CC BY
44
- Мiжнародна та регiональна економiка -
УДК 338.436+330.341.46:339.92(477)
С. В. 1ванов,
доктор економ!чних наук,
В. I. Ляшенко,
доктор економ!чних наук,
М. М. ¡ваишкова,
М!жнародний центр дослгджень соцгально-економгчних проблем модертзаци та розвитку кооперацИ, м. Полтава
ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ1Я С1ЛЬСЬКИХ ГРОМАД: СБРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д ТА ПЕРСПЕКТИБИ ДЛЯ УКРА1НИ
Постановка проблеми. Стрiмке поширення децеитралiзацil як полiтичного та шститущйного феномену у бiльшостi кра1н свггу набуло поширення в остани десятирiччя. Украша набувае досвiду де-центр^зацл сiльських громад починаючи з 2014 року. Громади, ям виконають у« умови, що висува-ються до процесу децеитралiзацil, стануть базовим елементом ефективно! системи влади в Украш!
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Те-оретичними питаниями та практичним досвiдом процесiв децеитралiзацil сiльських громад значиу увагу придiляють у сво1х працях С. 1ванов, В. Ляшенко, М. Рогоза, В. Перебийшс, В. Андрiйчук, П. Березiвський, О. Бородша, П. Гайдуцький, С. Дан-кевич, Ю. Лопатииський, I. Прокопа, О. Собкевич, М. Геець.
Метою дослщження е визначеиия особливос-тей процеав децеитралiзацil сiльських громад в
умовах модертзаци суспшьних процесiв та обгрун-туваиия законодавчого пiдгруитя для розвитку орга-иiзацiйно-правових трансформацш сшьськогоспо-дарських товариств.
Биклад основного матер1алу. Розглядаючи децеитралiзацiю як процес управлiния територiаль-ними одииицями, необхiдно визначити, що це: по-перше, розширения можливостей i збiльшеиия ре-сурсiв громади - села, селища, мюта; по-друге, роз-виток територiй та добробут 1х мешкаидiв.
Децентралiзацiя у загальному виглядi означае передачу повноважень та ввдповвдальносп щодо на-даиия публiчних послуг вiд центрального уряду до регюнальиих структур (пiдпорядкованих або неза-лежних) або до приватного сектору.
Децентралiзацiя мае три поеднанi мiж собою складов^ полiтична, адмiнiстративна та фюкальна децеитралiзацiя (рис. 1) [3].
ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ1Я
Рис. 1. Структура децентрал1зацп
На сьогодшшнш день, питання децентралiзацi! влади в Укра1ш розглядаеться на рiвнi урядових законопроектов та реформ. Так, урядом розроблено концепцл реформи мюцево! влади та видано ввдпо-ввдне розпорядження Уряду вiд 1 квгтня 2014 р. № 333.
Законодавчi шновацн щодо реформи децентра-лiзацi! мають такий склад [1]:
- Закрiплення у конституцп принципу децент-ралiзацi! щодо оргашзаци влади.
- Закрiплення у конституцп принципу субсидь арностi щодо мiсцевого самоврядування (передача повноважень на рiвень, що е найбшьш наближеним до кiнцевого споживача послуг).
- Розмежування повноважень мiж рiзними рiв-нями влади - мюцевим, районним, регiональним та загальнонацюнальним.
- Введення iнституту представнишв президента. Визначення виключних повноважень представнишв президента (нагляд + контроль + координа-Щя).
- Можливють добровiльного об'еднання громад. Прирiвнення об'еднаних громад до статусу мют обласного значення з вiдповiдним бюджетним забезпеченням.
- На рiвнi громади обираеться голова громади, рада громади та виконавчий орган громади.
- Фiнансовi змiни - зарахування до мiсцевих по-даткiв частини податку на доходи фiзичних осiб (мь ста обласного значення - 60%, райони - 15%, зага-льнонацюнальний бюджет - 25%), податку на майно та единого податку, а також збору за мюце парку-вання та туристичного збору. З липня 5% ввд акцизного збору також надходить до мiсцевого бюджету.
