CC BY
6© СЬазЬесИшкоуа 0.8.
СТВОРЕННЯ ТВОРЧОГО СЕРЕДОВИЩА У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ З МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ В УЧН1В ГОТОВНОСТ1 ДО ТВОРЧОСТ1
О. С. Чашечникова, кандидат педагог. наук, доцент, Сумський державний педагогiчний умверситет,
м. Суми, УКРА1НА
Наводяться можливост створення творчого середовища в умовах диференцШованого навчання математики в класах р1зного профтю без перенавантаження учшв та вчител1в.
Зростання вимог до фахiвцiв в рiзних галузях вщбуваеться через iнтелектуалiза-щею профеайно! дiяльностi людини в сучасному свiтi. Наскiльки б автоматизова-ним не було будь-яке виробництво, його вдосконалення та дiйсно продуктивна робота неможлива без здатносп людини, яка працюе, виконувати виробничi завдан-ня ефективно, долаючи перешкоди, що виникають у процесi реально! дiяльностi. Питання, як1 постають перед фах1вцем, часто е несподгваними, нешаблонними, непередбаченими 1нструкц1ями; потребу-ють оперативного вир1шення, нестандартного тдходу. I це не залежить вщ специфiки певно! галузi, в якш працюе конкретна людина. Дослщник евристично! дiяльностi В.НПушюн вiдзначав: у профе-сiях, що висувають висою вимоги до кмгт-ливосп людини, «рiвень навченосп ввд-грае iсготно меншу роль, тж здатнiсгь швидко приймати вiдповiдальнi ршення у складнiй оперативнiй ситуаци» [7,226]. Навпъ економгчно виггдно формувати осо-бисгiсть, яка спроможна I бажае вчитися та самовдосконалюватися протягом всього життя.
Гасло головного спрямування пере-будови осв^и в цiлому на формування творчо! особистостi людини, !! творчих здiбностей, творчого мислення не е новим. Входження Укра!ни до Болонського проце-су вимагае збiльшення обсягу самостiйноi роботи студентiв (майбутнiх фаивщв),
пiдвищення рiвня 11 продуктивностi. Формування здатносп до продуктивног самосттно'г роботи в процеа навчально-тзнавальног д1яльност1, спроможносп творчо усвщомлювати та застосовувати знання (встановлювати незвичнi зв'язки, використовувати найбiльш ефективнi у даному конкретному випадку методи, прийоми та засоби, знаходити нешаблонт тдходи) вiдбуваеться ще у школi. Прогрес у суспiльствi е можливим лише за умовою, що освгга тклуеться про розвиток творчих якостей тих, хто навчаеться, так само, як i про !хт iнтелектуальнi та професшно-орiентованi знання та умшня.
Саме у процесi навчання математики закладаються основи того, щоб сьогодшш-нiй школяр у майбутньому став дшсно активним, самостiйним i вщповщальним суб'ектом власно! професшно! дiяльностi. Виходячи з цього, математична освiта дшсно е стратепчним ресурсом розвитку цившзаци. Можливостi розвитку творчого мислення у процеа вивчення математики створюються самим змютом i логiкою навчального предмету, але, звичайно, цього недостатньо: ефективтсть процесу залежить не лише вщ змiсту навчального мате-рiалу, але й вiд тих методав, прийомiв, орга-нiзацiйних форм i засобiв навчання, якi використовуються.
