Научная статья на тему 'Создание в Украине сети агентств регионального развития: отечественный опыт и руководство к действию'

Создание в Украине сети агентств регионального развития: отечественный опыт и руководство к действию Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
117
21
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Бизнес Информ
Область наук
Ключевые слова
АГЕНТСТВО РЕГіОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ / іНСТИТУЦіЙНИЙ ПОСЕРЕДНИК / СОЦіАЛЬНО-ЕКОНОМіЧНИЙ РОЗВИТОК / МЕЗОРіВЕНЬ / СТАТУС / АГЕНТСТВО РЕГИОНАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ / ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫЙ ПОСРЕДНИК / СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ / МЕЗОУРОВЕНЬ / REGIONAL DEVELOPMENT AGENCY / INSTITUTIONAL INTERMEDIARY / SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT / MIDLEVEL / STATUS

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Зверяков Михаил Иванович, Сментына Наталья Валентиновна

Целью статьи является анализ отечественного опыта создания в Украине сети агентств регионального развития и разработка предложений по преодолению базовых проблем возникновения и функционирования институциональных посредников. В статье дается общая характеристика процесса создания и деятельности институтов, идентифицирующих себя в стране как агентства регионального развития. Систематизированы проблемы их функционирования. В результате исследования предлагается единый сущностный подход к агентству регионального развития с учетом масштабности и сферы деятельности институционального посредника для скоординированного продвижения регионов страны в направлении содействия социально-экономическому развитию территорий мезоуровня. В разрезе «руководства к действию» на пути создания в стране сети агентств регионального развития предложен сущностный подход к институциональному посреднику, его официальному статусу с позиции формирования, организационно-правовой формы и источников финансирования. С учетом стратегической цели агентства регионального развития обозначены основные направления его деятельности.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Creating a Network of Regional Development Agencies in Ukraine: Domestic Experience and a Guide to Action

The aim of the article is to analyze the domestic experience of creating a network of regional development agencies in Ukraine and proposals to overcome the basic problems of functioning and institutional intermediaries. This article gives a general description of the creation and activities of the institutes in the country that identify themselves as regional development agencies. The problems of their functioning were systematized. The study proposed a unified approach to the essential Regional Development Agency, taking into account the scale and scope of the institutional intermediary to promote coordinated regions of the country in the direction of promoting socio-economic development of midlevel theories. In terms of \"guide to action\" on the way to create a network of regional development agencies an approach to the essential institutional intermediary was suggested, its official status with the formation position, organizational and legal forms and sources of funding. Taking into account the strategic objectives of regional development agencies the main areas of its activity were identified.

Текст научной работы на тему «Создание в Украине сети агентств регионального развития: отечественный опыт и руководство к действию»

УДК 332.145

П1ДХ0ДИ ДО ЕКСПРЕС- I ФУНДАМЕНТАЛЬНО! Д1АГНОСТИКИ ПРОБЛЕМ С0Ц1АЛЬН0-ЕК0Н0М1ЧН0Г0 РОЗВИТКУ РЕГ!ОН!В

© 2014

ПОЛЯКОВА 0. Ю., ЯРОШЕНКО I. В., СЕМИГУЛ1НА I. Б.

УДК 332.145

Полякова О. Ю., Ярошенко I. В., Семигулiна I. Б. Пiдходи до експрес- i фундаментально!' дiагностики проблем сощально-

eK0H0Mi4H0r0 розвитку регiонiв

У роботi зд'шснено анал'в проблемы побудови системи д'агностики соц1ально-економ1чного розвитку регюшв, що е запорукою ефективного управлшня та запоб'гання кризових ситуацй у рiзних сферах життедiяльностi регону. Запропонований nidxid до побудови системи д'агнос-тики проблем соцiально-економiчного розвитку регюшв передбачае, що система д'шгностики мае бути сформована на двох р'внях: експрес-дагностика, метою якоi е виявлення проблем розвитку, i фундаментальна Ыагностика, метою якоi е визначення причин i загроз виникнення проблем у соцiально-економiчному розвиткурегюнуз урахуванням галузевоi специфiки регюшв i тдприемств, як зд'шснюють господарську д'тль-нсть в регют, та нших особливостей регюну. Термн зд'шснення д'шгностики мае бути узгоджений з часом, необxiдним на прийняття ршень, особливо оперативного управл'шня. Показано, що найб'шьш доцльними нструментальними методами для експрес-д'агностики е методи ко-роткострокового прогнозування, сигнального тдходу, випереджаюч шдикатори; у рамках фундаментальноi д'агностики - структурно-логiчний анал'в, кореляцшно-регресшний анал'в, VAR-модел'!, iмiтацiйнемоделювання. Ключов'! слова: софльно-економ'мний розвиток, рег'юн, д'агностика, управл'шня, проблеми розвитку. Рис.: 1. Ббл.: 19.

Полякова Ольга Юрнвна - кандидат економ'мних наук, доцент, старший науковий ствроб'тник, Науково-досл'дний центр шдустр'альних проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тд'вд, 8 поверх, Харт, 61022, Украна) E-mail: polya_o@ukr.net

Ярошенко 1гор Васильович - науковий ствроб'тник, в'дд'ш проблем розвитку регюнально! економки, Науково-досл'дний центр шдустр'тльних проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тдЪд, 8 поверх, Харщ 61022, Украна) E-mail: iyaroshenko@i.ua

Семигулiна 1рина Бориавна - молодший науковий ствроб'тник, в'дд'ш проблем розвитку регюнально!економ'ши, Науково-досл'дний центр шду-стр'альних проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тдЪд, 8 поверх, Харщ 61022, Украна)

UDC 332.145

УДК 332.145

Полякова О. Ю., Ярошенко И. В., Семигулина И. Б. Подходы к экспресс- и фундаментальной диагностике проблем социально-экономического развития регионов

В работе проведен анализ проблемы построения системы диагностики социально-экономического развития регионов, что является залогом эффективного управления и предотвращения кризисных ситуаций в различных сферах жизнедеятельности региона. Предложенный подход к построению системы диагностики проблем социально-экономического развития регионов предполагает, что система диагностики должна быть сформирована на двух уровнях: экспресс-диагностика, целью которой является выявление проблем развития, и фундаментальная диагностика, целью которой является определение причин и угроз возникновения проблем в социально-экономическом развитии региона с учетом отраслевой специфики регионов и предприятий, осуществляющих хозяйственную деятельность в регионе, и других особенностей региона. Сроки осуществления диагностики должны быть согласованы со временем, необходимым на принятие решений, особенно оперативного управления. Показано, что наиболее целесообразными инструментальными методами для экспресс-диагностики являются методы краткосрочного прогнозирования, сигнальный подход, опережающие индикаторы; в рамках фундаментальной диагностики - структурно-логический анализ, корреляционно-регрессионный анализ, VAR-модели, имитационное моделирование. Ключевые слова: социально-экономическое развития, регион, диагностика, управление, проблемы развития. Рис.: 1. Библ.: 19.

Полякова Ольга Юрьевна - кандидат экономических наук, доцент, старший научный сотрудник, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина) E-mail: polya_o@ukr.net

Ярошенко Игорь Васильевич - научный сотрудник, отдел проблем развития региональной экономики, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Го-спром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина) E-mail: iyaroshenko@i.ua

Семигулина Ирина Борисовна - младший научный сотрудник, отдел проблем развития региональной экономики, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина)

Poliakova Olha Yu., Yaroshenko Igor V., Semigulina Irina B. Approaches to a Rapid and Fundamental Diagnose of the Problems of Socio-economic Development of the Regions

The paper analyzes the problem of constructing of diagnostic systems of socio-economic development of the regions, which is the key to effective management and prevention of crisis situations in various spheres of life in the region. The proposed approach to building a system to diagnose problems of socio-economic development of regions suggests that diagnostic system must be formed on two levels: rapid diagnosis, the purpose of which is to identify the problems of development, and fundamental diagnosis, the purpose of which is to determine the causes of problems and threats to social and economic development of the region, taking into account industry-specific regions and enterprises engaged in economic activity in the region, and other characteristics of the region. Timing of the diagnosis should be coordinated with the time needed to make decisions, especially operational management. It is shown that the most appropriate instrumental methods for rapid diagnosis methods are short-term forecasting, signal approach, leading indicators; within the fundamental diagnostics - structurally logical analysis, correlation and regression analysis, VAR-models and simulation. Key words: socio-economic development, region, diagnosis, management, development problems. Pic.: 1. Bibl.: 19.

Poliakova Olha Yu.- Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Senior Research Fellow, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine) E-mail: polya_o@ukr.net

Yaroshenko Igor V.- Research Associate, Department of Regional Economic Problems, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine) E-mail: iyaroshenko@i.ua

Semigulina Irina B.- Junior Researcher, Department of Regional Economic Problems, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine)

BI3HECIHQOPM № 6 '2014

www.business-inform.net

Стшкий та щлеспрямований сoцiальнo-eкoнoмiчний розвиток perioHiB е запорукою стабкьного функцю-нування та розвитку краши. Розвиток регюн1в за-безпечуеться вибором напpямiв управлшня, спрямованих на досягнення кращих (прогресивних) результат !х розвитку. Передумовою визначення цих напpямiв е дiагнoсти-ка проблем сoцiальнo-eкoнoмiчнoгo розвитку регюшв. Не-зважаючи на багатoчисeльнi наукoвi розробки роль, мiсцe та головш засади здiйснeння дiагнoстики в контекст ре-гioнальнoгo розвитку залишаються невиршеними. Отже, метою дано! роботи е узагальнення пpинципiв дiагнoс-тики та обгрунтування тдходу до створення системи екс-прес- i фундаментально! дiагнoстики проблем сощально-eкoнoмiчнoгo розвитку регюн1в.

