CC BY
16
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.72-002-053.2/.5:577.115+612.115 DOI: 10.22141/2224-0551.13.2.2018.129547
БогматЛ.Ф12, Нконова В.В.1, Шевченко Н.С12, Бессонова 1.М.12 1ДУ«1нститутохорони здоров'я дпей та п1длшв НАМН Укра'/ни», м. Харюв, Укра/на 2Харювський нацюнальний унверситет¡м. В.Н. Каразна, м. Харюв, Укра/на
Особливост порушень лЫдного спектра та компоненпв системи згортання кровi у дггей i3 коморб^ними станами при ювенiльному iдiопатичному артрит
For cite: Zdorov'e Rebenka. 2018;13(2):153-159. doi: 10.22141/2224-0551.13.2.2018.129547
Резюме. Акшуальшсшь. У дтей i тдлтшв is ювенльним idionamuHHUM артритом (Ю1А) приско-реному розвитку атеросклерозу та формуванню K0M0p6idH0i патологи сприяе висока iмунoзanaльнa активнсть хвороби. Зазвинай формування атеросклерозу вiдбувaеmься паралельно з порушення-ми системи згортання крoвi, тобто виникають явища атеротромбозу. Через це вважалось за неoбхiдне визнанити oсoблuвoсmi лтдного спектра крoвi та системи гемостазу в дтей з Ю1А та кoмoрбiднoю namoлoгiею. Машерiали та мешоди. Обстежено 97 дтей (5—18 ротв) хворих на Ю1А. Пащенти були розподыеш на двi групи. Першу групу становили 38 дтей (39,2 %) без ознак кoмoрбiднoi патологи, у другу групу (з ознаками кoмoрбiднoi патологи) увшшло 59 дтей (60,8 %). Вивнали лтдний спектр крoвi та коагулограму. Статистинна обробка проводилась за допомогою пакета статистинних програм Statgrafics 16.0. Резульшаши. Удтей з Ю1А та проявами кoмoрбiднoi патологи встановлено ознаки гтеркоагуляци, особливо виражет при порушенш лтдного спектра крoвi. Шд нас до^дження naрaмеmрiв лтдного спектра крoвi у хворих ie високими показниками фiбрuнoгену встановлено тдвищеннярiвня лтопроте'Мв низько'1' щiльнoсmi (р < 0,02), mрuглiцерuдiв (р < 0,02) та коефщента amерoгеннoсmi (р < 0,03). При aнaлiзi функци нирок встановлено, що в грут з кoмoрбiднoю namoлoгiеюу 21,4 % дтей показники швuдкoсmi клубонково'1'фльтраци знаходи-лись або в межах дуже низьких знанень, або в межах гшерфльтраци. Показники протетури у дтей групи з кoмoрбiднiсmю мали биьш висок знанення i потребували особливо'1' уваги. Анaлiз лМдного спектра крoвi в груш хворих з ознаками порушень функци нирок свiднumь, що у цих хворих ще быьше зростае рiвень атерогенних фракщй лiniдiв. За результатами aнaлiзу системи згортання в цш груп виявлено лише тдвищення протромбнового ндексу (р < 0,05). Отже, в дтей з Ю1А формування кoмoрбiднoi патологи вiдбувaеmься на mAi aкmuвнoсmi процесу, супроводжуеться формуванням атерогенних дислМдемт i тдвищенням тромбогенного потенщалу системи згортання крoвi. Зро-стання концентраци циркулююних iмуннuх комплекав i залунення нирки до патологтного процесу тдвищуе стутнь патологнних змн лМдного спектра крoвi та системи гемостазу. Висновки. Встановлено, що прогностинно не сприятливими ознаками формування кoмoрбiднoi патологи у хворих на Ю1А е: збереження aкmuвнoсmi патологнного процесу з тдвищенням концентраци циркулююних iмуннuх комплекав, наявтсть протетури, тдвищення рiвня загального холестерину, коефщента amерoгеннoсmi та фiбрuнoгену.
