CC BY
38
2. Donaldson L. The Ethereal Hand: Organizational Economics and Management Theory / Donaldson L. // Academy of Management Review. - 1990. - №15.
3. Coase R. The Nature of the Firm / Coase R. // Economica. - 1937. - №4. - P.386-405.
4. Mallin C. Corporate Governance / Mallin C. - London: Oxford University Press, 2004. - 217 p.
5. Fama E., Jensen M. Separation of ownership and control / Fama E., Jensen M. // Journal of Law & Economics. - 1983. - №26.
6. KopnopaTèBHe ynpaBniHHn: npoqeci/i, CTpaTeriï, Tex-Honoriï: [KoneKTèBHa M0H0rpaó¡fl] / K.H. AöflynaeB [Ta íh.]; 3a peg. K.C. WanoixiHi/iKOBa [Ta íh.]. - XepcoH: Tenb-BeTèKa, 2015. - 536 c.
7. EinarneHKO O.C. KoHöermii Ta Mogeni KopnopaTi/iB-Horo ynpaBnÍHHfl b 6aHKax KpaÏH, i^o po3BMBaroTbcn / O.C. EinaixieHKo [EneKTpoHHié pecypc]. - PeœiiM go-CTyny: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/ pprbsu/2010_30/10_30_43.pdf.
8. fleHiic O.E. KopnopaTiBHe ynpaBnÍHHn b 6aHKax: 3apy6ixHèé flocBÍfl Ta B¡THi/i3HHHa npaKTMKa / O.E. fle-Hic //OiíaHcoBo-KpeflMTHa flinnbíicTb: npoáneMi Te-opiï Ta npaKTiKè. - 2012. - № 1(12). - C. 50-55.
9. Корпорaтивнe yпрaвлiння: тeорiя Ta прaктикa: [пiдрyчник] / М.П. Мaльcькa, Н.Л. Мaндюк, Ю.С. Зaнь-ко. -К.: Цeнтр учбово''' лiтeрaтyри, 2Q12. - 36Q c.
1Q. Мiщeнко С. Bизнaчeння оcновниx фaкторiв роз-витку Ta eфeктивноcтi фyнкцiонyвaння фiнaнcовоrо ceKTopy Ó^a'™ / С. Мiщeнко // Бaнкiвcькa cпрaвa. - 2QQ8. - № 4(82). - С. 31-47.
11. Обeльницькa X.B. Оа-ювы риcи cyчacноrо кор-порaтивного yпрaвлiння в Ó^ay / X.B. Обeльницькa //Eкономiчний aнaлiз. - 2Q14. - № 3. - С. 93-1QQ.
12. Чуб О.О. Корпорaтивнe yпрaвлiння в бaнкy в кон-тeкcтi rлобaлiзaцiÏ / О.О. Чуб // Eкономiкa i орraнiзa-^я yпрaвлiння. - 2Q12. - № 2. - С. 26-34.
13. Остров^^ Н. Бiблiоrрaфiчний опиc для циту-вaння: Оcтровcькa Н. С. Бaнкiвcький мeнeджмeнт як оcновa роботи бaнкy / Н. С. Остров^^ // Hayковий вicник [Бyковинcькоrо дeржaвного фiнaнcово-eко-номiчноrо yнiвeрcитeтy]. Eкономiчнi нayки. - 2Q13. -Bип. 1. - С. 148-157.
14. Жeлюк Т.Л. Бaнкiвcький контролiнr як Ыстру-мeнт cтaлоrо розвитку фiнaнcовоrо ceкторy нaцiо-нaльноÏ eкономiки / Т.Л. Жeлюк // lнновaцiйнa e^-ном^. - 2Q13. - №7. - С. 22Q-223.
