CC BY
26
площади посевов традиционных для этого региона культур [6]. Проблема заключается в механизмах установления партнерских отношений между владельцами межхозяйственных гидротехнических сооружений и субъектами предпринимательской деятельности, чтобы форсировать внедрение систем капельного орошения, проводить инновационно-технологическую модернизацию внутрихозяйственных систем орошения, способствовать формированию кластерных объединений для восстановления потенциала орошения на наиболее депрессивных территориях. Что стало бы очередным импульсом по формированию региональных инновационных систем в условиях децентрализации [7].
Значительный потенциал по наращиванию объемов производства сельскохозяйственной продукции как растениеводческой, так и животноводческой имеет место в зоне проведения осушительных мелио-раций. Сегодня нуждаются в модернизации межхозяйственные и внутрихозяйственные гидротехнические сооружения в большинстве административных районов зоны Полесья. Объемы финансирования из общего фонда Государственного бюджета являются мизерными, проявления финансирования из специальных фондов редкость, поэтому инновационно-технологическая модернизация производственно-технического потенциала мелиоративных систем станет возможной в результате увеличения объемов инвестирования за счет интегрированных предпринимательских объединений, которые уже длительный период работают в аграрной сфере, и иностранных финансово-кредитных структур. Для того, чтобы государство не было устранено от традиционных для себя функций, проекты модернизации мелиоративных систем в зоне осушения с привлечением иностранных инвесторов,
должны проходить в рамках заключения соглашений государственно-частного партнерства.
Список использованных источников
1. Государственная служба статистики Украины [Электронный ресурс] // Официальный сайт. — Режим доступа: http://www.ukrstat.gov.ua/.
2. Министерство экономического развития и торговли Украины [Электронный ресурс] // Официальный сайт. — Режим доступа: http: // me.gov.ua/.
3. Министерство экологии и природных ресурсов Украины [Электронный ресурс] // Официальный сайт. — Режим доступа: http:// www.menr.gov.ua/.
4. Государственное агентство водных ресурсов Украины [Электронный ресурс] // Официальный сайт. — Режим доступа: http:// www.scwm.gov.ua/.
5. Министерство регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины [Электронный ресурс] // Официальный сайт. — Режим доступа: http:// minregion.gov.ua/.
6. Министерство аграрной политики и продовольствия Украины [Электронный ресурс] // Официальный сайт. — Режим доступа: http:// www.minagro.gov.ua/.
7. Ляшенко В.1. Регюнальш науковi центри НАН Украши та МОН Украши як ядро розбудови регю-нальних шновацшних систем в умовах децентралiзацil / В.1. Ляшенко, 1.Ю. Пдоричева // Економiчний вюник Донбасу. — 2017. — №1. — С. 13-20.
8. Геець В.М. 1нновацшна Украша 2020: нацю-нальна доповщь / за заг. ред. В.М. Гейця та ш.; НАН Украши. — К., 2015. — 336 с.
9. Федулова Л.1. Перспективи шновацшно-техно-лопчного розвитку промисловосп Украши / Л.1. Федулова // Економжа Украши. — 2008. — № 7. — С. 24— 36.
М. Ю. Куриляк
Тернопльський нацюнальний економ1чний утверситет
ТРАНСФОРМАЦ1Я еВРОШТЕГРАЦШНИХ НАМ1Р1В УКРА1НИ
В КОНТЕКСТ! БРЕКЗИТУ
Постановка проблеми. 1манентною рисою станов-лення европейсько! штеграцГ! е виникнення криз i ге-нерування нових напрямiв мiждержавних форм коопераций Останне загострення внутршнього характеру сталося через французьке i шдерландське «ш» Конституций 6С. Проте, виборчi компанГ! у ФранцГ!, Нидерландах i Шмеччиш призупинили тиск правих партш, яю е головними супротивниками европейсько! штеграцГ!. Водночас, на континента виникли новi кризовi явища, серед яких мiграцiйна криза; загострення вГд-носин мiж 6С i Росiею навколо укра!нського питання; криза евроатлантичних вщносин. Зрештою, референдум у Великш БританГ! 23 червня 2013 року щодо ви-ходу iз кладу 6С. Це применшуе геоекономiчну i гео-полггичну «вагу» 6С та загрожуе «ефектом домiно» i може призвести навиъ до розпаду союзу. Проте, 6С, як i в минулому, мусить пошукувати шляхи до розв'язання кризи едноси з тим, щоб вийти з не! ще
бгльш единим i ефективним союзом. Йдеться про подальше розширення 6С за рахунок кра!н-кандидата та iнших, адже жодна з кра!н, яю не е членами 6С можуть ниш компенсувати за юнуючим потенцiалом вихщ iз Союзу Велико! БританГ!. З огляду на проевро-пейськг прагнення Укра!ни, отримання статусу асощ-йованого члена, вона може стати у довгостроковш пе-рспективi одним Гз напрямiв розв'язання проблеми Брекзиту.
Аналiз останн1х дослiджень i публiкацiй. Проблема Брекзиту для науковщв-мГжнародниюв почала розгля-датися тсля ршення Велико! БританГ! щодо виходу з 6С. А. Громико дослщжуе аспекти полГтичного лГдер-ства в 6С, змши стввщношення сил провГдних його ГгракГв унаслГдок Брекзиту. Вш акцентуе увагу на уш-кальноси Г неповторноси 6С як суто захГдноевропей-сько! моделi з певним включенням в не! 1спанГ!, Пор-тугалГ! г ГрецГ!, та усвГдомленням положення договору
про створення 6ЕС «все тюшшого союзу» (Шуман у 1950 р. декларував Гдею «европейсько! федерацГ!»). Ви-ключенням у сприйнятл ще! iмперативи була лише Велика Бриташя, яка не сприймала таку норму. З огляду на кризовi явища, як вважае А. Громико, 6в-росоюз перестае бути взiрцем для наслiдування в ш-ших регiонах свiту. Водночас розлучення з Бриташею ставить пiд сумнiв щею розмивання держави-нацГ!, хоча й не вщкидае можливiсть побудови таких надна-цiональних елементiв в архiтектурi 6С як фiскальний i банювський союз [4, c. 6-17]. Фiнансовим i фюка-льно-бюджетним проблемам присвяченi i деяю публь кацГ! М1жнародного валютного фонду, зокрема Гарольд Джеймс (Harold James) дослщжуе свгговий еко-номiчний порядок i виклики, яю до нього ставляться у процес розвитку вiд Бреттон-Вудса до Брекзиту [12]. С. Шеин звертае увагу на стан британсько! полГтично! системи в контекстi результатiв референдуму про членство в 6С [11, c. 51-61]. А. Байков i Л. Димова явище Брекзиту оцiнюють з позицш реальностi Где! поступального руху до загального блага. Вони вважа-ють, що вихiд Велико! БританГ! з 6С змiнюе структуру европейсько! политики, мшяе внутршнш баланс сил та знижуе шанси на подальшу консолiдацiю держав у середиш групування [2, c. 37-41]. К. Худолей i Н. бре-мiна дшшли висновку, що традицшний британський прагматизм i прагнення виходу на ширшу мiжнародну арену дозволять БританГ! утримати i покращити свое положення у мiжнароднiй полггащ та подолати нега-тивт наслщки Брекзиту [10, c. 28-36]. Е. Сискос i К. Дарвиду наголошують, що розвиток 6С вимагае тдвищення ролГ политики згуртування та розвитку, створення нових програм фшансування для кра!н-чле-шв i кра!н-кандидата, розширення союзу за рахунок кра!н Захщних Балкан, Укра!ни, Молдови, ГрузГ!, 1с-ландГ! та шших [8, с. 386-405]. Результати опублжова-них дослщжень на разГ концентруються на штерпрета-цп причин Брекзиту, ан1ж на посткризовш архггектурГ об'еднано! бвропи.