Зростае роль учня як суб' екта нав-чально-тзнавально! дiяльностi в процесi розвитку його творчого мислення. Свщо-мим мае бути не лише процес оволодшня
знаннями, способами дш. Необхгдною е умова усв1домлення учнем тих процес1в, зм1н, як1 в1дбуваються з його особист1стю. Це сприятиме бтьшш активност1 учня, св1домому набуттю ним досвгду самовдос-коналення, формування в нього прагнення до самовдосконалення як рушгйног сили розвитку особистость
НеобхГднють максимально викорис-товувати можливосп навчання математики з метою розвитку творчо! особистосп учшв клаав рiзних профшв пщкреслюеться ще й тим, що психологiчнi закономГрносп, якГ керують творчими процесами у всiх сферах дiяльносгi, е унiверсальними (С.ККх^еге, К.вогёоп, ХВгопоувИ, Б.У1ба1, АКаийтапп, M.Fustieг, АБгеуе^ М-Ь.Яоидией). За А.Т.Шумилиним е можливiсгь переносу навичок розв'язування творчих задач, що вироблеш в ходi одно! спещально! дГяль-ностi, на розв'язування задач в шшГй областi [14]. Зокрема, Ю.О.Самариним яскраво iлюструеться можливiсть розвитку просторових уявлень i просторово! уяви при навчанш географи, анатоми, Гстори [9].
Математика завжди вважалася г вва-жаеться одним з найбшьш "складних" нав-чальних предметГв, але неможна переоцГни-ти !! особливу роль у розвитку мислення, формуваннГ творчо! особистосп. Повнощн-не навчання математики у сучасному розумГннГ мае за мету не лише отримання учнями грунтовних знань, але й озброення !х умшням застосо-вувати знання творчо, нестандартно, постшно поповнювати систему знань; знаходити орипнальш методи, способи, прийоми розв'язування завдань та проблем; критично ощнювати результати власно! дГяльностГ Нажаль, у масовш школГ ще зберГгаеться традицшна зорГенто-ванГсть на "знашевий тдхщ", на "результат", на розвиток саме алгоритмГчного мис-лення учшв.
В сучасних умовах, коли гумашзащя освГти нерГдко трактуеться як необхГдшсть часто невиправданого зниження вимог до математично! пГдготовки учнГв, вщмГчасть-ся поступове зниження рГвня розвитку не тшьки математичних здГбностей учнГв клаав нематематичного профГлю, але й !х Гнтелектуального рГвня взагалГ (В.1.Ар-нольд, М.1.Башмаков, Ю.М.Колягин). Ще у 1956 рощ на МГжнароднш конференцГ! по народнш освт (Женева) стверджувалося: "математика мала у ва часи безсумшвне Г
практичне значення, вiдiгравала важливу роль у науковому, технiчному i економч-ному розвитку", а також вiдмiчалося, що "математична освгта е благо, на яке мае право будь-яка людська icmomo" (курсив наш.- О.Ч.) (цигуеться за [5, с.13-14]).
Творчють не е прерогативою тшьки обраних (Р.Арнхейм, Д.Берлайн, ДжГш-форд). Це пiдкреслюе необхiднiсгь вико-ристання системи, що спрямована на розвиток творчого мислення учшв, в процеа навчання математики у класах рiзного профiлю. Мислення функцюнуе у вербаль-но-понятшнш i наочнш формах, яю взаемо-доповняють i взаемозбагачують одна одну. Творчiсть е можливою лише в органiчнiй едносп, взаемо-зв'язку, взаемодоповненш мислення i практики. Творч^ь передбачае свободу мислення, але не анархш та хаос. Творча д1яльн1сть у процеа навчання математики неможлива без якгсног системи знань i вм1нь тих, хто навчае, i тих, хто навчаеться, без компетентностi i профе-сюналгзму.
Мета статтi: продемонструвати можливосп створення творчого середови-ща в умовах диференцшованого навчання математики в класах рiзного профiлю без перенавантаження учшв та вчтетв.
Диференцшоване навчання математики розглядаеться нами як таке, що:
Враховуе: вiковi та вдивщуальш особливосп учнiв; !хш навчальнi досягнення з математики на даному етат, професiйну зорiентованiсть; загальнокуль-турну пщготовку учшв.
Реалiзуеться через диференцiацiю: змтту навчання вщповщно цiлям; рiвня навчання вщповщно актуальнш та потен-щйнш готовност до оволодiння змстовою та операщональною компонентами математики як навчального предмета; страте-гт i тактик навчання, що впливае на диференщацш темпу та стилю навчання.