Ключовi слова: ювенльний iдionamuннuй артрит; дти;лМдний спектр; коагулограма
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» (<^orov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018 Для кореспонденци: Н1конова В1ктор1я Вадимшна, кандидат медичних наук, старший науковий ствробгтник вщдшення кардюревматологп, ДУ «1нститут охорони здоров'я дгтей та шдлггав НАМН УкраТни», пр. Ювтейний, 52-А, м. Харш, 61153, УкраТна; e-mail: viktoriavvn@gmail.com
For correspondence: Viktoriia Nikonova, PhD, Senior Research Fellow at the Department of cardiorheumatology, State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine», Ubileyniy av., 52-A, Kharkiv, 61153, Ukraine; e-mail: viktoriavvn@gmail.com
Вступ
Вiдомо, що однieю з причин летальносп при ревматоидному артрит (РА) у дорослих е атеросклероз i його ускладнення. Ризик кардюваскулярних катастроф зростае не тшьки при збiльшеннi тривалостi РА, але й у молодих пацiентiв, серопозитивних щодо ревматоидного фактора та антинуклеарних антитш у першi роки захворювання [1—3].
У дiтей i пщлижгв з ювеншьним iдiопатичним артритом (Ю1А) прискореному розвитку атеросклерозу та формуванню коморбщно'1 патологГi сприяе висока iмунозапальна активнiсть хвороби. Встановлено, що навиъ незначне пiдвищення рiвня С-реактивного протешу (СРП) протягом тривало-го часу е вщображенням не тшьки вираженосп запального процесу в суглобах, але й наявност суб-клiнiчного запалення в судиннiй стшщ, що може спричинити атеросклеротичне ураження судин при вщносно нормальних значеннях холестерину (ХС), а тим бшьше при високих його показниках [4, 5].
Зазвичай формування атеросклерозу вщбуваеть-ся паралельно з порушеннями системи згортання кровi, тобто виникають явища атеротромбозу, якi у дорослих iз РА супроводжуються клiнiчними про-явами серцево-судинних ускладнень (iнфаркт мю-карда, шсульт) [6, 7].
Вiдомо, що хрошчне неспецифiчне запалення при РА е шдуктором активаци гуморально1 ланки системи гемостазу, сприяе дефщиту фiзiологiчних антикоагулянпв, а також зниженню фiбринолiтич-но1 активностi кровi, що створюе передумови для виникнення гшеркоагуляци [8, 9]. Для дорослих пащенпв iз РА характерним е дисбаланс механiзмiв коагуляци i фiбринолiзу, асоцiйований з актившстю запального процесу [10, 11].
Мета: визначити особливосп лiпiдного спектра кровi та системи гемостазу у дггей з Ю1А та комор-бщною патологiею.
Матерiали та методи
Обстежено 97 дггей вiком 5—18 роюв, хворих на Ю1А з олио- та полiартикулярним варiантом захворювання. Пащенти були розподiленi на двi групи. Першу групу становили 38 дггей (39,2 %) без ознак коморбщно! патологи, у другу групу (з ознаками коморбщно! патологи) увiйшло 59 дiтей (60,8 %). Дiвчата пе-реважали в обох групах — 68,4 % та 79,7 % вщповщно.
Лшщний спектр кров1 оц1нювали за визначенням р1вня загального холестерину (ЗХС, ммоль/л), три-гл1церид1в (ТГ, ммоль/л) 1 холестерину лшопротешв високо1 щ1льност1 (ЛПВЩ, ммоль/л) (лаборатор1я «Аналггака»). Показники лшопроте'Мв дуже низь-ко1 щ1льност1 (ЛПДНЩ, ммоль/л), лшопротешв низькою щ1льност1 (ЛПНЩ, ммоль/л) та коефщен-та атерогенносп (КА) отримали розрахунковим методом. Складов! системи згортання кров1 визначали за даними коагулограми, що включало визначення р1вня фЮриногену (ФГ, г/л), протромбшового шдек-су (ПТ1, %), тромб1нового часу (ТЧ, с), активовано-го часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ, с),
мiжнародного нормал1зованого сшввщношення (МНС, ум.од.), Д-димеру (ум.од.) (лабораторiя «Аналггака»). Статистична обробка проводилась за допо-могою пакета прикладних програм Statgrafics 16.0.
Результати та обговорення
У результат! проведених дослщжень установлено (табл. 1), що в1к дебюту захворювання в груш без ознак коморбщно! патологи становив 6,3 року, а в груш з коморбщною патолопею — 5,9 року. Трива-лють захворювання на момент обстеження в перш1й груп1 була 71 мюяць, а в друг1й — дещо меншою — 61 мюяць. К1льк1сть уражених суглоб1в була практично однаковою в обох дослщжуваних групах — 4—5.
У груш з коморбщною патолопею значно час-т1ше рееструвалися позитивн1сть антинуклеарних антит1л (ANA) та серопозитившсть Ю1А, част1ше виявлялися СРП i циркулююч1 1мунн1 комплекси (Ц1К), а також iншi ознаки високо! активностi ревматоидного процесу (табл. 1).
