CC BY
17
Н.Н. Игнатенко
СОЦИАЛЬНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ КАК ФАКТОР ...
тиями. Но и на таком уровне это сотрудничество дает положительные результаты. Передовые представители бизнес-структур, в основном в крупном бизнесе, давно обращают внимание на такие аспекты функционирования и развития как репутация, корпоративный бренд, корпоративная лояльность персонала, лояльность бизнеса к социальному окружению и наоборот.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Амоша О. Сощальна ввдповщальшсть в контекст розвитку людського потенщалу / О. Амоша, О. Новжова // Держава i сусшльство. - 2010. - № 2. - С. 122-127.
2. Биняк О.Г. Юридична та сощальна ввдповщальшсть суб'ектш шдприемництва / О.Г. Биняк // Ушверситетсьш нау^ записки. - 2006. - № 1(17). - С. 150-154.
3. Гршнова О. Сощальна ввдповщальшсть бiзнесу: сутнiсть, значения, стратегiчнi напрями розвитку в Укра!ш / О. Гршнова // Укра!на: аспекти працi. - 2010. - № 7.- С. 3-8.
4. Ермоленко А.М. Сощальна етика та еколопя. Пдтстъ людини - шанування природи: [монографiя] / М.А. Ермоленко. - К.: Лiбра, 2010. - 416 с.
5. Звонар В.П. Економiчна феноменологiя сощально!
ввдповщальносп у контексп модершзацп суспшьства / В.П. Звонар // Людський розвиток в Укрш'ш: сощальш та демограф1чш чинники модершзацп нащонально! економ1ки (кол. моногр.) / за ред. Е.М. Л1баново1. - К.: 1н-т демографп та сощальних дослвджень iM. М.В. Птухи НАН Украши, 2012. - С. 69-109.
6. Колот А. Сощальна вщповщальшсть людини як чинник стшко! сощально! динамiки: теоретичш засади / А. Колот // Украша: аспекти працi. - 2011. - № 3. - С. 3-9.
7. Цимбал О.1. Сощальна вщповвдальнють людини, 6i3^cy, держави / О.1. Цимбал, О.М. Палiй // Сталий людський розвиток: Забезпечення справедливостi: Нащональна доповiдь / Кер. авт. колективу Е.М. Лiбанова / 1н-т демографп та соцiальних дослiджень iм. М.В. Птухи. - Умань: Вiзавi, 2012. - С. 263-266.
8. Шаповал В.М. Сощальна ввдповвдальшсть бiзнесy в стрyктyрi yправлiння економiкою: [монографiя] / В.М. Шаповал. - Дншропетровськ: ДВНЗ "НГУ", 2011. - 357 с.
9. Corporate Social Responsibility. National Public Policies in the European Union [Electronic resourse] / J. Knopf, W. Kahlenborn, T. Hajduketal. - Availableat: http:// ec.europa.eu/ social/ BlobServlet?docId=6716&langId=en].
© 2015
SOCIAL RESPONSIBILITY AS A FACTOR OF INCREASING THE EFFICIENCY AND COMPETITIVENESS OF FOOD COMPANIES
N.N. Ignatenko, candidate of economic Sciences, doctoral candidate
Uman National University of Horticulture, Uman (Ukraine)
Abstract. The article is devoted to the definition of the functions and role of the social responsibility of business is to increase the efficiency and competitiveness of food companies. Levels and future directions and forms of its implementation were defined.
Keywords: social responsibility, business, food companies, efficiency, competitiveness, improvement, management.
УДК 332.132(477)
ПРОСТРАНСТВЕННАЯ МОДЕРНИЗАЦИЯ ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ: МЕХАНИЗМЫ И НАПРАВЛЕНИЯ
© 2015
И.С. Кайтанский, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики промышленности
Одесская национальная академия пищевых технологий, Одеса (Украина)
Аннотация: В статье рассмотрены приоритеты смягчения регионального социального неравенства и повышение человеческого капитала и механизмы пространственной модернизации экономики Украины.
