CC BY
102
М. А. Швайка
академк АЕН Украты м. Кы1в
Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНА КРИЗА КРА1Н СВРОСОЮЗУ ТА II ВПЛИВ НА УДОСКОНАЛЕННЯ ЦШ1 НЕДОВЕРШЕНО1 БУД1ВЛ1
Все людство страждае вiд жахливо! глибокомасш-табно! фшансово-економГчно! кризи, яка е першою в iсторii людства.
Науково-технiчний прогрес, розвиток шформа-цшних технологiй, стрiмке зростання швидкостi пере-сування людей, товарiв, послуг, шформаци, фiнансових капiталiв — це все те, що максимально сприяло глоба-лiзацii свггово! економiки. У поеднанш з iстотними змь нами у функцюнуванш валютно-фiнансових вiдносин глобалiзацiя свггово! економiки не могла не призвести до надзвичайно потужних зсувiв уше! мiжнародноi' еко-номiчноi' системи.
У цих умовах дедалГ чiткiше вимальовуеться невГд-повiднiсть юнуючо! мГжнародно! валютно! системи ви-могам часу i потреба и докоршно! змiни. В умовах глоба-лГзовано! економiки юнуе гостра потреба у формуваннi принципово шшо! мГжнародно! валютно! системи, яка не буде прив'язана до грошово! одинищ одше! кра!ни чи групи кра!н. На Всесвiтньому економiчному форум в Давосi свiтова елiта назвала справжню причину проблем сучасность У всьому винен... капiталiзм.
Боргова криза в крашах валютного альянсу зали-шаеться головною загрозою для свггово! стабiльностi. На старому континента дош немае спГльно! позици щодо подолання труднощiв. Тому всi !хш дГ! зводяться до дис-кусш про розмiр стабiлiзацiйного фонду та необхщноста посилення бюджетно! полiтики в бврозош, яка е най-слабшою ланкою кашталютично! системи. Уперше на такому високому рiвнi було всерйоз озвучено, що коршь зла в самш системi господарювання.
Це проявляеться в паразитичному споживанш, марнотратствi, несправедливому розподш матерГаль-них благ, при створенш перешкод для розвитку про-дуктивних сил, пiдпорядкуваннi всiх цГлей i завдань сус-пiльного розвитку лише збагаченню товстосумiв, тобто отриманню прибутку. Тодi як одна частина населення не може задовольнити сво!х елементарних потреб, шша транжирить народногосподарсьы ресурси, паразитуе.
Дивно, але на святе зазiхнули не яюсь лiвi, а самi мiльярдери, яю завдяки iснуючiй капiталiстичний сис-темi i заробили сво! статки. Серед них — i один з най-багатших людей планети Джордж Сорос, який вже про-понував владi пiдвищити податки для заможних людей, i укра!нський магнат Вiктор Пiнчук. Останнiй закликав бiзнесменiв поставити перед собою подвшне завдання: забезпечувати i максимальнi доходи, i «справедливий розподш багатств».
Деякi експерти вважають, що зростаючий дисбаланс у розподш матерiальних ресуршв цiлком здатний повернути назад розвиток сватово! економiки ^ вiдпо-вiдно, !х власного бiзнесу.
Багатi, як1 мають великi можливосп, постiйно штовхають вартiсть життя вгору. Бщний прошарок населення, що не бажае вщдавати хоча б мМмальний рi-
вень добробуту, вимагае вщ роботодавця вiдповiдного зростання зарплат. Якщо компанiя втягуеться в подiбнi перегони, то пускае сво! грошi на про!дання i стае за-лежною вiд банкiв. Не лише полггаки, а й науковцi не могли запропонувати альтернативи. То й яка вона може бути? Комушзм? Ленiнсько-сталiнський варiант по-будови щасливого суспiльства за допомогою терору i репресiй настiльки дискредитував iдею створення сус-пiльства рiвностi i братерства, що прогнилий капiталiзм видаеться справжнiм раем.
Капiталiзм звичайно мае безлiч недолiкiв, але це краще з того, що е на сьогодшшнш день.
Багато хто зшшовся на думцi, що для виходу з без-вихiдноl ситуаци необх^дно термiново оновити iснуючу економiчну модель. У захiдноl моделi втьного ринку залишилося три-чотири роки для того, щоб змiнити-ся. Якщо не змшимося, то скоро програемо... За зразок для наслiдування може бути Китай, який демонструе величезний потенщал навпъ у нинiшнiй складний час. Величезних економiчних успiхiв Китай досяг не завдяки запровадженню ринково! саморегуляцГ!, а суворого державного регулювання. Для китайщв головне — праг-матичнiсть. Пiдприемства та сервюш органiзацil в азiат-ськ^й кра'ш створюють реально популярнi всюди у свт товари та послуги i виставляють за них найвигiднiшi для покупця цiни. Зараз азiати, i не тiльки Китай, але й 1вддя та iншi, почали освоювати Африку, масово створюючи там шдприемства та облаштовуючи сощальш структури.
