CC BY
1HISTORICAL SCIENCES
Арасланова В.А.
кандидат географических наук, доцент, Сургутский государственный педагогический университет,
г. Сургут
СОВРЕМЕННЫЕ ТЕНДЕНЦИИ В АРХИВНОМ ХРАНЕНИИ ДОКУМЕНТОВ ПО ЛИЧНОМУ СОСТАВУ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
CURRENT TRENDS IN ARCHIVING PERSONNEL DOCUMENTS IN RUSSIAN FEDERATION
Araslanova V.A.
Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor, Surgut State Pedagogical University,
Surgut
АННОТАЦИЯ
Автор анализирует наиболее существенные проблемы архивного хранения документов по личному составу и акцентирует внимание на некоторых противоречиях действующего законодательства Российской Федерации. Автор считает, что документы по личному составу подлежат сохранению и, что появление в России специализированных компаний, оказывающих помощь организациям в подготовке и передаче документов на архивное хранение актуально, целесообразно и своевременно. Автор предполагает, что такие аутсорсинговые компании могут встать на защиту конституционных прав граждан Российской Федерации.
ABSTRACT
The author analyzes the most important issues of archive storage of documents on staff and focuses on some of the contradictions of the Russian legislation. The author believes that the personnel documents shall be preserved, and that the emergence of specialized companies in Russia, assisting organizations in the preparation and transfer of archives documents relevant, appropriate and timely manner. The author suggests that these outsourcing companies can come to the defense of the constitutional rights of Russian citizens.
Ключевые слова: Историко-культурное наследие народов Российской Федерации, сохранность документов по личному составу, социальное партнёрство, аутсорсинговые компании.
Keywords: Historical and cultural heritage of the peoples of the Russian Federation, the preservation of documents on staff, social partnership, outsourcing companies.
Архивный фонд Российской Федерации непрерывно пополняется документами, образующимися в процессе деятельности организаций независимо от сферы деятельности и формы собственности, а так как существуют разные виды частных организаций, то и законы, регулирующие деятельность таких организаций на федеральном уровне, разные. Таким образом, возникают некие конституционные противоречия, а именно, согласно ст. 39 Конституции РФ каждому гарантируется социальное обеспечение по возрасту, но данную норму конституционного права в случае ликвидации организации, в которой работал гражданин, можно установить лишь при помощи архивных документов [1, С. 166].
Главной целью любого архива является выявление и сохранение документов, отражающих материальную и духовную жизнь общества, имеющих историческое, научное, социальное, экономическое, политическое и культурное значение, являющихся неотъемлемой частью историко-культурного наследия народов Российской Федерации [2, С.146]. Проблема сохранности документов по личному составу актуальна и, решать ее необходимо, так как от этого напрямую зависит социальная защищенность граждан [3, С. 229].
Анализ работы ведомственных архивов социальных служб города Сургута, проведённый автором статьи, позволил выделить ряд общих проблем, а именно: отсутствие помещений для организации деятельности архива; отсутствие документации, регламентирующей деятельность архива; отсутствие профильного образования у специалистов архива; отсутствие в должностных инструкциях регламентации деятельности в архиве и др. Для решения выявленных проблем автором предлагалось: разработать положения для архивов; проводить повышение квалификации работникам архивов; разработать должностные инструкции с указанием прав и обязанностей, касающихся деятельности в архивах; контролировать работу архивов, предусмотрев необходимую отчётность [4, С. 119]. Кроме того, автор предлагал решать данные проблемы на Федеральном уровне.
Согласно архивному законодательству, организации в обязательном порядке должны составлять описи дел по личному составу для передачи документов на архивное хранение, а при передаче документов в государственный архив, особенно тщательно подойти к вопросу обработки документов по личному составу. Например, известна практика, когда архивы отказывались принимать доку-
The scientific heritage No 8 (8),2017 менты на хранение, а бывшие работники особенно ликвидированных организаций обращаются в архив с запросами о подтверждении социально-правовых гарантий [5, С. 14]. Наиболее запрашиваемые документы - документы по личному составу: подтверждение трудового стажа, выписки о заработной плате, северных коэффициентов к заработной плате, нахождение в отпусках, местонахождение предприятий, заключение срочных трудовых договоров и др. [6, С. 94].
В соответствии с Федеральным законом от 22.10.2004 № 125-ФЗ «Об архивном деле в Российской Федерации» организации любых форм собственности несут ответственность за сохранность документов по личному составу, а именно, организации независимо от их организационно-правовой формы обязаны регулярно проводить архивную обработку документов. К такой обработке следует отнести: проведение экспертизы ценности документов, формирование и оформление дел, составление описи дел и научно-справочного аппарата к ней [7], что позволит не только обеспечить сохранность документов, но и максимально упростит их поиск, сократив тем самым время на выполнение архивных справок [8, С. 10].
