CC BY
12
Огляд
Review
УДК 616.9-078:614.8 DOI: 1022141/2312-413x.6.42018.142469
Трихлiб В.1.
Укра/нська вйськово-медична академя, м. Кив, Украна
А'Г*" vy<xi ГТ/РИИ.
1нфектологш
Мiкрофлора iнфiкованих ран, отриманих niA час землетрусiв
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2018;6(4):180-184. doi: 10.22141/2312-413x.6.3.2018.142469
Резюме. Проведено огляд лтератури щодо мкрофлори тфжованихран, отриманих nid час землетруав. Kro40Bi слова: мкрофлора шфшованихран; землетруси; огляд
Серед надзвичайних подш важливе мюце посiдають землетруси, що пов'язано зi значною ильистю загиб-лих, економiчними збитками, можливiстю виникнен-ня спалахiв iнфекцiйних захворювань тощо.
З початку 1980-х роыв спостерiгаeться збтьшення кiлькостi землетрусiв i постраждалих. Близько 81 % найбтьших землетрусiв у свт вiдбулось у Тихоокеан-ському репош. Частi землетруси рееструвались у Шв-нiчнiй та Пiвденнiй Америцi, Швденно-Схщнш Ази, Схiдному Середземномор'!. Але найбтьший вплив землетрусiв був у захщшй частинi Тихого океану, на 1х частку припадае близько 44 % смертей i 60 % постраждалих. За даний перюд вщ землетрусiв постраждало близько 61,5 млн ошб, у тому числi 16 млн стали без-хатченками.
Прикладiв катастрофiчних землетрусiв багато. Так, у 1967 р. 250 тис. людей стали жертвами дуже сильного Тянь-Шанського землетрусу в Кита!. У 1980 р. 3 тис. людей загинули тд час землетрусу в Ггали; 2,5 тис. осiб — у 1981 р. в 1раку; понад 25 тис. — у 1988 р. у Вiрменií; понад 2 тис. ошб — у 1995 р. на СахалЩ (РФ); понад 14 тис. — у 1999 р. в Афганюташ.
У постраждалих фшсувалась значна кшьысть травм. Травми рееструвались лише в 56,9 % випадыв, усього 1х було близько 995 219 ^апазон: 845 345— 1 145 093). 1з 687 землетрусiв зi смертельними наслщ-ками ттьки в 61 % випадыв була надана шформащя про травми. Орieнтовно пiд час 267 землетрушв заре-естровано вiд 29 392 до 1 267 864 травм, о^м того, за цей час були й землетруси, про яы не сповщалось. Найбтьше смертей вщбулось у будинках. Ступiнь руйнування будиныв був предиктором коефiцieнту смертностi. Також на частоту травм впливають i такi
фактори: пiд час землетрушв уночi, у вихiднi днi, свята (коли люди знаходяться у примщеннях) рееструеть-ся бiльше травмованих, шж коли подiя рееструеться в будш i вдень [1].
Серед травм переважали ураження м'яких тканин i переломи, переважно кiнцiвок. Рееструвалась i значна ыльысть випадкiв синдрому розтрощення. В 1ра-нi переломи ынщвок зареeстрованi в 19 %, переломи хребта — у 4 % ошб. На Гат переважали травми колш, гомток, щиколоток, стоп (36 %), травми голови (18 % постраждалих). У дггей частше рееструвались травми колш, гомток, щиколоток, стоп — у 19 %, травми че-ревно1 порожнини, нижньо1 частини спини, попере-кового вщдшу хребта, таза, стегон — у 15 %. У Перу поширеними були переломи ынщвок. У Кита! — туш травми, травми внаслщок падшня, найбтьш часто уражались нижш кiнцiвки (у 39 % ошб), переважали переломи нижшх ынщвок, таза, хребта. У Пакистан переважали травми нижнiх кшщвок (у 66 % ошб), переломи, зареестроваш в 52 % поранених, також були травми верхшх кшщвок i комбшоваш травми [2].