Ключевые слова: механизмы, стратегия, модернизация, риск, экономика, регион.
Постановка проблеми. Актуальною i найважливь шою проблемою сучасного етапу розвитку економши Украши е пошук нового балансу прюритепв у виршен-ш завдань соцiально-економiчноi поливки репошв. На перше мюце виходить завдання забезпечення економiч-ного зростання за рахунок зб№шення обсягу швести-щй, як спрямовуються в нарощування людського потенщалу, в розвиток шфраструктури, а також у велик проривш проекти у високотехнолопчних галузях еконо-мiки, що вимагае просторовоi' проекци модершзацп.
Анализ остантх джерел дослгджень I публ1кац1й. У науковш лiтературi е певш напрацювання у досль дженях учених-економiстiв, у запропонованих меха-шзмах просторовоi модернiзацii економiки Украши. Не зменшуючи значущiсть вкладу iнших дослвднишв у яких е значний доробок, можна вiдзначити працi: О. Алимова, О. Амош^ П. Борщевського, М. Бутко, С. Бша, П. Гайдуцького, В. Гееця, Б. Данилишина, М. Долшнього, Ф. Заставного, В. Захарченка, Т. Заяць, В. 1льчука, I. Лунша, С. Максименка, Б. Патона, Т. Пепи, И. Петровская, В. Пили, Ю. Пурденко, С. Раевского, В. Удовиченка, П. Саблука, В. Семенова, Л. Федуловоi та шших.
Незважаючи на певнi напрацювання в цьому напря-мi, слiд ввдзначити необхiднiсть удосконалення запропонованих мехашзмах просторово1' модершзацп економiки Украши i управлiння економiкою регiонiв в перюд кри-
зово1' економiки держави.
Нерозв'язашсть цiлого ряду теоретичних i приклад-них питань, вiдсутнiсть комплексного вивчення стратеги i напрямiв модершзацп мехашзму управлiння еконо-мiкою репошв обумовили вибiр теми дослiдження, його актуальшсть, мету та завдання.
Виклад основного матер1алу дослгдження. Модернiзацiя в просторовш проекцп - це створення стш-кого просторового каркасу зон i точок випереджального розвитку, здатних транслювати iнновацii на велику пе-риферiю краши, у поеднаннi з ефективною политикою пом'якшення регюнально1' сощально1' нерiвностi й шд-вищення людського капталу.
Критерii вибору просторових прюритепв розвитку повиннi спиратися на конкурентш переваги регiонiв, причому такi, яш сприяють модернiзацii, а не вщтворен-ню сировинно1' ренти. Визнання прюритету конкурент-них переваг здаеться очевидним з погляду iнтересiв всiеi краши, але далеко не очевидно для регюнальних елiт, оскiльки iнтереси регюну (частини краши) можуть не збиатися з iнтересами всiеi краши (цшого). I на державному рiвнi iнтереси краши часто пiдмiнюються лобiз-мом iнтересiв великих компанiй.
Регюнальна наука й свiтовий досвiд розвитку дозво-ляють вибрати й навпъ проранжувати просторовi прю-ритети для Украши, засноваш на конкурентних перевагах i сприятливому зниженнi бар'ерiв розвитку:
И.С. Кайтанский экономическое
ПРОСТРАНСТВЕННАЯ МОДЕРНИЗАЦИЯ ЭКОНОМИКИ ... направление
- велиш мюта й агломерацп (агломерацшний ефект/ ефект масштабу);
- шфраструктурно-транспортш коридори (скорочен-ня економiчно! вiдстанi);
- портов^ прикордоннi та iншi зони технолопчних за-позичень iз розвитком iмпортозамiщення;
- бiльш щiльно заселенi швденш регiони й пригороди зi сприятливими агроклiматичними умовами, розвину-тою шфраструктурою й бiльш дешевою робочою силою;
- обмежене коло геополггачно значимих сировинних проектiв, iнфраструктурно пiдтримуваних державою [1].
