CC BY
50
Сьогодш стратепчним завданням як держави, так i пiдприeмницького сектору е проведення послщов-них, цiпiсних перетворень, спираючись на розроблену вiдповiдну спещальну нацiонапьну програму, яка мае бути пщпорядкована не швидкоплинним iнтересам тих або шших полiтичних та комерцшних сил, а ште-ресам усього суспшьства. Таю заходи ефективно спри-ятимуть розвитку наукового та штелекгуального по-тенцiалу Укра!ни, входженню П до сфери виробництва товарiв та послуг високих iнновацiйних технологiй та виходу держави з технолопчно! та економiчноl кризи.
Список використаних джерел
1. Офiцiйний сайт Всесвггньо! оргашзацп штеле-ктуально! власностi [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.wipo.int.
2. Камил Ирдис. Обзор «Интеллектуальная собственность — мощный инструмент экономического роста» [Электронный ресурс] / Камил Ирдис //Всемирная организация интеллектуальной собственности — 2003. — 37 с. — Режим доступу: http://www.wipo.int/ export/sites/www/freepublications/ru/ intproperty/888/wi po_pub_888_1.pdf.
3. Цибульов П. М. Основи штелектуально! влас-ностi / П. М. Цибульов. — К.: «1нститут штелектуально! власносп i права», 2003. — 172 с.
4. М^льонок I. О. 1нтелектуальна власшсть [Електронний ресурс] : навч. поаб. / I. О. Мжульо-нок. — 3-те вид., перероб. i доп. — К. : НТУУ «КП1», 2012. — 238 с. — Бiблiогр.: с. 228 — Режим доступу: http://cpsm.kpi.ua/Doc /!Р%20-%202012-300^£
5. Зав'ялова К. С. Роль штелектуально! власно-ст в економiчнiй дiяльностi [Електронний ресурс] / К. С. Зав'ялова // Управлшня розвитком. — 2012. — №12. — С. 62-64. — Режим доступу: http://www. repository. hneu.edu.ua/ jspui/handle/123456789/1402.
6. Верба I.I. Основи штелектуально! власносп: навчальний поабник/ I.I. Верба, В.О. Коваль; за ред. С.В. Чжш. — 2-е вид., перероб. i доп. — К.: НТУУ «КП1», 2013. — 262 с.
7. Базилевич В. 1нтелектуальна власнiсть / В. Ба-зилевич. — К.: Знання, 2008. — 431 с.
8. Цившьний кодекс Украши. Книга IV «Право штелектуально! власносп»: за станом на 28.03.2014 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
9. IP5 Statistics Report 2014 Edition [Електронний ресурс] / The five IP offices. — 2014. — Режим доступу: http://www.fiveipoffices.org/statistics/statisticsreports/201 4edition.html.
10. Резюме исследования о роли патентов в деловых стратегиях: исследования по вопросам мотивов китайских компаний для патентования, реализации патентов и патентной индустриализации // Комитет по развитию и интеллектуальной собственности (КРИС). — ВОИС, 2014 — 5 с.
11. Експрес-випуск: 1нновацшна дiяльнiсть про-мислових тдприемств Украши у 2014 рощ [Електронний ресурс] / Державний комггет статистики Украши. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
12. Офщшний сайт Державно! служби штелектуально! власност Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
С. В. 1ванов
д-р екон. наук,
в. В. Котов
канд. екон. наук
Мiжнародний центр до^дження социально-економгчних проблем модертзаци та розвитку коопераци, м. Полтава
ОЦ1НКА ПЕРСПЕКТИВ НЕО1НДУСТР1АЛЬНО1 МОДЕРШЗАЦП ПРОМИСЛОВОГО РЕГ1ОНУ
Починаючи з 1991 р., коли офщшно було оголо-шено прихильшсть ринковим трансформащям нащо-нально! економiки, Укра!на йде у фарватерi щей приватизации та лiбералiзацi!. В 2016 р. подготовлено ва умови для старту ново! хвил приватизацп державного майна, яка внесе суттeвi змши у функцiонування та розвиток iндустрiального сектору. У результатi прива-тизацiя та роздержавлення остаточно сформують нову структуру власностi у промисловосп кра!ни.
Обраний шлях ринкових перетворень у промис-ловостi вже призвiв до негативних тенденцш у структур^ обсягах i технологiях виробництва, попршення соцiально-економiчного стану та природного середо-вища. За технологiями виробництва Укра!на вiдстаe вiд кра!н з розвиненою iндустрieю больше, нiж на 50 роив [1]. За своею суттю, державна политика, що
проводилася останшми роками, призвела до дешдуст-рiалiзацi! кра!ни. Все це вiдбуваeться у час, коли про-вiднi кра!ни свiту ставлять завдання розвитку нащона-льно! промисловостi, вт1люючи у практику политику ново! iндустрiалiзацi!.
В свт вiдбуваeться нова хвиля iндустрiалiзацi!, яка отримала назву неоiндустрiалiзацiя. I! основу ста-новлять передовi виробництва, засноваш на викорис-таннi iнформацiйних технологи та/або передових ма-терiалiв i нових можливостей, розроблених наукою в сферi нанотехнологiй, хiмi!, бiологi! тощо [2]. Укра!на маe сформувати мехашзм протидi! деiндустрiалiзацi! та розробити нову промислову политику, яка дозволить переломити тепершш негативнi тенденцп та створити умови для нащонально! промисловостi увшти в новi глобальнi ланцюжки додано! вартость
Незважаючи на активно прогресукш негативш тенденцп, досi залишаються можливостi запустити процеси модершзацп та розвитку вгтчизняно! промис-ловостi. В Укра!ш промисловий сектор знаходиться на лщируючих позищях в нацiональнiй економiцi, як за обсягами виробництва, так i за кшьюстю зайнятих. У промисловостi зайнято бшя 3 млн чол., виробляеться 40% продукщ! вiд загального обсягу випуску та ство-рюеться третина додано! вартостi. Саме промисловiсть е тим сектором економiки, де активно створюються новi знання та шноващ! [2, с. i]. Тому розробка державно! стратеги модершзацп промисловосп на основi принципiв неоiндустрiалiзацi! стане запорукою при-скореного розвитку передового виробництва та по-вернення технологiчного лщерства в передових галузях виробництва.