У репонах землетрусiв в ураженого населення шд час обстеження вщзначалося зниження резис-тентностi до шфекцшних захворювань, що сприяло зростанню рiвня захворюваностi на ряд iнфекцiйних захворювань. Навпъ за вiдносно сприятливо! ешд-обстановки до початку землетрусу на постраждалш територи спостерiгалося зростання захворюваност з повiтряно-крапельним механiзмом передачi по-рiвняно з аналогiчним перiодом до поди. Усе це було обумовлено впливом факторiв ризику: перебуванням людей на вулищ, сприйнятливiстю до зараження у зв'язку зi стресом.
© «Актуальна ¡нфектолопя» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» («Atäual'naä Infektologiä»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Трихлiб Володимир 1ванович, доктор медичних наук, професор, УкраТнська вмськово-медична академiя, вул. Мельникова, 24, м. КиТв, 04050, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Volodymyr Trykhlib, MD, PhD, Professor, Ukrainian Military Medical Academy, Melnikova st., 24, Kyiv, 04050, Ukraine; e-mail: [email protected]
При землетрусах ешдемюлопчна обстановка додат-ково обтяжуеться за рахунок приеднання вторинних факторiв ризику (повеш, авари на хiмiчно небезпечних об'ектах тощо). Так, пiд час землетрусу (потужшстю 6,5 бала) 25 травня 2003 року у Рискуловському райош Жамбильсько1 областi Казахстану було зруйновано по-над 60 % приватних будiвель, пошкодженi водопрово-ди, лщувальш установи, об'екти харчування й торпвль Дослiдженнями встановлено, що в репош землетрусу 9,3 % проб питно! води за бактерiологiчними показни-ками не вщповщали гiгiенiчним вимогам.
Яскравим прикладом впливу землетрусу на рiвень шфекцшно1 захворюваностi був i землетрус у 1948 р. у райош Ашгабату (Туркмешстан). Населення втратило житло, були зруйнованi електростанци, водопровод, каналiзацiя, банно-пральш установи. Склалася над-звичайно тяжка й складна обстановка. Для тимчасово-го проживання людей, якi залишилися без житла, були створенi наметовi мiстечка, органiзовано харчування, водопостачання та медичне забезпечення. У результата вжитих заходiв вдалося уникнути розвитку великих епiдемiй iнфекцiйних хвороб, проте значне попршен-ня саштарно-ешдемюлопчно1 обстановки в мюта в результата руйнування епiдемiологiчно значущих об'ектiв ютотно загострило епiдемiологiчну ситуацiю з ряду ш-фекцiй. У 1949 р. порiвняно з 1948 р. захворювашсть на черевний тиф в Ашгабата зросла на 36 %, на дизенте-рш — на 22 %, на дифтерш — на 30 %, на скарлатину — на 15 %, на юр — на 43 %.
О^м шфекцшних захворювань, постраждалi могли мати тяжю порушення дихання, кровооб^у; ура-ження голови, ши! (30 %); внутршшх органiв, грудно! клггини, хребта, спинного мозку, третина з яких потре-бувала хiрургiчного втручання. Частка постраждалих iз закритими переломами, розтягненнями, вщкрити-ми переломами, ураженням судин i нервiв, за даними Р. Wuthisuthimethawee е1 а1. (2015), становила 22, 6, 11-54 i 6 % [3].