Ще один важливий напрямок - нейтралiзацiя тради-цiйних дефекпв укра!нсько! регюнально! полiтики, серед яких:
- ризик виявитися в успадкованш коли зрушення продуктивних сил, вш виникае зi зростанням доходiв держави й набагато вище при централiзованiй системi управлiння;
- ризик адмшютративного планування й пiдтримки галузевих прiоритетiв розвитку регiонiв, хоча це без-глуздо - занадто велика ймовiрнiсть помилки при швид-ко змшних технологiях i iнвестицiйних прюритетах бiз-несу;
- полiтика «великих проекпв» при неефективнiй i ко-румпованш державi; даний ризик також набагато вище при централiзованiй системi управлшня [2].
На вiдмiну ввд Китаю, у Укра1ни дотепер не ставило-ся завдання максимального використання вже наявних переваг концентраци людського капiталу й шфраструк-тури, тобто завдання розвитку мют-цен^в. Великi мю-та задавлеш централiзованою податково-бюджетною системою, що вилучае фiнансовi ресурси, скорочуються повноваження оргашв мiсцевого самоврядування на ко-ристь вищих органiв влади. Пiдсилюючи тиск на мюта, органи влади гальмують модернiзацiю. Адже iмпульс сошально! модершзацп (пiдвищення якостi населення, полiпшення сошального середовища) i модершзацп способу життя транслюеться в просторi двома шляхами - по iерархiчнiй системi мiст (вiд найбiльших до менш великих) i з великих мют у найближчi пригороди, тобто ввд центру агломерацп до И периферп.
До к1нця 2000-х рр. дифуз1я соцiальних iнновацiй, у тому чи^ модернiзацiя способу життя населення, да-йшла до великих регюнальних центрiв, цей «фронтир» модершзацп вимагае особливо! уваги. Великим мiстам потрiбна пiдтримка, щоб у кра!ш склався стiйкий каркас центрiв модершзацп замють малопривабливо! системи координат «Ки!в i iнша Укра!на». Чи зможуть концен-трувати якiснi людськ1 ресурси з шших регiонiв великi макроцентри - таш як Харкiв, Донецьк, Дшпропетровськ, Одеса, Львiв? У сформованих шституцюнальних умовах прогноз, скорiше, негативний, осшльки бiльшiсть цих мiст не мають необхвдних переваг у виглядi б№ш висо-кого рiвня життя i якостi населення, як1 б забезпечували необхiдну «рiзницю потенцiалiв» i залучали зовшшшх мiгрантiв (мiгранти зi свого регюну !дуть i так).
Органи державно! влади давно розглядають вдею укрупнення, об'еднання дек1лькох регiонiв «тд крилом» великого й бiльш розвиненого, iз сильним центром. Цi плани народжуються пвд гаслом створення «самодостат-нiх регiонiв». В iнших кранах про це мало пiклуються, розумшчи, що регiони - вiдкритi економiчнi системи, що вiльно обмiнюються своею продукщею. Укра!нськi органи влади не враховують, що об'еднання знищуе одну з деяких юнуючих i дуже важливих вдентичностей укра!нцiв - регюнальну, котра е основою для формуван-ня регiонального соцiуму.
Укрупнення негативно вплине на розвиток i мо-дернiзацiю великих мiст. Здавалося б, адмшютративне об'еднання полегшуе стягування населення у великий регюнальний центр, вш стае бiльш конкурентоспро-можним. Але при цьому деградують колишнi регюналь-нi центри, що втратили цей статус шсля об'еднання. З них вимиваються всi ресурси - людсьш i фiнансовi, так 124
працюе центро-периферiйний механiзм просторового розвитку. Але ж iмпульс модершзацп повинен перемь щатися з великих центрiв долшиць, по iерархiчнiй систе-мi мют. I чим менше буде регюнальних центов, тим по-вiльнiше модершзащя стане поширюватися в просторi.
