CC BY
22
K^jLviребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.34-008.87:616.61-002.2/3]-053.2 DOI: 10.22141/2224-0551.12.3.2017.104222
Крючко Т.О., Харшман В.П., Несна 1.М., Кузьменко Н.В.
Вищий державний навчальний заклад Укра!ни «Укра'/нська медична стоматолопчна академя», м. Полтава, Укра'/на
Сучасн тдходи до корекцп дисбютичних порушень
■ W ■ ■ ■ |
кишечника в дггеи i3 хронiчним пieлонефритом
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12:329-34. DOI: 10.22141/2224-0551.12.3.2017.104222
Резюме. Актуальтсть. Вгдомо, що бльш тж у 80 % dimeü is хротчним телонефритом (ХП) виявля-ють дисбютичш порушення кишечника, що потребують корекцП та вiдновлення нормального складу мтрофлори за рахунок включения до терапевтичних та профлактичних схем пробштишв. Метою до^дження було вивчення ефективностi застосування проботика Субалт у комплексному лкувант ХП у дтей дошкльного вку. Матерiали та методи. Було обстежено 40 дтей вком вгд 0 до 6 ротв is первинним ХП si збереженою функщею нирок. I група хворих отримувала стандартну тератю згiдно з протоколом. Для корекцП дисбозу в дтей даноИ групи використовували бiфiдо- чи лактобактерИ Пащенти II групи отримували базисну тератю в комплека з проботиком Субалн за запропонова-ною нами схемою. Оцтювали швидксть лiквiдацii штоксикацшного та диспептичного синдромiв, тривалкть повно'г' клiнiко-лабораторно'iремгсИ основного захворювання. Результати. Оцшка клiнiчноi ефективностi Субалту в дтей протягом 1 мсяця показала вiрогiдно быьш виражену його ефективтсть щодо лiквiдацгi основних проявiв дисбозу. Визначено вiрогiдно бльш виражену частоту нормаязацп ви-порожнень на фот i псля лкування Субалном на вiдмiну вгд групи порiвняння. Вiдмiчена тенденщя до зниження тривалостi (р < 0,1) та стотне (р < 0,05) зниження вираженостi проявiв штоксикацшного синдрому в дтей II групи. Протягом 6мсящв спостереження в 94,7 % обстежених дтей II групи ви-значалась вiрогiдно вища протирецидивна ефективтсть проведено'г'терапп, а тривалкть повно'г'клжко-лабораторно'г'ремкп становила 5,9 ± 0,4 мхс. i була бльшою порiвняно з вiдповiдними показниками в Iгруш (66,7% та 3,1 ± 0,1 мхс. вiдповiдно). Висновки. Отриманрезультати довели доцльтсть викори-стання Субалту в комплексному лкувант ХП у дтей дошкльного вку. Ключовi слова: хротчний телонефрит; дти; дисбоз; Bacillus subtilis
Вступ
1нфекцшно-запальт захворювання сечовидшь-hoï системи в дггей дошкшьного вжу залишаються одшею з найбшьш актуальних медичних та сощаль-них проблем, що тдтверджуеться незмшно висо-кими статистичними показниками захворюваност на дану патолопю. Епщемюлопчт дослщження, що проводились в рiзнi роки, пщтверджують факт статевих вщмшностей у частой шфекцш сечовоï системи (1СС) у дггей у рiзнi вiковi перюди. Максимальна захворювашсть на телонефрит (ПН) спо-стертаеться у хлопчиюв грудного вжу (2,5 %), i вона обумовлена частше обструктивними уропатями,
яю проявляють себе рашше, нгж у дiвчаток, у яких зустрiчаються порiвняно рщше в цьому вщ (в 0,9 % випадюв). У популяцИ дггей вжом вщ 1 року частота 1СС переважае в дiвчаток. Згщно з европейськими даними (Guidelines on Paediatric Urology; European Association of Urology за 2015—2016 рр.), телонеф-рити серед дггей вжом до 7 роюв рееструвались у 3 % дiвчаток i 1 % хлопчиюв [15].
