CC BY
46
УДК 616.441-008.64-07-02:616.72-007.24]-085.322 DOI: 10.22141/2224-0721.7.79.2016.86424
ВОЛОШИНА Л.О.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний унверситет», м. 4epHiBцЬ Украна
РАННЯ AÏAmOC^KA ППОТИРЕОЗУ ЯК ФАКТОРА ПРОГРЕСУВАННЯ ОСТЕОАРТРОЗУ ТА КОМОРБЩНИХ ПРОЦЕаВ, ОСОБЛИВОСТ Ф^ОКОРЕКЦП
Резюме. Мета: вивчити поширен1сть \ форми гипотиреозу у хворих на остеоартроз (ОА) та досл¡-дити вплив фтозасобу зобофт на функц1онально-морфолопчний стан щитопод1бно1 залози, прояви коморбдних захворювань, оксидантний статус, ф1бринол1тичну \ протеол1тичну активн1сть кров1. Ма-терiал i методи. У 312 хворих на ОА досл1джено прояви коморбдних процеав \ серед них — явища гипотиреозу. Використовували кп1н1чн1, б1ох1м1чн1, рад1о1мунолопчн1, ультразвуков\ методи. Результа-ти. У вс\х хворих на ОА псля 50 роюв вдзначаються зростаюча юльюсть \ виражен1сть коморбдних процеав. Серед них у 4,48 % виявлено ман1фестний \ у 13,78 % — субкл1н1чний ппотиреоз. Ознаки гипотиреозу спостергаються в оаб п1сля 55, особливо 60 роюв. Субкл1н1чний ппотиреоз незначно попршував кл1н1чну симптоматику ОА та коморбщних процеав, але посилював явища оксидативного стресу, зниження ф1бринол1тично!\ пдвищення протеолтичноIактивност кров¡, попршення швидко-ст клубочково1 фшьтраци нирок. Зазначене розглядаеться як неспециф1чна патоф1з1олопчна основа прогресування виявлених хвороб. Тримсячне застосування ф1тозасобу зобоф1т у бльшост пац1ен-тв нормал1зувало тирео1дний гомеостаз, покращило загальн1 результати л1кування основного \ ко-морбдних захворювань, зменшило вираженсть метабол1чних порушень. Висновки. У хворих на ОА у в1ц1 старше 50 роюв \ з високим р1внем коморб1дност1 необхдно зд1йснювати скрин1нг на ппотиреоз. При виявленн1 ознак субкл1н1чного гипотиреозу в такого контингенту хворих доцльно застосування пол1компонентних ф1тозасоб1в ¡з р1зноплановою тирео1дотропною д1ею. Ключовi слова: остеоартроз; коморб1дн1сть; ппотиреоз; ранняд1агностика; л1кування
0 ' P f ® Оригинальные исследования
L. /Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
Коморбщнють захворювань визнана визнано загаль-носвгговою проблемою сучасно! медицини, а и досль дження е одним 1з найважливших шляхов вдосконалення персошфюэваного лкування пащентав 1з поеднаною па-толопею та може покращити масштабш сощально-еконо-м1чш наслщки популяцшного характеру [3, 14]. У цьому контекст1 виникае потреба поглибленого дослщження патологи щитопод1бно! залози (ЩЗ), особливо ппотире-озу, частота якого останшми десятир1ччями зросла з 0,5 до 2—3 % на популяцшному р1вш [8, 9, 23]. Вщомо, що при ппотиреоз1 страждають вш функцН оргашв 1 систем, прше переб1гають та пщдаються л1куванню рашше набут1 захворювання, кл1н1чно зростають прояви атеросклерозу, кардюваскулярш ризики та смертнють [10, 12, 15, 17, 21].
© <^жнародний ендокринологiчний журнал», 2016 © Видавець Заславський О.Ю., 2016
Машфестний гiпотиреоз i3 популяцiйного piBM 2 % в oci6 старше 50, особливо 60 роив, зростае до 6—8 %, але субклМчна форма гшотиреозу зустрiчаеться в 3—4 рази частше, проте вона не мае специфiчних клiнiчних проявiв, тому дiагностуеться рiдко [8, 13, 15, 18]. Провщ-ними тиреоïдологiчними оргашзащями рекомендуеться звертати увагу клiнiцистiв ушх профiлiв на погiршання перебiгу i результатiв лiкування пацiентiв i3 вшовою полiморбiднiстю та здiйснювати скринiнг на ранню дiагностику субклiнiчного гiпотиреозу [17]. Вщзначаеть-ся, що навiть незначний дефщит тиреощних гормонiв в органiзмi сприяе посиленню метаболiчних розладiв, притаманних будь-якому захворюванню чи групi хвороб.
Остеоартроз (ОА) — одне з найбшьш поширених вiкзалежних захворювань суглобiв дегенеративно-
© «International Journal of Endocrinology», 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп': Волошина Л.О., Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний уыверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвць 58002, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: L. ^Ь^Ь^а, Higher State Education Institution of Ukraine «Bukovinian State Medical University», Theatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: [email protected]
дистрофiчного характеру з запальним компонентом, якому притаманний високий рiвень коморбiдностi з переважним ураженням рiзними формами судинних атеросклеротичних захворювань (кардiальноf, церебрально! локалiзацif) та системи травлення, рашше на-бутими чи медикаментозно шдукованими [6]. Однак дослiдженню патолоп! ЩЗ, особливо гiпотиреозу, при цьому захворюванш та вдосконаленню лшувально! стратеп! придшена явно недостатня увага.