В последнее время ряд специализированных компаний оказывает поддержку организациям, испытывающим трудности в оформлении и передаче документов в архив. В частности, такие аутсорсинговые организации осуществляют комплексную архивную обработку, обеспечивающую беспрепятственную сдачу документов по личному составу в государственные и муниципальные архивы, что, безусловно, приведёт к решению ряда проблем архивного хранения документов по личному составу.
Можно согласиться с А.А. Араслановой утверждающей, следующее: «социальное партнерство - ... разделяемая всеми заинтересованными целевыми группами социума и приводящая к позитивным синергетическим эффектам технология совместной деятельности, основанная на признании важности интересов всех участников и необходимости повышения их ответственности за исполнение согласованных решений, достигнутых в ходе конструктивного открытого социального диалога» [9. С. 237].
Следовательно, появление специализированных компаний, оказывающих помощь организациям в подготовке и передаче документов на архивное хранение - актуально, целесообразно, своевременно и, можно предположить, что такие аутсорсинговые компании могут встать на защиту конституционных прав граждан Российской Федерации.
Список литературы
1. Арасланова В.А., Бурмистрова Е.С. Архивные документы негосударственных организаций - неотъемлемая часть историко-культурного наследия России: правовые коллизии Вестник СурГПУ [Текст] // Сборник научных трудов. Вып. (4). - Сургут: РИО СурГПУ, 2014. - С. 164-168.
2. Арасланова В.А., Бурмистрова Е.С. Проблемы и перспективы архивного хранения документов в муниципальных образованиях Ханты-Мансийского автономного округа-Югры (на примере г. Сургута) [Текст] // В сборнике: Омские социально-гуманитарные чтения -2014. Материалы VII Международной научно-практической конференции. Ответственный редактор: Л. А. Кудринская. 2014. С. 143-147.
3. Арасланова В.А. Особенности комплектования архивного отдела администрации г. Сургута документами негосударственных структур [Текст] // В сборнике: Культура, наука, образование: проблемы и перспективы Материалы III Всероссийской научно-практической конференции. Ответственный редактор А.В. Коричко; Министерство образования и науки Российской Федерации, Департамент образования и молодежной политики Ханты-Мансийского автономного округа - Югры, Нижневартовский государственный университет. 2014. С. 229-230.
4. Арасланова В.А., Егошина К.К. Проблемы ведомственных архивов на современном этапе [Текст] // Система ценностей современного общества. 2011. № 21. С. 115-119.
5. Арасланова В.А. Организация работы с социально-правовыми запросами в архивном отделе администрации г. Сургута [Текст] // В сборнике: Актуальные проблемы науки и образования: прошлое, настоящее, будущее сборник научных трудов по материалам Международной заочной научно-практической конференции: в 7 частях. 2012. С. 13-16.
6. Арасланова В.А., Бурмистрова Е.С. Муниципальные архивы ХМАО-Югры: организация и особенности Сургутского архива [Текст] // Актуальные вопросы общественных наук: социология, политология, философия, история. 2014. № 34. С. 89-95.
7. Арасланова В.А., Василенко В.А. Архив организации: теория и практика // учебно-методическое пособие [Текст] / Иркутск, 2013.
8. Арасланова В.А., Бурмистрова Е.С. Документы негосударственных организаций: неотъемлемая часть историко-культурного наследия народов Российской Федерации (на примере города Сургута) [Текст] // В сборнике: Инновационные исследования: проблемы и пути решения сборник статей Международной научно-практической конференции. 2016. С. 7-12.
9. Арасланова, А.А. Становление концепции социального партнёрства: мировой зарубежный опыт и тенденции развития // Наука Красноярья 2012 №5 С. 228-238.
Гончаренко А.В.
кандидат iсторичних наук, доцент Сумський нацюнальний аграрний ymieepcumem
еВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ В М1ЖНАРОДН1Й ЕКОНОМ1ЧН1Й ПОЛ1ТИЦ1 велико! БРИТАНП
(1997-2007 РР.)
THE EUROPEAN UNION IN THE INTERNATIONAL ECONOMIC POLICY OF GREAT BRITAIN
(1997-2007)
Goncharenko A. V.
Candidate of Historical Sciences, associate professor, Sumy National Agrarian University
АНОТАЦ1Я
У статп дослщжено мiжнародну eKOHOMi4Hy полггаку Велико! Британи щодо £вропейського Союзу в 1997-2007 рр. Охарактеризовано британську полгтику щодо формування EK0H0Mi4H0r0 та валютного союзу в рамках £С. Висвилено причини вiдмови Лондона вiд активно! валютно! iнтеграцi! в рамках ствтовариства. З'ясовано ставлення британського iстеблiшментy та сустльства до мiжнародно! еконо-мiчно! полтики кра!ни у 1997-2007 рр.