Саме в ранньому дитинст результатом хрошч-ного запального процесу в паренхiмi нирки е замь щення ушкоджених дшянок сполучною тканиною, що призводить у подальшому до розвитку хронiчноï нирковоï недостатностi та артерiальноï гшертен-
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017 © Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Крючко Тетяна Олександршна, доктор медичних наук, професор, завщуюча кафедрою пед1атри № 2, Вищий державний навчальний заклад Укра'ши «Укра'шська медична стоматолопчна академю», вул. Шевченка, 23, м. Полтава, 36011, УкраТна; тел./факс: (0532) 60-64-91; е-mail: [email protected]
For correspondence: Tatyana Kruchko, MD, Professor, Head of the Department of pediatrics N2, Higher State Education Institution of Ukraine"Ukrainian Medical Stomatological Academy', Shevchenko st., 23, Poltava, 36011, Ukraine; phone/fax: (0532) 60-64-91; е-mail: [email protected]
зй, що вимагае дiалiзу у велико! кшькост! дорослих хворих. У бГльшост таких пацiентiв факторами, що призводять до розвитку пiелонефриту, е порушення уродинамiки, дисметаболiчнi порушення, спадко-вють тощо, у той же час у 40 % дггей з телонефри-том склерозування виникае за вщсутносп обтяжу-вального фону [1—4].
Майже в кожно! дитини раннього вГку та близь-ко 80 % хворих старше вщ трьох рокiв дисбiоз кишечника супроводжуе ПН. Вiдомим залишаеться той факт, що резервуаром уропатогенних мжроор-ганiзмiв частiше служить кишковий тракт [13—16]. Для транслокацГ! умовно-патогенно! флори (перш за все E.coli) з кишечника в нирки необхщне подо-лання iмунобiологiчних захисних бар'ерiв. Вста-новлено також, що порушення сшввщношення 6i-фiдобактерiй/ентеробактерiй, присутнiсть у складi мжрофлори антибiотикорезистентних штамiв E.coli з високим рiвнем експресГ! антилiзоцимних, анти-ектерецидних та антикомплементарних ознак на фош антибютикотерапп належить до несприятли-вих факторiв i свiдчить про значну вiрогiднiсть пер-систенцГ! уропатогенiв у сечовому тракп та низьку ефектившсть терапГ! [5—6].
Бшьшють експертГв вважають дисбГоз усклад-нюючим чинником клшГчного перебГгу хронГчного пГелонефриту (ХП), що обумовлюе рецидивуючий перебГг захворювання, тому лГкувальна тактика по-требуе необхвдносп включення до протирецидивних схем курсГв пробГотикотерапГ! [3, 6, 17, 18]. Огляд лГтератури з Pubmed, Medline i бази даних Cochrane за 2001—2016 роки пщтверджуе доцшьшсть застосу-вання пробютиюв у профшактищ та комплексному лжуванш шфекцш сечових шлях1в у дггей. Доведена здатшсть певних пробютичних культур пригшчува-ти уропатогени шляхом конкуренцГ! за рецептори й поживш речовини, прямого знищення, Гмунно! модуляцГ! та шпбування метаболтв [7]. Одним з можливих мехашзмГв дГ! пробютиюв у запобГганш ГнфекцГям сечових шляхГв та розвитку рецидивГв е ГнгГбування утворення уропатогенами бГоплГвок [7-10].
З огляду на вищесказане як одна з найперспек-тивнГших груп пробГотичних препаратГв зараз роз-глядаються бактерГ! роду Bacillus. По-перше, це обу-мовлено !х високою антагонГстичною активнГстю до представникГв патогенно! та умовно-патогенно! флори, у тому числГ до кишково! палички. По-друге, бацили здатш продукувати до 70 рГзномаштних ан-тибактерГальних речовин (бактерюцини й мжоци-ни). Bacillus subtilis видшяють у просвгг кишечника субтилГзин Г ферменти, що руйнують Г виводять ен-дотоксини патогенних мжрооргашзмГв. КрГм того, ферменти Bacillus subtilis активно беруть участь в пристГнковому травленнГ. ДипГколГнова кислота е додатковим фактором знищення патогенно! та умовно-патогенно! флори, сприяе росту власно! нормально! мжрофлори [11, 12, 14].
Безпечшсть B.subtilis полягае у вщсутносп здат-ностГ утворення бГоплГвок на слизових оболонках,
що обумовлюе !х контрольоване перебування в макроорганГзмГ. Вони не руйнуються в шлунково-кишковому трактГ пГд дГею лГтичних Г травних фер-ментГв, а також пГд дГею антибГотикГв (можливГсть використання з першого дня антибГотикотерапГ!). Вщсутшсть патогенносп в штамГв B.subtilis дало тдставу для присвоення !м Управлшням з контролю якост продовольчих Г лжарських засобiв США статусу GRAS (generally regarded assafe) — безпечних оргашзмГв [9, 11].
