CC BY
84
k^wlребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.36-053.2/.5:616.5-002.52 DOI: 10.22141/2224-0551.12.4.2017.107621
БогматЛ.Ф., Шевченко Н.С., Бессонова 1.М., Нконова В.В., Ахназарянц Е.Л.
ДУ«1нститутохорони здоров'я дпей та п1длшв Национальноi академпмедичнихнаук Укра/ни»,
м. Харкв, Укра/на
Бiохiмiчнi маркери функцюнальних порушень печЫки хворих на системний червоний вовчак
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12:429-34. DOI: 10.22141/2224-0551.12.4.2017.107621
Резюме. Актуальтсть. Системний червоний вовчак (СЧВ) в основЬ патогенезу мае генералЬзоване автоЬмунне запалення, що призводить до розвитку широкого спектра Ьмунозапальних органних порушень. Серед них на особливу увагу заслуговуе печЬнка, оскЬльки ii функцЬональний стан може вЬдбивати не тЬльки тяжкЬсть патологЬчного процесу, а й вЬдповЬдь на агресивне лЬкування. Метароботи поляга-ла в дослЬдженнЬ бЬохЬмЬчних маркерЬв функцЬонального стану печЬнки у дтей Ьз початковими стадЬями СЧВ. Матерiали та методи. Вивчено особливостЬ лтдного, вуглеводного спектра кровЬ, показни-ки тгментного обмЬну, маркерЬв цитолЬзу, холестазу, фЬброзу та бЬлковосинтетично1' функщ печЬнки дтей Ь пЬдлткЬв, хворих на СЧВ. Обстежено 26хворих вЬком вЬд 7до 18 рокЬв. Сформовано двЬ групи: 10 пацЬентЬв (38,4 %) Ьз термЬном перебЬгу хвороби 1—3роки та 16 (61,5 %) — з ii тривалЬстю понад 3роки. Результати. Середт показники лтдного спектра кровЬ хворих не перевищували референтних значень Ь не мали статистичних вЬдмЬнностей серед пацЬентЬв видЬлених груп. РЬвнЬ загального холестерину (ХС) та триглЬцеридЬв в обох групах пацЬентЬв значно перевищували контрольнЬ значення (р < 0,05). Показники ХСлтопроте1'дЬв низько'1' щЬльностЬ зростали вже на раннЬх стадЬях хвороби (р < 0,05) Ь досягали максимальних значень в осЬб Ьз перебЬгом СЧВ понад 3 роки (р < 0,05). КонцентрацЬя ХС лтопроте1'дЬв високо'1' щЬльностЬ пацЬентЬв друго'1' групи дещо зменшувалась (р < 0,1). ВЬдбувалось пЬдвищення середнЬх показникЬв коефЬцЬента атерогенностЬ в 1,7раза серед пацЬентЬв першо'1' групи (р < 0,05) та в 2,25 раза — в осЬбдруго'1'групи (р < 0,05). ДослЬдження Ьншихланок метаболЬзму показали, що середт значення глЬкемп та Ьмунореактивного ЬнсулЬну (IPI) натще вЬдповЬдали фЬзЬологЬчнЬй нормЬ. Однак у половини пацЬентЬв Ьз СЧВ мала мЬсце гтерЬнсулшемЬя (пЬдвищення рЬвня 1Р1 понад 25 мкМО/мл). Встановлено тенденцЬю до порушення тгментного обмЬну. Середт показники загального быЬрубту збЬльшувались при збЬльшеннЬ тривалостЬхвороби (р < 0,05) та залежно вЬд активностЬзахворювання (r = 0,632;р < 0,05). 1з тривалЬстю СЧВ понад 3роки суттево зменшувалась концентрацЬя гаптоглобЬну (1,1 ± 0,1 г/л проти 1,6 ± 0,2 г/л;р < 0,05) та визначались високЬ концентращ аспартатамЬнотрансферази (у 12,5 % об-стежених). Встановлено зростання показникЬв фЬброзоутворення (р < 0,05). Висновки. У дтей, хворих на СЧВ, вже нараннЬх етапах вЬдбуваються суттевЬ змЬни у функцЬональному станЬ печЬнки. Встановлено наявнЬсть дислШдеми атерогенно'1' спрямованостЬ, яка поглиблювалась при зростаннЬ тривалостЬ й активностЬ хвороби, порушення вуглеводного обмЬну у виглядЬ гЬпертсулшемп у 50,0 % обстежених, зниження концентращ гаптоглобЬну, а також асоцЬацЬя показникЬв фЬброзу печЬнки АСТ/PYP та АЛТ/ PYPз тривалЬстю та активнЬстю захворювання.