У процеа вивчення математики тра-дицiйно (i об'ективно) вщбуваеться спря-мовашсть на розвиток ^електуальних здiбностей учнiв, яю е необидною складо-вою та умовою розвитку творчого мислен-ня. Одну з найбшьш складних для виршен-ня проблем створюе суперечшсть мiж домь нуванням систематично! роботи вчителiв математики по формуванню алгортмч-ного мислення учшв та необхщшстю роз-вивати !хш творчi здiбностi в процесi
нaвчaння пpедметy. 3a дocлiдженнями пcиxoлoгiв, poзвитoк aлгopитмiчнoгo mMC-лення e пеpешкoдoю poзвиткy миолення твopчoгo; зaвдaння зacвoeння нaвчaльнoгo мaтеpiaлy неpiдкo вcтyпaють y пpoтиpiччя iз зaвдaннями poзвиткy твopчoгo миcлення.
^в^шеним питaнням метoдики нaвчaння мaтемaтики e те, щo нeдocmamньo вpaxoвyюmъcя peзyльmamu дocлiджeнь з ncuxoлoгiï, яш мoглu б iнmeнcuфiкyвamu та дiйcнo гyмaнiзyвamu npoцec навчання, дoзвoлuлu б учням мдвищити piœm навчальнш джягтнь бeз значнш фничнш, ncuxo-лoгiчнux, мopaльнux nepeнaвaн-mc^em, щo нepiдкo cnocmepiгaemъcя зapaз.
Пcиxoлoriя вiдiгpaлa poль cвoepiд-шго crnM^a для нoвoвведень y ^o^c нaвчaння, aле пcиxoлoгiчнi ocoбливocтi учшв певниx кaтегopiй чacтiше декта-pyютьcя, чим pеaльнo вpaxoвyютьcя тa викopиcтoвyютьcя пpи cтвopеннi методич-ниx cffi^m нaвчaння. Це вiдмiчaлa ще О.С.Дубинчук у пеpедмoвi дo книги ВЛОжн^т [6,3]. Haвiть виниклa дум^ щo "...педaroriкa мaтемaтики тaк вщнсь cnraa дo тpaдицiйнoï метoдики виклaдaн-ня мaтемaтики, як нayкoвa теopiя xapчyвaн-ня дo кyлiнapниx pецептiв" (I.Gucewicz, M.Sawicki) [15]. Але не мoжнa не вщмпти-ти: caме в методищ нaвчaння мaтемaтики пpoвoдилиcя дocлiдження щoдo цiлеcпpя-мoвaнoгo вpaxyвaння пcиxoлoгo-педaгoгiч-ниx тa метoдичниx ocнoв нaвчaння мaтемa-тики, cпpямoвaнoгo нa poзвитoк oco6^toc-т (poбoти Я.I.Гpyдьoнoвa, 3.I.Слeпкaнь, Л.М.Фpiдмaнa, H. A.Тapacенкoвoï тa iн).
Вaжливим зaвдaнням e cтвopення тaкoï методичжя cиcтеми нaвчaння мaте-мaтики, яга б гpyнтyвaлacя нa викopиcтaннi пoзитивниx тa нiвелювaннi вiднocнo жга-тивнш пcиxoлoro-педaroriчниx acпектiв ocoбиcтocтi yчнiв piзниx кaтегopiй. Haми пocтaвленa пpoблемa poзвиткy твopчoгo миcлення в yмoвax дифеpенцiйoвaнoгo гав-чaння мaтемaтики без виxoдy зa межi пpoгpaми з мaтемaтики, вiдпoвiднoï певш-му пpoфiлю нaвчaння. У дocтaтньo великш кiлькocтi poбiт з пpoблем дифеpенцiaцiï нaвчaння фaктичнo poзглядaeтьcя pеaлiзa-цiя caме дифеpенцiaцiï piвневoï чеpез creo-pення зaвдaнь декiлькox piвнiв cклaднocтi. Hеoбxiдним e cпpaвжнe вpaxyвaння cпpя-мoвaнocтi та дифеpенцiйoвaнicть нaвчaння мaтемaтики i у змicтoвoмy, i у пpoцеcyaль-шму acпектax.
