CC BY
44
Вкрай потрiбне узагальнення i розвиток теорп та методологи по кожнш iз облiкових дисциплiн. Це повинно здшснюватись в контекст розвитку економiч-но! теорп i практики облiку, економiчного аналiзу та аудиту окремо в межах сво!х функдiй з врахуванням економiчних процеетв, яю вiдбуваються в економiцi кра!н СНД. Потрiбно вдосконалювати предмет i ме-тоди науки.
При переходi на ринкову, госпрозрахункову в сво!й основi нову систему управлшня основною вимо-гою е об'ективно новi схеми розподшу в iнтересах вщ-творення новостворено! вартостi. При цьому, системи обл^, економiчного аналiзу та аудиту в обов'язко-вому порядку в теоретичному i практичному планi по-винш передбачати новi функцп:
1) визначення фактс^в формування складових частин абсолютно! та вщносно! додатково! вартостi з включенням !! в подальший розподш з врахуванням iнтересiв кожного ресурсу (фактору) як бази подаль-шого вiдтворення в сшьськогосподарському виробни-цтв^
2) забезпечення в iнтересах власника i сформова-них з його участю органiзацiйно-правових структур як основного центра облжово! роботи, побудови вете! системи облiку, аналiзу i аудиту, сприяння на основi цього розвитку тдприемництва, комерцiалiзацii, на-рощування обсягiв виробництва;
3) формування та розбудови тако! системи внут-р^осподарсько! облiково-аналiтично'i роботи, яка вь дображала би не тальки загальний розмiр отриманих кожним власником доходiв, але i в розрiзi вкладених ним видiв ресурсiв;
4) побудови на основi застосування ефективних методiв аграрно! статистики систем монiторингу рин-юв продовольства, соцiально-економiчного розвитку галузей i регiонiв агропромислового виробництва.
Створення методолопчних рад при кожному мь шстерсга потрiбне для виконання вищезгаданих функцш, бо саме вони, виходячи з концептуальних основ облiково-аналiтично! та аудиторсько! дiяльностi, повиннi вiдпрацьовувати за попередньо розробленими програмами теоретичш i прикладнi аспекти вдоскона-лення обл^ та аналiзу в системi ринкових вщносин. Тому найбшьш актуальними е:
— координащя науково-дослiдних робiт по кожному напряму облжово! дiяльностi;
— органiзацiя та забезпечення особливостей ве-дення облiку, економiчного аналiзу та аудиту в кожнiй iз органiзацiйно-правових форм господарювання;
— комп'ютеризащя облiково-аналiтичних та аудиторських видiв дiяльностi;
— створення наскрiзно! системи економiчного аналiзу з чiтким вiдображенням вах !! елементiв на макро-, мезо- i мiкрорiвнях з метою вдосконалення м1ж-галузевих, внутрiшньогалузевих i внутршньогосподар-ських вiдносин, всiе! системи управлшня.
Виконання нових функцш i завдань кожно! iз систем обл^, економiчного аналiзу та аудиту можливе при умовi створення розгалужено! мереж пiдготовки на основi нових стандарта квалiфiкованих кадрiв, забезпечення спещалютами цих професiй всiх дшянок господарсько! дiяльностi, оволодiння ними основами ринково! економiки та сучасними системами обл^ та аудиту, комп'ютерною техшкою.
в. В. Савельев
д-р екон. наук ОКСЮ 0000-0003-0137-2263,
В. в. Куриляк
д-р екон. наук ОКСЮ 0000-0002-3566-7900,
М. В. Лизун
д-р. екон. наук ОКСЮ 0000-0003-3222-2962,
I. О. Лщинський
канд. екон. наук ОКСЮ 0000-0003-1602-1677,
Терноптьський нацюнальний економiчний утверситет, м. Тернопть
КОНЦЕПЦ1Я «ВИШЕГРАДСЬКА ЧЕТВ1РКА + УКРА1НА»: РЕАЛЬН1СТЬ I ПЕРСПЕКТИВИ
Вступ
Актуальшсть проблеми. У великш палiтрi дослщ-жень, присвячених iнтеграцiйнiй проблематицi, най-менш помiтним для науковцiв виявився аспект, що стосуеться зближення Укра!ни з кра!нами-сусiдами, насамперед з Чеською Республiкою, Угорщиною, Польщею i Словацькою Республiкою. Вони створили
у 1991 рощ союзне об'еднання Вишеградська група або Вишеградська четвiрка з метою штеграцп до евро-атлантичних структур, яку успшно досягли у 2004 ро-цi. Пiсля цього група не розпалався, а продовжуе по-силювати свою роль в геополггичному i геоекономiч-ному просторi. Для Укра!ни з огляду на територiальнi, iсторичнi, культурнi, господарсью, безпековi, обо-
ронш та iншi аспекти прюритетне значення мае ств-праця з Вишеградською четвiркою в штеграцшному напрямi. По бiпьшостi з них вона вщбувалася й вщбу-ваеться на побутовому i мiсцевому piBMX. В умовах вiйни з РФ iнтенсифiкувалися полiтична (пiдтримка Угоди про асощащю м1ж Украшою та 6С; спiльнi заяви про тдтримку територiапьноí цiлiсностi та суверенитету Украши; зустрiчi у форматi V4 + Украша на рiвнi мшс^в; передача досвiду у проведенi реформ), безпекова (штегращя енергетичних систем Украши з бвропейською мережею операторiв систем передачi газу — ENTSOG) i оборонна спiвпраця (спiльнi вш-ськовi навчання). Часом окремi види ствпращ можна розглядати як елементи штеграци.
