CC BY
17
Огляд
Review
_Г—А'1'1' 'fsiJI-L'-rlsl
1нфектологш
УДК 616.9:614.8
Трихлiб В.1.1, Майданюк В.П.2, Невмержицький С.О.1
1 Укра/нська вйськово-медична академя, м. Ки/'в, Укра/на
2 Одеський нац1ональний медичний ун1верситет, м. Одеса, Укра/на
DOI: 10.22141/2312-413Х.6.4.2018.142467
1нфекцмш захворювання, пов'язаш i3 землетрусами
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2018;6(4):168-171. doi: 10.22141/2312-413x.6.3.2018.142467
Резюме. Проведено огляд лтератури стосовно тфекцшних захворювань, тдвищення pienn захворюва-
Hocmi на як було пов'язане 1з .землетрусами.
Kro40Bi слова: тфекцшш захворювання; землетруси; огляд
Очшуеться, що внаслщок глобального потеплiння, кшматичних змiн буде зростати кiлькiсть надзвичай-них подiй [1].
Серед надзвичайних подш важливе мiсце пошда-ють землетруси. Землетруси вiдповiдальнi за « 1,87 млн смертей у ХХ сторiччi iз середньою кшьыстю 2052 смертельних випадки пiд час поди за перiод iз 1990 по 2010 р. За перюд 1980—2009 рр. зареестрованi 953 землетруси. У середньому за даний перюд вщбувалось 24,6 (13—43) землетрусу на рш. З початку 1980-х рокiв спостериаеться збiльшення як кiлькостi землетрусiв, так i числа постраждалих, що, ймовiрно, пов'язано зi збiльшенням кiлькостi населення i покращанням ре-естраци. Близько 81 % найбтьших землетрусiв у свт вiдбулось у Тихоокеанському регюш Частi землетруси рееструвались у Швшчнш i Пiвденнiй Америцi, Шв-денно-Схщнш Ази, Схiдному Середземномор'!. Але найбтьший вплив землетрусiв вiдзначався в захщнш частинi Тихого океану, на !х частку припадае близько 44 % смертей i 60 % постраждалих. За даний перюд вщ землетрушв постраждало близько 61,5 млн ошб, у тому числi 16 млн стали безхатченками.
Але реальна кшьысть постраждалих i безхатченкiв значно бтьша. У середньому пiд час землетрушв ре-еструвалось 200 783 постраждал1 (Ме = 3,7215, дiапазон 1-46 000 000) та 46 594 безхатченки (Ме = 0, дiапазон 0-4 000 000). За даними аналiзу смертельних випадыв, шформащя про них зареестрована в 93,1 %, а кшьысть загиблих зафшсована приблизно в 71 % випадыв. На одну подш рееструвалось близько 604 випадыв
смерт (Ме = 3, дiапазон 0-87 652). Летальш випадки зарееструвались переважно в крашах захщно! частини Тихого океану (190 955 смертей, 44,6 %), у Швшчнш i Пiвденнiй Америщ (103 679 осiб, 24,2 %). Бтьше за все загинуло людей в Кита! (п = 90 106; 21,0 %), Пакистан (п = 88 314; 20,6 %), 1раш (п = 86 254; 20,1 %). На два найсильшших землетруси — у провшци Сичу-ань в Кита! (2008) i в Кашмiрi в Пакисташ (2005) припадае близько 40 % вшх смертей вiд землетрушв. Також шд час землетрусу iз магнiтудою в 7,0 бала на Гат в шч-нi 2010 р. було зареестровано близько 222 500 смертельних випадыв.