Виклад основного матерiалу. Регюнальна структура бвропи у другш половит XX i початку XXI сто-лиъ визначалася формуванням i розвитком бвропей-ського Союзу. Його основи були закладеш створенням у 1951 рощ «бвропейсько! спгльноти з вугглля та сталЬ>, що початково об'еднала кам'яновуггльну, заль зорудну i металургшну промисловють БельгГ!, Захщно! Шмеччини, 1талГ!, Люксембургу, ШдерландГв i Фран-цГ!. Це була перша мГжнародна органГзацГя, яка базу-валася на наднащональних принципах [16]. Ц кра!ни у 1957 рощ з метою створення спГльного ринку Гз ширшою номенклатурою товарГв i послуг заснували бвропейську економГчну спГльноту. У рамках шютки були повшстю скасоваш митш збори, розвивалися спшьш економГчш политики, насамперед в галузях торпвлГ i сГльського господарства. З часу створення бвропейський Союз поглиблював сво! щейш та орга-шзацшш основи i набував все бГльшо! притягально! сили. Це забезпечувало йому досягнення стшко! тен-денщю розширення членства. Результатом розвитку 6С е визнання статусу кандидата на вступ до ствто-вариства МакедонГ!, СербГ!, Туреччини, ЧорногорГ! та АлбанГ!. КрГм того, Босшя i Герцеговина, що подала заявку на членство, е потенцшним кандидатом i як така розщнюеться Косово, хоча вона ще не подавала заявки. Вщкладеш або заморожеш заявки з рГзних причин 1сландГ!, НорвегГ!, ЛГхтенштейна i ШвейцарГ!.
Зрештою, перспективу членства мають Укра!на, Молдова i Грузiя.
Отже, можна стверджувати, що бвропа набула форми регiонального мiждержавного утворення з еле-ментами федеращ! i конфедерацi!. Вона розвинула систему наднащональних iнституцiй i новi форми м1ж-державно! демократа До таких здобутюв можна вщне-сти бвропейський Парламент, бвропейську Раду, бв-ропейську Комiсiю, Раду бвропейського Союзу, Суд бвропейського Союзу, бвропейський Суд, бвропейський суд аудиторiв, бвропейський центральний банк. Поряд з цим, розроблена i дie стандартизована система закошв. 19 держав-члешв використовують у яко-стi нацiонально! едину европейську валюту — евро.
Процес розширення бвропейського Союзу, роз-робка нових форм i методiв мiжнацiонально! спшьно! дiяльностi задля загального блага та !х поширення на всi кра!ни-члени призвiв водночас до виникнення певних суперечностей i навiть кризових явищ. До них можна вiднести насамперед конституцшну кризу, яка сталася через провальний референдум. Йдеться про те, що тсля публiчного обговорення проекту конститущ! бС, яке тривало майже рж, i урочистого ухвалення главами i урядами кра!н-членiв 18 червня 2004 року, вш не набув чинность Попри ратиф^щю Конститу-цшного договору 13 кра!нами, референдуми у Франщ! (травень 2005) i Нидерландах (червень 2005) не дали позитивного результату. Альтернативою Конститущ! бС стала Люабонська угода вщ 13 грудня 2007 року, яка передбачае введення посади Президента бС та ш-ститущ! з виршення питань безпеки, змiни клiмату та мiграцi!. Питання мГжнародних вщносин поклада-ються на Верховного представника бС iз Зовншньо! полiтики.
Протягом останнього десятилiття у бвропейсь-кому Союзi виникали проблеми, яю могли поставити пiд сумшв збереження надбань, накопичених за п'ят-десятирiчну iсторiю спiвтовариства. Через некероване зростання державного боргу Грещя пошукувала ш-струменти ухилення вiд дефолту. Виршення проблеми вбачалося у виходi iз бС, поверненню до нащонально! грошово! одиницi — драхми. Для грецьких полiтикiв таке рiшення розщнювалося як шлях до зростання експорту i економiчно! стабiлiзацi! через оживлення туризму, перешкоджання дорогому iмпорту тощо. Цей процес став виражатися термшом «Грекзит» (Grexit) вiд англiйських отв Greece та Exit (Gr[eece]+Exit). Грекзиту вдалося уникнути завдяки проведенням до-строкових виборiв i формуванням нового уряду, який 30 червня 2015 року оголосив техшчний дефолт i роз-почав проведення радикальних реформ.
Криза бС у перюд Грекзиту виявила двi загрози для об'еднання — виходу окремих кра!н iз складу союзу або його цшковитого розпаду. Для останнього за-гроза може стати реальною, якщо кра!ни-засновки бС прийняли б ршення щодо виходу, насамперед Шмеч-чина i Францiя. Така ситуацiя склалася напередоднi президентських виборiв у Франщ! через високу акти-внiсть правих сил, яю представляла полiтична пария Народний фронт на чолi з Марiан Лепен. У !"! поль тичнiй програмi переважали антизахiднi i антиевро-пейсью устремлiння, що фшансово щедро фшансува-лося Росieю, а сама Лепен е прихильником щеологп президента РФ В. Путiна. Проте, Марiан Лепен на президентських виборах програла проевропейському молодому политику, очшьнику партi! «Вперед!» Еману-
елю Макрону, який впевнено перемГг, отримавши 66,1% голоетв.
