CC BY
20
^^/ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК 616.72-053.6:616.72-001+616.32
БЕРЕЖНИЙ В.В., МАРУШКО £.Ю. Нацюнальна медична академ'т п'слядипломно!освти ¡мен П.Л. Шупика, кафедра педютрп №2
ОЩНКА СТАНУ СУДИННОТ СШКИ ТА ФУНКЦП ЕНДОТЕЛ1Ю В Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА СИСТЕМНИЙ ЧЕРВОНИЙ ВОВЧАК
Резюме. Удтей, хворих на системний червоний вовчак, спостерзаеться потовщення комплексу тти-ма-медiа та збльшення жорсткостi сттки загальних сонних артерт порiвняно зi здоровими дтьми. Тривалсть захворювання, тривалкть терапи та сумарна кумулятивна доза глюкокортико'Шв впли-вають на вказат змти. У хворих на системний червоний вовчак виявляеться ендотелiальна дисфункция, стутнь яко'1 залежить вгд активностi захворювання, проте дисфункщя наивна й у дтей з неактивним захворюванням.
Ключовi слова: системний червоний вовчак, судини, ендотелiальна дисфункщя.
Вступ
Системний червоний вовчак (СЧВ) — це сис-темне запальне захворювання сполучно! тканини, що характеризуемся зривом iмунноi толерант-ност та синтезом широкого спектра автоантитш переважно до ядерних антигешв власних клггин оргашзму з подальшим розвитком iмунокомплек-сного васкулиу, що призводить до ураження бага-тьох систем та оргашв [2]. Даних щодо ешдемю-логп СЧВ серед д^ей у свт дуже мало. В окремих дослщженнях показана дитяча захворювашсть у США в середньому 0,53—0,6 на 100 тис. дггей на рж [5], а поширешсть — 4,4 на 100 тис. серед дь вчаток та 1—1,6 на 100 тис. дитячого населен-ня — серед хлопчиюв [10]. За даними Ре1копеп й а1. (1994), СЧВ займае перше мюце за захворюва-шстю та поширенiстю серед системних запальних захворювань сполучно! тканини в дггей. Така ж ситуацiя виявляеться i в Укра!ш при аналiзi захво-рюваностi та поширеностi СЧВ серед дггей вiком 0—17 рокiв, яю вiдповiдно становили 0,05 та 0,34 на 1000 дитячого населення [1].
1з 80-х роюв ХХ столитя, коли S. Rosner е1 а1. (1982) у мультицентровому дослiдженнi показали, що в жшок, хворих на СЧВ, у вод до 40 роюв ризик виникнення атеросклерозу та його усклад-нень (iшемiчна хвороба серця, шфаркт мiокарда, iнсульт) у 4—8 разiв вищий за загальнопопуля-цiйний [13], активно вивчаеться зв'язок СЧВ з атерогенезом. Причому було виявлено, що неза-лежно ввд причини смертi в 50 % дорослих хворих на СЧВ при автопсп виявляються значнi атеро-склеротичш ураження судин [4]. Нове розумшня взаемозв'язку вказаних проблем дало те, що вони
пересжаються в площиш нових поглядiв на патогенез розвитку атеросклерозу як стадiйного про-цесу, у якому суттеве значення мають субклiнiчне запалення судинно! стшки та ендотелiальна дис-функцiя.
Ендотелш виконуе багато важливих функцiй, оскшьки е бар'ером м1ж порожниною судинного русла та м1жклгганним середовищем. Через синтез багатьох бюлопчно активних субстанцш вiн регулюе тонус судин (оксид азоту, простагланди-ни, ендотелiн-1), адгезш та мiграцiю iмунних кль тин у судинну стшку (молекули адгезп), адгезiю тромбоцитiв (простагландини), процес коагуляцп (фактор Вiллебранда), регулюе проникнiсть судинно! стшки для багатьох речовин [11]. Функщо-нування ендотелш залежить вщ його стану (неак-тивний чи активований). У неактивованому сташ ендотелш тдтримуе нормальний тонус судин, за-побiгае адгезп iмунних клгган та тромбоцитiв до стiнки судини, шдтримуе нормальну в'язкiсть кровi. При його активацп всi перерахованi функ-цп порушуються. Наразi термiн «ендотел1альна дисфункшя» використовують для позначення по-рушення нормального функцiонування ендотелiю внаслвдок переходу його в стан активацп.