В свт домiнуе пiдхiд, за яким тд модернiзацiею розумiють процес економiчних, полггачних i сощаль-них змiн, спрямованих на придбання нерозвиненим суспшьством характеристик, притаманних для розви-нених сучасних суспшьств. В науцi суперечки виника-ють переважно при описi результату процесу модершзацп, а саме стану сучасноси, та анапiзi самого процесу модершзацп. По першому завданню дiйшли згоди за такими характеристиками сучасного суспшьства: самостiйне економiчне зростання, високий рiвень ма-сово! полiтично! участi, збшьшення соцiапьно! мобшь-ностi, дифузiя свiтських рацiонапьних щнностей i осо-бистiснi трансформацп, що дозволяють пюдинi ефек-тивно функщонувати в суспiльствi. По другому був до-сягнутий консенсус щодо щентифжацп компонентiв, властивих процесу модернiзацi!. Це iндустрiапiзацiя, урбанiзацiя, бюрократизацiя i секуляризащя.
Проте, едино! моделi модернiзацi! не юнуе. Рiз-номанiтнiсть моделей обумовлена тим, що субпроцеси модершзацп починаються в рiзний час, рухаються з рiзною швидюстю i послiдовнiстю. До того ж теорп модернiзацi! школи не були вiльнi вiд щеолопчного тягаря, внаслiдок дихотомiчного пiдходу до юторп, тому вони в основному е теорiями «сощальних змш» або «юторичного розвитку».
Найчастiше пiд модершзащею розумiють вестер-нiзацiю — штучну iмплементацiю iдеапiв i норм захщ-ного суспшьства в незахiднi суспшьства. Свiт полщвь лiзацiонний i тому цивМзацшний образ Заходу не е визначальним для безлiчi iнших цивЫзацш. Iсторiя неодноразово доказувала, що ва спроби перенесення суспшьств з одше! цивiлiзацi! в iншу безплiднi. Цивь лiзацiя — це питання культури. Тому, спiвпрацювати, переймати соцiапьнi цшноси, норми, звича! та тради-цп з метою максимально забезпечити умови для свого розвитку можуть лише схожi за культурою суспшьства. Для цього так! суспшьства групуються навколо провщ-них кра!н свое! цивЫзацп.
Ефективнiсть реапiзацi! процесiв модернiзацi!, яка спрямована на формування ново! моделi еконо-мiчного зростання, залежить вщ впливу внутрiшнiх i зовнiшнiх чинниюв. Серед внутрiшнiх чинниюв най-бшьш впливовими е рiвень розвитку науки i освiти та щiльнiсть !х зв'язку з реальним сектором виробництва, що створюе умови для вщтворення шновацш, яюсть розподшення обмежених ресуретв серед передових га-лузей виробництва та стан шфраструктури. До зов-нiшнiх — масштабнiсть економiчних зв'язюв, доступ до ринков капiтапiв i iнновацiй.
Експерти Свггового банку у свое! доповда [3] стверджують, що OKpeMi регiони розвиваються завдяки таким територ!альним змшам: а) збiльшення мюького населення; б) скорочення вiдстаней внаслщок концентраций робiтникiв i виробництв бшя вузлiв високо! економiчно! щшьносп; в) пiдвищення проникностi економiчних кордошв i розширення виходiв на зов-нiшнi ринки. На цих принципах будували географiю свого господарства Сполучеш Штати Америки та Япо-шя. Зараз це робить Китай. У доповда висловлюеться припущення, що такого роду змши допоможуть кра-!нам, що розвиваються i в шших регiонах свiту. Еко-номiчна штегращя означае, з одного боку, штегращю сшьських районiв i мiст, штегращю нетрiв i iнших мь ських районiв. З iншого боку, вона означае штегращю райошв, що вщстають та успiшно розвиваються, все-редиш однiе! кра!ни. Крiм того, вона означае штегращю як мiж iзольованими, так i м1ж тюно пов'язаними один з одним кра!нами. Таке розумiння економiчно! iнтеграцi! вдаграе ключову роль в розглядi трьох проблем розвитку — урбашзащ!, територ!ального розвитку i м1жнародно! штегращ!.
Метою статп е спроба за допомогою розробле-ного iнструментарiю ощнки процесiв неошдустр!аль-но! модернiзацi! обГрунтувати основнi напрями державно! полггики щодо переходу економiки промисло-вого регюну на принципи неоiндустрiального роз-витку.
Багатс^чш дослiдження авторiв в 1нституп еко-номiки промисловостi НАН Укра!ни [4-6] дозволили систематизувати значну наукову шформащю з питань модернiзацi!, розвинути !"! та видшити так! сучасш мо-делi iндустрiалiзацi! (рис. 1).
1. Традицшна !ндустр!ал!защя. Характеризуеться значною питомою вагою добувних галузей промисло-восп, важкого та низько технологiчного машинобуду-вання, в яких використовуються переважно технологи 3-го та 4-го укладiв. 1ндустр!альш суб'екти намага-ються з метою тдтримки конкурентоспроможностi модернiзувати сво! пiдприемства до ринкових викли-юв сучасностi.