У пepeкладi з грецько! слово «diagnosis» означае роз-пiзнавання, визначення. У цьому сена poзумiеться дiагнoс-тика у медичних науках як процес розтзнавання хвороби й постановка дiагнoзу [14]. У традицшнш термшологп еконо-мiчнoгo аналiзу дiагнoстика означае вивчення стану об'екта [2; 6; 17]. Термш «^агностика» тлумачиться також як вивчення ознак, що характеризують стан opганiзмiв i систем для прогнозування можливих в^илень у 1х дiяльнoстi [5]. Щодо мiсця дiагнoстики у процеа упpавлiння, то вона роз-глядаеться як необх^ний етап розв'язання проблем, як мають мiсцe в процеа життедiяльнoстi систем i застосо-вуеться тсля виявлення негативних тeндeнцiй у результат спостереження за !х станом [15]. У такому сена дiагнoс-тика е не безперервним процесом, а лише шструментом розв'язання проблем, що виникають. В упpавлiннi ж регю-нальним розвитком дiагнoстика скорш мае бути спрямова-на на попередження розвитку негативних явищ i виявлення можливих загроз заздалeгiдь. Але й сам процес управлшня може бути об'ектом дiагнoстики. Так, у рамках консалтин-гово! дiяльнoстi упpавлiнська дiагнoстика розглядаеться як етап процесу вдосконалення керування, унаоидок чого визначаються й формулюються завдання, що вимагають ви-piшeння [9]. Об'ектом регюнального eкoнoмiчнoгo дiагнoзу може бути регюн piзнoгo р1вня: краша, область, адмшстра-тивний район, мiстo, район у мюта, селище, тощо [4].

За визначенням Б. П. Литвака, «^агностика - вивчення ознак, яи визначають розвиток ситуацп й дозволяють попередити нeспpиятливi вiдхилeння в ll розвитку» [10]. Р. К. Юксвярав, М. Я. Хабанук, Я. А. Леймаш зазначають, що дiагнoстика е процесом, у якому визначаються пробле-ми тдприемства й причини !х виникнення» [18]. На думку Ф. Ф. Аунапу, дiагнoстика е методом аналiзу стану системи для визначення й виключення в нш диспропорцш [5]. А. А. Давидов вважае, що дiагнoстика - це визначення ознак i причин деформаци й вiдхилeнь об'екта вiд норми [4]. На думку В. Ш. Раппопорта, дiагнoстикoю пoтpiбнo вва-жати управлшську роботу з виявлення проблем i вузьких мiсць системи [13]. Мета дiагнoстики, на думку бкьшост автор1в,- вивчення проблеми й виявлення фактор1в, що впливають на не!, для тдтримки упpавлiнських piшeнь.

Ti чи iншi дiагнoстичнi методи останшм часом стали широко застосовуватися в eкoнoмiчнiй пpактицi пiд час виявлення ознак «хвороби» суб'ектав господарювання й причин ll появи. В. С. Пономаренко, О. М. Тридк, М. О. Кизим тд eкoнoмiчнoю дiагнoстикoю пiдпpиемства також розу-мiють метод poзпiзнавання його проблем [12]. Основним шструментом тако1 дiагнoстики називають аналiз величин i сшвв^ношень паpамeтpiв системи та ll навколишнього середовища, аналiз змiн цих сшвв^ношень. Метою цього

аналiзу е визначення мюця (вiдповiдно до структури еко-номiчноí системи) i причин появи проблеми.

У даному контекст дiагностика розглядае причини i величину в^илення економiчних процеав у регiонi вк встановлено'1 норми на основi типових ознак. Отже, у широкому змкт дiагностика - це видкення проблемних, депре-сивних, а також перспективних регюнш з метою прийняття адекватних заходш i обгрунтованих управлшських рiшень. Дiагностика соцiально-економiчного розвитку дозволяе скласти змютовний «паспорт» територи, оцшити економiч-ний, соцiальний i еколопчний потенцiал, ефективнiсть його використання, дае можливкть отримання вичерпно'1 шфор-мацп щодо стану економiки регiону, И збалансованост та узгодженост економiчного i соцiального розвитку.

Залежно вiд динамiчних завдань дiагностики слiд розрiзняти Ыагностику стану i Ыагностику процесу. Дiагностика стану включае оцiнку сощально-економiчного стану регiону в даний час (або за перюд). Дiагностика процесу пов'язана з визначенням динамки розвитку, виявленням факторiв ендогенного i екзогенного характеру, якi впливають на розвиток регюну. Важливим е виявлення взаемозв'язив i залежностей, якi е визначальни-ми для даного конкретного регюну.

Дiагностика базуеться на результатах збору i оброб-ки шформацп, а саме - на мониторингу [8]. Спiввiдношення монiторингу та дiагностики рiзними авторами трактуеться по-рiзному. Зазвичай пiд монiторингом розумiють лише спостереження за об'ектом i вимiрювання його у певнi моменти часу, а дiагностика бкьш широке поняття i включае аналiз тенденцiй, змш та пошук причин цих змш. При цьому слiд зазначити, що дiагностика розвитку мае вiдзначати i негатив-нi (переважно), i позитивш змiни, осккьки останнi можуть бути «точками росту» i забезпечувати стшисть розвитку.

Роль дiагностики в системi управлiння регiоном ви-значаеться И спрямовашстю на виявлення вiдхилень та !хшх причин. Тому дiагностика призначена для реалiзацil таких функцiй управлшня, як аналiз i прогнозування та ре-алiзуе зворотний зв'язок у системi управлiння.

Залежно в1д часового горизонту та р1вня об'екта управлшня дiагностика може здiйснюватися як у контур оперативного управлшня, так i у стратегiчному контурь При цьому методи дiагностики, використовуваш у цих двох контурах, не однаковь На рiвнi оперативного i тактичного управлiння дiагностика покликана виршити, чи iснують суттевi роз-бшносп мiж запланованим (прогнозованим, цкьовим) станом регюну та його поточним станом, яи можуть служити шдикаторами виникнення проблем. На рiвнi стратепчного управлiння дiагностика призначена для визначення потен-цiйних загроз соцiально-економiчному розвитку регюну i досягнення ним стратепчних цкей.

Повна дiагностика регюнально! соцiально-економiч-но'1 системи повинна включати: дiагностику ситуаци в щ-лому, ключовi проблеми, що е найбкьш важливими з точки зору розв'язання конкретних завдань регулювання регюнального розвитку, процейв розвитку, тобто аналiз того, в якому напрямку i яким чином трансформуються загаль-норегiональна ситуащя й окремi регiональнi проблеми.

Дiагностика соцiально-економiчного розвитку регю-ну може здшснюватися у рiзних формах: аналiтична, екс-пертна, модельна. Аналiтична дiагностика здiйснюеться на основi статистично'1 шформацп з використанням методiв регiонального аналiзу, статистичних методiв, порiвняння

тощо; така форма найбкьш прийнятна для аналiзу еконо-мiчноí складово! розвитку регюну. Експертна дiагностика передбачае отримання шформаци шляхом контактних методiв за рахунок проведення спещальних експертних i соцiологiчних опитувань. Вона здебiльшого спрямована на оцшку сощально! складово! розвитку. Дiагностика на моделi передбачае отримання шформаци про стан регюну шляхом iмiтацп, може застосовуватися як для економiчноí, так i для сощально! складових розвитку. Перспективним напрямком е поеднання уйх форм задля побудови детально! та репрезентативно! моделi розвитку регюну.

С

истема дiагностика покликана забезпечити умови ефективного управлшня розвитком регюну, серед яких важливими е: + безперервнiсть процесу управлшня регюном, почи-наючи з формулювання стратеги розвитку та í! кори-гування пiд впливом зовншнк i внутрiшнiх загроз i закiнчуючи розробкою конкретних проектiв; + узгодженiсть стратепчних цiлей регiонального розвитку з перспективними макроекономiчними показниками; + своечаснiсть аналiзу загроз, що викликають кри-зовий стан у рiзних сферах життедiяльностi регюну або можуть спровокувати негативш явища; + розробка упереджуючих дш, спрямованих на ефек-тивне попередження та лшв^ащю наслiдкiв за-грози.

Щодо класифiкацií видш дiагностики, то в лiтературi видiляються декiлька класифiкацiйних ознак. О. А. Хохло-ва визначае таи види дiагностики: за ситуащею; за проблемою; за процесом розвитку [16].

Авторами робгт [7; 8] видкено такi види дiагнос-тики залежно вiд кiнцевоí мети и здiйснення: експрес-дiагностика, що е попереднiм етапом виявлення проблеми; фундаментальна дiагностика, яка передбачае поглиблений аналiз, виявлення проблеми та и причин; остаточна дiа-гностика, що узагальнюе попереднi етапи.

У робот [11] класифiкацiю видiв дiагностики здшсне-но на основi залежностi в^ напряму дослiдження економiч-ного об'екта, а саме: експрес^агностика, спецiалiзована й комплексна дiагностика. При цьому експрес^агностика передбачае одержання невелико! кiлькостi шформативних показникiв, якi дають об'ективну характеристику положен-ня об'екта дiагностики й дозволяють виявити проблеми i запропонувати можливi заходи щодо виходу з критично! ситуацп. Результати експрес-дiагностики, на думку авторш, е попередшми, а висновки мають iмовiрнiсний характер. Таке визначення е дещо сумшвним, осккьки, на наш погляд, експрес^агностика покликана саме показати на-явнiсть проблеми, а шляхи виршення знаходяться поза !! межами. Спецiалiзованою дiагностикою автори вважають дiагностику елеменпв системи за видiленими напрямками. На етат комплексно! дiагностики визначаеться кнуючий стан об'екта дiагностики, детально вивчаються проблеми етапу експрес-дiагностики i виявляються причини виник-нення кризових ситуацш на основi аналiзу розширеного кола даних. Комплексний характер дiагностики полягае у включенш до розгляду динамки процейв i дослiдженнi прямих i зворотних зв'язкш мiж ними.