На сьогодш причиною прискореного атероге-незу у хворих на системш запальнi захворюван-ня сполучно! тканини вважаеться персистуюча активацiя ендотелiю, що супроводжуе хронiчний запальний процес в органiзмi цих пацiентiв. Го-
© Бережний В.В., Марушко 6.Ю., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
ловною причиною виникнення xpoHi4Hoï ендоте-лiальноï активацп у хворих на СЧВ е пiдвищення рiвнiв прозапальних цитокшгв — iнтерлейкiну-6, фактора некрозу пухлини a (IL-6, ФНП-а) та бгл-кгв гостроï фази запалення (С-реактивний про-теш та фiбриноген) [11, 14]. Дослгдженнями була показана шдукщя активацп ендотелiю при екс-позицИ до IL-6, ФНП-а та гострофазових бГлкгв [8]. Ендотелiальна активацiя призводить до поси-лення вiдкладення в стшщ судин окислених лгпо-проте'щв низько! щiльностi, мгграцп макрофагiв iз захватом указаних субстанцiй та перетворенням на тнистг клiтини. Цi процеси поступово призво-дять до атеросклеротичного ураження судинно'1 стiнки.
Багатьма дослгдженнями доведено, що атеросклероз — це довготривалий процес, що часто починаеться ще в дитячому вщь У дгтей iз факторами ризику (ожирiння, цукровий дiабет, артерг-альна гiпертензiя та iн.) у вод тсля 8 рокiв тд час автопсИ часто виявляються початковi атероскле-ротичнi ураження аорти на стадп жовтих смуг, в окремих випадках — невелик атеросклеротичнi бляшки в коронарних артерiях [16]. Отже, вияв-лення атеросклерозу на раннгх стадiях, наприклад на стадп ендотелiальноï дисфункцщ збгльшен-ня жорсткостi судинно'1 стiнки чи потовщення комплексу iнтима-медiа (К1М) судин, у дiтей з факторами ризику його раннього розвитку е акту-альним для педгатрИ та превентивно'1 кардюлогп. Оскiльки системна запальн1 захворювання спо-лучно'1 тканини, у тому числ1 й СЧВ, визнанг факторами ризику раннього розвитку атеросклерозу [11], д1ти, хворг на СЧВ, е ц1льовою групою для виявлення ранних ознак субклшгчного ураження судин.
Загальновизнаним гнструментальним методом диагностики ендотел1ально'1 дисфункцИ е визна-чення ендотелшзалежно'1 дилатацИ плечово'1 арте-рп за допомогою дуплексно'1 сонографп (ЕЗД ПА). Метод полягае у перетисненш ПА манжеткою тонометра до повно'1 зупинки кровотоку в нш на певний час. При цьому в судинному русл1 ПА за час шемИ накопичуеться велика кшьюсть оксиду азоту (кшьюсть якого залежить в1д функционального стану ендотел1ю), а при ввдновленш кровотоку отр судинного русла досл1джувано'1 ПА через вазодилатацгю п1д д1ею оксиду азоту знижуеться. При цьому г1перем1я в судинному русл1 ПА призводить до збгльшення л1н1йно'1 швидкост1 кровотоку, а сама судина дещо розтягуеться тд д1ею п1двищено'1 об'емно'1 швидкост1 току кров1 по нш. Указана характеристики прямо пропорц1йн1 кшькостг оксиду азоту, що накопичився тд час гшеми, а отже, й функциональному стану ендоте-л1ю [7]. Kerekes et al. (2008) та El-Magadmi et al. (2004) показали значне зниження показник1в ЕЗД ПА серед дорослих хворих на СЧВ пор1вняно з контрольною групою, С.В. Шевчук (2008) також показав зниження показникгв ЕЗД ПА в 65,7 %
дорослих хворих на СЧВ, що свгдчило про ендоте-л1альну дисфункцию в цих хворих [3].
