CC BY
39
М.А. Ko3opi3, О.Б. Жихор
ФОРМУВАННЯ I РОЗВИТОК ШНОВАЦШНО! ШФРАСТРУКТУРИ УКРА1НИ: ОКРЕСЛЕННЯ ПРОБЛЕМ I ШЛЯХ1В IX ПОДОЛАННЯ
Досвщ упровадження iнновацiй у розвинених кра!нах свiту засвiдчив, що цей процес е ефективним лише в умовах розвинено! шновацшно! iнфраструктури. Це актуалiзувало створення i становлення шновацшно! iнфраструктури в Укра!ш. Сказане тдтверджуе актуальнiсть ще! статтi, яка присвячена окресленню проблем формування, становлення i розвитку шновацшно! iнфраструктури та визначенню шляхiв !х подолання.
Протягом 2005-2008 рр. в Укра!ш активно створювалася та розвивалася шновацшна iнфраструктура, яка мала б стати каталiзатором залучення в Укра!ну та в !! регiони iнвестицiй та iнновацiй. На жаль, на сьогодшшнш день 11 стан i функщонування не виправдали очiкувань, прогнозiв та сподiвань: iнновацiйна дiяльнiсть у кра!ш е слабкою, а соцiально-економiчнi наслщки в результатi 11 здiйснення -
непередбачуваними. Це актуалiзувало вивчення особливостей функщонування шновацшно! шфраструктури Укра!ни з метою виявлення проблем, яю стоять на завадi штенсифшацп шновацшно! дiяльностi, та розробки заходiв, спрямованих на полшшення ситуацп.
1нфраструктура за своею природою, на думку Е. Алаева, - це поеднання ддачих споруд, бущвель, мереж i систем, що прямо не належать до виробництва матерiальних благ, але необхщш як для самого виробництва (виробнича шфраструктура), так i для забезпечення повсякденного життя населення (соцiальна iнфраструктура) [1, 232]. Взявши це визначення за основу, можемо стверджувати, що гнновацШна Шфраструктура - це поеднання ддачих споруд, бущвель, мереж i систем, що прямо не належать до реалiзацil шновацш в економiчних системах, але таке поеднання е необхщним для забезпечення цього процесу.
Здшснений аналiз дозволив виявити,
що створення шновацшно! шфраструктури Укра!ни започатковано 30 грудня 2005 р. Указом Президента Украши № 1873/2005 «Про утворення Державного агентства Украши з швестицш та шновацш», коли було утворено Державне агентство Украши з швестицш та шновацш (Держшвестицш) як центральний орган виконавчо! влади зi спещальним статусом. Протягом 2005-2008 рр. цей орган розвинувся. Суттево урiзнома-штнилася його структура, зокрема структура центрального апарату.
Для забезпечення реалiзацi! державное' полггики та посилення регюнального компонента в шновацшнш iнфраструктурi Держiнвестицiй на виконання доручення уряду розробило проект розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни «Питання утворення регюнальних центрiв
iнновацiйного розвитку», який був схвалений 3 травня 2007 р. за № 255-р. Протягом травня-липня 2007 р. Держшвестицш утворило нащональну мережу з 11 регюнальних центрiв шновацшного розвитку, яю розташоваш у м.м. Вiнниця, Дншропет-ровськ, Донецьк, Ки!в, Львiв, Луцьк, Микола!в, Севастополь, Ужгород та Харюв i охоплюють своею дiяльнiстю всю територда Укра!ни.
Основними завданнями дiяльностi ре-гiональних центрiв iнновацiйного розвитку були визначеш: здiйснення аналiзу шновацшного потенщалу й забезпечення науково! пiдтримки впровадження програм i проекпв iнновацiйного розвитку регiону; сприяння розвитку шформацшно-консалтингового забезпечення iнновацiйно! дiяльностi й розвитку; тдтримка процесу становлення та розширення регiонально! iнновацiйно! шфра-структури; оргашзащя взаемоди науково-дослiдних, шновацшних пiдприемств, установ та органiзацiй, оргашв державно! влади щодо iнновацiйного розвитку вщповщ-них регiонiв [2].
