CC BY
17
Огляд
Review
УДК 616.9:613.3:614.8 DOI: 10.22141/2312-413x.6.2.2018.131090
Трихлiб В.1.
Укра/нська вйськово-медична академя, м. Кив, Украна
1нфекцмш захворювання шд час повеней у краТнах CBiTy
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2018;6(2):60-69. doi: 10.22141/2312-413x.6.2.2018.131090
Резюме. В cmammi подано огляд лтератури стосовно шфекцтних захворювань, pieeHb тдвищення та виникнення cnanaxie яких пов'язат з повенями. Kro40Bi слова: повет; тфекцтш захворювання
А'Г*" vy<xi ГТ/РИИ.
1нфектологш
Вступ
Останнiми десятилiттями вiдбуваються змiни кль мату в 6iK потеплiння. За метеорологiчними даними, катастрофiчнi noBeHi стають все частiшими i бiльш руйнiвними. Зросла кiлькiсть повеней i антропогенного характеру, збтьшився обсяг наслiдкiв. Повенi е най-бiльш поширеним стихiйним лихом як у розвинених кра!нах, так i в таких, що розвиваються.
Кра!ни свiту, особливо Швденно-Схщно! Ази, зна-ходяться пiд постiйним впливом змш клiмату, природ-них катастроф (трошчних цикпонiв, паводкiв, зсувiв, пiдвищення рiвня моря) [1]. За кiлькiстю повеней перше мюце займають краши Ази. Лiдируе Китай. Друге мюце посiдають США.
У кра!нах бвропи також щорiчно рееструються повеш. Згiдно з доповiддю МГжурядово! групи експертiв зi змiн клiмату, юнуе ймовiрнiсть збiльшення шген-сивностi сильних опадiв на територи Центрально! та Швшчно! бвропи, зокрема протягом зимових мюящв. У Швденно-бвропейському регiонi кшькють опадiв може стати нерегулярною i бтьш iнтенсивною. Змь на кшмату збтьшить частоту прибережних паводкiв внаслщок штормГв, вплине на передачу шфекцшних захворювань завдяки пiдвищенню температури, воло-госп, змiнам юлькоста опадiв.
За перюд з 1950 по 2005 р. у кра!нах бвропи спо-стерiгаеться зростання кшькосп паводков. Також очь куеться зростання частоти шторм1в i прибережних повеней [2—4]. У 1991—2005 рр. було зареестровано близько 400 повеней. В бврош за 2004—2012 рр. повеш були найбтьш поширеними природними надзвичай-ними ситуащями. У бврош з 2003 по 2012 р., за даними EM-DAT, було 162 повеш, 19 з них великих. Найбть-ша ктькють повеней була у кра!нах Швденно-Схщно!,
Схщно!', Центрально! бвропи. Велик! повеш вщбулись у Центральнiй бвроп у 2002 та 2010 рр. Найбiльшi повеш були у Швденнш Франци (2010) i у Великобрита-ни (2007). У травнi 2014 р. шд час циклону Тамара по-стражждали Боснiя, Герцеговина, Хорватая, Сербiя [2, 5].
За оцшками експертiв ООН, до 70 % збитыв свгто-вiй економiцi вщ стихiйних лих i катастроф завдають екстремальнi гiдрометеорологiчнi явища. За даними Всесвггаьо! оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ), гостя цунамi спалахи шфекцшних захворювань можуть призводити до подвоення ылькосп жертв. Тiльки протягом XX столптя жертвами повеней стали понад 9 млн чоловш. У свт в зону ризику пщтоплення потрапляе територiя загальною площею понад 3 млн км2 з на-селенням до 1 млрд ошб. Ттьки з 1998 по 2001 р. вщ повенi постраждало 128 кра!н, загинуло 48,5 тис. ошб, з райошв затоплення евакуйовано 129 млн жителiв, а загальний збиток становив близько 125 млрд доларiв. В 1тали, Нiмеччинi повенi та бурi призвели до знач-них збитыв внаслщок високо! щiльностi проживання. У США за перюд 1980—2008 рр. через урагани, сильш дошд, повеш також завдаш значнi збитки.
Зазвичай причиною катастрофiчних повеней стали зливовi дощi (92 %). Невелика частина 1х виникае вна-слщок снiготанення, руйнування гiдротехнiчних спо-руд, льодових заторiв i вiтрових нагошв. З руйнiвних повеней 72 % мали тривалiсть вiд 1 до 7 дшв, 14 % — до 14 дшв, ще 14 % — до двох тижшв i 5 % — понад мюяць.
Пiсля тропiчних циклонiв, великих повеней значно пошкоджуеться система водопостачання, вщведення води, вiдбуваеться забруднення джерел водопостачання, погiршуються санiтарнi умови. Збтьшення передачi iнфекцiйних захворювань, виникнення спаламв пiсля тропiчних циклонiв пов'язане з перемщеними особа-
© «Актуальна ¡нфектолопя» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» (Äual'naä Infektologia»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Трихлiб Володимир 1ванович, доктор медичних наук, професор, УкраТнська вiйськово-медична академiя, вул. Мельникова, 24, м. КиТв, 04050, УкраТна; e-mail: v.tryhleb@gmail.com
For correspondence: Volodymyr Trykhlib, MD, PhD, Professor, Ukrainian Military Medical Academy, Melnikova st., 24, Kyiv, 04050, Ukraine; e-mail: v.tryhleb@gmail.com
ми, змшами у навколишньому середовищ^ розмножен-ням переносниюв, поганими санiтарними умовами та попршенням водопостачання, поганими умовами для дотримання особисто! гiгieни, обмежений доступ до медично! допомоги. Також потоки води сприяють по-ширенню бактерiй, вiрусiв, патогенних для людини.
Постраждалi райони — щеальт мiсця для розмно-ження та поширення збудниюв, переносниюв захво-рювань. Особливо це стосуеться районiв, ендемiчних з iнфекцiйних захворювань. У кожному з випадюв над-звичайних ситуацiй iснував потенцiал для поширення шфекцшних захворювань, викликаних бактерiями, вiрусами, плiснявою [6]. Пщ час повеней можуть змши-тись умови для поширення патогенних мiкроорганiзмiв, зокрема i зоонозних. Ризик захворюваностi шд час по-венi визначаеться попередшм рiвнем захворюваностi, кiлькiстю пщтоплених територш i населених пунктiв, !х саштарно-комунальним благоустроем. Пщвищений ризик розвитку спалах^в пщ час повеней е на територiях, ендемiчних з ряду шфекцш. Розвитку захворювань сприяють сумюний вплив дек^лькох факторiв [7].
За перюд 1980—2006 рр. у кра!нах бвропи збть-шуеться кiлькiсть етдемш, пов'язаних iз водою, через збтьшення кiлькостi паводков. Був показаний зв'язок мiж захворюваннями та паводками в рiзних крашах, зокрема з великим рiвнем доходу. За результатами до-слiджень в бвроп отримано даш, що захворювання, якi передаються через воду, вiруси, гризунами, були пов'язаш з повенями, хоча вони менш^ нiж у кра!-нах, що розвиваються [2]. Так, у США в 1948—1994 рр. спалахам передували сильш дощi. У Фiнляндií в 1998— 1999 рр. було 13 спалахiв, пов'язаних iз паводками.
За даними ВООЗ, наслщком природних i рiзних надзвичайних ситуацiй можуть бути епщемюлопчш ускладнення за 192 нозолопчними формами шфекцш-но! патологи, при цьому близько 50 % населення в зон надзвичайних ситуацш пщдаеться прямому впливу ш-фекцшних захворювань.
В Украíнi найбтьш схильними зонами до повеней е:
— басейни рiчок Прип'ять, Десна та !х притоки. Площа затоплення ттьки в басейнi р. Прип'ять може досягати 600—800 тис. га;
— в басейш верхнього Дшстра (площа затоплення може досягати 100—130 тис. га), рiчок Тиса, Прут, За-хщний Буг (площа можливих затоплень 20—25 тис. га);
— басейни рiчок Сiверський Донець з притоками, Псел, Ворскла, Сула та ш притоки Днiпра;
— басейни приток нижнього Дунаю, р. Швденний Буг та його приток.
У середньому за рш на них бувае 6—7 повеней. Вони формуються в будь-який сезон року i часто мають ката-строфiчнi наслщки, зумовлюють руйнування i загибель людей.