Шсля президентських виборГв у ФранцГ! стало зрозумГло, що Гдея едноси бвропи залишаеться на майбутне непорушною. Проте, це не зшмало з порядку денного проблему европейсько! кризи. Попри велику чергу кра!н бвропи на отримання статусу членства у бвропейському СоюзГ, Консервативна парпя Велико! БританГ! наполягала на проведенш референдуму щодо перебування кра!ни у складГ бС. Вш прой-шов 23 червня 2016 року, результатом чого стало те, що 51,9% виборщв виявили бажання покинути бС при тому, що бГльшють громадян ШотландГ! та Шв-шчно! 1рландГ! залишилися прихильниками членства кра!ни в бС. Процес виходу Велико! БританГ! з бС виражаеться ниш за аналопею Гз грецьким Грекзитом термшом Брекзит (Вг^т+ЕхИ).
Брекзит дещо перервав безперервшсть семидеся-тилГгаього процесу розширення бС, однак не зупи-нив. Очевидно, проблема Брекзиту з огляду на варГа-бельшсть британсько! позицГ! потребуе особливого до-слщження. Адже юторГя евроштеграцГ! налГчуе двГ без-устшт спроби включення Велико! БританГ! до цього процесу — у 1961 Г 1967 роках. Важливо й те, що шщ-атором вГдхилення !! заявок на вступ був президент ФранцГ! де Голль. Лише з третьо! спроби, що вГдбулася у 1973 рощ тсля вщставки де Голля, Велика Бриташя отримала статус члена бС, хоча й не тдтримала ряд европейських шновацш, зокрема не увшшла до бвро-зони. До того ж, вже через два роки тсля вступу в бС мало мюце проведення референдуму щодо членства Велико! БританГ! в бС, на якому бГльшють виборщв тдтвердили доцГльшсть продовження учасп кра!ни в бвропейському Союз [14, р. 110-131; 6, с. 9-16].
Явище Брекзиту у мГжнароднш полГтащ мае два вимГри: геополГгачний Г европейський. Для мГжнарод-ного ствтовариства вш посилився обранням Дональда Трампа президентом США, що призвело до появи нового стилю свггово! полГгаки. Йдеться про те, що США Г Велика Бриташя тсля Друго! свггово! вшни були головними архГгекторами нового свГтового порядку лГберального типу, так звано! Бреттон-Вудсько! системи, Г створення ОргашзацГ! Об'еднаних Нацш. Ниншня позищя цих кра!н дае тдстави для висновку, що вони стають першопроходьцями у зворотному на-прямку, прокладаючи звивистий, непослщовний Г внутршньо суперечливий курс убж вГд багатосторон-нього щдходу [12, р. 5]. Водночас, шш1 кра!ни з рГзних причин не спроможн взяти на себе функцГ! глобального лГдера, хоча й не готсш тдтримати нового гегемона. Адже тслявоенна система, що сформована на Бреттон-Вудськш конференцГ!, забезпечила еконо-мГчне зростання, скорочення бщносп, недопущення руйнувальних торгових вшн, ствробГгаицтво у вирГ-шенш важливих проблем людства, зокрема проведення полГгаки свГшвого оподаткування, фшансове регулювання, забезпечення фшансово! стабГльносп, попередження насладив змши ктмату, боротьба з фь нансуванням тероризму.
Брекзит Г нова полГгачна лшя команди Трампа («Америка передуам») ставлять геополГтачну проблему свггового лГдерства. Серед держав С-7 на домь нантне положення у мгжнародних вщносинах можуть претендувати лише Китай Г бвропейський Союз, якГ за рГвнем ВВП знаходяться в однш «ваговш категорГ!». Проте, Китай поступаеться у науково-техшчному по-
тенщалГ европейцям Г, що найважливше, свГт ниш орГентуеться на евроатлантичнГ цивЫзацшнГ цшносп Г цю орГентащю не стане змшювати через те, що вони увГбрали в себе досягнення вете! людсько! цивтзацГ!.
З огляду на геополГгачш змши через Брекзит для бвропейського Союзу постае завдання стати повно-щнною бвропою регюшв, тобто об'еднати максима-льне число европейських кра!н при одночаснш реалГ-зацГ! полГгаки вирГвнювання рГвшв економГчного роз-витку. Це не мае розумГгася як вГдсторонення вГд свГтового лГдерства США. Проте, якщо вони вщходять вГд виршення свГшвих проблем, шщатива перебираеться бвропою. У перше така ситуащя сталася на самт С-29 У ГамбурзГ (7-8 липня 2017 р.), де шмщ Г бС розшшлися в оргатзацГ! «справедливо!» свггово! тор-пвлГ бвропейщ за визнання вГдцаноси вГльнш Г (не-одмшно) справедливш торпвлГ, американська сторона в особГ Трампа — за справедлив! торговельн угоди. Водночас Трамп оголосив, що виходить Гз Паризько! ктматично! угоди. Така Гзолящошстська позищя зму-сила Шмеччину Г Франщю на нових умовах побуду-вати ствпрацю у виршенн ктматичних проблем. Вони для розробки ноу-хау залучають Велику Брита-шю, яка подГляе европейськГ позицГ!, кра!ни АзГ! Г Африки, а також розвивають контакта з американськими штатами, регюнами Г мютами. ВГдтак, бвропа посту-пово стае макрорегюном з якостями держави, тобто свого роду Сполученими Штатами бвропи. Гальмом у цьому процеа, як це не парадоксально, е досягнення окремих кра!н бвропи, адже не завжди розвинуп кра-!ни готовГ тимчасово поступитися сво!ми благами з бГ-днГшими заради того, щоб сприяти пГдтягуванню !х до свого рГвня. НинГ евроштеграцшш прагнення прита-маннГ переважно бщшшим кра!нам. Саме Брекзит вГдбувся переважно через переоцшку Великою Брита-шею сво!х зобов'язань перед союзом. З шшого боку, характерним е приклад 1сландГ!, яка планувала вступ у бС в умовах фГнансово! кризи, але, маючи високий рГвень економГчного розвитку, не прийняла рГшення щодо вступу в бС, зокрема Г через юнування квот на рибальство.
