Научная статья на тему 'Создание региональных инновационных систем в рамках экономических районов - будущее Украины'

Создание региональных инновационных систем в рамках экономических районов - будущее Украины Текст научной статьи по специальности «Экономика и экономические науки»

CC BY
267
8
Поделиться
Ключевые слова
НАУКА / іННОВАЦії / РЕГіОН / іНФРАСТРУКТУРА / СИСТЕМА / ИННОВАЦИИ / РЕГИОН / ИНФРАСТРУКТУРА / SCIENCE / INNOVATION / REGION / INFRASTRUCTURE / SYSTEM

Аннотация научной статьи по экономике и экономическим наукам, автор научной работы — Іванов С. В.

Наукові центри могли б стати потужним механізмом міжвідомчої координації на рівні економічних районів, ядром розбудови інноваційної інфраструктури мережі бізнес-інкубаторів, наукових, технота індустріальних парків (як це вдало було втілено в Ірландії), тим самим підсилити роль саме цієї ланки в економічній системі України, а також зв’язків між підсистемами регіональних інноваційних систем. Це дозволило б підвищити роль науки у розвитку РІС, забезпечити їх більшу взаємопов’язаність і дієвість, поєднати державні та регіональні інтереси щодо забезпечення стійкого економічного розвитку країни. Для цього наукові центри необхідно наділити відповідними повноваженнями та ресурсами і закріпити в Законі.Научные Центры могли бы стать мощным механизмом межведомственной координации на уровне экономических районов, ядром развития инновационной инфраструктуры сети бизнес-инкубаторов, научных, технои индустриальных парков (как это удачно было воплощено в Ирландии), тем самым усилить роль именно этого звена в экономической системе Украины, а также связей между подсистемами региональных инновационных систем. Это позволило бы повысить роль науки в развитии РИС, обеспечить их большую взаимосвязь и действенность, совместить государственные и региональные интересы по обеспечению устойчивого экономического развития страны. Для этого центры необходимо наделить соответствующими полномочиями и ресурсами, закрепить в Законе.Research centers could become a powerful mechanism for inter-agency coordination at the level of economic regions, the core of the development of innovation infrastructure the network of business incubators, scientific, technoand industrial parks (as has been successfully implemented in Ireland), thus enhancing the role of this link in the economic the system of Ukraine, as well as links between subsystems of regional innovation systems. This would increase the role of science in the development of RIS, ensure their greater interconnectivity and effectiveness, combine state and regional interests in ensuring sustainable economic development of the country. For this purpose, scientific centers should be given the appropriate powers and resources that are enshrined in the law.

Текст научной работы на тему «Создание региональных инновационных систем в рамках экономических районов - будущее Украины»

УДК 332.14:330.341.46(477)

С. В. 1ванов,

доктор економ!чних наук, М!жнародний центр до^дження соцгально-економгчних проблем модертзаци та розвитку кооперацИ, м. Полтава

СТВОРЕННЯ РЕГЮНАЛЬНИХ 1ННОВАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ У МЕЖАХ ЕКОНОМ1ЧНИХ РАЙОН1В - МАЙБУТНС УКРА1НИ

Свропа зазнае трансформаций Криза знищила роки економiчного i соцiального прогресу i виявила структурну слабкiсть европейсько! економiки. У той же час, свгт дуже швидко змiнюеться i довгостроковi виклики - глоб^защя, iнтенсивне використання природних ресурав, виснаження - посилюються. СС повинен прийняти на себе свою частку ввдповь дальносп за майбутне свгту. Свропа може досягти устху, якщо дiятиме колективно, як Союз. Необ-хiдна стратегiя, щоб допомогти вийти з кризи i по-вернути Свропейському Союзу розумний, стойкий, всебiчний економiчний розвиток, високий рiвень зайнятосп, продуктивности, i суспшьно! згуртовано-сп.

Введения в економiчний аналiз характеристики технолопчних змiн як окремого ключового чинника розвитку, що дослiджуеться ендогенно, а не у ви-глядi «чорно! скриш» загального фактора продуктивности, переважно вiдбувалося в рамках теоретично! течи, яка сьогодн мае узагальнюючу назву «шумпетерiанська економша». Цей блок теорiй роз-глядае науково-техшчш шноваци як головний дви-гун економiчного зростання. Фундаментальнi теоре-тичш пiдвалини ще! теори було закладено ще на початку XX ст. Одним iз основних 11 фундаторiв висту-пив видатний укра!нський економiст та полiтичиий дiяч часiв Укра!нсько! народно! республiки М.1. Ту-ган-Барановський. До корифе!в цього напряму тео-рi! можна ввднести його учня М.Д. Кондратьева, т-мецького дослiдника А. Шпитгофа та класика еко-номiчно! теорi! Й. Шумпетера.

Сучаснi неошумпетерiанськi теорi! в центр ана-лiзу ставлять структурн змiни в економiцi, якi ввд-буваються тд впливом техиологiчних змш. Вони продемонстрували вплив техиологiчних революцш на економiчний розвиток, встановили тюний зв'язок мiж впроваджеииям у виробництво базових науко-во-технологiчиих iииовацiй i довгостроковими ко-ливаннями циклiчного розвитку економiчних про-цесiв. У щй теорi! одшею з центральних категорш е «руйшвне творення», коли базовi технологiчнi iиио-вацi! одночасно руйнують старi галузi виробництва i створюють новi. У цьому контекстi важливо в ана-лiзi та при формуванш прiоритетiв чiтко розрiзияти «старЬ» i «новЬ» галузi, а також проблему «лвдирую-чих секторiв» та засобiв !хиьо! державно! тдтримки.