- Визначення на законодавчому рiвнi поняття макро- та мiкрорегiонiв i вiдповiднi програми розви-тку для них.
- Запровадження практики Регюнальних стра-тегiй розвитку та швестищйних програм, спрямова-них на розвиток регюшв та вiдповiдне ресурсне за-безпечення.
- Фонди Регiонального Розвитку будуть фшан-сувати добровiльно об'еднаш громади (проекти з iн-фраструктурного розвитку).
Дослiджуючи процеси децентралiзацi! влади нами вивчено досввд тих краш, якi запровадили цей процес у розвиток свого адмiнiстративно-економiч-ного устрою [1].
Федеративний устрiй США iсторично характеризуемся наявнiстю поряд з федеральною Консти-туцiею власно! конституцп у кожного штату, жодна з яких не мае значних рис подiбностi з федеральною Конститущею.
Багато сьогодш говорять про унiтарнiсть бага-тонацiонально! Укра1ни з дуже складною iсторiею И формування, проте роздшеш на штати США е од-
нieю з найбiльш потужних економш i демократий свгту. Штати всередиш кра!ни - державнi утво-рення, вони приймають сво! конститущ!, мае право видавати сво! закони, володтоть власним громадян-ством.
Нагадаемо в контекст! федералiзацi! чи децент-ралiзацi!, що в рядi европейських кра!н прагнення до вiдокремлення вiд центрального держави регюну з етнокультурними особливостями, що iсторично склалися, i пдним рiвнем економiки намагаються вирiшувати шляхом плебюципв, але подiбне ба-жання жителiв Донбасу викликало проведення ки!в-ською владою АТО, введення Заходом економiчних санкцiй проти Росп i небажання надати особливий статус утворенням на територiях Донецько! та Луга-нсько! областей. Разом з тим, в результатi складно! ситуацл у фiнансово-економiчнiй сферi Свросоюзу, ряд регюшв в Сврот, перш за все, Каталошя в 1спа-нй, Шотландiя в Великобританп й iн., порахували вiддiлення вiд центральних держав способом подо-лати важку економiчну ситуащю.
Наприклад, автономна область Каталошя -один з найбшьш розвинених в промисловому ввдно-шенш регiонiв 1спанп, на частку якого припадае п'ята частина ВВП 1спанп. Цей регюн мае само-бутню культуру i в ньому сильнi позицп нацюналю-■пв, якi тривалий час боролися i продовжують боро-тися за автономто. У Сврот нацiональнi, конфесшш та культурш вiдмiнностi народiв регюшв, що рашше не входили до складу центрального держави, поед-нуються з прагненням до бшьшо! економiчно! неза-лежност економiчно розвинених регiонiв.
Також прикладом реформи самоврядування стала Польща. Реформа, яка остаточно набула чинности з 1 сiчня 1999 р., впровадила у Польщi тристу-пеневу систему територiальних одиниць (гмша - по-вiт - воеводство) замють двоступенево! (гмiна - воеводство). 1ншим завданням реформи булла децент-ралiзацiя влади та передача органам мюцевого самоврядування значно! частини повноважень на мiсцях. Сьогодш Польща дшиться на 16 воеводств, 379 по-вiтiв та 2478 гмш [1].
Одна з новацш реформи в Укра!ш - скасову-еться звичний районний подiл кра!ни: замiсть декь лькох десятков райошв в област буде створено 47 укрупнених. Межi областей, як! пропонують нази-вати регiонами, змiнювати не планують. Укрупнен! райони будуть формувати за критерiем кшькост населения i компактности, тому в кожному може бути ввд 150 до 400 тисяч жителiв. В цшому вся Укра!на може бути роздшена приблизно на 120-130 укрупнених райошв.
