CC BY
13
Огляд . JT—1'I'Jl JslJIJullsl
Review 1нфектологш
УДК 616.9-002:355.721:614.88 DOI: 10.22141/2312-413Х.5.5.2017.121627
Трихлiб В.1., Савицький В.Л., Верба А.В., Ткачук С.1. Укранська вйськово-медична академя, м. Ки/в, Укра/на
1нфекцмш захворювання при надзвичайних ситуащях. Сортування iнфекцiйних хворих
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2017;5(5):195-199. doi: 10.22141/2312-413x.5.5.2017.121627
Резюме. В cmammi наведено дат стосовно шфекцшних захворювань, як виникають nid час надзвичайних ситуацш природного характеру. Розглянутi питання щодо сортування шфекцшних хворих. Kro40Bi слова: надзвичайш ситуацП; шфекцшш захворювання; сортування; огляд
Актуальнгсть
На Землi щорiчно вщбуваеться близько 10 тис. пове-ней i понад 100 тис. землетрусiв. За оцшками експертiв Органiзацii Об'еднаних Нацiй (ООН), до 70 % збитюв вщ стихшних лих i катастроф свгтовш економiцi завда-ють екстремальнi пдрометеоролопчш явища. Остан-нiми десятилiттями XXI сторiччя в свiтi понад 1 млрд людей стали жертвами стихшних лих, а згщно з даними ООН, за останн 20 роив внаслщок катастроф i стихшних лих у свiтi загинуло понад 20 млн чоловш, при цьому економiчний збиток перевищив 750 млрд дола-рiв. За даними Всесвггаьох органiзацii охорони здоров'я (ВООЗ), число жертв ешдемш рiзних хвороб у районах, постраждалих вiд цунамi, землетрушв, може навiть пе-ревищувати кшьюсть жертв вiд самоi' катастрофи.
Аналiз епщемй, що була викликана вiрусом H5N1 (високопатогенний пташиний грип), показав економiч-ний збиток понад 20 млрд доларiв США. За розрахунка-ми ВООЗ, виникнення пандемii грипу може призвести до економiчного збитку свггово! економiки — близько 2 трлн доларiв США [1].
Проведено огляд лггературних джерел стосовно ш-фекцiйних захворювань при надзвичайних ситуащях, органiзацii сортування iнфекцiйних хворих.
Результати
Катастрофи призводять до масових втрат серед на-селення, якщо кшьюсть уражених значно перевищуе можливостi надання 1м своечасно! медично! допомоги медичними установами, що збереглися. Попршення саштарно-ппешчного та санiтарно-епiдемiчного стану при стихшних лихах i катастрофах супроводжуеться збiльшенням кiлькостi соматичних i шфекцшних за-
хворювань. При катастрофах можливий розвиток ешдемш (масовi шфекцшш захворювання) серед населен-ня. Розвиток епщемш пов'язаний: iз погiршенням умов розмщення (скупченiсть, поганий мiкроклiмат); вжи-ванням недоброяыснох води та ж; забрудненням тери-тори смiттям, трупами, каналiзацiйними стоками тощо; пiдвищенням сприйнятливост людей до шфекцй через псих^чш травми, погiршення харчування, опромшен-ня та шш1 причини, що знижують оп1рн1сть органiзму до захворювання; мчащею населення; порушенням роботи санiтарно-гiгiенiчних, лшувально-профтак-тичних i санiтарно-ветеринарних установ; шзньою !зо-ляцiею iнфекцiйних хворих, труднощами у вживаннi протиепiдемiчних i протиешзоотичних заходiв.
Причиною виникнення масових шфекцшних захворювань також може бути випадкове розсшвання бактер!альних засобiв п!д час аварiй на пiдприемствах бюлопчно1 промисловост1 та в спецiалiзованих бюло-г1чних науково-дослiдних i протичумних закладах.