Рiзноманiтний мiжнародний досвiд [3] показуе, що для Укра!ни iснують можливостi й мехашзми пом'якшення просторових соцiальних розходжень, на вiдмiну ввд економiчних. Останш неминуче будуть зростати, питання тшьки в темпах цього росту. Для перелому тренда й деякого зниження сощально! нерiвно-стi регюшв потрiбнi двi умови - досить високий рiвень економiчного розвитку й ефективна перерозподшьна со-цiальна политика держави, у тому числi спрямована на рiст людського капiталу. Ще раз шдкреслимо, що саме сильна сощальна, а не регiональна полгшка забезпечуе бiльш значимий ефект пом'якшення просторово! соцi-ально! нерiвностi.
Оцшимо спочатку економiчнi умови. Душовий ВВП Укра!ни зростае. У Доповiдi Светового банку показано, що змiна тренда в розвинених кра!нах Свропи почала, хоча й слабко, проявлятися при душовому ВВП бiльш 10 тис. дол. по пакету кушвельно! спроможносп (ПКС). Однак, середньоукра!нський душовий ВВП означае «се-редню температуру по лшарш» - середне м1ж Киевом, експортними регюнами й домiнуючою масою менш розвинених шших. В 2011 р. у половиш регюшв Укра!ни ВРП був нижче гшотетичного «стартового» порога в 10 тис. дол. ПКС.
Граничний рiвень ВВП, необхвдний для перелому тренда, вище й через сильш бар'ери розвитку. Самий очевидний i об'ективний - бар'ер простору (низько! щiльностi населення, слаборозвинено! iнфраструкту-ри i явно недостатньо! мереж1 мiст-центрiв), що пвдви-щуе вартiсть соцiальних видатк1в держави. Не менш важливим бар'ером е сильна поляризаци населення по доходу, що сповшьнюе модернiзацiю способу життя й знижуе доступнiсть соцiальних послуг для значно! час-тини укра!ншв. У просторовiй проекцi! це проявляеться в сильних регiональних розходженнях якосл населення, в «вiялi» змiн способу життя в регюнах i поселениях у дiапазонi вiд прискорено! модершзацп до деградацп. Ситуацiя п1дсилюеться новою економiчною кризою.
Друга умова - масштабна й ефективна сошальна поливка. Рiст розмiрiв перерозподiлу в Укра!ш очевидний (частка видатк1в на сошальну полiтику у видатках кон-сол1дованих бюджетiв регiонiв виросла за 2000-2011 р. з 7 до 18%). Для досягнення ефективносп не вдаеться перебороти к1лька сильних бар'ерiв. Зберiгаеться iн-ституцiональний бар'ер надзатратних механiзмiв - неадресного характеру сошальних трансфертiв i в цшому неефективно! витрати бюджетних коштiв переважно на утримання соцiально! iнфраструктури. Другим бар'ером на шляху пом'якшення просторових сошальних розходжень залишаються некомплекснють i невиразнi цiлi соцiально! полиики, спроби вирiшувати з !! допо-могою кон'юнктурно-полiтичнi завдання, що характерно й для державних, i для регюнальних оргашв влади. Поки бар'ери цшей i iнструментiв не будуть переборен^ до бiльш жорстких об'ективних бар'ерiв простору без-глуздо навiть п1дступатися. Але пом'якшувати сощальш регiональнi розходження ранiше або шзшше доведеться, без цього укра!нська модершзащя буде нестшкою.
Перспективи соцiально-економiчного розвитку укра-!нського простору можна описати у виглядi сценарних прогнозiв. При розробш прогнозiв у першу чергу варто враховувати вплив базових факторiв i бар'ерiв просто-рового розвитку. Вони носять довгостроковий характер, тому розвиток простору шерцшний. Швидких змiн, у тому чи^ помiтного ослаблення бар'ерно! функцi! фак-торiв «друго! природи» i тим бiльше скорочення масш-табiв периферiйностi, у найближче десятилитя не в1д-будеться.
Другою основою для прогнозу е сформоват нерiвно-Карельский научный журнал. 2015. № 1(10)
И.С. Кайтанский
ПРОСТРАНСТВЕННАЯ МОДЕРНИЗАЦИЯ ЭКОНОМИКИ ...