Проте, для реалГзацГ! свого потенщалу досягнення всеосяжного Г визнаного лГдерства бврот по-трГбно розробити мехашзми еднання, якГ спроможнГ забезпечити злагоджене функцГонування всГх держав-члешв задля спГльних ГнтересГв Г загально! мети. Водночас европейський союзний мехашзм мае бути убез-печений вГд впливу вГдцентрових сил, особливо нащ-оналГстичних Г сепаратистських. У цГлому результати Гснування союзу мають складатися з дГяльностГ кожно! кра!ни, як було би за умов повно! самостГйностГ Г за доданим ефектом вГд кооперацГ!, тобто синерпчного типу.
На разГ важливим е аспект втрат бвропейського Союзу у наслгдок Брекзиту. НапередоднГ британського референдуму йшлося про те, що найбГльшого зна-чення «набувають загрози Г наслГдки виходу, врахову-ючи економГчний розмГр ВеликобританГ!» [6, с. 9-16]. Однак головш конкурентнГ переваги евроГнтеграцГ! — це вГльна торгГвля у формГ безперешкодного руху то-варГв Г послуг, вГльний рух капГталГв та робочо! сили Г громадян усгх вГкових категорГй. Саме цГ свободи на-самперед стали фактором зростання добробуту насе-лення бС [13, р. 29-496]. Втрата европейсько! едноси несе на собГ загрозу скорочення частки у сукупному
виробницта до 2050 року на 10% при тому, що у 1950 рощ вигоди складали 30% [6, с. 9-16].
Отже, европейська едшсть — це завдання номер один. Щодо суттевих втрат бвропейського Союзу в наслщок Брекзиту, то до них мають бути вiднесенi те-риторiальнi, людський капiтал та емнiсть ринку в аспектах розмiрiв попиту i величини пропозицiй товарiв та послуг.
Насамперед, вiдносно територiального фактору. Велика Бриташя — кра!на з порiвняно великими тери-торiальними володiннями. За теритс^ею вона посiдае 77 мюце у свiтi та 11 — в бврот. В бвропейському Союз на британську територiю припадае 17,72%. Це суттевi втрати геоекономiчного i геополiтичного по-тенцiалу. Для внутршньо економiчного розвитку цi втрати виражаються у зменшенi ефекту масштабу та синерпчного ефекту.
Територiальнi компенсатори у перспекгивi 6вро-пейський Союз може включити на основi полiтики по-дальшого розширення. Кра1ною-кандидатом у члени 6С з 1999 року е Туреччина, хоча лише 3% П територп знаходяться на бвропейському континента Туреччина за територiею перевищуе Велику Британiю больше як у 3 рази (табл. 1). Проте, питання вступу в 6С для не!, очевидно, не на час передуетм через порушення прин-ципiв демократа!. За оцiнками експертiв, у кра!ш на-роджуеться нова постiсламська демократа, що, очевидно, не може ствюнувати у системi европейських щнностей, яю сповiдують крани 6С. З огляду на реп-респ, що мають мюце у Туреччиш з 2016 року, вона у найближчий час втратила перспективу вступу до 6С. 6 достатньо тдстав вважати, що вщносини 6С — Туреччина будуть тдтримуватися у «замороженому» ви-глядi головним чином задля рiшень щодо контролю над потоками бiженцiв та пiдтримки повстанцiв у Си-рп. До того ж, урядовщ Туреччини офiцiйно заявля-ють, що !хню кра!ну не щкавить питання вступу до 6С.
Таблиця 1
Можлива компенсацiя зменшення територп бвропейського Союзу в наслщок Брекзиту через надання членства новим кражам
Кра!ни / групи кра!н Площа, км2 % до площГ Велико! Британп
Албанiя 28 748 11,78
Боснiя 51 197 20,97
Косово 10 908 4,47
Македошя 25 713 10,53
Сербiя 88 361 36,20
Чорногорiя 13 812 5,66
Балканськ! кра!ни-пре-
тенденти на членство в 6С 218 749 89,61
Туреччина 783 562 321,00
Укра!на 603 628 247,22
Велика Британiя 244 101 ---
Джерело: Розрахунки автора з використанням: World Economic Outlook Database. — URL: http://ec.europa.eu/ eurostat/ cache/ infographs/economy/desktop/index.html.
Водночас, i не всi европейсью лiдери погоджу-ються на доцшьшсть прийому Туреччини до складу 6С. На думку Саркозi, «у бвропи е визначенi кор-дони, i далеко не всi кра!ни можуть стати !! повно-
правними членами. Це торкаеться i Туреччини, як1й не мiсце в 6вросоюзЬ> [3]. На думку колишнього прем'ер-мiнiстра Бельгп i голови бвропейсько! ради Германа ван Ромпея, «Туреччина — не частина бвропи i нiколи не стане 11 частиною. Розширення 6С за ра-хунок Туреччини не може бути прирiвняне до любого розширення, що мало мюце у минулому. Ушверсальш щнносп, яю втiлюють могутнiсть бвропи i яю е фун-даментальними цiнностями християнства, втратять силу з приеднанням велико! юламсько! держави — та-ко!, як Туреччина» [1]. Процеси на Близькому Сходi i особливо у Туреччиш, яю вiдбуваються в остант роки, дають достатньо пщстав, щоб сприйняти позитивно так! точки зору.
Реально обговорювати роль кра!н балкансько! групи у компенсащ! втрат 6С через Брекзит. Йдеться про кандидата на вступ до 6С, якими е Албанiя, Ма-кедонiя, Сербiя i Чорногорiя та потенщйних кандида-тiв, як1 ще не подали заявку на членство — Босшю i Герцеговину та Косово. 1хня територiя за площею на-ближаеться до розмiрiв Велико! Британп у спiввiдно-шеннi 100,00 / 89,61. Проте, на багато большою мiрою компенсуються територiальнi втрати 6С через Брекзит розглядом в якоси варiанта розширення кандидатури асощйовано! з 6С Укра!ни. Вона майже у 2,5 раза перевищуе за територда Велику Бриташю.
Варто зазначити, що вщповщно Копенгагенських критерпв, як1 визначають вимоги кра!н-кандидатiв щодо вступу до бвросоюзу, територiальнi показники не входять. Однак бвропейський Союз як самостшний суб'ект геоекономiки i геополiтики не може не врахо-вувати його поза офiцiйними вимогами до окремих кра!н. Власне, щей фактор формуе полггаку розширення, яка була, е й буде формулюватися i розвиватися бвросоюзом як полiтико-економiчним утворенням. Через це прийом групи балканських кра!н, а в перс-пективi й Укра!ни дозволяе проводити сощально-еко-номiчну полiтику iз зростаючим синергiчним ефектом. З огляду на щ обставини, територiя 6С-27 може зро-сти на 13,5%, що компенсуе втрати через Брекзит i забезпечить отримання додаткових конкурентних пе-реваг у соцiально-економiчному розвитку (табл. 2).