Обгрунтування категорi! технологiчно! системи як основи довгострокового циклiчного розвитку

економiки пов'язано з iменами К. Фрiмена, Д. Доа, К. Перес. Розвиваючи вде! Й. Шумпетера i Г. Менша щодо впливу базових науково-техиiчиих iииовацiй на довгострокову економiчиу динамiку, К. Фрiмен вводить до наукового вжитку поняття технологiчно! системи, змiна яко! вiдбуваеться як технологiчна ре-волющя. Остання розумiеться як сукупиiсть еконо-мiчно та технологiчно пов'язаних iнновацiй, що складають нову технологiчиу систему. Техноло-гiчна революцiя призводить до радикальних змiн па-швних у господарськш системi технологiчиих парадигм, ям впливають на важливi аспекти функщону-вання економiки. Перiод юнування та необхiдиiсть змiни технологiчно! парадигми спричиняються суто економiчними чинниками. Досягаючи межi еконо-мiчного зростання, господарська система набувае стану, коли взаемодiя техшчно! та економiчно! сфер започатковуе утворення ново! парадигми, яка знову револющйно змiиюе виробничу систему. Старi сощ-альнi та iнституцiйнi мехашзми, що пристосувалися до старо! парадигми, не в змозi бути адекватними новiй структурi iивестицiй, рииковiй поведшщ тощо. Вони витискуються процесом дифузи (поши-рення) ново! техиiко-економiчно! системи. Змша парадигми зумовлюе радикальну змiиу звичного типу iиженерного та управлшського мислення щодо ефективно! господарсько! практики [1, с. 131-133].

Програма «Свропа 2020» встановлюе бачення Свропейсько! соцiально-орiеитовано! економiки ХХ1 ст. Свропа 2020 висувае вперед три загальш змiцнюючi прiоритети: 1) розумне зростання: розвиток економiки, заснований на знаннях та iииовацiях; 2) спйкий розвиток: просування рацiональиiшого використання ресурив, «зеленiшу» i конкурентозда-тну економшу; 3) всебiчиий розвиток: стимулю-вання розвитку економiки з високим рiвнем зайня-тосп, що забезпечуе сощальну i територiальиу цш-снiсть [2, с. 34].

В Укра!ш, крiм 1нституту економiки промисло-восп НАН Укра!ни [3-5], теоретико-практичним аспектам проблем формування iииовацiйно-орiеито-вано! економши, у тому числi регiональиих iннова-щйних систем [6; 7; 11], присвячено дослiджения, виконанi в 1нституп регiональиих дослiджень iмеиi М.1. Долшнього НАН Украши, 1нституп економiки i прогнозування НАН Украши, 1нституп до^джень науково-техшчного потеицiалу та iсторi! науки

iM. Г.М. Доброва НАН Украши, Мiжнародному цен-Tpi дослiдження соцiально-економiчних проблем модершзацл та розвитку кооперацл. Так, у моногра-фп [8] висвiтлюються процеси становлення репона-льних iнновацiйних екосистем Украши в умовах евpоiнтегpацiйних виклишв. Ощнювання стану формування технологiчного потенцiалу регюшв та iдентифiкацiя детеpмiнант його реатзацп у контекст^ розбудови репональних iнновацiйних систем Украши представлена у монографп [9]. У збipнику науково-аналгтичних матеpiалiв [10] розглянуто до-сввд розвинених кра1н у розвитку репональних iнно-вацiйних систем та можливост його iмплементацil до украшських реалш

В украшський лiтеpатуpi категоpiя технолопч-но! парадигми частше вживаеться тд назвою «тех-нологiчний уклад» на^дуючи теpмiнологiю росш-ських учених. Проте, вживаючи теpмiн «техноло-гiчний уклад», i pосiйськi, i украшсьш автори вкла-дають у нього змют категорп «технолопчна парадигма», яка використовуеться в iноземнiй лгтера-тург Слiд зазначити, що аналiз розвитку шновацш-них технологiй у контекст! економiчноl динамiки наштовхуеться на певн методичнi проблеми. Рiч у там, що статистична iнфоpмацiйна база оpiентована на облiк видiв продукцп (виробництв) i структуру-

еться в окpемi галузi за типом пpодуктiв, що вироб-ляються. Спроби окремого облiку розвитку техноло-гiй у контекст! потреб економiчного аналiзу вияви-лися невдалими, бо залишилася не виршеною проблема вдентифшацп оpганiчностi зв'язку впрова-дження ново1 технологи та економiчного результату виробництва. Не кажучи вже про проблему ввд-окремлення для ведення статистичного облiку piз-них титв технологiй в умовах единого виробничого циклу, нова технолопя може бути нерепрезентативною щодо економiчного результату виробництва. Тому в аналiзi певнi види технологiй репрезенту-ються певними галузями виробництва чи агрегова-ними видами продукцп. Такий тдхвд дае змогу ско-ристатися розвинутою економiчною статистикою i, що дуже важливо, чiтко фiксуе iнновацiйну резуль-тативнiсть ново1 технологи. Останне набувае винят-кового значення для перехвдних економiк, якi насль дували риси командно1 економiки, коли найсучас-нiша технологiя впроваджуеться як одиничний до-слiдний зразок, що не впливав не технологiчний pi-вень всього виробництва та piвень конкурентоспро-можност продукцп.

Нами в роботах [17, с. 53-57; 18, с. 67-71] запро-поновано нову парадигму сучасного iндустpiаль-ного розвитку кра1н та pегiонiв (рис. 1).