З метою уникнення вимушено! полшрагмазif та по-бiчних ефектiв вiд лiкарських засобiв при веденнi па-цieнта з високим рiвнем коморбiдностi пропонуеться пошук медикаментозних засобiв багатогранно! мета-болiчноf, регуляторно!, полюрганно! дд! [2]. Одними з таких препарапв можуть бути лши бiологiчного, зокрема рослинного, походження, з акцентованою дieю на найбшьш важливий уражений орган. При ма-нiфестному гiпотиреозi ендокринологами розроблена чика концепцiя замюно! тераш! левотироксином, однак використання цього засобу у випадках субкль шчного гiпотиреозу, особливо в оаб старших вiкових груп з наявними серцево-судинними захворюваннями до цих шр викликае серйознi дискуш! та застереження [8, 9]. Дониш тривае пошук безпечних та ефективних лшарських засобiв лiкування хворих iз субкшшчним гiпотиреозом, якi вiдповiдали б також концепщ! ве-дення хворих iз коморбiдними процесами.
Одним iз них може бути апробований при уражен-нях ЩЗ з рiзними !! функцiональними вiдхиленнями вiтчизняний полiкомпонентний фiтозасiб зобофiт [4, 7]. На нашу думку, складники цього засобу можуть проявляти й шшу дш, впливаючи на коморбiднi про-цеси у хворих на ОА.
Мета дослщження. Вивчити поширешсть i форми гшотиреозу у хворих на ОА та дослщити вплив зо-бофiту на функцюнально-морфолопчний стан ЩЗ, прояви коморбщних захворювань та оксидантний статус, фiбринолiз, протеолiз у кровi хворих на ОА при його застосуванш в комплексному лшуванш цього контингенту хворих.
Матерiал та методи
Обстежено 312 хворих на ОА 1—111 клшшо-рентгенолопчних стадiй у вiцi 37—76 (68,10 ± 6,25) рокiв. Домiнуючим контингентом були жiнки (254 особи — 81,4 %). Дiагноз ОА верифшований згiдно з рекомендацiями EULAR (2010) та Наказом МОЗ Укра!ни № 676 вiд 12.10.2006 «Клшчний протокол надання медично! допомоги хворим на остеоартроз». Дiагнози коморбiдних захворювань встановлеш згiдно з вiдповiдними фаховими протоколами та шд-твердженi профтьними спецiалiстами. Тривалiсть ОА в обстежених була в межах 3—19 (12,20 ± 4,57) рокiв. Переважна бшьшють коморбiдних захворювань ви-никла на тлi ОА; !х тривалiсть коливалася в межах 2—9 (4,10 ± 0,62) рокiв. Усi коморбiднi захворювання були в станi нестшко! ремюГ! (цукровий дiабет (ЦД) 2-го типу — в сташ компенсаш!) чи медикаментозно кероваш. Дiагноз гшотиреозу виставляли зпдно
з оцiнками скарг, пальпащею ЩЗ, ультразвуковим дослiдженням (УЗД) ЩЗ, визначенням piBHiB тире-отропного гормона (ТТГ), вшьного тироксину (Т4), антитiл до тирео'1дно1 пероксидази (ТПО) радюь мунологiчним методом з наступною консультацiею ендокринолога.
Згiдно iз сучасними рекомендащями, дiагноз субклiнiчного гiпотиpеозу встановлювали за piвнiв ТТГ в межах 4,1—10 мОД/л, вище 10 мОД/л та з ура-хуванням клшчних пpоявiв встановлювали дiагноз манiфестного гшотиреозу [17].
Стан про - i антиоксидантно'1 систем кpовi вивчали за piвнем вiдновленого глутатiону (ГВ) за О.В. Тра-вiною в модифшаци 1.Ф. Мещишена, активностi глутатiон-S-тpансфеpази та глутатюнпероксидази за 1.Ф. Мещишеним [11], piвень малонового альдегiду (МА) в еритроцитах i плазмi кpовi за А.М. Владими-ровим i Ю.А. Арчаковим. Фiбpинолiтичну активнiсть плазми кpовi дослшжували за лiзисом азофiбpину (реактиви фipми Danish Ltd, Львiв) з подальшим визначенням сумарно'1 фiбpинолiтичноl активностi (СФА), неферментативно'1 (НФА) та ферментативно'1 фiбpинолiтичноl активностi (ФФА) розрахунковим методом ФФА = СФА — НФА [1, 11, 12].
Протеолггичну активнють кpовi вивчали за лiзисом азоальбумiну (розпад низькомолекулярних бшшв), азоказешу (розпад високомолекулярних бшыв) та азо-колу (розпад колагену) [1, 11, 12].
Дослшжували також piвнi С-реактивного протешу (СРП) та фiбpиногену кpовi загальноприйня-тими методами, швидкiсть клубочково'1 фшьтраци (ШФК) за формулою Кокрофта — Голта. Рiвнi ТТГ та вшьного Т4 визначали pадiоiмунологiчним методом за допомогою стандартних набоpiв фipми Amersham (Великобpитанiя), антитiл до ТПО — наборами фipми Immunotech (Чехiя). З метою контролю обстежено 30 практично здорових ошб, репрезентативних у вшо-статевому вщношенш Базовий лiкувальний комплекс включав застосування нестеро'1дного протизапального засобу, хондропротектора, гастропротектора, мюцеве лiкування, за потребою — гшотензивш, антиiшемiчнi, антвддабетичш медикаменти тощо.
