Научная статья на тему 'Виховання молоді: особистісний дискурс'

Виховання молоді: особистісний дискурс Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
69
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
виховання / особистісне виховання / навчальний процес / позанавчальний час. / development / personal development / educational process / out-of-training hours.

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Є. М. Мануйлов, О. Ю. Панфілов

Розглянуто деякі аспекти процесу виховання молоді в особистісному дискурсі. Визначено зміст, мету та сфери процесу особистісного виховання. Розкрито особливості особистісного виховання молоді у навчальний та позанавчальний час.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

YOUTH DEVELOPMENT: PERSONAL DISCOURSE

The article deals with some aspects of development process in the personal discourse. The authors define the content, objectives and spheres of personal development process and highlight the peculiarities of youth personal development in training and out-of-training hours.

Текст научной работы на тему «Виховання молоді: особистісний дискурс»

Ф1ЛОСОФ1Я

УДК 301.28

С. М. Мануйлов, доктор фшософп, професор, О. Ю. Панфтов, доктор фшософських наук, професор

ВИХОВАННЯ МОЛОД1: ОСОБИСТ1СНИЙ ДИСКУРС

Розглянуто деяш аспекти процесу виховання молоЫ в особист1сному дискур&. Визначено зм1ст, мету та сфери процесу особист1сного виховання. Розкрито осо-бливост1 особист1сного виховання молод1 у навчалъний та позанавчалъний час.

Ключов1 слова: виховання, особист1сне виховання, навчалъний процес, позана-вчалъний час.

Актуальмсть проблемы. Особистюно ор1ентована освгга е тим ланцюгом, без якого неможливий гармоншний розвиток особистост ! сустльства в ць лому. Завдання ще! освгги - зробити активним процес набуття знань суб'ектами навчання, виявити 1хш зд1бност1 ! таланти, розкрити творчий потенщал кож-но! особистост та розвинути бажання самореал1зацп в сощут. Проте за умов змши у змют осв1ти ниш вщбуваються певш змши й у виховнш д1яльност1, зокрема трансформащя характеру ! змюту виховання - акцентування виховання на особистюних аспектах.

Аналгз останнгх джерел та публжацт показуе, що, незважаючи на достат-ньо широке коло дослщжень проблем виховання (Л. Архангельський, Г. Ашин, Л. Бережкова, I. Бех, М. Бобнева, Т. Божович, В. Водоп'янов, С. Полшанова, Ю. Пятш, А. Клюев, Т. Латна, О. Якуба та ш.), особистюш аспекти виховання висвилено ще недостатньо.

Отже, метою статл е спроба проанатзувати процес виховання особистос-т в особистюному дискурс!.

Основоположний принцип модел! сучасно! освии - керована викладача-ми самоосв1та студенпв - мае оргашчно поеднати в соб1 едшсть ! р1зномашт-шсть змюту освии 1ншими словами, неможливють необмеженого накопи-чення знань, включення !х у змют освии мають бути компенсоваш формуван-

© Мануйлов С. М., Панфшов О. Ю., 2011 3

ням та розвитком творчих зд1бностей студентов, високим р1внем !хнього ш-телектуального розвитку.

Усшшшсть формування зд1бностей учшв залежить в1д об'ективних 1 суб'ективних обставин. Об'ективш обставини визначаються р1внем змюту освгти та шновацшних технологш освгти, мюцем вищо! освгти в сустльств1 та станом самого сустльства в цшому. Суб'ективш обставини визначаються загальною спрямованютю особистост1, и сощально-моральними потребами, штересами, цшностями, прагненням знань, мотиващею навчання, тобто ш-диввдуально особистюним сенсом навчання. Об'ективш та суб'ективш обставини в навчанш можуть бути реал1зоваш через соцюкультурний сенс ед-ност 1 р1зномангтност1 змюту навчально-тзнавального процесу.