Рис. 1. Парадигма сучасного шдус^ального розвитку краТн та регшшв

У нш зроблено спробу на гpафiчнiй моделi по-еднати шляхи та можливi сценарп переходу вiд до-мiнуючого зараз «традищйного iндустpiалiзму» (3-го та 4-го технолопчних укладiв) до постшдустрь алiзму (з домiнуванням 5-го укладу) та неошдустрь

алiзму (з домiнуванням 6-го укладу), а також наведено можливi критерп ощнки проходження вщпо-вiдних етапiв. Ввдповвдно трансформувалися на piз-них piвнях (глобальному, нацiональному та piвнi конкретного робочого мюця) i основнi «цеглинки» побудови економiчних систем (рис. 2).

Основн1 «сощоеконом1чн1 одиниц| зборки»

Уклад Р1вень 1

Глобальний Макрор1вень Наноршень

■ Колошальна супердержава Пщприемство Робоче мюце як джерело мш1мального достатку

IV Транснацюнальна корпорацт Промислове м1ао (М0Н0М1СТ0) Робоче мюце як джерело «середнього достатку»

V М1ждержавт союзи Регюн (промислов1сть перестае бути мюоутворюючим чинником) Людина як представник «середнього класу»

VI (?) Глобальш союзи Репон зчисельжстю населення 3-7 млн (N1115) (кваз1держава) Людина з особистим диференцшованим грошовим потоком

Рис. 2. Основнi «сощоекономiчш одиницi зборки» економiчних систем

Характеристики 3-го укладу описан ще «кла-сиками марксизму» кiнця Х1Х - початку ХХ ст., конфiгурацiя, яка буде ввдповвдати сучасному 6-му укладу лише формуеться i зараз можна тшьки фан-тазувати, яким буде И остаточний вигляд. Але певш ретроспективнi «ланцюжки» вже можна ввдстежити. На глобальному рiвнi: «Колонiальна супердержава -Транснащональна корпоращя - мiждержавний еко-номiчний блок (СЕНТО, СЕАТО, МЕРКОСУР) -Глобальний союз (ринок з чисельнiстю населения 500 млн - 1 млрд о«б)»; на макрорiвнi; « Шдприем-ство - промислове мономiсто з 1-2 «мюто утворюю-чими тдприемствами» - Агломеращя мiст або ре-гiон (з втратою промпiдприемствами мютоутворю-ючо! функцп) - Регiон з чисельнiстю населення 37 млн осiб (МиТБ-1 за сучасною евро класифша-щею, аналог мало! краши, землi, провiнцil, регiону, а в Укра1ш - економiчного району); на соцiальному нанорiвнi: «Робоче мiсце (як джерело «мшмального достатку») - Робоче мiсце (як джерело «середнього достатку») - Людина (як представник «середнього класу») - Людина (з особистим диференцiйованим незалежним грошовим потоком)». Вiдповiдним чином необхвдно формувати i стратеги розвитку на кожному рiвнi.

Перехiд до ринкових вiдносин висвiтлив проблему низько! конкурентоздатност^ «радянських» то-варiв, передусiм на теренах комерцiалiзацil та дифу-зп (поширення) iнновацiй. У сучаснш Укра1ш ця проблема стала критичною при визначенш прюри-тетних напрямiв розвитку науки i техшки. Тому при економiчнiй оцiнцi технолопчного розвитку дуже важливим моментом е фшсащя ринкового успiху

продукцп, яка вироблятиметься за допомогою тех-нологш, що пропонуються для державно1 тдтрим-ки. Сучасна аналiтична практика економiчноl оцш-ки технологiчного розвитку базуеться переважно на порiвняльному аналiзi галузевого розвитку з рiзним ступенем деталiзацil галузево1 структури. Класифь кащя виробництв за критерiем !х належносп до пе1 чи iншоl технолопчно1 парадигми здiйсиюеться, як правило, двома методами. Перший пов'язаний з екс-пертною аналгтичною оцiнкою юторп закономiрно-стей розвитку технологш та прогнозуванням !х май-бутнього. Укладений таким методом перелш техно-логiй е результатом наукових дослiджень i прогноз-них оцiнок. Другий метод побудовано на бшьш точному Грунт!, яким виступае вимiрювания показника наукомiсткостi рiзних виробництв. Ранжуючи ви-бiрку виробництв за показником наукомiсткостi, ви-значають високо-, середньо- та низькотехнологiчнi галузг

Треба зауважити, що результати галузево1 кла-сифшацп, отриманi за цими двома методами, в принципi зб^аються, що також е свiдчениям слуш-ност! неошумпетерiанськоl теорп технологiчних парадигм (укладiв). Так, високо-, середньо- та низько-технологiчнi галузi можна розглядати як 5, 4 та 3-й технолопчш уклади вiдповiдно.

Для аналiзу структурних аспектов розвитку промисловост Укра1ни в контекст концепцп тех-нiко-економiчних парадигм (укладiв) в робот! [1, с. 134] виконано групування галузей промисловостi, щоб представити кожний зазначений уклад окремо. В статистицi Украши та iиших кра1н складно чгтко здiйснити узагальнюючу класифiкацiю видiв техно-

Для статистичного виокремлення виробництв за технологiчними укладами ми використовували тдходи, якi застосовуються Оргашзащею еконо-мiчного спiвробiтництва i розвитку (ОБСБ). Про-мисловi виробництва розподшено на групи за «про-сунутютю» (ступенем розвитку) технологiй, що ви-користовуються: 1 група - високотехнолопчнц 2 група - середньо - високотехнолопчнц 3 група -середньо - низькотехнологiчнi; 4 група - низькоте-хнологiчнi. Така класифiкацiя фактично збiгаeться з класифiкацieю за технологтчними укладами. Висо-котехнологiчнi галузi ввдповвдають п'ятому та шос-тому укладам, середньотехнолопчш - четвертому, i низькотехнолопчш - третьому та другому укладам. Ввдповвдш розрахунки для промислових регюшв зробленi в 1ЕП НАН Украши наведено в табл. 1.

