CC BY
63
УДК 338:330.341.424(477)
С. В. 1ванов,
доктор економ!чних наук,
М. О. Солдак,
кандидат економ!чних наук, М!жнародний центр дослгджень соцгально-економгчних проблем модертзаци та розвитку кооперацИ, м. Полтава
МОДЕРН1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ В КОНТЕКСТ СВ1ТОВИХ ТЕНДЕНЦ1Й 1НДУСТР1АЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Термш «модершзащя» останшм часом е предметом полгтично1 та науково1 риторики в Укршш. Проблеми i потреби модертзаци в Укра1т вперше були визначеш у статтi академiка НАН Украши В.М. Гейця [1]. 1де! модертзаци були розвиненi в Нацюнальнш доповiдi, пiдготовленiй Cекцiею суспiльних i гуманiтарних наук НАН Украши [2]. Апробована в науковому середовищi вдея модертзаци була покладена в основу Послання Президента Украши Верховнш Радi Украши «Модершзащя Ук-ра!ни - наш стратегiчний вибiр» [3]. Pi3rn аспекти модертзаци визначено в Державнш стратеги регю-нального розвитку на перюд до 2020 року [4]. Моде-рнiзацiя нерозривно пов'язана з переходом на iнно-вацшний шлях розвитку, тому в результат! во на повинна призвести до нового технолопчного вигляду украшсько1 економiки, зниження ll' залежнiсть вiд кон'юнктури сировинних ринкiв, тдвищення конку-рентоспроможност кра1ни та рiвня добробуту укра-1нських громадян.
Модернiзацiя - поняття багатоаспектне. Роз-глядають соцiальну, економiчну, полiтичну, куль-турну модернiзацiю. Часто тд цим поняттям розу-мiеться процес переходу «... вiд традищйного ... до сучасного суспшьства...» [5], «процес часткового оновлення, замiни застартого устаткування...» [6] або «скоординован зусилля суспшьства щодо подо-лання нетерпимого ввдставання в економiчнiй i сощ-альнiй сферах.» [7, с. 5-82]. Останшм часом багато уваги придшяеться культурному аспекту модертзаци. Р. 1нглхарт i К. Вельцель до^джують еволюци цiннiсних установок жителiв рiзних кра1н свiту в останнi десятилгття XX столiття [8], С. Хантингтон ставить проблему обмеженост самих можливостей глибоких культурних запозичень мiж цившзащями [9]. Головна теза теори модертзаци полягае в тому, що соцiально-економiчний розвиток веде до законо-мiрних i до вiдомого ступеня прогнозованих змiн у культурному та полгтичному житп. Матерiальну основу розв'язання тих чи iнших соцiальних i безпеко-вих проблем створюе промисловють, головною метою модертзаци яко! мае стати пiдвищення продуктивной! працi та вiдповiдно рiвня статшв насе-лення [10, с. 39].
Для здiйснення модертзаци економiки прюри-тети промислового розвитку мають бути чiтко ви-значенi та викладеш у законах Украши та стратепч-них i програмних документах Кабшету Мшют^в Украши, стратепях розвитку ввдповвдних мшю-терств i ведомств, стратепях соцiально-економiч-ного розвитку регюшв. В Укра1ш процес форму -вання промислово! полiтики у попереднi роки був незадовшьним. Остання Державна програма розвитку промисловостг дiяла з 2003 до 2011 р. Лише у 2013 р. було схвалено Концепщю Загальнодержав-но! цшьово1 економiчноl програми розвитку про-мисловосп на перюд до 2020 р. Для ввдновлення процешв державного регулювання економiчного розвитку у травнi 2016 р. було прийнято план прю-ритетних дiй на 2016 р., в якому особливу увагу при-свячено розвитку промислового виробництва. Як мету визначено реалiзацiю полiтики ново! шдустрь алiзацil економiки Украши, стабiлiзацiю сощально-економiчного стану: до кшця року - подолання тен-денци падшня обсягiв промислового виробництва, у середньостроковш перспективi - досягнення ста-бшьних обсягiв зростання промислового виробництва, збшьшення частки промисловостi у структурi валового внутрiшнього продукту, збiльшення обся-гiв експорту продукци з високою доданою вартiстю.
Полiтика розвинутих кра1н демонструе значний iнтерес до промислового виробництва, а техноло-гiчнi змiни визнаються одним з факторiв довгостро-кового зростання. У 2015 р. Оргашзащя Об'еднаних Нацiй прийняла Програму сталого розвитку до 2030 р. Новi цiлi були розробленi на замiну Цiлям розвитку тисячолiття, ям дiяли протягом останнiх п'ятнадцяти рошв. Цiль 9 «Створити гнучку шфра-структуру, сприяти всеохоплюючiй i сталш iнду-стрiалiзацil, заохочувати шноваци» стосуеться активного збшьшення питомо1 ваги промислового виробництва у загальному показнику зайнятостi та ВВП до 2030 р. шляхом штеграци малих промисло-вих пiдприемств та iнших пiдприемств у ланцюзi створення вартост та ринки, модертзаци шфра-структури та промислових галузей стосовно тдви-щення ефективностi використання ресурсiв, викори-стання чистих та екологiчно безпечних технологiй та промислових процесiв, розширення наукових
розробок, модершзацп технолопчних можливостей та тдтримки iнновацiй.