Численш самiти кра!н бвросоюзу, присвяченi вря-туванню 6С i свiту, перетворились у рутинну говорильню i неск^нченний ряд намiрiв здiйснювати якшсь дГ!, яких у пГдсумку шхто здiйснювати не спГшить. Арсенал засобiв боротьби з кризою в 6С як г в усьому свт невеликий г складаеться з двох позицш: по-перше, друку-вання нових грошей Г намагання з !х допомогою здолати економГчш труднощГ, що нагадуе спробу гасити пожежу бочками бензину, що привело до розкручування шфля-цГйно! спГралГ, по-друге, заходГв суворо! економГ! Г ско-рочення соцГальних виплат, що провокуе шалений опГр широких верств населення.
НайвидатнГшГ вченГ (наприклад, Ж. АтталГ та Дж. Спглщ), а також свГтовГ лГдери «вЫмки» Г «велико! двадцятки» на сво!х самГтах засудили цей згубний курс розвитку, сформульований у Вашингтонському кон-сенсуш. Не може бути ладу у свгговш фГнансовГй систе-мГ, паралГзувати яку можуть навГть так! малГ кра!ни, як КГпр та Грещя, сво!ми величезними боргами, залГзши до спГльного гаманця.
НобелГвський лауреат Дж. Спглщ, який нинГ очо-люе створену рГшенням 63-! сеси Генерально! Асамбле! ООН цГльову групу високого рГвня для аналГзу нишш-ньо! фГнансово! кризи, вбачае джерела глобально! кризи в захопленнГ дерегулюванням, яке пщгрто ринковий фундаменталГзм Г Уолл СтрГт.
1нформацшш повщомлення з ушх кутив планети свiдчать про те, що ми живемо в час великих змш свгго-во! системи. Навiть колишнiй Папа Римський Бенедикт XVI вважае, що глобальна фшансова система потребуе реформування.
Про гостру потребу докоршно! змiни свiтового господарства, його глибокого реформування говорять пдсумки роботи вiд 25 до 29 шчня 2012 р. 42-го Всесвгг-нього економiчного форуму в Давош, гаслом якого було «велика трансформащя — формування нових моделей». Якщо перекласти на «нормальну» мову, завданням цьо-горiчного форуму була спроба зменшити дедалi бiльшу прiрву мiж свiтовими лiдерами та рiзними сусптьними групами. Головними темами порядку денного були ев-ропейська фiнансова боргова криза, сощальний неспо-кш у рiзних регiонах свiту. Учасники форуму наголошу-вали, що наявнi системи управлшня та ведення бiзнесу потребують радикального !х реформування. Каппатзм у нишшшй формi не задовольняе людство. З фшансово! кризи 2009 р. не було зроблено належних висновыв. 6 негайна потреба глобально! трансформаций Вщчайдуш-но шукаються в усьому свт постатi, якi здатнi запропо-нувати такi вирiшення.
Криза невпинно старшчого партнера «Старого свпу», який спочатку вiддав Сполученим Штатам роль светового генератора iдей i технолопй, згодом дозволив завалити сво! ринки китайським ширвжитком, сiсти на росшську газову голку, допустив приватизувати свгго-ву грошову систему, зробити долар световою резервною валютою, а США — свгговим емiсiйним центром.
В постшному падiннi перебувае евро, а саме юну-вання европейського сшвтовариства перебувае пiд за-грозою. Безконечш зустрiчi лiдерiв бврозони, особливо лiдерiв Франци i Нiмеччини з приводу вироблення нових правил бюджетно! дисциплши, суперечливого податку на фiнансовi транзакци, необхiдностi внесення змiн до угоди про функцюнування 6С, протягом трива-лого часу залишаються безрезультатними.
Шмеччина наполягае на запровадженi податку на фiнансовi операци на всш територи 6С. Британський уряд виступае ршуче проти запровадження податку на фiнансовi операци, оскiльки Лондон е основним фь нансовим центром бвропи, свiтовим спекулянтом де здiйснюеться 80—90 % таких фшансових трансакцiй. Лондонський Сiтi за задумом Ангели Меркель повинен стати фшансовим донором бврозони, хоч сама Велика Бриташя до не! не входить. Саме Британський прем'ер не шдтримав ршення лiдерiв 6С, спрямованi на захист евро на дводенному самт бвропейського Союзу, що завершився безрезультатно в Брюсселi 9 грудня 2011 р. Саме демарш Лондона в особi прем'ер-мшютра Велико! Британи Девiда Кемерона заблокував сптьну про-позицiю Франци та Нiмеччини про внесення поправок до установчих докуменпв 6С, осильки вони «не вщпо-вщають» нацюнальним iнтересам його кра!ни. Бояться повторення тепершньо! боргово! кризи. Де з Ангшею можна створити бвроуряд? Серед запропонованих ев-ропейськими кра!нами заходiв передбачаеться ще бть-ша штегращя фiнансових систем та суворiша бюджетна дисциплiна, змiцнення едино! европейсько! валюти — евро, якiй загрожуе крах. Треба регулювати грошовий обiг i грошовi вiдносини в усiх кра!нах тому, що !х не-
впорядкованють в одних кра!нах призводить до втрат в iнших кра!нах. Грошовий обiг — це з'еднаш судини, через якi грошовi потоки з одних кра!н перекидаються в iншi кра!ни. Також пропонуеться переглянути засади формування 6С. Необхщно створити в бврош бюджет-ний союз, суворо регулювати основш принципи полгга-ки европейських кра!н, що входить в бврозону.