Ключовi слова: системний червоний вовчак; пЬдлтки; метаболЬчнЬ змЬни; печЬнка
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Богмат Людмила Федоспвна, доктор медичних наук, профессор, завщуюча вщдтенням кардюревматологи, ДУ «1нститут охорони здоров'я дтой та пщл™ НАМН УкраТни», пр. Ювшейний, 52А, м. Харш, 61153, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Lyudmila Bogmat, MD, PhD, Professor, Head of the Department of cardiorheumatology, State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine'; Ubileyniy av., 52A, Kharkiv, 61153, Ukraine; e-mail: [email protected]
Вступ
Системний червоний вовчак (СЧВ) вщноситься до системних авто1мунних захворювань, етюлопя якого залишаеться нев1домою, а патогенез склад-ним, 1 включае глибою порушення 1мунорегулящ'1 з неконтрольованою гшерпродукщею широкого спектра автоантит1л до окремих компонент1в ядра й 1мунних комплекав [1]. Суть патолог1чного процесу при даному захворюванш полягае в генерал1зовано-му авто1мунному запаленн1, що призводить до роз-витку широкого спектра 1мунозапальних органних порушень, як1 включають також 1 ураження печ1нки.
За даними сучасно1 л1тератури, ураження печш-ки при СЧВ мають бшьшють хворих, але 1х д1апа-зон коливаеться вщ субкл1н1чних прояв1в у вигляд1 пщвищення активност1 трансам1наз та незначного збшьшення розм1р1в до розвитку тяжкого гепатиту 1з значним порушенням основних функц1й органа. Патолог1ю печшки у хворих СЧВ на шщ активност1 хвороби зазвичай пов'язують 1з самою хворобою, та деяк1 автори вважать основною причиною П виник-нення вживання гепатотоксичних препарат1в базис-но1 терапи [3—5, 8]. Уточнення характеру ураження печ1нки при данш нозологп мае не лише теоретич-не, а й практичне значення, оскшьки при 11 патологи частше спостер1гаеться затяжний та прогресуючий переб1г хвороби.
Мета дослщження: досл1дити бюым1чш маркери функц1ональних порушень печ1нки хворих на системний червоний вовчак пщлигав на р1зних етапах захворювання.
Мaтерiaли та методи
Пщ спостереженням перебували 26 хворих на системний червоний вовчак вжом в1д 7 до 18 роюв. Середня тривал1сть захворювання на момент пер-винного обстеження в поточному рощ становила 57,0 ± 7,0 мюяця. Розпод1л на групи проведено за-лежно вщ тривалост1 захворювання. Першу групу становили 10 пащенпв (38,4 %) 1з терм1ном пере-б1гу хвороби вщ одного до 3 рок1в, другу — 16 ос1б (61,5 %) 1з тривал1стю понад 3 роки. Серед пащенпв переважали особи жшочо'1 стат1 — 24 (88,4 %), чо-лов1ки — 2 (7,6 %). До групи контролю ввшшли 17 практично здорових однолигав.
У сироватщ кров1 визначали л1п1дний спектр за вмютом загального холестерину (ЗХС, ммоль/л), триглщервддв (ТГ, ммоль/л) та холестерину ль попроте'щв високо'1 щшьносп (ХС ЛПВЩ, ммоль/л). Холестерин лшопротещв низько1, дуже низько1 щ1льност1 (ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ, ммоль/л) та коеф1щент атерогенност1 (КА) визна-чали розрахунковим методом. Стан вуглеводно-го обмшу оц1нювали шляхом визначення р1вшв глюкози (ммоль/л) та 1мунореактивного шсулшу (мкМО/мл) у сироватц1 кров1. Визначали також концентрацп загального б1л1руб1ну та його фрак-ц1й, активн1сть аланшамшотрансферази та ас-партатам1нотрансферази, р1вн1 а2-макроглобулшу (г/л), гаптоглоб1ну (г/л), аполшопротеТну А-1
(г/л), у-глутаматтрансферази (Од/л) сироватки KpoBi та спiввiдношення АЛТ/PYP (Од/л), АСТ/ PYP (Од/л).