© Козор1з Мар1я Андр1евна - доктор економ1чних наук, професор; Жихор Олена Бориавна - кандидат економ1чних наук, доцент. 1нститут регюнальних дослщжень НАН Украши, Льв1в.
ISSN 1562-109X
Отже, сучасна шновацшна шфраструк-тура Украши - це доволi потужна мережа установ i органiзацiй, що об'еднуе центральний апарат Держiнвестицiй, який мае диверсифшовану структуру, та 11 регюнальних центрiв iнновацiйного розвитку з центрами в тих чи шших мютах, як правило, обласних центрах. Аналiз ще1 мережi дозволив виявити низку недолтв.
Наприклад, постае питання: наскшьки правомiрним е застосування
словосполучення ^в типу «Чорноморський регiональний центр шновацшного розвитку з центром у МиколаевЬ»? Виходить, що йдеться про «регюнальний центр» iз «центром». Чи не зрозумшшою була б назва типу «Чорноморський район (регюн) iнновацiйного розвитку з центром у МиколаевЬ».
Ще цiкавiшi висновки можна отримати, коли застосувати метод порiвняння для зютавлення регiональних центрiв (як територiальних утворень) iз зонами впливу наукових центрiв та соцiально-економiчними районами Украши. Важливо наголосити, що таю зютавлення можливi лише при застосуванш картографiчного методу. Про незамiннiсть застосування такого методу в регюнальних дослщженнях говорили як зарубiжнi вченi (наприклад, Дж. Джонстон, Г. Харман, П. Хаггет, Е. Алаев), так i вггчизняш дослщ-ники (зокрема, Ф.Д. Заставний, Я.Б. Олшник, О.1. Шаблiй, Л.Т. Шевчук). Ось як, наприклад, говорить про картографiчний метод Л.Т. Шевчук: «Картографiчний метод е одним iз найбшьш поширених методiв до-слщження розвитку i розмiщення продуктивних сил. Вш вiдомий iз давнiх чашв, але його можна вiдносити до сучасних, якщо розглядати як особливу форму просторового моделювання. Адже, карта, картосхема - це лопчна образно-знакова модель територи, яка цшеспрямовано вiдображае об'екти, явища, зв'язки i взаемозалежностi, що вiдносяться до ще! територи. Карта виконуе двояку роль: вона е i результатом досягнутого рiвня знань про територiю, об'екти i явища, якi до не! вщносяться, i iнструментом пiзнання, який
дозволяе шляхом умозаключень пiднятись на бшьш високу ступiнь знань)» [5, 62-63].
Отже, застосовуючи картографiчний метод, наведено зютавлення регюнальних центрiв (як територiальних утворень) iз зонами впливу наукових центрiв та соцiально-економiчними районами Украши на рис. 1 i 2.
Рисунки засвiдчують таке: зони впливу наукових центрiв не збтаються з шновацш-ними центрами, а отже, виникае розбiжнiсть мiж науковою дiяльнiстю та iнновацiйною дiяльнiстю як системоутворюючими видами дiяльностi, що формують вiдповiднi територiальнi системи.
Отже, мають мiсце розбiжностi мiж кордонами шновацшних центрiв i сощально-економiчних райошв (рис. 2).
У результатi впровадження шновацш у регiонах, яке мало б бути активним i по-тужним завдяки сформованiй iнновацiйнiй шфраструктур^ е надзвичайно слабким процесом, який не може забезпечити активiзацiю соцiально-економiчного
зростання регiонiв та полiпшити територiальну структуру економiки як кра!ни загалом, так i окремих регiонiв зокрема. Крiм того, упровадження iнновацiй е, переважно, непродуманим та спонтанним, що не дозволяе забезпечити очiкуванi результати.
Проте на сьогодшшнш день можна говорити про формування стшкого процесу збшьшення управлiнських та iнших шновацшних оргашзацш, якi
концентруються переважно в Киев^ наслiдком чого е зростання
гшертрофованосп управлiнського
iнновацiйного апарату, сконцентрованого у столищ, зростання асиметри ще! функцil в господарському комплексi кра!ни.