Частка синдрому розтрощення серед постражда-лих, яю одужали, становила вiд 2 до 15 %. При син-дромi розтрощення розвивалась гостра ниркова недо-статнiсть на фонi гшоволеми, рабдомiолiзу у зв'язку з ураженням м'язiв, !х iшемiею тощо. Вважаеться, що скелетш м'язi е толерантними до шеми протягом 2-4 годин, у той же час необоротш змши можуть розви-ватись протягом 1 години, особливо при комбшова-них ураженнях. Смертельш випадки часто стають на-слiдком гшоволеми, гiперкалiемil. Летальшсть могла доходити до 48 %. Одужання залежало вщ кiлькостi уражених оргашв i систем органiзму, ступеня порушення !х функцiй. Прогностичними критерiями розвитку нирково1 недостатноста були: час знаходження пiд уламками, множинш травми, чоловiча стать, на-явнiсть iнфiкування, рiвень креатинкiнази. Креа-тинфосфокiназа е чутливим бiохiмiчним маркером, збтьшення и понад 5000 Од/л е кращим предиктором розвитку гостро1 нирково1 недостатностi iз смертшс-тю вiд 14 до 48 %, а при рiвнi И 20 000 Од/л необхщно термiново починати лшування. Визначення мюгло-
бшу також е корисним при проведеннi сортування постраждалих. З метою покращення лшування, ран-ньо1 дiагностики ускладнень також пропонуеться при лшуванш постраждалих 3—4 рази на день проводити визначення в сироватш кровi рiвня калш, креатин-фосфокiнази, рН артерiальноl кров^ монiторинг сер-цево'1 дiяльностi. Встановлено, що ранне призначення шфузшно1 терапп може сприяти запобiганню розвитку гостро'1 нирково'1 недостатностi. При ll проведеннi слiд забезпечувати форсований дiурез iз досягненням видiлення сечi по 100—200 мл/год, шдлужнювати сечу (рН 6,5 i бiльше), пiдтримувати артерiальну рН < 7,5. Гемодiалiз призначати при рiвнi креатинiну бiльше шж 1,5 мг/дл [3]. Встановлено, що при розвитку гостро'1 нирково'1 недостатноста зростае ризик розвитку шфекцшних ускладнень.
Крiм того, пiд час землетрушв у постраждалих рее-струеться значна юльюсть поранень з ураженням шюри, м'яких тканин, кусток, 1х руйнуванням, забрудненням брудом, пiском, екскрементами тощо. Велика частка шфюэваних ран обумовлена забрудненням, значним ураженням тканин, неадекватною або вщстроченою очисткою й хiрургiчною обробкою ран, передчасним закриттям ран. Встановлено, що вiдстрочена мрурпчна допомога, обробка ран пiзнiше н1ж через 24 години пiс-ля отримання травми, ранне закриття ран були незалеж-ними предикторами вторинно'1 раново'' шфекци.
З урахуванням того, що землетруси перюдично ре-еструються в Укршш, а також значно'1 кiлькостi осiб, яю перебувають у районах у зош ризику землетрусiв, де вiдбуваються значш руйнування, i яю можуть по-страждати, метою дано! роботи було встановити пере-лiк мiкрофлори шфшованих ран, отриманих пiд час землетрушв, з метою покращання наслiдкiв л^вання.
Проведено огляд лiтератури стосовно мшрофлори iнфiкованих ран, отриманих пiд час землетрушв.
Серед постраждалих у Веньчуаш у 2008 рощ 66,7 % ошб були шфшоваш через 48 годин шсля землетрусу. Цi особи тривалий час перебували шд уламками. Встановлено, що тривалють перебуван-ня шд уламками, ниркова недостатнiсть, фасцюто-мiя — фактори ризику розвитку шфшування [4]. На раннi термши iнфiкування також вказують T. Wang et al. (2010). За 1хшми даними, у 92,8 % постраждалих шфшування вiдбулось через 48 годин шсля гос-пiталiзацil [5].
З посиланням на одне дослщження R. Kazancioglu et al. (2002) вказують, що у 81 % прооперованих, яким була проведена фасцiотомiя, вщбулось шфшування, i в подальшому це стало причиною розвитку сепсису, вщ якого померло 22 % ошб [6].
При вивченш мшрофлори з ран було встановлено, що патогени, яю були видiленi з ран шд час землетрусу у 2008 р. у Кита1, вiдрiзнялись вiд мiкрофлори, що видтялась до поди. До початку землетрусу iз ран пере-важно видтялись такi збудники: Escherichia coli (27 %), Staphylococcus aureus (23 %), коагулазонегативш стафь лококи (9 %). У 62 % постраждалих дггей з шфшова-ними ранами було виявлено зростання збудниюв, при-
чому приблизно в половини виявлена мшст-шфекщя. Через мюяць шсля землетрусу в постраждалих видь лялась така флора: грампозитивна — у 16,16 %, грам-негативна — у 81,82 % (81 штам), гриби — у 2,02 % (16 штамiв). Серед грампозитивно! флори видтялись Staphylococcus aureus (5 штамiв, 5,05 %), Enterococcus faecalis (3 штами, 3,03 %), Enterococcus faecium (2 штами, 2,02 %); серед грамнегативних, як правило, видiлялись Acinetobacter baumanii (27 штамiв, 27,27 %), Enterobacter cloacae (18 штамiв, 18,18 %), Pseudomonas aeruginosa (13 штамiв, 13,13 %). Acinetobacter baumanii був найбтьш поширеним збудником, що видтявся з ран. Вiн також пов'язаний з тривалим лiкуванням й ускладненим пе-ребiгом у зв'язку з високою резистентнiстю до р!зно-манггаих антибiотикiв [7, 8].