Аналiз останн1х дослiджень i публiкацiй. Загальний огляд вгтчизняно! спiвпрацi iз Вишеградською групою та Ii членами наводять Т. Доброва, А. Кудряченко, I. Мудрiевська, М. Пашнчак, В. Приходько, Д. Стеб-лак, В. Савка, представники Нащонального iнституту стратепчних дослiджень. Особливо при цьому наголо-шуеться на необхiдностi штенсифжаци транскордонного ствробггництва, децентрашзаци прийняття рь шень та бшьш ефективному фшансуванню проектiв регiонапьного спiвробiтництва. бвроштеграцшт «бо-нуси» Украши вiд спiвпрацi iз V4 висвiтлюються у пра-цях С. Зуба, В. Глащя, I. Коссе, Я. Турчин.
Закордонш ж вчеш здебiльшого зосереджуються на ролi V4 у подоланнi кризи украшо-росшських вщ-носин (J. Marusiak), розвитку Схiдного партнерства (G. Par Balazs), врегулюваннi ринку природного газу (T. D^borowski, J. Osicka, L. Lehotsky, V. Zapletalova, F. Cernoch), перерозподшу прямих iноземних швести-цiй (A. Eltetö, S. Ferencikova, G. Götz, T. Hluskova та iн.), досягнення фшансово1 стабiльностi в регiонi (D. Blaszczuk, J. Sawicki).
Метою статп е розвиток спiвпрацi Украши i Ви-шеградсько! четвiрки (V4) як угрупуванням i на бша-теральнш основi та обГрунтування пiдходiв до форму-вання моделi економiчного штеграцшного об'еднання «Вишеградська п'япрка» (V5).
Виклад основного матерiалу дослiдження
I. Полггика розширення на схщ, Вишеградська 4eTBipKa i Украша
Розвал Радянського Союзу поклав початок фор-мування нового свггового порядку. У бврот це вира-зилося у пошуку нових геополггачних i геоекономiч-них векторiв розвитку. Держави колишнього Радян-ського блоку та пострадянсью краши вiдкинули адмь нiстративно командну систему управлiння економь кою. Украша пiсля багаторiчних коливань м1ж проро-сiйським i проевропейським шляхами розвитку зреш-тою визначилася з курсом на европейську i евроат-лантичну штегращю. З огляду на больший потенщал i перспективи европейсько! моделi розвитку, Украша також почала штегруватися до бвропейського Союзу попри проголошення концепци багатовекторностi i нейтрапiтету. У 2018 рощ до Конституци внесенi по-ложення, що «...тклуючись про змщнення громадян-сько! злагоди на землi Укра1ни та пiдтверджуючи европейську щентичшсть Укра1нського народу i незво-роттсть европейського та евроатлантичного курсу Украши», здшснено «...визначення засад внутршньо1
i зовшшньо1 полiтики, реалiзацií стратепчного курсу держави на набуття повноправного членства Украши в бвропейському Союз та в Оргашзаци Швтчноат-лантичного договору» [1]. У пояснювальнш записщ до закону щодо нового курсу зазначено, що його прийняття «...сприятиме реалiзацií европейського та евроатлантичного вибору через розширення та поглиб-лення ствробггництва Украши з бвропейським Союзом та Оргашзащею Пiвнiчноатлантичного договору аж до набуття повноправного членства, змщненню на-щонально! безпеки нашо! держави, матиме наслщком гарантiю 11 суверенiтету i територiальноí цiлiсностi» [2].
Пiсля кризових явищ у европейськш економiцi останнього десятилитя, особливо пов'язаних iз спро-бою виходу Греци iз складу бС i Брекзиту, а також за наслщком виборчих процеав у Шмеччиш, Францп, 1спани, 1тали та шших европейських крашах, перед бС постала потреба пiдведення пiдсумкiв 60-рiччя тд-писання Римського договору про заснування бвропейського Союзу i визначення майбутньо! моделi ль дерства, едноси i спшьно1 рiшучостi [3]. В умовах европейських реформ для Украши реапiзацiя мети евро-штеграци потребуе розробки нацюнально1 моделi вступу в бвропейський Союз. Якщо бС обирае кон-цепцiю рiзношвидкiсноl бвропи, то Украша мае ви-значитися iз сво'ши швидкостями i шляхами вхо-дження в бвропу та И структури.
У Центральнiй бврот, до яко! тяж1е Украша i якою частково вона е, функдiонуе об'еднання чоти-рьох кра1н — Польщ^ Словаччини, Угорщини i Чехи, так звана Вишеградська четвiрка (У4). У4 успiшно ре-алiзувапо свою основну мету — европейську та евроат-лантичну штеграци всiх сво'гх членiв. Пiсля вступу п члешв до складу бС вона функщонуе у його рамках як внутршне мiжнародне регiональне об'еднання i ло-бiюе взаемнi iнтереси.
Для Украши великого значення набувае розвиток ствпращ з крашами У4. Це обумовлено насамперед природними, географiчними i полгтчними факторами, адже Укра1на мае спшьний кордон з трьома крашами У4 — Польщею, Словаччиною та Угорщиною. Попри вiдсутнiсть спшьних кордонiв з Чехiею, Укра-1на мае тисячолiтню спадщину династичних, госпо-дарських та культурних зв'язюв i цi традици мають значний розвиток в наш час [4]. З 2004 року, тобто тсля вступу в бвропейський Союз вах кра'ш У4, об'еднання виступае зi спшьними iнiцiативами у кон-текстi схщно1 полiтики бС i формування европейських щнностей у крашах-сусщах.