Було проведено ретроспективне дослщження рiз-них аспекпв i наслiдкiв 5 великих землетрушв 20002010 роыв: у м. Бамi в Iранi, Сичуаш в Кита!, Пакис-танi, Перу й на Гат. В 1раш п!д час землетрусу в Бамi 26 грудня 2003 р. загинула 26 271 особа, зруйновано 90 % медично! й сошально! шфраструктури, 60 000 осiб залишились без домiвок, 51 500 були поранеш, близько 12 000 постраждалих були госпiталiзованi в лiкарнi. У швденно-захщному районi Гат загинуло 212 000 ошб, 512 000 було поранено, близько 1 млн залишилось без даху. У Перу п!д час землетрусу загинуло 514 ошб (1,4 летального випадку на 1000 населення), 1090 було поранено (29 травмованих на 1000 населення). Частка смертельних випадыв становила близько 32 % вщ ыль-кост постраждалих. У Кита! п!д час землетрусу 69 170 ошб загинули, 17 426 пропали безвюти, 374 159 ошб постраждали. У Пакисташ загинуло 73 276 ошб, понад 80 000 отримали серйозш поранення [2, 3].
© «Актуальна ¡нфектолопя» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» (Äual'naä Infektologiä»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Трихлiб Володимир 1ванович, доктор медичних наук, професор, УкраТнська вмськово-медична академiя, вул. Мельникова, 24, м. КиТв, 04050, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Volodymyr Trykhlib, MD, PhD, Professor, Ukrainian Military Medical Academy, Melnikova st., 24, Kyiv, 04050, Ukraine; e-mail: [email protected]
168
Aktual'naa Infektologia, ISSN 2312-413X (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 4, 2018
У 1967 р. 250 тис. oci6 стали жертвами дуже сильного Тянь-Шанського землетрусу в Кита!, сшввщношен-ня загиблих i поранених при землетрусi силою вщ 6,5 до 7,4 бала становило 1 : 3; тд час землетрусу в Шкара-гуа в 1976 р. загинули 22 778 ошб i3 76 504 поранених; у 1980 р. 3 тис. людей загинули тд час землетрусу в 1та-лй'; 2,5 тис. ошб — у 1981 р. в 1раку; у Вiрменil в 1988 р. загинуло понад 25 тис. ошб, рiвень смертност становив 80,9 % у мюп Сштак, що було повнiстю зруйноване; у K^i в 1995 р. загинуло 527 ошб iз 6107 поранених; по-над 2 тис. ошб загинуло в 1995 р. на СахалЩ (РФ), по-над 14 тис. в 1999 р. — в Афгашсташ [2].
У Перу в 1970 р. гад час землетрусу загинуло 47 000 ошб, в Ель-Шньйо в 1997—1998 рр. економiчнi втрати становили близько 3,5 млрд дол. США [1].
Травми рееструвались лише в 56,9 % випадыв, усього !х було близько 995 219 ^апазон: 845 3451 145 093). Щодо 687 землетрушв iз смертельними на-слiдками тiльки в 61 % випадтв була шформащя про травми. Орiентовно пiд час 267 землетрушв зареестро-ванi травми в ылькосп вiд 29 392 до 1 267 864, о^м того, у цей час були й землетруси, про як не сповь щалось. Бiльше за все смертей вщбулось у будинках. Ступiнь руйнування будиныв був предиктором коефь цiенту смертность Також на частоту травм впливають iншi фактори: пiд час землетрушв уноч^ у вихiднi днi, свята (коли люди знаходяться у примщеннях) рее-струеться бiльше травмованих, шж коли подiя рее-струеться вдень та в будш.
На виживання шд час землетрусiв i розвиток нир-ково! недостатностi також впливае тривалють зна-ходження пiд завалами. Пд час землетрусу на Фь лiппiнах у 1990 р. 99 % постраждалих вижили при наданш !м медично! допомоги протягом 48 годин. M.H.K. Motamedi iз сшвавт. з посиланням на Schultz et al. вказують, що пiд час землетрушв у 1976 р. у Кита!', у 1980 р. — в 1талп, у 1988 р. — у Вiрменil 85-95 % ошб, яы вижили, були витягнуп з-тд уламкiв протягом 24 годин. Шд час землетрушв у Туреччиш й Кита! серед постраждалих, яы перебували пiд завалами 2-6 дiб, рiвень виживання був близько 50 %. За даними шших дослщниыв, 25-50 % iз всiх загиблих могли б бути врятоваш, якби !м була термшово надана медич-на допомога [2].
