CC BY
17
5. Krasnova, I., 2015. The essence and criteria for identifying systemically important banks. Bulletin of the National Bank of Ukraine, 5, pp. 18-24.
6. Praet, P., 2010. Macro-prudent and financial stability statistics to improve financial analysis of exposures and risk transfers. Fifth ECB Conference of Statistics "Central Bank statistics: What did financial crisis change". pp. 3.
7. Zhou, C., 2010. Are Banks Too Big to Fail? Measuring Systemic Importance of Financial Institutions. International Journal of Central Banking, pp. 205-250.
8. Huertas Thomas, F., 2009. Too big to fail, too complex to contemplate: What to do about systemically important firms: manuscript. [pdf] Financial Markets Group Conference: London School of Economics and Political Science. Available at: http://www.lse.ac.uk/fmg/documents/events/ conferences/2009/tooBig/Huertas.pdf
9. Hee Su, Roh, 2015. Too-Important-To-Fail (TITF) Implicit Guarantee with a Limited Fiscal Backstop May. Social Science Research Network, pp. 46. Available at: http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cgm?abstract_id=2614258
10. Yaseen, A., 2012. Managing Systemically Important Financial Institutions (SIFIs). Speech at the second meeting of the Financial Stability Board (FSB) Regional Consultative Group for Asia. Kuala Lumpur.
11. Pashkevich, A., 2013. Systemically significant financial institutions on the example of the banks of Belarus. Bankovskiy vesnik: Informational, analytical and scientific and practical journal of the National Bank of the Republic of Belarus, 19, pp. 27-36.
12. Zhegalova, E.V., 2015. The development of regulation and supervision in the global insurance market in the context of globalization: foreign and Russian experience. Economic sciences, 131, pp. 113-116.
13. Khudyakova, L.S., 2013. New approaches to global financial regulation. IMEMO RAS, Moscow, pp. 162.
14. Novikova, V., 2013. Functioning and Regulation of Systemically Significant Banks in the Republic of Belarus. Bankovskiy vesnik: Informational, Analytical and Scientific and Practical Journal of the National Bank of the Republic of Belarus, 20, pp. 33-38.
15. Jagitian, E.P., 2012. Influence Volcker"s Directive on Mergers and Acquisitions of US Financial Institutions. Money and credit, 11, pp. 46-52.
16. Silvestrov, S.N., 2014. The Financial Stability Board as the fourth pillar of the global financial system. Bulletin of the Financial University, 6, pp. 84-91.
17. ECB, 2006. Financial Stability Report. [pdf] European Central Bank. Available at: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/ other/financialstabilityreview200612en.pdf?eeb9342332f4cd3127e55b523c51c9ff
18. ECB, 2006. Financial Stability Review. [pdf] European Central Bank., pp. 18. Available at: https://www.ecb.int/pub/pdf/other/ financialstabilityreview200612en.pdf
19. BIS, 2011. Global systemically important banks: assessment methodology and the additional loss absorbency requirement (Covernote). [pdf] Basel Committee of Banking Supervision. Available at: http://www.bis.org/publ/bcbs207cn.pdf
20. CIS, 2015. Regulation of the activities of key financial institutions of CIS member states taking into account international practice. CIS Executive Committee. www.e-cis.info/foto/pages/24801.docx
21. Resolution of the Board of the National Bank of Ukraine 139 of 9 April 2012 on the Procedure for the Identification and Recognition of Banking Groups. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0708-12
22. Basel Committee on Banking Supervision, 2013. Globally systemically important banks: updated assessment methodology and the additional loss absorbency requirement. [pdf] Bank for International Settlements. Available at: http://www.bis.org/publ/bcbs255.pdf
23. PBC, 2015. Members of Financial Stability Analysis Group of PBC. [pdf] People's bank of China. Available at: http://www.pbc.gov.cn/englishZ130736/2946072/2015090616281480816.pdf
24. Department of Finance, 2014. Minister of Finance about the importance of ensuring Canada's financial system remains strong. Ontario: Ottawa. Available at: http://www.fin.gc.ca/n14/14-099-eng.asp.
25. Banks and Banking Act 2000. Ukraine: Verkhovna Rada. Available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14
26. Katusov, V.Yu, 2015. Money Credit. Banks: a textbook for bachelors. Moscow: Publishing House Yurayt, pp. 507.
27. Kaufman, G.G., 2013. Too Big to Fail in Banking: What Does It mean. [pdf] LSE financial Markets Group special paper series. Available at: <http://www.lse.ac.uk/fmg/workingpapers/specialpapers/pdf/sp222.pdf
28. Nier, E.W., 2011. Towards Effective Macroprudential Policy Frameworks: An Assessment of Stylized Institutional Models. [pdf] IMF Working Papers. Available at: <https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2011/wp11250.pdf
29. Craig, O. Brown, 2009. Too Many To Fail? Evidence of Regulatory Forbearance When the Banking Sector is Weak. [pdf] Review of Financial Studies, Forthcoming. Available at: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.615.610&rep=rep1&type=pdf
30. League of insurance organizations of Ukraine, 2011. Expert opinion on Ukrainian insurance companies account for over 75% of the retail market. League of insurance organizations of Ukraine. Available at: http://uainsur.com/our-news/28933/
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 5(194): 29-34
УДК 339.9:368
JEL classification: G22, F21, G34
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/194-5/4
Д. Расшивалов, канд. екон наук, доц.
КиТвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна
ВПЛИВ BREXIT НА БРИТАНСЬКИЙ ТА СВ1ТОВИЙ СТРАХОВИЙ РИНОК: ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ ТА 1НСТИТУЦ1ЙНИЙ АСПЕКТИ
Статья присвячена питаниям впливу на свтовий страховий ринок ршення про euxid Великоi Британи 3i складу ВС (Brexit) та майбутшх рiшень про формат i мехашзм цього виходу. Аналiзуються функцюнальш та шституцшш аспекти, зокрема, пов'язан з провiдною роллю лондонського страхового ринку у формуванн eмностi глобального ринку страхування та з його залежнстю в/'д грошових потоюв з ньших регiональнux та на^ональних страхових i фнансових ринюв.