сл й тренди, яш також стiйкi. I ильки третiм компонентом може бути прогноз политики влади, причому зовам не обов'язково репонально'. В УкраЫ дотепер не сфор-мувалися прюритети регiональноi полiтики, погано пра-цюють 11 iнструменти, тому основний вплив на розвиток репошв роблять заходи не репонально!, а економiчноi й сощально! полiтики.
У цiлому регюнальна нерiвнiсть, особливо в початко-вш фазi iнвестицiйного росту, буде шдсилюватися, тому що регiони з низькими конкурентними перевагами бу-дуть вщставати. Але масштаби росту нерiвностi будуть не такими сильними, як в 1990-Т й на початку 2000-х рр. Крм того, iнвестицii в «сильних» забезпечують приско-рений розвиток вае' краши й рiст И фшансових ресур-сiв. Проблеми вщстаючих регiонiв можуть виршувати-ся не тшьки за допомогою регiональноi стимулюючо' полiтики (вона далеко не завжди успiшна навiть у розви-нених кранах), а в першу чергу за допомогою перероз-подiльноi' соцiальноi' полiтики й полiтики, нацiленоi' на рют людського капiталу. Для такоi' полiтики е головне правило - допомагати потрiбно людям, а не регюнам.
Модернiзацiя краши мае й просторову проекцтю, хоча простiр часпше розглядають як бар'ер модершза-цп. Крiм бар'ерних функцiй простору, е й шший бар'ер - надмрна централiзацii влади й фiнансових ресурав на державному рiвнi, витрати й дефекти тако' системи управлiння занадто велик1. Росте розумiння необхщ-носп бiльш гнучкого механiзму узгодження штереав центру й регiонiв. Це повинен бути бшьш ефективний у порiвняннi з «вертикаллю» iнститут, хоча в Укра'ни вiн буде формуватися iз чималими ризиками через сильну асиметрш соцiально-економiчного розвитку регiонiв.
Модернiзацii самого простору придТляеться не так багато уваги в суспiльнiй i експертнш дискусii. З 1990-х рр. i донинi бiльш широко представлена шша точка зору - потрiбно модернiзувати украшсьш iнститути, а проспр «виправиться» сам, птд впливом шститупв, хоча багато разiв в украшсьшй iсторii реформи натрапляли на бар'ери простору й видихалися.
Органи влади не проявляють особливо' уваги до екс-пертно' дискусii' i як i ранiше пропонують механiзми, яким приписуються чудодiйнi здатностi вирiшити ва проблеми разом. Наприклад, паперовi стратеги розвитку й «розмщення продуктивних сил», укрупнения репошв, штучне адмiнiстративне видшення й пiдтримка «локо-мотивiв росту» та ш. Видимо, в Укрш'ш ще не швидко сформуеться консенсус вах зацiкавлених сторiн, засно-ваний на розумiннi законiв просторового розвитку, мож-ливостей i прiоритетiв полиики держави, на узгодженнi iнтересiв центру й репошв.
Перший крок на цьому шляху - визначити найваж-ливiшi вектори модершзаци, що знижують бар'ери украшського простору. Якщо сформуеться загальне ро-зумшня значимостi цих векторiв, буде легше вибирати й впроваджувати оптимальнi шструменти регiональноi полiтики. Аналiз свiтового досвщу й просторового розвитку Украши, у тому числi в кризовi перiоди, дозволяе запропонувати три найважливших вектори модернiзацii простору.
