CC BY
54
{^¿¿//ребёнка
Огляд лператури / Review of Literature
УДК 616.72-002-053.2/.5:577.161.2 DOI: 10.22141/2224-0551.14.4.2019.174043
Хаджинова Ю.В.
ДУ«1нститутохорони здоров'я дтей та ^длтюв НАМН Укра'/ни», м. Харюв, Укра/на Харювський нацюнальний унверситет¡м. В.Н. Каразна, м. Харюв, Укра'/на
Сучасний погляд на роль вггамЫу D при ювеыльних артритах у дггей (огляд лггератури)
For citation: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(4):278-283. doi: 10.22141/2224-0551.14.4.2019.174043
Резюме. Артрит е одним i3 найпоширенших хротчнихревматичних захворювань у дтей. Термт «ювеншьний iдiопатичний артрит» (Ю1А) застосовуеться для позначення групи захворювань, ят поеднують хротчт ар-трити невiдомоi причини, що беруть свт початок у вщ до 16 роюв. Етiологiя Ю1А залишаеться невизначеною, патогенез е багатофакторним. Одним iз факторiв ризику розвитку цього захворювання вважаеться недо-статншрiвень втамту Dу сироватщ крови Втамт D (кальциферол) здатний пригтчувати iмунну вiдповiдь, а його низька концентращя у сироватщ кровi пов'язуеться зi збшьшенням синтезу протизапальних медiаторiв та, вiдповiдно, активностi автоiмунних захворювань. У нашш статтi наведено аналiз опублжованих у до-ступнт лiтературi джерел щодо значення втамшу D (кальциферолу) у розвитку ювеншьного артриту, його дебютi, ^лЫч^й матфестацп та особливостях переб^ захворювання. Метою аналiзу лтературних джерел були узагальнення та ттерпретащя даних щодо сучасного погляду на статус втамну D у дтей з Ю1А, а саме: визначення ймовiрного взаемозв'язку мiж статусом втамну D та тщащею розвитку Ю1А, встанов-лення ймовiрного впливу рiвня забезпеченостi вiтамiном D на показники активностi патологiчного процесу та переби Ю1А. Быьшктю авторiв було доведено наявтсть дефциту або недостатностi рiвня 25(OH)D у дтей, хворих на ювеныьт артрити. При цьому залишаються суперечливими дат про роль зниженого рiвня втамну D в тщаци розвитку Ю1А, активаци запального процесу та у подальшому прогнозi захворювання. Також зберкаеться актуальтсть питання про додатковий прийом препаратiв втамну D, тривалкть курав та визначення вiдповiдних доз. Для пошуку джерел лтератури вивчались бази даних Medline (з використанням Ovid), Embase (з використанням Ovid), Cumulative Index to Nursing and Allied Health Literature (CINHAL), Web of Science та Scopus.
Ключовi слова: ювеншьний iдiопатичний артрит; ювеншьний ревматоiдний артрит; ювеныьт хротчт артрити; статус втамну D; огляд
Вступ
Артрит е одним iз найпоширенших хрошчних ревматичних захворювань у дггей. Термш «ювеншьний щопатичний артрит» (Ю1А) застосовуеться для позначення групи захворювань, яы поеднують хрошчш артрити неведомо! причини, що беруть свш початок у вщ до 16 роыв. Етюлопя Ю1А залишаеться невизначеною, патогенез е багатофакторним. Одним iз факторiв ризику розвитку цього захворювання вважаеться недо-статнш рiвень вггамшу D у сироватщ кровь У зв'язку
з цим останшми роками широко обговорюються даш про роль вггамшу D як iмунного та запального медiа-тора, що бере участь у патогенезi низки автоiмунних захворювань (розшяний склероз, дiабет 1-го типу, рев-матощний артрит, системний червоний вовчак, хвороба Крона), зокрема хрошчного артриту, як у дорослих [1—3], так i у дггей [4—6]. У наш час доведено, що вгга-мш D е необхщним для активаци та реагування клгтин, що беруть участь у вроджених та адаптивних iмунних реакщях, таких як макрофаги, дендритш клгтини, Т- та
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Хаджинова Юл1я Володимир1вна, вщдш кардюревматологи, ДУ «1нститут охорони здоров'я дггей та тдлггав НАМН Украши», пр. Ювтейний, 52а, м. Харш, 61153, Укра'ша; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38(097)9959427.
For correspondence: Yuliia Khadzhynova, Department of cardiorheumatology, State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine'; Ubileyniy av., 52a, Kharkiv, 61153, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38(097)9959427. Full list of author information is available at the end of the article.
В^мфоцити [7—9, 59, 60]. Кальциферол здатний при-гшчувати iмунну вщповщь [6], а його низька концен-трацiя у сироватцi кровi пов'язуеться зi збiльшенням синтезу протизапальних медiаторiв та, вiдповiдно, ак-тивностi автс^мунних захворювань [6, 12].
