CC BY
15ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОПЧШ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕВРИСТИЧНИХ УМ1НЬ УЧН1В ОСНОВНО1 ШКОЛИ НА ФАКУЛЬТАТИВНИХ ЗАНЯТТЯХ З МАТЕМАТИКИ
I. В. Гончарова, асистент,
Донецький нащональний ушверситет, м. Донецьк, УКРА1НА
Одним з шляхгв розв 'язання проблеми виховання творчог особистост1 школяргв 7-9 клаЫв е формування евристичних ум1нь на факультативних заняттях з математики. В статт1 розглянутг психолого-педагог1чн1 передумови формування евристичних ум1нь учтв, дотримання сукупност1 яких забезпечить розв 'язання проблеми.
Школа XXI столптя зумовлюе необхщ-нгсть докоршного переосмислення освГт-ньо! парадигми, актуашаци змiсту, технологий сгановлення особистостi учня як суб'екта i проектувальника життя. Щоб знайти свое мгсце в життi, ефективно осво1ти житгевi й соцiальнi ролГ, випускник украшсько! школи мае володГти певними якостями, компетенцiями: бути гнучким, мобiльним, презентувати себе на ринку пращ; критично мислити; використовувати знання як iнструмент для розв'язання життевих проблем; генерувати новi iдеi, приймати нестандарта рiшення й вщповь дати за них; умГти здобувати, анатзувати iнформацiю, отриману з рiзних джерел, застосовувати 11 для iндивiдуального роз-витку й самовдосконалення; буди здатним до вибору з численних альтернатив, що пропонуе сучасне життя [1].
Для володшня випускниками шил зазначеними компетенцiями, важливо формувати й розвивати в учтв основно! школи евристичт вмiння не ^льки на уроках математики, але й в позаурочний час, а саме на факультативних заняттях з математики. У зв'язку з цим вчитель повинен спиратися на знання психолого-педагоггчних закономiрностей навчального процесу, якг концентрують у собi досягнен-ня психологи, дидактики й вщповщну методику застосування цих закономГрнос-тей в навчаннi математики.
Психолого-педагопчт передумови ор-гатзаци евристично! дiяльностi розгляда-лися багатьма дослiдниками, а саме: К.В.Власенко, 1.А.Горчаковою, О.1.Ска-фою, З.1.Слепкань, Т.С.Максимовою та iн.
Так, найбшьш широко були розглянутг психолого-педагопчт передумови формування евристично! дiяльностi пiд час навчання математики О.1.Скафою в [2]. К.В.Власенко [3], беручи до уваги дослщ-ження О.1.Скафи, визначила психолого-педагогiчнi передумови оргатзаци та управлiння евристичною дiяльнiстю учтв тд час навчання геометри в класах з поглибленим вивченням математики. Т.С.Максимова у [4], розглядаючи шляхи розв'язання проблеми виховання творчо! особистосп майбутнього Гнженера, описала психолого-педагопчт передумови формування евристичних умшь студентгв техтч-них вузГв на практичних заняттях з вищо! математики.
З огляду на проведений аналГз метою даног статт1 е розгляд психолого-педаго-ггчних передумов формування евристичних умгнь учнГв основно! школи на факультативних заняттях з математики.
В уах згаданих нами дослГджень можна видГлити деякг спГльнГ психолого-педаго-ггчн передумови, а саме: психолопчт особливосп шкгльного (або студентського) вГку; формування позитивних мотивГв навчання; реалГзацГя традицшних дидак-
тичних принцитв, принцитв розвиваючо-го навчання, iдей проблемного та програ-мованого навчання; концепцiя сумюно! продуктивно! дiяльностi; концепцiя поетап-ного формування розумових дiй; умовно-рефлекторна теорiя; даяльнюний тдхщ до навчання. Bci вони, безумовно, повиннi ув^и й до нашого списку, оскшьки формування евристичних умшь вщбуваеться тд час оргатзаци в навчальному процесi еврисгично'1 даяльносп.