Таблиця 2
Сценари територiальних 3MiH 6С через Брекзит _та прогнозоваш розширення_
Площа, км2 % до бС-28
6С-28 4 324 782 ----
6С-27 4 080 681 94,4
6С -27+Туреччина 4 864 243 112,5
6С-27+балкансью кра-
ши-претенденти на членство 4 306 751 99,6
6С-27+Укра!на 4 684 309 108,3
6С-27+ балкансью
краши-претенденти на членство + Укра!на 4 910 379 113,5
Джерело: Розрахунки автора з використанням: World Economic Outlook Database. — URL: http://ec.europa.eu/ eurostat/ cache/infographs/economy/desktop/index.html.
Брекзит зменшуе чисельнiсть населення бС на 63 181 775 тис. Розширення бС у разi прийому до його складу балканських кра!н Албаш!, БоснГ! i Герцего-вини, Македонi!, СербГ! та ЧорногорГ! компенсуе
зменшення населення 6С лише на 31,6% (табл. 3). У разi орiентацi! политики розширення на асощйовану з 6С Укра!ну, чисельнiсть населення союзу зросте на 67,4%. Отже, вщновлення ринку 6С за чисельнiстю споживачiв може бути цшком забезпечене наданням членства балканським кра!нам та Укра!нi.
Таблиця 3
Можлива компенсацiя зменшення ринку споживач1в бвропейського Союзу в наслщок Брекзиту через надання членства новим краТнам
Economic Outlook Database. — URL: http://ec.europa.eu/ eurostat/cache/infographs/economy/desktop/index.html.
Грецьк економiсти Е. Сискос i К. Дарвiду у стати «Потенщал зростання бС та компенсащя Brexit. Чи е приеднання Укра!ни прийнятним BapiaHTOM?» за-далися питанням чи «в довгостpоковiй nepcneKmBi приеднання кра!н Зaхiдних Балкан, новоасоцшованих з бС кра!н (Украши, Молдови, Грузп) та Туреччини може стратепчно допомогти бС зберегти свiй вплив у свiтовiй економщЬ [8, c. 400]. У своему дослiдженнi вони концентруються на потенцiaлi Украши, позаяк вона «мае економiчний потенцiaл, який можна поpiв-нювати з британським з огляду на чисельнiсть ïï населення, теpитоpiю i частково структуру економiки, а та-кож проевропейськ прагнення» [8, c. 400]. Ними зроблеш поpiвняльнi розрахунки теpитоpiaльно-демо-гpaфiчного потенцiaлу Украши i Велико'! Британп за формулою Tdp = A тис. km2 *P млн житетв. Розраху-нок показав, що теpитоpiaльно-демогpaфiчний потен-цiaл Украши (27282,72) майже вдвiчi перевищуе тери-тоpiaльно-демогpaфiчний потенцiaл Велико'! Британп (15273,72).
Головною проблемою вщновлення економiчного потенцiaлу бвропейського Союзу е втрата через Брекзит обсяпв вироблено! продукцп, що на ниншньому етaпi лише краши-претенденти i потенцiйнi претен-денти не спроможш компенсувати через надто мaлi економiки (табл. 4). Нинi ВВП кра!н Зaхiдних Балкан складае лише 3,3% до ВВП Велико! Британп. Практично на такому ж piвнi знаходиться i ВВП Украши. Найбшьший потенщал мае Туреччина, ВВП яко! до ВВП Велико! Британп сягае 28,52%. Проте, ця кра!на на paзi не е на порядку денному на предмет вступу до
ее.
Кра!ни / групи кра!н Населення, % до насе-
тис. лення Велико! Британп
Албaнiя 2 886 026 4,5
Боснiя i Герцеговина 3 509 728 5,6
Косово 1 859 203 2,9
Македошя 2 057 284 3,3
Сеpбiя 9 024 734 14,3
Чоpногоpiя 625 266 1,0
Балканськг кра!ни-пре-
тенденти на членство в ее 19 962 241 31,6
Туреччина 79 814 871 126,3
Украша 42 590 879 67,4
Велика Бpитaнiя 63 181 775 ---
ее-28 511 805 088
Джерело: Розрахунки автора з використанням: World
Таблиця 4
Питома вага ВВП вибраних кра'1 та груп краТн у ВВП Велико!' Британп'__
Краша Теритс^я, Населення ВВП, млн $ % до В. ВВП за ПКС, % до
км2 Британп млн $ В. Британп
Албашя 28 748 2 886 026 12 144 0,45 34 214 1,23
Босшя i Герцеговина 51 197 3 509 728 16 532 0,62 42 529 1,53
Косово 10 908 1 859 203 6 560 0,25 18 487 0,66
Македошя 25 713 2 057 284 10 492 0,40 30 127 1,08
Сеpбiя 88 361 9 024 734 37 755 1,42 10 458 0,38
Чоpногоpiя 13 812 625 266 4 242 0,16 10 613 0,38
Всього по кра-
!нах Захщних
Балкан 207 831 19 962 241 87 725 3,30 23 7428 8,52
В. Бриташя 244 101 63 181 775 264 9 890 100,00 2 787 748 100,00
Туреччина 783 562 79 814 871 755716 28,52 1 665 332 59,74
Украша 603 628 42 590 879 83550 3,15 347 885 12,48
ее-28 4 324 782 511 805 088 16518723 трлн 623,37 19 973 035 трлн 715,45
еС-27 (без В. Британп) 4 080 681 448 623 313 13868833 523,37 17 185 287 616,46
ее-27+
Украша 4 684 309 491 214 192 13877188 523,69 17533172 628,94
Розрахунки за даними: http://ec.europa.eu/eurostat/data/database?p_p_id=NavTreeportletprod_WAR_ NavTreeport letprod_INSTANCE_nPqeVbPXRmWQ&p_p_lifecycle=0&p_p_state=normal&p_p_mode=view&p_p_col_id=column-2&p_p col count=1.