ABSTRACT
The article investigates the international economic policies of Great Britain towards the European Union in 1997-2007. It is characterized British policy on the economic and monetary union in the EU. It highlights the reasons of the refusal of London from active monetary integration within the community. It is found the attitude of the British establishment and society to the international economic policy of the country in 1997-2007.
Ключовi слова: Велика Бриташя, £вропейський Союз, мiжнародна полггака, економiчна полггака, економiчний i валютний союз.
Keywords: the United Kingdom, the European Union, international policy, economic policy, economic and monetary union.
Свропейський Союз - ушкальне об'еднання европейських держав, яке еволюцюнувало в мiж-урядову та одночасно наднацюнальну оргашзацш, яка претендуе на проввдну роль у свт, але постш-но отримуе супротив з боку окремих держав-учасниць, одшею з яких традицiйно е Велико! Британи, яка не рщко виступае в ролi «незручного партнера» для £С та болюче реагуе на неоднозна-чнi iнiцiативи. Аналiз участi Лондона в дiяльностi европейсько! спiльноти дозволить оцiнити перспе-ктиви цього союзу кра!н i виявити специфiку британсько! зовнiшньо!' полггики у сферi евроштегра-цi!.
Велика Бриташя завжди займала особливу по-зицiю з-помiж членiв Свропейського Союзу. У британськш науковiй думцi е два головт напрям-ки осмислення ролi та мiсця Англi! в европейських штеграцшних процесах: еврооптимiстичний i ев-роскептичний. Прикладом полiтики евроошгашз-му е м!жнародна економiчна дiяльнiсть лейборист-ських урядiв прем'ер-мiнiстра Е. Блера у 19972007 рр.
У вщомих на сьогоднi наукових працях мож-на знайти матерiал, який за допомогою детально! обробки, структурування та узагальнення дозволить висвгглити порушену нами проблематику.
Окремi аспекти британсько! полiтики в £С розглядаються в роботах росiйських дослщнишв I. Бусигiно!, О. Громико, С. Утшнка, Ю. Борко [3; 5; 6; 11; 2].
В укра!нсьшй юторюграфп проблеми, перш за все, необхвдно виокремити працi Ф. Журавка, В. Крушинського, Н. Яковенко, О. Бшоус [8; 9; 12; 1],
присвячеш рiзним аспектам полiтики Велико! Британи в евроштеграцшних процесах напришнщ ХХ - на початку XXI ст.
Отже, мета стат^ - комплексно дослщити мiжнародну економiчну полiтику Велико! Британi! щодо Свропейського Союзу в 1997-2007 рр.
Велика Бриташя - одна з трьох держав-члешв Свропейського Союзу, якi добров№но вiдмовили-ся вiд введення евро в 1999 р. У зв'язку з цим великий штерес представляе аналiз проблеми мiжна-родно! економiчно!' полiтики Велико! Британi!' та !! вступу в еврозону. Можливi причини можна роз-дiлити на економiчнi та полiтичнi. У рамках пер-шо! групи оцiнюються вигоди i витрати введення едино! валюти, а також наслiдки неприеднання до зони евро для британсько! економiки. У рамках друго! групи розглядаеться ставлення британсько! елгга i сустльства до европейського економiчного i валютного союзу (ЕВС), сприйняття процесiв европейсько! штеграцп та мiсця ЕВС в них; особ-ливостi партiйно! боротьби; вплив внутршньобри-танських груп штереав i зовнiшнiх щодо £С.
У 1987 р. кра!ни-члени £ЕС досягають домо-вленостi стосовно запуску програми побудови единого ринку. У 1989 р. на нарадi мiнiстрiв еко-номiки i мiнiстрiв фiнансiв (ЕСОРШ) представлена Доповiдь Делора, в якш запропоновано створення економiчного i валютного союзу в три етапи. По-ложення доповiдi включаються до Договору про Свропейський Союз, який було ухвалено в груднi 1991 р. на £вропейсьшй нарадi в Маастрихта До-говiр прописуе створення ЕВС в три етапи:
- перший (почався 1 липня 1990 р.) - еко-HOMi4Ha та валютна конвергенцiя держав-членiв £С, вiдмовa держав ввд визначених у договорi практик;
- другий (почався 1 ачня 1994 р.) - держа-ви-члени iстотно просуваються шляхом конверге-нцп економiчно! полiтики. Нацюнальш центрaльнi банки стають незалежними;
- третш, перехiд до ЕВС, розпочався 1 ачня 1999 р. У ньому беруть участь держави, яш не вщ-мовилися ввд вступу в ЕВС i виконали критери конвергенцп (11 держав на 1 ачня 1999 р.). Об-мшний курс мгж валютами держав i единою валютою фiксуeться [13].
