CC BY
34
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.72-002-053 DOI: 10.22141/2224-0551.14.1.2019.157873
Марушко Т.В., Голубовська Ю.С.
Нацональна медична академя пюлядипломно! освти мен П.Л. Шупика, м. Ки/в, Укра/на
Забезпеченють вггамшом D та мЫеральна щкьнгсть кютковоТ тканини у хворих на ювенiльний ревматоТдний артрит
For cite: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(1):13-18. doi: 10.22141/2224-0551.14.1.2019.157873
Резюме. Актуальтсть. Мотторування мтеральног щiльностi кктковог тканини (МЩКТ) у хворих на ювенльний ревматогдний артрит (ЮРА), доповнене визначенням сироваткового piern кальцидшлу (25(OH)D), е тдикатором системностi процеав катаболЬзму й усniшносшi терапп, що проводиться. Мета. Оцтка показнитв денситометра, piвня кальцидюлу у хворих на ЮРА для визначення остеопе-шчного синдрому, доцiльностi призначення додаткових доз втамту D. Матерiали та методи. Оцтено значення 25(OH)D та МЩКТ у 65хворих на ЮРА. Дат оброблет 1з застосуванням х-квадрата Шрсона та рангового корелящйного аналiзу за Стрменом. Результати. У 92 % хворих на ЮРА визначаеться по-рушення забезпеченостi втамтом D. При проведент двохенергетичног рентгешвсько'1 абсорбцометри (DXA) виявлено, що 60 % хворих мають вторинний остеопетчний синдром (Z-score < —2 SD). У пацiентiв, ят в комплексному лжувант отримують iмунобiологiчнi препарати, спостеркаються вipогiдно вищi по-казники МЩКТ (р < 0,01). Показник МЩКТ мае сильну негативну кореляцшну залежтсть вiд ступеня активностiхвороби (коефщент кореляци (r Spearman's) доpiвнюе —0,72), помipну залежтсть вiдpiвня 25(OH)D(rSpearman'spiвний 0,39). Висновки. Впроцеа спостереження тамонторингулжуванняхворих на ЮРА необхiдно контролюватиpiвень 25(OH)D та МЩКТ. 68 % хворих на ЮРА, як як базисну тера-тю отримують планове лкування iмунобiологiчними препаратами, мають нормальну МЩКТ. Ключовi слова: ювеныьний ревматогдний артрит; мтеральна щиьтсть тстковог тканини; кальци-дол
Вступ
Ювешльний ревматощний артрит (ЮРА) зали-шаеться серйозною медико-сощальною проблемою сучасно! педiатрii та доросло! ревматологи. Зпдно з даними епщемюлопчних дослщжень, поширешсть ювеншьних артритш коливаеться у межах вщ 0,07 до 4,01 на 1000 дггей, щорiчна захворювашсть — вщ 0,008 до 0,226 вщповщно [1].
Доведено, що у пащентш i3 ЮРА на фош прогре-сування хвороби спостериаеться порушення мета-болiзму юстково! тканини [2]. Зниженню мшераль-но! щшьносп юстково! тканини (МЩКТ), о^м запалення, сприяють обмеження руху вражених кшщвок, низький шдекс маси тша, гшогонадизм i прийом глюкокортикощв (ГК) [3]. Навиъ невелик
дози ГК шпбують остеобластогенез, перешкоджа-ючи синтезу колагену 1-го типу, що призводить до порушення утворення оргашчного матриксу юстко-во! тканини [4]. Разом iз тим ГК знижують абсорб-цго кальцiю у кишечнику, що призводить до шд-вищення продукци паратирео'щного гормону, який активуе остеокласти. Таким чином, остеопороз е одним iз проявiв ЮРА, а також може бути одним iз ускладнень призначено! терапи. Тому в процесi спостереження хворих на ЮРА необидно мотторувати структурно-функщональний стан юстково! тканини для своечасно! профiлактики остеопенiчного синдрому та корекци виявлених порушень.
Двохенергетична рентгенiвська абсорбцiометрiя (dual-energy X-ray absorptiometry — DXA) залиша-
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцм: Марушко Тетяна В1ктор1вна, доктор медичних наук, професор, завщуюча кафедрою педшри 2, Нац1ональна медична академю п1слядипломно!' освгти ¡мен1 П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. Кшв, 04112, Укра'на; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (050) 448 15 01.