Для побудови методично! системи формування евристичних умшь учнiв 7-9 класiв у першу чергу вчителю необхiдно вивчити eiKoei i психологiчнi особливост тдтткового вщ учтв, маючи на увазi лише т !х особливосп, яю важливо врахо-вувати в процес навчання математики.
Характеристика цього перюду досить повно описана в психолопчнш та педаго-гiчнiй лiтературi такими авторами, як: Л.1.Божович, Л.С.Виготський, 1.С.Кон, Б.С.Круглов, В.А.Крутецький, Н.Д.Левiтов, Н.С.Лейтес, А.К.Маркова, В.О.Сухомлин-ський, Д.1.Фельдштейн, ГХЩукша та ш
Пiдлiтковий вiк пов'язаний з перебудо-вою психiчних процесiв дiяльностi особис-тосп школяра, тому вимагае рiшучих (хоча i поступових) змш у формах взаемин, оргатзаци дiяльностi керiвниuтва з боку вчителiв. Увага в цьому вiцi вiдрiзняеться не тшьки великим обсягом i стшюстю, але i специфiчною вибiрковiстю. Виборчим, цшеспрямованим стае i сприйняття. Значно збшьшуеться обсяг пам'ят1, вона здобувае характер оргашзованих, регульованих i керованих процесiв. Важливою особливю-тю даного в^ е те, що вш мае достатнi передумови для формування активного, самостiйного, творчого мислення. Тобто учень готовий до ствробгшиптва з учителем, д1'1 якого спрямован на органiзацiю евристично! даяльносп.
1стотно розвиваеться вмiння знаходити i зiставляти кiлька способiв розв'язання одте! задачi, пошук нестандартних спосо-бiв розв'язання, що переводить навчальну даяльнють з репродуктивного на продук-тивний рiвень. Вiдбуваеться становлення прогнозуючих, планувальних форм
контрольно-оцiнних да. Це дае можливiсть коректувати навчальну роботу до початку ii виконання.
У пщл^ковому вiцi вiдбуваються iстотнi зрушення в розумовiй дiяльностi. Змiст дослщжуваних предмепв i лопка побудови навчальних курсiв вимагае нового характеру засвоення знань, опори на самостшне мислення; необхщна здатнiсть абстрагувати, узагальнювати, порiвнювати, мiркувати, робити висновки, доводити.
Початок систематичного вивчення ал-гебри стимулюе перехщ до бiльш високого рiвня узагальнення. Крiм того, перехщ тд-лiткiв до сьомого класу, коли вивчаеться не просто математика, а двi дисциплiни -алгебра й геоме^я, значно розширюе обри застосування евристичних прийомiв. Саме з сьомого класу учн мають можливiсть вщвь дувати факультативи з метою поглиблення i розширення знань, розвитку математичних здабностей тощо. Ця форма диференцшова-ного навчання вiдповiдае такiй характеристик гадлткового вiку як вiку допитливого розуму, прагнення до знань, в^ кипучо! енерги, бушуючо! активносп, Ыщативи, спраги дiяльностi. Тому саме з цього в1ку доцiльно формувати евристичн вмшня.
Пщвищення ефективностi формування евристичних умшь пов'язане з тдвищен-ням ефективносп освоення учнями розумових дш, засвоення знань. Найбiльш продук-тивний шлях - активiзацiя розумово! даяль-носп учнiв. Евристична спрямоватсть навчання доводить акгивiзацiю розумово! дiяльностi до найвищого рiвня.