Уже на перших самггах Велико! двадцятки прозвучали при слова про крах светового економiчного порядку i про непридатнють в сучасних умовах Вашингтон-ського консенсусу, який базуеться, як вщомо, на iдеях неолiбералiзму. Було визнано, що негативш ризики гло-балiзацi! можна усунути лише шляхом посилення регу-лювання економiки з боку усього мiжнародного ствто-вариства в штересах усiх Г! учасниыв i безперебiйного розвитку свгтово! економки.
Коли у квiтнi 2009 р. британський прем'ер i гос-подар чергово! зустрiчi «двадцятки» заявив про инець Вашингтонського консенсусу, це було не бтьше, нiж доконаний факт.
Найбiльшу актившсть у реформуваннi свггово! економiки виявляе Франщя, яка з 12 листопада 2010 р. заступала на посадi голови фшансово! «двадцятки», за-лишаючись керiвником «вiсiмки». Францiя досить критично оцшюе сучасну ситуацiю у свт. Головш И висно-вки:
1. Необхiдно «створювати капiталiзм з основ».
2. Треба переглянути дшчу модель економiчно! системи i поступово перейти до регульованого катта-лiзму. Cвiту потрiбна ринкова сощальна модель.
3. Без втручання держави все розвалилось би.
4. Пануе думка, що ринок правий завжди. Це породило свп", де все выдавалось фiнансовому кашталу i майже шчого трудящим...
5. Породило каппатзм, у якому було нормально грати з чужим катталом, заробляючи грошi без особли-вих зусиль.
6. Уявлення про капiталiзм як усемогутню i нiчим не регульовану систему було безглуздим.
Головна причина кризи — утворення грошових бульбашок i розбухання грошово! маси, втрата контролю над емшею грошей. Коли США в 1971 рощ вщмови-лися вщ обмiну доларiв на золото, вони отримали мож-ливють перетворити долар на свiтову резервну валюту i наводнити пустими гршми усi свiтовi канали обiгу i цим самим спровокувати фiнансовий хаос i балаган, а за до-помогою цього грабувати увесь свп" i збагачуватись.
У ХХ столгт, особливо пiсля Друго! сватово! вь йни, почав виникати i в усе бтьшш мiрi поглиблюва-тися розрив мiж грошовою формою i И матерiальним вiдповiдником, тобто товарною масою. Грошова форма стала швидко розбухати i утворювати грошовi бульбаш-ки. Запущенi в обiг щ величезнi лавини пустих грошей почали руйнувати пдвалини нормальних процесiв, яы вiдбуваються у виробництвi, й особливо у сферi обiгу, в щй грошовiй кухнi.
В умовах стихшного розбухання грошово! форми i виникнення диспропорци мiж вартiсною i речовою сторонами вщтворення в критичне становище потра-пляють не лише окремi фiрми-транжири, а й цiлi кра!-ни, так! як Iталiя й 1спашя, що входять до п'япрки най-бiльш крупних економiк у зош 6С.
Немало лиха зазнають люди не лише вщ долара, а й вщ його молодшого брата — евро. бвропейська грошова система побудована на тих же порочних засадах, що й американська.
У результата недосконало! оргашзаци грошово! системи в ХХ столгт виникла економiка казино, вiр-туальна економiка, коли можна не шяти i не орати i за-робити великi грошi. Щ порочнi процеси не просто по-виннi бути взятi пiд суворий контроль, приборкаш, а повнiстю зжитг
Треба критично оцiнити мiсце i роль «ЬиЫеесоп-оту» у витюненш реального виробництва i створеннi економши казино, що дозволяе робити шалеш грошi поза сферою виробництва, не докладаючи до цього ба-гато зусиль. На переднiй план став висуватися не ви-робничий, продуктивний капiтал, а фiктивний, фiнан-совий.
Частка фшансового сектора у свiтовiй економщ до Друго! Свггово! вiйни становила не бiльше 10 %. До 1970 року вона шдвищилася до 20 %, а сьогодш фшансовий сектор перерозподiляе на свою користь до 70 % створю-ваного в економщ прибутку.
Створення ново! фшансово! архггектури пiсля Друго! Свггово! вiйни вилилося в формування ново! фшан-сово! системи.
Рiзко змiнилося вщношення щоденно! торгiвлi шо-земною валютою до щоденно! свггово! торгiвлi тсля ска-сування обмiну доларiв США на золото в 1971 рощ. У 1973 рощ ця пропорщя становила 2:1, у 1980 рощ — 10:1, у 1992 рощ — 50:1, у 1995 рощ — 70:1, що свщчить про неухильне зростання спекулятивних угод у фшансовому свт. Прибутки iнвесторiв десяти провщних хедж-фондiв свiту за всю юторш !х iснування становили близько $ 154 млрд. Це становить приблизно третину вшх семи тисяч хедж-фон,щв свиу. Лише в 2009 рощ хаджевi фонди за-робили $ 25,3 млрд. Дохiднiсть цих фшансових компанiй, що нерiдко займаються спекулящями, перевищуе дохщ-нiсть найбтьших виробничих компанiй свiту.