В укрупненому райош працюватимуть органи i мiсцевого самоврядування, i державно! влади, на зразок нишшшх державних адмiн!страцiй. Пред-ставляти центральну владу тут стане префект, якого призначатиме i звiльнятиме президент, але тшьки за
поданиям уряду. Префекта передбачаеться надшити переважно контрольними функцiями. Виконавчу владу отримають створеш районною радою вико-навчi комггети. В регiонi (те, що рашше називалося областю) ситуащя буде схожою: центральну владу представляе префект, а виконавчу - виконком регю-нально! ради. Нижшм рiвнем управлiиня буде адмь шстративна одиниця - громада - об'еднання ряду сiл, селищ або мют. Тут спецiальних представиишв Киева не буде взагалi. Саме на рiвень громади, яка отримае сво! органи самоврядування, передадуть значну функцiю колишшх районних центрiв з надання послуг населению. Кондепцiя полягае в об'-еднаннi сiл до великих громади, щоб передати !м широку фiнансову та управлiнську автономто, землю, держвласнiсть i адмшютруваиия мiсцевих пода-ткiв. Максимальний розмiр об'еднано! громади не обговорений, лише вказаш критерп логютично1 зручност та доступности комунiкацiй. Населения громади обиратиме голову громади i ради. Крiм того, в кожному селi громади з населениям понад 50 оаб будуть обиратися новi для Украши посадовi особи "старости" - представники громади в селi. Староста буде мати печатку i частково викоиувати функцп, якi зараз викоиуе сшьрада, включаючи ви-дачу окремих доввдок.
Об'еднания населеиих пунктов в громади на-справдi вже не залежить вiд конститущйно1 рефор-ми, адже цю процедуру вже прописали в спещаль-ному законi про добровшьне об'еднания територь альних громад, який прийияли ще в лютому.
Бшьш того, процес об'еднания вже тшов по всiй кра1т. Села можуть об'едиуватися добровiльно, проте iиiцiатива виходить i вiд обласно1 влади, яка затверджуе перспективнi плаии створения громад. Наприклад, Днiпропетровська обласна рада затвердила перспективний план формуваиия "заможних громад", згiдно з яким з 348 мют, сш i селищ област хочуть створити 89 об'еднаиих громад.
Згiдно з проектом децеитралiзацil, хоча значиу частииу фiнансових i управлiнських повноважень передадуть на мюця, президент отримае право при-пиияти роботу мiсцевих рад i розпускати !х. Документ пропоиуе ютотиу концеитращю повноважень президентом. При цьому вiн буде призначати для виконання !х функцiй тимчасових представникiв. Робити це вiн зможе в раз^ якщо мiсцева рада пору-шуе конститущю i загрожуе територiальнiй цшсно-ст кра1ии. Цей механiзм уже назвали "запобiжни-ком вiд сепаратизму". Остаточне ршеиия щодо кон-ституцшност кожного такого кроку буде тдтвер-джувати Конституцшиий суд.
