CC BY
27
МАТЕРiАЛИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНО1 КОНФЕРЕНЦй' З МiЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ «ДЕФЩИТ BiTAMiHy D ТА ЙОДУ: ВПЛИВ НА ЗДОРОВ'Я
Й СТАРННЯ ЛЮДИНИ» (м. ЧЕРН|ВЦ|, 21-22 КВтЯ 2016 р.)
CZl £ ® Материалы конференции
Цг- /Proceedings of the Conference/
International journal of endocrinology
УДК 616.72-002:616.441-06-085:615.322 ВОЛОШИНА Л.О.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «Буковинський державний медичний ун'терситет», м. Чернiвцi, Украна
ОСОБЛИВОСП позитивно! дм ФПОЗАСОБУ ЗОБОФ1Т У КОМПЛЕКСНОМУ Л|КУВАНЫ ХВОРИХ НА ОСТЕОАРТРОЗ З КОМОРБ1ДНИМИ ЯВИЩАМИ СУБКЛ^ЧНОГО ППОТИРЕОЗУ
Остеоартроз (ОА) — гетерогенна група системних захворювань суглобiв, що характеризуються високим фоном поль й коморбiдностi та поширеш серед пащ-eнтiв 50, особливо 60 роыв. В останшх домiнують ате-росклеротичнi ураження серцево-судинно! системи, меншою мiрою — хвороби оргашв травлення, нирок тощо. Цш же вiковiй групi людей, за новггшми досль дженнями, притаманна значна частота субктшчного, менше — машфестного гiпотиреозу (до 8—12 %). Зазна-чаеться, що рання дiагностика гшотиреозу, особливо субклiнiчного, — це мiждисциплiнарна проблема, якою повиннi займатися спещалюти терапевтичного профь лю за провщно! участi ендокринологiв. Однак у хворих на ОА щ явища дослщжеш недостатньо, у тому числi в аспекта л^вання.
Мета дослщження — вивчити рiвень поширеностi субклiнiчного гшотиреозу у хворих на ОА та особли-воста позитивно! дд! полшэмпонентного фiтозасобу зобофiт у комплексному лшуванш групи пацieнтiв iз коморбiдним поеднанням ОА та субкшшчного гшо-тиреозу (СГ).
Матер1ал 1 методи дослщження. Обстежено 296 хворих на ОА вшом 37—76 роив (жшок було 246 — 83,11 %). Скриншгову дiагностику гiпотиреозу здiйснювали шляхом визначення в ушх хворих у кровi рiвнiв ТТГ, вiльних Т3 i Т4, ультразвукового дослiдження щитопо-дiбноi' залози (ЩЗ), Н огляду та пальпаци, старанного опитування.
Окрiм зазначеного, дослщжували лiпiдограму, креа-тинiн та сечовину в кров^ швидюсть клубочково! фть-
трацй' (ШКФ), виконували ультразвукове дослiдження нирок, аналiзи ce4i (загальний та за Нечипоренком). Дiагноз ОА верифшували згiдно з рекомендацiями EULAR (2010).
Результати дослщження. Слщ зазначити, що в цшо-му серед обстежених найбтьш поширеними комор-бщними процесами були зростаючi кiлькiсно та ятсно артерiальна гiпертензiя (182 хворих — 61,49 %), рiзнi форми iшемiчноí хвороби серця (189 — 63,85 %), ожи-рiння (193 — 65,21 %), жирово! хвороби печшки (179 — 60,47 %) як основш прояви метаболiчного синдрому (МС), хвороби нирок (шелонефрити, сечокислий дiа-тез, сечокам'яна хвороба — 133 (44,93 %)) як фактори високого та дуже високого кардюваскулярного ризику. Серед обстеженого контингенту хворих машфестний гшотиреоз виявлено в 11 ошб (3,72 %), серед яких було 8 жшок, та СГ — у 28 (9,46 %), серед яких жшок було 22 особи (7,43 %), а чоловшв, вщповщно, 5 (1,79 %). Дiа-гноз форм гшотиреозу шдтверджений ендокриноло-гом високо! квалiфiкацií, а також узгоджена л^вальна тактика гшотирео!дного стану.