У клacax мaтемaтичнoгo пpoфiлю чacтo дoмiнye тенденцiя пеpенеcення дея-киx питaнь "вyзiвcькoï мaтемaтики" дo нaвчaльниx пpoгpaм, cпpямoвaнicть нa poзвитoк твopчoï ocoбиcтocтi учня iнoдi mдмiняeтьcя poзшиpенням oбcягy йoгo теopетичниx зтань. Hедocтaтньo викopиc-тoвyютьcя мoжливocтi нaвчaння мaтемa-тики з метoю poзвиткy твopчoï ocoбиcтocтi yчнiв у ^acax немaтемaтичнoгo пpoфiлю.
Aнaлiз вищезaзнaчениx cyпеpеч-нocтей oкpеcлюe пpoблемy нeoбxiд-нocmi nocuлeння cnpямoвaнocmi навчання мameмamuкu учшв у клacax piзнoгo npoфiлю на фopмyвaння та poзвumoк ïx iнmeлeкmyaльнux i mвopчux здiбнocmeй, mвopчoгo мucлeння, на фopмyвaння ïx mвopчo'ï oco6U^O^Í.
Резyльтaтивнocтi й ефективнocтi ^o-^cy фopмyвaння твopчoгo миалення cпpиятиме nocmirna aneляцiя дo йoгo rnoc-meй в yмoвax навчання мameмamuкu: навчання учтв вuкopucmoвyвamu rncmaн-дapmнi niàxoàu у npoцeci poзв'язyвaння cmaндapmнux завдань, знaxoдumu шлят вupiшeння нecmaндapmнux завдань, здт-тювати дocлiджeння, camocmirno вiдшy-кoвyвamu npoблeмu для noдaльшoгo poзв 'я-зування Дифеpенцiйoвaне нaвчaння мaте-мaтики мae зaбезпечyвaти як yмoви для виявлення тa вpaxyвaння iндивiдyaльниx ocoбливocтей yчнiв, cпpямoвaнocтi ïxнix iнтеpеciв, oптимaльнoгo poзвиткy ште-лектyaльниx тa твopчиx здiбнocтей, твop-чoгo миcлення учшв, тaк i неoбxiдний piвень мaтемaтичнoï пiдгoтoвки вcix yчнiв, незaлежнo вщ пpoфiлю ïx нaвчaння. Ствopення ефективнoí' метoдичнoí' cиcтеми poзвиткy твopчoгo ми^ення yчнiв в yмo-вax дифеpенцiйoвaнoгo нaвчaння мaтемa-тики мae гpyнтyвaтиcя нa ^^more^i-зиoлoгiчниx пpинципax нaвчaння.
Ми ввaжaeмo неoбxiднoю в yмoвax дифеpенцiйoвaнoгo нaвчaння мaтемaтики з метою poзвиткy твopчoгo миcлення yчнiв iнтегpaцiю пpoцеciв нaвчaння тa caмo-нaвчaння, щo rpyнтyeтьcя:
- нa вiдбopi вiдпoвiдниx цiлям тa пcиxoлoгo-педaгoгiчним ocoбливocтям yчнiв змicтy мaтемaтичнoï ocвiти, фopм, метoдiв i зacoбiв нaвчaння;
- та aктивiзaцiï учня як cyб'eктa твopчoгo нaвчaльнo-пiзнaвaльнoгo ^o-цеcy та ocнoвi ycвiдoмлення влacнoï cпpoмoжнocтi здiйcнювaти твopчy
©
дГяльшсть в процесГ навчально-тзна-вально! дГяльносп з математики та свое! ролГ у творчому процесс
Таке усвГдомлення базуеться на розумшш учнем вщповщностГ наявно! в нього Гнтелектуально! бази тГй системГ знань та вмГнь, що застосовуються у творчш дГяльностГ з математики; наявностГ та ступеня розвитку в нього системи компонентГв, притаманних особистостГ, спроможно! розв'язувати творчГ завдання -загальних (особливостей сприймання, ува-ги, пам'ятГ, мислення та Гн.) та специфГчних (математичш здГбностГ); системи якостей особистостГ, що сприяють ефективностГ творчо! дГяльностГ (мотиващя, воля, праце-здатнГсть та Гн.). 1нтелектуальною базою учня назвемо систему його знань, вмшь, досвГду !х використання. У процесГ нав-чально-тзнавально! дГяльностГ з математики використовуються як система знань Г вмшь з математики, система загальнонав-чальних знань Г вмГнь, так Г системи специфГчних знань Г вмшь з шших предметГв.