Напрями використання дiагностичних методш в еко-номiцi, таких як експрес- i фундаментальна дiагностика, до-слiдженi також в роботах I. А. Бланка, В. А. Забродського,

М. О. Кизима [1; 7; 8]. В. А. Забродським i М. О. Кизимом за-пропоновано принципову схему дiагностики фшансово! ста-бiльностi великомасштабних економко-виробничих систем, яка мiстить у собк монiторинг симптомш, експрес- i фунда-ментальну дiагностику фiнансовоí «хвороби», кiнцевий аналiз фiнансовоí хвороби та причин !! виникнення. Етапи дiагнос-тики чiтко розмежовуються: експрес-дiагностика визначае вид фшансово! «хвороби», а фундаментальна - !! причини.

Узагальнюючи наведет класифшацп, можна визначи-ти експрес^агностику як коротке дослiдження рiз-них аспекпв дiяльностi об'екта з метою виявлення проблемних областей i одержання попереднк оцiнок поточного стану. Експрес^агностика е першим етапом до-слiджень, проведених iз залученням сторонньо! iнформацií, допомагае з'ясувати поточний стан об'екта i виявити наяв-шсть негативних явищ у розвитку об'екта досл^ження [3]. Спiввiдношення мiж експрес- i фундаментальною дiагнос-тикою майже таке саме, як мгж техшчним i фундаменталь-ним аналiзом фондових ринив. Якщо експрес-дiагностика спрямована на виявлення в^хилень, то фундаментальна повинна розглядати глибинш причини та тренди, яи зумо-вили конкретну ситуацш.

Сл^ зазначити, що експрес- та фундаментальна дiа-гностика мають використовуватися як у контурi оперативного (тактичного), так i стратегiчного управлшня. Проте шструменти у цих контурах можуть вiдрiзнятися. Якщо на ршш оперативного управлiння експрес-дiагностика покликана виявити в^хилення вiд запланованих на даний момент часу показникш або довготривалого тренду, то на ршш стратепчного управлiння цей етап спрямований на виявлення вдоилень в^ стратегiчноí траекторп розвитку. Отже, у першому випадку використовуватимуться методи аналiзу часових рядiв, економетрп, випереджальних iндикаторiв, а у другому - методи оптимального управлшня. Водночас глибина здшснення фундаментально! дiагностики в рамках рiзних контурiв управлiння також неоднакова i повинна узгоджуватися з керованими параметрами конту^в.

Ступiнь глибини досл^ження у рамках фундаментально! дiагностики демонструеться на рис. 1 на прикла-дi одного з iндикаторiв експрес-дiагностики для контуру стратегiчного управлшня. Так, якщо на етат експрес^а-гностики виявлено бкьше за сезоннозважене середне зниження шдексу обсягу скьськогосподарського вироб-ництва у регiонi, то на етат фундаментально! дiагности-ки визначаеться, чи е об'ективш екзогенш чинники такого зниження, чи це зниження е результатом недбалого управлiння скьськогосподарськими тдприемствами. При фундаментальнiй дiагностицi може бути необх^ним здш-снення аналiзу конкретних економiчних (чи соцiальних) суб'ектш, яи здiйснюють найбiльший вплив на сощально-економiчний розвиток даного регiону. Визначальною у такому разi е галузева специфiка економiки регiону та особ-ливостi соцiально-демографiчних процесш.

Таким чином, можна сформулювати основш принци-пи побудови системи дiагностики регюнального розвитку: + система дiагностики - це система безперервного аналiзу змш у соцiально-економiчного розвитку регiонiв, який базуеться на результатах всебiчно-го мониторингу; + система дiагностики мае охоплювати уа сфери життедiяльностi регюну в розрiзi рiзних часових промiжкiв, що дае змогу виявляти довгостроковi та короткостроковi коливання в розвитку регюну;

и

е о

■О

ю СП

М О

Цши на основы стьськогос-подарсью культур и

1ндекс обсягу стьськогосподарського виробництва, вщсотюв до вщповщного перюду попереднього року

Валова продукта стьського господарства (у постшних цшах), млн грн

Обсяг валовоТ продукцм рослинництва Обсяг валовоТ продукцм тваринництва

Виробництво основних стьськогосподарських культур

т

Цши на основну

продукц1ю тваринництва

Площа стьськогосподарських угщь у власност1 та викори-

станш стьськогос-подарськими пщпри-емствами та господа рствами населения

Урожайшсть основних стьськогосподарських культур (ц/га)

Виробництво основних вид1в продукцм тваринництва

молоко

мясо

яйця вовна

Урожайшсть

зернових культур (ц/га)

Рилля у власност1 та використанш стьськогос-подарськими пщпри-емствами та господарствами населения

О

\г>

о

с|

си >ч

ш X

т о

^ о н пз

о с о О.

х

>5: о--00

О. О-ш ^ и о.

т

I се и ш н о. у Ф о.

ПС го

т ^

^ п

о -г

о ш

о

Поавна площа стьськогосподарських культур, тис. га

Рис. 1. Структура фундаментально'!' д1агностики стану репону за ¡ндикатором «1ндекс обсягу стьськогосподарського виробництва»

СП СП

ЕК0Н0М1КА

РЕПОНАЛЬНА ЕК0Н0М1КА

+ система дiагностики мае бути сформована на двох ршнях: експрес^агностика, метою яко! е вияв-лення проблем розвитку, i фундаментальна дiагно-стика, метою яко! е визначення причин i загроз виникнення проблем у соцiально-економiчному розвитку регюну; + експрес^агностика мае бути своечасною та мати упереджуючи властивостi, що може бути досягнуто побудовою системи випереджаючих, або сигналь-них, iндикаторiв iндивiдуально для кожного регюну; + експрес-дiагностика мае здiйснюватися на постш-нiй основi з формулюванням висновкiв щомiсяця по основних показниках соцiально-економiчного розвитку регюну та щокварталу по показниках, яю узгоджуються з макроекономiчним цiлями розвитку, а також щорiчно по показниках, яю повкьно змiнюються та фшсуються лише в рiчному розрiзi; + термiн проведення експрес-дiагностики мае бути узгоджений з часом, необх^ним на прийняття оперативних рiшень, що забезпечуеться виперед-жаючими властивостями експрес^агностики; + фундаментальна дiагностика мае Грунтуватися на дослiдженнi причинно-наслiдкових зв'язкiв мiж соцiально-економiчними процесами в регiонi та у його взаемодн iз зовншшм середовищем; + глибина фундаментально! дiагностики залежить вiд умов розвитку конкретного регюну, його га-лузево!, сощально!, природничо! специфiки тощо, а також мае бути узгоджена з можливостями управлшня регюнальним розвитком; + фундаментальна дiагностика мае здiйснюватися на постшнш основi для виявлення нових тенден-цiй та причинно-наслiдкових зв'язкш у сощально-економiчному розвитку регiону з фокусуванням на ключових проблемах, виявлених у ходi експрес-дiагностики.

Виходячи з щлей двох видiв дiагностики як ш-струментальнi засоби для експрес^агностики можна ре-комендувати методи короткострокового прогнозування, сигнальний тдх^, побудову випереджаючих шдикаторш, аналiз стiйкостi; у рамках фундаментально! дiагностики доцiльними е використання структурно-лопчного аналiзу, кореляцiйно-регресiйного анамзу, зокрема, УАИ-моделей для виявлення причин виникнення проблем, iмiтацiйного моделювання для визначення можливих сценарпв розвитку та розв'язання проблем i вибору адекватних тактичних i стратегiчних ршень.

Таким чином, запропонований пiдхiд до побудови системи дiагностики проблем соцiально-економiчного розвитку регiонiв передбачае, що система дiагности-ки мае бути сформована на двох рiвнях: експрес^агностика, метою яко! е виявлення проблем розвитку, i фундаментальна дiагностика, метою яко! е визначення причин i загроз виникнення проблем у соцiально-економiчному розвитку регiону з урахуванням галузево! специфiки регiонiв i тдпри-емств, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть у регiонi, та iнших специфiчних особливостей регiону. ■

Л1ТЕРАТУРА

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента : в 2 т. / И. А. Бланк. - К. : Ника-Центр, 1999. - Т. 1. - 1999. - 592 с.

2. Большой экономический словарь / Под. ред. А. Н. Аз-риэляна. - М. : Институт новой экономики, 1997. - 864 с.

3. Глухарев С. М. Економiчна дiагностика : навч. вид. - Хар-ш : ХНАМГ, 2008. - 118 с.

4. Давыдов А. А. Доминирующая пропорция в социальной системе: постановка проблемы / А. А. Давыдов // Модульный анализ социальных систем. - М. : ИСАН, 1993. - С. 83 - 87.

5. Диагностика производственных систем / Под ред. Ф. Ф. Аунапу. - Иркутск : ИНЦТИ, 1972. - 39 с.

6. Дiагностика стану пщприемства: теорiя i практика : моно-графiя / ПЩ заг. ред. А. Е. ВоронковоГ. - Х. : ВД «1НЖЕК», 2006. - 448 с.