Публiкацii про зв'язок мiж вiтамiном D та машфес-тацiею ювенiльних артритiв базуються на дослщжен-нях, що мають рiзнi методологiчнi пiдходи та походять iз рiзних географiчних регiонiв, що ускладнюе остаточ-не розумiння мюця вiтамiну D у розвитку Ю1А, його потенцшно1 ролi у прогнозi перебiгу хвороби та мож-ливостей оптимiзацii и наслiдкiв шляхом корекци де-фiциту вiтамiну D у дггей з Ю1А.
Метою аналiзу лiтературних джерел було узагаль-нення та штерпретащя даних щодо сучасного погля-ду на статус вггамшу D у дiтей з Ю1А. Вирiшувались такi дослiдницькi питання: 1) визначення ймовiрного взаемозв'язку мiж статусом вггамшу D та iнiцiацiею розвитку Ю1А; 2) встановлення ймовiрного впливу рiвня забезпеченостi вiтамiном D на показники актив-ностi патологiчного процесу та переб^ Ю1А.
Слiд зауважити, що в клiнiчнiй практицi дитячих ревматолопв до 1997 року використовувались двi сис-теми класифiкацii' ювентьних артритiв. По-перше, застосовувались критерii дiагнозу та класифiкацii Американського коледжу ревматолопв (ACR) [10], що розглядае хрошчний артрит дитинства як ювенiльний ревмато'тний артрит (ЮРА), по-друге — класифша-цiя бвропейсько! лiги боротьби проти ревматизму (EULAR), що використовувала термш «ювентьний хронiчний артрит» (ЮХА) [11]. Вщмшносп мiж дво-ма системами класифшацп перешкоджали обмiну та порiвнянню даних великих когорт хворих [13], тому в 2001 рощ була прийнята класифшащя Мiжнародноl лiги боротьби проти ревматизму (ILAR), яка запро-понувала узагальнюючий дiагноз Ю1А. На сучасному етапi Ю1А класифiкуеться за шмома варiантами на основi критерив включення та виключення вiдповiдно до кшшчних проявiв артриту, наявних протягом перших шести мюящв. Серед них видтено категорiю, яка включае тих, хто не входить до жодного варiанта або вiдповiдае критерiям бiльше нiж одного з них. З огля-ду на зазначене до аналiзу включались данi про досль дження вiтамiну D за вшх форм ювенiльних артритiв у дггей.
До аналiзу, що подаеться, були включеш так дже-рела: 1) дослщження, що проводились у дггей; 2) до-слiдження, що мають повщомлення про рiвень концентраций метаболiтiв вiтамiну D, а саме 25-дипдро-холекальциферолу (25(ОН)D); 3) дослщження, що проводились у хворих на ЮХА, ЮРА або Ю1А. Не брали до уваги: 1) дослщження, що стосуються тварин; 2) даш про вагiтних або жшок, яю годують груддю; 3) досль дження, де не повiдомлялось про рiвень концентраций 25(ОН)D. З ушх вiдповiдних джерел для аналiзу було вщбрано таку iнформацiю: система класифшаци юве-нiльних артритiв (ЮХА, ЮРА, Ю1А); обсяг вибiрки i, якщо застосовано, розмiр контрольно! групи; даш вщ-повiдно до статi та вшу пащентав (одномоментно або лонптудинально), концентрацiя 25(OH)D у кровi. Не
було знайдено даних щодо статусу вггамшу D залежно вгд сезону року, таи закономiрностi не дослтжувались у жодному 3i знайдених джерел.
Визначення статусу вггамшу D проводилось за системою С1 в нмоль/л. Концентращя вггамшу D (25(OH)D) у сироватцi кровi нижче 49,9 нмоль/л вважалась дефь цитом, на рiвнi 50,0—74,9 нмоль/л — недостатнютю, 75,0—124,9 нмоль/л — оптимальним рiвнем, понад 125 нмоль/л — шдвищеними показниками (що також може розглядатись як ризик розвитку несприятливих ефекпв вггамшу D) [14].
У 2011 рощ Свггове ендокринолопчне товариство (The Endocrine Society) опубл^вало рекомендаций з кшшчно! практики для пацieнтiв, якг страждають на дефiцит вiтамiну D [15]. Було запропоновано па-щентам iз груп ризику, зокрема: дорослим та диям з ожиршням, хворим, якi приймають протисудомнi та протимшотичш препарати, глюкокортико1ди, а також медикаментозш засоби, що застосовуються при те-рапи синдрому набутого iмунодефiциту, збтьшувати дозу вiтамiну D якнайменше в два-три рази, нгж ii вь кова потреба [15]. Оптимальна концентращя 25(OH)D у кровi, яка запропонована ендокринологами, стано-вить 75 нмоль/л. Для досягнення такого рiвня реко-мендуеться вводити 400—1000 МО дгтям вiком вiд 0 до 12 мюящв, 600—1000 МО на день — вгд 1 до 8 роив, а 1500—2000 МО — для дггей вшом вiд 9 до 18 ротв [15]. Щ рекомендаций, однак, не мають ушфшованого характеру i не е специфiчними для дiтей iз хрошчними артритами. Тому досi залишаються невизначеними питання щодо додаткового призначення впамшу D цш категори хворих.