Треба зазначити, що обсяги виробництва, розра-ховaнi за паритетом кутвельно! спpоможностi по кра-!нах, можливих членах бС у майбутньому, перевищу-ють ВВП, розрахований у поточних щнах i дають ви-щий результат у поpiвняннi з цим же показником Ве-
лико! Британп. Зокрема, ВВП за ПКС кра!н Захщних Балкан до ВВП Велико! Британп склав 8,52%, хоча при розрахунках у поточних щнах вш мае piвень лише 3,3%. По Туреччиш таю розбгжност складають вщпо-вщно 59,74 i 28,52% на користь ВВН за паритетом ку-
твельно! спроможносп. Ще больший розрив мае Ук-ра!на: ВВП Укра!ни у поточних щнах до британського обсягу складае 3,15%, а за ПКС — 12,4%. Фактично ВВП Укра!ни за ПКС перевищуе ВВП у поточних щ-нах больше як в чотири рази (стввщношення 347 885$ до 83 550$). Це свщчить про наявшсть менших вщмш-ностей у створенш продукцп i наданнi послуг мГж претендентами на вступ до 6С i Великою Бриташею, яка покинула спiвтовариство.
Розширення 6С за рахунок кра!н iз слабкою еко-номiкою, до яких вщноситься й Укра!на, потребуе но-вих м1жнацюнальних пiдходiв до регулювання валют-них курсiв, позаяк величезнi розб1жносп у вартостi ВВП за поточними щнами i за паритетом кутвельно! спроможностi виникають через заниження реального курсу нащональних валют. Щодо гривш, то на початок 2017 року вона недооцшена на 69,5% i увiйшла до трiйки найбшьш недооцiнених валют. Долар мае кош-тувати 8,3 гривнi за «1ндексом БЬМака» (The Big Mac Index) на 2017 рж. Знайти мехашзм, а ще важливiше забезпечити його надшне функцiонування — шлях до сталого економiчного розвитку.
Пошук нових механiзмiв активiзувався пiсля останнiх свггових фiнансових криз, передусiм мГжж-родними оргашзащями, функцiями яких е управлшня фiнансовою стабiльнiстю на свiтовому ринку, мае здшснюватися в рамках формування нового свггового порядку, включно з фiнансово-економiчним. Тради-цшш форми, яю зародилися тсля Бреттон-Вудса, в епоху глобалiзацil вже недостатнi. Саме така ощнка даеться в актуальних виданнях МВФ, з якою не можна не погодитися. Йдеться про судову й квазiсудову практику щодо недоощнки валют, через високу складнiсть проблеми незбалансованостi обмшних курив для мГж-народного вирiшення. Так само неефектним вияви-лися разного роду консультаций, особливо неофiцiйна процедура арбитражу як механiзму для обговорення за-нижених курив валют. Зрештою, до них можна вщне-сти публ1чш напучування з пу6лГчними м1аями МВФ i Свггового банку, про яю колишнш прем'ер-мiнiстр Велико! Британп Гордон Браун полюбляв використо-вувати фразу «казати правду урядам» [12]. Д1я такого роду механiзмiв зрештою була великою м1рою умов-ною — лщери свггового ринку на них практично не реагували, а малi гравцi не мали впливу на структуру мiжнародних вщносин. Показово, що утримався вщ офщшного оголошення заниженостi валютного курсу у 1980-х роках Япошею i 2000-х роках Китаем.
Якщо повертатися до проблеми малих економiк як претендентiв на вступ до 6С, то для них валютно-курсовГ проблеми е переважно внутршнього порядку. Змiна його вщ 5 до 27 грн за долар стало результатом економiчноl кризи через вщсутшсть реформ i високий рiвень корупцп. У таких випадках мае вводитися мехашзм зовншнього правлшня. Менше з тим, для кра!н-претендента на членство в 6С такт механiзми повинний мати сам союз. Одним з них може бути бвропейський мехашзм прискореного розвитку кра!н-претендента на членство. Його можна створювати за аналопею з бвропейським стабтзацшним мехашз-мом, який заснований у 2012 рощ для кра!н бврозони. Основним джерелом його функцiонування мають бути внески краш-члешв 6С. Кра!ни-претенденти на вступ повинш формувати додатковi кошти, питома вага яких може сягати до 30% фонду. У цьому механiзмi дощ-льно ввести положення бвропейського стабЫзацш-
ного мехашзму, за яким вiд краши, яка запитуватиме допомогу, вимагатиметься участь у податково-бюдже-тнiй угодi. Маеться на увазi вимога ведення фокального механiзму i органiзацiï бюджетник вГдносин.
У дослiдженнях европейських науковщв еконо-мiчного потенцiалу Украши в аспектах Брекзиту вГд-значаеться наближення регулювання бiзнесу до рiвня 6С та Велико! БританГ! у багатьох напрямах: переви-щення експорту останньо! по важливих сГльськогоспо-дарських продуктах, корисних копалинах, енергп, до-бривах, залiзу i сталi. Високо ощнюеться також геопо-лiтична i геоекономiчна роль Укра!ни як четверто! космГчно! держави свГту, зокрема володшня нею уйма технологiями виробництва космГчних ракет i супутни-кГв, !х компонента, ракетного палива та ракетних дви-гушв. Позатим, вона вирiзняеться у числГ небагатьох европейських держав, спроможних виробляти лГтаки, ашацшш двигушв, радюелектронне устаткування, шас [8, с. 401-403]. Немаловажне й те, що Украша е дев'ятою державою свГту з експорту озброень [15].
Попри величезний потенщал Украши у промис-ловосп i сГльському господарстга, ïï загальна «вага» в европейськГй економщ невелика. Серед нових краш i краш, що розвиваються в Схщнш бврот i на Балканах питома вага украшсько! економГки у 2010 рощ скла-дала 6,7%, а у 2016 рощ вона зменшилася до 8,8%. З урахуванням економГки Туреччини питома вага зменшилася за перюд з 2010 по 2016 рГк з 6,7% до 4,9% (табл. 5). Така тенденщя значною мГрою пояснюеться агресГею Росшсько1 Федерацп i анексГею Криму. Проте головною причиною е те, що за роки незалеж-носп в Украш створена i функщонуе модель олГгар-хГчно! економГки i уряди не можуть спромогтися пере-бороти корупщю. За ощнкою неурядово! мГжнародно! оргашзацп Transparency International Украша посдае 131 мюце серед 176 краш, отримавши 29 балГв Гз 100 можливих за шдексом сприйняття корупцп. Украшсь-кий парадокс полягае в тому, що власш посади посГ-даються i перерозподГляються мГж олГгархами i олГгар-хГчними угрупованнями.