При персистенцИ ендотел1ально'1 дисфункцп атеросклеротичний процес спочатку призводить до збгльшення жорсткост1 судинно'1 станки, а зго-дом — до ïï потовщення. Так, Shang et al. (2008) при вивчент артер1ально'1 жорсткост1 методом вим1рювання ампл1туди пульсово'1 хвил1, виявили ïï в1рог1дне п1двищення в жгнок гз СЧВ пор1вняно з контрольною групою. Chow et al. (2007) за допомогою методу дуплексноï сонографИ показали пгдвищення индексу жорсткост1 судинноï станки в падлигав гз СЧВ. Pascal et al. (2010) провели мета-анал1з 60 дослгджень К1М загальних сонних арте-ргй (К1М ЗСА) методом дуплексноï сонографИ за участг 3761 дорослого пащента з ревматологгчни-ми захворюваннями, гз них 35 % хворгли на СЧВ. У цих патентов в1дм1чалося значне потовщення К1М ЗСА пор1вняно зг здоровими пациентами. Серед украшських авторов С.В. Шевчук (2008) показав потовщення К1М ЗСА у 52,7 % пащентгв гз СЧВ [3].
Таким чином, у дорослих хворих на СЧВ ще до виникнення стенозуючого атеросклерозу ар-тергй та його ускладнень виявляються ознаки ураження судин, що мають назву «субклшгчний атеросклероз» та е фактором ризику виникнення серцево-судинних захворювань [11]. Проте даних л1тератури щодо стану судин та функцп ендотелгю в дггей, хворих на СЧВ, недостатньо. Виходячи з вищенаведеного, метою нашоï роботи стало ви-вчення стану судинноï стгнки та функцИ ендоте-лгю в дгтей, хворих на СЧВ, методом дуплексноï сонографп.
Матер1али та методи
Пд нашим спостереженням знаходилися 17 дгтей, хворих на СЧВ. Дгагноз установлювався на основг критерИв Американ^^ колегп ревматологов, розроблених у 1982 рощ та переглянутих у 1997 рощ, за наявностг чотирьох та бгльше крите-рйв [9, 17].
Серед хворих на СЧВ хлопчикгв було 4 (23,5 ± 10,3 %), дгвчаток — 13 (76,5 ± 10,3 %). Се-реднгй вгк хворих становив 14,5 ± 2,8 року (мг-нгмальний вгк — 10 рокгв, максимальний — 17 рокгв). 15 хворих (88,2 ± 7,8 %) мали пгдгострий перебгг хвороби, гострий та хронгчний перебгг — по одному пацгенту. Групу поргвняння становила 21 практично здорова дитина вгком вгд 9 до 17 ро-кгв, статевий розподгл — 10 дгвчаток (47,6 %) та 11 хлопчикгв (52,4 %).
На основг проведеного кл1н1ко-лабораторного обстеження у хворих на СЧВ був установлений стутнь активности хвороби зггдно гз загально-прийнятою класифгкащею [2]. На момент обстеження 3 (17,6 %) пацгенти мали другий ступгнь активности захворювання, 6 (35,3 %) — перший, неактивне захворювання за даними клшгко-лабо-раторного обстеження мали 8 (47,1 %) дгтей.
KëiHi4Ha neAiaTpia / Clinical Pediatrics
У 8 (47,1 ± 12,1 %) дггей i3 СЧВ виявлялися клшжо-лабораторш ознаки люпус-нефриту: у 5 (29,4 ± 11,1 %) — тубулоштерстищальний нефрит, в 1 — iзольований сечовий синдром, у 2 — нефро-тичний синдром i3 гематурieю.
Серед хворих на СЧВ 12 (70,6 %) приймали тератю глюкокортико'вдами, середня тривалiсть яко'1 становила 43,6 ± 10,0 мiсяця, середня кумулятивна доза глюкокортикощв — 14,5 ± 3,5 г. Усi хворi отримували базисну терапiю, у 9 (52,9 %) пащенпв застосували хлорохш/пдроксихлорохш у дозi 5—8 мг/кг/добу, у 4 (23,5 %) — азатюприн у дозi 1—2 мг/кг добу. У трьох випадках застосо-вували метотрексат у дозi 10 мг/м2 площi поверхнi тiла/тиждень перорально разом iз 5 мг фолiевоï кислоти перорально щотижнево через добу тсля прийому метотрексату. В одного пащента прово-дилася базисна терапiя мофетилу мжофенолатом у дозi 1000 мг/добу. У зв'язку з наявнiстю люпус-нефриту еналаприл використовувався в дозi 2,5—5 мг/добу за один прийом у 5 (29,4 %) дггей, в одного пащента — iрбесартан у дозi 150 мг/добу, у двох дггей проводилася комбшована терапiя ена-лаприлом та iрбесартаном у вказаних дозуваннях.