Статистична обробка отриманих даних проводилась з використанням пакета програм Statgraphics Plus for Windows Version 2.1. Розрахо-вувалась середня арифметична величина i стандартна помилка середньо! для вс1х показниюв. Розбiжностi мiж середнiми в разi нормального розподiлу показникiв ощнювалися параметрич-ними методами математично! статистики (крите-рiй t Стьюдента, кутового перетворення Фшера), а при вщсутносп нормального розподiлу — не-параметричними (Вшкоксона — Манна — У1тш). Вiдмiнностi вважали статистично значущими при р < 0,05. Для встановлення причинно-наслщково! залежност м1ж показниками проводився кореля-цiйний аналiз.
Результати та обговорення
При клiнiчному обстеженнi хворих встановлено фактори, що передували машфестаци захворювання, — гостра рестраторна вiрусна iнфекцiя (у 15,3 % хворих), iнсоляцiя, стрес та зниження маси тша (у 3,8 % оаб). Обтяжену спадковiсть за ревматичними хворобами мали лише два пащенти (7,6 %).
Пд час аналiзу клжчно! симптоматики СЧВ визначено, що незадовшьне самопочуття, шд-вищену втомлювашсть та загальну слабкiсть вщ-значали 30,7 % хворих, !х частота та виражешсть вiдповiдали активностi патолопчного процесу. Вiдмiчено наявнiсть ознак ураження шюри (у 53,8 % обстежених) i центрально! нервово! систе-ми (у 76,9 %), люпус-нефриту (у 73,1 %) i суглобо-вого синдрому (у 61,5 % хворих), трофiчних порушень (у 34,6 % ос16), гемопатп (у 19,2 % пащенпв) i пульмонiту (у 15,3 %). Для ураження шюри най-бiльш характерною була еритема на спинщ носа i щоках у виглядi метелика, яка виявлена у бшьшос-тi пацiентiв (70,0 %) iз перебiгом хвороби вщ 1 до 3 рокiв та у 43,7 % хворих iз бшьшим стажем СЧВ (р > 0,05). У поодиноких випадках в анамнезi за-фiксована фотосенсибiлiзацiя (у 3 оаб). Синдром Рейно був притаманний понад чверт обстежених (у 26,9 %). Суглобовий синдром мав мкруючий, непостшний характер з переважанням артралгш у колiнних, променевозап'ясткових, гомшково-стопних суглобах, дрiбних суглобах кистей та, рщ-ше, плечових i лiктьових суглобах. Явища синовiту виявлено у 30,0 % обстежених iз тривалiстю СЧВ вiд 1 до 3 роюв та в удвiчi меншо! кiлькостi осiб iз бшьшим строком юнування хвороби (у 12,5 %; р > 0,05). Ураження нирок зафжсовано у бшьшосп пащенпв (у 73,1 %) i проявлялись у виглядi проте-шурп, мжрогематурп; рееструвались як у першiй, так i друг1й групах — у 70,0 та 75,0 % вщповщно (р > 0,05). Випадюв серозиту (плевриту, перикардиту) серед обстежених не виявлено. Ураження нервово! системи також виявлено у 80,0 та 75,0 % обстежених (р > 0,05). Саме щ пащенти скаржи-
лись на головний б1ль, емоц1йну лабшьшсть, не-вр1вноважен1сть, у двох хворих д1агностована еп1лепс1я, в одного — пперкшези. Прояви вегето-судинно1 дисфункщ'1 з церебральною ангюдисто-н1ею зареестровано у 68,7 %.