Повеш на гiрських рiчках (Тиса, Прут, рiчки Криму та iн.) формуються дуже швидко, що висувае велик! ви-моги до оперативностi прогнозування та оповщення.
Останнi сорок роюв катастрофiчнi повенi в Карпатах i Криму спостериалися бiльше шж 12 разiв (листопад 1992 р., грудень 1993 р., восени 1998 р.), коли
постраждало багато населених пунклв, промислових об'екпв, будiвель, сталися i людськi жертви. Таю повеш бувають в середньому 1 раз на 5—10 роюв, три-валiсть 1х вiд 7 до 20 дiб i бгльше.
Великi повенi характернi для рiчок Днiпро, Дунай, Сiверський Донець, коли затопленими e значнi територи, при цьому в зони затоплення можуть потрапити небезпечнi з рiзних точок зору об'екти. У 1998 р. були значш затоплення в Миколашсьюй, Запорiзькiй, Хер-сонськiй, Дншропетровсьюй, Рiвненськiй та ЛьвГвсь-кiй областях. У зош затоплення опинилося понад 200 населених пунклв в 35 районах. 23—27 липня 2008 р. в захгдних областях Укра'ши виникла надзвичайна ситу-ацiя загальнодержавного рiвня природного характеру внаслiдок сильних дощiв i викликаного ними пщви-щення рiвня води, затоплення i шдтоплення населених пунктiв. Загинуло 39 ошб (серед них 8 дiтей); тдтоплено 862 населених пункти (45 326 житлових будинюв, 189 медичних установ, зокрема 7 санаторйв, 53 366 домаш-н1х господарств i 72 тис. 129,16 га сшьгоспупдь); знище-но 655 автомобгльних, 592 шшохщних мости, 988,18 км автодорiг i 158,931 км берегоукрiплень; затоплено 30 985 колодязГв. Знищено 959 житлових будинюв; 7996 по-требували капитального ремонту; 20 480 було пошкод-жено. Евакуйовано i вщселено 17 201 людину, зокрема 1611 дГтей. За даними УНПЦ МЗ (2008), загинуло та пропало безвюти 39 чоловк:, зокрема 8 дгтей. Причинами смерт стали асфiксiя внаслгдок утоплення (99,6 %) i один випадок загибелi через ураження розрядом бли-скавки. В зонi лиха виявлено 18 600 хворих (серед них 2980 дгтей). Госппатзовано 1885 чоловк: (661 дитина). Найбiльше число шфекцшних хворих зареестровано на територи 1вано-Франювсько! областi. За даними ек-стрених повщомлень, зареестровано 821 випадок шфекцшних захворювань (зокрема 441 — у дГтей, яю не кон-тактували), серед них 756 випадюв гастроентероколiтiв, 18 — вГрусних гепатитiв А, 32 — дизентери, 14 — саль-монельозу. У ЛьвГвсьюй област зареестровано 89 хворих з шфекцшною патолопею, яю мешкали на територГях, постраждалих внаслщок повеш У них зареестровано 82 випадки гастроентероколтв, 3 — вГрусного гепатиту А, 2 — ентеровГрусно! шфекци, 1 — лептосшрозу, 1 — дизентери. На реши територи ускладнень санГтар-но-ппешчно! та епщемюлопчно! ситуаци через неспри-ятливГ погодш умови не було виявлено.
Зважаючи на те, що в Укрш'ш останшми роками часто рееструються сильш дощГ, повеш, збгльшуеться мирацГя населення, юнуе ризик ввезення в крашу рГзномаштних захворювань, проведено огляд лГтератури з метою вста-новити, яю шфекцшш захворювання були пов'язаш з повенями у кранах свиу i на яю слщ звертати увагу лГка-рям при проведенш обстеження прибулих хворих, зокрема мешканщв Укра'ши, пщ час повеней у крш'ш.
Результати
Патогенш збудники часто знаходяться у водних середовищах. Пщ час повеней у поверхневих i пщзем-них водах регулярно виявляються Escherichia coli, Vibrio cholerae, Yersinia enterocolitica, Salmonella, Pseudomonas
aeruginosa, Legionella, Mycobacterium, ентеральш в!руси. Кишковi вiруси (Coxsackie virus, HopoBipyc, Bipyc гепатиту А й Е, ресшраторш в!руси — аденовiруси, exoBipy-си) видтяються у вeликiй кiлькoстi з фeкалiями у стачш води й опиняються у навколишньому сepeдoвищi. Де-якi збудники можуть збepiгати свою актившсть протя-гом тривалого часу (E. coli — близько 250 даб, пoлioвipyс у Грунтових водах — близько 550 даб). На iнактивацiю збyдникiв у поверхневих водах мае ефективний вплив yльтpафioлeтoвe опромшення. Адсopбцiя завдяки Грунту мае вплив на Гpyнтoвi води та опади. На збериання збyдникiв мае вплив пдрофобшсть Гpyнтiв, ix пори-стiсть, xiмiчний склад, рН води. На збудники мають вплив i пpиpoднi антагoнiсти (найпpoстiшi, бактерй', фаги). У пpиpoдi вiднoшeння бактepiй iз бактepiями, фагами, найпpoстiшими, протозоофагами можуть бути або взаемовипдними, або антагошстичними. Проведе-ними дослщженнями встановлено, що мкробно актив-нi Грунти зменшують юльюсть введених патогенних мь кpoopганiзмiв завдяки piзним мexанiзмам. У той же час е збудники, стшю до даних мexанiзмiв [8].
Пщвищення температури води у водоймах сприяе збтьшенню кiлькoстi збудниюв у водному середови-щi. Встановлено, що збудники лямблюзу, eнтepoвipyси менш швидко шактивуються при пiдвищeнiй темпера-тypi пopiвнянo з ооцистами криптоспоридй'в. Ооцисти криптоспоридй'в iнактивyються взимку, вони чyтливi до заморожування, розморозки, але при коротких зимах вони можуть вижити. Вipyс гепатиту А (HAV) досить не чутливий до температури. 1нактиващя деяких вipyсiв при пiдвищeннi температури починаеться ттьки через 10 днiв. Одночасно можливе зростання кiлькoстi збудниюв, менш чутливих до змiн температури води.
Дoщi пoгipшyють мiкpoбioлoгiю води у водоймах, внаслщок чого вщбуваеться шфшування пiд час ку-пання. Джерелом забруднення водоймищ е очищеш та нeoчищeнi стiчнi води, гнш, який застосовуеться у сiльськoмy господарст, вода з лiкаpeнь, особливо в перюд пщвищено! заxвopюванoстi серед людей. Шд час екстремальних ситyацiй гнш, спчш води, скиди з установок для очистки спчних вод потрапляють у во-доймища, до джерел, як! використовуються для вироб-ництва питно! води, де можуть збериатись до дeкiлькox роюв. Внаслiдoк чого збудники е частою причиною спалах^в шфекцшних захворювань. Також джерела питно! води можуть забруднюватись пестицидами, речовинами, що додаються у корм тварин, ушстом ка-налiзацiйниx мереж, вщход!в. Причому забруднення можуть вiдбyватись i в шших джерелах, як! знаходяться недалеко на одному водоносному горизонт! [9].
За даними CDC, при обстеженш води з! свердлови-ни шд час паводков були виявлеш шкодлив! речовини та збудники: миш'як, мщь, свинець, нгграти, радон, криптоспориди, камптобактер, кишкова паличка, ентеров!рус, лямбли, в!рус гепатиту А, норов!рус, ро-тав!рус, сальмонели, шигели [9].
В умовах повеней юнуе високий ризик передач! ш-фекцш фекально-оральним шляхом, особливо в районах, де немае доступу до питно! води.
Згщно з лггературними даними, за 20 роюв спостерь галось пщвищення рiвня захворюваностi на дiарейнi шфекцй' (зокрема, на холеру), неспецифiчний понос, черевний тиф i паратифи, полiомieлiт, ротавiрусну ш-фекцiю, iнфекцiï шюри, очей, лептоспiроз, малярш, лейшманiоз, госщ респiраторнi захворювання, вiру-сний гепатит, коросту, як! були пов'язаш з повенями.
1нфекцшш захворювання пщ час повеней рiзнять-ся по крашах свпу. Так, встановлено, що трошчш ци-клони сприяли збiльшенню ризику захворюваносп на бацилярну дизентерiю, черевний тиф, паратифи, норо-вiрусну шфекцш, холеру, iншi дiарейнi iнфекцiï, гаряч-ку Денге, гострий геморагiчний кон'юнктивгт гепатит А, грип, грип А (H1N1), алергiчнi захворювання (астму, алерпчний ринiт, атопiчний дерматит), але зменшу-вали ризик захворюваностi на ентеровiрусну хворобу («рука-нога-рот»), кiр, епiдемiчний паротит, краснуху, впряну вiспу, малярш [10, 11].