Узагальнюючи вищевикладене цiкаво порiв-няти стан процесiв пост- та неоiндустрiальноl мо-дершзацл у спiвставних регюнах - малих крашах Свропи та економiчних районах Украши (рис. 3).

Таблиця 1

Структура промисловоУ продукщУ' регiонiв УкраУии за рiвнем наукоемкосп, %_

Регюни

Ршень наукоемноста продукцil Укра1на Дншро-петров-ська Донецька Запорь зька Полтав-ська Харк1в-ська Кшвська Луган-ська

Високий 1,6 0,1 0,1 0,9 0,2 3,2 2,2 2,1

Виробництво комп'ютер1в, електрон-но! та обчислювано1 технiки 0,6 0,1 0,7 0,1 1,0 0,8 1,8

Виробництво основних фармацев-тичних продуктiв 1,0 0,1 0,2 0,1 2,2 1,4 0,3

Середньовисокий 10,1 6,3 6,9 16,9 10,7 15,8 7,5 21,4

Виробництво електричного устатку-вання 1,5 0,6 1,6 4,6 0,5 4,5 2,0 0,1

Виробництво машин i устаткування, не вщнесених до iнших групувань 2,3 1,1 3,4 1,6 1,9 6,6 1,8 0,6

Виробництво автотранспортник засо-бiв 2,8 1,6 0,4 9,0 6,9 3,3 1,4 11,0

Виробництво хiмiчних речовин та хi-мiчноl продукцil 3,5 3,0 1,5 1,7 1,4 1,4 2,3 9,7

Середньонизький 35,2 70,6 64,1 45,4 52,8 22,9 22,4 60,4

Металургiйне виробництво Виробництво коксу та продубив наф-топерероблення 16,6 3,3 37,7 1,7 41,7 6,1 35,4 4,4 0,8 22,9 3,2 3,6 6,5 0,1 38,2 3,0

Добувна промисловють та розроб-лення кар'ер1в 10,8 26,8 14,3 3,2 28,2 9,5 0,7 18,4

Виробництво гумових та пластмасо-

вих вироб1в та гишо! неметалево1 м1-

нерально1 продукц^х 4,5 4,4 2,0 2,4 0,9 6,6 15,1 0,8

Низький 53,1 23,0 28,9 36,8 36,3 58,1 67,8 16,1

Виробництво харчових продуклв, на-погв, тютюну Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкiри та ш. матерiалiв Виробництво вироб1в з деревини, па-перу, полiграфiчна дiяльнiсть Виробництво меблiв, iн. продукцil Постачання електроенергil, газу, пари та повггря 21,2 0,8 3,1 2,1 24,6 8,3 0,3 1,5 1,7 9,5 7,2 0,2 0,5 2,0 17,0 9.2 0,2 0,5 3.3 228 27,3 0,3 0,4 0,5 7,3 30,9 13 3,7 3,1 17,5 38,1 0,7 9,4 2,7 15,7 1,2 0,2 5.1 0,8 8.2

Водопостачання, каналiзацiя, пово-

дження з вщходами 1,3 1,7 2,0 0,8 0,5 1,6 1,2 0,6

логiй за техшчними ознаками, бо об'ектом масових спостережень реально може виступати лише про-дукцiя. Тому в мiжнароднiй практищ для макрохарактеристик розвитку технологш застосовуеться пiдхiд групування вiдповiдних галузей виробництва товарiв, якi репрезентують певний економiчний тип технологiй, визначений шкалами типу: передовi -традицiйнi - застарш чи наукомiсткi - масовi - ру-тиннi виробництва. За такою аналопею можна за-пропонувати класифiкацiю товарiв, технологiя виробництва i технiчна сутнiсть яких буде приблизно вiдповiдати суп рiзних технiко-економiчних парадигм (укладiв). Зрозумiло, що така класифшащя е достатньо умовною, але, на наш погляд, вона може стати дiевим iнструментом аналгтичноУ економiчноl оцiнки технолопчноУ еволюцп виробничого апарату господарсько! дiяльностi в контекст концепцп тех-нолопчного детермiнiзму щодо соцiально-еконо-мiчного розвитку краши.

1ндекси модершзацп провщних економ1чних районш i окремих краш

Краша, територш Ыдексшдустршьно) 1ндекс 1ндекс

чисельшсть населения модершзацп пост'шдустр'|ально1 нео'шдустр'шьно!