Серед супутньо1 патологи виявлено: патолог1ю гепатобшарно! системи (функщональш розла-ди б1л1арного тракту — у 50,0 %, холецистохолан-пти — у 31,2 %), дифузний нетоксичний зоб — у 12,5 %, хвороби оргашв дихання (вазомоторний ришт — у 6,2 %, викривлення носово1 перегородки — у 18,7 %), хвороби оргашв зору (мюшя — у 25,0 %, катаракта — у 12,5 %, спазм акомодаци — у 6,2 %), порушення постави (юфосколюз — у 6,2 % хворих).
У половини хворих встановлено мшмальний стутнь активносп вовчакового процесу, у 46,1 % ос1б — пом1рний (другий), а в 3,8 % пащенпв — тре-тш ступ1нь активност1 захворювання.
Середн1 показники лшщного спектра кров1 хворих не перевищували референтних значень 1 не мали статистичних в1дм1нностей серед пащенпв ви-д1лених груп (табл. 1).
Проте р1вш ЗХС та ТГ як у першш, так 1 другш груп1 пац1ент1в значно перевищували контрольш значення здорових однолигав (р < 0,05). Аналопч-ш зм1ни в1дбувались 1 з показниками ХС ЛПНЩ, що в1рог1дно зростали серед пащентш 1з тривал1стю хвороби вщ 1 до 3 роюв (3,08 ± 0,26 ммоль/л про-ти 1,73 ± 0,03 ммоль/л групи контролю; р < 0,05) 1 досягали максимальних значень в ос1б 1з переб1гом СЧВ понад 3 роки (3,57 ± 0,82 ммоль/л; р < 0,05). Паралельно з цим показники ХС ЛПВЩ у пащен-т1в в перш1 роки захворювання мали тенденц1ю до пщвищення пор1вняно з контрольною групою, а у д1тей 1з тривалютю хвороби понад 3 роки ця фрак-ц1я л1п1д1в 1стотно знижувалась як пор1вняно з контрольною групою, так 1 групою дггей 1з коротким строком катамнезу (1,38 ± 0,06 ммоль/л проти
1,51 ± 0,08 ммоль/л здорових ос1б; р < 0,1). Внаслщок цих змш зм1нювалось сп1вв1дношення атерогенних 1 антиатерогенних фракцш лшопротещв сироватки кров1 1 впливало на п1двищення показниюв КА в 1,7 раза серед пащенпв першо1 групи (р < 0,05) та в 2,25 раза — серед пащенпв друго1 групи (р < 0,05) (табл. 1).
Концентрац1я ЗХС сироватки кров1 хворих на СЧВ виявилась залежною вщ активност1 хвороби 1 збшьшувалась при 11 зростанш, що пщтверджено прямим кореляц1йним зв'язком (г = 0,632; р < 0,05).
При дослщженш основних показниюв вуглевод-ного обм1ну хворих на СЧВ виявлено, що середш значення глжемп натще вщповщали ф1з1олог1чн1й норм1 1 в1рог1дно не вщр1знялись м1ж групами пащ-ент1в, як 1 концентрацшш значення 1мунореактив-ного шсулшу (1Р1) (табл. 2).
Проте п1д час 1ндив1дуального анал1зу встановлено, що в половини пащенпв 1з СЧВ виявля-лась г1пер1нсул1нем1я (пщвищення р1вня 1Р1 понад 25 мкМО/мл).
Середн1 показники загального бшрубшу та його фракцш серед пащенпв обстежених груп зна-ходились в межах нормативних значень 1 випадюв г1перб1л1руб1немГ1 не зареестровано. Та все ж таки тенденц1я до порушення тгментного обм1ну про-стежувалась при зб1льшенн1 тривалост1 хвороби у виглящ в1рог1дного зростання середшх показник1в загального б1л1руб1ну з 13,1 ± 0,2 мкмоль/л в ос1б 1з стажем СЧВ 1—3 роки до 13,7 ± 0,3 мкмоль/л у хворих 1з б1льшою тривалютю хвороби (р < 0,05) (табл. 3) та при збшьшенш активносп захворювання, що п1дтверджено прямим кореляцшним зв'язком середньо1 сили (г = 0,632; р < 0,05).
