CC BY
14
шш половит 2010 р., акци як шструмент вкладення активiв ICI стануть знову актуальними не ранiше першо1 половини 2010 р. У випадку песимютичного сценарда розвитку, за якого стабшзащя настане не ранiше кiнця 2010 р. - у першш половит 2011 р., щкашсть до акцш залишиться латентною.
Полiпшити ситуацiю покликаний прийнятий наприкiнцi 2008 р. Закон Украши "Про внесення змiн до Закону Украши "Про iнститути спшьного ш-вестування (пайовi та корпоративт iнвестицiйнi фонди)", який, зокрема, дасть змогу керiвним вiдкритим фондам формувати бшьш гнучку структуру ïхнiх активiв та розширити можливостi для уникнення втрат на ринку, який перебувае на стади спаду.
Лiтература
1. Закон Украши "Про ш-ти спшьного швестування (пайов1 та корпоративш швести-щйш фонди)" в1д 15.03.2001 р., № 2299-III.
2. Борщ Л.М. !нвестування: теор1я в практика : навч. поабн. / Л.М. Борщ, С.В. Герасимова. - 2-ге вид. - К. : Вид-во "Знания", 2007. - 585 с.
3. Шелудько Б.М. Фшансовий ринок : навч. поабн. - К. : Вид-во "Знання", 2006. -
535 с.
4. Оксашч С. Iнвестицiйне середовище в Украïнi: погляд з фондового ринку // Наць ональна безпека i оборона. - 2006. - № 6. - С. 60-62.
5. Поворозник В. До питання про розвиток ш-тсв спшьного швестування та ïx швести-цiйний потенщал. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.niss.gov.ua/Monitor/ desem-ber08/4.htm.
УДК 338. 246 Доц. О.Б. Жихор, канд. екон. наук; доц. О.М. Мельник,
канд. екон. наук - Львiвська державна фтансова amdeMin
ТИПОЛОГ1Я РЕГ1ОН1В УКРА1НИ ЗА 1ННОВАЦ1ЙНОЮ
ПРОБЛЕМН1СТЮ
Запропоновано типологию репошв Украши за шновацшною проблемнiстю: ре-гioни середнього piBra пpoблeмнoстi, peгioни високого piвня проблемносп, peгioни кризового стану. Обгрунтовано заходи подолання шновацшно'1' пpoблeмнoстi в pi3-них типах peгioнiв Украши. Встановлено, що впровадження iннoвацiй у проблемы peгioни е цiлкoм реальним завданням, peалiзацiя якого вже в найближчi роки спри-ятиме активiзацii 1'хнього розвитку.
Ключов1 слова: iннoвацiйний розвиток, шновацшна пpoблeмнiсть, заходи по-долання.
Assoc. prof. O.B. Zhyhor; assoc. prof. O.M. Melnyk - Lviv state financial academy Ukraine regions typology after innovative problem
Typology of regions of Ukraine is offered after an innovative problem: regions of middle level of problem, regions high level problems, regions of the crisis state; grounded measures of overcoming of innovative problem in the different types of regions of Ukraine. It is set that introduction of innovations in problem regions is the fully real task realization of which already in the nearest years will be instrumental in activation of their development.
Keywords: innovative development, innovative problem, measures of overcoming.
Актуальшсть теми. Шдходи до виршення проблем шновацшного розвитку репошв Украши привертають увагу дедал ширшого кола науковщв.
Надзвичайно гостро вони проявляються у депресивних, проблемних i слабо-розвинених регiонах, як е предметом наукових дослiджень вчених рiзних кра-1н. Особлива увага прид^лася i придiляеться цим регюнам в Украïнi, яку у середиш 90-х рокiв розглядали як всуцшь депресивну територiю, яка потребу-вала для активiзацiï розвитку допомоги ззовш. Враховуючи свiтовий досвiд, провiднi вчеш вважають, що панацеею для активiзацiï соцiально-економiчного зростання регiонiв рiзного iерархiчного рiвня е iнновацiйна дiяльнiсть.