7. Забродский В. А. Оценка финансовой устойчивости производственно-экономических систем / В. А. Забродский, Н. А. Ки-зим. - Х. : Бизнес Информ, 2000. - 82 с.

8. Кизим М. О. Оцшка i дiагностика фшансово! спйко-сп пщприемства : монографiя / М. О. Кизим, В. А. Забродський, В. А. Зшченко. - Х. : ВД «1НЖЕК», 2003. - 144 с.

9. Кисельников А. А. Моделирование структуры процесса реализации комплексных региональных программ / А. А. Кисельников. - Новосибирск : Наука, 1984. - 176 с.

10. Литвак Б. Г. Разработка управленческого решения / Б. Г. Литвак. - М. : Дело, 2000. - 392 с.

11. Мониторинг социальных программ: практические примеры / А. Л. Александрова, И. В. Белякова. - М. : Фонд «Институт экономики города», 2005. - 264 с.

12. Пономаренко В. С. Стратепя розвитку пщприемства в умовах кризи : монографiя / В. С. Пономаренко, М. О. Кизим, О. М. Тридщ. - Х. : ВД «1НЖЕК», 2003. - 328 с.

13. Рапопорт В. Ш. Диагностика управления: практический опыт и реализация / В. Ш. Рапопорт. - М. : Экономика, 1988. - 127 с.

14. Советский энциклопедический словарь / Под ред. А. М. Прохорова. - М. : Сов. энциклопедия. 1987. - 1600 с.

15. Стратеги нацюнально! безпеки УкраТни в редакцп Указу Президента УкраТни вщ 8 червня 2012 року № 389/2012 [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/

16. Хохлова О. А. Региональная диагностика как методологическая база стратегического исследования экономики региона / О. А. Хохлова // Вопросы статистики. - 2006. - № 9. - С. 52 - 57.

17. Энциклопедия кибернетики: в 2 т. - К. : Глав. ред. укр. сов. энцикл., 1975. - Т. 1. - 1975. - 606 с., Т. 2. - 1975. - 619 с.

18. Юксвярав Р. К. Управленческое консультирование: теория и практика / Р. К. Юксвярав, М. Я. Хабанук, Я. А. Леймани. - М. : Экономика, 1988. - 240 с.

19. Marion A. Le Diagnostic d'Enterprise / A. Marion - Paris: Ed. ECONOMICA, 1993. - 324 p.

REFERENCES

Aleksandrova, A. L., and Beliakova, I. V. Monitoring sotsialnykh programm:prakticheskieprimery [Monitoring of social programs: practical examples]. Moscow: Institut ekonomiki goroda, 2005.

Bolshoy ekonomicheskiy slovar [Big Dictionary of Economics]. Moscow: Institut novoy ekonomiki, 1997.

Blank, I. A. Osnovy finansovogo menedzhmenta [Fundamentals of Financial Management]. Kyiv: Nika-Tsentr, 1999.

Davydov, A. A. "Dominiruiushchaia proportsiia v sotsialnoy sisteme: postanovka problemy" [Dominant proportion of the social system: problem]. In Modulnyy analiz sotsialnykh sistem, 83-87. Moscow: ISAN, 1993.

Diagnostika proizvodstvennykh sistem [Diagnosis of production systems]. Irkutsk: INTsTI, 1972.

Diahnostyka stanu pidpryiemstva: teoriia i praktyka [Diagnosis of the enterprise: theory and practice]. Kharkiv: INZhEK, 2006.

Entsiklopediia kibernetiki [Encyclopedia of Cybernetics]. Kyiv: Glavnaia redaktsiia ukrainskoy sovetskoy entsiklopedii, 1975.

Hlukhariev, S. M. Ekonomichnadiahnostyka [Economic diagnostics]. Kharkiv: KhNAMH, 2008.

Kiselnikov, A. A. Modelirovanie struktury protsessa realizatsii kom-pleksnykh regionalnykh programm [Modeling of the structure of complex process of implementation of regional programs]. Novosibirsk: Nauka, 1984.

Kyzym, M. O., Zabrodskyi, V. A., and Zinchenko, V. A. Otsinka i diahnostyka finansovoistiikostipidpryiemstva [Assessment and Diagnosis financial viability]. Kharkiv: INZhEK, 2003.

Б1ЗНЕС1НФОРМ № 6 '2014

www.business-inform.net

Khokhlova, O. A. "Regionalnaia diagnostika kak metodolog-icheskaia baza strategicheskogo issledovaniia ekonomiki regiona" [Regional diagnostics as a methodological framework for the strategic study of the regional economy]. Voprosystatistiki, no. 9 (2006): 52-57. [Legal Act of Ukraine] (2012). http://zakon4.rada.gov.ua/ Litvak, B. G. Razrabotka upravlencheskogo resheniia [Development of managerial decisions]. Moscow: Delo, 2000.

Marion, A. Le Diagnostic d'Enterprise. Paris: Ed. ECONOMICA,

1993.

Ponomarenko, V. S., Kyzym, M. O., and Trydid, O. M. Stratehiia rozvytku pidpryiemstva v umovakh kryzy [Development strategy in the crisis]. Kharkiv: INZhEK, 2003.

Rapoport, V. Sh. Diagnostika upravleniia: prakticheskiy opyt i real-izatsiia [Diagnosis control: practical experience and implementation]. Moscow: Ekonomika, 1988.

Sovetskiy entsiklopedicheskiy slovar [Soviet Encyclopedic Dictionary]. Moscow: Sovetskaia entsiklopediia, 1987.

Yuksviarav, R. K., Khabanuk, M. Ya., and Leymani, Ya. A. Uprav-lencheskoe konsultirovanie: teoriia i praktika [Management Consulting: Theory and Practice]. Moscow: Ekonomika, 1988.

Zabrodskiy, V. A., and Kizim, N. A. Otsenka finansovoy ustoychi-vosti proizvodstvenno-ekonomicheskikh sistem [Assessing the financial sustainability of industrial and economic systems]. Kharkiv: Biznes Inform, 2000.

УДК 334.021.1

РОЗБУДОВА В УКРА1Н1 МЕРЕЖ1АГЕНЦ1Й РЕПОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ:

В1тчизняний досв1д I кер1вництво ДО Д1й

© 2014 зверяков м. I., СМЕИТИИА н. в.

УДК 334.021.1

Зверяков М. I., Сментина Н. В. Розбудова в УкраТ'ж мережi агенцш регюнального розвитку: в^чизняний досвщ

i керiвництво до дiй

Мета cmammi полягае в дошджент вiтчизняного öocBiöy розбудови в Укран мережi агентств регонального розвитку та розробц пропози^й Bid-носно подолання базових проблем створення та функ^онування iнcтитуцiйних посереднит. У статтi представлено загальну характеристику про-цесу створення та д'тьност': iнcтитутiв, що iдентифiкують себе в кра¡нiяк агенцй/агентства регонального розвитку. Систематизовано проблеми ¡'х функцонування. У результатi дослдження пропонуеться единий cутнicний пiдхiд до агентства регiонального розвитку з урахуванням маcштабноcтi та сфери д'тьност': iнcтитуцiйного посередника задля скоординованого просування регiонiв крани у напрямку сприяння cоцiально-економiчному розвитку територй мезор/'вня. У розр!зi «кер/'вництва до дй» на шляху розбудови в кран мережi агентств регюнального розвитку визначено сутнсть iнcтиту-цйного посередника, його офiцiйний статус з позицй формування, органiзацiйно-правово¡' форми та джерел фнансування. З урахуванням cтратегiчно¡' мети агентства регонального розвитку окреслено основн!' напрямкiв його д'тьност'!.

Ключовi слова: агентство регонального розвитку, iнcтитуцiйний посередник, cоцiально-економiчний розвиток, мезорiвень, статус. Рис.: 1. Б/бл.: 14.

Зверяков Михайло 1ванович - доктор економiчних наук, професор, член-кореспондент НАН Украти, ректор Одеського нацонального економiчного унiвер-ситету (вул. Преображенська, 8, Одеса, 65082, Украна) E-mail: rector@oneu.edu.ua

Сментина Наталiя Валентин1вна - кандидат економiчних наук, доцент, докторант кафедри економiки та управлiння нацональним господарством, Одеський на^ональний економiчний унiверcитет (вул. Преображенська, 8, Одеса, 65082, Украна) E-mail: smentn@yandex.ru

УДК 334.021.1

Зверяков М. И., Сментына Н. В. Создание в Украине сети агентств регионального развития: отечественный опыт и руководство к действию

Целью статьи является анализ отечественного опыта создания в Украине сети агентств регионального развития и разработка предложений по преодолению базовых проблем возникновения и функционирования институциональных посредников. В статье дается общая характеристика процесса создания и деятельности институтов, идентифицирующих себя в стране как агентства регионального развития. Систематизированы проблемы их функционирования. В результате исследования предлагается единый сущностный подход к агентству регионального развития с учетом масштабности и сферы деятельности институционального посредника для скоординированного продвижения регионов страны в направлении содействия социально-экономическому развитию территорий мезоуровня. В разрезе «руководства к действию» на пути создания в стране сети агентств регионального развития предложен сущностный поход к институциональному посреднику, его официальному статусу с позиции формирования, организационно-правовой формы и источников финансирования. С учетом стратегической цели агентства регионального развития обозначены основные направления его деятельности.

Ключевые слова: агентство регионального развития, институциональный посредник, социально-экономическое развитие, мезоуровень, статус. Рис.: 1. Библ.: 14.

