CC BY
18
УДК 332.132(477)
ИНФРАСТРУКТУРНОЕ РАЗВИТИЕ РЕГИОНОВ В УСЛОВИЯХ ОГРАНИЧЕННОГО
БЮДЖЕТНОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ
© 2015
И.С. Кайтанский, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики промышленности
Одесская национальная академия пищевых технологий, Одеса (Украина)
Аннотация: В статье проведена оценка инфраструктурного развития регионов в условиях бюджетных ограничений экономики Украины, что позволит решить задачу оценки полной эффективности конкретных инвестиционных проектов.
Ключевые слова: механизмы, стратегия, модернизация, риск, экономика, регион.
Постановка проблеми. Завдання переходу до ефек-тивного соцiально-орieнтованого економiчного росту ви-магають забезпечення ввдповщних територiальних умов. Осшльки репони виступають як арена вТдтворювального процесу, а шфраструктура забезпечуе взаемодш ос-новних територiальних тдсистем, вщ формування шфраструктурних умов у репонах багато в чому зале-жить пiдтримка високо! якосп життя населения й забезпечення ефективного економiчного росту на всш територп краши. Однак сформована до тепершнього часу в Украши бюджетна система не забезпечуе достатнiх можливостей для розвитку територiй (у тому числТ в сферi iнфраструктури), зберТгаючи й навiть пТдсилюючи невiдповiднiсть масштабiв завдань, що стоять перед репонами, i видiлюваних на !х ршення фiнансових ресурсiв.
Аналгз остантх джерел дослгджень I публ1кац1й. Аналiз вггчизняно! й закордонно! науково! л1тератури [1, 2, 3] показуе, що шфраструктура повинна розгля-датися як найважливший елемент нацюнального ба-гатства, що спираеться на державне забезпечення. У термiнах сощально-економТчно1 вТдтворювально1 систе-ми цiль шфраструктурного забезпечення виробництва можна трактувати як формування загальних умов для безперервностi економiчного росту, збалансованосп вiдтворювального процесу; цiль сощального iнфраструктурного забезпечення - як формування умов для ввдтворення «людського капталу».
Виклад основного матер1алу дослгдження. У результат вивчення пiдходiв до оцшки шфраструктурно1 забезпеченостi нами видiленi наступш групи И показникiв, що И характеризують:
- к1льк1сна характеристика матерТально-техшчно1 бази «пасивно!» i «активно1» складових iнфраструктурних га-лузей;
- характеристика якосп матерТально-техшчно1 бази;
- потенцiйнi можливосп й ступiнь фактичного вико-ристання (завантаженостi) iнфраструктурних об'ектiв;
- результатившсть використання iнфраструктурних об'ектiв;
- ресурси галузей шфраструктурно1 сфери;
- взаемозв'язки з iншими господарськими комплексами.
1нфраструктурна забезпеченiсть регiону розглядаеться як найважливша характеристика якостi територiального соцiально-економiчного середовища. Шдкреслюеться роль iнфраструктурного забезпечення в соцiально-економiчному розвитку регiонiв за раху-нок: забезпечення загальних умов для безперервного плину вiдтворювального процесу, мультиплiкативного ефекту, можливостей пом'якшення м1жрегюнально1 диференщаци [4].
1ндикатори вТдносно1 значимостi iнфраструктури в розвитку господарства показують, що в економщ постiндустрiального типу швестици, не пов'язаш прямо з розвитком виробництва, здобувають провiдну роль у створенш нацiонального багатства. У провщних кра1нах свiту пiдвищуеться iнтерес до фшансових i iнституцiональних питань розвитку регюнально1 iнфраструктури.
Виходячи з економТчно1 й сощально1 специфiки
iнфраструктурних галузей, обгрунтовуеться
неможливiсть !х розвитку на традицшних принципах комерцiйного фiнаисуваиня й необхвдшсть розвитку переважно на основi суспiльного сектора, який являе собою сукупшсть державного сектора, мунiципального сектора й недержавних некомерцшних оргаиiзацiй.
