Научная статья на тему 'Мировой и отечественный опыт поддержки проблемных регионов'

Мировой и отечественный опыт поддержки проблемных регионов Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
192
55
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Бизнес Информ
Область наук
Ключевые слова
СОЦіАЛЬНО-ЕКОНОМіЧНИЙ РОЗВИТОК / РЕГіОНАЛЬНА ПОЛіТИКА / ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ / ПРОБЛЕМНі РЕГіОНИ / ДЕПРЕСИВНі РЕГіОНИ / ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ / СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ / РЕГИОНАЛЬНАЯ ПОЛИТИКА / ГОСУДАРСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ / ПРОБЛЕМНЫЕ РЕГИОНЫ / ДЕПРЕССИВНЫЕ РЕГИОНЫ / ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ / SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT / REGIONAL POLICY / STATE REGULATION / PROBLEMATIC REGIONS / DEPRESSIVE REGIONS / PROBLEMS OF DEVELOPMENT

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Ярошенко Игорь Васильевич

В роботе проведен анализ региональной политики поддержки социально-экономического развития регионов стран ЕС и Украины, а также определена роль государственного регулирования регионального развития. Определены основные принципы формирования региональной политики стран ЕС и инструменты реализации региональной политики, направленные на решение конкретных проблем развития регионов. Проведена оценка опыта стран ЕС и возможности его адаптации, в данном случае к условиям Украины. Важными являются не только конкретные детали, например, налоговые схемы, критерии выравнивания, подходы к идентификации проблемных регионов, которые в каждой стране определяются индивидуально, а и общая идеологическая платформа региональной политики, что позволит избежать концептуальных ошибок. В целом можно утверждать, что региональная политика в странах ЕС имеет приоритетную ориентацию на уменьшение разрыва между социально-экономическими показателями в развитии разных стран и их регионов. Первоочередное внимание уделяется поддержке и стимулированию развития проблемных или депрессивных территорий. При формировании региональной политики главным вопросом остается выявление проблемных регионов, которые требуют поддержки и помощи, и в которые необходимо направить финансовые ресурсы. На основе проведенного исследования можно констатировать, что на современном этапе в Украине уже разработана нормативно-правовая база регулирования развития регионов, но пока что отсутствует соответствующее нормативно-правовое поле, которое бы урегулировало проведение мониторинга развития территорий, и достаточные инструменты для обеспечения равномерного развития территорий Украины.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

International and Domestic Experience of Support for the Disadvantaged Regions

The article analyzes the regional policy of support for the socio-economic development of the regions in the European Union countries and in Ukraine, as well as the role of State regulation of the regional development. The basic principles of formating of the regional policy in the EU countries as well as the tools for implementation of the regional policy to address the specific problems of development of the regions were defined. An evaluation of the experience of the EU countries and of the possibility of its adaptation, in this case, to the Ukrainian circumstances, was carried out. Of importance are not only the specific details, as for example, tax schemes, criteria for leveling-off, approaches to identify the disadvantaged regions, which are determined individually in each country, but also the overall ideological framework of the regional policy, so that the conceptual mistakes be avoided. It can be stated in general, that the regional policy in the EU has a priority focus on narrowing the gap between socio-economic indicators regarding the development of different countries and their regions. Priority is given to supporting and stimulating the development of the problematic or depressed territories. In the formation of the regional policy the main issue remains the identification of the problem areas requiring support and assistance, and demanding for submitting of financial resources. On the basis of the study, it may be noted that at the present stage in Ukraine has already developed a legal framework regulating the development of regions, but yet there is not a normative and legal field that would have settled the monitoring of the territorial development, and there are no sufficient tools to ensure uniform development of the territories of Ukraine.

Текст научной работы на тему «Мировой и отечественный опыт поддержки проблемных регионов»

УДК 332.145

СВ1ТОВИЙ ТА В1ТЧИЗНЯНИЙ ДОСВ1Д П1ДТРИМКИ ПРОБЛЕМНИХ РЕГ10Н1В

© 2014

ЯРОШЕНКО I. В.

УДК 332.145

Ярошенко I. В. Свiтовий та вггчизняний досвiд пiдтримки проблемних регюшв

У роботi здйснено анал'в регюнальноi поттики тдтримки соц1ально-економ1чного розвитку регютв краш £С та Украни та визначено роль державного регулювання регюнального розвитку. Визначено основн засади формування регюнально! полiтики краш £С та нструменти реалi-зацП регюнальноi полтики, як спрямован на виршення конкретних проблем розвитку регюнв. Проведено оцнку досвiду краш £С i можливостi його адаптацП, у даному випадку до умов Украни. Важливими е не тльки конкретт детал'>, наприклад, податковi схеми, критерйвир'внювання, тдходи до ¡дентиф'шаци проблемних регю^в, як в кожнш краíнi визначаються шдив'дуально, а i загальна iдеологiчна платформа регюнально! полтики, що дозволить уникнути концептуальних помилок. Загалом можна стверджувати, що регюнальна полтика в кранах £Смае провiдну орiентацiю на зменшення розриву мiж соцiально-економiчними показниками в розвитк^ рiзних крат та !х регюмв. Першочергова увага придь ляеться тдтримц та стимулюванню розвитку проблемних або депресивних територй. При формуванн регюнальноi полiтики головним пи-танням залишаеться виявлення проблемних регютв, як потребують пiдтримки та допомоги, i в як необхiдно спрямувати фiнансовi ресурси. На основi проведеного доЫдження можна констатувати, що на сучасному етап в Украíнi вже розроблена нормативно-правова база регулювання розвитку регютв, проте поки що вiдсутне належне правове поле, яке б урегульовувало проведення монторингу розвитку територй, i достатн нструменти для забезпечення рiвномiрного розвитку територй Украни.

Ключов'! слова: соцiально-економiчний розвиток, регюнальна полтика, державне регулювання, проблемн рег'юни, депресивн рег'юни, проблеми

розвитку.

Табл.: 3. Б'бл.: 25.