УДК 339.923:061
С.В. МАРИН1НА,
к.е.н., Кивський ¡нститут iнтелектуальноï власност'1 та права Национального ун\верситету «Одеська юридична академ1я»
Брексгг: eKOHOMÏ4HÏ дисбаланси прогнозованого виходу Велико! Британм з Свропейського Союзу
У статт'1 розкрито тенденцИ' розвитку прогнозованого виходу Великоï БританИ з Бвропейського Союзу. Визначено реакцю кран-учасниць Евросоюзу в'щносно Брекс'пi можлив'1 насл'щки еконо-м'чних дисбаланса для кра'1'н-член1в Сп1вдружност1.
Ключовi слова: Брекст, Велика Британя, Бвропейський Союз, вихщ з Евросоюзу, економ1чн1 дисбаланси, прогнозовансть Брекст, евро\нтеграц\я, захист прав громадян.
С.В. МАРИНИНА,
Киевский институт интеллектуальной собственности и права Национального университета «Одесская юридическая академия»
Брексит: экономические дисбалансы прогнозированного выхода Великобритании из Европейского Союза
В статье раскрыты тенденции прогнозированного выхода Великой Британии с Европейского Союза. Определена реакция большинства стран-участниц Евросоюза относительно Брексит и возможные последствия экономических дисбалансов для стран Содружества.
Ключевые слова: Брексит, Великая Британия, Европейский Союз, выход с Евросоюза, экономические дисбалансы, прогнозированность Брексит, евроинтеграция, защита прав граждан.
© С.В. МАРИН1НА, 2Ü18
Формування ринкових вщносин в Укра'|'ж №2 (201)/2018 17
S. MARYNINA,
PhD in economics, Kyiv Institute of Intellectual Property and Law of National University «Odessa Academy of Law»
Brexit: the economic imbalances of the predictable leaving of Great Britain from the European Union
In the article were revealed the tendencies of the predictable leaving of Great Britain from the European Union. The reaction of most of the European Union members on the Brexit is determined and the possible consequences of economic imbalances from Brexit for the Commonwealth countries were researched.
Key words: Brexit, Great Britain, European Union, leaving the European Union, the economic imbalances, Brexit prediction, Eurointegration, protection of the citizens' rights.
Постановка проблеми. Позицт неповноТ за-лежноси неповноТ вщповщальност в кпючових скпадових евроЫтеграцм, особлива позифя в питаны обмеження нацюнального сувереытету на користь сптьних Ытеграц^них Ыститу^в, як поддала Велика Бритаыя з часу вступу до Евро-пейського Eкономiчного Спiвтовариства, торги за ту чи Ышу поступку з боку центрапьних орга-нiв бвропейського Союзу, питання Британська Европа чи европейська Британiя постiйно лежали на поверхн европейських узгоджуваних з Великою Бритаыею попiтик, проводять до висновку про прогнозованють Brexit.
Обговорення складових виходу Великобрита-нм з Евросоюзу i першi практичн кроки реа^зацм домовленостей виявилися проблемними та бага-топлановими i комплексними, а реащя европейських краТн диференцiювапася залежно вiд рiвня Тхнього розвитку, заможностi й статусу в Ытегра-цiйнiй eвросхемi. Несподiвано для бтьшосд дея-кi з 27 учасниюв Европейського Союзу кинулися «дтити» ще не оформлену британську евроЫте-грацiйну спадщину, що призведе до значних еко-номiчних дисбапансiв в краТнах-членах та ЕС у цг лому, а можливо i в ще бтьших масштабах.
Aналiз останшх до^джень i публкацй. Доспiдженню принципiв формування та реа^зацм попiтики ВеликоТ Британм щодо европейськоТ Ыте-грацм за умов дотримання нею нацюнальних Ытер-есiв та збереження високого ступеня незапежностi присвячено достатньо праць вп"чизняних фахiвцiв. Варто зазначити Л. Губерського, В. Котйку, В. Кру-шинського, С. Толстова, Т. Шинкаренко та iн.