1. Прискорення дифузи iнновацiй (технологiчних, споживчих, iнформацiйних та ш.). Процеси дифузii ш-новацш у просторi Украши, як i в усьому свiтi, iдуть трьома шляхами - по iерархiчнiй системi мiст (вiд най-бiльших до менш великих) i в межах агломерацш - вiд 1х мют-центрТв у пригороди, а також втд прикордонних регiонiв з iнтенсивними глобальними контактами вглиб краши, хоча цей шлях в Укра'ш менш розвинений. Для прискорення дифузii' iнновацiй необхщно знижувати ш-ституцiональнi й шфраструктурш бар'ери. Iнвестицii в сучасну транспортну iнфраструктуру «зшивають» про-стiр: центр агломераци i його пригородiв, велиш мiста мiж собою й з менш великими, а також з портовими мютами - «воротами» у глобальний ринок. 1з цього ви-ходить висновок: для прискорення модершзаци прюри-
тетнi iнфраструктурнi iнвестицii' держави в тт територii, де концентруються велик1 мiста й населення. Тим самим швидше знижуеться економiчна вщстань для бiзнесу й бiльшостi жителiв краши.
Iнституцiональнi мехаиiзми також добре вщомг мiське планування й горизонтальна координащя розвитку територiй у складi агломерацiй (вона краще врахо-вуе iнтереси територiй у порiвняннi з адмiнiстративним об'еднанням); зниження корупцшних бар'ерiв для бiзне-су при видшенш землi й видачi дозволiв на будiвництво в мiстах, фшансова самостiйнiсть мiст, що дозволяе бшьш активно вкладати кошти в розвиток шфраструктури; реально обране й тдзвггае населенню мiсцеве самовряду-вання для бiльш ефективного використання бюджетних коштiв та iн. В усьому свт цi «рецепти» працюють.
2. Стимулювання конкуренцii регiонiв i мют за iн-вестицii й людський капiтал. Без конкуренцii' не може розвиватися й модершзуватися не тшьки ринок, але й простiр. Конкуренцiя регiонiв за iнвестицii полiпшуе тдприемницький клiмат i модернiзуе iнститути, хоча е два обмеження. По-перше, швестици в сировиннi про-екти нечутливi до якостi регiональних iнститутiв: для великих ресурсодобувних компанш прiоритетнi iншi фактори, а регiональнi iнституцiональнi ризики мiнi-мальнi, тому що проблеми вирiшуються на державному рiвнi. По-друге, конкуренщя за iнвестицii держави спри-яе полiпшенню регiональних iнститутiв тшьки в тому випадку, якщо держава видшяе цi кошти за прозорими критерiями.
Регiони усе бiльш активно конкурують за iнвестицii. У цш конкуренцii е переможцi, що грали за правилами й модернiзували шституцюнальне середовище для залу-чення iнвесторiв, що дозволило максимально використо-вувати базовi конкурентнi переваги, насамперед - вигоди мюця розташування. Однак у бшьшосп випадк1в iнвес-тицii йдуть туди, де е природнi ресурси, будуються ма-гiстралi або реалiзуються полiтичнi проекти державно' влади, модершзацшний ефект яких досить сумнiвний. Високодотацшш регiони не вiдчувають необхiдностi в конкуренци й полiпшеннi iнститутiв, тому що трансферта з державного бюджету надходять безперебшно. Без трансформаци мiжбюджетних вiдносин утриманство в Укра1ни невикорiнно.
Модернiзацiя неминуче буде супроводжуватися посиленням регiональних розходжень, але репони-«переможцi», по-перше, здатнi транслювати кратщ практики й, по-друге, одержують можливють розвиватися швидше з опорою на власш зростаючi податковi доходи. Вщставання регiонiв, як1 «програли», частково компенсуеться трансфертами на сощальш цш, а також адресною соцiальною полтшкою, нацiленою на допо-могу людям, а не регюнам. Важливий мехашзм - контроль «знизу» Т змiна влади регiонiв за допомогою вибо-рТв, його прийдеться вщновлювати. При всТх витратах виборТв губернаторТв дТючий механТзм призначення ще менш ефективний з погляду якостТ управлшня, пТдтвер-дженням служить бюджетна политика багатьох регТонТв у кризовий перюд.