For correspondence: Tetiana Marushko, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatrics 2, Shupyk National Medical Academy of Postgaraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38 (050) 448 15 01.
еться золотим стандартом дiагностики морфофунк-цюнального стану (мшерально1 щiльностi) юстково1 тканини. У дггей оцiнка результатiв цього досль дження проводиться за значенням вщносно1 вели-чини Z-score (Age Matched), що показуе кiлькiсть стандартних вщхилень, вищих чи нижчих вщ серед-нього показника середньовжово1 норми, зважаючи на стать, зрiст, масу тгла, етнiчну приналежнiсть. Якщо пщ час аналiзу отриманих результатiв Z-score < —2 SD, то необхвдно застосовувати термiн «низька МЩКТ» для даного хронолопчного вiку [5], у кль нiчнiй практицi встановлюеться дiагноз «остеопе-нiчний синдром», що при ЮРА мае вторинний характер. Зпдно iз висновком Consensus Development Conference Diagnosis, prophylaxis, and treatment of osteoporosis (1993), остеопороз — прогресуюче сис-темне метаболiчне захворювання скелета, що харак-теризуеться зниженням щiльностi юстково1 тканини, внаслщок чого зменшуеться кiлькiсть юстково1 речовини в одинищ об'ему, та порушенням ll якостi (мiкроархiтектонiки), що призводить до крихкост кiстки, що проявляеться переломами при незначнш травмi.
Дiагностичнi критерп остеопорозу для дiтей вь дображенi на рис. 1 [6].
З упровадженням у терапiю ювенгльного артриту генно-iнженерних бiологiчних препаратiв, яю ви-бiрково впливають на iмунну систему i дозволяють усунути необхщну ланку в патогенезi автоiмунного запалення, з'явилася можливiсть зменшити частоту та тривалють застосування стерохдних гормошв i тим самим уникнути розвитку таких ускладнень, як остеопенiчний синдром. Але дослщжень, присвяче-них вивченню МЩКТ у хворих на ювенгльний артрит залежно вiд виду терапи, не проводилося.
Вщомо, що для регуляцп зростання дитини, гар-монiйного розвитку ll опорно-рухового апарату, ди-ференщювання клiтин, пiдтримки рiвня кальцiю в оргашзм^ регуляцп обмiнних процесiв велике зна-чення мае наявнiсть достатнього рiвня в органiзмi вiтамiну D (BD) [7].
Сироватковий рiвень 25(OH)D (кальцидiол) прийнято вважати найкращим шдикатором концен-трацп BD у сироватщ кровi, тому що вiн мае перюд напiввиведення з кровотоку 2—3 тижш, вщображае як утворення BD у шкiрi, так i надходження його з гжею [8]. Зпдно з рекомендац1ями 1нституту меди-цини (Institute of Medicine) та Комгтету ендокри-нологiв iз створення настанов з клшчно! практики (Endocrine Practice Guidelines Committee), дефщит BD ^BD) у дiтей та дорослих — це клтчний синдром, зумовлений низьким рiвнем 25(OH)D у сироватщ кровi (нижче вщ 20 нг/мл або 50 нмоль/л). Значення 25(OH)D вiд 21 до 29 нг/мл (вщповщно вщ 50,1 до 74,9 нмоль/л) вважаеться недостатнютю BD (HBD). Достатнiм рiвнем BD е показник 25(OH)D вище нгж 30 нг/мл (75 нмоль/л), а штоксикац1я можлива вщ 150 нг/мл (375 нмоль/л) [8].
