CC BY
41
Л.М. Кузьменко, д.е.н., М.О. Солдак, к.е.н.
ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ1Я УПРАВЛ1ННЯ ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОДЕРШЗАЦП ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
Вичерпанiсть минуло! моделi розвитку, що в основному була 3opiernoBaHa на експортно-сировинну, а також протирiччя, пов'я-заш з новими прюритетами, якi вiдповiдають умовам шновацшного розвитку, свiдчать про необхвдшсть формування ново! модершза-цшно! основи. Метою модершзаци е розбудова тако! економiчно! системи, що вiдповiдала б вимогам сучасного демократичного сус-пшьства, базувалася на штенсифшаци виробництва, сприяла осво-енню iнновацiйних, конкурентоспроможних виробництв, форму-вала новi робочi мюця, значно пiдвищувала частку наукоемно! про-дукци у структурi експорту. Сучасш теори модершзаци як сукупно-ст концепцiй розвитку розглядають модернiзацiю як ушверсальне явище сучасно! ютори, складний, цiлiсний, глобальний процес, що протшае у всiх ключових сферах життедiяльностi1.
Термiн «модершзащя» останнiм часом е предметом пол^ич-но! та науково! риторики в Укра!ш2. Проблеми i потреби модершзаци в Укра!ш вперше були визначенi у статп академiка НАН Укра!ни В.М. Гейця. 1де1 модершзаци були розвинеш в Нацiональнiй допо-вiдi, шдготовленш Cекцiею суспiльних i гуманiтарних наук НАН
1 Шимов В.Н. Модернизация национальной экономики - императив времени / В.Н. Шимов, Л.М. Крюков // Белорусский экономический журнал. - 2013. - №2. - С.18-42.
2 Геец В.М. Либерально-демократические основы: курс на модернизацию Украины / В.М. Геец // Экономика Украины. - 2010. - №3. - С. 420.; Новий курс: реформи в Украш. 2010-2015. Нацюнальна доповщь / за заг. ред. В. М. Гейця [та ш.]. - К.: НВЦ НБУВ, 2010. - 232 с.; Модершзащя Укра!ни - наш стратепчний вибiр: Щорiчне Послання Президента Укра!ни до Верховно! Ради Украши. - К., 2011. - 416 с.; Про затвердження Державно! стратеги репонального розвитку на перюд до 2020 року: Постанова Кабшету Мшс^в Укра!ни вщ 06.08. 2014 р. № 385 [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Верховно! Ради Укра!ни. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.Ua/laws/show/385-2014-n/paran11#n11.
© Л.М. Кузьменко, М.О. Солдак, 2015
У^аши. А^обована в наyковомy сеpедовищi щея модеpнiзацiï бyла покладена в основу Послання Пpезидента Укpаïни Веpховнiй Радi Укpаïни «Модеpнiзацiя Укpаïни - наш стpатегiчний вибip». Рiзнi аспекти модеpнiзацiï визначено в Деpжавнiй стpатегiï pегiона-льного pозвиткy на пеpiод до 2020 pокy. Пpоте в У^аш поки вщ-сyтнiй чiтко о^еслений навiть пpоект модеpнiзацiï економiки.
В У^аш останнiм часом як pефоpма, що мае забезпечити ви-piшення низки пpоблем соцiального та економiчного pозвиткy, спpиймаeться децентpалiзацiя yпpавлiння. Тому метою статп е ви-значення pолi децентpалiзацiï yпpавлiння y забезпеченш модеpнiза-цiï пpомисловостi Укpаïни.
Модеpнiзацiйний потенцiал визначаеться наявнiстю в ^árn пеpш за все потужного iндyстpiального потенцiалy. У свiтi вщбува-еться вiдpодження iнтеpесy до пpоблем шдус^ального сектоpy економiки, пpо що свщчить пpийняття в 2015 p. Оpганiзацieю Об'еднаних Нацiй Пpогpами сталого pозвиткy до 2030 pокy. Новi цш були pозpобленi на замiнy Цшям pозвиткy тисячолiття, якi д> яли ^отягом останнiх п'ятнадцяти pокiв. Головна цшь - «Ствоpити гнучку iнфpастpyктypy, спpияти всеохоплюючiй i сталiй i^^CTpi-алiзацiï, заохочувати шновацп» - стосуеться активного збiльшення питомо1' ваги пpомислового виpобництва у загальному показнику зайнятосп та ВВП до 2030 p. Таке мае здшснюватися на основi ш-тегpацiï малих пpомислових пад^иемого та пiдпpиeмств iнших ви-дiв дiяльностi у ланцюзi фоpмyвання ваpтостi та pинках, модеpнiза-цiï iнфpастpyктypи та пpомислових галузей для тдвищення ефек-тивностi викоpистання pесypсiв, викоpистання чистих та екологiчно безпечних технологш i пpомислових пpоцесiв, pозшиpення науко-вих pозpобок, модеpнiзацiï технологiчних можливостей та шд-тpимки iнновацiй.