«Мшфш з початку иишшиього року не без гордости стверджуе, що грошей у регюшв стало бiльше. На мюця почали передавати утримаиия дор^, повели розмови про те, що й фшансуваиия нереита-бельиих залiзиичних перевезеиь мае лягти на плечi
регiональиих бюджетiв, як i забезпечеиия пшьго-вого про1зду ветерашв пращ, пенсiонерiв та ш-валвдв. Вииикае вiдчуття, що уряд так багато розповщав про усшхи фюкально1 децеитралiзацil, що й сам у не1 повiрив i кинувся шукати в кишеиях регiональиих бюджетiв "зайве". При цьому жоден iз варiантiв податково1 реформи не враховував потреб регюшв, що зайвий раз дае зрозумгти, насшльки вза-галi далей ввд цих питаиь люди, ям впливають на держфiнанси кра1ни. Правки до Податкового кодексу ввд Мiнфiиу, навiть в остаииьому "ком-промiсному" варiаитi, готують одразу кшька сюр-призiв мiсцевiй владi. Податок на доходи фiзичних осiб завжди був бюджетоутворюючим для регiоиiв, i це справедливо, бо фактично податок платять люди, що працюють i здебiльшого проживають у ц1й конкретнш мiсцевостi. Але в боротьбi за виведеиия зарплат iз "тiнi" про те, що ПДФО наповиюе мiсцевi бюджети, взагалi забули. Мiнфiн пропоиуе змшити прогресивну шкалу на плоску з единою ставкою: у першому варiантi - 20%, а тсля остани1х виправ-лень - 18% в 2016 р. i 17% - з 2017 р. Але залишае пшьгу, "щоб малозабезпечеш громадяни платили меише податшв. Податком не обкладаеться частина заробгтно1 плати (0,5 мiиiмальноl заробiтноl плати -689 грн), що не перевищуе 4134 грн (три МЗП). По-перше, наяви1сть будь-яких пшьг для податк1в, за-крiплених за мюцевими бюджетами, ставить пiд питания 1хне рiвномiрне й прогнозоване надходжения. Зрештою, якщо е пшьга, И за будь-яко1 можливостi використовуватимуть, це економiчно вигiдно бiз-несу. По-друге, рiвеиь зарплат у невеликих населеиих пунктах традищйно нижчий, н1ж в обласних центрах i великих мiстах. У результатi вже наявний розрив м1ж бюджетами громад i районiв тальки зростатиме» [5].
Сучасш процеси децентралiзацil в Укра1ш зу-мовлюють створення укрупнених об'еднань на рiвнi регiонiв. Пiдприемницькi структури, як1 входять до складу сшьських та мiських громад та тдпадають п1д процеси децентралiзацil, бiльшою мiрою за своею структурою та обсягами вiдносяться до ма-лих.
Склади1сть функцюиуваиия малих пiдприемств Укра1ии значною мiрою зумовлена тим, що мiж ними ввдсутш навички взаемодопомоги, воии майже не скоординованi на вiдмiиу ввд таких пiдприемств у розвинених державах, яш мають власнi установи, банки, сформоваш системи кооперувания. Для вирь шения загальиих проблем доц1льним е об'еднания малих тдприемств на добровшьиих засадах, створения в регюнах рiзного роду спiлок та асощацш як за галузевим, так i функц1ональним принципом. Особливого значения набувають територiально-га-лузевi виробничi системи малих та середшх пiдпри-емств, або кластери, якi вiдповiдають сiтковiй орга-иiзацiйнiй моделi бiзнесу [4].
Кластер представляе собою мережу незалеж-них, у нашому випадку, виробничих тдприемств, який окрiм них, включае сервiснi фiрми, постачаль-нишв, творцiв технологiй та ноу-хау (ушверситети, науково-дослiднi iнститути, iнжинiринговi центри), що пов'язують ринковi шститути (брокери, консу-льтанти) зi споживачами, якi взаемодiють одне з одним в межах единого ланцюжка вартосп, а саме:
- географiчно сконцентрованi в певному реп-
ош;
- мають конкурентн переваги, завдячуючи близькост одне до одного в межах цього регюну;
- користуються специфiчними перевагами при роботi з постачальниками та споживачами (маркетинг) через свое мюцезнаходження;
- користуються тдтримкою сприятливо! ш-фраструктури регюну, освгтшми та науково-дослвд-
ницькими перевагами, фшансовими iнститутами, перевагами робочо! сили тощо.