модершзацп модершзацп

Австр1я* 83,9 тис. Км2' 8,4 млн.чел. 100 90 88

Болгар1я 111,0тис.км2'75млн.чел. 95 55 53

1зра1ль* 22,0 тис. Км2 7,8 млн.чел. 100 81 80

1рландм* 70,3 тис. Км2 -4,5 млкчел 100 82 81

Словаччина 49,0 тис. Км2 54 млн.чел. 100 63 59

Хорват 56,6 тис. Км2 4,3 м/н.чел. 100 61 62

Швейцара* 41,3 тис. Км2 -8,0млн.чел. 100 95 91

Донецький, 53,2 тис. км2 2005 90 52 55

6,7 млн.чел. 2008 94 52 57

2010 96 52 60

Придншровський, 83,7 тис. 2005 90 55 58

км2 • 6,1 млн.чел. 2008 95 56 60

2010 97 56 63

Пшжчно-Сядний 84/) тис. 2005 92 60 58

км2 5,4 м/н.чел. 2008 95 61 61

2010 97 62 65

Централ ьнополкький 2005 93 73 69

111,5 тис. км2 2008 97 74 71

8,2 млн.чел. 2010 98 76 73

Рис. 3. Порiвняльна оцiнка стану модершзацп економiчних райошв УкраТни та малих краТн Свропи [2, с. 67-68]

Як бачимо вiдповiднi ощнки для постсощалю-тичних кра1н (Болгарiя, Хорватия, Словаччина) та промислових eKOHOMÍ4rax районiв Украши (Дон-басу, Придшпров'я, Слобожанщини, Полiсся) не дуже вiдрiзняються. 1нша pi4 у порiвняннi з «катта-лютичними» крашами. I тут може стати при нагодi досввд iнновацiйного «кельтського тигра» - 1рлан-ди.

Оскiльки через складну ситуацто з вiдпливом капiталу в нас уже немае часу на полiпшення iнвес-тицшного клiмату в надп на наступний приплив шо-земних iнвестицiй, тому уже зараз нам необх1дний стрiмкий i масштабний приплив грошових ресурсiв. У цьому ключi цiкавим е вивчення досвiду саме 1р-ландп. Динамiка структурних пост- та неошдустрь альних зрушень в економщ ще1, ще в середиш ми-нулого столiття аграрной краши за останнi твсто-лiття наведена в табл. 2.

Яш тдходи й механiзми використовувала кра-!на напришнщ 1990-х рошв для стрiмкого збшь-шення обсягiв iноземного катталу? Передумовами до створення iнвестицiйноl привабливост 1рландп послужили двi групи факторiв: демографiчнi й еко-номiчнi. Демографiчнi фактори включали високу народжуванiсть, а також значну емiграцiю, особливо молод^ аж до середини 1990-х роив. Серед економiчних факторiв слад виокремити там: високу

внутршню ввдкритють для iноземного катталу (ще в 1958 р. було лiбералiзовано закон про контроль над виробниками); низьку ставку податку на прибу-ток та i! поширення на шоземт компанп; низьку ефективну ставку прибуткового податку на доходи фiзичних о«б; заснування систем регiональних тех-шчних коледжiв i пiдготовку висококласних фахiв-цiв-технарiв; реструктуризащю телекомушкацш-ного сектора.

Таблиця 2

Структура економжи 1рландц (1970-2012*), %,

Рк Сшьське Промис- Будiв- Тор- Транс- Пос-

господарство ловють ництво пвля порт луги

1970 16,7 19,9 10,2 17,6 7,1 28,5

1980 11,4 19,2 11,6 16,5 6,6 34,6

1990 9 22,7 6 18,9 7,2 36,2

2000 3,6 28,1 7,3 16,1 8,8 36

2010 1,5 24,6 1,9 18,2 7,3 46,5

2012 1,6 26,3 1,6 18 7,2 45,3

* URL: http://www.be5.biz/makroekonomika/profile/.

Адже до середини 1990-х рошв iноземцi практично не довiряли 1рландп. Кра1'на вважалася най-бвдшшою «хворою людиною» Захвдно1 Свропи з ак-тивними дiями терористичного угруповання 1РА,

часто змiнюваними урядами, високим безробiттям. Тому створення комфортного швестицшного кль мату виявилося недостатньо - необхiдно було правильно донести цю iнформацiю усьому св^ов^ I влада вирiшила, що найкращим провiдником шфор-маци про !нвестищйш можливост краши може стати значна iрландська дiаспора. Тiльки в США проживае близько 34 млн чоловш з iрландським ко-рiннями, ще майже 6 млн - у Великобритании близько 4 млн - у Канад^ 2 млн - в Австрали, 1 млн - у крашах Латинсько! Америки. Загалом у рiзних дже-релах фiгуруе цифра вiд 50 до 70 млн оаб !рландсь-кого походження. На вiдмiну вiд багатьох краш, якi роблять ставку на залучення грошових пeрeказiв мь гранпв, влада 1рланди зробила ставку спочатку на

Мiрою успiху 1рланди на сьогодш е здатнiсть притягувати прямi зарубiжнi швестицл в новi технологи iз США, Свропи, Ази i тихоокеанського реп-ону, що демонструе довiру компанiй, якi ввдкрива-ють сво! офiси на li територи. Близько 1 000 компа-нiй, включаючи вiдомi свiтовi бренди, зробили 1р-ландiю центром свого представництва в Сврот, завдяки поеднанню вигiдних чиннишв, яке забезпе-чуе eкономiка краши. Ось дeякi приклади вкладення

залучення самих мiгрантiв i дiаспори. Вони спод!ва-лися, що iрландцi покличуть за собою сво!х колег, партнeрiв, спiвiнвeсторiв. I в результат! i перекази, й швестицл потечуть у крашу потоком. Тому Iрландiя почала шукати виходи на iрландцiв за кордоном, придшивши !м особливу увагу в США. За тдрахун-ками влади, 45% кeрiвникiв р!зних р!вшв у компа-шях з рейтингу Fortune 500 мали iрландськe кор!ння й походження. А багато американських компанiй були засноваш в мiстах сильною iрландською д!а-спорою (Бостон, Нью-Йорк, Фiладeльфiя). 1хш топ-менеджери часто мали iрландськe кор!ння. 1нвести-ujl таких компанш США в стратепчш техноло-пчш платформи Iрландii могли б стати символ1чним поверненням на батьшвщину (табл. 3).