Концепщя всеохоплюючого сталого пpомислового pозвиткy складаеться з тpьох елементiв: стала iндyстpiалiзацiя як фактоp еко-номiчного pозвиткy; всеохоплюючий пpомисловий pозвиток, що за-безпечуе соцiальнy iнклюзивнiсть i ^опонуе piвнi можливостi та спpаведливий pозподiл благ; екологiчна сталiсть, що усувае взаемо-зв'язок мiж пpоцвiтанням, забезпеченим ^омислов^тю, та надмip-ним споживанням pесypсiв i негативним впливом на навколишне сеpедовище.
Пiд сталою iндyстpiалiзацieю маеться на yвазi пpоцес, який позитивно впливае на довгостpоковi стpyктypнi змiни в економiцi i ключову pоль де вiдiгpаe пеpеpобна ^ом^лов^^. Саме вона за-
безпечуе зайнятють у сферах i3 високою продуктивнiстю працi, сти-мулюе розвиток технологш та iнновацiй, яю забезпечують стале зростання продуктивностi працi у переробнш промисловостi та ш-ших галузях.
Економiка розвинутих краш останшм часом характеризу-еться довгостроковою тенденщею деiндустрiалiзацiï (decreasing importance of manufacturing). Постшне скорочення виробництва е найбшьш помiтним з точки зору зайнятосп. З цiеï причини дебати щодо деiндустрiалiзацiï часто фокусуються саме на втратах робочих мюць. Частка переробноï промисловостi в нацiональнiй зайнятостi постшно зменшуеться. Навiть у таких крашах, як Корея, Туреччина, Мексика, i краïнах Схiдноï Свропи, в яких вщбувався перiод зростання промислового виробництва i зайнятосп в 1970-х i / або 1980-х роках, частка зайнятих у переробнш промисловосп у загаль-ному обсязi зайнятосп скорочуеться останнiм часом1. У розвинутих крашах основним фактором зростання в галузях переробно1' проми-словост стае продуктившсть працi, що призводить до збiльшення обсягiв промислово1' продукци при вiдсутностi значного зростання катталу, виробничих ресурсiв, матерiалiв як основних факторiв виробництва. У той же час високотехнолопчш галузi спроможш ство-рити велику кiлькiсть робочих мюць у сферi послуг, що пов'язаш iз промисловiстю.
В Украш останнiми роками також вщбуваються процеси де-iндустрiалiзацiï, однак за рахунок не тшьки кiлькiсного а i яюсного погiршення стану промисловосп. Кiлькiсть зайнятих у сферi виробництва скоротилась майже вполовину (з 2917 тис. ошб у 2000 р. до 1511 тис. оаб у 2014 р., тобто на 48%). Частка пращвниюв, зайнятих у переробнш промисловосп, у загальному обсязi зайнятих в економщ скоротилась з 21,3% у 2000 р. до 16,9% у 2014 р2. Майже в 3 рази знизилася частка переробно!' промисловосп у ВВП. У
1 De Backer, K., I. Desnoyers-James and L. Moussiegt (2015), "'Manufacturing or Services - That is (not) the Question': The Role of Manufacturing and Services in OECD Economies", OECD Science, Technology and Industry Policy Papers, No. 19, OECD Publishing // http://dx.doi.org/10.1787/ 5js64ks09dmn-en.
2 Розраховано авторами за даними Статистичного збiрника «Праця Украши у 2014 рощ» / ТОВ Видавництво «Консультант». - Кшв. - 281 с. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.ukrstat. gov. ua/, с. 131; Статистичного збiрника «Праця Украши у 2009 рощ», Кшв. - 341 с. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/, с. 187.
1996 р. цей показник складав 31,0%, вже в 2000 р. зазнав значного скорочення (19,2%), а в 2014 р. мав значения 13,1 %1.