II. Передумови розвитку iнтеграцiйних процес1в краТн Вишеградсько! четвiрки i Украши
Слiд констатувати, що е достатньо пiдстав для розвитку тюшшо1 штеграци Украши до Вишеградсько1 четвiрки аж до поступового переростання цих проце-ав у Вишеградську п'ятiрку. Насамперед, для украш-ського етносу притаманна спадкова цивiлiзацiйна лi-нiя спiвiснування традицшного католицизму i вiдмiн-ного вщ росiйського православ'я та впливу на його формування центральноевропейських культур, особливо польсько1, словацько1, угорсько1, чесько1 i нiме-цько1. I це незважаючи на наявшсть значного проша-рку русифiкованих украlнцiв за чаав росiйськоl i ра-дянсько1 колонiзацil у другiй половинi XIX — XX ст. переважно на сходi i пiвднi кра1ни. Загалом бiльшiсть
населення полггачно схильна до зв'язюв з бвропою та Кльюсть громадян Укра!ни, як ви!жджали у 2017 рощ
нацшеш на евроштегращю. до кра!н Вишеградсько! четвiрки, бшьше, як в 3 рази
Укра!на мае розвинутi комунiкацi! у захщному на- перевищуе по!здки до Росшсько! Федеращ! (табл. 1). прямi до кра!н V4, як мають тенденщю до зростання.
Таблиця 1
Вшзд громадян Укра'ши за кордон за кра'шами, до яких вони втжджали, у 2017 р._
Кра!ни Кльюсть громадян Укра!ни, як1 ви!жджали за кордон, чол. 1з них - за метою по!здки
службова по!здка оргашзований туризм приватна по!здка
Усього 26 437 413 97 271 120 887 26 219 255
У тому чи^ до кра!н
Польща 9 990 978 1 789 5 059 9 984 130
Словаччина 854 657 854 657
Угорщина 3 118 758 3 118 758
Чехiя 73 536 73 536
Усього краши У4 14 037 929 1 789 5 059 14 031608
Росiйська Федерацiя 4 376 423 28 177 1 257 4 346 989
V4 до РФ у % 320,8 6,3 402,5 322,8
Джерело: складено авторами за даними Держкомстату та Адм1н1страц1! Держприкордонслужби Укра!ни.
Вщповщна тенденцiя простежуеться i у зворот-ному напрямi: у 2017 рощ до Укра!ни в'!хали 1 144 249 шоземних громадян з Польщ^ 366 249 — iз Словач-чини, 1 119 446 - з Угорщини та 67 680 — з Чехи. На-томють з Роси до Укра!ни у 2017 рощ в'!хали 1 464 764 шоземних громадян при тому, що у 2010 рощ цей по-тж склав 5 233 972 шоземщ, тобто у 3,6 раза бшьше за нишшнш показник.
Вiдмiтимо, що в Укра!нi е тенденщя до зростання зовнiшньо! торпвт з кра!нами V4, яка складае 14% за-гального обсягу експорту i 11,3% iмпорту кра!ни. Це ще вiдносно невелика частка, проте значно бшьша за торгiвлю з Росшською Федерацiею, перевищуючи !! обсяги в 1,8 раза (табл. 2). Зрештою, V4 е найбшьшим торпвельним партнером Укра!ни, економiчнi зв'язки з
З огляду на евроштеграцшш ризики Укра!на, пе-ребуваючи на кордонах Центрально! i Схiдно! бвропи, у сво!х прагненнях бере так само на озброення щеоло-гiю перюду розширення 6С на схiд. «Укра!на — це 6в-ропа», «Повернення в бвропу» — такого роду гасла, покладеш в основу прихильниюв руху у европейсь-кому напрямi при усвiдомленнi потреби коригування i рацiоналiзацi! шляхiв досягнення мети з урахуванням нащональних умов, а також геополггачних i геоеконо-мiчних особливостей сьогодення. Натомють, усi сто-рони усвщомлюють основнi вигоди процесу розши-
яким мають потужну перспективу подальшого роз-витку.
бвроатлантична i европейська штегращя кра!н Вишеградсько! четвiрки мала своею щеолопею «повернення в бвропу». Вона вiдповiдала iнтересам кра!н групи, хоча й не була позбавлена певно! захищеностi у самоощнках i ризиках, пов'язаних iз розширенням «европейсько! сiм'!». Аналiз розвитку бвропейського Союзу свiдчить про обГрунтовашсть таких побоювань, адже неодноразово у великш европейськш сiм'! наро-дiв виникають критичш ситуацГ!, як1 доводили взаемо-вiдносини м1ж ними навiть до граш «розводу». Проте, европейськ! об'еднавчi механiзми виявили достатню спроможнiсть, щоб усувати суперечностi, як1 виникають.
Таблиця 2
рення у контекси насамперед зростання спшьного ринку споживачiв та усунення митних бар'ерiв.
Досвiд реалiзацi! полiтики 6С щодо розширення свiдчить, що шлях в бвропу постсощалютичних кра!н не був стрiмким i безупинним. Маючи за головну мету вступ до бвропейського Союзу, за шщативи В. Гавела Чехiя, Польща i Угорщина створили Центрально-ев-ропейську зону вьльно! торп^ (ЦЕФТА), аби розви-вати торгiвельно-економiчнi та науково- технiчнi зв'язки. Шзнше до них приедналися балканськ1 кра-!ни [6]. Водночас засновки ЦЕФТА, маючи вщносно
Географ1чна структура зовншньоН торг1вл1 товарами Украти у 2018 р. [5]
Експорт 1мпорт Сальдо
тис. дол. США у % до 2017 р. тис. дол. США у % до 2017 р.