Велика Бриташя залишила за собою право не брати участь в третьому еташ, нaвiть у рaзi вико-нання умов конвергенцп. Восени 1992 р. Англя змушена покинути систему мехaнiзму валютних курсiв (МВК), членом яко! була з 1990 р. З тих тр Бриташя не бере учaстi нi в МВК, m нaступнiй МВК-II, що з'явилася в 1999 р. У той час як iншi члени £вросоюзу (за винятком Швецп, що ввдмо-вилася вiд членства в ЕВС, Дани, що вщхилила едину валюту на референдумi 1992 р. i Греци, не виконала Маастрихтсьш критери) привели сво! економiки у ввдповщшсть з економiкaми iнших держав-члешв до к1нця 1998 р., економiчнi цикли Велико! Британи все ще не вирiвнянi.
Уряд консервaторiв, а попм i опозицiйнa Пария лейбористiв зобов'язуються провести референдум щодо питання про введення едино! валюти, як тшьки буде прийнято рiшення про подачу заявки на вступ до ЕВС. Щодо цього питання немае згоди m в британському суспiльствi, m в основних пол1-тичних парпях, нi в середовищi професiйних еко-номiстiв, нi в бiзнесi.
Лейбористи розумши вaжливiсть майбутнього рiшення про входження в еврозону та приеднання до Економiчного i валютного союзу як найсутте-вiше економiчне ршення, яке необхiдно прийняти. Введення едино! валюти - логiчний крок на шляху побудови спшьного ринку. Але всупереч цьому Велика Бритaнiя, а також ще двi держави-члена £С, Дaнiя i Швецiя, утрималися ввд введення едино! валюти, тодi як iншi 11 члешв Союзу представили евро в безгопвковому розрахунку в 1999 р., а в 2002 р. - i для гопвкових оперaцiй.
Лондон не озвучував принципово! вiдмови вщ членства в ЕВС, але проявляе неготовшсть прийняти остаточне рiшення. Уряд Велико! Брита-нй' вважав, що в рамках валютного союзу в кра!ш повинна бути побудована б№ш сильна економiкa з високою тдприемницько! aктивнiстю i пропону-вав розглянути питання про приеднання лише тод^ коли будуть отримaнi чiткi i недвознaчнi аргумен-ти на його користь. Стверджуеться, що тaкi аргумента можуть бути знaйденi, якщо Велика Брита-нiя пройде п'ять економiчних тестiв, представле-них Казначейством:
- «Конвергенщя: чи сумiснi економiчнi цикли i структури (Велико! Британи i кра!н еврозо-ни), чи зможуть нaшi економiки сшвюнувати на
постiйнiй основi, враховуючи рiвень процентних ставок у Gвропi?
- Гнучшсть: чи володie економiка кра!ни достатньою гнучк1стю, щоб впоратися з порушен-нями в економiцi, яш можуть виникнути?
- Iнвестицi!: чи покращаться умови для дов-гострокових капiталовкладень в британськ1 акти-ви?
- Фiнансовi послуги: який вплив матиме приеднання до ЕВС на конкурентоспроможшсть iндустрi! фiнансових послуг Велико! Британи i, зокрема, на фiнансовi ринки Лондонського Сiтi?
- Зростання, стаб№шсть та зайнятiсть: в цiлому, чи буде вступ до еврозони сприяти прис-коренню економiчного зростання, пвдвищенню стабiльностi та довгострокового збiльшення числа робочих мюць?» [8, с. 57].
Економiчна сутнiсть п'яти тестiв - встанови-ти, чи виграе Велика Бриташя ввд приеднання до ЕВС. Однак оцшки вигод i витрат вступу до зони евро розходяться i при бажаннi можуть використо-вуватися як прихильниками, так i противниками едино! валюти.
Бiльшiсть дослiдникiв визнае, що введення едино! валюти призведе до зниження транзакцш-них витрат, i немае шдстав вважати, що британсь-ка економiка, в разi вступу в ЕВС, не виграе вщ б!льш високо! цiново!' прозоростi та усунення не-визначеностi обмiнного курсу. Виходячи з цих мiркувань, активним прихильником введення едино! валюти стае бiзнес (в першу чергу велик! м!ж-народнi компанi!), що несе значш витрати у зв'язку з валютними ризиками, що виникають внаслвдок коливання курсу фунта стерлшпв вщносно евро.
1ншим плюсом введення едино! валюти е ш-тенсифшащя торпвт м1ж членами единого ринку: «Обсяг торпвт м1ж двома кра!нами, як1 викорис-товують едину валюту, бшьш шж втрич переви-щуе обсяг торпвл! м!ж пор!внянними кра!нами з р!зними валютами; введення евро серйозно вплине i на британську торпвлю. Бшьш того, як зазнача-еться в робот Девiда Бегга, штенсифжащя торпв-л! вiдбуваеться не на шкоду економiчним зв'язкам з кра!нами. Хоча шш! автори наводять скромшш! оцшки, вони все ж е позитивними ! шдтверджу-ються даними, отриманими за перш! роки юнуван-ня ЕВС. Для Велико! Британи, в зовшшньоторго-вельному оборот!, яко! Свропейський Союз займае б!льше 50%, наведен! висновки мають особливе значення» [7, с. 7].