Наше досшдження продемонстру-вало - розвитку творчого мислення учшв в умовах диференцюваного навчання математики сприятиме:
1)реалГзацГя диференцГйованого тд-ходу в процесГ введення нового матерГалу, незавершешсть подання шформацГ! та пос-тупове звуження тГе! "ГнформацГйно! пло-щГ" у ГнформацГйному полГ, що поступае вГд вчителя; поступове диференцГйоване перекладення завдання пошуку ново! шформацГ! та опрацювання !! на учня як суб'екта навчально! дГяльностГ; завдання на доповнення наявних вГдомостей новими деталями; 2)проблематизацГя навчальних курсГв; 3)диференцГйований пГдхГд до ступеня прямо! та опосередковано! допомо-ги учням при розв'язуванш завдань творчого характеру; 4)використання зав-дань, рГвень складностГ яких поступово пГдвищуеться за рахунок варГативностГ умови вГдповГдно пГдвищенню рГвня роз-витку творчого мислення учнГв; 5)завдання, що вимагають перебудови образа ситуацГ! вГдповГдно до змши умов Г вимог.
ПГдвищенню результативностГ про-цесу формування та розвитку творчих здГбностей учшв при навчанш математики сприятиме використання системи, в якГй:
А)враховуються: 1 )психолого-педаго-гГчнГ закономГрностГ формування творчого
мислення, особливостГ творчо! навчально! дГяльностГ сучасних учшв; вщбуваеться орГентацГя на сензитивнГ перГоди розвитку; 2)специфГка предпрофГльно! пГдготовки учнГв основно! школи, профшьно! диферен-цГацГ! та професГйно! зорГентованостГ нав-чання математики у старших класах без втрачання цГлГсного сприймання математики як науки;
Б)в1дбуваеться: 1)використання на рГзних етапах вивчення матерГалу рГзно-манГтних форм органГзацГ! занять, адекват-них вГковим та ГндивГдуальним особли-востям учшв конкретного класу, в тому чист, - рГвню розвитку Гх творчих здГбностей, профГлю навчання; пГдготовка до застосування елементГв дистанцшно! фор-ми навчання з метою отримання якГсно! математично! пГдготовки учнями, що нав-чаються в класах рГзного профГлю; 2)сис-тематичне включення учнГв до творчо! самостГйно! роботи, доцГльне спГввГдно-шення рГзних форм органГзацГ! навчально! дГяльностГ учшв; 3)використання спещаль-но створених систем завдань з математики, спрямування "звичайного" матерГалу Гснуючих пГдручникГв, навчальних посГбн-икГв на досягнення мети розвитку творчо-го мислення учнГв.
У контекстГ нашого дослГдження навчально-тзнавальна дшльтсть з математики, спрямована на розвиток творчого мислення учнгв, розглядаеться нами перш за все як формування готовност1 до творчост1, як створення навчального сере-довища, сприятливого для розкриття творчих якостей особистост/. ПГд готов-шстю до творчост1 будемо розумГти праг-нення до творчо! дГяльностГ та спроможнГсть !! виконувати.