За шшими даними, протягом мiсяця пiсля землетрусу переважно видiлялись: Acinetobacter baumannii (16,7 %), Staphylococcus haemolyticus (16,7 %), Escherichia coli (12,5 %), Klebsiella pneumoniae (12,5 %) i Candida tropicalis (8,3 %), у той же час протягом мюяця до подй' рееструвались: Escherichia coli (18,2 %), Staphylococcus aureus (11,4 %), Candida glabrata (11,4 %), Klebsiella pneumoniae (11,4 %) i Staphylococcus epidermidis (9,1 %) [9].
Як вказують Т. Wang et al. (2010), при обстеженш ран постраждалих були видтеш грамнегативш, грампозитивш збудники й гриби (72,4; 20,0 i 7,6 % iзолятiв вщповщно) [5]. Також за даними С. Tao et al. (2009), iз ран видтялись переважно грамнегативш збудники — у 73,2 %, грампозитивш — у 24,4 % [10].
За даними шших дослтжень, iз вщбраних зразюв постраждалих в 67,2 % випадюв була видтена флора, причому з ран — у 55,2 %, iз легень — у 37,9 %. Серед них основними iзолятами з ран були Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa [5]. 1з грампозитивно! флори найбтьш часто видтявся Staphylococcus aureus [4, 10].
Найбтьш поширеними збудниками при роз-трощених ранах були представники грамнегативно! флори (67 %), зокрема Acinetobacter (36 % зразюв), Pseudomonas aeruginosa (21 %), грампозитивш коки (17 %), Enterobacter (12 %). Прикладом е так! данк шсля землетрусу у 2008 р. у Веньчуаш, Китай, у 50 !з 98 пора-нених дггей розвинулись рановi шфекци. Acinetobacter baumanii, Enterobacter cloacae, P.aeruginosa були найбтьш поширеними патогенами. У той же час до землетрусу шфекци частше викликались Escherichia coli, Staphylococcus aureus.
При синдром! розтрощення шсля землетрусу з ран видтялись неферментукш грамнегативш збудники (у 67 % постраждалих), грампозитивш коки (12 %), ен-теробактер!альш й др!жджопод!бш гриби (4 %) [6].
Сумарш дан! щодо збудниюв з шфшованих ран, пов'язаних з! надзвичайними ситуащями, подан! в табл. 1 (Wuthisuthimethawee P. et al., 2015) [3].
1з виявлених збудниюв 40,9 % були мультирезис-тентними. Тому Т. Wang !з сшвавт. (2010) зробили ви-сновок, що постраждал! !з синдромом розтрощення е групою шдвищеного ризику шфшування й важкого лшування [5].
Шсля землетрусу мультирезистентш форми рееструвались значно частше, шж до нього. Так, частше видтялись метицилшрезистентш Staphylococcus aureus, збудники, яю продукують бета-лактамази розширено-го спектра: E.cloacae, E.coli, Klebsiella pneumoniae, а також A.baumannii [7, 8].
Рiвень виявлення MRSA шсля землетрусу був ниж-че, а Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae й Klebsiella oxytoca, яю продукують бета-лактамази поширеного спектра, — значно вище, шж у звичайних мрурпчних хворих до землетрусу [9].
Acinetobacter (36 %), Pseudomonas aeruginosa (21 %) — основш iзоляти з розтрощених ран — були стшю до карбапенемiв, але чутливi до хшолМв. Встановлено, що пiд час тривалого лiкування змiнювалась флора. З кровi й катетерiв видiлялись MRSA, грампозитивш коки, неферментукш грамнегативнi збудники [6].