Д™ були розподглеш за тривалiстю захворю-вання на двi групи: iз термiном хвороби до 2 ро-кiв та бгльше 2 рокiв. У першу групу ввшшли 8 (47,1 %) дггей, у другу — 9 (52,9 %) пащенпв.
Усiм хворим на СЧВ та д^ям групи порiвнян-ня проводилось визначення товщини К1М ЗСА, iндексу жорсткостi ЗСА та ЕЗД ПА за допомогою дуплексноï сонографИ на ультразвуковому сканерi Philips EnVisor C згiдно з рекомендацiями Амери-кансь^ асощацИ серця [7]. Для ощнки ЕЗД ПА в дггей визначали показники AV (рiзниця пiковоï систолiчноï швидкостi кровотоку в плечовш арте-рп до та тсля проведення проби) та AD ^зниця дiастолiчних дiаметрiв плечовш артерИ до та пiсля проведення проби).
Статистичний аналiз проводили за допомогою програми Microsoft Excel 2007.
Результати та ïx обговорення
Середнi значення комплексу iнтима-медiа ЗСА та iндексу жорсткост загальних сонних артерiй наведенi в табл.1.
Як видно з табл. 1, середня товщина К1М ЗСА в груш дггей, хворих на СЧВ iз термiном хвороби
до 2 роюв, становила 0,490 ± 0,007 мм та була вiро-гiдно вищою за такий показник у грут порiвнян-ня (р < 0,001). Середня товщина К1М ЗСА в груш дггей, хворих на СЧВ iз термшом хвороби понад 2 роки, — 0,530 ± 0,008 мм та була вiрогiдно бгльшою за такий показник групи порiвняння (р < 0,001) та групи пащенпв iз СЧВ, якi хворiли менше 2 ро-кiв (р < 0,01). Нами знайдений середнш прямий кореляцшний зв'язок товщини К1М ЗСА iз трива-лiстю захворювання (r = 0,69, р < 0,01), тривалю-тю прийому та сумарною дозою глюкокортикощв (r = 0,65, р < 0,05 та r = 0,53, р < 0,05 вщповвдно). Нами не знайдено кореляцшного зв'язку серед-ньоï товщини К1М ЗСА у хворих на СЧВ iз сту-пенем активностi хвороби на момент обстежен-ня. Вiрогiдноï рiзницi в середнiх показниках К1М ЗСА в дггей, хворих на СЧВ iз люпус-нефритом та без нього, нами знайдено не було (0,50 ± 0,03 мм та 0,51 ± 0,01 мм вщповвдно, р > 0,05).
Ощнка середшх показниюв iндексу жор-сткостi ЗСА в дггей, хворих на СЧВ протягом менше 2 роюв та бгльше 2 роюв (4,26 ± 0,09 Од та 4,52 ± 0,05 Од вщповвдно), показала вiрогiд-не збгльшення жорсткостi артерИ вiдносно групи порiвняння (р < 0,001 для обох груп). Крiм того, при тривалост хвороби понад 2 роки шдекс жор-сткостi ЗСА вiрогiдно зростав порiвняно з дiтьми, яю хворiли менше 2 рокiв (р < 0,05). Нами був ви-явлений середнш прямий кореляцшний зв'язок величини шдексу жорсткост ЗСА з тривалютю хвороби (r = 0,69, р < 0,01), тривалютю прийому (r = 0,59, р < 0,01) та сумарною дозою глюкокортикощв (r = 0,62, р < 0,05). Нами не було знайдено вiрогiдного кореляцшного зв'язку мiж значен-ням шдексу жорсткост ЗСА у хворих на СЧВ та ступенем активност хвороби на момент обсте-ження. Вiрогiдноï рiзницi в середшх показниках шдексу жорсткосп ЗСА в д^ей, хворих на СЧВ iз люпус-нефритом та без нього, нами знайдено не було (4,29 ± 0,08 Од та 4,45 ± 0,08 Од вадповадно, р > 0,05).