Об'ектом подальшо! нашо! уваги в аспекта лшуван-ня були 28 хворих на ОА з коморбщним СГ. Кшшчно спектр зазначених вище коморбiдних захворювань у цих хворих не вiдрiзнявся вiд такого у вибiрцi в цшо-му, але перебiг АГ i ХС був тортдним, а результати !х лшування були дещо гiршими за попередш 1—3 роки.
Зважаючи на дискусшнють поглядiв ендокрино-логiв щодо метода лiкування СГ, зокрема, левоти-роксином, особливо в контекста значних проявiв ате-росклеротичних уражень серцево-судинно! системи та високих рiвнiв кардiоваскулярного ризику, нами ви-рiшено апробувати в комплексному лшуванш хворих на ОА полшомпонентний фiтозасiб зобофiт. Згщно з до-слщженнями Н.О. Кравчун (2010), цей зашб ефективний при рiзних формах уражень ЩЗ з пдвищеною чи зни-женою l! функщею та добре вбивав на вузловi утворен-ня ЩЗ. Його складовi (екстракт перстачу бiлого, дроку красильного, гадючника шестипелюсткового, кореня твони незвичайно!, спiрулiна), за даними лггератури, мають i артротропну, антиоксидантну, заспотйливу дiю, сприятливо впливають на метаболiчнi процеси жов-чо- та сечовидтення. Зобофiт призначали по 2 капсули
№ 2(74) • 2016
www.mif-ua.com
169
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
двiчi на день упродовж 3—6 мюящв, контролюючи рiвнi ТТГ в кровi кожнi 3 мюящ та оцiнюючи загально-кль нiчну динашку ОА та коморбiдних процесiв за принципом випадок-контроль. Кпiнiчно вiдмiчено покращен-ня порiвняно з попередшми етапами спостереження проявiв i перебиу ОА, АГ, 1ХС. Через 3 мюящ вщ початку застосування зобофiту рiвень ТТГ в кровi знизив-ся з 7,40 ± 0,38 мОд/л до 5,20 ± 0,26 мОд/л (Р < 0,01), креатинш кровi знизився з 136,00 ± 4,18 мкмоль/л до 92,20 ± 3,56 мкмоль/л (Р < 0,001), ШКФ зросла з 66,20 ± 4,22 мл/хв до 92,30 ± 6,56 мл/хв (р < 0,01), незна-чно знизився рiвень холестеролу (з 6,40 ± 0,32 ммоль/л до 5,80 ± 0,28 ммоль/л пiсля лiкування; Р > 0,05). Через 6 мюящв застосування зобофпу рiвень ТТГ в кровi знизився до 3,80 ± 0,26 мОд/л (Р < 0,001). Ймовiрно, з огля-ду на вплив ЩЗ на метаболiчнi процеси, застосування зобофпу, що покращувало и функцiю та нормалiзувало ШКФ, сприяло полiпшенню да гiпотензивних антшше-мiчних, хондропротекторних засобiв, у цiлому покращу-ючи результати лiкування ОА та коморбщних уражень серцево-судинно! системи та нирок.
У вшовому аспектi у хворих старше за 60 роив пози-тивш ефекти зобофiту були слабшими. Побiчних ефек-тiв вщ його застосування не вiдмiчено.
Висновок. Пожкоомпонентний фiтозасiб зобофiт спри-ятливо впливае на результати комплексного лкування хворих на остеоартроз iз коморбщними ураженнями сер-цево-судинно! системи та субкшшчним гiпотиреозом, нормалiзуючи в бтьшосп хворих пiсля трьохмюячного застосування рiвнi ТТГ кровi, покращуючи функцй нирок.
УДК 616.441-008.6-02:546.15-022.252:613.25 Д1ДУШКО О.М.