Повеш, землетруси, 1нш1 природн1 катакшзми спо-нукають населення до м^аци, що сприяе зростанню шфекцшно1 захворюваноста. За даними попереднiх надзвичайних ситуацш, повеш, землетруси, селев! потоки нерщко призводять до виникнення спалах^в в1русного гепатиту А, дизентерй та шших гострих кишкових ш-фекцш (ГК1), холери, черевного тифу, лептосшрозу. Найбiльшу небезпеку становлять шфекцй, що переда-ються через воду (черевний тиф, холера, лептосшроз, гепатит А) [2, 3]. Великий ризик захворювання пов'язаний !з зараженням джерел питно1 води, перебоями з и поста-чанням, низькою яюстю. Прикладом цього е спалах ГК1 у 1980 рощ у Судаш; у Мозамбшу п1сля повенi 2000 року; спалах холери в Захщнш Бенгали у 1998 роц1. Кр1м цих
© «Актуальна шфектолопя», 2017 © «Actual Infectology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Трихлiб Володимир 1ванович, доктор медичних наук, професор, УкраТнська вiйськово-медична академия, вул. Мельникова, 24, м. Ки'1'в, 04050, УкраТна; e-mail: v.tryhleb@gmail.com
For correspondence: Volodymyr Trykhlib, MD, PhD, Professor, Ukrainian Military Medical Academy, Melnikova st., 24, Kyiv, 04050, Ukraine; e-mail: v.tryhleb@gmail.com
шфекцш також спостерйаеться пщвищення юлькосп захворiлих на гостр1 респiраторнi захворювання, пнев-монiю, iз загостренням хронiчних захворювань та ш. Ря-тувальники, якi займаються збиранням т1л, пiдпадають п1д ризик iнфiкування туберкульозом, вiрусом 1муно-дефiциту людини, гепатитом, кишковими iнфекцiями (ротавiрусна д1арея, сальмонельоз, тифо-паратифозн1 захворювання, шигельоз, холера). Активiзуються юную-чi природнi осередки зоонозних iнфекцiй.
Джерела антропонозних шфекцш найчаст1ше зна-ходяться серед постраждалого населення, включаючи перемiщених осiб, але можливе занесення iнфекцiй ря-тувальниками, а також мiсцевим населенням при контакта з ним у мюцях тимчасового розмщення. В мюцях тимчасового розмiщення актуальними е ГК1 в1русно'1 1 бактершно! природи (ротавiрусна, норовiрусна i ентеро-вiрусна шфекцй, шигельози, сальмонельози, черевний тиф i паратифи, вiрусний гепатит А), гострi респiраторнi шфекци (дифтерiя, менiнгококова шфекщя, гострi рес-пiраторнi в1русн1 шфекци, грип, к1р, паротит тощо).
Пд час катастроф, стих1йного лиха можуть актив1-зуватись природно-вогнищевi захворювання, зокрема природш осередки висококонтагiозних iнфекцiй (си-бiрка, чума, холера). В Укра'ш е понад 10 000 мюць, Грунти в яких забрудненi збудниками сиб1рки. Вони е пост1йною загрозою захворювання, а при виникненш стихшних катастроф, зокрема повеней, паводков можуть викликати епiдемiчнi спалахи або ешзоотй. п1д час цих ситуацш створюються сприятлив1 умови для масового розмноження переносниыв iнфекцií. При-пинення збору та вивезення смггтя, висока скупчешсть людей у пунктах тимчасового розташування, зростан-ня чисельностi гризушв можуть стати чинниками, як1 сприятимуть виникненню спалахiв iнфекцiйних захворювань, що особливо ймов1рно в районах ешзоотш. Так, на Гаí'тi тсля урагану Флора (1913 р.) було зарее-стровано понад 70 тис. хворих на малярш.