Зазначимо, що завдяки дiяльностi деяких шдроздшв iнновацiйного розвитку Держiнвестицiй можуть бути започатковаш новi процеси, яю з подальшим розгортанням матимуть можливють перерости в територiально-структурнi процеси, тобто потужш соцiально-економiчнi процеси, якi супроводжуватимуться змшою
територiальноl структури економiки Укра!ни та И регiонiв.
Для прикладу можна взяти Украшський центр сприяння iноземному iнвестуванню, який е подiбним до аналогiчних оргашзацш у багатьох кра1нах свiту: вш не е органом державно1 виконавчо1 влади i покликаний сприяти залученню iноземних iнвестицiй в економiку Украши.
Як зазначаеться в обгрунтуванш створення цього центру, свгговий досвiд створення подiбних органiзацiй вказуе на те, що така практика е ефективною, коли мiж державою та шоземним iнвестором сто1ть виконавець, який знае нагальш потреби iнвестора, може шформувати органи державно1 влади про прогалини в законодавсга, вiдсутнiсть механiзмiв реалiзацil ранiше поставлених завдань [4]. Передбачалося, що Украшський центр сприяння шоземному швестуванню i мае стати таким посередником мiж державою та шоземним швестором.
Оскiльки важливим аспектом дiяль-ностi Центру е налагодження тюно1 спiвпрацi з мiсцевими органами виконавчо1 влади, знання специфiки окремих регюшв Укра1ни з метою надання шоземному швестору найбiльш повно! шформацп стосовно економiчноl ситуаци в регiонi, особливостей швестування у той чи шший регiон, спрощення роботи з мюцевими органами виконавчо1 влади [3], то можна зробити висновок, що цей Центр мае стати для регюшв Украши своерщним вшном у Свропу чи пропускним пунктом швестицш та iнновацiй у регюни Укра1ни. Це означае, що шформацшш, iнновацiйнi, фiнансовi та iншi потоки з Свропи (Польщi, Румуни, Угорщини, Ггалп, 1спанп, Туреччини, Роси) та далекого зарубiжжя (США, Канади, Японп, Китаю, 1ндп) спрямовуватимуться до Киева, а тсля розподiлятимуться у напрямку до регюшв Украши. Для того щоб таю потоки сформувалися i стали стшкими, тобто, щоб ця модель запрацювала, необхщно, щоб, з одного боку, Украшський центр сприяння шоземному швестуванню працював в штересах розвитку кожного з регюшв Украши, зпдно з можливостями, ресурсами i потребами кожного з цих регюшв, а з другого боку, щоб про такий Центр знали в шших крашах свггу. Це
певною мiрою було зроблено через дипломатичш представництва iноземних держав в Украш та торговельно-економiчнi Micii' Украши за кордоном, що дозволило створити розгалужену мережу обмшу достовiрно! шформацп про iноземних iнвесторiв, з одного боку, про дiяльнiсть Центру, з шшого боку, та про важливi заходи у сферi залучення шоземних iнвестицiй [4].
Прикладом шдприемства, яким можуть бути започаткованi новi процеси, що з подальшим розгортанням його дiяльностi зможуть мати можливють перерости в потужнi соцiально-економiчнi процеси, яю супроводжуватимуться змiною
територiальноl структури економiки Укра1ни та li регюшв, е Державна iнновацiйна фiнансово-кредитна установа (Д1ФКУ), яка отримала цю назву 8 серпня 2007 р., зпдно з постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши № 1007 «Про внесення змш i визнання такими, що втратили чиннють, деяких постанов Кабiнету Мшс^в Укра1ни» пiсля перейменування Укра1нсько1 державно! шновацшно! компанil.
Метою дiяльностi Д1ФКУ, яка пiдпорядкована Державному агентству Украши з швестицш та шновацш i засновником яко! е держава в особi Кабiнету Мiнiстрiв Украши, е здшснення фiнансовоl пiдтримки шновацшно! дiяльностi суб'ектiв господарювання рiзних форм власносп, а також залучення вггчизняних та iноземних iнвестицiй для розвитку нац^^льно^' економiки [3].