На основГ штаму Bacillus subtilis УКМ В-5020 було створено пробГотик СубалГн (виробництва ТОВ «ФЗ «Бюфарма»), що проявляе противГрусну, антибактерГальну та Гмуномодулюючу даю, сприяе нормалГзащ! яюсного та кшьюсного складу киш-ково! мГкрофлори. ПробГотик повнГстю вГдновлюе кГлькГсний склад власно! мГкрофлори кишечника та стимулюе елГмГнацГю патогенних та умовно-па-тогенних мжрооргашзмГв (кишково! палички, ста-фшокоюв, ентеробактерш, дрГжджоподГбних грибГв роду Candida). АнтивГрусна дГя Субалшу полягае в здатност синтезувати a-2-штерферон.
Мета дослвдження: вивчення ефективност засто-сування пробютика Субалш у комплексному лжуванш хрошчних ПН у дггей дошкшьного вГку.
Мaтерiaли та методи
Проведено клшжо-лабораторне обстеження 40 дГтей вГком вГд 0 до 6 рокГв з первинним хронГчним телонефритом зГ збереженою функщею нирок, яш перебували на стащонарному лГкуванш в педГатрич-ному вщдшенш № 2 (нефролопчш лГжка) дитячо! обласно! клшчно! лжарш м. Полтави.
ДГти з загостренням ХП перебували на стацГо-нарному режима Перша група пащенпв (21 дитина) отримувала стандартну тератю вщповщно до протоколу в гострому перГодГ захворювання та уроан-тисептики, фгшпрепарати з метою профГлактики рецидиву. З метою корекцГ! дисбютичних порушень у дано! групи пащенпв використовували бГфщо- або лактобактерГ!. ПацГенти друго! групи отримували базисну терапГю та пробГотик СубалГн по 1 саше 2 рази на добу за 30-40 хвилин до !ш протягом мюя-ця. До протирецидивно! терапГ! хворих друго! групи крГм уроантисептиюв та фгшпрепарапв також було включено СубалГн за запропонованою нами схемою (10 дшв щомюяця впродовж 6 мюящв). Пащенти не вГдрГзнялися за основними демографГчними, стате-вими Г анамнестичними параметрами, що могло б вплинути на результати дослГдження.
ЗагальноклшГчш, шструментальш, клшжо-ла-бораторнГ та бГохГмГчнГ дослГдження у хворих проводили загальноприйнятими методами. Визначали швидюсть клубочково! фшьтрацп (ШКФ) за кре-атиншом, використовуючи формулу G.J. Schvartz: ШКФ = 48,4 х зрют (см)/вмют креатиншу в кровГ (мкмоль/л), з поправкою на вжовГ та статевГ коефь щенти [5]. Проводили бактерюлопчне дослщжен-ня сечГ ¡з встановленням мжробного збудника та його чутливосп до антибактерГальних Г хГмютера-
певтичних засобГв, а також молекулярно-бюлопч-не дослщження (полГмеразна ланцюгова реакцГя для визначення Chlamidia trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma hominis, матерГал досль дження — зскрГбок епГтелГальних клГтин Гз уретри) при необхГдностГ.
До параметрГв оцГнки результатГв лГкування було вГднесено швидкГсть лГквГдацГ! ГнтоксикацГйного синдрому та повну клГнГко-лабораторну ремГсГю основного захворювання. Ощнку ефективност ви-користання препарату проводили через 10 дшв, 1, 3 та 6 мюящв вщ першого дня його призначення за да-ними анкет, яю заповнювалися батьками, за результатами копролопчних дослщжень Г проведених до-слщжень калу на дисбактерюз до Г через 1 мю. тсля призначення препарапв, корегуючих мжробюценоз кишечника. Через 3 мю. проводилося опитування батьюв на предмет клшчних проявГв дисбактерюзу. Катамнез спостереження тривав шють мюящв.