Статистична обробка матеpiалiв здiйснена за допомогою лщензовано! комп'ютерно'1 програми Microsoft Excel, верая 2007. Пiсля пеpевipки даних на нормаль-нiсть pозподiлу з використанням критерш Шапipо — У1лка вipогiднiсть вiдмiнностей показникiв поpiвню-вальних груп встановлювали за допомогою критерш Манна — У1тш, t-критерш Стьюдента. Обчислювали середню величину М, стандартне вщхилення вiд серед-нього значення m. Статистично вipогiдними вважали вiдмiнностi при р < 0,05.
Результати
Для визначення особливостей поширення й вира-женостi комоpбiдних пpоцесiв контингент обстежених розподшений на три вiковi групи: до 50 рошв, 51—60 роив та старше 60 роив. Встановлено, що у втэвш гру-т до 50 pокiв лише в 14 (4,48 %) пашенпв не виявлено
коморбщних захворювань, в шших верифiковано 2—3 захворювання, переважно артерiальна ппертенз!я (АГ) I ступеня та набут ранiше чи медикаментозно шдуко-ваш гастродуоденопатй з мшмальними клiнiчними проявами. У Bcix хворих старших вiкових груп виявля-ли вже по 4—7 коморбщних процесiв Í3 домiнувaнням кластеру судинних захворювань (АГ II ст., iшемiчнa хвороба серця (1ХС) рiзноi форми, у тому чи^ з яви-щами серцево'1 недостaтностi, церебрального чи пери-феричного атеросклерозу) — у 74,5 % у вшовш груш 51—60 роыв та 81,4 % — у пащенпв старше 60 роыв. Меншим кластером були ураження системи травлення (гастродуоденопатй', холецистогепатопанкреатопатп, ентероколопатп): у групi 51—60 рокiв — 52,4 %, старше 60 роыв — 76,2 %. Третш кластер — метaболiчних уражень (ЦД 2-го типу, гшотиреоз, ожирiння) становив у груш 51—60 роыв 46,4 %, старше 60 роыв — 63,8 %, однак цей високий вщсоток був переважно за рахунок ожиршня I—II ступеня, осыльки ЦД нами виявлений лише у 20,6 %. Кластер метaболiчних уражень пере-плггався переважно з кластером судинних уражень, меншою мiрою — уражень системи травлення. За-гальною особливiстю всiх коморбiдних процешв була тенденцiя до зростання вираженост клiнiчних проявiв,
прогресування зi збшьшенням вiку пацieнтiв та потреба в бтьшш медикаментознiй опiцi.
Серед дослщжуваного контингенту хворих машфест-ш форми гiпотиреозу виявленi лише в 14 ошб (12 жшок, 2 чоловжи), тобто досить мала частка (4,48 %). Уш пащ-енти були старше 55 (3 особи) — 60 (11 ошб) роив та лку-вали в подальшому цю хворобу в ендокринолога. Однак за даними УЗ-обстеження рiзнi змши об'ему i структури ЩЗ виявлеш у 138 (44,23 %) ошб. Серед них при досль дженш рiвнiв ТТГ та вiльного Т4 у 14 вищезазначених осiб виявлено рiвнi ТТГ вище 10,0 мОД/л (коливання 11,6—23,4 мОД/л), у 43 (13,78 %) хворих — шдвищення рiвня ТТГ в межах 4,12—9,6 мОД/л при нормальних зна-ченнях втьного Т4, що розцiнено нами як прояви вщпо-вiдно машфестного та субклiнiчного гiпотиреозу (СГ). При УЗ-дослщженш ЩЗ виявляли переважно дифузш та дифузно-вузловi змiни при незначному збтьшенш и розмiрiв. Рiвень антитт до ТПО в кровi вище 50 мОД/л виявлено тiльки у 69 (22,1 %) хворих, при тому лише 47 iз них мали рiзнi УЗ-ураження ЩЗ, у тому чи^ 11 пацieнтiв iз манiфестним гiпотиреозом i 16 — iз субкль нiчним, що давало нам пщстави пщозрювати автоiмуннi мехашзми и пошкодження. Об'ектом подальших наших дослщжень були пацieнти з СГ.