Ключовi слова: Brexit, свтовий страховий ринок, лондонський ринок, деiнтернацiоналiзацiя страхування.
Постановка проблеми. Як вщомо, у червы 2016 року пщдаы Сполученого Королiвства проголосу-вали за вихщ з Свропейського Союзу, прийнявши рь шення, що вщоме широкому загаловi як Вгехй. Це озна-чае, що вщтепер каттал, товари (послуги) та особи ^еТ краТни та европейського комуытарного об'еднання не зможуть користуватись втьним рухом через кордони один одного, осктьки належатимуть до рiзних Ыститу-цмних середовищ. Доробок галузi фЫансових послуг ВеликоТ Британи (далi у текст - ВБ) у валовм доданш вартост краТни складае 96% (або 120 мiльярдiв фут1в стерлшпв зi 125 млрд. у 2016 роц^ [1].
А з огляду на те, що Лондон е одним iз свппвих фь нансових центрiв, наслщки Вгехй створюють ситуацю
глобальноТ невизначеност як на фЫансових ринках так i на ринках фЫансових послуг, i в першу чергу, на страховому. Стурбованють щодо ЫституцмноТ та функционально!' невизначеност подальшоТ роботи лондонського страхового ринку як важливоТ частини ринку свггового дедалi голоснше висловлюеться з боку транснацюналь-них грав^в 1^еТ галузi та британських страховиш. При-родно, що ситуация потребуе й фаховоТ науковоТ оцЫки, зокрема тому, що чимала частка украТнських страховиш купуе перестрахування саме на лондонському ринку.
Аналiз останшх дослщжень i публкацш. Питання наслщгав Вгехй для британськоТ та свппвоТ страховоТ галузi знаходиться в стадп визначення змюту предмета дослщження та його складових. Бтьшють публкацш
© Расшивалов Д., 2017
наразi мають прогнозний та постановочний характер. Зокрема, цiкавi оцЫки мiстяться у працях таких вчених та практигав як Нiколас Барр, Барт ван Арк, Стефан Фландрс, Спв Макговерн, Мелан Бейкер, Якоб Нелл, Кайл Багвелл, Роберт Штайгер, Сват Дiнгра, Томас Семпсон, Джон Ван Рейен, Джон Гроссман, Джаманко Оттавiано та iнших.
На нашу думку, потребуе подальшого дослiдження таке коло питань як обрання моделi побудови взаемин СС-ВБ, що буде оптимальною для максимального збе-реження двостороных грошових потокiв в рамках сектору фЫансових послуг й, зокрема, в його страховий частинк
Метою дослщження, таким чином,е безпосеред-ньою обфунтування iнституцiйних та функцiональних критерпв для вибору сценарiю Brexit, який дасть змогу зберегти загальноевропейський характер функцюну-вання лондонського страхового ринку.
Методологiя дослiдження. При проведены досль дження впливу Brexit на мiжнароднi страховi ринки й для визначення критерпв ЫституцюнальноТ та функцю-нальноТ концептуалiзацiТ майбутньоТ моделi взаемин СС та ВеликоТ БританiТ, зокрема у цариш, фiнансових послуг та страхування, використано науковi методи порiвняльного аналiзу та синтезу. 1снуюча Ыституцмна практика (швейцарська, норвезька та канадська ) моде-лi iнтернацiоналiзацiТ ^еТ царини дослiджено методоv безпосереднього порiвняння.
Результати дослiдження. Сьогоднi комунiтарний мехаызм СС забезпечуе функцiонування единого ринку без тарифiв або нетарифних бар'ерiв, що обмежують рух товарiв та послуг мiж краТнами СС; свободу надан-ня послуг та заснування бiзнесу; безвiзовий режим пе-ремщення осiб в межах союзу та доступ до угод про втьну торпвлю СС з 53 краТнами, що не входять до об'еднання. Засадничi домовленост пiдтримуються та обслуговуються потужним "бюрократичним" мехашз-мом, включаючи Свропейську Комiсiю, Свропейський Суд, Свропейський Центральний Банк, Свропейський Парламент i Свропейський 1нвестицмний Банк.
Протягом останшх сорока рокiв саме цi ключовi н ститути та iнституцiТ створили сучасний бiзнес ландшафт Великобритании невiд'емною частиною якого е лондонський страховий ринок - фшансовий та методо-логiчний центр свiтового страхування. Цей ринок, помiж iншим, спираеться на втьну торпвлю страховими пос-лугами, що регулюеться наявнютю комуштарного страхового "паспорту" (лiцензiТ), що дозволяе надавати пос-луги без обмежень по всьому СС. У цм ситуаци виникае ключове й дуже просте питання - що робити, а саме в який споаб через Вгехй перебудувати взаемини з Св-росоюзом, зокрема, не зруйнувавши европейський страховий прослр. Непрост вщповд на це питання, можливо, будуть знайденi по результатах стратепчних перемовин мiж сторонами, що вже почалися.
Загальне уявлення про "цЫу питання" дають макро-показники iнтернацiоналiзацiТ британськоТ економiки та, зокрема, сфери фЫансових послуг. У контекстi прямих Ыоземних iнвестицiй на сектор фЫансових послуг краТни припадае 45% Тхнього накопиченого обсягу, що складае 8% валового внутршнього продукту та щорiчно (2016 рiк) генеруе 12% (76 млрд. фунлв) податкових надходжень та забезпечуе зайнятють для 2,2 млн.оаб. Крiм того, на Велику Британю припадае 37% обсягу операцiй глобального ринку форекс, 39% позабiржового ринку дерива-тивiв, 16% транскордонних кредитних операцм та 29% мiжнародного страхування [ 2, с. 5 -15].