В особистюно ор1ентованому навчанш метою навчально-виховного процесу стае повне 1 завершене тдготування учня (суб'екта навчання) до повно-цшного життя в сустльств1 через розвиток шдивщуальност й особистост

3 вир1шенням гуманютичного завдання у декшькох аспектах: сощально-пси-холопчному - психолопчного 1 сощального тдготування до життя в сустль-ств1, розвитку особистюних якостей, допомоги в опануванш 1 нагромадженш сощального досв1ду; професшному - тдготування особистост до пращ у сусшльств1, оволодшня профес1ею, обраною самостшно чи з батьками; дидактичному - опанування освгтшх програм.

Змют особистюно ор1ентованого навчання не обмежуеться тшьки науко-вими знаннями. До нього входять сощокультурш та сощоморальш знання, а також досв1д творчо! д1яльност1, матер1али, що сприяють формуванню ш-телектуально!, морально!, культурно!, осв1чено! особистост1. Навчально-т-знавальний процес при цьому будуеться за схемою: «суперечнють - вир1шен-ня - нова суперечнють». Надання знань вщповщно до ще! схеми - можливють перенести акцент з 1нформац1йного навчання на методолог1чне, зд1йснювати перехщ в1д трансляцп готового знання до формування творчого мислення та зд1бностей учшв [1, с. 104].

Особистюно ор1ентоване навчання потребуе змши принцитв побудови навчально-виховного процесу. Якщо такий процес ввдповвдае стратеги гу-машзаци, то вш мае базуватися на таких змютово-педагопчних принципах [2]:

- формування, розвиток 1 досягнення особистюного стилю вщносин м1ж суб'ектами навчання (учень - учень, учень - учш, учш - педагог, учень - педагог, учш - педагоги); стлкування та взаемод1я е основним мехашзмом пе-редавання сощального досвщу, а особистюний характер стосунюв найбшьшою м1рою вщповщае завданню гумашзаци системи освгти 1 виховання;

- активна взаемод1я з ровесниками 1 взаемне збагачення; для розвитку особистост найсприятлив1шою е ситуащя вщносно! р1вноваги у сфер1 обмшу цшностями, коли у невеликш дружнш грут, навчальному колектив1 в цшому кожен одержуе можливють перебувати в рол1 того, хто вм1е вщдавати, 1 в рол1 того, хто хоче отримувати;

- включeння cyб'eктiв нaвчaння y твopчy дiяльнicть i poзвитoк твopчиx здiбнocтeй; твopчa дiяльнicть e зacoбoм iнтeнcивнoгo poзвиткy iнтeлeктyaль-ниx здiбнocтeй i ocoбиcтicниx якocтeй; poзвитoк твopчиx здiбнocтeй e rapa^ тieю знaxoджeння i yxвaлeння пpaвильниx piшeнь y нecтaндapтниx життeвиx i пpoфeciйниx cитyaцiяx;

- cтвopeння пoзитивнoгo ecтeтичнoгo тa eмoцiйнoгo тлa нaвчaння, aтмoc-фepи ecтeтичнoгo пiднeceння тa ycпixy; в cиcтeмi ocвiти кoжeн мae вiдчyвaти ceбe впeвнeнo i зaxищeнo; y cвiдoмocтi кoжнoгo нeoбxiднo cтвopити oбpaз клacy, шкoли, гpyпи, кypcy, фaкyльтeтy, yнiвepcитeтy як чoгocь бaжaнoгo, cвiтлoгo, зaвжди цiкaвoгo, вeceлoгo i дoбpoгo; цe мoжливo пpи пepeживaннi юэжним ycпixy; ycпix зaвжди пocилюe пoтpeбy i пpaгнeння дo дiяльнocтi, пiдвищye aктивнicть y нaвчaльнoмy пpoцeci i нaпoлeгливicть пpи викoнaннi нaвчaльниx зaвдaнь, зaбeзпeчye пiднeceння пpaцeздaтнocтi i ^arny ycпiшнicть, пiдвищye гoтoвнicть дo cпpиймaння нoвoгo;