Бюджетну систему варто розглядати як централь-ний елемент системи суспiльних видатшв i ключо-вий економiчний мехашзм державного регулюван-ня регiонального розвитку. Враховуються принципи бюджетного регiоналiзму, найважлившою умовою реалТзацп яких е ефективна оргашзащя м1жбюджетних вiдносин [5].
Як основу перспективное' регюнально1 економТчно1 полтшки варто розглядати розвиток шфраструктурно1 сфери яка безпосередньо зачшае вс без винятку територп, не залежно вТд 1'х галузево1 спещалТзаци.
Основними завданнями политики територТального вирТвнювання е:
- забезпечення мшмальних сощальних ставдарпв Т рТвних стартових можливостей для населення й шдприемств будь-яко1 територп;
- ефективне включення регюшв у систему м1жрайонних Т мТждержавних економТчних зв'язшв;
- стимулювання територТальних оргашв управлшня до мобшзаци власного ресурсного потенщалу;
- створення в репонах сприятливого кл1мату для швестицшно1 й дшово1 активносп [6].
Важливе забезпечення узгодження розвитку шдприемств Т територТального середовища, а також взаемно1 координаци програм суспшьних видатк1в.
Загальна (макроекономТчна, галузева) специфжа розвитку економши знаходить висвилення й у И територТальнш структура у шсляреформений перюд у числТ вщносно благополучних виявилися сировинщ металургшш й торгово-фшансовТ райони; для шших регюшв («б1дно1 периферп») - на яш припадае пере-важна частка населення - характерш досить жорстш бюджетш обмеження. Сформувалася така Терарх1я регюшв, що заснована на домТнуванш столичного торгово-банкТвського кашталу (Ки1в) Т райошв видобут-ку експортного палива й сировини (Схщ) над аграрним Швднем. Ця територТальна структура економТки - се-рйозна перешкода для реалТзацп в Украши стратеги стшкого розвитку.
Перюд економТчного росту не змшив ютоти сформоваиоl за роки реформ територТально1 моделТ украшсько1 економТки: л1дерами промислового виробництва як Т рашше залишаються райони видобутку експортно1 сировини, а основний потш мТгранпв спря-мований у столичний ареал.
Одшею з найбшьш гострих проблем вс останш роки е рТзка м1жрегюнальна диференщац1я за рТвнем сощально-економТчного розвитку. Незважаючи на те, що головною метою регюнально1 поливки пТсляреформеного перюду було скорочення розривТв мТж репонами, за основними показниками економТчного й сощального розвитку територТальш розходження мТж регТонами досягають дек1лькох десятшв разТв Т з кожним роком зростають. Число дотацТйних територТй не скорочуеться.
Зiставления динамТки й варТацп ключових соцТально-
економiчних iндикаторiв показуе, що для репонального розвитку пiсляреформеного перiоду характерне поеднання вiдразу двох негативних тенденцiй: прямого попршення цiлого ряду показнишв i росту !х мiжрегiональноl диференщацп.
Для оцiнки рiвнiв iнфраструктурного розвитку репошв доцiльна побудова iнтегральних статистич-них iндексiв шфраструктурно1 забезпеченостi, в основ1 яких - частковi шдекси по компонентах «Транспорт», «Житло», «Комунальне господарство», «Освпа» 1 «Охорона здоров'я», розрахованi iз застосуванням методу лшшного масштабування по показниках, що характеризуют забезпеченiсть регiонiв: автодорогами, житлом, комунальними мережами, дошк1льними й середшми освiтнiми установами, установами охорони здоров'я й медичним персоналом. З шшого боку, враховуються розходження в душових бюджетних видатках регiонiв Украши по статтях «Транспорт», «Житлове господарство», «Комунальне господарство», «Освпа» i «Охорона здоров'я».
На основi зютавлення iнтегральних iндексiв шфраструктурно1 забезпеченостi й душових бюджетних видатшв на iнженерну й соцiальну шфраструктуру. можна використовувати типологп регiонiв у виглад матрищ (рис. 1).
Пнфратруктурназаоезпечешсть
Висока 2 3
Вище середнього 2 1 2
Нгюте середнього 4 2 3 2
Ннзька 2 4
Низыа Нижче середнього Вище середнього Висои
Схсл^тп: впллтки
необхщно придшити результатам реформування в сферах податково-бюджетно! полiтики й територiального управлшня.