"Виникнення питань - перша ознака думки, - писав С.Л.Рубшштейн, - яка по-чинае працювати, та розумiння, яке почи-нае зароджуватися" [5]. Протирiччя завжди е мотивом, що збуджуе цi питання. Тому, для того щоб у школярiв сформувати творчий тдхщ до дала, розвивати 1'хт твор-чi здiбностi, вчитель (викладач) повинен показувати, як питання виникають, спону-кати учнiв задавати !х. Такий тдхщ свщ-чить про те, що факультативш заняття з математики по^бно будувати як обгово-рення рiзних точок зору, як сумюний пошук iстини, тобто в формi дiалогу, а не мо-
нологу. При такому спгвробГшицтвГ проб-леми творчо розв'язуються сумГсними зу-силлями, формуються та актуашзуються пГзнавальнГ та соцГальнГ мотиви. СпГлкуван-ня повинно вГдбуватися в умовах рГвного партнерства. 1де1 рГвносп, партнерства та взаемно! поваги одного до одного лежить в основГ педагоггки спгвпращ. Цг Где! най-ефективнГше реалГзуються при евристич-ному спрямуваннГ навчання математики на факультативних заняттях, оскГльки воно передбачае сумюний пошук вчителя (вик-ладача) та учтв.
Особливо важливо для процесу розвит-ку узагальненого мислення формування евристичног дгялъност1. Нами вже було зазначено в [6], що формування евристич-них умГнь учнГв вщбуваеться в процесГ оргатзаци вчителем евристично! дГяльнос-тг на заняттях з математики, яка передбачае використання ними евристичних прийомгв пгд час розв'язування евристичних задач. Евристична дГяльнГсть спрямована на роз-в'язання евристичних задач, якг разом з системою евристик, евристичними припи-саннями, правилами-орГентирами тощо ста-новлять змГст евристично! дГяльностГ. Саме система евристично орГентованих задач допомагае учням опанувати евристичними вмГннями.
Необхгдною умовою формування евристичних умшь ми вважаемо дотриман-ня принципу 1ндив1дуал1заци I диферен-щаци, за умов якого ва учнГ досягають високого рГвня оволодшня новим матерГа-лом, але рГзним шляхом. ОднГ досягають цього рГвня на основГ первинного ознайом-лення з ним, для Гнших потрГбно розв'язати деяку кглькгсть задач. В особливо важкг умови потрапляють школярГ з уповшьне-ним темпом розумового розвитку [8]. Отже, як зазначае О.1.Скафа без вдивщуа-лгзаци Г диференщаци не можливо оргат-зовувати й управляти евристичною дГяль-тстю учнГв [2], а значить Г неможливо фор-мувати евристичнГ вмшня учнГв.
Одним Гз принципГв органГзацГ! евристич-но! дгяльностг е спещальне формування уза-гальнених прийомГв розумово! дГяльностГ, що
подГляються на двГ великГ групи - прийоми алгоритмГчного й евристичного типу.
Формування тгльки прийомГв алгорит-мГчного типу е недостатшм, тому що вони не вГдповГдають специфГцГ евристично! дГяльносп, не стимулюють штенсивно! органГзацГ! саме цГе! сторони розумово! дГяльносп. ТривалГ вправи при розв'язуван-т задач на основГ прийомГв алгоритмГчного типу формують установку на дГю за готовим зразком, обмежуючи пошук розв'язування границями вже вГдомих прийомГв, Г тодГ !х репродукцГя стае гальмом пГд час розв'язування нових задач, виникае «бар'ер минулого досвГду». Ось чому формування таких прийомГв повинно вестися разом зГ спецГальною роботою над озброенням учнГв прийомами евристичного типу. На вГдмГну вГд прийомГв алгоритмГчно типу, евристичнГ прийоми орГентують не на ло-ггчний, а на змгстовний аналГз проблеми.
Евристична даяльнють передбачае ,,вщкриття" нового. Щоб вщкрити нове, необхГдно володГти старим, мати достатньо широкий фонд дГючих (за З.1.Калмиковою) знань (включаючи й операцшний бГк), яких достатньо для руху вперед Г якГ знаходяться в станГ готовносп до актуатзаци. Щоб виконати цю вимогу, потрГбна спецГальна органпащя мнем1чног дшлъност1. Ось чому органГзацГя тако! дГяльностГ - ще одна важлива умова органГзацГ! евристично! дГяльностГ, пГд час яко! вГдбуваеться форму-вання евристичних умшь.