Точне прогнозування узагальненого впливу Вгехй не е можливим й радше може бути лише прогнозною оцшкою. Але в европейському й, зокрема, британсь-
кому науковому середовищi пануе думка, яку ми подь ляемо, що у довгостроковш перспективi цей вплив у кiлькiсному вимiрi буде безсумнiвно негативним, (не-зважаючи на щорiчну економiю у 8-10 млрд. фунтв на внесках у загальний бюджет сС). Зокрема, за оцЫка-ми, за 20 роюв ВВП на душу населення буде на 3-5% нижче, ашж сьогодн [3].
В експертному середовищi обговорюються шють сценарiТв реалiзацiТ Brexit, кожен з яких розглядаеться з точки зору трьох критерпв, що ставлять Великобрита-ню перед вибором мiж пол^ичною незалежнiстю, еко-номiчними наслщками виходу та швидкiстю Ыституцю-нальних змЫ, якi мають вiдбутися до моменту виходу у березн 2019 року [4].
1. Перемовини, що розпочалися не матимуть н-ституцйного завершення - угода СС-ВБ не укладаеться.
Така ситуаця означатиме, що у ВБ бтьше не буде Ыституцмних зобов'язань за угодою про приеднання до СС, i Ыституцмний мехашзм, що мав би на мет функць онально замiнити тисячi мiжнародних угод, зокрема, щодо мiжнародного характеру функцiонування сектору фiнансових послуг не створюеться. Це так званий "чис-тий" Brexit. З точки зору ршуче налаштованих британ-ських дослщнигав ( наприклад, Рiчарда Джефрi ), це дасть змогу суверенно Вб будувати взаемовигiднi еко-номiчнi стосунки зi свiтом поза СС, який створюе 80 вщсотюв глобального ринку товарiв та послуг [3].
Наслщки цього вкрай малоймовiрного сценарю е очевидними. Як мiнiмум, цей Ыституцмний колапс при-зведе до функцюнального руйнування всеТ мiжнарод-ноТ ринковоТ iнфраструктури ВБ: вiд блокування товар-них потокiв в умовах тарифноТ невизначеностi й припи-нення iмпорту ядерного палива та продуктв харчуван-ня до багатомiльярдних судових позовiв структур СС до уряду ВБ щодо плати за вихщ.
2. Укладання угоди лише про формальний вихд з СС вщповщно до статт 50 щодо ТТ виходу з блоку. Цей сценарм е також малоймовiрний, хоча й бтьш вiрогiд-ний та у цлому менш руйнiвний. Вiн збер^ае можли-вiсть для продовження неконфлктних перемовин з зов-нiшнiм шституцмним середовищем та торгiвлi, що ба-зуеться на правилах СвiтовоТ оргаызацп торгiвлi. Але це все ж сценарм дуже важкого Brexit. Через встанов-лення торговельних бар'ерiв з СС буде збтьшуватись емнiсть внутршнього ринку ВБ та зменшуватись конку-ренцiя серед постачальникiв для британських виробни-кiв. У довгостроковiй перспективi компанiТ ВБ, орiенто-ванi на торпвлю з краТнами, з якими СС не мае птьго-воТ угоди, можуть виграти, оскiльки матимуть бтьше можливостей лобiювати державну допомогу, яка в да-ний час заборонена правилами европейського единого ринку. У цтому такий сценарм е малоприйнятним, оскь льки торriвельнi партнери з СС та ВБ будуть однаково дискримЫоваы тарифними та нетарифними бар'ерами. Наприклад, тарифи складатимуть до 10 вщсотш на ав-томобiльному ринку та у середньому 22 вщсотка на сть-ськогосподарську продукцiю [5]. Для страхового ринку цей сценарм мало чим в^зняеться вiд першого, позаяк вЫ також означатиме вихщ лондонського ринку та стра-ховиш ВБ з пiд iнституцiйного регулювання единого пас-портизованого ринку Сс й у кiнцевому рахунку призведе до значноТ деiнтернацiоналiзацiТ ринку ВБ.
Укладання обмежено! угоди про безмитну торг/'в-лю означатиме створення Ыституцмного пщмурку для втьноТ торгiвлi товарами з СС, але без гарантованого доступу до единого европейського ринку послуг. При цьому ВБ матиме можливють втьно Ыституцмне фор-мувати своТ торпвельш взаемини з iншими краТнами. Митн вимоги СС створюватимуть додатковi перешкоди
й витрати з огляду на техшчы стандарти, i компани ВБ мали б дублювати сво! виробничi процеси по товарних позициях, що не вiдповiдають комунiтарним правилам. Осктьки в 2016 роц ВБ мала дефщит торговельного товару з GC у 95 млрд. фун^в, головними бенефщиа-рами такого сценар^ будуть виробники GC, якi зможуть вiльно заходити на ринки ВБ. В першу чергу це стосу-еться автовиробникiв, (наприклад, BMW, Fiat) та маши-нобудiвних компанiй. Велик британськi виробники, особливо в автомобтьному секторi, фармацевтицi та у аерокосмiчнiй галузi, також зможуть отримувати зиск вщ вiльноï торгiвлi у порiвняннi з торгiвлею за правилами СОТ. В той же час стьськогосподарсью товари не е стандартною частиною таких торгових угод.
Головна вада цього сценар^ - виключення з обме-жено! безмитно! угоди сфери послуг. Зокрема, компани фiнансового сектору втратять "паспорти", як надають право вiльно продавати у GC банкiвськi, страховi та ^i фiнансовi послуги чи iнвестувати у створення компанй З огляду на те, що ВБ мае профщит торпвельного балансу 88 млрд. фун^в по статтi сфера послуг, на яку припадае майже 80 вщсотгав валового продукту кражи, цей сценарм не може розглядатись як прюритетний, особливо враховуючи, що його реалiзацiя, радше за все, може сягати поза 2019 рк.