КонкуренцТя за людськ1 ресурси поки мТнТмальна, але неминуче буде зростати в мТру посилення депопуля-ци. За людськТ ресурси конкурують не стшьки регТони, ск1льки мТста, особливо велии [4]. Однак Т тут е пастка - переваги столично' агломераци настшьки велик1, що вона стягае бшьшу частину трудово' мирацп. КрТм того, великТ мТста, е мунщипалиетами й жорстко обмеженТ в повноваженнях Т фТнансових ресурсах. Навить мюта-мТльйонники й близьк1 до них по чисельносп жителТв дуже слабко притягають населення через межТ сво'х ре-гТонТв, не маючи необхТдних ресурсТв для розвитку шфраструктури й мюького середовища; у великих мютах створюеться мало яшсних робочих мТсць.
Основний бар'ер для росту конкуренци за швестици й людський капитал - надцентралТзацТя системи управ-лТння й мТжбюджетних вадносин, що створюе мтнтмум
И.С. Кайтанский
ПРОСТРАНСТВЕННАЯ МОДЕРНИЗАЦИЯ ЭКОНОМИКИ ..
стимулiв для розвитку регюшв i мют. Усередиш регюну також iснуе бар'ер централiзацi! повноважень i доход-них джерел на рiвнi регiонально! влади й бюджету, при цьому найбiльш ущемляються мунщипалггети великих мiст, де податковi надходження вище.
Для росту конкуренцп, що стимулюе просторову мо-дернiзацiю, необхщна децентралiзацiя управлiння, змiна пропорцiй розпод!лу податкових надходжень на користь регюшв, а усередиш них - на користь мют. На мунщи-пальному рiвнi видiляються мiста iз проввдними про-мисловими пiдприемствами великих ресурсодобувних i металургiйних компанiй, податки яких становлять основу не тшьки мунiципального бюджету, але й бюджету деяких регiонiв Укра!ни; однак для таких мют викорис-товуються негативш бюджетнi трансферти.
3. Рiст мобшьносп населення. На вiдмiну вiд попе-реднiх векторiв, цей вектор сприймаеться як один з най-важливших не тiльки експертним спiвтовариством, але й владою. Хоча навряд чи вш виглядае таким для населення: бшьшють укра!нщв вважають за необхщне створення нових робочих мюць там, де вони проживають, незалеж-но вiд конкурентоспроможиостi територп проживання. При цьому в реальнiй практищ бiльшiсть родин тдтри-мують м!грацш сво!х вирослих дiтей у велик! мюта на навчання й пошук б!льш високооплачувано! роботи. Ще одна форма м!грацп з ввдносно низькими витратами для родини - трудов! маятниковi мпрацп одного з дорослих члешв з бшьш тривалим часовим циклом (тижневим у велик! мюта, сезонним на буд!вництво, вахтова зайня-тють та ш), що дозволяе збшьшити рад!ус перемщень. Так! форми м!грацп частково знижують напруженють на ринках пращ слаборозвинених ! депресивних територш у силу дещо меншо! затратносп для домогосподарств, залишаються домшуючими як мшмум на середньостро-кову перспективу. У депресивних мономютах саме мь гращя молод! й трудов! м!граци окремих члешв родини «на заробики» швидше пом'якшують напруженють на ринку пращ Вони в першу чергу повинш тдтримувати-ся заходами державно! политики як найб!льш ефективш в умовах обмежених фшансових ресурав.
Висновки з проведеного до^дження. Для того щоб мпрували домогосподарства, умови поки не створена ! вони навряд чи сформуються в найближч! роки. Необхвдш бшьш високий р!вень доход!в населення, л!кввдащя шституту реестраци, розвинеш ринки житла з низькими бар'ерами, широка й гнучка система житло-вого кредитування, у тому числ! шотеки. Для Укра!ни надто важливо враховувати ще один бар'ер - дуже низьш темпи створення нових, бшьш якюних робинишв мюць навиь у великих мютах (за винятком столично! агломерацп до початку кризи) [5]. Виходить, що !хати людям не
на що й нема чого. Розраховувати на швидку змшу ситу-ацп навряд чи можливо, тому поки краще робити ставку на п форми трудово! мiграцii, яш виявилися найбiльш життездатними, одночасно знижуючи iнституцiональнi бар'ери для всiх форм трудових мiграцiй i переселення домогосподарств i3 депресивних територiй.