Середш значення маркер1в цитол1зу (АСТ та АЛТ) серед хворих на СЧВ суттево не в1др1знялись 1 не перевищували допустимого р1вня (табл. 3), разом 1з тим висою концентрацП АСТ рееструвались
Таблиця 1. Показники лiпiдного спектра кровiхворих на СЧВ, М ± т
Показник Контрольна група(п - 10) Тривалють СЧВ
Вщ 1 до 3 рокiв (п - 10) Понад 3 роки(п - 16)
Загальний холестерин, ммоль/л 3,39 ± 0,20 5,02 ± 0,26* 5,24 ± 0,26*
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 1,51 ± 0,08 1,62 ± 0,31* 1,38 ± 0,06
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 1,73 ± 0,03 3,08 ± 0,26* 3,57 ± 0,82*
ХС ЛПДНЩ, ммоль/л 0,15 ± 0,02 0,32 ± 0,05* 0,29 ± 0,01*
Триглщериди, ммоль/л 0,72 ± 0,08 1,64 ± 0,54* 1,45 ± 0,19*
КА, ум.од. 1,24 ± 0,17 2,09 ± 0,51* 2,79 ± 0,69*
Показник Тривалiсть СЧВ р
Вщ 1 до 3 рокiв (п - 10) Понад 3 роки(п - 16)
Рiвень глюкози натще, ммоль/л 4,21 ± 0,21 4,30 ± 0,12 > 0,05
1мунореактивний iнсулiн, мкМО/мл 24,80 ± 13,10 22,75 ± 7,45 > 0,05
Примтка: * — р < 0,05 пор1вняно з групою контролю.
Таблиця 2. Показники вуглеводного обмну хворих на СЧВ, М ± т
Таблиця 3. Показники функцюнального стану ne4iHки хворих на СЧВ, М ± m
Показник Тривалiсть СЧВ Р
Вiд 1 до 3 poKiB (n = 10) Понад 3 роки(n = 16)
БЫрубш загальний, мкмоль/л 13,10 ± 0,22 13,78 ± 0,32 < 0,05
Бiлiрубiн прямий, мкмоль/л 2,51 ± 0,10 2,67 ± 0,11 > 0,05
БЫрубш непрямий, мкмоль/л 10,59 ± 0,26 11,17 ± 0,33 < 0,1
АСТ, Од/л 18,60 ± 1,32 19,13 ± 1,71 > 0,05
АЛТ, Од/л 18,10 ± 1,43 19,88 ± 1,81 > 0,05
у-глутаматтрансфераза, Од/л 14,43 ± 2,73 35,00 ± 3,38 < 0,1
Гаптоглобш, г/л 1,59 ± 0,23 1,08 ± 0,12 < 0,05
a2-макроглобулiн, г/л 2,86 ± 0,54 3,57 ± 0,76 > 0,05
Аполтопротеш А-1, г/л 1,48 ± 0,08 1,39 ± 0,09 > 0,05
АЛТ/PYP, Од/л 19,14 ± 3,78 27,67 ± 6,17 > 0,05
АСТ/PYP, Од/л 19,33 ± 1,61 25,33 ± 2,19 < 0,05
лише в пащенпв iз тривалiстю СЧВ понад 3 роки (у 12,5 ± 8,5 % обстежених), на вiдмiну вщ осiб iз мен-шою тривалютю захворювання, серед яких вказанi змши були вiдсутнi (р < 0,05).
Дослщження одного з найчутлив1ших маркер1в холестазу — у-глутаматтрансферази сироватки кров1 показало, що його середн1 показники серед пащен-т1в 1з р1зною тривал1стю СЧВ знаходились в межах норми, проте пор1вняльний анал1з виявив деяк1 в1дм1нност1. Так, при тривалост1 СЧВ понад 3 роки концентрац1я зазначеного ферменту не лише вдв1ч1 перевищувала аналог1чний показник пащенпв 1з тер-м1ном переб1гу хвороби 1—3 роки (р < 0,1) (табл. 3), але й виявлялась в пщвпщенш концентраци у 40,0 % хворих, на вщмшу вщ ос1б 1з меншим стажем СЧВ, серед яких вказаш зм1ни не виявлено (р < 0,05).
