CC BY
38
Огляд
Review
УДК 616.9-022:613.2-099 DOI: 10.22141/2312-413x6.52018.146768
Трихлiб В.1.
Укра/нська вйськово-медична академя, м. Кив, Украна
Спалахи шфекцшних захворювань у краТнах свггу, обумовлеш вживанням харчових npoAyKriB
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2018;6(5):209-216. doi: 10.22141/2312-413x.6.5.2018.146768
Резюме. У cmammi проведено огляд лтератури щодо cnaßaxie шфекцшних захворювань у кратах ceimy, обумовлених уживанням харчових продyкmiв. Розглянymi збудники, як хх викликали. Kro40Bi слова: спалахи шфекцшних захворювань; продyкmи харчування; збудники; огляд
Актуальна Тнфектологш
Вступ
Збудники шфекцшних захворювань, iз якими пов'язаш спалахи (у тому чи^ i харчових токсикош-фекцiй), е одними з основних причин захворюваност та смертност в багатьох крашах свггу. Госщ кишковi шфекцп та харчовi отруення в даний час турбують ор-гани охорони здоров'я, виробниыв харчових продук-тiв, пiдприемцiв iз багатьох кра!н свiту. Це пов'язане iз тим, що останнiми роками рееструеться бiльша юль-кiсть захвортих та спалах^в iнфекцiйних захворювань (дат — спалахи), що пов'язанi iз вживанням продуктiв харчування, питно! води, шж деюлька десятилiть тому. Частше рееструються i спалахи, пов'язанi iз вживанням продуктiв харчування, що рашше не викликали занепокоення. У даний час рееструються й новi збудники даних захворювань, новi генотипи старих збудни-юв, що можуть викликати спалахи та тяжчий переб^ захворювання.
У даний час змшюеться спосiб харчування, розви-ваються новi галузi харчово! промисловостi. Вщбува-еться значна мiграцiя населення зi сво!ми традицшни-ми способами приготування ж, звичними продуктами харчування. Збтьшились кшьюсть та рiзновиди iмпор-тованих продукпв харчування, як свiжих, так i заморо-жених. Це сприяе поширенню рiзноманiтних збудникiв iнфекцiйних захворювань та !х рiзновидiв, не прита-манних для дано! мiсцевостi. Усе це, у свою чергу, спри-чинюе спалахи шфекцшних захворювань. Змшюеться i сезоннють !х виникнення. Бiльшою мiрою це стосуеть-ся малих спалахiв, спорадичнi випадки можуть зовсiм не рееструватись iз рiзних причин, тому кшьюсть ви-падюв значно бтьша, нiж офiцiйно зареестрована.
Xap40Bi спалахи завдяки бактерiальним токсинам е найбтьш поширеними серед захворювань, пов'язаних i3 харчуванням. Згiдно з даними EFSA та ECDC 2016 р., бактерiальнi токсини вщповщальш за 19,5 % ушх харчових спалахiв у 2015 р. Вони треп серед причин харчових спалах^в у бвропейському Союз (6С) [1].
За даними О.А. Голубовсько! 3i ствавт. (2012), най-частiше харчовi токсикошфекци зумовлюють енте-ротоксигеннi штами кишково! палички, стафiлокок, стрептокок, Aeromonas, Plesiomonas, споровi анаероби (Cl.perfringens), аероби (Bacillus cereus), галофтьш вь брiони (Vibrioparahaemolyticus), безлiч умовно-патоген-них збудниыв (Acinetobacter, Citrobacter, Proteus, Hafnia, Enterococcus, Klebsiella тощо). Деякi з цих збудниив видiляють додатковi токсичнi фактори. Також вщомо, що клiнiчнi прояви деяких гострих кишкових iнфекцiй можуть мати на початку хвороби клшку харчово! токсикошфекцй' — сальмонельоз, шигельоз, ешерихiоз, кампiлобактерiоз [2].
Мета — встановити актуальнють спалахiв, обумовлених уживанням продукпв харчування, навести пере-лш етiологiчних збудникiв спалахiв гострих кишкових iнфекцiй у кра!нах бвропи та США, продукти харчування, iз якими пов'язанi спалахи, розглянути причини розвитку захворювань.
Результати
Спалахи рееструвалися пiсля харчування вдома, у ресторанах, кафе, пщ час загальних заходiв, в оргашзо-ваних колективах (серед вiйськовослужбовцiв, у дитя-чих закладах, школах, дитячих садочках, у будинках для престартих). Це пщтверджують данi E.C. Todd зi спiвавт.
© «Актуальна ¡нфектолопя» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» (Äual'naä Infektologiä»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Трихлiб Володимир 1ванович, доктор медичних наук, професор, УкраТнська вiйськово-медична академiя, вул. Мельникова, 24, м. КиТв, 04050, УкраТна; e-mail: v.tryhleb@gmail.com
For correspondence: Volodymyr Trykhlib, MD, PhD, Professor, Ukrainian Military Medical Academy, Melnikova st., 24, Kyiv, 04050, Ukraine; e-mail: v.tryhleb@gmail.com
(2007): переважно i^iEyßaHHH вщбувалось пiсля хар-чування в ресторанах, готелях, школах, при проведенш pi3HOMaHiTHHX заходiв. При обстеженнi 816 спалахiв ви-явилося, що бтьшють i3 них була пов'язана з об'ектами громадського харчування (15,4 % спаламв), i3 харчу-ванням удома (10,2 %), у школах та дитячих садочках (6,0 %), у закладах охорони здоров'я (5,3 %). Бтьшють спаламв були з невеликою ыльыстю хворих (< 30 шд час кожного). Ттьки пщ час 15 захворти понад 1000 ошб, i3 них у 4 спалахах захворти понад 3000 ошб у кожному. Бiльшi спалахи тривали протягом деылькох днiв i3 по-стiйним джерелом iнфекцiй — це було на фестивалях, курортах, пщ час проведення загальних заходов, коли iH-фiкувaння вщбулося через шфюэваш продукти, що були придбaнi або отримаш на пiдприемствaх, яы виробля-ють продукти харчування (торти, тютечка, ягоди тощо).
Анaлiз цих спaлaхiв засвщчив, що бiльшiсть випадыв захворювання припадала на громaдськi заходи (9726) унаслщок вживання продуктiв, придбаних на перероб-них пiдприемствaх (8580), у тимчасових закладах харчування (5367), у таборах вшськовослужбовщв (5117). Найбтьш часто спалахи вщбувалися шсля харчування у ресторанах (324 спалахи, 16 938 випадыв). Крiм того, було зареестровано 18 спалах^в, пов'язаних iз комерцш-ними по!здками на ллаках, по!здах, кру!зних суднах.
Шд час спалах1в кiлькiсть госпiтaлiзовaних стано-вила 1,4—100 %. Смертнiсть була низькою — 0,11 %. Летальш випадки, як правило, рееструвалися серед ошб високого ризику (в ошб iз хронiчними хворобами, виснажених, у таборах для бiженцiв, у маленьких да-тей), але летальш випадки також були й у здорових до захворювання людей [3].