Математичну обробку отриманих даних проводили з використанням програми Statistica for Windows 7.0 (StatSoft Inc) Г електронних таблиць MS Excel. Розраховували значення середнГх величин Г стандартного вщхилення (M ± ст) для параметрич-них величин Г частоту ознаки для непараметричних величин. ПорГвняння величин проводили за допо-могою критерГ!в х2 Г Стьюдента. Для уах ввддв аналь зу статистично значимими вважали вщмшносп при р < 0,05, при р < 0,1 вщмГчали тенденщю до вщмш-носп.
Результати та обговорення
У дослщження включили 40 дггей вжом вщ 0 до 6 роив Гз загостренням ХП. Середнш вж рандомГзо-ваних хворих в I та II групах становив 2,9 та 3,2 року вщповщно, вщмшносп мГж групами невГропдш. Дь вчатка переважали над хлопчиками у вщсотковому складГ в обох групах (I — 76,2 % та II — 78,9 % вщпо-вщно). Супутш захворювання виявлеш в бГльшост хворих обох груп, ютотних вщмшностей мГж групами не було. У переважно! бтьшосп хворих обох груп (66,7 та 73,7 % вщповщно) супутня патологГя спостерГгалась у виглядГ функцюнальних захворю-вань гастродуоденально! зони й жовчного мГхура в перюдГ повно! або частково! ремюп (функщональна диспепсГя, функщональш розлади бшарного тракту (ФРБТ), гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕР), дуо-деногастральний рефлюкс). Невеликий вщсоток су-путньо! патологи в обох групах становили запальш захворювання статевих оргашв (19 та 10,5 % вщпо-вщно) та анемГя (4,8 та 5,3 % вщповщно).
МашфестацГя захворювання на ХП припадала в бшьшосп дггей на вж до 3 роив, що в 3 рази (р < 0,05) перевищувало кшькють випадюв у 3-6 роив. Термши виникнення й тривалють загострень захворювання до включення в дослщження вГропдно не розрГзнялися мГж групами. Серед основних фак-торГв ризику визначали дисбактерюз кишечника, част гострГ респраторш вГрусш шфекщ!, шфекщ! статевих оргашв, що шдтверджувалось кореляцш-
ними зв'язками мiж даними факторами та раншм в1ком машфестацп ХП (т = 0,29; т = 0,26; т = 0,29 та т = 0,28 вщповщно; р < 0,05). Значно менший внесок у виникнення загострення робили переохолоджен-ня (7,5 %), бактер!альш захворювання лор-оргашв (2,5 %) та наявн1сть глистяних 1нваз1й (2,5 %).
Результати мжробюлоочного досл1дження свщ-чать, що серед збудниюв дом1нувала грамнегатив-на умовно-патогенна флора. Зокрема, у структур! видшених збудниюв переважала кишкова паличка (26,8 %), друге мюце за частотою видшення поддала клебс1ела (12,3 %). Серед шших грамнегатив-них збудник1в практично з однаковою частотою виявляли протей (10,0 %), ентеробактери (7,7 %) та синьогн1йну паличку (6,2 %). М1кробн1 асощ-аци реестрували в 5,4 % випадюв. За результатами бактер1олог1чного дослщження, вони були представлен! грамнегативною флорою або асощащею з коками та грибковою флорою. У 20,8 % випадюв бактер!альна флора не була знайдена. Можливими причинами отримання негативних результата бак-тер!олог!чного досл!дження, !мов!рно, були початок антибактер!ально! терат! в амбулаторних умовах, до направлення в стащонар, а також наявн!сть вну-тршньоклгганно! чи в!русно! шфекщ! як етюлопч-ного фактора.
Наступним етапом став ретельний анал!з прояв!в дисб!озу в дггей. Диспептичн! порушення вщзнача-лись у бшьшосп пац!ент!в обох груп (61,8 та 63,1 % вщповщно). У деяких випадках явища дисбактер!озу спостерпалися на тл! ФРБТ, функц!онального запору та/або д!аре!, ГЕР. У двох випадках у першш гру-п! ! в одному — в другш дисбактер!оз спостер!гався тсля попередньо! антибактер!ально! терапи. Сл!д тдкреслити, що при проведенн! копролог!чного дослщження д!тям обов'язково визначали р!вень рН калу з метою виключення транзиторно! або вторин-но! лактазно! недостатност! [18].
Найбшьш частими скаргами, що в!дображали клшчш прояви дисбактер!озу в обох групах, були: збшьшення к!лькост! випорожнень до 3—5 раз!в на добу, кольки, здуття живота та зниження апетиту. Дещо рщше спостер!гались зменшення к!лькост! випорожнень та неспокшний сон.