3. Всеохоплююча торгова угода. ВБ може пщпи-сати всеохоплюючу угоду про торпвлю з GC, яка жсти-туцiйне врегулюе бiльшiсть аспектiв торгiвлi з блоком. Але тут знов постае питання обмеження сувереытету, як кража повинна буде прийняти, й проти чого завжди виступали прибiчники виходу. У порiвняннi з обмеже-ною угодою, що стосуеться лише товарiв, цей сценарiй включае до списку бенефiцiарiв й сектор послуг. Цка-во, що фiнансовi послуги рщко е частиною таких угод, але фахiвцi стверджують, що цей сектор буде легко включити до угоди, осктьки в даний час вж повнютю вiдповiдае iнституцiйним вимогам GC. Зокрема, практика пруденцшного нагляду залишаеться аналогiчною, й прийнятнють регуляторних норм GC для ВБ може дозволити доступ на лондонський ринок страховим послугам з GC, збер^аючи таким чином високий рь вень iнтернацiоналiзацiï страхово! галузi ВБ. За умов реалiзацiï цього сценарю Велика Британiя у багатьох сферах залишиться виконувачем iнституцiйних вимог GC й не зможе дiяти за власними суверенними нормами. Виробники-експортери й компани сфери послуг як i тепер потерпатимуть вщ бюрократи GC у митних процедурах i матимуть тягар регулювання вщ вимог катталу до екологiчних стандартiв GC. Очевидно, що GC наполягатиме на тому, що всеохоплююча торгова угода не може бути узгоджена, поки ВБ е членом союзу (тобто до 2019 року), хоча на практик перемовини можуть розтягнутися на багато роюв.
4. Митний союз. Угода про митний союз матиме потен^ал максимально пом'якшити жституцмш обмеження у торпвельних стосунках ВБ-GC. Сценарш мит-ного союзу дозволить Британи вести переговори щодо власних мiжнародних угод у сферi послуг та стьського господарства, але зовшшш тарифи на товари та угоди про торпвлю товарами будуть визначатися виключно GC. Головними бенефiцiарами цього сценарiю були б товаровиробники ВБ та GC. За практикою створення митних сок^в сiльське господарство та вс послуги, включаючи страхування, не будуть включен i не матимуть вигоди вщ угоди про митний союз. Як варiант роз-глядаеться опцiя обе'днання схеми митного союзу з жшими сценарiями Brexit. Сьогоднi уряд ВБ виключив сценарiй митного союзу, але заявив, що юную^ проце-
дури митного кордону повинн залишатися протягом перiоду реалiзацiï Brexit пiсля 2019 року [6].
5. Сдиний ринок. Якщо б Великобриташя зберегла доступ до единого ринку чи то як складова Свропейсь-ко'1 економiчноï зони, чи за угодою про митний союз, це забезпечило б жституцмну наступнють та гармонiзацiю з нормами GC та безмитною торгiвлею. Це гарантуе, що будь-як товари та послуги, походженням з ринку ВБ, можуть бути продаж в будь-яш державi GC та на-впаки. Якщо така угода включатиме втьну торгiвлю товарами, сiльське господарство та послуги, це факти-чно буде е^валентним комунiтарному вiльному руху товарiв та послуг в рамках GC. Великi товаровиробни-ки-експортери та роботодавц GC також були б бенефь цiарами, оскiльки ВБ повинна буде прийняти втьне перемiщення робочо' сили в рамках угоди як засадни-чого жституту Gвропейськоï економiчноï зони. Головне, що при цьому Лондон, сприраючись на комуштарну регуляторну систему (паспорти), збереже свою функцю загальноевропейського та глобального центру кутвль продажу страхових послуг.
Наведен сценарiï вiддзеркалюють всi теоретично можливi варiанти та рамковi пiдходи до визначення Brexit. Проте фахiвцi виокремлюють "короткий список" варiантiв та схиляються до думки, що радше за все в основу формату виходу й наступного ствробпжицтва буде покладено одну з трьох моделей взаемин GC, ап-робованих iншими кражами (Норвепя, Швейцарiя, Канада) [7, с.4-10].
Норвезька модель взаемин з GC побудована на ж-ститутах Gвропейськоï економiчноï зони (GE3). Як вщомо, GE3 була створена у 1994 роцi за участю краж GC, а також Норвеги, 1сланди та Лiхтенштейну. Кражи-члени е частиною европейського единого ринку та ма-ють забезпечувати втьний рух товарiв, послуг, людей та катталу в межах GE3, тобто вони повинн запрова-дити жститути GC щодо единого ринку. Членство в GE3 не зобов'язуе кражи брати участь у единому валютному союз^ дотримуватись загально! зовнiшньоï полiтики, полiтики безпеки, юстицiï тощо. Режим втьно! торгiвлi в межах зони не передбачае членства у митному сок^ GC, отже Норвегiя може самостмно встановлювати зовнiшнi тарифи i проводити власы торп^ переговори з кражами, що не входять до GC. Кражи-члени GE3 як вс учасники единого ринку GC сплачують за користу-вання "чотирмя свободами" i беруть участь у форму-ванн бюджету GC (по статтям фондiв регiонального розвитку) та фжансують програми GC в яких беруть участь. До речи, щорiчний внесок Норвеги в бюджет GC складае 524 млн. фунтiв (106 футчв на душу населен-ня), що е на 17% нижче, ыж у Великобритани -8.1 млрд. (128 фун^в на душу населення) [8, с. 22 ].