ДВНЗ «1вано-Франювський нащональний медичний унверситет», м. 1вано-Франк1вськ Украна
ВПЛИВ ОЖИРШНЯ НА ЯЮСТЬ життя ХВОРИХ НА ПЕРВИННИЙ ППОТИРЕОЗ В УМОВАХ ЙОДОДЕФЩИТУ
Практично вся територiя Укра!ни зазнае йодно! не-достатностi. За даними МОЗ Укра!ни, за останнi 5 ро-кiв у нашiй кра!ш юлькють осiб iз захворюваннями щи-топодiбноi' залози (ЩЗ) збiльшилася в 5 разiв, 3,5 млн ошб перебувають пiд диспансерним спостереженням. При тривалому йодному дефiцитi настае зрив адапта-цiйних процесiв, що призводить до йододефщитних захворювань, яю проявляються рiзною патологiею за-лежно вщ вiкових перiодiв. Крiм того, оперативне лшу-вання захворювань ЩЗ, спричинених йодним дефщи-том (вузловий зоб, аденоми), призводить до набутого ппотиреозу. Гiпотиреоз е однiею з найпоширешших форм тирео!дно! патологи. Частота ппотиреозу серед жшок — вiд 4 до 21 %, серед чоловтв — 3—16 %. Де-фщит тирео!дних гормонiв, як правило, супроводжу-еться порушенням процесiв метаболiзму з подальшим розвитком змiн рiзного ступеня вираженост у всiх без винятку органах i системах i, як наслщок, порушення якостi життя. Не останню роль у досягненнi задовть-
них чи незадовiльних результатiв л^вання будь-яко! хвороби вiдiграe психологiчний стан пащента.
Мета роботи: оцiнити якють життя хворих на пер-винний гшотиреоз в умовах йододефiцитy
Матерiали та методи. Клiнiчнi та функщонально-бiохiмiчнi обстеження хворих виконанi на базi ендо-кринологiчного вiддiлення, диспансерного ендокри-нологiчного вiддiлення йано-Франтвсько! обласно'1 клшчно! лiкарнi. У дослiдження включеш 310 хворих на первинний гшотиреоз, яи проживають на Прикар-паттг Дiагноз встановлювався на пiдставi скарг, даних анамнезу, характерно! клшчно! картини машфестного гiпотиреозу i пiдтверджувався результатами гормонального дослщження. Групу порiвняння становили 22 особи без порушення функцй' щитоподiбноl залози, порiв-няннi за статтю i вшом. Усi пацieнти були роздiленi на 2 групи: I група включала 147 хворих на гшотиреоз без ожиршня (вш 44,8 ± 5,7 року; шдекс маси тiла (1МТ) 21,3 ± 2,6 кг/м2); II група — 163 хворих на гшотиреоз iз ожиршням (вiк 43,8 ± 6,1 року; 1МТ 33,4 ± 4,8 кг/м2).
Результати. У 60,96 % обстежених нами пащентав не було компенсаци гiпотиреозу, причому серед них було 62,6 % пащенпв з ожиршням. За даними опиту-вальника EuroQol 5D, встановлено, що у вшх хворих на гшотиреоз параметри якосп життя значно прш^ нiж у здорових, причому гшотиреоз iз ожирiнням бiльш вагомо попршуе якiсть життя пацieнтiв, шж без ожи-рiння. При зростанш ваги у хворих на гшотиреоз значно попршуеться загальний стан: зростають проблеми iз рухливiстю (у 77,9 % хворих II групи проти 36,7 % пащенпв I групи), самообслуговуванням (18,4 % хворих II та 9,5 % I групи), звичайною повсякденною да-яльнютю (87,1 % хворих iз ожирiнням та 26,5 % без ожиршня); посилюеться бiль/нездужання (у 74,2 % II та у 50,3 % хворих I групи) та ознаки тривожносп i де-преси (84,7 % та 57,1 % пащенпв). Разом з тим, на наш погляд, показники EURO QOL 5D у хворих на гшотиреоз без ожиршня суттево не вiдрiзнялися у пащентав iз гшотиреозом рiзного Генезу.
Висновки. Оцiнка власного самопочуття та параметри якосп життя у хворих на гшотиреоз залежать не тльки вiд компенсаци ппотиреозу, але i вiд IMT.
УДК 616.24-007.272-036.1:616-008.9:616.8-009.17-036.1:615.37 КАСПРУКН.М., АНДР1ЙЧУК Т.Р. Вищий державний навчальний заклад Украни «Буковинський державний медичний унверситет», м. Чернiвцi, Украна
МОЖЛИВОСТ ¡МУНОКОРЕКЦП СИНДРОМУ ХРОШЧНОТ ВТОМИ У ХВОРИХ НА МЕТАБОЛ1ЧНИЙ СИНДРОМ, ПО6ДНАНОГО З ХРОЫЧНИМИ ОБСТРУКТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЛЕГЕНЬ
У науковiй та практичнiй медицинi все бтьше вщ-значаеться висока частота поеднаного перебиу таких сощально значущих i широко поширених захворювань,
170
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 2(74) • 2016