Концепцiя всеохоплюючого сталого промисло-вого розвитку складаеться з трьох елементiв: стала iндустрiалiзацiя як фактор економiчного розвитку; всеохоплюючий промисловий розвиток, що забезпе-чуе сощальну iнклюзивнiсть i пропонуе рiвнi мож-ливосп i справедливий розподiл благ; еколопчна сталiсть, що усувае взаемозв'язок мiж процвiтанням, забезпеченим промисловiстю, i надмiрним спожи-ванням ресурсiв i негативним впливом на навко-лишне середовище [11].
Пiд сталою iндустрiалiзацiею маеться на увазi процес, який позитивно впливае на довгостроковi структурш змiни в економiцi i ключову роль у ньому вiдiграе переробна промисловють. Вона забезпечуе зайняпсть у сферах iз високою продуктивнiстю пращ, стимулюе розвиток технологiй та шновацш, як у свою чергу, забезпечують стале зростання про-дуктивностi пращ у переробнш промисловостi та ш-ших галузях.
Економiчно розвинутi краши останнiм часом характеризуются довгостроковою тендендiею деш-дустрiалiзацiï (decreasing importance of manufacturing). Постшне скорочення виробництва е най-бiльш помiтним з точки зору зайнятосп. З цiеï при-
чини дебати щодо деiндустрiалiзацiï часто фокусу-еться саме на втратах робочих мiсць. Частка пере-робноï промисловосп в нацiональнiй зайнятосп по-спйно зменшуеться. Навiть у таких крашах, як Корея, Туреччина, Мексика i краши Схiдноï Свропи, в яких вiдбувався перiод зростання промислового ви-робництва i зайнятосп в 1970-х i / або 1980-х роках, частка переробно1' промисловосп в загальному об-сязi зайнятостi скорочуеться останнiм часом [12, с. 7]. У розвинутих крашах основним фактором зростання в галузях переробно1' промисловосп стае продуктившсть працi, що призводить до збiльшення обсягiв промислово1' продукдiï за вiдсутнiстю знач-ного зростання обсяпв факторiв виробництва - ка-тталу, виробничих ресурсiв, матерiалiв. У той час, високотехнологiчнi галузi спроможнi створити ве-лику кшьшсть робочих мiсць у сферi послуг, що пов'язан iз промисловiстю.
В Украш останшми роками також вадбува-ються процеси деiндустрiалiзацiï, однак за рахунок не тшьки кiлькiсного, а й яшсного погiршення стану промисловосп. Кшьшсть зайнятих у сферi виробництва скоротилась майже вполовину (з 2917 тис. оаб у 2000 р. до 1511 тис. оаб у 2014 р.). Частка зайнятих у переробнш промисловосп пращвниив у загальному обсягу зайнятих в економщ теж постшно скорочуеться.
22,0 21,0 20,0 19,0 18,0 17,0 16,0 15,0
21,3
16,9
2000
2007
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Рис. 1. Частка пращвниюв, зайнятих у переробнш промисловосп в УкраТш, %
Розраховано авторами за джерелами: Праця Украши у 2014 рощ: статистичний збiрник [Електронний ресурс]. -К.: Консультант. - С. 131. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/; Праця Украши у 2009 рощ: статистичний збiр-ник [Електронний ресурс]. - Кшв. - С. 187. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
Майже в 3 рази знизилася частка переробно1' промисловосп у ВВП. Така тенденщя присутня у багатьох крашах. Виключенням е Корея, де цей по-казник вирю на 5 в.п. на перюд з 1996 по 2014 р.
У «Звт про промисловий розвиток - 2016: Роль технологш та iнновацiй у всеохоплюючому та сталому розвитку промислового виробництва» роз-глянуто структурнi змши в пiдгалузях переробно!'