Таблиця 1. Ochobhí складов! частини засобу зобофт та ix фармаколопчш властивосл
Лшарська рослина Хiмiчний склад Фармаколопчш властивосл
Перстач блий (Potentila alba), KopiHb, екстракт, 80 мг Елементарний йод, анюн йодисто! кислоти, дубильн речовини, сапони ни, Са, 7п, Мп, Fe, Си, Мо, ЫН, В1 Одна з найперспективнших лкарських рослин для лiкування хвороб ЩЗ з рiзним функцюналь-ним станом. Мае протизапальы, в'яжучi, дiуре-тичы, спазмолiтичнi, кровоспиннi властивостi
Гадючник шестипелюстковий (Filipendula vulgaris), бульбокореы, екстракт, 30 мг Дубильнi речовини, ефiрнi олi!, фла-воно!ди, салiцилова кислота, глко-зид гаультерин Протизапальнi, в'яжуч^ дезiнфiкуючi, сечогiннi, кровоспиннi. Використовують при сечокам'янш хворобi, артритах, подагрi, запальних уражен-нях травного каналу
Дрiк красильний (Genista tinctoria), трава, 10 мг Алкало!ди, флавоно!ди, люте!н, генiсте!н, ефiрнi олi!, тритерпеновi сапонiни, гiркоти, органiчнi кислоти, слизи, мшеральн солi Протизапальы, жовчогiннi, заспокiйливi, крово-спиннi, сечопны, кровоочиснi. Застосовуються при запальних процесах у сечостатевш системi, усiх видах жовтяниць, ураженнях ЩЗ з рiзним функцюнальним станом, подагрi
Мар'/н корнь (Paeonia anomaа), коршь, 30 мг Дубильнi речовини, флавоно!ди, фе-нолглiкозиди, салiцилова кислота, метилсалщилат, бензойна кислота, ефiрнi олi!, сапонши, ситостерин, багато Мп, Мо, Си, Мд, 7п, Бе, Са Болезаспокiйлива, седативна, iмуномодулюю-ча, загальнозмiцнювальна. Засоби ефективн при вазопатiях, атеросклерозi, нейроциркуля-торнм дистонi!, iмунодисфункцi!, фобiях, артритах, подагр^ безсоннi
Бруньки берези повислоi' (Betula pendula), 50 мг Ефiрнi олi!, дубильнi речовини, са-понЫи, смоли, нiкотинова, аскорби нова кислоти, флавоно!ди, каротин, гiперозид Спазмолiтичнi, протизапальнi, репаративы, сечогiннi, жовчогiннi, протисклеротичнi, регу-лящя обмiну речовин. Засоби ефективнi при сечокам'янм хворобi, хронiчному обструктив-ному захворювань легенiв, артритах, подагрi
Спiрулiна (Spirulina), 40 мг Р-каротин, бютин, iнозитол, фла-воно!ди, фолieва, пантотенова кислоти, оптимальне стввщношення вггам^в. Багатий макро- i мiкрое-лементний склад, у тому чиот Си, 7п, Мп, Со, Бе, Fe Загальнозмщнювальы, антиоксидантнi, анти-склеротичнi, геропротекторнi, iмуномодулюючi, гепатопротекторнi
Листя л'1щини (Corylus avellanа), 40 мг Ефiрнi олi!, глiкозиди, вiтамiни групи В, Е, С, ретинол, йод, Ыа, К, 7п, Мд Протидизентерiйнi, жарознижуючi, судино-розширювальы, загальнозмiцнюючi, стимулю-ючi, протианемiчнi, вггамшы, гiпотонiчнi, нефро-протекторнi, протипухлиннi властивост
Ретельна оцшка npoHBiB ОА та коморбщних за-хворювань у хворих i3 СГ за анамнезом не дала нам переконливих доказiв негативного впливу останнього на ix перебiг чи результати лшування. Тому нами об-рано проспективне пiврiчне дослiдження клШчних особливостей ОА та коморбiдниx явищ, включаючи СГ, за дй' полшомпонентного вiтчизняного фiтозасобу зо-бофiт (ТОВ «Ну^мед», Укра'на), а також його впливу на про- й антиоксидантну системи, фiбринолiтичну i протеолiтичну актившсть кровi, рiвнi СРП та ШКФ. Такий науковий пiдxiд дозволяв перевiрити робочу ri-потезу можливого впливу зобофпу на ОА та коморбщш явища, метаболiчнi процеси, побудовану на вивченш науково'' лiтератури [5, 7] складу i властивостей рос-лин — складниыв зобофiту, що наведеш в табл. 1.
За наведеними в табл. 1 даними лператури видно, що апробований при захворюваннях ЩЗ засiб зобофiт мютить лiкарськi рослини, якi ранiше за-стосовувалися в народнiй медицинi при лкуванш ОА та подагри, атеросклеротичних ураженнях i хворобах нирок, травного каналу. 1х складовi мають анти-оксидантнi, протизапальнi, репарантнi властивостi, а багатий мшроелементний склад може сприяти шдвищенню активностi металоферментiв, синтезу тирео'дних гормонiв.
Згоду на застосування зобофпу в комплексному лiкуваннi дали 25 iз 43 хворих на СГ та ОА (основна група). Iншi пацieнти становили групу порiвняння. Зо-бофiт призначали по 2 капсули двiчi на день упродовж 3 мюящв. Динамiка клiнiко-бiоxiмiчниx параметрiв врахована через 1 мюяць застосування зобофпу, по-дальша клiнiчна динамiка та визначення рiвнiв ТТГ, вiльного Т4 — через 3 мiсяцi.
Встановлено, що навпъ за суб'ективними вщчуття-ми хворих основно'' групи вщносно групи порiвняння покращився загальний ''х стан, помiтнiшою була дiя гшотензивних, антиiшемiчниx засобiв на прояви АГ
та 1ХС, зменшення суглобового больового синдрому порГвняно з попереднiми етапами лГкування, показ-ники якoстi життя, включаючи психолопчний стан та шдвищення тoлеpантнoстi до фiзичних навантажень.
Дослгдження стану про- та антиоксидантних систем кpoвi показало, що в перюд загострення ОА на тлi ко-мopбiдних захворювань на СГ спостерГгаеться значний ix дисбаланс як прояв оксидативного стресу (табл. 2).