В основу конкурентоспроможностi кластера покладено чотири умови, якi прийнято називати «ромбом» або <^амантом Портера» (рис. 2) [2]:
1) умови факторiв виробництва, !х якостi та ступеня спецiалiзацil. До цих факторiв належать природш, людськ та фiнансовi ресурси, фiзична, ад-мiнiстративна та шформащйна iнфраструктура, на-уково-дослiдницький потенщал;
2) умови для конкуренщ! та стратепчного розвитку компанiй. Ц умови визначаються iнвестицiй-ним ктматом, полiтикою регюнально! влади, наяв-шстю конкурентов та конкурентною полiтикою;
3) умови попиту, якi формують мiсцевi чи шо-земнi споживачi, що мають ушкальш потреби
4) наявнють сумiжних та обслуговуючих галу-
зей.
Рис. 2. Детермшанти конкурентно! переваги краТни («ромб Портера»)
Особливiстю кластера е розповсюдження iнно-вацiй на весь ланцюжок створення вартосп та едине лопстичне вiкно для взаемодil iз зовнiшнiм середо-вищем, що дозволяе мiнiмiзувати трансакцiйнi ви-трати. Кластеринг надае п1дприемствам доступ до велико! кшькосп постачальнишв i спецiалiзованих послуг пiдтримки, досвiдчених i квалiфiкованих ре-зервiв ро6очо! сили та обм^ iнформацiею (формального та неформального). Конкретш переваги регi-он1в доцшьно розглядати з точки зору переваг кон-кретних галузей в межах регюну тд кутом класте-рингу.
Кластер конкурентоспроможних галузей стае чимось бiльшим, н1ж проста сума його окремих час-тин. Вш мае тендендiю розростатись, тому що одна конкурентоспроможна галузь породжуе iншу. На-
прями цього зростання залежать вiд структури самих кластерiв, що е вiдмiнними в рiзних кра!нах. У процесi розвитку кластера економiчнi ресурси залу-чаються до нього з iзольованих галузей, яш не мо-жуть використовувати !х так ефективно, як в межах кластера. В кластерах ввдбуваеться поеднання кон-курендi! та кооперацИ', ям, знаходячись в рiзних площинах, доповнюють одне одного. Особливо це стосуеться iнновацiйних процесiв, що забезпечуе !х активiзацiю. Якщо взаемодiя iз внутрiшнiм спожи-вачем кластера пов'язана з конкуренщею, то iз зов-нiшнiм вона базуеться в основному на кооперащ! з використанням апарату постачання та розподшу единого логiстичного вiкна. В той же час на зовшш-шх ринках кластери дiють як едине цше проти iн-ших агентiв цих ринков, що дозволяе !м посилити
сво! позицп i успiшно протистояти згубним тенден-щям глобально! конкуренцп. Вже не окреме тдпри-емство конкуруе на ринку, а регюнальний промис-ловий комплекс, в якому пiдвищення ефективност вiдбуваеться на засадах застосування нових форм оргашзащ! iнновацiйних процесiв у регюш - регю-нального об'еднання виробнишв.
Альтернативою постiндустрiалiзацi! е нова ш-дустрiалiзацiя, яка науку та освгту розглядае не як самоспйну галузь виробництва, а як чинник вироб-ництва. Маючи достатнш агропромисловий базис, в Полтавськш областi можливе сприяння впрова-дженню науки та освгги в агроiндустрiальну систему сшьсько! мiсцевостi шляхом посилення партнерства, що гарантовано запустить мехашзми по-етапного зростання iнновацiйного, квалiфiкацiйного та продуктивного потенщалу економiки регюну. Тому для переорiентацi! економiки регюну на рейки неоiндустрiального розвитку необхвдно: розширити та поглибити партнерство мiж наукою, освiтою, вла-дою, приватним сектором та суспiльством при роз-робцi та реалiзацil стратегiй та програм розвитку сшьсько! мiсцевостi; при вiдборi заходiв до програм розвитку прюритет вiддавати наукоемним i високо-технологiчним проектам, екологiчно безпечним та спрямованим на ресурсо- та енергозбереження, проектам, якi передбачають створення шнцево! продук-щ! з найвищим рiвнем додано! вартостi; впроваджу-вати мiжрайоннi цiльовi iнфраструктурнi, сощальш, економiчнi, науково-освiтнi, екологiчнi програми розвитку; активно залучати iнтелектуальний потен-щал громадян та потенщал суспiльних органiзацiй в процеси розвитку виробничого базису сшьсько! мюцевостц використовувати сучасн форми оргашзащ! виробництва та розподiлу продукцл (кластери, мережевi структури, технологiчнi платформи, про-мисловi парки тощо).