Статистика Укра!'ни з недавнього часу надае даш з розподшу обсяпв реалiзовано! продукци добувно!' та переробно!' промислово-стi; постачання електроенергп, газу, пари та кондицшованого по-вiтря; забору, очищення та постачання води за основними промис-ловими групами. За такими даними в^чизняне виробництво зорiен-товано на випуск товарiв промiжного споживання (38,8% до загаль-ного обсягу реалiзованоl продукци промисловостi в 2014 р.), насам-перед металургiйного виробництва, оброблення металiв, виробниц-тва хiмiчноl продукци. Слiд зауважити, що питома вага швестицш-них товарiв у промисловому випуску зазначено! продукци в репо-нах залишаеться незначною (6,9% у 2014 р.)2.
Стутнь зносу основних засобiв пiдприемств переробно! про-мисловосп збiльшуеться (67,5% у 2010 р. проти 60,2% у 2007 р.). Серед галузей промисловосп найвищим вш е у машинобудуваннi, галузi, яка у всьому свт е драйвером розвитку економiки на шно-вацшнш основi (84,3% у 2010 р. проти 68,9% у 2007 р.)3.
Знижуеться продуктившсть пращ у переробнш промисловосп. Укра!на значно вщстае за цим показником навiть вщ колишнiх республiк Радянського Союзу (див. таблицю). Вченi вважають причинами такого явища ослабленiсть мотивацi! до тдвищення про-дуктивностi працi, зниження рiвня освiти та майстерностi з боку працюючих, деформацiю в оплап працi, випереджальне зростання у структурi доходiв населення частки соцiальних трансферов порi-вняно з часткою зароб^но! плати протягом останнiх рокiв4. Послаб-
1 Manufacturing, value added (% of GDP) [Електронний ресурс] // Databank.worldbank.org. - Режим доступу: http://data.worldbank.org/ indicator/NV.IND.MANF.ZS.
Експрес-випуск «Обсяг реалiзованоI промислово! продукцil за ci-чень-грудень 2015 року та iндекc обороту (реалiзацiI) в УкраIнi» // Офщш-ний сайт Державно! служби статистики: http://www.ukrstat.gov.ua.
3 Статистичний збiрник «Промисловють Укра!ни у 2007-2010 роках» // Офщшний сайт Державно! служби статистики: http://www.ukrstat.gov.ua, с. 75.
4 Стратепчш виклики ХХ1 cтолiття суспшьству та економiцi Укра-!ни: В 3 т. / за ред. акад. НАН Укра!ни В.М. Гейця, акад. НАН Укра!ни В.П. Семиноженка, чл.-кор. НАН Укра!ни Б.£. Кваснюка. К.:Фенiкc, 2007. -С. 101.
Таблиця
Динамгка продуктивностг працг (додана вартгсть у переробтй промисловост1 (Manufacturing, value added) у розрахунку на тис. зайнятих у переробтй промисловост1) (current US$)*
Краши 2010 р. 2011 р. 2013 р. 2014 р.
Японiя - - 87063368,26 в.д.
Чеська Ресцублiка 35593993,82 39049883,49 36236639,74 37126471,38
Польща 30129804,72 34098960,69 34765489,69 35527547,9
Латвiя 25453733,07 - - 28390166,31
Республiка Бiлорусь 12688725,55 15911038,38 16691164,75 в.д.
Росiйська Федерацiя 19047304,86 24629359,82 26803456,37 25170233,52
Украша 11662962,15 10839194,66 12300760,17 9949387,733
* Розраховано авторами за джерелами: Manufacturing, value added (current US$)//http://data.worldbank.org/indicator/NV.IND.MANF.CD; Rocz-nik statystyczny pracy 2015 // http://stat.gov.pl/en/topics/statistical-yearbooks/ statistical-yearbooks/yearbook-of-labour-statistics-2015,10,5.html; Труд и занятость в Республике Беларусь, 2014 // belstat.gov.ua, с. 52; Republic Labour Marketin the Czech Republic - Time Series - 1993-2014 // https://www.czso.cz/ documents/10180/20552603/25013115063.pdf/cc37e4e4-4b82-473d-a3bc-b9c 86896b71d?version=1.0$; Среднегодовая численность занятых в экономике России по видам экономической деятельности // http://www.gks.ru/wps/ wcm/connect/rosstat_main/rosstat/ru/statistics/wages/labour_force/#; Year Bo okofLabourStatistics2013//http://www.mhlw. go.jp/english/database/db-yl/ 201 3/02.html.