У восьми кранах бвросоюзу пщ час 17 паводков (2007) зареестровано 10 912 випадюв, 232 хворих було го-сппатзовано. Серед головних збудниюв виявляли камптобактер, норовiрус, лямблй', криптоспоридй'. У Ве-ликобританй' (1910—1999) спалахи iнфекцiï, пов'язаш з користуванням водою, були викликаш лямблiями, крип-тоспоридiями, кишковою паличкою, збудниками черев-ного тифу та паратифiв, кампiлобактер та Streptobacillus moniliformis. Встановлено сильний зв'язок м1ж дощами (за тиждень до подй') та цими спалахами [12]. У Фран-цй' забруднення води в мюцях вирощування молюсюв внаслiдок сильних опадiв сприяло виникненню спалах^в гастроентериту завдяки споживанню устриць, зiбраних у лагунах. У деяких спалахах пiсля вживання молюсюв ви-являлось деюлька збудниюв (до шести). Також описано спалахи, пов'язаш з уживанням шфюэваних устриць т-сля дощiв 1978 р. в Австрали (захворто 2000 ошб); 1982 р. у Нью-Йорку (захворто 1000 осiб) [13]. Marcheggiani et al. встановили асоцiацiю мiж повенями, що вщбули-ся в 1талй', та рiзними iнфекцiйними захворюваннями, пов'язаними з водою, зокрема на легюнельоз, сальмоне-льоз, гепатит А й шфекцшну диарею [2].
У крашах, яю не входять до бвросоюзу, проведени-ми дослiдженнями встановлено взаемозв'язок мiж за-топленням i шистосомозом, японським енцефалгтом, вiрусом рiчки Рос (гарячки Росс-Рiвер), збудником гарячки долини Рiфт (Рiфт-Валлi), дiарейними шфек-Шями. За даними систематичного огляду, Vibrio spp. (V.cholera), Leptospira spp., E.coli — патогени, яю най-частше викликають спалахи пiд час паводюв в Азй' [14]. Низкою дослщжень було встановлено, що тайфуни мають бтьший вплив на рiвень захворюваностi на iншi ш-фекцшш дiареï у порiвняннi з трошчними штормами, в той же час на бацилярну дизентерш вплив катастроф був протилежним. Дослiдження в Кита показали, що тайфуни та трошчш шторми сприяють збтьшенню ризику захворюваносл на дiарейнi iнфекцiï [10]. Трошч-нi циклони у Кита! з юльюстю опадiв 25 мм i бтьше сприяли виникненню спалах1в бацилярно! дизентерй'. Встановлено, що при меншш кiлькостi опадiв iншi го-стрi дiарейнi iнфекцiï розвивались шзшше. При юль-
кост опадiв понад 50 мм причиною було тдвищення р!вня захворюваност внаслiдок iнфiкування шшими збудниками дiареï. Пiд час штенсивних опадiв в!д-буваеться збiльшення збудниыв у поверхневих водах, найбiльш поширеними з яких е Vibrio spp. Також i3 вод видiлялись камптобактер, холерний вiбрiон, крип-тоспоридiоз, ротавiрус, збудники черевного тифу, паратифу, полiомiелiту. Сильнi дощi (> 350 мм) сприяли поширенню ентеровiрусних захворювань та шигельо-зу. Взагалi найбтьш часто патогенами, пов'язаними з сильними дощами, були камптобактер i Vibrio spp. В шшому дослщженш, проведеному у М'янмi (2008) пiсля циклону Нагюа, в порiвняннi з 2007 i 2009 роками встановлено збтьшення дiарейних захворювань i, особливо, випадтв дизентерй'. Пiсля циклону Алiя в районi Сундарбана в Захадшй Бенгалй' (Iндiя, 2009) був зареестрований спалах холери. В дослiдженнi Ruihua Kang (2015) не було виявлено ютотного зв'язку мiж тропiчними циклонами та дизентерiею [15].
В умовах повенi та цунамi найбiльш часто спостерь гались таи групи шфекцшних захворювань: кишковi (холера, дизентерiя, сальмонельоз, вiрусний гепатит А, криптоспоридiоз), природно-осередковi (чума, сибiрка, малярiя, лептоспiроз, туляремiя, гарячка долини Рiфт, гарячка Денге), захворювання з повиряно-крапельним шляхом передачi (кiр, менiнгококова iнфекцiя). На-приклад, у Мозамбiку п!д час л!кидацй' наслщтв повенi (2000) iнфекцiйнi захворювання були дiагностованi в 85 % постраждалих, у яких даагностовано малярш, го-dpi респiраторнi iнфекцiï, дiарейнi захворювання. Через потужнi пщтоплення й затоплення в першу чергу створюються сприятливi умови для масового поширен-ня гострих кишкових шфекцш i вiрусного гепатиту А.
З аналiзу повеней, пов'язаних iз шшими причинами, встановлено, що в деяких випадках iнтенсивнiсть виявлення рота- i ентеровiрусiв у стiчнiй водi зростала бтьше н1ж утричi, а частка нестандартних проб питно1 води за мшробюлопчними показниками — у бтьше нiж два рази. Шсля деяких паводков у питнiй водi були ви-явленi РНК астро-, рота- й ентеровiрусiв, гепатиту А. Слщ звернути увагу на те, що i в передпаводковий перюд могли виявлятись актуальш ешдемюлопчш провь сники ускладнення ситуацй': несприятливi умови щодо захворюваностi на гостр! кишковi iнфекцiï, зростання захворюваностi на дизентерш Зонне, iнфекцiï в!ру-сно1 етiологiï, викликанi рота- i норовiрусами, ентеро-вiрусами, зокрема циркуляцiя збудниив, яи ранiше не виявлялись на данш територй' (ЕСНО-6, Коксаи А-6). Серед iнфекцiйних захворювань, здатних викликати епiдемiчне ускладнення при повенях, на особливу увагу заслуговують ентеровiруснi iнфекцiï, збудники яких можуть передаватися по водь Так, останнiми роками у м. Хабаровську п!д час одного з паводив з'явилася друга хвиля захворiлих, викликана в!русом Коксаи А-6, що значно перевищувала за своею iнтенсивнiстю першу хвилю й охоплювала бтьшють пщтоплених територш. Ускладненню епiдемiчноï ситуацй' з ентеровiрусноï ш-фекцй' передували передвiсники: виявлення ентеров!ру-шв у пробах стачно!' води в р!зш пром!жки часу 2013 р.:
10,2 % — у липш, 9,1 % — серпш, 26,1 % — вересш, 4,9 % — у жовтш. Очевидно, що з попршенням пдро-лопчно!' обстановки вщбувалося i збтьшення ступеня забруднення навколишнього середовища ентеров!ру-сами. Про несприятливий вплив паводка на захворю-ванiсть ентеровiрусною шфекщею в Амурськш областi свщчили: значна частка постраждалих вщ повенi з числа захвортих ошб, реестрацiя групово1 захворюваностi, висок! показники виявлення ентеров!рушв у пробах стач-но1 води в перюд повеш Також з огляду на те, що п!д час лиха, пов'язаного з реал!защею гщролопчного фактора, в першу чергу страждають об'екти водопостачання, а в багатьох мютах е висока зношенють водопров!дних споруд i мереж. Щ фактори суттево впливають на р!вень захворюваност на ентеро-, рота-, норов!русш шфекци. Сл!д брати до уваги те, що динамша захворюваност на-селення багато в чому залежить i в!д ктматичних змш Вплив метеоролопчних фактор!в на р!вш захворювано-ст на ентеров!руси пттверджують дослщження, проведен! вченими Япони та Гонконгу. Дослщники показали, що при птвищенш середшх температур повггря на 1 °С захворюванють зростала на 11,2 %, а при збтьшенш в!д-носно1 вологосл на 1 % — на 4,7 %. У липш 2013 р. був значний паводок на Амур! (Далекий Сх!д, РФ). 1з проб питно1 води з епщемюлопчних вогнищ були видтеш ентеро-, рота- i норов!руси. З води поверхневих водой-мищ вцщлеш холерш в!брюни не-О1/О139 серогруп [16]. Також описаний спалах норов!русно1 шфекцй', пов'язаний !з прямим впливом паводкових вод, забруд-нених неочищеними стчними водами у Зальцбурз! (травень-червень, 2005), серед американських туристав, який уперше вважався харчовим [17]. У таборах для бь женщв (евакуйованих) також рееструвалась норов!русна шфекщя, бтьшють уражених були дти [18].