промисловостi, як сгруповано за типом технологш - низько-, середньо- i високотехнолопчш тдга-лузi. За останнi 40 роив змши спостер^алися у в«х трьох технологiчних групах i в у«х крашах - вiд розвинених до краш, що розвиваються. В 2012 р. бшьше половини свiтовоï доданоï вартосп в низько-i середньотехнологiчних галузях створювалось в крашах, що розвиваються, при цьому навгть в висо-
котехнолопчних галузях в кра!нах, що розвива-ються, створювалася майже половина свгтово! додано! вартост [11, с. 3]. Статистика Украши з недав-нього часу надае дат з розподшу обсягiв реалiзова-но! продукщ! добувно! та переробно! промислово-стц постачання електроенергп, газу, пари та конди-щйованого повгтря; забору, очищения та постачання води за основними промисловими групами. Вщпо-
Стутнь зносу основних засобiв пiдприемств переробно! промисловосп збiльшуеться (67,5% у 2010 р. проти 60,2% у 2007 р.). Серед галузей промисловосп самим високим вiн е у машинобуду-ваннi, галузi, яка у всьому свiтi е драйвером роз-витку економiки на iнновацiйнiй основi (84,3% у 2010 р. проти 68,9% у 2007 р.) [14, с. 75].
Знижуеться продуктившсть пращ у переробнш промисловосп. Укра!на значно вщстае за цим пока-зником навiть вiд колишнiх кра!н Радянського Союзу (табл. 1). Учет вважають причинами такого явища ослабленють мотивацi! до тдвищення продуктивной! працi, зниження рiвия освiти та майсте-рносп з боку працюючих, деформацi! в оплат працi, випереджальне зростання у структурi доходiв насе-лення частки соцiальних трансфертов порiвняно з часткою заробiтно! плати протягом останнiх рокiв [15, с. 101]. Послаблення мотивацi! до тдвищення продуктивности працi багато в чому пояснюеться рентоорiеитованою поведiнкою, яка е масштабним явищем у кра!нi. В.В. Дементьев пов'язуе це зi «спрямовашстю та «силою» стимулiв економiчно! поведiнки, яка дiе у даному iнституцiйному середо-вищi» [16, с. 9]. Власники можуть прагнути не до максишзацп прибутку вiд дiяльностi власне тдпри-емства i не до самозростання капiталу, а до отри-мання доходiв вiд дiяльностi «дочiрнiх» i «онуча-
вiдно цих даних впчизняне виробництво 30pieHT0-вано на випуск TOBapiB промiжного споживання (38,8% до загального обсягу реалiзованоi продукцл промисловосп у 2014 р.) насамперед металургш-ного виробництва, оброблення металiв, виробни-цтва хiмiчноi продукцл, у той час як питома вага ш-вестицiйних товарiв у промисловому випуску таких регiонiв залишаеться незначною (6,9% у 2014 р.)
[13].
2016. - Режим
тих» комерщйних структур, ям контролюють ресу-рснi, товарн та фiнансовi потоки даного тдприемс-тва, що постачають йому ресурси за тдвищеними цiнами i купують готову продукцiю за заниженою варпстю. Серед важливих напрямiв тдвищення продуктивности працi вiдмiчають реструктуризацiю зайиятостi у напрямi збiльшення частки iнновацiй-но! працi, що передбачае необхiднiсть систематичного тдвищення продуктивностi працi, на проти-вагу зайнятосп за малопродуктивними формами економiчно! дiяльностi [17], однак без виршення проблеми джерел отримання прибутку i формування ефективних шституцшних моделей максимiзацi! прибутку забезпечити стале економiчне зростання неможливо [16, с. 12].
Особливостями нацiонально! економiки е акцент политики на iмпорт техиiки i техиологiй, слабке фшансування витрат на технологiчиу модернiзацiю i iнновацiйнi розробки (табл. 2).
1нноващйна активнiсть пiдприемств е достат-ньо низькою i мае тенденцi! до зниження. Питома вага тдприемств, що впроваджували iнновацi! зали-шилася продовж 2000-2014 рр. майже незмiнною. Вгтчизняш виробники бiльш спираються на iмпорт-не обладнання, про що свiдчить структура шнова-цiйних витрат тдприемств: найбiльшу питому вагу у цьому показнику займае придбання машин, облад-
Рис. 2. Частка переробноТ промисловосп у ВВП Украши, %
Джерело: Manufacturing, value added (% of GDP) [Электронный ресурс] // Databank.worldbank.org. -доступа: http://data.worldbank.org/indicator/NV.IND.MANF.ZS.
Таблиця 1
Динамжа продуктивное^ пращ (додана варткть у переробнiй промисловост (Manufacturing, value added) у розрахунку на тис. зайнятих у переробнш промисловосп) в деяких краТ'нах (current US$)
Кра1ни 2010 2011 2013 2014
Японiя - - 87063368,26 н.д.
Чеська Республша 35593993,82 39049883,49 36236639,74 37126471,38
Польща 30129804,72 34098960,69 34765489,69 35527547,9
Латвiя 25453733,07 - - 28390166,31
Республiка Бшорусь 12688725,55 15911038,38 16691164,75 н.д.