Результати проби на ЕЗД ПА у хворих на СЧВ та д^ей групи порiвняння наведеш в табл. 2.
Як видно iз табл. 2, середш значення показни-юв ЕЗД ПА AV та AD у хворих на СЧВ вщповщ но становили 7,86 ± 0,20 % та 8,70 ± 0,16 %, були вiрогiдно нижчими за вщповвдш показники групи порiвняння (р < 0,001). Нами знайдено середнш
Таблиця 1. Середш показники, що характеризують стан судинноï ст1нки д1тей, хворих на СЧВ, залежно вд тривалост хвороби та дтей групи порiвняння
Показники XBopi на СЧВ (n = 17) Група порiвняння (n = 21)
Термш хвороби до 2 ромв (n = 8) Термш хвороби бшьше 2 рошв (n = 9)
К1М ЗСА, мм 0,490 ± 0,0071 0,530 ± 0,0081 3 0,410 ± 0,004
1ндекс жорсткосп ЗСА, Од 4,26 ± 0,091 4,52 ± 0,051 2 3,48 ± 0,12
Примтки: 1 — в1рогщна р1зниця м'ж вказаною групою та групою пор1вняння (р < 0,001); 2 — в1рогщна рзниця м 'ж групою хворих iз терм 'том хвороби до 2 роюв та бльше 2 роюв (р < 0,05); 3 — в1рогщна р'зниця м'ж групою хворих iз терм'том хвороби до 2 роюв та бльше 2 роюв (р < 0,01).
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
Таблиця 2. Середш значення показник1в ендотелйзалежно/ дилатаци плечово/ артери в дтей, хворих на системний червоний вовчак, та дтей групи пор1вняння
Групи пащенпв Д V, % Д0, %
XBopi на СЧВ (n = 17) 7,86 ± 0,201 8,70 ± 0Д61
Група порвняння (n = 21) 18,4 ± 1,4 18,6 ± 1,2
Примтка:1 — в1рогщна р1зниця з вщповщними показниками групи порiвняння (р < 0,001).
обернений кореляцшний зв'язок мiж показниками ЕЗД ПА та актившстю хвороби на момент об-стеження (r = —0,68, р < 0,01 для AV та r = —0,69, р < 0,01 для AD), а також середш обернет коре-лящйш зв'язки AV та AD i3 термшом хвороби (r = —0,31, р < 0,05 та r = —0,36, р < 0,05 ввдповвд-но). Щкаво, що у хворих на СЧВ i3 неактивним за-хворюванням на момент обстеження середш по-казники ЕЗД ПА залишалися вiрогiдно вищими за таю в груш порiвняння (8,45 ± 0,29 %, р < 0,001 для AV та 9,13 ± 0,24 %, р < 0,001 для AD). Вiроriдноí рiзницi в середшх показниках ЕЗД ПА дггей, хворих на СЧВ iз люпус-нефритом та без нього, нами знайдено не було (8,01 ± 0,36 % та 7,74 ± 0,20 % вщповвдно, р > 0,05, для AV та 8,8 ± 0,3 % та 8,60 ± 0,16 % вiдповiдно, р > 0,05).
Таким чином, у дггей, хворих на СЧВ, в1ропд-но збшьшений iндекс жорсткостi ЗСА та потов-щений К1М ЗСА порiвняно iз здоровими дiтьми. При цьому виявлеш змiни прогресують iз перебь гом хвороби i вiрогiдно збiльшуються пiсля 2 ро-юв тривання захворювання порiвняно iз термшом хвороби до 2 роюв. Тривалють терапп та сумарна кумулятивна доза глюкокортикощв е факторами, що прямо пропорцшно впливають на показники К1М ЗСА тi iндекс жорсткостi ЗСА у хворих на СЧВ дггей. Наявшсть люпус-нефриту та ступiнь активност захворювання на момент обстеження не впливають на характеристики судинно1 стшки дiтей, хворих на СЧВ.