Отримаш рани можуть вплинути на дiяльнiсть ба-гатьох внутршшх органiв, викликати масивнi крово-течi з розвитком геморагiчного шоку. Тому важливи-ми етапами в наданш медично'1 допомоги були: рання медична допомога, спрямована на забезпечення вть-ного дихання, адекватно! вентиляцй' легень, зупинка кровотечь
Дослiдниками пропонуеться при наданш медично'1 допомоги в першу чергу оцшити наявнiсть за-грозливих станiв у постраждалого, вжити заходiв для стабiлiзацiï стану й уже поим надавати допомогу сто-совно травм юншвок. Перевiряеться стан ран, ура-ження кiсток, суглобiв, ураження судинно-нервово-го пучка. Тяжю ураження рееструються приблизно в 1 з 20 постраждалих. При оцшш стану ран оцшю-еться стушнь забруднення, юльюсть девiталiзованих тканин, наявшсть стороннiх тiл, що може вплинути на обсяг хiрургiчноï допомоги. Як правило, рани за-криваються iз затримкою. У нечастих випадках, коли було проведено ретельне обстеження рани, видален-ня девiталiзованих тканин проводилось протягом 6 годин шсля травми. У випадках локалiзацiï ран у дтянш обличчя, шш, кiнцiвок постраждалi повиннi отримувати лiкування згiдно з принципами надання медично! допомоги щодо ризику розвитку ранньо! iнфекцiï бтьше нiж 50 %. Очистка ран, проведення ix ревiзiï протягом 48 годин шсля отримання травми дозволяе запобшги значнш кiлькостi ранових шфек-цiй. У випадках, коли при повторнш перевiрцi ран е еритема, гншний ексудат, некротичнi маси, набряк м'яких тканин, що е протипоказанням для закриття рани, необхщно провести ix повторну обробку, про-водити антибактерiальну терапiю з наступною ревiзi-ею через 48 годин.
Постраждалi з вiдкритими переломами повиннi отримати ранне лiкування антибактерiальними препаратами й профилактику правця. З урахуванням прове-дених результатiв дослiджень слт проводити екстрену антибiотикопрофiлактику, яка буде спрямована на рiз-номанiтну мшрофлору, але в бiльшостi випадкiв — на грамнегативну. При il застосуванш рекомендують ком-бiновану антибiотикотерапiю.
Таблица 1
Посилання (автор) Надзвичайж поди, краУна, pi к Кшыасть хворих \ частка ¡нфшованих ран 36yflHMKM (ix nacTKa) Коментар1
Kang et al. Землетрус, Китай, 2008 р. 1з 2002 зразюв культури у 725 — позитивний результат (36,2 %) Acinetobacter baumannii (17,9 %); E.coli (16,4 %); S.aureus (12,4 %); P.aeruginosa (9,2 %); E.cloacae (8,8 %); K.pneumoniae (6,5 %); Candida albicans (5,9 %); Stenotrophomonas (Xanthomonas) maltophilia (3 %); Aeromonas hydrophila (1,9 %) Грамнегативна флора — у 71,3 %, грампозитивна флора — у 18,9 %
Kiani et al. Землетрус, Пакистан, 2005 р. У 56 з 171 постраждалого були ранов1 ¡нфекцИ' (32,7 %). У 103 з 129 зразюв культури — позитивний результат P.aeruginosa (30,5 %); Enterobacter spp. (22,3 %); Acinetobacter spp. (15,8 %) Грамнегативш ¡нфекци (89 %), пол1м1кробн1 ¡нфекци (59,6 %). Тривал1сть перебування у стацюнар1 б1льше в 3 рази в ¡нфкованих постраждалих, н1ж у неЫфкованих
Bartels and VanRooyen Землетруси в усьому свт за дектька pOKiB 36yflHMKM nicnsq 3eM^eTpyciB: Acinetobacter baumannii, E.cloacae, E.coli, P.aeruginosa Грамнегативна флора була бтьш поширена, н1ж грампозитивна