Отже, одним iз стратегiчних завдань iнновацiйноï полiтики розвитку регiонiв мае бути обгрунтоване впровадження iнновацiй в депресивних, проблемних i слаборозвинених регюнах для активiзацiï ïхнього сощально-еконо-мiчного зростання.
Аналiз останшх наукових дослвджень. Зокрема, дослiдження впливу впровадження шновацш i розвитку iнновацiйних процесiв на формування постiндустрiального суспiльства в Укра1'ш та на розвиток окремих регюшв загалом висвiтлено в працях О.М. Алимова, О.1. Амошi, G.I. Бойка, А.С. Гальчинського, В.М. Гееця, З.В. Герасимчук, С.В. Захарша, М.А. Козо-рiз, А.1. Сухорукова, Л.1. Федулово", В.С. Яцкова та iнших. Вивчення специ-фiчного впливу iнновацiй i розвитку шновацшних процесiв на санащю депресивних i активiзацiю розвитку проблемних i слаборозвинених регюшв здшснюють З.В. Герасимчук, В. Л. Галущак, Я.В. Шевчук та шшь
Невирiшенiсть проблемних питань розвитку шновацшно1" дiяльностi в регюнах та потреба обгрунтуваннях заходiв подолання проблем розвитку ш-новацшно1" дiяльностi зумовили актуальнiсть цього дослщження.
Метою дocлiдження е розроблення типологи регiонiв Украши за ш-новацшною проблемнiстю та обгрунтування заходiв подолання шновацшно1" проблемностi в рiзних типах регюшв Украши.
Викладення основного матерiалу дocлiдження. Питання вiднесення тих чи шших регiонiв Украши до депресивних, проблемних чи слаборозвинених дос е дискусшним.
У Законi Украши "Про стимулювання розвитку регiонiвм зазначено, що депресивна територiя - це регюн чи його частина (район, мюто обласного зна-чення або кшька районiв, мiст обласного значення), рiвень розвитку якого (яко") за показниками, визначеними цим Законом, найнижчi серед територш вiдповiдного типу [1]. Але е вчеш, котрi не можуть погодитися з таким визна-ченням, оскшьки загальновiдомо, що депресивними вважають, зазвичай ri те-риторiальнi утвори, якi пiсля процвiтання з певних причин зазнали занепаду. Ось як про це пише, наприклад, Я.В. Шевчук: депресивна територiальна сус-пiльна система - це така територiальна система конкретного iерархiчного рiв-ня, в якiй за вщносно короткий промiжок часу кардинально змшилися тенден-ци соцiально-економiчного розвитку - вщ висхiдних до низхiдних, вщ процвь тання до занепаду. При цьому вчений наголошуе, що варто розрiзняти змiст понять "депресивна територiальна суспiльна система" (система, яка характеризуемся конкретним соцiально-економiчним станом) i "депресившсть" (поява та переб^ процесу спадного поступу в кордонах територiальноï суспiльноï систе-ми, який веде до попршення соцiально-економiчноï ситуаци в ïï межах) [2].