Важливим фактором нестабтьносп е секютери-зацiя активiв, яю приводять до значного розбухання банкiвсько! системи. Фiнансову катастрофу 2007—2009 рр. називають першою кризою секютеризаци. Масова секютеризацiя активiв, заклавши основи альтернативно! банювсько! системи, стала одним з факторiв турбу-лентност й колапсу глобального ринку. Вона викликала швидке поширення фiнансових метастазiв неплатежоз-датностi по його сегментах, частина яких на тривалий час замерзла.
На мюце класично! економши прийшла ера фшан-сових технологш. Неустанно зростають обсяги ринко-вих деривативiв, а також високо ризикованих операщй iз смiтниковими облiгацiями, загострюються бюджетнi проблеми.
Грошi стали створюватися всередиш само! бан-кiвсько! системи, минаючи дворiвневу схему рефшан-сування, що традицшно iснувала мiж комерцiйними i центральними банками. Вiдсутнiсть вимог до створення обов'язкових резервiв пiд мiжбанкiвськi депозити привело до фактично необмеженого зростання кредитного мультиплшатора.
Центральш банки суверенних держав здiйснюють контроль над грошовою масою, яка створюеться за
допомогою традицшних методiв рефшансування, але не контролюють обсягу i вартостi фiнансових активiв. Зняття обмежень на випуск грошей дало змогу США та деяким шшим кра!нам вщ теперiшнього порочного шд-ходу отримувати чималi баришi, хоч вщ цього стражда-ють мiльйони людей у всьому свт. Утворення у величез-них розмiрах грошових бульбашок створило можливост для легко! наживи численним грошовим спекулянтам за рахунок зменшення доходiв широких верств населення i пониження !х рiвня життя.
При створенш европейсько! грошово! системи ви-користано негативний досвщ функцiонування долара з ушма його вадами. Вищеназванi та багато шших ^яхiв розбухання грошово! форми е не другорядною причиною фшансового балагану i руйшвно! економiчноl кризи. Невiдкладно слiд зжити, а точнiше викорчувати з коршням усi механiзми i процеси, на яких базуеть-ся розбухання грошово! форми й утворення грошових бульбашок, яю паралiзують нормальне здiйснення про-цесiв виробництва й обiгу.
З життя цих вiртуальних, паразитичних методiв розбухання грошово! форми з метою легко! наживи, що здшснюеться в обхщ створення матерiальних благ, е одним з непростих завдань стабшзаци европейсько! грошово! системи, а отже, i змщнення бвропейського Союзу.
При розробщ заходiв щодо подолання боргово! кризи тепер турбуються лише про погашення борпв, що супроводжуеться вливанням у канали обiгу додатково! грошово! маси, i не придiляють уваги з'ясуванню причин утворення борпв i недопущенню !х виникнення в майбутньому.
Це нагадуе спробу гасшня пожеж! цебрами бензину. Якщо не викрити причин утворення боргово! кризи i не розробити заходiв щодо недопущення Г! виникнення в майбутньому, кризи не здолати.
Що слщ покласти в основу реформування европейсько! грошово! системи, навколо чого здшснювати цю розбудову, на яких засадах?
Щею основою е ефективна оргашзащя кредитно! грошово! системи, яка прийшла на мюце золотогрошо-во!, що володiла механiзмами саморегуляцГ!, яы забезпе-чувалися внутрiшньою вартiстю золота. При золотогро-шовiй системi зайво! кiлькостi грошей не утворювалося. Непотрiбнi для обслуговування обiгу грошi вилучались i ставали скарбом. Кредитну грошову систему не просто треба визнати, а й запровадити вш И принципи й усуну-ти вш перешкоди на шляху И функцюнування.
Кредитна грошова система не володiе мехашзма-ми саморегуляцГ! i потребуе свщомого державного ре-гулювання. Воно повинно бути достатшм, щоб, з одного боку, не допускати розбухання, гшертрофування грошово! форми, а з другого, не створювати перешкод для безперебшного функцюнування грошово! системи, тобто перетворення товарiв у грош^ а грошей у товари. А щоб це забезпечити, треба дуже багато що зробити.
Оскшьки йдеться про встановлення суворих обмежень на створення банками грошей, з ушею гостротою постало питання запровадження суворого контролю за банками з метою недопущення здшснюваного ними розбухання грошово! форми, И гшертрофування.
Найпершою тут передумовою е забезпечення того, щоб створення грошей вщбувалося у строгiй вщповщ-ностi з утворенням здорових (а не спекулятивних) ко-мерцiйних боргових зобов'язань.