Таблиця 1 - Мiжрайоннi розходження обсяпв фак-тичних сумарних (по репонах*) бюджетних видаткiв мунiципальних утворень, 2011 р.
Категор1я бюджетних видаткiв Косфодент варiацil, %
Житлово-комунальне господарство 55,6
Освгга 24,7
Культура, мистецтво й кiнематографiя 39,6
Охорона здоров'я й фiзична культура 44,0
Сощальна полiтика 87,1
Рисунок 1 - Розподш репошв Украши при типологп по iндексу транспортно-житлово-комунально! забезпеченостi (у клггках зазначена к1льк1сть регiонiв по типах включаючи мiста Ки!в i Севастополь)
Переважна бiльшiсть регiонiв виявилася в гру-пах з низькими й «нижче середнього» бюджетними видатками (у т.ч. i регiони з низькими показника-ми шфраструктурно1 забезпеченостi). Це демонструе вiдсутнiсть на регiональному й мюцевому рiвнях до-статнього ресурсного потенщалу для забезпечення функцiонування й розвитку шфраструктурно1 сфери.
Недостача фiнансового забезпечення призво-дить до рiзкого зниження обсягiв нового будiвництва й збшьшення зносу основних фондiв у таких найважливших iнфраструктурних сферах, як дорожне господарство, водопостачання, каналiзацiя й теплопо-стачання.
Перевантаження iснуючих iнфраструктурних мереж, прискорюе !х зношування й пiдсилюють iмовiрнiсть ви-никнення аварiйних ситуацiй.
Особливу увагу варто придiлити мiжрегiональнiй диференщацифшансовогозабезпеченняшфраструктурного розвитку. Вщзначено значнi мiжтериторiальнi розходження по забезпеченосп бюджетних видатюв регiонiв пода-тковими доходами, що надходять до !х бюджепв.
Одним з насладив недостатнього ресурсного забезпечення мунщипальних утворень стали ютотт мiжгериторiальнi розходження в обсягах бюджетного фшансування по соцiально значимих категор1ях видаткiв i забезпеченню на-селення вщповщними базовими бюджетними послугами га-лузей сощально1 шфраструктури (табл. 1).
Найб№ша диференцiацiя фактичних сумарних бюджетних видатшв мунiципальних утворень спостерта-еться по категорп «Соцiальна полгшка» (87,1%), а най-менша - по категорп «Освпа» (24,7%).
Сформована в Украши система м1жбюджетних вщ-носин розглядаеться нами як детермшуючий фактор ресурсно1 бази iнфраструктурного забезпечення репо-нiв i регiонального розвитку в цшому. Особливу увагу
бюджетних видатшв
Бюджетно-фiнансовi умови iнфраструктурного забезпечення репошв розглядаються нами як наслщок моделi регулювання регiонального розвитку, що д1яла в останнi роки. Реалiзована в цей час регюнальна полпика, фактично, полягае iз двох нерiвних частин: 1) м1ж-районного регулювання поточних бюджетних видатшв (поточна бюджетна пiдтримка регiонiв через систему мiжбюджетних трансфертiв) i 2) асигнувань на розвиток окремих райошв i !х груп («цiльовi програми сощально-економiчного розвитку регiонiв»).
Серйозний перешс спостерiгаеться убiк поточно1 фь нансово1 пiдтримки територiй при явнш недооцiнцi рол державних i мунщипальних швестицш. Частка програм регiонального розвитку в сумi мiжбюджетних трансфер-пв з державного бюджету - дещо бiльше 1%. З 2002 р. число програм регюнального розвитку, фшансованих з державного бюджету, рiзко зменшилося, а м1ж самими програмами нампився рiзкий дисбаланс в обсягах фь нансування.
У частинi вдосконалювання поточно1 державно1 бю-джетно1 пiдтримки регiонiв важливим й впровадженим у реальну практику використання повинен стати бiльш справедливий i вiдповiдний цiлям стимулювання еконо-мiчного розвитку регiонiв принцип розпод^ фшансо-во! пiдтримки регiонiв, що полягае у видшенш дотацiй репонам пропорцiйно вiдставанню !х бюджетно1 забезпеченосп ввд средньоукра1нського рiвня.