Росiйська Федерац!я 19047304,86 24629359,82 26803456,37 25170233,52
Укра1на 11662962,15 10839194,66 12300760,17 9949387,733
Розраховано авторами за джерелами: Manufacturing, value added (current US$) [Electronic resource]. - Mode of access: http://data.worldbank.org/indicator/ NV.IND.MANF.CD; Rocznik statystyczny pracy 2015 [Electronic resource]. - Mode of access: http://stat.gov.pl/en/topics/statistical-yearbooks/statistical-yearbooks/yearbook-of-labour-statistics-2015,10,5.html; Труд и занятость в Республике Беларусь, 2014 [Электронный ресурс]. - С. 52. - Режим доступа: belstat.gov.ua,; Republic Labour Market in the Czech Republic - Time Series - 1993-2014 [Electronic resource]. - Mode of access: https://www.czso.cz/documents/10180/20552603/25013115063.pdf/cc37e4e4-4b82-473d-a3bc-b9c86896b71d?version=1.0$; Среднегодовая численность занятых в экономике Росии по видам экономической деятельности [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_main/rosstat/ru/statistics/wages/labour_force/#; Year Book of Labour Statistics 2013 [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.mhlw.go.jp/english/database/db-yl/2013/02.html.
Таблиця 2
Ключовi показники шновацшноТ дiяльностi в УкраТ'м_
Показники 2000 2005 2010 2013 2014
Питома вага iнновацiйно-активних тдпри-емств у загальнш кшькосп промислових тдп-риемств, % 18,0 11,9 13,8 16,8 16,1
Питома вага пiдприемств, що впроваджували iнновацil , % 14,8 8,2 11,5 13,6 12,1
Структура iнновацiйних витрат п1дприемств, %:
до^дження i розробки 15,1 10,5 12,4 17,1 22,8
придбання зовнiшнiх нових знань (нових технологiй) 4,1 4,2 1,8 0,9 0,6
придбання машин, обладнання та програм-ного забезпечення 61,0 54,8 62,8 58,0 66,5
Чисельнiсть науковщв, тис. осiб 120,8 105,5 89,6 77,9 69,4
Витрати на iнновацiйну дiяльнiсть, % до ВВП 1,03 1,30 0,72 0,77 0,66
Складено авторами за джерелами: Наукова та шновацшна дшльшсть у 2011 р.: статистичний збiрник. - С. 175; Наукова та шновацшна дшльшсть у 2014 р.: статистичний збiрник. - С. 165; Наука та шновацшш дiяльнiсть (19902013 рр.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
нання та програмного забезпечення. Ця стаття ви-трат залишаеться дуже високою порiвняно з витра-тами на дослiдження i розробки (66,5% проти 22,8% у 2014 р.).
Попршилося i ресурсне забезпечення iннова-щйно! дiяльностi. Чисельнють науковщв iстотно скоротилась за перюд 2000-2014 рр. Обсяг витрат на шновацшну дiяльнiсть у зазначеному перiодi мав тенденцiю до зниження, за виключенням 2005 р. В робот [18, с. 85-92] кра1ни розподшено по групах вiдповiдно до обсяпв промислового виробництва (Manufacturing, value added) у валовому внутрш-ньому продукт кра!ни (GDP), PPP (current
international $) за перюд 1996-2011 рр. Сусвдами Ук-ра!ни по грут стали Австрiя, Чехiя, Нiмеччина, Фш-ляндiя, Угорщина, Iталiя, Японiя, Республша Корея, Литва, Мексика, Польща, Рошя, Словаччина, Слове-нiя, Швецiя, Туреччина. На рис. 3 представлено рь вень фiнансування науки у цих крашах, а також в щ-лому в СС. Бiльшiсть кра!н усвiдомила необхiднiсть фiнансування науки, i, як результат - вiдповiдний показник збiльшився майже по всiх крашах у 2013 р. порiвняно з 1997 р. Виключення - Украша та Словаччина. З кра1н Свропи, що представлен1, саме вони мають найнижчий рiвень фiнансування R&D.
Рис. 3. PiBeHb фшансування науки
Складено авторами за: Research and development expenditure (% of GDP) [Electronic resource]. - Mode of access: http://data.worldbank.org/mdicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS.
У Доповвд Оргатзацп економiчноi спiвпрацi та розвитку «Science, Technology and Industry Scoreboard 2015» вiдмiчаеться, що державна тдтримка НДДКР зростае. У 2015 р. 28 кра'н ОЕСР викорис-товують податковi стимули НДДКР для тдтримки НДДКР тдприемств, а в 2013 р. тдтримка стано-вила майже 50 млрд доларiв США [19]. Основними iнструментами реалiзацii тако' политики е: ство-рення умов для полшшення iнвестицiйного клiмату; встановлення сприятливого податкового режиму; надання тльг тдприемствам за кредитними ставками i спрощення системи кредитування в цшому; збiльшення iнвестицiй в НДДКР.