Отже норвезька модель хоча й не принесе значних бюджетних заощаджень ВБ, але приеднання до GE3 дозволить 1й залишатися частиною единого ринку, зокрема страхового. Природно, що вибiр моделi мае оптимально враховувати жтереси вах галузей, пам'ятаючи при цьому, що жститути GE3 мають й захисн торпве-льн механiзми, якi GC за потреби може використовува-ти в антидемпжговому режимi. (Заходи щодо обмеження iмпорту з краïн GE3, як це трапилося в 2006 рощ коли GC наклав 16% тариф на iмпорт норвезького лосося [7, с. 4-10]. Головна жституцмна перешкода для вттення моделi полягае в тому, що члени GE3 по-виннi дотримуватись законодавства Gc, яке регулюе единий ринок, не маючи можливют впливати на ршен-ня щодо створення жститупв. Це може завдавати шко-ди нацюнальним iнтересам ВБ, наприклад, у просуван-нi полiтики подальшоï лiбералiзацiï торгiвлi послугами.
Швейцарська модель взаемин з GC iнституцiйне по-будована на двостороных угодах, адже Швейцарiя не е членом европейських Ытеграцмних об'еднань "обл^а-торного" типу на кшталт СЕЗ. (OKpiM СвропейськоТ асо-ц^аци вiльноï торгiвлi у складi 1сландп, Норвегiï i Лiх-тенштейну). Натомють, Швейцарiя практикуе "факуль-тативну" модель европейськоТ iнтеграцiï, що передба-чае ретельне переговорне опрацювання угод щодо ре-гуляторноТ полiтики в окремих сферах (наприклад, зняття технiчних обмежень у торпвл^ страхування, по-вп"ряний рух, пенсiйне забезпечення, запобiгання шах-райству тощо). Такiй пiдхiд двостороных договорiв до-зволяе Швейцарiï гнучко вибирати т царини взаемин з СС, у яких вона хоче взяти участь. Через членство в Свропейсьш асо^аци втьноТ торгiвлi та угоди, що ре-гулюють техычш обмеження у торгiвлi, Швейцарiя дося-гла високого рiвня iнтеграцiï свого товарного ринку з СС, аналопчного до рiвня кра'1'н СЕЗ. Слщ зауважити, що на тлi достатньо лiбералiзованого товарного обмiну СС-Швейцарiя, сторони дос не спромоглися узгодити позицп щодо всеосяжноТ угоди, що регулюе торгiвлю послугами. Отже, Швейцарiя не е частиною единого европейського ринку послуг, i швейцарськ фiнансовi установи часто обслуговують клiентiв з ринку Сс через сво'1' дочiрнi компанп, що розташованi в Лондонi.
Як i кражи СЕЗ, Швейцарiя практично не впливае на формування Ыституцмних механiзмiв СС, якими вона мае регуляторно керуватись (за умов прийнятност за принципом "так або ш"). У цьому сена Швейцaрiя балан-суе мiж iнтегрaцiею та сувереытетом i здебiльшого е до-волi тiсно iнтегровaною з СС, приймаючи бiльшу частину економiчного регулювання СС. Як i кра'ши СЕЗ, Швейца-рiя робить внесок до бюджету СС на формування фондiв репонального фiнaнсувaння та витрат на програми, в яких вона бере участь. Внесок Швейцарп за останн роки складав в середньому близько 53 фунтв на душу насе-лення. За оцЫками, якщо ВБ пристане на швейцарську модель, вона сплачуватиме до бюджету СС на 60% менше на душу населення, аыж зараз. [8, с.23].
Канадська модель взаемин з СС е найбтьш шститу-цiйне опрацьованою - у лютому 2017 набула чинност Всеохоплююча угода про вiльну торгiвлю мiж Канадою та СС (СЕТА). Угода скасовуе 99% тaрифiв, i, як про-гнозують, збiльшить товaрообiг мiж сторонами на 12 млрд. долaрiв щорiчно. Угода створюе широкi умови для лiберaлiзaцiï ринку послуг. Як очкуеться, половина економiчного зростання сторш вiд CETA вiдбудеться завдяки збтьшенню торгiвлi послугами. Iнституцiйне наповнення угоди свщчить, що сторони спромоглися узгодити таю регуляторы мехаызми, якi фактично зберь гають значну частину "регуляторного суверенiтету", позаяк передбачують, що економiчнi агенти, що праг-нуть працювати на ринках сторЫ угоди, мають дотри-муватись нaцiонaльних або комуштарний стaндaртiв. Про це яскраво свщчить роздт угоди про фiнaнсовi послуги. Цей роздт дае змогу фЫансовим установам та iнвесторaм в СС та Кaнaдi отримувати справедливий та рiвний доступ до ринкiв шших краТн. Умови доступу на ринок повнютю вiдповiдaють пруденцiйним та регу-ляторним стандартам, що дiють в Сс та Кaнaдi. ФЫан-o^i установи можуть пропонувати своТ послуги на тра-нскордонних засадах в обмеженм кiлькостi секторiв, таких як певн стрaховi та бaнкiвськi послуги. Угодою передбачаеться створення Ком^ету фЫансових послуг для сприяння контролю та регулювання у цм сферi. Норми цього роздту дозволяють СС та Кaнaдi захища-ти безпеку та цтюнють своТх фiнaнсових систем [9].
На нашу думку, саме канадська модель могла б стати пщмурком для створення прийнятного шституцюна-
льного та функцiонaльного мехашзму майбутньоТ взае-модiï ВБ-ЕС, осктьки дозволяе балансувати сувереннi регуляторнi права та реaлiзовувaти конкурентнi праг-нення економiчних aгентiв.