З шшого боку, у пацiентiв, хворих на СЧВ, спо-стерiгаеться порушення ендотелiальноí функцп за даними ЕЗД ПА, що не залежить вщ тривалост захворювання, але залежить вщ ступеня активностi хвороби на момент обстеження. Це можна пояс-нити тим, що при системних запальних захворю-ваннях сполучно1 тканини причиною активацп ендотелш та його дисфункцп е вплив прозапаль-них цитоюшв на стшку судин, а штенсившсть циркуляцп цих цитоюшв залежить вщ ступеня ак-тивносп хвороби на момент обстеження.
Ендотелiальна дисфункц1я в дiтей, хворих на СЧВ, спостерiгалася нами навiть за неактивного за даними клшжо-шструментального обстеження основного захворювання, що вказуе на персисту-ючу активацш ендотелiю у цих хворих. Наведет дат говорять про те, що в д^гей, хворих на СЧВ, у стадп неактивного захворювання порушена функ-шя ендотелiю судин.
У рекомендацiях Американського товариства ехокард^графю™ видiлено чотири причини для потовщення К1М магiстральних артерiй та
збшьшення 1х жорсткостк в1к, професiйнi занят-тя спортом, субкл^чний атеросклероз та васку-лгт [15]. Першi два фактори не мають значення в дп"ей ¡з СЧВ, оскшьки до 20-р1чного в1ку К1М ЗСА практично не змшюеться [11], а професшш заняття спортом у дiтей ¡з СЧВ протипоказанi. Проти васкулiтноí природи потовщення судинно'1 стшки говорить вщсутшсть кореляцп ступеня потовщення К1М та пiдвищення iндексу жорсткосп мапстральних артерiй з1 ступенем активностi хвороби на момент дослщження [6]. Таким чином, найбгльш вГрогГдною 1х причиною залишаеться атеросклеротична природа ураження судин при СЧВ.
Наведеш даш необхщно враховувати при роз-робш лiкувально-реабiлiтацiйних заходiв у дiтей хворих на СЧВ.
Висновки
1. У д^гей, хворих на системний червоний вовчак, спостерiгаються змши судинно'1 стшки у вигляд1 потовщення комплексу iнтима-медiа та збiльшення iндексу жорсткосп загальних сонних артерiй порГвняно з1 здоровими диъми, що прямо корелюе ¡з тривалiстю захворювання, термiном терапп глюкокортиковдами та 1х кумулятивною дозою.
2. При системному червоному вовчаку в дп"ей спостерiгаеться ендотелiальна дисфункшя, що проявляеться в1ропдним зниженням показникiв ендотелшзалежно'! дилатацп плечово'1 артерп та прямо корелюе з1 ступенем активностi хвороби. Даш змши спостерiгаються як у перюд активностi захворювання, так i в перiод в1дсутност1 клшжо-лабораторно'! активностi системного червоного вовчака.
Список л1тератури
1. Бережний В.В., Марушко Т.В., Роменкевич 1.В. Стан надання кардюревматологiчноi допомоги дтям Украти за 2009 р. // Современная педиатрия. — 2010. — № 5(33). — С. 14-18.
2. Детская ревматология / Под ред. А.А. Баранова, Е.И. Алексеевой. — М.: Союз педиатров России, 2011. — 236 с.
3. Шевчук С.В. Ураження судин у хворих на системний червоний вовчак: Дис... д-ра мед. наук. — Кшв, 2008.
4. Bulkley B.H., Roberts W.C. The heart in systemic lupus erythematosus and the changes induced in it by corticosteroid therapy. A study of 36 necropsy patients // American Journal of Medicine. — 1975. — Vol. 58. — P. 243-264.
5. Cassidy J.T., PettyR.E. TextbookofPediatric Rheumatology. — 5th ed. — Philadelphia: W.B. Saunders Company, 2005. — 792p.
6. Doria A. Atherosclerosis and lupus: what we know and what we should know// The Journal of Rheumatology. — 2009. — Vol. 36. — P. 2380-2382.