Ярошенко 1гор Васильович - науковий ствробтник вiддiлу проблем розвитку регюнальноi економки, Науково-дослiдний центр ндустральних проблем розвитку НАН Украни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 шдЬд, 8 поверх, Харщ 61022, Украна) E-mail: iyaroshenko@i.ua

УДК 332.145

Ярошенко И. В. Мировой и отечественный опыт поддержки проблемных регионов

В роботе проведен анализ региональной политики поддержки социально-экономического развития регионов стран ЕС и Украины, а также определена роль государственного регулирования регионального развития. Определены основные принципы формирования региональной политики стран ЕС и инструменты реализации региональной политики, направленные на решение конкретных проблем развития регионов. Проведена оценка опыта стран ЕС и возможности его адаптации, в данном случае к условиям Украины. Важными являются не только конкретные детали, например, налоговые схемы, критерии выравнивания, подходы к идентификации проблемных регионов, которые в каждой стране определяются индивидуально, а и общая идеологическая платформа региональной политики, что позволит избежать концептуальных ошибок. В целом можно утверждать, что региональная политика в странах ЕС имеет приоритетную ориентацию на уменьшение разрыва между социально-экономическими показателями в развитии разных стран и их регионов. Первоочередное внимание уделяется поддержке и стимулированию развития проблемных или депрессивных территорий. При формировании региональной политики главным вопросом остается выявление проблемных регионов, которые требуют поддержки и помощи, и в которые необходимо направить финансовые ресурсы. На основе проведенного исследования можно констатировать, что на современном этапе в Украине уже разработана нормативно-правовая база регулирования развития регионов, но пока что отсутствует соответствующее нормативно-правовое поле, которое бы урегулировало проведение мониторинга развития территорий, и достаточные инструменты для обеспечения равномерного развития территорий Украины. Ключевые слова: социально-экономическое развитие, региональная политика, государственное регулирование, проблемные регионы, депрессивные регионы, проблемы развития. Табл.: 3. Библ.: 25.

Ярошенко Игорь Васильевич - научный сотрудник отдела проблем развития региональной экономики, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Гос-пром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина) E-mail: iyaroshenko@i.ua

UDC 332.145

Yaroshenko I. V. International and Domestic Experience of Support for the Disadvantaged Regions

The article analyzes the regional policy of support for the socio-economic development of the regions in the European Union countries and in Ukraine, as well as the role of State regulation of the regional development. The basic principles of formating of the regional policy in the EU countries as well as the tools for implementation of the regional policy to address the specific problems of development of the regions were defined. An evaluation of the experience of the EU countries and of the possibility of its adaptation, in this case, to the Ukrainian circumstances, was carried out. Of importance are not only the specific details, as for example, tax schemes, criteria for leveling-off, approaches to identify the disadvantaged regions, which are determined individually in each country, but also the overall ideological framework of the regional policy, so that the conceptual mistakes be avoided. It can be stated in general, that the regional policy in the EU has a priority focus on narrowing the gap between socio-economic indicators regarding the development of different countries and their regions. Priority is given to supporting and stimulating the development of the problematic or depressed territories. In the formation of the regional policy the main issue remains the identification of the problem areas requiring support and assistance, and demanding for submitting of financial resources. On the basis of the study, it may be noted that at the present stage in Ukraine has already developed a legal framework regulating the development of regions, but yet there is not a normative and legal field that would have settled the monitoring of the territorial development, and there are no sufficient tools to ensure uniform development of the territories of Ukraine.

Key words: socio-economic development, regional policy, State regulation, problematic regions, depressive regions, problems of development. Tabl.: 3. Bibl.: 25.

Yaroshenko Igor V. - Research Associate of the Department of Regional Economic Problems, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine)

E-mail: iyaroshenko@i.ua

Hерiвномiрнiсть светового розвитку, що характе-ризуеться нерiвномiрнiстю як розвитку краш, так i територiй усерединi цих краш, виступае однiею з основних проблем сучасностЬ

Регулювання регiонального розвитку - головний шструмент реалiзацií регюнально1 полижи. Держава через сво'1 шституцй (органи влади, iншi 'й суб'екти), дЬ-ючi згiдно iз законодавством, повинна розробляти та приймати нормативно-законодавчi акти, пов'язаш з ре-гiональною децентралiзацiю по вск сферах життедiяль-ност суспкьства та впроваджувати такi мехашзми 'й ре-алiзацй, якi б приводили до збалансованого розвитку як держави в цкому, так i власного самостiйного розвитку регiонiв. Це е основним напрямком дшльносп держави в регулюванш регiональним розвитком. В1д управлш-ня регiонами державi необхцно перейти до здшснен-ня регулюючого впливу, а саме - створення умов i за-гальних правил дшльносй для самостiйного розвитку регюшв, визначення прiоритетiв розвитку територiй, формування загальнонацюнальних iнтересiв. Основни-ми напрямками регулювання повинно стати: ефективне розмежування повноважень, прав, обов'язюв центральных i регiональних органiв влади i мiсцевого самовря-дування та створення самодостатнк результативних адмiнiстративно-територiальних одиниць, особливо на базовому рiвнi (територiальна громада); впорядкування та спрощення територiальноí оргашзацй вiдносин у сферах природних ресурсiв, фiнансiв, бюджету, власностi та ш., враховуючи особливостi та вцмшност регулювання цих вiдносин за змютом i процедурою.

З точки зору прагнення Украши до европейсько-го простору доцкьним уявляеться проведення аналiзу державних iнiцiатив щодо формування регюнального розвитку розвинених кра'1н бС, визначення основних засад !х формування та шструменпв реалiзацй регю-нально'1 пол^ики, спрямованих на вирiшення конкрет-них проблем розвитку регiонiв.

Важливо, що при оцшщ зарубiжного досвiду та можливост його адаптацй, у даному випадку до умов Украши, важливi не сткьки конкретнi деталi, напри-клад, податковi схеми, критерй вирiвнювання, пiдходи до iдентифiкацй проблемних ареалiв, якi в кожнш кра-!ш визначаються iндивiдуально, сккьки його загальна iдеологiчна платформа. Тому зарубiжний досв1д, на нашу думку, i становить величезний штерес, дозволяючи уник-нути концептуальних помилок. У цьому сенй досвiд бС вельми цiкавий i повчальний. Головне в европейському досвщ - цкеспрямований пошук компромiсу.