2. Некроiндустрiалiзацiя. Це стан галузей про-мисловосп з технолопями 3-го та 4-го укладiв, яю пе-реживають процеси дешдустр!ал!защ!, умовно кажучи, першого типу — скорочення виробничих потужностей внаслщок !х ф!зичного зносу та вщсутносп ринкового попиту на продукщю.
3. Поспндустр!ал!защя. Перехщ до переважання технологш 5-го укладу, який супроводжуеться проце-сами де!ндустр!ал!защ!, умовно кажучи, другого типу — виводом за меж! кра!ни низько технолопчних галузей (offshoring), введенням сучасних високотехно-лопчних виробничих потужностей ор!ентованих на випуск продукщ! з високою часткою додано! вартоси, шформатизащею суспшьства, розвитком сфери сучас-них наукоемних послуг.
4. Нова шдустр1ал1защя (неошдустр!ал!защя). Перехщ до технологш 6-го укладу, з випуску продукщ! з високою доданою вартютю, який характеризуеться ш-дивщуал1защею, наномшатюризащею, бютехнолоп-защею, когштив!защею, розвитком 3D-друку, шляхом решдустр1ал1защ! (reshoring), тобто збшьшення в нащ-ональнш економщ робочих мюць на баз! цих технологш переважно в сфер! малого та середнього тдпри-емництва.
Рис. 1. Взаeмодiя сучасних моделей iндустрiального розвитку
Укра!на мае значний iндустрiальний потенщал, який переважно сконцентрований у п'яти областях — Дшпропетровськш, Донецьюй, Запорiзькiй, Луган-сьюй та Харювськш, серед яких за галузевою структурою Харювська область дещо вiдрiзняеться вiд iнших. Якщо в перших чотирьох областях домшують добувна промисловють та металургiйне виробництво, то в Харювськш обласи так! види переробно! промислово-стi як харчова та машинобудування. На вiдмiну вщ до-бувно! та металургшно! промисловоси, як виробля-ють сировину для шших стадiй переробки, домiнуючi галузi Харювсько! областi виробляють переважно продукт юнцевого споживання, а отже продукт з макси-мальним рiвнем додано! вартостi.
Днiпропетровська область — це промислово роз-винений регюн кра!ни, у якому дiють понад 700 великих промислових тдприемств двадцяти основних ви-дiв економiчноl дiяльностi. В 2014 р. обсяг реалiзова-но! промислово! продукц!! (товарiв, послуг) був найбь льший в Укра!ш (рис. 2). Збройний конфлжг на сходi призвiв до того, що Донецька область змушена була поступитися першим мiсцем за обсягами промисло-вого виробництва саме !й. Таким чином, зараз Днш-ропетровська область мае всi пiдстави стати регюном, на базi якого можливо розробити та реалiзувати зага-льноукра!нський проект неоiндустрiально! модершза-цi! нацюнально! економiки. Суспшьства, що транс-формуються, мають принципово рiзнi економiчнi, со-цiальнi, iнтелектуальнi та демографiчнi структури у ви-падку !х аграрно! чи iндустрiально! спецiалiзацi!. Еко-номжа областi iндустрiальна, що виражаеться в пере-важаннi великих iндустрiальних форм, масовим ви-робництвом i економiею на масштабах, активним ви-користанням конвеера в якосп стрижня технолопч-ного процесу.
В 2014 р. в обласп було вироблено 10% ВВП Ук-ра!ни, питома вага реалiзовано! промислово! продукцп (товарiв, послуг) в загальному обсязi склала майже
17%, експортовано 16% вщ загального обсягу товарiв, на пiдприемствах областi зайнято понад 8% загально! кiлькостi зайнятих економiчною дiяльнiстю в кра!нi.
За останне десятирiччя Днiпропетровська область посiдае лщирукга позицi! серед промислових регiонiв по таких макроекономiчних показниках як продук-тивнiсть працi, додана вартiсть та рiвень зайнятостi у промисловостi. Продуктившсть працi в регiонi, що розрахована як вщношення валового регiонального продукту до кшькосп зайнятих в економщ, з 2008 р. найб1льша як серед промислових регюшв, так й в се-редньому по кра!ш (рис. 3).
Динамiку зростання цього показника не зупи-нили навиъ важю полiтико-економiчнi умови, в як потрапила економiка Укра!ни. Це результат шдус^а-льного мислення, яке закладалося в регiонi десятирiч-чями в перюд iндустрiалiзацl! регiону. Саме шдустрь альний тип мислення, звичка дотримуватися трудово! та виробничо! дисциплiни стають значною перешкодою на шляху процеетв деiндустрiалiзацl!, одним з по-казник1в яко! е рiзке зниження продуктивностi працi. Ця сформована ментальшсть дозволила промисловостi Днiпропетровсько! областi бшьш ефективно, н!ж iншi регiони, боротися з негативними тенденщями у сферi розвитку виробництва та ринку занятость
Рiзка змiна суспiльно-економiчних умов дозволила Дшпропетровськш обласп у 2014 р. мати найбь льший серед шших промислових регюшв показник додано! вартосп у промисловоси (табл. 1).
