%). Вчинеш ними СНД мютили ознаки складу злочинiв за ч.ч. 1, 2 ст. 115 КК «Умисне вбивство» в 77,30% випадкiв (395 пащентв) та ч. 2 ст. 121 КК «Умисне тяжке тлесне ушкодження», що спричинило смерть потершлого - у 21,14% (108 оаб). Середня тривал1сть лткування вказаного контингенту становила 47,90±1,32 мгсящв, що дорiвнюе приблизно 4 рокам.
Методи дослдження: шформацшно-теоретичний, клшшо-психопато-лопчний, соцiально-демографiчний, кл1н1ко-анамнестичний, математико-статистичний.
Результати та 1х обговорення.
Проведений нами анамз офщшних даних ДЗ «Центр медичнол статистики МОЗ Украгт» [4] за останнi п'ять рошв показав, що кiлькiсть пацiентiв, яким надавалась ПДПП щорiчно збмьшувалась. Так, наприклад, в умовах амбулаторнол ПДПП у 2012 рощ перебувало вже в 1,5 рази бмьше хворих на психiчнi та поведiнковi розлади н1ж у 2008 (з 1407 пащентав у 2008 р. до 2034 оаб у 2012 р.). При цьому, кiлькiсть хворих серед них, як здшснили пра-вопорушення, зросла суттево (з 832 у 2008 до 1428 у 2012), а число оаб, що становлять небезпеку для себе або оточуючих, але не здшснювали СНД, залишилося практично незмiнним (575 та 606 вщповщно).
Подiбну тенденщю спостерГгали при дослiдженнi показниюв щодо тримання психчно хворих в стацiонарах для застосування ПЗМХ, а саме: поступове пщвищення юлькосп пащентав з 2478 у 2008 рощ до 2560 - у 2012. Слщ зазначити, що серед них значна питома вага - у середньому 41,7% вщ ус1х неосудних, як перебували пщ звичайним, посиленим Г суворим наглядом - належала пащентам, з СНД ПЖО та до яких застосоваш ПЗМХ в ПЛСН (43,7% випадюв у 2008 рощ, 44,1% - у 2009, 41,7% - у 2010, 39,9% - у 2011, 39,3% - у 2012). Найбмьшу частку серед них склали хворГ на шизофренГю (в середньому 62,3%).
Попри те, що число неосудних з дГагнозом «шизофрен1я», як вчинили СНД ПЖО, за-лишалося вщносно стабьльним на тл зростання юлькосп психчно хворих з шшими видами правопорушень,- саме за тяжюстю складу кримшальних д1янь вони потребують значнол уваги з боку псих1атр1в. Зазначене обумовлюе необхщшсть включения до терапевтично-го процесу таких пащентав сучасних моделей надання комплекснол диференцшовано! лшувально-реабмггацшнол допомоги, що спрямована на зниження рГвня лх особливол суспмьно! небезпеки, у тому числГ, шляхом пщвищення социального фуикцiонуваиня.
Це пов'язано з тим, що лише псих1атричш заходи вториннол профмактики - ПЗМХ щодо хворих на шизофрешю, яю вчинили СНД ПЖО, що складаються переважно з диференцшованого вибору виду примусових заход1в, лх проведення [5-10], оптимГзаци псих1атричнол допомоги [11] та достатньо повно наведет у численних спещальних на-укових працях, поки е недостатшми Г не призводять до зниження рецидивГв СНД, зокре-ма ПЖО [1]. Тому у межах бюпсихосощально! парадигми е дощльним, поряд з бюлопчно орГентованою тератею, змгщення акценту у бГк застосування психосощально! корекцп Г сощальнол адаптаци даного контингенту [12] на основГ комплекснол ощнки реабмтгацшного потенщалу та реабмпащйного дГагнозу цих хворих [13].
* У зв'язку з вчиненням хворими на шизофрешю сусплльно небезпечних д1янь проти життя особи та проти здоров'я особи, що спричинило и смерть, в текст роботи кримшальш правопорушения, яю м1стять ознаки складу злочишв за ч.ч. 1, 2 ст. 115, ч. 2 ст. 121, роздГлу II «Злочини проти життя та здоров'я особи» Особливол частини Кримшального кодексу Укрални, визначеш пщ загальною умов-ною назвою «проти життя особи (ПЖО)».