Keven et al. Землетрус, Мармара, Туреччина, 1999 р. У 223 ¡з 639 постраждалих ¡з нирковою недостатнютю (34,9 %) розвивались ¡нфекцИ'; у 18,9 % — сепсис; у 121 ¡з сепсисом 55 мали позитивы культури кров1 (45,4 %). У 8,3 % постраждалих виявлеш 134 позитивн1 мкробюлогмш результати ранових культур Acinetobacter spp. (33,5 %); Pseudomonas spp. (33,5 %); Klebsiella spp. (8,2 %); S.aureus, fleaKi CTiPiKi flo MeTML(M/iiHy; Staphylococcus epidermidis (3 %); E.coli (5,2 %); Proteus spp. (3 %); Enterobacter spp. (3 %); Citrobacter spp. (0,7 %); Bacteroides spp. (0,7 %); Enterococcus spp. (1,5 %) Грамнегативн1 аеробы бактерИ', Staphylococcus spp. були найбтьш розповсюдженими збудниками
Kazancioglu et al. Землетрус, Мармара, Туреччина, 1999 р. М1кробне зростання у 60 % зразюв у 95 % постраждалих Acinetobacter spp. (45,1 %); P.aeruginosa (21,6 %); MeTML(miiH-pe3MCTeHTHMM S.aureus (17,6 %); Serratia marcescens (3,9 %); K.pneumoniae (3,9 %); Enterobacter spp. (3,9 %); Candida albicans (3,9 %) Неферментуюч1 грамнегативн1 бактери (67 %); грамнегативн1 коки (17 %); Enterobacteriaceae (12 %); др1жджопод1бш гриби (4 %)
Ran et al. Землетрус, провЫцт Веньчуань, Китай, 2008 р. У 50 ¡з 98 постраждалих д1тей зареестроваш ранов1 ¡нфекцГ(; зростання мкробв виявлене в 62 % Acinetobacter baumannii (27 %); E.cloacae (18 %); P.aeruginosa (13 %); S.aureus (5 %); E.coli (4 %); K.pneumoniae (4 %); K0aryua30HeraTMBHi CTacf)i/i0K0KM (4 %) Вид1лено 99 патогешв. Грамнегативна флора найб1льш поширена (82 %). Вид1лена також грампозитивна флора; S.aureus primary. Два патогени видтеш в 68 % випадюв
Liu et al. Землетрус, провЫцт Веньчуань, Китай, 2008 р. У 52,4 % була ранова ¡нфекцт S. aureus (44,1 %); MSSA, MRSA Staphylococcus epidermidis (20,3 %); rpaMHeraTMBHi 6aKTepii (35,6 %); E.cloacae (22 %); Serratia rubidaea (8,5 %); K.pneumoniae (5,1 %) 59 штамв патогенних бактер1й; грамнегативна бактер1альна флора (35,6 %); грампозитивна бактерюльна флора (64,4 %); зм1шана флора (19,5 %)
Як вказують Р. Wuthisuthimethawee iз спiвавт. (2015), профолактичне застосування фузидОево! кислоти, флу-клоксацилшу, еритромiцину ефективне для запобОган-ня шфОкуванню шкiри й м'яких тканин. За даними рiзноманiтних дослiджень, патогенна флора мае анти-бiотикорезистентнiсть до амоксиклаву/клавуланату, цефтрiаксону, клоксацилiну. У той же час мкрофлора була чутлива до амiноглiкозидiв (гентамiцину, амь кацину), шперацилшу-тазобактаму, цефалоспоринiв третього й четвертого поколшь, хiнолiнiв, iмiпенему, меропенему. Профилактика антибiотиками широкого спектра сприяе зниженню шфкування й швидшому загоенню ран. У випадках, коли першочерговi анти-бактерiальнi препарати неефективнi, до них подключа-ють хiнолiни [3].
До ошб iз високим ризиком розвитку правця належать постраждалО, яы мають велик! рани (бiльше вод 1 см, розiрванi) Оз значною кольыстю девiталiзованих тканин, значно забруднеш брудом, слиною, фекалi-ями, коли медична допомога не надавалась понад 6 годин. Для профилактики правця важлива правильна рання мрурпчна обробка ран. Профiлактика правця залежить вод стану Омушзаци. Якщо статус Омушзаци невiдомий, поранений отримав менше шж три дози правцево! вакцини, слод призначати протиправцеву сироватку, анатоксин О протиправцевий Омуноглобу-лш. Другу дозу сироватки, анатоксину слод призначити протягом наступних 2 мюящв, третю — через 6-12 мю. У випадку, коли е завершена Омушзащя протягом по-передшх 5 роыв, не треба вводити протиправцеву сироватку, анатоксин або Омуноглобулш. Якщо завершена Омушзащя була проведена больше шж 5 роыв до поранення, постраждалим слод призначати одну дозу протиправцевого анатоксину. Доти (до 7 роыв) можуть бути щеплеш проти дифтери, кашлюку, правця замють протиправцевого анатоксину [3].