Ризикам i наслщкам Брексiт вже присвяче-на низка публка^й вiтчизняних фахiвцiв таких як Г. Сталоверова, Л. Чекаленко та н 1з зарубiжних, Грунтовна публка^я пiдготовпена М. Емерсоном -«ОцЫка економiчного впливу Брексiту на ЕС-27».
Багато acпeктiв проблеми не розкрит та не обrрyнтовaнi. Потребують подальшого до^г дження питання наслщюв Брeкciт для британсько-го ринку, неоднозначно'!' полiтики ЕС-27 i окре-мих кра'н члeнiв Европростору та aнaлiзy нacлiдкiв eкономiчниx диcбaлaнciв, визначених кыми дiями.
Метою статт е визначення характеру i на-пряму розвитку пози^й Велико'!' Британм, кра-'[н-уча^и^в Европeйcького Союзу, причин при-йняття рiшeння Велико' Британм про оголошення виходу з Евроcоюзy i напряму дiй кра'н-члеыв Спiвдрyжноcтi до Брeкciт, що може призвecти до значних eкономiчниx диcбaлaнciв.
Виклад основного материалу. Свтова геоеко-номiчнa cиcтeмa в оcтaннi роки xaрaктeризyeтьcя значними i cyпeрeчливими процecaми, якi вима-гають перегляду або оновленого звернення до Ы-cтрyмeнтiв eкономiчноí' полiтики, отрямовано''' як на змiцнeння поточного стану, так i на забезпечення епйкого довгоcтрокового зроcтaння i розвитку, як окремих кра'н, так i cвiтовоí' eкономiки в цiломy.
Одним iз головних глобальних гeополiтичниx i гeоeкономiчниx процeciв упродовж найближчих двох роюв cтaнe виxiд Велико''' Британм з Евро-пeйcького Союзу (ЕС) - Вгехй [1, c. 17].
На думку переважно''' бiльшоcтi европейских громадян, в тому чиcлi i caмиx бритaнцiв, для прийняття такого доленосого рiшeння Велика Бритaнiя обрала не зов^м вдалий момент. Еко-номiчнi та полiтичнi кризи, ycклaднeння i загроз-ливий cтaн з нелегальною мiгрaцieю, тероризм, тривaючi в^ни навколо i вceрeдинi Европи, не полегшить нacлiдки розлучення.
Сyчacнi на^щки бритaнcького «небажання» та «оcобливого пщходу» 1960-1970 рр. лежали на поверхн eвропeйcькиx узгоджувальних з Великою Бритаыею полiтик. Пригaдyютьcя пeршi заявки на членство з вимогами значних змЫ на
користь Британм у вже сформованому утворен-Hi бвропейських економiчниx спiльнот. Пзыше торги за ту чи Ышу поступку з боку центральних органiв 6С. Bрeштi, позицiя неповноТ залежнос-U неповноТ вiдповiдальностi та неповноТ участ в ключових складових евроЫтеграцп за винятком лише ролi платника до евробюджету. Аналiзую-чи ходу британ^в до 6С, всi нюанси Тхнього про-сування до iнтeграцiйного простору можна д^ти до висновку про прогнозованють Brexit [2, с. 11].
Активiзацiя процесу Ытеграцм бвропи напри-кiнцi 50-х рокiв спричинили розбiжностi мiж краТнами бвропейського об'еднання з вуплля та сталi (6ОВС) i Великою Британieю, як на той час залишалась вiрною «широкому простору» та за-вжди бачила себе на перетин уявлених «трьох юл», що утворювали три свiтовi сили:
Пвычна Америка, з якою Велику Британш об'еднували цивiлiзацiйнi зв'язки i фiнансова за-лeжнiсть;
Британська Ствдружнють Нацiй, де Велика Британiя збер^ала позицм полiтичного i фЫан-сово-eкономiчного простору;
Европа, яку велика Бритаыя розглядала як складову атлантичноТ солщарноси що виявля-лося в прагненн приеднати eвропeйськi структу-ри до бтьш широких мiжнародниx об'еднань, за-лежних вiд США.