Усього 47339935,2 109,4 57141041,5 115,2 —9801106,3
Кра!ни V4
Польща 3257581,0 119,6 3634616,8 105,2 —377035,9
Словаччина 864150,0 131,7 525655,5 103,3 338494,5
Угорщина 1646311,8 124,1 1267780,4 110,0 378531,4
Чехiя 878088,8 122,8 1035583,6 119,1 —157494,8
V4 — усього 6646131,6 6463636,3 182495,3
Росшська Федеращя 3654089,6 92,8 8092713,6 112,3 —4438624,0
V4 / Св^ 14,0 11,3
V4 / РФ 1,81 0,80
Джерело: складено авторами за даними Державно! служби статистики Укра!ни.
однотипш економiки, в угорському мюп Вишеград створили Вишеградську групу (Чехiя, Угорщина, Польща, Словаччина). Шсля вступу в бС кра1ни У4 скасували свiй статус члена ЦЕФТА, внаслщок чого нинi членство в асощаци мають Албанiя, Боснiя i Герцеговина, Македонiя, Молдова, Сербiя, Косово i Чор-ногорiя.
III. Форми розвитку iнтеграцiйних процеав У 4 + Украша
Iнтеграцiя м1ж Украшою i кра1нами Вишеград-сько! четвiрки може розвиватися якнайменше у трьох формах:
• традицшнш як ствпраця суб'ектiв пщприем-ницько1 дiяльностi;
• асощативнш як договiрний союз Вишеград-сько! групи i Укра1ни з метою виокремлення певного кола функцш та умов ведення бiзнесу у спшьному еко-номiчному просторi;
• союзнш як об'еднання з iз загальноприйня-тими умовами ведення економiчноl дiяльностi.
При традицiйнiй формi ствпраця суб'екив гос-подарювання здiйснюеться в рамках ддачо1 у кожнiй кра1ш юридично1 практики в мiру необхщноси реаль заци спшьних м1ждержавних або регюнальних штере-сiв. Асоцiативна i союзна форми потребують полгтич-них ршень.
Розвиток спiвпрацi у союзну форму передбачае трансформащю Вишеградсько1 четвiрки у Вишеградську п'ятiрку. В цшому iнтеграцiйний процес мае розвиватися на основi адаптаци законодавства Украши до закошв Вишеградсько1 четвiрки. У цих рамках повинна розроблятися i реалiзовуватися дорожня карта штеграци. Створення Вишеградсько1 п'ятiрки мае ре-алiзувати двоедину мету — функщонування в iнтересах подальшого сталого розвитку кожного з його члешв i лобiювання спшьних iнтересiв в бС i за межами.
Варто зазначити, що проблематика пошуку ефек-тивних шляхiв i форм ствпращ Украши з крашами Вишеградсько1 четвiрки не е новою. Ще у 2004 рощ президент Польщi О. Квасневський висловив сподь вання, що Вишеградська група може виступати зi ст-льними iнiцiативами у рамках полггаки бС щодо схiдних сусдав, у тому числi й Украши, вщираючи ю-тотну роль у побудовi площини европейських щннос-тей [7]. З укра1нського боку питання штеграци Украши до Вишеградсько1 групи ставилося прем'ер-мшс-тром Украши Ю. Тимошенко ще у 2005 рощ: «.я переконана, що об'еднання таких потужних прем'ерiв таких потужних кра'ш трохи вiзьме шефство над Украшою щодо вступу в бвропейський Союз». Шд час зу-стрiчi у Киевi з делегащею Вишеградсько1 четвiрки у грудш 2014 року президент П. Порошенко висловив сподiвання, що в результата активного реформування Укра1ни Вишеградська четвiрка змiниться з У4 на У5: «.якщо нам вдасться створити належну атмосферу до самиу в Риз^ а саме: ми досягнемо певних успiхiв у проведеннi реформ, отримаемо безвiзовий режим з бС i чiтку перспективу членства в бвропейському Со-юзi — це може дозволити об'еднання зусиль наших кра'ш» [8]. На цю вiзiю глава МЗС Польщi на той час Г. Схетина запевнив: «.ми будемо вас пщтримувати, будувати добру атмосферу довкола вас, але ви повинш робити це самЬ> [9].
Отже, економiчна штегращя Украши в бвропейський Союз при посереднищта Вишеградсько1 чет-
вiрки розглядаеться як формат ствробггаицтва яюр-ного типу. Певною мiрою такий процес вже вщбува-еться з iнiцiативи бС. Так, у сферi енергетики i енер-гобезпеки допомогу надае Словаччина; Польща шеф-ствуе у сферi децентралiзацil, управлiння i державноl служби; реформуванням громадянського суспшьства, освiти i ЗМ1 опiкуеться Чехiя; допомогу у розвитку економiки, малого та середнього бiзнесу та iмплемен-таци угоди про зовншню торгiвлю надае Угорщина [10, 11]. За роки тсля Майдану завдяки допомозi у проведенi реформ крашами Вишеградсько1 четвiрки, iншими розвиненими крашами та мiжнародними фь нансовими оргашзащями, зроблено (вiдповiдно до ощнок експертiв) больше, н1ж за попередш 20 роив незалежностi [12, 13]. Проте, реформи проводиться повiльнiше, н1ж могли би бути. Не можна не погоди-тися з думкою словацького реформатора i очiльника Групи стратепчних радниюв з пiдтримки украшських реформ I. Мiклоша, що причинами такого стану е по-лггачш, зловживання популiстiв i демагогiв боязню людей реформ, яю часто припускають непопулярнi заходи, недостатнiсть пщтримки парламенту урядових пропозицiй.