На сьогодншнш день з точки зору рiвня розвитку регюнально1 полiтики, й глибини i масштабностi кра'1ни бС можна роздкити на такi шють великих груп [17]:

- Шмеччина, 1рланд1я i Португалiя, в яких регю-нальнi проблеми розосередженi по всш краМ, тому вся територ1я краши розраховуе на пiдтримку бС;

- Iспанiя i 1тал1я, де населення проблемних регюшв складае 45 - 55 % в1д загально! кiлькостi населення краш;

- Австр1я, Бельг1я, Фiнляндiя, Франц1я, Шмеччина, Люксембург та Об'еднане Королiвство, в яких ви-дкяються окремi проблемнi регiони; '1х населення ста-

новить в1д 30 до 40 % в1д загально1 кiлькостi населення краши;

- Дан1я, Нiдерланди i Швец1я, в яких в проблемних регюнах проживае вiд 13 до 15 % населення краши;

- Кшр, Мальта, Чех1я, Словаччина, Словен1я, Угор-щина, де рiвень розвитку факторiв виробництва можна оцшити як середнiй, що наближае !х до рiвня найбкьш розвинених краш - ядра бС, зокрема, до Португалй та Грецй. У цих крашах в проблемних регiонах сконцен-тровано вiд 30 до 50 % населення краши;

- Польща, Литва, Латвш, Естон1я, Румун1я, в яких на проблемш регiони припадае в1д 50 до 80 % всього населення краши. Поряд з ре^защею загально1 регюналь-но'1 полiтики бвропейського Спiвтовариства, регюналь-не управлшня здiйснюеться окремо кожною крашою-членом бС на нацiональному ршш. Аналш 15 краш бвро-пейського Союзу (бС-15), показав, що майже всi краши в регiональнiй полчищ спрямовують зусилля на створення умов i стимулювання найбкьш повно! реалшацй регюна-ми наявного в них потенщалу, i, як насл1док, збкьшення '1х внеску в розвиток нацюнально1 економiки.

Отже, це е першочерговим завданням регюналь-но'1 полiтики краш бС. Наявнiсть чiткого зобов'язання по забезпеченню рiвностi регiонiв е суттевою вцмшшс-тю в цих крашах.

Досвц державно1 пiдтримки проблемних регюшв в крашах захцно1 бвропи може бути дуже корисним для Украши. Однак не меншу цшшсть становить ана-лiз досвiду краш Центрально: та Сходно! бвропи. У цих крашах за чайв соцiалiстичного перюду здiйснювалося планування регiонального розвитку в межах галузевих програм розвитку економжи. Крiм того, краши Цен-трально1 та Сходно! бвропи рiзнилися мiж собою за сту-пенем лiберальностi економiчних систем. У Словенй та Угорщиш накопичено досить значний досвц проведення регюнально1 полiтики.

Тенденцй розвитку державно1 регюнально1 поль тики в цих крашах мають позитивний характер. Цш пiдтримки регiонiв у цих крашах i завдання регюнального розвитку визначаються зазвичай у вигля-дi сукупностi певних завдань (табл. 1).

Таким чином, у крашах Центрально1 та Сходно! бвропи полпика державно1 пiдтримки проблемних регюшв спрямована в першу чергу на скорочення дифе-ренщацй соцiально-економiчного розвитку.

Для п1дтримки розвитку даних регюнш розроблено ряд програм, якi дшть за напрямками залежно вiд характеру i специфiки розвитку цкьових територш (табл. 2).

Центральним питанням при розробщ регюнально1 полiтики е визначення проблемних регюшв, яким необ-хцно надавати допомогу i в яю слiд направляти кошти в рамках регюнальних програм розвитку. При виборi таких регiонiв краши - члени бС повинш забезпечувати !х вiдповiднiсть внутрiшнiм критер1ям.

Особлива увага придкяеться таким умовам: + методолот визначення регiону повинна бути

ясною i об'ективною; + показники, якi використаються мають бути об'ек-тивними, важливими;

Завдання репональноТ полггики краш Центрально'!' та Сх^ноТбвропи [1]

КраТна Загальна концепцiя / Визначення Специфiчнi завдання

Естонiя Регюнальна полiтика проводиться державою з метою створення умов для збалансованого соцiально-економiчного розвитку вах регюшв краши з урахуванням як регюнальних, так i загальнонацiональних iнтересiв Створення прийнятних умов життя в ycix perioHax, у тому чиш, через зайнятiсть, якiсть та доступшсть основних видiв послуг, еколопчний стан; стимулювання оптимального економiчного розвитку регiонiв; забезпечення без-перервного соцiально-економiчного розвитку; сприяння iнтеграцiï територш у загальнонацюнальному масштабi, бiльш рiвномiрномy розмiщенню населення в регiонаx, зменшенню трудово'Т мiграцiï

Польща Чiтко виражена концепцiя та визначення репональноТ полiтики вiдсутнi. Акценти зро-блено на реструктуризацп старих промисло-вих райошв, протидп структурному занепаду стьськогосподарських районiв з прiоритетом державноТ форми власносп, економiчному вiдродженi СхiдноТ Польщь конверсп мiст, по-будованих навколо одного пщпривмства, спiвробiтництвi на мiжрегiональному рiвнi

Словешя Регiональну полiтику спрямовано на пщтримку сiльських районiв i райошв з небезпечною демографiчною ситуацi£ю Полiпшення умов життя i роботи у сiльськiй мкцевосп й протидiя зменшення щiльностi населення; сприяння виникненню додаткових можливостей одержання доходу в сшьськш мiсцевостi; створення соцГально привабливих умов життя у районах з високим вщтоком населення

Угорщина Загальне завдання - забезпечення ефективносп в нацюнальному масштабi та пом'якшення нерiвностi мiж регiонами. Довгострокове завдання: пропорцшний розвиток краТни в цтому, пiдвищення якостi життя, збiльшення со^ально-економiчних можливостей i полiпшення шфра-структури, одночасного полiпшення становища у вщсталих регiонах Сприяння розвитку ринково'Т економiки в уах регiонax; створення умов для самостшного розвитку; скорочення нерiвностi мiж регiонaми, особливо мiж столицею та шшими регiонaми; стимулювання iнiцiaтиви на регю-нальному та локальному рiвняx i здiйснення ïx коорди-нацп вiдповiдно до зaгaльнонaцiонaльниx завдань

Чехiя Чiтко виражена концеп^я та визначення репональноТ полiтики вщсутш. Закон № 272 1996 р. визнача£ завдання репональноТ полiтик в такий споаб: «... модель штегрованого еконо-мiчного й соцiального розвитку ... з акцентом на реформуванш промисловосп, розвитку виробничих навичок i прiоритетному розвитку сiльських регiонiв»

О

LU

сс:

<С m

2

Таблиця 2

Характеристика цмьових напрямiв розвитку територiй бС [18]

Напрям Змкт Тертая охоплення

1 2 3

НР - 1 Розвиток регюшв з душовим ВВП менше 75% вГд серед-нього показника по ЕС, а також регюни, в яких iснyють серйозн причини для ïx зарахування по даному напрям, наприклад, висока чисельшсть аграрного населення або iсторичнi обставини ТериторГя ГрецГГ, 1рланди та Португалп. Майже вся теритсря 1спанй'. У Бельгп - провш^я Ено. П'ять схгдних земель ымеччини (Бранденбург, Сaксонiя, Сaксонiя-Анxaльт, Мекленбург-Поме-рашя, тюргнггя) схгдний Берлiн та ш. (28% населення краш ЕС)