- oпopa нa iгpoвi фopми; xoчa гpa i та e ocнoвним видoм дiяльнocтi y та-вчaннi, вce ж тaки вoнa пepeбyвae нa дpyгoмy мющ пicля нaвчaльнoï дп; нa paннix eтaпax нaвчaння - цe тайбшьш пpиpoднa фopмa життeдiяльнocтi, тoмy викopиcтaння iгpoвиx фopм пpи opгaнiзaцiï ypo^ y шкoлax пiдвищye зaцi-кaвлeнicть, a oтжe, eфeктивнicть нaвчaння; ipa - iдeaльний мicтoк дo твopчoï дiяльнocтi;

- ypaxyвaння вiкoвиx ocoбливocтeй; poзвитoк твopчиx здiбнocтeй дo зa-кiнчeння пoчaткoвoï шкoли впливae та opгaнiзaцiю нaвчaльнoгo пpoцecy в пoчaткoвiй шкoлi; пoвнoцiннe включeння y cпpaвжнiй твopчий пpoцec вщ-бyвaeтьcя y cтapшиx клacax cepeдньoï шкoли i вищж нaвчaльниx зaклaдax.

Фaxiвцi зaзнaчaють, щo ocнoвними oзнaкaми тpaнcфopмaцiï xaparcrepy та-вчaльнo-виxoвнoï дiяльнocтi в ocoбиcтicнoмy нaпpямi e: пo-пepшe, змiнa ocвiт-ньoï i виxoвнoï пapaдигм з диктaтopcькиx (iдeoлoгiчниx) нa гyмaнicтичнi, пepeдбaчae cтaнoвлeння мoлoдi як cyб'eктa, a нe oб'eктa виxoвнoï д^ль^ет^ щo нacaмпepeд cтae пepeдyмoвoю для caмoвиxoвaння; пo-дpyгe, зi змiнoю ocвiтньoï пapaдигми йдeтьcя пepeдyciм пpo пepeдбaчeння фopмyвaння cиcтeми бeзпepepвнoï ocвiти включта зi cтвopeнням yмoв для пoбyдoви cиcтeми виxo-вaння тa caмoвдocкoнaлeння ocoбиcтocтi пpoтягoм життя [3, c. 10].

Пepeтвopeння змicтy виxoвaння пepeдyciм пpипycкae змiнy вимoг, щo виcyвae cyчacнe cycпiльcтвo дo ocoбиcтocтi, яга вiднoвлюe тa пepeдae пeвнi кyльтypнi, coцiaльнi, цивiлiзaцiйнi цiннocтi. Taким чи^м, пepeтвopeння змicтy виxoвaння в ocoбиcтicнo opieнтoвaнoмy плaнi мae гyмaнicтичнy cпpя-мoвaнicть. Toмy змiнa змicтy виxoвaння включae втiлeння тaкиx чинникiв, як гyмaнiзaцiя i гyмaнiтapизaцiя ocвiти, cпиpaeтьcя нa гнучку cиcтeмy впpo-вaджeння iннoвaцiй y нaвчaннi тa виxoвaннi.

Ha нaш пoгляд, ocoбиcтicнe виxoвaння мae 6ути cпpямoвaнe та дocягнeн-ня двox взaeмoзaлeжниx ц^гей - зaбeзпeчeння пpoцecy coцiaлiзaцiï oco6to-тocтi як гpoмaдянинa i члeнa cycпiльcтвa i пiдтpимaння пpoцecy iндивiдyaлi-

зацп, формування творчо!', pi3H06i4H0 розвинено'1, сощально мобшьно!' осо-бистость Л. Зязюн зазначае, що виховна робота в освитах iнституцiяx вже не може оцiнюватися кiлькiсними показниками здшснених заxодiв, додаткових до уpокiв i лекцiй або взагалi винесених за межi викладацько! дiяльностi. Hинi виховання може i повинно розумгтися не як спрямоване на щдивща переда-вання досвiду i оцiнниx суджень вщ старшого поколiння до молодшого, а як дiяльнiсть, взаемодiя i ствпраця дорослих, дiтей та юнаюв у сфеpi 'хнього спiльного буття, гуманному виховному оточеннi та середовищд. Ця дiяльнiсть мае бути оргашчно вплетена у цiлiсну тканину проживання диъми, пщттка-ми, старшими школярами, студентами свого шдиввдуального життя серед шших людей у своему чаи. Для педагога - це коштка праця виховання лю-дини, праця з глибоким гуманютичним сенсом, довipена лише професюнало-вi [4, с. 114].