Серед травм переважали ураження м'яких тканин i переломи, переважно кiнцiвок. Рееструвалась й значна ыльысть випадкiв синдрому розтрощення [4]. В 1раш переломи кiнцiвок зареестрованi в 19 %, переломи хребта — у 4 %. На Гат переважали травми ко-лш, гомток, щиколоток, стоп (36 %), травми голови були у 18 % постраждалих. У дггей частше рееструвались травми колш, гомток, щиколоток, стоп — у 19 %, травми черевно! порожнини, нижньо! частини спини, поперекового вщдшу хребта, таза, стегон — у 15 %. У Перу поширеними були переломи ынщвок. У Кита! — туш травми, травми внаслщок падшня, найбтьш часто уражались нижнi ынщвки (у 39 % осiб), переважали переломи нижшх кiнцiвок, тазу, хребта. У Шакис-танi переважали травми нижшх ынщвок (у 66 % ошб),
переломи зареестроваш в 52 % поранених, також були травми верхшх ынщвок, комбшоваш травми [2].
Мета дослщження: встановити характер шфекцш-них захворювань, що були пов'язаш iз землетрусами.
Матерiали та методи
Проведено огляд лггератури стосовно землетрушв i пов'язаних iз ними шфекцшних захворювань.
Результати та обговорення
Надзвичайш поди (землетруси, цунамi, повеш, ци-клони) пов'язанi зi збтьшенням кiлькостi iнфекцiйних захворювань i викликають епщеми. Пiсля землетрусiв унаслiдок великомасштабних робiт, значно! мираци населення i спецiалiстiв виникають умови для поши-рення захворювань.
У регiонах землетрусiв в ураженого населення шд час обстеження вщзначалося зниження резистентностi до iнфекцiйних захворювань, що сприяло зростанню рiвня захворюваность Навiть за умови вiдносно спри-ятливо! епiдобстановки до початку землетрусу у 2003 рощ на вщповщнш територи спостерiгалося зростання захворюваностi з повпряно-крапельним механiзмом передачi порiвняно з аналопчним перiодом 2002 року: на паротитну шфекцш — в 4,5 раза, на впряну вiспу — на 10 %, на краснуху й скарлатину — в 4 рази, на гос^ ресшраторш вiруснi шфекци та грип — на 31,5 %. Усе це було обумовлено впливом фактс^в ризику: зовшш-нього (перебування людей на вулищ) i внутрiшнього (сприйнятливiсть до зараження у зв'язку зi стресом).
При землетрусах обстановка додатково обтяжу-еться за рахунок приеднання вторинних факторiв ризику (повенi, авари на хiмiчно небезпечних об'ектах тощо). Наприклад, у результатi землетрусу потужшстю 6,5 бала 25 травня 2003 року в Рискуловському райош Жамбильсько! област Казахстану були зруйнованi по-над 60 % приватних будiвель, пошкоджеш водопрово-ди, лiкувальнi установи, об'екти харчування й торпвль Дослiдженнями встановлено, що в репош землетрусу 9,3 % проб питно'1 води за бактерюлопчними показни-ками не вщповщали гiгiенiчним вимогам.
Також яскравим прикладом впливу на рiвень шфек-цшно! захворюваностi був землетрус 1948 р. в райош Ашгабату (Туркмешстан). Населення втратило житло, були зруйнованi електростанци, водопровод, каналь зацiя, банно-пральнi установи. Склалася надзвичайно важка та складна обстановка. Для тимчасового прожи-вання людей, яы залишилися без житла, були створенi наметовi мiстечка, оргашзовано харчування, водопо-стачання й медичне забезпечення. У результата вжитих заходiв вдалося уникнути розвитку великих епщемш iнфекцiйних хвороб, проте значне попршення саш-тарно-епиемюлоично! обстановки в мюта в результатi зруйнування епiдемiологiчно значущих об'ектiв ютот-но загострило епщемюлопчну ситуацiю з ряду шфек-щй. У 1949 р. порГвняно з 1948 р. захворюванють на черевний тиф в Ашгабат зросла на 36 %, на дизенте-рш — на 22 %, на дифтерш — на 30 %, на скарлатину — на 15 %, на ыр — на 43 %.