Крiм того, для великоТ Британм - краТни, де аб-солютизувався сувeрeнiтeт нацюнального парламенту, здавався неприпустимим наднацю-нальний характер европейських спiвтовариств. Традифйый полiтицi европейськоТ рiвноваги Beликiй Британм суперечила i можливiсть поя-ви «континентального блоку» внаслщок розвитку франко-ымецького спiвробiтництва в межах Ствтовариств. Отже, не були нeсподiваними спроби британцiв використати ЕОВС для протидм новим европейським iнiцiативам.
Велика Бритаыя та iншi eвропeйськi краТни, як залишилися поза межами Ствтовариств, вия-вили певне занепокоення у зв'язку iз iнтeграцieю шести держав. У виглядi своерщноТ альтернативи Европейському eкономiчному спiвтовариству за iнiцiативою ВеликоТ Британм у 1960 р. була засно-вана Европейська асоцiацiя втьноТ торгiвлi, яка виявилась не спроможною скласти серйозну кон-курeнцiю Ствтовариствам [3, с. 108-109, 115].
На початку 70-х роюв eкономiчнi показники Великобританм виявилися помiтно кращими за
U що вона мала на момент попередньоТ спроби вступити до Ствтовариства в 1967 р. Сприят-ливою була й мiжнародна кон'юнктура в Захщ-нiй Европi, осюльки «шiстка» погодилася розпо-чати переговори про розширення складу члeнiв Ствтовариства [4]. Францiя вже не остер^алась Великобританм, яку ранiшe розглядала як най-iмовiрнiшого опонента французьким Ытересам, а вiдтак стала бiльш прихильною до перспективи прийняття ВеликоТ Британм в Европейське еко-номiчнe ствробтицтво, оскiльки в такому ра-зi остання перебирала на себе частку тягаря з фЫансування ^еТ полiтики. Beликобританiя стала повноправним членом Ствтовариства 1 сiчня 1973 року, продемонструвавши, що для захис-ту нацюнальних ЫтереЫв краТна-член може до-могтися змiни принципiв Спiвдружностi у провщ-них сферах дiяльностi [5, с. 23, 32].
Важливо вiдмiтити, що упродовж останнix деся-тилпъ британська eкономiчна динамiка у части-нi реального зростання практично повторювала динамку США, краТни яка е глобальним лщером, i полiтично в^знялася вiд eкономiчниx циклiв найкрупнiшиx краТн ЕС, зокрема Нiмeччини, еко-номка якоТ е визначальною для континентальноТ Европи, що вказувало на наближення британськоТ eкономiки до американськоТ, а не до европейськоТ.
Зовнiшньоeкономiчний сектор також пщтвер-джуе вищeвказанi взаемозв'язки: динамiка сальдо рахунку поточних операфй ВеликоТ Британм i США - наближен одна до одноТ i фактич-но знаходяться у «протифази» з вiдповiдною динамкою найбiльшиx eкономiк евро-зони (рис. 1).
Темпи eкономiчного зростання ВеликоТ Британм у продовж останых п'яти роюв перевищува-ли вiдповiднi темпи найбтьших континентальних eкономiк. Eкономiка Британм стала другою най-бiльшою економкою ЕС з 2015 року. За оцЫкою Свiтового банку розвитку економки на початку 2017 р., внутршый валовий продукт Нiмeччини становив 3,36 трлн. доларiв США (4,54% свто-вого ВВП), Великобританм - 2,86 трлн. доларiв США (3,86%), Францм - 2,42 трлн. доларiв США (3,26%) [1, с. 17, 19; 6].
Вказан особливост eкономiчноТ' динамки ви-значають i макроeкономiчну основу вибору по-лiтики Brexit. Традиц^на близькiсть eкономiч-ноТ полiтики США i ВеликоТ Британм дають певн пiдстави стверджувати про об'ективний характер Brexit, а не про його виключно полiтичнi основи.