З огляду на поставлену мету нами проводилась ощнка клтчних прояв!в дисб!озу на тл! л!кування проб!отиком Субал!н, а також даних копролопч-ного досл!дження й бактерюграм до ! через 1 мю. п!сля призначення курсу пор!вняно з традицш-ною корекц!ею бюпрепаратами. Оц!нка клшчно! ефективност! препарату Субалш у дггей протягом 1 мюяця показала в!рог!дно б!льш виражену його ефектившсть щодо лжвщацп переймопод!бних болей у живот! (р < 0,05), зниження !х !нтенсивност! (р < 0,05), зменшення виникнення здуття живота (р < 0,05) пор!вняно з л!куванням, що отримували д!га першо! групи. Сл!д зауважити, що визначалась в!рогщно б!льш виражена частота нормал!зацп випорожнень (з 5—6 раз!в на добу до 1 разу на 1—2 дш) на фон! й тсля л!кування Субалшом на в!дм!ну в!д
групи порГвняння, де подiбна картина костерилась лише в половини пащенпв (р < 0,05). Також було встановлено, що на xni лГкування Субалшом (ймовГрно, у мГру корекцГ' наявних у пацiентiв групи спостереження порушень бiоценозу кишечника) спостерГгалася тенденцiя до зниження тривалосп (р < 0,1) та iстотне (р < 0,05) зниження вираженос-п проявГв iнтоксикацiйного синдрому порГвняно з першою групою дiтей.
При штерпретацИ результатiв копролопчних до-слщжень нас цжавили показники, що вiдображали синдром порушення перетравлення компонентiв гж1 (наявнють м'язових волокон, нейтрального жиру, жирних кислот i мил), а також синдром дисбакте-рюзу з ознаками запалення в товстому кишечнику (наявнють пiдвищеного вмюту неперетравлено'' клгтковини, крохмалю, йодофгльно'' флори, лей-коципв та слизу). Оцiнка динамжи симптомГв, що характеризували синдром дисбактерюзу, дозволила встановити суттеве зниження частоти виявлення йодофгльно'' флори, пщвищеного вмюту лейкоцитiв та слизу в копрограмах пацiентiв через 3 мюящ тсля комплексного призначення курсу пробiотика Субалш, у той час як у груш порГвняння спостерiгалась тенденц1я до зниження частоти наявностi перетравлено'' клпковини. Отриманi результати аналГзу ко-програм дозволяють припустити, що призначення як пробютиюв, так i бюпрепарапв мае позитивний вплив на стан бюценозу товсто'' кишки, бгльш вира-жений у пробiотика Субалш, проте щ данi вимагали уточнення та тдтвердження. Тому нами було проведено аналГз бактерюграм калу в динамщ спостереження у 13 дггей групи II та 12 — групи порГвнян-ня. У результат було встановлено, що призначення бюпрепарапв сприяло вщновленню юльюсного рГв-ня шдигенно'' мжрофлори кишечника й елГмшацИ з кишечника патогенних i умовно-патогенних мжро-оргашзмГв — клебсГел, др1жджоподГбних грибГв роду Candida. Вплив пробютика Субалш виявився бгльш ютотним для бГфщобактерш (р < 0,05), лактобацил (р < 0,01), для кишково'í палички (р < 0,01) i сто-сувався всгх компоненпв нормально'' мжрофлори, тобто Bacillus subtilis у процес свое'' життедГяльносп створюють сприятливГ умови для вщновлення нор-мофлори, сприяючи зростанню як анаеробно'', так i аеробно'' нормально'' мжрофлори товсто'' кишки. СлГд зауважити, що довготривалий прийом препарату Субалш у запропонованш нами схемГ пащен-тами переносився добре, не вщмГчено жодного ви-падку небажаних ефекпв.
Дгти з ХП перебували в стацюнарГ в середньому 13,2 ± 0,5 доби. Перед випискою зГ стащонару в них констатувалася стадГя частково'' клшжо-лаборатор-но'' ремюИ, стан пащенпв був задовгльним, скарги вщсутш. Протягом 6 мюящв тсля основного етапу дослщження в дггей обох груп оцшювали частоту повторних етзодГв ПН.