Таблиця 3

шоземних iнвeстицiй в НДДКР 1рланди: Merrill Lynch вклала € 30 млн в НдДкР в Dublin; IBM Tivoli вклало в розробки програмного забезпечення лабо-раторiй Cork i Galway € 24 млн швестицш, створила 130 нових робочих мюць; Smith i Nephew об'една-лися в REMEDI центр National University Galway з метою розвивати освоення нових мeтодiв лiкування ортопедичних захворювань суглоб!в; Intel заснував Центр Technology Research for Independent Living

Стратепчш технолопчш платформи Iрландi'l' [12]

Ключов! сектори Приклади СТП

1нформацшш та комунiкацiйнi технологи Мeрeжeвi технологи; розробка систем розподшених i паралельних обчислень, прогнозування та безпеки; компоненти: штеграцш, мiнiатюризацiя, низьке енергоспоживання; нова архггектура; системи взаемодл «людина-машина»

Створення нових матерь алiв, тeхнологiй та б!знес-процeсiв Розробка та виробництво нових i вдосконалених матeрiалiв, включаючи бiоматeрiали; «розумт» i повторно використаш матeрiали; iнтeграцiя i мшатюризащя обладнання

Охорона здоров'я та науки про живе Бютехнологи в мeдицинi, сшьському господарствi, рибнш промисловосп, харчовiй проми- словосл; гeномiка; нов! види дiагностики; цшеспрямована доставка лж1в до хворих оргашв за допомогою; нанороботтв

Х!мш i фармацевтика Традицшш та передов! технологи бюлопчного синтезу; гнучю, еколопчно чист! й ефективш процеси; автоматизащя i мошторинг виробничих процес1в

Природт ресурси Виробництво яюсно1 i безпечно1 харчово1 продукци; управлшня яюстю навколишнього середовища; використання бютехнологш у сшьському господарст i харчовш промисловостц анал!з ринюв, визначення майбуттх потреб у продуктах харчування

Енергетика Використання нових та поновлюваних джерел енерги; штелектуальш ршення на основ! енергетичних технологш; технологи енергозбереження та повторного використання

Транспорт та лопстика 1нтермодальш транспорта системи (ефективне роздшення простору м!ж р!зними видами транспорту); телематичш технологи (керування транспортними маршрутами); управлшня транспортною шфраструктурою

Буд1вництво та шфра-структура Використання 1КТ (системи тривим!рного проектування, кошторисш розрахунки i т. д.); нов! будавельт матер!али та елементи; оптим!защя процес1в буд1вництва

(TRIL), який був спрямований на використання тех-нологш для тдтримки життя лiтнiх людей спшьно з асощащею Trinity College Dublin, University College Dublin i National University Galway; GlaxoSmithKline проводило rnyKOBi дослiдження i розробки щодо хвороби Альцгеймера спiльно з 1нститутом нейро-наук в Trinity College Dublin i National University Galway; Wyeth Corporation вклала € 24 млн у НДДКР i розвиток технологiчних об'екттв в Dublin [13].

Таким чином, 1рландгя довела всьому свiтовi, що на дiаспорy можна обпертися в питанш розвитку нацiональноï економiки i залучення iноземного ка-пiталy [14]. Виходячи з цього досвiдy, можна зро-бити ряд висновкiв, корисних для Украши, яка та-кож мае значну дiаспорy (15-20 млн чол.) у досить розвинених краïнах св^. По-перше, мiгранти й дiа-спора - це найкращi у свт провiдники (посеред-ники) iз залучення фшансового та iнтелектyального капiталy в крашу. По-друге, дiаспора е першопро-хiдниками у краïнy, i вони можуть ввдграти роль ка-талiзатора для залучення капiталy вже «по-справж-ньому» iноземного походження. По-трете, емо-цiйнi зв'язки зi своею рвдною краïною, почуття пев-ного обов'язку можуть мотивувати членiв дiаспори швестувати кошти навiть у разi нестабшьного шве-стицiйного клiматy. По-четверте, члени дiаспори можуть надихати iноземних iнвесторiв вкладати у своï краïни шляхом надання 1'м iнформацiï про крашу, умови роботи. Допомагати швестувати кошти шляхом проведення переговорiв з покупцями, пiд-рядниками, партнерами, органами влади, кредиторами та iншими органiзацiями в iнвестованiй краïнi.

По-п'яте, через впровадження мотивацiйних про-грам i npoeKTiB краши можуть регулювати й контро-лювати так званий ввдплив Mi3KiB (brain drain) i пере-творювати його на в «циркулящю мiзкiв» (brain circulation) i максимально використовувати знания дiаспоpи (brain gain).

Формування pегiональиих iнновацiйиих систем в Укра!ш пропонуеться здшснювати навколо регю-нальних наукових цеитpiв НАН Украши та МОН Украши (далi - науковi центри), статус яких закрш-лений в Закон Украши «Про наукову i науково-тех-шчну дгяльшсть». Так, вiдповiдно до ст. 25 цього закону, регюнальш науковi центри створюються НАН Украши стльно з центральним органом виконавчо! влади, який pеалiзуе державну полггику у сфеpi на-уково! та науково-техшчно! дiяльностi, за пого-дженням iз вiдповiдними мiсцевими органами вико-навчо! влади «з метою тдвищення pолi науки в роз-роблент та pеалiзацii ефективно! pегiональноi поль тики, ii оpiентацii на поеднання загальнодержавних i pегiональиих iитеpесiв, наукове забезпечення розв'язання актуальних проблем сощально-еконо-мiчного розвитку регюшв» [16].