Результати та обговорення
Критерiям включення до нашого аналiзу втповь дали тридцять вiсiм дослiджень, що стали предметом цього огляду. Обговорюючи значення вггамшу D (кальциферолу) при ювентьних артритах у дггей, бтьшють дослтниыв выдавали увагу переважно ролГ вiтамiну D у розвитку даного захворювання та враженосп актив-носп патолопчного процесу, при цьому враховували вимоги щодо нормальних показниюв рГвня вггамшу D (а саме його метаболпу 25(ОН)D) у сироватщ кровГ для мюцево'1 популяци.
Характеристика рГвня 25(ОН)D у сироватцГ кро-вГ у пацГентГв з Ю1А надана у бгльшоста повГдомлень (двадцять одне джерело, що становить 55,3 % вгд усГх знайдених публiкацiй) [16—35], у пащентав з ЮРА — у восьми джерелах, а саме 21,1 % [36—43] та у дггей, хворих на ЮХА, — у п'яти випадках, або 13,2 % [44—48]. КрГм того, було знайдено чотири повтомлення, до яких входили пащенти з ювентьними артритами без уточнення варiанта захворювання та хвор^ яы страждають на шшГ ревматичнi захворювання [49—52].
Шють Гз тридцяти восьми дослтжень (15,8 %) по-вГдомляли про середню концентращю 25(OH)D у дг-тей дано1 групи, що перевищувала 75 нмоль/л, тобто була в межах нормальних (оптимальних) значень [23, 37, 39, 40, 48, 49]; шмнадцять (44,7 %) доповтали про наявнють рГвня, який вважався недостатнютю вп-амь
ну D, коли середнгй piBeHb у сироватщ KpoBi 25(OH)D був в гнтервалг вiд 50 до 75 нмоль/л [17, 18, 20, 22, 25, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 41-43, 50, 57] та п'ятнадцять (39,5 %) зазначали про наявнють середнгх показникгв 25(OH)D нижче 50 нмоль/л [16, 19, 21, 24, 26, 27, 30, 33, 36, 38, 44-46, 52, 58], що розглядалося як дефгцитний стан. Тгльки у 26,3 % дослгджень наводився широкий дiапазон статистичних даних, включаючи середнг та медiаннi значення; результати щодо концентрацй' вг-тамiну D у контрольних групах мiстили усього 14 до-слiджень (36,8 %). Порiвняння показниюв вггамшу D у контрольних групах i групах дггей з Ю1А свгдчило про перевищення ргвня вггамшу D у перших, нгж у других (9 дослгджень) [16-18, 26, 36, 38, 44, 50], окремг (3 по-вгдомлення) мали статистичну схожгсть даних [20, 34, 58], два — про бгльш низькг середнг значення 25(OH)D у контрольнгй груш, нгж у дггей з ювенгльними артритами [42, 43]. Разом з тим переважна бтьшють дослгд-никгв (32 гз 38 наданих повгдомлень, або 84,2 %) визна-чила, що середнг ргвнг 25(OH)D у дггей з ювенгльним артритом були нижчими за оптимальну (нормальну) концентрацгю 75 нмоль/л [15].
При аналгзг даних щодо взаемозв'язкгв ргвня вг-тамгну D та показниыв активностг захворювання не було знайдено вгроггдних вгдмшностей показникгв за-палення при ргзних концентрацгях вгтамгну D, у тому числг С-реактивного протешу та швидкостг осгдання еритроцитгв. У розглянутих дослгдженнях використо-вувались також ргзномангтнг комбгнованг системи для оцгнки активностг та характеру перебггу захворювання, включаючи анкету детермшацшног оцгнки здоров'я (CHAQ), системи оцгнки активностг Ю1А за критерг-ями JADAS-27 та Pediatric-30 Американського коледжу ревматологи' (ACR-30) [54-56]. Отриманг даш з вико-ристанням цих систем також не виявили однозначно! закономгрностг.
Серед п'ятнадцяти дослгджень (39,5 %), що були присвяченг вивченню зв'язку мгж статусом вгтамгном D та активнютю ювенгльних артритгв, лише сгм (18,4 %) довели, що пацгенти з великими ргвнями активностг захворювання або тг, в кого були пгдвищенг запаль-нг бгомаркери, мали знижену концентрацгю 25(OH)D поргвняно з пацгентами, якг перебували у станг ремюгг' або мали низьку активнгсть патолопчного процесу [18, 22, 25, 27, 30, 36, 45]. В одному з дослгджень були на-веденг протилежнг результати, якг свгдчили, що на тлг активного захворювання спостерггались вищг концентрацй' вггамшу D у сироватщ кровг, нгж у дггей гз не-активним станом Ю1А [29]. 1ншг джерела (18,5 %), що не повгдомляли про вгроггдний зв'язок мгж 25(OH)D та пгдвищеною активнютю захворювання [16, 17, 20, 28, 31, 37, 52], свгдчили про наявнють таког залежностг в одновимгрному, але не в багатоваргантному аналгзг [28]. За винятком одного дослгдження, що було проведено в Туреччинг [16], всг европейськг вченг повгдомили про зворотний зв'язок мгж ргвнем вггамшу D (25(OH)D) у сироватщ кровг та активнютю ювентьних артритгв.