Влада Полтавсько! област може використати один позитивний досвiд м. Вашингтон. Це залу-чення мобiльного квалiфiкованого персоналу зi спiрних територiй (зон бойових дiй). Пiд час вiйни у В'етнамi в Америцi була прийнята програма Amnesty (Помилування), яка дозволила безперешкодно iммiгрувати до кра!ни. Завдяки цш програмi значна частина проамериканськ налаштованих в'етнамцiв змогли ви!хати до Вашингтону з зони бойових дш. У теперiшнiй час можливо розробити та впровадити мехашзм залучення до Полтавсько! област квалiфi-кованих фахiвцiв з зони бойових дш Донецько! та Лугансько! областей.
Хоча рiвень урбашзацп Полтавсько! област-i (62%) е достатньо високим, але загалом вiн нижче за середнш по Укра!ни (69%) [7-9]. Це надае переваги для розвитку не тшьки мют, але й сшьсько! мюцево-ст регюну, особливо якщо задiяти агломерацiйний потенщал областi.
Висновки. Запроваджуючи процес децентраль защ! громад, уряди багатьох кра!н все бiльшу увагу придiляють феномену кластеризащ! економiки. Вiн стае основою державно! економiчно! полiтики. Таким чином формами прояву деценралiзацi! е: декон-центраця — передача повноважень на мюця, але не мюцевим органам влади, а тдроздшам центрально! влади (наприклад, органи координацi! мiжрегiона-льного розвитку в межах економiчних районiв, органи управлiння програмами мiжрегiонального розвитку), контроль за якими здiйснюеться дисциплi-нарними та фшансовими методами; функцюнальна децентралiзацiя управл'тня мiж рiзними рiвнями влади та управлiння (тобто передача повноважень ввд центральних органiв влади мiсцевому самовря-дуванню; мiжмунiципальне спiвробiтництво; транс-кордонне ствробгтництво); дерегуляця — делегу-вання функцiй влади i управлiння ринковим, квазi-ринковим, неурядовим саморегулiвним структурам зокрема i на регiональний рiвень; мереживiзацiя (деieрархiзацiя) кластеризаця) - створення умов для об'еднання на основi довгострокових угод стойких формувань, якi в економiчнiй сферi на основi ви-користання сво!х компетенцш реалiзують ланцюж-ки створення вартостей з метою тдвищення власно! конкурентоспроможносп та пропозицi! ринку унi-кального продукту. На рiвнi кра!н i регiонiв створю-ються спецiальнi департаменти (ради, агентства) щодо кластерiв, яш здiйснюють, головним чином, iнформацiйно-аналiтичну роботу, координують освiтнi програми всiх рiвнiв з потребами вiдповiд-них кластерiв.