За даними P.S. Mead iз ствавт. (1999), шфекци, пов'язaнi iз харчовими продуктами, щороку у США викликали захворювання у близько 76 млн ошб, iз них 325 000 хворих були госштал1зоваш, близько 5000 померли. Елолопя збудникiв була виявлена приблиз-но в 14 млн хворих, 60 000 госпiтaлiзовaних та в 1800 смертельних випадках. Ттьки з трьома збудниками — Salmonella, Listeria та Toxoplasma було пов'язано 1500 смертельних випадыв на рш Понад 75 % смертельних випадыв розвинулися вщ установлених збудниыв. Не-вiдомi збудники викликали близько 62 млн випадтв за-хворювань, 265 000 госпiтaлiзaцш, 3200 смертей. Авторами зроблений висновок, що випадыв захворювань, яы пов'язaнi iз продуктами харчування, рееструвалось бiльше, але смертей менше, нiж передбачалося [4].
Як вказують L.H. Gould зi спiвaвт. (2013), щорiчно рееструеться близько 48 млн випадыв захворювань шлунково-кишкового тракту, iз них у 9,4 % випадыв установлений елолопчний збудник. У перюд 1998— 2008 рр. CDC зарееструвало 13 405 харчових спaлaхiв, пiд час яких зaхворiли 273 120 осiб, були госпiтaлiзо-вaнi 9109 та померли 200 хворих. 1з 7998 спaлaхiв вста-новлено! елологи 3333 (41,7 %) були викликаш вiрусa-ми, 3613 (45 %) — бaктерiями, 685 (5 %) — хiмiчними та токсичними речовинами, 67 (1 %) — паразитами. Серед спaлaхiв, спричинених продуктами харчування, 58 % були обумовлеш вживанням таких продуклв:
риба, ракоподiбнi, молюски, молочш продукти, яйця, яловичина, свинина, домашня птиця, зерна/боби, масло/цукор, фрукти/гор!хи, гриби, листянi овочi, ко-ренеплоди, паростки, виноград. Спалахи часлше роз-вивались пiсля вживання птицi та риби, полм ялови-чини. Причиною спалахiв були такi збудники, токсини та продукти харчування: токсини з умютом гютамшу з риби — 317 спалахiв; сигуатоксин iз риби — 172 спалахи; сальмонела iз свшсько! птицi — 145 спалахiв; норовiрус iз листяних овочiв — 141 спалах. Бiльше за все було хворих шд час таких спалахiв: пiсля вживання листяних овочiв (норовiрус) захворiли 4011 осiб, свшсько! птицi (Clostridium perfringens) — 3452 особи, страв з овочiв, фруклв (сальмонела) — 3216 ошб, страв iз яло-вичини (Clostridium perfringens) — 2963 особи. Автори вiдмiчають, що в перiод iз 1998—1999 по 2006—2008 рр. значно зросла ктьысть спалахiв, пов'язаних iз листя-ними овочами, молочними продуктами [5].
За даними шшого аналiзу спалах^в харчового похо-дження у США, вщшчаеться зростання кiлькостi бага-тостадiйних спалах^в — iз 2,5 протягом 1973—1980 рр. до 13,5 протягом 2001—2010 рр. Зросла i ктьысть хворих, як! госпиатзоваш та померли. Так, за перюд 1973—2010 рр. кшьысть багатостадшних спалах^в становила 234 (0,8 %) 27 755 спалаив харчового походження, пщ час яких захворти 24 003 особи (3 %) 700 600 хворих, пов'язаних з! спалахами захворювань, 2839 (10 %) були госплатзоваш в 29 756 випадках, 99 (16 %) 628 померли [6].
За результатами дослщження John A. Painter ствавт. (2013), у 1998-2008 рр. у США зареестроваш 13 352 хар-чов! спалахи, коли захворти 271 974 особи. Етюлоля та продукти харчування, якими пов'язаш ц спалахи, були встановлеш в 4887 (37 %) випадках, захворти 128 269 (47 %) ошб. Бтьше за все смертельних випадыв були обумовлеш вживанням страв птищ. Збудники Mycobacterium bovis, Toxoplasma 'gondii, Vibrio vulnificus обумовили близько 1,1 % випадыв захворювань, 8,1 % госпиатза-щй, 25,2 % смертей (бтьше смертельних випадыв було обумовлено токсоплазмою). П!д час 4589 спалах^в був виявлений один збудник та один продукт харчування, з ним пов'язаний. У 120 321 хворого пщ час спалах!в було виявлено 36 збудниыв. Норов!рус був причиною 57 % захворювань. Норов!рус викликав найбтьш! спалахи (пщ час 1419 спалах^в захворти 41 257 хворих) [7].
Причиною 49 % спалах!в було вживання деклькох продуклв харчування, у середньому 4 (вщ 2 до 13 продуклв). Приблизно 9,6 млн хворих близько 4,9 млн (« 51 %) ошб захворти шсля вживання рослинних продуклв, « 4,0 млн (« 42 %) — продуклв тваринного походження, « 600 000 (« 6 %) — морепродуклв. Готов! фруктово-гор!хов!, овочев! продукти були причиною 46 % захворювань, м'яса/птиш — 22 %. Омнадцять р!зновид!в листяних овоч!в були причиною 2,2 млн (22 %) захворювань. Молочш продукти були причиною захворювання в 1,4 млн (14 %) випадыв, фрукти/горь хи — 1,1 млн (12 %), свшська птиця — 900 000 (10 %).