Протягом даного термшу спостереження в 94,7 % обстежених дггей основно'' групи визначалась вГро-пдно вища протирецидивна ефективтсть (вщсут-
нють клшГчних проявГв основного захворювання, змш аналГзГв сечГ та персистування збудника або решфекцГ'). У когорт пащенпв з групи порГвняння протирецидивна ефективтсть проведено'' терапГ' спостерГгалася лише в 13 хворих (66,7 %), причому рецидив вщзначався в 4 пащенпв уже протягом 1 мь сяця, решфекщю було зафжсовано в 14,3 % випад-юв (3 хворих). СлГд зауважити, що катамнестичне спостереження, яке здшснювалося протягом 6 мюящв тсля виписки пащенпв зГ стащонару, дозволило встановити, що лише в 1 пащента з друго'' групи дггей, який отримував Субалш в комплекс проти-рецидивного лжування, було зафжсовано рецидив. При цьому тривалють повно'' клшжо-лабораторно'' ремюИ в основнш груп в середньому становила 5,9 ± 0,4 мюяця та виявилася практично в два рази вищою, н1ж у дггей групи порГвняння, де ремю1я тривала лише 3—4 мюящ (у середньому 3,1 ± 0,1 мюяця). Таю розб1жносп в отриманих результатах щодо досягнення протирецидивного ефекту вь ропдно обумовлет не тгльки прямими антагоню-тичними властивостями препарату Субалш щодо уропатогешв кишкового походження, а й здатнютю самостшно продукувати альфа-штерферон, прояв-ляючи Гмуномодулюючий ефект.
Висновки
Отже, результати мжробюлопчного дослщжен-ня сечГ пащенпв продемонстрували переважання грамнегативно'' умовно-патогенно'' флори як етю-лопчного чинника ХП. Отримат дат збГгаються з м1жнародними даними про етюлопчну структуру телонефриту в дггей.
Диспептичний синдром та дисбютичт порушення, що супроводжували перебГг основного захворювання у бгльшостГ пацГентГв обох груп, ютотно бгльш швидко лжвщувалися у пацГентГв основно'' групи на тлГ лГкування пробГотиком СубалГн порГв-няно з результатами в I груш (р < 0,05). Таю результати, найбгльш ¡мовГрно, обумовлеш властивостями й особливостями бюлопчно'' дГ' пробГотичних культур бактерГй роду Bacillus subtilis, що створюють потрГбш умови для швидко'', ефективно'' лжвщащ' проявГв дисбГотичних порушень у комплекснш те-рапГ' ХП у дгтей дошкгльного вГку.
Визначено вГрогГдно вищу протирецидивну ефек-тивнГсть терапГ'' дггей в основнш групГ (94,7 %), до профглактичних схем яко'' було включено Субалш, порГвняно з отриманими результатами в групГ порГв-няння (66,7 %). ТривалГсть повно'' клшжо-лаборатор-но'' ремГсГ' у пацГентГв II групи в середньому становила 5,9 ± 0,4 мюяця на вщмшу вГд групи порГвняння, де аналопчний показник не перевищив 3,1 ± 0,1 мГсяця. Отже, отриманГ результати проведених дослГджень пГдтверджують ефективнГсть та доцгльнють призначення СубалГну в комплексному лжуванш хворих на ХП завдяки його прямим антагонГстичним властивос-тям до патогенних та умовно-патогенних мжроорга-нГзмГв, здатностГ самост1йно продукувати альфа-ш-терферон, проявляючи Гмуномодулюючий ефект.
Проведет ктшчш дослiдження Субалшу у хво-рих дiтей Í3 ХП показали добру переносимють та сприятливий профшь безпеки при пероральному застосyваннi в запропонованих нами схемах.
Наведет в статт дат дозволяють рекомендувати пробютик Сyбалiн з метою корекцц дисбютичних порушень у дiтей дошкiльного вжу, хворих на пер-винний хротчний пieлонефрит в перiодi загострен-ня, а також включити Сyбалiн до схем протиреци-дивного лiкyвання дано! патологи.
Конфлжт ÍHTepecÍB. Не заявлений.
Reference
1. Slobodyan I. The content of serum interleukin in children with chronic pyelonephritis: association with disease duration, frequency and activity of exacerbations. Tavricheskij mediko-biologicheskij vestnik. 2013;16(3) Par 3 (63);130-4. (In Russian).