Знання евристик та вмГння ними користуватися на думку Е.Е.Семенова [9] розширюе зону найближчого розвитку учня, дозволяе вчителю користуватися «утверсальним найменшим натяком»: «Подумайте, якГ евристики можуть тут вам допомогти?» Звертаючись до евристики, учень робить у такий споаб «натяк самому собЬ>, як би стаючи власним учителем. Таким чином, створюються умови для навчання школяра на найвищому рГвнГ його пгзнавальних можливостей. Евристики до-помагають переносу знань у новГ ситуацГ!, збГльшують пГзнавальнГ можливостГ тих, хто ними володГе.
©
3BepTaroHucb go eBpucTHK, yHeHb Kpame ycBigoM.roe CTpyKTypy nomyKy, .eHTMorHB npoBegeHux MipKyBaHb. 3aMicTb gocBigy c.ni-nux 3b'h3mb BiH, 3aBgHKH eBpucTHKaM, 3 6i.b-moro HMOBipHicTro 3go6yBae gocBig crpyK-TypHoro po3yMiHHH 3 HacrynHHM ocMuc.e-hhm nepeHocoM. 3aBgHKH цboмy ^aKTopy Ha6ip, 3gaBa.ocH 6, 3oBciM pi3Hux 3agaH mo-«e cnpuHMamcH hk m.icHe yTBopeHHH, e.e-MeHTH HKoro nig.er.i 3ara.bHiH 3aKoHoMip-HocTi y BigmyKaHHi onepamM, mo Ha6.H-«aroTb Hac go po3B'H3aHHH npo6.eMH [9].
,3gH ycnimHoro ^opMyBaHHH b yHHiB eBpHcTHHHHx yMiHb, Ha Hamy gyMKy, neBHy po.b BigirparoTb TaKi MaTeMaTHHHi 3gi6Hocri, hk 3gi6HicTb go $opMam3ami; 3gi6HicTb go y3ara.bHeHHH MaTeMaTHHHoro Marepiany; rHyHKicTb MHc.eHHH, nepeK.roHeHHH 3 ogHiei onepami Ha iHmy, 3Bi.bHeHHH Big cKoByroHo-ro Bn.HBy ma6.oHiB i Tpa^aperiB; nparHeHHH go 6i.bm pamoHa.bHoro cnoco6y po3B'H3aH-hh. CaMe ^ rpyna 3gi6HocreH 6i.bmoro Miporo, Hi« iHmi, 6epe ynacrb y ^opMyBaHHi eBpHcTHHHHx BMiHb yHHiB [10], ag«e Bupo6.eHHH BMiHb, 3 ogHoro 6oKy, nepeg6a-Hae HaHBHicTb neBHHx 3gi6HocTeM; 3 gpyroro - ix ^opMyBaHHH nepeg6aHae Bupo6.eHHH noB'H3aHHx 3 hhmh BMiHb, to6to, y npo^ci HaBHa.bHo-ni3HaBa.bHoi giH.bHocri Hepe3 yMiHHH ^opMyroTbca 3gi6HocTi (C.Py6iHm-
TeHH, ro.CaMapiH Ta iH.).
OgHiero 3 nepegyMoB po3BHTKy eBpHcTHHHHx yMiHb e pieenb po3eumKy MameMamuu-noi inmyi^i yHHiB. ^.h Toro, mo6 BHHTe.ro po3BHBaTH B yHHiB eBpHcTHHHi BMiHHH, HoMy Heo6xigHo, nepm 3a Bce, 3HaTH po.b imyimi hk cпeцн$iннoro ni3HaBa.bHoro пpoцecy H oco6.HBoi $opMH ni3HaHHH Ta geHKi npuHo-mh ii po3BHTKy [11]. Пpoцec 3Haxog«eHHH po3B' H3aHHH eBpucTHHHoi 3agaHi noBH3aHHH 3 nepiogaMH пpoцecy imyimi i MexaHi3MiB nomyKy po3B H3aHHH Ha ko«homy 3 hhx: 1) mgroroBHuM; 2) nepiog iHKy6ami; 3) pan-ToBe „ochhhhh" (iHcaHT); 4) cBigoMe ynopHg-KyBaHHH iHTyiTHBHo orpHMaHux pe3y.bTariB.