Лiтература 1. Децентралiзацiя влади на основi кращих iноземних практик та укра!нських законодавчих ini-цiатив / Матерiали iнформацiйного семiнару пiдго-товлеш експертами Укра!нського 1нституту Мiжна-родно! Полiтики в рамках проекту «Подолання сте-реотипiв стосовно децентралiзацi! на основi кращих iноземних практик та укра!нських законодавчих ini-цiатив» за тдтримки Мiнiстерства закордонних справ Федеративно! Республши Нiмеччина. - Посольство Федеративно! Республши Нiмеччина, Ки!в. -2015. 2. Портер Майкл Э. Конкурентная стратегия. Методика анализа отраслей и конкурентов / Майкл Портер; пер. с англ. - М.: Альбина Паблишер, 2014. - 390 с. 3. Сороковський В.С. Децентралiзацiя в дп: тдвищення спроможносп громад у наданш послуг: Методичний посiбник / В.С. Сороковський; [роз-роблено в рамках Швейцарсько-укра!нського проекту «Пiдтримка децентралiзацi! в Укра!нi» DESP-RO]. - К. : ТОВ РПЦ «Золо-ri Ворота». - 2009. -115 с. 4. Шнипко О.С. Конкуренщя як специфiчна форма конфлшту i спiвiснування суб'ектiв ринку / О. Шнипко // Економша i прогнозування. - 2005. -
№1. - С.33-44. 5. Самаева Ю. Бюджетна децентра-лiзацiя: повний назад! / Ю. Самаева // Дзеркало тижня. - 2015. - №48. - С.1,9. 6. Ляшенко В.1. Ук-ра!на ХХ1: неоiндустрiальна держава або «крах проекту»?: монографiя / В.1. Ляшенко, G.B. Котов; НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-стц Полтавський ун-т економiки i торгiвлi. - Ки!в, 2015. - 196 с. 7. Котов €.В. Напрями активiзаm! процесiв модершзацл про-мислових мют i !х агломерацiй / С.В. Котов, В.1. Ляшенко / Перший етап модертзацл економiки Укра-!ни: досвiд та проблеми / О.М. Алимов, О.1. Амоша та ш.; за заг. ред. В.1. Ляшенка; 1ЕП НАН Укра!ни, КПУ. - Запор1жжя: КПУ, 2014. - С. 791-794. 8. Котов Е.В. Проблемы и перспективы неоиндустриальной модернизации экономики промышленного региона на примере Запорожской области / Е.В. Котов,
B.И. Ляшенко // Держава та репони. Серiя: Еко-номша та тдприемництво - 2014. - № 4 (79). -
C. 19-33. 9. Стратепя розвитку Полтавсько! област на перюд до 2020 року: Затверджена розпоряджен-ням Голови полтавсько! обласно! державно! адмш-страци № 186 ввд 10 червня 2014 року. - Полтава. -131 с.
1ванов С. В., Ляшенко В. I., ¡вашпкова М. М. Децентр^защя сшьських громад: европейський досвiд та перспективи для УкраТни
У статтi висвгглено основн1 оргашзатйно-еко-номiчнi засади впровадження децентралiзацi! на рiвнi сiльськиx громад в Укра'ш. Також вивчено до-свiд кра!н, що мають устхи у цьому питанн1, та за-пропоновано основн1 шляхи впровадження процесу
децентралiзацii в Украш шляхом формування клас-терних утворень.
Ключовi слова: децентрaлiзaцiя, самовряду-вання, сшьсьш громади, кластери, клaстернi утво-рення.
Иванов С. В., Ляшенко В. И., Иванникова М. Н. Децентрализация сельских общин: европейский опыт и перспективы для Украины
В статье отображены основные организационно-экономические принципы внедрения децентрализации на уровне сельских общин в Украине. Также изучен опыт стран, имеющих успех в этом вопросе, и предложены основные пути внедрения процесса децентрализации в Украине путем формирования кластерных образований.
Ключевые слова: децентрализация, самоуправление, сельские общины, кластеры, кластерные образования.
Ivanov S., Lyashenko V., Ivannikova M. Decentralization of rural communities: European experience and perspectives for Ukraine
The organizational and economic principles of decentralization at the level of rural communities in Ukraine are illustrated in the article. The countries experience is studied and the main ways of implementing the decentralization process in Ukraine by forming cluster formations are suggested.
Keywords: decentralization, self-government, rural communities, clusters, cluster formation.
Стаття надшшла до редакцл 08.05.2016
Прийнято до друку 22.06.2016