2. Lukyanenko NS, Kens KA, Petritsa NA Possibilities of the early diagnosis of nephrosclerosis in children up to 3 years in the period of complete remission of acute uncomplicated pyelonephritis. Zdorov'ye Rebenka. 2016;7(75):106-10. (In Ukrainian). doi: 10.22141/22240551.7.75.2016.86734.
3. Harshman VP, Kryuchko TO, Kolenko IO, Kushnereva TV, Tkachenko OY. Role of genetic mutations in development of immunological and clinical disorders in children with chronic pyelonephritis. Wiadomosci Lekarskie. 2017;LXX(1):47-51. PMID: 28343193.
4. Gonchar MA, Senatorova MA, Muratov GR, et al. Clinical observation and strategy of management of chronic renal insufficiency in a child with congenital determinate renal pathology. Sovremennaya Pediatriya. 2016;5(77):107-11, (InRussian). doi: 10.15574/SP.2016.77.107.
5. Lavrenchuk OV, Driyanska VE, Bagdasarova IV, et al. Anti-recurrent therapy of chronic urinary infections in children. Sovremennaya Pedi-atriya. 2013;4(52):157-61.
6. Szajewska H, Canani RB, Guarino A.. Probiotics for the Prevention of Antibiotic-Associated Diarrhea in Children. Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 2016;62(3):495-506. doi: 10.1097/ MPG.0000000000001081.
7. Ilke Beyitler,and Salih Kavukcu Probiotics for Prophylaxis and Treatment of Urinary Tract Infections in Children. Article in Iranian Journal ofPediatricsIn Press(In Press). 2016Oct. doi: 10.5812/ijp.7695.
8. Chapman CM, Gibson GR, Rowland I. Effects of single- and multi-strain probiotics on biofilm formation and in vitro adhesion to bladder cells by urinary tract pathogens. Anaerobe. 2014;71-6. doi: 10.1016/j.anaer-obe.2014.02.001. Epub 2014Feb 25.
9. Claudia Vuotto, Francesca Longo and Gianfranco Donelli. Probiotics to counteract biofilm-associated infections: promising and conflicting data. International Journal of Oral Science. 2014;6:189-94. doi: 10.1038%2Fjos.2014.52.
10. Varsha Moudgal, editor; Alpa Garg, Nitesh Upadhyay, contributors. Infectious Diseases. Volume 15, Part 6: Probiotics: A Review. pp. 1-13. Available from: www.turner-white.com
11. Psakhis IB, Makovskaya TYe. Modern Possibilities and Prospects for the Using Probiotics from the Group of Self-Eliminating Antagonists in the Treatment of Infectious Diseases. Zdorov'ye Rebenka. 2014;4(55):132-6. (InRussian). doi: 10.22141/2224-0551.4.55.2014.76176.
12. Marushko YuV, Hrachova MH, Marushko YeYu. Properties of B.subtilis and their use in clinical practice. Zdorov'ye Rebenka. 2015;2(61):23-6. (In Ukrainian). doi: 10.22141/22240551.2.61.2015.75105.
13. Pro zatverdzhennja protokoliv nadannja medichnoi dopomogi ditjam za special'nistju "Ditjacha nefrologija": protokol likuvannja ditej z infekcijamisechovoisistemi i tubulointersticial'nim nefritom. Nakaz MOZ Ukraini No 627[About approval of the protocols for medical care for children on specialty 'Pediatric Nephrlogy': protocol of treatment of children with urinary tract infections and tubulointerstitial nephritis. The order of MoHN627dated 03.11.08]. Available from: http://www.moz.gov.ua/ua/ portal/dn_20081103_627.html
14. Marie Lefevre, Silvia M. Racedo, Gabrielle Ripert, et al. Probi-otic strain Bacillus subtilis CU1 stimulates immune system of elderly during common infectious disease period: a randomized, double-blind placebo-controlled study. Immun Ageing. 2015;12:24. doi: 10.1186%2Fs12979-015-0051-y.
15. http://www.uroweb.org
16. Izmailova OV, Shlykova OA, Bobrova NO, Kaidashev IP. Relationship between the TLR2 and TLR4 gene polymorphisms with a predisposition to certain urogenital infections. Cytology and Genetics. 2011 Jul-Aug;45(4):29-35. doi: 10.3103/S0095452711040050.
17. Maidannyk VG. Probiotics: Prospects for use in children. Mezh-dunarodnyj zhurnal pediatrii, akusherstva iginekologii. 2013;4(3):62-80.