Отже, дгти друго! групи захворiли дещо ранiше, тривалють захворювання була меншою, але саме у них виявились такi несприятливi ознаки прогресу-вання патологiчного процесу, як ураження органа зору та ANA-серопозитившсть.
Показники активносп процесу практично не вiдрiзнялись у дiтей дослщжуваних груп на момент !х обстеження (табл. 2).
Аналiз лiпiдограм показав, що у дггей iз коморбщною патолопею вГрогщно вищими були показники ЗХС (р < 0,02), тенденщя до пщвищення рГвня ХС ЛПНЩ i зниження антиатерогенно! фракцГ! ХС ЛПВЩ, що призводило до зростання рГвня КА та формування атерогенних дислшопротешемш (табл. 3).
Частота порушень лшщного спектра кровГ за-лежно вщ коморбщно! патологи! була такою: при коагулопатГ! порушення лшщного спектра кровГ рееструвались в 12,0 % випадкiв, при ураженш ни-рок — в 22,0 %.
Показники системи гемостазу у дггей з Ю1А з урахуванням наявносп чи вщсутносп коморбщних станiв подано в табл. 4.
Встановлено, що в груш дггей з ознаками коморбщно! патологи вщбуваеться деяке пщвищення ПТ1 та вГрогщне подовження ТЧ (р < 0,03) порГвнянно з групою без коморбщних захворювань (табл. 4).
Як вщомо, формування явищ атеротромбозу вщбуваеться при поеднанш порушень у системГ гемостазу та лшщному спектрГ кровь Аналiз цих по-казниюв у дгтей ¡з Ю1А виявив, що лише у дгтей ¡з порушеннями в лшщному спектрГ кровГ вщбуваеть-ся ютотне пщвищення рГвня Д-димеру (р < 0,01) та фГбриногену (ФГ) (р < 0,05) (табл. 5).
Отже, у дггей з Ю1А та ознаками коморбщно! патологи встановлено прояви гшеркоагуляци, особливо виражеш при порушенш лшщного спектра кровг ДестабшзацГя цих явищ у хворих на ревматичш захворювання прямо пов'язана з актившстю запалення, як клшчного, так i субклшГчного, i супроводжу-еться зазвичай пщвищенням рГвня ФГ.
154
Здоров'я дитини, ISSN 2224-0551 (print), ISSN 2307-1168 (online) Vol. 13, No 2, 2018
При дослщженш параметрiв лшщного спектра кровi у хворих iз високими показниками ФГ вста-новлено вiрогiдне шдвищення рiвня ХС ЛПНЩ (р < 0,02), ТГ (р < 0,02) i КА (р < 0,03) через вщносно низькi показники ХС ЛПВЩ (табл. 6).
Однieю iз систем, яка завжди у хворих на Ю1А е вразливою щодо основного захворювання, е сечо-вивщна система. При аналiзi основних показниюв
функцп нирок установлено, що значення клубочко-во! фiльтрацГi знаходяться в межах нормальних ко-ливань в обох дослщжуваних групах. Проте в груш з коморбщною патологiею у 13 (21,35 ± 11,2 %) да-тей показники швидкостi клубочково! фшьтрацп знаходились або в межах дуже низьких значень — 81,38 ± 7,74 мл/хв, або в межах гшерфшьтрацп — 147,26 ± 2,59 мл/хв. Також у дггей групи з комор-
Таблиця 1. Загальна характеристика па^ен^в з Ю1А з урахуванням коморбДно/ патологи, показниюв активност процесу та рентгенолопчно! стади захворювання, M ± m, %
Показники Група без коморбщно'|' патологи, n = 38 Група з коморбщною патолопею, n = 59
Стать: — дiвчата — хлопц 26 (68,4 %) 12 (31,6 %) 47 (79,7 %) 12 (20,3 %)
BiK, роки 11,81 ± 0,51 10,74 ± 0,46
BiK дебюту, роки 6,32 ± 0,65 5,96 ± 0,45
Тривалють захворювання, мюящ 71,07 ± 6,85 61,33 ± 6,28
Ктьшсть уражених суглобiв 4,78 ± 0,52 4,89 ± 0,40
Уве'|т+ - 20,33 ± 12,2**
ANA+ 37,5 ± 12,5 60,0 ± 10,0*
ФГ+ 10,0 ± 15,0 10,0 ± 12,4
СРП+ 15,7 ± 14,8 30,5 ± 10,8**
Ц1К+ - 13,3 ± 12,0
Активнють II-III 14,1 ± 15,5 32,6 ± 10,7**
Рентгенолопчна с^я II-III 70,0 ± 8,6 51,7 ± 8,9*
Примтки: * — р < 0,05 порiвнянно з групою без коморбДно/ патологи'; " — р < 0,01 порiвнянно з групою без коморбдноi патологи.