HaHBa^nHBimHMH npoHBaMH MareMaTHH-Hoi iHiyimi e BMiHHH opiernyBaTHcH b HoBiH, He3HaHoMiH cHTyam'i, 3gaTHicTb nepeg6aHaTH BipHi pe3y.bTaTH, Bu6upaTH m.Hxu ixHboro
ogep«aHHH, noMiHara hbho noMH.KoBi bhc-hobkh.
^.h 3a.yHeHHH yHHiB go $aKy.bTamBHHx
3aHHTb, Ham.eHHx Ha ^opMyBaHHH eBpHcTHHHHx yMiHb, norpi6Ho npo6ygHTH iHTepec go TBopHoi giH.bHocri, go BigKpHTTH hobhx g.H hhx ^aKiiB, MoTHByBaTH ix Ha eBpucTHH-Hy giH.bHicTb. CaMe ToMy tyopMyeanna no3umuenux Momueie naeuanna Ha $aKy.b-TaTHBax e ogHiero 3 Ba«.HBHx nepegyMoB ^opMyBaHHH eBpucTHHHHx yMiHb.
Cпeцн$iкa $aKy.bTamBHHx KypciB - ix Heo6oB'H3KoBicTb. ToMy b po6ori npuxoguTb-ch o6upaTH HaH6i.bm npuBa6.HBi $opMH BHK.agy HoBoro Marepiany, caMocriHHoi po6o-th yHHiB. B HKiH 6h $opM i hkhmh 6 Meroga-mh He npoBogHnucH $aKy.bTaTHBHi 3aHHTTH 3 MaTeMaTHKH, bohh noBHHHi 6ygyBamcH TaK, mo6 6yTH g.H yHHiB цiкaвнмн, 3axon.roroHH-mh. CraHe y Harogi 3anpoBag«eHHH BHHre.eM HerpagHmHHHx $opM Ta MerogiB HaBHaHHH, eBpucrHHHHx Tomo, a6o TpagHmHHHx, a.e nigKpinneHHx bhcokhm MerogHHHHM, HayKo-bhm, eMomHHHM piBHeM HaBHaHHH (BHK.agaH-hh) Ta 3acrocyBaHHHM IKT.
BuKopucmanna IKT crBoproroTb cnpuHT-.HBi ymobh g.H ^opMyBaHHH eBpucrHHHHx yMiHb, ocKi.bKH: 1) y 3Micr HaBHaHHH BK.ro-HaeTbcH BHBHeHHH crpaTeriH po3B H3aHHH 3a-gaH, y ToMy HHc.i TBopHHx; 2) 3a6e3neHyeTb-ch aHa.i3 i 3acBoeHHH yHHeM cBoei B.acHoi giH.bHocTi; 3) b yHHiB BHHHKae Heo6xigHicTb Bu6opy ogHiei 3 Ki.bKox a.bTepHaTHB 3 nonepegHboro 11 omHKoro; 4) 3a6e3neHyeTbcH Mo«.HBicrb 3a.yHeHHH yHHiB go gocigHH^-Koi po6oru.
BuKopucraHHH iHTepaKTHBHHx ^opM op-raнiзaцii HaBHaHHH po6.HTb HaBHa.bHo-BH-xobhhh пpoцec pi3HoMaHiTHHM, HiKaBHM Ta e^eKTHBHHM. TaK, nig Hac npoBegeHHH ^a-Ky.bTaTHBHHx 3aHHTb BapTo BHKopucroBy-BaTH TaKi $opMH iHTepaKTHBHHx TexHo.oriH, hk пpeзeнтaцiн, peK.aMa, MiKpo^oH, tok-moy, po6oTa rpynaMH, napaMH, He3aKiHHeHi peHeHHH, cni.bHi npoeKTH, mo3kobhh mTypM, po.boBa rpa Tomo [12].