Причиною захворювань у США у 1998-2008 рр. за-лежно вщ продуклв харчування були так! збудники: пов'язаш i3 морепродуктами: бактер!альш збудники —
3,9 %, хiмiчнi речовини — 61,6 %, паразити — 33,3 %; вiруси — 3,9 %; 1з рибою — 0,4; 59,8; 0,4; 1,7 %; молюс-ками — 3,5; 1,8; 32,9; 2,2 %; ракоподiбними — 0,9; 0,5; 0; 0,2 %; продуктами тваринного походження — 64,0; 13,3; 0,1; 30,0 %; молочними продуктами — 18,0; 1,5; 0; 12,1 %; яйцями — 4,9; 2,8; 0; 7,0 %; м'ясом птиц — 41,1; 8,9; 0,1; 10,8 %; мясом — 23,2; 1,0; 0,1; 5,9 %; яловичиною — 13,2; 0,3; 0; 2,8 %; свининою — 9,8; 0,1; 0; 3,0 %; свшською птицею — 17,9; 8,0; 0; 4,9 %; рос-линами — 51,1; 32,1; 25,2; 29,5; 65,8 %; зернами/бобами — 5,0; 5,2; 0; 4,3 %; маслом — 0; 0,9; 0; 1,1 %; гор-хами — 6,3; 11,8; 25,9; 14,6 %; овочами — 20,7; 7,2; 3,6; 45,7 %; грибами — 0; 1,5; 0; 0 %; коршням рослин — 5,2; 3,7; 3,1; 35,4 %; паростками — 0,9; 0; 0; 0 %. Причиною госшт&тзаци в 46 % випадыв були продукти тва-ринництва, у 41 % — рослинного походження, 6 % — морепродукти. М'ясш продукти були причиною 22 % госштатзацш, молочш продукти — 16 %, листяш овочi — 14 %, свшська птиця — 12 %, овочi та фрук-ти — 10 %. У переважнш бтьшосп в госштатзованих, ^м шших причин захворювання, тсля вживання мо-репродуктiв були видтет хiмiчнi речовини — 61,6 %, риби — хiмiчнi речовини в 59,8 %; молюс^в — паразити в 4,6 %; ракоподiбних — хiмiчнi речовини в 0,5 %; продуктiв тваринництва — бактер1альш збудники в 60,0 %; молочних продуктiв — бактерiальнi збудники в 20,9 %; яець — бактерiальнi збудники в 8,3 %; м'яса птиц — бактер1альш збудники в 30,8 %; м'яса — бак-терiальнi збудники в 14,6 %; яловичини — бактерiальнi збудники в 7,4 %; свинини — бактерiальнi збудники в 7,0 %; м'яса свшсько'1 птиц — в 16,2 %; рослин — бак-терiальнi збудники в 36,4 %; зерен/бобiв — хiмiчнi речовини в 5,2 %; масла — хiмiчнi речовини в 0,9 %; горiхiв — хiмiчнi речовини в 11,8 %; овочiв — вiруси в 45 %; грибiв — хiмiчнi речовини в 1,5 %; рослин — вiруси в 34,8 %; кортня — вiруси в 4,6 %; паросттв — бакте-рiальнi збудники в 2,0 % хворих. Смертельш випадки в 43 % випадыв були пов'язаш iз вживанням продук-тiв тваринництва, 25 % — рослин, 6 % — морепродук-тiв. 1з 17 товарiв найбтьша смерттсть рееструвалася тсля вживання м'яса свшсько'1 птиц (19 %), молочних продуктiв (10 %), овочiв (7 %), горiхiв (6 %), листяних овочiв (6 %). При вивченш причин смертельних випадыв унаслщок уживання продукпв харчування встанов-лено, що быьшють смертей були пов'язаш: iз морепродуктами (обумовлеш дiею хiмiчних речовин — 61,6 %); рибою (дя хiмiчних речовин — 59,8 %); молюсками (дя вiрусiв — 2,3 %); ракоподiбними (дя хiмiчних речовин — 0,5 %); продуктами тваринництва (бактерiальнi збудники — 66,2 %, вiруси — 29,5 %); молочними продуктами (бактери — 14,0 %, вiруси — 11,8 %); яйцями (бактер1альш збудники — 6,6 %); м'ясом птиц (бактери — 45,5 %); м'ясом (бактери — 15,1 %), у тому чи^ яловичиною (бактери — 5,9 %); свининою (9,0 %); м'ясом свшсько'1 птиц (бактери — 30,4 %); рослинами (бактери — 26,5 %, хiмiчнi речовини — 25,2 %); зернами/бобами (хiмiчнi речовини — 5,2 %, вiруси — 4,1 %); маслом ^руси — 1,1 %, хiмiчнi речовини — 0,9 %); горiхами (хiмiчнi речовини — 11,8 %, вiруси — 14,2 %); овоча-
ми ^руси — 48 %, бактерй' — 18,3 %); грибами (xiMi4Hi речовини — 1,5 %); рослинами ^руси — 36,7 %), кортням ^руси — 5,6 %); парочками (бактерй' — 3,2 %). Молочш продукти були другою причиною виникнен-ня спалах^в та летальних випадыв. Порушення правил пастеризацй' спричиняють спалахи. Спалахи норовь русно'' шфекцй були пов'язаш i3 сиром, коли шфшу-вання продукпв вщбувалося робиниками тсля пастеризацй'. 1з молочними продуктами пов'язаш спалахи шфекцй' Campylobacter spp. Був зареестрований спалах шфекцй' Campylobacter spp., коли захворти 1644 особи шсля вживання пастеризованого молока. Даний збудник е трепм збудником, що викликае спалахи хар-чових шфекцш. Бтьшють смертей, пов'язаних iз до-машньою !жею, були обумовлеш такими збудниками: Listeria monocytogenes (63 %) та Salmonella spp. (26 %) [7].
У той же час не завжди можливо встановити етюло-гш спалах^в та продукти харчування, iз якими пов'язане виникнення захворювання, особливо при харчуванш багатьма продуктами. Захворювання вщбувалося вна-слiдок уживання рiзних продуктiв, пстечок, напо!в, м'яса, птицi [8]. Шд час спалахiв iнфiкування можли-ве при використанш самого iнфiкованого продукту, а також страв з шфшованими складовими (наприклад, iнфiкування яйцями; виникало ще бiльше випадыв захворювання внаслщок споживання страв, до складу яких входили яйця; описуються спалахи, коли внасль док уживання яець виникали 20 % випадыв захворю-вань, а страв, до складу яких входили яйця, — 57 %).
На даний час недостатньо шформаци стосовно спа-лахiв, пов'язаних iз Toxoplasma spp. та Vibrio vulnificus. Токсоплазма як збудник була видтена тд час спала-хiв, що пов'язаш iз споживанням м'яса та молюсыв, V.vulnificus — пiд час спалахiв, спричинених уживан-ням устриць. Даш збудники часто призводять до смертельних наслщыв [7].
За даними M. Sadkowska-Todys iз сшвавт. (2006), у 2004 р. було зареестровано 19 870 випадыв бакте-рiальних iнфекцiй харчового походження та шток-сикацiй (захворюванiсть 52,0/100 000 населення). У 2003 р. був зареестрований 20 221 хворий. У серед-ньому за перюд 1998—2002 рр. хворти 26 734 особи. Збтьшилася ыльысть захворювань вiрусноl етюлоги, пов'язаних iз харчовими продуктами (у середньому в 1998-2002 рр. — 10,0/100 000 населення, у 2003 р. -21,1 та 2004 р. — 27,2). У той же час ыльысть парази-тарних шфекцш, пов'язаних iз продуктами, не змь нилась. У 2004 р. було зареестровано 156 випадыв отруення грибами (захворювашсть 0,4), у 2003 р. !х було 78, у 2002 р. — 66, у середньому за 1998-2001 рр. рееструвалися по 223 випадки. У 2004 р. зареестроваш 13 смертельних випадыв, пов'язаних з шфекшями харчового походження та отруенням грибами. Етюлопч-ними збудниками були: Salmonella enteritidis, Clostridium botulinum, Streptococcus aureus, E.multilocularis infestation та iншi бактерй'. У 2004 р. також було зареестровано 347 спалахiв, пов'язаних iз продуктами харчування та водою. Шд час спалахiв (вщ 4 хворих i бтьше) захворти 5920 ошб. Найбтьш поширеними збудниками
6ули: Salmonella (5О,О %), Staphylococcus aureus (6,5 %), Escherichia coli (4,6 %). Шд час 28 % спалах1в та в 31,2 % хворих етюлопя не була встановлена. Найбтьш поши-реними штамами збудника Salmonella були S.enteritidis (95,1 %) та S.typhimurium (1,7 %). Часлше спалахи були пов'язаш iз вживанням продуклв, виготовлених iз > 2 видiв тварин (33,1 % випадки), страв iз яeць (2О,3 %). Чaстiше за все шфшування вщбувалось продуктами, виготовленими вдома (24,8 спалах1в), на продоволь-чих фермах (8,1 %), y ресторанах (8,1 %). Зaреeстровaнi три великих спалахи, коли захворти 576 ошб та 26 були госпiтaлiзовaнi. Ш спалахи були викликаш такими збудниками: 2 — S.enteritidis, один — S.aureus [9].