НР - 2 Розвиток регюшв, як представляють собою зони занепаду мкцево'Т промисловосп, яка вимагав структурно!' перебудови ПГвшч Францп та Вогези. ПГвдень Шотландп та Уельс у Великобритании пгвнгч Дани. Регiон Турина i Тоскана в 1талп (16,4% населення кра'Тн ЕС)

НР - 3 Боротьба в регюнах iз зaстiйним безробiттям i безробгг-тям серед молодi Фрaнцiя, 1талГя, lспaнiя, англгя та гншг

НР - 4 Сприяння в регюнах адаптацп робочо'Т сили до нових умов виробництва з метою обмеження зростання безробГття Франтя, lтaлiя, lспaнiя та гншг

СО

□С <

X

<

о

ш

Зактчення табл. 2

1 2 3

НР - 5 Розвиток репоыв з вщсталим аграрним сектором, як вимагають модерызаци виробництва або диверсифкацп |'х колишньо''' спецiалiзацií, проведення сучасно''' техноло-гiчноí' бази Пiвдень Францп, ^вшч 1спани.Центр i Пiвдень 1талп, Велика частина Португалп та ГрецГТ та iншi (8,8 % населення краш ЕС)

НР - 6 Розвиток репоыв з дуже малою щшьнктю населення (менше 8 осiб на 1 кв. км). Пiвнiч ШвецГ'', Пiвнiчно-схiдна теритсря Фшлян-дп та iншi (0,4 % населення краш ЕС)

Зона застосування «политики смичка» Пщтягування рiвня розвитку краш та Т'х окремих територм до iсторичного «ядра» ЕС i недопущення розколу територГТ ствтовариства на «багатий пiвнiч» i «бщний пiвдень» Гре^я, lрландiя, lспанiя, Португалiя

+ полiтика мае здшснюватися щодо вiдповiдних цiлiсних територiальних одиниць.

В 6С слаборозвиненi i депресивнi регiони класи-фiкованi на таю групи [16]:

+ вiдстаючi у розвитку регiони краш 6С; + регiони, якi характеризуються занепадом про-

дуктивних сил; + регiони з високим рiвнем безробiття; + слаборозвиненi скьсью регiони окремих краш 6С;

+ регiони з малою чисельнiстю населення.

Щодо критерив вибору регiонiв, яким надаеться шдтримка, необхiдно вiдзначити таю:

+ показники, якi використовуються в кранах 6С, роздiленi на шють великих категорий: рiвень без-робггтя, ВВП на душу населення, структура про-мисловостi, перспективи економiчного розвитку, демографiчнi показники i мiсце розташування; + у таких крашах, як Бельгш, Данш, Францш, Ш-меччина, Шдерланди й Об'еднане Королiвство, велику увагу при виборi проблемних регюшв традицiйно вiдводиться фактору безробiття; + у менш розвинених крашах увага придкяеться

ВВП на душу населення; + iншi критери вщграють меншу роль в системi визначення проблемних регюшв.

Число iндикаторiв, яю використовуються, також помiтно рiзниться по рiзним крашам. У рядi ев-ропейських краш (наприклад, Нiдерландах) використовуються вцповцно до стандартiв 6С всього два iндикатори (рiвень безробптя i ВВП на душу населення), тодi як у Туреччинi !х понад 50. Найчастiше використо-вуеться вiд 10 до 5 iндикаторiв. Окремi краши виокрем-люють одну групу проблемних регюшв, деяю здшсню-ють градацiю регiонiв за рiвнем проблемностi.

Для регшзаци регюнально1 полижи в крашах 6С функцiонують потужш структурнi iнститути - мiжна-родш фонди, якi створенi для виршення таких завдань:

+ +

+

надання сприяння розвитку вiдсталих регюшв; шдтримування економiчних i соцiальних пере-творень областей, якi вiдчувають структурш труднощi;

пiдтримування адаптаци та модершзаци стра-тегiй i систем управлшня регiональним роз-витком.

Сьогоднi бвропейський Союз мае ккька шстру-ментiв для проведення регюнально! полiтики, з яких: Фонд едностi (СБ) [19], бвропейський фонд регюналь-ного розвитку (ЕИББ) [20] та бвропейський соцiальний фонд (ЕББ) [21]. Основнi характеристики наведених фондiв представлено в табл. 3.

Кожний з перелiчених фондiв в^пов^ае головним цкям регюнально1 полiтики бвропейського Союзу, якi сформульованi в рамках полижи «згуртування» на пе-рюд 2007 - 2013 рр. ш загальним бюджетом бкьше300 млрд евро [19].

Щль 1 - «Конвергенщя», в рамках яко'1 повиннi ре-алiзовуватися проекти, спрямованi на зменшення дифе-ренщаци регiонiв, усунення диспропорцш в сощально-економiчному розвитку та на шдтримку проблемних (слаборозвинених) регюшв. У рамках ще! цiлi перед-бачено прискорення процесу конвергенци держав 6С i регiонiв з найбкьшим вiдставанням у розвитку, при якому створюються кращi передумови для економiчно-го зростання i б1льшо'! зайнятост! Метою цих проектiв е шдвищення показника ВВП на одну особу в проблемних регюнах до 75 % в1д середнього показника по 6С (за по-переднi три роки).

Щль 2 - «Регюнальна конкурентоспроможшсть i зайнятiсть». Основна увага зосереджуеться на проведен-нi та шдтримщ соцiально-економiчних реформ, впрова-дженш та використаннi iнновацiй, розвиток сощально! сфери дiяльностi для пiдвищення рiвня економiчноl привабливостi територiй (регiонiв), яю не потрапили до перелiку шдтримки в межах першого завдання. Нацке-но на створення в проблемних регюнах нових робочих мiсць, зокрема, за рахунок структурних фондiв, по 19 крашах передбачаеться створення 2 мкьйошв робочих мiсць. Створення нових робочих мюць в iнновацiйному секторi економiки е перспективним напрямком.

Щль 3 - «бвропейське територiальне спшробгг-ництво», направлена на розширення та збкьшення мiжрегiонального та трансграничного сшвробпництва, розвиток загально1 iнфраструктури, мереж компанш малого i середнього бiзнесу, посилення !х економiчних зв'язкiв. Базуеться на програмi МТЕКИЕС.