Ha сьогодш, судячи зa стaтистичними дaними, де^есивш pегiони в Укpaïнi зaгaлом вщсутш. Рaдше зa все, депpесiя в pегiонaльному зpiзi може пpоявитися зa окpемими пapaметpaми у певних сфеpaх чи видaх економiчноï дiяльностi. Ha тaкi мipкувaння нaводить дослiдження В. Л. Гaлущaк, якa вив-чaючи ^облемш pегiони Укpaïни, тобто тaкi, у яких "вщсутт aбо втpaченi дieвi стимули стaлого pозвитку, що зумовлено низьким piвнем pесуpсного зa-безпечення, неpaцiонaльною стpуктуpою економiки, неспpиятливими пеpеду-мовaми pозвитку, що спpичиняe погipшення якостi життя нинiшнiх тa мaйбутнiх поколiнь i вимaгae aктивного втpучaння деpжaви", клaсифiкуe ïx зa озшгами пpоблемностi з погляду соцiaльно-економiчного pозвитку. Це дaло ш пiдстaву видшити тpи типи пpоблемниx pегiонiв: зa економiчною ^облем-нiстю, зa соцiaльною пpоблемнiстю тa зa екологiчною пpоблемнiстю. ^ичо-му, В. Л. Гaлущaк видiляe pегiони сеpеднього piвня пpоблемностi, pегiони ви-сокого piвня пpоблемностi тa pегiони кpизового стaну. Haпpиклaд, до pегi-онiв зa економiчною ^облемтс™ у кpизовому стaнi вiднесено Теpнопiльсь-ку, Хмельницьку, Чеpнiвецьку; до pегiонiв зa соцiaльною пpоблемнiстю у ^изовому стaнi - Житомиpську, Kipовогpaдську, Хеpсонську; до pегiонiв зa екологiчною пpоблемнiстю у кpизовому стaнi - Вшницьку, Ды^о^^ов^-ку, Донецьку, Зaпоpiзьку облaстi [3]. Cумнiвно, чому до pегiонiв зa еколопч-ною пpоблемнiстю у ^изовому стaнi не вiднесено Кшвську облaсть, у якiй e Чоpнобиль.
Пiд iнновaцiйною пpоблемнiстю pегiонiв ми pозумieмо нaявнiсть тa-ких ^облем в pозвитку pегiонaльниx суспiльниx систем, як гaльмують в^о-вaдження iнновaцiй. Ми зaстосувaли метод, яким ш^око коpистуються геог-paфи в ^оцес pегiонaльниx дослiджень тa apxiтектоpи у пpaктицi мютобу-дiвництвa тa paйонного плaнувaння. Суть цього методу полягae в тому, що всi отpимaнi в пpоцесi дослiдження кapтосxеми дpукують нa пpозоpиx ap^-шax, яю опiсля нaклaдaють один нa одного, що дae змогу вiзуaльно згpупувa-ти pегiони зa покaзникaми, пapaметpaми, явищaми, пpоцесaми i ознaкaми. Bеpифiкaцiю здiйснюють зa допомогою тaбличного мaтеpiaлу тa висновкiв, отpимaниx в ^оцеш дослiдження.
Як нaслiдок, ми отpимaли типологiю pегiонiв Укpaïни зa iнновa-цiйною пpоблемнiстю, яку нaведено в тaбл. 1 i нa p^. 1.
Одним iз нaйвaжливiшиx зaвдaнь pегiонaльноï полiтики Укpaïни мae бути вpaxувaння iнновaцiйноï полiтики pозвитку pегiонiв, яке мae бaзувaтися нa типологи ^облемних pегiонiв зa iнновaцiйною пpоблемнiстю тa pозpоб-леннi системи зaxодiв стосовно кожного типу pегiонiв. Aктивiзaцiï pозвитку тaкиx типiв pегiонiв мae пеpедувaти великa pоботa чеpез зaсоби мaсовоï iнфоp-мaцiï з шселенням i виpобникaми, тобто пpямими споживaчaми, якi мусять ус-вiдомити, що зaвдяки iнновaцiям вони можуть скоpистaтися якiснiшими товa-paми. Baжливо зaцiкaвити й комеpцiйнi стpуктуpи, якi мaють пеpеконaтися, що отpимaють конкуpентну пеpевaгу i полiпшaть сво1' позицн m pинку лише внaслiдок впpовaдження iнновaцiй. Оpгaни центpaльноï деpжaвноï влaди Ук-païни повиннi вpaxовувaти у свош полiтичнiй i соцiaльно-економiчнiй дiяль-ност те, що стpaтегiчнa пеpевaгa укpaïнськоï економiки нa свiтовому pинку
можлива лише завдяки впровадженню 1нновац1и на вс1х юрархшних р1внях: нацюнальному, регюнальному, внутршньорегшальному 1 локальному.