Вгтчизняш вченi обгрунтовують напрями ре-формування податково' системи Украши в сферi iнновацiй. В робот [20] на основi аналiзу свiтового та вггчизняного досвiду намiчено основнi орiентири податково' полiтики за конкретними видами подат-шв (податку на прибуток тдприемств, податку на доходи фiзичних о«б та нарахувань на заробiтну плату та ПДВ). Свiтова практика показуе, що найча-стiше модернiзацiйнi шщативи виходять з малих i середтх тдприемств. При цьому, як правило, велик! тдприемства (корпорацп), найчастше не схи-льн до проведения модертзацп, оскшьки в силу свого розм!ру вони спроможт отримувати прибуток i на старих умовах. У свою чергу можна сказати, що тдвищення числа малих тдприемств в економщ кра'ни або регюну сприяе нарощуванню сили моде-ртзацшного !мпульсу. При цьому конкурентне се-редовище малого тдприемництва, захищене ввд негативного впливу монополютичних компанш, пере-
творюе проблему модертзацп пiдприeмств в питания 1х виживання та устшного функцiонування [21]. На думку В.1. Ляшенка для того, щоб досягти в Укра'н цiлi модертзацп економiки потрiбно сфор-мувати спещальний фiнансово-регуляторний режим, що дозволяе створювати в тих регiонаx кра'ни, де е вiдповiднi науковi i теxнологiчнi задiли — свое-рвдт «iнновацiйнi офшори», здатнi в найкоротшi те-рмiни реалiзувати концепцiю «анноващйного лiфта» для «посiву», «вирощування», розвитку i «експан-сн» малих шноватйних пiдприемств [22, с. 289]. Однак у прийнятп таких рiшень велике значення мае полiтична воля лiдерiв кра'ни та фiнансовi мож-ливост держави.
1нновацн залежать не тшьки вiд iнвестицiй в НДДКР, а й ввд додаткових активiв, таких як про-грамне забезпечення, проектування та людський ка-пiтал, тобто каттал, заснований на знаннях. 1нвес-тицп в капiтал, заснований на знаннях, показали свою здатнiсть до ввдновлення при кризi i дат 2013 р. вказують на iитенсифiкацiю iнвестицiй в ка-пiтал, заснований на знаннях, в кожному секторi економши [19].
Теxнологiчнi можливост та перехвд до бiльш високотеxнологiчного виробництва залежать вiд «високотехнолопчно' iнфраструктури», яка вклю-чае, серед iншого, утверситети та полiтеxнiчнi ш-ститути, ям можуть пiдготувати квалiфiкованиx спецiалiстiв, iнженерiв та вчених. У зв'язку з висо-ким ступенем залежностi iнновацiй вiд навчання, в теорiю регюнального розвитку останнiм часом увш-шла концепцiя «регiон, що навчаеться», яка
пов'язана i3 поняттями «економша знань» та «суст-льство, що навчаеться».
Концeпцiя «регюну, що навчаеться» запропо-нована авторами, як працюють в облает iнновaцiй-них дослiджeнь i eкономiчноï гeогрaфiï [23; 24; 25]. Регюн, що навчаеться е концепщею рeгiонaльного розвитку, в якiй головн дiйовi особи сильно, але гнучко з'еднaнi один з одним i тдкреслюеться мiж-рeгiонaльнe та внутршньорегюнальне навчання. Головнi дiйовi особи (актори) це пол^ики, торгове-льно-промисловi палати, торговi союзи, вузи, дер-жавн нayково-дослiднi установи, yнiвeрситeти, ор-гашзаци, що пiдтримyють iнновaцiï, фiнaнсовi ш-ститути та компaнiï. К. Морган називае «репон, що навчаеться» новим поколiнням рeгiонaльноï поль тики, яке, порiвняно з трaдицiйною рeгiонaльною пол^икою, направлене на розвиток «шфострук-тури» зaмiсть iнфрaстрyктyри, на «вiдкриття yмiв» зaмiсть вiдкриття дорiг i галузевих зaводiв i яка роз-робляе пол^ику з малим i середшм бiзнeсом, а не просто полггику для малого i середнього бiзнeсy [24]. «Рeгiон, що навчаеться» е набагато ширшим поняттям, нiж регюнальна iнновaцiйнa система: остання акцентуе увагу на iнститyцiйних структурах для шновацш, а «рeгiон, що навчаеться» ставить за мету нарощування широко1' коалщл розвитку.