Досягнуто це було внаслщок значно менших темпiв падiння порiвняно з шшими областями. Таким чином, промисловий сектор економiки областi ще мае значний виробничо-технолопчний потенцiал, але вже не за рахунок його зростання, а внаслщок значного падшня в шших. Скорочення виробництва, втрата зовшшшх ринюв збуту внаслiдок рiзних причин, у тому чи^ низького рiвня конкурентоспроможностi продукц!!, спричинило загальш для всiх промислових
Чернвецька Тернопльська Херсонська Закарпатська Волинська Рв ненська Хмельницька Чернiгiвська Сумська Кiровоградська Житомирська Микола'вська Вiнницька Черкаська Одеська Луганська Львiвська Ки'в ська Харквська Полтавська 1вано-Франкiвська Запорiзька Донецька Днiпропетров ська
Рис. 2. Обсяг реалiзованоi промисловог продукци (товарiв, послуг) в 2014р., млн грн [7, 8]
50000.0
100000.0
150000.0
250000.0
100000,0 90000,0 80000,0 70000,0 60000,0 50000,0 40000,0 30000,0 20000,0 10000,0 0,0
□ Укра1на □ Днпропетровська пДонецька пЗапор1зька ОЛуганська пХар^вська Рис. 3. Продуктивтсть пращ, грн на одного зайнятого розраховано авторами на пiдставi [7, 8]
Таблиця 1 регюшв зниження рiвня зайнятосп у промисловому сектср економiки (рис. 4). Щодо Днiпропетровсько! областi, то скорочення чисельносп зайнятих у проми-словосп було найменшим, а загальна кшьюсть зайнятих — найбшьшою.
Дншропетровська область як база нового шдуст-рiапьного розвитку Укра!ни мае власш особливостi структурно-технологiчного устрою i економiчного розвитку, що суттево визначае змют регiонапьно! стратеги модернiзацi!. Домшування прничо-металургш-ного виробництва значно обмежуе можливоси неош-дустрiапьно! модернiзацi!. Бшьш сприятливi умови
ш
2005 2008 2010 2012 2014
Валова додана вартгсть у промисловостi,% розраховано авторами на пiдставi [7, 8]
Областi 2005 2008 2010 2012 2014
Укра!на 23,7 23,1 20,7 17,9 16,5
Днiпропет-ровська 39,2 39,6 39,9 35,4 34,6
Донецька 42,3 40,0 36,9 28,4 26,5
Запорiзька 34,2 32,0 27,2 28,7 24,8
Луганська 39,5 41,7 40,8 32,5 29,2
Харювська 19,7 18,2 16,6 14,4 15,2
45,0
40,0
35,0
30,0
25,0 - —
20,0 - —
15,0 - —
10,0
5,0 - —
0,0
Ж
и
□ 2005
] 2008
□ 2010
□ 2012
] 2014
Укра1на
Дн 1пропетровська
Донецька
Запор| зька
Луганська
Харк I вська
Рис. 4. Зайняткть у промисловостi,% (розраховано авторами на пiдставi [7, 8])
проведення модершзацп, через можливгсть викорис-тання технолопчно! бази, створюють галузГ переробно! промисловосп, яю на вщмшу вщ сировинних бГльш шновацшш та наукоемш.
Розробка методики оцшки стану та перспектив ново! ГвдустрГашзацГ! юнуючого промислового потен-щалу стае завданням першого порядку при шдготовщ репонально! стратеги модершзацп. Результата оцшки будуть покладеш в основу при розробщ прогнозГв ш-дустрГального розвитку, заходГв досягнення оптимального структурно-технолопчного стану промисловоси, обГрунтуванш шструменив 1 мехашзмГв стратеги нео-iндустрiапiзацi! регюну.
Найхарактерншою рисою неоiндустрiалiзацil е iнновацiйнiсть. Науковi дослщження як чинник ви-робництва сприяють активiзацil внутрiшньогапузевого i мжсекторального ствробГгаицтва в областi пошуку i впровадження шновацшних технологiй в промисло-вому секторГ економiки з метою пщвищення !"! конку-рентоспроможностi. Стратегiчне завдання державно!
промислово! полiтики — формування та реапiзацiя по-тенцiапу трикутника iнновацiй «освгга-наука-вироб-ництво» у виршенш важливих проблем неошдустрГ-ального розвитку (рис. 5). Ршення даного завдання буде сприяти полшшенню координацГ! та об'еднанню зусиль науки i виробництва, прискоренню генерацГ! нових знань в стратепчних технологiчних сферах г ве-рифГкацГ! комерцГйних можливостей розроблюваних технологш.
Видаеться необхГдним почати процес вГднов-лення зав'язкгв у трикутнику «освгга-наука-виробни-цтво» саме з бГзнесу: його попит, що динамГчно роз-виваеться, та фшансова пГдтримка можуть дати реаль-ний поштовх масштабним промисловим шноващям. У цьому планГ необхщно максимально використовувати те найкраще, що накопичила свГтова практика по шновацшному стимулюванню бГзнесу. Держава повинна наполегливо вимагати у бГзнеса, особливо у великого, безперервну взаемодГю з наукою та самостшне створення нових, а не придбання вже готових техшч-них Г технолопчних ршень.
Виробництво
ОсвГта
Суспшьство
Рис. 5. Трикутник «освта-наука-виробництво»
При вiдборi iндикаторiв методики ощнки неош-дустрiапьно! модернiзацii було враховано основш характеристики, притаманнi цш стад!!: iнновацiйнiсть промисловостi та суспшьства, високий рiвень та без-перервшсть пiдвищення знань i навичок, яюсть життя, урбанiзованiсть територГ!, екологiчний вплив шдустрь алiзацii, гiдний рiвень життя населення. Ва шдика-тори було об'еднано у чотири групи: економiчнi, сощ-апьнi, екологiчнi, виробництво та передача знань.
При вiдборi окремих показниюв було враховано так !х властивостi.
1. У розрахунках вщносних показниюв викорис-товувався показник «наявне населення». До нього вь дноситься населення, яке на момент перепису перебу-вае на певнш територп, враховуючи тимчасово прожи-ваючих за умови !хньо! вiдсутностi у постшному мiсцi проживання не больше тж 12 мiсяцiв.