На ентеров!русш хвороби на фон! надзвичайних ситуацш хворти переважно дгга дошктьного вшу. Серед клшчних форм ентеров!русно1 шфекцй' часть ше рееструвалися катаральш (ресшраторш) i кишков! форми, р!дше — герпетична анпна i «мала» хвороба, а також невролопчш форми [19]. За даними шших до-слтниив, у дггей переважною етюлопею д!арейних захворювань е Escherichia coli та Rotavirus, холерний вь брюн, яи сильно пов'язаш з температурою, опадами та шшими змшами ктмату.
Vibrio parahaemolyticus, V.vulnificus i V.alginolyticusare е одними з найбтьш поширених збуднитв харчо-вих захворювань у США. В той же час на р!вень за-хворюваност мае вплив використання рекреацшно1 води. Встановлений сильний зв'язок м!ж зростанням захворюваносп внасл!док шф!кування даними збудниками та затяжними лигами сезонами. Але ттьки у 50 % випадыв !з температурою пов'язуеться наявнють V.parahaemolyticus. Очшуеться, що птвищення темпе-ратури буде сприяти поширенню V.cholerae у крашах Азй' та Швденно!' Америки. Встановлена корелящя м!ж спалахами холери та кл!матичними змшами (мусона-ми), локальною температурою води, ступенем повеш та посухи. Тещи водоймища та р!чки збтьшують ризик захворюваносп на холеру [12].
Шд час сильних опадiв i повеней може збшьшитися кшьюсть захворювань, пов'язаних iз гризунами. Рiзно-манiтнi чинники — пщвищений ризик затоплення, пщ-вищенi температура та щшьшсть проживання, погана санiтарiя, значна кшьюсть смiття, недостатня медична допомога, бiднiсть, значна кшьюсть щурiв та iнших тва-рин (резервуарiв збудниюв) — сприяють виникненню спалах^в. Затоплення та сильнi опади були пов'язаш з численними спалахами лептострозу у значнiй кшькос-т краш свiту. Були зареeстрованi спалахи лептострозу тсля надзвичайних подiй в Аргентит, Бразилй', на Кубi, в 1нди, Коре!', Мексицi, Нiкарагуа, Португалй' та Пуер-то-Рiко, Краснодарському кра Росй'. Крiм лептоспiрозу може збiльшуватись захворювашсть i на хантавiрусний легеневий синдром [20]. Також були зареестроваш спалахи лептоспiрозу у Чесьюй Республщ пiд час паводков (1997—2002). В Австрй' (2010) спалах лептоспiрозу виник серед спортсмешв, як плавки у рекреацшних водах пщ час трiатлону. До змагань там були сильш дощг У Мар-селi (Францiя) захворюванiсть збшьшилась iз 2001 по 2011 р. Спалахи вщбувались тсля сильних дощiв протя-гом декшькох даб, коли за добу випало було 79,2—137 мм опадiв. Також спостеркалось зростання рiвня захворю-ваност й у Пiвнiчно-Схiднiй 1талй' тсля сильного паводка. Тобто встановлено зв'язок мiж захворюванiстю та дощами, паводками навiть у розвинутих крашах [21].
Збшьшуеться кшьюсть i паразитарних, трансмюив-них захворювань. На початку дощiв, повеней вщбуваеть-ся вимивання паводковими водами переносниюв, личинок, лялечок, але тсля зменшення кшькосл паводкових вод утворюеться багато мюць, зручних до гх розмножен-ня (калюж, ставюв), зокрема мiсць iз водою, яка повшь-но рухаеться, або бiля не! Зростае кшьюсть укусiв комах. 1снуе занепокоення щодо занесення у краши бвропи рiзноманiтних переносниюв, здатних переносити вiрус-m захворювання. Збiльшення тривалостi дощiв впливае на збiльшення перiоду передачi арбовiрусних iнфекцiй. Встановлено, що у Середземноморсьюй бвроп у бшь-шостi прибудинкових контейнерiв iз водою, у вщрах, горщиках виявляють A. albopictus внаслщок блокування скидання паводкових вод. 6 значна кшьюсть звтв з Африки, Ази, Латинсько! Америки, бвропи про збшьшен-ня захворюваностi, пов'язано! з переносниками пiд час повеней. У Швденнш Францй' рееструвалось збшьшення кiлькостi випадюв гарячки Чикунгунья, гарячки Денге, кошфекцй'. Збiльшення укусiв комах сприяло зростан-ню захворюваностi на гарячку Захщного Нiлy Спалахи цього захворювання, пов'язаш з сильними дощами та паводками, рееструвались у Румуни (1996—1997), Чехи (1997), 1талй' (1998), Росй'. В цих випадках спалахи були пов'язаш зi збiльшенням виплоду Culex pipiens у затопле-них тдвальних примiщеннях [22, 23]. Спалах гарячки Чикунгунья був зареестрований також в 1талй' (2007) [24]. Також е повщомлення про збiльшення лiмфатичного фь лярiатозу, арбовiрусних захворювань в Африт, Австра-лй', eвропi i США [13].
Трошчш циклони переважно впливають на рiвень захворюваностi на малярш, гарячку Денге. Шсля урагану Флора на Гат (початок 1960-х роюв) виникли
спалахи малярй': захворiло близько 75 000 ошб; тсля урагану Mira у Гватемал1 та Нiкарагуа (1998) збшьши-лась кшьюсть хворих на малярш [25].
При обстеженш комах, тварин у липш 2013 р. пщ час значного паводка на Амурi (Далекий Сх1д, РФ) ви-явленi антигени збудниюв геморапчно!' гарячки з нир-ковим синдромом, лептоспiрозу, туляремй', eрсинiозiв, клiщового вiрусного енцефалiту [26].
Шсля паводюв у Чесьюй Республiцi (2002) зросла кшьюсть укушв людей, в яких у подальшому було дiа-гностовано захворювання, викликане вiрусом Tahyna.
У Пакистанi е значна кшьюсть малярюгенних водой-мищ — сшьськогосподарських, мереж1 зрошення, дре-нажнi канави, зокрема i внаслшок мусонних дощiв. Тому пiсля дощiв у перюд з липня по листопад рееструеться значна к1льк1сть хворих на малярш. Епщемй' малярй' пiсля паводк1в вiдомi у Коста-Рiцi (1991), Домiнiкан-сьюй Республiцi (2004), Мандре, Бенiнi, Перу. В крашах бвропи внаслщок повеней змшювався рiвень захворю-ваностi на клщовий енцеф^iт, малярiю. У Грецй' (2010) зареeстрованi випадки захворювання на малярш [24].
Шсля катастрофи постраждал1 звертаються за допо-могою i з приводу ГРЗ, грипу, зокрема грипу A (H1N1), пневмонiй, шфекцш, викликаних резистентними шта-мами. 1нфекцшш захворювання органiв дихання (1ЗОД) е частими захворюваннями, що обумовлеш повенями та е причиною летальних наслщюв. Яскравий приклад цього — захворювання тсля цунамi в Азй' (2004), урагану Катрина (2005), повеш у Пакисташ (2010). У Ка-надi п!д час тайфуну Хайян збшьшилась передача го-стрих рестраторних захворювань серед д^тей. Пiсля повеш у Бангладеш (1988) 1ЗОД становили 17,4 % ус1х захворювань i стали причиною 13 % зареестрованих ле-тальних наслщюв. Пiд час паводка у м. Бажон (Китай, 2011) гостра шфек^ верхн1х дихальних шляхiв стано-вила близько 52 % рiзних захворювань у ошб похилого вiку. Серед захворших унаслiдок повенi в 1ндй' (2008) були зареeстрованi випадки захворювань на туберку-льоз. З урахуванням особливостей розвитку захворю-вання, клИчних проявiв не всi випадки туберкульозу рееструються. Пiсля стих1йного лиха видiляють бшьше мультирезистентнi грамнегативнi збудники, н1ж грам-позитивнi. Спостерiгаeться поширенiсть бактерiй, яю продукують бета-лактамазу, з розширеним спектром, резистентних грибкових iнфекцiй. Тому постраждалих при транспортуваннi та госпiталiзацiï слщ iзолювати до отримання результатiв мшробюлопчного обстежен-ня. Iнфекцiйнi захворювання у постраждалих можуть розвинутись через декшька тижнiв пiсля госпiталiзацiï. Пiсля паводюв реестрували також захворювання на алерпчний бронхи; астму, хрошчне обструктивне захворювання легень. Таю хворi знаходяться мають ризик зараження iншими вторинними шфекщями [25, 27—29].