Лондонський страховий ринок - це глобальний центр страхування та перестрахування. ВЫ е ушкаль-ним з огляду на концентрацю капралу страховиюв i, вiдповiдно, здатнють забезпечувати глобальне покрит-тя для страхувальнигав з трaнснaцiонaльним характером дiяльностi, та знань i вмЫь п'ятидесяти тисяч персоналу страхових оргашзацш. Лондон концентруе 21% вщсотюв премiï свiтового страхового ринку non-life, що складае 432 млрд. дол. США (2015 рк). В тому чи^ вiд клiентiв з краТн СС сюди щорiчно надходить понад 8 мiльярдiв фунтiв стерлiнгiв страхових премй
Природно, що збереження функцюнальних та Ысти-туцiйних мехaнiзмiв лодонського ринку як мiжнaродного страхового центру вщповщае не тiльки iнтересaм ВБ, а й штересам мiжнaродноï страховой' спiльноти, яка заць кавлена в ньому як у джерелi страховой' емностi для трaдицiйних i ункальних ризикiв та страховой' методолога' й досвщу. Отже у цьому сена страхова спiльнотa ВБ по результатах Brexit прагне досягти три цл
1. Зберегти на лондонському страховому ринку регуляторн вимоги, що будуть екв1валентн1 вимогам "Solvency II". Хоча це й не дасть права доступу на ринок СС для страховиш та перестраховиюв Вб, важливо щоб майбутня торпвельна угода з союзом, мютила по-ложення про незмшнють та еквiвaлентнiсть пруденцш-них регуляторних режимiв.
Еквiвaлентнiсть вимог до платоспроможност на рiв-н "Solvency II" сама по a^i не дае права доступу до единого ринку СС й не е альтернативою угодам про втьний доступ. Еквiвaлентнiсть до пiдходiв на засадах "Solvency II" означатиме лише те, що платоспромож-нють перестрaховикiв ВБ, що отримують 40% свого бiзнесу вiд цедентiв з Свросоюзу, буде оцЫюватись таким же чином, як i фшансова спйкють перестрахови-кiв СС . До реч^ два основних конкуренти Великобританп на свiтовому страховому ринку - Бермудськ острови та Швейцaрiя - вже продунцмне досягли еквiвaлентностi з "Solvency II", ( що забрало майже п'ять рогав )?, а США та СС нещодавно уклали угоду, яка сприятиме скасуванню регуляторних бaр'ерiв щодо е^валентностк
2. Зберегти для британських страховиюв та пе-рестраховикв право безперешкодного доступу на ринок СС. Нова угода про торпвлю з СС мае давати право для грав^в лондонського ринку приймати ризики, що представляють Ум стрaховi брокери з СС, а також взаемне право для страховиюв СС безперешкодно працювати на лондонському ринку, з дотриманням до-даткових вимог до капралу i нагляду у цтому. Вщ кгме-т1в з краТн СС на лондонський ринок щорiчно надходить через брокерiв понад 8 мiльярдiв фунтв стерлш-пв страхових премш. Це е можливим через застосу-вання едино!' страховой' лiцензiï - паспорта страховика, перестраховика або брокера, якими користуються ма-же 80% страхових оргaнiзaцiй для ведення "вхщного" на лондонський ринок та "вихщного" до СС бiзнесу. У цариш послуг, зокрема страхування, втьним доступом на ринок ВБ сьогодн користуються майже 8000 европейських компашй й для виходу на ринок СС -5000 британських [11, с.42].
Втьний доступ на ринки дае Лондону значну конку-рентну перевагу та важливу операцмну здатнють нада-вати шентам покриття як глобальне по територп, так й диверсифiковaне по продуктовим л^ям (видам страхування) з единого мюця.
3. Попередньо узгодити застування перехдного перюду щодо впровадження права доступу на ринки. Важливо щоб на початковш стади перемовин про новий мехашзм взаемин було узгоджено застосування перюду iмплементацiï цього механiзму, задля забезпечення поступового переходу до ново! угоди, протягом якого юную^ права доступу на ринки будуть збер^атись. Адже невизначенiсть щодо того, чи будуть страховi контракти виконуватись пiсля Brexit, вже впливае на ршення шентв лондонського страхового ринку.
Невизначенiсть з майбутньою угоду з Gc вже сього-днi спонукае страховикiв Gc шукати несподiванi ршен-ня. Так, наприклад, Ллойдз плануе започаткувати свою жституцмну присутнють безпосередньо на европейсь-кому континентi й для цього створюе у Брюселi '^вро-пейську страхову компашю" та осередок в Абу Дабi для роботи на азмських ринках. Це дасть змогу ллойдiвсь-ким синдикатам продовжувати приймати ризики вщ клiентiв з 27 сем краж Gвросоюзу, частка яких сьогодн (2015 рiк) складае майже 3 млрд. або11% загального брутто обсягу премм цього ринку [12].
Висновки та дискуая. Вихiд Вб iз складу GC у дов-гостроковiй перспективi в цiлому може мати негативы макроекономiчнi наслiдки, яки можна пом'якшити зв ра-хунок вибору оптимально! моделi майбутнiх взаемин ВБ-GC. На нашу думку, укладання всеохоплюючоï торпве-льноï угоди на кшталт Канада-GC буде жституцмне за-безпечувати збереження високого рiвня жтернацюналь зацiï у царинi фжансових послуг, зокрема у страхуваннi.
У короткостроковм перспективi задля збереження за ВБ функци мiжнародного страхового центру питання досягнення нормативно! е^валентност щодо "Solvency II" мае бути узгоджено на засадах взаемност до моменту виходу Великобритани з GC. Такий пщхщ дозволить страховикам i перестраховикам GC вести бiзнес у Великобритани, за умов дотримання пруден-цшних правил нагляду .
На нашу думку,найбтьш суперечливим та дискусй ним залишаеться згадуване питання збереження чи позбавлення страховиш ВБ - GC паспортв-лщензш на здмснення страховоï дiяльностi на единому ринку. Якщо система паспортизаци по результатах Brexit жсти-туцiйне лiквiдуеться, континентальна ф^я британсько-го страховика буде,наприклад, пруденцмне розгляда-тись як "фiлiя третьо! крайни" для цiлей визначення фь нансовоï платоспроможностi та стiйкостi. Одже за пе-симiстичним сценарiем, якщо ВБ до 2019 року не iмп-лементуе е^валенту Solvency II пруденцшну систему, усi потужнi европейськ страховики з головними офюа-ми у Великобритани можуть стати предметом "подвй
ного нагляду" як за британськими, так й за комуштар-ними нормами. Така пруденцшна практика буде функ-цюнально заперечувати провщну роль Лондона як мiж-народного страхового центру та латентне сприяти деж-тернацiоналiзацiï страхування.