Серед джерел, що були проаналгзованг, низка лгте-ратурних даних стосуеться довгострокових дослгджень, якг мали на метг уточнення взаемозв'язку ргвня вггамг-
ну D при збгльшеннг тривалостг захворювання, його змгни на таг рецидивгв та залежностг вгд частоти заго-стрень. Така асощащя спостерггалась у дослгдженнг, яке включало 152 пащентгв з ювенгльними артритами, де було доведено значне зниження ргвня 25(OH)D на таг хвороби поргвняно з групою контролю (що включало 188 дггей, схожих за вгком та статтю) [18]. Зг зни-женням статусу вггамшу D були пов'язанг активнгсть захворювання та частота рецидивгв проти пацгентгв, якг не мали активного перебггу захворювання або його частих спалахгв. Автори шдшмають питання про до-цгльнгсть призначення бгльш високих доз вгтамгну D пацгентам з ювенгльними артритами, якг мали бгльш тяжкий перебгг захворювання.
Аналгз вгдгбраних джерел показав, що зв'язок мгж вггамгном D та ргвнем активностг автогмунного за-хворювання е переважно кореляцгйним, а не при-чинно-наслгдковим [53]. Для пгдтвердження при-чинно-наслгдкового зв'язку мгж ргвнем вггамшу D у сироватцг кровг та активнгстю захворювання необхгднг довгостроковг рандомгзованг дослгдження, якг б урахо-вували додатковг фактори, що можуть впливати на рг-вень 25(OH)D у сироватщ кровг, такг як сезони року, географгчна широта проживання хворих, особливостг харчових звичок г традицгй або додатковий прийом препаратгв вгтамгну D.
У зазначених дослгдженнях мае мгсце обмеженгсть поргвняльних даних, що не дае можливостг зробити вгдповтш висновки про значущгсть ргвня вггамшу D у прогнозг перебггу ювенгльних артритгв через брак даних у бгльшостг переглянутих статей щодо сезону вимгру вгтамгну D у кровг, а також клгнгчного варган-та хвороби. За винятком одного повгдомлення, в усгх дослгдженнях немае ведомостей щодо терапгг', яка була призначена пацгентам, що ускладнюе гнтерпретацгю даних щодо залежностг ргвня вггамшу D та активностг захворювання, частоти рецидивгв. У поданих джерелах не вдалося встановити наявнгсть вгроггдного зв'язку мгж статусом вгтамгну D та етнгчною приналежнгстю, генами рецептора вгтамгну D або гншими генами, якг впливають на його ргвень у кровг.
Висновêи
Отриманг пгд час аналгзу лггератури данг однозначно свгдчать про наявнгсть зниження ргвня 25(OH)D у бгльшостг дггей, хворих на Ю1А. Разом з тим е супе-речливим питання щодо ролг зниженого ргвня вгтамгну D в активащг запального процесу. Також залишаеться остаточно не висвгтленим значущгсть дефгциту вгтамг-ну D у дебютг Ю1А та його подальшому розвитку. Акту-альнгсть зберггае й питання щодо додаткового прийому вгтамгну D, його тривалостг та доз з урахуванням сезону року.
Отже, незважаючи на чисельнгсть г ргзномангт-нгсть наукових публгкацгй, присвячених вивченню ролг вггамшу D у перебггу ювенгльних артритгв, одно-значних закономгрностей не висвгтлено. Це потребуе подальшого вивчення статусу вгтамгну D у хворих на ревматичнг захворювання, зокрема при ювенгльних артритах, у тому числг на тлг прийому як базисних проти-
запальних 3aco6iB, так i додатково! дотацй' вггамшу D таким пащентам.
Конфлiкт штереав. Автор заявляе про вщсутшсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
References
1. Abreu-Delgado Y, Isidro RA, Torres EA, et al. Serum vitamin D and colonic vitamin D receptor in inflammatory bowel disease. World J Gastroenterol. 2016 Apr 7;22(13):3581-91. doi: 10.3748/wjg.v22. H3.3581.
2. Dall'Ara F, CutoloM, Andreoli L, Tincani A, Paolino S. Vitamin D and systemic lupus erythematous: a review of immunological and clinical aspects. Clin Exp Rheumatol. 2018 Jan-Feb;36(1):153-162.