Рисунок 1. Сальдо рахунку поточних операцiй розвинутих краКн, % ВВП
Складено автором за даними джерела [1].
Щодо нacлiдкiв Brexit для британського ринку, то ч™ розрахунки i прогнози навряд чи зна-йдуться нaвiть у британських джерелах. Проте особливiстю торгiвлi Великобританм е те, що об-сяги торгiвлi кра!ни з членами 6С приблизно до-рiвнюють обсягам з краТнами поза межами бв-ропейського Союзу (рис. 2).
Тобто структура торгiвлi Велико! Британм до-статньо диверсифiковaнa, що зможе значно полегшити переорi8нтaцiю краТни на новi ринки, якщо зовнiшнi умови спiвробiтництвa з 6С ускладняться [1, с. 21; 2, с. 11; 7].
Найчутлив0ими сферами Вгехй на загальне переконання Великобританм визначено торгiвлю, бaнкiвську сферу та питання захисту прав грома-дян, що працюють i мешкають в Британм. Торпвля мае бути керована вщповщно iз засадами Свтово! оргаызацм торгiвлi. Хоча в будь-якому випадку, експорт Великобританм наштовхнеться на мита та iншi обмеження. Бритaнськi банюри за нови-ми правилами мають тти з бвропи, а рiзномaнiтнi трансакцм, реaлiзовaнi для клi8нтiв з евросубкон-тиненту, стануть нелегальними. Передбачаеться, що в цiлому буде перемщено кiлькa сотень трей-дерiв та 20 тисяч банювських рaхункiв ктен^в.
Великобритaнiя використала свое приеднан-ня до бвропи з метою залучення до себе мiж-
народних фiрм i представництв, що займаються aвiaцiйною, медичною та фiнaнсовими сферами, як пiдштовхнули розбудову у Британм промисло-вих центрiв, маркетингових вiддiлень i торговель-них бюро, продаючи свою продукцш у всiй бвропи тобто у всьому геогрaфiчному просторi з 500 млн. осiб. Кшькють перенесених робочих мiсць за приблизними розрахунками сягне 35 тисяч, що означае переТзд фaхiвцiв британсько! фЫансово! сфери на новi мiсця роботи в ДублУ, Амстердaмi, Пaрижi, Франкфурт та Люксембурзi. Цей процес призведе до втрати з британсько! дохщно! части-ни понад 24,8 млрд. дол. США [2, с. 11-12; 8].
Британц прагнуть залишити за собою право на безболюний перехщ до втьно! торгiвлi через бри-тaнськi кордони, доки не буде врегульована вщ-повiднa угода; вир0ення проблеми газово! за-лежностi; розв'язання питання щодо нових умов безпосередньо! участ в бвроaтомi, що пов'язано з небезпечними ядерними вщходами; участь в^ськ Велико! Британм у сптьних военних формування бС; обмiн i доступ до секретно! Ыформацм.
Поза торгiвлею i бaнкiвською справою Велика Бритаыя в межах бС керувала i медичною сферою. Новi лiкaрськi засоби, що надходять на ри-нок бС проходили експертизу та оцЫювались бвропейським агентством iз лiкaрських зaсобiв
Рисунок 2. Зовшшня торгiвля Великобританм товарами, млрд. евро, 2016 р.
Складено автором за даними джерела [1].
у Лондонк У рaзi перемЫи агентством мюця дис-локацп вiдбудеться значна затримка з оформ-ленням i видачею пaцi8нтом лiкiв [2, с. 12-13].
Бiльшiсть населення Великобританм (60%) бажають залишитися громадянами сптьно-ти. Вщ Brexit можуть постраждати сaмi бритaнцi, оскiльки !хне працевлаштування в Ыших кра!нах бС може бути поставлено у залежнють вiд квоту-вання i дозволiв на роботу Комоею бС так само, як для вЫх iнших громадян. Британсью емiгрaнти також мандруватимуть i розселятимуться в бв-розонi за вщповщними пропозицiями.