Таблиця 2. Показники активност процесу у па^енлв iз Ю1А залежно вд наявност коморбдних станв,
M ± m
Показники Група без коморбщно'|' патологй', n = 38 Група з коморбщною патолопею, n = 59
СРП, г/л 14,00 ± 3,34 14,40 ± 1,93
Серомукощ, у.о. 0,151 ± 0,010 0,172 ± 0,010
Ревматощний фактор, МО/мл 21,20 ± 7,10 26,60 ± 5,67
АНА, у.о. 2,18 ± 0,30 2,21 ± 0,26
Ц1К,г/л 1,22 ± 0,05 1,46 ± 0,10
Таблиця 3. Показники лiпДного спектра кровi в групах ¡з наявнстю та вДсутнстю коморбДно/
патологи у хворих на Ю1А, М ± т
Показники Група без коморбщно'|' патологй', n = 12 Група з коморбщною патолопею, n = 23
ЗХС, ммоль/л 4,13 ± 0,09 4,83 ± 0,14*
ЛПВЩ, ммоль/л 1,23 ± 0,05 1,16 ± 0,07
ЛПНЩ, ммоль/л 2,19 ± 0,14 2,82 ± 0,18
ЛПДНЩ, моль/л 0,32 ± 0,01 0,42 ± 0,02
ТГ, ммоль/л 0,81 ± 0,08 0,93 ± 0,06
КА, у.о. 2,10 ± 0,15 3,13 ± 0,21*
Примтки: * — р < 0,02 порiвнянно з групою без коморбдноi патологи.
бщшстю показники протешурп мали бiльш висою значення, що потребувало особливо'1 уваги (мжро-альбумiнурiя — 99—168 мг/л) (табл. 7).
Особливе значення функщонального стану нирок у формуванш порушень рiзних органiв i систем, а також 1х вплив на метаболiзм бiлкiв, вуглеводiв, л1-пщв доведено у дорослих хворих на ревматичш за-хворювання [12].
Аналiз показникiв лiпiдного спектра кровi в груш хворих з ознаками порушень функци нирок свщчить про те, що у таких хворих ще бшьше зростае рiвень атерогенних фракцш лшщв (ЗХС, ХС ЛПНЩ), але
паралельно з цим у дггей вщбуваеться пщвищення й антиатерогенних фракцш — ХС ЛПВЩ, тому зна-чного пiдвищення КА не спостерпаеться (табл. 8).
Аналiз показникiв системи згортання у дггей з Ю1А та порушеннями функци нирок свщчить лише про вь рог1дне пщвищення ПТ1 (р < 0,05) у цш груш (табл. 9).
Отже, у дггей з Ю1А при коморбщнш патологи формуються зм1ни в лшщному спектрi кров1 атеро-генно'1 спрямованостi, що поеднуються з тромбо-генними порушеннями в системi гемостазу та ство-рюють умови для виникнення нових комор61дних станiв.
Таблиця 4. Параметри коагулограми у хворих на Ю1А з наявнстю коморбщно/ патологи, М ± т
Показники Група без коморбщно! патологи, п = 9 Група з коморбщною патолопею, п = 19
ПТ1, % 86,71 ± 2,69 90,74 ± 2,34
АЧТЧ, с 29,16 ± 0,47 29,37 ± 0,67
ФГ, г/л 3,25 ± 0,16 3,89 ± 0,14
ТЧ, с 9,73 ± 0,70 11,19 ± 1,19*
МНС, ум.од. 1,11 ± 0,02 1,08 ± 0,02
Д-димер, ум.од. 0,19 ± 0,03 0,37 ± 0,07
Примтки: * — р < 0,03 пор1внянно з групою без коморбДноУ патологи.