Kaíhímhq neAiorpifl / Clinical Pediatrics
7. Elaine M. Urbina, Richard V. Williams, Bruce S. Alpert et al. Noninvasive Assessment of Subclinical Atherosclerosis in Children and Adolescents: Recommendations for Standard Assessment for Clinical Research: A Scientific Statement From the American Heart Association// Hypertension. — 2009. — Vol. 54. — P. 919-950.
8. Gardner C.D., Fortman S.P., Krauss R..M. Association of small low-density lipoprotein particles with the incidence of coronary artery disease in men and women //JAMA. —1996. — Vol. 276. — P. 875-881.
9. Hochberg M.C. Updating the American College ofRheumatology revised criteria for the classification of systemic lupus erythematosus // Arthritis and Rheumatism. — 1997. — Vol. 40. — P. 1725.
10. Lehman T.J, McCurdy D.K., Bernstein B.H. et al. Systemic lupus erythematosus in the first decade of life// Pediatrics. — 1989. — Vol. 83 (2). — P. 235-239.
11. Packard R., Libby P. Inflammation in Atherosclerosis: From Vascular Biology to Biomarker Discovery and Risk Prediction // Clinical Chemistry. — 2008. — Vol. 54. — P. 24-38.
12. Pereiraa I., Borbab E. The role of inflammation, humoral and cell mediated autoimmunity in the pathogenesis of atherosclerosis // SWISS MED WKLY. — 2008. — Vol. 138(37-38). — P. 534-539.
13. Rosner S. et al. A multicenterstudy of outcome in systemic lupus erythematosus. II. Causes of death // Arthritis and Rheumatism. — 1982. — Vol. 25. — P. 612-617.
14. Sherer Y., Shoenfeld Y. Mechanisms ofDisease: atherosclerosis in autoimmune diseases //Nature Clinical Practice: Rheumatology. — 2006. — Vol. 2. — P. 99-106.
15. Stein J. et al. Use of carotid ultrasound to identify subclinical vascular disease and evaluate cardiovascular disease risk: A consensus statement from the american society of echocardiography carotid intima-media thickness task force Endorsed by the society for vascular medicine// Journal of the American Society of Echocardiography. — 2008. — Vol. 21. — P. 93-111.
16. Strong J.P., McGill H.C. Jr. The natural history of coronary atherosclerosis // American Journal of Pathology. — 1962. — Vol. 40. — P. 37-49.
17. Tan E.M., Cohen A.S., Fries J.F. et al. The 1982 revised criteria for the classification of systemic lupus erythematosus // Arthritis and Rheumatism. — 1982. — Vol. 25. — P. 1271-1277.
OTpuMaHO 15.01.13 □
Бережной В.В., Марушко Е.Ю.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, кафедра педиатрии №2
ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ СОСУДИСТОЙ СТЕНКИ И ФУНКЦИИ ЭНДОТЕЛИЯ У ДЕТЕЙ, БОЛЬНЫХ СИСТЕМНОЙ КРАСНОЙ ВОЛЧАНКОЙ
Резюме. У детей, больных системной красной волчанкой, наблюдается утолщение комплекса интима-медиа и увеличение жесткости стенки общих сонных артерий по сравнению со здоровыми детьми. Длительность заболевания, длительность терапии и суммарная кумулятивная доза глюкокортикоидов влияют на указанные изменения. У пациентов, больных системной красной волчанкой, определяется эндотелиальная дисфункция, степень которой зависит от активности заболевания, однако дисфункция присутствует и при неактивном заболевании.
Ключевые слова: системная красная волчанка, сосуды, эндотелиальная дисфункция.
Berezhny V.V., Marushko Ye.Yu.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Department of Pediatrics № 2, Kyiv, Ukraine
ASSESSMENT OF STATE OF VESSEL WALL AND ENDOTHELIAL FUNCTION IN CHILDREN WITH SYSTEMIC LUPUS ERYTHEMATOSUS
Summary. In children with systemic lupus erythematosus there had been observed the intima-media thickening and increase in stiffness of common carotid artery wall as compared with healthy children. Disease duration, duration of treatment and the total cumulative dose of glucocorticoids has an impact on the mentioned changes. In patients with systemic lupus erythematosus, endothelial dysfunction is detected, its degree depends on disease activity, but also present in inactive disease.
Key words: systemic lupus erythematosus, blood vessels, endothelial dysfunction.