Деякi кра!ни, орi8нтуючись на Велику Брита-нiю, рiзко помЫяли власну позицiю щодо учас-т в рiзномaнiтних складових бС, незважаючи на погрозливi попередження про вщповщы санкцп. А деякi кра!ни загальмували свое подальше по-глиблення в евроЫтегра^йы процеси.
Розглядаючи европейську щентифкацш, мож-на визначити, що ключовою фiгурою в процесi Brexit мае стати Австрiя, яка перебирае на себе керiвництво в бвропейсьюй рaдi в другiй половин 2018 року. Нaйвaжливiшим для Австрп е забезпечення прав 25 тисяч сво!х громадян, якi мешкають у Британп, а також вона переймаеться фiнaнсовими проблемами, очiкуючи вiд Велико! Британп i бвросоюзу гaрaнтiй щодо розв'язання питання з европейським бюджетом, який змен-шиться на ктька мiльярдiв евро.
Бельгiю бiльш за все турбуе питання торгiвлi, осктьки 80% експорту фе! кра!ни спрямовано до Британп.
Болгaрiя, яка перебувае в бС пiд патронатом Нмеччини, опiку6ться питанням захисту прав 60 тисяч сво!х громадян, якi перебувають у Велиюй Британп.
Дaнiя переймаеться наслщками Brexit для власно! торпвлк I! турбуе те, щоб британсью пщ-приемства не мали доступу на ринки бС.
Естоыя намагаеться i в подальшому пщтри-мувати з Бритаыею тiснi господaрськi зв'язки, осктьки в Лондон працюе значна ктьюсть ес-тонських фiрм iз технiчного обладнання.
Голлaндiя, будучи одним iз провiдних експорте-рiв в Велику Британш серед кра!н бС, також очг куе захисту торговельних засад i прав сво!х громадян.
Гре^я намагаеться уникнути деба^в щодо на-слiдкiв Brexit i дотримуватися чiтких правил гри за ршенням керiвних оргaнiв бС.
Iрлaндiя турбуеться збереженням миру в Пв-нiчнiй 1рландп, а також збереженням торговельних зв'язюв з Великобритаыею.
Iспaнiя едине завдання бачить в едност бвро-пи i продовження процесу Ытеграцп, а також турбуеться питанням збереження прав 300 тисяч сво!х громадян, яю проживають в Велиюй Британп!. Наслщки Brexit можуть негативно позначи-
тись i на туристичних потоках - щорiчно майже 18 млн. британцiв вщвщують 1спаню
Литва турбуеться про збереження прав 200 тисяч литовцiв, яю мешкають у Британм. Будучи бенефщаром 8врофондiв у сферах пов'язаних з економкою, освiтою, наукою вона стурбована перспективою залишитися сам на сам ¡з цими програмами, оск¡льки з реал^ац^ю Brexit вщпо-в¡дн¡ фонди можуть скоротитися.
Мальта намагаеться використати найбшьш ко-рисн¡ нaсл¡дки вщ Brexit ¡ як колишня британська колони, ¡ як ф¡л¡я британських фЫансових ф¡рм.
Н¡меччинa рахуе, що Brexit для не!' мае сим-вол¡чне значення. Н¡мецькa позиц¡я довол¡ жор-стко визначае умови, за якими Британм не може розраховувати на доступ до европейського ринку, якщо не визнае його основних засад, зокрема втьного припливу роб^ниюв.
Польща у низц¡ питань подтяе думку британ-ц¡в про необхщнють впровадження зм¡н до над-нацюнально''' пол¡тики 6С, що й нaдaл¡ протисто-'¿ть суверен¡тетaм. Важливе питання для Польщ¡ - захист прав поляюв на британських островах. У Велиюй Британм мешкае понад 800 тисяч по-ляк¡в, з яких 400 тисяч перебувають там менше п'яти роюв Т вони ще не мають права на пос^й-не проживання. Польща також е нaйб¡льшим бе-неф¡ц¡aром серед кра'н 6С ¡ значно залежить в¡д структурних фонд¡в Евросоюзу.