Так само, як держава повинна не лише контр-олювати, а й регулювати випуск грошових знаков, вона повинна те саме робити з кредитними гршми. Пр-кий досвiд ФРС iз наводнення свггових ринков пусти-ми доларами — наочний доказ ще! тези. I цей суворий контроль треба забезпечити не зважаючи на протести тих деяких члешв 6С, ят вiд цiеï грошово'1 спекуляцй' отримують чималi доходи. Так, прем'ер-мiнiстр Велико!' Британй' Девiд Кемерон нещодавно повiдомив, що будь-яка спроба лiдерiв 6С створити ще глибшу поль тичну iнтеграцiю серед краïн-членiв об'еднання стане помилкою, до яко'1 Велика Бриташя не хоче мати сто-сунку. Всiм вiдомо, що «CITY» е синошмом британсько'1 фiнансовоï олтархй'. Наведення порядку у фiнансовiй сферi бвросоюзу матиме значення не лише для евро, а й для вше! свггово'1 валютно'1 системи, розвиток яко'1 здiйснюватиметься в напрямку створення едино!' ново! свiтовоï резервно! валюти замiсть долара.
Тут слiд вщмежувати тi питання, якi не пов'язаш з забезпеченням ефективного функцiонування кредитно'1 грошово'1 системи, а вiдносяться до сфери розподту. Якщо кра'на мае потрiбнi кошти для збiльшення витрат на сощальш потреби, то вона може це робити.
Криза евро вимагае пришвидшення полпично! ш-теграцй'. Про це говорять два сампи: один 22 листопада 2012 року для схвалення рiшення з бюджетного питання, а шший — грудневий для створення бантвського союзу бврозони. Кра'ни хочуть перевести банки бврозони пiд единий нагляд бвропейського центрального банку.
Кредитна грошова система дуже слабо дослщже-на. ïй не присвячено фундаментальних праць. У цьому плаш дещо зроблено в Укра'ш, причому ще за часiв па-нування тоталiтарного режиму, при якому сама згадка про створення грошей на базi здорових комерцшних зобов'язань була крамольною.
Ось деяы присвячеш цiй проблемi працi. Див. статтю О. Овсянниково'1 «М. Швайка — автор кредитно'1 теорй' грошей», опублшовану в журналi «Еконо-мiчний вiсник Донбасу», 2008, №4 (14), С. 206-215; Швайка М. А. Экономические методы ускорения воспроизводственных процессов. Институт экономики АН УССР. К.: 1979, С. 27-49; Svayka Mykhaylo A. The Credit Monetary system: Its Essence and Peculiarities of Its Functioning. — Kyiv: Publishing of Kyiv International University, 2008; Shvayka Mykhaylo A. The issues of formation from the crisis stimulator into provoker of world financial crisis). — Kyiv: Publishing of Kyiv International University, 2009; Швайка М. А. Кредитна грошова система: ïï суть та особливосп функцюнування. — Видавництво Кшв-ського мiжнародного ушверситету. — К, 2008; Швайка М. А. Банывська система Украши: проблеми ста-новлення i удосконалення. — Видавництво Кш'вського мiжнародного ушверситету. — К, 2010.
Передумовою реформування фшансово! системи повинна виступати широкомасштабна дефшансиаль защя економiчних процешв шляхом пере скерування фшансових ресуршв з в1ртуального в реальний сектор економiки. Час ейфорй' минув, коли всi кра'ни 6С роз-
глядали бвросоюз як такий, що вшм даруе мiцну валюту та iншi блага, не вимагаючи нiчого взамiн.
Саме з цих мiркувань через недовершення будiвлi 6С виникла гостра потреба в опрацюванш i затверджен-нi стратеги европейського Економiчного i монетарного союзу (ЕМС) зони евро до юнця 2015 року. Мета такого об'еднання — створення ефективних наднацюнальних механiзмiв контролю фшансово! й економiчно'i ситуаци в бврозош.
У цiй реформаторськiй робот доводиться зва-жувати на рiзнi полярнi думки i пропозици вщ найра-дикальнiших про необхiднiсть негайного утворення повнощнно'' федераци до консервативних поглядiв ш-дерландських центристiв, яю не хочуть вiддавати бврош сво'' кошти й суверенiтет. Можливо, що тепер ще можна обiйтися без реалiзацii' запропоновано' французьким мь шстром фiнансiв П'ером Московiчi iдеi' про федералiзм, запропонувавши заманливу iдею загальноевропейсько-го фонду страхування вiд безробггтя. Це справа кожно'' кра'ни. Якщо !й дозволяють фiнансовi ресурси, вона може смтиво це робити.
Однак реалiзацiя навiть найрадикальнiших пропо-нованих заходiв не розв'яже проблеми створення ефек-тивно'' европейсько' грошово'' системи. Найбшьше чого можна досягнути — так це повторити варiант долара, або створити грошову систему, подiбну на американ-ську, яка доживае свiй вiк.
Пропонованi заходи не створять бар'ерiв на шляху утворення грошово'' лавини пустих грошей, що сшть хаос i вносять дезоргашзацш в економiчнi процеси. З юнуючо' ситуаци е лише один вихщ — розгорнути в ушх напрямках безперешкодне функцiонування кредитно'' грошово'' системи й усе стане на свое мюце.