Останнiми десятилптями спалахи криптоспоридiо-зу були виявлеш в багатьох кра'1'нах 6С, що пов'язано з питною та рекреацшною водою (в основному басейна-ми), споживанням 1ж1, контактами з тваринами, заходами на свiжому повгщ та iндивiдуальним поширенням у домашшх умовах i в установах. Спалах криптоспоридю-
зу на воднш основ! може бути дуже великим. У Швеци (2010—2011) зарееструвано два найбтьших спалахи, що були коли-небудь в бвроп (захворто 47 000 ошб), ви-кликаних C.hominis gp60 IbA10G2. Причина — вживання водопровщно!' води, проживання бтя мюця шфшовано-го водоймища. Спалах у м. Галле (Шмеччина, серпень 2013) що почався через 6 тижтв тсля повет, був ви-кликаний C.hominis IbA9G2. Анал!з довктля показав ви-сокий р!вень ооцист (до 592 ооцист/100 л). Переважно захворти дти [30, 31]. За прогнозами, у кранах бвропи у майбутньому бтьш штенсивт опади будуть сприяти збтьшенню насиченост Грунпв ооцистами криптос-поридй'в. У США значна ктькють захворювань, викли-каних криптоспорид!ями, була пов'язана з сильним до-щем у Мтуот (1993) (захворто 403 000 ошб, загинуло 54 людини). Забруднення пщ час повеней призвело до спа-лах!в кератиту, викликаного Acanthamoeba у штат! Айова (США), спалаху лямблюзу у штат! Монтана (США).
Також !з паводками пов'язаш шфекцшш захворювання вуха, носа, горла, ранов! шфекцй', дерматит, кон'юнктиви; арсешкоз (приклад у Камбодш) [14]. 1н-фекцшш захворювання шири (ранов! шфекцй', дермати-ти), очей обумовлеш прямим контактом !з забрудненою водою, внаслщок плюняви у примщеннях (незалежно вщ типу плюняви або ступеня забруднення). В одному дослщженш в Таиланда встановлено, що екзема е найбтьш поширеним дерматозом пщ час повеш Пюля повеш у штат! Айова (1993) зареестрована значна ктькють шфекцшних уражень очей, яи передавались завдяки за-брудненш вод! пщ час високо!' температури повпря.
Сильш дощ! при високш температури повпря сприяли значному зростанню Microcystis aeruginosa у Захщнш Австралй' (лютий, 2000). У Сент-Люш (2005) в однш !з найбтьших солонуватих водних систем на Сходному узбережж Флориди, сильш дощ! спричини-ли вимивання збудника M.aеruginosa у р!чц та змен-шення солоност води до 32 %о, що викликало збтьшення виквддв токситв у вод! на 80 %. Сильш опади та повеш впливають на зростання ктькосп щанобак-терш. У Бангладеш пщ час сильних опад!в фосфор-умюш речовини з навколишшх рисових пол!в попали у водойми та при високш температур! сприяли розрос-танню Microcystis aeruginosa та Aphanizomenon flosaquae. З урахуванням того, що на висок! темпи росту щано-бактерш (Microcystis, Anabaena i Oscillatoria) мае вплив пщвищення температури, це сприяло поширенню збудниив у Центральнш Африт, Австралшських озерах, низц областей бвропи та Центрально!' Америки. Вщомо, що C.raciborskii виробляе р!зш токсини в р!з-них регюнах. Так, австралшсьы штами виробляють цилшдроспермопсин, бразильсьы, европейсьы штами продукують сакситоксини i ще не вщомий токсин. Змь ни ктмату будуть сприяти поширенню щанобактерш та осцилятор!в. У Балтшському мор! збтьшилась ктькють шанобактерш Aphanizomenon flosaquae, Nodularia, Spumigena, Anabaena spp., а також Planktothrix rubescens.
Пщ час повеней також розвиваються р!зномаштш шырш захворювання, вщбуваеться загострення хро-шчних захворювань, отруення р!зними х!м!чними ре-
човинами. Ознакою гарячки Форт-Брегга е поява ери-тематозного папульозного висипання на гомтках.
Пщ час повеш у Польщ! спостериалось зростання ктькосл грибкових захворювань [32].
Також вщбуваеться зростання р!вня захворюва-ност на хвороби, як! викликають Robovirus родини Bunyaviridae (роду Hantavirus) та Arenaviridae. Щ збудники спричинюють геморапчну гарячку з нирковим синдромом, хантав!русний легеневий синдром; арена-в!руси викликають геморапчну гарячку, гостре захворювання центрально!' нервово! системи.
Мелющоз спостериаеться зазвичай у крашах Шв-денно-Схщно1 Азй' та Австралй', особливо в ошб, як! вирощують рис [33].
Р!зш форми лейшманюзу актуальш для Пакистану, Афганютану. Рееструвалось зростання р!вня захворю-ваност у таборах серед б!женшв через збтьшення кть-кост переносника (шщано1 мухи), а також спалах лейшманюзу в регюш Б!хар (1нд!я) пюля повеш 1977 року.
Результати низки дослщжень про зв'язок деяких захворювань !з повенями, перелш шфекцшних захворювань пщ час повеней за останш десятилптя по крашах свпу подано в табл. 1 [1, 2, 10, 13, 18, 22].
Пщвищення р!вня захворюваноста, спалахи ви-никають у р!зш термши. Так, на остров! Реюньйон збтьшення випадтв лептострозу рееструвалось через два тижш тсля циклону Бежюа. Дослщження у 2005—2011 рр. у Кита! показали, що зростання захво-рюваност на бацилярну дизентерш та шш! шфекцшш д!аре1 пщ час циклошв, тайфушв i трошчних шторм!в вщбувалось вже з першо! доби та тривало 6 д!б. У Бангладеш (2001—2007) — зростання захворюваност на ГРЗ вщбувалось через 6 мю. тсля повеней. У Велико-британй', за даними ECDC, для криптоспоридюзу характерна виражена сезоннють з! зростанням, особливо наприк!нц! весни, лиа, на початку осен!. Дослщники вказували на можливий ризик шфшування у м!сцях п!сля повеней навпъ через дек!лька тижн!в п!сля зато-плення, не рекомендували купання бтя розливу ст!ч-них вод [11, 18]. В деяких дослщженнях не отримано р!зниц! в щотижнев!й захворюваносп на дизентер!ю, черевний тиф, паратиф до i тсля 19 тротчних циклошв у приморських мютах. У той же час захворюванють на шшу д!арею п!сля 8 трошчних циклон!в з 19 була бтьшою. Захворюван!сть зростала через 0—7 д!б. Б!ль-ше за все захворюванють зростала у дггей вшом до 5 ро-к!в. Причина не з'ясована, тому що дни були захищеш в!д впливу забруднено! (!нф!ковано1) води та харчових продукпв. Встановлено, що тайфун може збтьшити госп!тал!зац!ю !нфекц!йно1 д!аре1 без ефекту затзню-вання. У США тсля урагану Катрина (2005) к!льк!сть хворих на гострий гастроентерит досягла тку на 7-й день тсля урагану. У провшцй' Чжецзян (Китай) най-бтьша захворюванють рееструвалась на 5-6-й день. Р!зний терм!н розвитку шфекцшних захворювань (д!а-рей) п!сля катастроф у р!зних районах i крашах може бути пояснений р!зною штенсивнютю тайфун!в i характеристикою уражених райошв, р!зними патогенами та р!зною сприйнятлив!стю м!сцевого населення [11].