Концентрацiя гаптоглобiну серед хворих iз тривалютю СЧВ понад 3 роки суттево зменшувалась (1,08 ± 0,12 г/л проти 1,59 ± 0,23 г/л у пащенпв iз стажем СЧВ 1—3 роки; р < 0,05), що е вщдзерка-ленням зниження бшковосинтетично! функци печшки у пацiентiв iз тривалим перебпом хвороби (табл. 3).
Середнiй показник рiвня а2-макроглобулшу, що використовують з метою нешвазивно! оцiнки ризи-ку фiброзу печшки, i концентрацiя аполшопроте!-ну А-1 сироватки кровi серед пацiентiв обстежених груп вiдповiдали фiзiологiчнiй нормi та суттево не в!^знялись м1ж собою (р > 0,05) (табл. 3).
При проведенш Fibrotest для виявлення тенден-цiй щодо формування фiброзу печiнки у пацiентiв iз СЧВ установлено, що у дгтей iз тривалiстю вовча-кового процесу понад 3 роки вщбуваеться вiроriд-не зростання показника АСТ/PYP (25,3 ± 2,1 Од/л проти його значень у хворих iз меншою тривалютю захворювання — 19,33 ± 1,61 Од/л; р < 0,05) (табл. 3).
При проведенш кореляцшного аналiзу в груш пащенпв iз тривалiстю СЧВ понад 3 роки виявле-
но прямi зв'язки мж ступенем активносп хвороби та рiвнем аполшопротешу А-1 сироватки кровi (г = 0,895; р < 0,05) та показником сшввщношення АЛТ/РУР (г = 0,999; р < 0,05). При меншш трива-лостi захворювання вказаш зв'язки вщсутш
Таким чином, у дгтей i пiдлiткiв iз системним червоним вовчаком при збшьшенш тривалосп хвороби та збереженнi активносп запального процесу вiдбуваеться поглиблення метаболiчних порушень iз зниженням синтезуючо! здатносп печiнки та ак-тивацiею процеав фiброгенезу.
Встановленi процеси вагомо впливають на формування коморбщних сташв у пацiентiв iз хрошч-ною автоiмунною патологiею. Рання дiагностика метаболiчних зсувiв у ще! категорп дгтей дозволить своечасно включати засоби для запобтання 1х про-гресуванню.
Висновки
1. У дгтей i пiдлiткiв, хворих на системний чер-воний вовчак, виявлено змши лшщного спектра кров^ що супроводжувались збшьшенням атероген-них фракцiй зi зниженням рiвня ХС ЛПВЩ, якi по-глиблювались при збереженш активностi процесу i збшьшенш тривалостi захворювання.
2. Порушення вуглеводного обмшу у виглядi п-першсулшемп виявлено у половини обстежених не-залежно вiд тривалостi та активносп хвороби.
3. Концентрац1я гаптоглобiну суттево знижува-лась при тривалому переб^ вовчакового процесу, що вщображае порушення бшковосинтетично! функцп печiнки в дано! категорп хворих.
4. Виявлена залежнiсть непрямих показникiв фь брозу печшки АСТ/РУР та АЛТ/РУР вщ тривалостi та активностi захворювання.
Конфлжт iнтересiв. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв при пщготовщ дано! статтi.
Reference
1. Kovalenko VM, Shuba NM, editors. Kyiv: Morion; 2013. 672p. Nacional'nij pidruchnik z revmatologii [National guidelines on rheumatology].
2. Petri M, Orbai AM, et al. Derivation and validation of Systemic Lupus International Collaborating Clinics classification criteria for systemic lupus erythematosus. Arthr Rheum. 2012;64(8):2677-86. doi: 10.1002%2Fart.34473.
3. Rockey DS. Translating an understanding of the pathogenesis of hepatic fibrosis to novel therapies. Clin Gastroenterol Hepatol. 2013 Mar;11(3):224-31. doi: 10.1016%2Fj.cgh.2013.01.005.
4. Das SK, Vasudevan DM. Genesis of hepatic fibrosis and its biochemical markers. Scand J Clin Lab Invest. 2008;68(4):260-9. PMID: 18609066. doi: 10.1080/00365510701668516.