Низька концентрацiя BD призводить до збгль-шення рiвня прозапальних медiаторiв, спричиня-ючи посилення активностi хвороби, а достатнiй рь вень 1,25(OH)2D (кальцитрiол) сприяе зменшенню гшерактивацп B-лiмфоцитiв, пригнiченню анти-гензалежних Т-клiтин, що запускають iмунну вщпо-вiдь за Th1-типом [9]. Щ данi узгоджуються з результатами аналггачного системного огляду 2018 року, проведеного Finch et al., а саме: бгльшють дiтей з ювенгльним iдiопатичним артритом (Ю1А) мають недостатню забезпеченiсть BD (нижче 75 нмоль/л), що асощюеться з пiдвищенням ступеня активностi хвороби [10]. Останне пщтверджено у дослщженнях S. Stagi et al. (2014) та I. Bouaddi et al. (2014) [11, 12]. Хоча в робот S.A. de Sousa Studart et al. (2015) серед дггей, яю проживають у екваторiальному регiонi, не було виявлено вГропдно1 рГзнищ мiжрiвнем25(ОН)D у хворих на Ю1А та здорових однолижгв [13]. Також показано, що у пащенпв Гз ревматохдним артритом (РА) збгльшення рГвня 25(OH)D на 10 нг/мл призводить до зменшення рГвня С-реактивного бгл-ка приблизно на 25 % [14].
У дослГдженнях показано позитивний вплив BD на мшералГзащю юстково! тканини та стан м'язово!
Рисунок 1. Д'тгностичш критерп остеопорозу для дтей М'жнародного товариства з кл¡нчно'' денситометра' (International Society for Clinical Densitometry, 2014)
системи [15, 16]. На сьогоднi доведений факт того, що кальцитрiол пригшчуе процеси руйнування хряща через штерлейкш-ф-опосередковану продук-цiю металопротешази матриксу, i тому порушення забезпеченостi BD можна також розглядати як один i3 потенцiйних тригерiв руйнування хрящовоï тка-нини при РА [17]. Щодо вiтчизняних дослщжень, то В.В. Поворознюком та спiвавт. було виявлено, що у 54,84 % пащенпв i3 РА наявний ДВD, а в 37,63 % — HBD [18].
Поточш рекомендаций 1нституту медицини (Institute of Medicine — IOM) щодо вживання BD для здорових дггей — 400 МО вщ 0 до 12 м1с. та 600 МО вщ 1 до 18 роюв [19]. Ендокринологiчне товариство (Endocrine Society) у 2011 рощ опубль кувало кл1н1чн1 настанови для пащенпв 1з ризиком розвитку ДBD: 400—1000 МО на день дггям вжом в1д 0 до до 12 мюящв, 600—1000 МО — вщ 1 до 8 рок1в, 1500—2000 МО — 9—18 роюв. Однак у цих рекомен-дацiях не видглено осо6ливост1 та зм1ни концентра-цïï BD у дiтей 1з хрон1чними артритами, а також його зв'язок 1з МЩКТ залежно вщ методики лiкування [10]. У дорослих кожна 1000 МО вiтамiну D3 на день збгльшуе рiвень 25(ОН^ в1д 7 до 10 нг/мл [20].
Мета нашого дослiдження — ощнка показникiв денситометрïï, р1вня кальцидюлу у сироватцi кро-в1 хворих на ЮРА для визначення остеопетчного синдрому та проведення корекцïï виявлених пору-шень.
Матерiали та методи
Обстежеш 65 хворих на ЮРА (41 д!вчинка i 24 хлопчики) вжом в1д 3 до 17 роюв, як1 перебували на стацiонарному л!куванш в кардiоревматологiчному вщдглент Кшвсь^ мюь^ дитячоï клiнiчноï ль карнi (КМДКЛ) № 1 чи на амбулаторному прийом! у ревматолога консультативноï полжлшжи КМДКЛ № 1 1з жовтня 2017 уроку по жовтень 2018 року. Bri дгги були розподглет на 2 групи, залежно вщ виду
терапИ, що проводилася. До 1-ï групи увiйшли хво-pi, якi отримували стандартну базисну протиревма-тичну теpапiю (СБПРТ) (метотрексат) (n = 37), до 2-ï групи — хворГ, в комплексне лжування яких були включенi iмунобiологiчнi препарати (1БП) (n = 28), а саме тоцилiзумаб (n = 6), адалiмумаб (n = 20) та етанерцепт. На момент дослщження 14 дггей 2-ï групи приймали винятково 1БП, 12 — знаходили-ся в стадИ медикаментозноï ремюИ на противагу 7 з 1-ï групи. Хоча переважна бшьшють дiтей 2-ï групи перед початком терапИ 1БП мали 2-й та 3-й ступеш активностi хвороби.
Клiнiчна характеристика хворих на ЮРА подана в табл. 1.