Вже через 1 мюяць при застосуванш зобофггу ди-намiка дoслiджуваниx показниыв краща, шж у хворих на СГ групи порГвняння. Проте вони ще були вГропдно пршГ, шж у практично здорових ошб, що свгдчить про потребу тpивалiшoгo використання зобофпу.
Оскгльки гiпoтиpеoз вважаеться одним Гз важли-вих чинниыв кардюваскулярного ризику [16, 20, 22], дослгджено стан фiбpинoлiтичнoi i пpoтеoлiтичнoi активност плазми кровГ у цього контингенту хворих, у тому числГ за застосування зобофпу (табл. 3).
Виявлено, що у хворих на ОА на rai значного ко-морбгдного фону, в тому числГ СГ, в кровГ початково е суттеве зниження фiбpинoлiтичнoi активносп кровГ (СФА, переважно за рахунок НФА) i вГропдне шдви-щення рГвня фГбриногену. Водночас вГропдно шдви-щена протеолпична актившсть кровГ вгдносно розпаду низькомолекулярних (за лГзисом азоальбумшу) та висо-комолекулярних (за лГзисом азоказешу) бглыв, меншою мГрою — колагену (за лГзисом азоколу). Дослгдження цих явищ у кровГ свгдчить про юнування зростаючих з втэ-вими проявами ОА та коморбщних процешв, у тому числГ СГ, катаболГчних процешв i зниження фГбринолпичних властивостей кровГ, що е одшею Гз неспецифГчних патофГзюлопчних основ виникнення i прогресування як ОА, так i коморбгдних процешв i може бути посилена явищами СГ. Шдвищення активносл ферменпв протео-лГзу в кровГ зумовлюе розвиток в оргашзмГ запальних i деструктивних процешв [1, 20]. Шдтвердженням цьому е наявшсть шдвищеного рГвня СРП (табл. 3).
Таблиця 2. Динам1ка показниюв про- i антиоксидантно/ систем KpoBi у хворих на остеоартроз основно/ i порiвняльноi груп у зв'язку з комплексним лкуванням i3 застосуванням зобоф'¡ту
Дослщжуваш показники, од. вимiру Група контролю (n = 30) Основна група (n = 25) Група порiвняння (n = 18)
Глутатюн вщновлений, ммоль/л 0,95 ± 0,02 0,71 ± 0,02* 0,69 ± 0,04*
0,84 ± 0,03#, *, ** 0,78 ± 0,03*
Глутатюнпероксидаза, н/моль ГВ за 1 хв на 1 г Hb 72,40 ± 4,86 116,40 ± 6,86* 119,20 ± 8,42*
92,30 ± 4,18#, *, ** 103,30 ± 6,54*
Глутатюн-Б-трансфераза, н/моль ГВ за 1 хв на 1 г бтка 13,56 ± 1,28 22,30 ± 0,84* 24,20 ± 0,93*
16,60 ± 0,78#, *, ** 21,10 ± 1,16*
МА плазми, мкмоль/л 2,68 ± 0,26 5,40 ± 0,37* 5,60 ± 0,42*
3,80 ± 0,42#, *, ** 4,70 ± 0,38#, *
МА еритроцит, мкмоль/л 6,12 ± 0,25 13,40 ± 1,12* 14,10 ± 1,14*
7,90 ± 0,92#, ** 11,20 ± 0,92*
Примтки: у чисельнику наведен дан до лкування, у знаменнику — псля лкування; * — р1зниця в1рогщна пор1вняно з аналопчним показником у груп контролю; ** — р 'зниця в1рогщна в груп до та псля л/кування; # — р'зниця в1рогщна пор1вняно з аналопчним параметром у груп '! пор1вняння.
За чотиритижнево! ди зобофiту також вдалося добитися покращання napaMeTpiB сумарно! та фер-ментативно! фiбринолiтичноl i протеолп-ично! (за ль зисом азоальбумiну й азоколу) активност кровi, рiвня СРП вщносно групи порiвняння, однак щ показники були ще вiрогiдно пршими, нiж у практично здорових (табл. 3).
Вщомо, що нирки вщграють важливу роль у регу-ляци судинного тонусу, артерiального тиску (АТ) та ви-дiленнi токсичних метаболтв. Щоб уточнити вплив зобофiту на щ процеси, нами дослiджена динамша рiвня креатинiну в кровi та оцшена ШКФ (табл. 4).
Обговорення результалв
Отримaнi результати свiдчать, що початково у хворих на ОА з високим рiвнем коморбiдностi та СГ спостертаеться помiрне пiдвищення рiвня креaтинiну в кровi та помiрне зниження ШКФ. Упродовж чотири-тижневого застосування зобофгту рiвень креaтинiну кровi вiрогiдно знизився, а ШКФ шдвищилася. У групi порiвняння ця динамша була вiрогiдно гiршою.