лення мотиваци до шдвищення продуктивност пращ багато у чому пояснюсться рентоорieнтованою поведшкою, яка е масштабним явищем у кра!ш. Серед важливих напрямiв пiдвищення про-дуктивностi пращ вщзначаютъ реструктуризацiю зайнятостi в на-прямi збiльшення частки iнновацiйноi пращ, що передбачае необ-хiднiсть систематичного шдвищення продуктивносп працi, на про-тивагу зайнятостi за малопродуктивними формами економiчноi д> яльностi1. Однак, як свщчать результати дослiдження, без вир>
1 Лiсогор Л. С. Продуктивнiсть пращ в Украш: проблеми та перс-пективи пiдвищення [Електронний ресурс]/ Л. С. Лкогор // Режим доступу: http ://dse.org. ua/arhcive/14/14.pdf. 46
шення проблеми джерел отримання прибутку i формування ефекти-вних iнституцiйних моделей максимiзацi! прибутку забезпечити стале економiчне зростання неможливо1.
Промислова пол^ика виступае головним фактором у форму-ваннi модернiзацiйно! основи, що дае можливють переходу еконо-мiки до шновацшно! моделi розвитку. Для здшснення модернiзацi! економiки прiоритети промислового розвитку мають бути чiтко ви-значеш та викладенi у законах Укра!ни та стратегiчних i програм-них документах Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни, стратепях розвитку вiдповiдних мiнiстерств i вщомств, стратегiях соцiально-економiч-ного розвитку регюшв. В Укра!нi процес формування промислово! полiтики у попереднi роки був незадовшьним. Остання Державна програма розвитку промисловосп дiяла з 2003 до 2011 р. Лише в 2013 р. було схвалено Концепщю Загальнодержавно! цiльово! еко-номiчно! програми розвитку промисловосп на перiод до 2020 року. Вщновлення процесiв державного регулювання економiчного розвитку потребуе розробки та прийняття плану прiоритетних дш роз-витку промислового виробництва, а основним напрямом реформу-вання мае стати лшвщащя зносу та iнновацiйно-технологiчна мо-дершзащя виробництва iз збiльшенням прошарку промислових ви-робництв нових технологiчних укладiв з поглибленою переробкою та випуском продукци кiнцевого споживання; впровадження енер-
гозберiгаючих технологiй, розширення i використання нетрадицш-
2
них i вiдновлюваних джерел енерги .
Необхiднiсть вирiшення завдань модершзацп у промислово-стi потребуе наявносп умов, за яких таю завдання мають бути вир> шеними. Одшею iз таких умов виступае участь держави i регiонiв у забезпеченш промислового розвитку територiй. Ефективна модер-нiзацiя промисловостi неможлива без модершзацшно! перебудови державного апарату економiчного управлiння в рамках перерозпо-дшу повноважень мiж нацiональним та мюцевим рiвнями влади.
1 Дементьев В.В. Может ли спасти экономику макроэкономическая политика / В.В. Дементьев // Journal of Institutional Studies (Журнал институциональных исследований). - 2013. - № 4. - Т. 5. - С. 12.
2 Кшдзерський Ю.В. Промисловкть Укра!ни: стратепя i полггика структурно-технолопчно! модернiзацiI: монографiя / Ю.В. Кiндзерcький; НАН Укра!ни, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Укра!ни». - К., 2013. -С. 473.
Таю змши вщбуваються шляхом децентралiзацi! або декон-центрацi!. У першому випадку мае мюце передача повноважень органам мюцевого самоврядування, в другому - передача повнова-ження по лши органiв виконавчо! влади на нижчi рiвнi управлiння. Найважливiшим принципом децентралiзацi! е субсидiарнiсть, яка передбачае передачу повноважень на прийняття ршень з центрального на нижчi органiзацiйнi рiвнi з вiдповiдним фшансовим забез-печенням. Цей принцип застосовуеться як полiтична i органiзацiйна норма Свропейського Союзу (ст. 3Ь Маастрихтського договору), зпдно з якою полггичш рiшення повиннi прийматися на рiвнi, най-ближчому до громадян, проте достатньому для !х ефективного ви-конання. На практицi знаходження оптимального розташування осередку прийняття ршень може бути результатом певних домов-леностей мiж центром та нижчими рiвнями влади.
Принцип субсидiарностi знайшов свое вщображення у Бюджетному кодексi Укра!ни як розподiл видiв видаткiв мiж дер-жавним бюджетом та мюцевими бюджетами i грунтуеться на необ-хiдностi максимально можливого наближення надання гарантова-них послуг до !х безпосереднього споживача1. У той же час принцип субсидiарностi вщсутнш у чинному Законi Укра!ни «Про мюцеве самоврядування в Укра!ш».