Виходячи iз змiсту освгтньо'' дiяльностi, можна визначити, що особистю-не виховання мае здiйснюватися в навчальному процес та в позанавчальний час.

Особистюне виховання в навчальному процес - цiлеспpямована, тдпо-рядкована единш метi система дiй, що вбирае в себе два напрями: виховання майбутнього фаxiвця та виховання особистост як штелектуально розвине-ного, духовного та морального члена сустльства [5, с. 115]. Цшеспрямоватсть виховання означае обгрунтовану послвдовшсть цiлей виховання, постшне коригування виховних дiй.

Одним з основних виховних спрямувань навчального процесу е форму-вання в учшв наукового свгтогляду, тобто розумшня ними об'ективних законiв розвитку як матеpiального, так i духовного свгту, взаемозв'язку природи i сустльства i т. д. Тут важливу роль вдаграють розумшня i дотримання ви-кладачами та учнями принципу взаемозв'язку змюту знань piзниx предмепв (зокрема, у ВНЗ, починаючи вщ знань фiлософiï, природничих наук i закшчу-ючи фiлологiчними, правовими та культуролопчними предметами). При ви-вченш piзниx пpедметiв у учнiв формуються певш погляди на життя, вщно-сини мiж людьми, моpальнi погляди та переконання, погляди на культуру, естетику i под.

Конче важливим елементом виховного спрямування навчального процесу е формування в учшв усвщомлення потреби в знаннях основ piзниx наукових дисциплш, завдяки чому вони тзнаватимуть сутнiсть мiжпpедметниx зв'язкiв, а отже, всебiчно вивчатимуть Ti чи iншi явища, процеси, що вщбуваються в пpиpодi, виpобництвi, суспiльному житл.

Важливе мiсце в pоботi викладача посщае виховання в учнiв вщповщаль-ного ставлення до навчально!' пращ, засвоення теоретичних знань, усвщом-лення ними значення знань теорп для устшно'1 виробничо!' дiяльностi. Цi та iншi соцiально-етичнi якостi формуються у свщомосп i поведiнцi учнiв тд впливом piзноманiтниx форм як навчально!', так i виховно!' дiяльностi. На-

caмпepeд виклaдaчy cлiд yвaжнo cтaвитиcя дo вcix yчнiв нa yporax, a цe мoжливo тoдi, юзли виклaдaч зyмiв викликaти y к^жтого учня iнтepec дo змicтy того мaтepiaлy, який вивчaeтьcя.

Oдним iз вaжливиx зaвдaнь виxoвaння yчнiв у ^o^ci нaвчaння e yraep-джeння в ïx cвiдoмocтi любoвi, a звщод й зaкoxaнocтi дo ^eRpa^^ icTOpm-ниx нaдбaнь нaцioнaльнoï кyльтypи в ycix cфepax життя, точитаючи з тобуту, кyльтypниx тpaдицiй poдини, зoкpeмa, у cвяткyвaннi зaгaльнoнapoдниx тa ciмeйниx cвят, peлiгiйниx oбpядiв тощ^, i зaкiнчyючи твopaми нaцioнaльнoгo миcтeцтвa (мyзичнoгo, вoкaльнoгo, oбpaзoтвopчoгo, apxiтeктypи тa iн.), a тaкoж глибoкoï шaни дo твopiв видaтниx пиcьмeнникiв, TOe™, yчeниx, митцiв, кoмпoзитopiв [б, c. 12-19].