За оптимютичним сценарiем, яюй, на нашу думку, е бтьш ймовiрним деiнтернацiоналiзацiя страхування в результат Brexit, не станеться, зокрема тому, що вже сьогодш створен жститути та функцюнальне - новi бiзнесовi локаци, що дадуть змогу зберегти клiентський портфель лондонських страховиюв у незмiнному обсязi.
Список використаних джерел
1. All eyes on financial sector as Brexit begins//The Banker Editorial. - 2017. - March 27. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.thebanker.com/Comment-Profiles/Leaders/All-eyes-on-financial-sector-as-Brexit-begins/(language)/eng-GB.
1. 2.The City UK. 2017. UK-based financial and related professional services: Enabling growth across the UK. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.thecityuk.com/research/uk-based-financial-and-related-professional-services-enabling-growth-across-the-uk
2. Giles, Ch., Tetlow, G., 2017. Most economists still pessimistic about effects of Brexit//FinancialTimes. - January 07. - 2017.
3. Barker, A.,Giles, Ch., 2017. Hard or soft Brexit? The six scenarios for Britain//FinancialTimes.- June 23.- 2017.
4. Full Fact. 2017. Everything you might want to know about the UK's trade with the EU. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://fullfact.org/europe/uk-eu-trade
5. Roberts, D., 2017. New customs union with EU after Brexit is still an option //The Gurdian.- July 02.- 2017. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.theguardian.com/politics/2017/jul/02/new-customs-union-with-eu-after-brexit-is-still-an-option-analysts-say
6. Dhingra, S., Sampson, T., 2016. Life after Brexit: What are the UK's options outside the European Union? [Електронний ресурс]. - Режим доступу:cep.lse.ac.uk/pubs/download/brexit01.pdf
7. House of Commons. 2013. 'Leaving the EU', Research Paper 13/42, 1 July 2013. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://researchbriefings.files.parliament.uk/documents/RP13-42/RP13-42.pdf
8. European Commission. 2017. CETA chapter by chapter. Chapter 13 -Financial services. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/trade/policy/in-focus/ceta/ceta-chapter-by-chapter
9. London Market Group. 2017. A Brexit roadmap for the UK specialty commercial insurance sector. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.londonmarketgroup.co.uk/lmgbrexitroadmap
10. Ног Majesty Government Policy Paper. 2017. The United Kingdom's exit from and new partnership with the European Union. - p.42. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.gov.uk/government/ publications/the-united-kingdoms-exit-from-and-new-partnership-with-the-european-union-white-paper
11. Lloyd's of London. 2017. Lloyd's plans in Europe. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.lloyds.com/news-and-insight/lloyds-plans-in-europe
Надшшла до редколегп 13.07.17 Date of editorial approval 14.08.17
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
Д. Расшивалов, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальна университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ВЛИЯНИЕ BREXIT НА БРИТАНСКИЙ И МИРОВОЙ СТРАХОВОЙ РЫНОК: ФУНКЦИОНАЛЬНЫЙ И ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТЫ
Статья посвящена вопросам влияния на мировой страховой рынок решения о выходе Великобритании из состава ЕС (Brexit) и будущих решений о формате и механизме этого выхода. Анализируются функциональные и институциональные аспекты, в частности, связанные с ведущей ролью лондонского страхового рынка в формировании ёмкости глобального рынка страхования и его зависимости от денежных потоков других региональных и национальных страховых и финансовых рынков.
Ключевые слова: Brexit, мировой страховой ринок, лондонский рынок, деинтернационализация страхования.
D. Rasshyvalov, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
BREXIT FALLOUT FOR BRITISH AND WORLD INSURANCE MARKET: OPERATIONAL AND INSTITUTIONAL ASPECTS
This paper studies the fallout of Brexit for insurance industry through a lens of future decisions to be made on the format and mechanism of this process. The operational and institutional aspects are analyzed, with focus on the leading role of the London insurance market in the formation of the capacity of the global insurance market and its dependence on the cash flows of other regional and national insurance as well as financial markets.
Key words: Brexit, world insurance market, London market, deinternationalization of insurance.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. All eyes on financial sector as Brexit begins//The Banker Editorial. - 2017. - March 27. Available at: http://www.thebanker.com/Comment-Profiles/Leaders/All-eyes-on-financial-sector-as-Brexit-begins/(language)/eng-GB.
12. 2.The City UK. 2017. UK-based financial and related professional services: Enabling growth across the UK. Available at: https://www.thecityuk.com/research/uk-based-financial-and-related-professional-services-enabling-growth-across-the-uk
13. Giles, Ch., Tetlow, G., 2017. Most economists still pessimistic about effects of Brexit//FinancialTimes.- January 07.- 2017.