У процесГ створення такого середо-вища можна видГлити наступнГ блоки.
I. Оргатзацшно-дГяльнюний. Особ-ливостГ органГзацГ! навчання учнГв та спГльно! дГяльностГ в системах «вчитель ^ учень», «учень^учень»,
«вчитель -► учень»,
А................Г
учень
спрямовано! на створення справжнього творчого середовища на уроках математики, умов для особистюно! залученостГ всГх учасникГв процесу (як учшв, незалежно вГд рГвня !х навчально! успГшностГ, так Г вчи-теля). Один й той самий змГст Г обсяг знань
@
мoже oбyмoвлювaти piзний тип миcлення (емпipичне aбo теopетичне) зaлежнo вiд opгaнiзaцiï нaвчaльнoгo пpoцеcy i poлi в тюму учня. Це cтocyeтьcя i piвнiв миcлення (pепpoдyктивне, pекoнcтpyктив-не, вapiaтивне, твopче).
I.1.Оpгaнiзaцiя нaвчaння учшв в yмoвax cтвopення динaмiчниx дифеpенцi-йoвaниx гpyп.
1.2. Оpгaнiзaцiя caмocтiйнoï даяль-нocтi yчнiв в Dpo^ci aктyaлiзaцiï знaнь i вмiнь, ^и викoнaннi iндивiдyaльниx caмo-cтiйниx poбiт.
1.3. Зaлyчення yчнiв дo cиcтемaтичнoï poбoти у твopчиx гpyпax.
1.4. Зелучення yчнiв дo твopчoí', дсел1д-ницькoï дiяльнocтi з мaтемaтики чеpез nporn-нyвaння дoвгocтpoкoвиx твopчиx дoмaшнix зaвдaнь.
1.5. Дифеpенцiйoвaний тдод дo пpoведення oлiмпiaд з мaтемaтики - пpoве-дення як тpaдицiйниx oлiмmaд, тaк i oлiм-тад для учшв клаав немaтемaтичнoгo пpoфiлю oкpемo.
П. 3мicтoвий. Оcoбливocгi cтpyктypи тa змicгy нaвчaльнoгo мaтеpiaлy.
II.l. Уpiзнoмaнiтнення cпецкypciв з мaтемaтики вiдпoвiднo oбpaнoмy пpoфiлю нaвчaння.
П.2. Пiдвищення yвaги дoведенню теopем тa poзв'язyвaнню зaвдaнь нa дoве-дення у ^acax вcix пpoфiлiв.
П.3.Бшьш шиpoке викopиcтaння зав-дaнь нa пoбyдoвy.
II.4. Систематичне викopиcгaння зaвдaнь не дйел1дження i зелучення yчнiв дo caмocгiйнoгo пoшyкy пpoблем для дocлiдження.
П.5. Збiльшення уваги завданням на ycrn oбчиcлення, "пpикидки".
П.6. ВикopиcтEння cиcтем завдань, piвень cклaднocтi якиx пocтyпoвo тдви-щyeтьcя за paxyнoк веpiетивнocтi yмoви вiдпoвiднo тдвищенню piвня poзвиткy твopчoгo миcлення yчнiв.
П.7. Бшьш шиpoке викopиcтEння в пpoцеci невчення математики завдань на кмiтливicть, на пporaoзyвення, на poзвитoк уяви, irnyï^ï.
IIS.У пpoцеci пpoпoнyвEння завдань oлiмпiецнoгo piвня - бiльшy увагу не завданням на нaвченicгъ, «iнфopмoвaнicть», а таким, щo нaцaютъ мoжливicтъ зacтocoвy-вати opигiнEльнi, неcгEнцapтнi тдаоди
Ш.Опеpaцiйний. Оcoбливocтi orapy-вання навчальним мaтеpiaлoм на piзниx
етaпax ^o^cy навчання cyттeвo впли-вають на poзвитoк твopчoгo миcлення yчнiв. За С.Л.Рубинштейшм [8,39]: "Люди-на, яка нaвчилacя щocь poбити, iнoдi в pезyльтaтi caмa cтae iншoю. Iœye не тiльки зaлежнicгь тoгo, щo людина вмie poбити, вiд тога, щo вoнa coбoю являe, але й звopoтня залежнють."