В Украш створено шiсть наукових цен^в, якi охоплюють декiлька областей (рис. 4). Ареали !х дii загалом спiвпадають з межами економiчиих райо-иiв, якi сформувались, виходячи з адмшютративно-теpитоpiального подiлу Украши з урахуванням ет-иiчиих та юторичних особливостей областей, розмь щення продуктивних сил i теpитоpiального подiлу пращ.

Пщжчно-схщний науковий центр

Зах|дний науковий центр

Khïb

Донецькт} науковий центр

Приджпровський науковий центр

ГПвденний науковий центр

Кримський науковий центр

Рис. 4. HayKOBi центри НАН Украши та МОН Украши *

* Джерело: Hy^ei центри НАН Украши та МОН Украши / Головний портал НАН Украши [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www1.nas.gov.ua/rsc/all/Pages/default.aspx.

-193

Економiчний вюник Донбасу № 2(48), 2017

В умовах реформи децентр^зацп влади удо-сконалення мережi наукових центрiв як потенщаль-ного ядра майбутшх регiональних iнновацiйних систем (Р1С) мае принципове значення. Науковi цент-ри могли б стати потужним механiзмом мiжвiдомчоï координацл на рiвнi економiчних районiв, ядром розбудови iнновацiйноï iнфраструктури - мережi бiзнес-iнкубаторiв, наукових, техно- та iндустрiаль-них парков (як це вдало було втшено в Iрландiï), тим самим пiдсилити роль саме ще1' ланки в економiчнiй системi Украши, а також зв'язшв мгж тдсистемами регiональних iнновацiйних систем. Це дозволило б шдвищити роль науки у розвитку Р1С, забезпечити 1'х бшьшу взаeмопов'язанiсть i дieвiсть, поеднати державш та регiональнi iнтереси щодо забезпечення стiйкого економiчного розвитку краïни. Для цього науковi центри необхiдно надшити вiдповiдними повноваженнями та ресурсами, закрiпити в Законi Украïни «Про наукову i науково-техшчну дiяль-нють».

Ця пропозищя адресована Верховнiй Радi Ук-ра1'ни, центральному органу виконавчо1' влади, який реалiзуe державну полiтику у сферi науково1' та на-уково-техшчно1' дiяльностi, мiсцевим органам вико-навчо1' влади та широкому колу защкавлених сторiн.

Лiтературf

1. Фiнанси Украши: шститущйш перетво-рення та напрями розвитку / за ред. I. Я. Чугунова. -К.: ДННУ АФУ, 2009. - 848 с. 2. Ляшенко В.1. Ук-раша XXI: неоiндустрiальна держава або «крах проекту»?: моногр. / B.I. Ляшенко, G.B. Котов% НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Полтава, 2015. - 196 с. 3. Амоша О.1. Удосконалення системи управлiння iнновацiями як умова прискорення структурних реформ в Украïнi / O.I. Амоша, A.I. Землянкiн, 1.Ю. Шдоричева // Економiка Украши. -2015. - № 9. - С. 49-65. 4. Перший етап модершзацп економши Украши: досвщ та проблеми [Електрон-ний ресурс]: моногр. / О.М. Алимов, O.I. Амоша, Л.М. Кузьменко, М.О. Солдак, Л.1. Тараш та iн.; за заг. ред. B.I. Ляшенка; 1ЕП НАН Украши, КПУ. - За-порiжжя: КПУ, 2014. - С. 13-30. - Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/1449252/. 5. Кацура С.Н. Исследование тенденций развития научно-технического потенциала Украины / С.Н. Кацура, Н.А. Ле-пихова, В.И. Ляшенко // Вюник економiчноï науки Украши. - 2014. - №2. - С. 31-38. 6. Шдоричева 1.Ю. Актуальш питання розвитку нащональних i регiональних iнновацiйних систем / 1.Ю. Пiдоричева // Наука та шновацп. - 2015. - Т. 11. - № 2. - С. 2030. 7. 1ванов С.В. Про створення Подшьського на-укового центру НАН та МОН Украши як ядра реп-онально1' iнновацiйноï системи в умовах децентраль зацл / С.В. 1ванов, B.I. Ляшенко // Проблеми та пер-спективи розвитку iнновацiйноï дiяльностi в Укра-ïнi: Матерiали X Мiжнар. бiзнес-форуму (Кив,

21 бер. 2017 р.). - К.: КНТЕУ, 2017. - С. 75-76.

8. Давимука С. А. Регюнальш iнноващйш екосис-теми: напрями розбудови в умовах европейсько1 ш-теграци: монографiя / С.А. Давимука, Л.1. Федулова.

- Львiв: ДУ «1нститут репональних дослiджень iменi М.1. Долiшнього НАН Украши», 2016. - 464 с.