В якосп одного з найбшьш зрозумших ! ваго-мих аргуменпв проти вступу наводиться наступ-ний, за характером не пов'язаний з економ!чним прогнозуванням. Протягом твтора десятилиъ британська економша показуе темпи зростання вище середнього по £С; показники зайнятосп та цшово! стабшьносп також краще середньоевро-пейських. Враховуючи ввдмшносл в моделях роз-витку Велико! Британи (англосаксонська) ! кра!н континентально! Свропи (сощально-ринкова), мо-жна зробити висновок, що членство в ЕВС може пщрвати або принаймш дестабшзувати !! еконо-мшу. У той час як шш1 держави-члени £С можуть
розглядати введения едино! валюти в якосп ш-струменту для змши макроекономiчно! полiтики, для Велико! Британи дане мiркування не настiльки актуально.
Згадувана вища розбiжиiсть мiж економТчни-ми циклами Велико! Британи i кра!н, що входять в еврозону - одна з основних перешкод для !! вступу в ЕВС. Ця розбiжнiсть мае довгу юторш, проте сказати точно, наск1льки воно велике на справжнiй момент, дослщники не можуть. Багато дослтднишв стверджують, що структура економiки Велико! Британи, що включае нафтовидобувнi та високо-технологiчнi виробництва, як1 у великш мiрi зале-жать вiд економiчного циклу Сполучених Штатiв, несумiсна з членством в еврозош.
Останнi дослщження показують, що, незва-жаючи на збереження валютного суверенiтету, економiка Сполученого Королiвства «тдлаштову-еться» пiд европейську. На певнi успiхи британсько! економiки вказуеться i в доповщ Казначейства: «З 1997 року спостертаеться iстотний прогрес на шляху конвергенци британсько! економiки, що символiзуе втдхщ втд iсторичного розбiжностi, а також вiдображае бiльшу стабiльнiсть економiки Велико! Британи i глобальнi тенденци до штегра-цi!. По всш видимостi, численнi економiчнi зв'язки кра!н еврозони i Велико! Британi! не дозволяють Г! економiцi уникнути реструктуризации яка виникае завдяки ЕВС» [2, с. 51].
Незважаючи на позитивну динамiку конвер-генцi! економiк Велико! Британи i еврозони, «п'ять теспв» не пройдено. У доповiдi Казначейства вщ-значаеться, що поки не можна бути впевненими в сушсносп економiчних циклiв Британи i еврозони, в результат чого перший тест не виконуеться. Другий тест, гнучшсть, також показуе незадовiльнi результати. Що стосуеться третього тесту, швес-тицiй, то тут доповiдачi не висловлюють сумнiвiв у позитивному ефекп вiд вступу в ЕВС, навпаки, обережно зауважують, що Велика Британтя втра-чае iноземнi iнвестицi!, вщкладаючи членство в еврозонi. Як зазначае О. Громико, «якщо ще зовам недавно кра!на привертала близько третини обсягу вах iноземних iнвестицiй в £С, то зараз цей пока-зник знизився вдвiчi» [5, c. 23].
Якщо порiвняти досвiд Британi! з досвщом держав-членiв еврозони, можна помгтити, що до вступу в ЕВС вс необхiднi заходи щодо стабшза-цi! економiки були прийнятi ильки в однiй з - у Нтдерландах. По всiй видимостi, iншi держави дТя-ли не спльки з економiчних, скiльки з полиичних мiркувань. Це дозволяе висунути гшотезу, що у випадку з Великобриташею економiчнi мiркування також не були домшуючими, а рiшення про вступ до ЕВС було вщкладено на невизначений термш, носять полiтичний характер.
1нщитиви у сферi валютно! поливки, що сприяли макроекономiчно! стабiлiзацi!, традицшно шдтримувалися Лондоном. При цьому виконання гтщатив було, як правило, вшьне вщ прямого по-лиичного контролю британщв. Однак на протива-гу бшьш раннiм проектам, европейська шщатива асоцтюеться у британських полиишв Т суспiльства
The scientific heritage No 8 (8),2017 з широким набором загроз, що мають найчастiше iррацiональний характер: для перших це, насампе-ред, загроза престижу Велико! Британи як держави свпового рiвня. ЕВС - один з таких проекпв, роль лидера в ньому мщно закрiплена за Нiмеччиною. Таким чином, дотримуючись описано! логiки, рь шення про приеднання до зони евро можна розглядати як таке, що завдае шкоди нацiональномy обличчю Велико! Британи.