Передача повноважень вщ органiв виконавчо! влади чи орга-нiв мiсцевого самоврядування бшьш високого рiвня адмшютра-тивно-територiального устрою на бiльш низький рiвень мае бути за-безпечена передачею необхщних для цього ресурсiв i наданням права органу мiсцевого самоврядування приймати ршення щодо переданих повноважень виходячи iз мiсцевих особливостей. Тому децентралiзацiя супроводжуеться посиленням спроможностi орга-нiв мiсцевого самоврядування через укрупнення адмшютративно-територiальних одиниць або через створення мiжмунiципальних об'еднань. У 2015 р. прийнято Закон Укра!ни «Про добровшьне об'-еднання територiальних громад», який мае на меО об'еднати су-мiжнi територiальнi громади для формування i забезпечення !х еко-номiчно!, соцiально! та культурно! здатносп; встановити порядок об'еднання територiальних громад сш, селищ, мiст; надати дер-
1 Бюджетний кодекс Украхни [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Верховно! Ради Укра!ни. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/2456-17.
жавну пiдтpимкy об'еднаним теpитоpiальним гpомадам. Цей закон мае спpямованiсть на волевиявлення самих жителiв теpитоpiальних гpомад i надання можливостi 1'м фоpмyвати самостшно економiч-ний, соцiальний i кyльтypний клiмат сiл, селищ, мiст. Вважаеться, що об'еднання теpитоpiальних гpомад буде с^ияти не тiльки зага-льному кyльтypномy i соцiальномy, але й економiчномy pозвиткy гpомади шляхом ите^аци, оскiльки за допомогою об'еднання бю-джетiв теpитоpiальних гpомад з'явиться можливють для pеалiзацiï бiльш масштабних ^оекпв. Для pеалiзацiï закону pозpоблено та за-твеpджено Методику фоpмyвання заможних теpитоpiальних ^о-мад, яка мютить пpактичнi положення, що деталiзyють ^оцес об'еднання теpитоpiальних гpомад.
Можливiсть в^шення питань соцiально-економiчного, ку-льтypного pозвиткy теpитоpiй, пiдвищення якостi надання послуг населенню на основi спiльних iнтеpесiв i цiлей гpомад без об'еднання ^омадян надае Закон У^аши «Пpо спiвpобiтництво мiж те-pитоpiальними ^омадами». Наpазi у Pеeстpi договоpiв по спiвpобi-тництву теpитоpiальних громад мютиться 44 договоpи пpо спiвpо-бiтництво, якi стосуються пеpеважно pеалiзацiï спiльних пpоектiв з охоpони навколишнього сеpедовища, yтpимання та pемонтy об'ек-тiв соцiальноï та тpанспоpтноï iнфpастpyктypи.
Пpоцес pефоpм у мiсцевомy самовpядyваннi та децентpалiза-цiя залежать вщ змiн до Конститyцiï. Напpиклад, у Польщi децен-тpалiзацiя влади почалася саме з внесення змiн до Конституци ^а-1'ни. Вiдpазy тсля вибоpiв Сенату (веpхня палата паpламентy) у чеpвнi 1989 p. у пеpшy чеpгy було внесено змши до Конститyцiï Польсько1' Pеспyблiки. Дал^ пpотягом наступних 9 pокiв, був ^ийнятий pяд ноpмативних актiв, с^ямованих на pеалiзацiю пpо-цесу децентpалiзацiï влади у Польщi.
На вщмшу вiд польського досвiдy pефоpм мюцевого самовpя-дування в Укpаïнi законо^оект пpо внесення змiн до Конституци У^аши так i не ^ийнято, але у пpопозицiях щодо змш до Консти-тyцiï визначено, що повноваження оpганiв мiсцевого самовpядy-вання мають бути забезпеченi фiнансами. Оpгани мiсцевого само-вpядyвання матимуть, зо^ема, частку вiд загальнонацiональних податкiв (а не тшьки дотацiï). Таким чином, оpгани мiсцевого само-вpядyвання фактично надшяються власними фiнансовими pесyp-сами i не матимуть жоpсткоï залежносп вiд ypядового апаpатy деp-жави.