Зверяков Михаил Иванович - доктор экономических наук, профессор, член-корреспондент НАН Украины, ректор Одесского национального экономического университета (ул. Преображенская, 8, Одесса, 65082, Украина) E-mail: rector@oneu.edu.ua

Сментына Наталья Валентиновна - кандидат экономических наук, доцент, докторант, кафедра экономики и управления национальным хозяйством, Одесский национальный экономический университет (ул. Преображенская, 8, Одесса, 65082, Украина) E-mail: smentn@yandex.ru

О

_Q

UDC 334.021.1 ^ Zveryakov Mihail I., Smentyna Nataliia V. Creating a Network of Regional Development Agencies in Ukraine: Domestic Experience and a Guide to Action

The aim of the article is to analyze the domestic experience of creating a network of regional development agencies in Ukraine and proposals to overcome the basic problems of functioning and institutional intermediaries. This article s^ gives a general description of the creation and activities of the institutes in the country that identify themselves as regional development agencies. The problems of their functioning were systematized. The study proposed a uni fied approach to the essential Regional Development Agency, taking into account the scale and scope of the institutional intermediary to promote coor- ^ dinated regions of the country in the direction of promoting socio-economic development of midlevel theories. In terms of "guide to action" on the way O to create a network of regional development agencies an approach to the essential institutional intermediary was suggested, its official status with the formation position, organizational and legal forms and sources of funding. Taking into account the strategic objectives of regional development agencies the main areas of its activity were identified.

Key words: Regional Development Agency, institutional intermediary, socioeconomic development, midlevel, status. Pic.: 1. Bibl.: 14.

Zveryakov Mihail I.- Doctor of Science (Economics), Professor, Corresponding Member of NAS of Ukraine, Rector of the Odessa National Economic University (vul. Preobrazhenska, 8, Odessa, 65082, Ukraine) E-mail: rector@oneu.edu.ua

Smentyna Nataliia V.- Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Department of Economics and Manage- ^^ ment of National Economy, Odessa National Economic University (vul. Preob- S razhenska, 8, Odessa, 65082, Ukraine)

E-mail: smentn@yandex.ru U

Усучасних умовах господарювання успк модершза-цшних перетворень вбачаеться можливим на осно-в1 взаемодп та погодження штерес1в трьох суб'ектш територ1альних систем: держави (в особ1 органш державно! влади та управлшня), б1знесу та громади, з огляду на те, що не лише влада, але й б1знес та мешканц в1дпов1д-но! адм1шстративно-територ1ально! одиниц защкавлеш в покращенш сощально-економ1чного стану та тдвищен-т ршня та якост життя. Функщю одного з1 своер1дних «посередникш» м1ж «громадою» шдприемщв, нам1рами влади р1зних ршшв та громадсьистю на шляху сприяння сощально-економ1чному розвитку беруть на себе агентства регюнального розвитку. 1х роль загальновизнана в ус1х ев-ропейських кра!нах, де шституцшш посередники ефектив-но ствпрацюють з владою як фокусш центри стратепчного планування та супроводження проектш розвитку терито-р1й, чим створюють яисно нове економ1чне середовище.

Позитивний закордонний досв1д шституцшного по-середництва поширився 1 на Укра!ну завдяки д1яльност1 р1зних донорських оргашзацш, що тдтримують розвиток демократ!! в сусшльствь Як результат, в УкраМ почали утворюватися неприбутков1 оргашзацп, що 1дентифшували себе як агенц!! регюнального розвитку.

Становлення шституцшно! шфраструктури регю-нального розвитку не залишилося поза увагою вггчизня-них науковцш. У сво!х наукових досл1дженнях представни-ки наукових шил намагалися з'ясувати сутшсть агентства регюнального розвитку як своер1дного шституцшного феномену 80 - 90-х роив ХХ столггтя кра!н бвропи та Сполу-чених Штатш Америки [1, с. 21 - 23]. Окреслено вггчизня-ними науковцями 1 коло проблем формування та функцю-нування агенцш регюнального розвитку в кра!ш з позицп державно! пол1тики у сфер1 розбудови шституцшно! 1нфра-структури рег1онального розвитку [2; 3]. В1ддаючи належне науковим здобуткам в1тчизняних досл1дникш [1 - 3], сл1д в1дм1тити, що д1яльн1сть 1нституц1йного посередника в особ1 агентства рег1онального розвитку заслуговуе на по-дальшу увагу з позицп опрацювання загально! для регюнш кра!ни схеми його функц1онування в напрямку сприяння сощально-економ1чному розвитку територш мезор1вня.

З урахуванням вищесказаного, у данш науков1й робо-т1 буде зроблена спробу, скр1зь призму основних проблем функщонування 1нститут1в, що 1дентифжують себе в Укра!н1 як агенцп/агентства рег1онального розвитку, запропонувати единий сутшсний п1дх1д до агентства рег1онального розвитку в кра!ш з урахуванням масштабносп та сфери д1яльност1 шституцшного посередника. П1дх1д може бути використа-ний як «кер1вництво до дш» на шляху розбудови в краШ мереж1 агентств рег1онального розвитку, що будуть д1яти на принципах спшпращ м1ж ус1ма сторонами, як1 защкавлеш у покращенн1 соц1ально-економ1чного стану територш мезо-р1вня та п1двищенн1 ршня та якост1 життя !х населення.

Зазначимо, що агентства регюнального розвитку, як шституцшний посередник у питаннях сприяння сощально-економ1чному розвитку регюнш кра!ни, почали утворюватися в Украш наприк1нц1 ХХ стол1ття завдяки власним мюцевим 1н1ц1ативам 1 д1яльност1 донорських орган1зац1й. Певн1 кроки на шляху законодавчого унормування проце-су !х утворення були вжит1 лише на початку ХХ1 стол1ття. Так, зокрема, у Концепщ! державно! регюнально! пол1тики Укра!ни в1д 25 травня 2001 р. передбачалося формування мереж1 агентств рег1онального розвитку (дал1 - АРР) як «необх1дного елементу розбудови шфраструктури рег1о-

ну» [4]. З щею ж метою цього ж року було створено Асоща-щю агенц1й рег1онального розвитку (дал1 - ААРР) Укра!ни, яка з початку свого заснування об'еднала 17 агенцш регюнального розвитку з ус1е! Укра!ни, а майже через три роки -уже 43 [5]. I! членами стали вс1 т1 шститути, що самост1йно 1дентиф1кували себе як АРР за в1дсутност1 чинних законо-давчих засад 1нституц1йного посередника.

Уй наступн1 спроби законодавчого унормування про-цесу створення та д1яльност1 АРР в Укра!н1, як1 були вжит1 п1сля тривало!, майже дев'ятир1чно!, перерви, так 1 не отри-мали п1дтримки. Не побачив св1тла законопроект «Про засади державно! регюнально! пол1тики» (в1д 2010 р.), в якому (в однш з його версш) агенц1я рег1онального розвитку як суб'ект державно! регюнально! пол1тики, з метою ефектив-но! !! реал1зацГ!, мала засновуватися як неприбуткова орга-н1зац1я у форм1 установи на засадах партнерства мгж дер-жавним, приватним 1 громадським секторами: «в1дпов1дно Верховною Радою та Радою мшютр1в Автономно! Республ1-ки Крим, обласними, Ки!вською, Севастопольською м1сь-кими радами та в1дпов1дними державними адмшстращями разом з 1ншими сп1взасновниками, якими могли виступити регюнальш торгово-промислов1 палати, рег1ональн1 асоц1а-цГ! п1дприемц1в, регюнальш представництва всеукра!нських асоц1ац1й орган1в мюцевого самоврядування чи асоц1ац1 орган1в мюцевого самоврядування рег1ону, вищ1 навчальн заклади та науков1 установи рег1ону» [6, ст. 19]. На стадй проекту залишилася 1 Постанова КМУ «Про затвердження типового положення про агенщю регюнального розвитку», яка передбачала створення та функщонування в кожному регюш, а саме: в Автономнш Республ1щ Крим, кожн1й об-ласт1, мкт1 Киев1 та м1ст1 Севастопол1, лише одше! агенцГ! з огляду на розумшня цього 1нституту, що було представлене в законопроект!; кожна агенщя повинна була мати свое на-йменування, в якому мютилася б назва в1дпов1дного рег1о-ну, наприклад, Агенщя регюнального розвитку Ки!всько! обласп [7, ст. 5].

В1дпов1дно до задуму згаданих вище законопроек-т1в агенц1я рег1онального розвитку, як мобкьна та в1льна в1д демократичних процедур, висококваль ф1кована та конкурентоспроможна шститущя, мала стати «модератором процесу регюнального розвитку», що про-являлося б у !! можливост1 вести роботу з пошуку 1нвес-тор1в, готувати пропозищ! щодо пол1пшення 1нвестиц1й-ного кл1мату, готувати проекти рег1онального розвитку, здшснювати д1яльн1сть з промоц!! регюну в Укра!н1 та за Г! межами, а також сприяти радам та адмшютращям у п1д-готовщ стратег1й 1 програм розвитку. Натомють правовий статус 1нститут1в залишився неунормованим, а в рег1онах продовжують створюватися шституцп, що 1дентиф1кують себе як агентства регюнального розвитку.

За в1дсутност1 нормативно-правового регулювання ситуащю в кра!ш щодо утворення та функц1онування тих шститутш, як1 1дентиф1кують себе агентствами регюнального розвитку, можна охарактеризувати як неузгоджену, хаотичну, фрагментарну, нескоординовану, р1знопланову та р1зновекторну. Ц1 характеристики, на наш погляд, ви-пливають з такого.