1нший аспект пов'язаний iз сприйняттям цiлей i перспектив европейсько!' iнтеграцi! як загрозли-вих для збереження суверенитету: «Валютна поль тика завжди була прерогативою держави, тому передача повноважень у монетарнiй сферi на над-нацiональний рiвень мае надзвичайне полiтичне значення, що визнаеться як прихильниками, так i противниками ЕВС» [3, с. 61].
Можна сказати, що саме полиичне бачення £вропи визначае позици держав-членiв в питаннi про ЕВС. При цьому бачення не завжди адекватно дшсносп: немае тдстав стверджувати, що втрата монетарно! автономи (насправдi обмеженою взае-мозалежнiстю европейських кра!н) спричинить за собою втрату нацiонального сyверенiтетy у фiска-льнш або який-небудь iншiй сферi. Однак не можна заперечувати, що для устшно! реалiзацi!' пев-них европейських полиик вимагаеться фyнкцiо-нуючий валютний союз. Так, для втшення в життя великих проектiв у рамках Спшьно! европейсько! полiтики в галyзi безпеки i оборони (£ПБО) потрi-бне ефективне фiнансyвання, яке навряд чи зможе бути налагоджене в поточних умовах.
Поясненням британсько! позици може бути рiзне (з партнерами по £С) бачення довгостроко-вих цiлей i стратегiчних прюритепв: якщо окремi держави-члени £вросоюзу можуть розглядати ЕВС як зааб для реaлiзaцi! бiльш масштабних проекпв, Велика Бритaнiя, майже напевно, цього стимулу позбавлена. Говорячи про стратепчш прiоритети, необх1дно згадати про потужний фак-торi !х формування - наявшсть «особливих вiдно-син» з США.
Сполучеш Штати мають значш iнтереси в £в-ропi, а економiчнi вiдносини £С i США е наймас-штaбнiшими у свт, перевищуючи 2 трлн долaрiв щорiчно. £вропейський Союз вже е серйозним конкурентом США в економiчнiй сферг Вашингтон побоюеться, що з часом економiчнa мiць £в-ропи буде використана для нарощування вшсько-вого потенцiaлy, що забезпечить !й незaлежнiсть в1д американських структур безпеки i зменшить вплив США в регюш.
Тодi як окремi держави-члени £С (що розхо-дяться з США щодо деяких принципових питань) прагнуть до бiльшо!' незaлежностi вщ Вашингтона, Велика Бритaнiя дану мету не подшяе. При цьому варто зауважити, що позицiя Лондона в питанш про вступ в ЕВС навряд чи е спробою захистити американськ1 iнтереси. Як зазначае О. Громико: «Коли мова заходить про економiчнy полиику, Велика Бритaнiя проявляе незaлежнiсть в1д Вашингтона, Лондон готовий використовувати будь-як1 кошти (у тому чи^ залучаючи ресурси £вро-
союзу), щоб забезпечити собi можливють само-стiйного прийняття ршення» [9, с. 10].
На в1дм1ну вщ сво!х попередник1в, позицiя нових лейбориста в питaннi введения евро була вщповвдала метi Тонi Блера - зробити Великобри-тaиiю лидером едино! Свропи - повиннi були ввд-повiдaти не менш серйознi кошти. Одним з таких зaсобiв могло б стати приеднання до еврозони: воно було здатне ютотно тдвищити вплив Лондона в европейських переговорах, символ1зувало б вiдхiд ввд трaдицiйного шаблону дiй Велико! Бри-танп i дозволило б встановити б№ш тепл1 вщно-сини з партнерами по £С.
Не приеднуючись до ЕВС, Велика Бритaиiя втрачае можливостi впливати на пов'язaнi з ним процеси европейсько! iнтегрaцi! та значно обмежуе сво! шанси на лидерство в Gвросоюзi. Незважаючи на позитивне ставлення до евро, Тош Блер займае обережну позицiю: вплив стороншх чинник1в ви-являеться б№ш iстотним. Велика Бритaнiя знову займае вич^вальну позицiю, щоб не псувати вщ-носини з л1дерами европейсько! iнтегрaцi!, Лондон залишае ввдкритим питання про приеднання до еврозони, з'являються «п'ять теспв» Казначейства, як1 дозволяють Тонi Блеру заявити, що в принцип Велика Бритaнiя пiдтримуе введення едино! валю-ти, але для цього мають бути виконaнi необхвдш економiчнi умови. Британський прем'ер наполягае на тому, що ршення про вступ мае прийматися не з полггичних мiркувaнь, як це було у випадках з Нiмеччиною i Фрaнцiею.