2. Прiоритет показнику «юльюсть зайнятого населення» перед аналопчним показником «кшьюсть найманих пращвниюв» вщдано у зв'язку з тим, що вш мiстить бшьш розширену шформащю про зайнятих у секторах економiки. Так, до найманих пращвниюв вщносяться зайнятi, як за мюцем роботи уклали тру-довий договiр (контракт, договiр цивильно-правового характеру) на постшнш або тимчасовiй основi, а саме пращвники суб'ектiв пiдприемницько! дiяльностi, бю-джетних i фiнансових установ та громадських оргаш-зацiй, кадровi вiйськовослужбовцi (крiм строково! служби), особи рядового та начальницького складу правоохоронних оргашв. Найманих працiвникiв вра-ховують за мюцем прикладання !х пращ, тобто за тс-цем знаходження пiдприемства або його структурного пщроздшу. Показник «Кшьюсть зайнятого населення за видами економiчноl дiяльностi» охоплюе оаб у вiцi 15—70 роюв, яю працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному виглядi або формально мали робоче мюце, але не працювали впродовж обстежуваного перюду з певних причин.
3. Показник «реалiзована шновацшна продукцiя» було складено з двох видiв: ново! для ринку та ново! для пщприемства.
1нноващя е новою для ринку, коли пщприемство, що впровадило iнновацiю, першим виводить !"! на свiй ринок. Пщ ринком розумiють уявлення самого щд-приемства про ринок, де воно дiе, i який може скла-датися з власне пщприемства, що звiтуе, в сукупностi з !! конкурентами, можливо, з урахуванням географiч-ного аспекту чи типово! сер!! продуктiв. Пiд геогра-фiчним аспектом розумiють ринок, до якого можуть входити як впчизняш, так i мiжнароднi пiдприемства.
Мiнiмальний рiвень новизни для зарахування будь-яко! змши до категорп «iнновацiя» визначаеться як нове для пщприемства. Продукт вже може викори-стовуватись (виготовлятися) на шших пщприемствах, але якщо вш е новим або iстотно полшшеним для да-ного пiдприемства, то така змша розглядаеться для нього як шноващя. Нами враховувалися обидва типи, осюльки всi вони е проявом шновацшно! дiяльностi.
Технологiчно новий продукт та значно техноло-пчно удосконалений продукт (з 2007 р. шновацшна продукщя) — це продукщя, яка е новою або значно удосконаленою в частинi !! властивостей або способiв використання. Новими продуктами вважаються то-вари та послуги, що суттево вiдрiзняються за сво!ми характеристиками або призначенням вiд продукпв, що
виготовлялися пiдприемством ранiше. Значт полш-шення можуть здiйснюватись за рахунок змш в мате-рiалах, компонентах та iнших характеристиках виро-бiв, що покращують !х властивосп. Сюди включаються значнi вдосконалення в техшчних характеристиках, компонентах та матерiалах, у вбудованому програм-ному забезпеченш та iнших функцiональних характеристиках.
4. Незважаючи на критику показника валового внутршнього продукту, у методицi вш був використа-ний. Поки що вш свое! актуальностi не втратив. Однак у результатi входження в еру дигиатзащ! i значно! ча-стки в них безкоштовних цифрових послуг, органи статистики не завжди можуть пщрахувати обсяги спо-живання, що впливае на розмiр ВВП убж його зни-ження. Тому у подальших дослiдженнях авторiв пла-нуеться замiнити показник ВВП на показник реально! заробггао! плати.
Структура iндикаторiв оцiнки стану неоiндустрi-ально! модернiзацi!:
1. Економiчнi iндикатори:
1.1. Питома вага валово! додано! вартосп у про-мисловостi до валового регюнального продукту (ВРП).
1.2. Продуктившсть працi. Розраховуеться як вiд-ношення валового внутршнього продукту (ВВП) до кщькоси зайнятих в економщь
1.3. Валовий регiональний продукт у розрахунку на одну особу.
1.4. Питома вага зайнятих у промисловосп.
2. Соцiальнi показники.
2.1. Коефщент смертностi на 1000 оетб наявного населення.
2.2. Рiвень медичних послуг (чисельшсть лiкарiв на 1000 населення).
2.3. Очiкувана тривалiсть життя при народжеш.
2.4. Рiвень урбанiзацi! (питома вага населення, яке проживае у мютах).
3. Еколопчш показники.
3.1. Рiвень утилiзацi! вiдходiв.
3.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повпря на одну особу.
3.3. Скидання забруднених вод на одну особу.
4. Виробництво та передача знань.
4.1. Рiвень оновлення професшних знань. Розраховуеться як вщношення суми тих, хто отримав нову профеетю та пщвищив квалiфiкацiю, до загально! кiлькостi економiчно активного населення.
4.2. 1нновацшна активнiсть сусп^льства (кьльк^сть автс^в рацiоналiзаторських пропозицiй на 1 млн чол.).
4.3. К1льк1сть фахiвцiв яю виконують науковi та науково-технiчнi роботи на 1000 населення.
4.4. 1нновацшна результатившсть (питома вага реалiзовано! шновацшно! продукц!! до валового регюнального продукту). Реалiзована шновацшна продукщя складаеться з реалiзованоl iнновацiйно! продукцп, що е новою для ринку, та реалiзованоl iнновацiйно! продукцi!, що е новою лише для пщприемства.
4.5. Стввщношення витрат на науково-дослщш та дослiдно-конструкторськi роботи (НДДКР) до валового регюнального продукту.
4.6. Розповсюджешсть мережi 1нтернет на 100 на-селення.
4.7. Питома вага тих, хто навчаеться у вищих на-вчальних закладах, у грут 18-24 роюв.