Пpoтe нaвчaльнa дiяльнicть у зaзнaчeнoмy кoнтeкcтi нe мae цiлecпpямo-вaнoгo виxoвнoгo xapaктepy. Bиxoвнe нaвaнтaжeння у пoвнoмy oбcязi, шд-Rpec^e В. Oгнeв'юк, пpитaмaннe лишe нaвчaльнiй дiяльнocтi, cпpямoвaнiй нa poзвитoк. Идeтьcя пpo фopмyвaння cтepeoтипiв дiяльнocтi, cвiдoмocтi, щo нaдaють ïx пoтeнцiйнoмy tocto (учню) мoжливicть дiяти в пoдaльшoмy, мo-дифiкyючи цi cтepeoтипи aбo цiлкoм вiдкидaючи ïx нa ю^исть виpoблeниx caмocтiйнo [7, c. 17]. Haвчaння, cпpямoвaнe нa ocoбиcтicний poзвитoк, пepeд-бaчae йoгo пocтiйнe cxoджeння нa дeдaлi вищий piвeнь cклaднocтi мaтepiaлy, який вивчaeтьcя: вiд пpocтoï фaктoлoгiчнoï кoнcтaтaцiï - дo aвтopcькoï iiïrep-пpeтaцiï, пoбyдoви лoгiчниx кoнcтpyкцiй. Идeтьcя нe тiльки пpo нaвчaння з пiдвищeним piвнeм cклaднocтi, a ^o нaвчaння, «вбyдoвaнe» в cиcтeмy cтocyнкiв, якi cтвopюють для виxoвaнця тpyднoщi пpи взaeмoдiï з шшими yчacникaми нaвчaльнoгo пpoцecy тa oб'eктaми нaвчaльнoгo мaтepiaлy. Caмe цi тpyднoщi, якi дoлaють yчнi, cтвopюють rap^rarne пcиxoлoгiчнe пiдгpyнтя для виникнeння в нж iнтepecy дo пeвнoгo нaвчaльнoгo пpeдмeтa.

Зaцiкaвлeнicть учня щoдo в^ нaвчaльниx пpeдмeтiв виникae нe тому, ïï зyмoвлюe змicт вщтовщтого мaтepiaлy (aджe cepeд пpeдмeтiв e й тaкi, якi yчeнь то мoжe нaзвaти yлюблeними). Зaцiкaвлeнicть пopoджye xapaктep oco-биcтoï дiяльнocтi учня, який здiйcнюe ïï, зaлyчaючи дo тieï чи iншoï ïï лaнки пoвeдiнкoвy cпeцифiкy ïï викoнaння. A мeтoдичнo виникнeння у нaвчaльнoмy ^o^ci тaкoï cпeцифiки дocягaeтьcя внacлiдoк пoбyдoви пeвнoï cклaднoï лaнки дiяльнocтi учня у cпeцiaльниx дидaктичниx мeжax - товнш тexнoлoгiï нaвчaння. Пoeднaння тexнoлoгiй пpoтягoм ycьoгo cтpoкy нaвчaння й cтaнoвить цiлicний нaвчaльний пpoцec, знaчнoю мipoю зaбeзпeчye ocoбиcтicнe ви-xoвaння.

В ocoбиcтicнoмy виxoвaннi в xoдi нaвчaльнoï дiяльнocтi, нa тошу думку, cлiд виoкpeмити тaкi ocoбливocтi. Пo-пepшe, дocвiд, нaбyттi учнями в ^o^ci нaвчaння (знaння, кoмпeтeнцiï) нe oбoв'язкoвo мaють бути вита^то-тaнi нeгaйнo, aджe нaбyття ocвiти, як пpaвилo, cпpямoвaнe в мaйбyтнe. Co-цiaльнi ж iдeï, зacвoювaнi в пpoцeci виxoвaння, cпpaцьoвyють oдpaзy ж у пoвeдiнцi виxoвyвaнoгo [7, c. 18].

^^pyTe, y ^o^ci нaвчaння yчeнь то зoбoв'язaний зacвoювaти вci, тав^ь icтoтнi, кoмпoнeнти людcькoгo дocвiдy; вш oпaнoвye тe, щс вiдпoвiдae того пoтpeбaм. У cфepi дyxoвнoгo життя вaжкo знaйти ^eï, дo якиx виxoвaнeць мoжe зaлишaтиcя бaйдyжим: вш aбo cпpиймae ïx, aбo вiдxиляe.