У перюд 2О1О—2О14 рр. y США, за даними CDC, за-реeстровaно 12О багатоетапних спалахЁв харчових im фекцш. Цi спалахи становили 3 % (12О iз 4163) вiд ушх зaреeстровaниx спaлaxiв харчового походження, захво-рiлиx пiд час них було 11 % (7929 iз 71 747 хворих), гос-платзованих — 34 % (146О iз 4247) та померлих — 56 % (66 iз 118) [1О].
Сальмонела e актуальним збудником, що викликae значну кiлькiсть спaлaxiв харчових захворювань. Серед цих збудниыв нaйбiльш поширеш Salmonella enteritidis та S.typhimurium. За даними лггератури, y промислово розвинутих крашах серед iншиx збyдникiв переважно iснyють вкaзiвки на Clostridium botulinum, Salmonella, VTEC, y крашах, що розвиваються, — на ETEC, EPEC, Shigella, Vibrio cholerae та гельмшти. Зменшення ыль-костi спaлaxiв, пов'язаних iз S.aureus та C.perfringens y промислово розвинутих крашах, обумовлене по-кращенням контролю при приготyвaннi та зберИанш продyктiв. У той же час низка захворювань мae мiжнa-родний характер yнaслiдок вживання шфшованих про-дyктiв харчування, виготовлених та завезених в шшу крашу (наприклад, вживання продyктiв вiдбyвaeться в однш крaïнi, а захворювання — y кра'1Ш проживання (вдома), пiд час кру!яв на суднах). Установлено, що i шд час мiжнaродниx програм можуть поширюватись рiзномaнiтнi збудники, в тому чи^ i Salmonella [11].
За даними M.C. Parrilla-Cerrillo iз сшвавт. (1993), при aнaлiзi 79 спaлaxiв харчового походження в перiод iз 198О по 1989 р. етюлопя була встановлена в 5О (73 %) спалахах. Близько 1О,3 % з них вщбулось y школах або дитячих садочках, 8,6 % — y ресторанах, 8,6 % — y лшарнях. Staphylococcus aureus був найбтьш поши-реним збудником, що викликав 48,2 % спалахЁв. У 34 % спалахЁв виявлена Salmonella enterica, але часлше S.typhimurium. Захворюванню на сальмонельоз сприя-ло вживання шфшованих продуклв тваринного походження — м'яса та яeць. 1нфшування вщбувалось уна-слiдок вживання десерлв, морозива, кондитерських продyктiв, що були приготовлен з порушеннями технологи приготування та зберiгaння. Причиною спала-xiв було вживання: сиру — y 29,3 % випадыв; торлв — 15,5 %; м'ясних продуклв — 15,1 %; молока — 13,8 %; риби та морепродуклв — y 7,О % [12]. Сильний зв'язок сальмонельозу з м'ясом птищ був встановлений i ш-шими дослщниками. 1нфшування часлше вщбувалося шсля харчування y гриль-ресторанах [13].
У кранах 6С спалахи внаслщок зараження Salmonella enteritidis були пов'язаш i3 вживанням яець, Campylobacter у крашах 6С — i3 продуктами птахови-робництва, а у США — i3 молочними продуктами, Escherichia coli — i3 яловичиною у Канадi. В Австралй' та Новш Зеландй' Salmonella typhimurium поширена в рiзних регiонах, спалахи були пов'язаш i3 вживанням рiзноманiтних продуклв [14].
За даними M.J. Ryan i3 ствавт. (1996), у Великш Британй' в перiод i3 1992 по 1994 р. був зареестрова-ний 101 спалах, що обумовлений уживанням продук-тiв харчування. У 77 спалахах переважною причиною були сальмонели, а також Clostridium perfringens, Bacillus cereus, Campylobacter spр., Escherichia coli. В 11 спалахах збудник не був встановлений. Спалахи часлше рееструвалися вллку Часлше причиною були: продукти, виготовлеш iз птищ, яець (44 спалахи, п'ята частина спалах1в обумовлена вживанням сирих яець), десерти (13 спалахiв), м'ясо та м'ясопродукти (9), салати/овоч^ соуси, риба/молюски (8) [15].
У Великш Британй' в перюд 1992—2008 рр. зарее-стровано та описано 2429 спалахiв харчових захворювань. У половит спалах^в елолопчним збудником була Salmonella spp. Також спалахи викликали Campylobacter spp., Vera-цитотоксин, що виробляють Escherichia coli O157. Зменшилась частка спалахiв, викликаних Clostridium perfringens. Частiше спалахи виникали пiсля вживання пташиного м'яса, рщше пiсля iнших продуклв, у т.ч. i з червоного м'яса. Збтьшилась частка спала-х1в, пов'язаних iз яйцями, особливо у закладах громад-ського харчування [16].
У перюд iз 2000 по 2014 р. у Великш Британй' рееструвалися спалахи, обумовлеш вживанням продуклв у ресторанах. У 2010 р. спалахи були спричинеш Campylobacter у продуктах, виготовлених iз печшки iз порушенням технологй' виробництва. Також у 2009— 2010 р. зареестроваш спалахи, обумовлеш норовiру-сом, шсля вживання устриць. Найбтьш iмовiрною причиною спалаху в 2009 р. було шф^вання готово!' продукцй' роблниками. Iншi спалахи також були обумовлеш норовiрусом пiсля вживання страв iз камбали, молюсыв, кукурудзи [17].
У 2000—2015 рр. в африканських крашах (Бенш, Ботсвана, Гана, Кешя, Нiгерiя, Судан, Уганда) найбтьш поширеними етiологiчними збудниками спала-хiв були: Enterobacteriaceae, Escherichia coli, Salmonella, Staphylococcus aureus, Listeria monocytogenes. Установлена висока частота шфшування як сирих, так i готових продуклв харчування. E.coli виявлена як у сирих продуктах (у 37,6 % проб), так i в приготовлених (31,6 %). Також були виявлеш i iншi збудники: сальмонели — у 19,9 та 21,7 % вщповщно у продуктах; S.aureus — 27,8 та 25,1 %, L.monocytogenes — 19,5 та 6,7 %. У середньому поширенють збудниыв у продуктах харчування у даних крашах була 34,2 % (29,0-39,3 %) [18].
Бтьшють багатоетапних спалах1в, за даними V.D. Nguyen iз ствавт. (2015), була викликана сальмо-нелою (47 %) та шиготоксинпродукуючими Escherichia coli (26 %). Найбтьш часто шф^вання шд час даних
спалах^в втбувалося такими продуктами: яловичина (22 %), фрукти (13 %), листяш овоч1 (13 %) [7]. Також, за даними шших дослтниыв, провтними збудниками в багатоетапних спалахах були сальмонели, ши-готоксинпродукуюч1 E.coli та Listeria monocytogenes. Найбтьш поширеними продуктами, пов'язаними i3 даними збудниками, були фрукти, рослинш культу-ри, яловичина, паростки, овочь Деяк1 спалахи були пов'язаш з 1мпортованими продуктами [10].