На нашу думку, для ощнки взаемозв'язку МЩКТ i активносп хвороби доречно використовувати су-марний показник активносп (СПА) сJADAS-27 за останш 6 мюящв, а не ofADAS-27 на момент огляду для бгльш точного вщображення пpоцесiв катабо-лГзму в юстковому матpиксi.
Уам пацieнтам визначено вмют у сироватщ кровГ 25(OH)D. Рентгенiвську денситометpiю DXA було проведено 33 дням 1-ï групи, через те що юну-ють вжовГ обмеження (дослiдження дозволено по-чинаючи з 5-рГчного вжу), та вам дням 2-ï групи. Кльюсш та яюсш данi оброблеш загальновизнани-ми статистичними методами з використанням пакета Microsoft Excel 2010 та програми Statistica 10.0.
Результати та обговорення
Пд час дослщження у 60 дiтей (92 %) було виявлено порушення забезпеченосп BD, що переважно проявлялося HBD, лише у 8 дггей (12 %) виявлено ДВБ. При опитуванш встановлено, що вс дгти з до-статнiм сироватковим рГвнем BD протягом остан-нього року приймали щодня 1000 МО холекальци-феролу, у решти — етзодичний прийом BD у складi комплексних пpепаpатiв Гз кальцieм. Бгльш детальш данi наведет у табл. 2.
Таблиця 1. Кл1н1чна характеристика хворих на ЮРА
Кл^чна характеристика Групи та ïx показники
Ктьшсть хворих, п (%) 37 (57) 28 (23)
Середне значення вту, роки 10,6 ± 0,7 12,0 ± 0,6
Середне значення вту дебюту хвороби, роки 6,3 ± 0,8 5,9 ± 0,7
Середне значення тривалост захворювання, роки 4,3 ± 0,5 6,0 ± 0,7
Ктьшсть хворих, яш приймали ГК в анамнезi та на момент огляду, п (%) 15 (39,5) 6 (15,8) 23 (82,1) 6 (21,4)
Середне значення 1ФН за СНАр 0,39 ± 0,08 0,28 ± 0,08
Середне значення показника активносп сJADAS-27 на момент огляду 4,6 ± 0,9 2,0 ± 0,3
Середне значення тривалост прийому базисно! терапи, роки СБПРТ 3,5 ± 0,4 СБПРТ 4,1 ± 0,5 1БП 2,9 ± 0,4
Примтки: 1ФН — ¡ндекс функцональноi недостатност за опитувальником CHAQ (Childhood Health Assessment Questionaire); сJADAS-27 — показник активност ювенльного ревматоидного артриту за шкалою JADAS (Juvenile Arthritis Disease Activity Score), з урахуванням 27 суглоб'в.
Зпдно з табл. 2, вiрогiдно значимо! рiзницi у по-казниках забезпеченосп вiтамiном Д мiж групою дггей, яким була проведена стандартна базисна те-рашя, та групою дггей, яю отримували 1БП, не ви-явлено (х2 = 3,01; р > 0,05).
За аналiзом структурно-морфолопчного стану юстково! тканини у дгтей ¡з ЮРА, при використаннi рГзних комплекав лГкування отриман даш, вщоб-ражен в табл. 3.
Було виявлено вГрогщно значиму рГзницю у показниках МЩКТ залежно вщ виду отримува-но! терапи (х2 = 10,05; р < 0,01) ¡з застосуванням хьквадрата Шрсона, а саме: дгти, яю отримували 1БП, продемонстрували вГропдно вищГ показники МЩКТ.
У 60 % дггей з обох груп ввдзначаеться низька МЩКТ для даного хронолопчного вжу. Жодна дитина не мала переломГв. Вважаемо за необхщне ввдзначити, що у двох дгтей 2-! групи було виявлено зниження МЩКТ лише у стегновш дглянщ, при цьому дан в поперековому ввддт хребта зна-ходилися в межах вжово! норми. ОбидвГ дитини в анамнезГ мали ураження кульшових суглобГв (на момент дослвдження субклшГчнГ синовГти в цих суглобах), що, можливо, пов'язане з виявленими ввдхиленнями.