Таблиця 1. Перелк '¡нфекцйних захворювань пщ час повеней за останн десятилття по кранах свту
Кража, рж Результати дослiдження, захворювання
1 2
Авс^я, 2010 Лептостроз. У 4 cnopTCMeHiB — випадки лептострозу; перед змаганнями була злива
Австралiя, 2011 Лептостроз
Австралiя, 1998-2001 Встановлена кореля^я мiж паводками, щiльнiстю комарiв i вiрусом Росс-Рiвер
Австралiя, 1998-2001, 2011 Лептоспiроз, захворювання на вiрус Росс-Рiвер. Спалах лептоспiрозу; мелiоïдозу (2011)
Австралiя, 1998-2001 Спалах вiрусу Росс-Рiвер
Австралiя, 1998-2001 Збiльшення щшьност комарiв та виявлення вiрусу Росс^вер при високих температурах i значшй кiлькостi опадiв
КраТни Азií Повенi збшьшують ризик спалахiв шистосомозу
Пiвденна Африка Зростала захворюванють на полiомieлiт
Бангладеш, 1983-2003 8500 пiдтверджених випадюв холери
Бангладеш, 1998, 2004,2007 У 2007 р. найбтьш поширеними були: V.cholerae O1 (33 %), ротавiруси (12 %) та енте-ротоксигеннi E.coli (ETEC) (12 %). Значно вищий вiдсоток штамiв, якi виробляють токси-ни, видтявся у 2007 р., нiж у попередшх паводках. Бтьш суттеве зневоднення у хворих спостер^алося у 2007 р. порiвняно з 2004 i 1998 роками
Бангладеш, 1988, 1998, 2004 Пщ час паводка V.cholerae е найбтьш поширеною етюлопею дiареï, потiм ротавiрус. У хворих iз V.cholerae та iншими дiарейними iнфекцiями пiд час паводка бтьш вираже-не зневоднення, нiж в шший перiод. Епiдемiя розвивалась через 8,5 доби (вщ 3 до 13 дiб) вiд початку паводка та в середньому пюля нормалiзацiï рiвня води через 17,5 доби (вщ 8 до 36 дiб) епiдемiя закiнчУвалась
Бангладеш, 1998 Пiд час затоплення пщвищувалась кiлькiсть випадкiв холери в 5,9 раза, дiарейних iнфекцiй — в 1,8 раза, шж очкувалося. У перiод пiсля повенi кшьюсть хворих на холеру була в 2,1 раза вище, iнших дiарейних iнфекцiй — в 1,2 раза
Бангладеш, 1983-2007 Холера, ротавiрус, гострий респiраторний синдром
Бангладеш, 2004 1з 350 зразкiв випорожнень у хворих на дiарейнi iнфекцiï у 78 виявлеш V.cholerae O1 (22,2 %), в 11 — шигели (3,4 %), у 5 — сальмонели (1,7 %)
Бангладеш, 2001-2007 Не отримано рiзницi мiж захворюванiстю i паводками, летальними випадками вщ дiареï у перюд та пiсля паводкiв, захворюванютю на ГРЗ пiд час паводюв, але отримано зрос-тання захворюваност на ГРЗ через 6 мю. пiсля них
Бангладеш У 2004 р. пщ час паводка серед дiарейних iнфекцiй виявленi: V.cholerae O1 (22,2 %), шигели (3,4 %), сальмонели (1,7 %); у 2007 р. — V.cholerae O1 (33 %), ротавiрус (12 %), ентеротоксигеннi E.coli (ETEC) (12 %), а також гострий рестраторний синдром. Значно вищий вщсоток токсин-продукуючих ETEC, нiж у попередш паводки. Тяжчий перебiг, зневоднення, шж у 2004 та 1998 рр.
Бiрма У 2008 р. зростання захворюваност на дiарейнi iнфекцiï рееструвалось пюля тайфуну
Бразилiя Пщвищувалась захворюванють на дiарейнi Ыфекцп, лептоспiроз
Великобриташя, 2000 Гострi дiарейнi iнфекцiï, криптоспоридiоз
В'етнам, 2008 Опитуваннi протягом 1 мю. пiсля паводкiв. Не отримано рiзницi щодо захворюваностi на гарячку Денге в рiзних районах (постраждалих i непостраждалих). Бтьше випадкiв кон'юнктив^у, дерматиту
В'етнам, 2008 Гарячка Денге, кон'юнктивiт, дерматит
Англiя, 2000 Обстеження пюля повеш. Повенi пов'язаш зi значним збiльшенням ризику захворюва-ностi на гастроентерит
Гайана, 2005 Серед 236 випадюв 105 (44 %) протестовав за допомогою ELISA IgM Dip-S-Tick; у 52 (50 %) позитивш, 41 (39 %) негативнi, 12 (11 %) невизначенi. 34 випадки смерт вiд леп-тоспiрозу (11 пщтверджених, 10 iмовiрних, 13 пщозртих). 1з 201 опитаного хворого 89 % доповти про контакт iз паводковими водами
Гавана Ураган Мiшель сприяв поширенню гарячки Денге
КраТни бвросоюзу У 2007 р. пщ час паводкiв серед головних збудниюв були камптобактер, норовiрус, лямблiï, криптоспоридп
lндонезiя, 2001-2003 Встановлена кореляцiя тифо-паратифозних захворювань, холери, криптоспоридм iз затопленням примщень
lталiя, 1993-2010 Кореляцiя мiж паводками 1993-2010 рр. i вiрусним гепатитом А, сальмонельозом, дiареею, лептоспiрозом, шкiрним i вюцеральним лейшманiозом, легiонельозом
lталiя, 2002 У 7/44 хворих пщ час паводка виявлеш антитта IgM проти лептоспiрозу, 5 пщтверджених позитивних результаив. Через деюлька мiсяцiв виявленi антитiла ще у 3 хворих (> 100, проти серовару Copenhangeni, 6,8 % сероконверая)
lталiя, 1993-2010 Гепатит А, сальмонельоз, дiарейнi Ыфекцп, лептоспiроз, шкiрний i вюцеральний лей-шманiоз, легiонельоз
Продовження табл. 1
1 2
1ндя, 2006 Пщ час паводка 62 випадки лептострозу серед 253 хворих на гарячку. Фактори захворювання: контакт ураженоУ' дтянки тiла з повеневими водами, ходшня босонiж, постмна наявнiсть щурiв, недостатня очистка територп
1ндя, 2001-2005 У 2005 р. 8-кратне зростання лептострозу тсля сильного дощу. Зареестрован 432 ла-бораторно пiдтверджених випадки
lндiя У 1998 р. — дiарейнi шфекцй, холера, у 2001-2005 рр., 2001-2006 рр. — спалахи лептострозу; спалах гостро'У дiареï розвинувся тсля циклону Хайяна, пюля циклону Nargis — дiарейнi шфекцй, шигельоз, гострi респiраторнi захворювання; у 2009 р. вщ-значалось пiдвищення кiлькостi випадюв дiареï на 30-60 %; у 2009 р. тсля циклону в Захщшй Бенгалп зареестрований спалах холери; спалах лейшманюзу реестрували в регюш Бiхар в lндiï пiсля повеш у 1977 р.