Отже, процес децентрашзаци потребуе законодавчого вть лення в логiчному та послщовному порядку, вiдповiдно до якого спочатку вносяться змши до основного закону а по^м на пiдставi внесених змш приймаються iншi нормативнi акти. Проведення ре-форми мiсцевого самоврядування пiдвищить ефективнiсть вико-ристання бюджетних кош^в, якiсть та доступнiсть публiчних пос-луг для населення, створить основу регюнального розвитку, розв'яже низку шфраструктурних проблем (транспортне сполу-чення, вивезення та утилiзацiя смiття, водопостачання, утримання та ремонт дорiг), зупинить тенденщю до появи депресивних тери-торiй, забезпечить стабiльнiсть, прозорiсть та iншi умови для ве-дення бiзнесу, припливу iнвестицiй та розвитку економши. Без ви-значення територiально! основи для створення та дiяльностi сис-теми органiв публiчно! влади, без чiткого подiлу повноважень мiж органами виконавчо! влади та органами мюцевого самоврядування, без встановлення належно! фiнансово! бази для дiяльностi оргашв мiсцевого самоврядування, без регiонального самоврядування де-централiзацiя влади не е можливою.
Регiоналiзацiя i децентралiзацiя стали провщними принципами у свгговш полiтицi, яка вiдповiдае модернiзацi!, про що свщ-чить зарубiжний досвщ управлiння розвитком регiонiв. Значну роль децентралiзацiя вiдiграе у Польщi у процесах економiчного розвитку та реструктуризаци промисловостi. На початку 90-х роюв ми-нулого столiття ця кра!на, зазнала схожих iз Укра!ною викликiв т-сля розпаду СРСР у зв'язку з переорiентацiею експорту з радянсь-кого ринку збуту на европейський. На думку експер^в, вщновлення старопромислових регiонiв стало можливим завдяки сшвпращ державно! влади та мюцевого самоврядування. Якщо реструктуризащя економiки була завданням уряду, то розвиток малого i середнього бiзнесу на мiсцях - вiдповiдальнiсть мюцево! влади. Для залучення iнвестицiй мюцева влада забезпечувала необхiдну iнфраструктуру, мала податковi повноваження та пiльги щодо комунальних пла-тежiв, право комуналiзацi! пiдприемств тощо. Як стверджують експерти, внаслщок ефективного мiсцевого розвитку тсля цього Польща збiльшила частку високотехнолопчного експорту1.
1 Децеитралiзацiя передбачае право на помилку - польсьм реформа-тори [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uacrisis.org/ua/12805-decentralizaciya-2.
В У^аш наpазi деpжавний piвень у^авлшня економiкою за-надто сконцентpований у ^rnpi, теpитоpiальний piвень не забезпе-чено pесypсами i вiдповiдно функцюнування виконавчо1' системи на мiсцях не е досить динамiчним, спостеpiгаються сyпеpечностi у системi оpганiв мiсцевоï влади. Не маючи зв'язку зi сво1'ми ^ома-дянами i не оpieнтyючись на ïхнi потpеби, влада с^оможна запус-тити лише один ваpiант модеpнiзацiï - мобiлiзацiйний, тобто той, що нав'язуеться згоpи i обмежуе, а iнодi виключае можливостi ви-боpy i свободи для ^омадян, а значить, з малою ймовipнiстю вщпо-вiдаe ïхнiм потpебам1.
Для устшно1' модеpнiзацiï пpомисловостi в умовах децентpа-лiзацiï yпpавлiння потpебyють чiткого визначення повноваження, pесypси та вщповщальшсть стосовно пpоведення пpомисловоï политики, закpiпленi за кожним суб'ектом владно-yпpавлiнськоï дiяль-ностi. Пpи цьому мюцеве самовpядyвання мае служити в^шенню пpоблем пpомислового pозвиткy теpитоpiï, а не ствоpювати новi ад-мiнiстpативнi та бюpокpатичнi механiзми, що будуть стояти на за-вадi мюцевим iнiцiативам. Доцiльно викоpистовyвати досвiд кpаïн, якi мають позитивнi pезyльтати ^оведення пpомисловоï полiтики в умовах децентpалiзацiï деpжавного yпpавлiння, адаптуючи його з ypахyванням нацiональних та pегiональних особливостей.
Надшшла до редакци 07.12.2015р.
1 Кiндзеpський Ю.В. Пpомисловiсть Укpаïни: стpатегiя i полiтика стpyктypно-технологiчноï модеpнiзацiï: моногp. / Ю.В. Кiндзеpський; нАн Укpаïни, ДУ «1н-т екон. та пpогнозyв. НАН Укpаïни». - К., 2013. -С. 35.