Таблиця 5. Параметри коагулограми в груп хворих на Ю1А з порушеннями липДного спектра кровi,
М ± т
Показники Група без коморбщно'| патологи, п = 9 Група з коморбiдною патолопею
Без порушень лшщного спектра кров^ п = 12 З порушенням лiпiдного спектра, п = 12
ПТ1, % 86,71 ± 2,69 89,70 ± 0,74 94,05 ± 3,11
АЧТЧ, с 29,16 ± 0,47 29,75 ± 0,77 28,47 ± 0,87
ФГ, г/л 3,25 ± 0,16 3,55 ± 0,25 3,96 ± 0,21*
ТЧ, с 9,73 ± 0,70 10,28 ± 1,93 12,60 ± 2,06
МНС, ум.од. 1,11 ± 0,02 1,09 ± 0,01 1,06 ± 0,02
Д-димер, ум.од. 0,19 ± 0,03 0,25 ± 0,08 0,82 ± 0,13**
Примтки: * — р < 0,05 пор1внянно з групою без коморб'щно)' патологи; ** — р < 0,01 пор1внянно з групою без коморбДноУ патологи.
Таблиця 6. Параметри лпДного спектра кровi в груп з пДвищенням р1вня ФГ у хворих на Ю1А,
М ± т
Показники Група без коморбщно'| патологи п = 12 Група з коморбщною патологiею
1з нормальним рiвнем ФГ, п = 9 1з високим рiвнем ФГ, п = 9
ЗХС, ммоль/л 4,13 ± 0,09 4,35 ± 0,45 4,65 ± 0,37
ЛПВЩ, ммоль/л 1,23 ± 0,05 1,05 ± 0,11 1,17 ± 0,12
ЛПНЩ, ммоль/л 2,19 ±0,14 2,55 ± 0,26 3,16 ± 0,31*
ЛПДНЩ, моль/л 0,32 ± 0,01 0,44 ± 0,03 0,47 ± 0,06
ТГ, ммоль/л 0,81 ± 0,08 0,99 ± 0,08 1,04 ± 0,13*
КА, ум.од. 2,10 ± 0,15 3,10 ± 0,38 3,24 ± 0,33*
Примтка: * — р < 0,03 порiвнянно з групою без коморбщноУ патологи.
156 Здоров'я дитини, ^ 2224-0551 (ргМ). ^ 2307-1168 (опУпе) 13, No 2, 2018
Регресшний аналiз дозволив видглити компо-ненти, яю е найбiльш значущими у формуванш окремих патологiчних вiдношень у груш дггей з Ю1А за наявносп коморбщно! патологи.
Так, найбгльший взаемозв'язок встановлено м1ж атерогенними дислшопроте!нем1ями (iнтегральний показник змiн — КА) та Д-димером (Кд = 48,0 %).
Порушення системи гемостазу у дггей з Ю1А вщ-буваються при взаемоди пiдвищеного рiвня ФГ з такими факторами, як АЧТЧ (Кд = 75,2 %) i голо-вним показником тромбоутворення — Д-димером (Кд = 80,8 %).
Таким чином, отримаш результати пщтвер-джують, що саме у груш хворих з ознаками комор-бщно! патологи iснуе тiсний взаемозв'язок м1ж атерогенними змiнами у лiпiдному спек^ кровi (КА) та компонентами системи згортання — ФГ i Д-димером.
Для розробки критерив прогностично! значу-щостi показникiв та !х градацш у формуваннi комор-бщно! патологи в дггей з Ю1А використано методику
Таблиця 7. Показники функци нирок у хворих на Ю1А залежно вД коморбДних сташв, М ± т
Показники Група
Без коморбщно'|' патологи, п = 12 1з коморбiдною патолопею, п = 18
ШКФ, мл/хв 106,90 ± 2,45 110,19 ± 3,55
Альбумшурiя, мг/л 20,87 ± 4,29 59,47 ± 29,39*
Примтки: * — р < 0,01 пор1внянно з групою без коморбДноУ патологи.
Таблиця 8. Показники лiпДного спектра кровi в груп'1 хворих на Ю1А з ознаками порушень функци
нирок, М ± т
Показники Група без коморбщно'| патологи, п = 12 Група з коморбiдною патолопею
Без порушень функци нирок, п = 11 З порушеннями, функци нирок, п = 18
ЗХС, ммоль/л 4,13 ± 0,09 4,45 ± 0,21 5,12 ± 0,29*
ЛПВЩ, ммоль/л 1,23 ± 0,05 1,10 ± 0,11 1,40 ± 0,08
ЛПНЩ, ммоль/л 2,19 ± 0,14 2,45 ± 0,20 3,65 ± 0,27*
ЛПДНЩ, ммоль/л 0,32 ± 0,01 0,44 ± 0,05 0,40 ± 0,04
ТГ, ммоль/л 0,81 ± 0,08 0,99 ± 0,11 0,89 ± 0,09
КА, ум.од. 2,10 ± 0,15 2,97 ± 0,37 3,04 ± 0,32
Примтки: * — р < 0,05 пор1внянно з групою з ураженнями нирок та без таких.