M.H.K. Motamedi i3 ствавт. (2012) вказують на тд-вищення захворюваностi (розвиток епiдемiй) на таи шфекцшш захворювання, пов'язанi i3 землетрусами: в Iранi (у БамГ) — на гострi респiраторнi захворювання (ГРЗ); на Гат — на recrpi респiраторнi захворювання (16,3 %), гарячку невтомо!' етюлогй' (10 %), зросла пiдозpа на малярш (10,3 %); у Перу зросла захворювашсть на гострий бронхи, пневмонiю, гоcтpi pеcпipатоpнi захворювання; у Кита! шзшше вiд сьомо1 доби — на гоcтpi захворювання верхшх дихальних шля-хiв; у Пакистан — на гоcтpi дiаpейнi iнфекцiï, гоcтpi захворювання верхшх дихальних шляхiв (рееструвались у бтьшосп постраждалих), iнфекцiйнi ускладнення ран, iншi захворювання [2].
Основними загрозами для стану здоров'я населення в Перу тсля вулкашчно!' дiяльноcтi, землетрушв, повеней були гострГ pеcпipатоpнi захворювання, хво-роби оpганiв дихання, кон'юнктивп; пcихiчнi розла-ди. Найбiльша ыльысть звернень по медичну допо-могу була тд час виверження вулкану й землетрусу, повеш, яы вгдбулися пicля виверження. Найбiльше звертались по допомогу в центрах (таборах) для бь женщв (евакуйованих). У cтpуктуpi звернень гоcтpi pеcпipатоpнi захворювання становили вiд 41 до 57 %, пcихiчнi розлади — вiд 8 до 14 %, далi йшли травми, кон'юнктивiт, дiаpея. З приводу гострих ресшратор-них захворювань оргашв дихання, кон'юнктивiту звертались через 4 доби тсля подй' (унаcлiдок шгаля-цiй токсичного газу, золи). Перший спалах дiаpейних захворювань cпоcтеpiгали в центрГ евакуацй' через 12 дiб пicля затоплення. 1нший спалах у подальшому був обумовлений, вipогiдно, вживанням конcеpвiв.
Пicля повенi внаcлiдок вулкашчно!' дiяльноcтi кль-кicть звернень поступово збтьшувалась протягом перших тижшв iз максимумом на третьому тижш Пicля виверження вулкану, землетрусу, повеш зменшення piвня захвоpюваноcтi i числа звернень рееструвалось на 6-му тижш При вивченш кiлькоcтi звернень до-cлiдники звернули увагу на те, що ыльысть звернень зростала тсля виверження й землетрусу, а зменшува-лось — тсля повеш
Шсля землетрусу ыльысть звернень збтьшувалась з першого тижня i сягала максимуму на другому тиж-нi. Звернення, як правило, стосувались ГРЗ, травм, пcихiчних pозладiв. Частка ГРЗ становила 24—40 % вгд щоденних звернень протягом першого тижня i збтьшувалась до 49—75 % на шостому тижш Загалом pi-вень консультацш пicля надзвичайних подiй був бть-ше на 59 % поpiвняно iз cитуацiею до надзвичайно!' подй'.
Згiдно з piзноманiтними дослгдженнями, при вул-канiчнiй активноcтi спостерГгаеться нижча летальнicть, нiж при ураганах, землетрусах, штормах, повенях.
З приводу кон'юнктивпу по допомогу звертались переважно пт час виверження (23 % у загальнш струк-туpi), з приводу травм — тсля землетрусу (14 %). Це вказуе на piзний ешдемюлопчний профть пiд час надзвичайних подш. Ризик cпалахiв залежить вiд виду надзвичайно! подй', його pозмipу, характеристики на-
селення, еколого-ептемюлопчних характеристик постраждалого району. Спалахи виникають при по-кpащаннi умов пеpедачi збудникiв захворювань, пере-ноcникiв [1].