Втрата росшського ринку, зменшення експорту до краш бвропейського Союзу та згортання внутрш-нього попиту внаслщок девальваций нaцiонaльноï гро-шово'1 одинищ та перевищення розмiрy iнфляцiï над темпами зростання доxодiв населення в 2014 р. попр-шила шдекси групи економiчниx iндикaторiв по вах промислових регiонax (рис. 6). Падшня простежyeться
по всix показниках ощнки, за рiдким виключенням1. Найбшьш чутливими до кризи став валовий регюна-льний продукт на одну особу, який в Дшпропетров-ськш обласи зменшився незважаючи на зростання продуктивносп прaцi. Iнфляцiя та вивiльнення пра-цiвникiв — стали головними чинниками цих процеав.
□ 2010 □ 2012 □ 2014
Укpaïнa
Днiпpoпeтpoвcькa
Дoнeцькa
Зaпopiзькa
Луган^та
Xapкiвcькa
Рис. б. 1ндекс групи економiчних iндикаmоpiв неоiндустpiальноïмодертзацй',%
Прямо протилежш тенденцп показують iндикa- дшня очiкyвaноï тривaлостi життя та зростання смер-
тори групи соцiaльниx показниюв. Bсi промисловi ре- тностi населення, яю вщбулися внaслiдок збройного
пони демонструють впевнене зростання (рис. 7). Зро- конфлжту. Це ще раз пiдтверджye вaгомiсть зростання
стання мюького населення компенсувало незначне па- мют для соцiaльно-економiчного розвитку краши.
83
76
74-
Укpaïнa Днiпpoпeтpoвcькa Донецы^ Зaпopiзькa Лyгaнcькa Xapкiвcькa
Рис. 7. 1ндекс групи сощальних iндикатоpiв неоiндустpiальноï модертзацй',%
□ 2005
□ 2008 □ 2010 □ 2012
45
40
35
25
15
10
5
0
84
81
80
2014
1 В Хартвськш обласи зросли показник додано'1 ва-ртостi промисловостi в ВРП та разом з Дншропетров-ською областю показник продуктивноста прaцi.
1ндекс групи еколопчних шдикатс^в засвщчив стiйку тенденцiю в yKpaÏHi до еколопзацп eKOHOMÎKH (рис. 8). Вагомий вклад вносить показник утктзацп вiдходiв, який за 2010-2014 рр. в промислових регюнах 3pi3 бшьш тж на 50%. Рiзке зростання в 2014 р. iH-дексу в Донецькш та Луганськш областях пояснюеться тим, що значна юльюсть еколопчно небезпечних промислових пiдприемств залишилася на територи не пiдконтрольнiй Украшь Рiвномiрнiсть по рокам iнде-ксу групи еколопчних iндикаторiв Харювсько'1 обласп пiдтверджуе тезу, що чим бшьше рiвень переробки, тим бшьш еколопчш технологи використовуються.
Необхiдно звернути увагу на рiзке зростання ïh-дексу ще1 групи показниюв по Луганськш областi. Вiдповiдна ситуацiя в Донецькш областi. Головнi причини — це не покращення природоохоронних заходiв, а зупинка роботи багатьох промислових тдприемств внаслiдок збройного конфлiкту та вщсутшсть можли-
908070605040302010-
востi збору та аналiзу статистично'1 iнформацiï з тери-торш цих областей, як стали непщконтрольш Украïнi.
Найгiрший стан, як в Украш, так i в цшому в промислових регiонах, в сферi виробництва та пере-дачi знань (рис. 9). Зростання шдексу дано'1 групи в Днiпропетровськiй та Харювськш областях обумов-лено перетiканням штелектуального потенцiалу з те-риторiй Донецько1 та Лугансько1 областей, не пщкон-трольних Украши. Iнновацiйна результативнiсть Днш-ропетровсько'1 областi у результатi такого неекшвален-тного обмiну зросла у два рази. Особливо значних втрат Донбас зазнав у науковш сфер! юльюсть фахiв-цiв, як виконують науковi та науково-технiчнi роботи на 1000 населення, в 2014 р. в Донецькш обласп зменшилася в двiчi, а по Луганськш обласп — у чотири рази; обсяги фшансування науково-дослщних i до-слщно-конструкгорських робiт зменшились по цих областях у два рази.
Украша Дншропетровська Донецька Запор1зька Луганська ХарКвська
Рис. 8. 1ндекс групи екологiчних mduKamopie неоiндустрiальноïмодертзаци,%
40
35
25 -
10 -
□ 2005
□ 2010
□ 2012
] 2014
Украша
Дншропетровська
Донецька
Запор1зька
Луганська
Харквська
Рис. 9. 1ндекс групи mduKamopie виробництва та nepeda4i знань неоiндустрiальноï модертзацй',%
100
2005
2008
2010
2012
2014
0
45
30
20
5
0
При розробщ стратеги неошдустрГально! модер-шзацГ! слГд враховувати важливГсть для розвитку на-явностГ декшькох економГчних центрГв, що наочно продемонструвала Донецька область. На вщмшу вГд Лугансько!, де основний економГчний центр — мюто Луганськ, Донецька область мае декглька, хоча й не рГвнозначних, центрГв — окрГм Донецька е Крама-торськ та МарГуполь. Завдяки диверсифГкацГ! економГ-чного потенщалу шновацшна результативнГсть Доне-цько! областГ не зменшилася як у Луганськгй (майже у два рази), а навпаки збшьшилася. 1ндустрГальна роз-виненГсть Краматорська та МарГуполя без перешкод прийняла частину економГчного потенщалу, яку було виведено з Донецьку. ДнГпропетровська область мае у своему розпорядженш мюта Кривий РГг (647,7 тис. чол.) та Дншродзержинськ (240,7 тис. чол.)