IV. Стратепчш рамков1 умови трансформацГ1 iнте-грацшних процес1в за моделлю «У4+Укра!на» у модель Вишеградсько! п'я^рки
Стратегiчною лшею полiтики евроiнтеграцil для Укра1ни мае стати забезпечення такого рiвня соща-льно-економiчного розвитку, який мiг би бути до-
статнiм для внесення на порядок денний бвропей-ського Союзу питання про членство. На разi курс на евроштегращю i НАТО Укра1на закрiпила в Конституци. Проте, досягнення мети щодо вступу краши до бв-ропейського Союзу приходиться починати з найниж-чого рiвня розвитку у порiвняннi з шшими европей-ськими державами, позаяк Украша мае найменший показник внутршнього валового продукту на душу на-селення серед вах претенденив на вступ в бвропейський Союз [14]. Водночас, вщставання Украши вщ краlн-кандидатiв в члени бС (Албашя, Пiвнiчна Ма-кедонiя, Чорногорiя, Сербiя, крiм Туреччини), як i вiд краlн-потенцiйних кандидатiв, як1 подали або ще не подали заяви на членство (Босшя i Герцеговина, Косово, Грузiя i Молдова) не е настшьки великим, щоб не мати можливоси у короткому часовому лазi наздогнати '1х у разi успiшного проведення системних реформ. Власне, ця група кра1н перевищуе рiвень Ук-ра1ни за показником ВВП на душу населення у дiапа-зонi вiд 1.1 до 2,1 раза (табл. 3).
Варто зауважити, що цей розрив реально мен-ший, оскльки розрахунки МВФ здшснеш з викорис-танням показника чисельностi населення Укра1ни в кшькоси 42 639 000 осiб при тому, що трудова мiгра-щя з кра1ни за рiзними оцшками складае вiд 2 до 7 млн оаб [16]. Це населення проживае i створюе до-дану вартють поза Укра1ною. Однак навиъ якщо вда-тися до перерахунку ВВП на душу населення з вико-ристанням показника чисельностi населення без тру-дових мiгрантiв, вщставання Украши вщ iнших пре-тенденив на вступ в бС збережеться. Проте, Украша на початку останнього десятилитя (2008 р.) мала вщ-носно постсощалютичних кра1н бвропи порiвняно ви-сокий рiвень ВВП на душу населення, який становив 4,095.441 дол. США (табл. 4).
Таблиця 4
Таблиця 3
ВВП на душу населення краТн V4, претенденпв на вступ в €С у порiвняннi з Украшою [15]_
Валовий внутршнш продукт на душу населення Валовий внутршнш продукт на душу населення
поточш щни, дол. США Вщносно Украши поточш щни за паритетом кутве-льно! спроможносп, м!жн. дол. Вщносно Украши
Чех1я 23085,190 7,8 37423,190 4,1
Угорщина 16016,041 5,4 31560,732 3,4
Польща 14468,827 4,9 31647,343 3,4
Словаччина 19642,098 6,6 35098,796 3,8
Краши-кандидати в члени €С
Албатя 5260,901 1,8 13330,165 1,5
Швтчна Македошя 5953,262 2,0 15522,588 1,7
Чорногор1я 8644,307 2,9 18861,571 2,1
Серб1я 6814,809 2,3 16089,750 1,8
Туреччина 8715,513 2,9 28270,226 3,1
Потенцiйнi кандидати, як подали заявку на членство
Босшя 1 Герцеговина | 5703,869 | 1,5 | 13513,004 | 1,5
Потенцшт кандидати, як ще не подали заявку на членство
Косово 4323,964 1,5 11504,878 1,3
Груз1я 4505,764 1,5 11600,455 1,3
Молдова 3226,717 1,1 7103,790 0,8
Украша 2964,193 3110,072 3546,402 9182,493 9634,3984 10986,063
Джерело: складено i розраховано авторами за даними World Economic Outlook.
ВВП на душу населення Украши, у поточних _ цшах i дол. США [16]
2000 664.376 2006 2,407.900 2012 3,872.534 2018 2,964.193
2001 814.851 2007 3,219.884 2013 3,968.797 2019 3,133.196
2002 919.141 2008 4,095.441 2014 3,095.050 2020 3,361.357
2003 1,096.291 2009 2,654.986 2015 2,135.182 2021 3,618.556
2004 1,427.279 2010 2,982.814 2016 2,200.851
2005 1,909.798 2011 3,589.632 2017 2,656.010
Джерело: World Economic Outlook.
Наявшсть такого рiвня свiдчить, з одного боку, про реальт можливостi кра!ни, а з другого — про за-тяжну кризу, вихiд з яко! потребуе радикального оновлення олiгархiчноl полiтико-економiчноl сис-теми, яка сформувалася в Укра!ни пiсля демонтажу планово! системи управлiння.
Розглядаючи нинiшню економiчну ситуацiю в Укра!нi в контекси евроiнтеграцi!, можна зробити ви-сновок, що Укра!на потребуе дiево! стратег!! розвитку, яка мае стати мехашзмом розв'язання внутрiшнiх проблем i дозволить вiдiгравати помiтну роль в европей-ському i свiтовому простор^ що вiдповiдало б статусу найбшьшо! за площею i однiе! з найбшьших за насе-ленням кра!н бвропи. При цьому стратегiя розвитку мае орiентуватися на певнi юльюст показники, серед яких одним з найбшьш важливих е внутрiшнiй вало-вий продукт на душу населення. За орiентир зростання може бути взята його динам^ у перехщний перiод вiд подання заявки на вступ в 6С до вступу в це об'ед-нання.