Шсля надзвичайно! подй' можуть активiзуватиcь i iншi захворювання, якi притаманш для цiеï мicцевоcтi. Так, шырний лейшманiоз поширений у крашах Африки, на 1ндшському cубконтинентi, у Швшчному й Шв-денному Середземномор'1, крашах Близького Сходу, у тому числГ в Ipанi. Захворювання поширюеться в мю-тах. M.R. Aflatoonian (2016) iз посиланням на ряд авто-piв (Ashford, 2000; Daszak et al., 2001; Patz et al., 2000; Fazaeli et al., 2009; Fakoorziba et al., 2010) вщшчае, що внаслгдок землетрусу виникають умови для розмно-ження переносниыв i пеpедачi iнфекцiйних захворювань. Iншi фактори також сприяли виникненню нових cпалахiв i поширенню шырного лейшманiозу в piзних крашах.
У провшцй' Керман, м. Бамi, тсля землетрусу 26 грудня 2003 р. за перюд до 2012 р. зафшсоване зрос-тання кiлькоcтi хворих на шырну форму лейшманiозу. До землетрусу шырний лейшманюз найбiльше ре-еструвався в жiнок (53,4 %), а тсля нього — переважно в чоловшв (56,3 %) i бтьш старших ошб: середнш вк: становив 25 pокiв (до подй' — 17 роыв). До землетрусу переважно вражалась шкipа обличчя (60 %), а тсля подй' в 59 % випадыв ураження локалiзувалоcь на руках. Зростала й ыльысть уражених мюць. Зменшувалась i тривалють теpмiну, в як1й можна було захворгга: пicля землетрусу — до 6,1 мюяця.
Шсля землетрусу зросла захворювашсть на лей-шманюз i в сушдшх Гз постраждалими районах. У хворих Гз стьсько!' мюцевосл в бтьшосп випадыв ураження були поодинокими й локалГзувались на обличчГ (47 %), руках та ногах (39 % хворих). В шшш мюцевос-т ураження локалГзувались на обличчГ також у 47 % ошб, вони були поодинокими у 77,9 %. Захворювашсть швидко зросла у 2006—2008 pp. [5].
1ншГ дослгдники також вказували на особливос-т ураження шырним лейшманюзом пт час землетрушв. Шсля землетрусу пт впливом рГзномаштних факторГв, що дГяли шсля нього, виникало деклька спалахГв шырного лейшманюзу в швденно-схтних районах провшцй' Керман Гз переходом в ешдемш, на що вказують I. Sharifi зГ сшвавт. (2015) Гз посиланням на шших дослтниыв (Aflatoonian et al., 2013; Noazin et al., 2013; Sharifi et al., 2011). З шшого боку, тяжысть захворювання значно знизилась шсля подй'. Переважно були шфтэваш особи, старшГ вгд 50 роыв, час-тше хворти ж1нки, мешканш мюта, шж передмютя (47,7 % проти 20,9 % втповтно). Шсля землетрусу бтьшють уражень було на руках (60,1 %), до подй' — на обличчГ (58,1 %) [3].
I. Sharifi Гз ствавт. (2011) вказують, що 1ран схиль-ний до землетрушв. До землетрусу в кра'1Ш за п'ять роыв (1999—2003 pp.) було зареестровано 2102 випадки шырно!' форми лейшманюзу, тсля нього — вже 9346 випадыв (2004—2008 pp.). До землетрусу захворювання рееструвались переважно в ошб вшом до 20 роыв,
170
Aktual'naâ Infektologiâ, ISSN 2312-413X (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 4, 2018
у жшок (53,4 %), i3 локалiзацieю на обличчi (60 %), на руках — у 29 %, на ногах — у 9 %; а тсля подо — переважно в oci6 вшом понад 20 роыв, у чоловтв (56,3 %), робггаиыв, i3 локалiзацieю на руках (59 %), на обличчi — у 28 %, на ногах — у 11 %, в шших мю-цях — у 2 % [6].