В Укра'ш найбтьша к1льк1сть людських втрат пов'язана 1з ситуац1ями медико-б1олог1чного характеру. На р1к 1'х рееструеться в1д 36 (2012 р.) до 112 (1998 р.). Останш п'ять рок1в — на р1вн1 50—65 випад-к1в. За пер1од 1з початку 2003 до юнця 2012 року в Укра-1ш зареестровано 2937 надзвичайних ситуацш (НС), у тому числ1 1645 техногенного, 1104 природного та 188 сощального характеру [4—6]. У попередш роки в УкраМ почастшали екстремальн1 кл1матичн1 явища: катастроф1чн1 повен1 в Закарпатт1 (1998, 2001 рр.), 1ва-но-Франювськш, Черн1вецьк1й, Терноптьськш, За-карпатськ1й, В1нницьк1й областях (2008 р.); посухи та аномальна спека (2002, 2003, 2007, 2009 рр.). На р1к у середньому в1дбуваеться близько 6—7 повеней. Вони формуються в будь-який сезон року 1 часто мають ка-тастроф1чн1 насл1дки, зумовлюють руйнування та за-гибель людей. Повеш на г1рських р1чках (Тиса, Прут, р1чки Криму та ш) формуються дуже швидко, що ставить велик1 вимоги до оперативност1 прогнозування та опов1щення. Останш сорок роив катастроф1чн1 по-веш в Карпатах 1 Криму спостер1галися понад 12 раз1в (листопад 1992 р., грудень 1993 р., восени 1998 р.), коли
постраждало чимало населених пункпв, промислових об'ект1в, буд1вель 1 були людськ1 жертви. Так1 повен1 спостер1гаються в середньому 1 раз на 5—10 рок1в, 1'х тривал1сть становить в1д 7 до 20 д1б 1 больше.
Велик1 повен1 також характерн1 для р1чок Дн1про, Дунай, С1верський Донець, коли бувають затопленими значн1 територй, при цьому в зони затоплення можуть потрапити небезпечн1 об'екти. У 1998 р. були значш затоплення в Микола'вськш, Запор1зьк1й, Херсонськ1й, Дншропетровськш, Р1вненськ1й 1 Льв1вськ1й областях. 23—27 липня 2008 р. у зах1дних областях Украши ви-никла надзвичайна ситуащя загальнодержавного р1вня природного характеру внасл1док сильних дощ1в 1 ви-кликаного ними п1двищення р1вня води, затоплення та шдтоплення населених пункпв. Загинуло 39 ос1б (серед них 8 дней); п1дтоплено 862 населених пункти (45 326 житлових будинюв, 189 медичних установ, зокрема 7 санаторйв, 53 366 домашшх господарств 1 72 129,16 га стьгоспупдь); знищено 655 автомоб1льних, 592 тшо-хщних мост1в, 988,18 км автодор1г 1 158,931 км берего-укр1плень; затоплено 30 985 колодяз1в. Пошкоджено та знищено велику к1льк1сть житлових будиныв. Еваку-йовано 1 в1дселено 17 201 людину
Найб1льше число шфекцшних хворих зареестровано на територй' 1вано-Франк1всько1 област1 (821 випа-док, зокрема 441 — у д1тей, серед них — 756 випадыв гастроентерокол1т1в, 18 — в1русних гепатит1в А, 32 — дизентерй, 14 — сальмонельозу). У Льв1вськш област1 також були зареестрован1 хвор1 на гостр1 гастроенте-рокол1ти, в1русний гепатит А, ентеров1русну 1нфекц1ю, лептосшроз, дизентер1ю.
В Украш значно поширеш активно д1юч1 природн1 осередки небезпечних шфекцш: туляреми (у 23 областях), лептострозу (в ус1х репонах), сиб1рки (у 16 областях), лихоманки Ку (у 9 областях), клщового енцефалиу (у 8 областях), геморапчно! лихоманки з нирковим синдромом (у 10 областях), в1русу Захщного Н1лу (у 7 областях), кал1форн1йського енцефал1ту (у 7 областях), в1русу Укуньем1 (в 6 областях). 6 ареали поширення псевдоту-беркульозу, л1стер1озу, хвороби Лайма та шших природ-но-вогнищевих 1нфекц1й; рееструються випадки захворювань 1 на особливо небезпечш шфекцй (ОН1)
На територй' кра'ни нал1чуеться 13,5 тис. стацюнар-но-несприятливих пункт1в, 1х юнування створюе потен-ц1йну загрозу етзоотичного та еп1дем1чних ускладнень.
За перюд 1995—2013 рр. в Укра'ш зареестровано 192 випадки захворювань на туляремш. Захворюванють у 2013 роц1 становила 0,004 (2 випадки), 2012 р. — 0,01 (3 випадки), 2011 р. — 0,017 (8 випадюв), 2010 р. — 0,01 (3 випадки), 2009 р. — 0,002 на 100 тис. населення (1 ви-падок), 2005 р. — 0,048 (23 випадки). За перюд 19952012 рр. на територй Украши було зареестровано 83 випадки захворювань людей на сиб1рку.