Таблиця 9. Параметри коагулограми в груп '1 хворих на Ю1А з порушеннями функци нирок,
М ± т
Показники Група без коморбщно'| патологи, п = 9 Група з коморбщною патологiею
Без порушень функци нирок, п = 9 З порушеннями функци нирок, п = 18
ПТ1, % 86,71 ± 2,69 89,21 ± 2,24 94,74 ± 2,68*
АЧТЧ, с 29,16 ± 0,47 29,01 ± 0,99 30,75 ± 0,82
ФГ, г/л 3,25 ± 0,16 3,78 ± 0,21 3,82 ± 0,38
ТЧ, с 9,73 ± 0,70 11,52 ± 1,22 14,38 ± 3,87
МНС, ум.од. 1,11 ± 0,02 1,09 ± 0,02 1,05 ± 0,02
Д-димер, ум.од. 0,19 ± 0,03 0,23 ± 0,21 0,10 ± 0,01
Примтка: * — р < 0,05 порiвнянно з групою без коморбДноУ патологи.
неоднорщно! послщовно! процедури за А. Вальдом iз визначенням шформативносп ознак за допомо-гою критерго Кульбака.
Застосування ще! процедури дозволило кгльюс-но виразити отримаш вщмшност! у хворих iз наяв-шстю та вщсутнютю ознак коморбщно! патологи й оцшити мiру !х прогностично! значущостi (табл. 10).
Встановлено, що прогностично несприятливи-ми ознаками у хворих на Ю1А у формуванш комор-
Д-димер Кд = 48,0 % КА
Рисунок 1. Фактори формування атеротромбогенних порушень у хворих на Ю1А ¡з коморбДною патолопею
Рисунок 2. Фактори формування порушень гемостазу у хворих '¡з коморбДною патолопею
Таблиця 10. Алгоритм прогнозу розвитку коморбДних стан1в та ix вДсутност у хворих на Ю1А
Ознаки Градацп ДК 1нформатившсть
Актившсть II-III е +15,08 2,61
Немае -1,64
Пщвищення piBHa ЗХ е +10,39 1,54
Немае -1,36
Пщвищення КА е +13,08 1,36
Немае -0,94
Пщвищення концентраци Ц1К е +11,32 0,75
Немае -0,59
Пщвищення piвня ФГ е +7,63 0,52
Немае -0,60
Пpотеiнуpiя е +5,49 0,41
Немае -0,66
Примтки: «+» — Ю1А з ознаками коморбДност'г, «-» — Ю1А без ознак коморбДност'1.
6^hoï патологИ е: висока актившсть патолопчного процесу, тдвищення рГвня ЗХС, тдвищення КА, зростання концентрацИ Ц1К та рГвня ФГ, наявнють протешурИ.
Саме запалення е найважливiшим фактором, який пщтримуе загрозу розвитку атеросклерозу, атеротромбозу та венотромбозу у дiтей, хворих на Ю1А, причому небезпечним е не тшьки процес запалення в самш судиннiй стiнцi, а й патолопчний вплив бiлкiв гостpоï фази (СРП) на клггини Гмун-roï системи з формуванням Ц1К та шших елементiв системноï запальноï вщповщ.
Отже, в дiтей iз Ю1А формування комоpбiдноï патологïï вщбуваеться на rai збереження активнос-тi процесу, супроводжуеться формуванням атерогенних дислшопротешемш та пщвищенням тром-богенного потенщалу системи згортання кpовi. Зростання концентрацИ Ц1К i залучення нирки до патолопчного процесу (наявнють протешурИ) пщ-вищуе ступiнь патологiчних змiн лшщного спектра кpовi та системи гемостазу.
Висновки
1. Атерогенш дислшопротешемИ встановлено у 53,4 % дггей з Ю1А, що асоцiйованi з довготривалим збереженням активностi хвороби.
2. У хворих на Ю1А в 16,2 % випадюв встановлено ознаки гшеркоагуляцИ з пiдвищенням ПТ1, ФГ i Д-димеру.
3. Встановлено, що прогностично несприятли-вими ознаками формування комоpбiдноï патологИ у хворих на Ю1А е: збереження активностi патолопчного процесу з пщвищенням концентраций Ц1К, наявнють протешурИ, пщвищення р1вня ЗХС, КА та ФГ.
Конфлжт ÏHTepecÏB. Автори заявляють про вщ-сутнють конфл^у iнтеpесiв при пщготовщ даноï стагтi.