Канада, 1975-2001 Пщ час сильних опадiв, весняного снiготанення зростають гострi кишковi iнфекцiï
Канада, 2000 Спалах E.coli O157: H7 та Campylobacter. У 2000 р. — спалах шлунково-кишкових захворювань (2300 оаб захворто), викликаних Escherichia coli O157: H7 та Campylobacter. Спалах вщбувся через дектька дiб пюля зливи (130-140 мм за 5 дiб)
Китай, 1979-2000 Збтьшилась захворюванють на гострий шистосомоз у 2,6-2,8 раза (затоплення бол^ — основний фактор, який впливае на поширення збудниюв), а також на шигельоз, черев-ний тиф i паратифи, гарячку Денге, лептостроз, гострий геморапчний кон'юнктив^, холеру, гострi рестраторш захворювання, туберкульоз, кiр, епiдемiчний паротит, в^ряну вiспу, малярiю; дослiдження у 2005-2011 рр. показали, що тайфуни i тротчш шторми збтьшують ризик захворюваност на бацилярну дизентерiю та шшл iнфекцiйнi дiареï
^вденна Корея У 2003 р. на 16 % пщвищився рiвень захворюваностi на дiарейнi шфекцй
Мексика, 2007 Пiд час повенi у 30 iз 165 хворих на гарячку (18,2 %) встановлено лептоспiроз. У 12 iз 30 випадкiв пщтверджений серологiчно, всi контактували з водою, переб^ середньо-тяжкий i тяжкий. У 4 з 12 позитивних випадюв хворi померли
Мексика, 2010 Дослiдження на гарячку Денге у пщтоплених регюнах. У 0,6 % обстежених виявлеш IgG, у 0,9 % — IgM, пов'язанi з близькiстю до водоймищ. Дослiдження на гарячку Денге у затоплених регюнах. У 0,6 % обстежених виявлеш IgG, у 0,9 % — IgM, пов'язаш з близькютю до водоймищ
Мозамбк У 2000 р. збтьшилась захворюванють на малярш в 1,5-2,0 раза, на дiарею — в 2,0-4,0 раза
Ымеччина, 2005 Розслщування спалаху норовiрусноï шфекцй. Спалах шлунково-кишкових шфекцм у 26 американських туриспв пов'язаний iз безпосередшм впливом паводкових вод. Також захворто 6/10 рятувальниюв пщ час лквщаци катастрофи
Нiмеччина, 2007 13 пщтверджених випадюв лептоспiрозу. Ризик збтьшуеться при працi в дощ iз ранами на руках, випадковим контактом iз гризунами
Ымеччина, 2013 Спалах, викликаний C.hominis, IbA9G2, у серпнi 2013 р. у м. Галле, почався через 6 тиж-шв пюля повеш. У Ымеччиш щорiчно в перюд 2008-2012 рр. рееструвалось вщ 900 до 1400 випадюв криптоспоридюзу. У травнi — червнi 2013 р. у краУ'ш виникли екстремаль-нi повенi пiсля сильних дощiв, а вже у перiод 5-18 серпня було зареестровано 24 випадки криптоспоридюзу
США, 2004 Спалах лептострозу. При вивченш захворюваносп на лептостроз iз 271 хворого 90 (33 %) доповти про гарячку протягом 30 дiб пiсля контакту з паводковими водами
США 2001 р. захворювання 1110 оаб пщ час повеш. Затоплен будинок/^р значно пов'язанi з ризиком захворювання на хвороби шлунково-кишкового тракту. 2001-2004 рр. — ro^i кишковi iнфекцiï, T.gondii, аденовiруснi захворювання в сильно затоплених районах, дiарейнi шфекцй, у 2004 р. — спалах лептострозу пюля урагану Катрина, у 2005 р. — зростання шлунково-кишкових захворювань. Значна ктькють захворювань на криптоспоридп була пов'язана з сильним дощем у Мтуок у 1993 р. Забруднення пщ час повеней призвело до спалахiв кератиту, викликаного Acanthamoeba у штат Айова (США), спалах лямблюзу у штат Монтана (США)
Судан У 1988 р. — дiарейнi шфекцй. Внаслщок сильних опадiв, спричинених сильними пове-нями, у 2007 р. виник спалах гарячки Рiфт-Валлi, зареестровано 747 випадюв (померло 230 оаб)
Пакистан У 2010 р. пюля повеш рееструвались захворювання шлунково-кишкового тракту (30 %), шфекцй шюри та м'яких тканин (33 %), кон'юнктив^ (7 %), шфекцй вуха, носа, горла (5 %), шфекцй дихальних шляхiв (21 %), пщозра на малярiю (4 %); рiзнi форми лейш-манiозу актуальнi для Пакистану, Афганютану. Рееструвалось зростання рiвня захво-рюваностi у таборах серед бiженцiв
Польща Пiд час повенi спостер^алось зростання iнфекцiйних, грибкових захворювань
Тайвань, 2009 Позитивна кореля^я мiж захворюванiстю на лептостроз i мелющоз i ктькютю опадiв, початок захворюваностi з 4-ï доби. Збтьшення випадюв мелiоïдозу при ктькост опадiв > 500 мм/добу. Ктькють випадюв лептоспiрозу мала позитивну кореляцю з кiлькiстю опадiв протягом доби
Заюнчення табл. 1
1 2
Тайвань У 1994-2008 рр. велик опади (130-200 мм) були значним ризиком захворювання на ен-теровiрусну Ыфекцю, гарячку Денге, iз юльюстю опадiв (> 350 мм) — на ентеровiрусну Ыфекцю та шигельоз. У 2009 р. вщзначалась позитивна кореля^я мiж захворюванютю на лептостроз i мелющоз та ктькютю опадiв. Збтьшення випадюв мелющозу при юль-кост опадiв > 500 мм/добу. Ктькють випадюв на лептострозу мала позитивну кореля-цю з юльюстю опадiв протягом доби. Також рееструвались випадки захворювань на японський енцефал^. Пщ час тайфуну Моракот у 2009 р. виникли спалахи лептострозу
Татанд, 2012 Випадки захворювань на мелющоз, у вах випадках — значне затоплення домiвок
Чеська Республка, 1997,2002 Показники зареестрованих випадюв лептострозу пщ час повеш бтьше у 3 рази в по-рiвняннi з непаводковим перюдом. 94 випадки — у 1997 р., 92 — у 2002 р.; 2/3 хворих iз райошв, де була паводкова вода. У 2002 р. пюля повеш проводилось обстеження на антитта до вiрусiв Tahyna, Sindbis, Batai, виявлена активнють ттьки до вiрусу Tahyna.
Фтттни, 2009 Спалах 471 випадку лептострозу, 51 особа померла. Хворти переважно молодь, чо-ловки. Вщстрочений початок лкування, похилий вк, жовтяниця, анурiя, кровохаркання збтьшують ризик смерл
Франтя, 2009 3 випадки лептострозу в Марселi (жовтень 2009 р.), чому передували сильш дощi
Шве^я Збтьшувалась захворюванють на криптоспоридюз
1з забрудненням поверхневих вод пщ час великих опа-дiв виявлено сильний зв'язок зi спалахами протягом мiсяця. Спалахи, пов'язаш з Грунтовими водами, вщ-ставали за термiном розвитку. За даними Lisa Brown, Virginia Murray (2013), пщвищення захворюваноста, виникнення спалах1в, пов'язаних iз водою, розпочи-наеться з 0—7-ï доби; пов'язаних iз гризунами — через 1—4 тижш, з комахами — шсля 4-го тижня [2].
Пщ час обстеження у 1996—1999 рр. рiвень захво-рюваностi на iнфекцiйнi захворювання був вище в постраждалих районах, у той же час спочатку тсля повеш не було рiзницi у темпах приросту захворювань в зонах пiдтоплення в порiвняннi з зонами, яю не постражда-ли вщ повенi. Показники захворюваност на хронiчнi хвороби, серцево-судиннi, нервово!' системи, травно1, травми, отруення в зош пщтоплення були вище [34]. Вплив холодно!' або гарячо'1' води може призводити до теплового удару або гшотермй', загострення рестра-торних, серцево-судинних i хронiчних захворювань. Поширення збудниюв, гризушв, забруднення терито-рй' та води може сприяти розвитку алергй', астми, рес-пiраторних захворювань. Цвть у примiщеннях також буде сприяти розвитку чи попршенню алерпчних або астматичних симптомiв.
Висновки
Керiвникам медично! служби при плануваннi захо-дiв щодо надання медично! допомоги пщ час надзвичайних ситуацш слiд ураховувати рiзноманiтнi шфек-щйш захворювання, що можуть розвинутись, а також широкий термш 1'х розвитку. Лшарям при встановленнi дiагнозу слщ ретельно збирати епiдемiологiчний анамнез у ошб тсля повернення з ендемiчних краш, зва-жати на час 1хнього перебування там i звертати увагу на можливi клшчш прояви захворювань, якi частiше рееструвались у краïнi перебування.
Конфл^ штереив. Автор заявляе про вiдсутнiсть конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано1 статп.
References
1. Davies Gl, Mclver L, Kim Y, Hashizume M, Iddings S, Chan V. Water-borne diseases and extreme weather events in Cambodia: review of impacts and implications of climate change. Int J Environ Res Public Health. 2014 Dec 23; 12(1): 191-213. doi: 10.3390/ ijerph120100191.
2. Brown L, Murray V. Examining the relationship between infectious diseases and flooding in Europe. A systematic literature review and summary of possible public health interventions. Disaster Health. 2013Apr 1;1(2):117-127. doi: 10.4161/dish.25216.
3. Gertler M, Dürr M, Renner P, et al. Outbreak of Cryptosporidium hominis following river flooding in the city of Halle (Saale), Germany, August 2013. BMC Infect Dis. 2015 Feb 22;15:88. doi: 10.1186/s128 79-015-0807-1.
4. Ahern M, Kovats RS, Wilkinson P, Few R, Matthies F. Global health impacts of floods: epidemiologic evidence. Epidemiol Rev. 2005;27:36-46. doi: 10.1093/epirev/mxi004.