Вказане е неможливим без анамзу (з позидiï бaгaтофaкторноï концепци мехашзм1в формування СНД) комплексу кл1шчних, соцiaльно-психологiчних, демогрaфiчних чинникiв, що впливають на структурно-динaмiчнi характеристики соцiaльноï адаптаци (стабмьно-позитивний, стаб1льно-негативний, негaтивно-динaмiчний вaрiaнти) хворих на шизофренгю, якi вчинили СНД ПЖО та визначають спрямовашсть векторiв психосоцiaльноï реaбiлiтaцiï [14]. З цього виходить, що анал1з причин СНД таких неосудних повинен включати в себе дослщження вказаних «позакл1шчних» особливостей, зокрема специфшу ïх соцiaльноï поведшки у вiдповiдних умовах життя [14].
Дана робота мютить вщомосп про структуру та частоту соцiaльно-демогрaфiчних показниюв в популяци чоловш1в-хворих на шизофрешю, як на теренах Украши вчинили в сташ неосудносп особливо тяжк СНД та до яких за ргшенням суду зaстосовaнi ПЗМХ в умовах ПЛСН. В контексп побудови лшувально-реабттацшних заход1в для вказаного контингенту, е зрозум1лим, що таш соцiaльно-демогрaфiчнi предиктори СНД, наприклад, як вш, р1вень освiти, мaтерiaльно-побутовi умови змшити неможливо, але зменшення р1вню вживання психоактивних речовин, вщновлення та формування професшних навичок, пiдвищення якосп життя за рахунок покращання соматичного стану можуть постати за-вданнями ïх психосоцiaльноï реабШтаци.
В свил вказаного соцiaльно-демогрaфiчний портрет хворого на шизофренгю, який вчинив СНД ПЖО, е наступним. Це особи вшом 39,72±0,50 роюв (б1льш н1ж половину складають пaдiенти вшом 26-43 роки, 310 оаб, 66,67%), православш (441 хворий, 86,30%) украшщ (453 особи, 88,65%), мюьке населення (339 оаб, 66,34%, з них у великому iндустрiaльному мiстi проживають 39,33% у невеликому - 27,01% хворих), що мешкають за мюцем реестраци (476 осiб, 93,15%), пaспортизовaнi (436 оаб, 85,32%) та мають житло (455 осiб, 89,04%), характеризуються низьким освпшм р1внем (360 осiб, 70,45% найбмьш типова форма освети - середня професшна (ПТУ, шсля завершения 8 клас1в навчання в загальноосвпшй школ), 177 осiб, 34,64%), переважно пенсiонери, швалщи або безробiтнi (184 хворих, 36,01% та 101 пaцiент, 19,77%, вщповщно, усього - 285 оаб, 55,77%).
Нaявнiсть психiчноï патологи у вщ1 до 18 роюв та ïï виникнення у 18-20 рошв вста-новлена у 78 хворих (15,26%) через факти звмьнення вщ служби в арми або комкгування з ïï лав. З них дiaгноз «шизофрен1я» верифшовано лише у 29 оаб, 5,67%, а шшими пщставами були «психiчне захворювання» (35 осiб, 6,85%), розлади особистосп або ЧМТ - по 3 (0,59%) випадки, ол1гофрен1я (8 пaцiентiв, 1,57%).
Нижче прожиткового мш1муму юнували 460 хворих (90,01%), 58 оаб (11,35%) мали нульовий сукупний р1чний доход (у середньому - 6896,58±396,69 грн. серед тих, хто його мав, i 6113,80±364,72 грн.- серед уах), а на момент вчинення останнього СНД не працювали 313 оиб (61,25%). Середня кмьшсть робочих дшв серед тих, хто працював (198 пац1ент1в, 38,74%), була 214,93±11,92 дшв i 83,86±6,57 дш в популяци (близько 7 та 3 мюящ вщповщно).
За сощальним статусом бмьшють обстежених представлена робiтникaми (275 оаб, 53,82%), у iнших професшш навички вiдсутнi (43,63% обстежених, 223 хворих), а проблеми з працевлаштуванням тривали у них у середньому протягом 51,98±1,96 мiсяцiв (~ 4 роки).