Дослiдження рiвня ТТГ в кровi через 3 мюящ показало, що у 20 iз 25 хворих, лшованих зобофiтом, вiн був нижче 4,0 (3,3—3,8 мОД/л), а в 5 — у межах 4,3—5,9 мОД/л (середне значення до лшування —
Таблиця 3. Динамка показник1в ф1бринол1гичноУ та протеолтичноУ активност плазми кров1, р1вн1в ф1бриногену та С-реактивного б'шка у хворих на остеоартроз основноУ i пор1вняльноУ груп у зв'язку з комплексним лкуванням i3 застосуванням зобоф'иу
Показники, од. вимiру Група контролю (n = 30) Основна група (n = 25) Група порiвняння (n = 18)
Фiбриноген, г/л 3,54 ± 0,32 4,86 ± 0,34* 4,93 ± 0,38*
3,62 ± 0,22#, ** 4,46 ± 0,32*
СФА KpoBi, Е 440/мл/год 1,63 ± 0,05 1,18 ± 0,06* 1,14 ± 0,07*
1,44 ± 0,04#, *, ** 1,21 ± 0,09*
НФА KpoBi, Е 440/мл/год 1,04 ± 0,04 0,78 ± 0,05* 0,75 ± 0,04*
0,92 ± 0,04* 0,82 ± 0,06*
ФФА KpoBi, Е 440/мл/год 0,59 ± 0,03 0,40 ± 0,03* 0,38 ± 0,04*
0,52 ± 0,04** 0,41 ± 0,03*
Лiзис азоальбумшу, Е 440/мл/год 1,62 ± 0,12 2,86 ± 0,16* 2,92 ± 0,18*
2,08 ± 0,14#, **, * 2,63 ± 0,16*
Лiзис азоказе'шу, Е 440/мл/год 2,12 ± 0,16 3,21 ± 0,22* 3,24 ± 0,26*
2,36 ± 0,14#, ** 2,82 ± 0,16*
Лiзис азоколу, Е 440/мл/год 0,84 ± 0,06 1,38 ± 0,06* 1,41 ± 0,07*
1,12 ± 0,05* 1,29 ± 0,11*
С-реактивний проте'ш, мг 2,80 ± 0,18 6,80 ± 0,38* 7,10 ± 0,42*
5,20 ± 0,46#, * 6,60 ± 0,33*
Прим/тки: у чисельнику наведен дан до л'1кування, у знаменнику — псля ткування; * — рiзниця вiрогiдна порiвняно з аналопчним показником у груп контролю; ** — р'зниця показниюв вiрогiдна в основнй i порiвняльнiй групах; # — р'зниця вiрогiдна порiвняно з аналопчним параметром у груп'1 тсля л1кування.
Таблиця 4. Особливост змiн показниюв сечовини, креатинiну кровi та швидкост клубочковоУ фшьтрацГУ у хворих на остеоартроз основноУ i пор1вняльноУ груп у зв'язку iз застосуванням в лкувальному
комплексi зобофту
Дослiджуванi показники, од. вимiру Група контролю (n = 30) Основна група (n = 25) Група порiвняння (n = 18)
Сечовина, ммоль/л 6,30 ± 0,32 7,40 ± 0,45 7,20 ± 0,48
6,30 ± 0,38 6,60 ± 0,34
Кpеатинiн, мкмоль/л 78,50 ± 3,54 117,40 ± 9,23* 119,80 ± 8,85*
86,60 ± 6,32*, **, # 109,60 ± 6,22*
Швидкють клубочково! фiльтpацií нирок, мл/хв 106,40 ± 6,22 72,20 ± 3,48* 71,40 ± 3,62*
98,60 ± 4,24**, # 81,20 ± 4,84*
Примтки: у чисельнику наведен дан до л'1кування, у знаменнику — тсля ткування; * — р1зниця в1рогщна пор1вняно з аналопчним показником в груп '1 контролю; ** — р'зниця в1рогщна в груп до та тсля ткування; # — р'зниця в1рогщна тсля ткування в основн1й i пор1вняльн1й групах.
7,16 ± 1,34, пiсля лiкування — 3,70 ± 0,62; р < 0,05). Уш особи iз все ще пiдвищеними рiвнями ТТГ були у вщ за 65 рошв. Контрольнi УЗ-дослiдження ЩЗ показали лише незначне зменшення розмiрiв ЩЗ, проявiв дифузних i вузлових змш; повно1 нормалiзацii не встановлено. Побiчних ефектiв вiд застосування зобофiту не виявлено. Комплайенс оцiнено як добрий.
Отже, упродовж навпъ одномiсячного застосування зобофпу в комплексному лiкуваннi хворих на ОА з вь ковими явищами коморбiдностi та СГ вдаеться добити-ся помiрного клiнiчного покращання загальних резуль-татiв лiкування виявлених недуг, особливого судинного характеру, а в кровi зменшити прояви оксидативного стресу та рiвнi порушень фiбринолiтичноl i протеоль тично! активностi, знизити рiвнi СРП та креатинiну в кров^ покращити ШКФ. Досягнення нормальних значень ТТГ у бiльшостi хворих при застосуванш зо-бофiту впродовж 3-мюячного вживання свiдчать про ймовiрну достатнiсть тако! тривалостi. Однак у 1/5 iз цього контингенту пащенпв все-таки його значення вказували про потребу тривалшого перiоду викорис-тання, особливо в ошб старше 65 рошв. Слiд мати на увазi пiдвищену схильнiсть осiб старших вшових груп до формування СГ та можливу нестабiльнiсть досягнутих результатiв.
Проведене нами дослщження пiдтверджуе наяв-шсть у фiтозасобу зобофiт антиоксидантних, проти-запальних, дезагрегантних i седативних властивостей та можливють використовувати його у хворих на ОА з явищами субклМчного гшотиреозу як альтернативного методу терапп останнього [4, 7].
Враховуючи помiрну багатогранну метаболiчну, полюрганну дп зобофiту на прояви ОА, коморбщних процесiв та явища СГ, його хорошу переносимiсть, вiн може розглядатися як зашб оптимiзацii комплексного лшування таких хворих.