Ham gocBig po6oru Ha $aKy.bTaTHBHHx 3aHHTTHx noKa3ye, mo piBeHb po3BHTKy ni3Ha-Ba.bHoi MorHBauii yHHiB 3a.e«HTb Big ycBigoM.eHHH Meru gogaTKoBoro HaBHaHHH
G2)
© Goncharova I.
мaтeмaтики, вiд бaзoвoгo piвня мaтeмaтич-ниx знaнь, piвня здiбнocтeй в ocвoeннi мaтeмaтичниx ддациплш, зaгaльнoгo poз-витку ocoбиcгocтi, вмшня вчитeля ^^a-дaчa) зaцiкaвити пpeдмeтoм.
Пepeдyмoвoю aктивнoï ^яль^ой yчнiв y нaвчaннi тa нeoбxiднoю yмoвoю ïï eфeк-тивнocтi нa фaкyльтaтивниx зaняттяx, i зш-чить пepeдyмoвoю фopмyвaння eвpиcтич-ниx yмiнь e aдaпmaцiя. Ha пepшиx пopax вiдвiдyвaння фaкyльтaтивiв учням пaтpiбнo aдaптyвaтиcя дo rnffiMx yмoв нaвчaння: пoявa iншoгo вчшшя aбo виклaдaчa вузу з шшими вимoгaми, iншим xapaктepoм, ш-шим cтилeм вiднocин, нiж вчитeль мaтeмa-тики. Для пoдoлaння пeвниx пcиxoлoriчниx пepeшкoд вчитeлю (виклaдaчy) нeoбxiднo cтвopювaти cmyamï, якi б дoзвoляли тд-лiткy пpoявляти iнiцiaтивy, мaти пpaвo нa пoмилкy, нa влacнy думку; дaвaти мoжли-вicть кoжнoмy учню пpaцювaти y влacнoмy тeмпi; cтвopювaти aтмocфepy дoбpoзичли-вocтi, щиpocтi; бyдyвaти cтocyнки зi шш-ляpaми з ypaxyвaнням ïx iндивiдyaльнocтi.
ycmx фopмyвaння eвpиcтичниx yмiнь в пeвнiй Mpi зaлeжить вiд викopиcтaння тaкиx тexнoлoгiй нaвчaння i виxoвaння як ocoбиcтicнo-opieнтoвaнa тexнoлoгiя, тexнo-лoгiя „cтвopeння crnyamï ycmxy", iнфopмa-щйш тexнoлoгiï нaвчaння, пpoeктнa тexнo-лoгiя, iнтepaктивнi тexнoлoгiï.
Щoдo тexнoлoгiï eвpиcтичнoгo нaвчaн-ня, тo для aктyaлiзaцiï eвpиcтичниx умшь cтaнyть y нaгoдi:
- eepucmmmü дiaлог. Дiaлoг дoпoмa-rae плaнyвaти нaвчaння як твopчий пpoцec, да звoдитьcя дo ocвoeння гoтoвиx пpaвил poзв'язaння зaдaч;
- вiдpuтi завдання. Евpиcтичнe шв-чaння cпpямoвaнo ш poзвитoк твopчиx якocтeй ocoбиcтocтi учтв i rpyнтyeтьcя нa вiдкpитиx зaвдaнняx, якi нe мaють oднoз-тачн^ peзyльтaтiв ïx викoнaння. Вiдкpиттi зaвдaння пpипycкaють лишe мoжливi шп-pямки вiдпoвiдi, зaдaючи йoгo cтpyктypy чи дeякi eлeмeнти;
- eвpuстuчнa ситуаця. Ïï мeтoю e зa-бeзпeчeння нapoджeння yчнeм ocoбиcтoгo ocвiтньoгo peзyльтaтy (iдeй, пpoблeм, rirn-
тeз, вepciй, cxeм, тeкcтiв) y xow cпeцiaльнo opгaнiзoвaнoï дiяльнocтi;
- peфлeксiя - у^тав^ нeoбxiднa для тoгo, щс)б yчeнь (тa вчитeль) бaчив cxeмy opгaнiзaцiï влacнoí' ocвiтньoï дiяльнocтi, кoнcтpyювaв ïï y вiдпoвiднocтi зi cвoí'ми цiлями й пpoгpaмaми, ycвiдoмлювaв й зacвoювaв cпocoби eвpиcтичнoï ocвiтньoï дiяльнocтi. Рeфлeкcивнi зaпиcи yчнiв -бeзцiнний мaтepiaл для aнaлiзy й ropeR^'i вчитeлeм ocвiтньoгo пpoцecy. Ba^™a тa-кoж peфлeкciя вчитeля, пpoпoнyючи учням давний мaтepiaл, вiн пoвинeн зaпитyвaти ceбe: «^му мoжe нaвчитиcя удань, вивчaю-чи ту aбo шшу тeмy? Для poзвиткy якиx нaвчaльниx yмiнь cтвopюютьcя yмoви, з якими eвpиcтичними yмiннями вoни став-вiднocятьcя? Для чoгo вoни пaтpiбнi людин в житп?».