У перехщний перюд середньорiчнi темпи зростання ВВП у кра!нах Вишеградсько! четвiрки стано-вили: 4% в Угорщиш, 5% — у Польщi, 5,3% — в Сло-ваччинь Лише Чеська Республжа мала вiдносно низь-кий середньорiчний прирiст — 2,4%, але вона на стартi переходного перiоду мала високий абсолютний рiвень ВВП на душу населення (табл. 5). Щодо Укра!ни, то з урахуванням низького рiвня показника ВВП на душу населення та наявних ресуретв, !! стратегiя повинна
взяти п'ятивщсотковий середньорiчний темп зростання за мшмальний, розробляючи одночасно до-рожню карту на вищi темпи зростання. За тако! стра-Teriï можна буде надолужити упущення, яю порiвняно з iншими европейськими кра!нами були допущенi Украшою.
У будь-якому випадку перед Украшою як претенденткою на вступ до 6С вимальовуеться вщдалена перспектива повноправного членства, особливо якщо вона буде виршувати цю проблему самотужки або пе-реважно самотужки. Розрахунок на так! фiнансовi вли-вання, яю мали кра!ни Центрально! бвропи в перюд свого кандидатства, майже безпщставний [18, 19]. Ак-тивiзацiю европейських «спонсор!в» можна очiкувати лише за умови швидкого, радикального, системного й устшного реформування в усiх сферах полггичного й економiчного життя та послщовного здiйснення щ-лей iнтеграцiï у захщш економiчнi, полiтичнi i вш-ськовi союзи. Поза сумнiвом також, що у заходах щодо пщтримки евроштеграцшних намiрiв Укра!ни 6С вра-ховуватиме розвиток вiйськово-оборонного потенщ-алу. При всьому цьому бвропейський Союз виходи-тиме вщ рiвня економiчного розвитку порiвняно iз се-редньоевропейським, ступеня ринково! трансформаций економiки та м!рою зацiкавленостi сво!х членiв в укра-!нському ринку. Це робить прюритетним зближення економiки Укра!ни з економжою кра!н Вишеградсько! четвiрки як найближчими сусiдами у Центральнiй 6в-рот.
Таблиця 5
PÏ4HÏ i середньорiчнi темпи зростання ВВП у постшних ц1на\ i нац1ональн1й валюп _у перiод м1ж подачею заявки на вступ i прийом в €С [17]_
Краши (дата подач1 заявки на вступ в 6С — дата вступу в 6С)
Роки Чех1я (23.01.1996 — 01.05.2004) Угорщина (31.03.1994 — 01.05.2004) Польща (08.04.1994 — 01.05.2004) Словаччина (27.06.1995 — 11.05.2004)
1994 н. д. 1,029 1,052 1,062
1995 н. д. 1,025 1,067 1,079
1996 1,045 1,025 1,062 1,116
1997 0,994 1,033 1,070 1,044
1998 0,996 1,042 1,050 1,040
1999 1,014 1,032 1,045 0,998
2000 1,042 1,042 1,043 1,012
2001 1,029 1,038 1,012 1,033
2002 1,017 1,045 1,014 1,045
2003 1,036 1,038 1,036 1,054
2004 1,049 1,050 1,051 1,053
Т 1,024 1,040 1,050 1,053
Примтка: складено i розраховано авторами за дани Висновки
Розробляючи дорожню карту вступу Украши в СС, доцшьно врахувати досвщ останнього перiоду його розширення на схiд в частинi формування м1ж-народного об'еднання з штеграцшними цiлями. Йде-ться про Вишеградську четвiрку, яка, досягнувши свое! основно'1 цiлi — вступу в СС, не самолiквiдува-лася, а продовжуе спiвпрацювати мiж собою i з ш-шими крашами. Украïнi доцшьно iнтенсифiкувати i розширити iнтеграцiйнi заходи з нею як найближчим об'еднанням у теритс^альному й iсторичному та ба-гатьох iнших аспектах.
Процеси економiчноï iнтеграцiï Украши i краш Вишеградсько! четвiрки повиннi спиратися на законо-мiрностi i принципи, що покладенi в основу розвитку евроштеграцшних процесiв як у бвропейському Со-юзi, так i в регюнальному угрупуваннi, яким е Више-градська четвiрка. Впровадження Украшою проевро-пейських реформ е основою зближення економж су-сiднiх держав — члешв СС, але спiвпраця з групою V4 робить доцшьним поетапну трансформащю Више-градського об'еднання з формату чотирьох краш у формат п'яти держав за участю Украши. При цьому еко-номiчна штегращя з крашами Вишеградсько! четвiрки розглядаеться як процес, що передбачатиме поступове поглиблення партнерства вiд зростання зв'язюв i спри-яння iнтернацiоналiзацiï господарського життя до утворення великих зон взаемовпливу як плацдарму для поступового вирiшення завдань щодо набуття Украшою членства у бвропейському Союзi та вщсто-ювання iнтересiв регiону у пан'европейському просторi.
Список використаних джерел
1. Конститущя Украши. URL: https://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1 %80 (дата звернення: 22.03.2019).
2. Пояснювальна записка до проекту Закону Украши "Про внесення змш до Конституци Украши (щодо стратепчного курсу держави на набуття повно-правного членства Украши в бвропейському Союз та в Органiзацiï Швшчноатлантичного договору)". URL: w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=64 531&р135401(дата звернення: 22.03.2019).
3. White paper on the future of Europe. Reflections and scenarios for the eu27 by 2025. Bruxelles / Brussels, European Commission, 2017. URL : https://ec.europa.eu/ commission/sites/beta-political/files/white_paper_on_the _future_of_europe_en.pdf.
World Economic Outlook.
4. Sokolowicz M., Lishchynskyy I. Are Poland and Ukraine Gravity Centres for Each Other? Study on the Labour Migration Patterns. Comparative Economic Research. 2018. Vol. 21. No 1. P. 45-65. DOI: https://doi.org/10.2478/cer-2018-0003.