Змши структури й умов формування доходiв мюце-вих бюджетiв показують, що в останш роки вщбулося посилення залежностi доходно1 частини бюджетiв муш-ципальних утворень вгд вузького кола дохвдних джерел i рiшень вищестоящих рiвнiв, зниження ступеня само-стшносп !х бюджетiв. Зокрема, це шюструеться спо-стережуваним з 2000 р. у структурi сукупних доходiв мюцевих бюджетiв швидким ростом частки безоплат-них надходжень (в основному - з бюджепв вищестоящих рiвнiв) на фонi падiння частки податкових доходiв. Найсильнiша залежнiсть територiальних бюджепв вГд державного рiвня позбавляе репони й мiста - за деякими виключеннями - можливостi розвиватися (у т.ч. у час-тинi шфраструктури), спираючись на власнi фiнансовi ресурси.
При проведенш реформи територiального управлшня завдання формування самостшно1 ресурсно1 бази мунщипальних фшанав фактично було пщмшено «ме-ханiчним» усуненням так званих «нефiнансованих ман-датiв» i перенесенням частини видаткових повноважень iз мюцевого рiвня на рiвень регiонiв Укра1ни на фош подальшого скорочення податково-бюджетно1 самостш-ностi мунiципальних утворень. I це при тому, що «пи-тання мiсцевого значення», якими, вщповщно до зако-нодавства, повиннi займатися мунiципальнi органи, - це, в основнш сво1й частинi, питання розвитку шфраструктури, тобто самi кашталомютш.
Стискання дох1дно1 бази територiальних бюджепв болючше всього вдарило по швестищях. Аналiз дина-
мши частки бюджетних швестицш у ВВП показуе, що частка швестицш з територiальних бюджетiв у ВВП зни-зилася з 2,28% в 2000 р. до 2,05% в 2009 р., а в 2011 р. (з початком чергових податково-бюджетних перетворень) склала й зовам 1,95%.
Як актуальне завдання управлшня сустльними фь нансами варто видiлити формування ново1 регiональноï нормативно-правово1' бази регулювання мiжбюджетних вiдносин на рiвнi регiонiв Украши. Крiм приведения нормативно-правовоï бази Украши i системи оргашв мюцевого самоврядування у вiдповiднiсть з вимога-ми регiонального розвитку, на рiвнi кожного регiону Украïни варто вибудувати таку систему мiжбюджетних вщносин, що буде сприяти ефективному розвитку регю-ну й мунiципальних утворень.
Поряд з формуванням на вах рiвиях повноцiнних бюджетiв розвитку й використанням швестицшно-по-зикових схем, до розвитку шфраструктури доцiльно за-лучати також кошти приватних iнвесторiв за принципом «учасп на паях» у рамках приватно-державного й при-ватно-мунщипального партнерства [7].
На рiвнi регюшв Украши функщю одного з шстру-ментiв регулювання територiального розвитку могла б виконувати система субсидування шдприемств з регю-нального бюджету. Однак вивчення досвiду видiления таких субсидш показало: 1) перевагу поточних субсидш (по сутi, дотирування); 2) недостатне ув'язування регю-нальних субсидiй з шшими iнструментами державного регулювання; 3) ввдсутшсть взаемноï (внутрi- та мiжга-лузевоï) координацй' рiзних напрямкiв субсидування.
Одним з механiзмiв органiзацiï фшансування шф-раструктурного розвитку на регюнальному рiвнi повинен стати розвиток бюджетного субсидування мунщи-пальних утворень. Таке субсидування повинне носити системний характер, шдкорятися лши стратегiчного розвитку вщповвдного регiону в ув'язуваннi зi схемою територiального планування й програмою сощально-економiчного розвитку регiону. Це вимагае максимального використання програмно1' форми надання субсидiй. За процедурою вщбору мунiципальних утворень (з ура-хуванням 1'х iндивiдуальних особливостей, об'ективних потреб i ресурсних можливостей кожно1' конкретно!' територiï) повинна бути виршене не менш важливе завдання оцшки повно1' ефективностi конкретних швести-цiйних проектiв.