Р1вень проблемноси Регюни
регюни середнього р1вня проблемноси Ки!в, Донецька, Луганська, Харшвська, Дтпропетровська, Запор1зька, Льв1вська, Одеська
регюни високого р1вня проблемноси Волинська, 1вано-Франк1вська, Вшницька, Черкаська, Чернтвська, Сумська, Полтаська, К1ровоградська, Ми-кола!вська, Херсонська, АР Крим, Севастополь
регюни кризового стану Закарпатська, Тернопшьська, Р1вненська, Хмельницька, Житомирська, Кшвська
Рис. 1. Типологiя регюшв Украти за шновацшною проблемшстю
Л.1. Федулова вважае [4], що основним шструментом мехашзму реаль зацп державно! пол1тики шновацшного розвитку в депресивних, проблемних 1 слаборозвинених регюнах можуть бути програми шновацшного розвитку проблемних регюшв, як потр1бно спрямувати на: якомога актившше залу-чення споживач1в до процесу розробки ново! продукци з метою кращо! адап-таци И характеристик до вимог ринку; об'еднання шдприемств у р1зномашт-них формах для розподшу витрат 1 ризиюв, пов'язаних 1з впровадженням ш-новацшно! продукци; об'еднання науково-дослщних оргашзацш 1 промисло-вост1, з метою створення науково-дослщних шдроздшв, виконання спшьних наукових програм, обмшу досвщом.
Ми подшяемо думку Л.1. Федулово! в тому плаш, що для подальшого економ1чного зростання проблемних регюшв важливо реал1зувати систему заход1в у напрям1 збереження та розвитку науково-технолопчного И шнова-
цшного потенщалу, завдяки яким проблемш регiони зможуть виршувати так завдання: шдтримувати науково-дослiднi роботи для вирiшення проблем розвитку регюну, забезпечувати едшсть науково-технолопчного прогресу з економiчним, суспiльним та духовним розвитком, удосконалювати мехашз-ми державного регулювання iнновацiйного розвитку економжи регiону, розвитку, ре^заци та збереження шновацшного потенцiалу.
Для того, щоб у проблемних регiонах могли виршуватися такi завдання, на наш погляд, важливо зробити максимально доступною для них шнова-цшну iнфраструктуру, яка повинна мати належний рiвень розвитку у кожному з регюшв, або розвивати таку шфраструктуру безпосередньо у проблемних, депресивних чи слаборозвинених регюнах. Адже, без цього неможливо забез-печити шновацшний тип розвитку об'еклв, структур, органiзацiй в окресле-них територiальних утворах (рос. инновационный тип развития, англ. innovation model of development) [5], суть якого полягае у перенесены акценту на ви-користання принципово нових прогресивних технологш, переходi до випуску високотехнолопчно! продукци, впровадженнi прогресивних оргашзацшних i управлiнських рiшень в шновацшнш дiяльностi та "високих технологш".
Вважаемо, що розбудову шновацшно! шфраструктури в дуже проблемних та шновацшно-кризових регiонах варто розпочинати зi створення, на-самперед, допомiжноl шфраструктури виробничо-технолопчно! пiдсистеми, до яких в Державнш цiльовiй економiчнiй програмi "Створення в Укра!ш ш-новацшно! шфраструктури на 2009-2013 рр." [6] вщнесено суб'екти, що за-безпечують процеси впровадження шновацш на всiх стадiях (консультативнi, iнформацiйнi та лiзинговi компани, венчурнi фонди тощо). Цi новоствореш суб'екти допомiжноl iнфраструктури могли б активно сшвпрацювати з суб'ектами базово! iнфраструктури, незалежно вiд того, де останш розташо-ванi, сприяючи таким чином поширенню iнновацiй у проблемних, слаборозвинених та депресивних регюнах, шдтримувальни таким чином малий шновацшний бiзнес, розвиток мережi нових елемеш!в шновацшно! шфраструк-тури (шновацшних центрiв, центрiв трансферу технологiй, наукових парюв, регiональних iнновацiйних кластерiв, шновацшних бiзнес-iнкубаторiв тощо). Згодом все це сприятиме створенню суб'ектiв базово! шфраструктури (науко-во-дослiдних iнститутiв, вищих навчальних закладiв, державних лабораторiй, лабораторiй промислових шдприемств тощо). Тiльки таким чином можна змщнити регiони Укра1ни та утвердити шновацшну модель розвитку, що роз-глядаеться в Програмi як один з найважливших системних чинниюв шдви-щення рiвня конкурентоспроможностi нацюнально! економiки та нацюналь-но! безпеки держави.