18. Kryuchko TO, Nesina IM, Tkachenko OYa. Diagnostic algorithm and peculiarities ofmonitoringfor infants with disorders of the gastrointestinal tract. Wiadomosci Lekarskie. 2017;LXX(2):275-81.
OTpuMaHO 07.05.2017 ■
Крючко Т.А., Харшман В.П., Несина И.Н., Кузьменко Н.В.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава, Украина
Современные подходы к коррекции дисбиотических нарушений кишечника у детей
с хроническим пиелонефритом
Резюме. Актуальность. Известно, что более чем у 80 % больных детей с ХП выявляют дисбиотические нарушения кишечника, что требует коррекции и восстановления микрофлоры путем включения в терапевтические и профилактические схемы пробиотиков. Целью исследования было изучение эффективности применения пробиотика Субалин в комплексном лечении ХП у детей дошкольного возраста. Материалы и методы. Обследовано 40 детей в возрасте от 0 до 6 лет с первичным ХП с сохраненной функцией почек. I группа больных получала стандартную терапию согласно протоколу. Для коррекции дисбиоза у детей данной группы применяли бифидо- или лактобак-терии. Пациенты II группы получали базисную терапию в комплексе с пробиотиком Субалин по предложенной нами схеме. Оценивали скорость ликвидации интоксикационного и диспептического синдромов, длительность клинико-лабораторной ремиссии основного заболевания. Результаты. Оценка клинической эффективности Субалина у детей на протяжении 1 месяца показала достовер-
но более выраженную его эффективность по ликвидации основных проявлений дисбиоза. Выявлена достоверно более выраженная частота нормализации испражнений на фоне и после лечения Субалином в отличие от группы сравнения. Отмечена тенденция к снижению длительности (р < 0,1) и существенное (р < 0,05) снижение выраженности проявлений интоксикационного синдрома у детей II группы. В течение 6 месяцев наблюдения у 94,7 % обследуемых детей II группы определялась достоверно более высокая противорецидивная эффективность проведенной терапии, а длительность полной клинико-лабо-раторной ремиссии составила 5,9 ± 0,4 мес. и была больше в сравнении с соответствующими показателями в I группе (66,7 % и 3,1 ± 0,1 мес. соответственно). Выводы. Полученные результаты подтвердили целесообразность применения Субалина в комплексном лечении ХП у детей дошкольного возраста.
Ключевые слова: хронический пиелонефрит; дети; дис-биоз; Bacillus subtilis
T.O. Kryuchko, V.P. Harshman, I.M. Nesina, N.V. Kuzmenko
Higher State Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava, Ukraine
Modern approaches to the correction of dysbiotic intestinal disorders in children with chronic pyelonephritis
Abstract. Background. It is known that more than 80 % of children with chronic pyelonephritis (CP) have abnormal intestinal disorders, which requires correction and recovery of microflora by inclusion of probiotics into therapeutic and prophylactic regimens. The purpose of the study was to study the effectiveness of probiotic Subalin in the comprehensive treatment of CP in preschool children. Materials and methods. We examined 40 children aged 0 to 6 years with a primary CP and preserved kidney function. Group I of patients received standard therapy according to the protocol. Bifido- or lactobacilli were used to correct the dysbiosis in children of this group. Patients of group II received basic therapy in combination with probiotic Subalin according to the scheme suggested by us. The rate of elimination of intoxication and dyspeptic syndromes, duration of clinical and laboratory remission of the underlying disease were assessed. Results. Evaluation of clinical effectiveness of Subalin in children for 1 month
showed its more significant effectiveness in eliminating the main manifestations of dysbiosis. A significantly more pronounced frequency of normalization of feces was revealed on the background and after treatment with Subalin, in contrast to the comparison group. There was a tendency to decrease in duration (p < 0.1) and a significant (p < 0.05) decrease in manifestations of intoxication syndrome in children of group II. During the 6 months of follow-up, 94.7 % of the children in group II had a significantly higher antiretroviral effectiveness of the therapy, and the duration of complete clinical and laboratory remission was 5.9 ± 0.4 months, compared with the identical indices in group I (66.7 % and 3.1 ± 0.1 months, respectively). Conclusions. The obtained results confirmed the expediency of using Subalin in the comprehensive treatment of CP in children of preschool age.
Keywords: chronic pyelonephritis; children; dysbiosis; Bacillus subtilis