Висновки
1. У хворих на остеоартроз iз втэвим збiльшенням коморбiдного фону, особливо у вщ за 50 роыв, дощль-но здiйснювати скринiнговi дослщження на предмет раннього виявлення субклМчного гiпотиреозу (УЗД щитоподiбноi' залози, рiвнi ТТГ, вiльного Т4, антитiл до тирео!дно! пероксидази).
2. Явища субклШчного гiпотиреозу малопомiтно впливають на прояви та переби остеоартрозу i комор-бiдних процесiв, що е причиною труднощiв його ран-ньо! дiагностики, i единими критерiями до здшснення скринiнгу цього патологiчного стану е вш старше 50 рокiв та значна коморбщшсть.
3. Застосування вгтчизняного полiкомпонентного фiтозасобу зобофiт у комплексному лшуванш хворих на остеоартроз з високим фоном коморбщносп та субкл^чним гiпотиреозом покращуе загальнi результати лшування виявлених недуг, сприятливо впливае на прояви оксидативного стресу, порушень фiбринолiтичноi' i протеолiтичноi' активностi кровi, зменшуе ознаки запалення та покращуе швидшсть клубочково1 фiльтрацii i тиреощний гомеостаз.
Перспективою подальших дослiджень може бути вивчення впливу курсового лшування на лшщний спектр, функцiонально-морфологiчнi порушення в гепатобiлiарнiй системi, обГрунтування застосування шдтримуючих курсiв зобофiту.
Конфлiкт штереав. Не заявлений.
Список л^ератури
1. Веремеенко Н.К. Протеолиз в норме и патологии. — К.: Здоров'я, 1993. — 277с.
2. Коваленко В.М. Коморбiднiсть i шляхи ращонально' фармакотерат' в ревматологи// Украинский ревматологический журнал. — 2014. — № 2(56). — С. 12-13.
3. Коморбiднiсть i високий кардiоваскулярний ризик — ключовi питання сучасног' медицини / Г.Д. Фадеенко, О.6. Грiднев, А.О. Несен [та т.]// Украинский терапевтический журнал. — 2013. — № 1. — С. 102-107.
4. Кравчун Н.А. Клинический опыт применения фитопрепарата Зобофит в терапии аутоиммунного тире-оидита / Н.А. Кравчун // Укр. мед. часопис. — 2010. — № 4(78). — С. 47-48.
5. Лiкарськi рослини. Енциклопедичний довiдник / За ред. акад. Н.М. Гродзiнського. — К. : УРЕ, 1991. — 571 с.
6. Нащональний пiдручник з ревматологи / За ред. акад. В.М. Коваленка, Н.М. Шуби. — К.: Морюн, 2013. — 672 с.
7. Павлюк П.М. Зобофит в лечении и профилактике заболеваний щитовидной железы / П.М. Павлюк // Фто-тераniя. Часопис. — 2009. — № 3. — С. 72-73.
8. Паньшв В.1. Синдром гinотиреозу / В.1. Паньшв // Мiжнародний ендокринологiчний журнал. — 2012. — № 5(45). — С. 123-145.
9. Пирс С., Разви С. Субклинический гипотиреоз: практические рекомендации / Перевод В.В. Фадеева // Thyroid international. — 2012. — № 1. — С. 3-9.
10. Приступюк О.М. Ппотиреоз: ушкодження органiв i систем/ О.М. Приступюк//Мiжнародний ендокриноло-гiчний журнал. — 2011. — № 4(36). — С. 104-109.
11. Сучаснi методики експериментальних i клiнiчних дослiджень центрально' науково-дослiдноí лабораторИ Буковинськог державно' медичног' академи. Навч. — метод. поабник / В.М. Магаляс, А.О. Мiхеев, Ю.6. Роговий [та т.]. — Чермвщ, 2001. — 42 с.
12. Тиц Н. Энциклопедия клинических лабораторных тестов: Пер. с англ.; Под ред. В.В. Меньшикова / Н. Тиц. — М.: Лабинформ, 1997. — 960 с.
13. Фадеев В.В. Современные концепции диагностики и лечения гипотиреоза у взрослых/В.В. Фадеев//Проблемы эндокринологии. — 2004. — № 2. — С. 47-53.
14. Фадеенко Г.Д. Коморбiднiсть та нтегративна роль терапи внутршнiх органiв/Г.Д. Фадеенко, А.О. Несен // Украинский терапевтический журнал. — 2015. — № 2. — С. 7-15.
15. Biondi B. The clinical significance of subclinical thyroid dysfunction / B. Biondi, D.S. Cooper // Endocr. Rev. — 2008. — Vol. 29. — P. 76-131.
16. Cappola A.R., Frid L.P., Arnold A.M. et al. Thyroid status, cardiovascular risk and mortality in older adults. // JAMA. — 2006. — Vol. 295. — P. 1033-1041.
17. Clinical Practice Guidelines for Hypothyroidism in Adults: Cosponsored by the American Association of Clinical Endocrinologists and the American Thyroid Association / Clinical and Experimental Thyroidology. — 2012. — Vol. 8, № 3. — P. 11-12.
18. Crapo L.M. Subclinical hypothyroidism and cardiovascular disease // Arch. Intern. Med. — 2015. — Vol. 165. — P. 2451-2453.