На пiдставi власних дослщжень ми розробили систему заходiв, спря-мовану на подолання шновацшно! проблемност в регiонах рiзного типу (табл. 2).
Шд час впровадження iнновацiй i розвитку шновацшних процешв в умовах санаци депресивних i активiзацil розвитку проблемних i слаборозвинених регiонiв особливе мюце займае фiнансування проектiв, як повиннi мати проривний характер. I. Онищук зазначае [7], що найважлившими елементами
схеми фшансування iнвестицiйного проекту проривного характеру е: залучен-ня всiх можливих джерел фшансування: вщ державного бюджету вЫх рiвнiв i мiжнародних органiзацiй - до комерцшних пiдприемств i недержавних фондiв; пайовий характер фiнансування, що виявляеться в рiзних формах; програмний характер фiнансування, за якого фжсуються мета, етапи, планованi результати, способи контролю i засобу монiторингу; iнтегрально поворотний характер фь нансування, коли працюють рiзнi схеми повернення швестицш i допускаються швестици в демонстрацшш об'екти з метою просування всього проекту зага-лом; облiк рiзних видiв ризикiв у разi реалiзацil iнновацiйних проектiв.
Табл. 2. Заходи подолання тновацшно1 проблемностi в рiзних за шновацшною _проблемшстю типах проблемних регюшв_
Р1вень проблемносп Регюни Прюритетш заходи, яю слщ врахувати у регюнальнш полчищ Украши
Регюни середнього р1вня проблемносл Ки!в, Донецька, Луганська, Харювська, Дншропет-ровська, Запор1зька, Льв1вська, Одеська Розбудова шновацшно'! шфраструктури, змщнення [ нарощування шновацшного потенщалу та повнощнне його використан-ня, актив1защя дифузп шновацш у регюни кризового стану.
Регюни високого р1вня проблемносл Волинська, 1вано-Фран- ювська, Вшницька, Черкаська, Чернтвська, Сумська, Полтавська, Кь ровоградська, Миколшвсь-ка, Херсонська, АР Крим, Севастополь Змщнення шновацшно'! шфраструктури. Створення суб'ект!в базово'! шфраструкту-ри (науково-дослщних шститут!в, вищих навчальних заклад!в, державних лаборато-р1й, лабораторш промислових шдприемств тощо). 1нтенсифшащя шновацшно'! д!яль-носп.
Регюни кризового стану Закарпатська, Тернопшьська, Р1вненська, Хмельницька, Житомирська, Кшвська Забезпечення доступност до шновацшно'! шфраструктури та розвиток найважливь ших елемент!в допом!жно'! шновацшно'! ш-фраструктури безпосередньо у проблемних регюнах. Актив!защя шновацшно'! д!яль-носп. Реал!защя окремих шновацшних со-щально значимих проект!в. Створення на-уково-дослщних шдроздтв, виконання спшьних наукових програм, обмш досвь дом.
Джерелами фшансування шновацш у ринкових умовах господарюван-ня можуть стають: державш засоби, засоби регюнального рiвня, зокрема бю-джетш, та засоби спещальних фондiв; галузевi (вiдомчi) засоби, що можуть досягати значних обсяпв, та засоби спещально створених центрiв з виршен-ня т1е1 чи шшо! науково!' проблеми (наприклад, засоби фонду енергозбере-ження); фiнансовi ресурси мiжнародних фондiв, а саме: закордонних держав-них i мiждержавних органiзацiй, засоби закордонних приватних компанiй.