Аналопчним чином на зв'язок шырного лейшма-нiозу i3 землетрусом вказують i M.R. Aflatoonian i3 ствавт. (2013). У бтьшосп хворих було одне ураження (у 88 %), у 6 % — 2 або > 3 ураження [7].
Висновки
Пд час землетрушв зростае кiлькicть рiзноманiтних шфекцшних захворювань, якi притаманнi постражда-лш територи та cуciднiм з нею районам, що обумовлено впливом рiзних факторiв ризику: зовнiшнього (перебу-вання людей на вулищ), внутрiшнього (сприйнятли-вicть до зараження в зв'язку зi стресом). Переважають гоcтрi ресшраторш та дiарейнi захворювання.
Конфл^ iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нють конфлiкту iнтереciв при пiдготовцi дано! статп.
References
1. Loayza-Alarico MJ, Lescano AG, Suarez-Ognio LA, Ramirez-Prada GM, Blazes DL. Epidemic activity after natural disasters without high mortality in developing settings. Disaster Health. 2013 Apr 1;1(2):102-109. doi: 10.4161/dish.27283.
2. Kalantar Motamedi MH, Sagafinia M, Ebrahimi A, Shams E, Kalantar Motamedi M. Major Earthquakes of the Past Decade (2000-2010): A Comparative Review of Various Aspects of Management. Trauma Mon. 2012 Spring;17(1):219-29. doi: 10.5812/traumamon.4519.
3. Sharifi I, Aflatoonian MR, Aflatoonian B, Kermani-zadeh A. The severity of cutaneous leishmaniasis before and after the earthquake in Bam, southeastern Iran. J Parasit Dis. 2015 Dec;39(4):741-4. doi: 10.1007/s12639-014-0435-5.
4. Doocy S, Daniels A, Packer C, Dick A, Kirsch TD. The Human Impact of Earthquakes: a Historical Review of Events 1980-2009 and Systematic Literature Review. PLoS Curr. 2013 Apr 16; 1. doi: 10.1371/currents.dis.67bd14fe4 57f1db0b5433a8ee20fb833.
5. Aflatoonian MR, Sharifi I, Aflatoonian B, Shirzadi MR, Gouya MM, Kermanizadeh A. A Review of Impact of Bam Earthquake on Cutaneous Leishmaniasis and Status: Epidemic of Old Foci, Emergence of New Foci and Changes in Features of the Disease. J Arthropod Borne Dis. 2016 Jan 6;10(3):271-80.
6. Sharifi I, Nakhaei N, Aflatoonian M, et al. Cutaneous Leishmaniasis in Bam: A Comparative Evaluation of Pre-and Post-Earthquake Years (1999-2008). Iran J Public Health. 2011;40(2):49-56.
7. Aflatoonian MR, Sharifi I, Poursmaelian S, Haki-mi-Parizi M, Ziaali N. The Emergence of Anthroponotic Cutaneous Leishmaniasis Following the Earthquake in Southern Villages of Bam District, Southeastern Iran, 2010. J Arthropod Borne Dis. 2013 Jun 10;7(1):8-14.
OTpuMaHO 17.06.2018 ■
Трихлеб В.И.1, Майданюк В.П.2, Невмержицкий С.А.1
1 Украинская военно-медицинская академия, г. Киев, Украина
2 Одесский национальный медицинский университет, г. Одесса, Украина
Инфекционные заболевания, связанные с землетрясениями
Резюме. Проведен обзор литературы по инфекционным заболеваниям, повышение уровня заболеваемости которыми было связано с землетрясениями.
Ключевые слова: инфекционные заболевания; землетрясения; обзор
V.I. Trykhlib1, V.P. Maidaniuk2, S.O. Nevmerzhytskyi1
1 Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine
2 Odessa National Medical University, Odesa, Ukraine
Infectious diseases related to earthquakes
Abstract. The article deals with a review of literature on infectious diseases, increased incidence of which was associated with earthquakes.
Keywords: infectious diseases, earthquakes; review