9. Регшнальш шноващйш системи Украши: стан формування та розвитку в умовах штеграшйних процесiв: монографiя / за ред. Л.1. Федуловоц НАН Украши, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Украши». - К., 2013. - 724 с. 10. Регшнальш iнно-вацшш системи: досввд розвинених краш i перспек-тиви його використання в Украïнi: збiрник шфор-мацiйно-аналiтичних матерiалiв / за ред. Т.1. Свту-ховоï, О.В. Красовсько].'. - К.: ДП «КшвЦНТЕЬ», 2012. - 254 с. 11. 1ванов С.В. Дiаспора як ^ести-цiйне джерело сталого iнновацiйного розвитку: дос-вiд Iрландiï для Украши / С.В. 1ванов, В.1. Ляшенко // Фшанси, аудит та сощальна економiка: аналiз те-нденцiй та науково- економiчний розвиток: матерь али Мiжнародноï науково-практичноï конференцiï (Львiв, 28-29 липня 2017 року); ГО «Львiвська еко-номiчна фундацiя». - Львiв: ЛЕФ, 2017. - С.7-10. 12. Бойкова М. Ирландия: новый контекст развития / М. Бойкова, М. Салазкин // Форсайт. - 2007. - № 3 (3). - С.21-26. 13. Ирландия: кельтский тигр или инновационный оффшор? / Ляшенко В.И., Бобков А.М., Каптуренко Н.Г. и др. - Донецк: МСПСБ-Пресс, 2010. - 120 с. 14. Гайдуцький А. Грузiя vs Iрландiя: якого досвщу не вистачае Украш? / А. Гайдуцький // Дзеркало тижня. - 2015. - №23. -С. 8. 15. Ляшенко В.1. Регюнальш науковi центри НАН Украши та МОН Украши як ядро розбудови репональних шноващйних систем в умовах децент-ралiзацiï / В.1. Ляшенко, 1.Ю. Шдоричева // Еконо-мiчний вюник Донбасу. - 2017. - №1. - С. 13-20. 16. Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть: Закон Украши вад 26.11.2015 р. № 848-VIII // Вадо-мост Верховно!' Ради Украши. - 2016. - № 3. -Ст. 25. 17. Иванов С.В. Перспективы и критерии пост- и неоиндустриализма в Донбассе в условиях перехода к технологиям 6-й длинной волны Н.Кондратьева / С.В. Иванов, В.1. Ляшенко // Фшансово-економiчнi та сощальш фактори розвитку мiж-народних економiчних ввдносин: матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Дшпро, 16-17 червня 2017 р.).

- У 2-х ч. - Дшпро: НО «Перспектива», 2017. -Ч. 1. - 116 с. 18. Амоша О.1. Критерии пост- и неоиндустриализма в условиях перехода к технологиям 6-й длинной волны Н.Кондратьев / О.1. Амоша, С.В. 1ванов, В.1. Ляшенко // Проблеми та перспективи розвитку економiки в контекст! евроiнтеграцiйних процеив : матерiали доповiдей Мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Запорiжжя, 21 квiтня 2017 р.). - За-порiжжя: Класичний приватний унiверситет, 2017. -С.67-71.

1ванов С. В. Створення регшнальних iHHOBa-цiйних систем у межах eKOHOMÏ4H^ райкпив -майбутне УкраТни

HayKOBi центри могли б стати потужним меха-ШЗМОМ мiжвiдOMЧOÏ KOOрДИHацiï на piBHi eKOHOMi4-них pайонiв, ядром розбудови ÎHHOBa^fcoï шфра-структури - меpежi бiзнес-iнкyбатоpiв, наукових, техно- та iндyстpiальних парив (як це вдало було втшено в Ipландiï), тим самим тдсилити роль саме цieï ланки в економiчнiй системi Укpаïни, а також зв'язшв мiж пiдсистемами pегiональних шновацш-них систем. Це дозволило б тдвищити роль науки у розвитку Р1С, забезпечити ï^ бiльшy взаемопов'яза-шсть i дieвiсть, поеднати державн та pегiональнi ш-тереси щодо забезпечення стойкого економiчного розвитку краши. Для цього наyковi центри необ-хiдно надiлити вiдповiдними повноваженнями та ресурсами i закpiпити в Закош.

Ключовi слова: наука, шноваци, pегiон, iнфpа-структура, система.

Ивамов С. В. Создание региональных инновационных систем в рамках экономических районов - будущее Украины

Научные Центры могли бы стать мощным механизмом межведомственной координации на уровне экономических районов, ядром развития инновационной инфраструктуры - сети бизнес-инкубаторов, научных, техно- и индустриальных парков (как это удачно было воплощено в Ирландии), тем самым усилить роль именно этого звена в экономи-

ческой системе Украины, а также связей между подсистемами региональных инновационных систем. Это позволило бы повысить роль науки в развитии РИС, обеспечить их большую взаимосвязь и действенность, совместить государственные и региональные интересы по обеспечению устойчивого экономического развития страны. Для этого центры необходимо наделить соответствующими полномочиями и ресурсами, закрепить в Законе.

Ключевые слова: наука, инновации, регион, инфраструктура, система.

Ivanov S. Creation of regional innovation systems in economic regions - the future of Ukraine

Research centers could become a powerful mechanism for inter-agency coordination at the level of economic regions, the core of the development of innovation infrastructure - the network of business incubators, scientific, techno- and industrial parks (as has been successfully implemented in Ireland), thus enhancing the role of this link in the economic the system of Ukraine, as well as links between subsystems of regional innovation systems. This would increase the role of science in the development of RIS, ensure their greater interconnectivity and effectiveness, combine state and regional interests in ensuring sustainable economic development of the country. For this purpose, scientific centers should be given the appropriate powers and resources that are enshrined in the law.

Keywords: science, innovation, region, infrastructure, system.

Стаття надшшла до редакцл 22.06.2017

Прийнято до друку 22.06.2017