5. Kendrovski V, Matthies F, Cerkez G, et al. Managing Health Risks during the Balkans Floods. AJCC. 2017;6(4):597-606. doi: 10.4236/ajcc.2017.64030.
6. Ligon BL. Infectious diseases that pose .specific challenges after natural disasters: a review. Semin Pediatr Infect Dis. 2006 Jan;17(1):36-45. DOI: 10.1053/j.spid.2006.01.002.
7. Kurganova OP, Pavlova II. Concerning the Measures for Stabilization of Epidemiological Situation in the Territory of the Amur Region under Conditions of Emergency. Problemy Osobo Opasnykh Infektsii.2014;(1):26-28. (in Russian).
8. Feichtmayer J, Deng L, Griebler C. Antagonistic Microbial Interactions: Contributions and Potential Applications for Controlling Pathogens in the Aquatic Systems. Front Microbiol. 2017 Nov 14;8:2192. doi: 10.3389/fmicb.2017.02192.
9. Centers for Disease Control and Prevention. Overview of Water-related Diseases and Contaminants in Private Wells. Available from: https://www.cdc.gov/healthywater/drinking/private/wells/ diseases.html.
10. Zheng J, Han W, Jiang B, Ma W, Zhang Y. Infectious Diseases and Tropical Cyclones in Southeast China. Int J Environ Res Public Health. 2017May 7;14(5). pii: E494. doi: 10.3390/ijerph14050494.
11. Kang R, Xun H, Zhang Y, Wang W, Wang X, Jiang B, Ma W.
Impacts of different grades of tropical cyclones on infectious diarrhea in Guangdong, 2005-2011. PLoS One. 2015 Jun 24;10(6):e0131423. doi: 10.1371/journal.pone.0131423. Funari E, ManganelliM, Sinisi L. Impact of climate change on waterborne diseases. Ann Ist Super Sanita. 2012;48(4):473-87. doi: 10.4415/ANN_12_04_13.
12. Ahern M, Kovats RS, Wilkinson P, Few R, Matthies F. Global health impacts of floods: epidemiologic evidence. Epidemiol Rev. 2005;27:36-46. doi: 10.1093/epirev/mxi004.
13. Davies GI, McIver L, Kim Y, Hashizume M, Iddings S, Chan V Water-borne diseases and extreme weather events in Cambodia: review of impacts and implications of climate change. Int J Environ Res Public Health. 2014 Dec 23; 12(1): 191-213. doi: 10.3390/ ijerph120100191.
14. Kang R, Xun H, Zhang Y, Wang W, Wang X, Jiang B, Ma W. Impacts of different grades of tropical cyclones on infectious diarrhea in Guangdong, 2005-2011. PLoS One. 2015 Jun 24;10(6):e0131423. doi: 10.1371/journal.pone.0131423.
15. Balakhonov SV Kosilko SA, Noskov AK, at al. Results of work of the Specialized Anti-Epidemic Teams of the Irkutsk Research Anti-Plague Institute in the Amur Region, Khabarovsk Territory and the Jewish Autonomous Region in 2013. Problemy Osobo Opasnykh Infektsii.2014;(1):15-18. (in Russian).
16. Schmid D, Lederer I, Much P, Pichler AM, Allerberger F. Outbreak of norovirus infection associated with contaminated flood water, Salzburg, 2005. Euro Surveill. 2005 Jun 16;10(6):E050616.3.
17. Deng Z, Xun H, Zhou M, et al. Impacts of tropical cyclones and accompanying precipitation on infectious diarrhea in cyclone landing areas of Zhejiang Province, China. Int J Environ Res Public Health. 2015 Jan 22;12(2):1054-68. doi: 10.3390/ijerph120201054.
18. Waring SC, Brown BJ. The threat of communicable diseases following natural disasters: a public health response. Disaster Manag Response. 2005Apr-Jun;3(2):41-7. doi: 10.1016/j.dmr.2005.02.003.
19. Okunev LP, Nikitin AYa, Nekhryuk TYu, et al. Analysis of the epizootiological .situation in the Amur Region in autumn, 2013 formed under the influence of high water over the small mammals. Problemy Osobo Opasnykh Infektsii.2014;(1):105-107. (in Russian).
20. Diaz JH. Rodent-borne infectious disease outbreaks after flooding disasters: Epidemiology, management, and prevention. Am J Disaster Med. 2015 Autumn; 10(3):259-67. doi: 10.5055/ ajdm.2015.0207.
21. Ahern M, Kovats RS, Wilkinson P, Few R, Matthies F. Global health impacts of floods: epidemiologic evidence. Epidemiol Rev. 2005;27:36-46. doi: 10.1093/epirev/mxi004.
22. Roiz D, Boussés P, Simard F, Paupy C, Fontenille D. Autochthonous Chikungunya Transmission and Extreme Climate Events in Southern France. PLoS Negl Trop Dis. 2015 Jun 16;9(6):e0003854. doi: 10.1371/journal.pntd.0003854.
23. Bezirtzoglou C, Dekas K, Charvalos E. Climate changes,
Трихлеб В.И.
Украинская военно-медицинская академия, г. Киев, Украина
Инфекционные заболевания во время наводнений в странах мира
Резюме. В статье представлен обзор литературы относительно инфекционных заболеваний, уровень повышения и возникновение вспышек которых связаны с наводнениями. Ключевые слова: наводнения; инфекционные заболевания
environment and infection: facts, scenarios and growing awareness from the public health community within Europe. Anaerobe. 2011 Dec;17(6):337-40. doi: 10.1016/j.anaerobe.2011.05.016.
24. Zheng J, Han W, Jiang B, Ma W, Zhang Y. Infectious Diseases and Tropical Cyclones in Southeast China. Int J Environ Res Public Health. 2017May 7;14(5). pii: E494. doi: 10.3390/ijerph14050494.
25. Balakhonov S'V Kosilko SA, Noskov AK, at al. Results of work of the Specialized Anti-Epidemic Teams of the Irkutsk Research Anti-Plague Institute in the Amur Region, Khabarovsk Territory and the Jewish Autonomous Region in 2013. Problemy Osobo Opasnykh Infektsii.2014;(1):15-18. (in Russian).
26. Uqkay I, Sax H, Harbarth S, Bernard L, Pittet D. Multi-resistant infections in repatriated patients after natural disasters: lessons learned from the 2004 tsunami for hospital infection control. JHospInfect. 2008 Jan;68(1):1-8. doi: 10.1016/j.jhin.2007.10.018.
27. Baqir M, Sobani ZA, Bhamani A, at al. Infectious diseases in the aftermath of monsoon flooding in Pakistan. Asian Pac J Trop Biomed. 2012 Jan;2(1):76-9. doi: 10.1016/S2221-1691(11)60194-9.
28. Wu J, Xiao J, Li T, et al. A cross-sectional survey on the health status and the health-related quality of life of the elderly after flood disaster in Bazhong city, Sichuan, China. BMC Public Health. 2015 Feb 19;15:163. doi: 10.1186/s12889-015-1402-5.
29. Caccio SM, Chalmers RM. Human cryptosporidiosis in Europe. Clin Microbiol Infect. 2016 Jun;22(6):471-80. doi: 10.1016/j. cmi.2016.04.021.
30. Gertler M, Dürr M, Renner P, et al. Outbreak of Cryptosporidium hominis following river flooding in the city of Halle (Saale), Germany, August 2013. BMC Infect Dis. 2015 Feb 22;15:88. doi: 10.1186/s12879-015-0807-1.
31. Naruszewicz-Lesiuk D, Czarkowski MP. Problems of epidemiology of acute infectious diseases in the areas affected by flooding in July 1997 in Poland. Przegl Epidemiol. 2010;64(3):349-54. (in Polish).
32. Bandino JP, Hang A, Norton SA. The Infectious and Noninfectious Dermatological Consequences of Flooding: A Field Manual for the Responding Provider. Am J Clin Dermatol. 2015 Oct;16(5):399-424. doi: 10.1007/s40257-015-0138-4.
33. Li SQ, Tan HZ, Li XL, et al. A study on the health status of residents affected by flood disasters. Zhonghua Liu Xing Bing Xue Za Zhi. 2004 Jan;25(1):36-9. (in Chinese).
OTpuMaHO 21.03.2018 ■
V.I. Trykhlib
Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine
Infectious diseases during floods in the world
Abstract. The article provides a review of scientific literature regarding infectious diseases, increase in the incidence and development of outbreaks associated with floods. Keywords: floods; infectious diseases