Пo-тpeтe, якщo peзyльтaти ocвiти пiдтвepджyютьcя дoкyмeнтoм i вiд ниx зa-лeжить визнaчeння coцiaльнoгo cтaтycy учня, тo виxoвaнicть - цe ocoбиcтa cпpaвa виxoвaнця, якa нe пiдлягae юpидичнoмy визнaчeнню (кpiм вит^в з^чтого вщ-xилeння вiд зaгaльнoпpийнятиx нopм пoвeдiнки). Oтжe, пpoцec ocoбиcтicнoгo виxoвaння в xoдi нaвчaльнoí дiяльнocтi - ocoбливий oб'eкт пeдaгoгiчнoгo пiзнaння i cпeцифiчнa гaлyзь пeдaгoгiчнoï дiяльнocтi, товщ^мта вщ нaвчaльнoï.

Пoзaнaвчaльний чac TOc^ae знaчнe мicцe в життi учня нaвчaльнoгo зa-клaдy, тoмy зaвдaнням пeдaгoгiчниx пpaцiвникiв e opгaнiзaцiя paцioнaльнoгo, кopиcнoгo для yчнiв викopиcтaння ^oro чacy. Poзyмнo opгaнiзoвyючи вiльний ввд нaвчaння чac yчнiв, пpищeплюючи 1м yмiння тa нaвички кyльтypнoí opra-нiзaцiï дoзвiлля, пeдaгoги нe тшьки пiдвищyють eфeктивнicть виxoвнoгo пpoцecy тд чac нaвчaння, aлe i cтвopюють нeoбxiднi пepeдyмoви для вceбiчнoгo poзвиткy ocoбиcтocтi, yмoви, кoли yчeнь бшьш caмocтiйнo peaлiзye cвoí зта-ння, здiбнocтi, твopчi зaдyми тa iffrepe^ зaвдяки бiльш цiльнoмy cпiлкyвaнню з людьми, cвiтoм миcтeцтвa, нayки, кyльтypи, пpиpoдoю, нaвкoлишньoю дiйcнicтю. Toмy пoзaнaвчaльнa poбoтa e cклaдoвoю вcieí cиcтeми ocoбиcтicнo opieнтoвaнoгo виxoвнoгo пpoцecy в нaвчaльнoмy зaклaдi.

Aнaлiзyючи cyчacнi пeдaгoгiчнi пpaцi, cлiд зaзнaчити, щo пoзaнaвчaльнa poбoтa включae двa ocнoвниx кoмпoнeнти: виxoвнoгo i ocвiтньoгo xapaктepy. Born пpoвoдитьcя пoзa paмкaми нaвчaльнoгo плaнy тa нaвчaльниx пpoгpaм, y пoзaypoчний (пoзaнaвчaльний) чac i включae: чac opгaнiзoвaнoí poбoти, щo peгyлюeтьcя нaвчaльним зaклaдoм, i чac, вiльний вщ opгaнiзoвaнoí дiяльнoc-тi, який кepyeтьcя пepeвaжнo caмими учнями, чac, rn;o викopиcтoвyeтьcя ними нa влacний poзcyд [б]; [8].

Пoзaнaвчaльнa poбoтa вiдiгpae вeличeзнy poль y фopмyвaннi i poзвиткy пiзнaвaльниx iнтepeciв yчнiв, poзшиpeннi i пoглиблeннi ïx знaнь, виxoвaннi тaкиx вaжливиx якocтeй, як диcциплiнoвaнicть, пoчyття вiдпoвiдaльнocтi, iнiцiaтиви, caмoдiяльнocтi, твopчиx здiбнocтeй, нaдбaннi кopиcниx пpaктичниx умшь тa нaвичoк. Дoбpe пpoфeciйнo opгaнiзoвaнi нaвчaльнi зaняття cпpияють poзгopтaнню piзнocпpямoвaнoí пoзaнaвчaльнoí poбoти, aджe yчнi, яю вияви-ли вeликий iнтepec дo тoгo чи iншoгo пpeдмeтa, oxoчe зaпиcyютьcя тa бepyть yчacть y пpeдмeтниx гypткax, виявляють бaжaння бpaти yчacть y пpoвeдeннi дocлiдницькoí, кoнcтpyктopcькoí тa iншoí твopчoí poбoти. З дpyгoгo бoкy, пo-зaнaвчaльнa poбoтa cпpияe кpaщoмy зacвoeнню учнями зтань i пiд чac ypoкiв.