3. Haijaj-Hassouni N, Mawani N, Allali F, Rkain H, et al. Evaluation ofVitamin D Status in Rheumatoid Arthritis and Its Association with Disease Activity across 15 Countries: "The COMORA Study". Int J Rheumatol. 2017;2017:5491676. doi: 10.1155/2017/5491676.
4. Von SchevenE, Burnham JM. Vitamin D supplementation in the pediatric rheumatology clinic. Curr Rheumatol Rep. 2011 Apr;13(2):110-6. doi: 10.1007/s11926-010-0161-7.
5. Agmon-Levin N, Theodor E, Segal RM, Shoenfeld Y. Vitamin D in systemic and organ-specific autoimmune diseases. Clin Rev Allergy Immunol. 2013 Oct;45(2):256-66. doi: 10.1007/s12016-012-8342-y.
6. Cutolo M, Pizzorni C, Sulli A. Vitamin D endocrine system involvement in autoimmune rheumatic diseases. Autoimmun Rev. 2011 Dec;11(2):84-7. doi: 10.1016/j.autrev.2011.08.003.
7. Hewison M. Vitamin D and the immune system: new perspectives on an old theme. Endocrinol Metab Clin North Am. 2010 Jun;39(2):365-79, table of contents. doi: 10.1016/j.ecl.2010.02.010.
8. Adorini L, Penna G. Control of autoimmune diseases by the vitamin D endocrine system. Nat ClinPractRheumatol. 2008Aug;4(8):404-12. doi: 10.1038/ncprheum0855.
9. Holick MF. Vitamin D: extraskeletal health. Endocrinol Metab Clin North Am. 2010 Jun;39(2):381-400, table ofcontents. doi: 10.1016/j. ecl.2010.02.016.
10. Brewer EJ, Bass J, Baum J, et al. Current proposed revision of JRA criteria. JRA criteria Subcommittee of the Diagnostic and Therapeutic Criteria Committee of the American rheumatism section of the Arthritis Foundation. Arthritis Rheum. 1977Mar;20(2 Suppl):195-9.
11. Wood P. Special meeting on nomenclature and classification of arthritis in children In: The care of reumathic children. Basel: EULAR Publishers; 1978. 47-50pp.
12. Baeke F, Takiishi T, Korf H, Gysemans C, Mathieu C. Vitamin D: modulator of the immune system. Curr Opin Pharmacol. 2010 Aug;10(4):482-96. doi: 10.1016/j.coph.2010.04.001.
13. Borchers AT, Selmi C, Cheema G, Keen CL, Shoenfeld Y, Gershwin ME. Juvenile idiopathic arthritis. Autoimmun Rev. 2006 Apr;5(4):279-98. doi: 10.1016/j.autrev.2005.09.011.
14. Institute of Medicine (US) Committee to Review Dietary Reference Intakes for Vitamin D and Calcium; Ross AC, Taylor CL, Yaktine AL, Del Valle HB, editors. Dietary Reference Intakes for Calcium and Vitamin D. Washington: National Academies Press; 2011. doi: 10.17226/13050.
15. Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, et al. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2011 Jul;96(7):1911-30. doi: 10.1210/jc.2011-0385.
16. Dagdeviren-fakir A, Arvas A, Barut K, Gür E, Kasapfopur Ö. Serum vitamin D levels during activation and remission periods of patients with juvenile idiopathic arthritis and familial Mediterranean fever. Turk J Pediatr. 2016;58(2):125-131. doi: 10.24953/turkjped.2016.02.001.
17. De Sousa Studart SA, Leite AC, Marinho AL, et al. Vitamin D levels in juvenile idiopathic arthritis from an equatorial region. Rheumatol Int. 2015 Oct;35(10):1717-23. doi: 10.1007/s00296-015-3287-0.
18. Stagi S, Bertini F, Cavalli L, Matucci-cerinic M, Brandi ML, Falcini F. Determinants of vitamin D levels in children, adolescents, and young adults with juvenile idiopathic arthritis determinants of vitamin D levels in children, adolescents, and young adults with juvenile idiopathic arthritis. J Rheumatol. 2014 Sep;41(9):1884-92. doi: 10.3899/ jrheum.131421.
19. Szymahska-Kaiuza J. Biemacka-ZielihskaM, Stahczyk J, Smolewska E. Vitamin D level in children with juvenile idiopathic arthritis and its correlation with clinical picture of the disease. Reumatologia. 2013;(51):271-6. doi: 10.5114/reum.2013.37250.
20. Munekata RV, Terreri MTRA, Peracchi OAB, Len C. Serum 25-hydroxyvitamin D and biochemical markers of bone metabolism in patients with juvenile idiopathic arthritis. Braz J Med Biol Res. 2013 Jan;46(1):98-102. doi: 10.1590/1414-431X20122477.
21. Lien G, Selvaag AM, Flat0 B, et al. A two-year prospective controlled study of bone mass and bone turnover in children with early juvenile idiopathic arthritis. Arthritis Rheum. 2005 Mar;52(3):833-40. doi: 10.1002/art.20963.