Щe oднieю вaжливoю пepeдyмoвoю ycпiшнoгo фopмyвaння в учтв 7-9 клaciв eвpиcгичниx yмiнь, ш нaшy думку, e дuвepгeнmнe митення, яте пpипycкae, щo ш oднe й тeж питaння мoжe бути бeзлiч oднaкoвo пpaвильниx i piвнoпpaвниx вщда>-вiдeй (нa вщмну вiд кoнвepгeнгнoгo миcлeння, щo opiernye нa oднoзнaчнe poз-в'язaння, щo знiмae пpoблeмy як тaкy).
Фopмyвaння дивepгeнтнoгo миcлeння, як вiдзнaчae В.О.Гу^в, нe йдe caмe coбoю, цим пш^нням вapтo cпeцiaльнo зaймaтиcя [14], зoкpeмa нa мaтeмaтичниx rypткax в 5-б клacax. Тaк, poзв'язyвaння зaдaч piзними cпocoбaми, poзв'язyвaння вiдкpитиx зaв-дaнь тoщo пoбyдoвaнo ш дивepгeнтнoмy миcлeннi.
Heoбxiднoю yмoвoю дocягнeння зaплa-нoвaниx peзyльтaтiв нaвчaння ш фaкyльтa-тивниx зaняггяx e оpгaнiзaцiя eфeкmuвноï caHocmi^oïpo6omu учтв. Сaмocтiйнa po-бoтa e вaжливoю yмoвoю aктивiзaцiï po6o-ти yчнiв. Born cпpямoвaнa нa зaкpiплeння вивчeнoгo мaтepiaлy, poзвигoк здaтнocтi дo пpaктичнoгo зacгocyвaння нaбyтиx знaнь, нa нaвчaння учтв мaтeмaтичнoï дiяльнocтi. Ефeктивним шляxoм фopмyвaння eвpиc-тичниx yмiнь шкoляpiв m фaкyльтaтивниx зaняттяx з мaтeмaтики e фopмyвaння в ниx ycвiдoмлeнoí' пaгpeби y caмocтiйнoмy npap-нeннi дo знaнь, poзвитoк мexaнiзмy caмoop-
®
гатзаци розумово! дiяльносri, творчого по-тенщалу, створення умов для самостшного набування знань, навичок та умшь, !х зас-тосування на практищ.
Органiзацiя самоспйно1 роботи привчае учив до математично! самоосвiти. У зв'язку з цим, важливим е стимулювання школярiв до самостiйних суджень, лопчного мислен-ня, правильных висновюв i узагальнень, що сприятиме формуванню евристичних умiнь.
Таким чином, ми розглянули основнi психолого-педагогiчнi передумови форму-вання евристичних умiнь учнiв 7-9 клаав на факультативних заняттях з математики. Дотримання !х сукупносп, даалектично1 едносп може внести кардинальнi змши в навчально-виховний процес на факульта-тивних заняттях та гарантувати розв'язання вчителем проблеми формування евристичних умшь.