Донецька область також може служити прикладом того, як консервування в економщ технологш третього укладу, навиъ за наявностГ значного науко-вого та кадрового потенщалу, гальмуе розвиток шно-вацГй та знань. 1ндекс групи ГндикаторГв виробництва та передачГ знань неоГндустрГально! стадГ! модертзацп цГе! областГ з 2008 р. неухильно зменшуеться.
ПроведенГ розрахунки показали, що штегральний Гндекс неоГндустрГально! модертзацп Дшпропетров-сько! областГ найвищий (табл. 2). Сталося це завдяки шдексам груп економГчних Г сощальних ГндикаторГв.
Таблиця 2
Индекс неоиндустриальной модернизации_
Область 2005 2008 2010 2012 2014
ДнГпропетровська 42 47 42 41 41
Донецька 41 43 41 40 40
ЗапорГзька 33 35 45 46 36
Луганська 38 41 44 43 34
Харкгвська 42 42 43 40 37
Укра!на 40 42 42 41 39
Особливо свое значення для Дншропетровсько! областГ вони продемонстрували в 2008 р., забезпечив-ши !й максимально можливе лГдерство. Але з часом поряд з ними не змщнили шшГ чинники розвитку, що визначають неошдустрГальний характер промислово-сп, такг як виробництво та розповсюдження знань та навичок. Прикладом може слугувати ХаркГвська область, де завдяки груш ГндикаторГв «Виробництво та передача знань» репон займае трете мюце за штегра-льним показником неошдустрГашзацГ!. Хоча, друге мГсце Донецька область зайняла завдяки значному по-кращенню екологГчних показникгв. Чинники такого покращення було наведено вище. Так ось, якщо не враховувати вплив полГгако-економГчно! кризи, то Харкгвська область, яка за рГвнями ГнновацГйно! активности та результативностГ, знань Г навичок, науково-дослГдними розробками поза конкуренщею, посГдае перше мГсце, випереджаючи ГншГ промислово розви-ненГ репони Укра!ни на декiпька пунктГв.
Проведене дослдження висвГтлило двГ головнГ перешкоди, що стримують процеси неоГндустрГально! модертзацп економГки. Першим е низький рГвень взаемодГ! вГтчизняних розробникгв нових технолопч-них рГшень Г потенцГйних споживачГв. ЕфективнГсть функцГонування трикутника «освГта-наука-виробни-цтво» прямуе до нуля. Попршуе ситуащю тотальна орГентацГя на Гмпорт сучасних технологГй за рахунок кредитних коштГв. ВГдбуваеться переорГентацГя вироб-
ництва на Гмпортну технологГчну базу, що сприяе по-верненню власного вГдтворення шновацшних рГшень. Поступово нацГональна економГка входить в стан нее-квшалентного зовшшньоторговельного обмГну Г нега-тивне сальдо зовшшньо! торгГвлГ набувае хронГчного характеру.
ПротидГяти цим руйнГвним процесам можливо за рахунок розширення мехашзмГв взаемодГ! науки Г реального сектора економГки та державно! тдтримки вГтчизняних розробникгв нових технолопчних рГшень. Посилити зазначеш Гнструменти необхГдно проведениям жорстко! полГтики м'якого обмеження Гмпорту технологГй; прюритетом Гмпорту потрГбних, а не най-сучаснГших, технологГй з обов'язковим навчанням вГтчизняних фахГвщв, здатних !х вщтворювати Г ними ке-рувати.
Другим бар'ером е неадекватний сучасним ви-кликам вибГр ключових виробництв. ВибранГ у якостГ провГдних галузей — вуглевидобуток, чорна металурпя Г хГмГя — представляють собою ядро вщповщно другого, третього Г четвертого технолопчних укладГв. По-перше, галузева орГентацГя державно! пщтримки про-мисловостГ вже давно втратила свою актуапьнiсть та ефективнГсть. ЕкономГчно розвиненГ кра!ни будують свою промислову полГтику на пГдтримцГ видГв дГяль-ностГ. По-друге, ключовими повиннГ стати види дГяль-ностГ, якг штенсивнше використовують чинники бГльш високих технолопчних укладГв. При !х визна-ченш необхГдно враховувати ступГнь !х технолопчно! пов'язаностГ, що дозволить створити на територГ! дГй-сно промисловГсть, а не сукупшсть розрГзнених про-мислових тдприемств. Аналогом може слугувати тех-нологГчний ланцюжок «вугiлля-кокс-метап», який яв-ляе собою замкнутий цикл, що починаеться з видо-бутку первинних ресурсГв Г закГнчуеться випуском кгнцевого продукту, що вГдповГдае певному типу тех-нологГчного укладу.
Тотальна автоматизащя та роботизацГя виробни-чих ланцюжкгв — один з важливих результата неоГн-дустрГально! модернГзацП. ОстаннГ десятирГччя Гндуст-рГалГзуються кра!ни, що володГють перевагою дешево! робочо! сили. «Складальш» економГки типу китай-сько!, малайзшсько! або мексикансько! — поки що володГють щею перевагою. Перехщ до роботизацП виробництва, причому не споживчо! роботизацГ!, а саме виробничо!, дасть поштовх до бущвництва автомати-зованих заводГв, де замють людини працюють ма-шини, рГзко пГдвищить попит на квапiфiкованих Гнже-нерГв. Такг заводи можна буде розташовувати в рГзних, у тому чист розвинених, кра!нах. Вони будуть еколо-гГчнГ, продуктивнГ та наукомГстю. Близькгсть до еко-номГк з дешевою робочою силою перестане бути еко-номГчно важливою умовою розвитку. Важливим стане близькгсть до територш, де функцГонують такг виробництва, в наявностГ потужна iнтелектуапьна база, спроможна розробляти сучасш технологГ!, квалГфГко-ванГ Гнженери та унГверситети, що !х готують.