У США приблизно 19 % продукпв 1мпортуеться: « 97 % риби та молюсюв, « 50 % св1жих фрукпв, « 20 % св1жих овоч1в. У 1996—2014 рр. виникли 195 спалах1в, обумовлених вживанням 1мпортованих продукт1в, пщ час яких зареестроваш 10 685 випадюв захворювань, 1017 госп1тал1зац1й, 19 смертельних випадюв. У пер1од 1з 1996 по 2014 р. спостер1гаеться зростання клькосп спалах^в, пов'язаних 1з продуктами харчування (у т.ч. i 1мпортованими), з 1 % у 1996—2000 рр. (через 1мпортова-ш продукти — 3 спалахи) до 5 % у 2009—2014 рр. (через 1мпортоваш продукти — 18 спалах^в). Спостер1гаеться зростання клькосп багатофакторних спалах1в, обумовлених р1зними продуктами харчування, кльюсть яких становила чверть вщ ус1х спалах^в. 1з морськими продуктами пов'язаш 55 % спалах^в та 11 % хворих вщ уше! кль-кост1 захвор1лих. З шшими 1мпортованими продуктами були пов'язан1 33 % спалах^в та 84 % захвортих. Пщ час спалах^в, пов'язаних 1з цими продуктами, у середньому хворти близько 40 ос1б та по 3 хвор1 п1д час спалах^в, обумовлених вживанням морських продукпв. 1з них захворювання були пов'язаш з уживанням риби, в одному спалаху — через токсин scombroid. Значна кльюсть випадюв була обумовлена сальмонелою п1сля вживання паростюв, гор1х!в та нас1ння, спецш, трав. 1ншими збуд-никами були: сигуатоксин, тетродотоксин, сальмонела, Cyclospora, Norovirus, Shigella sonnei, Escherichia coli O157, Vibrio parahaemolyticus, Listeria monocytogenes, Brucella, Campylobacter, Chaconine, Paragonimus, в1рус гепатиту А, трихшела. Найбтьш поширеними еполопчними збудниками були токсини, сальмонела, циклоспори. Продукти, пов'язаш 1з ними: куряч1 страви, продукти 1з краб1в та злакових, крем, пиво. Риба та молюски 1мпортувались 1з р1зних рег1он1в, за винятком бвропи, част1ше з краш Ази' (65 % спалах^в), 1нш1 продукти — 1з вс1х рег1он1в, але часпше з Латинсько! Америки, краш Карибського басейну [19]. Спалахи, обумовлеш вживанням морських продукпв, були спричинеш такими збудниками, як E.coli, Salmonella enterica, Campylobacter jejuni, Listeria monocytogenes [20].
У свт спостер1гаеться зростання вживання фрукпв та овоч1в у зв'язку з рекомендащями щодо здорового образу життя. У той же час рееструеться i значна ыльысть захворювань, пов'язаних 1з вживанням св1жих фрукт1в, овоч1в. 1нф1кування вщбуваеться до або шс-ля збору урожаю. Це е значною проблемою для орга-н1в охорони здоров'я в бвропейському Союз1 та США останшми роками. За даними звтв MCA, картина спа-лах^в, пов'язаних 1з вживанням св1жих продукт1в, роз-р1зняеться у США та бвропейському Союз1 за типом збудниюв та продуктами, з ними пов'язаними [21].
Шотягом тpьоx десятилiть y США зpостae кiлькiсть спaлaxiв, обyмовлениx вживанням свiжиx пpодyктiв xap-чування: О,7 % — y 1970-x pокax, 6 % — y 199О^. За цей пеpiод зapеeстpовaнi 19О спaлaxiв, пiд час якиx зaxвоpiли 16 О58 осiб, 598 були госпиатзоваш, 8 помеpли. Спaлaxи були пов'язаш з такими пpодyктaми: салати, соки, динi, пapостки, ягоди. 1з 54 % спaлaxiв, обумовленж встанов-леним збудником, 6О % були с^ичинет бaктеpiями, iз ниx 48 % — сальмонелою. Кpiм того, спaлaxи викликали Cyclospora та Escherichia coli O157: H7 [22].
У Канада y 2ОО1—2ОО9 pp. зapеeстpовaнi 27 тaкиx спа-лaxiв, коли зaxвоpiли 1549 осiб. У пеpевaжнiй бiльшостi була встановлена бaктеpiaльнa етюлопя (66 %). 1з збудниюв пеpевaжaли сальмонели (5О % спaлaxiв), Escherichia coli (33 %) та Shigella (17 %). Також були зapеeстpовaнi шалаш, викликaнi Cyclospora cayetanensis, вipyсом гепатиту А. Часпше raaraxH були пов'язaнi iз вживанням лис-тяно! зеленi та тpaв (26 % спaлaxiв), пapосткiв (11 %) [23].
За даними Y. Wadamori iз спiвaвт. (2О17), найбтьш пош^еними збудниками, якi викликають спaлaxи пiсля вживання свiжиx овочiв та фpyктiв, e: Salmonella spp., Escherichia coli O157:H7, Staphylococcus aureus, Campylobacter spp. та Listeria monocytogenes [24].
Як вказують R.M. Callejón iз сшвавт. (2О15), пеpевaж-но спaлaxи пiсля вживання овочiв та фpyктiв були ви-кликaнi ноpовipyсом та сальмонелою. Ноpовipyс сщи-чинив зaxвоpювaння пiсля вживання салату. Сальмонела була щовщним збудником y бaгaтостaдiйниx спaлaxax y США, iз нею пов'язане вживання пapосткiв [21].
Також i iншi дослiдники вказують на те, що сальмонели e пеpевaжною ^отиною зaxвоpювaння пiд час спaлaxiв, пов'язaниx iз вживанням помiдоpiв, па-pосткiв нaсiння, спецiй. 1ншим щовщним збудником e Escherichia coli O157:H7, iз якою пов'язане вживання листяно! зеленi (шпинату, листiв салату) [25].
1з свiжиx фpyктiв та овочiв, зеленi було видiлено 15 iзолятiв E.coli (3,1 %). Чaстiше за все збудник видтявся
13 салапв (О,8—1,4 %), пpодyктiв iз м'яса (О,4 %), зеpно-виx та овочiв (О,4 %). Дослiдження за допомогою ПЛР показали, що свiжi салати можуть бути pезеpвyapaми E.coli та с^ияти пошиpенню генiв pезистентностi до aнтибaктеpiaльниx пpепapaтiв шлунково-кишково! мь кpобiоти людини [26].
Iнфiкyвaння шд час спaлaxiв, обyмовлениx що-дуктами xapчyвaння, чaстiше вiдбyвaлось фекально-оpaльним шляxом.
1з бiльшими пiдпpиeмствaми сеpеднього бiзнесy чaстiше були пов'язaнi xapчовi спaлaxи. Цi заклади, з якими були пов'язаш спaлaxи сальмонельозу, виюфис-товували чaстiше пpодyкти (чaстiше яйця) pегiонaль-ниx постaчaльникiв, нiж мюцевия та нaцiонaльниx [27].
Спaлaxи y сфеpi гpомaдського xapчyвaння чaстiше були обумовлеш сальмонелою, що вщбувалося внасль док поpyшення пpaвил збеpiгaння, вживання пpодyк-тiв iз свiйськоï птиш, яeць, соyсiв [15]. Чaстiше дичинами були поpyшення пpaвил збеpiгaння пpодyктiв xapчyвaння, недостатня теpмiчнa обpобкa, xвоpi (бак-теpiоносiï) спiвpобiтники, пеpеxpесне iнфiкyвaння, y
14 випaдкax — iншi поpyшення [16, 28].