14. Barker, A.,Giles, Ch., 2017. Hard or soft Brexit? The six scenarios for Britain//FinancialTimes.- June 23.- 2017.
15. Full Fact. 2017. Everything you might want to know about the UK's trade with the EU. Available at: https://fullfact.org/europe/uk-eu-trade
16. Roberts, D., 2017. New customs union with EU after Brexit is still an option //The Gurdian.- July 02.- 2017. Available at: https://www.theguardian.com/politics/2017/jul/02/new-customs-union-with-eu-after-brexit-is-still-an-option-analysts-say
17. Dhingra, S., Sampson, T., 2016. Life after Brexit: What are the UK's options outside the European Union? Available at: cep.lse.ac.uk/pubs/ download/brexit01.pdf
18. House of Commons. 2013. 'Leaving the EU', Research Paper 13/42, 1 July 2013. Available at: http://researchbriefings.files.parliament.uk/documents/RP13-42/RP13-42.pdf
19. European Commission. 2017. CETA chapter by chapter. Chapter 13 - Financial services. Available at: http://ec.europa.eu/trade/policy/in-focus/ceta/ceta-chapter-by-chapter
20. London Market Group. 2017. A Brexit roadmap for the UK specialty commercial insurance sector. Available at: https://www.londonmarketgroup.co.uk/lmgbrexitroadmap
21. Her Majesty Government Policy Paper. 2017. The United Kingdom's exit from and new partnership with the European Union. - p.42. Available at: https://www.gov.uk/government/publications/the-united-kingdoms-exit-from-and-new-partnership-with-the-european-union-white-paper
22. Lloyd's of London. 2017. Lloyd's plans in Europe. [Електронний ресурс]. Available at: https://www.lloyds.com/news-and-insight/lloyds-plans-in-europe
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 5(194): 34-39
УДК 352:330.342
JEL classification: H89; R58
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/194-5/5
М. Ситницький, канд. екон. наук, доц.
КиТвський нацюнальний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна
СТРАТЕГ1ЧН1 1МПЕРАТИВИ РОЗВИТКУ НАУКОВО1 Б1БЛ1ОТЕКИ ДОСЛ1ДНИЦЬКОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
У статт/' наведено стратегiчнi iMnepamueu, що впливають на розвиток наукових бiблiотек та систематизовано критерп, яким мае вiдповiдатu наукова бiблiотека досл/'дницького унверситету для забезпечення ефективного роз-витку у вiдповiдностi до сучасних тенденцй науки i технки.
Ключовi слова: стратегiчнi iмператuвu, розвиток, наукова бiблiотека, дослiднuцькuй унiверсuтет, критерп розвитку.
Постановка проблеми. Сучасн тенденцй розвитку технолопчних досягнень в шновацмному середовищi спонукають до продукування нових знань, що мають служити на користь розвитку сусптьства та пщвищення добробуту i задоволеност вщ життя людей у всьому свт. За даними мiжнародноí мiждержавноí оргашзаци економiчно розвинених кра'н, що визнають принципи репрезентативно!' демократп та втьно''' ринково''' еконо-мки (OECD) прослщковуеться стала тенден^я того, що бтьшють фундаментальних дослщжень виконуеться в ушверситетах та урядових дослщницьких оргашза^ях. Загальн витрати на вищу осв^у з дослщжень та розро-бок (HERD) складають 0,4% ВВП у репоы OECD. Дашя та Шве^я мають найвищу штенсивнють дослщжень у секторi вищо' освiти. lнтенсивнiсть HERD у Дани, Есто-ни, Чехи, Словацьш Республiцi та Португалií протягом останнього десятил^тя зросла майже вдвiчi, а також збтьшилася у бiльшостi Ыших кра'н [1, с.98]. Це наглядно демонструе те, що людство Ытенсифкуе процеси отримання i трансляцп нових знань. На змiну традицй ним, приходять новi технологи, що iмперативно впливають на необхщнють забезпечення широкого доступу до св^ово' бази науково' iнформацií, що продукуються вченими та дослiдниками. Це пщкреслюе важливiсть розвитку наукових бiблiотек, як виступають ключовим структурним елементом дослщницьких ушверситетв i фактично сприяють створенню нових шформацмних потокiв, 'х кодифкаци, класифiкацií, трансляцп' та пщ-вищенню науково-техшчного прогресу.
Аналiз ocTaHHix дослщжень та публкацш. Проблемами розвитку наукових бiблiотек займалась значна ктькють вiтчизняних та iноземних вчених у рiзнi часи iсторичного розвитку сусптьства. Варто зазначити, що до появ бiблiотек у Кш'всьш Русi призвели запити сус-
птьства у задоволенн систематичних Ыформацмних потреб. Таким першим центром, що задовольняв дан потреби стала бiблiотека у Киево-Печерському монас-тирi у 1037 роцi при кафедрi святоТ Софи [2, с. 15]. Зро-зумiло, що у т часи бiблiотеки в основному створюва-лись, щоб фiксувати i транслювати знання церковного спрямування. Дана бiблiотека була першою книгс^р-нею i виконувала значну кiлькiсть Ыших функцiй, таких, як: книгосховище, музей, архiв, видавництво, центр Ыте-лектуального спiлкування i духовного розвитку. Геологом даноТ установи був Ярослав Мудрий, що в^грав ключову роль у ТТ створеннi i розвитку. Любов Ярослава Мудрого до читання книг проявилась у консолщаци 430 книг (950 т^в), що написали 46 авт^в. Бiблiотека Софи була першою у КиТвсьш Русi, але не единою. Поруч з нею функцюнували тага церковн i монастирсьга бiблiоте-ки Киева, як: печерська, iринiнська та георгiевська. Другу за величиною бiблiотекою у КиТвськiй Рус було створено також у Софмському соборi у Новгородi [3, с. 53].
Фактично у т часи головним науково-просвп"-ницьким центром традицмно був Софiйський собор. Пiзнiше у 1071 роц виникають монастирськi бiблiотеки де було поеднання книгописання, книгосховища i про-свiтництва. Широко розвиваються технологи перекг^в лiтератури та рукописна техшка, але кiлькiсть текстiв i Тх тематичнi напрями все ще залишались обмеженими, а переклади в основному мали релпйне спрямування. Фактичний загальний обсяг книжкового фонду КиТвськоТ Рус з 988 року до середини XIII ст. налiчував близько 130-140 тис. т^в, а у користуванн перебувало 90 тис. книг для богослужшь. Всього 10000 церков було забез-печено книгами i 300-500 церков при монастирях [3, с. 55]. Переписування книг при книгописних майсте-рнях у монастирях приносило значн економiчнi дивще-
© Ситницький М., 2017