По-перше, маемо картину, за яко! шституцшш по-середники, що проголошують себе АРР, охоплюють майже весь спектр оргашзацшно-правових форм, що дозволений законодавством кра!ни, 1 такий, що надае !м можливють збер1гати статус неприбутковосп (як це передбачалося за-

конопроектами), а саме таи: комунальне тдприемство («Агентство з розвитку бiзнесу в м. Славутич»; «Агентство регiонального розвитку та транскордонного спшробгтни-цтва «Закарпаття»), комунальна установа («Агенцiя розвитку бврорегюну «Буг»), пiдприемницька юридична особа, благодшна органiзацiя («Чернiгiвська обласна Агенщя регiонального розвитку «Вектор»), громадська оргашзащя у виглядi об'еднання громадян (1нститут Громадянського Суспiльства, Сокальська агенщя регюнального розвитку), дослiдницька органiзацiя (1нститут регiональних та еврош-теграцiйних до^джень «бвроРегю Укра!на») [5].

Слушно з цього приводу висловлюються вiтчизнянi до-слiдники: «за вiдсутностi единого лептимного тдхо-ду до статусу подiбних iнституцiйних посередниюв в Украiнi АРР вважаеться майже не кожна громадська оргашзащя, що декларуе намiр працювати на регiональному рiвнi або досиджувати регiональнi процеси» [3]. При цьому в^-мiчають науковцi й насл1дки впливу органiзацiйно-правовоí форми на результати партнерства влади, бiзнесу та громад-ськостi в напрямку сприяння соцiально-економiчному розвитку територiй. Так, наприклад, громадська органiзацiя у виглядi об'еднання громадян не дозволяе органам влади та шшим юридичним особам брати участь у !! створеннь Дiяль-нiсть благодiйних органiзацiй обмежуеться лише благодшни-ми заходами та не в^пов^ае потребам економiчного та со-цiального розвитку територiй. Натомють, щоб подолати певнi перепони законодавства та залучити владу до партнерства, мгж АРР i владою пiдписуються «Протоколи про намiри». Наприклад, такий протокол був пiдписаний мгж Одеською обласною державною адмшстращею, Одеською обласною радою та АРР в Одеськш областi, що створена у 2004 р. у рамках проекту ТАСК з оргашзацшно-правовою формою - бла-годшний фонд, засновниками якого е Одеська реиональна торгово-промислова палата, Одеська асощащя промисловцш i пiдприемцiв, Одеська обласна оргашзащя роботодавцш [2].

По-друге, на територц однiеí областi дiе деккька аген-цiй (наприклад, за даними офщшного сайту ААРР Укра!ни, на територп Дншропетровсько!, Полтавсько!, Черншецько! областей дiе по 2 агентства, Львшсько! - 3 (хоча науковцi вка-зують на функцiонування в регюш аж 11 АРР) [3], у м. Ки!в !х нараховуеться цких 6; разом з тим агентство регюнального розвитку «Донбас» функцюнуе одночасно на територи двох областей - Донецько! та Лугансько!) [5]. ^м того, мае мiсце ситуащя, за яко! в межах регюну створюються агентства регiонального розвитку для районш (наприклад, на Львшщиш створено та дiють агенцп регюнального розвитку Стрийського, Золочiвського, Радехшського, Городоцького, Микола!вського, Мостиського, Старосам-бiрського, Сокальського, Туркшського районiв) [8] та мют. Iнформацiя у краш щодо загально! кiлькостi агенцiй регь онального розвитку взагалi вiдсутня, хоча й на офщшному сайтi ААРР деяка шформащя i надана, проте вона не може вважатися достовiрною та такою, що в^пов^ае дшсносп, у першу чергу, через те, що в регюнах дiють шститути, якi не е членами ААРР, а по-друге,- даш ААРР не поновлю-ються вчасно, що також спотворюе реальну картину справ. Сл^ також вказати на зовйм протилежнi тенденци щодо ильисного складу АРР в Украíнi та кра!нах свiту: якщо кiлькiсть АРР у кра!нах бвропи зменшуеться, то в УкраМ, навпаки, збiльшуеться. Проте бвропейська тенденцiя не е тдставою для вiдмови вiд iнституту, а змушуе замислити-ся знову ж таки над сутшстю категорп.

По-трете, шститути, що ^ентифшують себе як АРР, пропонують доволi широкий спектр послуг: про-ведення дослiджень та аналiзу розвитку регiону та тери-торiальних громад; стратегiчне планування, розробка та впровадження планш, проектiв, програм розвитку регюну й територiальних громад; розробка та експертиза бiзнес-планш та iнвестицiйних проектiв; надання шформацшно! та консультацiйноí пiдтримки органам державно! влади та мкцевого самоврядування; оргашзащя семшарш, кон-ференцiй, круглих столiв, навчальних програм, створення навчальних центрш, обмiн досвiдом з iншими регюнами й кра!нами; спiвробiтництво iз закордонними агентствами регюнального розвитку та шшими недержавними органь зацiями (iнновацiйними центрами, бюро технолопчного розвитку, i т. п.) у напрямку використання !х досв^у щодо дiяльностi, яка спрямована на структурну перебудову та розвиток територи; шщшвання д1лово! активностi щодо створення нових робочих мкць та виробництв; допомога мкцевим компанiям, фiрмам, пiдприемствам, науковим закладам та ш. у пошуку партнер1в, iнвесторiв i виробни-кiв продукцЦ та послуг завдяки проведенню презентацш, рекламно! дiяльностi та маркетингових дослiджень; розробка ефективних систем мотиваци персоналу; розробка корпоративних стандарпв обслуговування покупцiв; розробка положень i посадових шструкцш та оптимiзацiя ор-ганiзацiйноí структури управлшня; рекламування новiтнiх технологiй i продуктiв закордонних партнерiв та ш. Проте наведений перелiк е загальним, у розрiзi АРР набiр повно-важень iнститутiв, з огляду на !х органiзацiйно-правову форму, суттево рiзниться, а дiяльнiсть окремих зводиться лише до консультування.

Таким чином, маемо три головш проблеми функцю-нування iнститутiв, що ^ентифжують себе як АРР: невизначенiсть лептимного статусу шститупв-посередникiв, !х ильисного складу та напрямкш дiяльно-сть Розв'язання цих проблем вбачаеться, на наш погляд, у першу чергу, у з'ясуванш та законодавчому унормуванш того, що саме сл^ розумiти пiд агентством регiонального розвитку в Украшь А починати треба зi з'ясування сутностi власне категорЦ «агентство регюнального розвитку».

Справа в тому, що у свт не юнуе единого тдходу щодо розумiння сутносп категорй «агентство регiонально-го розвитку» не лише в теорп, але й на практицi, не розроб-лено i едино! моделi створення та функцюнування подiбних iнституцiй; окремi пiдходи та моделi вт1люють специфшу рiзних кра!н. Тому Укра!на, у першу чергу, саме на пiдставi сутшстного розумiння категорЦ мае визначитися для себе з приводу статусу шституцшного посередника, його похо-дження та джерел фшансування. Закрiпивши щ положення в нормативно-правовому полi держави, дощльно говорити про кiлькiсть шститупв, напрямки !х дiяльностi та iншi ас-пекти життедiяльностi, зокрема, i про оцiнювання резуль-тат1в дiяльностi агентств та визначення !х внеску у сприяння соцiально-економiчному розвитку територш. Адже за тiеí ситуацЦ, що мае мiсце сьогоднi в кра!ш, говорити про ефективнiсть або результатившсть дiяльностi таких iнсти-тупв взагалi неможливо, перш за все, саме через те, що !х дiяльнiсть не е публiчною, а доступна лише окремим ка-тегорiям користувач1в. Наприклад, доступ на офщшному сайп ААРР Укра!ни до шформаци вiдносно мети, основних напрямкiв дiяльностi iнститутiв, основних проект1в, що ре-алiзованi ними, в окремих випадках, мають лише офщшш

члени асощацц (АРР Запорiзькоl, Юровоградсько1, Ужго-родсько'1 областей) [5].

Не виявляеться можливим отримання шформацп щодо такого стльного для вск iнститутiв напрямку '1х дь яльностi, як обсяг залучених iнвестицiй. Неможливо отри-мати шформащю щодо результатiв дiяльностi агентств i за такими напрямками, як: сприяння бiзнесу, збiльшення зайнятостi, економiчне зростання та iн. Здебiльшого вся доступна шформащя стосуеться кiлькостi проведених тре-нiнгiв, круглих столiв, семiнарiв. Iнституцiйнi посередники майже не залучаються до розробки мiсцевих i регюналь-них програм i стратегiй розвитку (поодинои випадки '1х участi в розробщ стратегiй розвитку районш, мгст, якщо керуватися iнформацiею, що представлена на офщшних Iнтернет-сторiнках агентств, мають мiсце в дiяльностi АРР Зах^но! Украши, зокрема Львiвськоl областi [8]), а також до процесу '1х подальшо1 реалiзацil. I все це упираеться у в^сутшсть единого, належним чином обгрунтованого, тд-ходу щодо порядку створення та функцюнування шститу-цiйних посередникш у краШ з подальшим унормуванням його у нормативно-правових актах.