За допомогою рангового корелящйного аналГзу за Стрменом м1ж рГвнем 25(OH)D та МЩКТ виявлено прямий зв'язок помГрно! сили (коефщГент коре-ляцГ! (r Spearman's) рГвний 0,39), а м1ж показниками МЩКТ та СПА ofADAS-27 — сильний негативний зв'язок (r Spearman's дорГвнював —0,72), який пщ-тверджуе, що чим бгльший стутнь активносп хвороби, тим нижча мшералГзац1я юстково! тканини. М1ж рГвнем 25(OH)D та СПА ofADAS-27 встановле-но слабкий негативний зв'язок (r Spearman's рГвний -0,15).
Пiд час дослiдження 30 пащентам, якi мали рь вень 25(ОН^ нижче вщ 25 нг/мл (у середньому показник по груш становив 17,6 ± 0,5), була проведена корекцiя за такою схемою: додатково до про-фглактично! дози 1000 МО холекальциферолу при-значалося 500 МО на кожш 5 нг/мл недостатностi 25(ОН)D термшом на 6 тижнiв; пiсля цього про-водився контроль рiвня ВD у сироватцi кровi з по-дальшим прийомом лише профглактично! дози. У вах дiтей рiвень 25(ОН^ досяг значення вище вщ 30 нг/мл (у середньому показник по груш становив 38,9 ± 0,9). У жодного пащента в процес лжування явищ штоксикаци ВD не виникло.
Висновки
1. У 92 % хворих на ЮРА було визначено порушення забезпеченосп вггамшом D, що потребуе вчасно! корекци виявлених змiн у виглядi призна-чення додаткових доз холекальциферолу та контролю рiвня 25(ОН)D.
2. У 60 % дггей, хворих на ЮРА, пщ час аналiзу МЩКТ виявлений вторинний остеопенiчний синдром, що потребуе прицгльного монiторування у процес спостереження.
3. Показник МЩКТ мае сильну негативну кореля-цшну залежнiсть вщ ступеня активностi хвороби, по-мiрну залежнiсть вщ р1вня 25(ОН)D, що свщчить про необхщнють контролю за активнiстю перебцу хвороби та призначення холекальциферолу пацiентам iз ЮРА.
4. Виявлено, що пащенти, якi в комплексному лiкуваннi отримують 1БП, мають вiрогiдно вищi показники МЩКТ, а у 68 % хворих МЩКТ знаходить-ся в межах норми.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв при пщготовщ дано! статтi.
Таблиця 2. Характеристика забезпеченост в1там1ном D хворих на ЮРА залежно вд терапи
Групи Кшьшсть дггей i3 вiдхиленнями у показниках BiTaMiHy D Середне значення 25(OH)D сироват-кового, нг/мл
Кiлькiсть дггей i3 вiдхиленням у показниках 25(OH)D (нижче вiд 30 нг/мл) Показники вiтaмiнy D i3 подiлом за класифшащею
Абсолютна шльшсть, n Вщносна кiлькiсть (%) Достaтнiй рiвень BD (вище 30 нг/мл) HBD ДВD
1-ша, n = 37 36 97 1 32 4 23,3 ± 0,7
2-га, n = 28 24 86 4 20 4 25,6 ± 1,0
Таблиця 3. Показники денситометрii хворих на ЮРА при використаннi р1зних комплек&в лкування
Групи Кшьшсть дiтей iз показником динамометрп нижче вiд < -2 SD за Z-Score у проксимальному вщд^ стегново! кiстки (Total Hip) та поперековому вщдЫ хребта(L1-L4) Середне значення за Z-score по групах
Абсолютна кшьмсть, n Вщносна кiлькiсть (%) Total Hip L1-L4
1-ша, n = 33 24 72,7 -2,0 ± 0,2 -1,9 ± 0,2
2-га, n = 28 9 32,1 -0,9 ± 0,2 -0,6 ± 0,2
References
1. Manners PJ, Bower C. Worldwide prevalence of juvenile arthritis - why does it vary so much? J Rheumatol. 2002 Jul;29(7):1520-30.
2. Janicka-Szczepaniak M, Orczyk K, Szymbor K, Chlebna-Sokól D, Smolewska E. Is it possible to predict a risk of osteoporosis in patients with juvenile idiopathic arthritis? A study of serum levels of bone turnover markers. Acta Biochim Pol. 2018;65(2):297-302. doi: 10.18388/ abp.2017_2561.