Натепер в УкраМ е нестшка еп1дем1чна ситуащя з лептосшрозу, вщшчаеться актив1зац1я природних та антропурпчних вогнищ. У 2013 роц1 виявлено по-одиноы випадки захворювань на бруцельоз, паратифи, кл1щовий в1русний енцефал1т (по 3), лихоманку Захщного Н1лу (4), дифтерй (2013 р. — 6, за п'ять останшх
рок1в — 112 випадыв). Протягом 1995-2013 рок1в захворюванють коливалася в1д 0,60 (2011) до 3,17 (1998) з тенденц1ею до зниження. Проте останш три роки при р1вн1 захворюваност1 0,60 (у 2011 р.), 0,69 (у 2012 р.) та 0,84 на 100 тис. населення (у 2013 р.) намиилося деяке зростання показника, але тенденц1я до зниження так само залишаеться.
1стор1я Украши знае немало факт1в занесення в крашу р1зноман1тних шфекцш, як1 передаються пов1-тряно-крапельним шляхом: дитячих шфекцш, «свиня-чого» грипу та 1н.
Необх1дн1сть у саштарному кордон1 обумовлена можлив1стю ввезення р1зних 1нфекц1йних захворювань, оск1льки щор1чно кордон Украши перетина-ють близько 3,5 млн робочих, 7 млн пасажир1в, понад 80 тис. моряыв, невизначена кшькють нелегал1в, при-чому часто з кра'н, ендем1чних за ОН1. 6 ймов1рн1сть ввезення «карантинних захворювань» (чума, холера та ш), лихоманки Ебола, Ласса й шших гемораг1чних лихоманок, «пташиного», «свинячого» грипу, корона-в1русно! шфекцй, рота- 1 норов1русно! 1нфекц1й. Через це необхщш зм1ни в законодавч1й баз1, нормативне за-безпечення, орган1зац1я та впровадження заход1в сан1-тарно! охорони територй' Украши.
Зпдно з оперативними даними, за 2013 р1к к1льк1сть транспортних засоб1в, що прибули з несприятливих щодо особливо небезпечних 1нфекц1й кра'н, становила 44 959 одиниць, 1з них несприятливих щодо чуми було 19 200; холери — 3178; жовто! лихоманки — 173; конта-гюзних в1русних гемораг1чних лихоманок — 728; маля-рй — 14 778; шших ОН1 — 6902.
Тобто в УкраМ 1снують умови для виникнення спа-лах1в та епщемш р1зноман1тних 1нфекц1йних захворювань, зокрема особливо небезпечних.
П1д час оргашзацй л1кувально-проф1лактичних захо-д1в при надзвичайних ситуацшх сл1д ураховувати, що до ОН1 належать захворювання, збудники яких в1др1зня-ються високою в1рулентн1стю й контаг1озн1стю, стшюс-тю у зовшшньому середовищ1, тривалим виживанням у харчових продуктах 1 вод1, на предметах побуту, 1 можуть передаватися р1зними шляхами. Захворювання, викли-каш ними, мають тяжкий переб1г, супроводжуються частими ускладненнями, характеризуються високою летальн1стю. До них належать: чума (легенева форма), холера, сиб1рська виразка (генерал1зована форма), мел1-о'1доз, жовта лихоманка, геморапчш лихоманки (Ласса, Марбург, Ебола, Мачупо, Зах1дного Н1лу).
До небезпечних шфекцшних захворювань, як! в надзвичайних ситуащях мають тенденц1ю до швидко-го поширення 1 можуть викликати еп1дем1чн1 спалахи, в1дносяться таю: сап, бруцельоз, тулярем1я, лептосп1роз, лютерюз, дифтер1я, мен1нгококова 1нфекц1я, черевний тиф, висипний тиф, орштоз, ботул1зм, деяк! 1нш1. Також е група висококонтаг1озних захворювань, збудники яких в першу чергу вражають дитячий контингент (диф-тер1я, пол1ом1ел1т, к1р, скарлатина, коклюш тощо) [7].
П1д час НС можлив1 нижченаведен1 вар1анти оргашзацй надання медично! допомоги шфекцшним хво-рим залежно в1д масштабу природно! катастрофи.