Ш.1.Реaлiзaцiя дифеpенцiйoвaнoгo пщ-xoдy в пpoцеci введення швсго мaтеpiEлy: пoбyдoвa лoгiкo-cтpyктypниx cxем тес^е-тичнoгo мEтеpiEлy; ypiзнoмaнiтнення фopм пoдaчi i зaпиcy нoвoгo мaтеpiaлy з пеpеxoдoм вщ oднoí' дo iншoí' (вpExyвaння ocoбливocтей аудиетв, вiзyaлiв, кiнеcтетикiв; oднoчacне недання мoжливocтi шжюму учню poзвивaти здaтнicть oпpaцювaння мат^алу, пpедcгEвленoгo в piзниx фopмEx pепpезентaцiï незEлежнo вiд ведyчoí' для ньюга фopми).
Ш.2.3acтocyвaння завдань на poзви-тoк здaтнocгi тpaнcфopмyвaти iнфopмaцiю, мoделi; на фopмyвaння oпеpaтивнocтi i легкocтi пеpеxoдy вiд oднoгo пoняття дo iншoгo; на пеpенеcення aкцентiв.
Ш.3.Виpoблення iнтегpaтивнocгi мио лення (caмocгiйне вcтaнoвлення внyгpiтем-ниx, внyтpiпpедметниx та мiжпpедмегниx зв'язкiв).
Ш.4. Викopиcтaння завдань на уяв-ниx мoделяx.
Ш.5.3aпaм'ятoвyвaння мaтеpiaлy на ocнoвi йoгo твopчoгo зacтocyвaння, тpaн-cфopмyвaння; викopиcтaння acoцiaцiй; мегaфop, незвичнocтi у пoдaннi.
Ш.6. Викopиcтaння завдань на лаш-нiзaцiю iлюcтpaцiй.
Ш.7. Рoбoтa пo caмocтiйнoмy виго-тoвленню i зacтocyвaнню мoделей в ^o^-ci poзв'язyвaння завдань.
Ш.8. Завдання на виpoблення oropa-тивнocгi миcлення (aвтoмaтизaцiя yмiнь без виникнення шкiдливoгo aвтoмaтизмy), на poзвитoк здaтнocтi кopиcтyвaтиcя pезyльтa-тами пoпеpеднix завдань для вишнання нacтyпниx; на пoдoлaння cтеpеoтипiв.
Ш.9. Дифеpенцiйoвaний пiдxiд дo oфopмлення завдань.
IV. Мoтивaцiйнo-cтимyлюючий. Оcoбливocтi opгaнiзaцiï та кеpyвaння вчи-телем нaвчaльнo-mзнaвaльнoю дiяльнicтю учня.
IV.1. Пocтyпoве звуження у iнфopмa-цiйнoмy пoлi "iнфopмaцiйнoï nno^", щo пocтyпae вщ вчителя, та дифеpенцiйoвaне пеpеклaцaння завдання гошуку нoвoï iнфop-
©
мавд, ii опрацьовування на учня як суб'екта навчально-тзнавально! дiяльностi.
IV.2. Диференцшований тдхщ до ступеня допомоги учням пщ час розв'язуван-ня нетрадицiйних завдань, завдань творчого характеру.
IV.3.Використання прийому демон-стрування "кадрiв" - кроюв розв'язання.
IV.4. Використання "експрес-розв'язань"
IV.5. Доцiльне поеднання традицш-них i новiтнiх технологий навчання.
IV.6.Використання основ ергономiки для кращого враховування i застосування психологiчних особливостей учнiв.