22. Tang X, Mingyue L. Association between vitamin D concentrations with disease activity and bone mineral density of juvenile idiopathic arthritis patients. In: Abstracts of the 18th Asia Pacific League of Associations for Rheumatology Congress (APLAR), 26-29 September 2016, Shanghai, China. Int J Rheum Dis. 2016 Sep;19 Suppl 2:3-293. doi: 10.1111/1756-185X.12961.
23. Alhomaidah D, Alsagheir A, Al-Mayouf SM. Coexistence of endocrinopathies in children with rheumatic diseases. Int J Pediatr AdolescMed. 2016;3:119-122. doi: 10.1016/j.ijpam.2016.04.002.
24. Goralczyk A, Konstantynowicz J, Abramowicz P, Dobrenko E, Babinska-Malec E. Deficits of vitamin D are strongly associated with methotrexate treatment in patients with juvenile idiopathic arthritis. In: International conference on childrens bone health. 2015, June 27-30; Salzburg, Austria. Salzburg; 2015. 113 p.
25. Peixoto D, Teixeira F, Lucas R, Costa J, Costa L. Vitamin D status in patients with juvenile idiopathic arthritis. Ann Rheum Dis. 2014;71(Suppl 3):702.
26. Dey S, Jahan A, Yadav TP, Bhagwani DK, Sachdev N. Measurement of bone mineral density by dual energy X-ray absorptiometry in juvenile idiopathic arthritis. Indian J Pediatr. 2014 Feb;81(2):126-32. doi: 10.1007/s12098-013-1037-4.
27. Qomak E, Dogan QS, Uslu-gokfeoglu A, et al. Association between vitamin D deficiency and disease activity in juvenile idiopathic arthritis. Turk J Pediatr. 2014 Nov-Dec;56(6):626-31.
28. Bouaddi I, Rostom S, El Badri D, et al. Vitamin D concentrations and disease activity in Moroccan children with juvenile idiopathic arthritis. BMCMusculoskelet Disord. 2014 Apr 1;15:115. doi: 10.1186/1471-2474-15-115.
29. Miettinen ME, Kinnunen L, Harjutsalo V, et al. Serum 25-hydroxyvitamin D in juvenile idiopathic arthritis patients in Finland-letters to the editors. Clin Exp Rheumatol. 2013 Nov-Dec;31(6):988.
30. NisarM, CooksonP, MasoodF, SansomeA, Ostor A. AB0693 Is there a link between vitamin d and juvenile idiopathic arthritis? Ann Rheum Dis. 2013;(72):A999-A1000. doi: 10.1136/annrheumdis-2013-eular.3015L.
31. Pelajo CF, Lopez-Benitez JM, Kent DM, Price LL, Miller LC, Dawson-Hughes B. 25-hydroxyvitamin D levels and juvenile idiopathic arthritis: is there an association with disease activity? Rheumatol Int. 2012Dec;32(12):3923-9. doi: 10.1007/s00296-011-2287-y.
32. Markula-patjas KP, Valta HL, Kerttula LI, et al. Prevalence of vertebral compression fractures and associated factors in children and adolescents with severe juvenile idiopathic arthritis. J Rheumatol. 2012 Feb;39(2):365-73. doi: 10.3899/jrheum.110305.
33. Valta H, Lahdenne P, Jalanko H, Aalto K. Bone health and growth in glucocorticoid-treated patients with juvenile idiopathic arthritis. J Rheumatol. 2007Apr;34(4):831-6.
34. Rosiles VH, Salazar CD, Velazquez RM, Ruiz RR. Determination of 25(OH)D serum levels in children with systemic lupus erythematosus and juvenile idiopathic arthritis. Bol Med Hosp Infant Mex. 2015Mar - Apr;72(2):99-105. doi: 10.1016/j.bmhimx. (in Spanish).
35. Siamopoulou A, Challa A, Kapoglou P, Cholevas V, Mavridis AK, Lapatsanis PD. Effects of intranasal salmon calcitonin in juvenile idiopathic arthritis: an observational study. Calcif Tissue Int. 2001 Jul;69(1):25-30. doi: 10.1007/s00223-001-0008-3.
36. Bianchi ML, Bardare M, Caraceni MP, et al. Bone metabolism in juvenile rheumatoid arthritis. Bone Miner. 1990May;9(2):153-62. doi: 10.1016/0169-6009(90)90081-P.
37. Reed AM, Haugen M, Pachman LM, Langman CB. Repair of osteopenia in children with juvenile rheumatoid arthritis. J Pediatr. 1993 May;122(5Pt 1):693-6. doi: 10.1016/S0022-3476(06)80006-5.
38. Pepmueller PH, Cassidy JT, Allen SH, Hillman LS. Bone mineralization and bone mineral metabolism in children with juvenile rheumatoid arthritis. Arthritis Rheum. 1996 May;39(5):746-57. doi: 10.1002/art.1780390506.