References
1. Gerasimova EV, Popkova TV, Novikova DS. Proatherogenic lipid and lipoprotein metabolic disturbances in patients with rheumatoid arthritis. Nauchno-prakticheskaya revmatologiya. 2017;55(3):311-320. doi: 10.14412/1995-4484-2017-311-320. (in Russian).
2. Kitas GD, Gabriel SE. Cardiovascular disease in rheumatoid arthritis: state of the art and future perspectives. Ann Rheum Dis. 2011 Jan;70(1):8-14. doi: 10.1136/ard.2010.142133.
3. Krasnopolskaya AV, Balykova LA, Kornilova TI, Shirokova AA. Problem of metabolic disorders in children with juvenile arthritis living in the Republic of Mordovia. Nauchno-prakticheskaya revmatologiya. 2014;52(5):572-577. Doi: 10.14412/1995-4484-2014-572577. (in Russian).
4. Popkova TV, Novikova DS, Nasonov EL. Cardiovascular diseases in rheumatoid arthritis: latest data. Nauchno-prakticheskaya revmatologiya. 2016;54(2):122-128. doi: 10.14412/1995-44842016-122-128. (in Russian).
5. Yanysheva AV. Metabolic disturbances in psoriatic arthritis. Si-birskij MedicinskijZurnal (Irkutsk). 2009;85(2):25-28. (in Russian).
6. Johannesdottir SA, Schmidt M, Horvath-Puho E, S0rensen HT. Autoimmune skin and connective tissue diseases and risk of venous thromboembolism: a population-based case-control study. J Thromb Haemost. 2012 May;10(5):815-21. doi: 10.1111/j.1538-7836.2012.04666.x.
7. Levshin Nlu, Baranov AA, Arshinov AV, Lapkina NA. Correction of prothrombogenic status and inflammatory activity as cardiovascular risk factors with low-molecular weight heparin of second generation. Lechaschi Vrach. 2014;(7):45-51. (in Russian).
8. Zoller B, Li X, Sundquist J, Sundquist K. Risk of pulmonary embolism in patients with autoimmune disorders: a nationwide follow-up study from Sweden. Lancet. 2012 Jan 21;379(9812):244-9. doi: 10.1016/S0140-6736(11)61306-8.
9. Dimitroulas T, Douglas KM, Panoulas VF, at al. Derangement of hemostasis in rheumatoid arthritis: association with demographic, inflammatory and metabolic factors. Clin Rheumatol. 2013 Sep;32(9):1357-64. doi: 10.1007/s10067-013-2283-6.
10. Satybaldyeva MA. Rheumatoid arthritis and venous thromboem -bolic events. Nauchno-prakticheskaya revmatologiya. 2016;54(4):456-462. doi: 10.14412/1995-4484-2016-456-462. (in Russian).
11. Kropotina TV, Morova NA. System of the hemostasis in patients with rheumatoid arthritis combined with ischemic heart disease during therapy with nonsteroidal anti-inflammatory drugs and aspirin. Sibirskij Medicinskij Zurnal (Irkutsk). 2012;112(5):36-38. (in Russian).
12. Kronbichler A, Mayer G. Renal involvement in autoimmune connective tissue diseases. BMC Med. 2013 Apr 4;11:95. doi: 10.1186/1741-7015-11-95.