За даними шших дослщниыв установлено, що причиною спалах1в були порушення правил гшени вдома, на шкшках, пiд час громадських заходiв — 89 спалахiв iз 816. 16 спалахiв виникли пiсля вживання продуктiв харчування, яы були ввезенi з iншоï краши. Причиною спалахiв був поганий контроль за температурою пщ час приготування, зберНання продуктiв харчування, порушення технологй' виготовлення '¿ш тощо. Були спалахи, у яких серед багатьох факторiв, що спричиняли розвиток захворювань, був i хворий роблник закладу харчування. Фактори шфшування, яы часто реестру-вались у таких випадках: це безпосереднш контакт iз 1жею при неправильному миттi рук, недостатне очи-щення обладнання, посуду, перехресне шф^вання готових до вживання продуклв вiд iнфiкованоï сиро!' 1Ш, недотримання температури зберiгання продуктiв. Установлено, що у випадку появи у роблника ознак хвороби, в т.ч. блювання, дiареï, навiть пiсля його тер-мiнового направлення на лшування, могло вщбувати-ся зараження робочо!' поверхнi, iнструментарiю, про-дуктiв, шших роблниыв при неяысному прибираннi. Також багато таких роблниыв були безсимптомними ношями збудниыв хвороби, у шм'ях деяких iз них були хворi на цю хворобу. Установлено, що роблники харчових пiдприемств можуть бути бактерiоносiями, пара-зитоносiями тривалий термiн (деяы реконвалесценти видiляли Salmonella протягом 102 даб) [29].
Передача вiдбувалась унаслiдок недотримання riri-ешчних правил. СценарИ спалах^в були такими: 1) хворий роблник (носш) iнфiкував спiвробiтникiв; 2) хворий роблник (носiй) iнфiкував продукти харчування, що пщ впливом пiдвищеноï температури уражалися, це спричиняло виникнення спалаху; 3) деылька хворих (шфшованих) спiвробiтникiв, яы не мали члкого джерела iнфiкування, спричиняли виникнення спала-х1в [30]. Дерматити, висипання призводили до того, що робiтники не мили руки, i тому збудники передавалися також через руки [29]. Також спалахи були пов'язаш з контактом роблниыв iз сирими продуктами тваринно-го походження та порушеннями технологи приготування, з аерозолями пщ час чхання роблниыв, блювотни-ми масами хворих сшвроблниыв. Передача збудниыв вщбувалась також через забруднеш тканини, килими, ыльця, грошi, поверхш шыри, пил тощо. Дослщжен-ня показали, що передача залежала вщ виду збудника, шляху його доставки, типу контактно!' поверхш, трива-лосл знаходження, зовнiшньоï температури, вiдносноï вологосл. Установлено, що i прання робочого одягу, i протирання робочо!' поверхш не завжди ефективно зни-щували вiруснi збудники. Як правило, вiруси, паразити е бтьш стiйкими до несприятливого впливу навколиш-нього середовища, шж кишковi збудники [31, 32].
Збудниками, яы передавались робiтниками на пщ-приемствах харчово!' промисловостi, були: норовiрус, вiрус гепатиту А, сальмонели, шигели, Staphylococcus aureus. Установлено, що близько 50 % здорових дорослих можуть видтяти S.aureus iз слизово!' носоглотки. З поси-ланням на Lues та Van Tonder (2007) автори вiдмiчають, що S.aureus пщ час спалахiв видтявся у 88 % випадкiв
!з рук та 48 % — фартух!в роб!тник!в, як! працювали у секщях делшатешв. Кр!м стафтокока пщ час спалах^в також могли бути видтеш й шш! збудники. 1нф!куюча доза деяких збудниыв може бути дуже малою — вщ 1 до 100 одиниць (в!руси, бактерй', паразити), що сприяе ви-никненню спалах!в. Збудники !з фекал!й, носа, горла, шыри передавались через порушення правил особисто'' ппени, правил роботи продуктами харчування [1, 33].
Були проведен! р!зноманггш дослщження впливу умов зберНання, приготування продуклв харчування на виживання р!зних збудниыв. Так, T.J. Cho
ствавт. (2016) вивчали виживання Escherichia coli O157:H7, Salmonella typhimurium, Vibrioparahaemoliticus, Listeria monocytogenes, Staphylococcus aureus у сирих продуктах та маринованих у соевому соус!. Установлено, що в маринованих крабах у соус! вс! збудники (кр!м V.parahaemolyticus) при температур! 5 °C виживали до 28-го дня. Грампозитивш бактерй' були бтьш слйы до умов маришзаци (висока солошсть, низький р!вень рН), у той же час V.parahaemolyticus були надзвичайно сприйнятлив!. Дослщження встановили, що умови маришзаци, умови зберНання можуть бути недостатшми для шактиваци збудниыв у харчових продуктах, тому вживання сирих морепродуклв може сприяти розви-тку захворювання [34]. При приготуванш можливе перехресне забруднення продуклв, ! ктьысть збудниыв може навль збтьшуватися пщ час приготування [35].
Установлено, що кип'ялння е ефективною м!рою боротьби з мкрооргашзмами, але необхщне проведен-ня контролю шсля приготування [36].
Установлено, що при проведенш дослщжень фер-ментованих алкогольних напо!в (пиво, фруктове вино) у пив! вщзначено вмют значно'' юлькосп мкроорга-шзм!в. Мкробюлопчне р!зноманлтя не корелювало
вмютом спирту (вщ 4,7 до 14,1 %) або рН (3,4-4,2) продукту. Навль при несприятливих умовах для збудниыв в деяких продуктах зберНались ышформи (ви-явлеш у 23,8 % зразыв пива) та B.cereus (в ушх продуктах). B.cereus часлше виявлялись у деяких сортах пива (50-54,8 % зразыв), деяких винах — у рисовому вин! (25,0 %), шших фруктових винах (12,3 %), виноградному вин! (8,6 %), розливному пив! (5,6%), пасте-ризованому пив! (2,2 %) [37]. Також шш! дослщники встановили можливють тривалого зберНання збудниыв (особливо B.cereus та E.coli O157:H7) у пив! та рисовому вин! [38]. 1ншими дослщниками встановлений вплив умов зберНання, приготування (ферментаци) на вмют Listeria monocytogenes, Salmonella typhimurium або Escherichia coli O157: H7 в ковбасах [39].
При проведенн! досл!дження також було встанов-лено, що дослщження лльки випорожнень не е на даний час ефективним методом виявлення хворих та бактерюносй'в [29].
Висновки
Гостр! кишков! шфекци, обумовлеш вживанням продуклв харчування, актуальш для багатьох кра'н свиу.
Не завжди можливо встановити ет!олог!ю спала-х!в та продукт!в харчування, !з якими вони пов'язан!,
особливо при вживанш багатьох продукпв. У ви-падках, коли продукти вживаються часто, але з ними пов'язаний низький ризик передач^ це все одно може сприяти виникненню великих спалахiв.
Бтьшють захворювань була пов'язана з рослин-ними продуктами (листяними овочами), а бтьшють смертельних випадюв — iз продуктами тваринного ви-робництва, особливо м'яса домашшх птахiв.
Бiльшiсть спалах1в була пов'язана iз продуктами промислового виробництва, серед збудниюв бтьша частка норовiрусiв, сальмонел, E.coli O157. У продуктах, вироблених на шдприемствах, порiвняно з шши-ми продуктами часпше рееструвались так! збудники: Bacillus cereus, Clostridium botulinum; ентеротоксигенш Escherichia coli, шиготоксинпродукукш Escherichia coli (STEC) O157, non-O157 STEC, Shigella spp., мшоток-сини та iншi хiмiчнi речовини, Cryptosporidium spp., Caylorpora cayetansesis, вiрус гепатиту А, саповiрус.