1. Проектна с^яльтсть у школi / Упоряд. МГолубенко. - К.: Шксвгт, 2007. - 128с. - (Б-ка „Шксвгту").
2. Скафа Е.И. Эвристическое обучение математике: теория, методика, технология. Монография. - Донецк: Изд-во ДонНУ, 2004. - 439 с.
3. Власенко К.В. Формування nрuйомiв еврис-тичног дiяльностi учнв на уроках геометрп в класах з поглибленим вивчанням математики : Дис. ... канд..пед.наук: 13.00.02 / Нац.пед.ун-т тМЛЛрагоманова. - К., 2003.
4.МаксимоваТ.С. Психолого-педаг^чм передумови формування евристичних умань майбуттх спецiалiстiв // Гуманiзацiя навчально-виховного процесу: Збрник наукових праць. Випуск XII / За за-гальноюредащею проф.В.1.Сипченка. - Слов 'янськ: Видавничий центр СДП1,2004. - С.138-145.
5. Рубинштейн С.Л. Проблема способностей и вопросы психологической теории/ С.Л.Рубинштейн // Вопросы психологи.- 1960.- №3. -С. 12-16.
6. Гончарова 1.В. Евристичш вмання: роль i значення в процеа навчання математики // Гуманiзацiя навчально-виховного процесу: Збiрник наукових праць. Випуск XXXV / За загальною редакщею проф. В.1.Сипченка. - Слов'янськ: Видавничий центр СДП1, 2007. - С.84-91.
7. Самарин Ю.А. Очерки психологии ума. -М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962.-148 с.
8. Калашникова З.И. Проблема преодоления неуспеваемости глазами психолога/ З.И.Калашникова. - М. : Знание, 1982. - 96с.
9. Семенов Е.Е. Размышления об эвристиках // Математика в школе, 1995. - №5. - С.39-42.
10. Гончарова 1.В. Прийоми розвитку особис-тостi учня на евристичних факультативах з математики // Вкник черкаського }rniверситету. -Вип.93. - Черкаси, 2006. - С.30-35.
11. Гончарова И.В. О сущности и приемах развития интуиции в процессе математического познания // Дидактика математики: проблеми i дошдження: Мжнародний збiрник наукових робт. - Вип.23. - Донецьк: Фiрма ТЕАН, 2005. -С. 78-81.
12. Iнmеракmивнi технологи на уроках математики / Упоряди. 1.СМаркова. - X: Вид.група „Основа", 2007. - 128с. - (Б-кажурн. „Математика в школах Украгни "; Вип.3(51))
13. Хуторской А.В. Развитие одаренности школьников: методика продуктивного обучения: Пособие для учителя. - М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. - 320с.
14. Гусев В. А. Психолого-педагогические основы обучения математике - М. : ООО «Издательство «Вербум-М», ООО «Издательский центр «Академия», 2003. - 432с.
Резюме. Гончарова И.В. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ ФОРМИРОВАНИЯ ЭВРИСТИЧЕСКИХ УМЕНИЙ УЧАЩИХСЯ ОСНОВНОЙ ШКОЛЫ НА ФАКУЛЬТАТИВНЫХ ЗАНЯТИЯХ ПО МАТЕМАТИКЕ. Одним из путей решения проблемы воспитания творческой личности школьников 7-9 классов является формирование эвристических умений на факультативных занятиях по математике. В статье рассмотрены психолого-педагогические предпосылки формирования эвристических умений школьников, соблюдение совокупности которых обеспечит решение проблемы.
Summary. Goncharova I. PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL PREMISES OF DEVELOPMENT THE HEURISTIC SCILLS OF PUPILS SECONDARY SCHOOL ON THE MATHEMATICAL'S FACULTATIVES. One of the ways to decide the problem of the education the creative personality pupils of 7-9 forms are shaping the heuristic skills on classes of mathematic 's faculty. In article are considered psychological and pedagogical premises of the shaping the heuristic pupil's skills, which will provide the decision of the problem.
Надшшла доредакцп 28.04.2007р.
®