Висновки з проведеного до^дження. При виро-
бленнi механiзмiв реалiзацiï мiжрiвневих вiдносин варто враховувати, що рiзнi владнi рiвнi виконують у ввд-творювальних процесах рiзнi функцiï. Регiональний i мунщипальний рiвнi вiдповiдають, насамперед, за забезпечення переходу до стшкого розвитку ввдповщних територш (пiдтримка балансу економiчних, соцiальних i екологiчних цiлей i щнностей). На рiвнi регiону Украши доцшьна концентращя основних функцiй по реалiзацiï довгострокового пiдходу до управлшня територiальним розвитком через взаeмодiю економiчного росту з ре-сурсними обмеженнями по лiнiях: 1) змiн у використан-нi ресурсiв; 2) оргашзаци 1х ввдтворення.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Баранников А.Ф. Организация управляемых производственных систем в строительстве. IБаранников А.Ф. - К.: «Будiвельник», 1974. - 168 с.
2. Голшова Т. В. Державне управлiння територiальним економiчним розвитком: теор1я i практика: [монографiя] I Т. В. Голшова. - К.: Видавництво НАДУ, 2007. - 296 с.
3. Hitt, M. Hoskisson, R. (1997) "International Diversification: Effects on Innovation and Firm Performance in Produkt Diversified Firms", Academy of Management Journal, Mississippi State, Aug, Vol. 40, pp.767 -798
4. Региональная экономика: Учебник для вузов! Т.Г. Морозова, М.П. Победина, Г.Б. Поляк и др.; под. ред .проф. Т.Г. Морозовой. - 3 - е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2003. - 519 с.
5. Мамаев А. В. Бюджетные полномочия местного самоуправления: проблемы и пути их решения I А. В. Мамаев II Региональная экономика: теория и практика.
- 2008. - № 8 (65). - С. 39-44.
6. Рентш ввдносини в системi модершзацп нацiональноï економiки I [за ред. Б. М. Данилишина]. -К.: РВПС Украши НАН Украши, 2007. - 518 с.
7. Гнибвденко I. Ф. Особливосп швестицшного процесу в Украш i його вплив на розвиток ринку пращ I I. Ф. Гнибщенко II Економша та держава. - 2006. - № 11.
- С. 77-80.
8. Язлюк Б. Основш управлшсьш технологи при формуванш та реалiзацiï швестицшно-шновацшного бiзнес-портфеля в умовах невизначеносп майбутньоï економiчноï ситуацп I Б. Язлюк II Фшансова система Украши. Збiрник наукових праць Острозькоï Академiя.
- 2012. - Вип. 19. - С 459-465 [Сер1я : економша].
© 2015
1НФРАСТРУКТУРНИИ РОЗВИТОК РЕГ1ОН1В В УМОВАХ ОБМЕЖЕНОГО БЮДЖЕТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
I. С. Кайтанський, к.е.н., доцент, доцент кафедри економши промисловост
Одеська нащональна академiя xаpчовиx технологт, Одеса (У^ата)
Анотащя. У статл проведена оцшка шфраструктурного розвитку регюшв в умовах бюджетних обмежень еко-номши Украïни, що дозволить виршити завдання оцiнки повноï ефективностi конкретних iнвестицiйних проектiв. Ключовi слова: мехашзми, стратегiя, модернiзацiя, ризик, економша, регiон.
© 2015
INFRASTRUCTURAL DEVELOPMENT OF THE REGIONS IN CONDITIONS OF LIMITED BUDGET SUFFICIENCY
I.S. Kaytanskiy, candidate of economic sciences, associate professor, associate professor,
department of industrial economics
Odessa national academy of food technologies, Odessa (Ukraine)
Abstract. In the article, the infrastructural development of the regions in conditions of limited budget sufficiency of Ukrainian economy was evaluated, that will help to solve the problem of evaluation of the full effectiveness of specific investment projects.
Key words: mechanisms, strategies, modernization, risk, economics, region.