Свросоюз ще з початку 90-х роив минулого столiття почав формування ново1' рeгiонaльноï поль тики, яка ставить за мету полшшення iнститyцiйних можливостей iнновaцiй. Так стратепчш програми, як «Рeгiонaльнi iнновaцiï i технолопя трансферту стрaтeгiй i шфраструктур» (RITTS), «Плани регюна-льно1' технологи» (RTP) та «Стратепя рeгiонaльноï шноваци» (RIS), нaцiлeнi на мiжрeгiонaльнe i внут-рiшньорeгiонaльнe навчання. Низка мiжнaродних оргaнiзaцiй приймають участь в обговоренн питань «рeгiонy, що навчаеться» та «мют, що навчаються». Так, проект Свропейсько1' комiсiï «В напрямку евро-пейського сyспiльствa, що навчаеться» (Towards a European Learning Society (TELS) мав на мет заохо-чення нових мiст i рeгiонiв, ям прийняли статус «тих, якi навчаються».
У даний час концeпцiя «репон, що навчаеться» активно рeaлiзyеться в багатьох европейських кра-1'нах. У 2015 р. Глобальна мережа мют, що навчаються ЮНЕСКО представила кeрiвнi документи: Пешнську декларащю про створення мiст, що навчаються i Основн характеристики мiст, що навчаються. Документи складають основу роботи оргаш-зaцiï i служать для yчaсникiв i пaртнeрiв мeрeжi орь ентиром у спрaвi створення мют, що навчаються. Спираючись на щ документи, Глобальна мережа мют ставить перед собою завдання сприяти мiстaм у використaннi потeнцiaлy навчання протягом усього життя в штересах забезпечення сталого розвитку [26].
Модершзащя промисловост на основi осво-ення нових технологiй передбачае iснування меха-нiзмiв зв'язку мiж партнерами не тльки в сенсi формального процесу комушкаци, але i в сен« наявно-ст довiри. Ефективнють комушкаци залежить вiд наявност довiри в системi взаемоди мiж и учасни-ками. Важливiсть довiри як необхiдного iнституту економiки, засновано1 на знанш, тдкреслюеться ба-гатьма дослщниками [27; 28; 29]. Економiчний сенс довiрчих вiдносин полягае в тому, що вони створю-ють умови для економн на трансакцiйних витратах, зокрема, на витратах пошуку шформаци, укладання контрактiв, контролю виконання, сприяють пере-дачi неявних знань i тим самим впливають на розвиток iнновацiй.
На думку Н.Я. Калюжно1 регiон, з точки зору створення довiри, мае перевагу перед крашою в цi-лому. Територiальна система виробництва передбачае стан близькост як сприятливого чинника для ствпращ мiж учасниками виробничого процесу. Географiчна i культурна близьк1сть стае особливо важливою в умовах iнновацiйного розвитку, оск1-льки встановлен1 норми i стандарти застарiли, а на-копиченi масиви iнформацil не можуть передати характеристики iнновацiйних процешв, i з цього боку безпосередню взаемодiю, локальне спiлкування i за-гальний культурний досвiд набувають виршаль-ного значення для iнформацiйного обмiну та розвитку iнновацiй. Тому саме регюни i мунiципалiтети в новш економiцi мають найкращу перспективу в оволодiннi конкурентною перевагою в поширенш i отриманнi знань [27].
Е.М. Лiбанова, вважаючи запорукою устшно1 модернiзацil високий рiвень пiдготовки та забезпечення шститущйно1 довiри, вiдмiчае наявнiсть в Ук-ра1н1 атмосфери «невпевненост в дiездатностi та ефективност нових соцiальних iнституцiй, пошире-ний правовий нiгiлiзм, а отже, схильнють до коруп-цИ, яка стала вкоршеною рисою не тiльки в поль тичнiй та економiчнiй елт, а й у масовiй сввдомо-стi» [29]. В.М. Геець звертае увагу на неможливють модернiзацil без довiри у трикутнику «держава-бiз-нес-суспшьство» [1]. Не маючи зв'язку зi сво1ми громадянами i не орiентуючись на 1хн1 потреби, влада спроможна запустити лише один варiант мо-дернiзацil - мобiлiзацiйний, тобто той, що нав'язу-еться з гори i обмежуе, а iнодi виключае можливостi вибору i свободи для громадян, а значить з малою ймовiрнiстю вiдповiдае 1хн1м потребам [10, с. 35].
У таких умовах шноващйне оновлення укра1н-сько! економiки потребуе перерозподiлу повнова-жень в управлiннi, пошуку таких методiв та шстру-мент^в, як1 б дозволили «максимально зблизити ш-тереси «верхiв», якi володiють усiм арсеналом ш-струмент^в для вказаного проведения, та «низiв», якi не мають можливост реально впливати на еконо-
MÍ4Hy ситуацто та полiтику, але без урахування íh-тереав яких постановка само! проблеми модершза-Щ1 втрачае усякий сенс» [10, с. 38]. Умови вхо-дження регютв у модель iнновацiйного розвитку, тобто в етап модертзацп, рiзнi i потребують адапто-вано! для них шноващйно! державно! полiтики. Для здшснення модертзацп державi потрiбна пiдтримка з боку регюшв, вона мае бачити защкавлетсть останнiх у розвитку економiки на модернiзацiйнiй основi. А це стане можливим, у тому числ^ i завдяки розвитку здiбностей головних дiйових осiб (акторiв) до безперервного навчання i стратегiчно! iнновацiй-но! поведiнки.