3. Lurati A, Cimaz R, Gattinara M, et al. Skeletal mineralization in a prepubertal female population affected by juvenile idiopathic arthritis. Reumatismo. 2008 Jul-Sep;60(3):224-9.
4. Weinstein RS, Jilka RL, Parfitt AM, Manolagas SC. Inhibition of osteoblastogenesis and promotion of apoptosis of osteoblasts and osteocytes by glucocorticoids. Potential mechanisms of their deleterious effects on bone. J Clin Invest. 1998 Jul 15;102(2):274-82. doi: 10.1172/ JCI2799.
5. Binkovitz LA, Henwood MJ. Pediatric DXA: technique and interpretation. Pediatr Radiol. 2007 Jan;37(1):21-31. doi: 10.1007/ s00247-006-0153-y.
6. Gordon CM, Leonard MB, Zemel BS; International Society for Clinical Densitometry. 2013 Pediatric Position Development Conference: executive summary and reflections. J Clin Densitom. 2014 Apr-Jun;17(2):219-24. doi: 10.1016/j.jocd.2014.01.007.
7. Agmon-Levin N, Theodor E, Segal RM, Shoenfeld Y. Vitamin D in systemic and organ-specific autoimmune diseases. Clin Rev Allergy Immunol. 2013 Oct;45(2):256-66. doi: 10.1007/s12016-012-8342-y.
8. Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, et al. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2011 Jul;96(7):1911-30. doi: 10.1210/jc.2011-0385.
9. Sabbagh Z, Markland J, Vatanparast H. Vitamin D status is associated with disease activity among rheumatology outpatients. Nutrients. 2013 Jun 26;5(7):2268-75. doi: 10.3390/nu5072268.
10. Finch SL, Rosenberg AM, Vatanparast H. Vitamin D and juvenile idiopathic arthritis. Pediatr Rheumatol Online J. 2018 May 16;16(1):34. doi: 10.1186/s12969-018-0250-0.
11. Bouaddi I, Rostom S, El Badri D, et al. Vitamin D concentrations and disease activity in Moroccan children with juvenile
idiopathic arthritis. BMCMusculoskelet Disord. 2014 Apr 1;15:115. doi: 10.1186/1471-2474-15-115.
12. Stagi S, Bertini F, Cavalli L, Matucci-Cerinic M, Brandi ML, Falcini F. Determinants of vitamin D levels in children, adolescents, and young adults with juvenile idiopathic arthritis. J Rheumatol. 2014 Sep;41(9):1884-92. doi: 10.3899/jrheum.131421.
13. de Sousa Studart SA, Leite AC, Marinho AL, et al. Vitamin D levels in juvenile idiopathic arthritis from an equatorial region. Rheumatol Int. 2015 Oct;35(10):1717-23. doi: 10.1007/s00296-015-3287-0.
14. Patel S, Farragher T, Berry J, Bunn D, Silman A, Symmons D. Association between serum vitamin D metabolite levels and disease activity in patients with early inflammatory polyarthritis. Arthritis Rheum. 2007Jul;56(7):2143-9. doi: 10.1002/art.22722.
15. El-Hajj Fuleihan G, Nabulsi M, Tamim H, et al. Effect of vitamin D replacement on musculoskeletal parameters in school children: a randomized controlled trial. J Clin Endocrinol Metab. 2006 Feb;91(2):405-12. doi: 10.1210/jc.2005-1436.
16. Viljakainen HT1, Natri AM, Kärkkäinen M, et al. A positive dose-response effect of vitamin D supplementation on site-specific bone mineral augmentation in adolescent girls: a double-blinded randomized placebo-controlled 1-year intervention. J Bone Miner Res. 2006 Jun;21(6):836-44.
17. Gómez-Vaquero C, Fiter J, Enjuanes A, Nogués X, Díez-Pérez A, Nolla JM. Influence of the Bsml polymorphism of the vitamin D receptor gene on rheumatoid arthritis clinical activity. J Rheumatol. 2007 Sep;34(9):1823-6.