5. Poynard T, Morra R, Ingiliz P. Biomarkers of liverfibrosis. Adv Clin Chem. 2008;46(1):131-60. PMID: 19004189.
6. Huang G, Brigstock DR. Regulation of hepatic stellate cells by connective tissue growth factor. Front Biosci. 2012 Jun 1;17:2495-2507. PMID: 22652794.
7. Alison B, et al. Plasma from systemic lupus patients compromises cholesterol homeostasis: a potential mechanism linking autoim-
munity to atherosclerotic cardiovascular disease. Rheumatol Int. 2010 Mar;30(5):591-8. doi: 10.1007/s00296-009-1020-6.
8. Adiga A, Nugent K. Lupus Hepatitis and Autoimmune Hepatitis (Lupoid Hepatitis). Am J Med Sci. 2017 Apr;353(4):329-35. doi: 10.1016/j.amjms.2016.10.014.
9. Orbai AM, et al. Derivation and validation of the Systemic Lupus International Collaborating Clinics classification criteria for systemic lupus erythematosus. Arthr Rheum. 2012;64(8):2677-86. doi: 10.1002%2Fart.34473.
10. Kahlenberg JM, Kaplan MJ. Mechanisms of premature atherosclerosis in rheumatoid arthritis and lupus. Annu Rev Med. 2013;64:249-63. PMID: 23020882. PMCID: PMC4198172. doi: 10.1146/annurev-med-060911-090007.
11. Tazi Mezalek Z, et al. Atherosclerosis in systemic lupus erythematosus. Presse Med. 2014;43 (10 Pt 1):1034-47. doi: 10.1016/j. lpm.2014.01.021.
12. Santamato A, et al. Hepatic stellate cells stimulate HCC cell migration via laminin-5 production. Clin Sci (Lond). 2011;121(4):159-68. doi: 10.1042/cs20110002.
OTpuMaHO 21.05.2017 ■
БогматЛ.Ф., Шевченко Н.С., Бессонова И.Н., Никонова В.В., Ахназарянц Э.Л. ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Биохимические маркеры функциональных нарушений печени больных системной красной волчанкой
Резюме. Актуальность. Основой патогенеза системной красной волчанки (СКВ) является генерализованное аутоиммунное воспаление, приводящее к развитию широкого спектра аутоиммунных органных нарушений. Среди них особого внимания заслуживает печень, поскольку ее функциональное состояние может отражать не только тяжесть патологического процесса, но и ответ на агрессивное лечение. Цель работы заключалась в исследовании биохимических маркеров функционального состояния печени у детей с начальными стадиями СКВ. Материалы и методы. Изучены особенности липидного, углеводного спектра крови, показатели пигментного обмена, маркеров цитолиза, холестаза, фиброза и белковосинтетической функции печени детей и подростков, больных СКВ. Обследовано 26 больных в возрасте от 7 до 18 лет. Сформированы две группы: 10 пациентов (38,4 %) со сроком течения болезни 1—3 года и 16 (61,5 %) — с ее продолжительностью свыше 3 лет. Результаты. Средние показатели липидного спектра крови больных не превышали референтных значений и не имели статистических различий среди пациентов выделенных групп. Уровни общего холестерина (ХС) и триглицеридов в обеих группах пациентов значительно превышали контрольные значения (р < 0,05). Показатели ХС липопротеидов низкой плотности возрастали уже на ранних стадиях болезни (р < 0,05) и достигали максимальных значений у лиц с продолжительностью СКВ свыше 3 лет (р < 0,05). Концентрация ХС липопротеидов высокой плотности у пациентов второй группы несколько снижалась (р < 0,1). Происходило повы-
шение средних показателей коэффициента атерогенности в 1,7 раза среди пациентов первой группы (р < 0,05) и в 2,25 раза — у лиц второй группы (р < 0,05). Исследования других звеньев метаболизма показали, что средние значения гликемии и иммунореактивного инсулина (ИРИ) натощак соответствовали физиологической норме. Однако у половины пациентов с СКВ имела место гиперинсулинемия (повышение уровня ИРИ более 25 мкМО/мл). Установлена тенденция нарушения пигментного обмена. Средние показатели общего билирубина были выше при увеличении продолжительности болезни (р < 0,05) и в зависимости от активности заболевания (г = 0,632; р < 0,05). При продолжительности СКВ свыше 3 лет существенно уменьшалась концентрация гаптоглобина (1,1 ± 0,1 г/л против 1,6 ± 0,2 г/л; р < 0,05) и определялись высокие концентрации аспартатаминотранс-феразы (у 12,5 % обследованных). Установлен рост показателей фиброзообразования (р < 0,05). Выводы. У детей, больных СКВ, уже на ранних этапах происходят существенные изменения в функциональном состоянии печени. Установлено наличие дислипидемии атерогенной направленности, которая углублялась при увеличении продолжительности и активности болезни, нарушения углеводного обмена в виде гиперинсулинемии у 50,0 % обследованных, снижение концентрации гаптоглобина, а также ассоциация показателей фиброза печени АСТ/РУР и АЛТ/РУР с продолжительностью и активностью заболевания.