В свою чергу, залучення до терапи працею, на нашу думку, «сильно потребували» 28 обстежених (5,48%), «значно» - 104 (20,35%), «помiрно» - 202 (39,53%), «незначно» - 98 (19,18%), вiдсутнiсть показань до тaкоï терaпiï була у 65 пaцiентiв (12,72%).
Обтяженiсть основного захворювання нарколопчною пaтологiею виявлено у 76 оаб (14,87%), нaявнiсть хронiчноï сомaтичноï хвороби, що суттево впливала на якiсть життя, встановлено у 348 пащенпв (68,10%). Так, встановлено, що в популяцiï хворих на шизофренгю, якi вчинили СНД ПЖО, середня кратшсть ус1х госштамзацш, що не пов'язaиi з тепершньою, склала 7,44±0,30 раз1в (N min = 1 раз, N max = 50 рaзiв). Найбмьш частою причиною кмькосп звернень та кратносп стащонарного лшування були психчш та поведiнковi розлади. Середне число таких госпiтaлiзaцiй становило 6,87±0,30 раз1в (мiнiмум 1 раз до стацшнару потрапляли 72 особи (14,09%), 2 рази - 53 (10,37%), 3, 4 та 5 рaзiв - 45 (8,81%), 41 (8,02%) та 46 (9,00%) оаб вщповщно, максимальна кмьшсть - 50 рaзiв). Друге мюце посщала соматична патолоия - пащенти госпiтaлiзувaлися у середньому 2,14±0,16 рази (вщ 1 до 3 рaзiв стационарно лшувалися 92 (18,00%), 45 (8,81%), 16 (3,13%) хворих, вщповщно, а окремi обстежеш проходили терапгю 20 рaзiв), i трете - алкогол1зм та наркоман]! - 2,08±0,33 рази (N min = 1, N max =10 раз1в).
Треба вщметити, що незважаючи на вщносно малу частку госпiтaлiзовaиих в мину-лому з приводу алкогол1зму на наркомани (28 хворих, 5,47%), 1х поширенiсть серед хворих на шизофрешю, як] вчинили СНД ПЖО, е бмьшою. Так, психчш та поведiиковi розлади
внаслщок вживання ПАР нами було верифшовано у 19 пащенпв (3,72%), а вживання алкоголю 3i шюдливими наслщками - у 57 ос1б (11,15%).
Ознаки вщхилень у соматичному статуи виявлено у 379 (74,17%) обстежених. В дослщженш групi найбiльш поширеними були тi ж самi соматичш захворювання, що i в загальнш популяцп хворих на соматичнi хвороби, а саме: кардюсклероз внаслiдок атеросклерозу, iшемiчна хвороба серця, гшертошчна хвороба, хронiчний пieлонефрит, а сома-тична патолопя представлена досить широким спектром розлащв.
Загалом за соцiально-демографiчним методом дослщження 507 осiб (99,22%) надали правдивi вiдомостi, що пщтверджуеться даними медично! документаци та шшими джере-лами шформаци. Неспроможними зрозумгги питання виявилися 2 хворих на шизофренгю, якi вчинили СНД ПЖО з продуктивно-психотичним механiзмом його реал^ацп, у зв'язку зi значним попршенням пам'ятi, в одному випадку, та наявшстю status stuporosus - в шшому.
Таким чином, в ходi аналзу сощально-демографiчниx даних щодо популяцп чоловiкiв -пацieнтiв з шизофрешю, яю вчинили СНД ПЖО в Укра!ш, встановлено, що цг показники вщповщають таким в генеральнш сукупносп психiчно хворих, що ско!ли iншi види СНД. Тобто неосуднi, яю являють пiдвищену сусп1льну небезпеку, суттево не вiдрiзняються вiд останшх за сощально-демографiчними чинниками формування протиправно! поведшки. Але клiнiчнi, особистiснi та сощальш предиктори вчинення СНД ПЖО хворими на шизофренгю, зокрема в контексп механiзмiв !х реал^ацп, потребують подальшого дослщження як потенцiйнi маркери-мiшенi лшувально-реабьлпацшних заход1в, а також клiнiко-сощальнi критери оптимально! тривалостi ПЗМХ.
Висновки.