Для введення евро необхвдна була згода кабь нету, схвалення парламенту i британського суст-льства (на референдумi). У той час як голосування в пaрлaментi велико! проблеми для Тонi Блера не представляло, ситуа^ в кaбiнетi була менш спри-ятливою, а ставлення впливового канцлера Казначейства Гордона Брауна до ще! введення едино! валюти було негативним. Саме позицiя Брауна була виршальним фактором у формуванш офщш-но! позицп британського прем'ера, хоча ще в 1997 р. Блер мав хорошi шанси забезпечити Великш Британп членство в еврозош.
Одним з основних чинник1в формування позицп британського уряду в питанш про евро став вплив рiзномaнiтних груп тиску. У дшових колах ставлення до запровадження едино! валюти неод-нозначне (хоча баланс швидше позитивний): так, Конфедерат британсько! промисловосл, що представляе великий бiзнес, шдтримуе розглянуту iнiцiaтиву, тодi як 1нститут директорiв, що представляе переважно дрiбний бiзнес, знаходиться в опозицп до не!. Хоча в цшому дiловi кола тдтри-мують членство в ЕВС, вони не роблять значного тиску на владу: приеднання до еврозони школи не було прюритетом номер один для бiзнесу.
Впливова британська преса як i рaнiше зали-шаеться противником запровадження евро. Для Тонi Блера, який розглядае пiдтримку ЗМ1 як одну з фундаментальних складових свое! полтшчно! стратеги, негативне ставлення Руперта Мердока, власника найбшьш популярних британських таб-ло!дiв, бiльш нiж вагомо. Бажання нових лейбори-
спв зберегти шдтримку австралшського магната змушуе зайняти обачну позицш, «п'ять теспв» дозволяють британському кер!вництву заспоко!ти противников введення едино! валюти.
Останшм з розглянутих фактор!в, що роблять значний вплив на политику британського уряду в сфер! монетарно! штеграцп, е громадська думка. На вщмшу вщ груп штересш звичайт громадяни мають достатшми ресурсами для оцшки вигод ! витрат введення едино! валюти, ! тому !х ставлення формуеться швидше тд впливом афективних фактор!в: «Грош! служать найважлившим компонентом для конструювання щентичносп в повсяк-денному житп людей. У Велико! Британп, де фунт стерлшпв сприймаеться як неввд'емний атрибут нацюнально! велич!, символ суверенитету кра!ни ! джерело !! нацюнально! гордосп, введення евро представляе серйозну загрозу вдентичностт Будучи найстаршою валютою в свт, стерлшг мщно асоцшеться з «золотим вшэм» британсько! юторп. Ввдмова в!д нього - це незм!рно б!льше, шж просто переход з одше! валюти на шшу» [7, с. 14].
Щдводячи тдсумок вищесказаного, можна зробити висновок, що хоча вступ до ЕВС м!г забезпечити Лондону додатковий вплив в £С у контекст! його м!жнародно! економ!чно! полгтики, ввдмшносп в сприйнятп цшей европейсько! !нтег-раци м1ж Бриташею та Г! европейськими партнерами, а також стратепчна невизначешсть у вибор! м1ж Свропою та Америкою стали причиною низь-ко! активносп уряду нових лейбориста в даному питанш.
Парламент не грав ютотно! рол! у формувант позицп британського прем'ера щодо м1жнародно! економ!чно! д!яльносп, чого не можна сказати про опозицш канцлера Казначейства Гордона Брауна. При цьому Блер був здатний нав'язати власну позицш Брауну, проте вважав за краще цього не ро-бити.
Низька громадська тдтримка едино! валюти стала одним !з чинник1в формування обережно! позицп британського уряду. Основною причиною браку полгтично! вол! ! лидерства з боку Тон! Блера стало його прагнення зберегти шдтримку евро скептично налаштовано! преси. Жоден з перерахо-ваних вище фактор!в не зробив виршального впливу.
З моменту свого створення £С був тдприемс-твом полгтичним, а його шституцшна структура на сьогодшшнш день набагато ближче до структур! суверенно! держави, нж до чого-небудь шшого, вона давно яшсно переросла р!вень м!журядових угод.
Валютний союз залишаеться одним з найваж-ливших крошв на шляху до тюшшо! штеграцп, що ! викликае побоювання британщв, на шляху до полгтичного союзу - Свропейсько! Федерацп. Як наголошуеться у Меморандум! Шумана, «едина Свропа не буде створена вщразу або на основ! за-гального проекту; вона виникне завдяки конкрет-ним справам, яш створять фактичну солщарнють» [4, с. 65].
Шдставами для побоювань британщв стае те, що лщери окремих держав-члешв £С не прихову-ють свого прагнення до бшьш псно! штеграцп, в тому числТ Т в полиичнш сферт Яскравим тдтвер-дженням юнування такого прагнення стають, на-приклад, дп Т заяви шмецьких полгтишв.
Список лiтератури
1. Бшоус О.Г. Глобальн стратеги Евросоюзу: монографтя / О.Г. Бшоус. - К.: КНЕУ, 2009. -528 с.