Заходи подолання шновацшно! проблемностi в рiзних типах регюшв, як представлено у дослiдженнi, мають бути враховаш у регiональнiй полгги-цi Укра1ни.
Висновки. Таким чином, очевидно, що впровадження шновацш у проблемш регюни е цшком реальним завданням, реалiзацiя якого вже в найближчi роки сприятиме активiзацil 1'хнього розвитку.
Лггература
1. Закон Украши "Про стимулювання розвитку регюшв" вщ 8 вересня 2005 року № 2850-IV (Вщомосп Верховно!' Ради Украши (ВВР). - 2005. - № 51, ст. 548) [1з змшами, внесеними зпдно ¡з Законом № 3235-IV (3235-15) вiд 20.12.2005, ВВР. - 2006. - № 9, 10-11, ст. 96].
2. Шевчук Я.В. Депресивш територiальнi суспшьш системи: критерп визначення та напрямки санацп // Серiя: Проблеми регионального розвитку. - Львiв : Вид-во 1РД НАН Украши, 2008. - 133 с.
3. Галущак В.Л. Органiзацiйно-економiчнi засади формування та реалiзацiï полiтики розвитку проблемних регюшв : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 18.10.01 - Розмщения продуктивних сил i регiональна економша. - Полтава, 2006. -20 с.
4. Федулова Л. Ощнка рiвня шновацшно-технолопчного розвитку регiонiв / Л. Федуло-ва // Аналiтичнi записки - 1н-т стратегiчних дослiджень. - 2008. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.niss.gov.ua/Monitor/oktober08/18.htm - Назва з екрану.
5. ¡нновацшний тип розвитку Украши / Вiкiпедiя. Вiльна енциклопедiя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uk.wikipedia.org/wiki/.
6. Державна цшьова економ1чною програма "Створення в Укра'ш iнновацiйноï ш-фраструктури на 2009-2013 рр." / затверджена Постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши № 447 вщ 14.05.2008.
7. Онищук I. Формування органiзацiйно-iнвестицiйного механiзму реалiзацiï шнова-цшних проектiв випереджаючого розвитку. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. municipal.gov.ua/data/loads/onishuk_2006.doc._
УДК 630.651 Асист Г.Я. 1льницька-Гикавчук - НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦ1Й ШОЗЕМНОГО 1НВЕСТУВАННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Розглянуто причини низько'' швестицшно'' привабливостi люового господар-ства. Здiйснено аналiз юнуючих MexaHi3MiB залучення iноземних iнвестицiй в люове господарство. Розглянуто напрями вкладення iноземних коштiв. Встановлено, що шоземш швестицп надходять у лiсове господарство у виглядi грантiв на реалiзацiю певних проектiв, метою яких е реформування лiсового господарства, забезпечення сталого розвитку галуз^ зважаючи на важливе значення люових ресурсiв у еколопч-нiй та економiчнiй безпецi.
Ключов1 слова: швестицп, проект, лiсове господарство, аналiз.
Assist. G. Ya. Ilnitska-Gykavchyk-NUFWTof Ukraine, L'viv Analysis of existing tendencies of foreign investing of forestry economy
The causes of law invest attractively of forestry economy are considered. The analysis of existing mechanism of drawing of foreign invests in forestry economy is done. The trends of foreign investment are considered. It is set that foreign investments enter forestry as underbacks on realization of certain projects, the purpose of which is reformation of forestry, providing of steady development of industry, because of important value of forest resources in ecological and economic safety.
Keywords: invest, project, forestry economy, analysis.
1нвестици е важливим чинником ефективного розвитку кожно'' галуз1 економ1ки. Проте в люове господарство швестицш надходить вкрай недос-татньо, основними причинами чого е нестабшьшсть i недосконалють законо-давства, фшансово-кредитно'' системи, зменшення обсяпв бюджетного фшан-сування, тривалий термш окупност швестицш, значна залежнють галузi вщ