39. Henderson CJ, Cawkwell GD, Specker BL, Sierra RI, Wilmott RW, Campaigne BN. Non-corticosteroid-treatedprepubertal children with juvenile rheumatoid arthritis. Arthritis Rheum. 1997;(40)11:1967-1975. doi: 10.1002/art.1780401108.
40. Stark LJ, Davis AM, Janicke DM, et al. A randomized clinical trial of dietary calcium to improve bone accretion in children with juvenile rheumatiod arthritis. J Pediatr. 2006 Apr;148(4):501-7. doi: 10.1016/j. jpeds.2005.11.043.
41. Reed A, Haugen M, Pachman LM, Langman CB. 25-Hydroxyvitamin D therapy in children with active juvenile rheumatoid arthritis: short-term effects on serum osteocalcin levels and bone mineral density. J Pediatr. 1991 Oct;119(4):657-60. doi: 10.1016/S0022-3476(05)82424-2.
42. Hillman L, Cassidy JT, Johnson L, Lee D, Allen SH. Vitamin D metabolism and bone mineralization in children with juvenile rheumatoid arthritis. J Pediatr. 1994 Jun; 124(6):910-6. doi: 10.1016/S0022-3476(05)83179-8.
43. Falcini F, Ermini M, Bagnoli F. Bone turnover is reduced in children with juvenile rheumatoid arthritis. J Endocrinol Invest. 1998 Jan;21(1):31-6. doi: 10.1007/BF03347283.
44. Rooney M, Davies UM, Reeve J, Preece M, Ansell BM, Woo PM. Bone mineral content and bone mineral metabolism: changes after growth hormone treatment in juvenile chronic arthritis. J Rheumatol. 2000Apr;27(4):1073-81.
45. Tzoufi M, Siamopoulou-Mavridou A, Challa A, Lapatsanis PD. Changes of mineral metabolism in juvenile chronic arthritis. Acta Paediatr Suppl. 1994 Mar;394:52-7. doi: 10.1111/j. 1651-2227.1994. tb13215.x.
46. Elsasser U, Wilkins B, Hesp R, Thurnham DI, Reeve J, Ansell BM. Bone rarefaction and crush fractures in juvenile chronic arthritis. ArchDis Child. 1982May;57(5):377-80. doi: 10.1136/adc.57.5.377.
47. Johansson U, Portinsson S, Akesson A, Svantesson H, Ockerman PA, Akesson B. Nutritional status in girls with juvenile arthritis. Hum Nutr Clin Nutr. 1986 Jan;40(1):57-67.
48. Reeve J, Loftus J, Hesp R, Ansell BM, Wright DJ, Woo PMM. Biochemical prediction of changes in spinal bone mass in juvenile chronic (or rheumatoid) arthritis treated with glucocorticoids. J Rheumatol. 1993 Jul;20(7):1189-95.
49. Hillman LS, Cassidy JT, Chanetsa F, Hewett JE, Higgins BJ, Robertson JD. Percent true calcium absorption, mineral metabolism, and bone mass in children with arthritis: effect of supplementation with
vitaminD3 and calcium. Arthritis Rheum. 2008 Oct;58(W):3255-63. doi: 10.1002/art.23809.
50. Warady BD, Lindsley CB, Robinson FG, Lukert BP. Effects of nutritional supplementation on bone mineral status of children with rheumatic diseases receiving corticosteroid therapy. J Rheumatol. 1994 Mar;21(3):530-5.
51. McNally JD, Menon K, Chakraborty P, et al. The association of vitamin D status with pediatric critical illness. Pediatrics. 2012 Sep;130(3):429-36. doi: 10.1542/peds.2011-3059.
52. Reed A, HaugenM, Pachman LM, Langman CB. Abnormalities in serum osteocalcin values in children with chronic rheumatic diseases. J Pediatr. 1990Apr;116(4):574-80. doi: 10.1016/S0022-3476(05)81605-1.
53. Cutolo M, Otsa K, Uprus M, Paolino S, Seriolo B. Vitamin D in rheumatoid arthritis. Autoimmun Rev. 2007 Nov;7(1):59-64. doi: 10.1016/j.autrev. 2007.07.001.
54. Ringold S, Wallace CA. Measuring clinical response and remission in juvenile idiopathic arthritis. Curr Opin Rheumatol. 2007 Sep;19(5):471-6. doi: W.W97/BOR.0b013e32825a6a68.
55. Ringold S, Weiss PF, Beukelman T, et al. 2013 update of the 2011 American College of Rheumatology recommendations for the treatment of juvenile idiopathic arthritis: recommendations for the medical therapy of children with systemic juvenile idiopathic arthritis and tuberculosis screening among children receiving biologic medications. Arthritis Care Res (Hoboken). 2013 Oct;65(10):1551-63. doi: 10.1002/ acr. 22087.