Португалш хвилюе безпеки ¡ права громадян ЕС. На думку португальцы, втрата сильно!' Велико!' Британм в систем¡ безпеки ЕС значно послабить систему захисту та зробить ïï вразливою.
Для Румунм' першим р0енням мае стати поло-ження про р¡вн¡ права громадян ЕС на островах Британм'.
Словацька Республка мае сво'х 75 тисяч громадян на островах Британм' ¡ тому прагне, щоб '''х-н права були такими ж повноцЫними як ¡ самих бритaнц¡в.
Для Словенм' е важливим, щоб Велика Брита-н¡я все врегулювала за принципами ¡ законодав-ством ЕС.
Ф¡нлянд¡я у першу чергу, турбуеться про май-бутне всього Европейського Союзу.
Франци намагаеться перешкодити розповсю-дженню Brexit на ¡нш¡ кра'ни, що може призвес-ти до нових поразок ЕС. Вона також не забувае ¡ про прaктичн¡ питання: на переконання фран-цузько''' сторони, Британм мае повернути кошти
европейцям ¡ сплатити зaборговaн¡сть перед ЕС як передумову початку переговоры про торпвлю та про Brexit.
Хорвaт¡я турбуеться про власну безпеку, осюльки Великобританм виступае ключовою державою европейсько'' стaб¡льност¡ ¡ е необхщ-ною в систем¡ захисту цивтыовано''' Европи.
Чеська Республ¡кa не постшае з висновками, однак вважае, що торговельн питання мають бути розв'язан вже п¡сля вс¡х юридичних положень.
Швец¡я впевнена, що забезпечення едност ЕС ¡ единого бюджету ЕС е збереження нaд¡йност¡ ЕвроЫтеграцм [2, с. 14-15; 9, с. 131-133].
У Велиюй Британм', у св^ час, нaв¡ть була вису-нута теза про доц¡льн¡сть приеднання кра'ни не до ЕС, а до Пыннноамерикансько' зони втьно'( торг^ (США, Канада, Мексика). I хоча ця ¡нщг атива того часу не набула розвитку, проте з ура-хуванням мaкроеконом¡чних та ¡нституцюналь-них покaзник¡в, а також виходу Велико' Британм' з ЕС питання подальших ¡нтеграфйних процес¡в для кра'ни ще матимуть продовження [1, с. 17].
Âисновки
Для вск кра'н ЕС-27 кардинальним питанням для Brexit, е захист прав европейцы, з яких кра'н вони б не походили, що вщповщае найвагом0им европейським ц¡нностям. Обговорення складо-вих виходу Велико''' Британм' з ЕС ¡ перших кроюв реалыацм домовленостей щодо розлучення вия-вилось, що проблеми, яю необх¡дн¡ вир0увати-ся множаться та е багатоплановими ¡ комплек-сними. Для к вир0ення часто не знаходиться легких ¡ однозначних схем, вироблених мехаыз-мы, оск¡льки б¡льш¡сть ¡з них охоплюють юлька сфер бaгaтосторонн¡х ¡нтегрaц¡йних процесы, у яких була зaд¡янa Велика Британм. Перед Великобританию та ЕС постають все нов¡ й нов¡ проблеми, серед яких ¡ складний процес «вилучення» Велико''' Британм' ¡з законодавства ЕС.
Основы процеси пов'язан з Brexit згщно з умо-вами Люабонсько' угоди найв^ондыше завершаться у 2019 роцк На цей пер¡од може припасти ¡ пер¡од прискорення структурних змы, який полягатиме в формуванн нового економнно-го та ¡нституфйного середовища та потребува-тимуть також змыи економнно' пол¡тики у таких кра'нах, як¡ забажають продовжити aктивн¡ парт-нерськ¡ стосунки з Великою Британию. Це спо-вна стосуеться Укра'ни.