5. Зовшшня торпвля товарами. URL: http://www. ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 08/03/2019).
6. Лизун М. В. Архитектура сучасних процеав ре-гюнально! штеграци. Економка та суспЛьство. 2017. № 13. С. 102-107. URL: http://economyandsocietyin. ua /journal /13_ukr/17.pdf.
7. Вишеградська група. URL: https://uk.wikipedia. org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%B3 %D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%B A%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF%D0 %B0. (дата звернення: 16.03.2018).
8. Президент Украши хоче перетворити Вишеградську четвiрку на п'ятарку. 16 грудня 2014. URL: https://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3456895-po roshenko-maie-namir-pryiednaty-ukrainu-do-vyshehrads koi-hrupy. (дата звернення: 18.03.2018).
9. Польща пiдтримаe приеднання Укра!ни до «Вишеградсько! четвiрки». бвропейська правда. 2014. 18 груд. URL: https://www.eurointegration.com.ua/ news /2014/12/18/7028891/ (дата звернення: 18.03.2018).
10. "Вишеградська четвiрка" розподшила сфери допомоги Украшь бвропейська правда. 16 грудня 2014 року. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/ 2014/12/16/7028820// (дата звернення 18.03ю2019).
11. Лщинський 1.О., Лизун М.В. Трансформа-цшний процес теритс^ального устрою краш вишеградсько! четвiрки: вщ доiнтеграцiйного перiоду до пан'европейських шщатив. The Visegr6d Four — Ukrainian dimension. Integration - step by step: Collective monograph / under the editorship of T. Derkach, Doctor of of Economic Sciences, Associate Professor. Riga, Latvia: Izdevnieciba "Baltija Publishing", 2017. 308 p.
12. Укра!на зробила бшьше за останш роки, н1ж за попередш 20, Ган. ZIK 9 листопада 2018. URL: https://zik.ua/news/2018/11/09/ukraina_zrobyla_bilshe_z
a_ostanni_roky_nizh_za_poperedni_20_gan_1444869.
(дата звернення: 18.03.2019).
13. За щ 5 роив було зроблено бшьше, шж за 20 попередшх. 16 вересня 2018. URL: https://espreso.tv/ news/2018/09/16/yakscho_my_ne_peretvorymosya_na_kr ayinu_zhorstkoyi_ekonomiyi_z_ukrayiny_bigtymut_yak_z _venesuely_portnykov (дата звернення: 19.03.2019).
14. "Головна причина ситуаци в Украlнi — вщсут-нiсть реформ перед Свромайданом": штерв'ю з 1ваном
Мжлошем. Сьогодт. 26 грудня 2017. URL: https: //espreso.tv/news/2018/09/16/yakscho_my_ne_peretvory mosya_na_krayinu_zhorstkoyi_ekonomiyi_z_ukrayiny_big tymut_yak_z_venesuely_portnykovhttps://ukr.segodnya.ua /economics/enews/glavnaya-prichina- s. ituacii-v-ukraine-otsutstvie - reform - pered-evromaydanom - intervyu- s -ivanom-mikloshem-.
15. World Economic Outlook. January 2019. Update Database. URL: https://www.imf.org/external/pubs/ft/ weo/2018/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=70&pr.y=11&sy =2000&ey=2021&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&b r=1&c=911%2C921%2C912%2C922%2C913%2C923%2 C915%2C925%2C916%2C926%2C917%2C927&s=NGD PDPC%2CPPPPC&grp=0&a= (дата звернення: 21.03.2019).
16. Беззуб I. Украшське заробгтчанство: стан, проблеми та нов! виклики. URL: http://nbuviap.gov.ua/ index.php? option= com_content&view= article&id= 1736:u krajinske-zarobitchanstvo-stari-problemi-ta-novi-vikliki-2&catid=71&Itemid=382.
17. World Economic Outlook. URL: https: //www.imf.org/external/index.htm (дата звернення: 19 березня 2019).
18. Innovative Strategies of Territorial Development of V4: Experience for Ukraine / Y. Savelyev, I. Lishchyn-skyy, M. Lyzun, K. Borsekova, M. Sokolowicz, K. Vi-taliaova, Y. Kurylyak. Ternopil: Terno-graf, 2016. 216 p.
19. Economic problems of Visegrad Group countries and Ukraine: collective monograph / edited by A. Kry-sovatyy, Y. Savelyev. Ternopil: Osadtsa U.V., 2018. 328 p.
References
1. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine]. zakon2.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon2. rada.gov.ua/l aws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 [in Ukrainian].
2. Poiasniuvalna zapyska do proektu Zakonu Ukrainy "Pro vnesennia zmin do Konstytutsii Ukrainy (shchodo stratehichnoho kursu derzhavy na nabuttia povnopravnoho chlenstva Ukrainy v Yevropeiskomu Soiuzi ta v Orhanizatsii Pivnichnoatlantychnoho dohovoru)" [Explanatory note to the draft Law of Ukraine "On Amendments to the Constitution of Ukraine (Regarding the Strategic Course of the State on Acquiring Full-fledged Membership of Ukraine in the European Union and the North Atlantic Treaty Organization)"]. Retrieved from w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc34?id=&pf3511=64531 &pf35401 [in Ukrainian].
3. White paper on the future of Europe. Reflections and scenarios for the eu27 by 2025. Bruxelles. Brussels, European Commission (2017). ec.europa.eu. Retrieved from https: //ec.europa.eu/ commission/sites/beta-political/files/white_paper_ on_the _future_of_europe_en.pdf.
4. Sokolowicz M., Lishchynskyy I. (2018). Are Poland and Ukraine Gravity Centres for Each Other? Study on the Labour Migration Patterns. Comparative Economic Research, Vol. 21, No 1, рр. 45-65. DOI: https://doi.org/10.2478/cer-2018-0003.