Для досягнення поставлених завдань велика увага придкяеться розвитку сучасних швидкiсних транспортних мапстралей, здатних прискорити рух товарiв i людей. Проводиться диверсифiкованiсть джерел енерги, включаючи розвиток альтернативних (тих, що викори-

Основы фонди €С як засоби реалiзацм регiональноi' полiтики вирiвнювання розвитку територiй

Назва фонду та основш цЫ Призначення коштiв фонду Параметри держав, що пiдпадають пщ дiяльнiсть фонду

СР - Фонд ёдносп - ство-рений, щоб зменшити економiчну й со^альну напругу у вiдсталих держав-членiв, стабiлiзувати Тх економiку - Транс'£вропейськ транспортнi мережi, особливо проекти прюритетного £вропейського iнтересу; - навколишн£ середовище. Фонд ёдносп може також пщтримати проекти, повlязанi з енергетикою або транспортом, якi сприя-ють полiпшенню навколишнього середовища, такi як енергоефектившсть, використання вiдновлюваних джерел енергп, розвиток залiзничного транспорту, пiдтримка мiжрегiональних перевезень, змiцнення громадського транспорту i т. п. Держави-члени, валовий нацiональний дохiд яких (ВНД) на душу населення становить менше 90% вщ середнього по Ствдружносп

ЕВОР - ёвропейський фонд регiонального розвитку -спрямований на посилення економiчноТ й со^альноТ £дност в ёвропейському Союзi, вирiвнюючи нерiвно-мiрнiсть мiж краТнами-членами - Пряма швестицмна допомога компанiям для створення спйких робочих мiсць; - шфраструктури, пов|язанi, зокрема, з дослiдженням та шнова^ями, телекомунiкацiя, охорона навколишнього середовища, енергетики та транспорт; - фiнансовi шструменти для пiдтримки регюнального i мiсцевого розвитку та змщнення спiвробiтництва мiж мiстами i регюнами; - технiчнi заходи з надання допомоги Економiчно, екологiчно та тонально проблемнi мiста, природно неблагополучн райони з геогра-фiчноТ точки зору (вщдалень гiрськi або малонаселен райони)

ЕБР - ёвропейський со^аль-ний фонд - спрямований на збтьшення зайнятостi та полтшення умов працi в ёвропейському Союзi - Адапта^я працiвникiв i пiдпри£мств: розробка та розповсюдження шновацмних робочих органiзацiй; - забезпечення роботою безробiтних, жiнок i мiгрантiв; - со^альноТ iнтеграцiя знедолених людей i боротьба з дискримiнацi£ю на ринку прац^ - змiцнення людського капралу шляхом реформуван-ня системи освгги та створення мережi навчальних закладiв Усi краТни - члени £С

стовують енергiю виру, води тасонця), впроваджуються енергозберiгаючi технологи i створюються новi енерге-тичш мережi та комушкаци. Активно застосовуються можливост iз використанням 1нтернет, стимулюеться розвиток шформацшних технологiй, телекомушкацш-них мереж, електронно'1 торгiвлi. Посилена увага при-дкяеться застосуванню нов^ни систем професшного навчання на пiдприемствах, ефективност виробництва, покращенню систем управлiння, маркетингу.

Створення i розвиток пiдприемств малого та се-реднього бiзнесу, забезпечення '1м спрощеного доступу до фшансових ресурсiв, розвиток туристичного бiзне-су i бiзнесу, пов'язаного з культурою регюшв, е одним з найважливших напрямкiв довгостроково'1 швести-цшно! политики. Прiоритетними залишаються питання охорони навколишнього середовища та зниження еко-логiчних ризиюв, створення нових робочих мiсць у при-родоохороннiй сферi.

Таким чином, кра'1ни бС рiзняться мiж собою за цкями, завданнями та шструментами державно'1 полiтики пiдтримки проблемних регюшв. За-галом можна стверджувати, що регiональна полiтика в кра'1нах бС мае провцну орiентацiю на зменшення роз-риву мiж соцiально-економiчними показниками в роз-витковi рiзних кра'1н та '1х регiонiв. Для цього першочер-гову увагу необхiдно придкяти пiдтримцi та стимулю-ванню проблемних або депресивних територiй. Отже, метою шдтримки проблемних регiонiв в бС (регюналь-

но'1 полiтики «згуртування») е усунення або зменшення регюнальних диспропорцш i запобiгання виникненню регiональних дисбаланйв. При цьому в бС дiе «принцип субсидiарностi» [16], за яким кожна держава мае власними силами виршувати притаманш '1й проблеми регюнального розвитку за напрямами, що потребують першочергового втручання з боку держави. Завданнями нацюнально! регюнально'1 политики можуть бути такi: + лжвцацш вiдмiнностей мiж показниками сощ-ально-економiчного розвитку - усунення дис-пропорцш розвитку; + розвиток iнфраструктури як джерела покра-щення умов виробництва та життедшльносй населення в регюнах; + залучення iнвестицiйних коштiв i створення нових робочих мiсць.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Отже, на основi проведеного дослiдження регюналь-но'1 полiтики кра'1н бС можна зробити таю висновки:

+ кра'1ни свiту, зокрема бС, та !х регiони мають значнi диспропорци в економiчному розвитку; + регiональна економiчна полiтика е складовою частиною загально'1 макроекономiчноl полпи ки в бкьшосп розвинених кра'1н i кра'1нах свпу, що розвиваються; + найважливiшою метою регюнально! економiч-но'1 полiтики в бС виступае згладжування регю-нальних диспропорцiй, що забезпечуе рiвномiр-ний економiчний розвиток кра'1н у цкому;

+ при формуваннi регюнально! полiтики голов-ним питанням залишаеться виявлення про-блемних регiонiв, якi потребують шдтримки та допомоги, i в яю необхiдно направити фшансо-вi ресурси;

+ у рiзних кра!нах свпу застосовуються рiзнi ш-струменти регюнально! полiтики.

Водночас, слiд в1дзначити, що в Украiни протягом рокiв незалежност питанням регiональноi полiтики при-дкялась недостатня увага. Нормативно-правова база державного регулювання регiонального розвитку в Укра-iнi почала формуватися ткьки протягом 2001 - 2009 рр. у результата прийняття Верховною Радою, Президентом, Кабшетом Мiнiстрiв Украши ряду нормативно-правових актiв [1 - 13].

Формування украiнськоi регiональноi полижи починаеться з дня ухвалення Указу Президента Украiни № 341/2001 «Про Концепщю державно! регiональноi полiтики» - 25 травня 2001 р. [8]. За-галом цей документ мав бкьш теоретично-методичний характер i не мютив головного - способу та параметрiв монiторингу його виконання, а мехашзми реалiзацii державноi регiональноi полижи не мали iнновацiйного характеру. Проте Концепцш дала поштовх формуванню нормативно правового забезпечення державноi регю-нальноi полiтики.