При об'ектних 1 мюцевих НС медичну допомогу в повному обсяз1 надають в медичних закладах у межах мюта (району), де сталася катастрофа; евакуац1я хворих здшснюеться на коротк1 вщсташ, залучення сил 1 засоб1в з шших регюшв не в1дбуваеться.
При великих розм1рах катастрофи в зону лиха вису-ваються рухлив1 сили й засоби заклад1в охорони здоров'я та саштарно-профтактично! служби 1з сусщшх м1ст, ра-йон1в, областей; надання медично! допомоги здшсню-еться в повному масштаб! тсля евакуацй постраждалих, хворих за меж! зони лиха в шш1 рег1они кра'ни.
При наданш допомоги сл1д дотримуватись таких вимог: своечасност1, спадкоемност1 у проведенш л1ку-вально-проф1лактичних заход1в, обов'язкового дотри-мання правил протиеп1дем1чного режиму
Пюля активного виявлення хворих за допомогою медичних бригад (л1кар, медична сестра), як1 формуються на баз1 пол1кл1н1к, диспансер1в 1 медичних пункпв, проведення опитування населення й огляду хворих або п1дозр1лих на шфекцшне захворювання та встановлення попереднього д1агнозу надаеться перша л1карська допомога (нев1дкладна допомога хворим у тяжкому сташ, л1кування хворих при затримц1 евакуацй, заб1р матер1^у для бактерюлопчного досл1дження та направлення його у визначеш лабораторй).
Ефективн1сть надання медично! допомоги та проф1-лактичних заход1в 1нфекц1йним хворим значною м1рою залежить в1д своечасного 1 правильного встановлення д1агнозу. В пер1од розп^у шфекцшних захворювань 1з розгорнутою кл1н1чною картиною, характерними клшчними проявами захворювання встановлення д1агнозу у б1льшост1 спалах1в шфекцшних захворювань великих труднощ1в для л1кар1в не викликае. Най-част1ше рееструються еп!дем1чн1 сп^ахи або еп1демй 1нфекц1йних захворювань, як1 часто зустр1чаються л1карям: гостр1 респ1раторн1 захворювання, дитяч1 1н-фекцй, ГК1 (с^ьмонельоз, шигельоз, ешерихюз та 1н.), в1русн1 гепатити. В той же час можлив1 спалахи менш в!домих 1нфекц1йних захворювань: кишкових (псевдо-туберкульоз, холера, тифо-паратифозш), природно-вогнищевих 1 трансм1сивних (лептосшроз, гемораг1чна лихоманка з нирковим синдромом, ктщовий енцефа-л1т, кл1щовий борелюз, м^яр1я, висипний тиф, лихоманка Захщного Н1лу та 1н.), небезпечних гемораг1чних лихоманок, як! занесен! в нашу крашу (Ебола, Ласса, Марбург та ш). У великих м1стах при авар1ях кан^1за-ц1йних 1 водопровщних систем, с1льськ1й м1сцевост1 не виключена поява еп1дем1чних сп^ах1в поеднаних кишкових шфекцш з атиповими ознаками (в1русний гепатит, черевний тиф, шигельоз, холера та ш), а також 1з комбшованим ураженням (поранення плюс шфекцшне захворювання). Через це на догосштальному еташ можуть виникнути серйозн1 труднощ1 в процес1 ранньо'1 кл1н1чно! д1агностики шфекцшних захворювань, а в1д-так доцтьно використовувати кл1н1ко-синдромальний принцип д1агностики шляхом виявлення провщних, головних синдром1в 1 симптом1в захворювання, що особливо важливо при наданн1 медично! допомоги хворим 1з тяжкими блискавичними формами деяких 1нфекц1й-
них захворювань (меншгококова шфекцш, дифтерiя, сальмонельоз, холера, геморапчш лихоманки та ш).
При вжитп лiкувально-евакуацiйних заходiв на амбу-латорно-полклшчному етапi видляють таких хворих:
— як потребують негайно1 медично1 допомоги;
— яю можуть бути евакуйоваш в найближчу шфек-ц1йну л1карню (вiддiлення госшталю), що не постраж-дала при надзвичайних ситуацiях;
— яких сл1д направити в шфекцшне вiддiлення для подальшо1 оц1нки тяжкосп стану та лiкування;
— яю потребують амбулаторно-полiклiнiчного об-слуговування i можуть бути пролiкованi вдома.