19. Duntas L.H., Mantzon E, Koutras D.A. Effects a six month threatment with selenomethyonine in patients with autoimmune thyroiditis//Eur. J. Endocrinol. — 2003. — Vol. 148(4). — P. 389-393.
20. Erdem T.Y., Ercan M, Ugurlu S. et al. Plasma viscosity, an early cardiovascular risk factor in women with subclini-
cal hypothyroidism // Clin. Hoemorheol. Microcirc. — 2008. — Vol. 38. — P. 219-225.
21. Francesco L, Aldo P. Autoimmune Hypothyroidism//Autoimmune Disease in Endocrinology. — 2007. — Ch. 2. — P. 137-176.
22. Hak A.E., Pols H.A., Visser T.J. et al. Subclinical hypothyroidism is an independent risk factor for atherosclerosis and myocardial infarction in elderly women: the Rotterdam study // Ann. Intern. Med. — 2000. — Vol. 132(4). — P. 270-278.
23. Rodondy N, den Elzen W.P., Bauer D.C. et al. Thyroid Studies Collaboration Subclinical Hypothyroidism an the risk of coronary Heart Disease and Mortality // JAMA. — 2010. — Vol. 304. — P. 1365-1374.
Отрuмано 23.11.2016 ■
Волошина Л.А.
ВГУЗУ «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
РАННЯЯ ДИАГНОСТИКА ГИПОТИРЕОЗА КАК ФАКТОРА ПРОГРЕССИРОВАНИЯ ОСТЕОАРТРОЗА И КОМОРБИДНЫХ ПРОЦЕССОВ,
ОСОБЕННОСТИ ФИТОКОРРЕКЦИИ
Резюме. Цель: изучить распространенность и формы гипотиреоза у больных остеоартрозом (ОА) и исследовать влияние фитосредства зобофит на функционально-морфологическое состояние щитовидной железы, проявления коморбидных заболеваний, оксидантный статус, фибрино-литическую и протеолитическую активность крови. Материал и методы. У 312 больных ОА исследованы проявления коморбидных процессов и среди них — явления гипотиреоза. Использовали клинические, биохимические, радиоиммунологические, ультразвуковые методы. Результаты. У всех больных ОА после 50 лет отмечается растущее количество и выраженность коморбидных процессов. Среди них в 4,48 % выявлен манифестный и в 13,78 % — субклинический гипотиреоз. Признаки гипотиреоза наблюдаются у лиц после 55, особенно — 60 лет. Субклинический гипотериоз незначительно ухудшал клиническую симптоматику ОА и коморбидных процессов, но усиливал явления оксидатив-
ного стресса, снижение фибринолитической и повышение протеолитической активности крови, ухудшение скорости клубочковой фильтрации почек. Указанное рассматривается как неспецифическая патофизиологическая основа про-грессирования выявленных болезней. Трехмесячное применение фитосредства зобофит у большинства пациентов нормализовало тиреоидный гомеостаз, улучшило общие результаты лечения основной и коморбидных болезней, уменьшило выраженность метаболических нарушений. Выводы. У больных ОА в возрасте старше 50 лет и высоким уровнем коморбидности необходимо осуществлять скрининг на гипотиреоз. При обнаружении признаков субклинического гипотериоза у такого контингента больных целесообразно применение поликомпонентных фитопрепаратов с разноплановым тиреоидотропным действием. Ключевые слова: остеоартроз; коморбидность; гипотиреоз; ранняя диагностика; лечение
Voloshynа L.O.
Higher State Educational Institution of Ukraine «Bukovinian State Medical University», Chernivtsi, Ukraine
THE EARLY DIAGNOSIS OF HYPOTHYROIDISM AS A FACTOR IN THE PROGRESSION OF OSTEOARTHRITIS AND COMORBID PROCESSES, THE FEATURES OF PHYTOCORRECTION
Abstract. Objective: to study the prevalence and forms of hypothyroidism in patients with osteoarthritis (OA) and to investigate the effect of phytomedication zobofit on the functional and morphological status of the thyroid gland, the manifestations of comorbid diseases, oxidative status, fibrinolytic and proteolytic activity of the blood. Materials and methods. In 312 patients with OA, we have studied the manifestations of comorbid processes, and among them — hypothyroidism phenomena. We have used clinical, biochemical, radioimmunological, ultrasound methods. Results. All patients with OA after 50 years had the increasing number and severity of comorbid processes. Among them, 4.48 % of patients has symptomatic and 13.78 % — subclinical hypothyroidism. Symptoms of hypothyroidism were marked in people over 55, especially — over 60 years. Subclinical hypothyroidism slightly worsened clinical symptoms of OA and comorbid processes, but
enhanced the effects of oxidative stress, reduction of fibrinolytic and increase of proteolytic activity of the blood, impaired glomerular filtration rate of the kidneys. The above is considered as non-specific pathophysiological basis for the progression of identified ailments. Three-month application of the herbal medication zobofit in most patients has normalized thyroid homeostasis, improved overall outcomes of the treatment for underlying and comorbid illnesses, reduced the severity of metabolic disorders. Conclusions. In OA patients aged over 50 years with a high level of comorbidity, it is necessary to carry out screening for hypothyroidism. If you noticed the signs of subclinical hypothyroidism in this population of patients, it is appropriate to use multicomponental phytomedications with diverse thyroid-stimulating action. Keywords: osteoarthritis; comorbidity; hypothyroidism; early diagnosis; treatment