18. Povoroznyuk VV, Sinenky OV. Influence of Vitamin D Deficiency on Rheumatoid Arthritis Course. Bol', sustavy, pozvonocnik. 2016;(23):15-21. doi: 10.22141/2224-1507.3.23.2016.85001. (in Ukrainian).
19. Ross AC, Taylor CL, Yaktine AL, et al., editors. Dietary Reference Intakes for Calcium and Vitamin D. Washington (DC): National Academies Press (US); 2011. 1132p. doi: 10.17226/13050.
20. Heaney RP, Davies KM, Chen TC, Holick MF, Barger-Lux MJ. Human serum 25-hydroxycholecalciferol response to extended oral dosing with cholecalciferol. Am J Clin Nutr. 2003 Jan;77(1):204-10. DOI: 10.1093/ajcn/77.1.204.
OTpuMaHO 12.01.2019 ■
Марушко Т.В., Голубовская Ю.Е.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Обеспеченность витамином D и минеральная плотность костной ткани у больных ювенильным ревматоидным артритом
Резюме. Актуальность. Мониторирование минеральной плотности костной ткани (МПКТ) у больных ювенильным ревматоидным артритом (ЮРА), дополненное определением сывороточного уровня кальцидиола (25(ОН^) является индикатором системности процессов катаболизма и критерием успешности терапии. Цель. Оценка показателей денситометрии, уровня кальцидиола у больных ЮРА для определения остеопенического синдрома, целесообразности назначения дополнительных доз витамина D. Материалы и методы. Оценено значение 25(ОН^ и МПКТ у 65 больных ЮРА. Данные обработаны с применением хи-квадрата Пирсона и рангового корреляционного анализа по Спирмену. Результаты. У 92 % больных ЮРА определяется нарушение обеспеченности витамином D. При проведении двухэнергетической рентгеновской абсорбциометрии фХА) выявлено, что 60 % боль-
ных имеют вторичный остеопенический синдром (Z-score < —2 SD). У пациентов, которые получали иммунобиологические препараты в комплексном лечении, наблюдаются достоверно более высокие показатели МПКТ (р < 0,01). Показатель МПКТ имеет сильную негативную корреляционную зависимость от степени активности болезни (коэффициент корреляции (r Spearman's) равен —0,72), умеренную зависимость от уровня 25(OH)D (r Spearman's равный 0,39). Выводы. В процессе наблюдения и мониторинга лечения больных ЮРА необходимо контролировать уровень 25(OH)D и МПКТ. 68 % больных ЮРА, которые в качестве базисной терапии получают плановое лечение иммунобиологическими препаратами, имеют нормальную МПКТ.
Ключевые слова: ювенильный ревматоидный артрит; минеральная плотность костной ткани; кальцидиол
T.V. Marushko, Yu.Ye. Holubovska
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Vitamin D status and bone mineral density in patients with juvenile rheumatoid arthritis
Abstract. Background. Monitoring bone mineral density (BMD) in patients with juvenile rheumatoid arthritis (JRA) with additional assessment of calcidiol (25(OH)D) serum level is an indicator of catabolism status and a criterion of successful therapy. Our objective was to evaluate the bone densitometry data and calcidiol level in patients with JRA in order to determine the osteopenic syndrome and the advisability of prescribing additional doses of vitamin D. Materials and methods. The calcidiol level and BMD were assessed in 65 patients with JRA. The data were processed using Pearson's chi-squared test and Spearman's rank correlation coefficient. Results. There was a violation of vitamin D level in 92 % of patients with JRA. 60 % of patients were diagnosed with secondary osteopenic syndrome (Z-score < —2 SD) using the dual-energy X-ray absorp-
tiometry. It was revealed that persons, who receive biological disease-modifying antirheumatic drugs as a part of integrated treatment, demonstrate significantly better results (p < 0.01) according to BMD assessment data. The strong negative association (Spearman's coefficient was —0.72) was observed between BMD and the level of disease activity. A direct moderate correlation was found between BMD and calcidiol level (Spearman's correlation coefficient is 0.39). Conclusions. We assume that it would be appropriate to evaluate the calcidiol level and BMD score in the management of JRA patients. 68 % of persons with JRA, who receive biological disease-modifying antirheumatic drugs as a part of standard therapy, have normal BMD. Keywords: juvenile rheumatoid arthritis; bone mineral density; calcidiol