OTpuMaHO 15.02.2018 ■
158
Здоров'я дитини, ISSN 2224-0551 (print), ISSN 2307-1168 (online) Vol. 13, No 2, 2018
БогматЛ.Ф.1-2, Никонова В.В.1, Шевченко Н.С.12, Бессонова И.Н.1 2
1ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины», г. Харьков, Украина 2Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, г. Харков, Украина
Особенности нарушений липидного спектра и компонентов системы свертывания крови у детей с коморбидными состояниями при ювенильном идиопатическим артрите
Резюме. Актуальность. У детей и подростков с ювениль-ным идиопатическим артритом (ЮИА) раннему развитию атеросклероза и формированию коморбидной патологии способствует высокая иммуновоспалительная активность болезни. Как правило, формирование атеросклероза происходит параллельно с нарушениями системы свертывания крови, то есть возникают явления атеротромбоза. В связи с этим необходимо было изучить особенности липидного спектра крови и системы гемостаза у детей с ЮИА и коморбидной патологией. Материалы и методы. Обследованы 97 детей (5—18 лет) больных ЮИА. Пациенты были разделены на две группы. Первую группу составили 38 детей (39,2 %) без признаков коморбидной патологии, во вторую группу, с признаками коморбидной патологии, вошло 59 детей (60,8 %). Изучали липидный спектр крови и показатели коагулограммы. Статистическая обработка проводилась с помощью пакета статистических программ Statgrafics 16.0. Результаты. У детей с ЮИА и признаками коморбидной патологии выявлены признаки гиперкоагуляции, особенно выраженные при наличии нарушений липидного спектра крови. При исследовании параметров липидного спектра крови у больных с высокими показателями фибриногена установлено повышение уровня липопротеинов низкой плотности (р < 0,02), триглицери-дов (р < 0,02) и коэффициента атерогенности (р < 0,03). При анализе функции почек установлено, что в группе с
коморбидной патологией у 21,4 % детей выявлена либо гипофильтрация, либо гиперфильтрация. Показатели протеинурии у детей с коморбидностью имели более высокие значения, что требовало особого внимания. Анализ липидного спектра крови в группе больных с признаками нарушения функции почек свидетельствует, что у этих больных еще больше возрастает уровень дислипидемий. Анализ коагулограммы в этой группе свидетельствует лишь о повышении протромбинового индекса (р < 0,05). Таким образом, у детей с ЮИА формирование коморбидной патологии происходит на фоне активности процесса, сопровождается формированием атерогенных дислипидемий и повышением тромбогенного потенциала системы свертывания крови. Рост концентрации циркулирующих иммунных комплексов и участие почек в процессе развития болезни повышает степень патологических изменений липидного спектра крови и системы гемостаза. Выводы. Установлено, что прогностически не благоприятными признаками формирования коморбидной патологии у больных ЮИА являются: сохранение активности патологического процесса с повышением концентрации циркулирующих иммунных комплексов, наличие протеинурии, повышение уровня общего холестерина, коэффициента атерогенности и фибриногена.
Ключевые слова: ювенильный идиопатический артрит; дети; липидный спектр; коагулограмма
L.F. Bogmat12, V.V. Nikonova1, N.S. Shevchenko12,1.M. Bessonova1 2
1State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
2V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine
Features of violations of the lipid spectrum and components of the coagulation system in children with comorbid states in juvenile idiopathic arthritis
Abstract. Background. In children and adolescents with juvenile idiopathic arthritis (JIA), a high immune-inflammatory activity of the disease leads to accelerated development of atherosclerosis and the comorbid pathology. Typically, the formation of atherosclerosis occurs in parallel with violations in the system ofblood coagulation, that is, there are atherothrombotic phenomena. In this regard, it was considered necessary to determine the features of blood lipids and hemostatic system in children with JIA and comorbid pathology. Materials and methods. Ninety seven children (5—18 years) with JIA were examined. They were divided into two groups. The first group consisted of 38 children (39.2 %) without symptoms of comorbidity, and the second group, with signs of comorbidity, included 59 patients (60.8 %). The lipid blood spectrum and coagulogram were studied. Statistical processing was carried out using the statistical software package Statgraphics 16.0. Results. Consequently, children with JIA, with symptoms of comorbidity, have established signs of hypercoagulability, especially expressed in the presence of violations of blood lipids. When studying the parameters of lipid spectrum of the blood in patients with high fibrinogen indices, an increase in the level of low-density lipoprotein cholesterol (p < 0.02), triglycerides (p < 0.02) and atherogenic index (p < 0.03) was observed. When analyzing renal function, it was found that in 21.4 % of children from the group
with comorbid pathology, glomerular filtration rate was either within very low values or within the limits of hyperfiltration. Indicators of proteinuria in children with comorbidity were more important and needed special attention. An analysis of the lipid profile of the blood in a group of patients with signs of abnormal kidney function suggests that they have still more increase in the level of atherogenic lipid fractions. Analysis of the coagulation system in this group indicates only an increase in prothrombin index (p < 0.05). Thus, in children with JIA, the formation of comorbid pathology occurs on the background of the process activity accompanied by atherogenic dyslipidemia and increased thrombogenic potential of the coagulation system. The growth in the concentration of circulating immune complexes and involvement of the kidneys in the pathological process increases the degree of pathological changes in the lipid profile of the blood and the system of hemostasis. Conclusions. It has been established that prognostically unfavorable signs for the formation of comorbid pathology in patients with JIA are: maintaining the activity of pathological process with increasing concentration of circulating immune complexes, presence of proteinuria, increased total cholesterol, atherogenic index and fibrinogen.
Keywords: juvenile idiopathic arthritis; children; lipid spectrum; coagulogram