Свiдомому регулюванню кредитно'' грошово'' системи в сучасних умовах сприяе прогрес у розвитку ш-формацiйно-комунiкацiйних технологiй. Це стосуеться в першу чергу мiкропроцесорiв, комп'ютерiв i супутни-кiв, якi з одного боку дозволили с^мко тдвищити про-дуктивнiсть працi у сферi фiнансових послуг, а з другого боку, надали можливiсть верховодам фшансового свiту укладати фiнансовi угоди зi швидкiстю свiтла 24 години на добу i наживати крупнi баришi на ринку «плаваючих курсiв».
Сучасна руйнiвна глобальна фiнансово-економiч-на криза, яка характеризуеться найбтьшими руйшв-ними наслщками з часiв Велико'' депреси 1929—1933 рр., Грунтовно пiдривае мiфи захiдноi' «Економкс» про ефективну саморегулюючу неолiберальну ринкову еко-номiку як кшець iсторii.
У процесi докоршно! змiни сучасно'' кашталютич-но! системи господарювання не слiд забувати про потребу глибокого реформування його фшансово'' системи, передумовою якого повинна стати широкомасштабна дефiнансиалiзацiя економiчних процешв шляхом пере-скерування ресурсiв з фшансово'' сфери у виробничу. Мюце економши казино повинна зайняти економша виробничо' сфери.
Негаразди в бврозош хвилюють не лише европей-цiв, а й свггову громадськiсть. Ключовою темою обго-ворення як на пленарних сешях, так i в кулуарах на 43-ому Всесвiтньому економiчному форуш в Давосi 23—27 сiчня 2013 р. стала бврозона. Експертне голосування на
дтовому стданку «Сбербанка» 25 шчня показало, що головним економiчним ризиком 2013 року стане еска-лацiя кризи в зон 6С.
Президент американського фонду Дейла Карне-ri Джесiка Метью написала в американському журналi Foreign Policy есе про те, що в 6С господарка у бтьш жалюпдному станi, нiж у США. Главам европейських держав бракуе полпично! волi для прийняття спiльних рiшень. Щоразу, коли ситуацiя на ринках попршуеться, уряди 6С вживають екстрених заходiв, яы стають дедалi дорожчими, а спрацьовують дедалi рiдше.
Багато полггаыв вважають, що не можуть лiбе-ральнi цiнностi, на яких базуеться 6С, вистояти в епоху державного капiталiзму та економiчного нацiоналiзму. Захщ втрачае позици i виявляеться нездатним оцшити кризову ситуацiю i знайти з не! вихщ.
Проблем у бвросоюзу i без Украши вистачае. Об'еднання серйозно хворе, а його будiвля недоверше-на. 6С зможе впоратися зi сво!ми внутрiшнiми кризами i кризами в оточуючому свт, лише якщо вiн збереже едшсть.
Бiжуча криза провела роздiльну лшш всерединi 6С: мiж пiвнiччю i пiвднем, мiж «старою» i «новою» 6в-ропою, мiж охоронцями фшансово! дисциплiни i ll по-рушниками.
У довготермшовому планi криза може i повинна згуртувати 6С, тому що вижити поодинщ в глобалiзо-ваному свт немае можливость Йдеться про виживання европейсько! 1де1, яка е серцевиною концепци европей-сько! штеграци. Криза цiе! 1де1 е всеосяжною. Це криза, що охоплюе виробнич^ фiнансовi, трудовi i соцiальнi вщносини, управлiння i полiтику. Найголовнiше, що це криза щей i особистостей, що !х генерують. Йдеться про системну кризу шституту, що називаеться економiчним i валютним союзом, ушкального полiтичного проекту, здiйснюваного в умовах недовершеност само! будiвлi, половинчастостi проекту, а в деяких випадках i помил-ковостi економiчних реформ.
Список використаних джерел
1. Алехина Ю. Сколько зарабатывают Ленин и Дзержинский // Комсомольская правда. — 2011. — 24 мая. — С. 9.
2. Большая экономическая энциклопедия. — М., 2007.
3. Вопросы экономики. — №12. — 2008. — С. 113.
4. Горобець О. Чи з'явиться портрет академша Ми-хайла Швайки на украшських грошах? / Горобець О. // Постскриптум плюс: всеукрашська щотижнева газета. — № 1 лютий, 2007.
5. Дэвид С. Кидуэлл. Блэкуэлл. Финансовые институты, рынки и деньги / Дэвид С. Кидуэлл, Ричард Л. Петерсон, Девид У. Блэкуэлл. — Санк-Петербург. Москва, Харьков, Минск. — 2000.
6. Економша Украши на шляху вщ депреси до зрос-тання: джерела, важел^ шструменти. — Нацюнальний шститут стратепчних дослщжень. — К., 2010 р.
7. За Кшвським часом. — 2011. — квггень.
8. Iсторiя економки та економiчно! думки : на-вчальний посiбник. — Харкав, 2011.
9. Ковтун С. Iсторiя Народного Руху Украши / С. Ковтун. — К. : Факт, 199. — С. 128-129
10. Коментарь — 2011. — № 4-5. — С. 4.