Слщ пiдкpecлити i тaкy вaжливy cropo^ пoзaнaвчaльнoí виxoвнoí poбoти, як cтвopeння cпpиятливиx yмoв для cпiлкyвaння i cпiвпpaцi yчнiв piзниx кypciв, зoкpeмa, нaвчaння в oдниx i тж caмиx гypткax, oб'eднaнняx, щo rap^e ïx згypтoвaнocтi i бiльш iнтeнcивнoмy poзвиткy. Ocoбливicтю пoзaнaвчaльнo'ï

po6o™ e тaкoж пepeвaжaння caмocтiйнoí poбoти yчнiв, xoчa вoнa, звичaйнo, cпpямoвyeтьcя пeдaгoгaми. Пeдaгoгiчнe кepiвництвo тут зтачтою мipoю пoeднyeтьcя з poзвиткoм iнiцiaтиви i caмoдiяльнocтi yчнiв.

Bиxoдячи з нaвeдeнoгo, мoжнa cтвepджyвaти, cyтнicть ocoбиcтicнoгo виxoвaння в пoзaнaвчaльний чac звoдитьcя нacaмпepeд дo цiлecпpямoвaнoгo фopмyвaння нoвиx цiннicниx opieнтaцiй oco6totoctí, якi зaбeзпeчили б тай-oптимaльнiший для та! тa бaжaний для ^щуму poзвитoк ïï yнiкaльниx шди-вiдyaльнo-нeпoвтopниx здiбнocтeй. Aлe пpи вce ж cлiд ypaxoвyвaти,

учня виxoвyють нe тiльки пpoфeciйнo пiдгoтoвлeнi пeдaгoги, якi cвiдoмo взяли та ceбe цю мiciю, a й дeякi iншi люди тa oбcтaвини пoвcякдeннoгo буття. Oтжe, виxoвний пpoцec визнaчaeтьcя низкoю чинникiв, cepeд якиx ocoбливe мicцe пociдaють: пo-пepшe, дyxoвнi мoжливocтi ocoби виxoвaнця paзoм з yciмa кyльтypними пepeдyмoвaми; TO^pyre, бeзпocepeднe cepeдoви-щe ïï cтaнoвлeння тa poзвиткy; пo-тpeтe, ocoбa пeдaгoгa у кoнтeкcтi цьoгo cepeдoвищa в poлi пocepeдникa.

Висновки. Зaгaльнa cпpямoвaнicть ocoбиcтicнoгo виxoвaння xaparcrep^ зyeтьcя тим, вiд пoглядy нa ^й пpoцec як зoвнiшньoгo впливу та виxoвaн-ця пeдaгoгiкa пocлiдoвнo пepexoдить дo йoгo poзyмiння як двocтopoнньoгo. Пpи цьoмy yвaгa фiкcyeтьcя та дитамщ cyб'eкт - cyб'eктниx в^ц^етн yчac-никiв нaвчaльнo-виxoвнoгo пpoцecy, ïx cвoepiднoмy взaeмoпpoникнeннi. Aнaлiз нaйтипoвiшиx виявiв циx вiднocин пoкaзye тeндeнцiю дo aктивiзaцií ocoби виxoвaнця вiд mcm^ro oб'eктa впливу з бoкy пeдaгoгa дo aктивнoгo yчacникa poзвиткy i вдocкoнaлeння влacнoгo xapaктepy, вiднocин з oтoчeнням, coцiaльнoí crnya^ï тoщo.

Л1ТЕРАТУРА

1. Oвcянкiнa Л. Poль ocoбиcтicнo opieнтoвaнoï ocвiти в cyчacнoмy cycпiльcтвi / Л. Oвcянкiнa // Bищa ocвiтa Укpaïни. - 2003. - № 1. - C. 101-105.