Всi три вектори просторово! модернiзацii' - просто-рова дифузiя iнновацiй, конкуренцiя регюшв i мiст, мо-бiльнiсть населення - працюють i без пщтримки влади, але з «скрипом» i дуже повiльно. В УкраМ потрiбно зро-бити дуже багато чого, щоб вони запрацювали на повну силу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Безпека регюшв Укра!ни i стратегiя ii гарантуван-ня: у 2-х т. / [Б. М. Данилишин, А. В. Степаненко, О. М. Ральчук та 1н.]. - К.: Наукова думка, 2008. - 389 с.
2. Дудкша К. А. Кластери як форма ринково! централiзацii в умовах сучасних свиогосподарських вiдносин: Автореф. дис канд. екон. наук. 08.05.01. / К.А. Дудкша. - 1нститут свиово! економши i мiжнародних вщносин. - Ки!в, 2004. - 14с.
3. Бараник З. П. Методичш пiдходи до оцiнювання функцiонування регюшв кра!ни за станом сощально-економiчного розвитку / З. П. Бараник // Економша та держава. - 2006. - № 5. - С. 56-59.
4. Люогор Л. С. Чинники формування конкурентного середовища на ринку пращ / Л. С. Люогор // Демографiя та сощальна економжа: екон. та сусп.-поли\ жур. - 2008. - № 2 (10) - С. 104 -115.
5. Петрова 1.Л. Реструктуризация функцш управлiння людськими ресурсами в контекст стратепчно!' перспек-тиви // Демографiя та соцiальна економша: наук.-екон. та сусп.-полiт. жур. - 2004. - № 1-2. - С. 126-136.
6. Язлюк Б. Стратепя шновацшно! безпеки як подо-лання асиметрп конкурентоспроможностi пiдприемств у м1жрегюнальному розвитку / Б. Язлюк // Зб.наук. праць молодих вчених Наука молода. - Тернопшь: Економiчна думка, - 2012. - Вип. 18. - С. 178-184
7. Язлюк Б. Методичш шдходи до оцшки фшансово-економiчноi ефективностi шновацшного розвитку шдприемства та ii безпеки / Б. Язлюк // Наук.збiрник Львiвського нац. унiве-ту iм. 1.Франка Формування ринково! економiки в Укра!ш - 2012. - Вип. 27. - С. 291297
8. Язлюк Б. Основш управлшсьш технологii при формуванш та реалiзацii iнвестицiйно-iнновацiйного бiзнес-портфеля в умовах невизначеностi майбутньо! економiчноi ситуацii / Б. Язлюк // Фшансова система Укра!ни. Збiрник наукових праць Острозько! Академiя. - 2012. - Вип. 19. - С 459-465 [Серiя : економжа].
ПРОСТОРОВА МОДЕРН1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ: МЕХАН1ЗМИ ТА НАПРЯМИ
© 2015
I. С. Кайтанський, кандидат економ1чних наук, доцент, доцент кафедри економши промисловост
Одеська нащональна академ1я харчових технологт, Одеса (Украгна)
Анотащя: У статп розглянуто прюритети пом'якшення регiонально!' соцiальноi нерiвностi та пiдвищення людського капiталу й мехашзми просторово! модершзацп економiки Укра!ни Ключовi слова: механiзми, стратепя, модершзащя, ризик, економша, регiон.
SPATIAL MODERNIZATION OF UKRAINE'S ECONOMY: MECHANISMS AND DIRECTIONS
© 2015
I.S. Kaytanskiy, candidate of economic sciences, associate professor, associate professor,
department of industrial economics
Odessa National Academy of Food Technologies, Odessa (Ukraine)
Abstract. The article considers priorities mitigate regional inequality and improving human capital and spatial arrangements of modernization of economy of Ukraine
Keywords: mechanisms, strategies, modernization, risk, economics, region.