Таблиця 5
ВВП нових краш i краш, що розвиваються _в Схщнш вврот i на Балканах_
Кра!на 2010 2016
Albania 11,938 12,126
Bosnia and Herzegovina 17,164 16,605
Bulgaria 50,611 52,418
Croatia 59,665 50,441
Hungary 130,258 125,675
Kosovo 5,841 6,707
FYR Macedonia 9,415 10,912
Montenegro 4,147 4,126
Poland 479,161 467,591
Romania 167,986 187,039
Serbia 39,035 37,745
Укра!на 136 011 93,263
Усього 1 247 233 1 064 648
Питома вага Укра!ни, % 10,9 8,8
Turkey 772,294 857,429
Усього з Туреччиною 2 019 527 1 922 077
Питома вага Укра!ни, % 6,7 4,9
Джерело: Джерело: World Economic Outlook Database April 2017 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2017/01/weodata7w eoselgr.aspx.
Тож, про економГчний потенщал Укра!ни е до-статньо пщстав говорити як про такий, що замороже-ний Г через це занепадаючий. Ниш його рГвень нижче рГвня 2010 року при тому, що у 2011-2013 роках вш був у межах 170,1 — 187,2% до прогнозованого МВФ рГвня 2017 року (табл. 6). ВГдтак, стратепя економГч-ного розвитку Укра!ни мае будуватися на Где! вгд-родження шляхом сприяння вгдновленню кращих по-зицш минулого з урахуванням новитах науково-тех-шчних досягнень Г становлення конкурентоспромож-них на свгговому ринку галузей ново! економГки. У
цих рамках треба буде визначитися з ефективним ви-користанням земельних, степових, люових Г водних, туристично-рекреацшних, юторико-культурних ресур-сГв, морського узбережжя, флори Г фауни (люовГ ягоди, гриби, плоди дикоростучих рослин, лжарсью рослини, облшиха, журавлина, а!р, цмин тсковий, горицвГт весняний, звГробш, валерГана, кизил), запасГв бурш-тину тощо. Все це може збагатити Г рГзнобарвити на-селення европейського континенту аналопчно внеску твшчних Г твденних територш !хшми ушкальними природними багатствами, як породженн особливими ктматичними умовами.
Таблиця 6
ВВП Укра'ши у поточних ц1на\
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 (прогноз)
Млрд дол 136,011 163,161 175,707 179,572 132,343 90,939 93,263 95,934
% до 2017 р 141,8 170,1 183,2 187,2 138,0 94,8 97,2 100,0
Джерело: World Economic Outlook Database A http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2017/01/weodata/wi
Ушкальшсть Укра!ни полягае в тому, що попри найнижчий у бврот рiвень заробiтно! плати, вона не понесла суттевих втрат у освггаш сферь За свгговим рейтингом освгга Укра!на посiдае 38 мiсце i не наба-гато вiдстала вщ США (28 мюце) i Велико! Бриташ! (20 мiсце) [5]. б достатньо тдстав очiкувати у най-ближч1 роки покращення цього показника завдяки зростання добробуту i використання ЗНО як загально-укра!нського незалежного органу ощнки знань учшв. За рейтингом людського катталу Укра!на посыла 31 мь сце мгж Пiвденною Кореею й Угорщиною [5].
Близью позищ! займае Укра!на й у рейтингу ви-що! освгга — 42 мюце в цьлому (втратила 7 позицш). При цьому вона посщае 28 мiсце по «ресурсах», 43 — по середовищу, 38 мюце — по «випуску». Водночас Ук-ра!на входить в Топ-10 по видатках на вищу освиу у вщсотках до ВВП, хоча витрати на одного студента е низькими [9].
Посiдання Укра!ни у верхнш половинГ освГтнГх рейтингiв дае пщстави для оптимГстичних висновкгв, адже рГвень освГти е потужним засобом спрогнозувати економГчне зростання i заможнГсть кра!ни на довшу перспективу. Тож, орГентуючись на европейську Гнте-грацГю, Укра!на мае розробити стратегГю соцГально-економГчного розвитку, у якгй першГ прюритети за-йматимуть освГтнГ галузГ.
Висновки та перспективи подальших досл1джень. бвропейський Союз на нинГшньому етапГ набув форм федерацГ! i конфедерацГ!, розвинув систему наддер-жавних ГнституцГй i новГ форми мгждержавно! демо-кратГ!. Членами бС стали двадцять вюГм держав, одна з яких тсля референдуму 2016 року вийшла Гз складу. ЕкономГчнГ втрати Брекзиту не можна компенсувати на основГ прискорення внутршнього розвитку у далекий перспективь Короткостроковим шляхом е розши-рення бС i включенням до його складу Захщнобал-канських кра!н, ГрузП, Молдови та Укра!ни. Внеском Укра!ни на початковому етапi е територiально-демо-графiчний потенцiал, який цшком компенсуе втрати вгд Брекзиту. Водночас в останш десятилiття Укра!на понесла велик! економiчнi втрати через перехщ на олГ-гархiчну економiку, затягування процесiв проведення
il 2017 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: elco.aspx?g=2001&sg=All+countries.
реформ та вГйськовий конфлГкт на сход1 кра!ни та ане-кетю Криму. Економiчне вiдродження Укра!ни потре-буе розробки i реалiзацi! ново! стратег:! розвитку на щеях ново! економiки.
Список використаних джерел
1. Анищенко Н. Господин председатель [Елек-тронний ресурс] / Н. Анищенко. — Режим доступу: https://lenta.ru/ articles/2009/11/20/eu/.
2. Байков А. Выход Великобритании из ЕС и устойчивость европейской региональной структуры / Андрей Байков, Ляна Дымова // Современная Европа. — 2017. — № 3 (75). — С. 37-41.
3. Вопрос о вступлении Турции в Европейский Союз [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B F%D1%80%D0%BE%D1%81_%D0%BE_%D0%B2%D1 %81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D 0%BD%D0%B8%D0%B8_%D0%A2%D1%83%D1%80% D1%86%D0%B8%D0%B8_%D0%B2_%D0%95%D0%B 2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1% 81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D1 %8E%D0%B7.
4. Громыко Ал. А. Европейские исследования: дилеммы универсальности и уникальности (к 60-летию региональной интеграции) / Ал. А. Громыко // Современная Европа. — 2016. — № 2 (74). — С. 6-17.
5. Кохлан Ш. Свгговий рейтинг освгга: Укра!на стала 38-ю / Шон Кохлан // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.bbc.com/ukrainian/ science/ 2015/05/150513_vj_education_rankings_it.