2. Борко Ю.А. Свет и тени европейской интеграции / Ю. А. Борко // Россия в глобальной политике. - 2007. - № 1. - С. 46-60.
3. Бусыгина И.М. Европейский Союз: новые измерения концепции суверенитета: сб. науч. тр. / И.М. Бусыгина // Политическая наука. Суверенитет в условиях глобализации. Опыт политий Запада и Востока / [под ред. Ю.С. Пивоварова]. - М., 2005. - №4. - С. 47-69.
4. Веремеев Н. Современные подходы к проблеме суверенитета в европейских исследованиях / Н. Веремеев // Мировая экономика и международные отношения. - 2008. - № 2. - С. 61-66.
5. Громыко Ал.А. Великобритания: после захода солнца / Ал.А. Громыко // Россия в глобальной политике. - 2005. - № 6. - С. 10-24.
6. Громыко Ал.А. Внешняя политика Великобритании: от империи к «осевой державе» /
Ал.А. Громыко // Современная Европа. - 2005. -№ 1. - С. 9-14.
7. Гутник В. Европейский Экономический и валютный Союз: предварительные итоги и перспективы развития / В. Гутник // Мировая экономика и международные отношения. - 2005. - № 5. - С. 3-15.
8. Журавка Ф. £вропейський Економiчний i Валютний союз та Велика Бриташя / Журавка Ф. // Баншвська справа. - 1999. - №5. - С. 54-59.
9. Крушинський В. Ю. Британська £вропа чи £вропейська Бриташя. Велика Бриташя в евро-пейських штеграцшних процесах. - К.: Кшвський ушверситет, 2003. - 214 с.
10. Соколов В. Зовшшня поливка лейборис-пв: власний курс чи продовження полпики торi? /
B. Соколов // Полиичний менеджмент. - 2007. - № 2. - С. 137-143.
11. Уткин С. Основные инструменты общей внешней политики и политики безопасности ЕС /
C. Уткин // Мировая экономика и международные отношения. - 2005. - № 11. - С. 44-55.
12. Яковенко Н.Л. Велика Бриташя в сучаснш системi мiжнародних вшносин: заявка на европей-ське лидерство / Н.Л. Яковенко. - К.: Науковий свп, 2003. - 227 с.
13. The Treaty of Maastricht (1992) [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу до джерела: http://www.historiasiglo20.org/europe/maastricht.htm.
Чепурда Г.М.
Черкаський державний технологгчний унгверситет (Украта)
к.фтол.н, доцент
завгдувач кафедри туризму та готельно-ресторанног справи
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ1З СПРОБ ПОЛ1ПШЕННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ СШЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРА1НИ
RETROSPECTIVE ANALYSIS ATTEMPTS TO IMPROVE VIVO AGRICULTURE OF UKRAINE
Chepurda G.M.
Cherkasy State Technological University (Ukraine), Candidate of Sciences (Philology), Associate Professor, Head of tourism and hotel and restaurant business.
АНОТАЦ1Я
Проведено ретроспективний аналiз з вторично! точки зору теоретичного та практичного досвщу змши природних умов степових райошв Укра!ни в перюд XIX - початку XX ст. Показано, що низький рiвень культури агротехшки в XIX ст. призводив до виснаження землг Вивчено досвш полезахисного люорозведення та практичну дiяльнiсть у цш сферг Розповшаеться про особливосп дiяльностi найдав-нiших осередк1в степового люорозведення та про пiонерiв захисного люорозведення на теренах Украши.
Показано, що загальний напрямок науково-дослвдних робiт з питань, пов'язаних з облiсенням укра-шських степiв було широко визначено в працях експедици, оргашзовано! напришнщ XIX ст. В.В. Доку-чаевим. Показано, що на територп Украши докучаевська експедицiя органiзувала Деркульську (Лугансь-ка) i Великоандольську (Марiупольську) д№ницг Проаналiзовано внесок таких ввдомих дослвднишв природи, як О.О. 1зма!льський, П.А. Костичев, К.А. Тiмiрязев, В.Р. Втямс, Г.М. Висоцький, Б.Г. 1вани-цький, Л.1. Прасолов, 1.Я. Данилевський, Ф.П. Моргуненков та лiсовод Фрайрейс у зм^ природних умов степових райошв. Констатовано, що байдуж1сть тодiшнього царського уряду, Перша свггова вiйна та нацюнально-визвольш змаганнями, якi розгорiлись на територи колишньо!' Росшсько! тпери, та, зок-рема, i на теренах Украши, перешкодили реалiзувати в життя запропонованi ше! по змiнi природних умов, запропонованих вищезазначеними вченими-практиками.
ABSTRACT
A retrospective analysis from a historical point of view of theoretical and practical experience changing environmental conditions steppe regions of Ukraine during XIX - early XX century. It is shown that the low