11. Коментарь — 2011. — №3. — 1 квггая.
12. Леонов Д. А. Ринок фшансових послуг: парадигма евроштеграци : монографiя / Д. А. Леонов, С. В. Льовочын, С. Г. Хоружий ; за наук. ред. В. М. Федосова. — К. : У1РФР, 2008. — 848 с.
13. Матерiали круглого столу, присвяченого 20^ч-чю створення НРУ за перебудову. 20 вересня 2009. — НАН Укра!ни. 1нститут ютори. — К., — 2010.
14. О. Шибко. Що об'еднае украшщв? / О. Шибко. // Персонал плюс, 2012, 11-17 шчня. — С. 8.
15. Овсянникова Оксана. Михайло Швайка — ак-тивний поборник кредитно! грошово! системи / Овсянникова Оксана // Економiчний вюник Донбасу. — № 4 (14), 2008. — С. 206-215.
16. Падалка С. С. Проблеми вггчизняно! еко-номши та полггачно! практики НРУ. Народний Рух Укра!ни: iсторiя, щеолопя та полгтична еволюцiя (1989-2009): матерiали круглого столу, присвяченого 20-рiччю створення НРУ за перебудову; (20 вересня 2009) / С. С. Падалка. — НАН Укра!ни; 1нститут ю-тори. — К., 2010.
17. Персонал Плюс, 2010, 26 грудня 2010 — 5 шчня 2011 р.
18. Розвиток банывсько! справи Укра!ни. — Уш-верситет банывсько! справи Укра!ни Нацiонального банку Укра!ни. — К., 2010.
19. Сватова фiнансова криза та Г! вплив на кра!ни з ринковими економшами: матерiали науково! конференций, 23 листопада 2008 р. — 1нститут свггово! еконо-мiки НАНУ. — 2008 р.
20. Тиждень укра!нський. — 2011. — №14. — С. 22.
21. Три дш вересня вiсiмдесят дев'ятого: матерiали Установчого з'!зду Народного руху Укра!ни за перебудову. — К. : 1нститут укра!нсько! археографи та джерелоз-навства iм. М. Грушевського НАН Укра!ни, 2000.
22. Укра!на Молода, 2011, 6 травня, С. 4
23. Факти, — 2011, 16 березня.
24. Фредерiх С. Мишин. Економша грошей банывсько! справи i фiнансових ринкiв / Фредерiх С. Миш-кiн. — Ки!в : Основи, 1998.
25. Хаггер Николас. Соединенные Штаты Америки. Тайна рождения. Документы и свидетельства ордена франкмасонов и пуритан Новой Англии в борьбе за Новый Свет. К 400-летию основания США / Николас Хаггер. — М. : 2010. — С. VII.
26. Цившзацшш тенденци глобалiзованого свггового господарства : монографiя / [Швайка М. А., Троненко В. I. та ш.]. — К. : КиМУ, 2011. — 452 с.
27. Чорновш В. М. Пульс укра'!нсько! незалежнос-тi / В. М. Чорновш. — К., 2000.
28. Швайка М. А. Американський долар — голо-вний винуватець (провокатор свггово! фшансово! кризи) / М. А. Швайка. — Журнал Верховно! Ради Укра!ни <^че». — № 1-2. — 2009.
29. Швайка М. А. Банывська система Укра!ни: проблеми становлення i удосконалення / М. А. Швайка. — К. : Видавництво Ки!вського мiжнародного уш-верситету, 2010. — 760 с.
30. Швайка М. А. Важкою була дорога Укра!ни до СОТ // Економiчнi проблеми членства Укра!ни в СОТ : монографiя / М. А. Швайка. — К. : КиМУ, 2010. — 218 с.
31. Швайка М. А. До питання про неефективну економiчну политику Украшського державного керiв-ництва / М. А. Швайка // Сучасш питання економiки i права: збiрник наукових праць. — К. : КиМУ, 2012. — Вип. 2. — С. 20-34.
32. Швайка М. А. До питання про шляхи подолан-ня свггово! фшансово! кризи / М. А. Швайка // Сучасш питання економши i права : збiрник наукових праць. — Випуск 1. — 2011.
33. Швайка М. А. До питання про шляхи подолан-ня свггово1 фшансово! кризи, запровадження свггово1 резервно! валюти i органiзацií для управлiння нею мiж-народного банку / М. А. Швайка // Вюник економiчноí' науки Украши. Науковий журнал. — №1 (9). — 2011.
34. Швайка М. А. До питання про шляхи подолан-ня украшських економiчних реформ / М. А. Швайка // Вюник економiчноí науки Украши. — № 2 (20). — 2011.
35. Швайка М. А. Економiчнi атрибути незалежнос-т Укра!ни / М. А. Швайка. — К. : КиМУ, 2011. — 88 с.
36. Швайка М. А. За дедоларизащю вше! кра!ни. Персонал плюс / М. А. Швайка. — 30 грудня 2009 — 5 шчня 2010.