5. Zovnishnia torhivlia tovaramy [Foreign trade in goods]. (n.d.). Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
6. Lyzun M. V. (2017). Arkhitektura suchasnykh protsesiv rehionalnoi intehratsii [Architecture of modern processes of regional integration]. Ekonomika ta suspilstvo - Economics and Society, 13, рр. 102-107. Retrieved from http://economyand societyin. ua/journal/13_ukr/17.pdf [in Ukrainian].
7. Vyshehradska hrupa [Visegrad Group]. (n.d.). Retrieved from https://uk.wikipedia. org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%8 8%D0%B5%D0%B3 %D 1%80%D0%B0%D0%B4%D 1 % 81%D 1%8 C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0% BF%D0%B0 [in Ukrainian].
8. Prezydent Ukrainy khoche peretvoryty Vyshehradsku chetvirku na piatirku [The president of Ukraine wants to turn the
Visegrad four into five]. December 16, 2014. ua.korrespondent. net. Retrieved from https://ua.korrespondent.net/ ukraine/politics/ 3456895-poroshenko-maie-namir-pryiednaty-ukrainu-do-vysheh radskoi-hrupy [in Ukrainian].
9. Polshcha pidtrymaie pryiednannia Ukrainy do «Vyshe-hradskoi chetvirky» [Poland will support Ukraine's accession to the Visegrad Four]. Yevropeiska pravda - European truth, December 18, 2014. Retrieved from https://www.eurointegration.com.ua/ news /2014/12/18/7028891/ [in Ukrainian].
10. "Vyshehradska chetvirka" rozpodilyla sfery dopomohy Ukraini [The Visegrad Four divided the spheres of assistance to Ukraine]. Yevropeiska pravda - European truth, December 16, 2014. eurointegration.com.ua. Retrieved from https: //www.euro integration.com.ua/news/ 2014/12/16/7028820// [in Ukrainian].
11. Lishchynskyi I.O., Lyzun M.V. (2017). Transforma-tsiinyi protses terytorialnoho ustroiu krain vyshehradskoi chetvirky: vid dointehratsiinoho periodu do panievropeiskykh initsiatyv [The transformational process of the territorial system of the Visegrad countries: from the pre-integration period to pan-European initiatives]. The Visegrad Four - Ukrainian dimension. Integration - step by step: Collective monograph / under the editorship of T. Derkach, Doctor of of Economic Sciences, Associate Professor. Riga, Latvia: Izdevnieciba "Baltija Publishing", pp. 60-77.
12. Han Y. Ukraina zrobyla bilshe za ostanni roky, nizh za poperedni 20 [Ukraine has done more in recent years than in the previous 20]. ZIK, November 9, 2018. Retrieved from https://zik.ua/news/2018/11/09/ukraina_zrobyla_bilshe_za_ostan ni_roky_nizh_za_poperedni_20_gan_1444869 [in Ukrainian].
13. Za tsi 5 rokiv bulo zrobleno bilshe, nizh za 20 poperednikh [During these 5 years more than 20 previous ones were made]. September 16, 2018. espreso.tv. Retrieved from https://espreso.tv/news/2018/09/16/yakscho_my_ne_peretvorymo sya_na_krayinu_zhorstkoyi_ekonomiyi_z_ukrayiny_bigtymut_ya k_z_venesuely_portnykov [in Ukrainian].
14. "Holovna prychyna sytuatsii v Ukraini - vidsutnist reform pered Yevromaidanom": interviu z Ivanom Mikloshem ["The main reason for the situation in Ukraine is the lack of reforms before EuroMaydan": an interview with Ivan Miklos]. Sohodni - Today, December 26, 2017. Retrieved from https: //espreso.tv/news/2018/09/16/yakscho_my_ne_peretvorymosya_ na_krayinu_zhorstkoyi_ekonomiyi_z_ukrayiny_bigtymut_yak_z _venesuely_portnykovhttps://ukr.segodnya.ua/economics/enews/ glavnaya-prichina-s. ituacii-v-ukraine-otsutstvie-reform-pered-evromaydanom-intervyu-s-ivanom-mikloshem- [in Ukrainian].
15. World Economic Outlook. January 2019. Update Database. Retrieved from https://www.imf.org/external/pubs/ft/ weo/2018/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=70&pr.y= 11&sy=2000 &ey=2021&scsm= 1 &ssd= 1 &sort=country&ds=.&br= 1 &c=911% 2C921%2C912%2C922%2C913%2C923%2C915%2C925%2C9 16%2C926%2C917%2C927&s=NGDPDPC%2CPPPPC&grp=0 &a=.
16. Bezzub I. Ukrainske zarobitchanstvo: stan, problemy ta novi vyklyky [Ukrainian labor market: state, problems and new challenges]. nbuviap.gov.ua. Retrieved from http://nbuviap.gov. ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1736:ukraj inske-zarobitchanstvo-stari-problemi-ta-novi-vikliki-2&catid=71 &Itemid=382 [in Ukrainian].
17. World Economic Outlook. Retrieved from https: //www.imf.org/external/index.htm.
18. Innovative Strategies of Territorial Development of V4: Experience for Ukraine / Y. Savelyev, I. Lishchynskyy, M. Lyzun, K. Borsekova, M. Sokolowicz, K. Vitalisova, Y. Kurylyak. Ternopil: Terno-graf, 2016. 216 p.
19. Economic problems of Visegrad Group countries and Ukraine: collective monograph / edited by A. Krysovatyy, Y. Savelyev. Ternopil: Osadtsa U.V., 2018. 328 p.