Лiтература 1. Геец В.М. Либерально-демократические основы: курс на модернизацию Украины / В. М. Геец // Экономика Украины. - 2010. - №3. - С. 4-20. 2. Новий курс: реформи в Укра!т. 2010-2015. Нащональна доповщь / за заг. ред. В. М. Гейця [та íh.]. - К.: НВЦ НБУВ, 2010. - 232 с. 3. Модершзащя Укра!ни - наш стратепчний вибiр: Щорiчне Пос-лання Президента Укра!ни до Верховно! Заради Ук-ра!ни. - К. : Н1СД, 2011. - 416 с. 4. Про затвер-дження Державно! стратеги регюнального розвитку на перюд до 2020 року: Постанова КМУ ввд 06.08.2014 р. № 385 [Електронний ресурс] // Офщш-ний сайт Верховно! ради Укра!ни. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-п/paran 11#n11. 5. Философия: энцеклопедический словарь / под. ред. А.А. Ивина. - М: Гайдарики, 2004. -1072 с. 6. Модершзащя // Економiчна енциклопе-дiя: у 3-х т. / редкол.: С.В. Мочерний (вiдп. ред.) та íh. - К.: Видавничий центр: «Академiя», 2001. -Т. 2. - 648 с. 7. Иноземцев В.Л. Что такое модернизация и готова ли к ней Россия? / В. Л. Иноземцев // Модернизация России: условия, предпосылки, шансы. Сборник статей и материалов. Вып. 1 / под ред. В. Л. Иноземцева. - М.: Центр исследований постиндустриального общества, 2009. — 240 с. 8. Инглхарт Р. Модернизация, культурные изменения и демократия: Последовательность человеческого развития / Р. Инглхарт, К.Вельцель. - М.: Новое издательство, 2011. — 464 с. 9. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций [Электронный ресурс] / С. Хантингтон. - Режим доступа: http://gradaran. mskh.am/sites/default/files/%20Самюэль.%20Столк-новение%20цивилизаций0^£ 10. Кшдзерський Ю.В. Промисловють Укра!ни: стратепя i политика структурно-технолопчно! модертзацп: монографiя / Ю.В. Кшдзерський; НАН Укра!ни, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Укра!ни». - К., 2013. - 536 с. 11. Industrial Development Report 2016: The role of Technology and Innovation in Inclusive and Sustainable Industrial Development [Electronic resource]. - Mode of access: unido.org>fileadmin/user... IDR2016_ FULL REPORT.pdf. 12. De Backer, K., I. Desnoyers-James
and L. Moussiegt (2015), "'Manufacturing or Services -That is (not) the Question': The Role of Manufacturing and Services in OECD Economies", OECD Science, Technology and Industry Policy Papers, No. 19, OECD Publishing [Electronic resource]. - Mode of access: http://dx.doi.org/10.1787/5js64ks09dmn-en. 13. Екс-прес-випуск «Обсяг реал!зовано' промислово' продукт' за «чень-грудень 2015 року та !ндекс обороту (реал!зацп) в Укра'ш» [Електронний ресурс] // Офь шйний сайт Державно' служби статистики. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. 14. Промисло-вкть Укра'ни у 2007-2010 роках: статистичний збь рник [Електронний ресурс] // Офщйний сайт Державно' служби статистики. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. 15. Стратепчш виклики ХХ1 столгття суспшьству та економщ Укра'ни: в 3 т. / за ред. акад. НАН Укра'ни В.М. Гейця, акад. НАН Укра'ни В.П. Семиноженка, чл.-кор. НАН Ук-ра'ни Б.€. Кваснюка. - К.: Феткс, 2007. - 556 с.
16. Дементьев В.В. Может ли спасти экономику макроэкономическая политика / В.В. Дементьев // Journal of Institutional Studies (Журнал институциональных исследований). - 2013. - № 4. -Т. 5. - С. 6-12.