У вереснi 2005 р. Верховною Радою Украши був прийнятий Закон Украши «Про стимулювання розвитку регюшв» [1]. Цей Закон визначае правовь економiчнi та оргашзацшш засади реалiзацii державноi регюнально! полижи щодо стимулювання розвитку регiонiв. Також у Закош зазначено, що державне стимулювання розвитку регюшв здшснюеться вцповцно до основ державноi регiональноi полiтики, державних програм економiчного i сощального розвитку Украiни, законiв про Державний бюджет Украши, загальнодержавних програм, шших законiв та актiв законодавства Украши, а також програм економiчного i соцiального розвитку Автономно! Республiки Крим, областей, мкт Киева та Севастополя, мюцевих бюджетiв.

Законом «Про стимулювання розвитку регюшв» урегульовуеться процес взаемовцносин центральних i мiсцевих органiв виконавчо! влади i органiв мiсцевого самоврядування у сферi державного стимулювання розвитку регюшв на основi шдписання угод щодо регю-нального розвитку, яю укладаються мiж Кабiнетом МЬ-нiстрiв Укра!ни та Верховною Радою Автономно! Респу-блiки Крим, обласними, Ки!вською, Севастопольською мiськими радами i виконуються вiдповiдно до цього Закону та шших акйв законодавства.

На основi Закону Укра!ни «Про стимулювання розвитку регюшв» було розроблено Державну страте-гш регiонального розвитку, що була затверджена По-становою Уряду в1д 21 липня 2006 р. [9].

Щ нормативнi акти мали служити розробленню регюнальних стратегiй розвитку та угод мiж Урядом Укра!ни та укра!нськими регiонами в особi обласних рад (Верховно! Ради АРК).

Серед прюритетних завдань реалiзацii Стратеги на першому етапi було вказано питання запровадження на державному та регюнальному рiвнях монiторингу мiж-регюнально! та внутрiшньорегiональноi диференцiацii; проведення мошторингу показникiв розвитку регiонiв, районiв i мiст обласного значення для визначення де-пресивних територiй.

На другому еташ заплановано проведення мош-торингу юнуючих iнструментiв стимулювання розвитку регюшв, результайв реформ на предмет !х ефективно-стi та доцiльностi коригування з метою визначення державних прюритейв регюнального розвитку на на-ступну довгострокову перспективу. Цей перюд став шд-готовчим до розроблення наступно! державно! стратеги регiонального розвитку [4].

У даному нормативно-правовому акп зазначаеть-ся, що результати реалiзацii Стратеги визначаються шляхом проведення мошторингу виконання угод щодо регюнального розвитку, програм подолання депресив-носй окремих територш, iнших заходiв центральних i мюцевих органiв виконавчо! влади та оргашв мiсцевого самоврядування.

Фактично Закон «Про стимулювання розвитку регюшв» не мютить шновацшних iнструментiв для ви-ршення проблем асиметрй розвитку регiонiв, а «угоди щодо регюнального розвитку», особливо в умовах вц-сутноста для таких угод цкьового фiнансування, не ви-рiшують проблеми державно! регюнально! полiтики.

Щм

нах - тако;

' е одна проблема регюнального розвитку, яка мала б виршуватися цим законом,- подолан-.ня депресивносп окремих територiй у регiо-нах - також залишаеться невирiшеною. Сьогодш немае реального iнструмента для и вирiшення, оск!льки про-грами подолання депресивностi так i не стали реальш-стю, а визначених джерел фшансування для таких програм закон не передбачае.

Державна регюнальна полпжа, яка до недавньо-го часу в УкраМ сприймалася виключно як допомога бiдним регiонам, себе не виправдала. АсиметрЦ у регюнальному розвитку не пом'якшуються, натомють по-стiйний перерозпод!л ресурсiв в^ економiчно б!льш спроможних регiонiв до менш спроможних призводить до мiжрегiональноi напруженостi та позбавляе регiони стимулiв до економiчного зростання [24]. У межах дер-жави не вцбуваеться вирiвнювання не лише з точки зору валового регюнального продукту, а й, передуйм, у регюнальному шдекй людського розвитку, що вкрай загрозливо для згуртованоста регюшв та едносй наци.

Перебування Укра!ни вже тривалий час на узбiч-чi европейських iнтеграцiйних процесiв не лише не до-зволяе залучати в Украшу значш европейськi кошти, а й призводить до неефективного використання укра!н-ських бюджетних ресурсiв, оск!льки шструменти регiо-нально! полiтики, що застосовуються в УкраМ, далею вiд тих, що позитивно зарекомендували себе не ткьки в европейських державах - членах 6С, а й у державах-кандидатах [22].

Отже, зрозумко, що УкраМ потрiбна нова державна регюнальна полiтика, що мае базуватися на нових

шновацшних i водночас перевiрених в розвинених рин-кових державах iнструментах 'й проведення [22 - 25].

Тому сьогодш в Украiнi вiдбуваеться процес по-дальшого вдосконалення нормативно-правового забезпечення мониторингу регiонального розвит-ку. Про це свiдчать таю законопроекти.

Проект Концепцй державно! регюнально! полiтики [13] мае стати базовим концептуальним документом, у якому формулюеться политика держави щодо реагуван-ня на зовшшш та внутрiшнi виклики, якi постали перед Укра!ною та и регiонами. У новiй Концепцп по-новому iдентифiковано головну мету державно! регюнально! полижи: забезпечення високого рiвня якостi життя лю-дини незалежно вiд мiсця !! проживання через забезпечення територiально цiлiсного та збалансованого розви-тку Укра!ни, штеграцй регiонiв в единому полiтичному, правовому, шформацшному та культурному просторi, максимально повного використання !х потенцiалу з ура-хуванням природних, економiчних, юторичних, культур-них, соцiальних та шших особливостей, пiдвищення кон-курентоздатностi регюшв i територiальних громад.

Для реалiзацii Концепцй державно! регiональноi полiтики був прийнятий Проект Закону Укра!ни «Про засади державно! регюнально! полiтики» [12]. Зпдно з Проектом державна регюнальна полiтика - це система цкей, заходiв, засобiв та узгоджених дш центральних та мiсцевих органiв виконавчо! влади, органiв мiсцевого самоврядування для забезпечення високого рiвня яко-ст життя людей на всiй територй Укра!ни з урахуван-ням природних, юторичних, екологiчних, економiчних, географiчних, демографiчних та iнших особливостей 'й регюшв, !х етнiчноi i культурно! своерцностЬ

Метою державно! регiональноi полiтики е ство-рення умов для динамiчного, збалансованого розвитку Укра!ни та и регiонiв, забезпечення !х соцiальноi та еко-номiчноi едностi, пiдвищення рiвня життя населення, додержання гарантованих державою сощальних стан-дартiв для кожного громадянина незалежно в1д його мюця проживання [25].