Також медичне сортування шфекцшних хворих на догосттальному етат передбачае видiлення однор!д-них груп хворих: а) за попередшм дiагнозом i еп1дем1ч-ною небезпекою; б) за тяжюстю й евакуацшним при-значенням [8].
При медичному сортуванш iнфекцiйнi хвор1 за по-чатковими кл1н1чними ознаками розподтяються на п'ять основних груп:
— з переважним ураженням верхшх дихальних шлях1в i легень;
— переважним ураженням шлунково-кишкового тракту;
— ознаками вогнищевого ураження нервово1 системи;
— ураженням шюри та слизових оболонок;
— вираженим синдромом загально1 iнтоксикацii без локальних органних уражень.
З урахуванням того, що найчастiше спалахи або еп1де-мй обумовленi певною одтею тфекщею (монотфекщею), медичне сортування проводять залежно в1д тяжкост1 стану та евакуацшного призначення в шфекцшний стацiонар.
Тяжюсть стану хворого визначаеться на подоив! ви-явлених у нього клшшо-патогенетичних ознак (задо-втьний, середньо1 тяжкост1, тяжкий i вкрай тяжкий). При зовшшньому огляди потерп1лих (хворих) i !х опиту-ванш визначаеться наявнiсть або в1дсутн1сть свщомоста, форми порушення свщомостк сплутанiсть свщомоста, сопор або кома, реакцiя зшиць на св1тло, пульс, арте-рiальний тиск, осо6ливост1 дихання, змiна кольору та тургору шкрних покрив1в; провщний синдром, загро-жуючий на даний момент життю ураженого (хворого).
При епiдемiчних спалахах, викликаних деклькома тфекщями (полтфекщя), необхщно вид1ляти однор1дн1 групи хворих за попереднiм дiагнозом (з урахуванням переважного ураження окремих оргашв i систем) та за епщемюлопчною небезпекою. Сортування проводиться на виявлення провщного кл1н1чного синдрому
Евакуащя iнфекцiйних хворих здiйснюеться з урахуванням тяжкост стану i транспортабельной за умов транспортування: вiдстанi, тривалоста, виду транспорту, характеру дороги при евакуацй автотранспортом, висоти польоту при евакуаци авiатранспортом та шших факторiв.
При полiетiологiчному спалаху п!д час евакуацй' !з зони надзвичайних ситуацш видтяють потоки хворих: хвор1 з висококонтагiозними iнфекцiями; хвор1 !з за-разними iнфекцiями; хвор1 з малоконтапозними 1н-фекцiями; хвор1 з неконтапозними iнфекцiями.
Хворих !з вогнищ особливо небезпечних шфекцш зазвичай не евакуюють, або евакуащя р1зко обмежена. У разi необхiдностi проведення евакуацй' слщ забез-печити виконання вимог протиепiдемiчного режиму з метою недопущення поширення шфекцй на шляхах евакуацй (видтення спещальних ^ях^в евакуацй, не-впинний рух через населенi пункти, по вулицях м1ст; наявнiсть засобiв дезiнфекцil в автотранспортi, супро-в!д транспорту медперсоналом, органiзацiя санiтарно-контрольних пункпв при ви!'зд1 з вогнищ та ш) [9].
Залежно в!д черги евакуацй вид1ляють так[ потоки хворих: а) хвор1 з повпряно-крапельними iнфекцiя-ми; б) хвор1 з шшими iнфекцiйними захворюваннями. В першу чергу евакуюють тяжких хворих, ушх зараже-них висококонтагiозними захворюваннями i таких, як1 мають ознаки ураження оргашв дихання. Хвор1 з ОН1 направляються в 1нфекц1йн1 л1карн1 у боксоваш в1дд1-лення, що працюють у суворому протиеп1дем1чному режим!. При ураженш ботулотоксином, захворюванн1 на гостр1 септичн1 форми мел1о1дозу, сиб1рсько1 виразки, чуми тощо к1льк1сть тяжкохворих 1 нетранспортабель-них може зростати при тривалш затримц1 в евакуацй.