56. Dankers W, Colin EM, van Hamburg JP, Lubberts E. Vitamin D in autoimmunity: molecular mechanisms and therapeutic potential. Front Immunol. 2017 Jan 20,-7:697. doi: 10.3389/fimmu.2016.00697.
57. McNally JD, Matheson LA, Rosenberg AM. Epidemiologic considerations in unexplained pediatric arthralgia: the role of season, school, and stress. J Rheumatol. 2009 Feb;36(2):427-33. doi: 10.3899/ jrheum.080358.
58. Wang Y, Lu MP, Teng LP, et al. Association of vitamin D concentrations with juvenile idiopathic arthritis. Zhongguo Dang Dai Er Ke Za Zhi. 2015 Apr;17(4):375-8.
59. Kvasnnina LV. Immunomodulatory properties of vitamin D in children. Zdorov'e rebenka. 2013;(50):134-138. doi: 10.22141/22240551.7.50.2013.84919. (inRussian).
60. Kvasnnina LV. Vitamin D in different periods of childhood: what we know, what we need to remember and what we have forgotten. Zdorov'ja Ukrai'ny. Pediatrija. 2017;(43):29-31. (inRussian).
OTpuMaHO 19.04.2019 ■
Information about author
Yuliia Khadzhynova, Department of cardiorheumatology, State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine'; V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38(097)9959427; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4328-2971
Хаджинова Ю.В.
ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины», г. Харьков, Украина Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, г. Харьков, Украина
Современный взгляд на роль витамина Э при ювенильных артритах у детей
(обзор литературы)
Резюме. Артрит является одним из самых распространенных хронических ревматических заболеваний у детей. Термин «ювенильный идиопатический артрит» (ЮИА) применяется для обозначения группы заболеваний, включающих хронические артриты, возникающие по неизвестной причине и берущие свое начало в возрасте до 16 лет. Этиология ЮИА остается неопределенной, а патогенез признан многофакторным. Одним из факторов риска развития данного заболевания считается недостаточный уровень витамина D в сыворотке крови. Витамин D (кальциферол) способен угнетать иммунный ответ, а его низкую концентрация в сыворотке крови связывают с увеличением синтеза противовоспалительных медиаторов и, соответственно, активностью
аутоиммунных заболеваний. В нашей статье приведен анализ опубликованных в доступной литературе данных о значении витамина D в развитии ювенильного артрита, его дебюте и клинической манифестации. Целью анализа литературных данных было обобщение и интерпретация данных о современной точке зрения на статус витамина D у детей с ЮИА, а именно: определение вероятной взаимосвязи между статусом витамина D и инициацией развития ЮИА, возможного влияния обеспеченности витамином D на показатели активности патологического процесса и течение ЮИА. Большинством авторов доказано наличие сниженного уровня 25(ОН^ у детей, больных ювенильными артритами. При этом остаются спорными данные о роли пониженного уровня витамина
D в инициации развития ЮИА, активации воспалительного процесса, дальнейшем прогнозе заболевания. Актуальность сохраняет и вопрос о дополнительном приеме витамина D, его продолжительности и дозировке. Для поиска литературы изучались базы данных Medline (при использовании Ovid),
Embase (при использовании Ovid), Cumulative Index to Nursing and Allied Health Literature (CINHAL), Web of Science и Scopus. Ключевые слова: ювенильный идиопатический артрит; ювенильный ревматоидный артрит; ювенильные хронические артриты; статус витамина D; обзор
Y.V. Khadzhynova
Institute of Children and Adolescents Health Care of the National Academy of Medical Science of Ukraine, Kharkiv, Ukraine V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine
Modern concepts of vitamin D role in juvenile idiopathic arthritis in children
(review)
Abstract. Arthritis is one of the most common chronic rheumatic diseases in children. Juvenile idiopathic arthritis (JIA) is the current nomenclature that is used to refer to a group of diseases that include chronic arthritis, childhood-onset arthritis of unknown cause. The etiology of JIA is unknown and the pathogenesis is likely to be multifactorial. One of the risk factors for the development of this disease is an insufficient level of vitamin D in the blood serum. The purpose of the analysis of the literature data was to compile and interpret data on the current point of view on the status of vitamin D in children with JIA. This article summarizes reports about the role of vitamin D in the development and clinical manifestation of juvenile arthritis (JA). Plenty of studies
show a low level of vitamin D in blood serum in children with juvenile arthritis. At the same time, the role of low vitamin D status in the initiation of juvenile idiopathic arthritis development, activation of the inflammatory process, and further prognosis is controversial. The questions about vitamin D supplementation, its duration and dosage are still relevant. Five biomedical literature search bases were accessed, in the following order: Medline (using Ovid), Embase (using Ovid), Cumulative Index to Nursing and Allied Health Literature (CINHAL), Web of Science, and Scopus.
Keywords: juvenile idiopathic arthritis; juvenile rheumatoid arthritis; juvenile chronic arthritis; vitamin D status; review