Реалiзацiя ново! державно! регюнально! полпики потребуе нових iнструментiв у вiдповiдних сферах: фiнансово-економiчного забезпечення; пiдвищення кон-курентоспроможностi територш та сприяння шновацш-ному розвитку; шституцшного забезпечення; iнтеграцii регiонiв та партнерства.

Фiнансово-економiчне забезпечення реалiзацii державно! регюнально! полiтики здiйснюеться через систему фшансових iнструментiв [14, с. 53 - 54]: бюджетне вирiвнювання; мiжбюджетнi трансферти з державного бюджету мюцевим бюджетам; об'еднання на договiрнiй основi фiнансових ресурсiв суб'ектiв регюнального розвитку, мiжнародних iнституцiй; цiльовi державнi швес-тицй; фiнансування державних i регiональних цкьових програм, у тому чи^ програм подолання депресивнос-тi територiй; угоди щодо регюнального розвитку; фь нансування програм i проектiв регiонального розвитку через Державний фонд регюнального розвитку, який е концентрованим, орiентованим на Державну стратегш регюнального розвитку мехашзмом.

На основi проведеного дослiдження можна кон-статувати, що на сучасному еташ в УкраМ вже розро-блена нормативно-правова база регулювання розвитку регiонiв, проте поки що вцсутне належне правове поле, яке б урегульовувало проведення мошторингу розвитку територiй та достатш iнструменти для забезпечення рiв-номiрного розвитку територiй Укра!ни. Це пояснюеться тим, що сьогодш ще вцсутш фундаментальш пiдходи до формування правових засад монiторингу регiонального розвитку, яю б базувалися на чiткiй науковш концепцй державного регулювання розвитку регюшв.

^м того, не зважаючи на низку законодавчих актiв у сферi регiональноi полiтики, досi не досягнута основна и мета: формування збалансованого розвитку регiонiв, що пiдтверджуе необхцшсть удосконалення механiзму державного регулювання диспропорцш регi-онального розвитку.

Основною проблемою регiональноi полiтики в Украiнi е декларативний характер прийнятих законодавчих документiв, вiдсутнiсть реально дшчих механiзмiв реалiзацii регiональноi полижи, чп-ко визначених фiнансових ресурйв, якi спрямовуються на регiональний розвиток, вцсутшсть монiторингу та оцiнки стану реалiзацii затверджених державних i регю-нальних програм розвитку.

Проведений аналiз дозволяе узагальнити основнi принципи державно! шдтримки проблемних регiонiв, що юнують в зарубiжних кра!нах та УкраМ:

1. Дiева законодавча база е необхцною переду-мовою вироблення та реалiзацii ефективно! пiдтримки соцiально-економiчного розвитку проблемних регюшв.

2. У бкьшосп кра!н свiту державна п1дтримка соцiально-економiчного розвитку проблемних регiонiв спрямована на його збалансування та усунення мiжрегiо-нальних диспропорцiй.

3. У розвинених кра!нах свiту фiнансування державно! шдтримки розвитку проблемних регюшв здш-снюеться за рахунок спещальних фондiв, якi е одним з основних елементiв державно! регiональноi полiтики.

4. Процеси утворення проблемних регiонiв в УкраМ мають багато сп!льних рис з шшими кра!нами-сусiдами, проте в УкраМ щ процеси е бкьш гострими внасл1док вiдсутностi дiевого механiзму державно! п1д-тримки соцiально-економiчного розвитку таких регiонiв.

5. Кожний з регюшв Укра!ни потребуе окремо-го п1дходу щодо визначення проблем сощально-еконо-мiчного розвитку та заходш з його пiдтримки. Це передба-чае проведення постгйного монiторингу як основних шди-катор1в соцiально-економiчного розвитку, так i поглибле-ного аналшу рiвнiв економiчного та соцiального розвитку за в1дпов1дними iнтегральними показниками. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Закон Укра'ни «Про стимулювання розвитку регiонiв» вiд 8 вересня 2005 р., № 2850-1У // Вщомосп Верховно'' Ради. -2005. - № 51. - Ст. 548.

2. Закон Укра'ни «Про державы цiльовi програми» // Вн домостi Верховно'' Ради Укра'ни (ВВР). - 2004. - № 25. - Ст. 352.

3. Закон Укра'ни «Про державне прогнозування та роз-роблення програм економнчного i соцiального розвитку Укра'ни» // Вiдомостi Верховно'' Ради Укра'ни (ВВР). - 2000. - № 25. -Ст. 195.

4. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни «Про запро-вадження оцiнки мiжрегiонально''' та внутршньорегюнально'' диференцiацi''' соцiально-економiчного розвитку регюыв»вщ 20 травня 2009 р. № 476 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ovu.com.ua/articles/1279-pro-zaprovadzhennya-otsinki-mizhregionalnoyi-ta-vn

5. Постанова Кабшету МУс^в Укра'ни «Про монiторинг соцiально-економiчного розвитку малих Mia i селищ»вiд 2 квгг-ня 2009 р. № 288 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// zakon.nau.ua/ doc/?uid=1164.293.0

6. Постанова Кабшету МЫс^в Укра'ни вщ 31 сiчня 2007 року № 106 «Про порядок розроблення, погодження подання для затвердження та виконання державних цтьових програм» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/106-2007-%D0%BF

7. Постанова Кабшету МУс^в Укра'ши «Про затвердження Порядку здмснення мониторингу показниюв розвитку репоыв, районiв, мiст республiканського в Автономий Республiцi Крим i обласного значення для визнання територш депресивними» вiд 24 червня 2006 р. № 860 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=860-2006-%EF

8. Постанова КМУ «Про запровадження комплексно'' оцшки соцiально-економiчного розвитку Автономно'' Респу-блiки Крим, областей, мм. Киева та Севастополя» / Кабшет Мшн стрiв Укра'ни вщ 20.06.07, № 833 // Офщшний вiсник Укра'ни. -2007. - № 46. - С. 10.

9. Постанова КМУ «Про затвердження Державно''' стратеги регюнального розвитку на перюд до 2015 року / Кабшет Мiнiстрiв Укра'ши вщ 21.07.2006, № 1001 // Офщшний вкник Укра'ши. - 2006. - № 30. - С. 36.