1. За даними державних i галузевих статистичних звiтiв заклад1в охорони здоров'я Укра!ни встановлено щорiчне зб1льшення юлькосп пацiентiв з психчними розладами, яким надаеться психттрична допомога у примусовому порядку. Динашка показниюв и надання в амбулаторнш та стацiонарнiй формах мае певш розбiжностi. В першому випадку, число таких хворих за останш п'ять рокiв зросло в 1,5 рази (з 1407 пащенпв у 2008 р. до 2034 оаб у 2012 р.), переважно за рахунок осiб, яю вчинили правопорушення (з 832 у 2008 до 1428 у 2012). При цьому, юльюсть пащенпв, яю становлять суспмьну небезпеку, але не вчиняли суспмьно небезпечнi д1яння, залишилася практично незмшною (575 та 606 вщповщно).
Стосовно показниюв перебування псих1чно хворих в умовах стащонарного застосування примусових заход1в медичного характеру зареестровано !х поступове зростання (з 2478 у 2008 рощ до 2560 - у 2012) внаслщок зб^ьшення частки неосудних, яю тримаються в псих1атричних лжарнях Гз звичайним i посиленим наглядом на тлг збереження значно! питомо! ваги хворих -в псиxiатричнiй лiкарнi з суворим наглядом, тобто пащенпв, яю вчинили СНД ПЖО (43,7% хворих у 2008 рощ, 44,1% - у 2009, 41,7% - у 2010, 39,9% - у 2011, 39,3% - у 2012).
2. На приклад1 популяцп чоловшв - хворих на шизофрешю, яю вчинили сустльно не-безпечш д1яння проти життя особи, пщтверджена наявшсть порушень !х сощально! i трудово! адаптацп. За структурою сощально-демограф1чних чинниюв, що характеризують сощальне неблагополуччя та сприяють проявам сустльно! небезпеки, даний контингент практично не в1др1зняеться вщ загально! генерально! сукупносп неосудних, щодо яких судом застосоваш шш1 види примусових заход1в медичного характеру. КашГчш, особиспсш та сощальш предиктори вчинення СНД ПЖО хворими на шизофрешю, зокрема в контексп мехашзм1в !х реамзацп, потребують подальшого дослщження як потенцшш маркери-м1шеш лшувально-реаб1л1тац1йних заход1в, а також клшшо-сощальш критерп оптимально! тривалосп ПЗМХ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кондратьев Ф. В. Судьбы больных шизофренией: клинико-социальный и судебно-психиатрический
аспекты / Ф. В. Кондратьев; под ред. проф. В. С. Ястребова.- М: Юстицинформ, 2010.- 402 с.
2. Хамитов Р. Р. Сопряженность характера общественно опасных действий психически больных с клини-
ко-демографическими факторами // Казанский медицинский журнал.- 2003.- Т. 84, № 4.- С. 276-280.
3. Усов Г. М. Общественная опасность лиц, страдающих психическим расстройством (клинико-патоге-
нетический и реабилитационный аспект): автореф. дис. на соискание уч. степени докт. мед. наук: спец. 14.00.18 «Психиатрия» / Г. М. Усов.- Томск-Омск, 2008.- 46 с.
4. Показники захворюваносп на псих1чш розлади i д1яльносп псих1атричних закладiв в Укра!ш у 2012
р. // ДЗ «Центр медично! статистики МОЗ Украши», 2012 / Вщповщальний за випуск М. В. Голубчиков.- К: МОЗ Украши, 2012.
5. Дмитриев А. С., Котов В. П., Мальцева М. М. Этапы стационарного принудительного лечения и ти-
пология больных в психиатрии // Руководство по судебной психиатрии / под ред. Т. Б. Дмитриевой, Б. В. Шостаковича, А. А. Ткаченко.- М., Медицина, 2004.- С. 473-479
6. Дмитриева Т. Б. Предмет и задачи судебной психиатрии // Руководство по судебной психиатрии
/ под ред. Т. Б. Дмитриевой, Б. В. Шостаковича, А. А. Ткаченко.- М., Медицина, 2004.- С.16-21.
7. Котов В. П. Основные направления деятельности психоневрологических диспансеров по профилак-
тике общественно опасных действий психически больных / В. П. Котов, М. М. Мальцева // Меры медицинского характера в системе профилактики общественно опасных действий психически больных.- М., 1987.- С.44-74.