Хвор1 у стан1 середньо1 тяжкост1 1 на заразн1 1нфек-цй з ознаками ураження орган1в травлення евакую-ються в другу чергу. Хвор1 направляються в 1нфекц1йн1 вщдтення. При нестач1 л1жок можливе !'х розм1щення в терапевтичних в1дд1леннях, переведених на режим роботи шфекцшних вщдтень.
Вс1 1нш1 категорй хворих евакуюються в третю чергу. Л1кування хворих на легк1 форми контапозних, ма-локонтаг1озних 1 неконтаг1озних шфекцш залежно в!д обставин може проводитися в домашшх умовах з ви-користанням ет1отропно1 терапй.
Категорично забороняеться евакуювати 1нфекц1й-них хворих сп1льно з соматичними хворими, а також транспортом громадського користування. В однш машин! можна перевозити тльки хворих з одним 1 тим же шфекцшним захворюванням або з неконтапозними шфекц1ями. Ав1атранспортом можуть бути евакуйоваш вс1 1нфекц1йн1 хвор1, кр1м тих, як1 перебувають у стан! р1зкого псих1чного збудження. Транспорт повинен бути обладнаний бачками з водою, пщкладними суднами, сечоприймачами, в1драми для зливу вид1лень хворих, дез1нф1куючими розчинами.
Тяжкохворих 1з заразними 1нфекц1ями повинен супро-воджувати л1кар або фельдшер, забезпечений ус1м необх1д-ним для надання невхдкладнох допомоги в дороз1 [10].
У моб1льному 1нфекц1йному госштал^ 1нфекц1й-них в1дд1леннях, 1золяторах хворих розподтяють за встановленим первинним д1агнозом або початковими кл1н1чними ознаками захворювань (синдромами) на потоки: перший — з переважним ураженням дихальних шлях1в 1 легень; другий — з ураженням шлунко-во-кишкового тракту 1 оргашв травлення; третш — з ураженням центрально1 нервово1 системи (ЦНС); четвертий — з ураженням шюри 1 слизових оболонок; п'ятий — з вираженими синдромами загально1 шток-сикацй без локальних органних уражень. Також проводиться сортування залежно в1д ступеня тяжкост1. При
встановленш етюлоги розподт зд1йснюеться за нозо-лог1чним принципом та ступенем тяжкост1.
Перший пот1к — хвор1 (найб1льш небезпечн1 для оточуючих) з вираженими ознаками ураження оргашв дихання: кашель з мокротою (часто кров'янистою), за-дишкою, болем у грудях, хрипами в легенях (легенев1 форми чуми, сиб1рсько! виразки, орн1тоз, лепонельоз та 1н.), симптомами загально! штоксикаци 1 лихоманки. При !'хньому л1куванн1 потр1бне проведення суво-рих протиеп1дем1чних заход1в.
Другий пот1к — хвор1 (менш небезпечш в епщемю-лог1чному в1дношенн1) з ураженням оргашв травлення, при яких загальноштоксикацшний синдром поедну-еться з вираженими шлунковими 1 кишковими симптомами (блювання, пронос, бол1 в живот1, болюч1сть кишечника) — холера, черевний тиф, ураження стаф1-лококовим токсином, геморапчш лихоманки, гостра дизентер1я, сальмонельозний гастроентерит.
Трет1й пот1к — хвор1 (малонебезпечн1 або зовс1м безпечш) на ботул1зм, правець, сказ, бактер1альний 1 в1русний меншгоенцефал1т 1 енцефалом1ел1т. Хворих ще! групи об'еднуе наявнють патолог1чних зм1н у ЦНС (ранне порушення св1домост1, мен1нгеальн1 симптоми при меншгоенцефалт, туман перед очима, дво'ння предмет1в при ботул1зм1; в1дчуття напруження, труд-нощ1 при в1дкриванн1 рота, судомш скорочення м'яз1в обличчя 1 потилиц1 при правц1).
Четвертий 1 п'ятий потоки — це хвор1 з високо- 1 малоконтагюзними шфекщями. У хворих четвертого потоку е р1зноман1тний висип (плямистий — при кл1щових рикетс1озах, кору; гемораг1чний — при ге-мораг1чних лихоманках, висипному тиф1), виражена 1нтоксикац1я. У хворих п'ятого потоку — виражений загальноштоксикацшний синдром, висока лихоманка, тяжкий стан (сап, мелю'доз, бруцельоз).