10. Постанова КМУ «Щодо стану та перспективи депре-сивних репоыв, мiст та селищ Укра'ши» / Верховна Рада Укра'ши вщ 15.05.2003 № 782-IV // Вщомосп Верховно''' Ради Укра'ши. -2003. - № 31.

11. Постанова КМУ «Про затвердження Державно''' стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 року / Кабшет Мiнiстрiв Укра'ши вщ 06.08.2014, № 385 [Електронний ресурс]. -Режим доступу : www.rada.gov.ua

12. Проект Закону Укра'ши «Про засади державно' ре-гюнально'' полпши» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dbn.at.ua/publ/3-1-0

13. Проект Концепци державно'' регюнально'' полпши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.adm.gov. te.ua/files/toda_p51_Proekt% 20konsepsiiregion% 20politiki.doc.

14. Варналш З. С. Регюни Укра'ши: проблеми та прюри-тети соцiально-економiчного розвитку : монографiя / З. С. Вар-налш, А. I. Мокш, О. Ф. Новкова, О. Ф. Романюк, С. А. Романюк / Нацюнальний iн-т стратегiчних дослiджень / [За ред. З. С. Вар-налш]. - К. : Знання Укра'ши, 2005. - 498 с.

15. Бабаев В. М. Сучасш пол™чы практики кра'н Ев-ропи: досвщ для формування регiонально'' полiтики в Укра'нл / В. М. Бабаев // Державне будiвництво - 2007. - № 1, ч. 1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : kbuapa.kharkov.ua/e-book/ db/2007-1-1/doc/5/01.pdf

16. Офщшний сайт Европейской комо [Електронний ресурс]. - Ре-жим доступу : http://epp.eurostat.ec.europa.eu/ portal/page/portal/nuts_nomenclature/introduction

17. Офщйний сайт Европейской комо (Евростат) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://epp.eurostat.ec.europa. eu/portal/page/portal/eurostat/

18. Europeinfigures: Eurostatyearbook 2011. - Luxembourg: Publications Office oftheEuropeanUnion, 2011. - 699 p.

19. Eurostatregionalyearbook 2010 / Statisticalbooks. - Luxembourg: Publications Office oftheEuropeanUnion, 2010. - 264 p.

20. Eurostatregionalyearbook 2012 / Statisticalbooks. - Luxembourg: Publications Office oftheEuropeanUnion, 2012. - 220 p.

21. Eurostatregionalyearbook 2013 / Statisticalbooks. - Luxembourg: Publications Office oftheEuropeanUnion, 2010. - 284 p.

22. Бша С. 1нституцшне забезпечення державно'' регюнально'' политики (досвГд кра'н ЕС) / С. Бта [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/Monitor/ june2009/9/htm

23. Долшшй М. I. Регюнальна политика на рубежГ ХХ -ХХ1 столгть: новГ прюритети / М. I. Долшнш. - К. : Наукова думка, 2006. - 514 с.

24. Кизим Н. А. Неравномерность регионального развития в Украине: теоретико-методические основы и инструментарий оценки : монографГя / Н. А. Кизим, Е. В. Раевнева, А. Ю. Боб-кова. - Х. : ФЛП Либуркина Л. М.; ИД «ИНЖЭК», 2011. - 200 с.

25. Кизим Н. А. Программно-целевой подход к государственному управлению социальной напряженностью в регионах страны : монография / Н. А. Кизим, В. В. Узунов. - Х. : ИД «ИНЖЕК», 2007. - 204 с.

REFERENCES

Babaiev, V. M. "Suchasni politychni praktyky krain lEvropy: dosvid dlia formuvannia rehionalnoi polityky v Ukrain" [Modern Political Practice in Europe: the experience to form Regional Policy]. kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2007-1-1/doc/5/01.pdf

Bila, S. "Instytutsiine zabezpechennia derzhavnoi rehionalnoi polityky (dosvid krain IES)" [institutional support for State Regional Policy (EU experience)]. http://www.niss.gov.ua/Monitor/ june2009/9/htm

Dolishnii, M. I. Rehionalna polityka na rubezhiXX- XXIstolit: novipriorytety [Regional policy in the late XX - XXI centuries: new priorities]. Kyiv: Naukova dumka, 2006.

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=860-2006-%EF

Europeinfigures: Eurostat year book 2011. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2011.

Eurostat regional year book 2010. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2010.

Eurostat regional year book 2012. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2012.

Eurostat regional year book 2013. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2010.

Kizim, N. A., Raevneva, E. V., and Bobkova, A. Yu. Neravno-mernost regionalnogo razvitiia v Ukraine: teoretiko-metodicheskie osnovy i instrumental otsenki [Uneven regional development in Ukraine: the theoretical and methodological framework and assessment tools]. Kharkiv: FLP Liburkina L. M.; INZhEK, 2011.

Kizim, N. A., and Uzunov, V. V. Programmno-tselevoy podkhod k gosudarstvennomu upravleniiu sotsialnoy napriazhennostiu v re-gionakh strany [Program approach to governance of social tension in the country]. Kharkiv: INZhEK, 2007.

[Legal Act of Ukraine] (2014). www.rada.gov.ua [Legal Act of Ukraine]. http://dbn.at.ua/publ/3-1-0 [Legal Act of Ukraine]. http://www.adm.gov.te.ua/files/ toda_p51_Proekt%20konsepsiiregion%20politikï.doc [Legal Act of Ukraine] (2005).

[Legal Act of Ukraine] (2009). http://zakon.nau.ua/ doc/?uid=1164.293.0

[Legal Act of Ukraine] (2007).

[Legal Act of Ukraine] (2009). http://www.ovu.com.ua/ articles/1279-pro-zaprovadzhennya-otsinki-mizhregionalnoyi-ta-vn [Legal Act of Ukraine] (2007). [Legal Act of Ukraine] (2004). [Legal Act of Ukraine] (2000). [Legal Act of Ukraine] (2006). [Legal Act of Ukraine] (2003).

Ofitsiinyi sait Ievropeiskoi komisii (IEvrostat). http://epp.eu-rostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/

Ofitsiinyi sait Ievropeiskoi komisii. http://epp.eurostat. ec.europa.eu/portal/page/portal/nuts_nomenclature/introduction Varnalii, Z. S. et al. Rehiony Ukrainy: problemy ta priorytety sotsialno-ekonomichnoho rozvytku [Regions of Ukraine: problems and priorities of socio-economic development]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2005.

Б1ЗНЕС1НФОРМ № 10 '2014

www.business-inform.net

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.