Бiльшiсть бактерiальних iнфекцiй була пов'язана iз вживанням молочних продуктiв, м'яса домашньо!' пицi, яловичини. Спалахи, яю пов'язанi iз вживанням продуктiв тваринництва, часпше були пов'язаш: iз Salmonella spp., Campylobacter spp., Clostridium perfringens, Listeria spp., Salmonella enteritidis та Heidelberg, Streptococcus spp. групи A, Yersinia enterocolitica та Trichinella spp. 1з Clostridium perfringens пов'язане вживання м'яса домаш-ньо1 птищ, продукпв iз яловичини.
Спалахи, викликаш E.coli O157, були пов'язаш iз вживанням шпинату, листя салату; у Канадi спалахи, спричинеш Escherichia coli, — iз яловичиною.
1з Salmonella spp. пов'язанi захворювання пiсля вживання: яець, м'ясних виробiв, морозива, кон-дитерських продуктiв, десертiв, овочiв (помiдорiв тощо), фруктiв, манго, союв, паросткiв, крех^в, насш-ня, спецш, перцю, трав. В Австралй' та Новш Зеландй' Salmonella typhiumurium поширена в рiзних регiонах, i спалахи були пов'язаш iз вживанням рiзноманiтних продуктiв.
1з Campylobacter у США пов'язане вживання молочних продукпв, в крашах 6С — продукпв птахiв-ництва.
Бiльшiсть вiрусних захворювань була пов'язана iз листовими овочами, горiхами, фруктами та молочними продуктами (норовiрус — iз листовими овочами, iз сиром). Також шсля вживання свiжих овочiв та фрукпв виникали захворювання, обумовленi Salmonella spp., Escherichia coli O157: H7, Staphylococcus aureus, Campylobacter spp. та Listeria monocytogenes.
Бтьшють паразитарних захворювань пов'язана iз вживанням молюсюв, горiхiв. Захворювання на ток-соплазмоз — iз м'ясом та молюсками. 1з V.vulniflcus пов'язане вживання устриць.
Бiльшiсть отруень була пов'язана iз рибою (ток-сини). Захворювання шсля вживання морських продукпв були обумовлеш E.coli, Salmonella enterica, Campylobacter jejuni, Listeria monocytogenes.
Спалахи, яю були викликаш Giardia intestinalis, пов'язаш iз вживанням молюсюв, Cryptosporidium spp. — фрукпв, горiхiв.
Бтьша частка смертельних випадюв була пов'язана iз м'ясом домашньо'' птищ, шфшованим Listeria, Salmonella spp.
Конфлшт iHTepeeiß. Автор заявляе про вщсутнють конфлшту штерешв при пiдготовцi дано'' статтi.
Список лперагури
1. Ercoli L, Gallina S, Nia Y, et al. Investigation of a Staphylococcal Food Poisoning Outbreak from a Chantilly Cream Dessert, in Umbria (Italy). Foodborne PathogDis. 2017Jul;14(7):407-413. doi: 10.1089/fpd.2016.2267.
2. Golubovs ka OA, Gerasun BA, Zinchuk OM, et al. Infekcijni hvoroby [Infectious diseases]. Kyiv: Medycyna; 2012. 728p.
3. Todd EC, Greig JD, Bartleson CA, Michaels BS. Outbreaks where food workers have been implicated in the spread of foodborne disease. Part 2. Description of outbreaks by size, severity, and settings. J Food Prot. 2007 Aug;70(8):1975-93.
4. Mead PS, Slutsker L, Dietz V, et al. Food-related illness and death in the United States. EmergInfect Dis. 1999Sep-0ct;5(5):607-25. doi: 10.3201/ eid0505.990502.
5. Gould LH, Walsh KA, Vieira AR, et al. Surveillance for foodborne disease outbreaks - United States, 1998-2008. MMWR Surveill Summ. 2013 Jun 28;62(2):1-34.
6. Nguyen VD, Bennett SD, Mungai E, Gieraltowski L, Hise K, Gould LH. Increase in Multistate Foodborne Disease Outbreaks-United States, 1973-2010. Foodborne Pathog Dis. 2015 Nov;12(11):867-72. doi: 10.1089/ fpd.2014.1908.
7. Painter JA, Hoekstra RM, Ayers T, et al. Painter Attribution of Foodborne Illnesses, Hospitalizations, and Deaths to Food Commodities by using Outbreak Data, United States, 1998-2008. Emerg Infect Dis. 2013 Mar;19(3):407-15. doi: 10.3201/eid1903.111866.
8. Todd EC6 Greig JD, Bartleson CA, Michaels BS. (Outbreaks where food workers have been implicated in the spread of foodborne disease. Part 3. Factors contributing to outbreaks and description of outbreak categories. J Food Prot. 2007 Sep;70(9):2199-217.
9. Sadkowska-TodysM, Baumann A, StefanoffP. Foodborne infections and intoxications in Poland in 2004. Przegl Epidemiol. 2006;60(3):449-63.
10. Crowe SJ, Mahon BE, Vieira AR, Gould LH. Vital Signs: Multistate Foodborne Outbreaks - United States, 2010-2014. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 2015Nov 6;64(43):1221-5. doi: 10.15585/mmwr.mm6443a4.
11. Todd EC. Epidemiology of foodborne diseases: a worldwide review. World Health Stat Q. 1997;50(1-2):30-50.
12. Parrilla-Cerrillo MC, Vz.quez.-Castellanos JL, Saldate-Casta eda EO, Nava-Fern ndez. LM. Outbreaks of foodpoisonings ofmicrobial and parasitic origins. SaludPublica Mex. 1993Sep-Oct;35(5):456-63. (in Spanish).
13. Mercado M, Avila J, Rey M, Montoya M, Carrascal AK,, Correa DX. Outbreaks of Salmonella spp, Staphylococcus aureus and Listeria monocytogenes associated with poultry consumption. Systematic review. Biomedica. 2012 Sep;32(3):375-85. doi: 10.1590/S0120-41572012000300008. (in Spanish).
14. Greig JD, Ravel A. Analysis offoodborne outbreak data reported internationally for source attribution. Int J Food Microbiol. 2009Mar 31;130(2):77-87. doi: 10.1016/j.ijfoodmicro.2008.12.031.
15. Ryan MJ, Wall PG, Gübert RJ, Griffin M, Rowe B. Risk factors for outbreaks of infectious intestinal disease linked to domestic catering. Commun Dis Rep CDR Rev. 1996Dec 6;6(13):R179-83.
16. Gormley FJ, Little CL, RawalN, Gillespie IA, Lebaigue S, Adak GK. A 17-year review of foodborne outbreaks: describing the continuing decline in England and Wales (1992-2008). Epidemiol Infect. 2011 May;139(5):688-99. doi: 10.1017/S0950268810001858.
17. Kanagarajah S, MookP, CrookP, Awofisayo-OkuyeluA, McCarthy N. Taste and Safety: Is the Exceptional Cuisine (Offered by High End Restaurants Paralleled by High Standards ofFood Safety? PLoS Curr. 2016Aug 2;8. pii: ecur-rents.outbreaks.007219ac3b9a2117418df7ab629686b6. doi: 10.1371/currents. outbreaks.007219ac3b9a2117418df7ab629686b6.