6. Ланг Ф.П. Економ1чш наслiдки «Брексiту» для бвропейського Союзу / Ф.П. Ланг, О.В. Мельниченко // Wspуtpraca europejska nr 6(13) 2016 / European cooperation. — 2016. — Vol. 6(13). — P. 9-16.
7. Наше мюце в свггових рейтингах (1нфогра-фжа) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://ukr.segodnya.ua/life/stories/nashe-mesto-v-mirov yh-reytingah-infografika-684681.html.
8. Сискос Е. Потенщал зростання бС та компе-нсащя Brexit. Чи е приеднання Укра!ни прийнятним
ЛАТИШЕВА О. В., ТИТАРЕНКО О. Д.
BapiaHTOM / Евангелос Сискос, Констанпя Дарвщу // Журнал бвропейсько! економжи. — 2016. — Т. 15 (4). - С. 386-405.
9. Украша на 42 мющ в рейтингу вищо! освгти [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://osvita. ua/vnz/41217/.
10. Худолей К.Брекзит: новый «старый» выбор Великобритании / Константин Худолей, Наталья Ерёмина // Современная Европа. — 2017. — № 3 (75). — С. 28-36.
11. Шеин С. Всеобщие выборы в Британии: победа двухпартийности или движение к системе крайнего плюрализма/ С. Шеин // Мировая экономика и международные экономические отношения. — 2017. — Т. 60. — № 12. — С. 51-61.
12. James H. Bretton Woods to Brexit / Harold James // Finance & Development. — September 2017. — P. 4-10. [Електронний режим]. — Режим доступу: https://www. imf. org/ external/pubs/ft/fandd/2017/09/pdf/fd0917.pdf.
13. Lang, F. P. (2013). Integration durch Systemwettbewerb: Ein besserer Weg zu einer lebens^higen Union? in: Popow, G. u.a. (Hrsg.), Wirtschaft und Technologie im Dienst der Gesellschaft. Sofia 2013. — S. 29 — 49.
14. Musiat-Karg, M., & Lesiewicz, E. (2015). Brytyjs-kie i greckie referenda a grozba Brexitu i Grexitu. Przeglqd Europejski Nr 3 (37), p. 110 - 131.
15. SIPRI: Украша на дев'ятому мющ у свт серед eKcnopTepiB збро! (05.12.2016). — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.dw.com/uk/sipri-%D1%81%D1%88%D0%B0-%D1%82%D0%B0-%D1% 80%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%BB%D1 %96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B8-%D0%BD% D0%B0-%D1%81%D0%B2%D1%96%D1 %82 %D0%BE %D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D1%80%D0% B8%D0%BD%D0%BA%D1%83-%D0%BE%D0%B7%D 0%B1%D1%80%D0%BE%D1%94%D0%BD%D1%8C/a -37627900The.
16. The European Communities [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.cvce.eu/obj/the_ european_communities-en-3940ef1d-7c10-4d0f-97fc-0cf1 e86a32d4.html.
17. World Economic Outlook Database April 2017 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. imf.org/external/pubs/ft/weo/2017/01/weodata/weoselgr. aspx.
О. В. Латишева, О. Д. Титаренко
Донбаська державна машинобудiвна axadeMin, м. Краматорськ
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ШГГАЦШНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ОЦ1НКИ РИЗИК1В 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В ПРОМИСЛОВОГО ПЩПРИеМСТВА
Постановка проблеми. ОбГрунтування доцшьносп реалiзацi! iнвестицiйного проекту пов'язано з аналiзом показниюв його ефекгивностi та ризикових чинниюв, вплив яких на результати швестицшного процесу обу-мовлено тим, що критерп оцiнки ефективноси швес-тицiй залежать вiд прогнозованих грошових потоков. Проведення iмiтацiйного експерименту методом Монте-Карло для аналiзу ризику проекту (можливих вiдхилень вщ запланованих значень) передбачае прий-няття рiшення на тдГрунп встановлення взаемозв'яз-юв мiж вхiдними i вихщними показниками та ощню-вання впливу вхщних параметрiв на остаточний результат завдяки аналiзу розподшу ймовiрностей для ключових параметрiв моделi [1, с. 18].
1мггащйне моделювання методом Монте-Карло дозволяе ощнити можливi результати, засноваш на розподшах випадкових фактс^в (величин), що передбачае процес проведення експерименпв з математич-ними моделями складних систем [8, с. 36], "цЫ проведення таких експерименпв можуть бути самими рiзними — вiд виявлення властивостей i закономiрно-стей системи, до виршення конкретних практичних завдань управлiння" на рiзних iерархiчних рiвнях [6, с. 16].
Для аналiзу ризику швестицшних проекгiв, як правило, використовують прогнозш данi, тому для адекватного оцшювання ризику якщо вiдсутнi фак-
тичш данi !х замiнюють величинами, отриманими в процес iмiтацiйного експерименту [2, с. 15].
Анал1з останнiх дослщжень. Вiтчизнянi та закор-донi науковщ [1-5] пропонують для оцiнювання шве-стицiйно-iнновацiйних ризиюв використання рiзних метсдав, зокрема iмiтацiйне моделювання методом Монте-Карло, який дозволяе встановити закономiр-носп розподшу деяких iз складових проекту i розподшу результуючого параметра, обчислити його основш характеристики: математичне сподiвання, дисперсiю, середне квадратичне вщхилення. Останнiми роками фахiвцями удосконалено методи, яю дають змогу ви-мiрювати й управляти всiма типами ризиюв у межах усього пiдприемства. Дослщження цього питання проводили таю провщш украшсью та закордоннi вчеш, як: Ю.М. Барташевська, С.М. 1лляшенко, П.П. Мики-тюк, В.1. Максимов, Б.Г. Сешв, Н.О. Целiна, О.Д. Мельниченко, О.О. Удалих, В.В. Царьов та ш. [1-5], яю придшяють багато уваги комп'ютерному моделюван-ню, яке стае одним iз методiв економiчного аналiзу [9, с. 23].
Видыення ран1ше не виршено'Т частини проблеми.
Проблемне поле iмiтацiйного моделювання в еконо-мiцi складають дослiдження питань аналiзу ризиюв проекпв, що зумовлюе необхiднiсть отримання ш-формацп щодо визначальних ризик-факторiв, яю за-важають перспективам успiшного впровадження про-ектiв промислових пiдприемств.