Держава повинна знайти бюджетш можливостГ для кардинального полшшення фГнансування як ви-що! освгга, так Г академГчно! науки, використовуючи ефективш форми та методи селекцГ! претендентГв на отримання вГдповГдних державних ресурсГв Г об'ектив-ного контролю за !х результативнГстю. Ефективними шструментами фГнансово! пГдтримки Г ГнтеграцГйних процесГв в сферГ науково-дослГдних Г дослдно-конс-трукторських робГт (НДДКР) можуть стати: система
КРАВЧЕНКО С. И, КВИЛИНСКИЙА. С.
гранив; програмно-цшьове фшансування в рамках на-укових i науково-техтчних програм, в тому чист щодо виконання комплексних, мiждисциплiнарних дослiджень; державне замовлення на виконання НДДКР; державно-приватне партнерство в реатзацп iнновацiйних проекгiв.
Грегорi Кларк [9] у своему дослщженш однозначно стверджуе, що саме зростання знань серед нижшх сощальних класiв дало поштовх для першо'1 iH-дустрiалiзацiï, яка почалася з Англи. Промислова ре-волюцiя в Англп розпочалася зi збiднення заможних клаав, представники яких були освiченим на той час, та 1х «перепкання» в нижчi класи разом з 1х знаннями. В результата прошарок освiчених класiв значно збшь-шився, що дало поштовх для техтко-технолопчних iнновацiй i в реши решт призвело до iндустрiалiзацiï краши. Iмплементацiя цього досвiду мае здшснюва-тися шляхом продукування технологiчного розвитку тим самим методом — збшьшувати частку людей з ви-соким рiвнем яюсно1 освiти, але шшим шляхом — за-лучати до наукових дослщжень та виробництва шно-вацiй якомога больше людей. Основними напрямами, яю сприятимуть реалiзацiï цих заходiв, будуть: ство-рення галузевих i мiжгалузевих технологiчних платформ (парюв) i спшьних технологiчних шщатив; фо-рмування кластерних науково-виробничих структур i системи пiдготовки квалiфiкованих кадрiв для проми-слового сектора економiки, що володiють сучасним набором знань i умшь; активне використання людсь-кого фактора шляхом розвитку особисто'1 та колекти-вно'1 iнiцiативи в сферi створення iнновацiй.
Тому устх ново'1 iндустрiалiзацiï залежить вiд проникнення ïï iдей i принципiв у верстви населення, що не вщноситься до багатого. Оскльки наука та освгга е основним фактором неоiндустрiалiзацiï, то проникнення повинно здiйснюватися через них. Се-реднiй i, особливо бщний, соцiальнi класи повиннi найбшьш широко та системно залучатися до отри-мання високого рiвня освгга, навчання додатковим професiями, пiдвищення квалiфiкацiï. Тому рiвень i яюсть базово'1 освiти для всього населення повинен поетапно пщвищуватися.
Список використаних джерел
1. Ляшенко В.И. Оценка процессов модернизации Украины и ее экономических районов / В.И. Ляшенко, Е.В. Котов // Вюник економiчноí науки Украши. - 2013. - №1. - С. 55-69.
2. Report to the President on ensuring American leadership in advanced manufacturing. — Washington, D.C.: Executive Office of the President. President's Council of Advisors on Science and Technology, 2011.
3. Доклад о мировом развитии 2009. Новый взгляд на экономическую географию. Обзор // Программа развития Организации Объединенных Наций (ПРООН). — М.: Издательством «Весь Мир», 2010. — 48 с.
4. Ляшенко В.1. Методичт тдходи до ощню-вання процеав модертзацп промислово розвинутих територш Украши / В.1. Ляшенко, 6.В. Котов // Еко-номша Украши. — 2015. — 10 (647). — С. 32-44.
5. Kotov E.V. Formation of Methodological Support Assessment of Neoindustrial Modernization / E.V. Kotov, Zhykhareva Yu. I. // Economic Herald of the Donbas. -№ 4. — 2014. — С. 20-26.
6. Ляшенко В. I. Оцшка передумов сучасно'1 модертзацп мют промислового репону / В.1. Ляшенко, 6.В. Котов // Соцiально-економiчний розвиток дер-жави, репону, гадприемства в нестабшьних ринкових умовах: моногр. / З.Б. Живко, С.В. Князь, В.1. Ляшенко, Н.В. Осадча та im.; за заг. ред. А.М. Штангрта та А.П. Левггсько!. — Львiв: Укр. акад. друкарства, 2015. — С. 310-332.
7. Статистичний збiрник «Регюни Украши». — К.: Державна служба статистики Украши.— 2015. — Ч. 1.
— 305 с.
8. Статистичний збiрник «Регюни Украши». — К.: Державна служба статистики Украши. — 2015. — Ч. 2.
— 681 с.
9. Кларк Г. Прощай, нищета! Краткая экономическая история мира / Г. Кларк; пер. с англ. Н. Эдель-мана. — М.: Издательство Института Гайдара, 2012. — 544 с.
С. И. Кравченко
канд. экон. наук
Донецкий национальный технический университет,
г. Красноармейск,
А. С. Квилинский
член-кор. АЭН Украины канд. экон. наук
Государственный экономический университет в Познани,
г. Познань, Польша
ОПТИМИЗАЦИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ИННОВАЦИОННОГО ПРОЕКТА В УСЛОВИЯХ СТРАТЕГИЧЕСКОЙ СИНЕРГЕТИЗАЦИИ
Постановка проблемы. В современных условиях глобализации, в странах с высоким интеллектуальным потенциалом и трансформирующейся экономикой, в
том числе в Украине, все больше внимания уделяется вопросам структуры технологических укладов в экономике [1, 2, 3, 4] и разумному осмыслению их фор-