Основними завданнями Установи е: фь нансування за рахунок власних та залучених коштiв науково-техшчних i маркетингових дослiджень, конструкторсько-технологiчних та шших проектних робгг, науково-технiч-ного пошуку, iнновацiйних та iнвестицiйних проекпв i програм, спрямованих на впровадження у виробництво прогресивних науково-техшчних розробок i технологiй, освоення випуску нових видiв продукцi! шляхом створення нових виробництв; фшансування заходiв щодо розвитку iнновацiйно! iнфраструктури; залучення кошив, у тому числi iноземних, для фшансування науково-техшчних i маркетингових дослщжень,
конструкторсько-технолопчних та шших проектних робiт, науково-техшчного пошуку, iнновацiйних та iнвестицiйних проекпв i програм; розроблення та здшснення комплексу заходiв
передiнвестицiйного характеру;
налагодження сшвробггаицтва з
мiжнародними фiнансовими оргашзащями, урядовими та неурядовими органiзацiями шоземних держав i3 питань залучення фшансових ресурсiв в економiку Украши i реалiзацiя спiльних iнновацiйних та швестицшних проектiв i програм [3].
Пюля порiвняння мети i завдань дiяльностi Украшського центру сприяння iноземному швестуванню та Д1ФКУ доходимо висновку, що вони дублюються, а значить, щ двi органiзацiï виступають потужними конкурентами одна однш. В таких умовах злагоджена ствпраця, як показуе зарубiжний досвiд, е практично неможливою. Цей висновок шдкршлюеться на основi вивчення структури регiональних вiддiлень Д1ФКУ, яка е вщмшною вiд структури регюнальних центрiв
iнновацiйного розвитку Держiнвестицiй (див. рис.1 i 2).
Отже, очевидно, що навпъ в окремих структурних шдроздшах Держiнвестицiй мае мiсце рiзна територiальна структура цих пiдроздiлiв. Це певною мiрою дезорганiзуе iнновацiйну дiяльнiсть у краïнi.
Але е ще один шдроздш, який взагалi, практично, не враховуе тих чи шших територiальних особливостей при вкладанш швестицш у регюнах. Йдеться про Державне тдприемство «Нащональний центр впровадження галузевих шновацшних програм» (ДП «НЦВГ1П»), яке утворене 2 квггня 2007 р. наказом Держшвестицш № 23 на виконання Указу Президента Украши «Про ршення Ради нацiональноï безпеки i оборони Украши вщ 6 квггня 2006 р. «Про стан науково-технологiчноï сфери та заходи щодо забезпечення шновацшного розвитку Украïни» в^ц 11 лип-ня 2006 р. № 606. Його засновником е держава в осо6Г Держшвестицш. Останне й управляе ДП «НЦВГ1П».
АюлГз функцш ДП «НЦВГ1П» (надання суб'ектам шдприемницько!'
дiяльностi та громадянам послуг, у тому чи^ виробничих, консалтингових, правових, iнформацiйних, маркетингових, експортно^мпортних, облiкових, сервiсних, рекламних та шших як в Укра!ш, так i за !! межами) засвiдчуе, що вони перекликаються, а деякi дублюються з функщями Укра!нського центру сприяння шоземному iнвестуванню та Д1ФКУ.
Пщсумовуючи зазначимо, що для полiпшення шновацшно! дiяльностi у кра!нi необхiдно: вщкоригувати та взаемоузгодити зони впливу рiзних iнновацiйних структур; взаемоузгодити зони впливу шновацшних структур iз зонами впливу наукових центрiв; взаемоузгодити розвиток шновацшних структур iз рiшеннями, що мютяться у програмно-стратегiчних роботах Укра!ни.
Це дозволить забезпечити проведення ефективно! державно! iнновацiйно! полiтики та полшшити координацiю роботи центральних органiв виконавчо! влади у сферi iнновацiйно! дiяльностi.
Лiтература
1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983. - 350 с.
2. Офщшний сайт Держшвестицш. -Режим доступу: http://www.in.gov.ua/.
3. Офщшний сайт Державно! шновацшно! фшансово-кредитно! установи (Д1ФКУ). - Режим доступу: www.difku. gov.ua.
4. Офщшний сайт Укра!нського центру сприяння шоземному швестуванню. - Режим доступу: www.investukraine.org
5. Шевчук Л.Т. Розмщення продуктив-них сил: Навч. пошбник. - Львiв: Видавничий центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2001. - 150 с.