37. Швайка М. А. Запровадження свггово! резервно! валюти як чинник посткризово! стабшзаци свггових фшаншв / М. А. Швайка // Актуальш проблеми еконо-мiки. — №8 (122). — 2011.
38. Швайка М. А. Лихварство банюв i безпека кра!-ни / М. А. Швайка // Персонал плюс. — 4—10 листопада 2009.
39. Швайка М. А. Людство шукатиме нову концеп-цш грошей / М. А. Швайка // Персонал плюс. — 5—11 лютого 2009.
40. Швайка М. А. Напрями розвитку банювсько! системи Украши / М. А. Швайка // Економiчний вюник Донбасу. — 2009. — № 3 (17).
41. Швайка М. А. Невдала економiчна полггака украшського державного керiвництва веде крашу до катастрофи / М. А. Швайка // бвропейсью перспекти-ви. — № 5. — 2012. — С. 173-195.
42. Швайка М. А. Неолiбералiзм, що з трюком провалився / М. А. Швайка // Журнал Верховно! Ради Украши <^че». — № 24. — 2011.
43. Швайка М. А. Передумови подолання свп-ово! фшансово! кризи / М. А. Швайка // Економiчний вь сник Донбасу. — № 1 (15). — 2009.
44. Швайка М. А. Передумови свггово! фшансово! кризи / М. А. Швайка // Банювська справа. — № 6 (90). — 2009.
45. Швайка М. А. Пограбування народу олтарха-ми i корупцюнерами тд виглядом iмiтацií так званих глибоких реформ — загроза незалежносл Украши / М. А. Швайка // бвропейсью перспективи. — №4. — Ч. 1. — 2011.
46. Швайка М. А. Помилка обернулася безвихщ-дю / М. А. Швайка // Персонал плюс, — 28 вересня — 5 жовтня 2011 р.
47. Швайка М. А. Проблеми пошуюв ново! свггово! резервно! валюти / М. А. Швайка // бвропейсью перспективи. — № 2. — Ч. 2. — 2011.
48. Швайка М. А. Провал украшських економ1ч-них реформ, що скероваш на забезпечення штерес1в Украшських ол1гарх1в / М. А. Швайка // Громадсько-полггичний науковий зб1рник, «1нтел1геншя i влада. Сер1я: 1стор1я, 2011 № 22. Одеський нацюнальний по-л1техн1чний ун1верситет, Одесса, «Астропринт», 2011.
49. Швайка М. А. Роль Верховно! Ради Украши XII (I) скликання у закладенш фундаменту нац1онально! гро-шово! системи незалежно! Укра!ни / М. А. Швайка // Здо-буття незалежноста Укра!ни 1991. 1стор1я проголошення, документи, св!дчення у двох томах. — Том 2 Житомир: «Рута», 2011. — С. 417-441.
50. Швайка М. А. Роль Народного Руху Украши у створенш нацюнально! грошово! системи / М. А. Швайка // Народний Рух Украши: мюце в 1сторй' та полпицк матер1али VII Всеукра!нсько! науково! конференцй', при-свячено! 20-р1ччю НРУ. — 28-29 травня 2009. — м. Одеса.
51. Швайка М. А. Св1т на пороз1 створення ново! валюти / М. А. Швайка. — Експрес, 19.01.2012.
52. Швайка М. А. Св1това фшансова криза: причини подолання / М. А. Швайка // Журнал Верховно! Ради Украши «В1че». — №6. — 2011.
53. Швайка М. А. Стан та шляхи реформування банывсько! системи Украши / М. А. Швайка // Еконо-м1чний часопис ХХ1. — № 1-2. — 2010.
54. Швайка М. А. та ш. Економ1чш проблеми членства Украши в СОТ : монограф1я / М. А. Швайка. — К. — 2010 р.
55. Швайка М. А. У свт критично багато грошей / М. А. Швайка // Персонал плюс. — 27 травня — 2 черв-ня 2010. — С. 7.
56. Швайка М. А. Украша на розпутп. Пограбування народу як 1м1тащя так званих глибоких економ1чних реформ / М. А. Швайка. — Дзвш, 2012. — № 9 (815), ве-ресень. — С. 90-93.
57. Швайка М. А. Фшансова криза по-украшськи / М. А. Швайка. — Персонал плюс. — 29 кштня — 5 трав-ня 2009.
58. Швайка М. А. Шляхи удосконалення банювсько! системи Украши / М. А. Швайка // Вюник економ1чно! науки Украши. Науковий журнал. — № 1 (17). — 2010.
59. Шубин А. В. Великая депрессия и будущее России / М. А. Швайка. — М. : Яуза ЭКСМО, 2009.
60. Shvayka Mykhaylo A. The Credit Monetary system: Its Essence and peculiarities of its Functioning / Mykhaylo A. Shvayka. — Kyiv : Publishing of Kyiv International University, 2008
61. Shvayka Mykhaylo A. The issues of formation, development and functioning of credit-monetary system (its transformation from the crisis stimulator into provoker of world financial crisis) / Mykhaylo A. Shvayka. — Kyiv : Publishing of Kyiv International University, 2009.
62. Weekly UA. — 04. — 10.06.2009. — С. 17.