18. Paudyal N, Anihouvi V, Hounhouigan J, et al. Prevalence of foodborne pathogens in food from selected African countries - A meta-analysis. Int J Food Microbiol. 2017 May 16;249:35-43. doi: 10.1016/j.ijfoodmi-av.2017.03.002.
19. Gould LH, Kline J, Monahan C, Vierk K Outbreaks of Disease Associated with Food Imported into the United States, 1996—2014. EmergInfect Dis. 2017 Mar;23(3):525-528. doi: 10.3201/eid2303.161462.
20. Hunt D, Figley C1, Manage DP, et al. Monitoring food pathogens: Novel instrumentation for cassette PCR testing. PLoS One. 2018 May 10;13(5):e0197100. doi: 10.1371/journal.pone.0197100.
21. Callej n RM, Rodrguez-Naranjo MI, Ubeda C, et al. Reported food-borne outbreaks due to fresh produce in the United States and European Union: trends and causes. Foodborne Pathog Dis. 2015 Jan;12(1):32-8. doi: 10.1089/ fpd.2014.1821.
22. Sivapalasingam S, Friedman CR, Cohen L, Tauxe RV. Fresh produce: a growing cause of outbreaks offoodborne illness in the United States, 1973 through 1997. J Food Prot. 20040ct;67(10):2342-53.
23. Koz.ak OK, MacDonald D, Landry L, Farber JM. Foodborne outbreaks in Canada linked to produce: 2001 through 2009. J Food Prot. 2013 Jan;76(1):173-83. doi: 10.4315/0362-028X.JFP-12-126.
24. WadamoriY, OooneratneR,HussainMA. Outbreaksandfactorsinfluencing microbiological contamination of fresh produce. J Sci Food Agric. 2017 Mar;97(5):1396-1403. doi: 10.1002/jsfa.8125.
25. Olaimat AN, Holley RA. Factors influencing the microbial safety of fresh produce: a review. Food Microbiol. 2012 Oct;32(1):1-19. doi: 10.1016/j. fm.2012.04.016.
26. Lima CM, Souza IEGL1, Dos Santos Alves T, et al. Antimicrobial resistance in diarrheagenic Escherichia coli from ready-to-eat foods. J Food Sci Technol. 2017Oct;54(11):3612-3619. doi: 10.1007/s13197-017-2820-4.
27. Jones SL, Parry SM, O'Brien SJ, Palmer SR. Operational practices associated with foodborne disease outbreaks in the catering industry in England and Wales. J Food Prot. 2008Aug;71(8):1659-65.
28. Ryan MJ, Wall PG, Glbert RJ, Griffin M, Rowe B. Risk factors for outbreaks of infectious intestinal disease linked to domestic catering. Commun Dis Rep CDR Rev. 1996Dec 6;6(13):R179-83.
29. Todd EC, Oreig JD, Bartleson CA, Michaels BS. Outbreaks where food workers have been implicated in the spread of foodborne disease. Part 5. Sources of contamination and pathogen excretion from infected persons. J Food Prot. 2008Dec;71(12):2582-95.
30. Todd EC, Oreig JD, Bartleson CA, Michaels BS. Outbreaks
Трихлеб В.И.
Украинская военно-медицинская академия, г. Киев, Украина
Вспышки инфекционных заболеваний
в странах мира, обусловленные употреблением пищевых продуктов
Резюме. В статье приведен обзор литературы относительно вспышек инфекционных заболеваний в странах мира, обусловленных употреблением продуктов питания. Рассматриваются возбудители, которые их вызвали. Ключевые слова: вспышки инфекционных заболеваний; продукты питания; возбудители; обзор
where food workers have been implicated in the spread of foodborne disease. Part 2. Description of outbreaks by size, severity, and settings. J Food Prot. 2007 Aug;70(8):1975-93.
31. Todd EC, Oreig JD, Bartleson CA, Michaels BS. Outbreaks where food workers have been implicated in the spread of foodborne disease. Part 6. Transmission and survival of pathogens in the food processing and preparation environment. J Food Prot. 2009Jan;72(1):202-19.
32. Todd EC, Oreig JD, Smith D, Holah J, Bartleson CA, Michaels BS. Outbreaks where food workers have been implicated in the spread of foodborne disease. Part 7. Barriers to reduce contamination of food by workers. J Food Prot. 2010 Aug;73(8):1552-65.
33. Todd EC, Oreig JD, Bartleson CA, Michaels BS. Outbreaks where food workers have been implicated in the spread of foodborne disease. Part 4. Infective doses and pathogen carriage. J Food Prot. 2008Nov;71(11):2339-73.
34. Cho TJ, Kim NH, Kim SA, Song JH, Rhee MS. Survival offoodborne pathogens (Escherichia coli O157:H7, Salmonella Typhimurium, Staphylococcus aureus, Listeria monocytogenes, and Vibrio parahaemolyticus) in raw ready-to-eat crab marinated in soy sauce. Int J Food Microbiol. 2016 Dec 5;238:50-55. doi: 10.1016/j.ijfoodmicro.2016.08.041.
35. Kim SA, Choi ES, Kim NH, et al. Changes in microbial composition and the prevalence of foodborne pathogens in crab marinated in soy sauce produced by six manufacturing plants. J Sci Food Agric. 2017Apr;97(6):1761-1767. doi: 10.1002/jsfa.7972.
36. Kim SA, Jeon SH, Kim NH, et al. Changes in the Microbial Composition of Microbrewed Beer during the Process in the Actual Manufacturing Line. J Food Prot. 2015 Dec;78(12):2233-9. doi: 10.4315/0362-028X.JFP-15-261.
37. Jeon SH, Kim NH, Shim MB, et al. Microbiological diversity and prevalence of spoilage and pathogenic bacteria in commercial fermented alcoholic beverages (beer, fruit wine, refined rice wine, and yakju). J Food Prot. 2015 Apr;78(4):812-8. doi: 10.4315/0362-028XJFP-14-431.
38. Kim SA, Kim NH, Lee SH, Hwang IG, Rhee MS. Survival of foodborne pathogenic bacteria (Bacillus cereus, Escherichia coli O157:H7, Salmonella enterica serovar Typhimurium, Staphylococcus aureus, and Listeria monocytogenes) and Bacillus cereus spores in fermented alcoholic beverages (beer and refined rice wine). J Food Prot. 2014 Mar;77(3):419-26. doi: 10.4315/0362-028X.JFP-13-234.
39. Porto-Fett AC, Hwang CA, Call JE, et al. Viability of multi-strain mixtures of Listeria monocytogenes, Salmonella typhimurium, or Escherichia coli O157:H7inoculated into the batter or onto the surface of a soudjouk-style fermented semi-dry sausage. Food Microbiol. 2008 Sep;25(6):793-801. doi: 10.1016/j. fm.2008.04.012.
OTpuMaHO 12.08.2018 ■
V.I. Trykhlib
Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine
Infection outbreaks due to food consumption in countries of the world
Abstract. The article provides a review of the literature on infection outbreaks in the countries throughout the world, which were caused by the use of food products, and considers pathogens that caused them.
Keywords: infection outbreaks; food products; pathogens; review