Ключевые слова: системная красная волчанка; подростки; метаболические изменения; печень
L.F. Bogmat, N.S. Shevchenko, I.N. Bessonova, V.V. Nikonova, E.L. Akhnazaryants
State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Biochemical markers of the functional disorders of the liver in patients with systemic lupus erythematosus
Abstract. Background. Systemic lupus erythematosus (SLE) liver deserves special attention, since its functional state can in the basis of the pathogenesis has generalized autoimmune reflect not only the severity of the pathological process, but inflammation, which leads to the development of a wide range also the response on aggressive treatment. The purpose of the of immune-inflammatory organ disorders. Among them, the work was studying the biochemical markers of the functional
state of the liver in children with initial stages of SLE. Materials and methods. Features of the lipid, carbohydrate spectrum of the blood, indicators of pigment exchange, markers of cy-tolysis, cholestasis, fibrosis and protein-synthetic function of the liver were studied in children and adolescents with SLE. Twenty six patients aged 7—18 years were examined. Two groups were formed: 10 patients (38.4 %) with the duration of the disease of 1—3 years and 16 people (61.5 %) with duration of more than 3 years. Results. The average blood lipids levels did not exceed the reference values and did not have statistical differences among the patients of the selected groups. The levels of total cholesterol and triglycerides in both groups of patients significantly exceeded the control values (p < 0.05). Indicators of low density lipoprotein cholesterol increased already in the early stages of the disease (p < 0.05) and reached the maximum values in individuals with a course of SLE over 3 years (p < 0.05). Concentration of high density lipoprotein cholesterol in patients of the second group decreased somewhat (p < 0.1). There was an increase in the average values of atherogenic index by 1.7 times among patients in the first group (p < 0.05) and 2.25 times in persons from the second group (p < 0.05). Studies of other metabolic links showed that the average values of glycaemia and immunoreactive insulin
(IRI) were consistent with the physiological norm. However, half of patients with SLE had hyperinsulinaemia (an increase in IRI of more than 25 ^M/ml). There is a tendency to disturbance of pigmentary metabolism. The average total biliru-bin values increased with an increase in the duration of the disease (p < 0.05) and depending on the activity of the disease (r = 0.632; p < 0.05). With the duration of SLE over 3 years, the concentration of haptoglobin significantly decreased (1.1 ± 0.1 g/l against 1.6 ± 0.2 g/l, p < 0.05), and there were high concentrations of AST (in 12.5 % of the surveyed persons). The growth in the parameters of fibrosis formation has been established; p < 0.05. Conclusions. In children suffering from SLE, already in the early stages there are significant changes in the functional state of the liver. The presence of atherogenic dyslipidemia was detected, which deepened with increasing duration and activity of the disease. 50.0 % of the subjects have a violation of carbohydrate metabolism in the form of hyperinsulinemia. A decrease in the concentration of hapthoglobin, as well as the association of liver fibrosis indeces AST/PYP and ALT/PYR, depended on the duration and activity of the disease.
Keywords: systemic lupus erythematosus; adolescents; metabolic changes; liver