Зовсiм iнша картина з приводу дiяльностi АРР спосте-р1гаеться в розвинених крашах свку, де АРР мають чiткi зв'язки з мкцевими чи регiональними органами влади, зокрема, у питаннях фшансування, визначення четких напрямкiв дiяльностi, що не дублюють функцп шших iнститутiв або органш державного управлшня. А осккьки питання стосуеться витрат бюджетних кошпв, то оцшю-еться i ефективнiсть роботи iнститутiв. Одним iз таких показникiв е мультиплшатор iнвестицiй iнституцiйних посередникш. Так, наприклад, експерти Великобританп пiдрахували, що АРР краши у 2009 р. генерували 4,5 фунта стерлiнгiв для мюцево1 економiки з кожного фунта дер-жавних витрат [9]. А ситуащя, за яко'1 у Великобританп у 2010 р. мкце АРР зайняли мiсцевi економiчнi партнерства, не говорить, що краша вiдмовилася вк iнституцiйного по-середника; партнерство влади, бiзнесу та громадськостi прийняло лише шшу форму, перейшло на нижчий рiвень управлiння. Такий досвiд краши е лише тдтвердженням тому, що форма АРР не реальна, не статична, а з плином часу та з урахуванням насл^кш соцiально-економiчного розвитку, ккькост та глибини нових проблем, що виника-ють, взагалi мае тенденцiю до розвитку та свого перегляду. Однак у краМ е чкке розумiння сутностi шституту посе-редництва, що позначилося на змш статусу та назви АРР на мiсцевi економiчнi партнерства зi змiною останнiми розмiру територiй, що охоплеш полем '1х дiяльностi.

Таким чином, першим кроком у «керiвництвi до дш» на шляху розбудови в краШ мережi агентств регюнально-го розвитку мае бути саме визначення сутност1 категори «агентство регюнального розвитку».

Зпдно з поглядами науковщв, зокрема М. Лендье-ла, до розумшня сутностi АРР можна тдходити з позицп двох пiдходiв. Перший - коли термшом «агентство регюнального розвитку» узагальнюються всi структури, що залучаються до процесу розвитку територп (о^м органш влади та приватних тдприемств). За цього тдходу термiн «агентство регiонального розвитку» е синошмом катего-рiй «шститути просторового розвитку» або «iнститути сприяння соцiально-економiчному розвитку територiй». Другий - це класичний шдпд, яким керуються пров^ш розвиненi краши свiту, наприклад, Великобриташя, коли

АРР сприймаеться як структура, що створюеться на засадах партнерства мiж державним, приватним i громадським секторами з метою комплексного виршення проблем пев-но'1 територп [1, с. 21].

Досвк 1вано-Франк1всько1 областi, на наш погляд, може слугувати св^ченням того, що регiон обрав для себе перший шдпд (хоча, i дещо модифiкований), коли розга-лужена мережа шституцш економiчного розвитку регю-ну розглядаеться як функцiонально адекватна агенщям регiонального розвитку. Проте кнування досить велико1 кiлькостi iнститутiв в регюш поставило питання про узго-дження '1х дiяльностi та тдпорядкування единiй метi. Пiд час пошуку шляхш його розв'язання регiон в^мовився вiд створення ще однiеl АРР загальнообласного р1вня для ко-ординацп роботи iнших iнституцiйних посередник1в, а роз-глянув можливiсть утворення «регюнально1 вiртуальноl управлiнськоl структури як суб'екта прийняття управлш-ських рiшень щодо використання ресурсних можливостей АРР, яи юнують на територй областi та об'еднуються до-бров1льно» [10, с. 28]. У 2008 р. у регюш мiж кершниками iнституцiй сприяння економiчному i соцiальному розвитку регюну та керiвниками економiчних служб облдержадмь нiстрацil пiдписано «Меморандум про координащю дiй та сп1впрацю iнституцiй регюнального розвитку 1вано-Франкiвщини та створення Консорщуму iнституцiй регiо-нального розвитку 1вано-Франювщини» [Там же, с. 28].

АРК обрала другий пiдхiд до розумшня сутносп АРР. На початку 2011 р. у регюш з урахуванням закордонних рекомендацш було створено шдприемство «Агентство регюнального розвитку АРК» за сприяння проекту, що фшан-сувався бвропейським Союзом i був впроваджений програ-мою розвитку ООН (Проект ЕС-ПРОООН «Про тдтримку розвитку агентства регюнального розвитку АРК»). Сфера дiяльностi шституту окреслена функщями з координацп здiйснення iнвестицiйноl дiяльностi на територй АРК, а також просування й залучення швестицш на територiю регiо-ну. За цими напрямками шдприемство взаемодiе з органами державно1 влади, органами влади АРК, органами мюцевого самоврядування АРК, органами влади шоземних держав, м1жнародними органiзацiями, пiдприемствами, устано-вами, оргашзащями усiх форм власностi. Згодом (тршки бiльше нiж через рiк - у червш 2012 р.) Радою мiнiстрiв АРК прийнято рiшення «про лжв^ащю пiдприемства та створення неприбутково1 органiзацil (з органiзацiйно-правовою формою - установа) «Агентство регюнального розвитку» комунально1 форми власностЬ> [11], що було обумовлено неможливiстю закордонних донорських оргашзацш фiнан-сувати дiяльнiсть шдприемства.

Biддаючи перевагу другому пiдходу, а також з позицп охоплення полем дiяльностi iнституцiйного посе-редника саме територп регюну, на наш погляд, агентство регюнального розвитку в УкраМ мае сприйматися як структура, що створюеться в межах кожного регюну краши, на засадах партнерства м1ж державним, приватним i громадським секторами з метою сприяння прискореному соцiально-економiчному розвитку та шдвищенню конку-рентоспроможносп територш мезор1вня. Якщо керуватися загальною дефiнiцiею регiону, що найчастше зустрiчаеться в нормативно-правових актах краши, а також з позицп статистики, маеться на увазi створення шституцшного посе-редника в кожнш областi кра1ни та АРК.

Наступним кроком у «керiвництвi до дш» на шляху розбудови в кра!ш мережi агентств регiонального розвитку мае бути окреслення та законодавче унормування статусу АРР, що передбачае дослГдження питань вГдносно похо-дження, оргашзацшно-правово! форми та джерел фшансу-вання iнституцiйного посередника.

На наш погляд, шституцшна структура, в основу функцюнування яко! покладаеться спiвпраця усГх сторiн, що зацiкавленi в соцiально-економiчному розвитку територiй мезорiвня, повинна сприйматися як доповнення дiяльностi органГв мюцевого самоврядування регiонального рiвня, вГд-повГдно, засновником та iнiцiатором створення агентства регюнального розвитку в Укра!нi мае виступати саме адмь нiстрацiя регюну як орган мiсцевого самоврядування регюнального рГвня в особi обласно! ради. При цьому АРР не замшюе собою пiдроздiли адмiнiстрацi! регюну, а, навпаки, активно спГвпрацюе з уйма урядовими структурами, вико-нуючи функщю посередника мiж адмiнiстрацiею, бiзнесом, науковими та суспiльними органiзацiями, що втГлюеться в iнiцiюваннi та розробщ планГв соцiально-економiчного розвитку регюну, швестицшних проектГв та iн.

Господарський кодекс Укра!ни дозволяе «компетентному органу мюцевого самоврядування створювати самостшний суб'ект господарювання для задоволен-ня суспГльних та особистих потреб шляхом систематичного здшснення ... господарсько! дiяльностi» [12]. У такому випадку основною формою господарювання е тдприем-ство як юридична особа, що мае вГдокремлене майно, самостшний баланс, рахунки в установах банку, печатку, дiе на пiдставi статуту та створюеться як для здшснення тд-приемництва (тобто господарсько! дiяльностi, спрямовано! на отримання прибутку) так i для некомерцiйно! господарсько! дiяльностi (тобто господарсько! дiяльностi без мети отримання прибутку). ЦивГльний кодекс дозволяе ство-рити юридичну особу у формi установи - «оргашзацГ!, що створюеться однiею або илькома особами (засновниками), якi не беруть участ в управлiннi нею, шляхом об'еднання (видiлення) !хнього майна для досягнення мети, визначено! засновниками, за рахунок цього майна» [13]. Таким чином, з позицГ! рiзних галузей права органiзацiйною формою господарювання (господарське право) е тдприемство, а орга-нiзацiйно-правовою формою юридично! особи, що створюеться (цивГльне право), е «установа».

Обов'язковою умовою господарювання шституту мае бути здiйснення саме некомерцшно! господарсько! дь яльностi. Агентство, що створюеться як центр регюнального прогнозування та планування, шщатор швестицшних проектГв, координатор швестицшних шщатив у галузi економiчного розвитку регюну, шформацшний центр для бiзнесу (про що мова йтиме нижче) не зможе ефективно виконувати окреслеш функцГ!, якщо в центрi його уваги опиниться отримання прибутку, у цьому разi йому дове-деться поступатися суспiльними iнтересами. Тому шсти-тут мае отримати статус неприбутковост! оскiльки усi кошти мають витрачатися саме на досягнення стратепч-но! мети його дiяльностi. За вГтчизняним законодавством ознаки неприбутковостi присвоюються «установам, що утворюються органами державно! влади/органами мкце-вого самоврядування кра!ни та утримуються за рахунок коштiв вГдповГдних бюджетiв» [14, ст. 5.1]. Керуючись по-ложеннями Господарського кодексу кра!ни, мова йде про створення адмшктращею регiону самостiйного суб'екта

господарювання для задоволення сустльних потреб шляхом систематичного здшснення некомерцшно! господарсько! дiяльностi.

Статус неприбутковост дозволяе працювати з рГз-ними джерелами фшансування: окрiм коштГв бюджету, джерелами фшансування АРР можуть бути спонсорська допомога, гранти та доходи, що будуть отримаш вГд обслу-говування потенцшних iнвесторiв i бiзнес-структур. Проте, оскГльки установа не мае переслiдувати за мету отримання прибутку, а створюеться для здшснення некомерцшно! господарсько! дiяльностi, то т кошти, що можуть бути отримаш внаслГдок надання платних послуг, не повинш бути суттевими та мають спрямовуватися на покриття са-моокупносп агентства, у тому числГ й на покриття витрат з оплати пращ висококвалiфiкованих пращвниив.