При необхщносл подальшо! евакуаци в першу чергу евакуюють хворих з урахуванням транспортабельнос-т1 — тяжк! хвор1 та вс1 заражен! висококонтаг1озними шфекщями з ознаками ураження орган1в дихання. Хворих у сташ середньо! тяжкост1 та хворих на контапозш шфекци з ознаками ураження оргашв травлення евакуюють у другу чергу, вс1 шш1 категори — в третю чергу.
Конфл^ штереав. Автори заявляють про в1дсут-нють конфл1кту 1нтерес1в при п1дготовц1 дано! статт!
Трихлеб В.И., Савицкий В.Л., Верба А.В., Ткачук С.И. Украинская военно-медицинская академия, г. Киев, Украина
Инфекционные заболевания при чрезвычайных ситуациях. Сортировка инфекционных больных
Резюме. В статье представлены данные относительно инфекционных заболеваний, развивающихся при чрезвычайных ситуациях природного характера. Рассмотрены вопросы относительно сортировки инфекционных больных. Ключевые слова: чрезвычайные ситуации; инфекционные заболевания; сортировка
References
1. World Health Organization. Floods - technical hazard sheet -natural disaster profile. Available from: http://www.who.int/hac/ techguidance/ems/floods/en/. Accessed: July 04, 2013.
2. The State Service of Ukraine for Extraordinary Situations, Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine. National report on the state of man-made and natural safety in Ukraine in 2012. Available from: http:// undicz.dsns.gov.ua/ua/Nacionalna-dopovid-pro-stan-tehnogennoyi-ta-prirodnoyi-bezpeki-v-Ukrayini.html. (in Ukrainian).
3. Gur'jev SO, Shyshhuk VD, Shkatula JuV. Medycyna nadz-vychajnyh sytuacij. Ekstrena medychna dopomoga: navchal'nyj po-sibnyk [Emergency medicine. Emergency medical care: a training manual. Sumy, Ukraine: Publisher Sumy State University; 2010. 321 p. (in Ukrainian).
4. Odokijenko SM, Tarandushka LA, Zhyrjakova IA. OdoKieuKO C.M. Analysis of the initiation of emergencies of anthropogenic and natural character in Ukraine. Pozhezhna bezpeka: teorija i praktyka. 2013;15:115-123. (in Ukrainian).
5. The State Service of Ukraine for Extraordinary Situations, Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine. National report on the state of man-made and natural safety in Ukraine in 2011. Available from: http:// undicz.dsns.gov.ua/ua/Nacionalna-dopovid-pro-stan-tehnogennoyi-ta-prirodnoyi-bezpeki-v-Ukrayini.html. (in Ukrainian).
6. The State Service of Ukraine for Extraordinary Situations, Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine. National report on the state of man-made and natural safety in Ukraine in 2014. Available from: http:// undicz.dsns.gov.ua/ua/Nacionalna-dopovid-pro-stan-tehnogennoyi-ta-prirodnoyi-bezpeki-v-Ukrayini.html. (in Ukrainian).
7. Anti-epidemic provision of population under emergency situations. Available from: http://www.belkmk.narod.ru/clinic/antiepyd. htm#. (in Russian).
8. Standards of medical assistance in catastrophes. Features of the doctor's work in the epidemic focus. Available from: http://www. critical.ru/mk/lectures_02/lecture06.htm. (in Russian).
9. Materials on the medical service of disasters (abstracts). Medical sorting of infectious patients. Available from: http://medbookaide. ru/books/fold9001/book2031/p12.php. (in Russian).
10. Organization of medical care for mass infection of infectious patients. Available from: http://med.tehlit.ru/kn6/str211.htm. (in Russian).
OTpuMaHO 06.11.2017 ■
V.I. Trykhlib, V.L. Savytskyi, A.V. Verba, S.I. Tkachuk Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine
Infectious diseases in emergencies. Triaging of infectious patients
Abstract. This article contains data on infectious diseases that usually develop in natural emergencies. Main questions regarding the triaging of infectious patients were analyzed. Keywords: emergency situations; infectious diseases; triaging; review