V. Особистiсний. Особливосп впли-ву (i самовпливу) на особистють учня з метою розвитку його творчого мислення.
V.I. Виховання в учшв позитивного вiдношення до себе. Формування свiдомого ставлення до самовдосконалення.
V.2. Розвиток в учнiв здатносп стави-ти перед собою мету.
V.3. Ознайомлення учнiв iз специфь кою оргашзаци творчо1 дiяльностi, з «кухнею творчосп».
V.4. Залучення учнiв до самостшного пошуку творчих, проблемних завдань. Органiзацiя самоосвiти на творчому рiвнi.
Всi вищеперелiченi складовi взаемо-пов'язанi та взаемообумовленi, що надае можливiсть гнучко адаптуватись до конкретних умов навчання.
Подальшого дослiдження потре-бують питання створення узгоджено! сис-теми дiагностування творчого мислення при навчаннi рiзних навчальних предметiв та заходiв щодо оперативного реагування на результати дiагностики.
1. Арнольд В.И. Нужна ли в школе математика? -М.: МЦНМО, 2001. - 20 с.
2. Башмаков М.И. Мы учим и учимся в нашем общем доме - Европе. //Математика в школе. - 2002. - №1. - С. 3-6.
3. Груденов Я.И. Психолого-дидактические основы методикии обучения матема-тике.-М.: Педагогика, 1987.-159 с.
4. Колягин Ю.М. Отечественное образование: наша гордость и наша боль // Математика в школе. - 2002. - №1. - С. 7-13.
5. Образование в современном мире. Сост. А.Г.Ерицян.-Ереван, 1998. - С. 13-14.
6. Осинская ВН. Формирование умственной культуры учащихся в процессе обучения математике. - К.: Рад. шк., 1989. -192 с.
7. Пушкин В.Н. Психология и кибернетика. -М. : Педагогика, 1971. - 232 с.
8. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т.-Т.1.-М.:Педагогика,1989. - 488с.
9. Самарин Ю.А. Очерки психологии ума. Особенности умственной деятельности школь-никое. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. - 504 с.
10. Слепкань З.1. Психолого-педагоггчм та методичн основи розвивального навчання математики.- Тернотль: Шдручники i поабники, 2004. - 240 с.
11. Тарасенкова Н.А. Використання зна-ково-симеолiчних засоб1в у навчанн математики. - Черкаси: Ыдлуння-Плюс, 2002. - 399 с.
12. Фридман Л.М. Теоретические основы методики обучения математике. - М.: Флинта, 1998.-224 с.
13. Чашечникова О. С. Критерп ефектив-ност1 навчання математики з позицИ' спрямо-ваност1 на розвиток творчого мислення учшв // Педагоггчн науки. Зб. наук. праць. - Суми: СумДПУ, 2004.-С.304-311.
14. Шумилин А. Т. Проблемы теории творчества.-М.: Высшая школа, 1989.-143 с.
15. Gucewicz I., Sawicki M. Dydactyka mathematyki jako powstajaca dyscyplina badawcza //Mathematyka. - 3(114). - Warszawa, 1971.
Резюме. Чашечникова О.С. СОЗДАНИЕ ТВОРЧЕСКОЙ СРЕДЫ В ПРОЦЕССЕ ОБУЧЕНИЯ МАТЕМАТИКЕ С ЦЕЛЬЮ ФОРМИРОВАНИЯ У УЧАЩИХСЯ ГОТОВНОСТИ К ТВОРЧЕСТВУ. Рассматриваются возможности создания творческой среды в условиях дифференцированного обучения математике в классах различного профиля без перегрузки учащихся и учителей.
Summary. Chashechnikova O.S. DEVELOPING OF A CREATIVE ATMOSPHERE IN THE PROCESS OF TEACHING MATHEMATICS WITH THE PURPOSE OF FORMING STUDENT CREATIVITY. This article is about the possibilities of making of such an atmosphere in the process of teaching mathematics, that promote the appearance of creative qualities of the pupils personality.
Надшшла до редакцп 17.11.2005р.