17. Лкогор Л.С. Продуктившсть пращ в Укра'т: проблеми та перспективи тдвищення [Електронний ресурс] / Л.С. Люогор. - Режим доступу: http://dse.org.ua/arhcive/14/14.pdf. 18. Кузьменко Л.М. Инновационная деятельность в свете развития промышленного производства / Л. М. Кузьменко, М.А. Солдак // Вюник Камянець-Подшьського наш-онального утверситету !мен 1вана Опенка. Еконо-м1чт науки. - Камянець-Подшьський: Медобори-2006. - Вип. 11. - 488 с. 19. Science, Technology and Industry Scoreboard 2015. Innovation for Growth and society [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.oecd-ilibrary.org/docserver/download/9215 031e.pdf?expires=1465 888581&id=id&accname=guest &checksum=2FCD3B13AFF703CF276377C2B 1DCD 622. 20. Мазур Ю.А. Налоговое регулирование инвестиционно-инновационного развития экономики: эволюционный подход / Ю.А. Мазур. - К.: ИЭП НАН Украины, 2015. - 188 с. 21. Миленький В.М. Теоретичн тдходи до модертзацп регюнально' економши [Електронний ресурс] / В.М. Миленький. - Режим доступу: http://eir.pstu.edu/bitstream/handle/ 123456789/5791/C%20322.pdf?sequence=1. 22. Фи-нансово-регуляторные режимы стимулирования экономического развития: введение в экономическую режимологию: моногр. / В.И. Ляшенко; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2012. - 370 с. 23. Hassink R. (2001): The Learning Region: A Fuzzy Concept or a Sound Theoretical Basis for Modern Regional Innovation Policies? [Electronic resource]. - Mode of access: https://www.re-searchgate.net/publication/283650759_The_Learning_ Region_A_Fuzzy_Concept_or_a_Sound_Theoretical_ B asis_for_Modern_Regional_Innovation_Policies.
24. Florida R. (1995): Toward the Learning Region [Electronic resource]. - Mode of access: https:// www.creativeclass.com/rfcgdb/articles/1995-Futures-Toward_the_Learning_Region.pdf. 25. Morgan K. (1997): The Learning Region: Institutions, Innovation and Regional Renewal [Electronic resource]. - Mode of access: https://www.researchgate.net/publication/2408 7279_The_Learning_Region_Institutions_Innovation_ and_Regional_Renewal. 26. Global Network of Learning cities: guiding documents [Electronic resource]. -Mode of access: http://unesdoc.unesco.org/ images/ 0023/002349/234986r.pdf. 27. Maskell, P. Social Capital, Innovation and Competitiveness // Social capital: Critical perspectives. - Oxford University Press, 2000. - Р. 111-123. 28. Калюжнова Н.Я. Конкурентоспособность регионов: теория и методология анализа в контексте современного экономического развития: автореферат дис. на соискание д-ра экон. наук [Электронный ресурс] / Н.Я. Калюжнова // Экономическая библиотека. - Режим доступа: http:// economy-lib.com/konkurentosposobnost-regionov-teo riya-i-metodologiya-analiza- v- kontekste- sovremenno go-ekonomicheskogo-razvitiya#ixzz4A3afCtJS. 29. Л^ банова Е.М. Модершзащя економiки Укра!ни в контекст сощальних виклишв [Електронний ресурс] / Е.М. Лiбанова. - Режим доступу: http://dse. org.ua/arhcive/15/2.pdf.
1ванов С. В., Солдак М. О. Модершзащя еко-номжи УкраТни в контекстi св^ових тенденцiй iндустрiального розвитку
Статтю присвячено проблемам модершзацл економiки Укра1ни. На основi дослiдження сучас-них свггових тендендiй iндустрiального розвитку визначено, що iнновацiйне оновлення украшсько! економiки потребуе перерозподiлу повноважень
в управлiннi. Акцентовано увагу на здiйснення реп-онально! полiтики, що ставить за мету розвиток здь бностей головних дшових осiб до безперервного на-вчання i стратепчно! iнновацiйноl поведiнки.
Ключовi слова: модершзащя, iндустрiальний розвиток, шновацд, регiональна полiтика.
Иванов С. В., Солдак М. А. Модернизация экономики Украины в контексте мировых тенденций индустриального развития
Статья посвящена проблемам модернизации экономики Украины. На основе исследования современных мировых тенденций индустриального развития определено, что инновационное обновление украинской экономики требует перераспределения полномочий в управлении. Акцентировано внимание на осуществление региональной политики, которая ставит целью развитие способностей главных действующих лиц к непрерывному обучению и стратегического инновационного поведения.
Ключевые слова: модернизация, индустриальное развитие, инновации, региональная политика.
Ivanov S., Soldak M. Modernization of Ukraine's economy in the context of global trends of industrial development
The article deals with problems of modernization of Ukraine's economy. Based on the study of modern world trends of industrial development is determined that an innovative upgrade Ukrainian economy needs a reauthorization in government. It was pointed out on the regional policy making, which aims to develop the capacity of prime actors for lifelong learning and strategic innovation behavior.
Keywords: modernization, industrial development, innovations, regional policy.
Стаття надшшла до редакцл 04.07.2016
Прийнято до друку 21.09.2016