8. Котов В. П. Опасные действия психически больных / В. П. Котов, М. М. Мальцева - М., 1995.- 240 с.
9. Котов В. П., Мальцева М. М. Правовые основы применения принудительных мер медицинского характера в психиатрии // Руководство по судебной психиатрии / под ред. Т. Б. Дмитриевой, Б. В. Шостаковича, А. А. Ткаченко.- М., Медицина, 2004.- С. 455-464.
10. Котов В. П., Мальцева М. М., Шапкин Ю. А., Яхимович Л. А. Виды принудительных мер медицинского характера и показания для их применения в психиатрии // Руководство по судебной психиатрии /Под ред. Т. Б. Дмитриевой, Б. В. Шостаковича, А..А. Ткаченко.- М., Медицина, 2004.- С. 464-473.
11. Чуркин А. А. Социальные аспекты организации психиатрической помощи и охраны психического здоровья // Руководство по социальной психиатрии / под ред Т. Б. Дмитриевой, Б. С. Положего, 2-е изд.- М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2009.- С. 483-498.
12. Зинкина А. П. Качество жизни и криминальное поведение психически больных / А. П. Зинкина, О. Н. Степанова, Д. В. Четвериков // Психопедагогика в правоохранительных органах.- 2008.-№ 3 (34).- С. 72-73.
13. Абрамов В. А. Психосоциальная реабилитация больных шизофренией: монография / В. А. Абрамов, Т. Л. Ряполова [и др.].- Донецк: Каштан, 2009.- 584 с.
14. Белоус И. В. Клинико-социальные особенности больных шизофренией с агрессивными формами общественно опасного поведения в условиях амбулаторной психиатрической помощи: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.18 «Психиатрия» / И. В. Белоус.- Москва, 2011.- 20 с.
THE SOCIAL AND DEMOGRAPHIC PEDICTORS OF COMMIT PUBLIC DANGEROUS ACTS AGAINST PERSON'S LIFE BY SCHIZOPHRENIC PATIENTS
A. N. Kushnir
State Institution the Ukrainian Psychiatric Hospital with Strict Supervision of MPH of Ukraine,
Dnipropetrovs'k
Summary. In the article on the basis of analysis the official data (Ukrainian health institutions reports), which concern to application the psychiatric compulsory treatment (PCT), were evaluated the frequency of the commit public dangerous acts (PDA) by schizophrenic patients'.
From this data the annual increase of amount of patients with mental disorders, that gets a PCT, is set. The dynamics of indexes of PCT in ambulatory and stationary forms has certain divergences. In first case, the number of such patients for the last five years grew in 1,5 times (from 1407 patients in 2008 to 2034 persons in 2012), mainly due to persons that accomplished offence (from 832 in 2008 to 1428 in 2012). Thus, the amount of patients that present a public danger but did not accomplish crimes, remained practically unchanging (575 and 606 accordingly).
In relation to the indexes of stay the mentally sick in the conditions of stationary PCT we are registered the gradual increase (from 2478 in 2008 to 2560 - in 2012) as a result of increase the part of uncognizable, which retain in a psychiatric hospitals with an ordinary and increase supervision on a background maintenance the considerable specific gravity of patients - in a psychiatric hospitals with a severe supervision, id est patients that commit the PDA against person's life (APL) (43,7% patients in 2008, 44,1% - in 2009, 41,7% - in 2010, 39,9% - in 2011, 39,3% - in 2012).
Jived the structure of social-demographic factors that characterize social trouble and assist the displays the public danger of men - schizophrenic patients population, which were committed in the diminished responsibility state the especially heavy PDA APL. Also the presences of their social and labour adaptation's violations were confirmed.
After the structure of social demographic factors that characterize the level of social troubles and assist the displays their public danger, this contingent practically does not differ from general totality of uncognizable, which be under other types of PCT.
In turn the clinical, personality and social predictor's frequency of the PDA APL by patients with schizophrenia, in particular in the context of mechanisms of their realization, it need further researches as potential markers-targets of treatment & rehabilitation measures, and also clinical & social criteria of optimal duration the PCT.
Keywords: mental disorders, schizophrenia, social-demographic predictors, public dangerous acts against person's life and health, compulsory treatment