Висновки
Флора в шфшованих ранах залежала вод кра!ни, де водбувся землетрус, та часу шсля подо!. Найбольш по-ширеним збудником в шфшованих ранах була грам-негативна флора. Також рееструвались полОмОкробнО асощаци. Шсля землетрусу мультирезистентнО форми рееструвались значно частше.
Конфл^ iнтересiв. Автор заявляе про водсутшсть конфлОкту ОнтересОв при подготовщ дано! статтО.
References
1. Doocy S, Daniels A, Packer C, Dick A, Kirsch TD. The Human Impact of Earthquakes: a Historical Review of Events 1980-2009 and Systematic Literature Review. PLoS Curr. 2013 Apr 16;1. doi: 10.1371/currents.dis.67 bd14fe457f1db0b5433a8ee20fb833.
2. Kalantar Motamedi MH, Sagafinia M, Ebrahimi A, Shams E, Kalantar Motamedi M. Major Earthquakes of the Past Decade (2000-2010): A Comparative Review of Various Aspects of Management. Trauma Mon. 2012 Spring;17(1):219-29. doi: 10.5812/traumamon.4519.
3. Wuthisuthimethawee P, Lindquist SJ, Sandler N, et al. Wound Management in Disaster Settings. World J Surg. 2015 Apr;39(4):842-53. doi: 10.1007/s00268-014-2663-3.
4. Chen X, Zhong H, Fu P, Hu Z, Qin W, Tao Y. Infections in crush syndrome: a retrospective observational study after the Wenchuan earthquake. Emerg Med J. 2011 Jan;28(1):14-7. doi: 10.1136/emj.2009.077859.
5. Wang T, Li D, Xie Y, et al. The microbiological characteristics of patients with crush syndrome after the Wenchuan earthquake. Scand J Infect Dis. 2010 Jul;42(6-7):479-83. doi: 10.3109/00365541003671226.
6. Kazancioglu R, Cagatay A, Calangu S, et al. The characteristics of infections in crush syndrome. Clin Microbiol Infect. 2002 Apr;8(4):202-6.
7. Ran YC, Ao XX, Liu L, Fu YL, Tuo H, Xu F. Distribution and drug resistance of pathogenic bacteria isolated from infected wounds of children after Wenchuan earthquake. Zhonghua Er Ke Za Zhi. 2009 May;47(5):332-6; discussion 336-7.
8. Ran YC, Ao XX, Liu L, Fu YL, Tuo H, Xu F. Microbiological study of pathogenic bacteria isolated from paediatric wound infections following the 2008 Wenchuan earthquake. Scand J Infect Dis. 2010 May;42(5):347-50. doi: 10.3109/00365540903510682.
9. Xie Y, Chen ZX, Tao CM, et al. Etiology of infections in the wounded victims of Wenchuan Earthquake. Zhonghua YiXue Za Zhi. 2009 Feb 17;89(6):366-70.
10. Tao C, Kang M, Chen Z, et al. Microbiolog-ic study of the pathogens isolated from wound culture among Wenchuan earthquake survivors. Diagn Microbiol Infect Dis. 2009 Mar;63(3):268-70. doi: 10.1016/j.diagmicrobio.2008.11.009.
OTpuMaHO 12.07.2018 ■
Трихлеб В.И.
Украинская военно-медицинская академия, г. Киев, Украина
Микрофлора инфицированных ран, полученных во время землетрясения
Резюме. Проведен обзор литературы относительно микрофлоры инфицированных ран, полученных во время землетрясений. Ключевые слова: микрофлора инфицированных ран; землетрясения
V.I. Trykhlib
Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine
Microbiologyof infected injuries after earthquakes
Abstract. The article presents the review of literature on the microbiology of infected wounds received during the earthquakes. Keywords: microbiology of infected wounds; earthquakes; review