Нин навколо 6С починае формуватися нова архтектура едино! бвропи, яка зможе об'еднати Bei держави континенту навколо сптьних цiлeй стабiльностi, демократп та eкономiчного добро-буту. Евросоюз перебувае на новому етап свого розвитку, змют якого визначатиме напрям ево-люцп не лише Европейського субконтиненту, а й великою мiрою всього св^у.
Список використаних джерел
1. Виклики i ризики розгортання кризових процеав в Украíнi напрями eкономiчноí полiтики !х запобiгання / Наукова редащя В. Юрчишин. - К.: Заповгг, 2017. - 156 с.
2. Чекаленко Л.Д. Брексгг: розлучення за британ-ським сцeнарieм / Л.Д. Чекаленко // Зовышы спра-ви; Полiтичнi науки. №9, 2017.- с. 11-13.
3. Копмка В.В. бвропейський Союз: iсторiя i засади функцюнування: навчальний посiбник / В.В. Копмка, Т.1. Шинкаренко; за рeдакцieю Л.В. Губерського - 2-е вид., виправлене i доповнене. - К.: Знання, 2012. - 756 с.
4. Black Jeremy. Convergence or Divergence? Britain and the Continent. - London: Macmillan, 1994. - P. 242.
5. Крушинський В.Ю. Британська Европа чи европей-ська Бритаыя. Великобританiя в европейських Ытегра-цмних процесах: монографiя. - К.: Видавничо-полiгра-фiчний центр «КиТвський унiверситет», 2003. - 214 с.
6. Хто на свт бтьший? - [Електронне видання]. -Режим доступу: http://news.finance.ua/
7. De Marin P. An analysis: What Brexit really means/ Both for the EU economy and Britain. - [Електронне видання]. - Режим доступу: http://cursdeguvemare.ro/ an-analysis-what-brexit-really-means-both-for-the-eu-tconomy-and-britain.html/
8. UK could lose 40,000 banking jobs after Brexit: report. - [Електронне видання]. - Режим доступу: http://www.politico,eu/articie/uk-could-lose-40000-banking-jobs-after-brexit-report/
9. бвропейський Союз: дезЫтегра^я чи вщроджен-ня? Джордж Сорос у бесщах i3 Григором Петером Шмщем. Пер. з англ. Н. КомаровоТ. - К.: ДУХ I Л1ТЕРА, 2015. - 240 с.
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академ'я внутр1шн1х справ
Ю.О. ТАРАНЕНКО, к.е.н., доцент, Национальна академ'я внутр1шн1х справ
Козацьм реформи як репрезентант делтзацшного тренду
сучасних суспшьних реформ
У статт'1 розглядаеться суспльний ¡мператив необхщност'1 звернення до успшного ¡сторичного втчизняного досв'щу реформування суспльноI системи, побудови ефективноI антикризовоI моде-л'1 розвитку Украни як продукту перемоги нац1ональноI революцИ' у 1648-1676 рр., зокрема для дет1н1зацИ' неформальноI орган1зацИ
КлючовI слова: «козацьке управлння», «козацьке реформування», неформальна орган'защя, соборна суспльна орган1зац1я.
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Ю.А. ТАРАНЕНКО, к.э.н., доцент, Национальная академия внутренних дел
Казацкие реформы как репрезентант детенизационного тренда современных общественных реформ
В статье рассматривается императив необходимости обращения к успешному историческому отечественному опыту реформирования общественной системы, построения эффективной антикризисной модели развития Украины как продукта победы национальной революции в 16481676 гг., в частности для детенизации неформальной организации.
Ключевые слова: «казацкое управление», «казацкое реформирование», неформальная организация, соборная общественная организация.
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, Ю.О. ТАРАНЕНКО, 2018
Формування ринкових вщносин в УкраУж №2 (201)/2018 23