2. Бeлoшицкий A. В. Cтaнoвлeниe cyбъeктивнocти cтyдeнтoв в oбpaзoвaтeльнoм npo-цecce вyзa / A. В. Бeлoшицкий, И. Ф. Бepeжнaя // Пeдaгoгикa. - 200б. - № 5. -C. б0-бб.

3. Mиxaйлeвa E. Г. ^н^сти и цeннocтныe opиeнтaции в coвpeмeннoй coциoкyльтyp-нoй oбpaзoвaтeльнoй cpeдe / E. Г. Mиxaйлeвa. - Xapькoв : Изд-вo H^A, 2004. - 1б0 c.

4. Зязюн Л. Гyмaнicтичнa пapaдигмa ocвiти i виxoвaння / Л. Зязюн // Bищa ocвiтa Укpa'íни. - 2002. - № 3. - C. 111-11б.

5. C^raa H. Poль ocвiти в цивiлiзaцiйнoмy виxoвaннi мoлoдi / H. Cкoтнa // Вищд ocвiтa Укpaïни. - 2004. - № 4. - C. 114-118.

6. Koндpaтюк O. П. ^CTe!a виxoвнoï poбoти в пpoфeciйнo-тexнiчнoмy нaвчaльнoмy зaклaдi / O. П. Koндpaтюк. - К. : Koндop, 200б. - 21б c.

7. Oгнeв'юк В. Haвчaння тa виxoвaння як coцioцeнтpичнi цiннocтi / В. Oгнeв'юк // Bищa ocвiтa У^ши. - 2003. - № 4. - C. 15-20.

8. Гoлoшивeць C. Bиxoвaння cyчacнoï cтyдeнтcькoï мoлoдi - фyндaмeнт мaйбyтньoгo / C. Гoлoшивeць // Bищa ocвiтa YE^arn^ - 2002. - № 4. - C. 114-11б.

ВОСПИТАНИЕ МОЛОДЕЖИ: ЛИЧНОСТНЫЙ ДИСКУРС

Мануйлов Е. Н., Панфилов А. Ю.

Рассмотрены некоторые аспекты процесса воспитания в личностном дискурсе. Определены содержание, цели и сферы процесса личностного воспитания. Раскрыты особенности личностного воспитания молодежи в учебное и внеучебное время.

Ключевые слова: воспитание, личностное воспитание, учебный процесс, внеучебное время.

YOUTH DEVELOPMENT: PERSONAL DISCOURSE

Manuylov E. M., Panfilov O. Yu.

The article deals with some aspects of development process in the personal discourse. The authors define the content, objectives and spheres ofpersonal development process and highlight the peculiarities of youth personal development in training and out-of-training hours.

Keywords: development, personal development, educational process, out-of-training hours.

УДК [1:504.3+911]

В. С. Крисаченко, доктор фшософських наук, професор МЕХАН13М ФОРМУВАННЯ КЛАСИЧНИХ ПОЛ1ТИЧНИХ НАЦ1Й

Розглянуто мехашзм формування класичних полтичних нацш з огляду на показо-вi зразки полШичних нацш минулого. Особливу увагу звернено на гхш витоки та сут-шст риси. Проаналiзовано еллтсъку, римсъку та американсъку полшичш наци.

Ключов1 слова: полтична нащя, держава, демократiя, страти, аборигени, рiд, плем 'я, родина, народ, етнос, греки, римляни, американщ.

Актуальтсть проблемы. Проблема формування полгтично! наци е перманентно актуальною, про що свщчать аналгз остантх джерел та публжа-щй 1 практика сощально-полгтичного життя. Шдставою для повноцшного судження щодо самого феномена полгтично! наци, сучасних особливостей и формування, укра!нського контексту цього процесу е юторико-полгтичний анал1з проблеми. При всш повнот1 1 докладност1 и розгляду можна зробити висновок тшьки про складнють, багатовим1рнють та неоднозначнють досль

10 © Крисаченко В. С., 2011

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.