Таким чином, тдсумовуючи сказане вище вiдносно статусу шституцшного посередника, вiдмiтимо, що агентство регюнального розвитку - юридична особа з оргашзацшно-правою формою - установа, що створюеться адмшютращею регюну (розпорядженням обласно! ради) на принципах партнерства мiж державним, приват-ним i суспкьним секторами задля сприяння прискореному соцiально-економiчному розвитку територiй мезорiвня.

Ще одним кроком у «керiвництвi до дiй» на шляху розбудови в кра!ш мережi агентств регюнального розвитку е визначення напрямтв дiяльностi шституцшного посередника вiдповiдно до стратегiчноí мети його дiяль-ностi - сприяння прискореному соцiально-економiчному розвитку територш мезоршня.

В^пов^но до основно! мети можливi напрямки дi-яльносп iнституту, на наш погляд, можуть бути зведеш у такi три блоки: управлшня процесом розроблення страте-гiй соцiально-економiчного розвитку територiй мезорiв-ня (адмiнiстративно-територiальних одиниць кра!ни та !х можливих об'еднань); покращення швестицшного клiмату територiй мезорiвня; обмiн досв^ом щодо сприяння еко-номiчному розвитку соцiально-економiчних систем.

Як iнститути, що утворюються для взаемодГ! влади, бiзнесу, громадськостi та погодження !х штерейв у сферi реалiзацi! потенцiалу регюну, стратепчних прiоритетiв його розвитку, агенцГ! мають виступити центрами прогнозування соцiально-економiчно! ситуацГ! в межах територГ!, планування !! соцiально-економiчного розвитку та Мща-торами проектiв модернiзацi!. Вони мають залучати ГншГ Гнститути до формування та реалiзацi! проект1в щодо покращення швестицшного юимату. Як елемент нацюнально! iнновацiйно! системи агенщя мае охоплювати виконання функцГй шформацшного та консультацiйного центру -збертати та розповсюджувати новГ знання та технолог!! з питань планування, розробки проектш модершзаци, роз-рахункiв !х ефективностi, методiв фiнансування та ш.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

ОсновнГ проблемнi питання на шляху розбудови в краш мережi агентств регюнального розвитку та автор-ський шдхГд щодо !х розв'язання представлено на рис. 1.

ВИСНОВКИ

Сьогодш в Украш функцiонуе велика ккьисть Гнсти-тутГв, як! iдентифiкують себе агентствами регюнального розвитку на тдставГ охоплення своею дГяльшстю проблем економГчного та соцГального розвитку територГй мезорГв-ня (регГону, району, мГста), у напрямку сприяння розвитку сощально-економГчних систем. Характеризуючи ситуащю в

Що треба визначити та регламентувати у нормативно-правовому полП

Що пропонуеться

Рис. 1. Основн проблемы питания на шляху розбудови в Украi'нi мережi агентств регiонального розвитку

кра'ш BiAHOCHO утворення та функцiонування цих шститу-TiB як неузгоджену, хаотичну, фрагментарну, нескоордино-вану, рiзнопланову та рiзновекторну, пропонуеться единий сутнiсний niAxiA до агентства регюнального розвитку з ура-хуванням масштабностi та сфери дiяльностi iнституцiйного посередника задля скоординованого просування регюнш кра'ни в напрямку сприяння соцiально-економiчному розвитку територiй мезорiвня зусиллями пдно! уваги потен-цшних iнвесторiв мережi АРР. Ключовими питаннями на шляху розбудови в краш мережi агентств регiонального розвитку е таи: визначення сутност iнституцiйного посередника, його офiцiйного статусу та окреслення основних напрямкiв Aiяльностi.

На наш погляд, агентство регюнального розвитку мае позицюнувати в краш як спецiалiзована установа, що ство-рюеться в межах кожного регiону кра'ни (кожнiй областi та АРК) адмшстращею регiону (розпорядженням обласно'1 ради) на засадах партнерства мiж державним, приватним i громадським секторами задля сприяння прискореному соцiально-економiчному розвитку територiй мезоршня та знаходиться у прямому тдпорядкуванш обласнiй раAi. ВiAповiAHо до стратепчно! мети та прiоритетниx напрям-кш свое'1 Aiяльностi, iнституцiйний посередник позищонуе себе як фокусний центр стратепчного планування за принципом «знизу-вверх» i своерiAHий «каталiзатор» процесу розвитку соцiально-економiчниx систем мезоршня. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Лендьел М. HoBi Ыституцшн мехашзми регiонального розвитку в £вроп / М. Лендьел // Регюнальн студи. - Випуск 1. -С. 18 - 28 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. old.uzhnu.edu.ua/static/ndi/idurr/lendel.doc

2. Студеншков I. 1нституцшна iнфраструктура регюналь-ного розвитку в УкраМ: сучасний стан i проблеми формування / I. Студеншков, В. Ткаченко // Економiчний часопис-ХХ1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://soskin.info/ea/2005/9-10/20050912.html

3. Кушшр М. Щодо забезпечення дieвостi агенцiй та фондiв регiонального розвитку у реалiзацií потенцiалу розвитку регюшв Укра'ни: аналiтична записка / М. Кушшр, I. Валюшко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.niss.gov. ua/articles/710

4. Концепцiя державно'' регюнально''' полiтики: Указ Президента Укра'ни вiд 25 травня 2001 року № 341/2001 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/341/2001

5. Асо^а^я агенцш регюнального розвитку Укра'ни : офщшний сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.narda.org.ua

6. Про засади державно'' регюнально''' полпши: проект Закону Укра'ни вщ 01 червня 2010 року № 6462 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://uvp.kr-admin.gov.ua/Docs/ proekt-region-politika.pdf

7. Про затвердження типового положення про агенцю регюнального розвитку: проект Постанови КМУ вщ 20.06.2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.csi.org.ua/ www/?p=2395

8. Агенцп регюнального розвитку Львiвщини [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.lvivbiz.com/article. php?id=5&article=396&

9. EURADA 2011 Activity Report [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.eurada.org/files/Activity2011-E.pdf

10. Палшчук М. В. Функцюнування шфраструктури регюнального розвитку на основi вiртуальноí оргашзацшно''' структури матричного типу / М. В. Палшчук, В. В. Шкварилюк, В. В. Попович, В. П. Петренко // Регюнальна економка. - 2008. -№ 4. - С. 24 - 31.

11. О вопросах предприятия «Агентство регионального развития»: Постановление Верховной рады АРК от 23.05.2012 № 823-6/12 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// zakon2.rada.gov.ua/krym/show/rb0823002-12

12. Господарський кодекс Укра'ни вщ 16.01.2003 № 436-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/436-15

13. Цивтьний кодексУкра'ни // Вщомосп Верховно'' Ради Укра'ни (ВВР). - № 40-44. - 2003, ст. 356.

14. Про затвердження Положення про Реестр непри-буткових установ та оргаызацм: Наказ Мастерства фшанав 24.01.2013 № 37 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0267-13

REFERENCES

Asotsiatsiia ahentsii rehionalnoho rozvytku Ukrainy. http:// www.narda.org.ua

Ahentsii rehionalnoho rozvytku Lvivshchyny. http://www. lvivbiz.com/article.php?id=5&article=396&

EURADA 2011 Activity Report. http://www.eurada.org/files/ Activity2011-E.pdf

Kushnir, M., and Valiushko, I. "Shchodo zabezpechennia diie-vosti ahentsii ta fondiv rehionalnoho rozvytku u realizatsii poten-tsialu rozvytku rehioniv Ukrainy: analitychna zapyska" [Regarding the effectiveness of agencies providing funds for regional develop-

ment and in the realization of the development potential of regions of Ukraine: Policy Briefing]. http://www.niss.gov.ua/articles/710

Lendel, M. "Novi instytutsiini mekhanizmy rehionalnoho rozvytku v lEvropi" [New institutional arrangements for regional development in Europe]. http://www.old.uzhnu.edu.ua/static/ndi/ idurr/lendel.doc

[Legal Act of Ukraine] (2010). http://uvp.kr-admin.gov.ua/ Docs/proekt-region-politika.pdf

[Legal Act of Ukraine] (2011). http://www.csi.org.ua/ www/?p=2395

[Legal Act of Ukraine] (2001). http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/341/2001

[Legal Act of Ukraine] (2012). http://zakon2.rada.gov.ua/ krym/show/rb0823002-12

[Legal Act of Ukraine] (2003). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/436-15

[Legal Act of Ukraine] (2003).

[Legal Act of Ukraine] (2013). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/z0267-1

Paliichuk, M. V., Shkvaryliuk, V. V., and Popovych, V. V. "Funk-tsionuvannia infrastruktury rehionalnoho rozvytku na osnovi vir-tualnoi orhanizatsiinoi struktury matrychnoho typu" [Operation of regional development based on virtual matrix type of organizational structure]. Rehionalna ekonomika, no. 4 (2008): 24-31.

Studennikov, I., and Tkachenko, V. "Instytutsiina infrastruk-tura rehionalnoho rozvytku v Ukraini: suchasnyi stan i problemy formuvannia" [The institutional infrastructure for regional development in Ukraine: current state and problems of formation]. http:// soskin.info/ea/2005/9-10/20050912.html

<

О ^

LU <

=n

_Q <

=H О

<

о

ш

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.